одекс закон≥в про працю ”крањни
|
|
«м≥ст кодексу
|
| –озд≥л 1. «агальн≥ положенн¤ |
| –озд≥л 2. олективний догов≥р |
| –озд≥л 3. “рудовий догов≥р |
| –озд≥л 4. –обочий час |
| –озд≥л 5. „ас в≥дпочинку |
| –озд≥л 6. Ќормуванн¤ прац≥ |
| –озд≥л 7. ќплата прац≥ |
| –озд≥л 8. √арант≥њ ≥ компенсац≥њ |
| –озд≥л 9. √арант≥њ при покладенн≥ на прац≥вник≥в матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ |
| –озд≥л 10. “рудова дисципл≥на |
| –озд≥л 11. ќхорона прац≥ |
| –озд≥л 12. ѕрац¤ ж≥нок |
| –озд≥л 13. ѕрац¤ молод≥ |
| –озд≥л 14. ѕ≥льги дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ поЇднують роботу з навчанн¤м |
| –озд≥л 15. ≤ндив≥дуальн≥ трудов≥ спори |
| –озд≥л 16. ѕрофес≥йн≥ сп≥лки. ”часть прац≥вник≥в в управл≥нн≥ п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми |
| –озд≥л 17. «агальнообов'¤зкове державне соц≥альне страхуванн¤ та пенс≥йне забезпеченн¤ |
| –озд≥л 18. Ќагл¤д ≥ контроль за додержанн¤м законодавства про працю |
|
“ерм≥ну "законодавство", що вживаЇтьс¤ у частин≥ трет≥й статт≥ 21 цього одексу, дано оф≥ц≥йне тлумаченн¤ |
|
(зг≥дно з –≥шенн¤м онституц≥йного —уду ”крањни |
|
ѕон¤ттю "профес≥йна сп≥лка, що д≥Ї на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ", ¤ке вживаЇтьс¤ в абзац≥ шостому частини першоњ статт≥ 431 цього одексу, дано оф≥ц≥йне тлумаченн¤ |
|
(зг≥дно з –≥шенн¤м онституц≥йного —уду ”крањни |
|
(” текст≥ одексу посиланн¤ "адм≥н≥страц≥¤", "адм≥н≥страц≥¤ п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ", "адм≥н≥страц≥¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ" зам≥нено посиланн¤м "власник або уповноважений ним орган", посиланн¤ "роб≥тники ≥ службовц≥" - посиланн¤м "прац≥вники" зг≥дно ≥з «аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20 березн¤ 1991 року N 871-XII) |
|
(” назв≥ та текст≥ одексу слова "”крањнськоњ –—–" зам≥нити словом "”крањни" зг≥дно ≥з «аконом ”крањни в≥д 18 лютого 1992 року N 2134-XII) |
|
(” текст≥ одексу слова "народний суд" в ус≥х в≥дм≥нках зам≥нено словом "суд" у в≥дпов≥дних в≥дм≥нках зг≥дно ≥з «аконом ”крањни в≥д 19 с≥чн¤ 1995 року N 6/95-¬–) |
|
(” текст≥ одексу слова "заклад осв≥ти" в ус≥х в≥дм≥нках ≥ числах зам≥нено словами "навчальний заклад" у в≥дпов≥дному в≥дм≥нку ≥ числ≥ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни в≥д 6 лютого 2003 року N 490-IV) |
одекс закон≥в про працю ”крањни визначаЇ правов≥ засади ≥ гарант≥њ зд≥йсненн¤ громад¤нами ”крањни права розпор¤джатис¤ своњми зд≥бност¤ми до продуктивноњ ≥ творчоњ прац≥.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 27.02.85 р. N 8474-X;
у редакц≥њ «акону ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
одекс закон≥в про працю ”крањни регулюЇ трудов≥ в≥дносини вс≥х роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, спри¤ючи зростанню продуктивност≥ прац≥, пол≥пшенню ¤кост≥ роботи, п≥двищенню ефективност≥ сусп≥льного виробництва ≥ п≥днесенню на ц≥й основ≥ матер≥ального ≥ культурного р≥вн¤ житт¤ труд¤щих, зм≥цненню трудовоњ дисципл≥ни ≥ поступовому перетворенню прац≥ на благо сусп≥льства в першу життЇву потребу кожноњ працездатноњ людини.
«аконодавство про працю встановлюЇ високий р≥вень умов прац≥, всем≥рну охорону трудових прав роб≥тник≥в ≥ службовц≥в.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
ѕраво громад¤н ”крањни на працю, - тобто на одержанн¤ роботи з оплатою прац≥ не нижче встановленого державою м≥н≥мального розм≥ру, - включаючи право на в≥льний виб≥р профес≥њ, роду зан¤ть ≥ роботи, забезпечуЇтьс¤ державою. ƒержава створюЇ умови дл¤ ефективноњ зайн¤тост≥ населенн¤, спри¤Ї працевлаштуванню, п≥дготовц≥ ≥ п≥двищенню трудовоњ квал≥ф≥кац≥њ, а при необх≥дност≥ забезпечуЇ переп≥дготовку ос≥б, вив≥льнюваних у результат≥ переходу на ринкову економ≥ку.
ѕрац≥вники реал≥зують право на працю шл¤хом укладенн¤ трудового договору про роботу на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ або з ф≥зичною особою. ѕрац≥вники мають право на в≥дпочинок в≥дпов≥дно до закон≥в про обмеженн¤ робочого дн¤ та робочого тижн¤ ≥ про щор≥чн≥ оплачуван≥ в≥дпустки, право на здоров≥ ≥ безпечн≥ умови прац≥, на об'Їднанн¤ в профес≥йн≥ сп≥лки та на вир≥шенн¤ колективних трудових конфл≥кт≥в (спор≥в) у встановленому законом пор¤дку, на участь в управл≥нн≥ п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю, на матер≥альне забезпеченн¤ в пор¤дку соц≥ального страхуванн¤ в старост≥, а також у раз≥ хвороби, повноњ або частковоњ втрати працездатност≥, на матер≥альну допомогу в раз≥ безроб≥тт¤, на право зверненн¤ до суду дл¤ вир≥шенн¤ трудових спор≥в незалежно в≥д характеру виконуваноњ роботи або займаноњ посади, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством, та ≥нш≥ права, встановлен≥ законодавством.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 27.02.85 р. N 8474-X,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
”крањнська –—– забезпечуЇ р≥вн≥сть трудових прав ус≥х громад¤н незалежно в≥д походженн¤, соц≥ального ≥ майнового стану, расовоњ та нац≥ональноњ приналежност≥, стат≥, мови, пол≥тичних погл¤д≥в, рел≥г≥йних переконань, роду ≥ характеру зан¤ть, м≥сц¤ проживанн¤ та ≥нших обставин.
(ƒоповнено статтею 21 зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
«аконодавство про працю регулюЇ трудов≥ в≥дносини прац≥вник≥в ус≥х п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥, виду д≥¤льност≥ ≥ галузевоњ належност≥, а також ос≥б, ¤к≥ працюють за трудовим договором з ф≥зичними особами.
ќсобливост≥ прац≥ член≥в кооператив≥в та њх об'Їднань, колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, фермерських господарств, прац≥вник≥в п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми визначаютьс¤ законодавством та њх статутами. ѕри цьому гарант≥њ щодо зайн¤тост≥, охорони прац≥, прац≥ ж≥нок, молод≥, ≥нвал≥д≥в надаютьс¤ в пор¤дку, передбаченому законодавством про працю.
(” редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«акону ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«акону ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
«аконодавство про працю складаЇтьс¤ з одексу закон≥в про працю ”крањни та ≥нших акт≥в законодавства ”крањни, прийн¤тих в≥дпов≥дно до нього.
(” редакц≥њ «акону ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«акону ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X;
виключена зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
ƒержава гарантуЇ працездатним громад¤нам, ¤к≥ пост≥йно проживають на територ≥њ ”крањни:
в≥льний виб≥р виду д≥¤льност≥;
безплатне спри¤нн¤ державними службами зайн¤тост≥ у п≥дбор≥ п≥дход¤щоњ роботи ≥ працевлаштуванн≥ в≥дпов≥дно до покликанн¤, зд≥бностей, профес≥йноњ п≥дготовки, осв≥ти, з урахуванн¤м сусп≥льних потреб;
наданн¤ п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми в≥дпов≥дно до њх попередньо поданих за¤вок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, профес≥йних навчально-виховних заклад≥в;
безплатне навчанн¤ безроб≥тних нових профес≥й, переп≥дготовку в навчальних закладах або у систем≥ державноњ служби зайн¤тост≥ з виплатою стипенд≥њ;
компенсац≥ю в≥дпов≥дно до законодавства матер≥альних витрат у зв'¤зку з направленн¤м на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть;
правовий захист в≥д необгрунтованоњ в≥дмови у прийн¤тт≥ на роботу ≥ незаконного зв≥льненн¤, а також спри¤нн¤ у збереженн≥ роботи.
(ƒоповнено статтею 51 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
(зг≥дно ≥з «аконом ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
ќсобливост≥ регулюванн¤ прац≥ ос≥б, ¤к≥ працюють у районах з особливими природними географ≥чними ≥ геолог≥чними умовами та умовами п≥двищеного ризику дл¤ здоров'¤, тимчасових ≥ сезонних прац≥вник≥в, а також прац≥вник≥в, ¤к≥ працюють у ф≥зичних ос≥б за трудовими договорами, додатков≥ (кр≥м передбачених у статт¤х 37 ≥ 41 цього одексу) п≥дстави дл¤ припиненн¤ трудового договору де¤ких категор≥й прац≥вник≥в за певних умов (порушенн¤ встановлених правил прийн¤тт¤ на роботу та ≥н.) встановлюютьс¤ законодавством.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
законами ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII,
в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
“рудов≥ в≥дносини громад¤н ”крањни, ¤к≥ працюють за њњ межами, а також трудов≥ в≥дносини ≥ноземних громад¤н, ¤к≥ працюють на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х ”крањни, регулюютьс¤ законодавством держави, в ¤к≥й зд≥йснене працевлаштуванн¤ (найманн¤) прац≥вника, та м≥жнародними договорами ”крањни.
(” редакц≥њ закон≥в ”крањни
в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–,
в≥д 08.06.2000 р. N 1807-III)
якщо м≥жнародним договором або м≥жнародною угодою, в ¤ких бере участь ”крањнська –—–, встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що њх м≥стить законодавство ”крањни про працю, то застосовуютьс¤ правила м≥жнародного договору або м≥жнародноњ угоди.
(ƒоповнено статтею 81 зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
”мови договор≥в про працю, ¤к≥ пог≥ршують становище роб≥тник≥в ≥ службовц≥в пор≥вн¤но з законодавством ”крањни про працю, Ї нед≥йсними.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
ѕ≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ в межах своњх повноважень ≥ за рахунок власних кошт≥в можуть встановлювати додатков≥ пор≥вн¤но з законодавством трудов≥ ≥ соц≥ально-побутов≥ п≥льги дл¤ прац≥вник≥в.
ѕ≥дприЇмство може матер≥ально заохочувати прац≥вник≥в медичних, дит¤чих, культурно-осв≥тн≥х, учбових ≥ спортивних заклад≥в, орган≥зац≥й громадського харчуванн¤ ≥ орган≥зац≥й, що обслуговують трудовий колектив ≥ не вход¤ть до його складу.
(ƒоповнено статтею 91 зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
(√лава ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 27.02.85 р. N 8474-X,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI,
в≥д 19.05.89 р. N 7543-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3693-XII)
олективний догов≥р укладаЇтьс¤ на основ≥ чинного законодавства, прийн¤тих сторонами зобов'¤зань з метою регулюванн¤ виробничих, трудових ≥ соц≥ально-економ≥чних в≥дносин ≥ узгодженн¤ ≥нтерес≥в труд¤щих, власник≥в та уповноважених ними орган≥в.
олективний догов≥р укладаЇтьс¤ на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форм власност≥ ≥ господарюванн¤, ¤к≥ використовують найману працю ≥ мають права юридичноњ особи.
олективний догов≥р може укладатис¤ в структурних п≥дрозд≥лах п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ в межах компетенц≥њ цих п≥дрозд≥л≥в.
олективний догов≥р укладаЇтьс¤ м≥ж власником або уповноваженим ним органом (особою), з одн≥Їњ сторони, ≥ первинними профсп≥лковими орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ д≥ють в≥дпов≥дно до своњх статут≥в, а у раз≥ њх в≥дсутност≥ - представниками, в≥льно обраними на загальних зборах найманих прац≥вник≥в або уповноважених ними орган≥в, з другоњ сторони.
якщо на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ створено к≥лька первинних профсп≥лкових орган≥зац≥й, вони повинн≥ на засадах пропорц≥йного представництва (зг≥дно з к≥льк≥стю член≥в кожноњ первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ) утворити об'Їднаний представницький орган дл¤ укладенн¤ колективного договору. ¬ цьому раз≥ кожна первинна профсп≥лкова орган≥зац≥¤ маЇ визначитис¤ щодо своњх конкретних зобов'¤зань за колективним договором та в≥дпов≥дальност≥ за њх невиконанн¤. ѕервинна профсп≥лкова орган≥зац≥¤, що в≥дмовилас¤ в≥д участ≥ в об'Їднаному представницькому орган≥, позбавл¤Їтьс¤ права представл¤ти ≥нтереси прац≥вник≥в при п≥дписанн≥ колективного договору.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з законами ”крањни
в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
«м≥ст колективного договору визначаЇтьс¤ сторонами в межах њх компетенц≥њ.
” колективному договор≥ встановлюютьс¤ взаЇмн≥ зобов'¤занн¤ стор≥н щодо регулюванн¤ виробничих, трудових, соц≥ально-економ≥чних в≥дносин, зокрема:
зм≥ни в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥;
забезпеченн¤ продуктивноњ зайн¤тост≥;
нормуванн¤ ≥ оплати прац≥, встановленн¤ форм, системи, розм≥р≥в зароб≥тноњ плати та ≥нших вид≥в трудових виплат (доплат, надбавок, прем≥й та ≥н.);
встановленн¤ гарант≥й, компенсац≥й, п≥льг;
участ≥ трудового колективу у формуванн≥, розпод≥л≥ ≥ використанн≥ прибутку п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (¤кщо це передбачено статутом);
режиму роботи, тривалост≥ робочого часу ≥ в≥дпочинку;
умов ≥ охорони прац≥;
забезпеченн¤ житлово-побутового, культурного, медичного обслуговуванн¤, орган≥зац≥њ оздоровленн¤ ≥ в≥дпочинку прац≥вник≥в;
гарант≥й д≥¤льност≥ профсп≥лковоњ чи ≥нших представницьких орган≥зац≥й труд¤щих;
умов регулюванн¤ фонд≥в оплати прац≥ та встановленн¤ м≥жквал≥ф≥кац≥йних (м≥жпосадових) сп≥вв≥дношень в оплат≥ прац≥.
олективний догов≥р може передбачати додатков≥ пор≥вн¤но з чинним законодавством ≥ угодами гарант≥њ, соц≥ально-побутов≥ п≥льги.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 23.01.97 р. N 20/97-¬–)
”кладенню колективного договору передують колективн≥ переговори.
—троки, пор¤док веденн¤ переговор≥в, вир≥шенн¤ розб≥жностей, що виникають п≥д час њх веденн¤, пор¤док розробки, укладенн¤ та внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до колективного договору, в≥дпов≥дальн≥сть за його виконанн¤ регулюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро колективн≥ договори ≥ угоди".
олективн≥ договори п≥дл¤гають пов≥домн≥й реЇстрац≥њ м≥сцевими органами державноњ виконавчоњ влади.
ѕор¤док реЇстрац≥њ колективних договор≥в визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
”мови колективного договору, що пог≥ршують пор≥вн¤но з чинним законодавством ≥ угодами становище прац≥вник≥в, Ї нед≥йсними.
олективний догов≥р набираЇ чинност≥ з дн¤ його п≥дписанн¤ представниками стор≥н або з дн¤, зазначеного у ньому.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ строку чинност≥ колективний догов≥р продовжуЇ д≥¤ти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не перегл¤нуть чинний, ¤кщо ≥нше не передбачено договором.
олективний догов≥р збер≥гаЇ чинн≥сть у раз≥ зм≥ни складу, структури, найменуванн¤ уповноваженого власником органу, в≥д ≥мен≥ ¤кого укладено цей догов≥р.
” раз≥ реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ колективний догов≥р збер≥гаЇ чинн≥сть прот¤гом строку, на ¤кий його укладено, або може бути перегл¤нутий за згодою стор≥н.
” раз≥ зм≥ни власника чинн≥сть колективного договору збер≥гаЇтьс¤ прот¤гом строку його д≥њ, але не б≥льше одного року. ” цей пер≥од сторони повинн≥ розпочати переговори про укладенн¤ нового чи зм≥ну або доповненн¤ чинного колективного договору.
” раз≥ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ колективний догов≥р д≥Ї прот¤гом усього строку проведенн¤ л≥кв≥дац≥њ.
Ќа новоствореному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ колективний догов≥р укладаЇтьс¤ за ≥н≥ц≥ативою одн≥Їњ ≥з стор≥н у трим≥с¤чний строк п≥сл¤ реЇстрац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ¤кщо законодавством передбачено реЇстрац≥ю, або п≥сл¤ р≥шенн¤ про заснуванн¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ¤кщо не передбачено њх реЇстрац≥ю.
ѕоложенн¤ колективного договору поширюютьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ незалежно в≥д того, чи Ї вони членами профес≥йноњ сп≥лки, ≥ Ї обов'¤зковими ¤к дл¤ власника або уповноваженого ним органу, так ≥ дл¤ прац≥вник≥в п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
онтроль за виконанн¤м колективного договору проводитьс¤ безпосередньо сторонами, ¤к≥ його уклали у пор¤дку, визначеному цим колективним договором.
якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профсп≥лки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особ≥) поданн¤ про усуненн¤ цих порушень, ¤ке розгл¤даЇтьс¤ у тижневий строк. ” раз≥ в≥дмови усунути порушенн¤ або недос¤гненн¤ згоди у зазначений строк профсп≥лки мають право оскаржити неправом≥рн≥ д≥њ або безд≥¤льн≥сть посадових ос≥б до суду.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно
≥з «аконом ”крањни в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III)
—торони, ¤к≥ п≥дписали колективний догов≥р, щор≥чно в строки, передбачен≥ колективним договором, зв≥тують про його виконанн¤.
“рудовий догов≥р Ї угода м≥ж прац≥вником ≥ власником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноваженим ним органом чи ф≥зичною особою, за ¤кою прац≥вник зобов'¤зуЇтьс¤ виконувати роботу, визначену ц≥Їю угодою, з п≥дл¤ганн¤м внутр≥шньому трудовому розпор¤дков≥, а власник п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноважений ним орган чи ф≥зична особа зобов'¤зуЇтьс¤ виплачувати прац≥вников≥ зароб≥тну плату ≥ забезпечувати умови прац≥, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ роботи, передбачен≥ законодавством про працю, колективним договором ≥ угодою стор≥н.
ѕрац≥вник маЇ право реал≥зувати своњ зд≥бност≥ до продуктивноњ ≥ творчоњ прац≥ шл¤хом укладенн¤ трудового договору на одному або одночасно на дек≥лькох п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, ¤кщо ≥нше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою стор≥н.
ќсобливою формою трудового договору Ї контракт, в ¤кому строк його д≥њ, права, обов'¤зки ≥ в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н (в тому числ≥ матер≥альна), умови матер≥ального забезпеченн¤ ≥ орган≥зац≥њ прац≥ прац≥вника, умови роз≥рванн¤ договору, в тому числ≥ дострокового, можуть встановлюватис¤ угодою стор≥н. —фера застосуванн¤ контракту визначаЇтьс¤ законами ”крањни.
|
(терм≥ну "законодавство", що вживаЇтьс¤ у частин≥ трет≥й статт≥ 21, дано оф≥ц≥йне тлумаченн¤ зг≥дно з –≥шенн¤м онституц≥йного —уду ”крањни в≥д 09.07.98 р. N 12-рп/98) |
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–,
в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
«аборон¤Їтьс¤ необгрунтована в≥дмова у прийн¤тт≥ на роботу.
¬≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни будь-¤ке пр¤ме або непр¤ме обмеженн¤ прав чи встановленн¤ пр¤мих або непр¤мих переваг при укладенн≥, зм≥н≥ та припиненн≥ трудового договору залежно в≥д походженн¤, соц≥ального ≥ майнового стану, расовоњ та нац≥ональноњ належност≥, стат≥, мови, пол≥тичних погл¤д≥в, рел≥г≥йних переконань, членства у профес≥йн≥й сп≥лц≥ чи ≥ншому об'Їднанн≥ громад¤н, роду ≥ характеру зан¤ть, м≥сц¤ проживанн¤ не допускаЇтьс¤.
¬имоги щодо в≥ку, р≥вн¤ осв≥ти, стану здоров'¤ прац≥вника можуть встановлюватись законодавством ”крањни.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
“рудовий догов≥р може бути:
1) безстроковим, що укладаЇтьс¤ на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженн¤м стор≥н;
3) таким, що укладаЇтьс¤ на час виконанн¤ певноњ роботи.
—троковий трудовий догов≥р укладаЇтьс¤ у випадках, коли трудов≥ в≥дносини не можуть бути встановлен≥ на невизначений строк з урахуванн¤м характеру наступноњ роботи, або умов њњ виконанн¤, або ≥нтерес≥в прац≥вника та в ≥нших випадках, передбачених законодавчими актами.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
“рудовий догов≥р укладаЇтьс¤, ¤к правило, в письмов≥й форм≥. ƒодержанн¤ письмовоњ форми Ї обов'¤зковим:
1) при орган≥зованому набор≥ прац≥вник≥в;
2) при укладенн≥ трудового договору про роботу в районах з особливими природними географ≥чними ≥ геолог≥чними умовами та умовами п≥двищеного ризику дл¤ здоров'¤;
3) при укладенн≥ контракту;
4) у випадках, коли прац≥вник напол¤гаЇ на укладенн≥ трудового договору у письмов≥й форм≥;
5) при укладенн≥ трудового договору з неповнол≥тн≥м (статт¤ 187 цього одексу);
6) при укладенн≥ трудового договору з ф≥зичною особою;
7) в ≥нших випадках, передбачених законодавством ”крањни.
ѕри укладенн≥ трудового договору громад¤нин зобов'¤заний подати паспорт або ≥нший документ, що посв≥дчуЇ особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про осв≥ту (спец≥альн≥сть, квал≥ф≥кац≥ю), про стан здоров'¤ та ≥нш≥ документи.
”кладенн¤ трудового договору оформл¤Їтьс¤ наказом чи розпор¤дженн¤м власника або уповноваженого ним органу про зарахуванн¤ роб≥тника або службовц¤ на роботу.
“рудовий догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним ≥ тод≥, коли наказу чи розпор¤дженн¤ не було видано, але прац≥вника фактично було допущено до роботи.
ќсоб≥, запрошен≥й на роботу в пор¤дку переведенн¤ з ≥ншого п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ за погодженн¤м м≥ж кер≥вниками п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, не може бути в≥дмовлено в укладенн≥ трудового договору.
«аборон¤Їтьс¤ укладенн¤ трудового договору з громад¤нином, ¤кому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'¤.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом
ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 19.05.89 р. N 7543-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII,
в≥д 19.06.97 р. N 374/97-¬–,
в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
” раз≥ укладенн¤ трудового договору м≥ж прац≥вником ≥ ф≥зичною особою ф≥зична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущенн¤ прац≥вника до роботи зареЇструвати укладений у письмов≥й форм≥ трудовий догов≥р у державн≥й служб≥ зайн¤тост≥ за м≥сцем свого проживанн¤ у пор¤дку, визначеному ћ≥н≥стерством прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни.
(ƒоповнено статтею 241 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
ѕри укладенн≥ трудового договору заборон¤Їтьс¤ вимагати в≥д ос≥б, ¤к≥ поступають на роботу, в≥домост≥ про њх парт≥йну ≥ нац≥ональну приналежн≥сть, походженн¤, прописку та документи, поданн¤ ¤ких не передбачено законодавством.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII,
в≥д 19.06.97 р. N 374/97-¬–)
¬ласник вправ≥ запроваджувати обмеженн¤ щодо сп≥льноњ роботи на одному ≥ тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ ос≥б, ¤к≥ Ї близькими родичами чи сво¤ками (батьки, подружж¤, брати, сестри, д≥ти, а також батьки, брати, сестри ≥ д≥ти подружж¤), ¤кщо у зв'¤зку з виконанн¤м трудових обов'¤зк≥в вони безпосередньо п≥дпор¤дкован≥ або п≥дконтрольн≥ один одному.
Ќа п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х державноњ форми власност≥ пор¤док запровадженн¤ таких обмежень встановлюЇтьс¤ законодавством.
(ƒоповнено статтею 251 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
ѕри укладенн≥ трудового договору може бути обумовлене угодою стор≥н випробуванн¤ з метою перев≥рки в≥дпов≥дност≥ роб≥тника або службовц¤ робот≥, ¤ка йому доручаЇтьс¤. ”мова про випробуванн¤ повинна бути застережена в наказ≥ (розпор¤дженн≥) про прийн¤тт¤ на роботу.
¬ пер≥од випробуванн¤ на роб≥тник≥в ≥ службовц≥в поширюЇтьс¤ законодавство про працю.
¬ипробуванн¤ не встановлюЇтьс¤ при прийн¤тт≥ на роботу: ос≥б, ¤к≥ не дос¤гли в≥с≥мнадц¤ти рок≥в; молодих роб≥тник≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ профес≥йних навчально-виховних заклад≥в; молодих спец≥ал≥ст≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ вищих навчальних заклад≥в; ос≥б, зв≥льнених у запас з в≥йськовоњ чи альтернативноњ (нев≥йськовоњ) служби; ≥нвал≥д≥в, направлених на роботу в≥дпов≥дно до рекомендац≥њ медико-соц≥альноњ експертизи. ¬ипробуванн¤ не встановлюЇтьс¤ також при прийн¤тт≥ на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть ≥ при переведенн≥ на роботу на ≥нше п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю, а також в ≥нших випадках, ¤кщо це передбачено законодавством.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
—трок випробуванн¤ при прийн¤тт≥ на роботу, ¤кщо ≥нше не встановлено законодавством ”крањни, не може перевищувати трьох м≥с¤ц≥в, а в окремих випадках, за погодженн¤м з в≥дпов≥дним виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, - шести м≥с¤ц≥в.
—трок випробуванн¤ при прийн¤тт≥ на роботу роб≥тник≥в не може перевищувати одного м≥с¤ц¤.
якщо прац≥вник в пер≥од випробуванн¤ був в≥дсутн≥й на робот≥ у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю або з ≥нших поважних причин, строк випробуванн¤ може бути продовжено на в≥дпов≥дну к≥льк≥сть дн≥в, прот¤гом ¤ких в≥н був в≥дсутн≥й.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
оли строк випробуванн¤ зак≥нчивс¤, а роб≥тник чи службовець продовжуЇ працювати, то в≥н вважаЇтьс¤ таким, що витримав випробуванн¤, ≥ наступне роз≥рванн¤ трудового договору допускаЇтьс¤ лише на загальних п≥дставах.
якщо прот¤гом строку випробуванн¤ встановлено нев≥дпов≥дн≥сть роб≥тника чи службовц¤ робот≥, на ¤ку його прийн¤то, власник або уповноважений ним орган прот¤гом цього строку вправ≥ роз≥рвати трудовий догов≥р. –оз≥рванн¤ трудового договору з цих п≥дстав може бути оскаржене прац≥вником в пор¤дку, встановленому дл¤ розгл¤ду трудових спор≥в у питанн¤х зв≥льненн¤.
ƒо початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний:
1) роз'¤снити прац≥вников≥ його права ≥ обов'¤зки та про≥нформувати п≥д розписку про умови прац≥, на¤вн≥сть на робочому м≥сц≥, де в≥н буде працювати, небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих фактор≥в, ¤к≥ ще не усунуто, та можлив≥ насл≥дки њх впливу на здоров'¤, його права на п≥льги ≥ компенсац≥њ за роботу в таких умовах в≥дпов≥дно до чинного законодавства ≥ колективного договору.
2) ознайомити прац≥вника з правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку та колективним договором;
3) визначити прац≥вников≥ робоче м≥сце, забезпечити його необх≥дними дл¤ роботи засобами;
4) про≥нструктувати прац≥вника з техн≥ки безпеки, виробничоњ сан≥тар≥њ, г≥г≥Їни прац≥ ≥ протипожежноњ охорони.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
–об≥тник або службовець повинен виконувати доручену йому роботу особисто ≥ не маЇ права передоручати њњ виконанн¤ ≥нш≥й особ≥, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законодавством.
¬ласник або уповноважений ним орган не маЇ права вимагати в≥д роб≥тника або службовц¤ виконанн¤ роботи, не обумовленоњ трудовим договором.
ѕереведенн¤ на ≥ншу роботу на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ, а також переведенн¤ на роботу на ≥нше п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю або в ≥ншу м≥сцев≥сть, хоча б разом з п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю, допускаЇтьс¤ т≥льки за згодою роб≥тника або службовц¤, за вин¤тком випадк≥в, передбачених у статт≥ 33 цього одексу та в ≥нших випадках, передбачених законодавством.
Ќе вважаЇтьс¤ переведенн¤м на ≥ншу роботу ≥ не потребуЇ згоди прац≥вника перем≥щенн¤ його на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ на ≥нше робоче м≥сце, в ≥нший структурний п≥дрозд≥л у т≥й же м≥сцевост≥, дорученн¤ роботи на ≥ншому механ≥зм≥ або агрегат≥ у межах спец≥альност≥, квал≥ф≥кац≥њ чи посади, обумовленоњ трудовим договором. ¬ласник або уповноважений ним орган не маЇ права перем≥щати роб≥тника або службовц¤ на роботу, протипоказану йому за станом здоров'¤.
” зв'¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ допускаЇтьс¤ зм≥на ≥стотних умов прац≥ при продовженн≥ роботи за т≥Їю ж спец≥альн≥стю, квал≥ф≥кац≥Їю чи посадою. ѕро зм≥ну ≥стотних умов прац≥ - систем та розм≥р≥в оплати прац≥, п≥льг, режиму роботи, встановленн¤ або скасуванн¤ неповного робочого часу, сум≥щенн¤ профес≥й, зм≥ну розр¤д≥в ≥ найменуванн¤ посад та ≥нших - прац≥вник повинен бути пов≥домлений не п≥зн≥ше н≥ж за два м≥с¤ц≥.
якщо колишн≥ ≥стотн≥ умови прац≥ не може бути збережено, а прац≥вник не згоден на продовженн¤ роботи в нових умовах, то трудовий догов≥р припин¤Їтьс¤ за пунктом 6 статт≥ 36 цього одексу.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
“имчасове переведенн¤ прац≥вника на ≥ншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускаЇтьс¤ лише за його згодою.
¬ласник або уповноважений ним орган маЇ право перевести прац≥вника строком до одного м≥с¤ц¤ на ≥ншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, ¤кщо вона не протипоказана прац≥вников≥ за станом здоров'¤, лише дл¤ в≥дверненн¤ або л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в стих≥йного лиха, еп≥дем≥й, еп≥зоот≥й, виробничих авар≥й, а також ≥нших обставин, ¤к≥ ставл¤ть або можуть поставити п≥д загрозу житт¤ чи нормальн≥ життЇв≥ умови людей, з оплатою прац≥ за виконану роботу, але не нижчою, н≥ж середн≥й зароб≥ток за попередньою роботою.
” випадках, зазначених у частин≥ друг≥й ц≥Їњ статт≥, заборон¤Їтьс¤ тимчасове переведенн¤ на ≥ншу роботу ваг≥тних ж≥нок, ж≥нок, ¤к≥ мають дитину-≥нвал≥да або дитину в≥ком до шести рок≥в, а також ос≥б в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в без њх згоди.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
ѕрост≥й - це призупиненн¤ роботи, викликане в≥дсутн≥стю орган≥зац≥йних або техн≥чних умов, необх≥дних дл¤ виконанн¤ роботи, нев≥дворотною силою або ≥ншими обставинами.
” раз≥ простою прац≥вники можуть бути переведен≥ за њх згодою з урахуванн¤м спец≥альност≥ ≥ квал≥ф≥кац≥њ на ≥ншу роботу на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ на весь час простою або на ≥нше п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю, але в т≥й сам≥й м≥сцевост≥ на строк до одного м≥с¤ц¤.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
(зг≥дно ≥з «аконом ”крањни
в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
ѕ≥дставами припиненн¤ трудового договору Ї:
1) угода стор≥н;
2) зак≥нченн¤ строку (пункти 2 ≥ 3 статт≥ 23), кр≥м випадк≥в, коли трудов≥ в≥дносини фактично тривають ≥ жодна з стор≥н не поставила вимогу про њх припиненн¤;
3) призов або вступ прац≥вника на в≥йськову службу, направленн¤ на альтернативну (нев≥йськову) службу;
4) роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи роб≥тника або службовц¤ (статт≥ 38, 39), з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу (статт≥ 40, 41) або на вимогу профсп≥лкового, чи ≥ншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (статт¤ 45);
5) переведенн¤ прац≥вника, за його згодою, на ≥нше п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю або перех≥д на виборну посаду;
6) в≥дмова роб≥тника або службовц¤ в≥д переведенн¤ на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть разом з п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю, а також в≥дмова в≥д продовженн¤ роботи у зв'¤зку ≥з зм≥ною ≥стотних умов прац≥;
7) набранн¤ законноњ сили вироком суду, ¤ким роб≥тника або службовц¤ засуджено (кр≥м випадк≥в зв≥льненн¤ в≥д в≥дбуванн¤ покаранн¤ з випробуванн¤м) до позбавленн¤ вол≥ або до ≥ншого покаранн¤, ¤ке виключаЇ можлив≥сть продовженн¤ даноњ роботи;
8) п≥дстави, передбачен≥ контрактом.
«м≥на п≥дпор¤дкованост≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ не припин¤Ї д≥њ трудового договору.
” раз≥ зм≥ни власника п≥дприЇмства, а також у раз≥ його реорган≥зац≥њ (злитт¤, приЇднанн¤, под≥лу, вид≥ленн¤, перетворенн¤) д≥¤ трудового договору прац≥вника продовжуЇтьс¤. ѕрипиненн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у раз≥ скороченн¤ чисельност≥ або штату прац≥вник≥в (пункт 1 частини першоњ статт≥ 40).
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 21.12.83 р. N 6237-X,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–,
в≥д 06.02.2003 р. N 487-IV)
р≥м п≥дстав, передбачених статтею 36 цього одексу, трудовий догов≥р припин¤Їтьс¤ також у випадку направленн¤ прац≥вника за постановою суду до л≥кувально-трудового проф≥лактор≥ю.
ѕрац≥вник маЇ право роз≥рвати трудовий догов≥р, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижн≥. ” раз≥, коли за¤ва прац≥вника про зв≥льненн¤ з роботи за власним бажанн¤м зумовлена неможлив≥стю продовжувати роботу (перењзд на нове м≥сце проживанн¤; переведенн¤ чолов≥ка або дружини на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть; вступ до навчального закладу; неможлив≥сть проживанн¤ у дан≥й м≥сцевост≥, п≥дтверджена медичним висновком; ваг≥тн≥сть; догл¤д за дитиною до дос¤гненн¤ нею чотирнадц¤тир≥чного в≥ку або дитиною-≥нвал≥дом; догл¤д за хворим членом с≥м'њ в≥дпов≥дно до медичного висновку або ≥нвал≥дом I групи; вих≥д на пенс≥ю; прийн¤тт¤ на роботу за конкурсом, а також з ≥нших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен роз≥рвати трудовий догов≥р у строк, про ¤кий просить прац≥вник.
якщо прац≥вник п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку попередженн¤ про зв≥льненн¤ не залишив роботи ≥ не вимагаЇ роз≥рванн¤ трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправ≥ зв≥льнити його за поданою ран≥ше за¤вою, кр≥м випадк≥в, коли на його м≥сце запрошено ≥ншого прац≥вника, ¤кому в≥дпов≥дно до законодавства не може бути в≥дмовлено в укладенн≥ трудового договору.
ѕрац≥вник маЇ право у визначений ним строк роз≥рвати трудовий догов≥р за власним бажанн¤м, ¤кщо власник або уповноважений ним орган не виконуЇ законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 17.01.80 р. N 5584-IX,
в≥д 21.12.83 р. N 6237-X,
в≥д 19.05.89 р. N 7543-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII,
в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–,
в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
—троковий трудовий догов≥р (пункти 2 ≥ 3 статт≥ 23) п≥дл¤гаЇ роз≥рванню достроково на вимогу прац≥вника в раз≥ його хвороби або ≥нвал≥дност≥, ¤к≥ перешкоджають виконанню роботи за договором, порушенн¤ власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статт≥ 38 цього одексу.
—пори про дострокове роз≥рванн¤ трудового договору вир≥шуютьс¤ в загальному пор¤дку, встановленому дл¤ розгл¤ду трудових спор≥в.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
якщо п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку трудового договору (пункти 2 ≥ 3 статт≥ 23) трудов≥ в≥дносини фактично тривають ≥ жодна ≥з стор≥н не вимагаЇ њх припиненн¤, д≥¤ цього договору вважаЇтьс¤ продовженою на невизначений строк.
“рудов≥ договори, що були переукладен≥ один чи дек≥лька раз≥в, за вин¤тком випадк≥в, передбачених частиною другою статт≥ 23, вважаютьс¤ такими, що укладен≥ на невизначений строк.
(ƒоповнено статтею 391 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
“рудовий догов≥р, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий догов≥р до зак≥нченн¤ строку його чинност≥ можуть бути роз≥рван≥ власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) зм≥н в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥, в тому числ≥ л≥кв≥дац≥њ, реорган≥зац≥њ, банкрутства або перепроф≥люванн¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, скороченн¤ чисельност≥ або штату прац≥вник≥в;
11) виключено
2) ви¤вленоњ нев≥дпов≥дност≥ роб≥тника або службовц¤ займан≥й посад≥ або виконуван≥й робот≥ внасл≥док недостатньоњ квал≥ф≥кац≥њ або стану здоров'¤, ¤к≥ перешкоджають продовженню даноњ роботи, а так само в раз≥ скасуванн¤ допуску до державноњ таЇмниц≥, ¤кщо виконанн¤ покладених на нього обов'¤зк≥в вимагаЇ доступу до державноњ таЇмниц≥;
3) систематичного невиконанн¤ роб≥тником або службовцем без поважних причин обов'¤зк≥в, покладених на нього трудовим договором або правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку, ¤кщо до роб≥тника або службовц¤ ран≥ше застосовувалис¤ заходи дисципл≥нарного чи громадського ст¤гненн¤;
4) прогулу (в тому числ≥ в≥дсутност≥ на робот≥ б≥льше трьох годин прот¤гом робочого дн¤) без поважних причин;
5) нез'¤вленн¤ на роботу прот¤гом б≥льш ¤к чотирьох м≥с¤ц≥в п≥др¤д внасл≥док тимчасовоњ непрацездатност≥, не рахуючи в≥дпустки по ваг≥тност≥ ≥ родах, ¤кщо законодавством не встановлений тривал≥ший строк збереженн¤ м≥сц¤ роботи (посади) при певному захворюванн≥. «а роб≥тниками ≥ службовц¤ми, ¤к≥ втратили працездатн≥сть у зв'¤зку з трудовим кал≥цтвом або профес≥йним захворюванн¤м, м≥сце роботи (посада) збер≥гаЇтьс¤ до в≥дновленн¤ працездатност≥ або встановленн¤ ≥нвал≥дност≥;
6) поновленн¤ на робот≥ роб≥тника або службовц¤, ¤кий ран≥ше виконував цю роботу;
7) по¤ви на робот≥ в нетверезому стан≥, у стан≥ наркотичного або токсичного сп'¤н≥нн¤;
8) вчиненн¤ за м≥сцем роботи розкраданн¤ (в тому числ≥ др≥бного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законноњ сили, чи постановою органу, до компетенц≥њ ¤кого входить накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ або застосуванн¤ заход≥в громадського впливу.
9) виключено
«в≥льненн¤ з п≥дстав, зазначених у пунктах 1, 2 ≥ 6 ц≥Їњ статт≥, допускаЇтьс¤, ¤кщо неможливо перевести прац≥вника, за його згодою, на ≥ншу роботу.
Ќе допускаЇтьс¤ зв≥льненн¤ прац≥вника з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу в пер≥од його тимчасовоњ непрацездатност≥ (кр≥м зв≥льненн¤ за пунктом 5 ц≥Їњ статт≥), а також у пер≥од перебуванн¤ прац≥вника у в≥дпустц≥. ÷е правило не поширюЇтьс¤ на випадок повноњ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами
ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X,
в≥д 27.06.86 р. N 2444-XI,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 12.07.94 р. N 92/94-¬–,
в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–,
в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–,
в≥д 30.06.99 р. N 784-XIV,
в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV,
в≥д 11.05.2004 р. N 1703-IV)
р≥м п≥дстав, передбачених статтею 40 цього одексу, трудовий догов≥р з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу може бути роз≥рваний також у випадках:
1) одноразового грубого порушенн¤ трудових обов'¤зк≥в кер≥вником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ вс≥х форм власност≥ (ф≥л≥алу, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥ншого в≥докремленого п≥дрозд≥лу), його заступниками, головним бухгалтером п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ вс≥х форм власност≥, його заступниками, а також службовими особами митних орган≥в, державних податкових ≥нспекц≥й, ¤ким присвоЇно персональн≥ званн¤, ≥ службовими особами державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби та орган≥в державного контролю за ц≥нами;
11) винних д≥й кер≥вника п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, внасл≥док чого зароб≥тна плата виплачувалас¤ несвоЇчасно або в розм≥рах, нижчих в≥д установленого законом розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати;
2) винних д≥й прац≥вника, ¤кий безпосередньо обслуговуЇ грошов≥ або товарн≥ ц≥нност≥, ¤кщо ц≥ д≥њ дають п≥дстави дл¤ втрати дов≥р'¤ до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
3) вчиненн¤ прац≥вником, ¤кий виконуЇ виховн≥ функц≥њ, аморального проступку, не сум≥сного з продовженн¤м даноњ роботи.
–оз≥рванн¤ договору у випадках, передбачених ц≥Їю статтею, провадитьс¤ з додержанн¤м вимог частини четвертоњ статт≥ 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 ≥ 3, - також вимог статт≥ 43 цього одексу.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 19.11.93 р. N 3632-XII,
в≥д 17.10.2002 р. N 184-IV)
ѕри скороченн≥ чисельност≥ чи штату прац≥вник≥в у зв'¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ переважне право на залишенн¤ на робот≥ надаЇтьс¤ роб≥тникам ≥ службовц¤м з б≥льш високою квал≥ф≥кац≥Їю ≥ продуктивн≥стю прац≥.
ѕри р≥вних умовах продуктивност≥ прац≥ ≥ квал≥ф≥кац≥њ перевага в залишенн≥ на робот≥ надаЇтьс¤:
1) с≥мейним - при на¤вност≥ двох ≥ б≥льше утриманц≥в;
2) особам, в с≥м'њ ¤ких немаЇ ≥нших прац≥вник≥в з самост≥йним зароб≥тком;
3) прац≥вникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ;
4) прац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих ≥ середн≥х спец≥альних учбових закладах без в≥дриву в≥д виробництва;
5) учасникам бойових д≥й, ≥нвал≥дам в≥йни та особам, на ¤ких поширюЇтьс¤ чинн≥сть «акону ”крањни "ѕро статус ветеран≥в в≥йни, гарант≥њ њх соц≥ального захисту";
6) авторам винаход≥в, корисних моделей, промислових зразк≥в ≥ рац≥онал≥заторських пропозиц≥й;
7) прац≥вникам, ¤к≥ д≥стали на цьому п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ трудове кал≥цтво або профес≥йне захворюванн¤;
8) особам з числа депортованих з ”крањни, прот¤гом п'¤ти рок≥в, з часу поверненн¤ на пост≥йне м≥сце проживанн¤ до ”крањни;
9) прац≥вникам з числа колишн≥х в≥йськовослужбовц≥в строковоњ служби та ос≥б, ¤к≥ проходили альтернативну (нев≥йськову) службу, - прот¤гом двох рок≥в з дн¤ зв≥льненн¤ њх з≥ служби.
ѕеревага в залишенн≥ на робот≥ може надаватис¤ й ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в, ¤кщо це передбачено законодавством ”крањни.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 19.05.89 р. N 7543-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 16.12.93 р. N 3706-XII,
в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–,
в≥д 28.02.95 р. N 75/95-¬–,
в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
ѕрац≥вник, з ¤ким роз≥рвано трудовий догов≥р з п≥дстав, передбачених пунктом 1 статт≥ 40 цього одексу (кр≥м випадку л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ), прот¤гом одного року маЇ право на укладенн¤ трудового договору у раз≥ поворотного прийн¤тт¤ на роботу, ¤кщо власник або уповноважений ним орган провадить прийн¤тт¤ на роботу прац≥вник≥в аналог≥чноњ квал≥ф≥кац≥њ.
ѕереважне право на укладенн¤ трудового договору у раз≥ поворотного прийн¤тт¤ на роботу надаЇтьс¤ особам, зазначеним у статт≥ 42 цього одексу, та в ≥нших випадках, передбачених колективним договором.
”мови в≥дновленн¤ соц≥ально-побутових п≥льг, ¤к≥ прац≥вники мали до вив≥льненн¤, визначаютьс¤ колективним договором.
(ƒоповнено статтею 421 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
–оз≥рванн¤ трудового договору з п≥дстав, передбачених пунктами 1 (кр≥м випадку л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ), 2 - 5, 7 статт≥ 40 пунктами 2 ≥ 3 статт≥ 41 цього одексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профсп≥лкового представника) первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, членом ¤коњ Ї прац≥вник.
” випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, членом ¤коњ Ї прац≥вник, розгл¤даЇ у п'¤тнадц¤тиденний строк обірунтоване письмове поданн¤ власника або уповноваженого ним органу про роз≥рванн¤ трудового договору з прац≥вником.
ѕоданн¤ власника або уповноваженого ним органу маЇ розгл¤датис¤ у присутност≥ прац≥вника, на ¤кого воно внесено. –озгл¤д поданн¤ у раз≥ в≥дсутност≥ прац≥вника допускаЇтьс¤ лише за його письмовою за¤вою. «а бажанн¤м прац≥вника в≥д його ≥мен≥ може виступати ≥нша особа, у тому числ≥ адвокат. якщо прац≥вник або його представник не з'¤вивс¤ на зас≥данн¤, розгл¤д за¤ви в≥дкладаЇтьс¤ до наступного зас≥данн¤ у межах строку, визначеного частиною другою ц≥Їњ статт≥. ” раз≥ повторноњ не¤вки прац≥вника (його представника) без поважних причин поданн¤ може розгл¤датис¤ за його в≥дсутност≥.
” раз≥ ¤кщо виборний орган первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ не утворюЇтьс¤, згоду на роз≥рванн¤ трудового договору надаЇ профсп≥лковий представник, уповноважений на представництво ≥нтерес≥в член≥в профес≥йноњ сп≥лки зг≥дно ≥з статутом.
¬иборний орган первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковий представник) пов≥домл¤Ї власника або уповноважений ним орган про прийн¤те р≥шенн¤ у письмов≥й форм≥ в триденний строк п≥сл¤ його прийн¤тт¤. ” раз≥ пропуску цього строку вважаЇтьс¤, що виборний орган первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковий представник) дав згоду на роз≥рванн¤ трудового договору.
якщо прац≥вник одночасно Ї членом к≥лькох первинних профсп≥лкових орган≥зац≥й, ¤к≥ д≥ють на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ, згоду на його зв≥льненн¤ даЇ виборний орган т≥Їњ первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, до ¤коњ звернувс¤ власник або уповноважений ним орган.
–≥шенн¤ виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника) про в≥дмову в наданн≥ згоди на роз≥рванн¤ трудового договору повинно бути обірунтованим. ” раз≥ ¤кщо в р≥шенн≥ немаЇ обірунтуванн¤ в≥дмови в наданн≥ згоди на роз≥рванн¤ трудового договору, власник або уповноважений ним орган маЇ право зв≥льнити прац≥вника без згоди виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника).
¬ласник або уповноважений ним орган маЇ право роз≥рвати трудовий догов≥р не п≥зн≥ш ¤к через м≥с¤ць з дн¤ одержанн¤ згоди виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника).
якщо роз≥рванн¤ трудового договору з прац≥вником проведено власником або уповноваженим ним органом без зверненн¤ до виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника), суд зупин¤Ї провадженн¤ по справ≥, запитуЇ згоду виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника) ≥ п≥сл¤ њњ одержанн¤ або в≥дмови виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника) в дач≥ згоди на зв≥льненн¤ прац≥вника (частина перша ц≥Їњ статт≥) розгл¤даЇ сп≥р по сут≥.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 27.06.86 р. N 2444-XI,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 18.02.92 р. N 2134-XII,
в≥д 16.12.93 р. N 3719-XII,
в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–,
в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
–оз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника) допускаЇтьс¤ у випадках:
л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ;
незадов≥льного результату випробуванн¤, обумовленого при прийн¤тт≥ на роботу;
зв≥льненн¤ з сум≥щуваноњ роботи у зв'¤зку з прийн¤тт¤м на роботу ≥ншого прац≥вника, ¤кий не Ї сум≥сником, а також у зв'¤зку з обмеженн¤ми на роботу за сум≥сництвом, передбаченими законодавством;
поновленн¤ на робот≥ прац≥вника, ¤кий ран≥ше виконував цю роботу;
зв≥льненн¤ прац≥вника, ¤кий не Ї членом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, що д≥Ї на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ;
зв≥льненн¤ з п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, де немаЇ первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ;
зв≥льненн¤ кер≥вника п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (ф≥л≥алу, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥ншого в≥докремленого п≥дрозд≥лу), його заступник≥в, головного бухгалтера п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, його заступник≥в, а також службових ос≥б митних орган≥в, державних податкових ≥нспекц≥й, ¤ким присвоЇно персональн≥ званн¤, ≥ службових ос≥б державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби та орган≥в державного контролю за ц≥нами; кер≥вних прац≥вник≥в, ¤к≥ обираютьс¤, затверджуютьс¤ або призначаютьс¤ на посади державними органами, органами м≥сцевого та рег≥онального самовр¤дуванн¤, а також громадськими орган≥зац≥¤ми та ≥ншими об'Їднанн¤ми громад¤н;
зв≥льненн¤ прац≥вника, ¤кий вчинив за м≥сцем роботи розкраданн¤ (в тому числ≥ др≥бне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законноњ сили, чи постановою органу, до компетенц≥њ ¤кого входить накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ або застосуванн¤ заход≥в громадського впливу.
«аконодавством можуть бути передбачен≥ й ≥нш≥ випадки роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу без згоди в≥дпов≥дного виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника).
|
(положенню абзацу шостого частини першоњ статт≥ 431 дано оф≥ц≥йне тлумаченн¤ зг≥дно з –≥шенн¤м онституц≥йного —уду ”крањни в≥д 29.10.98 р. N 14-рп/98) |
(ƒоповнено статтею 431 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 18.02.92 р. N 2134-XII;
≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
законами ”крањни в≥д 19.11.93 р. N 3632-XII,
в≥д 16.12.93 р. N 3719-XII,
в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
ѕри припиненн≥ трудового договору з п≥дстав, зазначених у пункт≥ 6 статт≥ 36 та пунктах 1, 2 ≥ 6 статт≥ 40 цього одексу, прац≥вников≥ виплачуЇтьс¤ вих≥дна допомога у розм≥р≥ не менше середнього м≥с¤чного зароб≥тку; у раз≥ призову або вступу на в≥йськову службу, направленн¤ на альтернативну (нев≥йськову) службу (пункт 3 статт≥ 36) - не менше двом≥с¤чного середнього зароб≥тку; внасл≥док порушенн¤ власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статт≥ 38 ≥ 39) - у розм≥р≥, передбаченому колективним договором, але не менше трим≥с¤чного середнього зароб≥тку.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII,
в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
Ќа вимогу виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен роз≥рвати трудовий догов≥р з кер≥вником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ¤кщо в≥н порушуЇ законодавство про працю, про колективн≥ договори ≥ угоди, «акон ”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥".
якщо власник або уповноважений ним орган, або кер≥вник, стосовно ¤кого пред'¤влено вимогу про роз≥рванн¤ трудового договору, не згоден з ц≥Їю вимогою, в≥н може оскаржити р≥шенн¤ виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника) до суду у двотижневий строк з дн¤ отриманн¤ р≥шенн¤. ” цьому раз≥ виконанн¤ вимоги про роз≥рванн¤ трудового договору зупин¤Їтьс¤ до винесенн¤ судом р≥шенн¤.
” раз≥, коли р≥шенн¤ виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника) не виконано ≥ не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду д≥¤льн≥сть або безд≥¤льн≥сть посадових ос≥б, орган≥в, до компетенц≥њ ¤ких належить роз≥рванн¤ трудового договору з кер≥вником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
(” редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«акону ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
закон≥в ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–,
в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III;
≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
¬≥дстороненн¤ прац≥вник≥в в≥д роботи власником або уповноваженим ним органом допускаЇтьс¤ у раз≥: по¤ви на робот≥ в нетверезому стан≥, у стан≥ наркотичного або токсичного сп'¤н≥нн¤; в≥дмови або ухиленн¤ в≥д обов'¤зкових медичних огл¤д≥в, навчанн¤, ≥нструктажу ≥ перев≥рки знань з охорони прац≥ та протипожежноњ охорони; в ≥нших випадках, передбачених законодавством.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний в день зв≥льненн¤ видати прац≥вников≥ належно оформлену трудову книжку ≥ провести з ним розрахунок у строки, зазначен≥ в статт≥ 116 цього одексу.
” раз≥ зв≥льненн¤ прац≥вника з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу в≥н зобов'¤заний також у день зв≥льненн¤ видати йому коп≥ю наказу про зв≥льненн¤ з роботи. ¬ ≥нших випадках зв≥льненн¤ коп≥¤ наказу видаЇтьс¤ на вимогу прац≥вника.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X)
“рудова книжка Ї основним документом про трудову д≥¤льн≥сть роб≥тника чи службовц¤.
“рудов≥ книжки ведутьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в, ¤к≥ працюють на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ або у ф≥зичноњ особи понад п'¤ть дн≥в. “рудов≥ книжки ведутьс¤ також на позаштатних прац≥вник≥в при умов≥, ¤кщо вони п≥дл¤гають загальнообов'¤зковому державному соц≥альному страхуванню.
–об≥тникам ≥ службовц¤м, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформл¤Їтьс¤ не п≥зн≥ше п'¤ти дн≥в п≥сл¤ прийн¤тт¤ на роботу.
ƒо трудовоњ книжки занос¤тьс¤ в≥домост≥ про роботу, заохоченн¤ та нагороди за усп≥хи в робот≥ на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ; в≥домост≥ про ст¤гненн¤ до нењ не занос¤тьс¤.
ѕор¤док веденн¤ трудових книжок визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
законами ”крањни в≥д 19.06.97 р. N 374/97-¬–,
в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV,
в≥д 16.01.2003 р. N 429-IV)
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний видати роб≥тников≥ чи службовцев≥ на його вимогу дов≥дку про його роботу на даному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ ≥з зазначенн¤м спец≥альност≥, квал≥ф≥кац≥њ, посади, часу роботи ≥ розм≥ру зароб≥тноњ плати.
(ƒоповнено главою ≤≤≤-ј зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
виключена зг≥дно ≥з «аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
ѕро наступне вив≥льненн¤ прац≥вник≥в персонально попереджають не п≥зн≥ше н≥ж за два м≥с¤ц≥.
ѕри вив≥льненн≥ прац≥вник≥в у випадках зм≥н в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ враховуЇтьс¤ переважне право на залишенн¤ на робот≥, передбачене законодавством.
ќдночасно з попередженн¤м про зв≥льненн¤ у зв'¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ власник або уповноважений ним орган пропонуЇ прац≥вников≥ ≥ншу роботу на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ. ѕри в≥дсутност≥ роботи за в≥дпов≥дною профес≥Їю чи спец≥альн≥стю, а також у раз≥ в≥дмови роб≥тника або службовц¤ в≥д переведенн¤ на ≥ншу роботу на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ прац≥вник, за своњм розсудом, звертаЇтьс¤ за допомогою до державноњ служби зайн¤тост≥ або працевлаштовуЇтьс¤ самост≥йно. ¬одночас власник або уповноважений ним орган доводить до в≥дома державноњ служби зайн¤тост≥ про наступне вив≥льненн¤ прац≥вника ≥з зазначенн¤м його профес≥њ, спец≥альност≥, квал≥ф≥кац≥њ та розм≥ру оплати прац≥.
ƒержавна служба зайн¤тост≥ пропонуЇ роб≥тников≥ або службовцев≥ роботу в т≥й же чи ≥нш≥й м≥сцевост≥ за його профес≥Їю, спец≥альн≥стю, квал≥ф≥кац≥Їю, а при њњ в≥дсутност≥ - зд≥йснюЇ п≥дб≥р ≥ншоњ роботи з урахуванн¤м ≥ндив≥дуальних побажань ≥ сусп≥льних потреб. ѕри необх≥дност≥ прац≥вника може бути направлено, за його згодою, на навчанн¤ нов≥й профес≥њ (спец≥альност≥) з наступним наданн¤м йому роботи.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
(” редакц≥њ «акону ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
виключена зг≥дно ≥з «аконом
”крањни в≥д 11.01.2001 р. N 2213-III)
«айн¤т≥сть сусп≥льно корисною працею ос≥б, ¤к≥ припинили трудов≥ в≥дносини з п≥дстав, передбачених цим одексом, при неможливост≥ њх самост≥йного працевлаштуванн¤, забезпечуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро зайн¤т≥сть населенн¤".
Ћ≥кв≥дац≥¤, реорган≥зац≥¤ п≥дприЇмств, зм≥на форм власност≥ або часткове зупиненн¤ виробництва, що т¤гнуть за собою скороченн¤ чисельност≥ або штату прац≥вник≥в, пог≥ршенн¤ умов прац≥, можуть зд≥йснюватис¤ т≥льки п≥сл¤ завчасного наданн¤ профес≥йним сп≥лкам ≥нформац≥њ з цього питанн¤, включаючи ≥нформац≥ю про причини наступних зв≥льнень, к≥льк≥сть ≥ категор≥њ прац≥вник≥в, ¤ких це може стосуватис¤, про строки проведенн¤ зв≥льненн¤. ¬ласник або уповноважений ним орган не п≥зн≥ше трьох м≥с¤ц≥в з часу прийн¤тт¤ р≥шенн¤ проводить консультац≥њ з профес≥йними сп≥лками про заходи щодо запоб≥ганн¤ зв≥льненню чи зведенню њх к≥лькост≥ до м≥н≥муму або пом'¤кшенн¤ неспри¤тливих насл≥дк≥в будь-¤кого зв≥льненн¤.
ѕрофес≥йн≥ сп≥лки мають право вносити пропозиц≥њ в≥дпов≥дним органам про перенесенн¤ строк≥в або тимчасове припиненн¤ чи в≥дм≥ну заход≥в, пов'¤заних з вив≥льненн¤м прац≥вник≥в.
(ƒоповнено статтею 494 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
≥з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III)
Ќормальна тривал≥сть робочого часу прац≥вник≥в не може перевищувати 40 годин на тиждень.
ѕ≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ при укладенн≥ колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалост≥ робочого часу, н≥ж передбачено в частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 17.11.93 р. N 3610-XII)
—корочена тривал≥сть робочого часу встановлюЇтьс¤:
1) дл¤ прац≥вник≥в в≥ком в≥д 16 до 18 рок≥в - 36 годин на тиждень, дл¤ ос≥б в≥ком в≥д 15 до 16 рок≥в (учн≥в в≥ком в≥д 14 до 15 рок≥в, ¤к≥ працюють в пер≥од кан≥кул) - 24 години на тиждень.
“ривал≥сть робочого часу учн≥в, ¤к≥ працюють прот¤гом навчального року у в≥льний в≥д навчанн¤ час не може перевищувати половини максимальноњ тривалост≥ робочого часу, передбаченоњ в абзац≥ першому цього пункту дл¤ ос≥б в≥дпов≥дного в≥ку;
2) дл¤ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, зайн¤тих на роботах з шк≥дливими умовами прац≥, - не б≥льш ¤к 36 годин на тиждень.
ѕерел≥к виробництв, цех≥в, профес≥й ≥ посад з шк≥дливими умовами прац≥, робота в ¤ких даЇ право на скорочену тривал≥сть робочого часу, затверджуЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому законодавством.
р≥м того, законодавством встановлюЇтьс¤ скорочена тривал≥сть робочого часу дл¤ окремих категор≥й прац≥вник≥в (учител≥в, л≥кар≥в та ≥нших).
—корочена тривал≥сть робочого часу може встановлюватись за рахунок власних кошт≥в на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х дл¤ ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або дитину-≥нвал≥да.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 19.05.89 р. N 7543-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
ƒл¤ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в установлюЇтьс¤ п'¤тиденний робочий тиждень з двома вих≥дними дн¤ми. ѕри п'¤тиденному робочому тижн≥ тривал≥сть щоденноњ роботи (зм≥ни) визначаЇтьс¤ правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку або граф≥ками зм≥нност≥, ¤к≥ затверджуЇ власник або уповноважений ним орган за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ з додержанн¤м установленоњ тривалост≥ робочого тижн¤ (статт≥ 50 ≥ 51).
Ќа тих п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, де за характером виробництва та умовами роботи запровадженн¤ п'¤тиденного робочого тижн¤ Ї недоц≥льним, встановлюЇтьс¤ шестиденний робочий тиждень з одним вих≥дним днем. ѕри шестиденному робочому тижн≥ тривал≥сть щоденноњ роботи не може перевищувати 7 годин при тижнев≥й норм≥ 40 годин, 6 годин при тижнев≥й норм≥ 36 годин ≥ 4 годин при тижнев≥й норм≥ 24 години.
ѕ'¤тиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом сп≥льно з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) з урахуванн¤м специф≥ки роботи, думки трудового колективу ≥ за погодженн¤м з м≥сцевою –адою народних депутат≥в.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
законами ”крањни в≥д 17.11.93 р. N 3610-XII,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
Ќапередодн≥ св¤ткових ≥ неробочих дн≥в (статт¤ 73) тривал≥сть роботи роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, кр≥м роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, зазначених у статт≥ 51 цього одексу, скорочуЇтьс¤ на одну годину ¤к при п'¤тиденному, так ≥ при шестиденному робочому тижн≥.
Ќапередодн≥ вих≥дних дн≥в тривал≥сть роботи при шестиденному робочому тижн≥ не може перевищувати 5 годин.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 17.11.93 р. N 3610-XII)
ѕри робот≥ в н≥чний час встановлена тривал≥сть роботи (зм≥ни) скорочуЇтьс¤ на одну годину. ÷е правило не поширюЇтьс¤ на роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, дл¤ ¤ких уже передбачено скороченн¤ робочого часу (пункт 2 частини першоњ ≥ частина трет¤ статт≥ 51).
“ривал≥сть н≥чноњ роботи зр≥внюЇтьс¤ з денною в тих випадках, коли це необх≥дно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на зм≥нних роботах при шестиденному робочому тижн≥ з одним вих≥дним днем.
Ќ≥чним вважаЇтьс¤ час з 10 години вечора до 6 години ранку.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
«аборон¤Їтьс¤ залученн¤ до роботи в н≥чний час:
1) ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, що мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в (статт¤ 176);
2) ос≥б, молодших в≥с≥мнадц¤ти рок≥в (статт¤ 192);
3) ≥нших категор≥й прац≥вник≥в, передбачених законодавством.
–обота ж≥нок в н≥чний час не допускаЇтьс¤, за вин¤тком випадк≥в, передбачених статтею 175 цього одексу. –обота ≥нвал≥д≥в у н≥чний час допускаЇтьс¤ лише за њх згодою ≥ за умови, що це не суперечить медичним рекомендац≥¤м (статт¤ 172).
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 30.10.87 р. N 4841-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
«а угодою м≥ж роб≥тником, службовцем ≥ власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись ¤к при прийн¤тт≥ на роботу, так ≥ згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Ќа просьбу ваг≥тноњ ж≥нки, ж≥нки, ¤ка маЇ дитину в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або дитину-≥нвал≥да, в тому числ≥ таку, що знаходитьс¤ п≥д њњ оп≥куванн¤м або зд≥йснюЇ догл¤д за хворим членом с≥м'њ в≥дпов≥дно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний встановлювати њй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
ќплата прац≥ в цих випадках провадитьс¤ пропорц≥онально в≥дпрацьованому часу або залежно в≥д вироб≥тку.
–обота на умовах неповного робочого часу не т¤гне за собою будь-¤ких обмежень обс¤гу трудових прав роб≥тник≥в ≥ службовц≥в.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 30.10.87 р. N 4841-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
„ас початку ≥ зак≥нченн¤ щоденноњ роботи (зм≥ни) передбачаЇтьс¤ правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку ≥ граф≥ками зм≥нност≥ у в≥дпов≥дност≥ з законодавством.
ѕри зм≥нних роботах роб≥тники ≥ службовц≥ чергуютьс¤ в зм≥нах р≥вном≥рно в пор¤дку, встановленому правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку.
ѕерех≥д з одн≥Їњ зм≥ни в ≥ншу, ¤к правило, маЇ в≥дбуватис¤ через кожний робочий тиждень в години, визначен≥ граф≥ками зм≥нност≥.
“ривал≥сть перерви в робот≥ м≥ж зм≥нами маЇ бути не меншою подв≥йноњ тривалост≥ часу роботи в попередн≥й зм≥н≥ (включаючи ≥ час перерви на об≥д).
ѕризначенн¤ прац≥вника на роботу прот¤гом двох зм≥н п≥др¤д заборон¤Їтьс¤.
Ќа роботах з особливими умовами ≥ характером прац≥ в пор¤дку ≥ випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути под≥лений на частини з т≥Їю умовою, щоб загальна тривал≥сть роботи не перевищувала встановленоњ тривалост≥ робочого дн¤.
Ќа безперервно д≥ючих п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, а також в окремих виробництвах, цехах, д≥льниц¤х, в≥дд≥ленн¤х ≥ на де¤ких видах роб≥т, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена дл¤ даноњ категор≥њ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в щоденна або щотижнева тривал≥сть робочого часу, допускаЇтьс¤ за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ запровадженн¤ п≥дсумованого обл≥ку робочого часу з тим, щоб тривал≥сть робочого часу за обл≥ковий пер≥од не перевищувала нормального числа робочих годин (статт≥ 50 ≥ 51).
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
«аконом ”крањни в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
Ќадурочн≥ роботи, ¤к правило, не допускаютьс¤. Ќадурочними вважаютьс¤ роботи понад встановлену тривал≥сть робочого дн¤ (статт≥ 52, 53 ≥ 61).
¬ласник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочн≥ роботи лише у вин¤ткових випадках, що визначаютьс¤ законодавством ≥ в частин≥ трет≥й ц≥Їњ статт≥.
¬ласник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочн≥ роботи т≥льки у таких вин¤ткових випадках:
1) при проведенн≥ роб≥т, необх≥дних дл¤ оборони крањни, а також в≥дверненн¤ громадського або стих≥йного лиха, виробничоњ авар≥њ ≥ негайного усуненн¤ њх насл≥дк≥в;
2) при проведенн≥ громадсько необх≥дних роб≥т по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, осв≥тленню, канал≥зац≥њ, транспорту, зв'¤зку - дл¤ усуненн¤ випадкових або неспод≥ваних обставин, ¤к≥ порушують правильне њх функц≥онуванн¤;
3) при необх≥дност≥ зак≥нчити почату роботу, ¤ка внасл≥док непередбачених обставин чи випадковоњ затримки з техн≥чних умов виробництва не могла бути зак≥нчена в нормальний робочий час, коли припиненн¤ њњ може призвести до псуванн¤ або загибел≥ державного чи громадського майна, а також у раз≥ необх≥дност≥ нев≥дкладного ремонту машин, верстат≥в або ≥ншого устаткуванн¤, коли несправн≥сть њх викликаЇ зупиненн¤ роб≥т дл¤ значноњ к≥лькост≥ труд¤щих;
4) при необх≥дност≥ виконанн¤ вантажно-розвантажувальних роб≥т з метою недопущенн¤ або усуненн¤ простою рухомого складу чи скупченн¤ вантаж≥в у пунктах в≥дправленн¤ ≥ призначенн¤;
5) дл¤ продовженн¤ роботи при нез'¤вленн≥ прац≥вника, ¤кий заступаЇ, коли робота не допускаЇ перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний негайно вжити заход≥в до зам≥ни зм≥нника ≥ншим прац≥вником.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
|
(ƒ≥ю статт≥ припинено на пер≥од реал≥зац≥њ ѕрограми надзвичайних заход≥в щодо стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни та виходу њњ з кризового стану (1991 р≥к - перше п≥вр≥чч¤ 1993 року) зг≥дно з ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 04.07.91 р. N 1292-XII) |
ƒо надурочних роб≥т (статт¤ 62) заборон¤Їтьс¤ залучати:
1) ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в (статт¤ 176);
2) ос≥б, молодших в≥с≥мнадц¤ти рок≥в (статт¤ 192);
3) роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ в загальноосв≥тн≥х школах ≥ профес≥йно-техн≥чних училищах без в≥дриву в≥д виробництва, в дн≥ зан¤ть (статт¤ 220).
«аконодавством можуть бути передбачен≥ ≥ ≥нш≥ категор≥њ прац≥вник≥в, що њх заборон¤Їтьс¤ залучати до надурочних роб≥т.
∆≥нки, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком в≥д трьох до чотирнадц¤ти рок≥в або дитину-≥нвал≥да, можуть залучатись до надурочних роб≥т лише за њх згодою (статт¤ 177).
«алученн¤ ≥нвал≥д≥в до надурочних роб≥т можливе лише за њх згодою ≥ за умови, що це не суперечить медичним рекомендац≥¤м (статт¤ 172).
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 30.10.87 р. N 4841-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
Ќадурочн≥ роботи можуть провадитис¤ лише з дозволу виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
«аконом ”крањни в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
Ќадурочн≥ роботи не повинн≥ перевищувати дл¤ кожного роб≥тника або службовц¤ чотирьох годин прот¤гом двох дн≥в п≥др¤д ≥ 120 годин на р≥к.
¬ласник або уповноважений ним орган повинен вести обл≥к надурочних роб≥т кожного прац≥вника.
|
(ƒ≥ю статт≥ припинено на пер≥од реал≥зац≥њ ѕрограми надзвичайних заход≥в щодо стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни та виходу њњ з кризового стану (1991 р≥к - перше п≥вр≥чч¤ 1993 року) зг≥дно з ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 04.07.91 р. N 1292-XII) |
–об≥тникам ≥ службовц¤м надаЇтьс¤ перерва дл¤ в≥дпочинку ≥ харчуванн¤ тривал≥стю не б≥льше двох годин. ѕерерва не включаЇтьс¤ в робочий час. ѕерерва дл¤ в≥дпочинку ≥ харчуванн¤ повинна надаватись, ¤к правило, через чотири години п≥сл¤ початку роботи.
„ас початку ≥ зак≥нченн¤ перерви встановлюЇтьс¤ правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку.
–об≥тники ≥ службовц≥ використовують час перерви на св≥й розсуд. Ќа цей час вони можуть в≥длучатис¤ з м≥сц¤ роботи.
Ќа тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, роб≥тников≥ або службовцев≥ повинна бути надана можлив≥сть прийманн¤ њж≥ прот¤гом робочого часу. ѕерел≥к таких роб≥т, пор¤док ≥ м≥сце прийманн¤ њж≥ встановлюютьс¤ власником або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
«аконом ”крањни в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
ѕри п'¤тиденному робочому тижн≥ роб≥тникам ≥ службовц¤м надаютьс¤ два вих≥дних дн≥ на тиждень, а при шестиденному робочому тижн≥ - один вих≥дний день.
«агальним вих≥дним днем Ї нед≥л¤. ƒругий вих≥дний день при п'¤тиденному робочому тижн≥, ¤кщо в≥н не визначений законодавством, визначаЇтьс¤ граф≥ком роботи п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, погодженим з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ≥, ¤к правило, маЇ надаватис¤ п≥др¤д з загальним вих≥дним днем.
” випадку, коли св¤тковий або неробочий день (статт¤ 73) зб≥гаЇтьс¤ з вих≥дним днем, вих≥дний день переноситьс¤ на наступний п≥сл¤ св¤ткового або неробочого.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
законами ”крањни в≥д 27.01.95 р. N 35/95-¬–,
в≥д 26.12.97 р. N 785/97-¬–,
в≥д 08.04.99 р. N 576-XIV,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
Ќа п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, де робота не може бути перервана в загальний вих≥дний день у зв'¤зку з необх≥дн≥стю обслуговуванн¤ населенн¤ (магазини, п≥дприЇмства побутового обслуговуванн¤, театри, музењ ≥ ≥нш≥), вих≥дн≥ дн≥ встановлюютьс¤ м≥сцевими –адами народних депутат≥в.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X)
Ќа п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, зупиненн¤ роботи ¤ких неможливе з виробничо-техн≥чних умов або через необх≥дн≥сть безперервного обслуговуванн¤ населенн¤, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'¤заних з роботою транспорту, вих≥дн≥ дн≥ надаютьс¤ в р≥зн≥ дн≥ тижн¤ почергово кожн≥й груп≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в зг≥дно з граф≥ком зм≥нност≥, що затверджуЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
«аконом ”крањни в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
“ривал≥сть щотижневого безперервного в≥дпочинку повинна бути не менш ¤к сорок дв≥ години.
–обота у вих≥дн≥ дн≥ заборон¤Їтьс¤. «алученн¤ окремих роб≥тник≥в ≥ службовц≥в до роботи у ц≥ дн≥ допускаЇтьс¤ т≥льки з дозволу виборного органу первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лкового представника) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ лише у вин¤ткових випадках, що визначаютьс¤ законодавством в частин≥ друг≥й ц≥Їњ статт≥.
«алученн¤ окремих роб≥тник≥в ≥ службовц≥в до роботи у вих≥дн≥ дн≥ допускаЇтьс¤ в таких вин¤ткових випадках:
1) дл¤ в≥дверненн¤ або л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в стих≥йного лиха, еп≥дем≥й, еп≥зоот≥й, виробничих авар≥й ≥ негайного усуненн¤ њх насл≥дк≥в;
2) дл¤ в≥дверненн¤ нещасних випадк≥в, ¤к≥ ставл¤ть або можуть поставити п≥д загрозу житт¤ чи нормальн≥ життЇв≥ умови людей, загибел≥ або псуванн¤ майна;
3) дл¤ виконанн¤ нев≥дкладних, наперед не передбачених роб≥т, в≥д негайного виконанн¤ ¤ких залежить у дальшому нормальна робота п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ в ц≥лому або њх окремих п≥дрозд≥л≥в;
4) дл¤ виконанн¤ нев≥дкладних вантажно-розвантажувальних роб≥т з метою запоб≥ганн¤ або усуненн¤ простою рухомого складу чи скупченн¤ вантаж≥в у пунктах в≥дправленн¤ ≥ призначенн¤.
«алученн¤ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в до роботи у вих≥дн≥ дн≥ провадитьс¤ за письмовим наказом (розпор¤дженн¤м) власника або уповноваженого ним органу.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
законами ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–,
в≥д 20.03.2003 р. N 639-IV,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
–обота у вих≥дний день може компенсуватис¤, за згодою стор≥н, наданн¤м ≥ншого дн¤ в≥дпочинку або у грошов≥й форм≥ у в≥дпов≥дному розм≥р≥.
ќплата за роботу у вих≥дний день обчислюЇтьс¤ за правилами статт≥ 107 цього одексу.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X;
у редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
¬становити так≥ св¤тков≥ дн≥:
1 с≥чн¤ - Ќовий р≥к
7 с≥чн¤ - –≥здво ’ристове
8 березн¤ - ћ≥жнародний ж≥ночий день
1 ≥ 2 травн¤ - ƒень м≥жнародноњ сол≥дарност≥ труд¤щих
9 травн¤ - ƒень ѕеремоги
28 червн¤ - ƒень онституц≥њ ”крањни
24 серпн¤ - ƒень незалежност≥ ”крањни.
–обота також не провадитьс¤ в дн≥ рел≥г≥йних св¤т:
7 с≥чн¤ - –≥здво ’ристове
один день (нед≥л¤) - ѕасха (¬еликдень)
один день (нед≥л¤) - “р≥йц¤.
«а поданн¤м рел≥г≥йних громад ≥нших (неправославних) конфес≥й, зареЇстрованих в ”крањнськ≥й –—–, кер≥вництво п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й надаЇ особам, ¤к≥ спов≥дують в≥дпов≥дн≥ рел≥г≥њ, до трьох дн≥в в≥дпочинку прот¤гом року дл¤ св¤ткуванн¤ њх великих св¤т з в≥дпрацюванн¤м за ц≥ дн≥.
” дн≥, зазначен≥ у частинах перш≥й ≥ друг≥й ц≥Їњ статт≥, допускаютьс¤ роботи, припиненн¤ ¤ких неможливе через виробничо-техн≥чн≥ умови (безперервно д≥юч≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ), роботи, викликан≥ необх≥дн≥стю обслуговуванн¤ населенн¤. ” ц≥ дн≥ допускаютьс¤ роботи ≥з залученн¤м прац≥вник≥в у випадках та в пор¤дку, передбачених статтею 71 цього одексу.
–обота у зазначен≥ дн≥ компенсуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статт≥ 107 цього одексу.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X;
законами ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII,
в≥д 18.06.91 р. N 1205-XII;
законами ”крањни в≥д 05.06.92 р. N 2417-XII,
в≥д 28.06.96 р. N 256/96-¬–,
в≥д 01.02.2000 р. N 1421-XIV,
в≥д 20.03.2003 р. N 639-IV)
√ромад¤нам, ¤к≥ перебувають у трудових в≥дносинах з п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми незалежно в≥д форм власност≥, виду д≥¤льност≥ та галузевоњ належност≥, а також працюють за трудовим договором у ф≥зичноњ особи, надаютьс¤ щор≥чн≥ (основна та додатков≥) в≥дпустки ≥з збереженн¤м на њх пер≥од м≥сц¤ роботи (посади) ≥ зароб≥тноњ плати.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ўор≥чна основна в≥дпустка надаЇтьс¤ прац≥вникам тривал≥стю не менш ¤к 24 календарних дн≥ за в≥дпрацьований робочий р≥к, ¤кий в≥дл≥чуЇтьс¤ з дн¤ укладенн¤ трудового договору.
ќсобам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в надаЇтьс¤ щор≥чна основна в≥дпустка тривал≥стю 31 календарний день.
ƒл¤ де¤ких категор≥й прац≥вник≥в законодавством ”крањни може бути передбачена ≥нша тривал≥сть щор≥чноњ основноњ в≥дпустки. ѕри цьому тривал≥сть њх в≥дпустки не може бути меншою за передбачену частиною першою ц≥Їњ статт≥.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ўор≥чн≥ додатков≥ в≥дпустки надаютьс¤ прац≥вникам:
1) за роботу ≥з шк≥дливими ≥ важкими умовами прац≥;
2) за особливий характер прац≥;
3) в ≥нших випадках, передбачених законодавством.
“ривал≥сть щор≥чних додаткових в≥дпусток, умови та пор¤док њх наданн¤ встановлюютьс¤ нормативно-правовими актами ”крањни.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
“ворча в≥дпустка надаЇтьс¤ прац≥вникам дл¤ зак≥нченн¤ дисертац≥йних роб≥т, написанн¤ п≥дручник≥в та в ≥нших випадках, передбачених законодавством.
“ривал≥сть, пор¤док, умови наданн¤ та оплати творчих в≥дпусток установлюютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 03.09.87 р. N 4534-XI;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ƒн≥ тимчасовоњ непрацездатност≥ прац≥вника, засв≥дченоњ у встановленому пор¤дку, а також в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами, до щор≥чних в≥дпусток не включаютьс¤.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
—в¤тков≥ ≥ неробоч≥ дн≥ (статт¤ 73 цього одексу) при визначенн≥ тривалост≥ щор≥чних в≥дпусток не враховуютьс¤.
(ƒоповнено статтею 781 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 06.02.2003 р. N 490-IV)
ўор≥чн≥ основна та додатков≥ в≥дпустки повноњ тривалост≥ у перший р≥к роботи надаютьс¤ прац≥вникам п≥сл¤ зак≥нченн¤ шести м≥с¤ц≥в безперервноњ роботи на даному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
” раз≥ наданн¤ зазначених в≥дпусток до зак≥нченн¤ шестим≥с¤чного терм≥ну безперервноњ роботи њх тривал≥сть визначаЇтьс¤ пропорц≥йно до в≥дпрацьованого часу, кр≥м визначених законом випадк≥в, коли ц≥ в≥дпустки за бажанн¤м прац≥вника надаютьс¤ повноњ тривалост≥.
ўор≥чн≥ в≥дпустки за другий та наступн≥ роки роботи можуть бути надан≥ прац≥вников≥ в будь-¤кий час в≥дпов≥дного робочого року.
„ергов≥сть наданн¤ в≥дпусток визначаЇтьс¤ граф≥ками, ¤к≥ затверджуютьс¤ власником або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником), ≥ доводитьс¤ до в≥дома вс≥х прац≥вник≥в. ѕри складанн≥ граф≥к≥в ураховуютьс¤ ≥нтереси виробництва, особист≥ ≥нтереси прац≥вник≥в та можливост≥ њх в≥дпочинку.
онкретний пер≥од наданн¤ щор≥чних в≥дпусток у межах, установлених граф≥ком, узгоджуЇтьс¤ м≥ж прац≥вником ≥ власником або уповноваженим ним органом, ¤кий зобов'¤заний письмово пов≥домити прац≥вника про дату початку в≥дпустки не п≥зн≥ш ¤к за два тижн≥ до встановленого граф≥ком терм≥ну.
ѕод≥л щор≥чноњ в≥дпустки на частини будь-¤коњ тривалост≥ допускаЇтьс¤ на проханн¤ прац≥вника за умови, що основна безперервна њњ частина становитиме не менше 14 календарних дн≥в.
Ќевикористана частина щор≥чноњ в≥дпустки маЇ бути надана прац≥внику, ¤к правило, до к≥нц¤ робочого року, але не п≥зн≥ше 12 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ робочого року, за ¤кий надаЇтьс¤ в≥дпустка.
¬≥дкликанн¤ з щор≥чноњ в≥дпустки допускаЇтьс¤ за згодою прац≥вника лише дл¤ в≥дверненн¤ стих≥йного лиха, виробничоњ авар≥њ або негайного усуненн¤ њх насл≥дк≥в, дл¤ в≥дверненн¤ нещасних випадк≥в, простою, загибел≥ або псуванн¤ майна п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ з додержанн¤м вимог частини шостоњ ц≥Їњ статт≥ та в ≥нших випадках, передбачених законодавством. ” раз≥ в≥дкликанн¤ прац≥вника з в≥дпустки його працю оплачують з урахуванн¤м т≥Їњ суми, що була нарахована на оплату невикористаноњ частини в≥дпустки.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV,
в≥д 06.02.2003 р. N 490-IV,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
ўор≥чна в≥дпустка на вимогу прац≥вника повинна бути перенесена на ≥нший пер≥од у раз≥:
1) порушенн¤ власником або уповноваженим ним органом терм≥ну письмового пов≥домленн¤ прац≥вника про час наданн¤ в≥дпустки (частина п'¤та статт≥ 79 цього одексу);
2) несвоЇчасноњ виплати власником або уповноваженим ним органом зароб≥тноњ плати прац≥внику за час щор≥чноњ в≥дпустки (частина трет¤ статт≥ 115 цього одексу).
ўор≥чна в≥дпустка повинна бути перенесена на ≥нший пер≥од або продовжена у раз≥:
1) тимчасовоњ непрацездатност≥ прац≥вника, засв≥дченоњ у встановленому пор¤дку;
2) виконанн¤ прац≥вником державних або громадських обов'¤зк≥в, ¤кщо зг≥дно ≥з законодавством в≥н п≥дл¤гаЇ зв≥льненню на цей час в≥д основноњ роботи ≥з збереженн¤м зароб≥тноњ плати;
3) настанн¤ строку в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами;
4) зб≥гу щор≥чноњ в≥дпустки з в≥дпусткою у зв'¤зку з навчанн¤м.
ўор≥чна в≥дпустка за ≥н≥ц≥ативою власника або уповноваженого ним органу, ¤к вин¤ток, може бути перенесена на ≥нший пер≥од т≥льки за письмовою згодою прац≥вника та за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) у раз≥, коли наданн¤ щор≥чноњ в≥дпустки в ран≥ше обумовлений пер≥од може неспри¤тливо в≥дбитис¤ на нормальному ход≥ роботи п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, та за умови, що частина в≥дпустки тривал≥стю не менше 24 календарних дн≥в буде використана в поточному робочому роц≥.
” раз≥ перенесенн¤ щор≥чноњ в≥дпустки новий терм≥н њњ наданн¤ встановлюЇтьс¤ за згодою м≥ж прац≥вником ≥ власником або уповноваженим ним органом. якщо причини, що зумовили перенесенн¤ в≥дпустки на ≥нший пер≥од, настали п≥д час њњ використанн¤, то невикористана частина щор≥чноњ в≥дпустки надаЇтьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ д≥њ причин, ¤к≥ њњ перервали, або за згодою стор≥н переноситьс¤ на ≥нший пер≥од з додержанн¤м вимог статт≥ 12 «акону ”крањни "ѕро в≥дпустки".
«аборон¤Їтьс¤ ненаданн¤ щор≥чних в≥дпусток повноњ тривалост≥ прот¤гом двох рок≥в п≥др¤д, а також ненаданн¤ њх прот¤гом робочого року особам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в та прац≥вникам, ¤к≥ мають право на щор≥чн≥ додатков≥ в≥дпустки за роботу ≥з шк≥дливими ≥ важкими умовами чи з особливим характером прац≥.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 19.05.89 р. N 7543-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV,
в≥д 06.02.2003 р. N 490-IV,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
«а бажанн¤м прац≥вник≥в, переведених на роботу з одного п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ на ≥нше п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю, ¤к≥ не використали за попередн≥м м≥сцем роботи повн≥стю або частково щор≥чну основну в≥дпустку ≥ не одержали за нењ грошовоњ компенсац≥њ, щор≥чна в≥дпустка повноњ тривалост≥ надаЇтьс¤ до настанн¤ шестим≥с¤чного терм≥ну безперервноњ роботи п≥сл¤ переведенн¤.
якщо прац≥вник, переведений на роботу на ≥нше п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю, повн≥стю або частково не використав щор≥чн≥ основну та додатков≥ в≥дпустки ≥ не одержав за них грошову компенсац≥ю, то до стажу роботи, що даЇ право на щор≥чн≥ основну та додатков≥ в≥дпустки, зараховуЇтьс¤ час, за ¤кий в≥н не використав ц≥ в≥дпустки за попередн≥м м≥сцем роботи.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
законами ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV,
в≥д 06.02.2003 р. N 490-IV)
ƒо стажу роботи, що даЇ право на щор≥чну основну в≥дпустку (статт¤ 75 цього одексу), зараховуютьс¤:
1) час фактичноњ роботи (в тому числ≥ на умовах неповного робочого часу) прот¤гом робочого року, за ¤кий надаЇтьс¤ в≥дпустка;
2) час, коли прац≥вник фактично не працював, але за ним зг≥дно з законодавством збер≥галис¤ м≥сце роботи (посада) та зароб≥тна плата повн≥стю або частково (в тому числ≥ час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним зв≥льненн¤м або переведенн¤м на ≥ншу роботу);
3) час, коли прац≥вник фактично не працював, але за ним збер≥галос¤ м≥сце роботи (посада) ≥ йому надавалос¤ матер≥альне забезпеченн¤ за загальнообов'¤зковим державним соц≥альним страхуванн¤м, за вин¤тком в≥дпустки дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку;
4) час, коли прац≥вник фактично не працював, але за ним збер≥галос¤ м≥сце роботи (посада) ≥ йому не виплачувалас¤ зароб≥тна плата у пор¤дку, визначеному статт¤ми 25 ≥ 26 «акону ”крањни "ѕро в≥дпустки", за вин¤тком в≥дпустки без збереженн¤ зароб≥тноњ плати дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею шестир≥чного в≥ку;
5) час навчанн¤ з в≥дривом в≥д виробництва тривал≥стю менше 10 м≥с¤ц≥в на денних в≥дд≥ленн¤х профес≥йно-техн≥чних навчальних заклад≥в;
6) час навчанн¤ новим профес≥¤м (спец≥альност¤м) ос≥б, зв≥льнених у зв'¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва та прац≥, у тому числ≥ з л≥кв≥дац≥Їю, реорган≥зац≥Їю або перепроф≥люванн¤м п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, скороченн¤м чисельност≥ або штату прац≥вник≥в;
7) ≥нш≥ пер≥оди роботи, передбачен≥ законодавством.
ƒо стажу роботи, що даЇ право на щор≥чн≥ додатков≥ в≥дпустки (статт¤ 76 цього одексу), зараховуютьс¤:
1) час фактичноњ роботи ≥з шк≥дливими, важкими умовами або з особливим характером прац≥, ¤кщо прац≥вник зайн¤тий у цих умовах не менше половини тривалост≥ робочого дн¤, встановленоњ дл¤ прац≥вник≥в даного виробництва, цеху, профес≥њ або посади;
2) час щор≥чних основноњ та додаткових в≥дпусток за роботу ≥з шк≥дливими, важкими умовами ≥ за особливий характер прац≥;
3) час роботи ваг≥тних ж≥нок, переведених на п≥дстав≥ медичного висновку на легшу роботу, на ¤к≥й вони не зазнають впливу неспри¤тливих виробничих фактор≥в.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV,
в≥д 16.01.2003 р. N 429-IV,
в≥д 06.02.2003 р. N 490-IV)
” раз≥ зв≥льненн¤ прац≥вника йому виплачуЇтьс¤ грошова компенсац≥¤ за вс≥ не використан≥ ним дн≥ щор≥чноњ в≥дпустки, а також додатковоњ в≥дпустки прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей.
” раз≥ зв≥льненн¤ кер≥вних, педагог≥чних, наукових, науково-педагог≥чних прац≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в навчальних заклад≥в, ¤к≥ до зв≥льненн¤ пропрацювали не менш ¤к 10 м≥с¤ц≥в, грошова компенсац≥¤ виплачуЇтьс¤ за не використан≥ ними дн≥ щор≥чних в≥дпусток з розрахунку повноњ њх тривалост≥.
” раз≥ переведенн¤ прац≥вника на роботу на ≥нше п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю грошова компенсац≥¤ за не використан≥ ним дн≥ щор≥чних в≥дпусток за його бажанн¤м повинна бути перерахована на рахунок п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, куди перейшов прац≥вник.
«а бажанн¤м прац≥вника частина щор≥чноњ в≥дпустки зам≥нюЇтьс¤ грошовою компенсац≥Їю. ѕри цьому тривал≥сть наданих прац≥вников≥ щор≥чноњ та додаткових в≥дпусток не повинна бути менше н≥ж 24 календарних дн≥.
ќсобам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в зам≥на вс≥х вид≥в в≥дпусток грошовою компенсац≥Їю не допускаЇтьс¤.
” раз≥ смерт≥ прац≥вника грошова компенсац≥¤ за не використан≥ ним дн≥ щор≥чних в≥дпусток, а також додатковоњ в≥дпустки прац≥вникам, ¤к≥ мають д≥тей, виплачуЇтьс¤ спадкоЇмц¤м.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
” випадках, передбачених статтею 25 «акону ”крањни "ѕро в≥дпустки", прац≥внику за його бажанн¤м надаЇтьс¤ в обов'¤зковому пор¤дку в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати.
«а с≥мейними обставинами та з ≥нших причин прац≥внику може надаватис¤ в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати на терм≥н, обумовлений угодою м≥ж прац≥вником та власником або уповноваженим ним органом, але не б≥льше 15 календарних дн≥в на р≥к.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
законами ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV,
в≥д 06.02.2003 р. N 490-IV)
Ќорми прац≥ - норми вироб≥тку, часу, обслуговуванн¤, чисельност≥ - встановлюютьс¤ дл¤ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в в≥дпов≥дно до дос¤гнутого р≥вн¤ техн≥ки, технолог≥њ, орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥.
¬ умовах колективних форм орган≥зац≥њ та оплати прац≥ можуть застосовуватис¤ також укрупнен≥ ≥ комплексн≥ норми.
Ќорми прац≥ п≥дл¤гають обов'¤зков≥й зам≥н≥ новими в м≥ру проведенн¤ атестац≥њ ≥ рац≥онал≥зац≥њ робочих м≥сць, впровадженоњ новоњ техн≥ки, технолог≥њ та орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в, ¤к≥ забезпечують зростанн¤ продуктивност≥ прац≥.
ƒос¤гненн¤ високого р≥вн¤ вироб≥тку продукц≥њ окремим прац≥вником, бригадою за рахунок застосуванн¤ з власноњ ≥н≥ц≥ативи нових прийом≥в прац≥ ≥ передового досв≥ду, вдосконаленн¤ своњми силами робочих м≥сць не Ї п≥дставою дл¤ перегл¤ду норм.
(” редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
«апровадженн¤, зам≥на ≥ перегл¤д норм прац≥ провадитьс¤ власником або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником).
¬ласник або уповноважений ним орган повинен роз'¤снити прац≥вникам причини перегл¤ду норм прац≥, а також умови, за ¤ких мають застосовуватис¤ нов≥ норми.
ѕро запровадженн¤ нових ≥ зм≥ну чинних норм прац≥ власник або уповноважений ним орган пов≥домл¤Ї прац≥вник≥в не п≥зн≥ш ¤к за один м≥с¤ць до запровадженн¤.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
Ќорми прац≥ встановлюютьс¤ на невизначений строк ≥ д≥ють до моменту њх перегл¤ду у зв'¤зку з≥ зм≥ною умов, на ¤к≥ вони були розрахован≥ (статт¤ 85).
ѕор¤д з нормами, встановленими на стаб≥льн≥ за орган≥зац≥йно-техн≥чними умовами роботи, застосовуютьс¤ тимчасов≥ ≥ одноразов≥ норми.
“имчасов≥ норми встановлюютьс¤ на пер≥од освоЇнн¤ тих чи ≥нших роб≥т за в≥дсутн≥стю затверджених нормативних матер≥ал≥в дл¤ нормуванн¤ прац≥.
ќдноразов≥ норми встановлюютьс¤ на окрем≥ роботи, ¤к≥ нос¤ть одиничний характер (позапланов≥, авар≥йн≥).
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 19.05.89 р. N 7543-XI)
Ќорми вироб≥тку (норми часу) ≥ норми обслуговуванн¤ визначаютьс¤ виход¤чи з нормальних умов прац≥, ¤кими вважаютьс¤:
1) справний стан машин, верстат≥в ≥ пристроњв;
2) належна ¤к≥сть матер≥ал≥в та ≥нструмент≥в, необх≥дних дл¤ виконанн¤ роботи, ≥ њх вчасне поданн¤;
3) вчасне постачанн¤ виробництва електроенерг≥Їю, газом та ≥ншими джерелами енергоживленн¤;
4) своЇчасне забезпеченн¤ техн≥чною документац≥Їю;
5) здоров≥ та безпечн≥ умови прац≥ (додержанн¤ правил ≥ норм з техн≥ки безпеки, необх≥дне осв≥тленн¤, опаленн¤, вентил¤ц≥¤, усуненн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в шуму, випром≥нювань, в≥брац≥њ та ≥нших фактор≥в, ¤к≥ негативно впливають на здоров'¤ роб≥тник≥в, ≥ т. ≥н.).
«ам≥на ≥ перегл¤д Їдиних ≥ типових (м≥жгалузевих, галузевих, в≥домчих) норм зд≥йснюЇтьс¤ органами, ¤к≥ њх затвердили.
(” редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
ѕри в≥др¤дн≥й оплат≥ прац≥ розц≥нки визначаютьс¤ виход¤чи з установлених розр¤д≥в роботи, тарифних ставок (оклад≥в) ≥ норм вироб≥тку (норм часу).
¬≥др¤дна розц≥нка визначаЇтьс¤ шл¤хом д≥ленн¤ погодинноњ (денноњ) тарифноњ ставки, ¤ка в≥дпов≥даЇ розр¤ду роботи, що виконуЇтьс¤, на погодинну (денну) норму вироб≥тку. ¬≥др¤дна розц≥нка може бути визначена також шл¤хом множенн¤ погодинноњ (денноњ) тарифноњ ставки, ¤ка в≥дпов≥даЇ розр¤ду роботи, що виконуЇтьс¤, на встановлену норму часу в годинах або дн¤х.
«а прац≥вником, ¤кий створив винах≥д, корисну модель, промисловий зразок або вн≥с рац≥онал≥заторську пропозиц≥ю, що зумовили зм≥ну техн≥чних норм ≥ розц≥нок, збер≥гаютьс¤ попередн≥ розц≥нки прот¤гом шести м≥с¤ц≥в в≥д дати початку њх впровадженн¤. ѕопередн≥ розц≥нки збер≥гаютьс¤ ≥ в тих випадках, коли автор зазначених об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ ран≥ше не виконував роботи, норми ≥ розц≥нки на ¤ку зм≥нено у зв'¤зку з њх впровадженн¤м, ≥ був переведений на цю роботу п≥сл¤ њх впровадженн¤.
«а ≥ншими прац≥вниками, ¤к≥ допомогли авторов≥ у впровадженн≥ винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка чи рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ, попередн≥ розц≥нки збер≥гаютьс¤ прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 28.02.95 р. N 75/95-¬–)
ѕри почасов≥й оплат≥ роб≥тникам ≥ службовц¤м встановлюютьс¤ нормован≥ завданн¤. ƒл¤ виконанн¤ окремих функц≥й та обс¤г≥в роб≥т може бути встановлено норми обслуговуванн¤ або норми чисельност≥ прац≥вник≥в.
(” редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
виключена зг≥дно ≥з «аконом
”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
«ароб≥тна плата - це винагорода, обчислена, ¤к правило, у грошовому вираз≥, ¤ку власник або уповноважений ним орган виплачуЇ прац≥вников≥ за виконану ним роботу.
–озм≥р зароб≥тноњ плати залежить в≥д складност≥ та умов виконуваноњ роботи, профес≥йно-д≥лових ¤костей прац≥вника, результат≥в його прац≥ та господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ максимальним розм≥ром не обмежуЇтьс¤.
ѕитанн¤ державного ≥ догов≥рного регулюванн¤ оплати прац≥, прав прац≥вник≥в на оплату прац≥ та њх захисту визначаютьс¤ цим одексом, «аконом ”крањни "ѕро оплату прац≥" та ≥ншими нормативно-правовими актами.
(” редакц≥њ «акону ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«акону ”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–)
ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата - це законодавчо встановлений розм≥р зароб≥тноњ плати за просту, неквал≥ф≥ковану працю, нижче ¤кого не може провадитис¤ оплата за виконану прац≥вником м≥с¤чну, погодинну норму прац≥ (обс¤г роб≥т).
ƒо м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати не включаютьс¤ доплати, надбавки, заохочувальн≥ та компенсац≥йн≥ виплати.
–озм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати встановлюЇтьс¤ ≥ перегл¤даЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статей 9 ≥ 10 «акону ”крањни "ѕро оплату прац≥".
ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата Ї державною соц≥альною гарант≥Їю, обов'¤зковою на вс≥й територ≥њ ”крањни дл¤ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥ ≥ господарюванн¤ та ф≥зичних ос≥б.
«ароб≥тна плата п≥дл¤гаЇ ≥ндексац≥њ у встановленому законодавством пор¤дку.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
ƒекретами аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 09.12.92 р. N 7-92,
в≥д 31.12.92 р. N 23-92;
законами ”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–,
в≥д 01.06.2000 р. N 1766-III)
ќсновою орган≥зац≥њ оплати прац≥ Ї тарифна система оплати прац≥, ¤ка включаЇ тарифн≥ с≥тки, тарифн≥ ставки, схеми посадових оклад≥в ≥ тарифно-квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики (дов≥дники).
“арифна система оплати прац≥ використовуЇтьс¤ дл¤ розпод≥лу роб≥т залежно в≥д њх складност≥, а прац≥вник≥в - залежно в≥д њх квал≥ф≥кац≥њ та за розр¤дами тарифноњ с≥тки. ¬она Ї основою формуванн¤ та диференц≥ац≥њ розм≥р≥в зароб≥тноњ плати.
‘ормуванн¤ тарифноњ с≥тки (схеми посадових оклад≥в) провадитьс¤ на основ≥ тарифноњ ставки роб≥тника першого розр¤ду, ¤ка встановлюЇтьс¤ у розм≥р≥, що перевищуЇ законодавчо встановлений розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, та м≥жквал≥ф≥кац≥йних (м≥жпосадових) сп≥вв≥дношень розм≥р≥в тарифних ставок (посадових оклад≥в).
¬≥днесенн¤ виконуваних роб≥т до певних тарифних розр¤д≥в ≥ присвоЇнн¤ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в роб≥тникам провадитьс¤ власником або уповноваженим ним органом зг≥дно з тарифно-квал≥ф≥кац≥йним дов≥дником за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником).
вал≥ф≥кац≥йн≥ розр¤ди п≥двищуютьс¤ насамперед роб≥тникам, ¤к≥ усп≥шно виконують встановлен≥ норми прац≥ ≥ сумл≥нно ставл¤тьс¤ до своњх трудових обов'¤зк≥в. ѕраво на п≥двищенн¤ розр¤ду мають роб≥тники, ¤к≥ усп≥шно виконують роботи б≥льш високого розр¤ду не менш ¤к три м≥с¤ц≥ ≥ склали квал≥ф≥кац≥йний екзамен. «а грубе порушенн¤ технолог≥чноњ дисципл≥ни та ≥нш≥ серйозн≥ порушенн¤, ¤к≥ спричинили пог≥ршенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, роб≥тников≥ може бути знижено квал≥ф≥кац≥ю на один розр¤д. ѕоновленн¤ розр¤ду провадитьс¤ в загальному пор¤дку, але не ран≥ше н≥ж через три м≥с¤ц≥ п≥сл¤ його зниженн¤.
ѕосадов≥ оклади службовц¤м установлюЇ власник або уповноважений ним орган в≥дпов≥дно до посади ≥ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вника. «а результатами атестац≥њ власник або уповноважений ним орган маЇ право зм≥нювати посадов≥ оклади службовц¤м у межах затверджених у встановленому пор¤дку м≥н≥мальних ≥ максимальних розм≥р≥в оклад≥в на в≥дпов≥дн≥й посад≥.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 04.01.92 р. N 2032-XII;
законами ”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–,
в≥д 01.06.2000 р. N 1766-III,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
ќплата прац≥ прац≥вник≥в зд≥йснюЇтьс¤ за погодинною, в≥др¤дною або ≥ншими системами оплати прац≥. ќплата може провадитис¤ за результатами ≥ндив≥дуальних ≥ колективних роб≥т.
‘орми ≥ системи оплати прац≥, норми прац≥, розц≥нки, тарифн≥ с≥тки, ставки, схеми посадових оклад≥в, умови запровадженн¤ та розм≥ри надбавок, доплат, прем≥й, винагород та ≥нших заохочувальних, компенсац≥йних ≥ гарант≥йних виплат встановлюютьс¤ п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми самост≥йно у колективному договор≥ з дотриманн¤м норм ≥ гарант≥й, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (рег≥ональними) угодами. якщо колективний догов≥р на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний погодити ц≥ питанн¤ з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником), що представл¤Ї ≥нтереси б≥льшост≥ прац≥вник≥в, а у раз≥ його в≥дсутност≥ - з ≥ншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
онкретн≥ розм≥ри тарифних ставок (оклад≥в) ≥ в≥др¤дних розц≥нок роб≥тникам, посадових оклад≥в службовц¤м, а також надбавок, доплат, прем≥й ≥ винагород встановлюютьс¤ власником або уповноваженим ним органом з урахуванн¤м вимог, передбачених частиною другою ц≥Їњ статт≥.
¬ласник або уповноважений ним орган чи ф≥зична особа не маЇ права в односторонньому пор¤дку приймати р≥шенн¤ з питань оплати прац≥, що пог≥ршують умови, встановлен≥ законодавством, угодами, колективними договорами.
ќплата прац≥ прац≥вник≥в зд≥йснюЇтьс¤ в першочерговому пор¤дку. ¬с≥ ≥нш≥ платеж≥ зд≥йснюютьс¤ власником або уповноваженим ним органом п≥сл¤ виконанн¤ зобов'¤зань щодо оплати прац≥
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 04.01.92 р. N 2032-XII;
ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 31.12.92 р. N 23-92;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–;
≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
ќплата прац≥ прац≥вник≥в установ ≥ орган≥зац≥й, що ф≥нансуютьс¤ з бюджету, зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ закон≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в ”крањни, генеральноњ, галузевих, рег≥ональних угод, колективних договор≥в, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доход≥в.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–)
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
у редакц≥њ «акону ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
виключена зг≥дно ≥з «аконом
”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–)
Ќа важких роботах, на роботах ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, на роботах з особливими природними географ≥чними ≥ геолог≥чними умовами та умовами п≥двищеного ризику дл¤ здоров'¤ встановлюЇтьс¤ п≥двищена оплата прац≥. ѕерел≥к цих роб≥т визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
виключена зг≥дно ≥з «аконом
”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–)
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
виключена зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ
–ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
ѕрац≥вники, ¤к≥ працюють за сум≥сництвом, одержують зароб≥тну плату за фактично виконану роботу.
”мови роботи за сум≥сництвом прац≥вник≥в державних п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й визначаютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
(ƒоповнено статтею 1021 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–)
ѕро нов≥ або зм≥ну д≥ючих умов оплати прац≥ в б≥к пог≥ршенн¤ власник або уповноважений ним орган повинен пов≥домити прац≥вника не п≥зн≥ш ¤к за два м≥с¤ц≥ до њх запровадженн¤ або зм≥ни.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–)
ѕри виконанн≥ роб≥т р≥зноњ квал≥ф≥кац≥њ прац¤ почасових роб≥тник≥в, а також службовц≥в оплачуЇтьс¤ за роботою вищоњ квал≥ф≥кац≥њ.
ѕрац¤ роб≥тник≥в-в≥др¤дник≥в оплачуЇтьс¤ за розц≥нками, встановленими дл¤ роботи, ¤ка виконуЇтьс¤. ¬ тих галуз¤х народного господарства, де за характером виробництва роб≥тникам-в≥др¤дникам доручаЇтьс¤ виконанн¤ роб≥т, тариф≥кованих нижче присвоЇних њм розр¤д≥в, роб≥тникам, ¤к≥ виконують так≥ роботи, виплачуЇтьс¤ м≥жрозр¤дна р≥зниц¤. ¬иплата м≥жрозр¤дноњ р≥зниц≥ та умови такоњ виплати встановлюютьс¤ колективними договорами.
–об≥тникам ≥ службовц¤м, ¤к≥ виконують на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ пор¤д з своЇю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за ≥ншою профес≥Їю (посадою) або обов'¤зки тимчасово в≥дсутнього прац≥вника без зв≥льненн¤ в≥д своЇњ основноњ роботи, провадитьс¤ доплата за сум≥щенн¤ профес≥й (посад) або виконанн¤ обов'¤зк≥в тимчасово в≥дсутнього прац≥вника.
–озм≥ри доплат за сум≥щенн¤ профес≥й (посад) або виконанн¤ обов'¤зк≥в тимчасово в≥дсутнього прац≥вника встановлюютьс¤ на умовах, передбачених у колективному договор≥.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
законами ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–,
в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–)
«а погодинною системою оплати прац≥ робота в надурочний час оплачуЇтьс¤ в подв≥йному розм≥р≥ годинноњ ставки.
«а в≥др¤дною системою оплати прац≥ за роботу в надурочний час виплачуЇтьс¤ доплата у розм≥р≥ 100 в≥дсотк≥в тарифноњ ставки прац≥вника в≥дпов≥дноњ квал≥ф≥кац≥њ, оплата прац≥ ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ за погодинною системою, - за вс≥ в≥дпрацьован≥ надурочн≥ години.
” раз≥ п≥дсумованого обл≥ку робочого часу оплачуютьс¤ ¤к надурочн≥ вс≥ години, в≥дпрацьован≥ понад встановлений робочий час в обл≥ковому пер≥од≥, у пор¤дку, передбаченому частинами першою ≥ другою ц≥Їњ статт≥.
омпенсац≥¤ надурочних роб≥т шл¤хом наданн¤ в≥дгулу не допускаЇтьс¤.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–)
–обота у св¤тковий ≥ неробочий день (частина четверта статт≥ 73) оплачуЇтьс¤ у подв≥йному розм≥р≥:
1) в≥др¤дникам - за подв≥йними в≥др¤дними розц≥нками;
2) прац≥вникам, прац¤ ¤ких оплачуЇтьс¤ за годинними або денними ставками, - у розм≥р≥ подв≥йноњ годинноњ або денноњ ставки;
3) прац≥вникам, ¤к≥ одержують м≥с¤чний оклад, - у розм≥р≥ одинарноњ годинноњ або денноњ ставки зверх окладу, ¤кщо робота у св¤тковий ≥ неробочий день провадилас¤ у межах м≥с¤чноњ норми робочого часу, ≥ в розм≥р≥ подв≥йноњ годинноњ або денноњ ставки зверх окладу, ¤кщо робота провадилас¤ понад м≥с¤чну норму.
ќплати у зазначеному розм≥р≥ провадитьс¤ за години, фактично в≥дпрацьован≥ у св¤тковий ≥ неробочий день.
Ќа бажанн¤ роб≥тника або службовц¤, ¤кий працював у св¤тковий ≥ неробочий день, йому може бути наданий ≥нший день в≥дпочинку.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
–обота у н≥чний час (статт¤ 54) оплачуЇтьс¤ у п≥двищеному розм≥р≥, встановлюваному генеральною, галузевою (рег≥ональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 в≥дсотк≥в тарифноњ ставки (окладу) за кожну годину роботи у н≥чний час.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
законами ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII,
в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–)
¬ раз≥, коли прац≥вник залишаЇ в≥др¤дний нар¤д незак≥нченим з незалежних в≥д нього причин, виконана частина роботи оплачуЇтьс¤ за оц≥нкою, визначеною за погодженн¤м стор≥н в≥дпов≥дно до ≥снуючих норм ≥ розц≥нок.
ѕри кожн≥й виплат≥ зароб≥тноњ плати власник або уповноважений ним орган повинен пов≥домити прац≥вника про так≥ дан≥, що належать до пер≥оду, за ¤кий провадитьс¤ оплата прац≥:
а) загальна сума зароб≥тноњ плати з розшифровкою за видами виплат;
б) розм≥ри ≥ п≥дстави в≥драхувань та утримань ≥з зароб≥тноњ плати;
в) сума зароб≥тноњ плати, що належить до виплати.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–)
ѕри невиконанн≥ норм вироб≥тку не з вини роб≥тника або службовц¤ оплата провадитьс¤ за фактично виконану роботу. ћ≥с¤чна зароб≥тна плата в цьому раз≥ не може бути нижчою в≥д двох третин тарифноњ ставки встановленого йому розр¤ду (окладу). ѕри невиконанн≥ норм вироб≥тку з вини роб≥тника або службовц¤ оплата провадитьс¤ в≥дпов≥дно до виконаноњ роботи.
(” редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
ѕри виготовленн≥ продукц≥њ, що ви¤вилас¤ браком не з вини роб≥тника або службовц¤, оплата прац≥ по њњ виготовленню провадитьс¤ за зниженими розц≥нками. ћ≥с¤чна зароб≥тна плата роб≥тника або службовц¤ в цих випадках не може бути нижчою в≥д двох третин тарифноњ ставки встановленого йому розр¤ду (окладу).
Ѕрак вироб≥в, що ставс¤ внасл≥док прихованого дефекту в оброблюваному матер≥ал≥, а також брак не з вини прац≥вника, ви¤влений п≥сл¤ прийманн¤ виробу органом техн≥чного контролю, оплачуЇтьс¤ цьому прац≥вников≥ нар≥вн≥ з придатними виробами.
ѕовний брак з вини роб≥тника або службовц¤ оплат≥ не п≥дл¤гаЇ. „астковий брак з вини роб≥тника або службовц¤ оплачуЇтьс¤ залежно в≥д ступен¤ придатност≥ продукц≥њ за зниженими розц≥нками.
(” редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
„ас простою не з вини роб≥тника або службовц¤ оплачуЇтьс¤ з розрахунку не нижче в≥д двох третин тарифноњ ставки встановленого прац≥вников≥ розр¤ду (окладу).
ѕро початок простою, кр≥м простою структурного п≥дрозд≥лу чи всього п≥дприЇмства, прац≥вник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, ≥нших посадових ос≥б.
«а час простою, коли виникла виробнича ситуац≥¤, небезпечна дл¤ житт¤ чи здоров'¤ прац≥вника або дл¤ людей, ¤к≥ його оточують, ≥ навколишнього природного середовища не з його вини, за ним збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток.
„ас простою з вини прац≥вника не оплачуЇтьс¤.
Ќа пер≥од освоЇнн¤ нового виробництва (продукц≥њ) власник або уповноважений ним орган може провадити роб≥тникам доплату до попереднього середнього зароб≥тку на строк не б≥льш ¤к ш≥сть м≥с¤ц≥в.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
законами ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII,
в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
ѕри переведенн≥ роб≥тника або службовц¤ на ≥ншу пост≥йну нижчеоплачувану роботу за прац≥вником збер≥гаЇтьс¤ його попередн≥й середн≥й зароб≥ток прот¤гом двох тижн≥в з дн¤ переведенн¤.
” тих випадках, коли в результат≥ перем≥щенн¤ роб≥тника або службовц¤ (частина друга статт≥ 32) зменшуЇтьс¤ зароб≥ток з не залежних в≥д нього причин, провадитьс¤ доплата до попереднього середнього зароб≥тку прот¤гом двох м≥с¤ц≥в з дн¤ перем≥щенн¤.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом
ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
«ароб≥тна плата виплачуЇтьс¤ прац≥вникам регул¤рно в робоч≥ дн≥ у строки, встановлен≥ колективним договором, але не р≥дше двох раз≥в на м≥с¤ць через пром≥жок часу, що не перевищуЇ ш≥стнадц¤ти календарних дн≥в.
” раз≥ коли день виплати зароб≥тноњ плати зб≥гаЇтьс¤ з вих≥дним, св¤тковим або неробочим днем, зароб≥тна плата виплачуЇтьс¤ напередодн≥.
«ароб≥тна плата прац≥вникам за весь час щор≥чноњ в≥дпустки виплачуЇтьс¤ не п≥зн≥ше н≥ж за три дн≥ до початку в≥дпустки.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 10.09.96 р. N 357/96-¬–)
ѕри зв≥льненн≥ роб≥тника або службовц¤ виплата вс≥х сум, що належать йому в≥д п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, провадитьс¤ в день зв≥льненн¤. якщо прац≥вник в день зв≥льненн¤ не працював, то зазначен≥ суми мають бути виплачен≥ не п≥зн≥ше наступного дн¤ п≥сл¤ пред'¤вленн¤ зв≥льненим прац≥вником вимоги про розрахунок. ѕро нарахован≥ суми, належн≥ прац≥вников≥ при зв≥льненн≥, власник або уповноважений ним орган повинен письмово пов≥домити прац≥вника перед виплатою зазначених сум
¬ раз≥ спору про розм≥р сум, належних прац≥вников≥ при зв≥льненн≥, власник або уповноважений ним орган в ус¤кому випадку повинен в зазначений у ц≥й статт≥ строк виплатити не оспорювану нею суму.
¬ раз≥ невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних зв≥льненому прац≥вников≥ сум у строки, зазначен≥ в статт≥ 116 цього одексу, при в≥дсутност≥ спору про њх розм≥р п≥дприЇмство, установа, орган≥зац≥¤ повинн≥ виплатити прац≥вников≥ його середн≥й зароб≥ток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
ѕри на¤вност≥ спору про розм≥ри належних зв≥льненому прац≥вников≥ сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в ц≥й статт≥ в≥дшкодуванн¤ в тому раз≥, коли сп≥р вир≥шено на користь прац≥вника. якщо сп≥р вир≥шено на користь прац≥вника частково, то розм≥р в≥дшкодуванн¤ за час затримки визначаЇ орган, ¤кий виносить р≥шенн¤ по сут≥ спору.
–об≥тникам ≥ службовц¤м, зв≥льненим в≥д роботи внасл≥док обранн¤ њх на виборн≥ посади в державних органах, а також у парт≥йних, профсп≥лкових, комсомольських, кооперативних та ≥нших громадських орган≥зац≥¤х, надаЇтьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ њх повноважень за виборною посадою попередн¤ робота (посада), а при њњ в≥дсутност≥ - ≥нша р≥вноц≥нна робота (посада) на тому самому або, за згодою прац≥вника, на ≥ншому п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
Ќа час виконанн¤ державних або громадських обов'¤зк≥в, ¤кщо за чинним законодавством ”крањни ц≥ обов'¤зки можуть зд≥йснюватись у робочий час, роб≥тникам ≥ службовц¤м гарантуЇтьс¤ збереженн¤ м≥сц¤ роботи (посади) ≥ середнього зароб≥тку.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ залучаютьс¤ до виконанн¤ обов'¤зк≥в, передбачених законами ”крањни "ѕро загальний в≥йськовий обов'¤зок ≥ в≥йськову службу" ≥ "ѕро альтернативну (нев≥йськову) службу", надаютьс¤ гарант≥њ та п≥льги в≥дпов≥дно до цих закон≥в.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
законами ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–,
в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
–об≥тники ≥ службовц≥ мають право на в≥дшкодуванн¤ витрат та одержанн¤ ≥нших компенсац≥й у зв'¤зку з переведенн¤м, прийн¤тт¤м або направленн¤м на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть.
ѕрац≥вникам при переведенн≥ њх на ≥ншу роботу, коли це зв'¤зано з перењздом в ≥ншу м≥сцев≥сть, виплачуютьс¤: варт≥сть проњзду прац≥вника ≥ член≥в його с≥м'њ; витрати по перевезенню майна; добов≥ за час перебуванн¤ в дороз≥; одноразова допомога на самого прац≥вника ≥ на кожного члена с≥м'њ, ¤кий перењжджаЇ; зароб≥тна плата за дн≥ збору в дорогу ≥ влаштуванн¤ на новому м≥сц≥ проживанн¤, але не б≥льше шести дн≥в, а також за час перебуванн¤ в дороз≥.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ перењжджають у зв'¤зку з прийомом њх (за попередньою домовлен≥стю) на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть, виплачуютьс¤ компенсац≥њ ≥ надаютьс¤ гарант≥њ, зазначен≥ в частин≥ друг≥й ц≥Їњ статт≥, кр≥м виплати одноразовоњ допомоги, ¤ка цим прац≥вникам може бути виплачена за погодженн¤м стор≥н.
–озм≥ри компенсац≥й, пор¤док њх виплати та наданн¤ гарант≥њ особам, зазначеним у частинах друг≥й ≥ трет≥й ц≥Їњ статт≥, а також гарант≥њ ≥ компенсац≥њ особам при перењзд≥ њх в ≥ншу м≥сцев≥сть у зв'¤зку з направленн¤м на роботу в пор¤дку розпод≥лу п≥сл¤ зак≥нченн¤ учбового закладу, асп≥рантури, кл≥н≥чноњ ординатури або в пор¤дку орган≥зованого набору, встановлюютьс¤ законодавством.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 30.12.81 р. N 2957-X;
«аконом ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
–об≥тники ≥ службовц≥ мають право на в≥дшкодуванн¤ витрат та одержанн¤ ≥нших компенсац≥й у зв'¤зку з службовими в≥др¤дженн¤ми.
–об≥тникам ≥ службовц¤м, ¤к≥ направл¤ютьс¤ у в≥др¤дженн¤, виплачуютьс¤: добов≥ за час перебуванн¤ у в≥др¤дженн≥, варт≥сть проњзду до м≥сц¤ призначенн¤ ≥ назад та витрати по найму жилого прим≥щенн¤ в пор¤дку ≥ розм≥рах, встановлюваних законодавством.
«а в≥др¤дженими прац≥вниками збер≥гаютьс¤ прот¤гом усього часу в≥др¤дженн¤ м≥сце роботи (посада) ≥ середн≥й зароб≥ток.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
ѕри направленн≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в дл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ з в≥дривом в≥д виробництва за ними збер≥гаЇтьс¤ м≥сце роботи (посада) ≥ провад¤тьс¤ виплати, передбачен≥ законодавством.
«а час перебуванн¤ в медичному заклад≥ на обстеженн≥ за роб≥тниками ≥ службовц¤ми, зобов'¤заними проходити таке обстеженн¤ (статт≥ 169, 191), збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток за м≥сцем роботи.
«а прац≥вниками-донорами збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток за дн≥ обстеженн¤ в закладах охорони здоров'¤ ≥ здаванн¤ кров≥ дл¤ переливанн¤.
÷им прац≥вникам безпосередньо п≥сл¤ кожного дн¤ здаванн¤ кров≥ дл¤ переливанн¤ надаЇтьс¤ день в≥дпочинку з збереженн¤м середнього зароб≥тку. Ќа бажанн¤ прац≥вника цей день приЇднуЇтьс¤ до щор≥чноњ в≥дпустки.
–об≥тники ≥ службовц≥, ¤к≥ використовують своњ ≥нструменти дл¤ потреб п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, мають право на одержанн¤ компенсац≥њ за њх зношуванн¤ (амортизац≥ю).
–озм≥р ≥ пор¤док виплати ц≥Їњ компенсац≥њ, ¤кщо вони не встановлен≥ в централ≥зованому пор¤дку, визначаютьс¤ власником або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з роб≥тником чи службовцем.
«а прац≥вниками - авторами винаход≥в, корисних моделей, промислових зразк≥в ≥ рац≥онал≥заторських пропозиц≥й збер≥гаЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток при зв≥льненн≥ в≥д основноњ роботи дл¤ участ≥ у впровадженн≥ винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка чи рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ на тому ж п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
ѕри впровадженн≥ винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка або рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ на ≥ншому п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ за прац≥вниками збер≥гаЇтьс¤ посада за м≥сцем пост≥йноњ роботи, а робота по впровадженню винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка чи рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ оплачуЇтьс¤ за погодженн¤м стор≥н у розм≥р≥ не нижче середнього зароб≥тку за м≥сцем пост≥йноњ роботи.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом
ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 28.02.95 р. N 75/95-¬–)
¬≥драхуванн¤ ≥з зароб≥тноњ плати можуть провадитись т≥льки у випадках, передбачених законодавством ”крањни.
¬≥драхуванн¤ ≥з зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в ≥ службовц≥в дл¤ покритт¤ њх заборгованост≥ п≥дприЇмству, установ≥ ≥ орган≥зац≥њ, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпор¤дженн¤м) власника або уповноваженого ним органу:
1) дл¤ поверненн¤ авансу, виданого в рахунок зароб≥тноњ плати; дл¤ поверненн¤ сум, зайво виплачених внасл≥док л≥чильних помилок; дл¤ погашенн¤ невитраченого ≥ своЇчасно не повернутого авансу, виданого на службове в≥др¤дженн¤ або переведенн¤ до ≥ншоњ м≥сцевост≥; на господарськ≥ потреби, ¤кщо прац≥вник не оспорюЇ п≥дстав ≥ розм≥ру в≥драхуванн¤. ” цих випадках власник або уповноважений ним орган вправ≥ видати наказ (розпор¤дженн¤) про в≥драхуванн¤ не п≥зн≥ше одного м≥с¤ц¤ з дн¤ зак≥нченн¤ строку, встановленого дл¤ поверненн¤ авансу, погашенн¤ заборгованост≥, або з дн¤ виплати неправильно обчисленоњ суми;
2) при зв≥льненн≥ роб≥тника або службовц¤ до зак≥нченн¤ того робочого року, в рахунок ¤кого в≥н вже одержав в≥дпустку, за нев≥дроблен≥ дн≥ в≥дпустки. ¬≥драхуванн¤ за ц≥ дн≥ не провадитьс¤, ¤кщо прац≥вник зв≥льн¤Їтьс¤ з роботи з п≥дстав, зазначених в пунктах 3, 5 ≥ 6 статт≥ 36 ≥ пунктах 1, 2 ≥ 5 статт≥ 40 цього одексу, а також при направленн≥ на навчанн¤ та в зв'¤зку з переходом на пенс≥ю;
3) при в≥дшкодуванн≥ шкоди, завданоњ з вини роб≥тника або службовц¤ п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ (статт¤ 136).
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
ѕри кожн≥й виплат≥ зароб≥тноњ плати загальний розм≥р ус≥х в≥драхувань не може перевищувати двадц¤ти процент≥в, а у випадках, окремо передбачених законодавством ”крањни, - п'¤тдес¤ти процент≥в зароб≥тноњ плати, ¤ка належить до виплати роб≥тников≥ або службовцев≥.
ѕри в≥драхуванн≥ з зароб≥тноњ плати за к≥лькома виконавчими документами за роб≥тником або службовцем у вс¤кому раз≥ повинно бути збережено п'¤тдес¤т процент≥в зароб≥тку.
ќбмеженн¤, встановлен≥ частинами першою ≥ другою ц≥Їњ статт≥, не поширюютьс¤ на в≥драхуванн¤ ≥з зароб≥тноњ плати при в≥дбуванн≥ виправних роб≥т ≥ при ст¤гненн≥ ал≥мент≥в на неповнол≥тн≥х д≥тей. ” цих випадках розм≥р в≥драхувань ≥з зароб≥тноњ плати не може перевищувати с≥мдес¤ти в≥дсотк≥в.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 10.02.87 р. N 3546-XI;
законами ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–,
в≥д 19.10.2000 р. N 2056-III)
Ќе допускаютьс¤ в≥драхуванн¤ з вих≥дноњ допомоги, компенсац≥йних та ≥нших виплат, на ¤к≥ зг≥дно з законодавством не звертаЇтьс¤ ст¤гненн¤.
–об≥тники ≥ службовц≥ несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ внасл≥док порушенн¤ покладених на них трудових обов'¤зк≥в.
ѕри покладенн≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ права ≥ законн≥ ≥нтереси роб≥тник≥в ≥ службовц≥в гарантуютьс¤ шл¤хом встановленн¤ в≥дпов≥дальност≥ т≥льки за пр¤му д≥йсну шкоду, лише в межах ≥ пор¤дку, передбачених законодавством, ≥ за умови, коли така шкода запод≥¤на п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ винними протиправними д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю) роб≥тника чи службовц¤. ÷¤ в≥дпов≥дальн≥сть, ¤к правило, обмежуЇтьс¤ певною частиною зароб≥тку роб≥тника або службовц¤ ≥ не повинна перевищувати повного розм≥ру запод≥¤ноњ шкоди, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законодавством.
«а на¤вност≥ зазначених п≥дстав ≥ умов матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть може бути покладена незалежно в≥д прит¤гненн¤ роб≥тника або службовц¤ до дисципл≥нарноњ, адм≥н≥стративноњ чи крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.
Ќа роб≥тник≥в ≥ службовц≥в не може бути покладена в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, ¤ка в≥дноситьс¤ до категор≥њ нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержан≥ п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю прибутки ≥ за шкоду, запод≥¤ну прац≥вником, що перебував в стан≥ крайньоњ необх≥дност≥.
–об≥тник чи службовець, ¤кий запод≥¤в шкоду, може добров≥льно покрити њњ повн≥стю або частково. «а згодою власника або уповноваженого ним органу прац≥вник може передати дл¤ покритт¤ запод≥¤ноњ шкоди р≥вноц≥нне майно або поправити пошкоджене.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.12.76 р. N 1616-IX,
в≥д 27.06.86 р. N 2444-XI;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний створити роб≥тникам ≥ службовц¤м умови, необх≥дн≥ дл¤ нормальноњ роботи ≥ забезпеченн¤ повного збереженн¤ дорученого њм майна.
–об≥тники ≥ службовц≥ зобов'¤зан≥ бережливо ставитис¤ до майна п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ вживати заход≥в до запоб≥ганн¤ шкод≥.
(” редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 24.12.76 р. N 1616-IX)
«а шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ при виконанн≥ трудових обов'¤зк≥в, роб≥тники ≥ службовц≥, з вини ¤ких запод≥¤но шкоду, несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть у розм≥р≥ пр¤моњ д≥йсноњ шкоди, але не б≥льше свого середнього м≥с¤чного зароб≥тку.
ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть понад середн≥й м≥с¤чний зароб≥ток допускаЇтьс¤ лише у випадках, зазначених у законодавств≥.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X,
в≥д 27.06.86 р. N 2444-XI;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
” в≥дпов≥дност≥ з законодавством обмежену матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть несуть:
1) роб≥тники ≥ службовц≥ - за з≥псутт¤ або знищенн¤ через недбал≥сть матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в, вироб≥в (продукц≥њ), в тому числ≥ при њх виготовленн≥, - у розм≥р≥ запод≥¤ноњ з њх вини шкоди, але не б≥льше свого середнього м≥с¤чного зароб≥тку. ¬ такому ж розм≥р≥ роб≥тники ≥ службовц≥ несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за з≥псутт¤ або знищенн¤ через недбал≥сть ≥нструмент≥в, вим≥рювальних прилад≥в, спец≥ального од¤гу та ≥нших предмет≥в, виданих п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю прац≥вников≥ в користуванн¤;
2) кер≥вники п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та њх заступники, а також кер≥вники структурних п≥дрозд≥л≥в на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х та њх заступники - у розм≥р≥ запод≥¤ноњ з њх вини шкоди, але не б≥льше свого середнього м≥с¤чного зароб≥тку, ¤кщо шкоду п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ запод≥¤но зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обл≥ку ≥ збер≥ганн¤ матер≥альних чи грошових ц≥нностей, невжитт¤м необх≥дних заход≥в до запоб≥ганн¤ просто¤м, випусков≥ недобро¤к≥сноњ продукц≥њ, розкраданню, знищенню ≥ з≥псуттю матер≥альних чи грошових ц≥нностей.
3) виключено
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.12.76 р. N 1616-IX,
в≥д 21.12.83 р. N 6237-X,
в≥д 27.06.86 р. N 2444-XI;
законами ”крањни в≥д 18.02.92 р. N 2134-XII,
в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
¬≥дпов≥дно до законодавства роб≥тники ≥ службовц≥ несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть у повному розм≥р≥ шкоди, запод≥¤ноњ з њх вини п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ, у випадках, коли:
1) м≥ж прац≥вником ≥ п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю в≥дпов≥дно до статт≥ 1351 цього одексу укладено письмовий догов≥р про вз¤тт¤ на себе прац≥вником повноњ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за незабезпеченн¤ ц≥лост≥ майна та ≥нших ц≥нностей, переданих йому дл¤ збер≥ганн¤ або дл¤ ≥нших ц≥лей;
2) майно та ≥нш≥ ц≥нност≥ були одержан≥ прац≥вником п≥д зв≥т за разовою дов≥рен≥стю або за ≥ншими разовими документами;
3) шкоди завдано д≥¤ми прац≥вника, ¤к≥ мають ознаки д≥¤нь, пересл≥дуваних у крим≥нальному пор¤дку;
4) шкоди завдано прац≥вником, ¤кий був у нетверезому стан≥;
5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенн¤м або умисним з≥псутт¤м матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в, вироб≥в (продукц≥њ), в тому числ≥ при њх виготовленн≥, а також ≥нструмент≥в, вим≥рювальних прилад≥в, спец≥ального од¤гу та ≥нших предмет≥в, виданих п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю прац≥вников≥ в користуванн¤;
6) в≥дпов≥дно до законодавства на прац≥вника покладено повну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ при виконанн≥ трудових обов'¤зк≥в;
7) шкоди завдано не при виконанн≥ трудових обов'¤зк≥в;
8) службова особа винна в незаконному зв≥льненн≥ або переведенн≥ прац≥вника на ≥ншу роботу;
9) кер≥вник п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ вс≥х форм власност≥, винний у несвоЇчасн≥й виплат≥ зароб≥тноњ плати понад один м≥с¤ць, що призвело до виплати компенсац≥й за порушенн¤ строк≥в њњ виплати, ≥ за умови, що ƒержавний бюджет ”крањни та м≥сцев≥ бюджети, юридичн≥ особи державноњ форми власност≥ не мають заборгованост≥ перед цим п≥дприЇмством.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами
ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.12.76 р. N 1616-IX,
в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
законами ”крањни в≥д 18.02.92 р. N 2134-XII,
в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–,
в≥д 17.10.2002 р. N 184-IV)
ћеж≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в за шкоду, завдану п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ розкраданн¤м, умисним з≥псутт¤м, недостачею або втратою окремих вид≥в майна та ≥нших ц≥нностей, а також у тих випадках, коли фактичний розм≥р шкоди перевищуЇ њњ ном≥нальний розм≥р, встановлюютьс¤ законодавством.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.06.86 р. N 2444-XI;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
ѕисьмов≥ договори про повну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть може бути укладено п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю з прац≥вниками (що дос¤гли в≥с≥мнадц¤тир≥чного в≥ку), ¤к≥ займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'¤зан≥ ≥з збер≥ганн¤м, обробкою, продажем (в≥дпуском), перевезенн¤м або застосуванн¤м у процес≥ виробництва переданих њм ц≥нностей. ѕерел≥к таких посад ≥ роб≥т, а також типовий догов≥р про повну ≥ндив≥дуальну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть затверджуютьс¤ в пор¤дку, ¤кий визначаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
(ƒоповнено статтею 1351 зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.12.76 р. N 1616-IX;
≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
ѕри сп≥льному виконанн≥ роб≥тниками ≥ службовц¤ми окремих вид≥в роб≥т, зв'¤заних ≥з збер≥ганн¤м, обробкою, продажем (в≥дпуском), перевезенн¤м або застосуванн¤м у процес≥ виробництва переданих њм ц≥нностей, коли неможливо розмежувати матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть кожного прац≥вника ≥ укласти з ним догов≥р про повну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть, може запроваджуватис¤ колективна (бригадна) матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть.
олективна (бригадна) матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть установлюЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ. ѕисьмовий догов≥р про колективну (бригадну) матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть укладаЇтьс¤ м≥ж п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю ≥ вс≥ма членами колективу (бригади).
ѕерел≥к роб≥т, при виконанн≥ ¤ких може запроваджуватис¤ колективна (бригадна) матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть, умови њњ застосуванн¤, а також типовий догов≥р про колективну (бригадну) матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть розробл¤ютьс¤ за участю профсп≥лкових об'Їднань ”крањни та затверджуютьс¤ ћ≥н≥стерством прац≥ ”крањни.
(ƒоповнено статтею 1352 зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.12.76 р. N 1616-IX;
≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
законами ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
–озм≥р запод≥¤ноњ п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ шкоди визначаЇтьс¤ за фактичними втратами, на п≥дстав≥ даних бухгалтерського обл≥ку, виход¤чи з балансовоњ вартост≥ (соб≥вартост≥) матер≥альних ц≥нностей за вирахуванн¤м зносу зг≥дно з установленими нормами.
” раз≥ розкраданн¤, недостач≥, умисного знищенн¤ або умисного з≥псутт¤ матер≥альних ц≥нностей розм≥р шкоди визначаЇтьс¤ за ц≥нами, що д≥ють у дан≥й м≥сцевост≥ на день в≥дшкодуванн¤ шкоди.
Ќа п≥дприЇмствах громадського харчуванн¤ (на виробництв≥ та в буфетах) ≥ в ком≥с≥йн≥й торг≥вл≥ розм≥р шкоди, запод≥¤ноњ розкраданн¤м або недостачею продукц≥њ ≥ товар≥в, визначаЇтьс¤ за ц≥нами, встановленими дл¤ продажу (реал≥зац≥њ) ц≥Їњ продукц≥њ ≥ товар≥в.
«аконодавством може бути встановлено окремий пор¤док визначенн¤ розм≥ру шкоди, що п≥дл¤гаЇ покриттю, в тому числ≥ у кратному обчисленн≥, запод≥¤ноњ п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ розкраданн¤м, умисним з≥псутт¤м, недостачею або втратою окремих вид≥в майна та ≥нших ц≥нностей, а також у тих випадках, коли фактичний розм≥р шкоди перевищуЇ њњ ном≥нальний розм≥р.
–озм≥р п≥дл¤гаючоњ покриттю шкоди, запод≥¤ноњ з вини к≥лькох прац≥вник≥в, визначаЇтьс¤ дл¤ кожного з них з урахуванн¤м ступен¤ вини, виду ≥ меж≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥.
(ƒоповнено статтею 1353 зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.12.76 р. N 1616-IX;
≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 27.06.86 р. N 2444-XI;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
ѕокритт¤ шкоди роб≥тниками ≥ службовц¤ми в розм≥р≥, що не перевищуЇ середнього м≥с¤чного зароб≥тку, провадитьс¤ за розпор¤дженн¤м власника або уповноваженого ним органу, а кер≥вниками п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та њх заступниками - за розпор¤дженн¤м вищесто¤щого в пор¤дку п≥длеглост≥ органу шл¤хом в≥драхуванн¤ ≥з зароб≥тноњ плати прац≥вника.
–озпор¤дженн¤ власника або уповноваженого ним органу або вищесто¤щого в пор¤дку п≥длеглост≥ органу маЇ бути зроблено не п≥зн≥ше двох тижн≥в з дн¤ ви¤вленн¤ запод≥¤ноњ прац≥вником шкоди ≥ звернено до виконанн¤ не ран≥ше семи дн≥в з дн¤ пов≥домленн¤ про це прац≥вников≥. якщо прац≥вник не згоден з в≥драхуванн¤м або його розм≥ром, трудовий сп≥р за його за¤вою розгл¤даЇтьс¤ в пор¤дку, передбаченому законодавством.
” решт≥ випадк≥в покритт¤ шкоди провадитьс¤ шл¤хом поданн¤ власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у м≥ст≥, м≥ського чи м≥ськрайонного суду.
—т¤гненн¤ з кер≥вник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та њх заступник≥в матер≥альноњ шкоди в судовому пор¤дку провадитьс¤ за позовом вищесто¤щого в пор¤дку п≥длеглост≥ органу або за за¤вою прокурора.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.12.76 р. N 1616-IX,
в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
у редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 27.06.86 р. N 2444-XI,
≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 15.05.2003 р. N 762-IV)
—уд при визначенн≥ розм≥ру шкоди, що п≥дл¤гаЇ покриттю, кр≥м пр¤моњ д≥йсноњ шкоди, враховуЇ ступ≥нь вини прац≥вника ≥ ту конкретну обстановку, за ¤коњ шкоду було запод≥¤но. оли шкода стала насл≥дком не лише винноњ повед≥нки прац≥вника, але й в≥дсутност≥ умов, що забезпечують збереженн¤ матер≥альних ц≥нностей, розм≥р покритт¤ повинен бути в≥дпов≥дно зменшений.
—уд може зменшити розм≥р покритт¤ шкоди, запод≥¤ноњ прац≥вником, залежно в≥д його майнового стану, за вин¤тком випадк≥в, коли шкода запод≥¤на злочинними д≥¤ми прац≥вника, вчиненими з корисливою метою.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.12.76 р. N 1616-IX)
ƒл¤ покладенн¤ на роб≥тника або службовц¤ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести на¤вн≥сть умов, передбачених статтею 130 цього одексу.
ѕрац≥вники зобов'¤зан≥ працювати чесно ≥ сумл≥нно, своЇчасно ≥ точно виконувати розпор¤дженн¤ власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудовоњ ≥ технолог≥чноњ дисципл≥ни, вимог нормативних акт≥в про охорону прац≥, дбайливо ставитис¤ до майна власника, з ¤ким укладено трудовий догов≥р.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
“рудова дисципл≥на на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х забезпечуЇтьс¤ створенн¤м необх≥дних орган≥зац≥йних та економ≥чних умов дл¤ нормальноњ високопродуктивноњ роботи, св≥домим ставленн¤м до прац≥, методами переконанн¤, вихованн¤, а також заохоченн¤ за сумл≥нну працю.
” трудових колективах створюЇтьс¤ обстановка нетерпимост≥ до порушень трудовоњ дисципл≥ни, сувороњ товариськоњ вимогливост≥ до прац≥вник≥в, ¤к≥ несумл≥нно виконують трудов≥ обов'¤зки. ўодо окремих несумл≥нних прац≥вник≥в застосовуютьс¤ в необх≥дних випадках заходи дисципл≥нарного ≥ громадського впливу.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.02.85 р. N 8474-X,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
¬ласник або уповноважений ним орган повинен правильно орган≥зувати працю роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, створювати умови дл¤ зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, забезпечувати трудову ≥ виробничу дисципл≥ну, неухильно додержувати законодавства про працю ≥ правил охорони прац≥, уважно ставитис¤ до потреб ≥ запит≥в прац≥вник≥в, пол≥пшувати умови њх прац≥ та побуту.
“рудовий розпор¤док на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х визначаЇтьс¤ правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку, ¤к≥ затверджуютьс¤ трудовими колективами за поданн¤м власника або уповноваженого ним органу ≥ профсп≥лкового ком≥тету на основ≥ типових правил.
” де¤ких галуз¤х народного господарства дл¤ окремих категор≥й роб≥тник≥в ≥ службовц≥в д≥ють статути ≥ положенн¤ про дисципл≥ну.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 27.02.85 р. N 8474-X;
«аконом ”крањни в≥д 18.02.92 р. N 2134-XII)
ƒо прац≥вник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й можуть застосовуватись будь-¤к≥ заохоченн¤, що м≥ст¤тьс¤ в затверджених трудовими колективами правилах внутр≥шнього трудового розпор¤дку.
(” редакц≥њ «акону ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
«аохоченн¤ застосовуютьс¤ власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
«аохоченн¤ оголошуютьс¤ наказом (розпор¤дженн¤м) в урочист≥й обстановц≥ ≥ занос¤тьс¤ до трудових книжок прац≥вник≥в у в≥дпов≥дност≥ з правилами њх веденн¤.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
«аконом ”крањни в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
–об≥тникам ≥ службовц¤м, ¤к≥ усп≥шно й сумл≥нно виконують своњ трудов≥ обов'¤зки, надаютьс¤ в першу чергу переваги та п≥льги в галуз≥ соц≥ально-культурного ≥ житлово-побутового обслуговуванн¤ (пут≥вки до санатор≥њв та будинк≥в в≥дпочинку, пол≥пшенн¤ житлових умов ≥ т. ≥н.). “аким прац≥вникам надаЇтьс¤ також перевага при просуванн≥ по робот≥.
«а особлив≥ трудов≥ заслуги роб≥тники ≥ службовц≥ представл¤ютьс¤ у вищ≥ органи до заохоченн¤, до нагородженн¤ орденами, медал¤ми, почесними грамотами, ≥ нагрудними значками ≥ до присвоЇнн¤ почесних звань ≥ званн¤ кращого прац≥вника за даною профес≥Їю.
«а порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни до прац≥вника може бути застосовано т≥льки один з таких заход≥в ст¤гненн¤:
1) догана;
2) зв≥льненн¤.
«аконодавством, статутами ≥ положенн¤ми про дисципл≥ну можуть бути передбачен≥ дл¤ окремих категор≥й прац≥вник≥в й ≥нш≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами
ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X,
в≥д 27.06.86 р. N 2444-XI,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 18.02.92 р. N 2134-XII)
ƒисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ застосовуютьс¤ органом, ¤кому надано право прийн¤тт¤ на роботу (обранн¤, затвердженн¤ ≥ призначенн¤ на посаду) даного прац≥вника.
Ќа прац≥вник≥в, ¤к≥ несуть дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть за статутами, положенн¤ми та ≥ншими актами законодавства про дисципл≥ну, дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ можуть накладатис¤ також органами, вищесто¤щими щодо орган≥в, вказаних у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥.
ѕрац≥вники, ¤к≥ займають виборн≥ посади, можуть бути зв≥льнен≥ т≥льки за р≥шенн¤м органу, ¤кий њх обрав, ≥ лише з п≥дстав, передбачених законодавством.
(ƒоповнено статтею 1471 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 18.02.92 р. N 2134-XII)
ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ застосовуЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за ви¤вленн¤м проступку, але не п≥зн≥ше одного м≥с¤ц¤ з дн¤ його ви¤вленн¤, не рахуючи часу зв≥льненн¤ прац≥вника в≥д роботи у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю або перебуванн¤ його у в≥дпустц≥.
ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ не може бути накладене п≥зн≥ше шести м≥с¤ц≥в з дн¤ вчиненн¤ проступку.
ƒо застосуванн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ власник або уповноважений ним орган повинен зажадати в≥д порушника трудовоњ дисципл≥ни письмов≥ по¤сненн¤.
«а кожне порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни може бути застосовано лише одне дисципл≥нарне ст¤гненн¤.
ѕри обранн≥ виду ст¤гненн¤ власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступ≥нь т¤жкост≥ вчиненого проступку ≥ запод≥¤ну ним шкоду, обставини, за ¤ких вчинено проступок, ≥ попередню роботу прац≥вника.
—т¤гненн¤ оголошуЇтьс¤ в наказ≥ (розпор¤дженн≥) ≥ пов≥домл¤Їтьс¤ прац≥вников≥ п≥д розписку.
ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ може бути оскаржене прац≥вником у пор¤дку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього одексу).
якщо прот¤гом року з дн¤ накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ роб≥тника чи службовц¤ не буде п≥ддано новому дисципл≥нарному ст¤гненню, то в≥н вважаЇтьс¤ таким, що не мав дисципл≥нарного ст¤гненн¤.
якщо роб≥тник чи службовець не допустив нового порушенн¤, трудовоњ дисципл≥ни ≥ до того ж про¤вив себе ¤к сумл≥нний прац≥вник, то ст¤гненн¤ може бути зн¤те до зак≥нченн¤ одного року.
ѕрот¤гом строку д≥њ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ заходи заохоченн¤ до прац≥вника не застосовуютьс¤.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 18.02.92 р. N 2134-XII)
¬ласник або уповноважений ним орган маЇ право зам≥сть накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ передати питанн¤ про порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни на розгл¤д трудового колективу або його органу.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.02.85 р. N 8474-X;
у редакц≥њ «акону ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
Ќа вс≥х п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х створюютьс¤ безпечн≥ ≥ нешк≥длив≥ умови прац≥.
«абезпеченн¤ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥ покладаЇтьс¤ на власника або уповноважений ним орган.
”мови прац≥ на робочому м≥сц≥, безпека технолог≥чних процес≥в, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ та ≥нших засоб≥в виробництва, стан засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту, що використовуютьс¤ прац≥вником, а також сан≥тарно-побутов≥ умови повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам нормативних акт≥в про охорону прац≥.
¬ласник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасн≥ засоби техн≥ки безпеки, ¤к≥ запоб≥гають виробничому травматизмов≥, ≥ забезпечувати сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови, що запоб≥гають виникненню профес≥йних захворювань роб≥тник≥в ≥ службовц≥в.
¬ласник або уповноважений ним орган не вправ≥ вимагати в≥д прац≥вника виконанн¤ роботи, поЇднаноњ з ¤вною небезпекою дл¤ житт¤, а також в умовах, що не в≥дпов≥дають законодавству про охорону прац≥. ѕрац≥вник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д дорученоњ роботи, ¤кщо створилас¤ виробнича ситуац≥¤, небезпечна дл¤ його житт¤ чи здоров'¤ або людей, ¤к≥ його оточують, ≥ навколишнього середовища.
” раз≥ неможливост≥ повного усуненн¤ небезпечних ≥ шк≥дливих дл¤ здоров'¤ умов прац≥ власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний пов≥домити про це орган державного нагл¤ду за охороною прац≥, ¤кий може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.
Ќа власника або уповноважений ним орган покладаЇтьс¤ систематичне проведенн¤ ≥нструктажу (навчанн¤) прац≥вник≥в з питань охорони прац≥, протипожежноњ охорони.
“рудов≥ колективи обговорюють ≥ схвалюють комплексн≥ плани пол≥пшенн¤ умов, охорони прац≥ та сан≥тарно-оздоровчих заход≥в ≥ контролюють виконанн¤ цих план≥в.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.02.85 р. N 8474-X;
«аконом ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
ѕроектуванн¤ виробничих об'Їкт≥в, розробка нових технолог≥й, засоб≥в виробництва, засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту працюючих повинн≥ провадитис¤ з урахуванн¤м вимог щодо охорони прац≥.
¬иробнич≥ буд≥вл≥, споруди, устаткуванн¤, транспортн≥ засоби, що ввод¤тьс¤ в д≥ю п≥сл¤ буд≥вництва або реконструкц≥њ, технолог≥чн≥ процеси повинн≥ в≥дпов≥дати нормативним актам про охорону прац≥.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
∆одне п≥дприЇмство, цех, д≥льниц¤, виробництво не можуть бути прийн¤т≥ ≥ введен≥ в експлуатац≥ю, ¤кщо на них не створено безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥.
¬веденн¤ в експлуатац≥ю нових ≥ реконструйованих об'Їкт≥в виробничого та соц≥ально-культурного призначенн¤ без дозволу орган≥в державного нагл¤ду за охороною прац≥ заборон¤Їтьс¤.
¬ласник, ¤кий створив нове п≥дприЇмство, зобов'¤заний одержати в≥д орган≥в державного нагл¤ду за охороною прац≥ дозв≥л на початок його роботи.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
¬иготовленн¤ ≥ передача у виробництво зразк≥в нових машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ та ≥нших засоб≥в виробництва, а також впровадженн¤ нових технолог≥й без дозволу орган≥в державного нагл¤ду за охороною прац≥ заборон¤Їтьс¤.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
ƒержавн≥ м≥жгалузев≥ та галузев≥ нормативн≥ акти про охорону прац≥ - це правила, стандарти, норми, положенн¤, ≥нструкц≥њ та ≥нш≥ документи, ¤ким надано чинн≥сть правових норм, обов'¤зкових дл¤ виконанн¤.
ќпрацюванн¤ та прийн¤тт¤ нових, перегл¤д ≥ скасуванн¤ чинних державних м≥жгалузевих та галузевих нормативних акт≥в про охорону прац≥ провод¤тьс¤ органами державного нагл¤ду за охороною прац≥ за участю ≥нших державних орган≥в ≥ профес≥йних сп≥лок у пор¤дку, визначеному аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—тандарти, техн≥чн≥ умови та ≥нш≥ нормативно-техн≥чн≥ документи на засоби прац≥ ≥ технолог≥чн≥ процеси повинн≥ включати вимоги щодо охорони прац≥ ≥ погоджуватис¤ з органами державного нагл¤ду за охороною прац≥.
” раз≥ в≥дсутност≥ в нормативних актах про охорону прац≥ вимог, ¤к≥ необх≥дно виконати дл¤ забезпеченн¤ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥ на певних роботах, власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний вжити погоджених з органами державного нагл¤ду за охороною прац≥ заход≥в, що забезпечать безпеку прац≥вник≥в.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний вживати заход≥в щодо полегшенн¤ ≥ оздоровленн¤ умов прац≥ прац≥вник≥в шл¤хом впровадженн¤ прогресивних технолог≥й, дос¤гнень науки ≥ техн≥ки, засоб≥в механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ виробництва, вимог ергоном≥ки, позитивного досв≥ду з охорони прац≥, зниженн¤ та усуненн¤ запиленост≥ та загазованост≥ пов≥тр¤ у виробничих прим≥щенн¤х, зниженн¤ ≥нтенсивност≥ шуму, в≥брац≥њ, випром≥нювань тощо.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
ѕрац≥вник зобов'¤заний:
знати ≥ виконувати вимоги нормативних акт≥в про охорону прац≥, правила поводженн¤ з машинами, механ≥змами, устаткуванн¤м та ≥ншими засобами виробництва, користуватис¤ засобами колективного та ≥ндив≥дуального захисту;
додержувати зобов'¤зань щодо охорони прац≥, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ;
проходити у встановленому пор¤дку попередн≥ та пер≥одичн≥ медичн≥ огл¤ди;
сп≥вроб≥тничати з власником або уповноваженим ним органом у справ≥ орган≥зац≥њ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥, особисто вживати посильних заход≥в щодо усуненн¤ будь-¤коњ виробничоњ ситуац≥њ, ¤ка створюЇ загрозу його життю чи здоров'ю або людей, ¤к≥ його оточують, ≥ навколишньому природному середовищу, пов≥домл¤ти про небезпеку свого безпосереднього кер≥вника або ≥ншу посадову особу.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
ѕост≥йний контроль за додержанн¤м прац≥вниками вимог нормативних акт≥в про охорону прац≥ покладаЇтьс¤ на власника або уповноважений ним орган.
“рудов≥ колективи через обраних ними уповноважених, профес≥йн≥ сп≥лки в особ≥ своњх виборних орган≥в ≥ представник≥в контролюють додержанн¤ вс≥ма прац≥вниками нормативних акт≥в про охорону прац≥ на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.02.85 р. N 8474-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
¬ласник або уповноважений ним орган розробл¤Ї за участю профес≥йних сп≥лок ≥ реал≥зуЇ комплексн≥ заходи щодо охорони прац≥ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥". ѕлан заход≥в щодо охорони прац≥ включаЇтьс¤ до колективного договору.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
ƒл¤ проведенн¤ заход≥в по охорон≥ прац≥ вид≥л¤ютьс¤ у встановленому пор¤дку кошти ≥ необх≥дн≥ матер≥али. ¬итрачати ц≥ кошти ≥ матер≥али на ≥нш≥ ц≥л≥ заборон¤Їтьс¤.
ѕор¤док використанн¤ зазначених кошт≥в ≥ матер≥ал≥в визначаЇтьс¤ в колективних договорах.
“рудов≥ колективи контролюють використанн¤ кошт≥в, призначених на охорону прац≥.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 27.02.85 р. N 8474-X;
«аконом ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
Ќа роботах ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, а також роботах, пов'¤заних ≥з забрудненн¤м або зд≥йснюваних у неспри¤тливих температурних умовах, прац≥вникам видаютьс¤ безплатно за встановленими нормами спец≥альний од¤г, спец≥альне взутт¤ та ≥нш≥ засоби ≥ндив≥дуального захисту.
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний орган≥зувати комплектуванн¤ та утриманн¤ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту в≥дпов≥дно до нормативних акт≥в про охорону прац≥.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
¬идача зам≥сть спец≥ального од¤гу ≥ спец≥ального взутт¤ матер≥ал≥в дл¤ њх виготовленн¤ або грошових сум дл¤ њх придбанн¤ не дозвол¤Їтьс¤.
¬ласник або уповноважений ним орган повинен компенсувати прац≥вников≥ витрати на придбанн¤ спецод¤гу та ≥нших засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту, ¤кщо встановлений нормами строк видач≥ цих засоб≥в порушено ≥ прац≥вник був змушений придбати њх за власн≥ кошти. ” раз≥ дострокового зносу цих засоб≥в не з вини прац≥вника власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний зам≥нити њх за св≥й рахунок.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
Ќа роботах, зв'¤заних з забрудненн¤м, видаЇтьс¤ безплатно за встановленими нормами мило. Ќа роботах, де можливий вплив на шк≥ру шк≥дливо д≥ючих речовин, видаютьс¤ безплатно за встановленими нормами змиваюч≥ та знешкоджуюч≥ засоби.
Ќа роботах з шк≥дливими умовами прац≥ роб≥тникам ≥ службовц¤м видаютьс¤ безплатно за встановленими нормами молоко або ≥нш≥ р≥вноц≥нн≥ харчов≥ продукти.
Ќа роботах з особливо шк≥дливими умовами прац≥ надаЇтьс¤ безплатно за встановленими нормами л≥кувально-проф≥лактичне харчуванн¤.
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний безплатно постачати роб≥тник≥в ≥ службовц≥в гар¤чих цех≥в ≥ виробничих д≥л¤нок газованою солоною водою.
÷ехи ≥ виробнич≥ д≥л¤нки, де орган≥зовуЇтьс¤ постачанн¤ газованою солоною водою, визначаютьс¤ органами сан≥тарного нагл¤ду за погодженн¤м з власником або уповноваженим ним органом.
–об≥тникам ≥ службовц¤м, що працюють в холодну пору року на в≥дкритому пов≥тр≥ або в закритих неопалюваних прим≥щенн¤х, вантажникам та де¤ким ≥ншим категор≥¤м прац≥вник≥в у випадках, передбачених законодавством, надаютьс¤ спец≥альн≥ перерви дл¤ об≥гр≥ванн¤ ≥ в≥дпочинку, ¤к≥ включаютьс¤ у робочий час. ¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний обладнувати прим≥щенн¤ дл¤ об≥гр≥ванн¤ ≥ в≥дпочинку прац≥вник≥в.
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний за своњ кошти орган≥зувати проведенн¤ попереднього (при прийн¤тт≥ на роботу) ≥ пер≥одичних (прот¤гом трудовоњ д≥¤льност≥) медичних огл¤д≥в прац≥вник≥в, зайн¤тих на важких роботах, роботах ≥з шк≥дливими чи небезпечними умовами прац≥ або таких, де Ї потреба у профес≥йному добор≥, а також щор≥чного обов'¤зкового медичного огл¤ду ос≥б в≥ком до 21 року.
ѕерел≥к профес≥й, прац≥вники ¤ких п≥дл¤гають медичному огл¤дов≥, терм≥н ≥ пор¤док його проведенн¤ встановлюютьс¤ ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни за погодженн¤м ≥з ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
–об≥тник≥в ≥ службовц≥в, ¤к≥ потребують за станом здоров'¤ наданн¤ легшоњ роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за њх згодою, на таку роботу у в≥дпов≥дност≥ з медичним висновком тимчасово або без обмеженн¤ строку.
ѕри переведенн≥ за станом здоров'¤ на легшу нижчеоплачувану роботу за роб≥тниками ≥ службовц¤ми збер≥гаЇтьс¤ попередн≥й середн≥й зароб≥ток прот¤гом двох тижн≥в з дн¤ переведенн¤, а у випадках, передбачених законодавством ”крањни, попередн≥й середн≥й зароб≥ток збер≥гаЇтьс¤ на весь час виконанн¤ нижчеоплачуваноњ роботи або надаЇтьс¤ матер≥альне забезпеченн¤ за загальнообов'¤зковим державним соц≥альним страхуванн¤м.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
законами ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII,
в≥д 16.01.2003 р. N 429-IV)
¬ласник або уповноважений ним орган повинен проводити розсл≥дуванн¤ та вести обл≥к нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й на виробництв≥ в≥дпов≥дно до пор¤дку, встановленого аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 19.05.89 р. N 7543-XI;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
” випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладаЇтьс¤ обов'¤зок орган≥зувати навчанн¤, переквал≥ф≥кац≥ю ≥ працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в в≥дпов≥дно до медичних рекомендац≥й, встановити на њх проханн¤ неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити п≥льгов≥ умови прац≥.
«алученн¤ ≥нвал≥д≥в до надурочних роб≥т та роб≥т у н≥чний час без њх згоди не допускаЇтьс¤ (статт≥ 55, 63).
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
Ўкода, запод≥¤на прац≥вникам кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤, пов'¤заним з виконанн¤м трудових обов'¤зк≥в, в≥дшкодовуЇтьс¤ у встановленому законодавством пор¤дку.
(” редакц≥њ закон≥в ”крањни
в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII,
в≥д 16.01.2003 р. N 429-IV)
(ƒоповнено статтею 1731 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII;
виключена зг≥дно ≥з «аконом
”крањни в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
«аборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ прац≥ ж≥нок на важких роботах ≥ на роботах ≥з шк≥дливими або небезпечними умовами прац≥, а також на п≥дземних роботах, кр≥м де¤ких п≥дземних роб≥т (неф≥зичних роб≥т або роб≥т по сан≥тарному та побутовому обслуговуванню).
«аборон¤Їтьс¤ також залученн¤ ж≥нок до п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановлен≥ дл¤ них граничн≥ норми.
ѕерел≥к важких роб≥т та роб≥т ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, на ¤ких заборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ прац≥ ж≥нок, а також граничн≥ норми п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ важких речей ж≥нками затверджуютьс¤ ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни за погодженн¤м ≥з ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
«алученн¤ ж≥нок до роб≥т у н≥чний час не допускаЇтьс¤, за вин¤тком тих галузей народного господарства, де це викликаЇтьс¤ особливою необх≥дн≥стю ≥ дозвол¤Їтьс¤ ¤к тимчасовий зах≥д.
ѕерел≥к цих галузей ≥ вид≥в роб≥т ≥з зазначенн¤м максимальних терм≥н≥в застосуванн¤ прац≥ ж≥нок у н≥чний час затверджуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
«азначен≥ у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥ обмеженн¤ не поширюютьс¤ на ж≥нок, ¤к≥ працюють на п≥дприЇмствах, де зайн¤т≥ лише члени одн≥Їњ с≥м'њ.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
Ќе допускаЇтьс¤ залученн¤ до роб≥т у н≥чний час, до надурочних роб≥т ≥ роб≥т у вих≥дн≥ дн≥ ≥ направленн¤ у в≥др¤дженн¤ ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, що мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 30.10.87 р. N 4841-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
∆≥нки, що мають д≥тей в≥ком в≥д трьох до чотирнадц¤ти рок≥в або д≥тей-≥нвал≥д≥в, не можуть залучатись до надурочних роб≥т або направл¤тись у в≥др¤дженн¤ без њх згоди.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 30.10.87 р. N 4841-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
¬аг≥тним ж≥нкам в≥дпов≥дно до медичного висновку знижуютьс¤ норми вироб≥тку, норми обслуговуванн¤ або вони перевод¤тьс¤ на ≥ншу роботу, ¤ка Ї легшою ≥ виключаЇ вплив неспри¤тливих виробничих фактор≥в, ≥з збереженн¤м середнього зароб≥тку за попередньою роботою.
ƒо вир≥шенн¤ питанн¤ про наданн¤ ваг≥тн≥й ж≥нц≥ в≥дпов≥дно до медичного висновку ≥ншоњ роботи, ¤ка Ї легшою ≥ виключаЇ вплив неспри¤тливих виробничих фактор≥в, вона п≥дл¤гаЇ зв≥льненню в≥д роботи ≥з збереженн¤м середнього зароб≥тку за вс≥ пропущен≥ внасл≥док цього робоч≥ дн≥ за рахунок п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
∆≥нки, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, в раз≥ неможливост≥ виконанн¤ попередньоњ роботи перевод¤тьс¤ на ≥ншу роботу ≥з збереженн¤м середнього зароб≥тку за попередньою роботою до дос¤гненн¤ дитиною в≥ку трьох рок≥в.
якщо зароб≥ток ос≥б, зазначених у частинах перш≥й ≥ трет≥й ц≥Їњ статт≥, на легш≥й робот≥ Ї вищим, н≥ж той, ¤кий вони одержували до переведенн¤, њм виплачуЇтьс¤ фактичний зароб≥ток.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 30.10.87 р. N 4841-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
Ќа п≥дстав≥ медичного висновку ж≥нкам надаЇтьс¤ оплачувана в≥дпустка у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами тривал≥стю 70 календарних дн≥в до полог≥в ≥ 56 (у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та у раз≥ ускладненн¤ полог≥в - 70) календарних дн≥в п≥сл¤ полог≥в, починаючи з дн¤ полог≥в.
“ривал≥сть в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами обчислюЇтьс¤ сумарно ≥ становить 126 календарних дн≥в (140 календарних дн≥в - у раз≥ народженн¤ двох ≥ б≥льше д≥тей та у раз≥ ускладненн¤ полог≥в). ¬она надаЇтьс¤ ж≥нкам повн≥стю незалежно в≥д к≥лькост≥ дн≥в, фактично використаних до полог≥в.
«а бажанн¤м ж≥нки њй надаЇтьс¤ в≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку з виплатою за ц≥ пер≥оди допомоги в≥дпов≥дно до законодавства.
ѕ≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ за рахунок власних кошт≥в можуть надавати ж≥нкам частково оплачувану в≥дпустку та в≥дпустку без збереженн¤ зароб≥тноњ плати дл¤ догл¤ду за дитиною б≥льшоњ тривалост≥.
¬≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею в≥ку трьох рок≥в не надаЇтьс¤, ¤кщо дитина перебуваЇ на державному утриманн≥.
” раз≥, ¤кщо дитина потребуЇ домашнього догл¤ду, ж≥нц≥ в обов'¤зковому пор¤дку надаЇтьс¤ в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати тривал≥стю, визначеною у медичному висновку, але не б≥льш ¤к до дос¤гненн¤ дитиною шестир≥чного в≥ку.
¬≥дпустки дл¤ догл¤ду за дитиною, передбачен≥ частинами третьою, четвертою та шостою ц≥Їњ статт≥, можуть бути використан≥ повн≥стю або частинами також батьком дитини, бабою, д≥дом чи ≥ншими родичами, ¤к≥ фактично догл¤дають за дитиною.
«а бажанн¤м ж≥нки або ос≥б, зазначених у частин≥ сьом≥й ц≥Їњ статт≥, у пер≥од перебуванн¤ њх у в≥дпустц≥ дл¤ догл¤ду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. ѕри цьому за ними збер≥гаЇтьс¤ право на одержанн¤ допомоги в пер≥од в≥дпустки дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з
указами ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—–
в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 30.10.87 р. N 4841-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV,
в≥д 16.01.2003 р. N 429-IV)
” раз≥ наданн¤ ж≥нкам в≥дпустки у зв'¤зку з ваг≥тн≥стю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний за за¤вою ж≥нки приЇднати до нењ щор≥чн≥ основну ≥ додаткову в≥дпустки незалежно в≥д тривалост≥ њњ роботи на даному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ в поточному робочому роц≥.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
¬≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку та в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати (частини трет¤ та шоста статт≥ 179 цього одексу) надаютьс¤ за за¤вою ж≥нки або ос≥б, зазначених у частин≥ сьом≥й статт≥ 179 цього одексу, повн≥стю або частково в межах установленого пер≥оду та оформл¤ютьс¤ наказом (розпор¤дженн¤м) власника або уповноваженого ним органу.
¬≥дпустка дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку та в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати (частини трет¤ та шоста статт≥ 179 цього одексу) зараховуютьс¤ ¤к до загального, так ≥ до безперервного стажу роботи ≥ до стажу роботи за спец≥альн≥стю. „ас в≥дпусток, зазначених у ц≥й статт≥, до стажу роботи, що даЇ право на щор≥чну в≥дпустку, не зараховуЇтьс¤.
(” редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
«акону ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«акону ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
∆≥нкам, ¤к≥ усиновили новонароджених д≥тей безпосередньо з пологового будинку, надаЇтьс¤ в≥дпустка з дн¤ усиновленн¤ тривал≥стю 56 календарних дн≥в (70 календарних дн≥в - при усиновленн≥ двох ≥ б≥льше д≥тей) з виплатою державноњ допомоги у встановленому пор¤дку.
∆≥нкам, ¤к≥ усиновили дитину, надаютьс¤ в≥дпустки дл¤ догл¤ду за нею на умовах ≥ в пор¤дку, встановлених статт¤ми 179 ≥ 181 цього одексу.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
∆≥нц≥, ¤ка працюЇ ≥ маЇ двох або б≥льше д≥тей в≥ком до 15 рок≥в, або дитину-≥нвал≥да, або ¤ка усиновила дитину, одинок≥й матер≥ , батьку, ¤кий виховуЇ дитину без матер≥ (у тому числ≥ й у раз≥ тривалого перебуванн¤ матер≥ в л≥кувальному заклад≥), а також особ≥, ¤ка вз¤ла дитину п≥д оп≥ку, надаЇтьс¤ щор≥чно додаткова оплачувана в≥дпустка тривал≥стю 7 календарних дн≥в без урахуванн¤ св¤ткових ≥ неробочих дн≥в (статт¤ 73 цього одексу).
«а на¤вност≥ дек≥лькох п≥дстав дл¤ наданн¤ ц≥Їњ в≥дпустки њњ загальна тривал≥сть не може перевищувати 14 календарних дн≥в.
«азначена у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥ в≥дпустка надаЇтьс¤ понад щор≥чн≥ в≥дпустки, передбачен≥ статт¤ми 75 ≥ 76 цього одексу, а також понад щор≥чн≥ в≥дпустки, встановлен≥ ≥ншими законами та нормативно-правовими актами, ≥ переноситьс¤ на ≥нший пер≥од або продовжуЇтьс¤ у пор¤дку, визначеному статтею 80 цього одексу.
(ƒоповнено статтею 1821 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV;
≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно
≥з «аконом ”крањни в≥д 06.02.2003 р. N 490-IV)
∆≥нкам, що мають д≥тей в≥ком до п≥втора року, надаютьс¤, кр≥м загальноњ перерви дл¤ в≥дпочинку ≥ харчуванн¤, додатков≥ перерви дл¤ годуванн¤ дитини.
÷≥ перерви надаютьс¤ не р≥дше н≥ж через три години тривал≥стю не менше тридц¤ти хвилин кожна.
ѕри на¤вност≥ двох ≥ б≥льше грудних д≥тей тривал≥сть перерви встановлюЇтьс¤ не менше години.
—троки ≥ пор¤док наданн¤ перерв установлюютьс¤ власником або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ з врахуванн¤м бажанн¤ матер≥.
ѕерерви дл¤ годуванн¤ дитини включаютьс¤ в робочий час ≥ оплачуютьс¤ за середн≥м зароб≥тком.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 30.10.87 р. N 4841-XI;
«аконом ”крањни в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
«аборон¤Їтьс¤ в≥дмовл¤ти ж≥нкам у прийн¤тт≥ на роботу ≥ знижувати њм зароб≥тну плату з мотив≥в, пов'¤заних з ваг≥тн≥стю або на¤вн≥стю д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, а одиноким матер¤м - за на¤вн≥стю дитини в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або дитини-≥нвал≥да.
ѕри в≥дмов≥ у прийн¤тт≥ на роботу зазначеним категор≥¤м ж≥нок власник або уповноважений ним орган зобов'¤зан≥ пов≥домл¤ти њм причини в≥дмови у письмов≥й форм≥. ¬≥дмова у прийн¤тт≥ на роботу може бути оскаржено у судовому пор¤дку.
«в≥льненн¤ ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в (до шести рок≥в - частина шоста статт≥ 179), одиноких матер≥в при на¤вност≥ дитини в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або дитини-≥нвал≥да з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу не допускаЇтьс¤, кр≥м випадк≥в повноњ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, коли допускаЇтьс¤ зв≥льненн¤ з обов'¤зковим працевлаштуванн¤м. ќбов'¤зкове працевлаштуванн¤ зазначених ж≥нок зд≥йснюЇтьс¤ також у випадках њх зв≥льненн¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строкового трудового договору. Ќа пер≥од працевлаштуванн¤ за ними збер≥гаЇтьс¤ середн¤ зароб≥тна плата, але не б≥льше трьох м≥с¤ц≥в з дн¤ зак≥нченн¤ строкового трудового договору.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом
ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 30.10.87 р. N 4841-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
¬ласник або уповноважений ним орган повинен у раз≥ необх≥дност≥ видавати ваг≥тним ж≥нкам ≥ ж≥нкам, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до чотирнадц¤ти рок≥в або д≥тей-≥нвал≥д≥в, пут≥вки до санатор≥њв та будинк≥в в≥дпочинку безкоштовно або на п≥льгових умовах, а також подавати њм матер≥альну допомогу.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ «акону ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
Ќа п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х з широким застосуванн¤м ж≥ночоњ прац≥ орган≥зовуютьс¤ дит¤ч≥ ¤сла, дит¤ч≥ садки, к≥мнати дл¤ годуванн¤ грудних д≥тей, а також к≥мнати особистоњ г≥г≥Їни ж≥нок.
√арант≥њ, встановлен≥ статт¤ми 56, 176, 177, частинами третьою - восьмою статт≥ 179, статт¤ми 181, 182, 182-1, 184, 185, 186 цього одексу, поширюютьс¤ також на батьк≥в, ¤к≥ виховують д≥тей без матер≥ (в тому числ≥ в раз≥ тривалого перебуванн¤ матер≥ в л≥кувальному заклад≥), а також на оп≥кун≥в (п≥клувальник≥в).
(ƒоповнено статтею 1861 зг≥дно ≥з «аконом
”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
Ќеповнол≥тн≥, тобто особи, що не дос¤гли в≥с≥мнадц¤ти рок≥в, у трудових правов≥дносинах прир≥внюютьс¤ у правах до повнол≥тн≥х, а в галуз≥ охорони прац≥, робочого часу, в≥дпусток та де¤ких ≥нших умов прац≥ користуютьс¤ п≥льгами, встановленими законодавством ”крањни.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
Ќе допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ на роботу ос≥б молодше ш≥стнадц¤ти рок≥в.
«а згодою одного ≥з батьк≥в або особи, що його зам≥нюЇ, можуть, ¤к вин¤ток, прийматись на роботу особи, ¤к≥ дос¤гли п'¤тнадц¤ти рок≥в.
ƒл¤ п≥дготовки молод≥ до продуктивноњ прац≥ допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ на роботу учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л, профес≥йно-техн≥чних ≥ середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в дл¤ виконанн¤ легкоњ роботи, що не завдаЇ шкоди здоров'ю ≥ не порушуЇ процесу навчанн¤, у в≥льний в≥д навчанн¤ час по дос¤гненн≥ ними чотирнадц¤тир≥чного в≥ку за згодою одного з батьк≥в або особи, що його зам≥нюЇ.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 05.06.92 р. N 2418-XII)
Ќа кожному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ, маЇ вестис¤ спец≥альний обл≥к роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, ¤к≥ не дос¤гли в≥с≥мнадц¤ти рок≥в, ≥з зазначенн¤м дати њх народженн¤.
«аборон¤Їтьс¤ застосуванн¤ прац≥ ос≥б молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в на важких роботах ≥ на роботах з шк≥дливими або небезпечними умовами прац≥, а також на п≥дземних роботах.
«аборон¤Їтьс¤ також залучати ос≥б молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в до п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановлен≥ дл¤ них граничн≥ норми.
ѕерел≥к важких роб≥т ≥ роб≥т ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, а також граничн≥ норми п≥д≥йманн¤ ≥ перем≥щенн¤ важких речей особами молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в затверджуютьс¤ ћ≥н≥стерством охорони здоров'¤ ”крањни за погодженн¤м ≥з ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
”с≥ особи молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в приймаютьс¤ на роботу лише п≥сл¤ попереднього медичного огл¤ду ≥ в подальшому, до дос¤гненн¤ 21 року, щороку п≥дл¤гають обов'¤зковому медичному огл¤дов≥.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
«аборон¤Їтьс¤ залучати прац≥вник≥в молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в до н≥чних, надурочних роб≥т ≥ роб≥т у вих≥дн≥ дн≥.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
ƒл¤ роб≥тник≥в в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в норми вироб≥тку встановлюютьс¤ виход¤чи з норм вироб≥тку дл¤ дорослих роб≥тник≥в пропорц≥онально скороченому робочому часу дл¤ ос≥б, що не дос¤гли в≥с≥мнадц¤ти рок≥в.
ƒл¤ молодих роб≥тник≥в, ¤к≥ поступають на п≥дприЇмство, в орган≥зац≥ю п≥сл¤ зак≥нченн¤ загальноосв≥тн≥х шк≥л, профес≥йно-техн≥чних навчальних заклад≥в, курс≥в, а також дл¤ тих, що пройшли навчанн¤ безпосередньо на виробництв≥, в передбачених законодавством випадках ≥ розм≥рах та на визначен≥ ними строки можуть затверджуватись знижен≥ норми вироб≥тку. ÷≥ норми затверджуютьс¤ власником або уповноваженим ним органом за погодженн¤м з профсп≥лковим ком≥тетом.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X)
«ароб≥тна плата роб≥тникам ≥ службовц¤м молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в при скорочен≥й тривалост≥ щоденноњ роботи виплачуЇтьс¤ в такому ж розм≥р≥, ¤к роб≥тникам ≥ службовц¤м в≥дпов≥дних категор≥й при повн≥й тривалост≥ щоденноњ роботи.
ѕрац¤ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в, допущених до в≥др¤дних роб≥т, оплачуЇтьс¤ за в≥др¤дними розц≥нками, встановленими дл¤ дорослих прац≥вник≥в, з доплатою за тарифною ставкою за час, на ¤кий тривал≥сть њх щоденноњ роботи скорочуЇтьс¤ пор≥вн¤но з тривал≥стю щоденноњ роботи дорослих прац≥вник≥в.
ќплата прац≥ учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л, профес≥йно-техн≥чних ≥ середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в, ¤к≥ працюють у в≥льний в≥д навчанн¤ час, провадитьс¤ пропорц≥йно в≥дпрацьованому часу або залежно в≥д вироб≥тку. ѕ≥дприЇмства можуть встановлювати учн¤м доплати до зароб≥тноњ плати.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
ўор≥чн≥ в≥дпустки прац≥вникам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в надаютьс¤ у зручний дл¤ них час.
ўор≥чн≥ в≥дпустки прац≥вникам в≥ком до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в повноњ тривалост≥ у перший р≥к роботи надаютьс¤ за њх за¤вою до настанн¤ шестим≥с¤чного терм≥ну безперервноњ роботи на даному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ƒл¤ вс≥х п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й встановлюЇтьс¤ брон¤ прийн¤тт¤ на роботу ≥ профес≥йне навчанн¤ на виробництв≥ молод≥, ¤ка зак≥нчила загальноосв≥тн≥ школи, профес≥йн≥ навчально-виховн≥ заклади, а також ≥нших ос≥б молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в.
–айонн≥ ≥ м≥ськ≥ –ади народних депутат≥в затверджують програми влаштуванн¤ на роботу випускник≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л, квоти робочих м≥сць дл¤ працевлаштуванн¤ молод≥ та забезпечують њх виконанн¤ вс≥ма п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми.
¬≥дмова у прийн¤тт≥ на роботу ≥ профес≥йне навчанн¤ на виробництв≥ зазначеним особам, направленим в рахунок брон≥, заборон¤Їтьс¤. “ака в≥дмова може бути оскаржена ними до суду.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
ѕрацездатн≥й молод≥ - громад¤нам ”крањни в≥ком в≥д 15 до 28 рок≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ або припиненн¤ навчанн¤ у загальноосв≥тн≥х, профес≥йних навчально-виховних ≥ вищих навчальних закладах, завершенн¤ профес≥йноњ п≥дготовки ≥ переп≥дготовки, а також п≥сл¤ зв≥льненн¤ з≥ строковоњ в≥йськовоњ або альтернативноњ (нев≥йськовоњ) служби надаЇтьс¤ перше робоче м≥сце на строк не менше двох рок≥в.
ћолодим спец≥ал≥стам - випускникам державних навчальних заклад≥в, потреба в ¤ких ран≥ше була за¤влена п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми, надаЇтьс¤ робота за фахом на пер≥од не менше трьох рок≥в у пор¤дку, визначеному аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
«в≥льненн¤ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу допускаЇтьс¤, кр≥м додержанн¤ загального пор¤дку зв≥льненн¤, т≥льки за згодою районноњ (м≥ськоњ) ком≥с≥њ в справах неповнол≥тн≥х. ѕри цьому зв≥льненн¤ з п≥дстав, зазначених в пунктах 1, 2 ≥ 6 статт≥ 40 цього одексу, провадитьс¤ лише у вин¤ткових випадках ≥ не допускаЇтьс¤ без працевлаштуванн¤.
Ѕатьки, усиновител≥ ≥ п≥клувальник неповнол≥тнього, а також державн≥ органи та службов≥ особи, на ¤ких покладено нагл¤д ≥ контроль за додержанн¤м законодавства про працю, мають право вимагати роз≥рванн¤ трудового договору з неповнол≥тн≥м, у тому числ≥ й строкового, коли продовженн¤ його чинност≥ загрожуЇ здоров'ю неповнол≥тнього або порушуЇ його законн≥ ≥нтереси.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
¬иборний орган первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковий представник) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ ≥ власник або уповноважений ним орган розгл¤дають питанн¤ про заохоченн¤ молодих прац≥вник≥в, розпод≥л дл¤ них житла ≥ м≥сць в гуртожитках, охорону прац≥, њх зв≥льненн¤, використанн¤ кошт≥в на розвиток культурно-масовоњ ≥ спортивноњ роботи за участю представника молод≥жноњ орган≥зац≥њ на умовах, визначених колективним договором.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–;
≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
ƒл¤ профес≥йноњ п≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, особливо молод≥, власник або уповноважений ним орган орган≥зуЇ ≥ндив≥дуальне, бригадне, курсове та ≥нше виробниче навчанн¤ за рахунок п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, установи.
–об≥тникам ≥ службовц¤м, ¤к≥ проход¤ть виробниче навчанн¤ або навчаютьс¤ в навчальних закладах без в≥дриву в≥д виробництва, власник або уповноважений ним орган повинен створювати необх≥дн≥ умови дл¤ поЇднанн¤ роботи з навчанн¤м.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ѕри п≥двищенн≥ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в або при просуванн≥ по робот≥ повинн≥ враховуватись усп≥шне проходженн¤ роб≥тниками ≥ службовц¤ми виробничого навчанн¤, загальноосв≥тн¤ ≥ профес≥йна п≥дготовка, та усп≥шне проходженн¤ прац≥вниками навчанн¤ в навчальних закладах.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
“еоретичн≥ зан¤тт¤ ≥ виробниче навчанн¤ при п≥дготовц≥ нових роб≥тник≥в безпосередньо на виробництв≥ шл¤хом ≥ндив≥дуального, бригадного ≥ курсового навчанн¤ провад¤тьс¤ в межах робочого часу, встановленого законодавством про працю дл¤ прац≥вник≥в в≥дпов≥дних в≥ку, профес≥й ≥ виробництва.
¬ пер≥од виробничого навчанн¤, переквал≥ф≥кац≥њ або навчанн¤ ≥ншим спец≥альност¤м прац≥вники не можуть використовуватись на будь-¤к≥й робот≥, що не стосуЇтьс¤ спец≥альност≥, ¤ка вивчаЇтьс¤ ними.
–об≥тников≥, ¤кий усп≥шно зак≥нчив виробниче навчанн¤, присвоюЇтьс¤ квал≥ф≥кац≥¤ в≥дпов≥дно до тарифно-квал≥ф≥кац≥йного дов≥дника ≥ надаЇтьс¤ робота в≥дпов≥дно до набутоњ ним квал≥ф≥кац≥њ та присвоЇного розр¤ду.
«а час проходженн¤ виробничого навчанн¤, переквал≥ф≥кац≥њ або навчанн¤ ≥ншим спец≥альност¤м прац≥вникам виплачуЇтьс¤ зароб≥тна плата в пор¤дку ≥ у розм≥рах, що визначаютьс¤ законодавством.
ƒл¤ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва в середн≥х ≥ профес≥йно-техн≥чних навчальних закладах, встановлюЇтьс¤ скорочений робочий тиждень або скорочена тривал≥сть щоденноњ роботи ≥з збереженн¤м зароб≥тноњ плати у встановленому пор¤дку; њм надаютьс¤ також ≥ ≥нш≥ п≥льги.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ƒл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ в середн≥х загальноосв≥тн≥х веч≥рн≥х (зм≥нних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчанн¤ при загальноосв≥тн≥х школах, на пер≥од навчального року встановлюЇтьс¤ скорочений робочий тиждень на один робочий день або на в≥дпов≥дну йому к≥льк≥сть робочих годин (при скороченн≥ робочого дн¤ прот¤гом тижн¤). ÷≥ особи зв≥льн¤ютьс¤ в≥д роботи прот¤гом навчального року не б≥льш ¤к на 36 робочих дн≥в при шестиденному робочому тижн≥ або на в≥дпов≥дну њм к≥льк≥сть робочих годин. ѕри п'¤тиденному робочому тижн≥ к≥льк≥сть в≥льних в≥д роботи дн≥в зм≥нюЇтьс¤ залежно в≥д тривалост≥ робочоњ зм≥ни при збереженн≥ к≥лькост≥ в≥льних в≥д роботи годин.
ѕрац≥вникам, зазначеним у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥, за час зв≥льненн¤ в≥д роботи виплачуЇтьс¤ 50 в≥дсотк≥в середньоњ зароб≥тноњ плати за основним м≥сцем роботи, але не нижче м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
«аконом ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
¬ласник або уповноважений ним орган може надавати без шкоди дл¤ виробничоњ д≥¤льност≥ прац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ в середн≥х загальноосв≥тн≥х веч≥рн≥х (зм≥нних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчанн¤ при загальноосв≥тн≥х школах, за њх бажанн¤м, у пер≥од навчального року без збереженн¤ зароб≥тноњ плати один-два в≥льних в≥д роботи дн≥ на тиждень.
(” редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
«акону ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ѕрац≥вникам, ¤к≥ здобувають загальну середню осв≥ту в середн≥х загальноосв≥тн≥х веч≥рн≥х (зм≥нних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчанн¤ при загальноосв≥тн≥х школах, надаЇтьс¤ додаткова оплачувана в≥дпустка на пер≥од складанн¤:
1) випускних ≥спит≥в в основн≥й школ≥ - тривал≥стю 10 календарних дн≥в;
2) випускних ≥спит≥в у старш≥й школ≥ - тривал≥стю 23 календарних дн≥;
3) перев≥дних ≥спит≥в в основн≥й та старш≥й школах - в≥д 4 до 6 календарних дн≥в.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ складають ≥спити екстерном за основну або старшу школу, надаЇтьс¤ додаткова оплачувана в≥дпустка тривал≥стю в≥дпов≥дно 21 та 28 календарних дн≥в.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом
ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
законами ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV,
в≥д 06.02.2003 р. N 490-IV)
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ в навчальних закладах без в≥дриву в≥д виробництва, щор≥чн≥ в≥дпустки за њх бажанн¤м приЇднуютьс¤ до часу проведенн¤ настановних зан¤ть, виконанн¤ лабораторних роб≥т, складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в, часу п≥дготовки ≥ захисту дипломного проекту та ≥нших роб≥т, передбачених навчальною програмою.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ в середн≥х загальноосв≥тн≥х веч≥рн≥х (зм≥нних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчанн¤ при загальноосв≥тн≥х школах, щор≥чн≥ в≥дпустки за њх бажанн¤м надаютьс¤ з таким розрахунком, щоб вони могли бути використан≥ до початку навчанн¤ в цих закладах.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ в навчальних закладах без в≥дриву в≥д виробництва та бажають приЇднати в≥дпустку до часу проведенн¤ настановних зан¤ть, виконанн¤ лабораторних роб≥т, складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в, часу п≥дготовки ≥ захисту дипломного проекту та ≥нших роб≥т, передбачених навчальною програмою, щор≥чн≥ в≥дпустки повноњ тривалост≥ за перший р≥к роботи надаютьс¤ до настанн¤ шестим≥с¤чного терм≥ну безперервноњ роботи на даному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
(” редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
«акону ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ѕрац≥вникам, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ на веч≥рн≥х в≥дд≥ленн¤х профес≥йно-техн≥чних навчальних заклад≥в, надаЇтьс¤ додаткова оплачувана в≥дпустка дл¤ п≥дготовки та складанн¤ ≥спит≥в загальною тривал≥стю 35 календарних дн≥в прот¤гом навчального року.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
законами ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV,
в≥д 06.02.2003 р. N 490-IV)
ѕрац≥вникам, допущеним до вступних ≥спит≥в у вищ≥ навчальн≥ заклади, надаЇтьс¤ в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати тривал≥стю 15 календарних дн≥в без урахуванн¤ часу, необх≥дного дл¤ проњзду до м≥сцезнаходженн¤ навчального закладу та назад.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва на п≥дготовчих в≥дд≥ленн¤х при вищих навчальних закладах, у пер≥од навчального року надаЇтьс¤, за њх бажанн¤м, один в≥льний в≥д роботи день на тиждень без збереженн¤ зароб≥тноњ плати. ƒл¤ складанн¤ випускних ≥спит≥в њм надаЇтьс¤ додаткова в≥дпустка на умовах, передбачених частиною першою ц≥Їњ статт≥.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом
ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах з веч≥рньою та заочною формами навчанн¤, надаютьс¤ додатков≥ в≥дпустки у зв'¤зку з навчанн¤м, а також ≥нш≥ п≥льги, передбачен≥ законодавством.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ѕрац≥вникам, ¤к≥ усп≥шно навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва у вищих навчальних закладах з веч≥рньою та заочною формами навчанн¤, надаютьс¤ додатков≥ оплачуван≥ в≥дпустки:
1) на пер≥од настановних зан¤ть, виконанн¤ лабораторних роб≥т, складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в дл¤ тих, хто навчаЇтьс¤ на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:
першого та другого р≥вн≥в акредитац≥њ з веч≥рньою формою навчанн¤ - 10 календарних дн≥в,
третього та четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ з веч≥рньою формою навчанн¤ - 20 календарних дн≥в,
незалежно в≥д р≥вн¤ акредитац≥њ з заочною формою навчанн¤ - 30 календарних дн≥в;
2) на пер≥од настановних зан¤ть, виконанн¤ лабораторних роб≥т, складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в дл¤ тих, хто навчаЇтьс¤ на третьому ≥ наступних курсах у вищих навчальних закладах:
першого та другого р≥вн≥в акредитац≥њ з веч≥рньою формою навчанн¤ - 20 календарних дн≥в,
третього та четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ з веч≥рньою формою навчанн¤ - 30 календарних дн≥в,
незалежно в≥д р≥вн¤ акредитац≥њ з заочною формою навчанн¤ - 40 календарних дн≥в;
3) на пер≥од складанн¤ державних ≥спит≥в у вищих навчальних закладах незалежно в≥д р≥вн¤ акредитац≥њ - 30 календарних дн≥в;
4) на пер≥од п≥дготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах з веч≥рньою та заочною формами навчанн¤ першого та другого р≥вн≥в акредитац≥њ, - два м≥с¤ц≥, а у вищих навчальних закладах третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ - чотири м≥с¤ц≥.
“ривал≥сть додаткових оплачуваних в≥дпусток прац≥вникам, ¤к≥ здобувають другу (наступну) вищу осв≥ту за заочною (веч≥рньою) формою навчанн¤ у навчальних закладах п≥сл¤дипломноњ осв≥ти та вищих навчальних закладах, що мають у своЇму п≥дпор¤дкуванн≥ п≥дрозд≥ли п≥сл¤дипломноњ осв≥ти, визначаЇтьс¤ ¤к дл¤ ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ на третьому ≥ наступних курсах вищого навчального закладу в≥дпов≥дного р≥вн¤ акредитац≥њ.
ѕрац≥вникам, допущеним до складанн¤ вступних ≥спит≥в в асп≥рантуру з в≥дривом або без в≥дриву в≥д виробництва, дл¤ п≥дготовки та складанн¤ ≥спит≥в надаЇтьс¤ один раз на р≥к додаткова оплачувана в≥дпустка з розрахунку 10 календарних дн≥в на кожний ≥спит.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва в асп≥рантур≥ та усп≥шно виконують ≥ндив≥дуальний план п≥дготовки, надаЇтьс¤ додаткова оплачувана в≥дпустка тривал≥стю 30 календарних дн≥в.
ƒл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах з веч≥рньою та заочною формами навчанн¤, де навчальний процес маЇ своњ особливост≥, законодавством може встановлюватис¤ ≥нша тривал≥сть в≥дпусток у зв'¤зку з навчанн¤м.
¬≥дпустки, передбачен≥ пунктами 1 ≥ 2 частини першоњ та частиною четвертою ц≥Їњ статт≥, надаютьс¤ впродовж навчального року.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
законами ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–;
в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV,
в≥д 06.02.2003 р. N 490-IV)
Ќа час додаткових в≥дпусток у зв'¤зку з навчанн¤м (статт≥ 211, 213, 216 цього одексу) за прац≥вниками за основним м≥сцем роботи збер≥гаЇтьс¤ середн¤ зароб≥тна плата.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ на останн≥х курсах вищих навчальних заклад≥в, прот¤гом дес¤ти учбових м≥с¤ц≥в перед початком виконанн¤ дипломного проекту (роботи) або складанн¤ державних ≥спит≥в надаЇтьс¤ щотижнево при шестиденному робочому тижн≥ один в≥льний в≥д роботи день дл¤ п≥дготовки до зан¤ть з оплатою його в розм≥р≥ 50 в≥дсотк≥в одержуваноњ зароб≥тноњ плати, але не нижче м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати.
ѕри п'¤тиденному робочому тижн≥ к≥льк≥сть в≥льних в≥д роботи дн≥в зм≥нюЇтьс¤ залежно в≥д тривалост≥ робочоњ зм≥ни за умови збереженн¤ загальноњ к≥лькост≥ в≥льних в≥д роботи годин.
ѕрот¤гом дес¤ти навчальних м≥с¤ц≥в перед початком виконанн¤ дипломного проекту (роботи) або складанн¤ державних ≥спит≥в прац≥вникам, за њх бажанн¤м, може бути надано додатково ще один-два в≥льних в≥д роботи дн≥ на тиждень без збереженн¤ зароб≥тноњ плати.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва в асп≥рантур≥, за њх бажанн¤м прот¤гом чотирьох рок≥в навчанн¤ надаЇтьс¤ один в≥льний в≥д роботи день на тиждень з оплатою його в розм≥р≥ 50 в≥дсотк≥в середньоњ зароб≥тноњ плати прац≥вника.
ѕрац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва в асп≥рантур≥, прот¤гом четвертого року навчанн¤ надаЇтьс¤ за њх бажанн¤м додатково ще один в≥льний в≥д роботи день на тиждень без збереженн¤ зароб≥тноњ плати.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
¬ласник або уповноважений ним орган оплачуЇ прац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах з веч≥рньою та заочною формами навчанн¤, проњзд до м≥сц¤ знаходженн¤ навчального закладу ≥ назад один раз на р≥к на настановн≥ зан¤тт¤, дл¤ виконанн¤ лабораторних роб≥т ≥ складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в - у розм≥р≥ 50 в≥дсотк≥в вартост≥ проњзду.
” такому ж розм≥р≥ провадитьс¤ оплата проњзду дл¤ п≥дготовки ≥ захисту дипломного проекту (роботи) або складанн¤ державних ≥спит≥в.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 21.12.83 р. N 6237-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
ѕрац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва в середн≥х ≥ профес≥йно-техн≥чних навчальних закладах, заборон¤Їтьс¤ залучати в дн≥ зан¤ть до надурочних роб≥т.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 18.09.98 р. N 117-XIV)
(√лава ≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 05.06.75 р. N 3866-VIII,
в≥д 24.12.76 р. N 1616-IX,
в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 21.12.83 р. N 6237-X,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 18.02.92 р. N 2134-XII)
“рудов≥ спори розгл¤даютьс¤:
1) ком≥с≥¤ми по трудових спорах;
2) районними, районними у м≥ст≥, м≥ськими чи м≥ськрайонними судами.
“акий пор¤док розгл¤ду трудових спор≥в, що виникають м≥ж прац≥вником ≥ власником або уповноваженим ним органом, застосовуЇтьс¤ незалежно в≥д форми трудового договору.
”становлений пор¤док розгл¤ду трудових спор≥в не поширюЇтьс¤ на спори про дострокове зв≥льненн¤ в≥д виборноњ платноњ посади член≥в громадських та ≥нших об'Їднань громад¤н за р≥шенн¤м орган≥в, що њх обрали.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 15.05.2003 р. N 762-IV)
ќсобливост≥ розгл¤ду трудових спор≥в судд≥в, прокурорсько-сл≥дчих прац≥вник≥в, а також прац≥вник≥в навчальних, наукових та ≥нших установ прокуратури, ¤к≥ мають класн≥ чини, встановлюютьс¤ законодавством.
ом≥с≥¤ по трудових спорах обираЇтьс¤ загальними зборами (конференц≥Їю) трудового колективу п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ з числом працюючих не менш ¤к 15 чолов≥к.
ѕор¤док обранн¤, чисельн≥сть, склад ≥ строк повноважень ком≥с≥њ визначаютьс¤ загальними зборами (конференц≥Їю) трудового колективу п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ. ѕри цьому к≥льк≥сть роб≥тник≥в у склад≥ ком≥с≥њ по трудових спорах п≥дприЇмства повинна бути не менше половини њњ складу.
ом≥с≥¤ по трудових спорах обираЇ ≥з свого складу голову, його заступник≥в ≥ секретар¤ ком≥с≥њ.
«а р≥шенн¤м загальних збор≥в (конференц≥њ) трудового колективу п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ можуть бути створен≥ ком≥с≥њ по трудових спорах у цехах та ≥нших аналог≥чних п≥дрозд≥лах. ÷≥ ком≥с≥њ обираютьс¤ колективами п≥дрозд≥л≥в ≥ д≥ють на тих же п≥дставах, що й ком≥с≥њ по трудових спорах п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й.
” ком≥с≥¤х по трудових спорах п≥дрозд≥л≥в можуть розгл¤датись трудов≥ спори в межах повноважень цих п≥дрозд≥л≥в.
ќрган≥зац≥йно-техн≥чне забезпеченн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах (наданн¤ обладнаного прим≥щенн¤, друкарськоњ та ≥ншоњ техн≥ки, необх≥дноњ л≥тератури, орган≥зац≥¤ д≥ловодства, обл≥к та збер≥ганн¤ за¤в прац≥вник≥в ≥ справ, п≥дготовка та видача коп≥й р≥шень ≥ т. ≥н.) зд≥йснюЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом.
ом≥с≥¤ по трудових спорах п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ маЇ печатку встановленого зразка.
ом≥с≥¤ по трудових спорах Ї обов'¤зковим первинним органом по розгл¤ду трудових спор≥в, що виникають на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, за вин¤тком спор≥в, зазначених у статт¤х 222, 232 цього одексу.
“рудовий сп≥р п≥дл¤гаЇ розгл¤дов≥ в ком≥с≥њ по трудових спорах, ¤кщо прац≥вник самост≥йно або з участю профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, що представл¤Ї його ≥нтереси, не врегулював розб≥жност≥ при безпосередн≥х переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
ѕрац≥вник може звернутис¤ до ком≥с≥њ по трудових спорах у трим≥с¤чний строк з дн¤, коли в≥н д≥знавс¤ або повинен був д≥знатис¤ про порушенн¤ свого права, а у спорах про виплату належноњ йому зароб≥тноњ плати - без обмеженн¤ будь-¤ким строком.
” раз≥ пропуску з поважних причин установленого строку ком≥с≥¤ по трудових спорах може його поновити.
«а¤ва прац≥вника, що над≥йшла до ком≥с≥њ, п≥дл¤гаЇ обов'¤зков≥й реЇстрац≥њ.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 11.07.2001 р. N 2620-III)
ом≥с≥¤ по трудових спорах зобов'¤зана розгл¤нути трудовий сп≥р у дес¤тиденний строк з дн¤ поданн¤ за¤ви. —пори повинн≥ розгл¤датис¤ у присутност≥ прац≥вника, ¤кий подав за¤ву, представник≥в власника або уповноваженого ним органу. –озгл¤д спору за в≥дсутност≥ прац≥вника допускаЇтьс¤ лише за його письмовою за¤вою. «а бажанн¤м прац≥вника при розгл¤д≥ спору в≥д його ≥мен≥ може виступати представник профсп≥лкового органу або за вибором прац≥вника ≥нша особа, в тому числ≥ адвокат.
” раз≥ нез'¤вленн¤ прац≥вника або його представника на зас≥данн¤ ком≥с≥њ розгл¤д за¤ви в≥дкладаЇтьс¤ до наступного зас≥данн¤. ѕри повторному нез'¤вленн≥ прац≥вника без поважних причин ком≥с≥¤ може винести р≥шенн¤ про зн¤тт¤ ц≥Їњ за¤ви з розгл¤ду, що не позбавл¤Ї прац≥вника права подати за¤ву знову в межах трим≥с¤чного строку з дн¤, коли прац≥вник д≥знавс¤ або повинен був д≥знатис¤ про порушенн¤ свого права.
ом≥с≥¤ по трудових спорах маЇ право викликати на зас≥данн¤ св≥дк≥в, доручати спец≥ал≥стам проведенн¤ техн≥чних, бухгалтерських та ≥нших перев≥рок, вимагати в≥д власника або уповноваженого ним органу необх≥дн≥ розрахунки та документи.
«ас≥данн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах вважаЇтьс¤ правомочним, ¤кщо на ньому присутн≥ не менше двох третин обраних до њњ складу член≥в.
ѕрац≥вник ≥ власник або уповноважений ним орган мають право за¤вити мотивований в≥дв≥д будь-¤кому члену ком≥с≥њ. ѕитанн¤ про в≥дв≥д вир≥шуЇтьс¤ б≥льш≥стю голос≥в член≥в ком≥с≥њ, присутн≥х на зас≥данн≥. „лен ком≥с≥њ, ¤кому за¤влено в≥дв≥д, не бере участ≥ у вир≥шенн≥ питанн¤ про в≥дв≥д.
Ќа зас≥данн≥ ком≥с≥њ ведетьс¤ протокол, ¤кий п≥дписуЇтьс¤ головою або його заступником ≥ секретарем.
ом≥с≥¤ по трудових спорах приймаЇ р≥шенн¤ б≥льш≥стю голос≥в њњ член≥в, присутн≥х на зас≥данн≥.
” р≥шенн≥ зазначаютьс¤: повне найменуванн¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, пр≥звище, ≥м'¤ та по батьков≥ прац≥вника, ¤кий звернувс¤ до ком≥с≥њ, або його представника, дата зверненн¤ до ком≥с≥њ ≥ дата розгл¤ду спору, суть спору, пр≥звища член≥в ком≥с≥њ, власника або представник≥в уповноваженого ним органу, результати голосуванн¤ ≥ мотивоване р≥шенн¤ ком≥с≥њ.
оп≥њ р≥шенн¤ ком≥с≥њ у триденний строк вручаютьс¤ прац≥вников≥, власников≥ або уповноваженому ним органу.
” раз≥ незгоди з р≥шенн¤м ком≥с≥њ по трудових спорах прац≥вник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити њњ р≥шенн¤ до суду в дес¤тиденний строк з дн¤ врученн¤ њм виписки з протоколу зас≥данн¤ ком≥с≥њ чи його коп≥њ. ѕропуск вказаного строку не Ї п≥дставою в≥дмови у прийн¤тт≥ за¤ви. ¬изнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк ≥ розгл¤нути сп≥р по сут≥. ¬ раз≥ коли пропущений строк не буде поновлено, за¤ва не розгл¤даЇтьс¤, ≥ залишаЇтьс¤ в сил≥ р≥шенн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах.
–≥шенн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах п≥дл¤гаЇ виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по зак≥нченн≥ дес¤ти дн≥в, передбачених на њх оскарженн¤ (статт¤ 228), за вин¤тком випадк≥в, передбачених частиною п'¤тою статт≥ 235 цього одексу.
” раз≥ невиконанн¤ власником або уповноваженим ним органом р≥шенн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах у встановлений строк (статт¤ 229) прац≥вников≥ ком≥с≥Їю по трудових спорах п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ видаЇтьс¤ посв≥дченн¤, що маЇ силу виконавчого листа.
” посв≥дченн≥ вказуютьс¤ найменуванн¤ органу, ¤кий вин≥с р≥шенн¤ щодо трудового спору, дати прийн¤тт¤ ≥ видач≥ та номер р≥шенн¤, пр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥ та адреса ст¤гувача, найменуванн¤ та адреса боржника, номери його рахунк≥в у банках, р≥шенн¤ по сут≥ спору, строк пред'¤вленн¤ посв≥дченн¤ до виконанн¤. ѕосв≥дченн¤ засв≥дчуЇтьс¤ п≥дписом голови або заступника голови ком≥с≥њ по трудових спорах п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та печаткою ком≥с≥њ по трудових спорах.
ѕосв≥дченн¤ не видаЇтьс¤, ¤кщо прац≥вник чи власник або уповноважений ним орган звернувс¤ у встановлений статтею 228 строк ≥з за¤вою про вир≥шенн¤ трудового спору до районного, районного у м≥ст≥, м≥ського чи м≥ськрайонного суду.
Ќа п≥дстав≥ посв≥дченн¤, пред'¤вленого не п≥зн≥ше трим≥с¤чного строку до районного, м≥ського (м≥ста обласного значенн¤), районного у м≥ст≥ в≥дд≥лу державноњ виконавчоњ служби, державний виконавець виконуЇ р≥шенн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах у примусовому пор¤дку.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
законами ”крањни в≥д 19.10.2000 р. N 2056-III,
в≥д 15.05.2003 р. N 762-IV)
” районних, районних у м≥ст≥, м≥ських чи м≥ськрайонних судах розгл¤даютьс¤ трудов≥ спори за за¤вами:
1) прац≥вника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодн≥ з р≥шенн¤м ком≥с≥њ по трудових спорах п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (п≥дрозд≥лу);
2) прокурора, ¤кщо в≥н вважаЇ, що р≥шенн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах суперечить чинному законодавству.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 15.05.2003 р. N 762-IV)
Ѕезпосередньо в районних, районних у м≥ст≥, м≥ських чи м≥ськрайонних судах розгл¤даютьс¤ трудов≥ спори за за¤вами:
1) прац≥вник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, де ком≥с≥њ по трудових спорах не обираютьс¤;
2) прац≥вник≥в про поновленн¤ на робот≥ незалежно в≥д п≥дстав припиненн¤ трудового договору, зм≥ну дати ≥ формулюванн¤ причини зв≥льненн¤, оплату за час вимушеного прогулу або виконанн¤ нижчеоплачуваноњ роботи, за вин¤тком спор≥в прац≥вник≥в, вказаних у частин≥ трет≥й статт≥ 221 ≥ статт≥ 222 цього одексу;
3) кер≥вника п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (ф≥л≥алу, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥ншого в≥докремленого п≥дрозд≥лу), його заступник≥в, головного бухгалтера п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, його заступник≥в, а також службових ос≥б митних орган≥в, державних податкових ≥нспекц≥й, ¤ким присвоЇно персональн≥ званн¤, ≥ службових ос≥б державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби та орган≥в державного контролю за ц≥нами; кер≥вних прац≥вник≥в, ¤к≥ обираютьс¤, затверджуютьс¤ або призначаютьс¤ на посади державними органами, органами м≥сцевого та рег≥онального самовр¤дуванн¤, а також громадськими орган≥зац≥¤ми та ≥ншими об'Їднанн¤ми громад¤н з питань зв≥льненн¤, зм≥ни дати ≥ формулюванн¤ причини зв≥льненн¤, переведенн¤ на ≥ншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу ≥ накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень, за вин¤тком спор≥в прац≥вник≥в, вказаних у частин≥ трет≥й статт≥ 221 ≥ статт≥ 222 цього одексу;
4) власника або уповноваженого ним органу про в≥дшкодуванн¤ прац≥вниками матер≥альноњ шкоди, запод≥¤ноњ п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ;
5) прац≥вник≥в у питанн≥ застосуванн¤ законодавства про працю, ¤ке в≥дпов≥дно до чинного законодавства попередньо було вир≥шено власником або уповноваженим ним органом ≥ виборним органом первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ (профсп≥лковим представником) п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (п≥дрозд≥лу) в межах наданих њм прав.
Ѕезпосередньо в районних, районних у м≥ст≥, м≥ських чи м≥ськрайонних судах розгл¤даютьс¤ також спори про в≥дмову у прийн¤тт≥ на роботу:
1) прац≥вник≥в, запрошених на роботу в пор¤дку переведенн¤ з ≥ншого п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ;
2) молодих спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ зак≥нчили вищий навчальний заклад ≥ у встановленому пор¤дку направлен≥ на роботу на дане п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю;
3) ваг≥тних ж≥нок, ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в або дитину-≥нвал≥да, а одиноких матер≥в - при на¤вност≥ дитини в≥ком до 14 рок≥в;
4) виборних прац≥вник≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку повноважень;
5) прац≥вник≥в, ¤ким надано право поворотного прийн¤тт¤ на роботу;
6) ≥нших ос≥б, з ¤кими власник або уповноважений ним орган в≥дпов≥дно до чинного законодавства зобов'¤заний укласти трудовий догов≥р.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
законами ”крањни в≥д 19.11.93 р. N 3632-XII,
в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–,
в≥д 15.05.2003 р. N 762-IV,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
ѕрац≥вник може звернутис¤ з за¤вою про вир≥шенн¤ трудового спору безпосередньо до районного, районного у м≥ст≥, м≥ського чи м≥ськрайонного суду в трим≥с¤чний строк з дн¤, коли в≥н д≥знавс¤ або повинен був д≥знатис¤ про порушенн¤ свого права, а у справах про зв≥льненн¤ - в м≥с¤чний строк з дн¤ врученн¤ коп≥њ наказу про зв≥льненн¤ або з дн¤ видач≥ трудовоњ книжки.
” раз≥ порушенн¤ законодавства про оплату прац≥ прац≥вник маЇ право звернутис¤ до суду з позовом про ст¤гненн¤ належноњ йому зароб≥тноњ плати без обмеженн¤ будь-¤ким строком.
ƒл¤ зверненн¤ власника або уповноваженого ним органу до суду в питанн¤х ст¤гненн¤ з прац≥вника матер≥альноњ шкоди, запод≥¤ноњ п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ, встановлюЇтьс¤ строк в один р≥к з дн¤ ви¤вленн¤ запод≥¤ноњ прац≥вником шкоди.
¬становлений частиною третьою ц≥Їњ статт≥ строк застосовуЇтьс¤ ≥ при зверненн≥ до суду вищесто¤щого органу або прокурора.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно
≥з законами ”крањни в≥д 11.07.2001 р. N 2620-III,
в≥д 15.05.2003 р. N 762-IV)
” раз≥ пропуску з поважних причин строк≥в, установлених статтею 233 цього одексу, районний, районний у м≥ст≥, м≥ський чи м≥ськрайонний суд може поновити ц≥ строки.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 15.05.2003 р. N 762-IV)
” раз≥ зв≥льненн¤ без законноњ п≥дстави або незаконного переведенн¤ на ≥ншу роботу прац≥вник повинен бути поновлений на попередн≥й робот≥ органом, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р.
ѕри винесенн≥ р≥шенн¤ про поновленн¤ на робот≥ орган, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, одночасно приймаЇ р≥шенн¤ про виплату прац≥вников≥ середнього зароб≥тку за час вимушеного прогулу або р≥зниц≥ в зароб≥тку за час виконанн¤ нижчеоплачуваноњ роботи, але не б≥льш ¤к за один р≥к. якщо за¤ва про поновленн¤ на робот≥ розгл¤даЇтьс¤ б≥льше одного року не з вини прац≥вника, орган, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, виносить р≥шенн¤ про виплату середнього зароб≥тку за весь час вимушеного прогулу.
” раз≥ визнанн¤ формулюванн¤ причини зв≥льненн¤ неправильним або таким, що не в≥дпов≥даЇ чинному законодавству, у випадках, коли це не т¤гне поновленн¤ прац≥вника на робот≥, орган, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, зобов'¤заний зм≥нити формулюванн¤ ≥ вказати в р≥шенн≥ причину зв≥льненн¤ у точн≥й в≥дпов≥дност≥ з формулюванн¤м чинного законодавства та з посиланн¤м на в≥дпов≥дну статтю (пункт) закону. якщо неправильне формулюванн¤ причини зв≥льненн¤ в трудов≥й книжц≥ перешкоджало працевлаштуванню прац≥вника, орган, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, одночасно приймаЇ р≥шенн¤ про виплату йому середнього зароб≥тку за час вимушеного прогулу в пор¤дку ≥ на умовах, передбачених частиною другою ц≥Їњ статт≥.
” раз≥ затримки видач≥ трудовоњ книжки з вини власника або уповноваженого ним органу прац≥вников≥ виплачуЇтьс¤ середн≥й зароб≥ток за весь час вимушеного прогулу.
–≥шенн¤ про поновленн¤ на робот≥ незаконно зв≥льненого або переведеного на ≥ншу роботу прац≥вника, прийн¤те органом, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, п≥дл¤гаЇ негайному виконанню.
” раз≥ затримки власником або уповноваженим ним органом виконанн¤ р≥шенн¤ органу, ¤кий розгл¤дав трудовий сп≥р про поновленн¤ на робот≥ незаконно зв≥льненого або переведеного на ≥ншу роботу прац≥вника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього зароб≥тку або р≥зниц≥ в зароб≥тку за час затримки.
—уд покладаЇ на службову особу, винну в незаконному зв≥льненн≥ або переведенн≥ прац≥вника на ≥ншу роботу, обов'¤зок покрити шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ у зв'¤зку з оплатою прац≥вников≥ часу вимушеного прогулу або часу виконанн¤ нижчеоплачуваноњ роботи. “акий обов'¤зок покладаЇтьс¤, ¤кщо зв≥льненн¤ чи переведенн¤ зд≥йснено з порушенн¤м закону або ¤кщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконанн¤ р≥шенн¤ суду про поновленн¤ на робот≥.
¬≥дшкодуванн¤ власником або уповноваженим ним органом моральноњ шкоди прац≥внику провадитьс¤ у раз≥, ¤кщо порушенн¤ його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життЇвих зв'¤зк≥в ≥ вимагають в≥д нього додаткових зусиль дл¤ орган≥зац≥њ свого житт¤.
ѕор¤док в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди визначаЇтьс¤ законодавством.
(ƒоповнено статтею 2371 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 24.12.99 р. N 1356-XIV)
ѕри розгл¤д≥ трудових спор≥в у питанн¤х про грошов≥ вимоги, кр≥м вимог про виплату прац≥вников≥ середнього зароб≥тку за час вимушеного прогулу або р≥зниц≥ в зароб≥тку за час виконанн¤ нижчеоплачуваноњ роботи (статт¤ 235), орган, ¤кий розгл¤даЇ сп≥р, маЇ право винести р≥шенн¤ про виплату прац≥вников≥ належних сум без обмеженн¤ будь-¤ким строком.
” раз≥ скасуванн¤ виконаних судових р≥шень про ст¤гненн¤ зароб≥тноњ плати чи ≥нших виплат, що випливають з трудових правов≥дносин, поворот виконанн¤ допускаЇтьс¤ лише тод≥, коли скасоване р≥шенн¤ грунтувалос¤ на пов≥домлених позивачем неправдивих в≥домост¤х або поданих ним п≥дроблених документах.
« цих же п≥дстав допускаЇтьс¤ ст¤гненн¤ з прац≥вник≥в сум, виплачених њм в≥дпов≥дно до ран≥ше прийн¤того р≥шенн¤ ком≥с≥њ по трудових спорах при повторному розгл¤д≥ спору.
” раз≥, коли прац≥вника зв≥льнено без законноњ п≥дстави або з порушенн¤м встановленого пор¤дку, але поновленн¤ його на попередн≥й робот≥ неможливе внасл≥док л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, орган, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, зобов'¤зуЇ л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю або власника (орган, уповноважений управл¤ти майном л≥кв≥дованого п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, а у в≥дпов≥дних випадках - правонаступника), виплатити прац≥вников≥ зароб≥тну плату за весь час вимушеного прогулу. ќдночасно орган, ¤кий розгл¤даЇ трудовий сп≥р, визнаЇ прац≥вника таким, ¤кого було зв≥льнено за пунктом 1 статт≥ 40 цього одексу. Ќа такого прац≥вника поширюютьс¤ п≥льги ≥ компенсац≥њ, передбачен≥ статтею 49-3 цього одексу дл¤ вив≥льнюваних прац≥вник≥в, а його зайн¤т≥сть забезпечуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро зайн¤т≥сть населенн¤".
(ƒоповнено статтею 2401 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
—троки виникненн¤ ≥ припиненн¤ трудових прав та обов'¤зк≥в обчислюютьс¤ роками, м≥с¤ц¤ми, тижн¤ми ≥ дн¤ми.
—трок, обчислюваний роками, зак≥нчуЇтьс¤ у в≥дпов≥дн≥ м≥с¤ць ≥ число останнього року строку.
—трок, обчислюваний м≥с¤ц¤ми, зак≥нчуЇтьс¤ у в≥дпов≥дне число останнього м≥с¤ц¤ строку. якщо к≥нець строку, обчислюваного м≥с¤ц¤ми, припадаЇ на такий м≥с¤ць, що в≥дпов≥дного числа не маЇ, то строк зак≥нчуЇтьс¤ в останн≥й день цього м≥с¤ц¤.
—трок, обчислюваний тижн¤ми, зак≥нчуЇтьс¤ у в≥дпов≥дний день тижн¤.
оли строки визначаютьс¤ дн¤ми, то њх обчислюють з дн¤, наступного п≥сл¤ того дн¤, з ¤кого починаЇтьс¤ строк. якщо останн≥й день строку припадаЇ на св¤тковий, вих≥дний або неробочий день, то днем зак≥нченн¤ строку вважаЇтьс¤ найближчий робочий день.
(ƒоповнено статтею 2411 зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.01.95 р. N 6/95-¬–)
(назва глави у редакц≥њ ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ
–ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.02.85 р. N 8474-X)
¬≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни та «акону ”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥" громад¤ни ”крањни мають право на основ≥ в≥льного волеви¤вленн¤ без будь-¤кого дозволу створювати профес≥йн≥ сп≥лки з метою представництва, зд≥йсненн¤ ≥ захисту своњх трудових та соц≥ально-економ≥чних прав та ≥нтерес≥в, вступати до них та виходити з них на умовах ≥ в пор¤дку, визначених њх статутами, брати участь у робот≥ профес≥йних сп≥лок.
ƒержава визнаЇ профес≥йн≥ сп≥лки повноважними представниками прац≥вник≥в ≥ захисниками њх трудових, соц≥ально-економ≥чних прав та ≥нтерес≥в в органах державноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤, у в≥дносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з ≥ншими об'Їднанн¤ми громад¤н.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–;
у редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III)
ѕрава профес≥йних сп≥лок, њх об'Їднань визначаютьс¤ онституц≥Їю ”крањни, «аконом ”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥", цим одексом, ≥ншими нормативно-правовими актами.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 27.02.85 р. N 8474-X;
законами ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII,
в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–;
у редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III)
ѕрац≥вники мають право брати участь в управл≥нн≥ п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми через загальн≥ збори (конференц≥њ), ради трудових колектив≥в, профес≥йн≥ сп≥лки, ¤к≥ д≥ють у трудових колективах, ≥нш≥ органи, уповноважен≥ трудовим колективом на представництво, вносити пропозиц≥њ щодо пол≥пшенн¤ роботи п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, а також з питань соц≥ально-культурного ≥ побутового обслуговуванн¤.
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний створювати умови, ¤к≥ б забезпечували участь роб≥тник≥в ≥ службовц≥в в управл≥нн≥ п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми. —лужбов≥ особи п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й зобов'¤зан≥ у встановлений строк розгл¤дати критичн≥ зауваженн¤ ≥ пропозиц≥њ роб≥тник≥в та службовц≥в ≥ пов≥домл¤ти њм про вжит≥ заходи.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.02.85 р. N 8474-X,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–)
ѕервинн≥ профсп≥лков≥ орган≥зац≥њ на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х та њх структурних п≥дрозд≥лах представл¤ють ≥нтереси своњх член≥в ≥ захищають њх трудов≥, соц≥ально-економ≥чн≥ права та ≥нтереси.
ѕервинн≥ профсп≥лков≥ орган≥зац≥њ зд≥йснюють своњ повноваженн¤ через утворен≥ в≥дпов≥дно до статуту (положенн¤) виборн≥ органи, а в орган≥зац≥¤х, де виборн≥ органи не утворюютьс¤, - через профсп≥лкового представника, уповноваженого зг≥дно ≥з статутом на представництво ≥нтерес≥в член≥в профес≥йноњ сп≥лки, ¤кий д≥Ї в межах прав, наданих «аконом ”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥" та статутом профес≥йноњ сп≥лки.
” раз≥ ¤кщо на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ д≥Ї к≥лька первинних профсп≥лкових орган≥зац≥й, представництво колективних ≥нтерес≥в прац≥вник≥в п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ щодо укладенн¤ колективного договору зд≥йснюЇтьс¤ об'Їднаним представницьким органом у пор¤дку, визначеному частиною другою статт≥ 12 цього одексу.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ закон≥в ”крањни в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
¬иборний орган первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ:
1) укладаЇ та контролюЇ виконанн¤ колективного договору, зв≥туЇ про його виконанн¤ на загальних зборах трудового колективу, звертаЇтьс¤ з вимогою до в≥дпов≥дних орган≥в про прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б за невиконанн¤ умов колективного договору;
2) разом з власником або уповноваженим ним органом вир≥шуЇ питанн¤ запровадженн¤, перегл¤ду та зм≥н норм прац≥;
3) разом з власником або уповноваженим ним органом вир≥шуЇ питанн¤ оплати прац≥ прац≥вник≥в, форм ≥ систем оплати прац≥, розц≥нок, тарифних с≥ток, схем посадових оклад≥в, умов запровадженн¤ та розм≥р≥в надбавок, доплат, прем≥й, винагород та ≥нших заохочувальних, компенсац≥йних виплат;
4) разом з власником або уповноваженим ним органом вир≥шуЇ питанн¤ робочого часу ≥ часу в≥дпочинку, погоджуЇ граф≥ки зм≥нност≥ та наданн¤ в≥дпусток, запровадженн¤ п≥дсумованого обл≥ку робочого часу, даЇ дозв≥л на проведенн¤ надурочних роб≥т, роб≥т у вих≥дн≥ дн≥ тощо;
5) разом з власником або уповноваженим ним органом вир≥шуЇ питанн¤ соц≥ального розвитку п≥дприЇмства, пол≥пшенн¤ умов прац≥, матер≥ально-побутового, медичного обслуговуванн¤ прац≥вник≥в;
6) бере участь у вир≥шенн≥ соц≥ально-економ≥чних питань, визначенн≥ та затвердженн≥ перел≥ку ≥ пор¤дку наданн¤ прац≥вникам соц≥альних п≥льг;
7) бере участь у розробленн≥ правил внутр≥шнього трудового розпор¤дку п≥дприЇмства, установи або орган≥зац≥њ;
8) представл¤Ї ≥нтереси прац≥вник≥в за њх дорученн¤м п≥д час розгл¤ду ≥ндив≥дуальних трудових спор≥в та у колективному трудовому спор≥, спри¤Ї його вир≥шенню;
9) приймаЇ р≥шенн¤ про вимогу до власника або уповноваженого ним органу роз≥рвати трудовий догов≥р (контракт) з кер≥вником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ¤кщо в≥н порушуЇ «акон ”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥", законодавство про працю, ухил¤Їтьс¤ в≥д участ≥ в переговорах щодо укладенн¤ або зм≥ни колективного договору, не виконуЇ зобов'¤зань за колективним договором, допускаЇ ≥нш≥ порушенн¤ законодавства про колективн≥ договори;
10) надаЇ згоду або в≥дмовл¤Ї в наданн≥ згоди на роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу з прац≥вником, ¤кий Ї членом профес≥йноњ сп≥лки, що д≥Ї на п≥дприЇмств≥, в установ≥ та орган≥зац≥њ, у випадках, передбачених законом;
11) бере участь у розсл≥дуванн≥ нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й, у робот≥ ком≥с≥њ з питань охорони прац≥;
12) зд≥йснюЇ громадський контроль за виконанн¤м власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю та про охорону прац≥, за забезпеченн¤м на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ безпечних та нешк≥дливих умов прац≥, виробничоњ сан≥тар≥њ, правильним застосуванн¤м установлених умов оплати прац≥, вимагаЇ усуненн¤ ви¤влених недол≥к≥в;
13) зд≥йснюЇ контроль за п≥дготовкою та поданн¤м власником або уповноваженим ним органом документ≥в, необх≥дних дл¤ призначенн¤ пенс≥й прац≥вникам ≥ членам њх с≥мей;
14) зд≥йснюЇ контроль за наданн¤м пенс≥онерам та ≥нвал≥дам, ¤к≥ до виходу на пенс≥ю працювали на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ, права користуванн¤ нар≥вн≥ з його прац≥вниками на¤вними можливост¤ми щодо медичного обслуговуванн¤, забезпеченн¤ житлом, пут≥вками до оздоровчих ≥ проф≥лактичних заклад≥в та ≥ншими соц≥альними послугами ≥ п≥льгами зг≥дно ≥з статутом п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та колективним договором;
15) представл¤Ї ≥нтереси застрахованих ос≥б у ком≥с≥њ ≥з соц≥ального страхуванн¤, направл¤Ї прац≥вник≥в до санатор≥њв, проф≥лактор≥њв ≥ будинк≥в в≥дпочинку, туристичних комплекс≥в, баз та оздоровчих заклад≥в на умовах, передбачених колективним договором або угодою, перев≥р¤Ї стан орган≥зац≥њ медичного обслуговуванн¤ прац≥вник≥в та член≥в њхн≥х с≥мей;
16) визначаЇ разом з власником або уповноваженим ним органом в≥дпов≥дно до колективного договору розм≥р кошт≥в, що будуть спр¤мован≥ на буд≥вництво, реконструкц≥ю, утриманн¤ житла, веде обл≥к громад¤н, ¤к≥ потребують пол≥пшенн¤ житлових умов, розпод≥л¤Ї в установленому законодавством пор¤дку жилу площу в будинках, споруджених за кошти або за участю п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, а також жилу площу, що надаЇтьс¤ власников≥ у розпор¤дженн¤ в ≥нших будинках, зд≥йснюЇ контроль за житлово-побутовим обслуговуванн¤м прац≥вник≥в;
17) представл¤Ї ≥нтереси прац≥вник≥в п≥дприЇмства-боржника в ход≥ процедури банкрутства.
¬иборн≥ органи профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, що д≥ють на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ, мають також ≥нш≥ права, передбачен≥ законодавством ”крањни.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 27.02.85 р. N 8474-X,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
законами ”крањни в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–,
в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III,
в≥д 16.01.2003 р. N 429-IV,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
ƒл¤ реал≥зац≥њ повноважень профсп≥лок, передбачених «аконом ”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥", члени виборних орган≥в профсп≥лкових орган≥зац≥й п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, вищесто¤щих профсп≥лкових орган≥в, а також повноважн≥ представники цих орган≥в мають право:
1) безперешкодно в≥дв≥дувати та огл¤дати м≥сц¤ роботи на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ, де працюють члени профсп≥лок;
2) вимагати ≥ одержувати в≥д власника або уповноваженого ним органу, ≥ншоњ посадовоњ особи в≥дпов≥дн≥ документи, в≥домост≥ та по¤сненн¤ щодо умов прац≥, виконанн¤ колективних договор≥в, додержанн¤ законодавства про працю та соц≥ально-економ≥чних прав прац≥вник≥в;
3) безпосередньо звертатис¤ в усн≥й або письмов≥й форм≥ до власника або уповноваженого ним органу, посадових ос≥б з профсп≥лкових питань;
4) перев≥р¤ти роботу заклад≥в торг≥вл≥, громадського харчуванн¤, охорони здоров'¤, дит¤чих заклад≥в, гуртожитк≥в, транспортних п≥дприЇмств ≥ п≥дприЇмств побутового обслуговуванн¤, що належать або надають послуги п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ, в ¤ких працюють члени профсп≥лок;
5) розм≥щувати власну ≥нформац≥ю у прим≥щенн¤х ≥ на територ≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ в доступних дл¤ прац≥вник≥в м≥сц¤х;
6) перев≥р¤ти розрахунки з оплати прац≥ та державного соц≥ального страхуванн¤, використанн¤ кошт≥в на соц≥альн≥ ≥ культурн≥ заходи та житлове буд≥вництво.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III)
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний спри¤ти створенню належних умов дл¤ д≥¤льност≥ первинних профсп≥лкових орган≥зац≥й, що д≥ють на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
ѕрим≥щенн¤ дл¤ роботи виборного профсп≥лкового органу та проведенн¤ збор≥в прац≥вник≥в, ¤к≥ Ї членами профес≥йноњ сп≥лки, з ус≥м необх≥дним обладнанн¤м, зв'¤зком, опаленн¤м, осв≥тленн¤м, прибиранн¤м, транспортом, охороною надаЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом у пор¤дку, передбаченому колективним договором.
«а на¤вност≥ письмових за¤в прац≥вник≥в, ¤к≥ Ї членами профес≥йноњ сп≥лки, власник або уповноважений ним орган щом≥с¤ц¤ безоплатно утримуЇ ≥з зароб≥тноњ плати та перераховуЇ на рахунок профес≥йноњ сп≥лки членськ≥ профсп≥лков≥ внески прац≥вник≥в в≥дпов≥дно до укладеного колективного договору чи окремоњ угоди в строки, визначен≥ цим договором чи угодою. ¬ласник або уповноважений ним орган не вправ≥ затримувати перерахуванн¤ зазначених кошт≥в.
—пори, пов'¤зан≥ з невиконанн¤м власником або уповноваженим ним органом цих обов'¤зк≥в, розгл¤даютьс¤ у судовому пор¤дку.
Ѕудинки, прим≥щенн¤, споруди, в тому числ≥ орендован≥, призначен≥ дл¤ веденн¤ культурно-осв≥тньоњ, оздоровчоњ, ф≥зкультурноњ та спортивноњ роботи серед прац≥вник≥в п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та член≥в њх с≥мей, а також оздоровч≥ табори можуть передаватис¤ на догов≥рних засадах у користуванн¤ профсп≥лковим орган≥зац≥¤м цього п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
законами ”крањни в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
¬ласники або уповноважен≥ ними органи зобов'¤зан≥ в≥драховувати кошти первинним профсп≥лковим орган≥зац≥¤м на культурно-масову, ф≥зкультурну та оздоровчу роботу в розм≥рах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше н≥ж 0,3 в≥дсотка фонду оплати прац≥ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥".
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
у редакц≥њ закон≥в ”крањни в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
¬ласник або уповноважений ним орган зобов'¤заний в тижневий строк надавати на запити профсп≥лок, њх об'Їднань ≥нформац≥ю щодо умов та оплати прац≥ прац≥вник≥в, соц≥ально-економ≥чного розвитку п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та виконанн¤ колективних договор≥в ≥ угод.
” раз≥ затримки виплати зароб≥тноњ плати власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний на вимогу виборних профсп≥лкових орган≥в надати письмовий дозв≥л на отриманн¤ в банках ≥нформац≥њ про на¤вн≥сть кошт≥в на рахунках п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ чи отримати таку ≥нформац≥ю в банках ≥ надати њњ профсп≥лковому органу. ” раз≥ в≥дмови власника або уповноваженого ним органу надати таку ≥нформац≥ю чи дозв≥л на отриманн¤ ≥нформац≥њ його д≥њ або безд≥¤льн≥сть можуть бути оскаржен≥ до суду.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно
≥з законами ”крањни в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
ѕрац≥вникам п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, обраним до складу виборних профсп≥лкових орган≥в, гарантуютьс¤ можливост≥ дл¤ зд≥йсненн¤ њх повноважень.
«м≥на умов трудового договору, оплати прац≥, прит¤гненн¤ до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ Ї членами виборних профсп≥лкових орган≥в, допускаЇтьс¤ лише за попередньою згодою виборного профсп≥лкового органу, членами ¤кого вони Ї.
«в≥льненн¤ член≥в виборного профсп≥лкового органу п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (у тому числ≥ структурних п≥дрозд≥л≥в), його кер≥вник≥в, профсп≥лкового представника (там, де не обираЇтьс¤ виборний орган профес≥йноњ сп≥лки), кр≥м випадк≥в додержанн¤ загального пор¤дку, допускаЇтьс¤ за на¤вност≥ попередньоњ згоди виборного органу, членами ¤кого вони Ї, а також вищого виборного органу ц≥Їњ профес≥йноњ сп≥лки (об'Їднанн¤ профес≥йних сп≥лок).
«в≥льненн¤ з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу прац≥вник≥в, ¤к≥ обиралис¤ до складу профсп≥лкових орган≥в п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, не допускаЇтьс¤ прот¤гом року п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку, на ¤кий обиравс¤ цей склад (кр≥м випадк≥в повноњ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, ви¤вленоњ нев≥дпов≥дност≥ прац≥вника займан≥й посад≥ або виконуван≥й робот≥ у зв'¤зку ≥з станом здоров'¤, що перешкоджаЇ продовженню даноњ роботи, або вчиненн¤ прац≥вником д≥й, за ¤к≥ законом передбачена можлив≥сть зв≥льненн¤ з роботи чи служби). “ака гарант≥¤ не надаЇтьс¤ прац≥вникам у раз≥ дострокового припиненн¤ повноважень у цих органах у зв'¤зку з неналежним виконанн¤м своњх обов'¤зк≥в або за власним бажанн¤м, за вин¤тком випадк≥в, ¤кщо це пов'¤зано ≥з станом здоров'¤.
ѕрац≥вникам, зв≥льненим у зв'¤зку з обранн¤м њх до складу виборних профсп≥лкових орган≥в, п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку њх повноважень надаЇтьс¤ попередн¤ робота (посада) або за згодою прац≥вника ≥нша р≥вноц≥нна робота (посада).
„ленам виборних профсп≥лкових орган≥в, не зв≥льненим в≥д своњх виробничих чи службових обов'¤зк≥в, надаЇтьс¤ на умовах, передбачених колективним договором, в≥льний в≥д роботи час ≥з збереженн¤м середньоњ зароб≥тноњ плати дл¤ участ≥ в консультац≥¤х ≥ переговорах, виконанн¤ ≥нших громадських обов'¤зк≥в в ≥нтересах трудового колективу, а також на час участ≥ в робот≥ виборних профсп≥лкових орган≥в, але не менш ¤к 2 години на тиждень.
Ќа час профсп≥лкового навчанн¤ прац≥вникам, обраним до складу виборних профсп≥лкових орган≥в п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, надаЇтьс¤ додаткова в≥дпустка тривал≥стю до 6 календарних дн≥в ≥з збереженн¤м середньоњ зароб≥тноњ плати за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
«а прац≥вниками, обраними до складу виборних орган≥в профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, що д≥Ї на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ, збер≥гаютьс¤ соц≥альн≥ п≥льги та заохоченн¤, встановлен≥ дл¤ ≥нших прац≥вник≥в за м≥сцем роботи в≥дпов≥дно до законодавства. Ќа п≥дприЇмств≥ за рахунок його кошт≥в цим прац≥вникам можуть бути надан≥ додатков≥ п≥льги, ¤кщо це передбачено колективним договором.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X,
в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III,
в≥д 10.07.2003 р. N 1096-IV)
(ƒоповнено главою XVI-ј зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 27.05.88 р. N 5938-XI)
“рудовий колектив п≥дприЇмства утворюють ус≥ громад¤ни, ¤к≥ своЇю працею беруть участь у його д≥¤льност≥ на основ≥ трудового договору (контракту, угоди), а також ≥нших форм, що регулюють трудов≥ в≥дносини прац≥вника з п≥дприЇмством.
ѕовноваженн¤ трудового колективу визначаютьс¤ законодавством.
(” редакц≥њ «акону ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
(зг≥дно ≥з «аконом ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
(зг≥дно ≥з «аконом ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
(зг≥дно ≥з «аконом ”крањнськоњ
–—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
ƒос¤гненн¤ ≥ втрати в робот≥ п≥дприЇмства безпосередньо позначаютьс¤ на р≥вн≥ госпрозрахункового доходу колективу, благополучч≥ кожного прац≥вника. ѕ≥дприЇмство, ¤ке забезпечуЇ виробництво ≥ реал≥зац≥ю кращоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг) з меншими витратами, одержуЇ б≥льший госпрозрахунковий доход ≥ перевагу в своЇму виробничому ≥ соц≥альному розвитку та оплат≥ прац≥ прац≥вник≥в.
¬≥дшкодуванн¤ п≥дприЇмством збитк≥в, запод≥¤них ≥ншим орган≥зац≥¤м ≥ держав≥, сплата штраф≥в, неустойок та ≥нших санкц≥й, встановлених законодавством, провадитьс¤ за рахунок госпрозрахункового доходу колективу. ¬ласник або уповноважений ним орган визначаЇ конкретн≥ п≥дрозд≥ли ≥ прац≥вник≥в, винних у запод≥¤нн≥ збитк≥в, що њх зазнало п≥дприЇмство, доводить про це до в≥дома трудового колективу ≥ покладаЇ на конкретн≥ п≥дрозд≥ли ≥ прац≥вник≥в майнову (матер≥альну) в≥дпов≥дальн≥сть в≥дпов≥дно до законодавства.
«арахуванн¤ в бригаду нових прац≥вник≥в провадитьс¤ за згодою колективу бригади. Ќе допускаЇтьс¤ в≥дмова бригади в зарахуванн≥ прац≥вник≥в, направлених у бригаду в пор¤дку працевлаштуванн¤ в≥дпов≥дно до законодавства (молодих спец≥ал≥ст≥в, випускник≥в навчальних заклад≥в системи профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти, ос≥б, зв≥льнених в≥д покаранн¤ або примусового л≥куванн¤ та ≥нших).
олектив бригади маЇ право вимагати в≥д власника або уповноваженого ним органу виведенн¤ ≥з складу бригади прац≥вник≥в у раз≥ скороченн¤ чисельност≥ бригади, нев≥дпов≥дност≥ прац≥вника виконуван≥й робот≥ та в ≥нших випадках, передбачених статт¤ми 40 ≥ 41 цього одексу. ¬ласник або уповноважений ним орган в≥дпов≥дно до законодавства переводить таких прац≥вник≥в, за њх згодою, на ≥ншу роботу або зв≥льн¤Ї у встановленому пор¤дку.
Ѕригадири обираютьс¤ на зборах колектив≥в бригад (таЇмним або в≥дкритим голосуванн¤м) ≥ затверджуютьс¤ кер≥вником п≥дрозд≥лу, до складу ¤кого вход¤ть ц≥ бригади.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 14.05.90 р. N 9280-XI;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII)
олектив бригади може розпод≥л¤ти колективний зароб≥ток ≥з застосуванн¤м коеф≥ц≥Їнта трудовоњ участ≥. оеф≥ц≥Їнти членам бригади затверджуютьс¤ колективом бригади за поданн¤м бригадира (ради бригади).
ѕри застосуванн≥ коеф≥ц≥Їнта трудовоњ участ≥ зароб≥тна плата прац≥вника не може бути нижчою в≥д встановленого державою м≥н≥мального розм≥ру (статт¤ 95).
¬ласник або уповноважений ним орган п≥дприЇмства, об'Їднанн¤, структурного п≥дрозд≥лу несе в≥дпов≥дальн≥сть перед бригадою за створенн¤ нормальних умов дл¤ високопродуктивноњ прац≥ (наданн¤ роботи, забезпеченн¤ справного стану механ≥зм≥в та устаткуванн¤, техн≥чною документац≥Їю, матер≥алами та ≥нструментами, енерг≥Їю, створенн¤ безпечних ≥ здорових умов прац≥). ѕри невиконанн≥ бригадою виробничих показник≥в з вини власника або уповноваженого ним органу за бригадою збер≥гаЇтьс¤ фонд оплати прац≥, розрахований за тарифними ставками. —лужбов≥ особи, винн≥ у порушенн≥ обов'¤зк≥в власника або уповноваженого ним органу перед бригадою, прит¤гаютьс¤ до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, а за зайв≥ грошов≥ виплати бригади - також до матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ перед п≥дприЇмством у пор¤дку ≥ розм≥рах, встановлених законодавством.
Ѕригада несе в≥дпов≥дальн≥сть перед власником або уповноваженим ним органом п≥дприЇмства за невиконанн¤ з њњ вини виробничих показник≥в. ” цих випадках оплата провадитьс¤ за виконану роботу, прем≥њ та ≥нш≥ заохочувальн≥ виплати не нараховуютьс¤. «битки, запод≥¤н≥ п≥дприЇмству випуском не¤к≥сноњ продукц≥њ з вини бригади, в≥дшкодовуютьс¤ з њњ колективного зароб≥тку в межах середнього м≥с¤чного зароб≥тку бригади. ѕри розпод≥л≥ колективного зароб≥тку м≥ж членами бригади враховуЇтьс¤ вина конкретних прац≥вник≥в у випуску не¤к≥сноњ продукц≥њ.
(√лава ≥з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
«аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 20.03.91 р. N 871-XII;
законами ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII,
в≥д 05.07.95 р. N 263/95-¬–;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 16.01.2003 р. N 429-IV)
ќсоби, ¤к≥ працюють за трудовим договором (контрактом) на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форми власност≥, виду д≥¤льност≥ та господарюванн¤ або у ф≥зичноњ особи, п≥дл¤гають загальнообов'¤зковому державному соц≥альному страхуванню.
ќсновними джерелами кошт≥в загальнообов'¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤ Ї внески власник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й або уповноважених ними орган≥в чи ф≥зичноњ особи, прац≥вник≥в. Ѕюджетн≥ та ≥нш≥ джерела кошт≥в, необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ загальнообов'¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤, передбачаютьс¤ в≥дпов≥дними законами з окремих вид≥в загальнообов'¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤.
¬иди матер≥ального забезпеченн¤ та соц≥альних послуг за загальнообов'¤зковим державним соц≥альним страхуванн¤м прац≥вникам, а в де¤ких випадках ≥ членам њх с≥мей, умови њх наданн¤ та розм≥ри визначаютьс¤ законами ”крањни з окремих вид≥в загальнообов'¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤, ≥ншими нормативно-правовими актами, ¤к≥ м≥ст¤ть норми щодо загальнообов'¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤.
ѕрац≥вники та члени њх с≥мей мають право на державне пенс≥йне забезпеченн¤ за в≥ком, по ≥нвал≥дност≥, у зв'¤зку ≥з втратою годувальника, а також за вислугу рок≥в в≥дпов≥дно до закону.
Ќагл¤д ≥ контроль за додержанн¤м законодавства про працю зд≥йснюють спец≥ально уповноважен≥ на те органи та ≥нспекц≥њ, ¤к≥ не залежать у своњй д≥¤льност≥ в≥д власника або уповноваженого ним органу.
÷ентральн≥ органи державноњ виконавчоњ влади зд≥йснюють контроль за додержанн¤м законодавства про працю на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х, що перебувають у њх функц≥ональному п≥дпор¤дкуванн≥.
¬ищий нагл¤д за додержанн¤м ≥ правильним застосуванн¤м закон≥в про працю зд≥йснюЇтьс¤ √енеральним прокурором ”крањни ≥ п≥дпор¤дкованими йому прокурорами.
√ромадський контроль за додержанн¤м законодавства про працю зд≥йснюють профес≥йн≥ сп≥лки та њх об'Їднанн¤.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X;
законами ”крањни в≥д 15.12.92 р. N 2857-XII,
в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII,
в≥д 05.04.2001 р. N 2343-III)
ƒержавний нагл¤д за додержанн¤м законодавчих та ≥нших нормативних акт≥в про охорону прац≥ зд≥йснюють:
ƒержавний ком≥тет ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥;
ƒержавний ком≥тет ”крањни з ¤дерноњ та рад≥ац≥йноњ безпеки;
органи державного пожежного нагл¤ду управл≥нн¤ пожежноњ охорони ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни;
органи та заклади сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ ”крањни.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з указами ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X,
в≥д 30.12.81 р. N 2957-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
(зг≥дно ≥з «аконом ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X;
виключена зг≥дно ≥з «аконом
”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ ≥ –ади народних депутат≥в у межах в≥дпов≥дноњ територ≥њ:
забезпечують реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥;
формують за участю профсп≥лок програми заход≥в з питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ ≥ виробничого середовища, що мають м≥жгалузеве значенн¤;
зд≥йснюють контроль за додержанн¤м нормативних акт≥в про охорону прац≥.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 29.07.81 р. N 2240-X;
у редакц≥њ «акону ”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно з ”казом ѕрезид≥њ
¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 24.01.83 р. N 4617-X;
виключена зг≥дно ≥з «аконом
”крањни в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
ќсоби, винн≥ в порушенн≥ законодавства про працю, несуть в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з чинним законодавством.
(” редакц≥њ «акону ”крањни
в≥д 15.12.93 р. N 3694-XII)
јвтор проекта - —адовий “арас http://ukrlaws.narod.ru |