«акон ”крањни "ѕро охорону прац≥"
|
|
«м≥ст закону
|
| –озд≥л 1. «агальн≥ положенн¤ |
| –озд≥л 2. √арант≥њ прав на охорону прац≥ |
| –озд≥л 3. ќрган≥зац≥¤ охорони прац≥ |
| –озд≥л 4. —тимулюванн¤ охорони прац≥ |
| –озд≥л 5. Ќормативно-правов≥ акти з охорони прац≥ |
| –озд≥л 6. ƒержавне управл≥нн¤ охороною прац≥ |
| –озд≥л 7. ƒержавний нагл¤д ≥ громадський контроль за охороною прац≥ |
| –озд≥л 8. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про охорону прац≥ |
| –озд≥л 9. ѕрик≥нцев≥ положенн¤ |
÷ей «акон визначаЇ основн≥ положенн¤ щодо реал≥зац≥њ конституц≥йного права прац≥вник≥в на охорону њх житт¤ ≥ здоров'¤ у процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥, на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥, регулюЇ за участю в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади в≥дносини м≥ж роботодавцем ≥ прац≥вником з питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища ≥ встановлюЇ Їдиний пор¤док орган≥зац≥њ охорони прац≥ в ”крањн≥.
ќхорона прац≥ - це система правових, соц≥ально-економ≥чних, орган≥зац≥йно-техн≥чних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних ≥ л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в та засоб≥в, спр¤мованих на збереженн¤ житт¤, здоров'¤ ≥ працездатност≥ людини у процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥.
–оботодавець - власник п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноважений ним орган, незалежно в≥д форм власност≥, виду д≥¤льност≥, господарюванн¤, ≥ ф≥зична особа, ¤ка використовуЇ найману працю.
ѕрац≥вник - особа, ¤ка працюЇ на п≥дприЇмств≥, в орган≥зац≥њ, установ≥ та виконуЇ обов'¤зки або функц≥њ зг≥дно з трудовим договором (контрактом).
ƒ≥¤ цього «акону поширюЇтьс¤ на вс≥х юридичних та ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства використовують найману працю, та на вс≥х працюючих.
«аконодавство про охорону прац≥ складаЇтьс¤ з цього «акону, одексу закон≥в про працю ”крањни ( 322-08 ), «акону ”крањни "ѕро загальнообов'¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спричинили втрату працездатност≥" ( 1105-14 ) та прийн¤тих в≥дпов≥дно до них нормативно-правових акт≥в.
якщо м≥жнародним договором, згода на обов'¤зков≥сть ¤кого надана ¬ерховною –адою ”крањни, встановлено ≥нш≥ норми, н≥ж т≥, що передбачен≥ законодавством ”крањни про охорону прац≥, застосовуютьс¤ норми м≥жнародного договору.
ƒержавна пол≥тика в галуз≥ охорони прац≥ визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни ( 254к/96-¬– ) ¬ерховною –адою ”крањни ≥ спр¤мована на створенн¤ належних, безпечних ≥ здорових умов прац≥, запоб≥ганн¤ нещасним випадкам та профес≥йним захворюванн¤м.
ƒержавна пол≥тика в галуз≥ охорони прац≥ базуЇтьс¤ на принципах:
пр≥оритету житт¤ ≥ здоров'¤ прац≥вник≥в, повноњ в≥дпов≥дальност≥ роботодавц¤ за створенн¤ належних, безпечних ≥ здорових умов прац≥;
п≥двищенн¤ р≥вн¤ промисловоњ безпеки шл¤хом забезпеченн¤ суц≥льного техн≥чного контролю за станом виробництв, технолог≥й та продукц≥њ, а також спри¤нн¤ п≥дприЇмствам у створенн≥ безпечних та нешк≥дливих умов прац≥;
комплексного розв'¤занн¤ завдань охорони прац≥ на основ≥ загальнодержавноњ, галузевих, рег≥ональних програм з цього питанн¤ та з урахуванн¤м ≥нших напр¤м≥в економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ пол≥тики, дос¤гнень в галуз≥ науки ≥ техн≥ки та охорони довк≥лл¤;
соц≥ального захисту прац≥вник≥в, повного в≥дшкодуванн¤ шкоди особам, ¤к≥ потерп≥ли в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань;
встановленн¤ Їдиних вимог з охорони прац≥ дл¤ вс≥х п≥дприЇмств та суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ незалежно в≥д форм власност≥ та вид≥в д≥¤льност≥;
адаптац≥њ трудових процес≥в до можливостей прац≥вника з урахуванн¤м його здоров'¤ та психолог≥чного стану;
використанн¤ економ≥чних метод≥в управл≥нн¤ охороною прац≥, участ≥ держави у ф≥нансуванн≥ заход≥в щодо охорони прац≥, залученн¤ добров≥льних внеск≥в та ≥нших надходжень на ц≥ ц≥л≥, отриманн¤ ¤ких не суперечить законодавству;
≥нформуванн¤ населенн¤, проведенн¤ навчанн¤, профес≥йноњ п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в з питань охорони прац≥;
забезпеченн¤ координац≥њ д≥¤льност≥ орган≥в державноњ влади, установ, орган≥зац≥й, об'Їднань громад¤н, що розв'¤зують проблеми охорони здоров'¤, г≥г≥Їни та безпеки прац≥, а також сп≥вроб≥тництва ≥ проведенн¤ консультац≥й м≥ж роботодавц¤ми та прац≥вниками (њх представниками), м≥ж ус≥ма соц≥альними групами п≥д час прийн¤тт¤ р≥шень з охорони прац≥ на м≥сцевому та державному р≥вн¤х;
використанн¤ св≥тового досв≥ду орган≥зац≥њ роботи щодо пол≥пшенн¤ умов ≥ п≥двищенн¤ безпеки прац≥ на основ≥ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва.
”мови трудового договору не можуть м≥стити положень, що суперечать законам та ≥ншим нормативно-правовим актам з охорони прац≥.
ѕ≥д час укладанн¤ трудового договору роботодавець повинен про≥нформувати прац≥вника п≥д розписку про умови прац≥ та про на¤вн≥сть на його робочому м≥сц≥ небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в, ¤к≥ ще не усунуто, можлив≥ насл≥дки њх впливу на здоров'¤ та про права прац≥вника на п≥льги ≥ компенсац≥њ за роботу в таких умовах в≥дпов≥дно до законодавства ≥ колективного договору.
ѕрац≥внику не може пропонуватис¤ робота, ¤ка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'¤. ƒо виконанн¤ роб≥т п≥двищеноњ небезпеки та тих, що потребують профес≥йного добору, допускаютьс¤ особи за на¤вност≥ висновку психоф≥з≥олог≥чноњ експертизи.
”с≥ прац≥вники зг≥дно ≥з законом п≥дл¤гають загальнообов'¤зковому державному соц≥альному страхуванню в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спричинили втрату працездатност≥.
”мови прац≥ на робочому м≥сц≥, безпека технолог≥чних процес≥в, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ та ≥нших засоб≥в виробництва, стан засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту, що використовуютьс¤ прац≥вником, а також сан≥тарно-побутов≥ умови повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам законодавства.
ѕрац≥вник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д дорученоњ роботи, ¤кщо створилас¤ виробнича ситуац≥¤, небезпечна дл¤ його житт¤ чи здоров'¤ або дл¤ людей, ¤к≥ його оточують, або дл¤ виробничого середовища чи довк≥лл¤. ¬≥н зобов'¤заний негайно пов≥домити про це безпосереднього кер≥вника або роботодавц¤. ‘акт на¤вност≥ такоњ ситуац≥њ за необх≥дност≥ п≥дтверджуЇтьс¤ спец≥ал≥стами з охорони прац≥ п≥дприЇмства за участю представника профсп≥лки, членом ¤коњ в≥н Ї, або уповноваженоњ прац≥вниками особи з питань охорони прац≥ (¤кщо профес≥йна сп≥лка на п≥дприЇмств≥ не створювалас¤), а також страхового експерта з охорони прац≥.
«а пер≥од простою з причин, передбачених частиною другою ц≥Їњ статт≥, ¤к≥ виникли не з вини прац≥вника, за ним збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток.
ѕрац≥вник маЇ право роз≥рвати трудовий догов≥р за власним бажанн¤м, ¤кщо роботодавець не виконуЇ законодавства про охорону прац≥, не додержуЇтьс¤ умов колективного договору з цих питань. ” цьому раз≥ прац≥вников≥ виплачуЇтьс¤ вих≥дна допомога в розм≥р≥, передбаченому колективним договором, але не менше трим≥с¤чного зароб≥тку.
ѕрац≥вника, ¤кий за станом здоров'¤ в≥дпов≥дно до медичного висновку потребуЇ наданн¤ легшоњ роботи, роботодавець повинен перевести за згодою прац≥вника на таку роботу на терм≥н, зазначений у медичному висновку, ≥ у раз≥ потреби встановити скорочений робочий день та орган≥зувати проведенн¤ навчанн¤ прац≥вника з набутт¤ ≥ншоњ профес≥њ в≥дпов≥дно до законодавства.
Ќа час зупиненн¤ експлуатац≥њ п≥дприЇмства, цеху, д≥льниц≥, окремого виробництва або устаткуванн¤ органом державного нагл¤ду за охороною прац≥ чи службою охорони прац≥ за прац≥вником збер≥гаютьс¤ м≥сце роботи, а також середн≥й зароб≥ток.
ѕрац≥вники, зайн¤т≥ на роботах з важкими та шк≥дливими умовами прац≥, безоплатно забезпечуютьс¤ л≥кувально-проф≥лактичним харчуванн¤м, молоком або р≥вноц≥нними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачуван≥ перерви сан≥тарно-оздоровчого призначенн¤, скороченн¤ тривалост≥ робочого часу, додаткову оплачувану в≥дпустку, п≥льгову пенс≥ю, оплату прац≥ у п≥двищеному розм≥р≥ та ≥нш≥ п≥льги ≥ компенсац≥њ, що надаютьс¤ в пор¤дку, визначеному законодавством.
” раз≥ роз'њзного характеру роботи прац≥вников≥ виплачуЇтьс¤ грошова компенсац≥¤ на придбанн¤ л≥кувально-проф≥лактичного харчуванн¤, молока або р≥вноц≥нних йому харчових продукт≥в на умовах, передбачених колективним договором.
–оботодавець може за своњ кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) прац≥вников≥ п≥льги ≥ компенсац≥њ, не передбачен≥ законодавством.
ѕрот¤гом д≥њ укладеного з прац≥вником трудового договору роботодавець повинен, не п≥зн≥ш ¤к за 2 м≥с¤ц≥, письмово ≥нформувати прац≥вника про зм≥ни виробничих умов та розм≥р≥в п≥льг ≥ компенсац≥й, з урахуванн¤м тих, що надаютьс¤ йому додатково.
Ќа роботах ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, а також роботах, пов'¤заних ≥з забрудненн¤м або неспри¤тливими метеоролог≥чними умовами, прац≥вникам видаютьс¤ безоплатно за встановленими нормами спец≥альний од¤г, спец≥альне взутт¤ та ≥нш≥ засоби ≥ндив≥дуального захисту, а також мийн≥ та знешкоджувальн≥ засоби. ѕрац≥вники, ¤к≥ залучаютьс¤ до разових роб≥т, пов'¤заних з л≥кв≥дац≥Їю насл≥дк≥в авар≥й, стих≥йного лиха тощо, що не передбачен≥ трудовим договором, повинн≥ бути забезпечен≥ зазначеними засобами.
–оботодавець зобов'¤заний забезпечити за св≥й рахунок придбанн¤, комплектуванн¤, видачу та утриманн¤ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥ та колективного договору.
” раз≥ передчасного зношенн¤ цих засоб≥в не з вини прац≥вника роботодавець зобов'¤заний зам≥нити њх за св≥й рахунок. ” раз≥ придбанн¤ прац≥вником спецод¤гу, ≥нших засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту, мийних та знешкоджувальних засоб≥в за своњ кошти роботодавець зобов'¤заний компенсувати вс≥ витрати на умовах, передбачених колективним договором.
«г≥дно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлен≥ норми, видавати прац≥вников≥ певн≥ засоби ≥ндив≥дуального захисту, ¤кщо фактичн≥ умови прац≥ цього прац≥вника вимагають њх застосуванн¤.
¬≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ прац≥вников≥ внасл≥док ушкодженн¤ його здоров'¤ або у раз≥ смерт≥ прац≥вника, зд≥йснюЇтьс¤ ‘ондом соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро загальнообов'¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спричинили втрату працездатност≥" ( 1105-14 ).
–оботодавець може за рахунок власних кошт≥в зд≥йснювати потерп≥лим та членам њх с≥мей додатков≥ виплати в≥дпов≥дно до колективного чи трудового договору.
«а прац≥вниками, ¤к≥ втратили працездатн≥сть у зв'¤зку з нещасним випадком на виробництв≥ або профес≥йним захворюванн¤м, збер≥гаютьс¤ м≥сце роботи (посада) та середн¤ зароб≥тна плата на весь пер≥од до в≥дновленн¤ працездатност≥ або до встановленн¤ ст≥йкоњ втрати профес≥йноњ працездатност≥. ” раз≥ неможливост≥ виконанн¤ потерп≥лим попередньоњ роботи провод¤тьс¤ його навчанн¤ ≥ переквал≥ф≥кац≥¤, а також працевлаштуванн¤ в≥дпов≥дно до медичних рекомендац≥й.
„ас перебуванн¤ на ≥нвал≥дност≥ у зв'¤зку з нещасним випадком на виробництв≥ або профес≥йним захворюванн¤м зараховуЇтьс¤ до стажу роботи дл¤ призначенн¤ пенс≥њ за в≥ком, а також до стажу роботи ≥з шк≥дливими умовами, ¤кий даЇ право на призначенн¤ пенс≥њ на п≥льгових умовах ≥ в п≥льгових розм≥рах.
«аборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ прац≥ ж≥нок на важких роботах ≥ на роботах ≥з шк≥дливими або небезпечними умовами прац≥, на п≥дземних роботах, кр≥м де¤ких п≥дземних роб≥т (неф≥зичних роб≥т або роб≥т, пов'¤заних з сан≥тарним та побутовим обслуговуванн¤м), а також залученн¤ ж≥нок до п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановлен≥ дл¤ них граничн≥ норми, в≥дпов≥дно до перел≥ку важких роб≥т ≥ роб≥т ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, граничних норм п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ важких речей, що затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ охорони здоров'¤.
ѕрац¤ ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, ¤к≥ мають неповнол≥тню дитину, регулюЇтьс¤ законодавством.
Ќе допускаЇтьс¤ залученн¤ неповнол≥тн≥х до прац≥ на важких роботах ≥ на роботах ≥з шк≥дливими або небезпечними умовами прац≥, на п≥дземних роботах, до н≥чних, надурочних роб≥т та роб≥т у вих≥дн≥ дн≥, а також до п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановлен≥ дл¤ них граничн≥ норми, в≥дпов≥дно до перел≥ку важких роб≥т ≥ роб≥т ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, граничних норм п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ важких речей, що затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ охорони здоров'¤.
Ќеповнол≥тн≥ приймаютьс¤ на роботу лише п≥сл¤ попереднього медичного огл¤ду.
ѕор¤док трудового ≥ профес≥йного навчанн¤ неповнол≥тн≥х профес≥й, пов'¤заних з важкими роботами ≥ роботами ≥з шк≥дливими або небезпечними умовами прац≥, визначаЇтьс¤ положенн¤м, ¤ке затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥.
¬≥к, з ¤кого допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ на роботу, тривал≥сть робочого часу, в≥дпусток та де¤к≥ ≥нш≥ умови прац≥ неповнол≥тн≥х визначаютьс¤ законом.
ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ використовують працю ≥нвал≥д≥в, зобов'¤зан≥ створювати дл¤ них умови прац≥ з урахуванн¤м рекомендац≥й медико-соц≥альноњ експертноњ ком≥с≥њ та ≥ндив≥дуальних програм реаб≥л≥тац≥њ, вживати додаткових заход≥в безпеки прац≥, ¤к≥ в≥дпов≥дають специф≥чним особливост¤м ц≥Їњ категор≥њ прац≥вник≥в.
” випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'¤заний орган≥зувати навчанн¤, переквал≥ф≥кац≥ю ≥ працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в в≥дпов≥дно до медичних рекомендац≥й.
«алученн¤ ≥нвал≥д≥в до надурочних роб≥т ≥ роб≥т у н≥чний час можливе лише за њх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендац≥¤м медико-соц≥альноњ експертноњ ком≥с≥њ. ( „астина трет¤ статт≥ 12 ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом N 1331-IV ( 1331-15 ) в≥д 25.11.2003 )
–оботодавець зобов'¤заний створити на робочому м≥сц≥ в кожному структурному п≥дрозд≥л≥ умови прац≥ в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в, а також забезпечити додержанн¤ вимог законодавства щодо прав прац≥вник≥в у галуз≥ охорони прац≥.
« ц≥Їю метою роботодавець забезпечуЇ функц≥онуванн¤ системи управл≥нн¤ охороною прац≥, а саме:
створюЇ в≥дпов≥дн≥ служби ≥ призначаЇ посадових ос≥б, ¤к≥ забезпечують вир≥шенн¤ конкретних питань охорони прац≥, затверджуЇ ≥нструкц≥њ про њх обов'¤зки, права та в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ покладених на них функц≥й, а також контролюЇ њх додержанн¤;
розробл¤Ї за участю стор≥н колективного договору ≥ реал≥зуЇ комплексн≥ заходи дл¤ дос¤гненн¤ встановлених норматив≥в та п≥двищенн¤ ≥снуючого р≥вн¤ охорони прац≥;
забезпечуЇ виконанн¤ необх≥дних проф≥лактичних заход≥в в≥дпов≥дно до обставин, що зм≥нюютьс¤;
впроваджуЇ прогресивн≥ технолог≥њ, дос¤гненн¤ науки ≥ техн≥ки, засоби механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва, вимоги ергоном≥ки, позитивний досв≥д з охорони прац≥ тощо;
забезпечуЇ належне утриманн¤ буд≥вель ≥ споруд, виробничого обладнанн¤ та устаткуванн¤, мон≥торинг за њх техн≥чним станом;
забезпечуЇ усуненн¤ причин, що призвод¤ть до нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань, та зд≥йсненн¤ проф≥лактичних заход≥в, визначених ком≥с≥¤ми за п≥дсумками розсл≥дуванн¤ цих причин;
орган≥зовуЇ проведенн¤ аудиту охорони прац≥, лабораторних досл≥джень умов прац≥, оц≥нку техн≥чного стану виробничого обладнанн¤ та устаткуванн¤, атестац≥й робочих м≥сць на в≥дпов≥дн≥сть нормативно-правовим актам з охорони прац≥ в пор¤дку ≥ строки, що визначаютьс¤ законодавством, та за њх п≥дсумками вживаЇ заход≥в до усуненн¤ небезпечних ≥ шк≥дливих дл¤ здоров'¤ виробничих фактор≥в;
розробл¤Ї ≥ затверджуЇ положенн¤, ≥нструкц≥њ, ≥нш≥ акти з охорони прац≥, що д≥ють у межах п≥дприЇмства (дал≥ - акти п≥дприЇмства), та встановлюють правила виконанн¤ роб≥т ≥ повед≥нки прац≥вник≥в на територ≥њ п≥дприЇмства, у виробничих прим≥щенн¤х, на буд≥вельних майданчиках, робочих м≥сц¤х в≥дпов≥дно до нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥, забезпечуЇ безоплатно прац≥вник≥в нормативно-правовими актами та актами п≥дприЇмства з охорони прац≥;
зд≥йснюЇ контроль за додержанн¤м прац≥вником технолог≥чних процес≥в, правил поводженн¤ з машинами, механ≥змами, устаткуванн¤м та ≥ншими засобами виробництва, використанн¤м засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту, виконанн¤м роб≥т в≥дпов≥дно до вимог з охорони прац≥;
орган≥зовуЇ пропаганду безпечних метод≥в прац≥ та сп≥вроб≥тництво з прац≥вниками у галуз≥ охорони прац≥;
вживаЇ терм≥нових заход≥в дл¤ допомоги потерп≥лим, залучаЇ за необх≥дност≥ профес≥йн≥ авар≥йно-р¤тувальн≥ формуванн¤ у раз≥ виникненн¤ на п≥дприЇмств≥ авар≥й та нещасних випадк≥в.
–оботодавець несе безпосередню в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ зазначених вимог.
ѕрац≥вник зобов'¤заний:
дбати про особисту безпеку ≥ здоров'¤, а також про безпеку ≥ здоров'¤ оточуючих людей в процес≥ виконанн¤ будь-¤ких роб≥т чи п≥д час перебуванн¤ на територ≥њ п≥дприЇмства;
знати ≥ виконувати вимоги нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥, правила поводженн¤ з машинами, механ≥змами, устаткуванн¤м та ≥ншими засобами виробництва, користуватис¤ засобами колективного та ≥ндив≥дуального захисту;
проходити у встановленому законодавством пор¤дку попередн≥ та пер≥одичн≥ медичн≥ огл¤ди.
ѕрац≥вник несе безпосередню в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ зазначених вимог.
Ќа п≥дприЇмств≥ з к≥льк≥стю працюючих 50 ≥ б≥льше ос≥б роботодавець створюЇ службу охорони прац≥ в≥дпов≥дно до типового положенн¤, що затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з питань нагл¤ду за охороною прац≥.
Ќа п≥дприЇмств≥ з к≥льк≥стю працюючих менше 50 ос≥б функц≥њ служби охорони прац≥ можуть виконувати в пор¤дку сум≥сництва особи, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну п≥дготовку.
Ќа п≥дприЇмств≥ з к≥льк≥стю працюючих менше 20 ос≥б дл¤ виконанн¤ функц≥й служби охорони прац≥ можуть залучатис¤ сторонн≥ спец≥ал≥сти на догов≥рних засадах, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну п≥дготовку.
—лужба охорони прац≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ безпосередньо роботодавцю.
ер≥вники та спец≥ал≥сти служби охорони прац≥ за своЇю посадою ≥ зароб≥тною платою прир≥внюютьс¤ до кер≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в основних виробничо-техн≥чних служб.
—пец≥ал≥сти служби охорони прац≥ у раз≥ ви¤вленн¤ порушень охорони прац≥ мають право:
видавати кер≥вникам структурних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ приписи щодо усуненн¤ на¤вних недол≥к≥в, одержувати в≥д них необх≥дн≥ в≥домост≥, документац≥ю ≥ по¤сненн¤ з питань охорони прац≥;
вимагати в≥дстороненн¤ в≥д роботи ос≥б, ¤к≥ не пройшли передбачених законодавством медичного огл¤ду, навчанн¤, ≥нструктажу, перев≥рки знань ≥ не мають допуску до в≥дпов≥дних роб≥т або не виконують вимог нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥;
зупин¤ти роботу виробництва, д≥льниц≥, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ та ≥нших засоб≥в виробництва у раз≥ порушень, ¤к≥ створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
надсилати роботодавцю поданн¤ про прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ порушують вимоги щодо охорони прац≥.
ѕрипис спец≥ал≥ста з охорони прац≥ може скасувати лише роботодавець.
Ћ≥кв≥дац≥¤ служби охорони прац≥ допускаЇтьс¤ т≥льки у раз≥ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства чи припиненн¤ використанн¤ найманоњ прац≥ ф≥зичною особою.
Ќа п≥дприЇмств≥ з метою забезпеченн¤ пропорц≥йноњ участ≥ прац≥вник≥в у вир≥шенн≥ будь-¤ких питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища за р≥шенн¤м трудового колективу може створюватис¤ ком≥с≥¤ з питань охорони прац≥.
ом≥с≥¤ складаЇтьс¤ з представник≥в роботодавц¤ та профес≥йноњ сп≥лки, а також уповноваженоњ найманими прац≥вниками особи, спец≥ал≥ст≥в з безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та ≥нших служб п≥дприЇмства в≥дпов≥дно до типового положенн¤, що затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥.
–≥шенн¤ ком≥с≥њ мають рекомендац≥йний характер.
–оботодавець зобов'¤заний за своњ кошти забезпечити ф≥нансуванн¤ та орган≥зувати проведенн¤ попереднього (п≥д час прийн¤тт¤ на роботу) ≥ пер≥одичних (прот¤гом трудовоњ д≥¤льност≥) медичних огл¤д≥в прац≥вник≥в, зайн¤тих на важких роботах, роботах ≥з шк≥дливими чи небезпечними умовами прац≥ або таких, де Ї потреба у профес≥йному добор≥, щор≥чного обов'¤зкового медичного огл¤ду ос≥б в≥ком до 21 року. «а результатами пер≥одичних медичних огл¤д≥в у раз≥ потреби роботодавець повинен забезпечити проведенн¤ в≥дпов≥дних оздоровчих заход≥в. ћедичн≥ огл¤ди провод¤тьс¤ в≥дпов≥дними закладами охорони здоров'¤, прац≥вники ¤ких несуть в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з законодавством за в≥дпов≥дн≥сть медичного висновку фактичному стану здоров'¤ прац≥вника. ѕор¤док проведенн¤ медичних огл¤д≥в визначаЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади в галуз≥ охорони здоров'¤.
–оботодавець маЇ право в установленому законом пор¤дку прит¤гнути прац≥вника, ¤кий ухил¤Їтьс¤ в≥д проходженн¤ обов'¤зкового медичного огл¤ду, до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, а також зобов'¤заний в≥дсторонити його в≥д роботи без збереженн¤ зароб≥тноњ плати.
–оботодавець зобов'¤заний забезпечити за св≥й рахунок позачерговий медичний огл¤д прац≥вник≥в:
за за¤вою прац≥вника, ¤кщо в≥н вважаЇ, що пог≥ршенн¤ стану його здоров'¤ пов'¤зане з умовами прац≥;
за своЇю ≥н≥ц≥ативою, ¤кщо стан здоров'¤ прац≥вника не дозвол¤Ї йому виконувати своњ трудов≥ обов'¤зки.
«а час проходженн¤ медичного огл¤ду за прац≥вниками збер≥гаютьс¤ м≥сце роботи (посада) ≥ середн≥й зароб≥ток.
ѕрац≥вники п≥д час прийн¤тт¤ на роботу ≥ в процес≥ роботи повинн≥ проходити за рахунок роботодавц¤ ≥нструктаж, навчанн¤ з питань охорони прац≥, з наданн¤ першоњ медичноњ допомоги потерп≥лим в≥д нещасних випадк≥в ≥ правил повед≥нки у раз≥ виникненн¤ авар≥њ.
ѕрац≥вники, зайн¤т≥ на роботах з п≥двищеною небезпекою або там, де Ї потреба у профес≥йному добор≥, повинн≥ щороку проходити за рахунок роботодавц¤ спец≥альне навчанн¤ ≥ перев≥рку знань в≥дпов≥дних нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥.
ѕерел≥к роб≥т з п≥двищеною небезпекою затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥.
ѕосадов≥ особи, д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з орган≥зац≥Їю безпечного веденн¤ роб≥т, п≥д час прийн¤тт¤ на роботу ≥ пер≥одично, один раз на три роки, проход¤ть навчанн¤, а також перев≥рку знань з питань охорони прац≥ за участю профсп≥лок.
ѕор¤док проведенн¤ навчанн¤ та перев≥рки знань посадових ос≥б з питань охорони прац≥ визначаЇтьс¤ типовим положенн¤м, що затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥.
Ќе допускаютьс¤ до роботи прац≥вники, у тому числ≥ посадов≥ особи, ¤к≥ не пройшли навчанн¤, ≥нструктаж ≥ перев≥рку знань з охорони прац≥.
” раз≥ ви¤вленн¤ у прац≥вник≥в, у тому числ≥ посадових ос≥б, незадов≥льних знань з питань охорони прац≥, вони повинн≥ у м≥с¤чний строк пройти повторне навчанн¤ ≥ перев≥рку знань.
¬ивченн¤ основ охорони прац≥, а також п≥дготовка та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ спец≥ал≥ст≥в з охорони прац≥ з урахуванн¤м особливостей виробництва в≥дпов≥дних об'Їкт≥в економ≥ки забезпечуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади в галуз≥ осв≥ти та науки в ус≥х навчальних закладах за програмами, погодженими ≥з спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥.
‘≥нансуванн¤ охорони прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ роботодавцем.
‘≥нансуванн¤ проф≥лактичних заход≥в з охорони прац≥, виконанн¤ загальнодержавноњ, галузевих та рег≥ональних програм пол≥пшенн¤ стану безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, ≥нших державних програм, спр¤мованих на запоб≥ганн¤ нещасним випадкам та профес≥йним захворюванн¤м, передбачаЇтьс¤, пор¤д з ≥ншими джерелами ф≥нансуванн¤, визначеними законодавством, у державному ≥ м≥сцевих бюджетах, що вид≥л¤ютьс¤ окремим р¤дком.
ƒл¤ п≥дприЇмств, незалежно в≥д форм власност≥, або ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ використовують найману працю, витрати на охорону прац≥ становл¤ть не менше 0,5 в≥дсотка в≥д суми реал≥зованоњ продукц≥њ.
( ƒ≥ю частини четвертоњ статт≥ 19 зупинено на 2004 р≥к зг≥дно ≥з «аконом N 1344-IV ( 1344-15 ) в≥д 27.11.2003 ) Ќа п≥дприЇмствах, що утримуютьс¤ за рахунок бюджету, витрати на охорону прац≥ передбачаютьс¤ в державному або м≥сцевих бюджетах ≥ становл¤ть не менше 0,2 в≥дсотка в≥д фонду оплати прац≥.
—уми витрат з охорони прац≥, що належать до валових витрат юридичноњ чи ф≥зичноњ особи, ¤ка в≥дпов≥дно до законодавства використовуЇ найману працю, визначаютьс¤ зг≥дно з перел≥ком заход≥в та засоб≥в з охорони прац≥, що затверджуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
” колективному договор≥, угод≥ сторони передбачають забезпеченн¤ прац≥вникам соц≥альних гарант≥й у галуз≥ охорони прац≥ на р≥вн≥, не нижчому за передбачений законодавством, њх обов'¤зки, а також комплексн≥ заходи щодо дос¤гненн¤ встановлених норматив≥в безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, п≥двищенн¤ ≥снуючого р≥вн¤ охорони прац≥, запоб≥ганн¤ випадкам виробничого травматизму, профес≥йного захворюванн¤, авар≥¤м ≥ пожежам, визначають обс¤ги та джерела ф≥нансуванн¤ зазначених заход≥в.
¬иробнич≥ буд≥вл≥, споруди, машини, механ≥зми, устаткуванн¤, транспортн≥ засоби, що ввод¤тьс¤ в д≥ю п≥сл¤ буд≥вництва (виготовленн¤) або реконструкц≥њ, кап≥тального ремонту тощо, та технолог≥чн≥ процеси повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥.
ѕроектуванн¤ виробничих об'Їкт≥в, розробленн¤ нових технолог≥й, засоб≥в виробництва, засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту працюючих повинн≥ провадитис¤ з урахуванн¤м вимог щодо охорони прац≥. Ќе допускаЇтьс¤ буд≥вництво, реконструкц≥¤, техн≥чне переоснащенн¤ тощо виробничих об'Їкт≥в, ≥нженерних ≥нфраструктур об'Їкт≥в соц≥ально-культурного призначенн¤, виготовленн¤ ≥ впровадженн¤ нових дл¤ даного п≥дприЇмства технолог≥й ≥ зазначених засоб≥в без попередньоњ експертизи робочого проекту або робочоњ документац≥њ на њх в≥дпов≥дн≥сть нормативно-правовим актам з охорони прац≥. ‘≥нансуванн¤ цих роб≥т може провадитис¤ лише п≥сл¤ одержанн¤ позитивних результат≥в експертизи.
–оботодавець повинен одержати дозв≥л на початок роботи та види роб≥т п≥дприЇмства, д≥¤льн≥сть ¤кого пов'¤зана з виконанн¤м роб≥т та експлуатац≥Їю об'Їкт≥в, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ п≥двищеноњ небезпеки. ѕерел≥к вид≥в роб≥т, об'Їкт≥в, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ п≥двищеноњ небезпеки визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
≈кспертиза проект≥в, реЇстрац≥¤, огл¤ди, випробуванн¤ тощо виробничих об'Їкт≥в, ≥нженерних ≥нфраструктур об'Їкт≥в соц≥ально-культурного призначенн¤, прийн¤тт¤ њх в експлуатац≥ю провад¤тьс¤ у пор¤дку, що визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
” раз≥ коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу, м≥сцевий орган виконавчоњ влади або орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤, за поданн¤м спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥, вживаЇ заход≥в до скасуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ цього п≥дприЇмства у встановленому законом пор¤дку за умови, ¤кщо прот¤гом м≥с¤ц¤ в≥д часу ви¤вленн¤ вказаних недол≥к≥в роботодавець не пров≥в належних заход≥в з њх усуненн¤.
“ехнолог≥чн≥ процеси, машини, механ≥зми, устаткуванн¤, транспортн≥ засоби, х≥м≥чн≥ речовини ≥ њх сполуки та ≥нша небезпечна продукц≥¤, придбан≥ за кордоном, допускаютьс¤ в експлуатац≥ю (до застосуванн¤) лише за умови проведенн¤ експертизи на в≥дпов≥дн≥сть њх нормативно-правовим актам з охорони прац≥, що чинн≥ на територ≥њ ”крањни.
ѕрийн¤тт¤ в експлуатац≥ю нових ≥ реконструйованих виробничих об'Їкт≥в проводитьс¤ за участю представник≥в профес≥йних сп≥лок.
Ќе допускаЇтьс¤ застосуванн¤ у виробництв≥ шк≥дливих речовин у раз≥ в≥дсутност≥ њх г≥г≥Їн≥чноњ регламентац≥њ та державноњ реЇстрац≥њ.
–оботодавець повинен орган≥зовувати розсл≥дуванн¤ та вести обл≥к нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й в≥дпов≥дно до положенн¤, що затверджуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за погодженн¤м з всеукрањнськими об'Їднанн¤ми профсп≥лок.
«а п≥дсумками розсл≥дуванн¤ нещасного випадку, профес≥йного захворюванн¤ або авар≥њ роботодавець складаЇ акт за встановленою формою, один прим≥рник ¤кого в≥н зобов'¤заний видати потерп≥лому або ≥нш≥й за≥нтересован≥й особ≥ не п≥зн≥ше трьох дн≥в з моменту зак≥нченн¤ розсл≥дуванн¤.
” раз≥ в≥дмови роботодавц¤ скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерп≥лого з його зм≥стом питанн¤ вир≥шуютьс¤ посадовою особою органу державного нагл¤ду за охороною прац≥, р≥шенн¤ ¤коњ Ї обов'¤зковим дл¤ роботодавц¤.
–≥шенн¤ посадовоњ особи органу державного нагл¤ду за охороною прац≥ може бути оскаржене у судовому пор¤дку.
–оботодавець зобов'¤заний ≥нформувати прац≥вник≥в або ос≥б, уповноважених на зд≥йсненн¤ громадського контролю за дотриманн¤м вимог нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥, та ‘онд соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в про стан охорони прац≥, причину авар≥й, нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань ≥ про заходи, ¤ких вжито дл¤ њх усуненн¤ та дл¤ забезпеченн¤ на п≥дприЇмств≥ умов ≥ безпеки прац≥ на р≥вн≥ нормативних вимог.
ѕрац≥вникам та/або њхн≥м представникам забезпечуЇтьс¤ доступ до ≥нформац≥њ та документ≥в, що м≥ст¤ть результати атестац≥њ робочих м≥сць, запланован≥ роботодавцем проф≥лактичн≥ заходи, результати розсл≥дуванн¤, обл≥ку та анал≥зу нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань ≥ зв≥ти з цих питань, а також до пов≥домлень, подань та припис≥в орган≥в державного управл≥нн¤ ≥ державного нагл¤ду за охороною прац≥.
ќргани державного управл≥нн¤ охороною прац≥ у встановленому пор¤дку ≥нформують населенн¤ ”крањни, прац≥вник≥в про реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики з охорони прац≥, виконанн¤ загальнодержавноњ, галузевих чи рег≥ональних програм з цих питань, про р≥вень ≥ причини авар≥йност≥, виробничого травматизму ≥ профес≥йних захворювань, про виконанн¤ своњх р≥шень щодо охорони житт¤ та здоров'¤ прац≥вник≥в.
Ќа державному р≥вн≥ ведетьс¤ Їдина державна статистична зв≥тн≥сть з питань охорони прац≥, форма ¤коњ погоджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥, профес≥йними сп≥лками та ‘ондом соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в.
« метою об'Їднанн¤ зусиль найманих прац≥вник≥в, учених, спец≥ал≥ст≥в з охорони прац≥ та окремих громад¤н дл¤ пол≥пшенн¤ охорони прац≥, захисту прац≥вник≥в в≥д виробничого травматизму ≥ профес≥йних захворювань можуть створюватись асоц≥ац≥њ, товариства, фонди та ≥нш≥ добров≥льн≥ об'Їднанн¤ громад¤н, що д≥ють в≥дпов≥дно до закону.
ƒо прац≥вник≥в можуть застосовуватис¤ будь-¤к≥ заохоченн¤ за активну участь та ≥н≥ц≥ативу у зд≥йсненн≥ заход≥в щодо п≥двищенн¤ р≥вн¤ безпеки та пол≥пшенн¤ умов прац≥. ¬иди заохочень визначаютьс¤ колективним договором, угодою.
ѕри розрахунку розм≥ру страхового внеску дл¤ кожного п≥дприЇмства ‘ондом соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в, за умови дос¤гненн¤ належного стану охорони прац≥ ≥ зниженн¤ р≥вн¤ або в≥дсутност≥ травматизму ≥ профес≥йноњ захворюваност≥ внасл≥док зд≥йсненн¤ роботодавцем в≥дпов≥дних проф≥лактичних заход≥в, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розм≥ру страхового внеску за високий р≥вень травматизму ≥ профес≥йноњ захворюваност≥ та неналежний стан охорони прац≥.
–озрахунок розм≥ру страхового внеску ≥з застосуванн¤м знижок та надбавок дл¤ кожного п≥дприЇмства, передбачених частиною другою ц≥Їњ статт≥, провадитьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства про загальнообов'¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн¤, ¤к≥ спричинили втрату працездатност≥.
–оботодавець зобов'¤заний в≥дшкодувати збитки, завдан≥ порушенн¤м вимог з охорони прац≥ ≥ншим юридичним, ф≥зичним особам ≥ держав≥, на загальних п≥дставах, передбачених законом.
–оботодавець в≥дшкодовуЇ витрати на проведенн¤ роб≥т з р¤туванн¤ потерп≥лих п≥д час авар≥њ та л≥кв≥дац≥њ њњ насл≥дк≥в, на розсл≥дуванн¤ ≥ проведенн¤ експертизи причин авар≥њ, нещасного випадку або профес≥йного захворюванн¤, на складанн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ характеристики умов прац≥ ос≥б, ¤к≥ проход¤ть обстеженн¤ щодо на¤вност≥ профес≥йного захворюванн¤, а також ≥нш≥ витрати, передбачен≥ законодавством.
Ќормативно-правов≥ акти з охорони прац≥ - це правила, норми, регламенти, положенн¤, стандарти, ≥нструкц≥њ та ≥нш≥ документи, обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤.
ќпрацюванн¤ та прийн¤тт¤ нових, перегл¤д ≥ скасуванн¤ чинних нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥ провад¤тьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥ за участю профес≥йних сп≥лок ≥ ‘онду соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в та за погодженн¤м з органами державного нагл¤ду за охороною прац≥.
—ан≥тарн≥ правила та норми затверджуютьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади у галуз≥ охорони здоров'¤.
Ќормативно-правов≥ акти з охорони прац≥ перегл¤даютьс¤ в м≥ру впровадженн¤ дос¤гнень науки ≥ техн≥ки, що спри¤ють пол≥пшенню безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, але не р≥дше одного разу на дес¤ть рок≥в.
—тандарти, техн≥чн≥ умови та ≥нш≥ документи на засоби прац≥ ≥ технолог≥чн≥ процеси повинн≥ включати вимоги щодо охорони прац≥ ≥ погоджуватис¤ з органами державного нагл¤ду за охороною прац≥.
” раз≥ неможливост≥ повного усуненн¤ небезпечних ≥ шк≥дливих дл¤ здоров'¤ умов прац≥ роботодавець зобов'¤заний пов≥домити про це в≥дпов≥дний орган державного нагл¤ду за охороною прац≥. ¬≥н може звернутис¤ до зазначеного органу з клопотанн¤м про встановленн¤ необх≥дного строку дл¤ виконанн¤ заход≥в щодо приведенн¤ умов прац≥ на конкретному виробництв≥ чи робочому м≥сц≥ до нормативних вимог.
¬≥дпов≥дний орган державного нагл¤ду за охороною прац≥ розгл¤даЇ клопотанн¤ роботодавц¤, проводить у раз≥ потреби експертизу запланованих заход≥в, визначаЇ њх достатн≥сть ≥ за на¤вност≥ п≥дстав може, ¤к вин¤ток, прийн¤ти р≥шенн¤ про встановленн¤ ≥ншого строку застосуванн¤ вимог нормативних акт≥в з охорони прац≥.
–оботодавець зобов'¤заний нев≥дкладно пов≥домити за≥нтересованих прац≥вник≥в про р≥шенн¤ зазначеного органу державного нагл¤ду за охороною прац≥.
Ќормативно-правов≥ акти з охорони прац≥ Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ у виробничих майстерн¤х, лаборатор≥¤х, цехах, на д≥льниц¤х та в ≥нших м≥сц¤х трудового ≥ профес≥йного навчанн¤, облаштованих у будь-¤ких навчальних закладах.
ќрган≥зац≥¤ охорони прац≥ на зазначених об'Їктах, а також пор¤док розсл≥дуванн¤ та обл≥ку нещасних випадк≥в з учн¤ми ≥ студентами п≥д час трудового та профес≥йного навчанн¤ у навчальних закладах визначаютьс¤ центральним органом виконавчоњ влади в галуз≥ осв≥ти та науки за погодженн¤м з в≥дпов≥дним профсп≥лковим органом.
ƒо учн≥в ≥ студент≥в, ¤к≥ проход¤ть трудове ≥ профес≥йне навчанн¤ (виробничу практику) на п≥дприЇмствах п≥д кер≥вництвом њх персоналу, застосовуЇтьс¤ законодавство про охорону прац≥ у такому ж пор¤дку, що й до прац≥вник≥в п≥дприЇмства.
ƒержавне управл≥нн¤ охороною прац≥ зд≥йснюють:
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥;
м≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади;
–ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни:
забезпечуЇ реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥;
подаЇ на затвердженн¤ ¬ерховною –адою ”крањни загальнодержавну програму пол≥пшенн¤ стану безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища;
спр¤мовуЇ ≥ координуЇ д≥¤льн≥сть м≥н≥стерств, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади щодо створенн¤ безпечних ≥ здорових умов прац≥ та нагл¤ду за охороною прац≥;
встановлюЇ Їдину державну статистичну зв≥тн≥сть з питань охорони прац≥.
« метою координац≥њ д≥¤льност≥ орган≥в державного управл≥нн¤ охороною прац≥ створюЇтьс¤ Ќац≥ональна рада з питань безпечноњ життЇд≥¤льност≥ населенн¤, ¤ку очолюЇ в≥це-прем'Їр-м≥н≥стр ”крањни.
ћ≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади:
провод¤ть Їдину науково-техн≥чну пол≥тику в галуз≥ охорони прац≥;
розробл¤ють ≥ реал≥зують галузев≥ програми пол≥пшенн¤ стану безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища за участю профсп≥лок;
зд≥йснюють методичне кер≥вництво д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств галуз≥ з охорони прац≥;
укладають з в≥дпов≥дними галузевими профсп≥лками угоди з питань пол≥пшенн¤ умов ≥ безпеки прац≥;
беруть участь в опрацюванн≥ та перегл¤д≥ нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥;
орган≥зовують навчанн¤ ≥ перев≥рку знань з питань охорони прац≥;
створюють у раз≥ потреби авар≥йно-р¤тувальн≥ служби, зд≥йснюють кер≥вництво њх д≥¤льн≥стю, забезпечують виконанн¤ ≥нших вимог законодавства, що регулюЇ в≥дносини у сфер≥ р¤тувальноњ справи;
зд≥йснюють в≥домчий контроль за станом охорони прац≥ на п≥дприЇмствах галуз≥.
ƒл¤ координац≥њ, вдосконаленн¤ роботи з охорони прац≥ ≥ контролю за ц≥Їю роботою в м≥н≥стерствах та ≥нших центральних органах виконавчоњ влади створюютьс¤ структурн≥ п≥дрозд≥ли з охорони прац≥.
—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з питань прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики забезпечуЇ проведенн¤ державноњ експертизи умов прац≥ ≥з залученн¤м служб сан≥тарного еп≥дем≥олог≥чного нагл¤ду спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади в галуз≥ охорони здоров'¤, визначаЇ пор¤док та зд≥йснюЇ контроль за ¤к≥стю проведенн¤ атестац≥њ робочих м≥сць щодо њх в≥дпов≥дност≥ нормативно-правовим актам з охорони прац≥.
—пец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥:
зд≥йснюЇ комплексне управл≥нн¤ охороною прац≥ на державному р≥вн≥, реал≥зуЇ державну пол≥тику в ц≥й галуз≥ та зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м функц≥й державного управл≥нн¤ охороною прац≥ м≥н≥стерствами, ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, –адою м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцевими державними адм≥н≥страц≥¤ми та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
розробл¤Ї за участю м≥н≥стерств, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, ‘онду соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в, всеукрањнських об'Їднань роботодавц≥в та профсп≥лок загальнодержавну програму пол≥пшенн¤ стану безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища ≥ контролюЇ њњ виконанн¤;
зд≥йснюЇ нормотворчу д≥¤льн≥сть, розробл¤Ї та затверджуЇ правила, норми, положенн¤, ≥нструкц≥њ та ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти з охорони прац≥ або зм≥ни до них;
координуЇ роботу м≥н≥стерств, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, п≥дприЇмств, ≥нших суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в галуз≥ безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища;
одержуЇ безоплатно в≥д м≥н≥стерств, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, орган≥в статистики, п≥дприЇмств, ≥нших суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в≥домост≥ та ≥нформац≥ю, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ покладених на нього завдань;
бере участь у м≥жнародному сп≥вроб≥тництв≥ та в орган≥зац≥њ виконанн¤ м≥жнародних договор≥в, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни, з питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, вивчаЇ, узагальнюЇ ≥ поширюЇ св≥товий досв≥д з цих питань, опрацьовуЇ та подаЇ у встановленому пор¤дку пропозиц≥њ щодо удосконаленн¤ ≥ поступового наближенн¤ чинного законодавства про охорону прац≥ до в≥дпов≥дних м≥жнародних та Ївропейських норм.
–≥шенн¤, прийн¤т≥ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥ в межах його компетенц≥њ, Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ вс≥ма м≥н≥стерствами, ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, –адою м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцевими державними адм≥н≥страц≥¤ми, органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, юридичними та ф≥зичними особами, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства використовують найману працю.
–ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ у межах в≥дпов≥дних територ≥й:
забезпечують виконанн¤ закон≥в та реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥;
формують за участю представник≥в профсп≥лок, ‘онду соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в ≥ забезпечують виконанн¤ ц≥льових рег≥ональних програм пол≥пшенн¤ стану безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, а також заход≥в з охорони прац≥ у склад≥ програм соц≥ально-економ≥чного ≥ культурного розвитку рег≥он≥в;
забезпечують соц≥альний захист найманих прац≥вник≥в, зокрема зайн¤тих на роботах з шк≥дливими та небезпечними умовами прац≥, вживають заход≥в до проведенн¤ атестац≥њ робочих м≥сць на в≥дпов≥дн≥сть нормативно-правовим актам з охорони прац≥;
внос¤ть пропозиц≥њ щодо створенн¤ рег≥ональних (комунальних) авар≥йно-р¤тувальних служб дл¤ обслуговуванн¤ в≥дпов≥дних територ≥й та об'Їкт≥в комунальноњ власност≥;
зд≥йснюють контроль за додержанн¤м суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ нормативно-правових акт≥в про охорону прац≥.
ƒл¤ виконанн¤ зазначених функц≥й у склад≥ –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й створюютьс¤ структурн≥ п≥дрозд≥ли з охорони прац≥, що д≥ють зг≥дно з типовим положенн¤м, ¤ке затверджуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а також на громадських засадах - ради з питань безпечноњ життЇд≥¤льност≥ населенн¤.
ќргани м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у межах своЇњ компетенц≥њ:
затверджують ц≥льов≥ рег≥ональн≥ програми пол≥пшенн¤ стану безпеки, умов прац≥ та виробничого середовища, а також заходи з охорони прац≥ у склад≥ програм соц≥ально-економ≥чного ≥ культурного розвитку рег≥он≥в;
приймають р≥шенн¤ щодо створенн¤ комунальних авар≥йно-р¤тувальних служб дл¤ обслуговуванн¤ в≥дпов≥дних територ≥й та об'Їкт≥в комунальноњ власност≥.
¬иконавч≥ органи с≥льських, селищних, м≥ських рад забезпечують належне утриманн¤, ефективну ≥ безпечну експлуатац≥ю об'Їкт≥в житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговуванн¤, транспорту ≥ зв'¤зку, що перебувають у комунальн≥й власност≥ в≥дпов≥дних територ≥альних громад, додержанн¤ вимог щодо охорони прац≥ прац≥вник≥в, зайн¤тих на цих об'Їктах.
ƒл¤ виконанн¤ функц≥й, зазначених у частин≥ друг≥й ц≥Їњ статт≥, с≥льська, селищна, м≥ська рада створюЇ у склад≥ свого виконавчого органу в≥дпов≥дний п≥дрозд≥л або призначаЇ спец≥ал≥ста з охорони прац≥.
ѕовноваженн¤ в галуз≥ охорони прац≥ асоц≥ац≥й, корпорац≥й, концерн≥в та ≥нших об'Їднань визначаютьс¤ њх статутами або договорами м≥ж п≥дприЇмствами, ¤к≥ утворили об'Їднанн¤. ƒл¤ виконанн¤ делегованих об'Їднанн¤м функц≥й в њх апаратах створюютьс¤ служби охорони прац≥. —татт¤ 37. ќрган≥зац≥¤ наукових досл≥джень з проблем охорони прац≥
‘ундаментальн≥ та прикладн≥ науков≥ досл≥дженн¤ з проблем охорони прац≥, ≥дентиф≥кац≥њ профес≥йноњ небезпечност≥ орган≥зуютьс¤ в межах загальнодержавноњ та ≥нших програм з цих питань ≥ провод¤тьс¤ науково-досл≥дними ≥нститутами, проектно-конструкторськими установами та орган≥зац≥¤ми, вищими навчальними закладами та фах≥вц¤ми.
ƒержавний нагл¤д за додержанн¤м закон≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в про охорону прац≥ зд≥йснюють:
спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥;
спец≥ально уповноважений державний орган з питань рад≥ац≥йноњ безпеки;
спец≥ально уповноважений державний орган з питань пожежноњ безпеки;
спец≥ально уповноважений державний орган з питань г≥г≥Їни прац≥.
ќргани державного нагл¤ду за охороною прац≥ не залежать в≥д будь-¤ких господарських орган≥в, суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва, об'Їднань громад¤н, пол≥тичних формувань, м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њм не п≥дзв≥тн≥ ≥ не п≥дконтрольн≥.
ƒ≥¤льн≥сть орган≥в державного нагл¤ду за охороною прац≥ регулюЇтьс¤ цим «аконом, законами ”крањни "ѕро використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ ≥ рад≥ац≥йну безпеку" ( 39/95-¬– ), "ѕро пожежну безпеку" ( 3745-12 ), "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤" ( 4004-12 ), ≥ншими нормативно-правовими актами та положенн¤ми про ц≥ органи, що затверджуютьс¤ ѕрезидентом ”крањни або аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ѕосадов≥ особи спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥ мають право:
безперешкодно в≥дв≥дувати п≥дконтрольн≥ п≥дприЇмства (об'Їкти), виробництва ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства використовують найману працю, та зд≥йснювати в присутност≥ роботодавц¤ або його представника перев≥рку додержанн¤ законодавства з питань, в≥днесених до њх компетенц≥њ;
одержувати в≥д роботодавц¤ ≥ посадових ос≥б письмов≥ чи усн≥ по¤сненн¤, висновки експертних обстежень, аудит≥в, матер≥али та ≥нформац≥ю з в≥дпов≥дних питань, зв≥ти про р≥вень ≥ стан проф≥лактичноњ роботи, причини порушень законодавства та вжит≥ заходи щодо њх усуненн¤;
видавати в установленому пор¤дку роботодавц¤м, кер≥вникам та ≥ншим посадовим особам юридичних та ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства використовують найману працю, м≥н≥стерствам та ≥ншим центральним органам виконавчоњ влади, –ад≥ м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, м≥сцевим державним адм≥н≥страц≥¤м та органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ приписи (розпор¤дженн¤) про усуненн¤ порушень ≥ недол≥к≥в в галуз≥ охорони прац≥, охорони надр, безпечноњ експлуатац≥њ об'Їкт≥в п≥двищеноњ небезпеки;
заборон¤ти, зупин¤ти, припин¤ти, обмежувати експлуатац≥ю п≥дприЇмств, окремих виробництв, цех≥в, д≥льниць, робочих м≥сць, буд≥вель, споруд, прим≥щень, випуск та експлуатац≥ю машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤, транспортних та ≥нших засоб≥в прац≥, виконанн¤ певних роб≥т, застосуванн¤ нових небезпечних речовин, реал≥зац≥ю продукц≥њ, а також скасовувати або припин¤ти д≥ю виданих ними дозвол≥в ≥ л≥ценз≥й до усуненн¤ порушень, ¤к≥ створюють загрозу життю працюючих;
прит¤гати до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в, винних у порушенн≥ законодавства про охорону прац≥;
надсилати роботодавц¤м поданн¤ про нев≥дпов≥дн≥сть окремих посадових ос≥б займан≥й посад≥, передавати матер≥али органам прокуратури дл¤ прит¤гненн¤ цих ос≥б до в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно ≥з законом.
–≥шенн¤ посадових ос≥б спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥ за необх≥дност≥ обгрунтовуютьс¤ результатами роботи та висновками експертно-техн≥чних центр≥в, досл≥дних, випробувальних лаборатор≥й та ≥нших п≥дрозд≥л≥в (груп) техн≥чноњ п≥дтримки, що функц≥онують у склад≥ орган≥в державного нагл¤ду за охороною прац≥ в≥дпов≥дно до завдань ≥нспекц≥йноњ служби або створюютьс¤ ≥ д≥ють зг≥дно ≥з законодавством ¤к незалежн≥ експертн≥ орган≥зац≥њ. Ќаукова п≥дтримка нагл¤довоњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дними науково-досл≥дними установами.
ѕосадов≥ особи спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥ Ї державними службовц¤ми, ≥ на них поширюЇтьс¤ д≥¤ «акону ”крањни "ѕро державну службу" ( 3723-12 ). ¬они несуть в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з законом за виконанн¤ покладених на них обов'¤зк≥в. ѕосадов≥ особи спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥ мають право носити формений од¤г, зразки ¤кого затверджуютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ѕосадовим особам спец≥ально уповноваженого центрального органу виконавчоњ влади з нагл¤ду за охороною прац≥ держава гарантуЇ соц≥альний захист.
ѕрац≥вники правоохоронних орган≥в надають допомогу посадовим особам орган≥в державного нагл¤ду у виконанн≥ ними службових обов'¤зк≥в та вживають заход≥в щодо припиненн¤ незаконних д≥й ос≥б, ¤к≥ перешкоджають виконувати ц≥ обов'¤зки, вдаютьс¤ до погроз, шантажу, нанесенн¤ т≥лесних ушкоджень посадовим особам орган≥в державного нагл¤ду або членам њх с≥мей, завдають шкоди њх майну.
«а особами, ¤к≥ зв≥льнен≥ з посад в органах державного нагл¤ду за в≥ком або через хворобу чи кал≥цтво, а також за членами с≥м'њ або утриманц¤ми загиблоњ п≥д час виконанн¤ службових обов'¤зк≥в посадовоњ особи збер≥гаЇтьс¤ право на п≥льги зг≥дно з законодавством.
ѕенс≥йне забезпеченн¤ посадових ос≥б орган≥в державного нагл¤ду зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з законодавством за рахунок держави.
√ромадський контроль за додержанн¤м законодавства про охорону прац≥ зд≥йснюють профес≥йн≥ сп≥лки, њх об'Їднанн¤ в особ≥ своњх виборних орган≥в ≥ представник≥в.
ѕрофес≥йн≥ сп≥лки зд≥йснюють громадський контроль за додержанн¤м законодавства про охорону прац≥, створенн¤м безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥, належних виробничих та сан≥тарно-побутових умов, забезпеченн¤м прац≥вник≥в спецод¤гом, спецвзутт¤м, ≥ншими засобами ≥ндив≥дуального та колективного захисту. ” раз≥ загрози життю або здоров'ю прац≥вник≥в профес≥йн≥ сп≥лки мають право вимагати в≥д роботодавц¤ негайного припиненн¤ роб≥т на робочих м≥сц¤х, виробничих д≥льниц¤х, у цехах та ≥нших структурних п≥дрозд≥лах або на п≥дприЇмствах чи виробництвах ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства використовують найману працю, в ц≥лому на пер≥од, необх≥дний дл¤ усуненн¤ загрози життю або здоров'ю прац≥вник≥в.
ѕрофес≥йн≥ сп≥лки також мають право на проведенн¤ незалежноњ експертизи умов прац≥, а також об'Їкт≥в виробничого призначенн¤, що проектуютьс¤, будуютьс¤ чи експлуатуютьс¤, на в≥дпов≥дн≥сть њх нормативно-правовим актам про охорону прац≥, брати участь у розсл≥дуванн≥ причин нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань на виробництв≥ та надавати своњ висновки про них, вносити роботодавц¤м, державним органам управл≥нн¤ ≥ нагл¤ду поданн¤ з питань охорони прац≥ та одержувати в≥д них аргументовану в≥дпов≥дь.
” раз≥ в≥дсутност≥ профес≥йноњ сп≥лки на п≥дприЇмств≥ громадський контроль за додержанн¤м законодавства про охорону прац≥ зд≥йснюЇ уповноважена найманими прац≥вниками особа.
”повноважен≥ найманими прац≥вниками особи з питань охорони прац≥ мають право безперешкодно перев≥р¤ти на п≥дприЇмствах виконанн¤ вимог щодо охорони прац≥ ≥ вносити обов'¤зков≥ дл¤ розгл¤ду роботодавцем пропозиц≥њ про усуненн¤ ви¤влених порушень нормативно-правових акт≥в з безпеки ≥ г≥г≥Їни прац≥.
ƒл¤ виконанн¤ цих обов'¤зк≥в роботодавець за св≥й рахунок орган≥зовуЇ навчанн¤, забезпечуЇ необх≥дними засобами ≥ зв≥льн¤Ї уповноважених найманими прац≥вниками ос≥б з питань охорони прац≥ в≥д роботи на передбачений колективним договором строк ≥з збереженн¤м за ними середнього зароб≥тку.
Ќе можуть бути ущемлен≥ будь-¤к≥ законн≥ ≥нтереси прац≥вник≥в у зв'¤зку з виконанн¤м ними обов'¤зк≥в уповноважених найманими прац≥вниками ос≥б з питань охорони прац≥, њх зв≥льненн¤ або прит¤гненн¤ до дисципл≥нарноњ чи матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ зд≥йснюЇтьс¤ лише за згодою найманих прац≥вник≥в у пор¤дку, визначеному колективним договором.
якщо уповноважен≥ найманими прац≥вниками особи з питань охорони прац≥ вважають, що проф≥лактичн≥ заходи, вжит≥ роботодавцем, Ї недостатн≥ми, вони можуть звернутис¤ за допомогою до органу державного нагл¤ду за охороною прац≥. ¬они також мають право брати участь ≥ вносити в≥дпов≥дн≥ пропозиц≥њ п≥д час ≥нспекц≥йних перев≥рок п≥дприЇмств чи виробництв ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства використовують найману працю, цими органами.
”повноважен≥ найманими прац≥вниками особи з питань охорони прац≥ д≥ють в≥дпов≥дно до типового положенн¤, що затверджуЇтьс¤ спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з питань прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики.
«а порушенн¤ законодавства про охорону прац≥, невиконанн¤ розпор¤джень посадових ос≥б орган≥в державного нагл¤ду за охороною прац≥ юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства використовують найману працю, прит¤гаютьс¤ органами державного нагл¤ду за охороною прац≥ до сплати штрафу у пор¤дку, встановленому законом.
ћаксимальний розм≥р штрафу не може перевищувати п'¤ти в≥дсотк≥в м≥с¤чного фонду зароб≥тноњ плати юридичноњ чи ф≥зичноњ особи, ¤ка в≥дпов≥дно до законодавства використовуЇ найману працю.
Ќесплата юридичними чи ф≥зичними особами, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства використовують найману працю, штрафу т¤гне за собою нарахуванн¤ на суму штрафу пен≥ у розм≥р≥ двох в≥дсотк≥в за кожний день простроченн¤.
«астосуванн¤ штрафних санкц≥й до посадових ос≥б ≥ прац≥вник≥в за порушенн¤ закон≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ ( 80731-10, 80732-10 ). ќсоби, на ¤ких накладено штраф, внос¤ть його в касу п≥дприЇмства за м≥сцем роботи.
–≥шенн¤ про ст¤гненн¤ штрафу може бути оскаржено в м≥с¤чний строк у судовому пор¤дку.
ошти в≥д застосуванн¤ штрафних санкц≥й до юридичних чи ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ в≥дпов≥дно до законодавства використовують найману працю, посадових ос≥б ≥ прац≥вник≥в, визначених ц≥Їю статтею, зараховуютьс¤ до ƒержавного бюджету ”крањни.
«а порушенн¤ закон≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в про охорону прац≥, створенн¤ перешкод у д≥¤льност≥ посадових ос≥б орган≥в державного нагл¤ду за охороною прац≥, а також представник≥в профсп≥лок, њх орган≥зац≥й та об'Їднань винн≥ особи прит¤гаютьс¤ до дисципл≥нарноњ, адм≥н≥стративноњ, матер≥альноњ, крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно ≥з законом.
1. ÷ей «акон набираЇ чинност≥ з дн¤ його опубл≥куванн¤, кр≥м частини четвертоњ статт≥ 19, ¤ка набираЇ чинност≥ з 1 с≥чн¤ 2003 року.
2. аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни у трим≥с¤чний строк з часу набранн¤ чинност≥ цим «аконом:
внести до ¬ерховноњ –ади ”крањни пропозиц≥њ щодо приведенн¤ законодавчих акт≥в у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом;
привести своњ нормативно-правов≥ акти у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом;
забезпечити приведенн¤ органами виконавчоњ влади прийн¤тих ними нормативно-правових акт≥в у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом.
ѕрезидент ”крањни Ћ. –ј¬„”
м. ињв, 14 жовтн¤ 1992 року N 2694-XII
јвтор проекта - —адовий “арас http://ukrlaws.narod.ru |