«акон ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства"
|
|
«м≥ст закону
|
| –озд≥л 1. «агальн≥ положенн¤ |
| –озд≥л 2. ќкрем≥ види товариств |
÷ей закон визначаЇ пон¤тт¤ ≥ види господарських товариств, правила њх створенн¤, д≥¤льност≥, а також права ≥ обов'¤зки њх учасник≥в та засновник≥в.
√осподарськими товариствами цим «аконом визнаютьс¤ п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, установи, створен≥ на засадах угоди юридичними особами ≥ громад¤нами шл¤хом об'Їднанн¤ њх майна та п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ з метою одержанн¤ прибутку.
ƒо господарських товариств належать: акц≥онерн≥ товариства, товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, повн≥ товариства, командитн≥ товариства.
“овариства Ї юридичними особами.
“овариства можуть займатис¤ будь-¤кою п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, ¤ка не суперечить законодавству ”крањни.
√осподарськ≥ товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'¤занн¤, виступати в суд≥ та третейському суд≥ в≥д свого ≥мен≥.
[” частин≥ п'¤т≥й статт≥ 1 де¤к≥ слова виключено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 762-IV в≥д 15.05.2003 р.]
ѕридбанн¤ господарським товариством часток (акц≥й), актив≥в ≥нших господарських товариств маЇ зд≥йснюватис¤ з дотриманн¤м вимог законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ.
[—таттю 1 доповнено частиною шостою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 82/95-¬– в≥д 02.03.95 р.]
[” частину шосту статт≥ 1 внесено зм≥ни зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 1294-IV в≥д 20.11.2003р.]
Ќайменуванн¤ товариства повинно м≥стити зазначенн¤ виду товариства, дл¤ повних та командитних товариств - пр≥звища (найменуванн¤) учасник≥в товариства, а також ≥нш≥ необх≥дн≥ в≥домост≥.
Ќайменуванн¤ товариства м≥ститьс¤ в установчих документах товариства.
Ќайменуванн¤ товариства не може вказувати на належн≥сть товариства до в≥дпов≥дних м≥н≥стерств, в≥домств ≥ громадських орган≥зац≥й. ћ≥сцезнаходженн¤ (розташуванн¤) товариства повинно бути на ”крањн≥.
«асновниками та учасниками товариства можуть бути п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, установи, а також громад¤ни, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавчими актами ”крањни.
[ƒ≥ю частини першоњ статт≥ 3 зупинено в частин≥ права державних п≥дприЇмств бути засновниками або учасниками господарських товариств зг≥дно ≥з ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни N 24-92 в≥д 31.12.92 р.]
ѕ≥дприЇмства, орган≥зац≥њ та установи, ¤к≥ стали учасниками товариства, не л≥кв≥дуютьс¤ ¤к юридичн≥ особи.
[ƒ≥ю частини другоњ статт≥ 3 зупинено в частин≥ права державних п≥дприЇмств бути засновниками або учасниками господарських товариств зг≥дно ≥з ƒекретом аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни N 24-92 в≥д 31.12.92 р.]
≤ноземн≥ громад¤ни, особи без громад¤нства, ≥ноземн≥ юридичн≥ особи, а також м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нар≥вн≥ з громад¤нами та юридичними особами ”крањни, кр≥м випадк≥в, встановлених законодавчими актами ”крањни.
јкц≥онерне товариство, товариство з обмеженою ≥ товариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю створюютьс¤ ≥ д≥ють на п≥дстав≥ установчого договору ≥ статуту, повне ≥ командитне товариство установчого договору. ”становч≥ документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуютьс¤ з јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни.
[„астину першу статт≥ 4 доповнено реченн¤м зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 82/95-¬– в≥д 02.03.95 р.]
”становч≥ документи повинн≥ м≥стити в≥домост≥ про вид товариства, предмет ≥ ц≥л≥ його д≥¤льност≥, склад засновник≥в та учасник≥в, найменуванн¤ та м≥сцезнаходженн¤, розм≥р та пор¤док утворенн¤ статутного фонду, пор¤док розпод≥лу прибутк≥в та збитк≥в, склад та компетенц≥ю орган≥в товариства та пор¤док прийн¤тт¤ ними р≥шень, включаючи перел≥к питань, по ¤ких необх≥дна квал≥ф≥кована б≥льш≥сть голос≥в, пор¤док внесенн¤ зм≥н до установчих документ≥в та пор¤док л≥кв≥дац≥њ ≥ реорган≥зац≥њ товариства.
[” частин≥ друг≥й статт≥ 4 де¤к≥ слова виключено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 3095-III в≥д 07.03.2002 р.]
”становч≥ документи повинн≥ також м≥стити в≥домост≥, передбачен≥ статт¤ми 37, 51, 65, 67 ≥ 76 цього «акону.
¬≥дсутн≥сть зазначених в≥домостей в установчих документах Ї п≥дставою дл¤ в≥дмови у державн≥й реЇстрац≥њ товариства.
ƒо установчих документ≥в можуть бути включен≥ ≥нш≥ умови, що не суперечать законодавству ”крањни.
якщо в установчих документах товариства не вказано строк його д≥¤льност≥, товариство визнаЇтьс¤ створеним на невизначений строк.
“овариство набуваЇ прав юридичноњ особи з дн¤ його державноњ реЇстрац≥њ.
ƒержавна реЇстрац≥¤ товариства проводитьс¤ за правилами, встановленими «аконом ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањнськ≥й –—–Ф.
“овариства, що займаютьс¤ банк≥вською д≥¤льн≥стю, реЇструютьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни в пор¤дку, визначеному законодавством ”крањни про банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть.
«м≥ни, ¤к≥ сталис¤ в установчих документах товариства ≥ ¤к≥ внос¤тьс¤ до державного реЇстру, п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ за тими ж правилами, що встановлен≥ дл¤ державноњ реЇстрац≥њ товариства.
“овариство зобов'¤зане у п'¤тиденний строк пов≥домити орган, що пров≥в реЇстрац≥ю, про зм≥ни, ¤к≥ сталис¤ в установчих документах, дл¤ внесенн¤ необх≥дних зм≥н до державного реЇстру.
“овариство може в≥дкривати поточн≥ та вкладн≥ (депозитн≥) рахунки у банках, а також укладати договори та ≥нш≥ угоди т≥льки п≥сл¤ його реЇстрац≥њ. ”годи, укладен≥ в≥д ≥мен≥ товариства до моменту реЇстрац≥њ, визнаютьс¤ такими, що укладен≥ з товариством т≥льки за умови њх подальшого схваленн¤ товариством.
[” частину першу статт≥ 8 внесено зм≥ни зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 2921-III в≥д 10.01.2002р.]
”годи, укладен≥ засновниками до моменту реЇстрац≥њ товариства ≥ надал≥ не схвален≥ товариством, т¤гнуть за собою правов≥ насл≥дки лише дл¤ засновник≥в.
“овариство маЇ право створювати на територ≥њ ”крањни та за њњ межами ф≥л≥њ та представництва, а також доч≥рн≥ п≥дприЇмства в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни.
”часники товариства мають право:
а) брати участь в управл≥нн≥ справами товариства в пор¤дку, визначеному в установчих документах, за вин¤тком випадк≥в, передбачених цим «аконом;
б) брати участь у розпод≥л≥ прибутку товариства та одержувати його частку (див≥денди); ѕраво на отриманн¤ частки прибутку (див≥денд≥в) пропорц≥йно частц≥ кожного з учасник≥в мають особи, ¤к≥ Ї учасниками товариства на початок строку виплати див≥денд≥в.
[ѕункт "б" частини першоњ статт≥ 10 доповнено реченн¤м зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
в) вийти в установленому пор¤дку з товариства;
г) одержувати ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть товариства. Ќа вимогу учасника товариство зобов'¤зане надавати йому дл¤ ознайомленн¤ р≥чн≥ баланси, зв≥ти товариства про його д≥¤льн≥сть, протоколи збор≥в.
[ƒодатково див. –оз'¤сненн¤ ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку N 5 в≥д 29.10.2002 р.]
”часники можуть мати також ≥нш≥ права, передбачен≥ законодавством ≥ установчими документами товариства.
”часники товариства зобов'¤зан≥:
а) додержувати установчих документ≥в товариства ≥ виконувати р≥шенн¤ загальних збор≥в та ≥нших орган≥в управл≥нн¤ товариства;
б) виконувати своњ зобов'¤занн¤ перед товариством, в тому числ≥ ≥ пов'¤зан≥ з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акц≥њ) у розм≥р≥, пор¤дку та засобами, передбаченими установчими документами;
в) не розголошувати комерц≥йну таЇмницю та конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть товариства;
г) нести ≥нш≥ обов'¤зки, ¤кщо це передбачено цим «аконом, ≥ншим законодавством ”крањни та установчими документами.
“овариство Ї власником:
майна, переданого йому засновниками ≥ учасниками у власн≥сть;
продукц≥њ, виробленоњ товариством в результат≥ господарськоњ д≥¤льност≥;
одержаних доход≥в;
≥ншого майна, набутого на п≥дставах, не заборонених законом.
–изик випадковоњ загибел≥ або пошкодженн¤ майна, що Ї власн≥стю товариства або передане йому в користуванн¤, несе товариство, ¤кщо ≥нше не передбачено установчими документами.
¬кладами учасник≥в та засновник≥в товариства можуть бути будинки, споруди, обладнанн¤ та ≥нш≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥, ц≥нн≥ папери, земельн≥ д≥л¤нки в≥дпов≥дно до «емельного кодексу ”крањни, права користуванн¤ водою та ≥ншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанн¤м, а також ≥нш≥ майнов≥ права (в тому числ≥ на ≥нтелектуальну власн≥сть), грошов≥ кошти, в тому числ≥ в ≥ноземн≥й валют≥.
[” частину першу статт≥ 13 внесено зм≥ни та доповненн¤ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 1377-IV в≥д 11.12.2003 р.]
¬клад, оц≥нений у карбованц¤х, складаЇ частку учасника та засновника у статутному фонд≥. ѕор¤док оц≥нки вклад≥в визначаЇтьс¤ в установчих документах товариства, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавством ”крањни.
«аборон¤Їтьс¤ використовувати дл¤ формуванн¤ статутного фонду бюджетн≥ кошти, кошти, одержан≥ в кредит та п≥д заставу.
[—таттю 13 доповнено частиною третьою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 3709-XII в≥д 16.12.93р.]
‘≥нансовий стан засновник≥в (кр≥м ф≥зичних ос≥б) в≥дкритих акц≥онерних товариств щодо њх спроможност≥ зд≥йснити в≥дпов≥дн≥ внески до статутного фонду повинен бути перев≥рений аудитором (аудиторською ф≥рмою).
[—таттю 13 доповнено частиною четвертою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 90/95-¬– в≥д 14.03.95 р.]
” товариств≥ створюЇтьс¤ резервний (страховий) фонд у розм≥р≥, встановленому установчими документами, але не менше 25 в≥дсотк≥в статутного фонду, а також ≥нш≥ фонди, передбачен≥ законодавством ”крањни або установчими документами товариства.
–озм≥р щор≥чних в≥драхувань до резервного (страхового) фонду передбачаЇтьс¤ установчими документами, але не може бути меншим 5 в≥дсотк≥в суми чистого прибутку.
ѕрибуток товариства утворюЇтьс¤ з надходжень в≥д господарськоњ д≥¤льност≥ п≥сл¤ покритт¤ матер≥альних та прир≥вн¤них до них витрат ≥ витрат на оплату прац≥. « балансового прибутку товариства сплачуютьс¤ проценти до кредитних банк≥в та по обл≥гац≥¤х, а також внос¤тьс¤ передбачен≥ законодавством ”крањни податки та ≥нш≥ платеж≥ до бюджету. „истий прибуток, одержаний п≥сл¤ зазначених розрахунк≥в, залишаЇтьс¤ у повному розпор¤дженн≥ товариства, ¤ке в≥дпов≥дно до установчих документ≥в визначаЇ напр¤ми його використанн¤.
“овариство маЇ право зм≥нювати (зб≥льшувати або зменшувати) розм≥р статутного фонду.
«б≥льшенн¤ статутного фонду може бути зд≥йснено лише п≥сл¤ внесенн¤ повн≥стю вс≥ма учасниками своњх вклад≥в (оплати акц≥й), кр≥м випадк≥в, передбачених цим «аконом.
«меншенн¤ статутного фонду при на¤вност≥ заперечень кредитор≥в товариства не допускаЇтьс¤.
–≥шенн¤ товариства про зм≥ни розм≥ру статутного фонду набираЇ чинност≥ з дн¤ внесенн¤ цих зм≥н до державного реЇстру.
ѕерев≥рки ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ товариства зд≥йснюютьс¤ державними податковими ≥нспекц≥¤ми, ≥ншими державними органами у межах њх компетенц≥њ, рев≥з≥йними органами товариства та аудиторськими орган≥зац≥¤ми.
[” частин≥ перш≥й статт≥ 17 де¤к≥ слова зам≥нено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 3710-XII в≥д 16.12.93 р.]
ѕерев≥рки не повинн≥ порушувати нормального режиму роботи товариства.
“овариство веде бухгалтерський обл≥к, складаЇ ≥ подаЇ статистичну ≥нформац≥ю та адм≥н≥стративн≥ дан≥ у пор¤дку, встановленому законодавством.
[„астину першу статт≥ 18 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 3047-III в≥д 07.02.2002 р.]
ƒостов≥рн≥сть та повнота р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ товариства повинн≥ бути п≥дтверджен≥ аудитором (аудиторською ф≥рмою). ќбов'¤зкова аудиторська перев≥рка р≥чного балансу ≥ зв≥тност≥ товариств з р≥чним господарським оборотом менш ¤к дв≥ст≥ п'¤тдес¤т неоподатковуваних м≥н≥мум≥в проводитьс¤ один раз на три роки.
[—таттю 18 доповнено частиною другою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 90/95-¬– в≥д 14.03.95 р.]
[” частин≥ друг≥й статт≥ 18 де¤к≥ слова зам≥нено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 1708-III в≥д 11.05.2000 р.]
ѕрипиненн¤ д≥¤льност≥ товариства в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом його реорган≥зац≥њ (злитт¤, приЇднанн¤, под≥лу, вид≥ленн¤, перетворенн¤) або л≥кв≥дац≥њ з дотриманн¤м вимог законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ.
[„астину першу статт≥ 19 доповнено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 82/95-¬– в≥д 02.03.95 р.]
[” частину першу статт≥ 19 внесено зм≥ни зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 1294-IV в≥д 20.11.2003р.]
–еорган≥зац≥¤ товариства в≥дбуваЇтьс¤ за р≥шенн¤м вищого органу товариства. –еорган≥зац≥¤ товариства, що зловживаЇ своњм монопольним становищем на ринку, може зд≥йснюватис¤ також шл¤хом його примусового под≥лу в пор¤дку, передбаченому чинним законодавством.
[„астину другу статт≥ 19 доповнено реченн¤м зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 82/95-¬– в≥д 02.03.95 р.]
ѕри реорган≥зац≥њ товариства вс¤ сукупн≥сть прав та обов'¤зк≥в товариства переходить до його правонаступник≥в.
“овариство л≥кв≥дуЇтьс¤:
а) п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку, на ¤кий воно створювалос¤, або п≥сл¤ дос¤гненн¤ мети, поставленоњ при його створенн≥;
б) за р≥шенн¤м вищого органу товариства;
в) на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду за поданн¤м орган≥в, що контролюють д≥¤льн≥сть товариства, у раз≥ систематичного або грубого порушенн¤ ним законодавства;
[¬ абзац≥ першому пункту "в" частини четвертоњ статт≥ 19 де¤к≥ слова виключено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 762-IV в≥д 15.05.2003 р.]
на п≥дстав≥ р≥шенн¤ господарського суду в пор¤дку, встановленому «аконом ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом".
[¬ абзац другий пункту "в" частини четвертоњ статт≥ 19 внесено зм≥ни зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 762-IV в≥д 15.05.2003 р.]
[јбзац другий пункту "в" частини четвертоњ статт≥ 19 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 2409-III в≥д 17.05.2001 р.]
[ѕункт УвФ частини четвертоњ статт≥ 19 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 2692-XII в≥д 14.10.92 р.]
г) з ≥нших п≥дстав, передбачених установчими документами.
Ћ≥кв≥дац≥¤ товариства проводитьс¤ призначеною ним л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю, а у раз≥ припиненн¤ д≥¤льност≥ товариства за р≥шенн¤м суду - л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю, що призначаЇтьс¤ цими органами. ” раз≥ визнанн¤ товариства банкрутом його л≥кв≥дац≥¤ проводитьс¤ зг≥дно з л≥кв≥дац≥йною процедурою, передбаченою «аконом ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом".
[„астину першу статт≥ 20 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 2409-III в≥д 17.05.2001 р.]
[” частин≥ перш≥й статт≥ 20 де¤к≥ слова виключено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 762-IV в≥д 15.05.2003 р.]
« дн¤ призначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ до нењ переход¤ть повноваженн¤ по управл≥нню справами товариства. Ћ≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ у триденний строк з моменту њњ призначенн¤ публ≥куЇ ≥нформац≥ю товариства в одному з оф≥ц≥йних (республ≥канському ≥ м≥сцевому) орган≥в преси ≥з зазначенн¤м строку подач≥ за¤в кредиторами своњх претенз≥й, забезпечуЇ визначенн¤ вартост≥ майна товариства в пор¤дку, встановленому законодавством про оц≥нку майна, майнових прав та профес≥йну оц≥ночну д≥¤льн≥сть, ви¤вл¤Ї його деб≥тор≥в ≥ кредитор≥в та розраховуЇтьс¤ з ними, вживаЇ заход≥в до оплати борг≥в товариства трет≥м особам, а також його учасникам, складаЇ л≥кв≥дац≥йний баланс та подаЇ його вищому органу товариства або органу, що призначив л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю. ƒостов≥рн≥сть та повнота л≥кв≥дац≥йного балансу повинн≥ бути п≥дтверджен≥ аудитором (аудиторською ф≥рмою), за вин¤тком товариств з р≥чним господарським оборотом менш ¤к дв≥ст≥ п'¤тдес¤т неоподатковуваних м≥н≥мум≥в.
[„астину другу статт≥ 20 доповнено реченн¤м зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 90/95-¬– в≥д 14.03.95 р.]
√рошов≥ кошти, що належать товариству, включаючи виручку в≥д розпродажу його майна при л≥кв≥дац≥њ, п≥сл¤ розрахунк≥в по оплат≥ прац≥ ос≥б, ¤к≥ працюють на умовах найму, та виконанн¤ зобов'¤зань перед бюджетом, банками, власниками обл≥гац≥й, випущених товариством та ≥ншими кредиторами, розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж учасниками товариства у пор¤дку ≥ на умовах, передбачених цим «аконом та установчими документами у шестим≥с¤чний строк п≥сл¤ опубл≥куванн¤ ≥нформац≥њ про його л≥кв≥дац≥ю.
ћайно, передане товариству учасниками у користуванн¤, повертаЇтьс¤ у натуральн≥й форм≥ без винагороди.
” раз≥ виникненн¤ спор≥в щодо виплати заборгованост≥ товариства його грошов≥ кошти не п≥дл¤гають розпод≥лу м≥ж учасниками до вир≥шенн¤ цього спору або до одержанн¤ кредиторами в≥дпов≥дних гарант≥й.
Ћ≥кв≥дац≥¤ товариства вважаЇтьс¤ незавершеною, а товариство таким, що припинило свою д≥¤льн≥сть, з моменту внесенн¤ запису про це до державного реЇстру.
[Ќазву статт≥ 23 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97р.]
”правл≥нн¤ товариством зд≥йснюють його органи, склад ≥ пор¤док обранн¤ (призначенн¤) ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до виду товариства.
ѕосадовими особами орган≥в управл≥нн¤ товариства визнаютьс¤ голова та члени виконавчого органу, голова рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ, а у товариствах, де створена рада товариства (спостережна рада), голова та члени ради товариства (спостережноњ ради).
[” частин≥ друг≥й статт≥ 23 де¤к≥ слова зам≥нено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
ѕосадовими особами орган≥в управл≥нн¤ товариства не можуть бути народн≥ депутати ”крањни, члени аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, кер≥вники центральних та ≥нших орган≥в виконавчоњ влади, в≥йськовослужбовц≥, депутати м≥сцевих рад, ¤к≥ працюють у цих радах на пост≥йн≥й основ≥" та п≥сл¤ сл≥в "державноњ влади" доповнити словами "та м≥сцевого самовр¤дуванн¤, посадов≥ особи орган≥в прокуратури, суду, державноњ безпеки, внутр≥шн≥х справ, державного нотар≥ату, а також посадов≥ особи орган≥в державноњ влади, кр≥м випадк≥в, коли державн≥ службовц≥ зд≥йснюють функц≥њ з управл≥нн¤ акц≥¤ми (частками, па¤ми), що належать держав≥, та представл¤ють ≥нтереси держави в рад≥ товариства (спостережн≥й рад≥) або рев≥з≥йн≥й ком≥с≥њ товариства. ќсоби, ¤ким суд заборонив займатис¤ певною д≥¤льн≥стю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, ¤к≥ зд≥йснюють цей вид д≥¤льност≥. ќсоби, ¤к≥ мають непогашену судим≥сть за крад≥жки, хабарництво та ≥нш≥ корислив≥ злочини, не можуть займати у товариствах кер≥вн≥ посади ≥ посади, пов'¤зан≥ з матер≥альною в≥дпов≥дальн≥стю.
[” частин≥ трет≥й статт≥ 23 де¤к≥ слова зам≥нено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
[ѕерше реченн¤ частини третьоњ статт≥ 23 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 622-XIV в≥д 05.05.99 р.]
[” частин≥ трет≥й статт≥ 23 де¤к≥ слова виключено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 762-IV в≥д 15.05.2003 р.]
[„астину третю статт≥ 23 доповнено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 1519-IV в≥д 19.02.2004 р.]
ѕосадов≥ особи в≥дпов≥дають за запод≥¤ну ними товариству шкоду в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни.
ѕосадов≥ особи повинн≥ збер≥гати комерц≥йну таЇмницю та конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю ≥ несуть за њњ розголошенн¤ в≥дпов≥дальн≥сть, передбачену чинним законодавством ”крањни та установчими документами товариства.
јкц≥онерним визнаЇтьс¤ товариство, ¤ке маЇ статутний фонд, под≥лений на визначену к≥льк≥сть акц≥й р≥вноњ ном≥нальноњ вартост≥, ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми т≥льки майном товариства.
јкц≥онери в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ товариства т≥льки в межах належних њм акц≥й.
” випадках, передбачених статутом, акц≥онери, ¤к≥ не повн≥стю оплатили акц≥њ, несуть в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства також у межах несплаченоњ суми.
«агальна ном≥нальна варт≥сть випущених акц≥й становить статутний фонд акц≥онерного товариства, ¤кий не може бути менше суми, екв≥валентноњ 1250 м≥н≥мальним зароб≥тним платам, виход¤чи ≥з ставки м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, д≥ючоњ на момент створенн¤ акц≥онерного товариства.
[” частин≥ четверт≥й статт≥ 24 де¤к≥ слова зам≥нено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 3709-XII в≥д 16.12.93 р.]
ƒо акц≥онерних товариств належать: в≥дкрите акц≥онерне товариство, акц≥њ ¤кого можуть розповсюджуватис¤ шл¤хом в≥дкритоњ п≥дписки та куп≥вл≥-продажу на б≥ржах; закрите акц≥онерне товариство, акц≥њ ¤кого розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками ≥ не можуть розповсюджуватис¤ шл¤хом п≥дписки, купуватис¤ та продаватис¤ на б≥рж≥.
«акрите акц≥онерне товариство може бути реорган≥зовано у в≥дкрите шл¤хом реЇстрац≥њ його акц≥й у пор¤дку, передбаченому законодавством про ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу, ≥ внесенн¤м зм≥н до статуту товариства.
«асновниками акц≥онерного товариства можуть бути юридичн≥ особи та громад¤ни.
«асновники акц≥онерного товариства укладають м≥ж собою догов≥р, що визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ ними сп≥льноњ д≥¤льност≥ по створенню акц≥онерного товариства, в≥дпов≥дальн≥сть перед особами, що п≥дписалис¤ на акц≥њ, ≥ трет≥ми особами.
«асновники несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми, що виникли до реЇстрац≥њ акц≥онерного товариства.
ƒл¤ створенн¤ акц≥онерного товариства засновники повинн≥ зробити пов≥домленн¤ про нам≥р створити акц≥онерне товариство, зд≥йснити п≥дписку на акц≥њ, провести установч≥ збори ≥ державну реЇстрац≥ю акц≥онерного товариства.
јкц≥онерне товариство маЇ право випускати ц≥нн≥ папери в≥дпов≥дно до вимог, встановлених ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку. ” раз≥ додаткового випуску акц≥й без реЇстрац≥њ попереднього випуску акц≥й ус≥ договори куп≥вл≥-продажу акц≥й додаткового випуску вважаютьс¤ нед≥йсними з насл≥дками, передбаченими частиною п'¤тою статт≥ 30 цього «акону.
Ќе п≥зн≥ше н≥ж через ш≥сть м≥с¤ц≥в п≥сл¤ реЇстрац≥њ випуску акц≥й акц≥онерне товариство зобов'¤зано видати акц≥онерам акц≥њ (сертиф≥кати акц≥й).
«акрите акц≥онерне товариство маЇ право випускати лише ≥менн≥ акц≥њ.
[—таттю 27 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
јкц≥њ купуютьс¤ учасниками при створенн≥ акц≥онерного товариства на п≥дстав≥ договору з його засновниками, а при додатковому випуску акц≥й у зв'¤зку ≥з зб≥льшенн¤м статутного фонду - з товариством.
јкц≥¤ може бути придбана також на п≥дстав≥ договору з њњ власником або держателем за ц≥ною, що визначаЇтьс¤ сторонами, або за ц≥ною, що склалас¤ на фондовому ринку, а також у пор¤дку спадкоЇмства громад¤н чи правонаступництва юридичних ос≥б та з ≥нших п≥дстав, передбачених законодавством.
ѕерех≥д та реал≥зац≥¤ права власност≥ на акц≥њ зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.
[„астину другу статт≥ 28 зам≥нено частинами другою та третьою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
ѕри створенн≥ акц≥онерного товариства акц≥њ можуть бути розповсюджен≥ шл¤хом в≥дкритоњ п≥дписки на них (у в≥дкритих акц≥онерних товариствах) або розпод≥лу вс≥х акц≥й м≥ж засновниками (у закритих акц≥онерних товариствах).
¬≥дкрита п≥дписка на акц≥њ при створенн≥ акц≥онерного товариства орган≥зуЇтьс¤ засновниками. «асновники в будь-¤кому випадку зобов'¤зан≥ бути держател¤ми акц≥й на суму не менше 25 в≥дсотк≥в статутного фонду ≥ строком не менш, ¤к 2 роки.
«асновники в≥дкритого акц≥онерного товариства (ем≥тенти) зобов'¤зан≥ опубл≥кувати в≥дпов≥дно до вимог чинного законодавства ≥нформац≥ю про випуск акц≥й, зм≥ст та пор¤док реЇстрац≥њ ¤коњ встановлюютьс¤ ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку.
—трок в≥дкритоњ п≥дписки на акц≥њ не може перевищувати шести м≥с¤ц≥в.
[„астину другу статт≥ 30 зам≥нено частинами другою та третьою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
ќсоби, ¤к≥ бажають придбати акц≥њ, повинн≥ внести на рахунок засновник≥в не менше 10 в≥дсотк≥в вартост≥ акц≥й, на ¤к≥ вони п≥дписалис¤, п≥сл¤ чого засновники видають њм письмове зобов'¤занн¤ про продаж в≥дпов≥дноњ к≥лькост≥ акц≥й.
[„астину третю статт≥ 30 вважати частиною четвертою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ вказаного у пов≥домленн≥ строку п≥дписка припин¤Їтьс¤. якщо до того часу не вдалос¤ покрити п≥дпискою 60 в≥дсотк≥в акц≥й, акц≥онерне товариство вважаЇтьс¤ незаснованим. ќсобам, ¤к≥ п≥дписалис¤ на акц≥њ, повертаютьс¤ внесен≥ ними суми або ≥нше майно не п≥зн≥ше ¤к через 30 дн≥в. «а невиконанн¤ цього зобов'¤занн¤ засновники несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть.
[„астину четверту статт≥ 30 вважати частиною пТ¤тою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
” раз≥, ¤кщо п≥дписка на акц≥њ перевищуЇ розм≥р статутного фонду, засновники можуть в≥дхил¤ти зайву п≥дписку, ¤кщо це передбачено умовами випуску. ¬≥дмова у п≥дписц≥ проводитьс¤ зг≥дно з перел≥ком переплатник≥в з к≥нц¤ перел≥ку. ” раз≥, ¤кщо засновники не в≥дхил¤ють зайву п≥дписку, р≥шенн¤ про прийн¤тт¤ чи в≥дмову зайвоњ п≥дписки приймають установч≥ збори. ѕри в≥дмов≥ засновниками або установчими зборами зайвоњ п≥дписки внесен≥ суми повертаютьс¤ у пор¤дку, передбаченому частиною четвертою ц≥Їњ статт≥.
[„астину пТ¤ту статт≥ 30 вважати частиною шостою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
[ѕерше реченн¤ частини шостоњ доповнено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97р.]
ƒо дн¤ скликанн¤ установчих збор≥в особи, ¤к≥ п≥дписалис¤ на акц≥њ, повинн≥ внести з урахуванн¤м попереднього внеску не менше 30 в≥дсотк≥в ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й. Ќа п≥дтвердженн¤ внеску засновники видають тимчасов≥ св≥доцтва.
[„астину шосту статт≥ 30 вважати частиною сьомою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
” випадках, коли вс≥ акц≥њ акц≥онерного товариства розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками, вони повинн≥ внести до дн¤ скликанн¤ установчих збор≥в не менше 50 в≥дсотк≥в ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й.
јкц≥онерне товариство маЇ право викупити у акц≥онера оплачен≥ ними акц≥њ т≥льки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, дл¤ њх наступного перепродажу, розповсюдженн¤ серед своњх прац≥вник≥в або анулюванн¤. ¬казан≥ акц≥њ повинн≥ бути реал≥зован≥ або анульован≥ у строк не б≥льше одного року. ѕрот¤гом цього пер≥оду розпод≥л прибутку, а також голосуванн¤ ≥ визначенн¤ кворуму на загальних зборах акц≥онер≥в провадитьс¤ без урахуванн¤ придбаних акц≥онерним товариством власних акц≥й.
јкц≥онер у строки, встановлен≥ установчими зборами, але не п≥зн≥ше року п≥сл¤ реЇстрац≥њ акц≥онерного товариства, зобов'¤заний оплатити повну варт≥сть акц≥й.
” раз≥ несплати у встановлений строк акц≥онер, ¤кщо ≥нше не передбачене статутом товариства, сплачуЇ за час прострочки 10 в≥дсотк≥в р≥чних в≥д суми простроченого платежу.
ѕри несплат≥ прот¤гом 3 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ встановленого строку платежу акц≥онерне товариство маЇ право реал≥зувати ц≥ акц≥њ в пор¤дку, встановленому статутом товариства.
јкц≥онерному товариству заборон¤Їтьс¤ випуск акц≥й дл¤ покритт¤ збитк≥в, пов'¤заних з його господарською д≥¤льн≥стю.
”становч≥ збори акц≥онерного товариства скликаютьс¤ у строк, зазначений у пов≥домленн≥, але не п≥зн≥ше двох м≥с¤ц≥в з моменту завершенн¤ п≥дписки на акц≥њ.
ѕри пропущенн≥ вказаного строку особа, що п≥дписалас¤ на акц≥њ, маЇ право вимагати поверненн¤ сплаченоњ нею частки вартост≥ акц≥й.
”становч≥ збори акц≥онерного товариства визнаютьс¤ правомочними, ¤кщо в них беруть участь, особи, ¤к≥ п≥дписалис¤ б≥льш ¤к на 60 в≥дсотк≥в акц≥й, на ¤к≥ проведено п≥дписку.
якщо через в≥дсутн≥сть кворуму установч≥ збори не в≥дбулис¤, прот¤гом двох тижн≥в скликаютьс¤ повторн≥ установч≥ збори. якщо ≥ при повторному скликанн≥ установчих збор≥в не буде забезпечено кворуму, акц≥онерне товариство вважаЇтьс¤ таким, що не в≥дбулос¤.
√олосуванн¤ на установчих зборах провадитьс¤ за принципом: одна акц≥¤ - один голос.
–≥шенн¤ про створенн¤ акц≥онерного товариства, його доч≥рн≥х п≥дприЇмств, ф≥л≥й та представництв про обранн¤ ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради), виконавчих ≥ контролюючих орган≥в акц≥онерного товариства та про наданн¤ п≥льг засновникам за рахунок акц≥онерного товариства повинн≥ бути прийн¤т≥ б≥льш≥стю у ¾ голос≥в присутн≥х на установчих зборах ос≥б, що п≥дписалис¤ на акц≥њ, а ≥нш≥ питанн¤ - простою б≥льш≥стю голос≥в.
”становч≥ збори акц≥онерного товариства вир≥шують так≥ питанн¤:
а) приймають р≥шенн¤ про створенн¤ акц≥онерного товариства ≥ затверджують його статут;
б) приймають або в≥дхил¤ють пропозиц≥ю про п≥дписку на акц≥њ, що перевищуЇ к≥льк≥сть акц≥й, на ¤к≥ було оголошено п≥дписку (у раз≥ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про п≥дписку, що перевищуЇ розм≥р, на ¤кий було оголошено п≥дписку, в≥дпов≥дно зб≥льшуЇтьс¤ передбачуваний статутний фонд);
в) зменшують розм≥р статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк п≥дпискою на акц≥њ покрита не вс¤ необх≥дна сума, вказана у пов≥домленн≥;
г) обирають раду акц≥онерного товариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акц≥онерного товариства;
д) вир≥шують питанн¤ про схваленн¤ угод, укладених засновниками до створенн¤ акц≥онерного товариства;
е) визначають п≥льги, що надаютьс¤ засновникам;
Ї) затверджують оц≥нку вклад≥в, внесених у натуральн≥й форм≥;
ж) ≥нш≥ питанн¤ в≥дпов≥дно до установчих документ≥в.
—татут акц≥онерного товариства, кр≥м в≥домостей, вказаних у статт≥ 4 цього «акону, повинен м≥стити в≥домост≥ про види акц≥й, що випускаютьс¤, њх ном≥нальну варт≥сть, сп≥вв≥дношенн¤ акц≥й р≥зних вид≥в, к≥льк≥сть акц≥й, що купуютьс¤ засновниками, насл≥дки невиконанн¤ зобов'¤зань по викупу акц≥й строк та пор¤док виплати частки прибутку (див≥денд≥в) один раз на р≥к за п≥дсумками календарного року.
[—таттю 37 доповнено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
јкц≥онерне товариство маЇ право зб≥льшувати статутний фонд, ¤кщо вс≥ ран≥ше випущен≥ акц≥њ повн≥стю сплачен≥ за варт≥стю не нижче ном≥нальноњ.
«б≥льшенн¤ статутного фонду зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку шл¤хом випуску нових акц≥й, обм≥ну обл≥гац≥й на акц≥њ або зб≥льшенн¤ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й.
[„астину другу статтю 38 доповнено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
ѕ≥дписка на додатково випущен≥ акц≥њ провадитьс¤ у пор¤дку, передбаченому статтею 30 цього «акону. јкц≥онери користуютьс¤ переважним правом на придбанн¤ додатково випущених акц≥й. ” голосуванн≥ про затвердженн¤ результат≥в п≥дписки на додатково випущен≥ акц≥њ беруть участь особи, ¤к≥ п≥дписалис¤ на ц≥ акц≥њ.
[„астину третю статтю 38 доповнено реченн¤м зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
«б≥льшенн¤ статутного фонду акц≥онерного товариства не б≥льш ¤к на 1/3 може бути зд≥йснено за р≥шенн¤м правл≥нн¤ за умови, що таке передбачено статутом.
«м≥ни статуту, пов'¤зан≥ ≥з зб≥льшенн¤м статутного фонду, повинн≥ бути зареЇстрован≥ органом, що зареЇстрував статут акц≥онерного товариства, п≥сл¤ реал≥зац≥њ додатково випущених акц≥й.
—татутами банк≥вських та страхових установ, ¤к≥ Ї акц≥онерними товариствами, може бути передбачений ≥нший, н≥ж вказаний у ц≥й статт≥, пор¤док зб≥льшенн¤ статутного фонду.
–≥шенн¤ про зменшенн¤ статутного фонду акц≥онерного товариства приймаЇтьс¤ у тому ж пор¤дку, що ≥ про зб≥льшенн¤ його статутного фонду.
«меншенн¤ статутного фонду зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом зменшенн¤ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й або зменшенн¤ к≥лькост≥ акц≥й шл¤хом викупу частини акц≥й у њх власник≥в з метою анулюванн¤ цих акц≥й.
–≥шенн¤м акц≥онерного товариства про зменшенн¤ розм≥ру статутного фонду акц≥њ, не подан≥ до анулюванн¤, визначаютьс¤ нед≥йсними але не ран≥ше ¤к через ш≥сть м≥с¤ц≥в п≥сл¤ доведенн¤ до в≥дома про це вс≥х акц≥онер≥в передбаченим статутом способом.
јкц≥онерне товариство в≥дшкодовуЇ власнику акц≥й збитки, пов'¤зан≥ ≥з зм≥нами статутного фонду. —пори щодо в≥дшкодуванн¤ цих збитк≥в вир≥шуютьс¤ судом.
[” частин≥ четверт≥й статт≥ 39 де¤к≥ слова виключено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 762-IV в≥д 15.05.2003 р.]
” пов≥домленн≥ про наступне скликанн¤ загальних збор≥в дл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про зм≥ни статутного фонду акц≥онерного товариства повинн≥ м≥ститис¤:
а) мотиви, спос≥б та м≥н≥мальний розм≥р зб≥льшенн¤ або зменшенн¤ статутного фонду;
б) проект зм≥н до статуту акц≥онерного товариства, пов'¤заних ≥з зб≥льшенн¤м або зменшенн¤м статутного фонду;
в) дан≥ про к≥льк≥сть акц≥й, що випускаютьс¤ додатково або вилучаютьс¤, та њх загальну варт≥сть;
г) в≥домост≥ про нову ном≥нальну варт≥сть акц≥й;
д) права акц≥онер≥в при додатковому випуску акц≥й або њх вилученн≥;
Ї) дата початку ≥ зак≥нченн¤ п≥дписки на акц≥њ, що додатково випускаютьс¤, або њх вилученн¤;
ж) пор¤док в≥дшкодуванн¤ власникам акц≥й збитк≥в, пов'¤заних ≥з зм≥нами статутного фонду.
¬ищим органом акц≥онерного товариства Ї загальн≥ збори товариства. ” загальних зборах мають право брати участь ус≥ акц≥онери, незалежно в≥д к≥лькост≥ та класу акц≥й, власниками ¤ких вони Ї. Ѕрати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть ≥ члени виконавчих орган≥в, ¤к≥ не Ї акц≥онерами. јкц≥онери (њх представники), ¤к≥ беруть участь у загальних зборах, реЇструютьс¤ ≥з зазначенн¤м к≥лькост≥ голос≥в, ¤ку маЇ кожний учасник. –еЇстрац≥¤ акц≥онер≥в (њх представник≥в), ¤к≥ прибули дл¤ участ≥ у загальних зборах, зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з реЇстром акц≥онер≥в у день проведенн¤ загальних збор≥в виконавчим органом акц≥онерного товариства або реЇстратором на п≥дстав≥ укладеного з ним договору. ÷ей реЇстр п≥дписуЇтьс¤ головою та секретарем збор≥в.
–еЇстрац≥¤ акц≥онер≥в - власник≥в акц≥й на пред'¤вника зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ пред'¤вленн¤ ними цих акц≥й (сертиф≥кат≥в акц≥й) або виписок з рахунку у ц≥нних паперах. ѕраво участ≥ у загальних зборах акц≥онер≥в мають особи, ¤к≥ Ї власниками акц≥й на день проведенн¤ загальних збор≥в (кр≥м випадку проведенн¤ установчих збор≥в).
ѕередача акц≥онером своњх повноважень ≥нш≥й особ≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства. ƒов≥рен≥сть на право участ≥ та голосуванн¤ на загальних зборах акц≥онер≥в може бути посв≥дчена реЇстратором або правл≥нн¤м акц≥онерного товариства.
јкц≥онери, ¤к≥ волод≥ють у сукупност≥ б≥льш ¤к 10 в≥дсотками голос≥в, та/або ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку можуть призначати своњх представник≥в дл¤ контролю за реЇстрац≥Їю акц≥онер≥в дл¤ участ≥ у загальних зборах, про що вони до початку реЇстрац≥њ письмово пов≥домл¤ють виконавчий орган акц≥онерного товариства.
ƒо компетенц≥њ загальних збор≥в належить:
а) визначенн¤ основних напр¤м≥в д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства ≥ затвердженн¤ його план≥в та зв≥т≥в про њх виконанн¤;
б) внесенн¤ зм≥н до статуту товариства;
в) обранн¤ та в≥дкликанн¤ член≥в ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради);
г) обранн¤ та в≥дкликанн¤ член≥в виконавчого органу та рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ;
д) затвердженн¤ р≥чних результат≥в д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства, включаючи його доч≥рн≥ п≥дприЇмства, затвердженн¤ зв≥т≥в ≥ висновк≥в рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ, пор¤дку розпод≥лу прибутку, строку та пор¤дку виплати частки прибутку (див≥денд≥в), визначенн¤ пор¤дку покритт¤ збитк≥в;
е) створенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ доч≥рн≥х п≥дприЇмств, ф≥л≥й та представництв, затвердженн¤ њх статут≥в та положень;
Ї) винесенн¤ р≥шень про прит¤гненн¤ до майновоњ в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б орган≥в управл≥нн¤ товариства;
ж) затвердженн¤ правил процедури та ≥нших внутр≥шн≥х документ≥в товариства, визначенн¤ орган≥зац≥йноњ структури товариства;
з) вир≥шенн¤ питанн¤ про придбанн¤ акц≥онерним товариством акц≥й, що випускаютьс¤ ним;
и) визначенн¤ умов оплати прац≥ посадових ос≥б акц≥онерного товариства, його доч≥рн≥х п≥дприЇмств, ф≥л≥й та представництв;
≥) затвердженн¤ договор≥в (угод), укладених на суму, що перевищуЇ вказану в статут≥ товариства;
њ) прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про припиненн¤ д≥¤льност≥ товариства, призначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ, затвердженн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу.
ѕовноваженн¤, передбачен≥ пунктами "б", "д", "е", "њ", належать до виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в акц≥онер≥в ≥ не можуть бути передан≥ ≥ншим органам товариства.
—татутом товариства до компетенц≥њ загальних збор≥в можуть бути в≥днесен≥ й ≥нш≥ питанн¤.
«агальн≥ збори визнаютьс¤ правомочними, ¤кщо в них беруть участь акц≥онери, що мають в≥дпов≥дно до статуту товариства б≥льш ¤к 60 в≥дсотк≥в голос≥в.
ѕротокол загальних збор≥в акц≥онер≥в п≥дписуЇтьс¤ головою ≥ секретарем збор≥в ≥ не п≥зн≥ш ¤к через три робочих дн≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ збор≥в передаЇтьс¤ виконавчому органу акц≥онерного товариства.
[—таттю 41 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
–≥шенн¤ загальних збор≥в акц≥онер≥в приймаютьс¤ б≥льш≥стю у ¾ голос≥в акц≥онер≥в, ¤к≥ беруть участь в зборах з таких питань:
а) зм≥на статуту товариства;
б) прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про припиненн¤ д≥¤льност≥ товариства;
в) створенн¤ та припиненн¤ д≥¤льност≥ доч≥рн≥х п≥дприЇмств, ф≥л≥й, та представництв товариства.
ѕо решт≥ питань р≥шенн¤ приймаютьс¤ простою б≥льш≥стю голос≥в акц≥онер≥в, ¤к≥ беруть участь у зборах.
ѕро проведенн¤ загальних збор≥в акц≥онер≥в держател≥ ≥менних акц≥й пов≥домл¤ютьс¤ персонально передбаченим статутом способом. р≥м того, загальне пов≥домленн¤ друкуЇтьс¤ в м≥сцев≥й прес≥ за м≥сцезнаходженн¤м акц≥онерного товариства ≥ в одному ≥з оф≥ц≥йних друкованих видань ¬ерховноњ –ади ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни чи ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку ≥з зазначенн¤м часу ≥ м≥сц¤ проведенн¤ збор≥в та пор¤дку денного. якщо до пор¤дку денного включено питанн¤ про зм≥ну статутного фонду акц≥онерного товариства, то одночасно з пор¤дком денним друкуЇтьс¤ ≥нформац≥¤, передбачена статтею 40 цього «акону. ѕов≥домленн¤ повинно бути зроблено не менш ¤к за 45 дн≥в до скликанн¤ загальних збор≥в. ” раз≥ необх≥дност≥ може бути зроблено повторне пов≥домленн¤ в зазначених засобах масовоњ ≥нформац≥њ. «агальн≥ збори акц≥онер≥в провод¤тьс¤ на територ≥њ ”крањни, ¤к правило, за м≥сцезнаходженн¤м акц≥онерного товариства, за вин¤тком випадк≥в, коли на день проведенн¤ загальних збор≥в 100 в≥дсотками акц≥й товариства волод≥ють ≥ноземц≥, особи без громад¤нства, ≥ноземн≥ юридичн≥ особи, а також м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ.
[„астину першу статт≥ 43 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
[ќстаннЇ реченн¤ частини першоњ статт≥ 43 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 2916-III в≥д 10.01.2002 р.]
Ѕудь-¤кий з акц≥онер≥в вправ≥ вносити своњ пропозиц≥њ щодо пор¤дку денного загальних збор≥в не п≥зн≥ш ¤к за 30 дн≥в до њх скликанн¤. –≥шенн¤ про включенн¤ цих пропозиц≥й до пор¤дку денного приймаЇтьс¤ виконавчим органом товариства. ѕропозиц≥њ акц≥онер≥в, ¤к≥ волод≥ють б≥льш ¤к 10 в≥дсотками голос≥в, внос¤тьс¤ до пор¤дку денного обов'¤зково. –≥шенн¤ про зм≥ни в пор¤дку денному повинн≥ бути доведен≥ до в≥дома вс≥х акц≥онер≥в не п≥зн≥ш ¤к за 10 дн≥в до проведенн¤ збор≥в у пор¤дку, передбаченому статутом.
[„астину другу статт≥ 43 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
ƒо скликанн¤ загальних збор≥в акц≥онерам повинна бути надана можлив≥сть ознайомитись з документами, пов'¤заними з пор¤дком денним збор≥в.
«агальн≥ збори не вправ≥ приймати р≥шенн¤ з питань, не включених до пор¤дку денного.
√олосуванн¤ на загальних зборах акц≥онер≥в проводитьс¤ за принципом: одна акц≥¤ - один голос.
[ƒруге реченн¤ частини першоњ статт≥ 44 виключено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
ѕредставник може бути пост≥йним або призначеним на певний строк. јкц≥онер вправ≥ в будь-¤кий час зам≥нити свого представника у вищому орган≥, пов≥домивши про це виконавчий орган акц≥онерного товариства.
«агальн≥ збори акц≥онер≥в скликаютьс¤ не р≥дше одного разу на р≥к, ¤кщо ≥нше не передбачено статутом товариства.
ѕозачергов≥ збори акц≥онер≥в скликаютьс¤ у раз≥ неплатоспроможност≥ товариства, а також при на¤вност≥ обставин, вказаних у статут≥ товариства, ≥ в будь-¤кому ≥ншому випадку, ¤кщо цього вимагають ≥нтереси акц≥онерного товариства в ц≥лому.
ѕозачергов≥ збори повинн≥ бути також скликан≥ виконавчим органом на письмову вимогу ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради) або рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ. ¬иконавчий орган акц≥онерного товариства зобов'¤заний прот¤гом 20 дн≥в з моменту отриманн¤ письмовоњ вимоги прийн¤ти р≥шенн¤ про скликанн¤ позачергових збор≥в з пор¤дком денним, запропонованим радою акц≥онерного товариства (спостережною радою) або рев≥з≥йною ком≥с≥Їю.
[„астину третю статт≥ 45 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
јкц≥онери, ¤к≥ волод≥ють у сукупност≥ б≥льш ¤к 10 в≥дсотками голос≥в, мають право вимагати скликанн¤ позачергових збор≥в у будь-¤кий час ≥ з будь-¤кого приводу. якщо прот¤гом 20 дн≥в правл≥нн¤ не виконало зазначеноњ вимоги, вони мають право сам≥ скликати збори в≥дпов≥дно до вимог частини першоњ статт≥ 43 цього «акону.
[„астину четверту статт≥ 45 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
¬ акц≥онерному товариств≥ з числа акц≥онер≥в може створюватис¤ рада акц≥онерного товариства (спостережна рада), ¤ка представл¤Ї ≥нтереси акц≥онер≥в в перерв≥ м≥ж проведенн¤м загальних збор≥в ≥ в межах компетенц≥њ, визначеноњ статутом, контролюЇ ≥ регулюЇ д≥¤льн≥сть правл≥нн¤.
” робот≥ ради акц≥онерного товариства (спостережн≥й рад≥) з правом дорадчого голосу беруть участь представники профсп≥лкового органу або ≥ншого уповноваженого трудовим колективом органу, ¤кий п≥дписав колективний догов≥р в≥д ≥мен≥ трудового колективу.
[—таттю 46 доповнено частиною другою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 622-XIV в≥д 05.05.99 р.]
¬ акц≥онерному товариств≥, ¤ке нал≥чуЇ понад 50 акц≥онер≥в, створенн¤ ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради) обов'¤зкове.
[„астину другу статт≥ 46 вважати частиною третьою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 622-XIV в≥д 05.05.99 р.]
—татутом акц≥онерного товариства або за р≥шенн¤м загальних збор≥в акц≥онер≥в на раду акц≥онерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконанн¤ окремих функц≥й, що належать до компетенц≥њ загальних збор≥в.
[„астину третю статт≥ 46 вважати частиною четвертою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 622-XIV в≥д 05.05.99 р.]
ѕитанн¤, в≥днесен≥ статутом акц≥онерного товариства до виключноњ компетенц≥њ ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради), не можуть бути передан≥ на вир≥шенн¤ виконавчих орган≥в товариства.
[„астину четверту статт≥ 46 вважати частиною пТ¤тою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 622-XIV в≥д 05.05.99 р.]
„лени ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради) не можуть бути членами виконавчого органу та рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ.
[„астину пТ¤ту статт≥ 46 вважати частиною шостою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 622-XIV в≥д 05.05.99 р.]
[—таттю 46 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
¬иконавчим органом акц≥онерного товариства, ¤кий зд≥йснюЇ кер≥вництво його поточною д≥¤льн≥стю, Ї правл≥нн¤ або ≥нший орган, передбачений статутом.
–оботою правл≥нн¤ керуЇ голова правл≥нн¤, ¤кий призначаЇтьс¤ або обираЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статуту акц≥онерного товариства.
ѕравл≥нн¤ вир≥шуЇ вс≥ питанн¤ д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства, кр≥м тих, що вход¤ть до компетенц≥њ загальних збор≥в ≥ ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради). «агальн≥ збори можуть винести р≥шенн¤ про передачу частини належних њм прав до компетенц≥њ правл≥нн¤.
ѕравл≥нн¤ п≥дзв≥тне загальним зборам акц≥онер≥в ≥ рад≥ акц≥онерного товариства (спостережн≥й рад≥) та орган≥зуЇ виконанн¤ њх р≥шень.
ѕравл≥нн¤ д≥Ї в≥д ≥мен≥ акц≥онерного товариства в межах, передбачених цим «аконом ≥ статутом акц≥онерного товариства.
–оботою правл≥нн¤ керуЇ голова правл≥нн¤, ¤кий призначаЇтьс¤ або обираЇтьс¤ зг≥дно з статутом акц≥онерного товариства.
√олова правл≥нн¤ акц≥онерного товариства вправ≥ без дов≥реност≥ зд≥йснювати д≥њ в≥д ≥мен≥ товариства. ≤нш≥ члени правл≥нн¤ також можуть бути над≥лен≥ цим правом зг≥дно з статутом.
√олова правл≥нн¤ товариства орган≥зуЇ веденн¤ протокол≥в зас≥дань правл≥нн¤. нига протокол≥в повинна бути в будь-¤кий час надана акц≥онерам. Ќа њх вимогу видаютьс¤ засв≥дчен≥ вит¤ги з книги протокол≥в.
√оловою та членами правл≥нн¤ товариства можуть бути особи, ¤к≥ перебувають з товариством у трудових в≥дносинах.
онтроль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю правл≥нн¤ акц≥онерного товариства зд≥йснюЇтьс¤ рев≥з≥йною ком≥с≥Їю, ¤ка обираЇтьс¤ з числа акц≥онер≥в.
„ленами рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ не можуть бути члени правл≥нн¤, ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради) та ≥нш≥ посадов≥ особи.
[—таттю 49 доповнено частиною другою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97р.]
ѕор¤док д≥¤льност≥ рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ та њњ к≥льк≥сний склад затверджуютьс¤ загальними зборами акц≥онер≥в зг≥дно з статутом товариства.
[„астину другу статт≥ 30 вважати частиною третьою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
ѕерев≥рки ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ правл≥нн¤ провод¤тьс¤ рев≥з≥йною ком≥с≥Їю за дорученн¤м загальних збор≥в, ради акц≥онерного товариства (спостережноњ ради), з њњ власноњ ≥н≥ц≥ативи або на вимогу акц≥онер≥в, ¤к≥ волод≥ють у сукупност≥ б≥льш ¤к 10 в≥дсотками голос≥в. –ев≥з≥йн≥й ком≥с≥њ акц≥онерного товариства повинн≥ бути подан≥ вс≥ матер≥али, бухгалтерськ≥ або ≥нш≥ документи ≥ особист≥ по¤сненн¤ службових ос≥б на њњ вимогу.
[„астину третю статт≥ 49 вважати частиною четвертою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ допов≥даЇ про результати проведених нею перев≥рок загальним зборам акц≥онерного товариства або рад≥ акц≥онерного товариства (спостережн≥й рад≥).
[„астину четверту статт≥ 49 вважати частиною пТ¤тою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
„лени рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ вправ≥ брати участь з дорадчим голосом у зас≥данн¤х правл≥нн¤.
[„астину пТ¤ту статт≥ 49 вважати частиною шостою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ складаЇ висновок по р≥чних зв≥тах та балансах. Ѕез висновку рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ загальн≥ збори акц≥онер≥в не вправ≥ затверджувати баланс.
[„астину шосту статт≥ 49 вважати частиною сьомою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ зобов'¤зана вимагати позачергового скликанн¤ загальних збор≥в акц≥онер≥в у раз≥ виникненн¤ загрози суттЇвим ≥нтересам акц≥онерного товариства або ви¤вленн¤ зловживань, вчинених посадовими особами.
[„астину сьому статт≥ 49 вважати частиною восьмою зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
“овариством з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю визнаЇтьс¤ товариство, що маЇ статутний фонд, розд≥лений на частки, розм≥р ¤ких визначаЇтьс¤ установчими документами.
”часники товариства несуть в≥дпов≥дальн≥сть в межах њх вклад≥в.
” випадках, передбачених установчими документами, учасники, ¤к≥ не повн≥стю внесли вклади, в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми товариства також у межах невнесеноњ частини вкладу.
”становч≥ документи товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, кр≥м в≥домостей, зазначених у статт≥ 4 цього «акону, повинн≥ м≥стити в≥домост≥ про розм≥р часток кожного з учасник≥в, розм≥р, склад та пор¤док внесенн¤ ними вклад≥в.
«м≥ни вартост≥ майна, внесеного ¤к вклад, та додатков≥ внески учасник≥в не впливають на розм≥р њх частки у статутному фонд≥, вказаноњ в установчих документах товариства, ¤кщо ≥нше не передбачено установчими документами.
” товариств≥ з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю створюЇтьс¤ статутний фонд, розм≥р ¤кого повинен становити не менше суми, екв≥валентноњ 100 м≥н≥мальним зароб≥тним платам, виход¤чи ≥з ставки м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, д≥ючоњ на момент створенн¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.
[” частин≥ перш≥й статт≥ 52 де¤к≥ слова зам≥нено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 3709-XII в≥д 16.12.93 р.]
[” частину першу статт≥ 52 внесено зм≥ни зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 622-XIV в≥д 05.05.99 р.]
ƒо моменту реЇстрац≥њ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю кожен з учасник≥в зобов'¤заний внести до статутного фонду не менше 30 в≥дсотк≥в вказаного в установчих документах вкладу. ¬несенн¤ до статутного фонду грошей п≥дтверджуЇтьс¤ документами, виданими банк≥вського установою.
[„астину другу статт≥ 52 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 1987-III в≥д 21.09.2000 р.]
”часник зобов'¤заний повн≥стю внести св≥й вклад не п≥зн≥ше року п≥сл¤ реЇстрац≥њ товариства. ” раз≥ невиконанн¤ цього зобов'¤занн¤ у визначений строк учасник, ¤кщо ≥нше не передбачено установчими документами, сплачуЇ за час прострочки 10 в≥дсотк≥в р≥чних з недовнесеноњ суми.
”часнику товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, ¤кий повн≥стю вн≥с вклад, видаЇтьс¤ св≥доцтво товариства.
”часник товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю може за згодою решти учасник≥в уступити свою частку (њњ частину) одному чи к≥льком учасникам цього ж товариства, а ¤кщо ≥нше не передбачено установчими документами, то ≥ трет≥м особам. ”часники товариства користуютьс¤ переважним правом придбанн¤ частки (њњ частини) учасника, ¤кий њњ уступив, пропорц≥йно њх часткам у статутному фонд≥ товариства або в ≥ншому погодженому м≥ж ними розм≥р≥.
ѕередана частка (њњ частина) трет≥м особам можлива т≥льки п≥сл¤ повного внесенн¤ вкладу учасником, ¤кий њњ уступаЇ.
ѕри передач≥ частки (њњ частини) трет≥й особ≥ в≥дбуваЇтьс¤ одночасний перех≥д до нењ вс≥х прав та обов'¤зк≥в, що належали учаснику, ¤кий уступив њњ повн≥стю або частково.
„астка учасника товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю п≥сл¤ повного внесенн¤ ним вкладу може бути придбана самим товариством. ” цьому випадку воно зобов'¤зане передати њњ ≥ншим учасникам або трет≥м особам у строк, що не перевищуЇ одного року. ѕрот¤гом цього пер≥оду розпод≥л прибутку, а також голосуванн¤ ≥ визначенн¤ кворуму у вищому орган≥ провад¤тьс¤ без урахуванн¤ частки, придбаноњ товариством.
ѕри виход≥ учасника з товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю йому сплачуЇтьс¤ варт≥сть частини майна товариства, пропорц≥йна його частц≥ у статутному фонд≥. ¬иплата провадитьс¤ п≥сл¤ затвердженн¤ зв≥ту за р≥к, в ¤кому в≥н вийшов з товариства, ≥ в строк до 12 м≥с¤ц≥в з дн¤ виходу. Ќа вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повн≥стю або частково в натуральн≥й форм≥.
”часнику, ¤кий вибув, сплачуЇтьс¤ належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному роц≥ до моменту його виходу. ћайно, передане учасником товариству т≥льки в користуванн¤, повертаЇтьс¤ в натуральн≥й форм≥ без винагороди.
ѕри реорган≥зац≥њ юридичноњ особи, учасника товариства або у зв'¤зку ≥з смертю громад¤нина, учасника товариства, правонаступники (спадкоЇмц≥) мають переважне право вступу до цього товариства.
ѕри в≥дмов≥ правонаступника (спадкоЇмц¤) в≥д вступу до товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю або в≥дмов≥ товариства у прийн¤тт≥ до нього правонаступника (спадкоЇмц¤) йому видаЇтьс¤ у грошов≥й або натуральн≥й форм≥ частка у майн≥, ¤ка належала реорган≥зован≥й або л≥кв≥дован≥й юридичн≥й особ≥ (спадкодавець), варт≥сть ¤коњ визначаЇтьс¤ на день реорган≥зац≥њ або л≥кв≥дац≥њ (смерт≥) учасника. ” цих випадках розм≥р статутного фонду товариства п≥дл¤гаЇ зменшенню.
–≥шенн¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю про зменшенн¤ його статутного фонду набираЇ чинност≥ не ран≥ш ¤к через 3 м≥с¤ц≥ п≥сл¤ державноњ реЇстрац≥њ ≥ публ≥кац≥њ про це у встановленому пор¤дку.
«верненн¤ ст¤гненн¤ на частку учасника у товариств≥ з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю по його власних зобов'¤занн¤х не допускаЇтьс¤.
ѕри недостатност≥ майна учасника дл¤ покритт¤ його борг≥в кредитори вправ≥ вимагати вид≥ленн¤ частки учасника-боржника у пор¤дку, передбаченому статтею 55 цього «акону.
¬ищим органом товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї збори учасник≥в. ¬они складаютьс¤ з учасник≥в товариства або призначених ними представник≥в.
ѕредставники учасник≥в можуть бути пост≥йними або призначеними на певний строк. ”часник вправ≥ в будь-¤кий час зам≥нити свого представника у зборах учасник≥в, спов≥стивши про це ≥нших учасник≥в.
”часник товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю вправ≥ передати своњ повноваженн¤ на зборах ≥ншому учаснику або представников≥ ≥ншого учасника товариства.
”часники мають к≥льк≥сть голос≥в, пропорц≥йну розм≥ру њх часток у статутному фонд≥.
«бори учасник≥в товариства обирають голову товариства.
ƒо компетенц≥њ збор≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю кр≥м питань, зазначених у пунктах УаФ, УбФ, Уг-жФ, Уи-њФ статт≥ 41 цього «акону, належить:
а) встановленн¤ розм≥ру, форми ≥ пор¤дку внесенн¤ учасниками додаткових вклад≥в;
б) вир≥шенн¤ питанн¤ про придбанн¤ товариством частки учасника;
в) виключенн¤ учасника з товариства.
« питань, зазначених у пунктах "а", "б" статт≥ 41 цього «акону, а також при вир≥шенн≥ питанн¤ про виключенн¤ учасника з товариства р≥шенн¤ вважаЇтьс¤ прийн¤тим, ¤кщо за нього проголосують учасники, що волод≥ють у сукупност≥ б≥льш ¤к 50 в≥дсотками загальноњ к≥лькост≥ голос≥в учасник≥в товариства.
[„астину другу статт≥ 59 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 3095-III в≥д 07.03.2002 р.]
ѕо решт≥ питань р≥шенн¤ приймаютьс¤ простою б≥льш≥стю голос≥в.
«бори учасник≥в вважаютьс¤ повноважними, ¤кщо на них присутн≥ учасники (представники учасник≥в), що волод≥ють у сукупност≥ б≥льш ¤к 60 в≥дсотками голос≥в.
[” частин≥ перш≥й статт≥ 60 де¤к≥ слова виключено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 3095-III в≥д 07.03.2002 р.]
Ѕрати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих орган≥в, ¤к≥ не Ї учасниками товариства. ”часники збор≥в, ¤к≥ беруть участь у зборах, реЇструютьс¤ з зазначенн¤м к≥лькост≥ голос≥в, ¤ку маЇ кожний учасник. ÷ей перел≥к п≥дписуЇтьс¤ головою та секретарем збор≥в.
Ѕудь-¤кий з учасник≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю вправ≥ вимагати розгл¤ду питанн¤ на зборах учасник≥в за умови, що воно було ним поставлено не п≥зн≥ш ¤к за 25 дн≥в до початку збор≥в.
” випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ методом опитуванн¤. ” цьому випадку проект р≥шенн¤ або питанн¤ дл¤ голосуванн¤ надсилаютьс¤ учасникам, ¤к≥ повинн≥ у письмов≥й форм≥ спов≥стити по них свою думку. ѕрот¤гом 10 дн≥в з моменту одержанн¤ пов≥домленн¤ в≥д останнього учасника голосуванн¤ вс≥ вони повинн≥ бути про≥нформован≥ головою про прийн¤те р≥шенн¤.
[„етверте реченн¤ частини четвертоњ статт≥ 60 виключено зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 3095-III в≥д 07.03.2002 р.]
√олова збор≥в товариства орган≥зуЇ веденн¤ протоколу. нига протокол≥в маЇ бути в будь-¤кий час надана учасникам товариства. Ќа њх вимогу повинн≥ видаватис¤ засв≥дчен≥ вит¤ги з книги протокол≥в.
«бори учасник≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю скликаютьс¤ не р≥дше двох раз≥в на р≥к, ¤кщо ≥нше не передбачено установчими документами.
ѕозачергов≥ збори учасник≥в скликаютьс¤ головою товариства при на¤вност≥ обставин, зазначених в установчих документах, у раз≥ неплатоспроможност≥ товариства, а також у будь-¤кому ≥ншому випадку, ¤кщо цього потребують ≥нтереси товариства в ц≥лому, зокрема ¤кщо виникаЇ загроза значного скороченн¤ статутного фонду.
«бори учасник≥в товариства повинн≥ скликатис¤ також на вимогу виконавчого органу.
”часники товариства, що волод≥ють у сукупност≥ б≥льш ¤к 20 в≥дсотк≥в голос≥в, мають право вимагати скликанн¤ позачергових збор≥в учасник≥в у будь-¤кий час ≥ з будь-¤кого приводу, що стосуЇтьс¤ д≥¤льност≥ товариства. якщо прот¤гом 25 дн≥в голова товариства не виконав зазначеноњ вимоги, вони вправ≥ сам≥ скликати збори учасник≥в.
ѕро проведенн¤ загальних збор≥в товариства учасники пов≥домл¤ютьс¤ передбаченим статутом способом з зазначенн¤м часу ≥ м≥сц¤ проведенн¤ збор≥в та пор¤дку денного. ѕов≥домленн¤ повинно бути зроблено не менш ¤к за 30 дн≥в до скликанн¤ загальних збор≥в. Ѕудь-¤кий з учасник≥в товариства вправ≥ вимагати розгл¤ду питанн¤ на зборах учасник≥в за умови, що воно було ним поставлене не п≥зн≥ш ¤к за 25 дн≥в до початку збор≥в. Ќе п≥зн≥ш ¤к за 7 дн≥в до скликанн¤ загальних збор≥в учасникам товариства повинна бути надана можлив≥сть ознайомитис¤ з документами, внесеними у пор¤док денний збор≥в. « питань, не включених до пор¤дку денного, р≥шенн¤ можуть прийматис¤ т≥льки за згодою вс≥х учасник≥в, присутн≥х на зборах.
” товариств≥ з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю створюЇтьс¤ виконавчий орган: колег≥альний (дирекц≥¤) або одноособовий (директор). ƒирекц≥ю очолюЇ генеральний директор. „ленами виконавчого органу можуть бути також ≥ особи, ¤к≥ не Ї учасниками товариства.
ƒирекц≥¤ (директор) вир≥шуЇ ус≥ питанн¤ д≥¤льност≥ товариства, за вин¤тком тих, що вход¤ть до виключноњ компетенц≥њ збор≥в учасник≥в. «бори учасник≥в товариства можуть винести р≥шенн¤ про передачу частини повноважень, що належать њм, до компетенц≥њ дирекц≥њ (директора).
ƒирекц≥¤ (директор) п≥дзв≥тна зборам учасник≥в ≥ орган≥зуЇ виконанн¤ њх р≥шень. ƒирекц≥¤ (директор) не вправ≥ приймати р≥шенн¤, обов'¤зков≥ дл¤ учасник≥в товариства.
ƒирекц≥¤ (директор) д≥Ї в≥д ≥мен≥ товариства в межах, встановлених даним «аконом та установчими документами.
√енеральний директор маЇ право без дов≥реност≥ виконувати д≥њ в≥д ≥мен≥ товариства. ≤нш≥ члени дирекц≥њ також можуть бути над≥лен≥ цим правом.
√енеральний директор (директор) не може бути одночасно головою збор≥в учасник≥в товариства.
онтроль за д≥¤льн≥стю дирекц≥њ (директора) товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю зд≥йснюЇтьс¤ рев≥з≥йною ком≥с≥Їю, що утворюЇтьс¤ зборами учасник≥в товариства з њх числа, в к≥лькост≥, передбачен≥й установчими документами, але не менше 3 ос≥б. „лени дирекц≥њ (директор) не можуть бути членами рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ.
ѕерев≥рка д≥¤льност≥ дирекц≥њ (директора) товариства проводитьс¤ рев≥з≥йною ком≥с≥Їю за дорученн¤м збор≥в, з власноњ ≥н≥ц≥ативи або на вимогу учасник≥в товариства. –ев≥з≥йна ком≥с≥¤ вправ≥ вимагати в≥д посадових ос≥б товариства поданн¤ њй ус≥х необх≥дних матер≥ал≥в, бухгалтерських чи ≥нших документ≥в та особистих по¤снень.
–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ допов≥даЇ результати проведених нею перев≥рок вищому органу товариства.
–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ складаЇ висновок по р≥чних зв≥тах та балансах. Ѕез висновку рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ збори учасник≥в товариства не мають права затверджувати баланс товариства.
–ев≥з≥йна ком≥с≥¤ маЇ право ставити питанн¤ про скликанн¤ позачергових збор≥в учасник≥в, ¤кщо виникла загроза суттЇвим ≥нтересам товариства або ви¤влен≥ зловживанн¤ службовими особами товариства.
”часник товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, ¤кий систематично не виконуЇ або неналежним чином виконуЇ обов'¤зки, або перешкоджаЇ своњми д≥¤ми дос¤гненню ц≥лей товариства, може бути виключений з товариства на основ≥ р≥шенн¤, за ¤ке проголосували учасники, що волод≥ють у сукупност≥ б≥льш ¤к 50 в≥дсотками загальноњ к≥лькост≥ голос≥в учасник≥в товариства. ѕри цьому цей учасник (його представник) у голосуванн≥ участ≥ не бере.
[” частину першу статт≥ 64 внесено зм≥ни зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 3095-III в≥д 07.03.2002р.]
¬иключенн¤ учасника з товариства призводить до насл≥дк≥в, передбачених статт¤ми 54 ≥ 55 цього «акону.
“овариством з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю визнаЇтьс¤ товариство, статутний фонд ¤кого под≥лений на частки визначених установчими документами розм≥р≥в. ”часники такого товариства в≥дпов≥дають по його боргах своњми внесками до статутного фонду, а при недостатност≥ цих сум додатково належним њм майном в однаковому дл¤ вс≥х учасник≥в кратному розм≥р≥ до внеска кожного учасника.
√раничний розм≥р в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в передбачаЇтьс¤ в установчих документах.
ƒо товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю застосовуютьс¤ норми статей 4, 11, 52-64 цього «акону з урахуванн¤м особливостей, передбачених даною статтею.
ѕовним визнаЇтьс¤ таке товариство, вс≥ учасники ¤кого займаютьс¤ сп≥льною п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю ≥ несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства ус≥м своњм майном.
”становчий догов≥р про повне товариство, кр≥м умов, передбачених статт¤ми 4 ≥ 66 цього «акону, повинен визначати розм≥р частки кожного з учасник≥в, розм≥р склад та пор¤док внесенн¤ вклад≥в, форму њх участ≥ у справах товариства.
¬еденн¤ справ повного товариства зд≥йснюЇтьс¤ за загальною згодою вс≥х учасник≥в.
¬еденн¤ справ товариства може зд≥йснюватис¤ або вс≥ма учасниками, або одним чи к≥лькома з них, ¤к≥ виступають в≥д ≥мен≥ товариства. ¬ останньому випадку обс¤г повноважень учасник≥в визначаЇтьс¤ дорученн¤м, ¤ке повинно бути п≥дписано рештою учасник≥в товариства.
якщо в установленому договор≥ визначаютьс¤ дек≥лька учасник≥в, ¤к≥ над≥л¤ютьс¤ повноваженн¤ми на веденн¤ справ товариства, то передбачаЇтьс¤, що кожен з них може д≥¤ти в≥д ≥мен≥ товариства самост≥йно. ¬ установчому договор≥ може бути в≥дзначено, що так≥ учасники мають право вчин¤ти в≥дпов≥дн≥ д≥њ лише сп≥льно.
”часники, ¤ким було доручено веденн¤ справ повного товариства, зобов'¤зан≥ надавати решт≥ учасник≥в на њх вимогу повну ≥нформац≥ю про д≥њ, що виконуютьс¤ в≥д ≥мен≥ та в ≥нтересах товариства.
ѕовноваженн¤ учасника на веденн¤ справ товариства припин¤ютьс¤ повн≥стю або частково з припиненн¤м д≥¤льност≥ самого товариства у зв'¤зку з в≥дмовою учасника в≥д дорученн¤ чи скасуванн¤ дорученн¤ на вимогу хоча б одного з решти учасник≥в.
”часник, ¤кий д≥¤в у сп≥льних ≥нтересах, не маючи повноважень, у випадках, коли його д≥њ не будуть схвален≥ рештою учасник≥в, вправ≥ ставити вимогу до товариства в≥дшкодувати витрати за умови, ¤кщо доведено, що внасл≥док його д≥й товариство зберегло чи в≥дпов≥дно надбало майно, ¤ке переб≥льшуЇ за варт≥стю понесен≥ товариством витрати.
ѕередача учасником повного товариства своЇњ частки (њњ частини) ≥ншим учасникам цього товариства або трет≥м особам може бути зд≥йснена лише за згодою вс≥х учасник≥в.
« передачею частки (њњ частини) трет≥й особ≥ зд≥йснюЇтьс¤ одночасно перех≥д ус≥Їњ сукупност≥ прав та обов'¤зк≥в, що належали учаснику, ¤кий вибув з повного товариства або в≥дступив частину своЇњ частки.
ѕри реорган≥зац≥њ юридичноњ особи, учасника повного товариства, або смерт≥ громад¤нина, учасника повного товариства, правонаступник (спадкоЇмець) маЇ переважне право вступу до товариства за згодою решти учасник≥в.
ѕравонаступник (спадкоЇмець) несе в≥дпов≥дальн≥сть за борги учасника перед повним товариством, а також за борги товариства перед трет≥ми особами, що виникли за час д≥¤льност≥ товариства.
” раз≥ в≥дмови правонаступника (спадкоЇмц¤) в≥д вступу до повного товариства або в≥дмови товариства у прийн¤тт≥ правонаступника (спадкоЇмц¤) йому виплачують варт≥сть частки, що належить реорган≥зован≥й юридичн≥й особ≥ (спадкоЇмцю), розм≥р ¤коњ визначаЇтьс¤ на день реорган≥зац≥њ (смерт≥) учасника. ¬ цих випадках в≥дпов≥дно зменшуЇтьс¤ розм≥р майна товариства, вказаний в установчому договор≥.
”часники повного товариства не вправ≥ в≥д свого ≥мен≥ та в своњх ≥нтересах зд≥йснювати угоди, однор≥дн≥ з ц≥л¤ми д≥¤льност≥ товариства, а також брати участь у будь-¤ких товариствах (кр≥м акц≥онерних товариств), ¤к≥ мають однор≥дну з повним товариством ц≥ль д≥¤льност≥.
” раз≥ порушенн¤ правил, встановлених ц≥Їю статтею, учасники повного товариства зобов'¤зан≥ компенсувати збитки, запод≥¤н≥ товариству цими д≥¤ми.
”часник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може в будь-¤кий час вийти з товариства, попередивши про це не п≥зн≥ш ¤к за 3 м≥с¤ц≥.
¬их≥д ≥з товариства, що було створено на визначений строк, допускаЇтьс¤ лише при на¤вност≥ поважних причин та за умови, що попередженн¤ про це над≥йшло не п≥зн≥ш ¤к за 6 м≥с¤ц≥в.
якщо при виход≥ учасника з повного товариства збер≥гаЇтьс¤ товариство, учаснику сплачуЇтьс¤ варт≥сть його внеску в≥дпов≥дно до балансу, складеного на день виходу. Ќа вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повн≥стю або частково в натуральн≥й форм≥.
”часнику, ¤кий вибув, сплачуЇтьс¤ належна йому частина прибутку, одержаного товариством у даному роц≥. ћайно, передане учасникам товариства т≥льки дл¤ користуванн¤, повертаЇтьс¤ в натуральн≥й форм≥ без винагороди.
”часник повного товариства, ¤кий систематично не виконуЇ чи не належним чином виконуЇ обов'¤зки або перешкоджаЇ своњми д≥¤ми дос¤гненню ц≥лей товариства, може бути виключений з товариства в пор¤дку, передбаченому установчими документами.
¬иключенн¤ учасника з повного товариства призводить до насл≥дк≥в, передбачених статтею 71 цього «акону.
«верненн¤ ст¤гненн¤ на частку учасника в повному товариств≥ по його власних зобов'¤занн¤х не допускаЇтьс¤. ѕри недостатност≥ майна учасника дл¤ покритт¤ борг≥в по зобов'¤занн¤х кредитори можуть вимагати у встановленому пор¤дку л≥кв≥дац≥њ товариства або вид≥ленн¤ дол≥ учасника-боржника.
–ешта учасник≥в вправ≥ з метою збереженн¤ товариства вид≥лити частку учасника-боржника в грошов≥й або натуральн≥й форм≥ в≥дпов≥дно до балансу, складеного на день вибутт¤ такого учасника з товариства.
якщо при л≥кв≥дац≥њ повного товариства ви¤витьс¤, що на¤вного майна не вистачаЇ дл¤ сплачуванн¤ вс≥х борг≥в, за товариство у недостатн≥й частин≥ несуть сол≥дну в≥дпов≥дальн≥сть його учасники ус≥м своњм майном, на ¤ке в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни може бути звернено ст¤гненн¤. ”часник товариства в≥дпов≥даЇ за борги товариства незалежно в≥д того, чи виникли вони п≥сл¤ або до його вступу до товариства.
”часник, ¤кий сплатить повн≥стю борги товариства, вправ≥ звернутис¤ з регресною вимогою у в≥дпов≥дн≥й частин≥ до решти учасник≥в, ¤к≥ несуть перед ним в≥дпов≥дальн≥сть пропорц≥йно своњй частц≥ у майн≥ товариства.
омандитним товариством визнаЇтьс¤ товариство, в ¤кому разом з одним або б≥льше учасник≥в, ¤к≥ зд≥йснюють в≥д ≥мен≥ товариства п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть ≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства вс≥м своњм майном, Ї один або б≥льше учасник≥в, в≥дпов≥дальн≥сть ¤ких обмежуЇтьс¤ вкладом у майн≥ товариства (вкладник≥в).
[„астину першу статт≥ 75 викладено у нов≥й редакц≥њ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни N 769/97-¬– в≥д 23.12.97 р.]
якщо у командитному товариств≥ беруть участь два або б≥льше учасник≥в з повною в≥дпов≥дальн≥стю, вони несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть по боргах товариства.
”становчий догов≥р про командитне товариство, кр≥м умов, передбачених у статт≥ 4 цього «акону, повинен включати розм≥р часток кожного з учасник≥в з повною в≥дпов≥дальн≥стю, розм≥р, склад ≥ пор¤док внесенн¤ ними вклад≥в, форму њх участ≥ у справах товариства.
¬ установчому договор≥ стосовно вкладник≥в вказуЇтьс¤ т≥льки сукупний розм≥р њх часток у майн≥ товариства, а також розм≥р, склад ≥ пор¤док внесенн¤ ними вклад≥в.
ƒо командитного товариства застосовуютьс¤ норми статей 67-74 з урахуванн¤м особливостей, передбачених у статт¤х 78-83 цього «акону.
¬кладник може вступати до командитного товариства шл¤хом внесенн¤ грошових або матер≥альних вклад≥в.
¬кладники командитного товариства мають право:
д≥¤ти в≥д ≥мен≥ командитного товариства т≥льки у раз≥ на¤вност≥ дорученн¤ ≥ зг≥дно з ним;
вимагати першочергового поверненн¤ вкладу (н≥ж учасникам з повною в≥дпов≥дальн≥стю) у випадку л≥кв≥дац≥њ товариства;
вимагати поданн¤ њм р≥чних зв≥т≥в ≥ баланс≥в, а також забезпеченн¤ можливост≥ перев≥рки правильност≥ њх складенн¤.
¬кладники командитного товариства повинн≥ вносити вклади ≥ додатков≥ внески у розм≥р≥, способами ≥ у пор¤дку, передбаченими установчим договором.
—укупний розм≥р часток вкладник≥в не повинен перевищувати 50 в≥дсотк≥в майна товариства, зазначеного в установчому договор≥.
Ќа момент реЇстрац≥њ командитного товариства кожний з вкладник≥в повинен внести не менше 25 в≥дсотк≥в свого внеску.
”правл≥нн¤ справами командитного товариства зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки учасниками з повною в≥дпов≥дальн≥стю.
” командитному товариств≥, де Ї т≥льки один учасник з повною в≥дпов≥дальн≥стю, управл≥нн¤ справами зд≥йснюЇтьс¤ цим учасником самост≥йно.
¬кладники не вправ≥ перешкоджати д≥¤м учасник≥в з повною в≥дпов≥дальн≥стю по управл≥нню справами командитного товариства.
якщо вкладник командитного товариства зд≥йснюЇ угоду в≥д ≥мен≥ ≥ в ≥нтересах товариства без в≥дпов≥дних повноважень, то у раз≥ схваленн¤ його д≥й командитним товариством в≥н разом з учасниками з повною в≥дпов≥дальн≥стю в≥дпов≥даЇ по угод≥ перед кредиторами ус≥м своњм майном, на ¤ке в≥дпов≥дно до законодавства може бути звернено ст¤гненн¤.
якщо схваленн¤ не буде одержано, вкладник в≥дпов≥даЇ перед третьою особою самост≥йно ус≥м своњм майном, на ¤ке в≥дпов≥дно до законодавства може бути звернено ст¤гненн¤.
¬кладник командитного товариства в≥дпов≥даЇ за борги товариства, ¤к≥ виникли до його вступу у товариство, перед трет≥ми особами в тому ж пор¤дку, ¤к ≥ ≥нш≥ вкладники.
омандитне товариство, кр≥м п≥дстав, вказаних у статт≥ 19 цього «акону, припин¤Їтьс¤ також у раз≥ вибутт¤ вс≥х учасник≥в з повною в≥дпов≥дальн≥стю.
ѕри вибутт≥ ус≥х вкладник≥в учасники з повною в≥дпов≥дальн≥стю вправ≥ зам≥сть л≥кв≥дац≥њ товариства перетворити його в повне товариство. ” цьому випадку, ¤к ≥ у випадку л≥кв≥дац≥њ товариства, необх≥дно внести в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до установчого договору ≥ державного реЇстру.
Ќа¤вн≥ у командитного товариства грошов≥ кошти, включаючи ≥ виручку в≥д продажу його майна при л≥кв≥дац≥њ, п≥сл¤ розрахунк≥в по оплат≥ прац≥ найманих прац≥вник≥в товариства ≥ виконанн¤ обов'¤зк≥в перед банками, бюджетом, ≥ншими кредиторами у першу чергу розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж вкладниками дл¤ поверненн¤ њм њх вклад≥в, а пот≥м м≥ж учасниками з повною в≥дпов≥дальн≥стю у пор¤дку ≥ на умовах, передбачених цим «аконом ≥ установчим договором. ” раз≥ недостатност≥ кошт≥в товариства дл¤ повного поверненн¤ вкладникам њх вклад≥в на¤вн≥ кошти розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж вкладниками в≥дпов≥дно до њх дол≥ у майн≥ товариства.
√олова ¬ерховноњ –ади ”крањни
Ћ. равчук
јвтор проекта - —адовий “арас http://ukrlaws.narod.ru |