÷ив≥льний кодекс ”крањни
|
|
«м≥ст
кодексу
|
| нига 1. «агальн≥ положенн¤ |
| нига 2. ќсобист≥ немайнов≥ права ф≥зичноњ особи |
| нига 3. ѕраво власност≥ та ≥нш≥ речов≥ права |
| нига 4. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ |
| нига 5. «обов'¤зальне право |
| нига 6. —падкове право |
1. ÷ив≥льним законодавством регулюютьс¤ особист≥ немайнов≥ та майнов≥ в≥дносини (цив≥льн≥ в≥дносини), заснован≥ на юридичн≥й р≥вност≥, в≥льному волеви¤вленн≥, майнов≥й самост≥йност≥ њх учасник≥в.
2. ƒо майнових в≥дносин, заснованих на адм≥н≥стративному або ≥ншому владному п≥дпор¤дкуванн≥ одн≥Їњ сторони друг≥й сторон≥, а також до податкових, бюджетних в≥дносин цив≥льне законодавство не застосовуЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ”часниками цив≥льних в≥дносин Ї ф≥зичн≥ особи та юридичн≥ особи (дал≥ - особи).
2. ”часниками цив≥льних в≥дносин Ї: держава ”крањна, јвтономна –еспубл≥ка рим, територ≥альн≥ громади, ≥ноземн≥ держави та ≥нш≥ суб'Їкти публ≥чного права.
1. «агальними засадами цив≥льного законодавства Ї:
1) неприпустим≥сть свав≥льного втручанн¤ у сферу особистого житт¤ людини;
2) неприпустим≥сть позбавленн¤ права власност≥, кр≥м випадк≥в, встановлених онституц≥Їю ”крањни та законом;
3) свобода договору;
4) свобода п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ка не заборонена законом;
5) судовий захист цив≥льного права та ≥нтересу;
6) справедлив≥сть, добросов≥сн≥сть та розумн≥сть.
1. ќснову цив≥льного законодавства ”крањни становить онституц≥¤ ”крањни.
2. ќсновним актом цив≥льного законодавства ”крањни Ї ÷ив≥льний кодекс ”крањни.
јктами цив≥льного законодавства Ї також ≥нш≥ закони ”крањни, ¤к≥ приймаютьс¤ в≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни та цього одексу (дал≥ - закон).
якщо суб'Їкт права законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи подав до ¬ерховноњ –ади ”крањни проект закону, ¤кий регулюЇ цив≥льн≥ в≥дносини ≥накше, н≥ж цей одекс, в≥н зобов'¤заний одночасно подати проект закону про внесенн¤ зм≥н до ÷ив≥льного кодексу ”крањни. ѕоданий законопроект розгл¤даЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни одночасно з в≥дпов≥дним проектом закону про внесенн¤ зм≥н до ÷ив≥льного кодексу ”крањни.
3. ÷ив≥льн≥ в≥дносини можуть регулюватись актами ѕрезидента ”крањни у випадках, встановлених онституц≥Їю ”крањни.
4. јктами цив≥льного законодавства Ї також постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
якщо постанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни суперечить положенн¤м цього одексу або ≥ншому закону, застосовуютьс¤ в≥дпов≥дн≥ положенн¤ цього одексу або ≥ншого закону.
5. ≤нш≥ органи державноњ влади ”крањни, органи влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим можуть видавати нормативно-правов≥ акти, що регулюють цив≥льн≥ в≥дносини, лише у випадках ≥ в межах, встановлених онституц≥Їю ”крањни та законом.
6. ÷ив≥льн≥ в≥дносини регулюютьс¤ однаково на вс≥й територ≥њ ”крањни.
1. јкти цив≥льного законодавства регулюють в≥дносини, ¤к≥ виникли з дн¤ набранн¤ ними чинност≥.
2. јкт цив≥льного законодавства не маЇ зворотноњ д≥њ у час≥, кр≥м випадк≥в, коли в≥н пом'¤кшуЇ або скасовуЇ цив≥льну в≥дпов≥дальн≥сть особи.
3. якщо цив≥льн≥ в≥дносини виникли ран≥ше ≥ регулювалис¤ актом цив≥льного законодавства, ¤кий втратив чинн≥сть, новий акт цив≥льного законодавства застосовуЇтьс¤ до прав та обов'¤зк≥в, що виникли з моменту набранн¤ ним чинност≥.
1. —торони мають право укласти догов≥р, ¤кий не передбачений актами цив≥льного законодавства, але в≥дпов≥даЇ загальним засадам цив≥льного законодавства.
2. —торони мають право врегулювати у договор≥, ¤кий передбачений актами цив≥льного законодавства, своњ в≥дносини, ¤к≥ не врегульован≥ цими актами.
3. —торони в договор≥ можуть в≥дступити в≥д положень акт≥в цив≥льного законодавства ≥ врегулювати своњ в≥дносини на власний розсуд.
—торони в договор≥ не можуть в≥дступити в≥д положень акт≥в цив≥льного законодавства, ¤кщо в цих актах пр¤мо вказано про це, а також у раз≥, ¤кщо обов'¤зков≥сть дл¤ стор≥н положень акт≥в цив≥льного законодавства випливаЇ з њх зм≥сту або ≥з сут≥ в≥дносин м≥ж сторонами.
4. ѕоложенн¤ частин першоњ, другоњ ≥ третьоњ ц≥Їњ статт≥ застосовуютьс¤ ≥ до односторонн≥х правочин≥в.
1. ÷ив≥льн≥ в≥дносини можуть регулюватис¤ звичаЇм, зокрема звичаЇм д≥лового обороту.
«вичаЇм Ї правило повед≥нки, ¤ке не встановлене актами цив≥льного законодавства, але Ї усталеним у певн≥й сфер≥ цив≥льних в≥дносин.
«вичай може бути заф≥ксований у в≥дпов≥дному документ≥.
2. «вичай, що суперечить договору або актам цив≥льного законодавства, у цив≥льних в≥дносинах не застосовуЇтьс¤.
1. якщо цив≥льн≥ в≥дносини не врегульован≥ цим одексом, ≥ншими актами цив≥льного законодавства або договором, вони регулюютьс¤ тими правовими нормами цього одексу, ≥нших акт≥в цив≥льного законодавства, що регулюють под≥бн≥ за зм≥стом цив≥льн≥ в≥дносини (аналог≥¤ закону).
2. ” раз≥ неможливост≥ використати аналог≥ю закону дл¤ регулюванн¤ цив≥льних в≥дносин вони регулюютьс¤ в≥дпов≥дно до загальних засад цив≥льного законодавства (аналог≥¤ права).
1. ѕоложенн¤ цього одексу застосовуютьс¤ до врегулюванн¤ в≥дносин, ¤к≥ виникають у сферах використанн¤ природних ресурс≥в та охорони довк≥лл¤, а також до трудових та с≥мейних в≥дносин, ¤кщо вони не врегульован≥ ≥ншими актами законодавства.
2. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ регулюванн¤ майнових в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤.
1. „инний м≥жнародний догов≥р, ¤кий регулюЇ цив≥льн≥ в≥дносини, згода на обов'¤зков≥сть ¤кого надана ¬ерховною –адою ”крањни, Ї частиною нац≥онального цив≥льного законодавства ”крањни.
2. якщо у чинному м≥жнародному договор≥ ”крањни, укладеному у встановленому законом пор¤дку, м≥ст¤тьс¤ ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що встановлен≥ в≥дпов≥дним актом цив≥льного законодавства, застосовуютьс¤ правила в≥дпов≥дного м≥жнародного договору ”крањни.
1. ÷ив≥льн≥ права та обов'¤зки виникають ≥з д≥й ос≥б, що передбачен≥ актами цив≥льного законодавства, а також ≥з д≥й ос≥б, що не передбачен≥ цими актами, але за аналог≥Їю породжують цив≥льн≥ права та обов'¤зки.
2. ѕ≥дставами виникненн¤ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в, зокрема, Ї:
1) договори та ≥нш≥ правочини;
2) створенн¤ л≥тературних, художн≥х твор≥в, винаход≥в та ≥нших результат≥в ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥;
3) завданн¤ майновоњ (матер≥альноњ) та моральноњ шкоди ≥нш≥й особ≥;
4) ≥нш≥ юридичн≥ факти.
3. ÷ив≥льн≥ права та обов'¤зки можуть виникати безпосередньо з акт≥в цив≥льного законодавства.
4. ” випадках, встановлених актами цив≥льного законодавства, цив≥льн≥ права та обов'¤зки виникають безпосередньо з акт≥в орган≥в державноњ влади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
5. ” випадках, встановлених актами цив≥льного законодавства, цив≥льн≥ права та обов'¤зки можуть виникати з р≥шенн¤ суду.
6. ” випадках, встановлених актами цив≥льного законодавства або договором, п≥дставою виникненн¤ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в може бути настанн¤ або ненастанн¤ певноњ под≥њ.
1. ќсоба зд≥йснюЇ своњ цив≥льн≥ права в≥льно, на власний розсуд.
2. Ќезд≥йсненн¤ особою своњх цив≥льних прав не Ї п≥дставою дл¤ њх припиненн¤, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
3. ќсоба може в≥дмовитис¤ в≥д свого майнового права.
¬≥дмова в≥д права власност≥ на транспортн≥ засоби, тварин, нерухом≥ реч≥ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому актами цив≥льного законодавства.
4. ќсоба може за в≥дплатним або безв≥дплатним договором передати своЇ майнове право ≥нш≥й особ≥, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
5. якщо законом встановлен≥ правов≥ насл≥дки недобросов≥сного або нерозумного зд≥йсненн¤ особою свого права, вважаЇтьс¤, що повед≥нка особи Ї добросов≥сною та розумною, ¤кщо ≥нше не встановлено судом.
1. ÷ив≥льн≥ права особа зд≥йснюЇ у межах, наданих њй договором або актами цив≥льного законодавства.
2. ѕри зд≥йсненн≥ своњх прав особа зобов'¤зана утримуватис¤ в≥д д≥й, ¤к≥ могли б порушити права ≥нших ос≥б, завдати шкоди довк≥ллю або культурн≥й спадщин≥.
3. Ќе допускаютьс¤ д≥њ особи, що вчин¤ютьс¤ з нам≥ром завдати шкоди ≥нш≥й особ≥, а також зловживанн¤ правом в ≥нших формах.
4. ѕри зд≥йсненн≥ цив≥льних прав особа повинна додержуватис¤ моральних засад сусп≥льства.
5. Ќе допускаютьс¤ використанн¤ цив≥льних прав з метою неправом≥рного обмеженн¤ конкуренц≥њ, зловживанн¤ монопольним становищем на ринку, а також недобросов≥сна конкуренц≥¤.
6. ” раз≥ недодержанн¤ особою при зд≥йсненн≥ своњх прав вимог, ¤к≥ встановлен≥ частинами другою - п'¤тою ц≥Їњ статт≥, суд може зобов'¤зати њњ припинити зловживанн¤ своњми правами, а також застосувати ≥нш≥ насл≥дки, встановлен≥ законом.
1. ÷ив≥льн≥ обов'¤зки виконуютьс¤ у межах, встановлених договором або актом цив≥льного законодавства.
2. ќсоба не може бути примушена до д≥й, вчиненн¤ ¤ких не Ї обов'¤зковим дл¤ нењ.
3. ¬иконанн¤ цив≥льних обов'¤зк≥в забезпечуЇтьс¤ засобами заохоченн¤ та в≥дпов≥дальн≥стю, ¤к≥ встановлен≥ договором або актом цив≥льного законодавства.
4. ќсоба може бути зв≥льнена в≥д цив≥льного обов'¤зку або його виконанн¤ у випадках, встановлених договором або актами цив≥льного законодавства.
1. ожна особа маЇ право на захист свого цив≥льного права у раз≥ його порушенн¤, невизнанн¤ або оспорюванн¤.
2. ожна особа маЇ право на захист свого ≥нтересу, ¤кий не суперечить загальним засадам цив≥льного законодавства.
1. ожна особа маЇ право звернутис¤ до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та ≥нтересу.
2. —пособами захисту цив≥льних прав та ≥нтерес≥в можуть бути:
1) визнанн¤ права;
2) визнанн¤ правочину нед≥йсним;
3) припиненн¤ д≥њ, ¤ка порушуЇ право;
4) в≥дновленн¤ становища, ¤ке ≥снувало до порушенн¤;
5) примусове виконанн¤ обов'¤зку в натур≥;
6) зм≥на правов≥дношенн¤;
7) припиненн¤ правов≥дношенн¤;
8) в≥дшкодуванн¤ збитк≥в та ≥нш≥ способи в≥дшкодуванн¤ майновоњ шкоди;
9) в≥дшкодуванн¤ моральноњ (немайновоњ) шкоди;
10) визнанн¤ незаконними р≥шенн¤, д≥й чи безд≥¤льност≥ органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њхн≥х посадових ≥ службових ос≥б.
—уд може захистити цив≥льне право або ≥нтерес ≥ншим способом, що встановлений договором або законом.
3. —уд може в≥дмовити у захист≥ цив≥льного права та ≥нтересу особи в раз≥ порушенн¤ нею положень частин другоњ - п'¤тоњ статт≥ 13 цього одексу.
1. ѕрезидент ”крањни зд≥йснюЇ захист цив≥льних прав та ≥нтерес≥в у межах повноважень, визначених онституц≥Їю ”крањни.
2. ” випадках, встановлених онституц≥Їю ”крањни та законом, особа маЇ право звернутис¤ за захистом цив≥льного права та ≥нтересу до органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
3. ќрган державноњ влади, орган влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤ зд≥йснюють захист цив≥льних прав та ≥нтерес≥в у межах, на п≥дставах та у спос≥б, що встановлен≥ онституц≥Їю ”крањни та законом.
–≥шенн¤, прийн¤те зазначеними органами щодо захисту цив≥льних прав та ≥нтерес≥в, не Ї перешкодою дл¤ зверненн¤ за њх захистом до суду.
1. Ќотар≥ус зд≥йснюЇ захист цив≥льних прав шл¤хом вчиненн¤ виконавчого напису на борговому документ≥ у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.
1. ќсоба маЇ право на самозахист свого цив≥льного права та права ≥ншоњ особи в≥д порушень ≥ протиправних пос¤гань.
—амозахистом Ї застосуванн¤ особою засоб≥в протид≥њ, ¤к≥ не заборонен≥ законом та не суперечать моральним засадам сусп≥льства.
2. —пособи самозахисту мають в≥дпов≥дати зм≥сту права, що порушене, характеру д≥й, ¤кими воно порушене, а також насл≥дкам, що спричинен≥ цим порушенн¤м.
—пособи самозахисту можуть обиратис¤ самою особою чи встановлюватис¤ договором або актами цив≥льного законодавства.
1. ѕраво на захист особа зд≥йснюЇ на св≥й розсуд.
2. Ќезд≥йсненн¤ особою права на захист не Ї п≥дставою дл¤ припиненн¤ цив≥льного права, що порушене, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
1. —уд визнаЇ незаконним та скасовуЇ правовий акт ≥ндив≥дуальноњ д≥њ, виданий органом державноњ влади, органом влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤кщо в≥н суперечить актам цив≥льного законодавства ≥ порушуЇ цив≥льн≥ права або ≥нтереси.
2. —уд визнаЇ незаконним та скасовуЇ нормативно-правовий акт органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤кщо в≥н суперечить актам цив≥льного законодавства ≥ порушуЇ цив≥льн≥ права або ≥нтереси.
1. ќсоба, ¤к≥й завдано збитк≥в у результат≥ порушенн¤ њњ цив≥льного права, маЇ право на њх в≥дшкодуванн¤.
2. «битками Ї:
1) втрати, ¤ких особа зазнала у зв'¤зку з≥ знищенн¤м або пошкодженн¤м реч≥, а також витрати, ¤к≥ особа зробила або мусить зробити дл¤ в≥дновленн¤ свого порушеного права (реальн≥ збитки);
2) доходи, ¤к≥ особа могла б реально одержати за звичайних обставин, ¤кби њњ право не було порушене (упущена вигода).
3. «битки в≥дшкодовуютьс¤ у повному обс¤з≥, ¤кщо договором або законом не передбачено в≥дшкодуванн¤ у меншому або б≥льшому розм≥р≥.
якщо особа, ¤ка порушила право, одержала у зв'¤зку з цим доходи, то розм≥р упущеноњ вигоди, що маЇ в≥дшкодовуватис¤ особ≥, право ¤коњ порушено, не може бути меншим в≥д доход≥в, одержаних особою, ¤ка порушила право.
4. Ќа вимогу особи, ¤к≥й завдано шкоди, та в≥дпов≥дно до обставин справи майнова шкода може бути в≥дшкодована ≥ в ≥нший спос≥б, зокрема, шкода, завдана майну, може в≥дшкодовуватис¤ в натур≥ (переданн¤ реч≥ того ж роду та т≥Їњ ж ¤кост≥, полагодженн¤ пошкодженоњ реч≥ тощо).
1. ќсоба маЇ право на в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди, завданоњ внасл≥док порушенн¤ њњ прав.
2. ћоральна шкода пол¤гаЇ:
1) у ф≥зичному болю та стражданн¤х, ¤ких ф≥зична особа зазнала у зв'¤зку з кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤;
2) у душевних стражданн¤х, ¤ких ф≥зична особа зазнала у зв'¤зку з протиправною повед≥нкою щодо нењ самоњ, член≥в њњ с≥м'њ чи близьких родич≥в;
3) у душевних стражданн¤х, ¤ких ф≥зична особа зазнала у зв'¤зку ≥з знищенн¤м чи пошкодженн¤м њњ майна;
4) у приниженн≥ чест≥ та г≥дност≥ ф≥зичноњ особи, а також д≥ловоњ репутац≥њ ф≥зичноњ або юридичноњ особи .
3. ћоральна шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ гр≥шми, ≥ншим майном або в ≥нший спос≥б.
–озм≥р грошового в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди визначаЇтьс¤ судом залежно в≥д характеру правопорушенн¤, глибини ф≥зичних та душевних страждань, пог≥ршенн¤ зд≥бностей потерп≥лого або позбавленн¤ його можливост≥ њх реал≥зац≥њ, ступен¤ вини особи, ¤ка завдала моральноњ шкоди, ¤кщо вина Ї п≥дставою дл¤ в≥дшкодуванн¤, а також з урахуванн¤м ≥нших обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤. ѕри визначенн≥ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ враховуютьс¤ вимоги розумност≥ ≥ справедливост≥.
4. ћоральна шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ незалежно в≥д майновоњ шкоди, ¤ка п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню, та не пов'¤зана з розм≥ром цього в≥дшкодуванн¤.
5. ћоральна шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ одноразово, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
ѕ≥дрозд≥л 1
‘≤«»„Ќј ќ—ќЅј
1. Ћюдина ¤к учасник цив≥льних в≥дносин вважаЇтьс¤ ф≥зичною особою.
1. «датн≥сть мати цив≥льн≥ права та обов'¤зки (цив≥льну правоздатн≥сть) мають ус≥ ф≥зичн≥ особи.
2. ÷ив≥льна правоздатн≥сть ф≥зичноњ особи виникаЇ у момент њњ народженн¤.
” випадках, встановлених законом, охорон¤ютьс¤ ≥нтереси зачатоњ, але ще не народженоњ дитини.
3. ” випадках, встановлених законом, здатн≥сть мати окрем≥ цив≥льн≥ права та обов'¤зки може пов'¤зуватис¤ з дос¤гненн¤м ф≥зичною особою в≥дпов≥дного в≥ку.
4. ÷ив≥льна правоздатн≥сть ф≥зичноњ особи припин¤Їтьс¤ у момент њњ смерт≥.
1. ”с≥ ф≥зичн≥ особи Ї р≥вними у здатност≥ мати цив≥льн≥ права та обов'¤зки.
2. ‘≥зична особа маЇ ус≥ особист≥ немайнов≥ права, встановлен≥ онституц≥Їю ”крањни та цим одексом.
3. ‘≥зична особа здатна мати ус≥ майнов≥ права, що встановлен≥ цим одексом, ≥ншим законом.
4. ‘≥зична особа здатна мати ≥нш≥ цив≥льн≥ права, що не встановлен≥ онституц≥Їю ”крањни, цим одексом, ≥ншим законом, ¤кщо вони не суперечать закону та моральним засадам сусп≥льства.
5. ‘≥зична особа здатна мати обов'¤зки ¤к учасник цив≥льних в≥дносин.
1. ѕравочин, що обмежуЇ можлив≥сть ф≥зичноњ особи мати не заборонен≥ законом цив≥льн≥ права та обов'¤зки, Ї н≥кчемним.
2. ѕравовий акт ѕрезидента ”крањни, органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њхн≥х посадових ≥ службових ос≥б не може обмежувати можлив≥сть ф≥зичноњ особи мати не заборонен≥ законом цив≥льн≥ права та обов'¤зки, кр≥м випадк≥в, коли таке обмеженн¤ передбачено онституц≥Їю ”крањни.
1. ‘≥зична особа набуваЇ прав та обов'¤зк≥в ≥ зд≥йснюЇ њх п≥д своњм ≥м'¤м.
≤м'¤ ф≥зичноњ особи, ¤ка Ї громад¤нином ”крањни, складаЇтьс¤ ≥з пр≥звища, власного ≥мен≥ та по батьков≥, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з закону або звичаю нац≥ональноњ меншини, до ¤коњ вона належить.
2. ѕри зд≥йсненн≥ окремих цив≥льних прав ф≥зична особа в≥дпов≥дно до закону може використовувати псевдон≥м (вигадане ≥м'¤) або д≥¤ти без зазначенн¤ ≥мен≥.
3. ≤м'¤ ф≥зичн≥й особ≥ надаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закону.
1. ћ≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи Ї житловий будинок, квартира, ≥нше прим≥щенн¤, придатне дл¤ проживанн¤ в ньому (гуртожиток, готель тощо), у в≥дпов≥дному населеному пункт≥, в ¤кому ф≥зична особа проживаЇ пост≥йно, переважно або тимчасово.
2. ‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, в≥льно обираЇ соб≥ м≥сце проживанн¤, за вин¤тком обмежень, ¤к≥ встановлюютьс¤ законом.
3. ћ≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи у в≥ц≥ в≥д дес¤ти до чотирнадц¤ти рок≥в Ї м≥сце проживанн¤ њњ батьк≥в (усиновлювач≥в) або одного з них, з ким вона проживаЇ, оп≥куна або м≥сцезнаходженн¤ навчального закладу чи закладу охорони здоров'¤ тощо, в ¤кому вона проживаЇ, ¤кщо ≥нше м≥сце проживанн¤ не встановлено за згодою м≥ж дитиною та батьками (усиновлювачами, оп≥куном) або орган≥зац≥Їю, ¤ка виконуЇ щодо нењ функц≥њ оп≥куна.
” раз≥ спору м≥сце проживанн¤ ф≥зичноњ особи у в≥ц≥ в≥д дес¤ти до чотирнадц¤ти рок≥в визначаЇтьс¤ органом оп≥ки та п≥клуванн¤ або судом.
4. ћ≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи, ¤ка не дос¤гла дес¤ти рок≥в, Ї м≥сце проживанн¤ њњ батьк≥в (усиновлювач≥в) або одного з них, з ким вона проживаЇ, оп≥куна або м≥сцезнаходженн¤ навчального закладу чи закладу охорони здоров'¤, в ¤кому вона проживаЇ.
5. ћ≥сцем проживанн¤ нед≥Їздатноњ особи Ї м≥сце проживанн¤ њњ оп≥куна або м≥сцезнаходженн¤ в≥дпов≥дноњ орган≥зац≥њ, ¤ка виконуЇ щодо нењ функц≥њ оп≥куна.
6. ‘≥зична особа може мати к≥лька м≥сць проживанн¤.
1. ÷ив≥льну д≥Їздатн≥сть маЇ ф≥зична особа, ¤ка усв≥домлюЇ значенн¤ своњх д≥й та може керувати ними.
÷ив≥льною д≥Їздатн≥стю ф≥зичноњ особи Ї њњ здатн≥сть своњми д≥¤ми набувати дл¤ себе цив≥льних прав ≥ самост≥йно њх зд≥йснювати, а також здатн≥сть своњми д≥¤ми створювати дл¤ себе цив≥льн≥ обов'¤зки, самост≥йно њх виконувати та нести в≥дпов≥дальн≥сть у раз≥ њх невиконанн¤.
2. ќбс¤г цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи встановлюЇтьс¤ цим одексом ≥ може бути обмежений виключно у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.
1. ‘≥зична особа, ¤ка не дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в (малол≥тн¤ особа), маЇ право:
1) самост≥йно вчин¤ти др≥бн≥ побутов≥ правочини.
ѕравочин вважаЇтьс¤ др≥бним побутовим, ¤кщо в≥н задовольн¤Ї побутов≥ потреби особи, в≥дпов≥даЇ њњ ф≥зичному, духовному чи соц≥альному розвитку та стосуЇтьс¤ предмета, ¤кий маЇ невисоку варт≥сть;
2) зд≥йснювати особист≥ немайнов≥ права на результати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥, що охорон¤ютьс¤ законом.
2. ћалол≥тн¤ особа не несе в≥дпов≥дальност≥ за завдану нею шкоду.
1. р≥м правочин≥в, передбачених статтею 31 цього одексу, ф≥зична особа у в≥ц≥ в≥д чотирнадц¤ти до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в (неповнол≥тн¤ особа) маЇ право:
1) самост≥йно розпор¤джатис¤ своњм зароб≥тком, стипенд≥Їю або ≥ншими доходами;
2) самост≥йно зд≥йснювати права на результати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥, що охорон¤ютьс¤ законом;
3) бути учасником (засновником) юридичних ос≥б, ¤кщо це не заборонено законом або установчими документами юридичноњ особи;
4) самост≥йно укладати догов≥р банк≥вського вкладу (рахунку) та розпор¤джатис¤ вкладом, внесеним нею на своЇ ≥м'¤ (грошовими коштами на рахунку).
2. Ќеповнол≥тн¤ особа вчин¤Ї ≥нш≥ правочини за згодою батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальник≥в.
Ќа вчиненн¤ неповнол≥тньою особою правочину щодо транспортних засоб≥в або нерухомого майна повинна бути письмова нотар≥ально посв≥дчена згода батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальника ≥ дозв≥л органу оп≥ки та п≥клуванн¤.
3. Ќеповнол≥тн¤ особа може розпор¤джатис¤ грошовими коштами, що внесен≥ повн≥стю або частково ≥ншими особами у ф≥нансову установу на њњ ≥м'¤, за згодою органу оп≥ки та п≥клуванн¤ та батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальника.
4. «года на вчиненн¤ неповнол≥тньою особою правочину маЇ бути одержана в≥д батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальника та органу оп≥ки та п≥клуванн¤
5. «а на¤вност≥ достатн≥х п≥дстав суд за за¤вою батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника, органу оп≥ки та п≥клуванн¤ може обмежити право неповнол≥тньоњ особи самост≥йно розпор¤джатис¤ своњм зароб≥тком, стипенд≥Їю чи ≥ншими доходами або позбавити њњ цього права.
—уд скасовуЇ своЇ р≥шенн¤ про обмеженн¤ або позбавленн¤ цього права, ¤кщо в≥дпали обставини, ¤к≥ були п≥дставою дл¤ його прийн¤тт¤.
6. ѕор¤док обмеженн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ неповнол≥тньоњ особи встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.
1. Ќеповнол≥тн¤ особа особисто несе в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ договору, укладеного нею самост≥йно в≥дпов≥дно до закону.
2. Ќеповнол≥тн¤ особа особисто несе в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ договору, укладеного за згодою батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника. якщо у неповнол≥тньоњ особи недостатньо майна дл¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, додаткову в≥дпов≥дальн≥сть несуть њњ батьки (усиновлювач≥) або п≥клувальник.
3. Ќеповнол≥тн¤ особа несе в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, завдану нею ≥нш≥й особ≥, в≥дпов≥дно до статт≥ 1179 цього одексу.
1. ѕовну цив≥льну д≥Їздатн≥сть маЇ ф≥зична особа, ¤ка дос¤гла в≥с≥мнадц¤ти рок≥в (повнол≥тт¤).
2. ” раз≥ реЇстрац≥њ шлюбу ф≥зичноњ особи, ¤ка не дос¤гла повнол≥тт¤, вона набуваЇ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ з моменту реЇстрац≥њ шлюбу.
” раз≥ припиненн¤ шлюбу до дос¤гненн¤ ф≥зичною особою повнол≥тт¤ набута нею повна цив≥льна д≥Їздатн≥сть збер≥гаЇтьс¤.
” раз≥ визнанн¤ шлюбу нед≥йсним з п≥дстав, не пов'¤заних з протиправною повед≥нкою неповнол≥тньоњ особи, набута нею повна цив≥льна д≥Їздатн≥сть збер≥гаЇтьс¤.
1. ѕовна цив≥льна д≥Їздатн≥сть може бути надана ф≥зичн≥й особ≥, ¤ка дос¤гла ш≥стнадц¤ти рок≥в ≥ працюЇ за трудовим договором, а також неповнол≥тн≥й особ≥, ¤ка записана мат≥р'ю або батьком дитини.
2. Ќаданн¤ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ провадитьс¤ за р≥шенн¤м органу оп≥ки та п≥клуванн¤ за за¤вою за≥нтересованоњ особи за письмовою згодою батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальника, а у раз≥ в≥дсутност≥ такоњ згоди повна цив≥льна д≥Їздатн≥сть може бути надана за р≥шенн¤м суду.
3. ѕовна цив≥льна д≥Їздатн≥сть може бути надана ф≥зичн≥й особ≥, ¤ка дос¤гла ш≥стнадц¤ти рок≥в ≥ ¤ка бажаЇ займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю.
«а на¤вност≥ письмовоњ згоди на це батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника або органу оп≥ки та п≥клуванн¤ така особа може бути зареЇстрована ¤к п≥дприЇмець. ” цьому раз≥ ф≥зична особа набуваЇ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ з моменту державноњ реЇстрац≥њ њњ ¤к п≥дприЇмц¤.
4. ѕовна цив≥льна д≥Їздатн≥сть, надана ф≥зичн≥й особ≥, поширюЇтьс¤ на ус≥ цив≥льн≥ права та обов'¤зки.
5. ” раз≥ припиненн¤ трудового договору, припиненн¤ ф≥зичною особою п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ надана њй повна цив≥льна д≥Їздатн≥сть збер≥гаЇтьс¤.
1. —уд може обмежити цив≥льну д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи, ¤кщо вона страждаЇ на псих≥чний розлад, ¤кий ≥стотно впливаЇ на њњ здатн≥сть усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й та (або) керувати ними.
2. —уд може обмежити цив≥льну д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи, ¤кщо вона зловживаЇ спиртними напо¤ми, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо ≥ тим ставить себе чи свою с≥м'ю, а також ≥нших ос≥б, ¤ких вона за законом зобов'¤зана утримувати, у скрутне матер≥альне становище.
3. ѕор¤док обмеженн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.
4. ÷ив≥льна д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи Ї обмеженою з моменту набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду про це.
1. Ќад ф≥зичною особою, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, встановлюЇтьс¤ п≥клуванн¤.
2. ‘≥зична особа, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, може самост≥йно вчин¤ти лише др≥бн≥ побутов≥ правочини.
3. ѕравочини щодо розпор¤дженн¤ майном та ≥нш≥ правочини, що виход¤ть за меж≥ др≥бних побутових, вчин¤ютьс¤ особою, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, за згодою п≥клувальника.
¬≥дмова п≥клувальника дати згоду на вчиненн¤ правочин≥в, що виход¤ть за меж≥ др≥бних побутових, може бути оскаржена особою, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, до органу оп≥ки та п≥клуванн¤ або суду.
4. ќдержанн¤ зароб≥тку, пенс≥њ, стипенд≥њ, ≥нших доход≥в особи, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, та розпор¤джанн¤ ними зд≥йснюютьс¤ п≥клувальником. ѕ≥клувальник може письмово дозволити ф≥зичн≥й особ≥, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, самост≥йно одержувати зароб≥ток, пенс≥ю, стипенд≥ю, ≥нш≥ доходи та розпор¤джатис¤ ними.
5. ќсоба, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, самост≥йно несе в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ нею договору, укладеного за згодою п≥клувальника, та за шкоду, що завдана нею ≥нш≥й особ≥.
1. ” раз≥ видужанн¤ ф≥зичноњ особи, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ була обмежена, або такого пол≥пшенн¤ њњ псих≥чного стану, ¤кий в≥дновив у повному обс¤з≥ њњ здатн≥сть усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й та (або) керувати ними, суд поновлюЇ њњ цив≥льну д≥Їздатн≥сть.
2. ” раз≥ припиненн¤ ф≥зичною особою зловживанн¤ спиртними напо¤ми, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо суд поновлюЇ њњ цив≥льну д≥Їздатн≥сть.
3. ѕ≥клуванн¤, встановлене над ф≥зичною особою, припин¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду про поновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥.
4. ѕор¤док поновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ була обмежена, встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.
1. ‘≥зична особа може бути визнана судом нед≥Їздатною, ¤кщо вона внасл≥док хрон≥чного, ст≥йкого псих≥чного розладу не здатна усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й та (або) керувати ними.
2. ѕор¤док визнанн¤ ф≥зичноњ особи нед≥Їздатною встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.
3. якщо суд в≥дмовить у задоволенн≥ за¤ви про визнанн¤ особи нед≥Їздатною ≥ буде встановлено, що вимога була за¤влена недобросов≥сно без достатньоњ дл¤ цього п≥дстави, ф≥зична особа, ¤к≥й такими д≥¤ми було завдано моральноњ шкоди, маЇ право вимагати в≥д за¤вника њњ в≥дшкодуванн¤.
1. ‘≥зична особа визнаЇтьс¤ нед≥Їздатною з моменту набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду про це.
2. якщо в≥д часу виникненн¤ нед≥Їздатност≥ залежить визнанн¤ нед≥йсним шлюбу, договору або ≥ншого правочину, суд з урахуванн¤м висновку судово-псих≥атричноњ експертизи та ≥нших доказ≥в щодо псих≥чного стану особи може визначити у своЇму р≥шенн≥ день, з ¤кого вона визнаЇтьс¤ нед≥Їздатною.
1. Ќад нед≥Їздатною ф≥зичною особою встановлюЇтьс¤ оп≥ка.
2. Ќед≥Їздатна ф≥зична особа не маЇ права вчин¤ти будь-¤кого правочину.
3. ѕравочини в≥д ≥мен≥ нед≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи та в њњ ≥нтересах вчин¤Ї њњ оп≥кун.
4. ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, завдану нед≥Їздатною ф≥зичною особою, несе њњ оп≥кун (статт¤ 1184 цього одексу).
1. «а за¤вою оп≥куна або органу оп≥ки та п≥клуванн¤ суд поновлюЇ цив≥льну д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи, ¤ка була визнана нед≥Їздатною, ≥ припин¤Ї оп≥ку, ¤кщо буде встановлено, що внасл≥док видужанн¤ або значного пол≥пшенн¤ њњ псих≥чного стану у нењ поновилас¤ здатн≥сть усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й та керувати ними.
2. ѕор¤док поновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка була визнана нед≥Їздатною, встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.
1. ‘≥зична особа може бути визнана судом безв≥сно в≥дсутньою, ¤кщо прот¤гом одного року в м≥сц≥ њњ пост≥йного проживанн¤ немаЇ в≥домостей про м≥сце њњ перебуванн¤.
2. ” раз≥ неможливост≥ встановити день одержанн¤ останн≥х в≥домостей про м≥сце перебуванн¤ особи початком њњ безв≥сноњ в≥дсутност≥ вважаЇтьс¤ перше число м≥с¤ц¤, що йде за тим, у ¤кому були одержан≥ так≥ в≥домост≥, а в раз≥ неможливост≥ встановити цей м≥с¤ць - перше с≥чн¤ наступного року.
3. ѕор¤док визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.
1. Ќа п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду про визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою нотар≥ус за останн≥м м≥сцем њњ проживанн¤ описуЇ належне њй майно та встановлюЇ над ним оп≥ку.
2. «а за¤вою за≥нтересованоњ особи або органу оп≥ки та п≥клуванн¤ над майном ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме, оп≥ка може бути встановлена нотар≥усом до ухваленн¤ судом р≥шенн¤ про визнанн¤ њњ безв≥сно в≥дсутньою.
3. ќп≥кун над майном ф≥зичноњ особи, ¤ка визнана безв≥сно в≥дсутньою, або ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме, приймаЇ виконанн¤ цив≥льних обов'¤зк≥в на њњ користь, погашаЇ за рахунок њњ майна борги, управл¤Ї цим майном в њњ ≥нтересах.
4. «а за¤вою за≥нтересованоњ особи оп≥кун над майном ф≥зичноњ особи, ¤ка визнана безв≥сно в≥дсутньою, або ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме, надаЇ за рахунок цього майна утриманн¤ особам, ¤ких вони за законом зобов'¤зан≥ утримувати.
5. ќп≥ка над майном припин¤Їтьс¤ у раз≥ скасуванн¤ р≥шенн¤ суду про визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою, а також у раз≥ по¤ви ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ було нев≥домим.
1. якщо ф≥зична особа, ¤ка була визнана безв≥сно в≥дсутньою, з'¤вилас¤ або ¤кщо одержано в≥домост≥ про м≥сце њњ перебуванн¤, суд за м≥сцем њњ перебуванн¤ або суд, що постановив р≥шенн¤ про визнанн¤ ц≥Їњ особи безв≥сно в≥дсутньою, за за¤вою ц≥Їњ особи або ≥ншоњ за≥нтересованоњ особи скасовуЇ р≥шенн¤ про визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою.
1. ‘≥зична особа може бути оголошена судом померлою, ¤кщо у м≥сц≥ њњ пост≥йного проживанн¤ немаЇ в≥домостей про м≥сце њњ перебуванн¤ прот¤гом трьох рок≥в, а ¤кщо вона пропала безв≥сти за обставин, що загрожували њй смертю або дають п≥дставу припускати њњ загибель в≥д певного нещасного випадку, - прот¤гом шести м≥с¤ц≥в.
2. ‘≥зична особа, ¤ка пропала безв≥сти у зв'¤зку з воЇнними д≥¤ми, може бути оголошена судом померлою п≥сл¤ спливу двох рок≥в в≥д дн¤ зак≥нченн¤ воЇнних д≥й. « урахуванн¤м конкретних обставин справи суд може оголосити ф≥зичну особу померлою ≥ до спливу цього строку, але не ран≥ше спливу шести м≥с¤ц≥в.
3. ‘≥зична особа оголошуЇтьс¤ померлою в≥д дн¤ набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду про це. ‘≥зична особа, ¤ка пропала безв≥сти за обставин, що загрожували њй смертю або дають п≥дстави припустити њњ загибель в≥д певного нещасного випадку або у зв'¤зку з воЇнними д≥¤ми, може бути оголошена померлою в≥д дн¤ њњ в≥рог≥дноњ смерт≥.
4. ѕор¤док оголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.
1. ѕравов≥ насл≥дки оголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою прир≥внюютьс¤ до правових насл≥дк≥в, ¤к≥ настають у раз≥ смерт≥.
2. —падкоЇмц≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка оголошена померлою, не мають права в≥дчужувати прот¤гом п'¤ти рок≥в нерухоме майно, що перейшло до них у зв'¤зку з в≥дкритт¤м спадщини.
Ќотар≥ус, ¤кий видав спадкоЇмцев≥ св≥доцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладаЇ на нього заборону в≥дчуженн¤.
1. якщо ф≥зична особа, ¤ка була оголошена померлою, з'¤вилас¤ або ¤кщо одержано в≥домост≥ про м≥сце њњ перебуванн¤, суд за м≥сцем перебуванн¤ ц≥Їњ особи або суд, що постановив р≥шенн¤ про оголошенн¤ њњ померлою, за за¤вою ц≥Їњ особи або ≥ншоњ за≥нтересованоњ особи скасовуЇ р≥шенн¤ суду про оголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою.
2. Ќезалежно в≥д часу своЇњ по¤ви ф≥зична особа, ¤ка була оголошена померлою, маЇ право вимагати в≥д особи, ¤ка волод≥Ї њњ майном, поверненн¤ цього майна, ¤кщо воно збереглос¤ та безоплатно перейшло до нењ п≥сл¤ оголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою, за вин¤тком майна, придбаного за набувальною давн≥стю, а також грошей та ц≥нних папер≥в на пред'¤вника.
3. ќсоба, до ¤коњ майно перейшло за в≥дплатним договором, зобов'¤зана повернути його, ¤кщо буде встановлено, що на момент набутт¤ цього майна вона знала, що ф≥зична особа, ¤ка була оголошена померлою, жива.
” раз≥ неможливост≥ повернути майно в натур≥ особ≥, ¤ка була оголошена померлою, в≥дшкодовуЇтьс¤ варт≥сть цього майна.
4. якщо майно ф≥зичноњ особи, ¤ка була оголошена померлою ≥ з'¤вилас¤, перейшло у власн≥сть держави, јвтономноњ –еспубл≥ки рим або територ≥альноњ громади ≥ було реал≥зоване ними, ц≥й особ≥ повертаЇтьс¤ сума, одержана в≥д реал≥зац≥њ цього майна.
1. јктами цив≥льного стану Ї под≥њ та д≥њ, ¤к≥ нерозривно пов'¤зан≥ з ф≥зичною особою ≥ започатковують, зм≥нюють, доповнюють або припин¤ють њњ можлив≥сть бути суб'Їктом цив≥льних прав та обов'¤зк≥в.
2. јктами цив≥льного стану Ї народженн¤ ф≥зичноњ особи, встановленн¤ њњ походженн¤, набутт¤ громад¤нства, вих≥д з громад¤нства та його втрата, дос¤гненн¤ в≥дпов≥дного в≥ку, наданн¤ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥, обмеженн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥, визнанн¤ особи нед≥Їздатною, шлюб, роз≥рванн¤ шлюбу, усиновленн¤, позбавленн¤ та поновленн¤ батьк≥вських прав, зм≥на ≥мен≥, ≥нвал≥дн≥сть, смерть тощо.
3. ƒержавн≥й реЇстрац≥њ п≥дл¤гають народженн¤ ф≥зичноњ особи та њњ походженн¤, громад¤нство, шлюб, роз≥рванн¤ шлюбу, зм≥на ≥мен≥, смерть.
4. –еЇстрац≥¤ акт≥в цив≥льного стану провадитьс¤ в≥дпов≥дно до закону.
1. ѕраво на зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ку не заборонено законом, маЇ ф≥зична особа з повною цив≥льною д≥Їздатн≥стю.
ќбмеженн¤ права ф≥зичноњ особи на зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ встановлюютьс¤ онституц≥Їю ”крањни та законом.
2. ‘≥зична особа зд≥йснюЇ своЇ право на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть за умови њњ державноњ реЇстрац≥њ в пор¤дку, встановленому законом.
≤нформац≥¤ про державну реЇстрац≥ю ф≥зичних ос≥б - п≥дприЇмц≥в Ї в≥дкритою.
3. якщо особа розпочала п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без державноњ реЇстрац≥њ, уклавши в≥дпов≥дн≥ договори, вона не маЇ права оспорювати ц≥ договори на т≥й п≥дстав≥, що вона не Ї п≥дприЇмцем.
1. ƒо п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ф≥зичних ос≥б застосовуютьс¤ нормативно-правов≥ акти, що регулюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть юридичних ос≥б, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або не випливаЇ ≥з сут≥ в≥дносин.
1. ‘≥зична особа - п≥дприЇмець в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними з п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, ус≥м своњм майном, кр≥м майна, на ¤ке зг≥дно ≥з законом не може бути звернено ст¤гненн¤.
2. ‘≥зична особа - п≥дприЇмець, ¤ка перебуваЇ у шлюб≥, в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними з п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, ус≥м своњм особистим майном ≥ часткою у прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ подружж¤, ¤ка належатиме њй при под≥л≥ цього майна.
1. ‘≥зична особа, ¤ка неспроможна задовольнити вимоги кредитор≥в, пов'¤зан≥ ≥з зд≥йсненн¤м нею п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, може бути визнана банкрутом у пор¤дку, встановленому законом.
1. якщо ф≥зична особа - п≥дприЇмець визнана безв≥сно в≥дсутньою, нед≥Їздатною чи њњ цив≥льна д≥Їздатн≥сть обмежена або ¤кщо власником майна, ¤ке використовувалос¤ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, стала неповнол≥тн¤ чи малол≥тн¤ особа, орган оп≥ки та п≥клуванн¤ може призначити управител¤ цього майна.
ќрган оп≥ки та п≥клуванн¤ укладаЇ з управителем догов≥р про управл≥нн¤ цим майном.
2. ѕри зд≥йсненн≥ повноважень щодо управл≥нн¤ майном управитель д≥Ї в≥д свого ≥мен≥ в ≥нтересах особи, ¤ка Ї власником майна.
3. ” договор≥ про управл≥нн¤ майном встановлюютьс¤ права та обов'¤зки управител¤.
ќрган оп≥ки та п≥клуванн¤ зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю управител¤ майном в≥дпов≥дно до правил про контроль за д≥¤льн≥стю оп≥куна ≥ п≥клувальника.
4. ƒогов≥р про управл≥нн¤ майном припин¤Їтьс¤, ¤кщо в≥дпали обставини, на п≥дстав≥ ¤ких в≥н був укладений.
1. ќп≥ка та п≥клуванн¤ встановлюютьс¤ з метою забезпеченн¤ особистих немайнових ≥ майнових прав та ≥нтерес≥в малол≥тн≥х, неповнол≥тн≥х ос≥б, а також повнол≥тн≥х ос≥б, ¤к≥ за станом здоров'¤ не можуть самост≥йно зд≥йснювати своњ права ≥ виконувати обов'¤зки.
1. ќргани, на ¤к≥ покладено зд≥йсненн¤ оп≥ки та п≥клуванн¤, њх права та обов'¤зки щодо забезпеченн¤ прав та ≥нтерес≥в ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ потребують оп≥ки та п≥клуванн¤, встановлюютьс¤ законом та ≥ншими нормативно-правовими актами.
1. ќсоба, ¤к≥й стало в≥домо про ф≥зичну особу, ¤ка потребуЇ оп≥ки або п≥клуванн¤, зобов'¤зана негайно пов≥домити про це орган оп≥ки та п≥клуванн¤.
1. ќп≥ка встановлюЇтьс¤ над малол≥тн≥ми особами, ¤к≥ позбавлен≥ батьк≥вського п≥клуванн¤, та ф≥зичними особами, ¤к≥ визнан≥ нед≥Їздатними.
1. ѕ≥клуванн¤ встановлюЇтьс¤ над неповнол≥тн≥ми особами, ¤к≥ позбавлен≥ батьк≥вського п≥клуванн¤, та ф≥зичними особами, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤ких обмежена.
1. —уд встановлюЇ оп≥ку над ф≥зичною особою у раз≥ визнанн¤ њњ нед≥Їздатною ≥ призначаЇ оп≥куна за поданн¤м органу оп≥ки та п≥клуванн¤.
2. —уд встановлюЇ п≥клуванн¤ над ф≥зичною особою у раз≥ обмеженн¤ њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ≥ призначаЇ п≥клувальника за поданн¤м органу оп≥ки та п≥клуванн¤.
3. —уд встановлюЇ оп≥ку над малол≥тньою особою, ¤кщо при розгл¤д≥ справи буде встановлено, що вона позбавлена батьк≥вського п≥клуванн¤, ≥ призначаЇ оп≥куна за поданн¤м органу оп≥ки та п≥клуванн¤.
4. —уд встановлюЇ п≥клуванн¤ над неповнол≥тньою особою, ¤кщо при розгл¤д≥ справи буде встановлено, що вона позбавлена батьк≥вського п≥клуванн¤, ≥ призначаЇ п≥клувальника за поданн¤м органу оп≥ки та п≥клуванн¤
1. ќрган оп≥ки та п≥клуванн¤ встановлюЇ оп≥ку над малол≥тньою особою та п≥клуванн¤ над неповнол≥тньою особою, кр≥м випадк≥в, встановлених частинами першою та другою статт≥ 60 цього одексу.
1. ќп≥ка або п≥клуванн¤ встановлюютьс¤ за м≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи, ¤ка потребуЇ оп≥ки чи п≥клуванн¤, або за м≥сцем проживанн¤ оп≥куна чи п≥клувальника.
1. ќп≥куна або п≥клувальника призначаЇ орган оп≥ки та п≥клуванн¤, кр≥м випадк≥в, встановлених статтею 60 цього одексу
2. ќп≥куном або п≥клувальником може бути лише ф≥зична особа з повною цив≥льною д≥Їздатн≥стю.
3. ‘≥зична особа може бути призначена оп≥куном або п≥клувальником лише за њњ письмовою за¤вою.
4. ќп≥кун або п≥клувальник призначаютьс¤ переважно з ос≥б, ¤к≥ перебувають у с≥мейних, родинних в≥дносинах з п≥доп≥чним, з урахуванн¤м особистих стосунк≥в м≥ж ними, можливост≥ особи виконувати обов'¤зки оп≥куна чи п≥клувальника.
ѕри призначенн≥ оп≥куна дл¤ малол≥тньоњ особи та при призначенн≥ п≥клувальника дл¤ неповнол≥тньоњ особи враховуЇтьс¤ бажанн¤ п≥доп≥чного.
5. ‘≥зичн≥й особ≥ може бути призначено одного або к≥лькох оп≥кун≥в чи п≥клувальник≥в.
1. ќп≥куном або п≥клувальником не може бути ф≥зична особа:
1) ¤ка позбавлена батьк≥вських прав, ¤кщо ц≥ права не були поновлен≥;
2) повед≥нка та ≥нтереси ¤коњ суперечать ≥нтересам ф≥зичноњ особи, ¤ка потребуЇ оп≥ки або п≥клуванн¤.
1. ƒо встановленн¤ оп≥ки або п≥клуванн¤ ≥ призначенн¤ оп≥куна чи п≥клувальника оп≥ку або п≥клуванн¤ над ф≥зичною особою зд≥йснюЇ в≥дпов≥дний орган оп≥ки та п≥клуванн¤.
1. якщо над ф≥зичною особою, ¤ка перебуваЇ у навчальному заклад≥, заклад≥ охорони здоров'¤ або заклад≥ соц≥ального захисту населенн¤, не встановлено оп≥ку чи п≥клуванн¤ або не призначено оп≥куна чи п≥клувальника, оп≥ку або п≥клуванн¤ над нею зд≥йснюЇ цей заклад.
1. ќп≥кун зобов'¤заний дбати про п≥доп≥чного, про створенн¤ йому необх≥дних побутових умов, забезпеченн¤ його догл¤дом та л≥куванн¤м.
ќп≥кун малол≥тньоњ особи зобов'¤заний дбати про њњ вихованн¤, навчанн¤ та розвиток.
2. ќп≥кун маЇ право вимагати поверненн¤ п≥доп≥чного в≥д ос≥б, ¤к≥ тримають його без законноњ п≥дстави.
3. ќп≥кун вчин¤Ї правочини в≥д ≥мен≥ та в ≥нтересах п≥доп≥чного.
4. ќп≥кун зобов'¤заний вживати заход≥в щодо захисту цив≥льних прав та ≥нтерес≥в п≥доп≥чного.
1. ќп≥кун, його дружина, чолов≥к та близьк≥ родич≥ (батьки, д≥ти, брати, сестри) не можуть укладати з п≥доп≥чним договор≥в, кр≥м переданн¤ майна п≥доп≥чному у власн≥сть за договором даруванн¤ або у безоплатне користуванн¤ за договором позички.
2. ќп≥кун не може зд≥йснювати даруванн¤ в≥д ≥мен≥ п≥доп≥чного, а також зобов'¤зуватис¤ в≥д його ≥мен≥ порукою.
1. ѕ≥клувальник над неповнол≥тньою особою зобов'¤заний дбати про створенн¤ дл¤ нењ необх≥дних побутових умов, про њњ вихованн¤, навчанн¤ та розвиток.
ѕ≥клувальник над ф≥зичною особою, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, зобов'¤заний дбати про њњ л≥куванн¤, створенн¤ необх≥дних побутових умов.
2. ѕ≥клувальник даЇ згоду на вчиненн¤ п≥доп≥чним правочин≥в в≥дпов≥дно до статей 32 та 37 цього одексу.
3. ѕ≥клувальник зобов'¤заний вживати заход≥в щодо захисту цив≥льних прав та ≥нтерес≥в п≥доп≥чного.
1. ѕ≥клувальник не може давати згоду на укладенн¤ договор≥в м≥ж п≥доп≥чним та своЇю дружиною (своњм чолов≥ком) або своњми близькими родичами, кр≥м переданн¤ майна п≥доп≥чному у власн≥сть за договором даруванн¤ або у безоплатне користуванн¤ на п≥дстав≥ договору позички.
1. ќп≥кун не маЇ права без дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤:
1) в≥дмовитис¤ в≥д майнових прав п≥доп≥чного;
2) видавати письмов≥ зобов'¤занн¤ в≥д ≥мен≥ п≥доп≥чного;
3) укладати договори, ¤к≥ п≥дл¤гають нотар≥альному посв≥дченню та (або) державн≥й реЇстрац≥њ, в тому числ≥ договори щодо под≥лу або обм≥ну житлового будинку, квартири;
4) укладати договори щодо ≥ншого ц≥нного майна.
2. ѕ≥клувальник маЇ право дати згоду на вчиненн¤ правочин≥в, передбачених частиною першою ц≥Їњ статт≥, лише з дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤.
1. ќп≥кун зобов'¤заний дбати про збереженн¤ та використанн¤ майна п≥доп≥чного в його ≥нтересах.
2. якщо малол≥тн¤ особа може самост≥йно визначити своњ потреби та ≥нтереси, оп≥кун, зд≥йснюючи управл≥нн¤ њњ майном, повинен враховувати њњ бажанн¤.
3. ќп≥кун самост≥йно зд≥йснюЇ витрати, необх≥дн≥ дл¤ задоволенн¤ потреб п≥доп≥чного, за рахунок пенс≥њ, ал≥мент≥в, доход≥в в≥д майна п≥доп≥чного тощо.
4. якщо п≥доп≥чний Ї власником нерухомого майна або майна, ¤ке потребуЇ пост≥йного управл≥нн¤, оп≥кун може з дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤ управл¤ти цим майном або передати його за договором в управл≥нн¤ ≥нш≥й особ≥.
1. ѕ≥дстави виникненн¤ права на оплату послуг оп≥куна та п≥клувальника, њњ розм≥р та пор¤док виплати встановлюютьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
1. якщо у особи, над ¤кою встановлено оп≥ку чи п≥клуванн¤, Ї майно, що знаходитьс¤ в ≥нш≥й м≥сцевост≥, оп≥ка над цим майном встановлюЇтьс¤ органом оп≥ки та п≥клуванн¤ за м≥сцезнаходженн¤м майна.
ќп≥ка над майном встановлюЇтьс¤ також в ≥нших випадках, встановлених законом.
1. —уд, ¤кщо в≥н призначив оп≥куна чи п≥клувальника, або орган оп≥ки та п≥клуванн¤ за за¤вою особи зв≥льн¤Ї њњ в≥д повноважень оп≥куна або п≥клувальника. ÷¤ за¤ва розгл¤даЇтьс¤ судом або органом оп≥ки та п≥клуванн¤ прот¤гом одного м≥с¤ц¤.
ќсоба виконуЇ повноваженн¤ оп≥куна або п≥клувальника до винесенн¤ р≥шенн¤ про зв≥льненн¤ њњ в≥д повноважень оп≥куна або п≥клувальника чи до зак≥нченн¤ м≥с¤чного строку в≥д дн¤ поданн¤ за¤ви, ¤кщо вона не була розгл¤нута прот¤гом цього строку.
2. —уд, ¤кщо в≥н призначив п≥клувальника, або орган оп≥ки та п≥клуванн¤ може зв≥льнити п≥клувальника в≥д його повноважень за за¤вою особи, над ¤кою встановлено п≥клуванн¤ .
3. «а за¤вою органу оп≥ки та п≥клуванн¤ суд може зв≥льнити особу в≥д повноважень оп≥куна або п≥клувальника у раз≥ невиконанн¤ нею своњх обов'¤зк≥в, порушенн¤ прав п≥доп≥чного, а також у раз≥ пом≥щенн¤ п≥доп≥чного до навчального закладу, закладу охорони здоров'¤ або закладу соц≥ального захисту.
1. ќп≥ка припин¤Їтьс¤ у раз≥ передач≥ малол≥тньоњ особи батькам (усиновлювачам).
2. ќп≥ка припин¤Їтьс¤ у раз≥ дос¤гненн¤ п≥доп≥чним чотирнадц¤ти рок≥в. ” цьому раз≥ особа, ¤ка зд≥йснювала обов'¤зки оп≥куна, стаЇ п≥клувальником без спец≥ального р≥шенн¤ щодо цього.
3. ќп≥ка припин¤Їтьс¤ у раз≥ поновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка була визнана нед≥Їздатною.
1. ѕ≥клуванн¤ припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) дос¤гненн¤ ф≥зичною особою повнол≥тт¤;
2) реЇстрац≥њ шлюбу неповнол≥тньоњ особи;
3) наданн¤ неповнол≥тн≥й особ≥ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥;
4) поновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ була обмежена.
1. ƒ≥Їздатна ф≥зична особа, ¤ка за станом здоров'¤ не може самост≥йно зд≥йснювати своњ права та виконувати обов'¤зки, маЇ право обрати соб≥ пом≥чника.
ѕом≥чником може бути д≥Їздатна ф≥зична особа.
«а за¤вою особи, ¤ка потребуЇ допомоги, ≥м'¤ њњ пом≥чника реЇструЇтьс¤ органом оп≥ки та п≥клуванн¤, що п≥дтверджуЇтьс¤ в≥дпов≥дним документом.
2. ѕом≥чник маЇ право на одержанн¤ пенс≥њ, ал≥мент≥в, зароб≥тноњ плати, поштовоњ кореспонденц≥њ, що належать ф≥зичн≥й особ≥, ¤ка потребуЇ допомоги.
3. ѕом≥чник маЇ право вчин¤ти др≥бн≥ побутов≥ правочини в ≥нтересах особи, ¤ка потребуЇ допомоги, в≥дпов≥дно до наданих йому повноважень.
4. ѕом≥чник представл¤Ї особу в органах державноњ влади, органах влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та орган≥зац≥¤х, д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з обслуговуванн¤м населенн¤.
ѕом≥чник може представл¤ти ф≥зичну особу в суд≥ лише на п≥дстав≥ окремоњ дов≥реност≥.
5. ѕослуги пом≥чника Ї оплатними, ¤кщо ≥нше не визначено за домовлен≥стю стор≥н.
6. ѕом≥чник може бути у будь-¤кий час в≥дкликаний особою, ¤ка потребувала допомоги. ” цьому раз≥ повноваженн¤ пом≥чника припин¤ютьс¤.
1. ƒ≥њ оп≥куна можуть бути оскаржен≥ за≥нтересованою особою, в тому числ≥ родичами п≥доп≥чного, до органу оп≥ки та п≥клуванн¤ або до суду.
2. –≥шенн¤ органу оп≥ки та п≥клуванн¤ може бути оскаржено до в≥дпов≥дного органу, ¤кому п≥дпор¤дкований орган оп≥ки та п≥клуванн¤, або до суду.
ѕ≥дрозд≥л 2
ё–»ƒ»„Ќј ќ—ќЅј
1. ёридичною особою Ї орган≥зац≥¤, створена ≥ зареЇстрована у встановленому законом пор¤дку.
ёридична особа над≥л¤Їтьс¤ цив≥льною правоздатн≥стю ≥ д≥Їздатн≥стю, може бути позивачем та в≥дпов≥дачем у суд≥.
1. ёридична особа може бути створена шл¤хом об'Їднанн¤ ос≥б та (або) майна.
2. ёридичн≥ особи, залежно в≥д пор¤дку њх створенн¤, под≥л¤ютьс¤ на юридичних ос≥б приватного права та юридичних ос≥б публ≥чного права.
ёридична особа приватного права створюЇтьс¤ на п≥дстав≥ установчих документ≥в в≥дпов≥дно до статт≥ 87 цього одексу.
ёридична особа публ≥чного права створюЇтьс¤ розпор¤дчим актом ѕрезидента ”крањни, органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
3. ÷им одексом встановлюютьс¤ пор¤док створенн¤, орган≥зац≥йно-правов≥ форми, правовий статус юридичних ос≥б приватного права.
ѕор¤док утворенн¤ та правовий статус юридичних ос≥б публ≥чного права встановлюютьс¤ онституц≥Їю ”крањни та законом.
4. ёридична особа може бути створена шл¤хом примусового под≥лу (вид≥лу) у випадках, встановлених законом.
1. Ќа юридичних ос≥б публ≥чного права у цив≥льних в≥дносинах поширюютьс¤ положенн¤ цього одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ёридичн≥ особи можуть створюватис¤ у форм≥ товариств, установ та в ≥нших формах, встановлених законом.
2. “овариством Ї орган≥зац≥¤, створена шл¤хом об'Їднанн¤ ос≥б (учасник≥в), ¤к≥ мають право участ≥ у цьому товариств≥. “овариство може бути створено одн≥Їю особою, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
“овариства под≥л¤ютьс¤ на п≥дприЇмницьк≥ та неп≥дприЇмницьк≥.
3. ”становою Ї орган≥зац≥¤, створена одн≥Їю або к≥лькома особами (засновниками), ¤к≥ не беруть участ≥ в управл≥нн≥ нею, шл¤хом об'Їднанн¤ (вид≥ленн¤) њхнього майна дл¤ дос¤гненн¤ мети, визначеноњ засновниками, за рахунок цього майна.
ќсобливост≥ правового статусу окремих вид≥в установ встановлюютьс¤ законом.
4. ѕоложенн¤ ц≥Їњ глави застосовуютьс¤ до вс≥х товариств та установ, ¤кщо ≥нш≥ правила дл¤ окремих вид≥в товариств або установ не встановлен≥ законом.
1. “овариства, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤ прибутку та наступного його розпод≥лу м≥ж учасниками (п≥дприЇмницьк≥ товариства), можуть бути створен≥ лише ¤к господарськ≥ товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, акц≥онерне товариство) або виробнич≥ кооперативи.
1. Ќеп≥дприЇмницькими товариствами Ї товариства, ¤к≥ не мають на мет≥ одержанн¤ прибутку дл¤ його наступного розпод≥лу м≥ж учасниками.
2. ќсобливост≥ правового статусу окремих вид≥в неп≥дприЇмницьких товариств встановлюютьс¤ законом.
1. Ќеп≥дприЇмницьк≥ товариства (споживч≥ кооперативи, об'Їднанн¤ громад¤н тощо) та установи можуть пор¤д з≥ своЇю основною д≥¤льн≥стю зд≥йснювати п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, ¤кщо ≥нше не встановлено законом ≥ ¤кщо ц¤ д≥¤льн≥сть в≥дпов≥даЇ мет≥, дл¤ ¤коњ вони були створен≥, та спри¤Ї њњ дос¤гненню.
1. ƒл¤ створенн¤ юридичноњ особи њњ учасники (засновники) розробл¤ють установч≥ документи, ¤к≥ викладаютьс¤ письмово ≥ п≥дписуютьс¤ вс≥ма учасниками (засновниками), ¤кщо законом не встановлений ≥нший пор¤док њх затвердженн¤.
2. ”становчим документом товариства Ї затверджений учасниками статут або засновницький догов≥р м≥ж учасниками, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
“овариство, створене одн≥Їю особою, д≥Ї на п≥дстав≥ статуту, затвердженого ц≥Їю особою.
3. ”станова створюЇтьс¤ на п≥дстав≥ ≥ндив≥дуального або сп≥льного установчого акта, складеного засновником (засновниками). ”становчий акт може м≥ститис¤ також ≥ в запов≥т≥. ƒо створенн¤ установи установчий акт, складений одн≥Їю або к≥лькома особами, може бути скасований засновником (засновниками).
4. ёридична особа вважаЇтьс¤ створеною з дн¤ њњ державноњ реЇстрац≥њ.
1. ” статут≥ товариства вказуютьс¤ найменуванн¤ юридичноњ особи, органи управл≥нн¤ товариством, њх компетенц≥¤, пор¤док прийн¤тт¤ ними р≥шень, пор¤док вступу до товариства та виходу з нього, ¤кщо додатков≥ вимоги щодо зм≥сту статуту не встановлен≥ цим одексом або ≥ншим законом.
2. ” засновницькому договор≥ товариства визначаютьс¤ зобов'¤занн¤ учасник≥в створити товариство, пор¤док њх сп≥льноњ д≥¤льност≥ щодо його створенн¤, умови переданн¤ товариству майна учасник≥в, ¤кщо додатков≥ вимоги щодо зм≥сту засновницького договору не встановлен≥ цим одексом або ≥ншим законом.
3. ¬ установчому акт≥ установи вказуЇтьс¤ њњ мета, визначаютьс¤ майно, ¤ке передаЇтьс¤ установ≥, необх≥дне дл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети, структура управл≥нн¤ установою. якщо в установчому акт≥, ¤кий м≥ститьс¤ у запов≥т≥, в≥дсутн≥ окрем≥ ≥з зазначених вище положень, њх встановлюЇ орган, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю.
1. ёридична особа п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ у пор¤дку, встановленому законом. ƒан≥ державноњ реЇстрац≥њ включаютьс¤ до Їдиного державного реЇстру, в≥дкритого дл¤ загального ознайомленн¤.
2. ѕорушенн¤ встановленого законом пор¤дку створенн¤ юридичноњ особи або нев≥дпов≥дн≥сть њњ установчих документ≥в закону Ї п≥дставою дл¤ в≥дмови у державн≥й реЇстрац≥њ юридичноњ особи. ¬≥дмова у державн≥й реЇстрац≥њ з ≥нших мотив≥в (недоц≥льн≥сть тощо) не допускаЇтьс¤.
3. ¬≥дмова у державн≥й реЇстрац≥њ, а також звол≥канн¤ з њњ проведенн¤м можуть бути оскаржен≥ до суду.
4. ƒо Їдиного державного реЇстру внос¤тьс¤ в≥домост≥ про орган≥зац≥йно-правову форму юридичноњ особи, њњ найменуванн¤, м≥сцезнаходженн¤, органи управл≥нн¤, ф≥л≥њ та представництва, мету установи, а також ≥нш≥ в≥домост≥, встановлен≥ законом.
5. «м≥ни до установчих документ≥в юридичноњ особи набирають чинност≥ дл¤ трет≥х ос≥б з дн¤ њх державноњ реЇстрац≥њ, а у випадках, встановлених законом, - з моменту пов≥домленн¤ органу, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, про так≥ зм≥ни. ёридичн≥ особи та њх учасники не мають права посилатис¤ на в≥дсутн≥сть державноњ реЇстрац≥њ таких зм≥н у в≥дносинах ≥з трет≥ми особами, ¤к≥ д≥¤ли з урахуванн¤м цих зм≥н.
1. ёридична особа повинна мати своЇ найменуванн¤, ¤ке м≥стить ≥нформац≥ю про њњ орган≥зац≥йно-правову форму.
Ќайменуванн¤ установи маЇ м≥стити ≥нформац≥ю про характер њњ д≥¤льност≥.
ёридична особа може мати кр≥м повного найменуванн¤ скорочене найменуванн¤.
2. ёридична особа, що Ї п≥дприЇмницьким товариством, може мати комерц≥йне (ф≥рмове) найменуванн¤.
омерц≥йне (ф≥рмове) найменуванн¤ юридичноњ особи може бути зареЇстроване у пор¤дку, встановленому законом.
3. Ќайменуванн¤ юридичноњ особи вказуЇтьс¤ в њњ установчих документах ≥ вноситьс¤ до Їдиного державного реЇстру.
4. ” раз≥ зм≥ни свого найменуванн¤ юридична особа кр≥м виконанн¤ ≥нших вимог, встановлених законом, зобов'¤зана пом≥стити оголошенн¤ про це в друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ, в ¤ких публ≥куютьс¤ в≥домост≥ про державну реЇстрац≥ю юридичноњ особи, та пов≥домити про це вс≥м особам, з ¤кими вона перебуваЇ у догов≥рних в≥дносинах.
5. ёридична особа не маЇ права використовувати найменуванн¤ ≥ншоњ юридичноњ особи.
1. ёридична особа здатна мати так≥ ж цив≥льн≥ права та обов'¤зки (цив≥льну правоздатн≥сть), ¤к ≥ ф≥зична особа, кр≥м тих, ¤к≥ за своЇю природою можуть належати лише людин≥.
2. ÷ив≥льна правоздатн≥сть юридичноњ особи може бути обмежена лише за р≥шенн¤м суду.
3. ёридична особа може зд≥йснювати окрем≥ види д≥¤льност≥, перел≥к ¤ких встановлюЇтьс¤ законом, п≥сл¤ одержанн¤ нею спец≥ального дозволу (л≥ценз≥њ).
4. ÷ив≥льна правоздатн≥сть юридичноњ особи виникаЇ з моменту њњ створенн¤ ≥ припин¤Їтьс¤ з дн¤ внесенн¤ до Їдиного державного реЇстру запису про њњ припиненн¤.
1. ёридична особа набуваЇ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в ≥ зд≥йснюЇ њх через своњ органи, ¤к≥ д≥ють в≥дпов≥дно до установчих документ≥в та закону.
ѕор¤док створенн¤ орган≥в юридичноњ особи встановлюЇтьс¤ установчими документами та законом.
2. ” випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цив≥льних прав та обов'¤зк≥в ≥ зд≥йснювати њх через своњх учасник≥в.
3. ќрган або особа, ¤ка в≥дпов≥дно до установчих документ≥в юридичноњ особи чи закону виступаЇ в≥д њњ ≥мен≥, зобов'¤зана д≥¤ти в ≥нтересах юридичноњ особи, добросов≥сно ≥ розумно та не перевищувати своњх повноважень.
” в≥дносинах ≥з трет≥ми особами обмеженн¤ повноважень щодо представництва юридичноњ особи не маЇ юридичноњ сили, кр≥м випадк≥в, коли юридична особа доведе, що трет¤ особа знала чи за вс≥ма обставинами не могла не знати про так≥ обмеженн¤.
4. якщо члени органу юридичноњ особи та ≥нш≥ особи, ¤к≥ в≥дпов≥дно до закону чи установчих документ≥в виступають в≥д ≥мен≥ юридичноњ особи, порушують своњ обов'¤зки щодо представництва, вони несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за збитки, завдан≥ ними юридичн≥й особ≥.
1. ћ≥сцезнаходженн¤м юридичноњ особи Ї адреса органу або особи, ¤к≥ в≥дпов≥дно до установчих документ≥в юридичноњ особи чи закону виступають в≥д њњ ≥мен≥
1. ёридична особа маЇ право на недоторканн≥сть њњ д≥ловоњ репутац≥њ, на таЇмницю кореспонденц≥њ, на ≥нформац≥ю та ≥нш≥ особист≥ немайнов≥ права, ¤к≥ можуть њй належати.
ќсобист≥ немайнов≥ права юридичноњ особи захищаютьс¤ в≥дпов≥дно до глави 3 цього одексу.
1. ‘≥л≥Їю Ї в≥докремлений п≥дрозд≥л юридичноњ особи, що розташований поза њњ м≥сцезнаходженн¤м та зд≥йснюЇ вс≥ або частину њњ функц≥й.
2. ѕредставництвом Ї в≥докремлений п≥дрозд≥л юридичноњ особи, що розташований поза њњ м≥сцезнаходженн¤м та зд≥йснюЇ представництво ≥ захист ≥нтерес≥в юридичноњ особи.
3. ‘≥л≥њ та представництва не Ї юридичними особами. ¬они над≥л¤ютьс¤ майном юридичноњ особи, що њх створила, ≥ д≥ють на п≥дстав≥ затвердженого нею положенн¤.
4. ер≥вники ф≥л≥й та представництв призначаютьс¤ юридичною особою ≥ д≥ють на п≥дстав≥ виданоњ нею дов≥реност≥.
5. ¬≥домост≥ про ф≥л≥њ та представництва юридичноњ особи включаютьс¤ до Їдиного державного реЇстру.
1. ёридична особа самост≥йно в≥дпов≥даЇ за своњми зобов'¤занн¤ми.
2. ёридична особа в≥дпов≥даЇ за своњми зобов'¤занн¤ми ус≥м належним њй майном.
3. ”часник (засновник) юридичноњ особи не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми юридичноњ особи, а юридична особа не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми њњ учасника (засновника), кр≥м випадк≥в, встановлених установчими документами та законом.
4. ќсоби, ¤к≥ створюють юридичну особу, несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми, що виникли до њњ державноњ реЇстрац≥њ.
ёридична особа в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми њњ учасник≥в (засновник≥в), що пов'¤зан≥ з њњ створенн¤м, т≥льки у раз≥ наступного схваленн¤ њхн≥х д≥й в≥дпов≥дним органом юридичноњ особи.
1. ”правл≥нн¤ товариством зд≥йснюють його органи.
2. ќрганами управл≥нн¤ товариством Ї загальн≥ збори його учасник≥в ≥ виконавчий орган, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. «агальн≥ збори учасник≥в товариства мають право приймати р≥шенн¤ з ус≥х питань д≥¤льност≥ товариства, у тому числ≥ ≥ з тих, що передан≥ загальними зборами до компетенц≥њ виконавчого органу.
2. –≥шенн¤ загальних збор≥в приймаютьс¤ простою б≥льш≥стю в≥д числа присутн≥х учасник≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено установчими документами або законом.
–≥шенн¤ про внесенн¤ зм≥н до статуту товариства, в≥дчуженн¤ майна товариства на суму, що становить п'¤тдес¤т ≥ б≥льше в≥дсотк≥в майна товариства, та про л≥кв≥дац≥ю товариства приймаютьс¤ б≥льш≥стю не менш ¤к у 3/4 голос≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
3. ”часник товариства не маЇ права голосу при вир≥шенн≥ загальними зборами товариства питань щодо вчиненн¤ з ним правочину та щодо спору м≥ж ним ≥ товариством.
4. ѕор¤док скликанн¤ загальних збор≥в визначаЇтьс¤ в установчих документах товариства. ”часники товариства, що волод≥ють не менш ¤к дес¤тьма в≥дсотками голос≥в, можуть вимагати скликанн¤ загальних збор≥в.
якщо вимога учасник≥в про скликанн¤ загальних збор≥в не виконана, ц≥ учасники мають право сам≥ скликати загальн≥ збори.
5. –≥шенн¤ загальних збор≥в може бути оскаржене учасником товариства до суду.
1. «агальн≥ збори товариства своњм р≥шенн¤м створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенц≥ю ≥ склад.
2. ¬иконавчий орган товариства може складатис¤ з одн≥Їњ або к≥лькох ос≥б. ¬иконавчий орган, що складаЇтьс¤ з к≥лькох ос≥б, приймаЇ р≥шенн¤ у пор¤дку, встановленому абзацом першим частини другоњ статт≥ 98 цього одексу.
3. „лени виконавчого органу можуть бути у будь-¤кий час усунен≥ в≥д виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в, ¤кщо в установчих документах не визначен≥ п≥дстави усуненн¤ член≥в виконавчого органу в≥д виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в.
4. Ќазвою виконавчого органу товариства в≥дпов≥дно до установчих документ≥в або закону може бути "правл≥нн¤", "дирекц≥¤" тощо.
1. ѕраво участ≥ у товариств≥ Ї особистим немайновим правом ≥ не може окремо передаватис¤ ≥нш≥й особ≥.
2. ”часники товариства мають право вийти з товариства, ¤кщо установчими документами не встановлений обов'¤зок учасника письмово попередити про св≥й вих≥д з товариства у визначений строк, ¤кий не може перевищувати одного року.
3. ”часник товариства у випадках та в пор¤дку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.
1. «асновники установи не беруть участ≥ в управл≥нн≥ нею.
¬ установ≥ обов'¤зково створюЇтьс¤ правл≥нн¤, до ¤кого застосовуютьс¤ положенн¤ статт≥ 99 цього одексу.
”становчий акт може передбачати створенн¤ також ≥нших орган≥в, визначати пор¤док формуванн¤ цих орган≥в та њх склад.
2. Ќагл¤д за д≥¤льн≥стю установи зд≥йснюЇ њњ нагл¤дова рада.
Ќагл¤дова рада зд≥йснюЇ нагл¤д за управл≥нн¤м майном установи, додержанн¤м мети установи та за њњ ≥ншою д≥¤льн≥стю в≥дпов≥дно до установчого акта.
1. ¬ установчому акт≥ визначаЇтьс¤ майно, ¤ке засновник (а в раз≥ його смерт≥ - зобов'¤зана особа) повинен передати установ≥ п≥сл¤ њњ державноњ реЇстрац≥њ.
1. якщо зд≥йсненн¤ мети установи стало неможливим або воно загрожуЇ сусп≥льним ≥нтересам, то в≥дпов≥дний орган, ¤кий зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, може звернутис¤ до суду з за¤вою про визначенн¤ ≥ншоњ мети установи за погодженн¤м з органами управл≥нн¤ установою.
2. ” раз≥ зм≥ни мети установи суд повинен враховувати нам≥ри засновника та дбати про те, щоб вигоди в≥д використанн¤ майна установи передавалис¤ тим дестинаторам, ¤ким ц≥ вигоди призначалис¤ за нам≥ром засновника.
3. —уд може зм≥нити структуру управл≥нн¤ установи, ¤кщо це необх≥дно внасл≥док зм≥ни мети установи або з ≥нших поважних причин.
4. ” раз≥ зм≥ни мети установи або зм≥ни структури управл≥нн¤ установи њњ правл≥нн¤ зобов'¤зане пов≥домити суд у письмов≥й форм≥ про свою думку з цього питанн¤.
1. ёридична особа припин¤Їтьс¤ в результат≥ переданн¤ всього свого майна, прав та обов'¤зк≥в ≥ншим юридичним особам - правонаступникам (злитт¤, приЇднанн¤, под≥лу, перетворенн¤) або в результат≥ л≥кв≥дац≥њ.
2. ёридична особа Ї такою, що припинилас¤, з дн¤ внесенн¤ до Їдиного державного реЇстру запису про њњ припиненн¤.
3. ѕор¤док припиненн¤ юридичноњ особи в процес≥ в≥дновленн¤ њњ платоспроможност≥ або банкрутства встановлюЇтьс¤ законом.
1. ”часники юридичноњ особи, суд або орган, що прийн¤в р≥шенн¤ про припиненн¤ юридичноњ особи, зобов'¤зан≥ негайно письмово пов≥домити про це орган, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, ¤кий вносить до Їдиного державного реЇстру в≥домост≥ про те, що юридична особа перебуваЇ у процес≥ припиненн¤.
2. ”часники юридичноњ особи, суд або орган, що прийн¤в р≥шенн¤ про припиненн¤ юридичноњ особи, призначають за погодженн¤м з органом, ¤кий зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, ком≥с≥ю з припиненн¤ юридичноњ особи (л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю, л≥кв≥датора тощо) та встановлюють пор¤док ≥ строки припиненн¤ юридичноњ особи в≥дпов≥дно до цього одексу.
¬иконанн¤ функц≥й ком≥с≥њ з припиненн¤ юридичноњ особи може бути покладено на орган управл≥нн¤ юридичноњ особи.
3. « моменту призначенн¤ ком≥с≥њ до нењ переход¤ть повноваженн¤ щодо управл≥нн¤ справами юридичноњ особи. ом≥с≥¤ виступаЇ в суд≥ в≥д ≥мен≥ юридичноњ особи, ¤ка припин¤Їтьс¤.
4. ом≥с≥¤ з припиненн¤ юридичноњ особи пом≥щаЇ в друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ, в ¤ких публ≥куютьс¤ в≥домост≥ про державну реЇстрац≥ю юридичноњ особи, що припин¤Їтьс¤, пов≥домленн¤ про припиненн¤ юридичноњ особи та про пор¤док ≥ строк за¤вленн¤ кредиторами вимог до нењ. ÷ей строк не може становити менше двох м≥с¤ц≥в з дн¤ публ≥кац≥њ пов≥домленн¤ про припиненн¤ юридичноњ особи.
ом≥с≥¤ вживаЇ ус≥х можливих заход≥в щодо ви¤вленн¤ кредитор≥в, а також письмово пов≥домл¤Ї њх про припиненн¤ юридичноњ особи.
1. «литт¤, приЇднанн¤, под≥л та перетворенн¤ юридичноњ особи зд≥йснюютьс¤ за р≥шенн¤м його учасник≥в або органу юридичноњ особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за р≥шенн¤м суду або в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади.
2. «аконом може бути передбачено одержанн¤ згоди в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади на припиненн¤ юридичноњ особи шл¤хом злитт¤ або приЇднанн¤.
1. редитор юридичноњ особи, що припин¤Їтьс¤, може вимагати в≥д нењ припиненн¤ або дострокового виконанн¤ зобов'¤занн¤.
2. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ строку дл¤ пред'¤вленн¤ вимог кредиторами та задоволенн¤ чи в≥дхиленн¤ цих вимог ком≥с≥¤ з припиненн¤ юридичноњ особи складаЇ передавальний акт (у раз≥ злитт¤, приЇднанн¤ або перетворенн¤) або розпод≥льчий баланс (у раз≥ под≥лу), ¤к≥ мають м≥стити положенн¤ про правонаступництво щодо вс≥х зобов'¤зань юридичноњ особи, що припин¤Їтьс¤, стосовно вс≥х њњ кредитор≥в та боржник≥в, включаючи зобов'¤занн¤, ¤к≥ оспорюютьс¤ сторонами.
3. ѕередавальний акт та розпод≥льчий баланс затверджуютьс¤ учасниками юридичноњ особи або органом, ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про њњ припиненн¤.
Ќотар≥ально посв≥дчен≥ коп≥њ передавального акта та розпод≥льчого балансу передаютьс¤ в орган, ¤кий зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, за м≥сцем державноњ реЇстрац≥њ юридичноњ особи, що припин¤Їтьс¤, а також в орган, ¤кий зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, за м≥сцем державноњ реЇстрац≥њ юридичноњ особи правонаступника.
4. ѕорушенн¤ положень частин другоњ та третьоњ ц≥Їњ статт≥ Ї п≥дставою дл¤ в≥дмови у внесенн≥ до Їдиного державного реЇстру запису про припиненн¤ юридичноњ особи та державн≥й реЇстрац≥њ створюваних юридичних ос≥б - правонаступник≥в.
5. якщо правонаступниками юридичноњ особи Ї к≥лька юридичних ос≥б ≥ точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'¤зк≥в юридичноњ особи, що припинилас¤, неможливо, юридичн≥ особи - правонаступники несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть перед кредиторами юридичноњ особи, що припинилас¤.
1. ѕеретворенн¤м юридичноњ особи Ї зм≥на њњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми.
2. ” раз≥ перетворенн¤ до новоњ юридичноњ особи переход¤ть усе майно, ус≥ права та обов'¤зки попередньоњ юридичноњ особи.
1. ¬ид≥лом Ї перех≥д за розпод≥льчим балансом частини майна, прав та обов'¤зк≥в юридичноњ особи до одн≥Їњ або к≥лькох створюваних нових юридичних ос≥б.
2. ƒо вид≥лу застосовуютьс¤ за аналог≥Їю положенн¤ частин першоњ, другоњ та четвертоњ статт≥ 105 та положенн¤ статей 106 ≥ 107 цього одексу.
1. ёридична особа л≥кв≥дуЇтьс¤:
1) за р≥шенн¤м њњ учасник≥в або органу юридичноњ особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числ≥ у зв'¤зку ≥з зак≥нченн¤м строку, на ¤кий було створено юридичну особу, дос¤гненн¤м мети, дл¤ ¤коњ њњ створено, а також в ≥нших випадках, передбачених установчими документами;
2) за р≥шенн¤м суду про визнанн¤ судом нед≥йсною державноњ реЇстрац≥њ юридичноњ особи через допущен≥ при њњ створенн≥ порушенн¤, ¤к≥ не можна усунути, а також в ≥нших випадках, встановлених законом.
2. ¬имога про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи на п≥дставах, зазначених у пункт≥ 2 частини першоњ ц≥Їњ статт≥, може бути пред'¤влена до суду органом, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, а також учасником юридичноњ особи.
–≥шенн¤м суду про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи на його учасник≥в або орган, уповноважений установчими документами приймати р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи, можуть бути покладен≥ обов'¤зки щодо проведенн¤ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи.
3. якщо варт≥сть майна юридичноњ особи Ї недостатньою дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в, юридична особа л≥кв≥дуЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому законом про в≥дновленн¤ платоспроможност≥ або визнанн¤ банкрутом.
4. ќсобливост≥ л≥кв≥дац≥њ банк≥в встановлюютьс¤ законом про банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть.
1. Ћ≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку дл¤ пред'¤вленн¤ вимог кредиторами складаЇ пром≥жний л≥кв≥дац≥йний баланс, ¤кий м≥стить в≥домост≥ про склад майна юридичноњ особи, що л≥кв≥дуЇтьс¤, перел≥к пред'¤влених кредиторами вимог, а також про результати њх розгл¤ду.
ѕром≥жний л≥кв≥дац≥йний баланс затверджуЇтьс¤ учасниками юридичноњ особи або органом, ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи.
2. ¬иплата грошових сум кредиторам юридичноњ особи, що л≥кв≥дуЇтьс¤, провадитьс¤ у пор¤дку черговост≥, встановленоњ статтею 112 цього одексу, в≥дпов≥дно до пром≥жного л≥кв≥дац≥йного балансу, починаючи в≥д дн¤ його затвердженн¤, за вин¤тком кредитор≥в четвертоњ черги, виплати ¤ким провад¤тьс¤ з≥ спливом м≥с¤ц¤ в≥д дн¤ затвердженн¤ пром≥жного л≥кв≥дац≥йного балансу.
¬ раз≥ недостатност≥ у юридичноњ особи, що л≥кв≥дуЇтьс¤, грошових кошт≥в дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ зд≥йснюЇ продаж майна юридичноњ особи.
3. ѕ≥сл¤ завершенн¤ розрахунк≥в з кредиторами л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ складаЇ л≥кв≥дац≥йний баланс, ¤кий затверджуЇтьс¤ учасниками юридичноњ особи або органом, що прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи.
4. ћайно юридичноњ особи, що залишилос¤ п≥сл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в, передаЇтьс¤ њњ учасникам, ¤кщо ≥нше не встановлено установчими документами юридичноњ особи або законом.
5. ёридична особа Ї л≥кв≥дованою з дн¤ внесенн¤ до Їдиного державного реЇстру запису про њњ припиненн¤.
1. ” раз≥ л≥кв≥дац≥њ платоспроможноњ юридичноњ особи вимоги њњ кредитор≥в задовольн¤ютьс¤ у так≥й черговост≥:
1) у першу чергу задовольн¤ютьс¤ вимоги щодо в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, та вимоги кредитор≥в, забезпечен≥ заставою чи ≥ншим способом;
2) у другу чергу задовольн¤ютьс¤ вимоги прац≥вник≥в, пов'¤зан≥ з трудовими в≥дносинами, вимоги автора про плату за використанн¤ результату його ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥;
3) у третю чергу задовольн¤ютьс¤ вимоги щодо податк≥в, збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в);
4) у четверту чергу задовольн¤ютьс¤ вс≥ ≥нш≥ вимоги.
¬имоги одн≥Їњ черги задовольн¤ютьс¤ пропорц≥йно сум≥ вимог, що належать кожному кредитору ц≥Їњ черги.
2. ” раз≥ в≥дмови л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ у задоволенн≥ вимог кредитора або ухиленн¤ в≥д њх розгл¤ду кредитор маЇ право до затвердженн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу юридичноњ особи звернутис¤ до суду ≥з позовом до л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ. «а р≥шенн¤м суду вимоги кредитора можуть бути задоволен≥ за рахунок майна, що залишилос¤ п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи.
3. ¬имоги кредитора, за¤влен≥ п≥сл¤ спливу строку, встановленого л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю дл¤ њх пред'¤вленн¤, задовольн¤ютьс¤ з майна юридичноњ особи, ¤ку л≥кв≥довують, що залишилос¤ п≥сл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в, за¤влених своЇчасно.
4. ¬имоги кредитор≥в, ¤к≥ не визнан≥ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю, ¤кщо кредитор у м≥с¤чний строк п≥сл¤ одержанн¤ пов≥домленн¤ про повну або часткову в≥дмову у визнанн≥ його вимог не звертавс¤ до суду з позовом, вимоги, у задоволенн≥ ¤ких за р≥шенн¤м суду кредиторов≥ в≥дмовлено, а також вимоги, ¤к≥ не задоволен≥ через в≥дсутн≥сть майна юридичноњ особи, що л≥кв≥дуЇтьс¤, вважаютьс¤ погашеними.
1. √осподарським товариством Ї юридична особа, статутний (складений) кап≥тал ¤коњ под≥лений на частки м≥ж учасниками.
2. √осподарськ≥ товариства можуть бути створен≥ у форм≥ повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, акц≥онерного товариства.
1. ”часником господарського товариства може бути ф≥зична або юридична особа.
ќбмеженн¤ щодо участ≥ у господарських товариствах може бути встановлено законом.
2. √осподарське товариство, кр≥м повного ≥ командитного товариств, може бути створене одн≥Їю особою, ¤ка стаЇ його Їдиним учасником.
1. √осподарське товариство Ї власником:
1) майна, переданого йому учасниками товариства у власн≥сть ¤к вклад до статутного (складеного) кап≥талу;
2) продукц≥њ, виробленоњ товариством у результат≥ господарськоњ д≥¤льност≥;
3) одержаних доход≥в;
4) ≥ншого майна, набутого на п≥дставах, що не заборонен≥ законом.
2. ¬кладом до статутного (складеного) кап≥талу господарського товариства можуть бути грош≥, ц≥нн≥ папери, ≥нш≥ реч≥ або майнов≥ чи ≥нш≥ в≥дчужуван≥ права, що мають грошову оц≥нку, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
√рошова оц≥нка вкладу учасника господарського товариства зд≥йснюЇтьс¤ за згодою учасник≥в товариства, а у випадках, встановлених законом, вона п≥дл¤гаЇ незалежн≥й експертн≥й перев≥рц≥.
1. ”часники господарського товариства мають право у пор¤дку, встановленому установчим документом товариства та законом:
1) брати участь в управл≥нн≥ товариством у пор¤дку, визначеному в установчому документ≥, кр≥м випадк≥в, встановлених законом;
2) брати участь у розпод≥л≥ прибутку товариства ≥ одержувати його частину (див≥денди);
3) вийти у встановленому пор¤дку з товариства;
4) зд≥йснити в≥дчуженн¤ часток у статутному (складеному) кап≥тал≥ товариства, ц≥нних папер≥в, що засв≥дчують участь у товариств≥, у пор¤дку, встановленому законом;
5) одержувати ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть товариства у пор¤дку, встановленому установчим документом.
2. ”часники господарського товариства можуть також мати ≥нш≥ права, встановлен≥ установчим документом товариства та законом.
1. ”часники господарського товариства зобов'¤зан≥:
1) додержуватис¤ установчого документа товариства та виконувати р≥шенн¤ загальних збор≥в;
2) виконувати своњ зобов'¤занн¤ перед товариством, у тому числ≥ т≥, що пов'¤зан≥ з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акц≥њ) у розм≥р≥, в пор¤дку та засобами, що передбачен≥ установчим документом;
3) не розголошувати комерц≥йну таЇмницю та конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть товариства.
2. ”часники господарського товариства можуть також мати ≥нш≥ обов'¤зки, встановлен≥ установчим документом товариства та законом.
1. √осподарське товариство (товариство з обмеженою або додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, акц≥онерне товариство) Ї залежним, ¤кщо ≥ншому (головному) господарському товариству належать двадц¤ть або б≥льше в≥дсотк≥в статутного кап≥талу товариства з обмеженою або додатковою в≥дпов≥дальн≥стю чи двадц¤ть або б≥льше в≥дсотк≥в простих акц≥й акц≥онерного товариства.
2. √осподарське товариство, ¤ке придбало або ≥ншим чином набуло двадц¤ть або б≥льше в≥дсотк≥в статутного кап≥талу товариства з обмеженою або додатковою в≥дпов≥дальн≥стю чи двадц¤ть або б≥льше в≥дсотк≥в простих акц≥й акц≥онерного товариства, зобов'¤зане оприлюднити цю ≥нформац≥ю в пор¤дку, встановленому законом.
1. ѕовним Ї товариство, учасники ¤кого в≥дпов≥дно до укладеного м≥ж ними договору зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть в≥д ≥мен≥ товариства ≥ сол≥дарно несуть додаткову (субсид≥арну) в≥дпов≥дальн≥сть за його зобов'¤занн¤ми ус≥м майном, що њм належить.
2. ќсоба може бути учасником т≥льки одного повного товариства.
3. ”часник повного товариства не маЇ права без згоди ≥нших учасник≥в вчин¤ти в≥д свого ≥мен≥ та у своњх ≥нтересах або в ≥нтересах трет≥х ос≥б правочини, що Ї однор≥дними з тими, ¤к≥ становл¤ть предмет д≥¤льност≥ товариства.
” раз≥ порушенн¤ цього правила товариство маЇ право за своњм вибором вимагати в≥д такого учасника або в≥дшкодуванн¤ завданих товариству збитк≥в, або переданн¤ товариству ус≥Їњ вигоди, набутоњ за такими правочинами.
4. Ќайменуванн¤ повного товариства маЇ м≥стити ≥мена (найменуванн¤) вс≥х його учасник≥в, слова "повне товариство" або м≥стити ≥м'¤ (найменуванн¤) одного чи к≥лькох учасник≥в з доданн¤м сл≥в "≥ компан≥¤", а також слова "повне товариство".
1. ѕовне товариство створюЇтьс¤ ≥ д≥Ї на п≥дстав≥ засновницького договору. «асновницький догов≥р п≥дписуЇтьс¤ вс≥ма його учасниками.
2. «асновницький догов≥р повного товариства кр≥м в≥домостей, передбачених статтею 88 цього одексу, маЇ м≥стити в≥домост≥ про: розм≥р та склад складеного кап≥талу товариства; розм≥р та пор¤док зм≥ни часток кожного з учасник≥в у складеному кап≥тал≥; розм≥р, склад та строки внесенн¤ ними вклад≥в.
1. ”правл≥нн¤ д≥¤льн≥стю повного товариства зд≥йснюЇтьс¤ за сп≥льною згодою вс≥х учасник≥в. «асновницьким договором товариства можуть бути передбачен≥ випадки, коли р≥шенн¤ приймаЇтьс¤ б≥льш≥стю голос≥в учасник≥в.
2. ожний учасник повного товариства маЇ один голос, ¤кщо засновницьким договором не передбачений ≥нший пор¤док визначенн¤ к≥лькост≥ голос≥в.
3. ожний учасник повного товариства, незалежно в≥д того, чи уповноважений в≥н вести справи товариства, маЇ право ознайомлюватис¤ з ус≥Їю документац≥Їю щодо веденн¤ справ товариства. ¬≥дмова в≥д цього права чи його обмеженн¤, зокрема за домовлен≥стю учасник≥в товариства, Ї н≥кчемною.
1. ожний учасник повного товариства маЇ право д≥¤ти в≥д ≥мен≥ товариства, ¤кщо засновницьким договором не визначено, що вс≥ учасники ведуть справи сп≥льно або що веденн¤ справ доручено окремим учасникам.
” раз≥ сп≥льного веденн¤ учасниками справ товариства дл¤ вчиненн¤ кожного правочину Ї необх≥дною згода вс≥х учасник≥в товариства. якщо веденн¤ справ доручено окремим учасникам повного товариства, ≥нш≥ учасники можуть вчин¤ти правочини в≥д ≥мен≥ товариства за на¤вност≥ у них дов≥реност≥, виданоњ учасниками, ¤ким доручено веденн¤ справ товариства.
” в≥дносинах з трет≥ми особами повне товариство не може посилатис¤ на положенн¤ засновницького договору, ¤к≥ обмежують повноваженн¤ учасник≥в повного товариства щодо права д≥¤ти в≥д ≥мен≥ товариства, кр≥м випадк≥в, коли буде доведено, що трет¤ особа у момент вчиненн¤ правочину знала чи могла знати про в≥дсутн≥сть в учасника товариства права д≥¤ти в≥д ≥мен≥ товариства.
2. ”часник повного товариства, що д≥¤в у сп≥льних ≥нтересах, але не мав на це повноважень, маЇ право у раз≥, ¤кщо його д≥њ не були схвален≥ ≥ншими учасниками, вимагати в≥д товариства в≥дшкодуванн¤ зд≥йснених ним витрат, ¤кщо в≥н доведе, що у зв'¤зку з його д≥¤ми товариство зберегло чи набуло майно, ¤ке за варт≥стю перевищуЇ ц≥ витрати.
3. ” раз≥ спору м≥ж учасниками повного товариства повноваженн¤ на веденн¤ справ товариства, надан≥ одному чи к≥льком учасникам, можуть бути припинен≥ судом на вимогу одного чи к≥лькох ≥нших учасник≥в товариства за на¤вност≥ дл¤ цього достатн≥х п≥дстав, зокрема внасл≥док грубого порушенн¤ учасником, уповноваженим на веденн¤ справ товариства, своњх обов'¤зк≥в чи ви¤вленн¤ його нездатност≥ до розумного веденн¤ справ. Ќа п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду до засновницького договору товариства внос¤тьс¤ необх≥дн≥ зм≥ни.
1. ѕрибуток та збитки повного товариства розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж його учасниками пропорц≥йно до њхн≥х часток у складеному кап≥тал≥, ¤кщо ≥нше не передбачено засновницьким договором або домовлен≥стю учасник≥в.
2. ѕозбавленн¤ учасника повного товариства права на участь у розпод≥л≥ прибутку чи збитк≥в не допускаЇтьс¤.
1. ” раз≥ недостатност≥ у повного товариства майна дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в у повному обс¤з≥ учасники повного товариства сол≥дарно в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми товариства ус≥м своњм майном, на ¤ке може бути звернене ст¤гненн¤.
2. ”часник повного товариства в≥дпов≥даЇ за боргами товариства незалежно в≥д того, виникли ц≥ борги до чи п≥сл¤ його вступу в товариство.
3. ”часник повного товариства, ¤кий вибув ≥з товариства, в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми товариства, що виникли до моменту його вибутт¤, р≥вною м≥рою з учасниками, що залишилис¤, прот¤гом трьох рок≥в з дн¤ затвердженн¤ зв≥ту про д≥¤льн≥сть товариства за р≥к, у ¤кому в≥н вибув ≥з товариства.
4. ”часник повного товариства, ¤кий сплатив повн≥стю борги товариства, маЇ право звернутис¤ з регресною вимогою у в≥дпов≥дн≥й частин≥ до ≥нших учасник≥в, ¤к≥ несуть перед ним в≥дпов≥дальн≥сть пропорц≥йно своњм часткам у складеному кап≥тал≥ товариства.
1. «м≥ни у склад≥ учасник≥в повного товариства можуть бути у зв'¤зку з:
1) виходом учасника повного товариства з його складу з власноњ ≥н≥ц≥ативи;
2) виключенн¤м ≥з складу учасник≥в;
3) вибутт¤м ≥з складу учасник≥в з причин, що не залежать в≥д учасника.
2. ѕор¤док ≥ особливост≥ виходу, виключенн¤ та вибутт¤ учасник≥в з≥ складу повного товариства визначаютьс¤ цим одексом, ≥ншим законом та засновницьким договором.
1. ”часник повного товариства, ¤ке було створене на невизначений строк, може у будь-¤кий момент вийти з товариства, за¤вивши про це не п≥зн≥ше н≥ж за три м≥с¤ц≥ до фактичного виходу ≥з товариства.
ƒостроковий вих≥д учасника з повного товариства, що засноване на певний строк, допускаЇтьс¤ лише з поважних причин.
2. ¬≥дмова в≥д права вийти з повного товариства Ї н≥кчемною.
1. ”часник повного товариства маЇ право за згодою ≥нших його учасник≥в передати свою частку у складеному кап≥тал≥ чи њњ частину ≥ншому учасников≥ товариства або трет≥й особ≥.
2. ” раз≥ переданн¤ частки (њњ частини) новому учасников≥ до нього переход¤ть повн≥стю чи у в≥дпов≥дн≥й частин≥ права, що належали учасников≥, ¤кий передав частку (њњ частину). ќсоба, ¤к≥й передано частку (њњ частину), в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми товариства в≥дпов≥дно до частини другоњ статт≥ 124 цього одексу.
3. ” раз≥ переданн¤ учасником товариства ус≥Їњ частки ≥нш≥й особ≥ участь цього учасника в повному товариств≥ припин¤Їтьс¤ ≥ дл¤ нього настають насл≥дки, передбачен≥ частиною третьою статт≥ 124 цього одексу.
1. ”часник повного товариства, ¤кий систематично не виконуЇ чи виконуЇ неналежним чином обов'¤зки, покладен≥ на нього товариством, або ¤кий перешкоджаЇ своњми д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю) дос¤гненню ц≥лей товариства, може бути виключений ≥з товариства у пор¤дку, встановленому засновницьким договором.
2. –≥шенн¤ про виключенн¤ з≥ складу учасник≥в повного товариства може бути оскаржене до суду.
1. ѕовне товариство може прийн¤ти р≥шенн¤ про визнанн¤ учасника повного товариства таким, що вибув ≥з його складу, у раз≥:
1) смерт≥ учасника або оголошенн¤ його померлим - за в≥дсутност≥ спадкоЇмц≥в;
2) л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - учасника товариства, в тому числ≥ у зв'¤зку з визнанн¤м њњ банкрутом;
3) визнанн¤ учасника нед≥Їздатним, обмеженн¤ його цив≥льноњ д≥Їздатност≥ або визнанн¤ безв≥сно в≥дсутн≥м;
4) призначенн¤ за р≥шенн¤м суду примусовоњ реорган≥зац≥њ юридичноњ особи - учасника товариства, зокрема у зв'¤зку з њњ неплатоспроможн≥стю;
5) зверненн¤ ст¤гненн¤ на частину майна повного товариства, що в≥дпов≥даЇ частц≥ учасника у складеному кап≥тал≥ товариства.
2. –≥шенн¤ про визнанн¤ учасника повного товариства таким, що вибув ≥з його складу, може бути оскаржене за≥нтересованими особами до суду.
3. ” раз≥ вибутт¤ учасника з повного товариства з п≥дстав, передбачених частиною першою ц≥Їњ статт≥, товариство може продовжити свою д≥¤льн≥сть, ¤кщо ≥нше не встановлено засновницьким договором товариства чи домовлен≥стю м≥ж учасниками, що залишаютьс¤.
1. ”часников≥, що вийшов, ¤кого виключено або ¤кий вибув з повного товариства з п≥дстав, встановлених у статт¤х 126, 128 ≥ 129 цього одексу, виплачуЇтьс¤ варт≥сть частини майна товариства, пропорц≥йна частц≥ цього учасника у складеному кап≥тал≥ товариства, ¤кщо ≥нше не встановлено засновницьким договором.
2. якщо спадкоЇмець учасника повного товариства - ф≥зичноњ особи або правонаступник юридичноњ особи не вступив у повне товариство, розрахунки з ним зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥.
3. ѕор¤док визначенн¤ вартост≥ частки учасника у майн≥ повного товариства та строки њњ виплати встановлюютьс¤ засновницьким договором ≥ законом.
1. «верненн¤ ст¤гненн¤ на частку учасника у складеному кап≥тал≥ повного товариства за його власними зобов'¤занн¤ми допускаЇтьс¤ т≥льки у раз≥ недостатност≥ ≥ншого майна дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в. ” раз≥ недостатност≥ майна учасника повного товариства дл¤ виконанн¤ його зобов'¤зань перед кредиторами вони можуть вимагати у встановленому пор¤дку вид≥лу частини майна повного товариства, пропорц≥йноњ частц≥ учасника-боржника у складеному кап≥тал≥ товариства.
2. „астина майна повного товариства, пропорц≥йна частц≥ учасника-боржника у складеному кап≥тал≥, вид≥л¤Їтьс¤ у грошов≥й форм≥ чи в натур≥ в≥дпов≥дно до балансу, складеного на момент вибутт¤ такого учасника з товариства.
1. ѕовне товариство л≥кв≥довуЇтьс¤ на п≥дставах, встановлених статтею 110 цього одексу, а також у раз≥, ¤кщо в товариств≥ залишаЇтьс¤ один учасник. ÷ей учасник маЇ право прот¤гом шести м≥с¤ц≥в з моменту, коли в≥н став Їдиним учасником товариства, перетворити таке товариство в ≥нше господарське товариство у пор¤дку, встановленому цим одексом.
2. ” раз≥ виходу учасника з повного товариства, виключенн¤ одного з його учасник≥в ≥з товариства, смерт≥ учасника товариства, л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - учасника товариства або зверненн¤ кредитором одного з учасник≥в ст¤гненн¤ на частину майна, пропорц≥йну його частц≥ у складеному кап≥тал≥, товариство може продовжити свою д≥¤льн≥сть, ¤кщо це передбачено засновницьким договором товариства чи домовлен≥стю м≥ж учасниками, що залишаютьс¤.
1. омандитним товариством Ї товариство, в ¤кому разом з учасниками, ¤к≥ зд≥йснюють в≥д ≥мен≥ товариства п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть ≥ сол≥дарно несуть додаткову (субсид≥арну) в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства ус≥м своњм майном (повними учасниками), Ї один чи к≥лька учасник≥в (вкладник≥в), ¤к≥ несуть ризик збитк≥в, пов'¤заних ≥з д≥¤льн≥стю товариства, у межах сум зроблених ними вклад≥в та не беруть участ≥ в д≥¤льност≥ товариства.
2. Ќайменуванн¤ командитного товариства маЇ м≥стити ≥мена (найменуванн¤) вс≥х повних учасник≥в, слова "командитне товариство" або м≥стити ≥м'¤ (найменуванн¤) хоча б одного повного учасника з доданн¤м сл≥в "≥ компан≥¤", а також слова "командитне товариство".
якщо у найменуванн¤ командитного товариства включене ≥м'¤ вкладника, такий вкладник стаЇ повним учасником товариства.
3. ƒо командитного товариства застосовуютьс¤ положенн¤ про повне товариство, ¤кщо ≥нше не встановлено цим одексом, ≥ншим законом.
1. омандитне товариство створюЇтьс¤ ≥ д≥Ї на п≥дстав≥ засновницького договору. «асновницький догов≥р п≥дписуЇтьс¤ ус≥ма повними учасниками.
2. «асновницький догов≥р командитного товариства кр≥м в≥домостей, передбачених статтею 88 цього одексу, маЇ м≥стити в≥домост≥ про: розм≥р та склад складеного кап≥талу товариства; розм≥р та пор¤док зм≥ни часток кожного з повних учасник≥в у складеному кап≥тал≥; сукупний розм≥р вклад≥в вкладник≥в.
3. якщо внасл≥док виходу, виключенн¤ чи вибутт¤ у командитному товариств≥ залишивс¤ один повний учасник, засновницький догов≥р переоформл¤Їтьс¤ в одноособову за¤ву, п≥дписану повним учасником. якщо командитне товариство створюЇтьс¤ одним повним учасником, то установчим документом Ї одноособова за¤ва (меморандум), ¤ка м≥стить ус≥ в≥домост≥, встановлен≥ ц≥Їю статтею дл¤ командитного товариства.
1. ѕравовий статус повних учасник≥в командитного товариства та њх в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства встановлюютьс¤ положенн¤ми цього одексу про учасник≥в повного товариства.
2. ќсоба може бути повним учасником т≥льки в одному командитному товариств≥.
ѕовний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства.
ѕовний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого товариства.
3. —укупний розм≥р вклад≥в вкладник≥в не повинен перевищувати п'¤тдес¤ти в≥дсотк≥в складеного кап≥талу повного товариства.
Ќа момент державноњ реЇстрац≥њ командитного товариства кожний ≥з вкладник≥в повинен зробити вклад у розм≥р≥, встановленому законом.
1. ”правл≥нн¤ д≥¤льн≥стю командитного товариства зд≥йснюЇтьс¤ повними учасниками у пор¤дку, встановленому цим одексом дл¤ повного товариства.
2. ¬кладники не мають права брати участ≥ в управл≥нн≥ д≥¤льн≥стю командитного товариства та заперечувати проти д≥й повних учасник≥в щодо управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю товариства. ¬кладники командитного товариства можуть д≥¤ти в≥д ≥мен≥ товариства т≥льки за дов≥рен≥стю.
1. ¬кладник командитного товариства зобов'¤заний зробити вклад до складеного кап≥талу. ¬несенн¤ вклад≥в посв≥дчуЇтьс¤ св≥доцтвом про участь у командитному товариств≥.
2. ¬кладник командитного товариства маЇ право:
1) одержувати частину прибутку товариства в≥дпов≥дно до його частки у складеному кап≥тал≥ товариства в пор¤дку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);
2) д≥¤ти в≥д ≥мен≥ товариства у раз≥ видач≥ йому дов≥реност≥ та в≥дпов≥дно до нењ;
3) переважно перед трет≥ми особами набувати в≥дчужувану частку (њњ частину) в складеному кап≥тал≥ товариства в≥дпов≥дно до положень статт≥ 147 цього одексу.
якщо бажанн¤ викупити частку (њњ частину) ви¤вили дек≥лька вкладник≥в, зазначена частка розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж ними в≥дпов≥дно до њхн≥х часток у складеному кап≥тал≥ товариства;
4) вимагати першочергового поверненн¤ вкладу у раз≥ л≥кв≥дац≥њ товариства;
5) ознайомлюватис¤ з р≥чними зв≥тами та балансами товариства;
6) п≥сл¤ зак≥нченн¤ ф≥нансового року вийти з товариства та одержати св≥й вклад у пор¤дку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);
7) передати свою частку (њњ частину) у складеному кап≥тал≥ ≥ншому вкладнику або трет≥й особ≥, пов≥домивши про це товариство.
ѕереданн¤ вкладником ус≥Їњ своЇњ частки ≥нш≥й особ≥ припин¤Ї його участь у командитному товариств≥.
3. «асновницьким договором (меморандумом) командитного товариства можуть бути передбачен≥ також ≥нш≥ права вкладника.
1. якщо вкладник командитного товариства вчин¤Ї правочин в≥д ≥мен≥ та в ≥нтересах товариства без в≥дпов≥дних повноважень, то в раз≥ схваленн¤ його д≥й командитним товариством в≥н зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ перед кредиторами за вчинений правочин.
якщо схваленн¤ командитного товариства не буде отримано, вкладник в≥дпов≥даЇ перед трет≥ми особами за вчиненим ним правочином ус≥м своњм майном, на ¤ке в≥дпов≥дно до закону може бути звернене ст¤гненн¤.
2. ¬кладник командитного товариства, ¤кий не вн≥с передбаченого засновницьким договором (меморандумом) вкладу, несе в≥дпов≥дальн≥сть перед товариством у пор¤дку, встановленому засновницьким договором (меморандумом).
1. омандитне товариство л≥кв≥довуЇтьс¤ при вибутт≥ ус≥х вкладник≥в. ѕовн≥ учасники мають право у раз≥ вибутт¤ вс≥х вкладник≥в перетворити командитне товариство у повне товариство. омандитне товариство л≥кв≥довуЇтьс¤ також на п≥дставах, встановлених статтею 132 цього одексу.
омандитне товариство не зобов'¤зане л≥кв≥довуватись, ¤кщо в ньому залишаютьс¤ хоча б один повний учасник ≥ один вкладник.
2. ” раз≥ л≥кв≥дац≥њ командитного товариства, п≥сл¤ розрахунк≥в з кредиторами, вкладники мають переважне право перед повними учасниками на одержанн¤ вклад≥в у пор¤дку та на умовах, встановлених цим одексом, ≥ншим законом ≥ засновницьким договором (меморандумом). «а недостатност≥ кошт≥в товариства дл¤ повного поверненн¤ вкладникам њхн≥х вклад≥в на¤вн≥ кошти розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж вкладниками пропорц≥йно до њхн≥х часток у складеному кап≥тал≥ товариства.
1. “овариством з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї засноване одним або к≥лькома особами товариство, статутний кап≥тал ¤кого под≥лений на частки, розм≥р ¤ких встановлюЇтьс¤ статутом.
2. ”часники товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю не в≥дпов≥дають за його зобов'¤занн¤ми ≥ несуть ризик збитк≥в, пов'¤заних з д≥¤льн≥стю товариства, у межах вартост≥ своњх вклад≥в.
”часники товариства, ¤к≥ не повн≥стю внесли вклади, несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за його зобов'¤занн¤ми у межах вартост≥ невнесеноњ частини вкладу кожного з учасник≥в.
3. Ќайменуванн¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю маЇ м≥стити найменуванн¤ товариства, а також слова "товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю".
1. ћаксимальна к≥льк≥сть учасник≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю встановлюЇтьс¤ законом. ѕри перевищенн≥ ц≥Їњ к≥лькост≥ товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю п≥дл¤гаЇ перетворенню на акц≥онерне товариство прот¤гом одного року, а з≥ спливом цього строку - л≥кв≥дац≥њ у судовому пор¤дку, ¤кщо к≥льк≥сть його учасник≥в не зменшитьс¤ до встановленоњ меж≥.
2. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю не може мати Їдиним учасником ≥нше господарське товариство, учасником ¤кого Ї одна особа.
ќсоба може бути учасником лише одного товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, ¤ке маЇ одного учасника.
1. якщо товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю засновуЇтьс¤ к≥лькома особами, ц≥ особи у раз≥ необх≥дност≥ визначити взаЇмов≥дносини м≥ж собою щодо створенн¤ товариства укладають догов≥р у письмов≥й форм≥, ¤кий встановлюЇ пор¤док заснуванн¤ товариства, умови зд≥йсненн¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥ щодо створенн¤ товариства, розм≥р статутного кап≥талу, частку у статутному кап≥тал≥ кожного з учасник≥в, строки та пор¤док внесенн¤ вклад≥в та ≥нш≥ умови.
2. ƒогов≥р про заснуванн¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю не Ї установчим документом. ѕоданн¤ цього договору при державн≥й реЇстрац≥њ товариства не Ї обов'¤зковим.
1. ”становчим документом товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї статут.
—татут товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю кр≥м в≥домостей, передбачених статтею 88 цього одексу, маЇ м≥стити в≥домост≥ про: розм≥р статутного кап≥талу, з визначенн¤м частки кожного учасника; склад та компетенц≥ю орган≥в управл≥нн¤ ≥ пор¤док прийн¤тт¤ ними р≥шень; розм≥р ≥ пор¤док формуванн¤ резервного фонду; пор¤док переданн¤ (переходу) часток у статутному фонд≥.
2. —татут товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю з≥ вс≥ма наступними зм≥нами збер≥гаЇтьс¤ в орган≥, що зд≥йснив державну реЇстрац≥ю товариства, ≥ Ї в≥дкритим дл¤ ознайомленн¤.
1. —татутний кап≥тал товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю складаЇтьс¤ з вартост≥ вклад≥в його учасник≥в.
¬≥дпов≥дно до статутного кап≥талу визначаЇтьс¤ м≥н≥мальний розм≥р майна товариства, ¤кий гарантуЇ ≥нтереси його кредитор≥в. –озм≥р статутного кап≥талу товариства не може бути меншим розм≥ру, встановленого законом.
2. Ќе допускаЇтьс¤ зв≥льненн¤ учасника товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю в≥д обов'¤зку внесенн¤ вкладу до статутного кап≥талу товариства, у тому числ≥ шл¤хом зарахуванн¤ вимог до товариства.
3. ƒо моменту державноњ реЇстрац≥њ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю його учасники повинн≥ сплатити не менше н≥ж п'¤тдес¤т в≥дсотк≥в суми своњх вклад≥в. „астина статутного кап≥талу, що залишилас¤ несплаченою, п≥дл¤гаЇ сплат≥ прот¤гом першого року д≥¤льност≥ товариства.
якщо учасники прот¤гом першого року д≥¤льност≥ товариства не сплатили повн≥стю суму своњх вклад≥в, товариство повинно оголосити про зменшенн¤ свого статутного кап≥талу ≥ зареЇструвати в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до статуту у встановленому пор¤дку або прийн¤ти р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю товариства.
4. якщо п≥сл¤ зак≥нченн¤ другого чи кожного наступного ф≥нансового року варт≥сть чистих актив≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю ви¤витьс¤ меншою в≥д статутного кап≥талу, товариство зобов'¤зане оголосити про зменшенн¤ свого статутного кап≥талу ≥ зареЇструвати в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до статуту в установленому пор¤дку, ¤кщо учасники не прийн¤ли р≥шенн¤ про внесенн¤ додаткових вклад≥в. якщо варт≥сть чистих актив≥в товариства стаЇ меншою в≥д визначеного законом м≥н≥мального розм≥ру статутного кап≥талу, товариство п≥дл¤гаЇ л≥кв≥дац≥њ.
5. «меншенн¤ статутного кап≥талу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю допускаЇтьс¤ п≥сл¤ пов≥домленн¤ в пор¤дку, встановленому законом, ус≥х його кредитор≥в. ” цьому раз≥ кредитори мають право вимагати дострокового припиненн¤ або виконанн¤ в≥дпов≥дних зобов'¤зань товариства та в≥дшкодуванн¤ њм збитк≥в.
6. «б≥льшенн¤ статутного кап≥талу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю допускаЇтьс¤ п≥сл¤ внесенн¤ ус≥ма його учасниками вклад≥в у повному обс¤з≥. ѕор¤док внесенн¤ додаткових вклад≥в встановлюЇтьс¤ законом ≥ статутом товариства.
1. ¬ищим органом товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї загальн≥ збори його учасник≥в.
2. ” товариств≥ з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю створюЇтьс¤ виконавчий орган (колег≥альний або одноособовий), ¤кий зд≥йснюЇ поточне кер≥вництво його д≥¤льн≥стю ≥ Ї п≥дзв≥тним загальним зборам його учасник≥в. ¬иконавчий орган товариства може бути обраний також ≥ не з≥ складу учасник≥в товариства.
3. омпетенц≥¤ виконавчого органу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, пор¤док ухваленн¤ ним р≥шень ≥ пор¤док вчиненн¤ д≥й в≥д ≥мен≥ товариства встановлюютьс¤ цим одексом, ≥ншим законом ≥ статутом товариства.
4. ƒо виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в учасник≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю належить:
1) визначенн¤ основних напр¤м≥в д≥¤льност≥ товариства, затвердженн¤ його план≥в ≥ зв≥т≥в про њх виконанн¤;
2) внесенн¤ зм≥н до статуту товариства, зм≥на розм≥ру його статутного кап≥талу;
3) створенн¤ та в≥дкликанн¤ виконавчого органу товариства;
4) визначенн¤ форм контролю за д≥¤льн≥стю виконавчого органу, створенн¤ та визначенн¤ повноважень в≥дпов≥дних контрольних орган≥в;
5) затвердженн¤ р≥чних зв≥т≥в та бухгалтерських баланс≥в, розпод≥л прибутку та збитк≥в товариства;
6) вир≥шенн¤ питанн¤ про придбанн¤ товариством частки учасника;
7) виключенн¤ учасника ≥з товариства;
8) прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю товариства, призначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ, затвердженн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу.
—татутом товариства ≥ законом до виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в може бути також в≥днесене вир≥шенн¤ ≥нших питань.
ѕитанн¤, в≥днесен≥ до виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в учасник≥в товариства, не можуть бути передан≥ ними дл¤ вир≥шенн¤ виконавчому органу товариства.
„ергов≥сть та пор¤док скликанн¤ загальних збор≥в встановлюютьс¤ статутом товариства ≥ законом.
1. онтроль за д≥¤льн≥стю виконавчого органу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому статутом та законом.
2. «агальн≥ збори товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю можуть формувати органи, що зд≥йснюють пост≥йний контроль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю виконавчого органу.
ѕор¤док створенн¤ та повноваженн¤ контрольного органу встановлюютьс¤ загальними зборами учасник≥в товариства.
3. ƒл¤ зд≥йсненн¤ контролю за ф≥нансовою д≥¤льн≥стю товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю зг≥дно з р≥шенн¤м його загальних збор≥в, а також в ≥нших випадках, встановлених статутом ≥ законом товариства, може призначатис¤ аудиторська перев≥рка.
4. ѕор¤док проведенн¤ аудиторських перев≥рок д≥¤льност≥ та зв≥тност≥ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю встановлюЇтьс¤ статутом товариства ≥ законом.
Ќа вимогу будь-кого з учасник≥в товариства може бути проведено аудиторську перев≥рку р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ товариства ≥з залученн¤м профес≥йного аудитора, не пов'¤заного майновими ≥нтересами з товариством чи з його учасниками.
¬итрати, пов'¤зан≥ з проведенн¤м такоњ перев≥рки, покладаютьс¤ на учасника, на вимогу ¤кого проводитьс¤ аудиторська перев≥рка, ¤кщо ≥нше не встановлено статутом товариства.
5. ѕубл≥чна зв≥тн≥сть товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю про результати його д≥¤льност≥ не вимагаЇтьс¤, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
1. ”часник товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю маЇ право продати чи ≥ншим чином в≥дступити свою частку (њњ частину) у статутному кап≥тал≥ одному або к≥льком учасникам цього товариства.
2. ¬≥дчуженн¤ учасником товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю своЇњ частки (њњ частини) трет≥м особам допускаЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено статутом товариства.
”часники товариства користуютьс¤ переважним правом куп≥вл≥ частки (њњ частини) учасника пропорц≥йно до розм≥р≥в своњх часток, ¤кщо статутом товариства чи домовлен≥стю м≥ж учасниками не встановлений ≥нший пор¤док зд≥йсненн¤ цього права. уп≥вл¤ зд≥йснюЇтьс¤ за ц≥ною та на ≥нших умовах, на ¤ких частка (њњ частина) пропонувалас¤ дл¤ продажу трет≥м особам. якщо учасники товариства не скористаютьс¤ своњм переважним правом прот¤гом м≥с¤ц¤ з дн¤ пов≥домленн¤ про нам≥р учасника продати частку (њњ частину) або прот¤гом ≥ншого строку, встановленого статутом товариства чи домовлен≥стю м≥ж його учасниками, частка (њњ частина) учасника може бути в≥дчужена трет≥й особ≥.
3. „астка учасника товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю може бути в≥дчужена до повноњ њњ сплати лише у т≥й частин≥, в ¤к≥й њњ уже сплачено.
4. ” раз≥ придбанн¤ частки (њњ частини) учасника самим товариством з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю воно зобов'¤зане реал≥зувати њњ ≥ншим учасникам або трет≥м особам прот¤гом строку та в пор¤дку, встановлених статутом ≥ законом, або зменшити св≥й статутний кап≥тал в≥дпов≥дно до статт≥ 144 цього одексу.
5. „астка у статутному кап≥тал≥ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю переходить до спадкоЇмц¤ ф≥зичноњ особи або правонаступника юридичноњ особи - учасника товариства, ¤кщо статутом товариства не передбачено, що такий перех≥д допускаЇтьс¤ лише за згодою ≥нших учасник≥в товариства.
–озрахунки ≥з спадкоЇмц¤ми (правонаступниками) учасника, ¤к≥ не вступили до товариства, зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до положень статт≥ 148 цього одексу.
1. ”часник товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю маЇ право вийти з товариства, пов≥домивши товариство про св≥й вих≥д не п≥зн≥ше н≥ж за три м≥с¤ц≥ до виходу, ¤кщо ≥нший строк не встановлений статутом.
2. ”часник, ¤кий виходить ≥з товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, маЇ право одержати варт≥сть частини майна, пропорц≥йну його частц≥ у статутному кап≥тал≥ товариства.
«а домовлен≥стю м≥ж учасником та товариством виплата вартост≥ частини майна товариства може бути зам≥нена переданн¤м майна в натур≥.
якщо вклад до статутного фонду був зд≥йснений шл¤хом переданн¤ права користуванн¤ майном, в≥дпов≥дне майно повертаЇтьс¤ учасников≥ без виплати винагороди.
ѕор¤док ≥ спос≥б визначенн¤ вартост≥ частини майна, що пропорц≥йна частц≥ учасника у статутному фонд≥, а також пор¤док ≥ строки њњ виплати встановлюютьс¤ статутом ≥ законом.
3. —пори, що виникають у зв'¤зку з виходом учасника ≥з товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, у тому числ≥ спори щодо пор¤дку визначенн¤ частки у статутному кап≥тал≥, њњ розм≥ру ≥ строк≥в виплати, вир≥шуютьс¤ судом.
1. «верненн¤ ст¤гненн¤ на частину майна товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, пропорц≥йну частц≥ учасника товариства у статутному кап≥тал≥, за його особистими боргами допускаЇтьс¤ лише у раз≥ недостатност≥ у нього ≥ншого майна дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в. редитори такого учасника мають право вимагати в≥д товариства виплати вартост≥ частини майна товариства, пропорц≥йноњ частц≥ боржника у статутному кап≥тал≥ товариства, або вид≥лу в≥дпов≥дноњ частини майна дл¤ зверненн¤ на нього ст¤гненн¤. „астина майна, що п≥дл¤гаЇ вид≥лу, або обс¤г кошт≥в, що становл¤ть њњ варт≥сть, встановлюЇтьс¤ зг≥дно з балансом, ¤кий складаЇтьс¤ на дату пред'¤вленн¤ вимог кредиторами.
2. «верненн¤ ст¤гненн¤ на всю частку учасника в статутному кап≥тал≥ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю припин¤Ї його участь у товариств≥.
1. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю може бути л≥кв≥доване за р≥шенн¤м загальних збор≥в його учасник≥в, у тому числ≥ у зв'¤зку з≥ спливом строку, на ¤кий товариство було створене, а також за р≥шенн¤м суду - у випадках, встановлених законом.
2. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю може бути перетворене в акц≥онерне товариство чи у виробничий кооператив.
1. “овариством з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю Ї товариство, засноване одн≥Їю або к≥лькома особами, статутний кап≥тал ¤кого под≥лений на частки, розм≥р ¤ких визначений статутом.
2. ”часники товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю сол≥дарно несуть додаткову (субсид≥арну) в≥дпов≥дальн≥сть за його зобов'¤занн¤ми своњм майном у розм≥р≥, ¤кий встановлюЇтьс¤ статутом товариства ≥ Ї однаково кратним дл¤ вс≥х учасник≥в до вартост≥ внесеного кожним учасником вкладу. ” раз≥ визнанн¤ банкрутом одного з учасник≥в його в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж ≥ншими учасниками товариства пропорц≥йно њх часткам у статутному кап≥тал≥ товариства.
3. Ќайменуванн¤ товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю маЇ м≥стити найменуванн¤ товариства, а також слова "товариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю".
4. ƒо товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю застосовуютьс¤ положенн¤ цього одексу про товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, ¤кщо ≥нше не встановлено статутом товариства ≥ законом.
1. јкц≥онерним Ї товариство, статутний кап≥тал ¤кого под≥лений на визначену к≥льк≥сть акц≥й однаковоњ ном≥нальноњ вартост≥.
2. јкц≥онерне товариство самост≥йно в≥дпов≥даЇ за своњми зобов'¤занн¤ми ус≥м своњм майном. јкц≥онери не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми товариства ≥ несуть ризик збитк≥в, пов'¤заних з д≥¤льн≥стю товариства, у межах вартост≥ акц≥й, що њм належать.
јкц≥онери, ¤к≥ не повн≥стю оплатили акц≥њ, у випадках, встановлених статутом, в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми товариства у межах неоплаченоњ частини вартост≥ належних њм акц≥й.
√арант≥њ захисту майнових прав акц≥онер≥в встановлюютьс¤ законом.
3. Ќайменуванн¤ акц≥онерного товариства маЇ м≥стити його найменуванн¤ ≥ зазначенн¤ того, що товариство Ї акц≥онерним.
4. ќсобливост≥ правового статусу акц≥онерних товариств, створених у процес≥ приватизац≥њ державних п≥дприЇмств, встановлюютьс¤ законом.
5. јкц≥онерне товариство, ¤ке проводить в≥дкриту п≥дписку на акц≥њ, зобов'¤зане щор≥чно публ≥кувати дл¤ загального в≥дома р≥чний зв≥т, бухгалтерський баланс, в≥домост≥ про прибутки ≥ збитки, а також ≥ншу ≥нформац≥ю, передбачену законом.
1. јкц≥онерне товариство може бути створене юридичними та (або) ф≥зичними особами.
2. якщо акц≥онерне товариство створюЇтьс¤ к≥лькома особами, вони укладають м≥ж собою догов≥р, ¤кий визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ ними сп≥льноњ д≥¤льност≥ щодо створенн¤ товариства.
÷ей догов≥р не Ї установчим документом товариства.
ƒогов≥р про створенн¤ акц≥онерного товариства укладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥, а ¤кщо товариство створюЇтьс¤ ф≥зичними особами, догов≥р п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
3. ќсоби, що створюють акц≥онерне товариство, несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми, що виникли до державноњ реЇстрац≥њ товариства.
јкц≥онерне товариство в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми учасник≥в, пов'¤заними з його створенн¤м, лише у раз≥ наступного схваленн¤ њх д≥й загальними зборами акц≥онер≥в.
4. јкц≥онерне товариство може бути створене одн≥Їю особою чи може складатис¤ з одн≥Їњ особи у раз≥ придбанн¤ одним акц≥онером ус≥х акц≥й товариства. ¬≥домост≥ про це п≥дл¤гають реЇстрац≥њ ≥ опубл≥куванню дл¤ загального в≥дома.
јкц≥онерне товариство не може мати Їдиним учасником ≥нше п≥дприЇмницьке товариство, учасником ¤кого Ї одна особа.
5. ѕор¤док ≥ строки вчиненн¤ д≥й щодо створенн¤ акц≥онерного товариства, у тому числ≥ пор¤док проведенн¤ установчих збор≥в та њхн¤ компетенц≥¤, встановлюютьс¤ законом.
1. ”становчим документом акц≥онерного товариства Ї його статут.
2. —татут акц≥онерного товариства кр≥м в≥домостей, передбачених статтею 88 цього одексу, маЇ м≥стити в≥домост≥ про: розм≥р статутного кап≥талу; умови про категор≥њ акц≥й, що випускаютьс¤ товариством, та њхню ном≥нальну варт≥сть ≥ к≥льк≥сть; права акц≥онер≥в; склад ≥ компетенц≥ю орган≥в управл≥нн¤ товариством та про пор¤док ухваленн¤ ними р≥шень. ” статут≥ акц≥онерного товариства мають також м≥ститис¤ ≥нш≥ в≥домост≥, передбачен≥ законом.
1. —татутний кап≥тал акц≥онерного товариства утворюЇтьс¤ з вартост≥ вклад≥в акц≥онер≥в, внесених внасл≥док придбанн¤ ними акц≥й.
—татутний кап≥тал товариства визначаЇ м≥н≥мальний розм≥р майна товариства, ¤кий гарантуЇ ≥нтереси його кредитор≥в. ¬≥н не може бути меншим розм≥ру, встановленого законом.
2. ѕри заснуванн≥ акц≥онерного товариства ус≥ його акц≥њ мають бути розпод≥лен≥ м≥ж засновниками. ¬≥дкрита п≥дписка на акц≥њ акц≥онерного товариства не провадитьс¤ до повноњ сплати статутного кап≥талу. ѕор¤док проведенн¤ в≥дкритоњ п≥дписки встановлюЇтьс¤ законом.
3. якщо п≥сл¤ зак≥нченн¤ другого та кожного наступного ф≥нансового року варт≥сть чистих актив≥в акц≥онерного товариства ви¤витьс¤ меншою в≥д статутного кап≥талу, товариство зобов'¤зане оголосити про зменшенн¤ свого статутного кап≥талу та зареЇструвати в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до статуту у встановленому пор¤дку. якщо варт≥сть чистих актив≥в товариства стаЇ меншою в≥д м≥н≥мального розм≥ру статутного кап≥талу, встановленого законом, товариство п≥дл¤гаЇ л≥кв≥дац≥њ.
1. јкц≥онерне товариство маЇ право за р≥шенн¤м загальних збор≥в акц≥онер≥в зб≥льшити статутний кап≥тал шл¤хом зб≥льшенн¤ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й або додаткового випуску акц≥й.
2. «б≥льшенн¤ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства допускаЇтьс¤ п≥сл¤ його повноњ сплати. «б≥льшенн¤ статутного кап≥талу товариства дл¤ покритт¤ збитк≥в не допускаЇтьс¤.
3. ” випадках, встановлених статутом товариства ≥ законом, може бути встановлене переважне право акц≥онер≥в на придбанн¤ акц≥й, що додатково випускаютьс¤ товариством.
1. јкц≥онерне товариство маЇ право за р≥шенн¤м загальних збор≥в акц≥онер≥в зменшити статутний кап≥тал шл¤хом зменшенн¤ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й або шл¤хом куп≥вл≥ товариством частини випущених акц≥й з метою зменшенн¤ њх загальноњ к≥лькост≥.
«меншенн¤ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства допускаЇтьс¤ п≥сл¤ пов≥домленн¤ про це вс≥х його кредитор≥в у пор¤дку, встановленому законом. ѕри цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припиненн¤ або виконанн¤ товариством в≥дпов≥дних зобов'¤зань та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
2. «меншенн¤ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства шл¤хом куп≥вл≥ та погашенн¤ частини акц≥й допускаЇтьс¤, ¤кщо така можлив≥сть передбачена у статут≥ товариства.
3. «меншенн¤ акц≥онерним товариством статутного кап≥талу нижче в≥д встановленого законом розм≥ру маЇ насл≥дком л≥кв≥дац≥ю товариства.
1. „астка прив≥лейованих акц≥й у загальному обс¤з≥ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства не може перевищувати двадц¤ти п'¤ти в≥дсотк≥в.
2. јкц≥онерне товариство маЇ право випускати обл≥гац≥њ на суму, ¤ка не перевищуЇ розм≥ру статутного кап≥талу або розм≥ру забезпеченн¤, що надаЇтьс¤ товариству з ц≥Їю метою трет≥ми особами.
3. јкц≥онерне товариство не маЇ права оголошувати та виплачувати див≥денди:
1) до повноњ сплати всього статутного кап≥талу;
2) при зменшенн≥ вартост≥ чистих актив≥в акц≥онерного товариства до розм≥ру, меншого, н≥ж розм≥р статутного кап≥талу ≥ резервного фонду;
3) в ≥нших випадках, встановлених законом.
1. ¬ищим органом акц≥онерного товариства Ї загальн≥ збори акц≥онер≥в. ” загальних зборах мають право брати участь ус≥ його акц≥онери незалежно в≥д к≥лькост≥ ≥ виду акц≥й, що њм належать.
јкц≥онери (њхн≥ представники), ¤к≥ беруть участь у загальних зборах, реЇструютьс¤ ≥з зазначенн¤м к≥лькост≥ голос≥в, що њх маЇ кожний акц≥онер, ¤кий бере участь у зборах.
2. ƒо виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в акц≥онер≥в належить:
1) внесенн¤ зм≥н до статуту товариства, у тому числ≥ зм≥на розм≥ру його статутного кап≥талу;
2) обранн¤ член≥в нагл¤довоњ ради, а також утворенн¤ ≥ в≥дкликанн¤ виконавчого та ≥нших орган≥в товариства;
3) затвердженн¤ р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, розпод≥л прибутку ≥ збитк≥в товариства;
4) р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю товариства.
ƒо виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в статутом товариства ≥ законом може бути також в≥днесене вир≥шенн¤ ≥нших питань.
ѕитанн¤, в≥днесен≥ законом до виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в акц≥онер≥в, не можуть бути передан≥ ними дл¤ вир≥шенн¤ ≥ншим органам товариства.
3. ѕор¤док голосуванн¤ на загальних зборах акц≥онер≥в встановлюЇтьс¤ законом.
јкц≥онер маЇ право призначити свого представника дл¤ участ≥ у зборах. ѕредставник може бути пост≥йним чи призначеним на певний строк. јкц≥онер маЇ право у будь-¤кий момент зам≥нити свого представника у вищому орган≥ товариства, пов≥домивши про це виконавчий орган акц≥онерного товариства.
4. –≥шенн¤ загальних збор≥в акц≥онер≥в приймаютьс¤ б≥льш≥стю не менш ¤к у 3/4 голос≥в акц≥онер≥в, ¤к≥ беруть участь у зборах, щодо:
1) внесенн¤ зм≥н до статуту товариства;
2) л≥кв≥дац≥њ товариства.
« ≥нших питань р≥шенн¤ приймаютьс¤ простою б≥льш≥стю голос≥в акц≥онер≥в, ¤к≥ беруть участь у зборах.
5. «агальн≥ збори акц≥онер≥в скликаютьс¤ не р≥дше одного разу на р≥к.
ѕозачергов≥ збори акц≥онер≥в скликаютьс¤ у раз≥ неплатоспроможност≥ товариства, а також за на¤вност≥ обставин, визначених у статут≥ товариства, та в будь-¤кому ≥ншому випадку, ¤кщо цього вимагають ≥нтереси акц≥онерного товариства в ц≥лому.
ѕор¤док скликанн¤ ≥ проведенн¤ загальних збор≥в, а також умови скликанн¤ ≥ проведенн¤ позачергових збор≥в та пов≥домленн¤ акц≥онер≥в встановлюютьс¤ статутом товариства ≥ законом.
1. ¬ акц≥онерному товариств≥ може бути створена нагл¤дова рада акц≥онерного товариства, ¤ка зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю його виконавчого органу та захист прав акц≥онер≥в товариства.
¬ипадки обов'¤зкового створенн¤ в акц≥онерному товариств≥ нагл¤довоњ ради встановлюютьс¤ законом.
2. —татутом акц≥онерного товариства ≥ законом встановлюЇтьс¤ виключна компетенц≥¤ нагл¤довоњ ради. ѕитанн¤, в≥днесен≥ статутом до виключноњ компетенц≥њ нагл¤довоњ ради, не можуть бути передан≥ нею дл¤ вир≥шенн¤ виконавчому органу товариства.
3. „лени нагл¤довоњ ради акц≥онерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу.
4. Ќагл¤дова рада акц≥онерного товариства визначаЇ форми контролю за д≥¤льн≥стю його виконавчого органу.
1. ¬иконавчим органом акц≥онерного товариства, ¤кий зд≥йснюЇ кер≥вництво його поточною д≥¤льн≥стю, Ї правл≥нн¤ або ≥нший орган, визначений статутом.
¬иконавчий орган вир≥шуЇ вс≥ питанн¤ д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства, кр≥м тих, що в≥днесен≥ до компетенц≥њ загальних збор≥в ≥ нагл¤довоњ ради товариства.
¬иконавчий орган Ї п≥дзв≥тним загальним зборам акц≥онер≥в ≥ нагл¤дов≥й рад≥ акц≥онерного товариства та орган≥зовуЇ виконанн¤ њхн≥х р≥шень. ¬иконавчий орган д≥Ї в≥д ≥мен≥ акц≥онерного товариства у межах, встановлених статутом акц≥онерного товариства ≥ законом.
2. ¬иконавчий орган акц≥онерного товариства може бути колег≥альним (правл≥нн¤, дирекц≥¤) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
1. јкц≥онерне товариство, ¤ке зобов'¤зане в≥дпов≥дно до закону публ≥кувати дл¤ загального в≥дома документи, передбачен≥ статтею 152 цього одексу, повинне дл¤ перев≥рки та п≥дтвердженн¤ правильност≥ р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ щор≥чно залучати аудитора, не пов'¤заного майновими ≥нтересами з товариством чи з його учасниками.
2. јудиторська перев≥рка д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства, у тому числ≥ такого, що не зобов'¤зане публ≥кувати дл¤ загального в≥дома документи, маЇ бути проведена у будь-¤кий час на вимогу акц≥онер≥в, ¤к≥ разом волод≥ють не менш ¤к дес¤тьма в≥дсотками акц≥й.
ѕор¤док проведенн¤ аудиторських перев≥рок д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства встановлюЇтьс¤ статутом товариства ≥ законом.
¬итрати, пов'¤зан≥ з проведенн¤м такоњ перев≥рки, покладаютьс¤ на ос≥б, на вимогу ¤ких проводитьс¤ аудиторська перев≥рка, ¤кщо загальними зборами акц≥онер≥в не буде ухвалене р≥шенн¤ про ≥нше.
1. ¬иробничим кооперативом Ї добров≥льне об'Їднанн¤ громад¤н на засадах членства дл¤ сп≥льноњ виробничоњ або ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥, ¤ка базуЇтьс¤ на њхн≥й особист≥й трудов≥й участ≥ та об'Їднанн≥ його членами майнових пайових внеск≥в. —татутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у д≥¤льност≥ виробничого кооперативу на засадах членства також ≥нших ос≥б.
2. „лени виробничого кооперативу несуть субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми кооперативу у розм≥рах та пор¤дку, встановлених статутом кооперативу ≥ законом.
3. Ќайменуванн¤ кооперативу маЇ м≥стити його назву, а також слова "виробничий кооператив".
4. ѕравовий статус виробничих кооператив≥в, права та обов'¤зки њх член≥в встановлюютьс¤ цим одексом та ≥ншим законом.
5. ќсобливост≥ створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ с≥льськогосподарських кооператив≥в можуть встановлюватис¤ законом.
1. ”становчим документом виробничого кооперативу Ї його статут, що затверджуЇтьс¤ загальними зборами його член≥в.
2. —татут виробничого кооперативу маЇ м≥стити кр≥м в≥домостей, передбачених статтею 88 цього одексу, в≥домост≥ про: розм≥р пайового внеску члена кооперативу; склад ≥ пор¤док внесенн¤ пайових внеск≥в членами кооперативу та про њхню в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ зобов'¤занн¤ щодо внесенн¤ пайових внеск≥в; характер ≥ пор¤док трудовоњ участ≥ його член≥в у д≥¤льност≥ кооперативу та њхньоњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ зобов'¤зань щодо особистоњ трудовоњ участ≥; пор¤док розпод≥лу прибутку ≥ збитк≥в кооперативу; розм≥р ≥ умови субсид≥арноњ в≥дпов≥дальност≥ його член≥в за зобов'¤занн¤ми кооперативу; склад ≥ компетенц≥ю орган≥в управл≥нн¤ кооперативу та про пор¤док ухваленн¤ ними р≥шень.
3. ≥льк≥сть член≥в кооперативу не може бути меншою, н≥ж встановлено законом.
1. ћайно, що Ї у власност≥ виробничого кооперативу, под≥л¤Їтьс¤ на пањ його член≥в в≥дпов≥дно до статуту кооперативу.
2. „лен виробничого кооперативу зобов'¤заний внести до дн¤ державноњ реЇстрац≥њ кооперативу не менше дес¤ти в≥дсотк≥в пайового внеску, а частину, що залишилас¤, - прот¤гом року з дн¤ його державноњ реЇстрац≥њ, ¤кщо ≥нший строк не встановлений статутом кооперативу.
ѕор¤док внесенн¤ пайових внеск≥в членами виробничого кооперативу встановлюЇтьс¤ статутом кооперативу ≥ законом.
3. ¬иробничий кооператив не маЇ права випускати акц≥њ.
4. ѕрибуток виробничого кооперативу розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж його членами в≥дпов≥дно до њхньоњ трудовоњ участ≥, ¤кщо ≥нший пор¤док не встановлений статутом кооперативу.
5. ћайно, що залишилос¤ п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ виробничого кооперативу та задоволенн¤ вимог його кредитор≥в, розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж його членами в≥дпов≥дно до њхньоњ трудовоњ участ≥, ¤кщо ≥нший пор¤док не встановлений статутом кооперативу.
1. „лен виробничого кооперативу маЇ право на вих≥д ≥з кооперативу. ” цьому раз≥ йому виплачуЇтьс¤ варт≥сть паю або видаЇтьс¤ майно, пропорц≥йне розм≥ру його паю, а також зд≥йснюютьс¤ виплати, встановлен≥ статутом кооперативу.
¬идача паю, виплата вартост≥ паю та ≥нш≥ виплати членов≥ кооперативу, що виходить з нього, зд≥йснюютьс¤ у пор¤дку, встановленому статутом кооперативу ≥ законом.
2. „лен виробничого кооперативу може бути виключений ≥з кооперативу за р≥шенн¤м загальних збор≥в у раз≥ невиконанн¤ чи неналежного виконанн¤ обов'¤зк≥в, покладених на нього статутом кооперативу, а також в ≥нших випадках, встановлених статутом кооперативу ≥ законом.
„лен виробничого кооперативу, ¤кого виключили ≥з кооперативу, маЇ право на одержанн¤ паю та ≥нших виплат, встановлених статутом кооперативу, в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥.
3. „лен виробничого кооперативу маЇ право передати св≥й пай чи його частину ≥ншому членов≥ кооперативу, ¤кщо ≥нше не встановлено статутом кооперативу ≥ законом.
ѕереданн¤ паю (його частини) особ≥, ¤ка не Ї членом виробничого кооперативу, допускаЇтьс¤ лише за згодою кооперативу. ” цьому раз≥ ≥нш≥ члени кооперативу користуютьс¤ переважним правом куп≥вл≥ такого паю (його частини). ѕор¤док в≥дчуженн¤ паю чи його частини ≥ншому членов≥ кооперативу або трет≥й особ≥ встановлюЇтьс¤ статутом кооперативу ≥ законом.
4. ” раз≥ смерт≥ члена виробничого кооперативу його спадкоЇмц≥ можуть бути прийн¤т≥ у члени кооперативу, ¤кщо ≥нше не встановлено статутом кооперативу. «а в≥дмови прийн¤ти спадкоЇмц≥в у члени кооперативу кооператив виплачуЇ спадкоЇмц¤м варт≥сть паю померлого члена кооперативу.
5. «верненн¤ ст¤гненн¤ на пай члена виробничого кооперативу за його власними зобов'¤занн¤ми допускаЇтьс¤ лише у раз≥ недостатност≥ у нього ≥ншого майна у пор¤дку, встановленому статутом кооперативу ≥ законом.
6. ” раз≥ зверненн¤ заставодержателем ст¤гненн¤ на пай члена виробничого кооперативу, що переданий у заставу, застосовуютьс¤ положенн¤ частини третьоњ ц≥Їњ статт≥.
ѕ≥дрозд≥л 3
”„ј—“№ ƒ≈–∆ј¬», ј¬“ќЌќћЌќѓ –≈—ѕ”ЅЋ≤ » –»ћ, “≈–»“ќ–≤јЋ№Ќ»’ √–ќћјƒ ” ÷»¬≤Ћ№Ќ»’
¬≤ƒЌќ—»Ќј’
1. ƒержава д≥Ї у цив≥льних в≥дносинах на р≥вних правах з ≥ншими учасниками цих в≥дносин.
2. ƒержава може створювати юридичн≥ особи публ≥чного права (державн≥ п≥дприЇмства, навчальн≥ заклади тощо) у випадках та в пор¤дку, встановлених онституц≥Їю ”крањни та законом.
3. ƒержава може створювати юридичн≥ особи приватного права (п≥дприЇмницьк≥ товариства тощо), брати участь в њх д≥¤льност≥ на загальних п≥дставах, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. јвтономна –еспубл≥ка рим д≥Ї у цив≥льних в≥дносинах на р≥вних правах з ≥ншими учасниками цих в≥дносин.
2. јвтономна –еспубл≥ка рим може створювати юридичн≥ особи публ≥чного права (навчальн≥ заклади тощо) у випадках та в пор¤дку, встановлених онституц≥Їю ”крањни та законом.
3. јвтономна –еспубл≥ка рим може створювати юридичн≥ особи приватного права (п≥дприЇмницьк≥ товариства тощо), брати участь в њх д≥¤льност≥ на загальних п≥дставах, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. “еритор≥альн≥ громади д≥ють у цив≥льних в≥дносинах на р≥вних правах з ≥ншими учасниками цих в≥дносин.
2. “еритор≥альн≥ громади можуть створювати юридичн≥ особи публ≥чного права (комунальн≥ п≥дприЇмства, навчальн≥ заклади тощо) у випадках та в пор¤дку, встановлених онституц≥Їю ”крањни та законом.
3. “еритор≥альн≥ громади можуть створювати юридичн≥ особи приватного права (п≥дприЇмницьк≥ товариства тощо), брати участь в њх д≥¤льност≥ на загальних п≥дставах, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ƒержава набуваЇ ≥ зд≥йснюЇ цив≥льн≥ права та обов'¤зки через органи державноњ влади у межах њхньоњ компетенц≥њ, встановленоњ законом.
1. јвтономна –еспубл≥ка рим набуваЇ ≥ зд≥йснюЇ цив≥льн≥ права та обов'¤зки через органи влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим у межах њхньоњ компетенц≥њ, встановленоњ законом.
1. “еритор≥альн≥ громади набувають ≥ зд≥йснюють цив≥льн≥ права та обов'¤зки через органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у межах њхньоњ компетенц≥њ, встановленоњ законом.
1. ” випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом, ≥ншими нормативно-правовими актами, в≥д ≥мен≥ держави, јвтономноњ –еспубл≥ки рим, територ≥альних громад за спец≥альними дорученн¤ми можуть виступати ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, органи державноњ влади, органи влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
1. ƒержава в≥дпов≥даЇ за своњми зобов'¤занн¤ми своњм майном, кр≥м майна, на ¤ке в≥дпов≥дно до закону не може бути звернено ст¤гненн¤.
1. “еритор≥альн≥ громади в≥дпов≥дають за своњми зобов'¤занн¤ми своњм майном, кр≥м майна, на ¤ке в≥дпов≥дно до закону не може бути звернено ст¤гненн¤.
1. ƒержава, јвтономна –еспубл≥ка рим, територ≥альн≥ громади не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми створених ними юридичних ос≥б, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
2. ёридичн≥ особи, створен≥ державою, јвтономною –еспубл≥кою рим, територ≥альними громадами, не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми в≥дпов≥дно держави, јвтономноњ –еспубл≥ки рим, територ≥альних громад.
3. ƒержава не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ територ≥альних громад.
4. јвтономна –еспубл≥ка рим не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми держави ≥ територ≥альних громад.
5. “еритор≥альна громада не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми держави, јвтономноњ –еспубл≥ки рим та ≥нших територ≥альних громад.
1. ќб'Їктами цив≥льних прав Ї реч≥, у тому числ≥ грош≥ та ц≥нн≥ папери, ≥нше майно, майнов≥ права, результати роб≥т, послуги, результати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥, ≥нформац≥¤, а також ≥нш≥ матер≥альн≥ ≥ нематер≥альн≥ блага.
1. ќб'Їкти цив≥льних прав можуть в≥льно в≥дчужуватис¤ або переходити в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ в пор¤дку правонаступництва чи спадкуванн¤ або ≥ншим чином, ¤кщо вони не вилучен≥ з цив≥льного обороту, або не обмежен≥ в оборот≥, або не Ї нев≥д'Їмними в≥д ф≥зичноњ чи юридичноњ особи.
2. ¬иди об'Їкт≥в цив≥льних прав, перебуванн¤ ¤ких у цив≥льному оборот≥ не допускаЇтьс¤ (об'Їкти, вилучен≥ з цив≥льного обороту), мають бути пр¤мо встановлен≥ у закон≥.
¬иди об'Їкт≥в цив≥льних прав, ¤к≥ можуть належати лише певним учасникам обороту або перебуванн¤ ¤ких у цив≥льному оборот≥ допускаЇтьс¤ за спец≥альним дозволом (об'Їкти, обмежено оборотоздатн≥), встановлюютьс¤ законом.
1. –≥ччю Ї предмет матер≥ального св≥ту, щодо ¤кого можуть виникати цив≥льн≥ права та обов'¤зки.
1. “варини Ї особливим об'Їктом цив≥льних прав. Ќа них поширюЇтьс¤ правовий режим реч≥, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
2. ѕравила поводженн¤ з тваринами встановлюютьс¤ законом.
3. “варини, занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни, можуть бути предметом цив≥льного обороту лише у випадках та пор¤дку, встановлених законом.
1. ƒо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухом≥сть) належать земельн≥ д≥л¤нки, а також об'Їкти, розташован≥ на земельн≥й д≥л¤нц≥, перем≥щенн¤ ¤ких Ї неможливим без њх знец≥ненн¤ та зм≥ни њх призначенн¤.
–ежим нерухомоњ реч≥ може бути поширений законом на пов≥тр¤н≥ та морськ≥ судна, судна внутр≥шнього плаванн¤, косм≥чн≥ об'Їкти, а також ≥нш≥ реч≥, права на ¤к≥ п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ.
2. –ухомими речами Ї реч≥, ¤к≥ можна в≥льно перем≥щувати у простор≥.
1. ѕраво власност≥ та ≥нш≥ речов≥ права на нерухом≥ реч≥, обмеженн¤ цих прав, њх виникненн¤, перех≥д ≥ припиненн¤ п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ.
2. ƒержавна реЇстрац≥¤ прав на нерухом≥сть ≥ правочин≥в щодо нерухомост≥ Ї публ≥чною, зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дним органом, ¤кий зобов'¤заний надавати ≥нформац≥ю про реЇстрац≥ю та зареЇстрован≥ права в пор¤дку, встановленому законом.
3. ¬≥дмова у державн≥й реЇстрац≥њ права на нерухом≥сть або правочин≥в щодо нерухомост≥, ухиленн¤ в≥д реЇстрац≥њ, в≥дмова в≥д наданн¤ ≥нформац≥њ про реЇстрац≥ю можуть бути оскаржен≥ до суду.
4. ѕор¤док проведенн¤ державноњ реЇстрац≥њ прав на нерухом≥сть та п≥дстави в≥дмови в н≥й встановлюютьс¤ законом.
1. ѕод≥льною Ї р≥ч, ¤ку можна под≥лити без втрати њњ ц≥льового призначенн¤.
2. Ќепод≥льною Ї р≥ч, ¤ку не можна под≥лити без втрати њњ ц≥льового призначенн¤.
1. –≥ч Ї визначеною ≥ндив≥дуальними ознаками, ¤кщо вона над≥лена т≥льки њй властивими ознаками, що вир≥зн¤ють њњ з-пом≥ж ≥нших однор≥дних речей, ≥ндив≥дуал≥зуючи њњ.
–еч≥, визначен≥ ≥ндив≥дуальними ознаками, Ї незам≥нними.
2. –≥ч Ї визначеною родовими ознаками, ¤кщо вона маЇ ознаки, властив≥ ус≥м речам того ж роду, та вим≥рюЇтьс¤ числом, вагою, м≥рою.
–≥ч, що маЇ лише родов≥ ознаки, Ї зам≥нною.
1. —поживною Ї р≥ч, ¤ка внасл≥док одноразового њњ використанн¤ знищуЇтьс¤ або припин¤Ї ≥снувати у перв≥сному вигл¤д≥.
2. Ќеспоживною Ї р≥ч, призначена дл¤ неодноразового використанн¤, ¤ка збер≥гаЇ при цьому св≥й перв≥сний вигл¤д прот¤гом тривалого часу.
1. –≥ч, призначена дл¤ обслуговуванн¤ ≥ншоњ (головноњ) реч≥ ≥ пов'¤зана з нею сп≥льним призначенн¤м, Ї њњ приналежн≥стю.
2. ѕриналежн≥сть сл≥дуЇ за головною р≥ччю, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. —кладовою частиною реч≥ Ї все те, що не може бути в≥докремлене в≥д реч≥ без њњ пошкодженн¤ або ≥стотного знец≥ненн¤.
2. ѕри переход≥ права на р≥ч њњ складов≥ частини не п≥дл¤гають в≥докремленню.
1. якщо к≥лька речей утворюють Їдине ц≥ле, що даЇ змогу використовувати його за призначенн¤м, вони вважаютьс¤ одн≥Їю р≥ччю (складна р≥ч).
2. ѕравочин, вчинений щодо складноњ реч≥, поширюЇтьс¤ на вс≥ њњ складов≥ частини, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. ѕродукц≥Їю, плодами та доходами Ї все те, що виробл¤Їтьс¤, добуваЇтьс¤, одержуЇтьс¤ з реч≥ або приноситьс¤ р≥ччю.
2. ѕродукц≥¤, плоди та доходи належать власников≥ реч≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. ћайном ¤к особливим об'Їктом вважаютьс¤ окрема р≥ч, сукупн≥сть речей, а також майнов≥ права та обов'¤зки.
2. ћайнов≥ права Ї неспоживною р≥ччю. ћайнов≥ права визнаютьс¤ речовими правами
1. ѕ≥дприЇмство Ї Їдиним майновим комплексом, що використовуЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
2. ƒо складу п≥дприЇмства ¤к Їдиного майнового комплексу вход¤ть ус≥ види майна, призначен≥ дл¤ його д≥¤льност≥, включаючи земельн≥ д≥л¤нки, буд≥вл≥, споруди, устаткуванн¤, ≥нвентар, сировину, продукц≥ю, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або ≥нше позначенн¤ та ≥нш≥ права, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
3. ѕ≥дприЇмство ¤к Їдиний майновий комплекс Ї нерухом≥стю.
4. ѕ≥дприЇмство або його частина можуть бути об'Їктом куп≥вл≥-продажу, застави, оренди та ≥нших правочин≥в.
1. «аконним плат≥жним засобом, обов'¤зковим до прийманн¤ за ном≥нальною варт≥стю на вс≥й територ≥њ ”крањни, Ї грошова одиниц¤ ”крањни - гривн¤.
2. ≤ноземна валюта може використовуватис¤ в ”крањн≥ у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.
1. ¬иди майна, що вважаютьс¤ валютними ц≥нност¤ми, та пор¤док вчиненн¤ правочин≥в з ними встановлюютьс¤ законом.
1. ÷≥нним папером Ї документ встановленоњ форми з в≥дпов≥дними рекв≥зитами, що посв≥дчуЇ грошове або ≥нше майнове право ≥ визначаЇ взаЇмов≥дносини м≥ж особою, ¤ка його випустила (видала), ≥ власником та передбачаЇ виконанн¤ зобов'¤зань зг≥дно з умовами його випуску, а також можлив≥сть передач≥ прав, що випливають з цього документа, ≥ншим особам.
2. ƒо особи, ¤ка набула право власност≥ на ц≥нний пап≥р, переход¤ть у сукупност≥ ус≥ права, ¤к≥ ним посв≥дчуютьс¤.
1. ¬ ”крањн≥ в цив≥льному оборот≥ можуть бути так≥ групи ц≥нних папер≥в:
1) пайов≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ засв≥дчують участь у статутному кап≥тал≥, надають њх власникам право на участь в управл≥нн≥ ем≥тентом ≥ одержанн¤ частини прибутку, зокрема у вигл¤д≥ див≥денд≥в, та частини майна при л≥кв≥дац≥њ ем≥тента;
2) боргов≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ засв≥дчують в≥дносини позики ≥ передбачають зобов'¤занн¤ ем≥тента сплатити у визначений строк кошти в≥дпов≥дно до зобов'¤занн¤;
3) пох≥дн≥ ц≥нн≥ папери, механ≥зм випуску та об≥гу ¤ких пов'¤заний з правом на придбанн¤ чи продаж прот¤гом строку, встановленого договором, ц≥нних папер≥в, ≥нших ф≥нансових та (або) товарних ресурс≥в;
4) товаророзпор¤дч≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ надають њхньому держателю право розпор¤джатис¤ майном, вказаним у цих документах.
«аконом можуть визначатис¤ також ≥нш≥ групи ц≥нних папер≥в.
2. ¬иди ц≥нних папер≥в та пор¤док њх об≥гу встановлюютьс¤ законом.
3. ÷≥нн≥ папери можуть випускатис¤ в документарн≥й та бездокументарн≥й форм≥ в≥дпов≥дно до закону.
1. ќбов'¤зков≥ рекв≥зити ц≥нних папер≥в, вимоги щодо форми ц≥нного паперу та ≥нш≥ необх≥дн≥ вимоги встановлюютьс¤ законом.
2. ƒокумент, ¤кий не м≥стить обов'¤зкових рекв≥зит≥в ц≥нних папер≥в ≥ не в≥дпов≥даЇ форм≥, встановлен≥й дл¤ ц≥нних папер≥в, не Ї ц≥нним папером.
1. ѕрава, посв≥дчен≥ ц≥нним папером, можуть належати:
1) пред'¤вников≥ ц≥нного паперу (ц≥нний пап≥р на пред'¤вника);
2) особ≥, назван≥й у ц≥нному папер≥ (≥менний ц≥нний пап≥р);
3) особ≥, назван≥й у ц≥нному папер≥, ¤ка може сама зд≥йснити ц≥ права або призначити своњм розпор¤дженн¤м (наказом) ≥ншу уповноважену особу (ордерний ц≥нний пап≥р).
2. «аконом може бути виключена можлив≥сть випуску ц≥нних папер≥в визначеного виду ¤к ≥менних, або ¤к ордерних, або ¤к папер≥в на пред'¤вника.
3. ƒл¤ переданн¤ ≥нш≥й особ≥ прав, посв≥дчених ц≥нним папером на пред'¤вника, достатньо врученн¤ ц≥нного паперу ц≥й особ≥.
4. ѕрава, посв≥дчен≥ ≥менним ц≥нним папером, передаютьс¤ у пор¤дку, встановленому дл¤ в≥дступленн¤ права вимоги (цес≥њ). ќсоба, ¤ка передаЇ право за ц≥нним папером (≥ндосант), в≥дпов≥даЇ лише за нед≥йсн≥сть в≥дпов≥дноњ вимоги ≥ не в≥дпов≥даЇ за њњ невиконанн¤.
5. ѕрава за ордерним ц≥нним папером передаютьс¤ шл¤хом вчиненн¤ на цьому папер≥ передавального напису (≥ндосаменту). ≤ндосант в≥дпов≥даЇ за ≥снуванн¤ та зд≥йсненн¤ цього права.
«а передавальним написом (≥ндосаментом), вчиненим на ц≥нному папер≥, до особи, ¤к≥й або у розпор¤дженн¤ ¤коњ передаютьс¤ права за ц≥нним папером (≥ндосата), переход¤ть ус≥ права, посв≥дчен≥ ц≥нним папером. ≤ндосамент може бути бланковим (без зазначенн¤ особи, ¤к≥й маЇ бути зд≥йснене виконанн¤) або ордерним (≥з зазначенн¤м особи, ¤к≥й або за наказом ¤коњ маЇ бути зд≥йснене виконанн¤). ≤ндосамент може бути обмежений т≥льки дорученн¤м зд≥йснювати права, посв≥дчен≥ ц≥нним папером, без переданн¤ цих прав ≥ндосату. ” цьому раз≥ ≥ндосат виступаЇ ¤к представник.
1. ќсоба, що випустила (видала) ц≥нний пап≥р, та особи, що ≥ндосували його, в≥дпов≥дають перед њњ законним волод≥льцем сол≥дарно. ” раз≥ задоволенн¤ вимоги законного волод≥льц¤ ц≥нного паперу про виконанн¤ посв≥дченого цим папером зобов'¤занн¤ одн≥Їю або к≥лькома особами з числа тих, хто зобов'¤завс¤ за ц≥нним папером, вони набувають право зворотноњ вимоги (регресу) щодо ≥нших ос≥б, ¤к≥ зобов'¤залис¤ за ц≥нним папером.
2. ¬≥дмова в≥д виконанн¤ зобов'¤занн¤, посв≥дченого ц≥нним папером, з посиланн¤м на в≥дсутн≥сть п≥дстави зобов'¤занн¤ або на його нед≥йсн≥сть не допускаЇтьс¤.
¬олод≥лець незаконно виготовленого або п≥дробленого ц≥нного паперу маЇ право пред'¤вити особ≥, ¤ка передала йому пап≥р, вимоги про належне виконанн¤ зобов'¤занн¤, посв≥дченого цим папером, та про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
1. –езультати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥ та ≥нш≥ об'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥ створюють цив≥льн≥ права та обов'¤зки в≥дпов≥дно до книги четвертоњ цього одексу та ≥нших закон≥в.
1. ≤нформац≥Їю Ї документован≥ або публ≥чно оголошен≥ в≥домост≥ про под≥њ та ¤вища, що мали або мають м≥сце у сусп≥льств≥, держав≥ та навколишньому середовищ≥.
2. —уб'Їкт в≥дносин у сфер≥ ≥нформац≥њ може вимагати усуненн¤ порушень його права та в≥дшкодуванн¤ майновоњ ≥ моральноњ шкоди, завданоњ такими правопорушенн¤ми.
3. ѕор¤док використанн¤ ≥нформац≥њ та захисту права на нењ встановлюЇтьс¤ законом.
1. ќсобистими немайновими благами, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ цив≥льним законодавством, Ї: здоров'¤, житт¤; честь, г≥дн≥сть ≥ д≥лова репутац≥¤; ≥м'¤ (найменуванн¤); авторство; свобода л≥тературноњ, художньоњ, науковоњ ≥ техн≥чноњ творчост≥, а також ≥нш≥ блага, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ цив≥льним законодавством.
2. ¬≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни житт¤ ≥ здоров'¤ людини, њњ честь ≥ г≥дн≥сть, недоторканн≥сть ≥ безпека визнаютьс¤ найвищою соц≥альною ц≥нн≥стю.
1. ѕравочином Ї д≥¤ особи, спр¤мована на набутт¤, зм≥ну або припиненн¤ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в.
2. ѕравочини можуть бути односторонн≥ми та дво- чи багатосторонн≥ми (договори).
3. ќдносторонн≥м правочином Ї д≥¤ одн≥Їњ сторони, ¤ка може бути представлена одн≥Їю або к≥лькома особами.
ќдносторонн≥й правочин може створювати обов'¤зки лише дл¤ особи, ¤ка його вчинила.
ќдносторонн≥й правочин може створювати обов'¤зки дл¤ ≥нших ос≥б лише у випадках, встановлених законом, або за домовлен≥стю з цими особами.
4. ƒво- чи багатосторонн≥м правочином Ї погоджена д≥¤ двох або б≥льше стор≥н.
5. ƒо правов≥дносин, ¤к≥ виникли з односторонн≥х правочин≥в, застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про зобов'¤занн¤ та про договори, ¤кщо це не суперечить актам цив≥льного законодавства або сут≥ одностороннього правочину.
1. «м≥ст правочину не може суперечити цьому одексу, ≥ншим актам цив≥льного законодавства, а також моральним засадам сусп≥льства.
2. ќсоба, ¤ка вчин¤Ї правочин, повинна мати необх≥дний обс¤г цив≥льноњ д≥Їздатност≥.
3. ¬олеви¤вленн¤ учасника правочину маЇ бути в≥льним ≥ в≥дпов≥дати його внутр≥шн≥й вол≥.
4. ѕравочин маЇ вчин¤тис¤ у форм≥, встановлен≥й законом.
5. ѕравочин маЇ бути спр¤мований на реальне настанн¤ правових насл≥дк≥в, що обумовлен≥ ним.
6. ѕравочин, що вчин¤Їтьс¤ батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та ≥нтересам њхн≥х малол≥тн≥х, неповнол≥тн≥х чи непрацездатних д≥тей.
1. ѕравочин Ї правом≥рним, ¤кщо його нед≥йсн≥сть пр¤мо не встановлена законом або ¤кщо в≥н не визнаний судом нед≥йсним.
1. ѕравочин може вчин¤тис¤ усно або в письмов≥й форм≥. —торони мають право обирати форму правочину, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
2. ѕравочин, дл¤ ¤кого законом не встановлена обов'¤зкова письмова форма, вважаЇтьс¤ вчиненим, ¤кщо повед≥нка стор≥н засв≥дчуЇ њхню волю до настанн¤ в≥дпов≥дних правових насл≥дк≥в.
3. ” випадках, встановлених договором або законом, вол¤ сторони до вчиненн¤ правочину може виражатис¤ њњ мовчанн¤м.
1. ”сно можуть вчин¤тис¤ правочини, ¤к≥ повн≥стю виконуютьс¤ сторонами у момент њх вчиненн¤, за вин¤тком правочин≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають нотар≥альному посв≥дченню та (або) державн≥й реЇстрац≥њ, а також правочин≥в, дл¤ ¤ких недодержанн¤ письмовоњ форми маЇ насл≥дком њх нед≥йсн≥сть.
2. ёридичн≥й особ≥, що сплатила за товари та послуги на п≥дстав≥ усного правочину з другою стороною, видаЇтьс¤ документ, що п≥дтверджуЇ п≥дставу сплати та суму одержаних грошових кошт≥в.
3. ѕравочини на виконанн¤ договору, укладеного в письмов≥й форм≥, можуть за домовлен≥стю стор≥н вчин¤тис¤ усно, ¤кщо це не суперечить договору або закону.
1. ѕравочин вважаЇтьс¤ таким, що вчинений у письмов≥й форм≥, ¤кщо його зм≥ст заф≥ксований в одному або к≥лькох документах, у листах, телеграмах, ¤кими обм≥н¤лис¤ сторони.
ѕравочин вважаЇтьс¤ таким, що вчинений у письмов≥й форм≥, ¤кщо вол¤ стор≥н виражена за допомогою телетайпного, електронного або ≥ншого техн≥чного засобу зв'¤зку.
2. ѕравочин вважаЇтьс¤ таким, що вчинений у письмов≥й форм≥, ¤кщо в≥н п≥дписаний його стороною (сторонами).
ѕравочин, ¤кий вчин¤Ї юридична особа, п≥дписуЇтьс¤ особами, уповноваженими на це њњ установчими документами, дов≥рен≥стю, законом або ≥ншими актами цив≥льного законодавства, та скр≥плюЇтьс¤ печаткою.
3. ¬икористанн¤ при вчиненн≥ правочин≥в факсим≥льного в≥дтворенн¤ п≥дпису за допомогою засоб≥в механ≥чного або ≥ншого коп≥юванн¤, електронно-числового п≥дпису або ≥ншого аналога власноручного п≥дпису допускаЇтьс¤ у випадках, встановлених законом, ≥ншими актами цив≥льного законодавства, або за письмовою згодою стор≥н, у ¤к≥й мають м≥ститис¤ зразки в≥дпов≥дного аналога њхн≥х власноручних п≥дпис≥в.
4. якщо ф≥зична особа у зв'¤зку з хворобою або ф≥зичною вадою не може п≥дписатис¤ власноручно, за њњ дорученн¤м текст правочину у њњ присутност≥ п≥дписуЇ ≥нша особа.
ѕ≥дпис ≥ншоњ особи на текст≥ правочину, що посв≥дчуЇтьс¤ нотар≥ально, засв≥дчуЇтьс¤ нотар≥усом або посадовою особою, ¤ка маЇ право на вчиненн¤ такоњ нотар≥альноњ д≥њ, ≥з зазначенн¤м причин, з ¤ких текст правочину не може бути п≥дписаний особою, ¤ка його вчин¤Ї.
ѕ≥дпис ≥ншоњ особи на текст≥ правочину, щодо ¤кого не вимагаЇтьс¤ нотар≥ального посв≥дченн¤, може бути засв≥дчений в≥дпов≥дною посадовою особою за м≥сцем роботи, навчанн¤, проживанн¤ або л≥куванн¤ особи, ¤ка його вчин¤Ї.
1. ” письмов≥й форм≥ належить вчин¤ти:
1) правочини м≥ж юридичними особами;
2) правочини м≥ж ф≥зичною та юридичною особою, кр≥м правочин≥в, передбачених частиною першою статт≥ 206 цього одексу;
3) правочини ф≥зичних ос≥б м≥ж собою на суму, що перевищуЇ у двадц¤ть ≥ б≥льше раз≥в розм≥р неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н, кр≥м правочин≥в, передбачених частиною першою статт≥ 206 цього одексу;
4) ≥нш≥ правочини, щодо ¤ких законом встановлена письмова форма.
1. ѕравочин, ¤кий вчинений у письмов≥й форм≥, п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню лише у випадках, встановлених законом або домовлен≥стю стор≥н. ƒогов≥р про закуп≥влю, ¤кий укладаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро закуп≥влю товар≥в, роб≥т ≥ послуг за державн≥ кошти" ( 1490-14 ), на вимогу замовника п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому нотар≥альному посв≥дченню
2. Ќотар≥альне посв≥дченн¤ правочину зд≥йснюЇтьс¤ нотар≥усом або ≥ншою посадовою особою, ¤ка в≥дпов≥дно до закону маЇ право на вчиненн¤ такоњ нотар≥альноњ д≥њ, шл¤хом вчиненн¤ на документ≥, в ¤кому викладено текст правочину, посв≥дчувального напису.
3. Ќотар≥альне посв≥дченн¤ може бути вчинене на текст≥ лише такого правочину, ¤кий в≥дпов≥даЇ загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього одексу.
4. Ќа вимогу ф≥зичноњ або юридичноњ особи будь-¤кий правочин з њњ участю може бути нотар≥ально посв≥дчений.
1. ѕравочин п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ лише у випадках, встановлених законом. “акий правочин Ї вчиненим з моменту його державноњ реЇстрац≥њ.
2. ѕерел≥к орган≥в, ¤к≥ зд≥йснюють державну реЇстрац≥ю, пор¤док реЇстрац≥њ, а також пор¤док веденн¤ в≥дпов≥дних реЇстр≥в встановлюютьс¤ законом.
1. якщо у правочин≥ не вказане м≥сце його вчиненн¤, то:
1) м≥сцем вчиненн¤ одностороннього правочину Ї м≥сце вираженн¤ вол≥ сторони;
2) м≥сце вчиненн¤ дво- або багатостороннього правочину встановлюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статт≥ 647 цього одексу.
1. ќсоби, ¤к≥ вчин¤ють правочин, мають право обумовити настанн¤ або зм≥ну прав та обов'¤зк≥в обставиною, щодо ¤коњ нев≥домо, настане вона чи н≥ (в≥дкладальна обставина).
2. ќсоби, ¤к≥ вчин¤ють правочин, мають право обумовити припиненн¤ прав та обов'¤зк≥в обставиною, щодо ¤коњ нев≥домо, настане вона чи н≥ (скасувальна обставина).
3. якщо настанню обставини недобросов≥сно перешкоджала сторона, ¤к≥й це невиг≥дно, обставина вважаЇтьс¤ такою, що настала.
4. якщо настанню обставини недобросов≥сно спри¤ла сторона, ¤к≥й це виг≥дно, обставина вважаЇтьс¤ такою, що не настала.
1. «м≥ст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
2. Ќа вимогу одн≥Їњ або обох стор≥н суд може постановити р≥шенн¤ про тлумаченн¤ зм≥сту правочину.
3. ѕри тлумаченн≥ зм≥сту правочину берутьс¤ до уваги однакове дл¤ всього зм≥сту правочину значенн¤ сл≥в ≥ пон¤ть, а також загальноприйн¤те у в≥дпов≥дн≥й сфер≥ в≥дносин значенн¤ терм≥н≥в.
якщо буквальне значенн¤ сл≥в ≥ пон¤ть, а також загальноприйн¤те у в≥дпов≥дн≥й сфер≥ в≥дносин значенн¤ терм≥н≥в не даЇ змоги з'¤сувати зм≥ст окремих частин правочину, њхн≥й зм≥ст встановлюЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤м в≥дпов≥дноњ частини правочину з≥ зм≥стом ≥нших його частин, ус≥м його зм≥стом, нам≥рами стор≥н.
4. якщо за правилами, встановленими частиною третьою ц≥Їњ статт≥, немаЇ можливост≥ визначити справжню волю особи, ¤ка вчинила правочин, до уваги берутьс¤ мета правочину, зм≥ст попередн≥х переговор≥в, усталена практика в≥дносин м≥ж сторонами, звичањ д≥лового обороту, подальша повед≥нка стор≥н, текст типового договору та ≥нш≥ обставини, що мають ≥стотне значенн¤.
1. ќсоба, ¤ка вчинила односторонн≥й правочин, маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д нього, ¤кщо ≥нше не встановлено законом. якщо такою в≥дмовою в≥д правочину порушено права ≥ншоњ особи, ц≥ права п≥дл¤гають захисту.
2. ќсоби, ¤к≥ вчинили дво- або багатосторонн≥й правочин, мають право за взаЇмною згодою стор≥н, а також у випадках, передбачених законом, в≥дмовитис¤ в≥д нього, нав≥ть ≥ в тому раз≥, ¤кщо його умови повн≥стю ними виконан≥.
3. ¬≥дмова в≥д правочину вчин¤Їтьс¤ у так≥й сам≥й форм≥, в ¤к≥й було вчинено правочин.
4. ѕравов≥ насл≥дки в≥дмови в≥д правочину встановлюютьс¤ законом або домовлен≥стю стор≥н.
1. ѕ≥дставою нед≥йсност≥ правочину Ї недодержанн¤ в момент вчиненн¤ правочину стороною (сторонами) вимог, ¤к≥ встановлен≥ частинами першою - третьою, п'¤тою та шостою статт≥ 203 цього одексу.
2. Ќед≥йсним Ї правочин, ¤кщо його нед≥йсн≥сть встановлена законом (н≥кчемний правочин). ” цьому раз≥ визнанн¤ такого правочину нед≥йсним судом не вимагаЇтьс¤.
” випадках, встановлених цим одексом, н≥кчемний правочин може бути визнаний судом д≥йсним.
3. якщо нед≥йсн≥сть правочину пр¤мо не встановлена законом, але одна ≥з стор≥н або ≥нша за≥нтересована особа заперечуЇ його д≥йсн≥сть на п≥дставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом нед≥йсним (оспорюваний правочин).
1. Ќед≥йсний правочин не створюЇ юридичних насл≥дк≥в, кр≥м тих, що пов'¤зан≥ з його нед≥йсн≥стю.
” раз≥ нед≥йсност≥ правочину кожна ≥з стор≥н зобов'¤зана повернути друг≥й сторон≥ у натур≥ все, що вона одержала на виконанн¤ цього правочину, а в раз≥ неможливост≥ такого поверненн¤, зокрема тод≥, коли одержане пол¤гаЇ у користуванн≥ майном, виконан≥й робот≥, надан≥й послуз≥, - в≥дшкодувати варт≥сть того, що одержано, за ц≥нами, ¤к≥ ≥снують на момент в≥дшкодуванн¤.
2. якщо у зв'¤зку ≥з вчиненн¤м нед≥йсного правочину друг≥й сторон≥ або трет≥й особ≥ завдано збитк≥в та моральноњ шкоди, вони п≥дл¤гають в≥дшкодуванню винною стороною.
3. ѕравов≥ насл≥дки, передбачен≥ частинами першою та другою ц≥Їњ статт≥, застосовуютьс¤, ¤кщо законом не встановлен≥ особлив≥ умови њх застосуванн¤ або особлив≥ правов≥ насл≥дки окремих вид≥в нед≥йсних правочин≥в.
4. ѕравов≥ насл≥дки нед≥йсност≥ н≥кчемного правочину, ¤к≥ встановлен≥ законом, не можуть зм≥нюватис¤ за домовлен≥стю стор≥н.
5. ¬имога про застосуванн¤ насл≥дк≥в нед≥йсност≥ н≥кчемного правочину може бути пред'¤влена будь-¤кою за≥нтересованою особою.
—уд може застосувати насл≥дки нед≥йсност≥ н≥кчемного правочину з власноњ ≥н≥ц≥ативи.
1. Ќед≥йсн≥сть окремоњ частини правочину не маЇ насл≥дком нед≥йсност≥ ≥нших його частин ≥ правочину в ц≥лому, ¤кщо можна припустити, що правочин був би вчинений ≥ без включенн¤ до нього нед≥йсноњ частини.
1. Ќедодержанн¤ сторонами письмовоњ форми правочину, ¤ка встановлена законом, не маЇ насл≥дком його нед≥йсн≥сть, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
«апереченн¤ одн≥Їю ≥з стор≥н факту вчиненн¤ правочину або оспорюванн¤ окремих його частин може доводитис¤ письмовими доказами, засобами ауд≥о-, в≥деозапису та ≥ншими доказами. –≥шенн¤ суду не може грунтуватис¤ на св≥дченн¤х св≥дк≥в.
2. якщо правочин, дл¤ ¤кого законом встановлена його нед≥йсн≥сть у раз≥ недодержанн¤ вимоги щодо письмовоњ форми, укладений усно ≥ одна ≥з стор≥н вчинила д≥ю, а друга сторона п≥дтвердила њњ вчиненн¤, зокрема шл¤хом прийн¤тт¤ виконанн¤, такий правочин у раз≥ спору може бути визнаний судом д≥йсним.
1. ” раз≥ недодержанн¤ вимоги закону про нотар≥альне посв≥дченн¤ одностороннього правочину такий правочин Ї н≥кчемним.
2. —уд може визнати такий правочин д≥йсним, ¤кщо буде встановлено, що в≥н в≥дпов≥дав справжн≥й вол≥ особи, ¤ка його вчинила, а нотар≥альному посв≥дченню правочину перешкоджала обставина, ¤ка не залежала в≥д њњ вол≥.
1. ” раз≥ недодержанн¤ сторонами вимоги закону про нотар≥альне посв≥дченн¤ договору такий догов≥р Ї н≥кчемним.
2. якщо сторони домовилис¤ щодо ус≥х ≥стотних умов договору, що п≥дтверджуЇтьс¤ письмовими доказами, ≥ в≥дбулос¤ повне або часткове виконанн¤ договору, але одна ≥з стор≥н ухилилас¤ в≥д його нотар≥ального посв≥дченн¤, суд може визнати такий догов≥р д≥йсним. ” цьому раз≥ наступне нотар≥альне посв≥дченн¤ договору не вимагаЇтьс¤.
1. ѕравочин, ¤кий вчинено малол≥тньою особою за межами њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥, може бути згодом схвалений њњ батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживаЇ, або оп≥куном.
ѕравочин вважаЇтьс¤ схваленим, ¤кщо ц≥ особи, д≥знавшись про його вчиненн¤, прот¤гом одного м≥с¤ц¤ не за¤вили претенз≥њ друг≥й сторон≥.
2. ” раз≥ в≥дсутност≥ схваленн¤ правочину в≥н Ї н≥кчемним.
Ќа вимогу за≥нтересованоњ особи суд може визнати такий правочин д≥йсним, ¤кщо буде встановлено, що в≥н вчинений на користь малол≥тньоњ особи.
3. якщо правочин з малол≥тньою особою вчинила ф≥зична особа з повною цив≥льною д≥Їздатн≥стю, то вона зобов'¤зана повернути особам, вказаним у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥, все те, що вона одержала за таким правочином в≥д малол≥тньоњ особи.
4. ƒ≥Їздатна сторона зобов'¤зана також в≥дшкодувати збитки, завдан≥ укладенн¤м нед≥йсного правочину, ¤кщо у момент вчиненн¤ правочину вона знала або могла знати про в≥к другоњ сторони. Ѕатьки (усиновлювач≥) або оп≥кун малол≥тньоњ особи зобов'¤зан≥ повернути д≥Їздатн≥й сторон≥ все одержане нею за цим правочином у натур≥, а за неможливост≥ повернути одержане в натур≥ - в≥дшкодувати його варт≥сть за ц≥нами, ¤к≥ ≥снують на момент в≥дшкодуванн¤.
5. якщо обома сторонами правочину Ї малол≥тн≥ особи, то кожна з них зобов'¤зана повернути друг≥й сторон≥ все, що одержала за цим правочином, у натур≥. ” раз≥ неможливост≥ поверненн¤ майна в≥дшкодуванн¤ його вартост≥ провадитьс¤ батьками (усиновлювачами) або оп≥куном, ¤кщо буде встановлено, що вчиненню правочину або втрат≥ майна, ¤ке було предметом правочину, спри¤ла њхн¤ винна повед≥нка.
6. ” раз≥ вчиненн¤ неповнол≥тньою особою правочину з малол≥тньою особою настають насл≥дки, встановлен≥ частиною третьою статт≥ 222 цього одексу.
1. ѕравочин, ¤кий неповнол≥тн¤ особа вчинила за межами њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ без згоди батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника, може бути згодом схвалений ними у пор¤дку, встановленому статтею 221 цього одексу.
2. ѕравочин, вчинений неповнол≥тньою особою за межами њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ без згоди батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальник≥в, може бути визнаний судом нед≥йсним за позовом за≥нтересованоњ особи.
3. якщо обома сторонами нед≥йсного правочину Ї неповнол≥тн≥ особи, то кожна з них зобов'¤зана повернути друг≥й сторон≥ усе одержане нею за цим правочином у натур≥. ” раз≥ неможливост≥ поверненн¤ одержаного в натур≥ в≥дшкодовуЇтьс¤ його варт≥сть за ц≥нами, ¤к≥ ≥снують на момент в≥дшкодуванн¤.
якщо у неповнол≥тньоњ особи в≥дсутн≥ кошти, достатн≥ дл¤ в≥дшкодуванн¤, батьки (усиновлювач≥) або п≥клувальник зобов'¤зан≥ в≥дшкодувати завдан≥ збитки, ¤кщо вони своЇю винною повед≥нкою спри¤ли вчиненню правочину або втрат≥ майна, ¤ке було предметом правочину.
1. ѕравочин, ¤кий вчинила ф≥зична особа, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, за межами њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ без згоди п≥клувальника, може бути згодом схвалений ним у пор¤дку, встановленому статтею 221 цього одексу.
2. ” раз≥ в≥дсутност≥ такого схваленн¤ правочин за позовом п≥клувальника може бути визнаний судом нед≥йсним, ¤кщо буде встановлено, що в≥н суперечить ≥нтересам самого п≥доп≥чного, член≥в його с≥м'њ або ос≥б, ¤ких в≥н в≥дпов≥дно до закону зобов'¤заний утримувати.
1. ѕравочин, вчинений без дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤ (статт¤ 71 цього одексу), Ї н≥кчемним.
2. Ќа вимогу за≥нтересованоњ особи такий правочин може бути визнаний судом д≥йсним, ¤кщо буде встановлено, що в≥н в≥дпов≥даЇ ≥нтересам ф≥зичноњ особи, над ¤кою встановлено оп≥ку або п≥клуванн¤.
1. ѕравочин, ¤кий д≥Їздатна ф≥зична особа вчинила у момент, коли вона не усв≥домлювала значенн¤ своњх д≥й та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом нед≥йсним за позовом ц≥Їњ особи, а в раз≥ њњ смерт≥ - за позовом ≥нших ос≥б, чињ цив≥льн≥ права або ≥нтереси порушен≥.
2. ” раз≥ наступного визнанн¤ ф≥зичноњ особи, ¤ка вчинила правочин, нед≥Їздатною позов про визнанн¤ правочину нед≥йсним може пред'¤вити њњ оп≥кун.
3. —торона, ¤ка знала про стан ф≥зичноњ особи у момент вчиненн¤ правочину, зобов'¤зана в≥дшкодувати њй моральну шкоду, завдану у зв'¤зку ≥з вчиненн¤м такого правочину.
1. ќп≥кун може схвалити др≥бний побутовий правочин, вчинений нед≥Їздатною ф≥зичною особою, у пор¤дку, встановленому статтею 221 цього одексу.
” раз≥ в≥дсутност≥ такого схваленн¤ цей правочин та ≥нш≥ правочини, ¤к≥ вчинен≥ нед≥Їздатною ф≥зичною особою, Ї н≥кчемними.
2. Ќа вимогу оп≥куна правочин, вчинений нед≥Їздатною ф≥зичною особою, може бути визнаний судом д≥йсним, ¤кщо буде встановлено, що в≥н вчинений на користь нед≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи.
3. ƒ≥Їздатна сторона зобов'¤зана повернути оп≥кунов≥ нед≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи все одержане нею за цим правочином, а в раз≥ неможливост≥ такого поверненн¤ - в≥дшкодувати варт≥сть майна за ц≥нами, ¤к≥ ≥снують на момент в≥дшкодуванн¤.
ќп≥кун зобов'¤заний повернути д≥Їздатн≥й сторон≥ все одержане нед≥Їздатною ф≥зичною особою за н≥кчемним правочином. якщо майно не збереглос¤, оп≥кун зобов'¤заний в≥дшкодувати його варт≥сть, ¤кщо вчиненню правочину або втрат≥ майна, ¤ке було предметом правочину, спри¤ла винна повед≥нка оп≥куна.
4. ƒ≥Їздатна сторона зобов'¤зана в≥дшкодувати оп≥кунов≥ нед≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи або членам њњ с≥м'њ моральну шкоду, ¤кщо буде встановлено, що вона знала про псих≥чний розлад або недоумство другоњ сторони або могла припустити такий њњ стан.
1. ѕравочин юридичноњ особи, вчинений нею без в≥дпов≥дного дозволу (л≥ценз≥њ), може бути визнаний судом нед≥йсним.
2. якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчиненн¤ такого правочину, вона зобов'¤зана в≥дшкодувати њй моральну шкоду, завдану таким правочином.
1. ѕравочин вважаЇтьс¤ таким, що порушуЇ публ≥чний пор¤док, ¤кщо в≥н був спр¤мований на порушенн¤ конституц≥йних прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина, знищенн¤, пошкодженн¤ майна ф≥зичноњ або юридичноњ особи, держави, јвтономноњ –еспубл≥ки рим, територ≥альноњ громади, незаконне заволод≥нн¤ ним.
2. ѕравочин, ¤кий порушуЇ публ≥чний пор¤док, Ї н≥кчемним.
1. якщо особа, ¤ка вчинила правочин, помилилас¤ щодо обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤, такий правочин може бути визнаний судом нед≥йсним.
≤стотне значенн¤ маЇ помилка щодо природи правочину, прав та обов'¤зк≥в стор≥н, таких властивостей ≥ ¤костей реч≥, ¤к≥ значно знижують њњ ц≥нн≥сть або можлив≥сть використанн¤ за ц≥льовим призначенн¤м. ѕомилка щодо мотив≥в правочину не маЇ ≥стотного значенн¤, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
2. ” раз≥ визнанн¤ правочину нед≥йсним особа, ¤ка помилилас¤ в результат≥ њњ власного недбальства, зобов'¤зана в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ завдан≥ њй збитки.
—торона, ¤ка своЇю необережною повед≥нкою спри¤ла помилц≥, зобов'¤зана в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ завдан≥ њй збитки.
1. якщо одна ≥з стор≥н правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤ (частина перша статт≥ 229 цього одексу), такий правочин визнаЇтьс¤ судом нед≥йсним.
ќбман маЇ м≥сце, ¤кщо сторона заперечуЇ на¤вн≥сть обставин, ¤к≥ можуть перешкодити вчиненню правочину, або ¤кщо вона замовчуЇ њх ≥снуванн¤.
2. —торона, ¤ка застосувала обман, зобов'¤зана в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ збитки у подв≥йному розм≥р≥ та моральну шкоду, що завдан≥ у зв'¤зку з вчиненн¤м цього правочину.
1. ѕравочин, вчинений особою проти њњ справжньоњ вол≥ внасл≥док застосуванн¤ до нењ ф≥зичного чи псих≥чного тиску з боку другоњ сторони або з боку ≥ншоњ особи, визнаЇтьс¤ судом нед≥йсним.
2. ¬инна сторона (≥нша особа), ¤ка застосувала ф≥зичний або псих≥чний тиск до другоњ сторони, зобов'¤зана в≥дшкодувати њй збитки у подв≥йному розм≥р≥ та моральну шкоду, що завдан≥ у зв'¤зку з вчиненн¤м цього правочину.
1. ѕравочин, ¤кий вчинено внасл≥док зловмисноњ домовленост≥ представника одн≥Їњ сторони з другою стороною, визнаЇтьс¤ судом нед≥йсним.
2. ƒов≥ритель маЇ право вимагати в≥д свого представника та другоњ сторони сол≥дарного в≥дшкодуванн¤ збитк≥в та моральноњ шкоди, що завдан≥ йому у зв'¤зку ≥з вчиненн¤м правочину внасл≥док зловмисноњ домовленост≥ м≥ж ними.
1. ѕравочин, ¤кий вчинено особою п≥д впливом т¤жкоњ дл¤ нењ обставини ≥ на вкрай невиг≥дних умовах, може бути визнаний судом нед≥йсним незалежно в≥д того, хто був ≥н≥ц≥атором такого правочину.
2. ѕри визнанн≥ такого правочину нед≥йсним застосовуютьс¤ насл≥дки, встановлен≥ статтею 216 цього одексу. —торона, ¤ка скористалас¤ т¤жкою обставиною, зобов'¤зана в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ збитки ≥ моральну шкоду, що завдан≥ њй у зв'¤зку з вчиненн¤м цього правочину.
1. ‘≥ктивним Ї правочин, ¤кий вчинено без нам≥ру створенн¤ правових насл≥дк≥в, ¤к≥ обумовлювалис¤ цим правочином.
2. ‘≥ктивний правочин визнаЇтьс¤ судом нед≥йсним.
1. ”даваним Ї правочин, ¤кий вчинено сторонами дл¤ прихованн¤ ≥ншого правочину, ¤кий вони насправд≥ вчинили.
2. якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами дл¤ прихованн¤ ≥ншого правочину, ¤кий вони насправд≥ вчинили, в≥дносини стор≥н регулюютьс¤ правилами щодо правочину, ¤кий сторони насправд≥ вчинили.
1. Ќ≥кчемний правочин або правочин, визнаний судом нед≥йсним, Ї нед≥йсним з моменту його вчиненн¤.
2. якщо за нед≥йсним правочином права та обов'¤зки передбачалис¤ лише на майбутнЇ, можлив≥сть настанн¤ њх у майбутньому припин¤Їтьс¤.
1. ѕредставництвом Ї правов≥дношенн¤, в ¤кому одна сторона (представник) зобов'¤зана або маЇ право вчинити правочин в≥д ≥мен≥ другоњ сторони, ¤ку вона представл¤Ї.
2. Ќе Ї представником особа, ¤ка хоч ≥ д≥Ї в чужих ≥нтересах, але в≥д власного ≥мен≥, а також особа, уповноважена на веденн¤ переговор≥в щодо можливих у майбутньому правочин≥в.
3. ѕредставництво виникаЇ на п≥дстав≥ договору, закону, акта органу юридичноњ особи та з ≥нших п≥дстав, встановлених актами цив≥льного законодавства.
1. ѕредставник може бути уповноважений на вчиненн¤ лише тих правочин≥в, право на вчиненн¤ ¤ких маЇ особа, ¤ку в≥н представл¤Ї.
2. ѕредставник не може вчин¤ти правочин, ¤кий в≥дпов≥дно до його зм≥сту може бути вчинений лише особисто т≥Їю особою, ¤ку в≥н представл¤Ї.
3. ѕредставник не може вчин¤ти правочин в≥д ≥мен≥ особи, ¤ку в≥н представл¤Ї, у своњх ≥нтересах або в ≥нтересах ≥ншоњ особи, представником ¤коњ в≥н одночасно Ї, за вин¤тком комерц≥йного представництва, а також щодо ≥нших ос≥б, встановлених законом.
1. ѕравочин, вчинений представником, створюЇ, зм≥нюЇ, припин¤Ї цив≥льн≥ права та обов'¤зки особи, ¤ку в≥н представл¤Ї.
1. ѕредставник зобов'¤заний вчин¤ти правочин за наданими йому повноваженн¤ми особисто. ¬≥н може передати своЇ повноваженн¤ частково або в повному обс¤з≥ ≥нш≥й особ≥, ¤кщо це встановлено договором або законом м≥ж особою, ¤ку представл¤ють, ≥ представником, або ¤кщо представник був вимушений до цього з метою охорони ≥нтерес≥в особи, ¤ку в≥н представл¤Ї.
2. ѕредставник, ¤кий передав своЇ повноваженн¤ ≥нш≥й особ≥, повинен пов≥домити про це особу, ¤ку в≥н представл¤Ї, та надати њй необх≥дн≥ в≥домост≥ про особу, ¤к≥й передан≥ в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤ (зам≥сника). Ќевиконанн¤ цього обов'¤зку покладаЇ на особу, ¤ка передала повноваженн¤, в≥дпов≥дальн≥сть за д≥њ зам≥сника ¤к за своњ власн≥.
3. ѕравочин, вчинений зам≥сником, створюЇ, зм≥нюЇ, припин¤Ї цив≥льн≥ права та обов'¤зки особи, ¤ку в≥н представл¤Ї.
1. ѕравочин, вчинений представником з перевищенн¤м повноважень, створюЇ, зм≥нюЇ, припин¤Ї цив≥льн≥ права та обов'¤зки особи, ¤ку в≥н представл¤Ї, лише у раз≥ наступного схваленн¤ правочину ц≥Їю особою. ѕравочин вважаЇтьс¤ схваленим зокрема у раз≥, ¤кщо особа, ¤ку в≥н представл¤Ї, вчинила д≥њ, що св≥дчать про прийн¤тт¤ його до виконанн¤.
2. Ќаступне схваленн¤ правочину особою, ¤ку представл¤ють, створюЇ, зм≥нюЇ ≥ припин¤Ї цив≥льн≥ права та обов'¤зки з моменту вчиненн¤ цього правочину.
1. Ѕатьки (усиновлювач≥) Ї законними представниками своњх малол≥тн≥х та неповнол≥тн≥х д≥тей.
2. ќп≥кун Ї законним представником малол≥тньоњ особи та ф≥зичноњ особи, визнаноњ нед≥Їздатною.
3. «аконним представником у випадках, встановлених законом, може бути ≥нша особа.
1. омерц≥йним представником Ї особа, ¤ка пост≥йно та самост≥йно виступаЇ представником п≥дприЇмц≥в при укладенн≥ ними договор≥в у сфер≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
2. омерц≥йне представництво одночасно к≥лькох стор≥н правочину допускаЇтьс¤ за згодою цих стор≥н та в ≥нших випадках, встановлених законом.
3. ѕовноваженн¤ комерц≥йного представника можуть бути п≥дтверджен≥ письмовим договором м≥ж ним та особою, ¤ку в≥н представл¤Ї, або дов≥рен≥стю.
4. ќсобливост≥ комерц≥йного представництва в окремих сферах п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ встановлюютьс¤ законом.
1. ѕредставництво, ¤ке грунтуЇтьс¤ на договор≥, може зд≥йснюватис¤ за дов≥рен≥стю.
2. ѕредставництво за дов≥рен≥стю може грунтуватис¤ на акт≥ органу юридичноњ особи.
3. ƒов≥рен≥стю Ї письмовий документ, що видаЇтьс¤ одн≥Їю особою ≥нш≥й особ≥ дл¤ представництва перед трет≥ми особами. ƒов≥рен≥сть на вчиненн¤ правочину представником може бути надана особою, ¤ку представл¤ють (дов≥рителем), безпосередньо трет≥й особ≥.
1. ‘орма дов≥реност≥ повинна в≥дпов≥дати форм≥, в ¤к≥й в≥дпов≥дно до закону маЇ вчин¤тис¤ правочин.
2. ƒов≥рен≥сть, що видаЇтьс¤ у пор¤дку передорученн¤, п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню, кр≥м випадк≥в, встановлених частиною четвертою ц≥Їњ статт≥.
3. ƒов≥рен≥сть в≥йськовослужбовц¤ або ≥ншоњ особи, ¤ка перебуваЇ на л≥куванн≥ у госп≥тал≥, санатор≥њ та ≥ншому в≥йськово-л≥кувальному заклад≥, може бути посв≥дчена начальником цього закладу, його заступником з медичноњ частини, старшим або черговим л≥карем.
ƒов≥рен≥сть в≥йськовослужбовц¤, а в пунктах дислокац≥њ в≥йськовоњ частини, з'Їднанн¤, установи, в≥йськово-навчального закладу, де немаЇ нотар≥уса чи органу, що вчин¤Ї нотар≥альн≥ д≥њ, а також дов≥рен≥сть роб≥тника, службовц¤, члена њхн≥х с≥мей ≥ члена с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤ може бути посв≥дчена командиром (начальником) цих частини, з'Їднанн¤, установи або закладу.
ƒов≥рен≥сть особи, ¤ка перебуваЇ у м≥сц≥ позбавленн¤ вол≥ (сл≥дчому ≥зол¤тор≥), може бути посв≥дчена начальником м≥сц¤ позбавленн¤ вол≥.
ƒов≥реност≥, посв≥дчен≥ зазначеними посадовими особами, прир≥внюютьс¤ до нотар≥ально посв≥дчених.
4. ƒов≥рен≥сть на одержанн¤ зароб≥тноњ плати, стипенд≥њ, пенс≥њ, ал≥мент≥в, ≥нших платеж≥в та поштовоњ кореспонденц≥њ (поштових переказ≥в, посилок тощо) може бути посв≥дчена посадовою особою орган≥зац≥њ, в ¤к≥й дов≥ритель працюЇ, навчаЇтьс¤, перебуваЇ на стац≥онарному л≥куванн≥, або за м≥сцем його проживанн¤.
1. ƒов≥рен≥сть в≥д ≥мен≥ юридичноњ особи видаЇтьс¤ њњ органом або ≥ншою особою, уповноваженою на це њњ установчими документами, та скр≥плюЇтьс¤ печаткою ц≥Їњ юридичноњ особи.
1. —трок дов≥реност≥ встановлюЇтьс¤ у дов≥реност≥. якщо строк дов≥реност≥ не встановлений, вона збер≥гаЇ чинн≥сть до припиненн¤ њњ д≥њ.
2. —трок дов≥реност≥, виданоњ в пор¤дку передорученн¤, не може перевищувати строку основноњ дов≥реност≥, на п≥дстав≥ ¤коњ вона видана.
3. ƒов≥рен≥сть, у ¤к≥й не вказана дата њњ вчиненн¤, Ї н≥кчемною.
1. ѕредставництво за дов≥рен≥стю припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) зак≥нченн¤ строку дов≥реност≥;
2) скасуванн¤ дов≥реност≥ особою, ¤ка њњ видала;
3) в≥дмови представника в≥д вчиненн¤ д≥й, що були визначен≥ дов≥рен≥стю;
4) припиненн¤ юридичноњ особи, ¤ка видала дов≥рен≥сть;
5) припиненн¤ юридичноњ особи, ¤к≥й видана дов≥рен≥сть;
6) смерт≥ особи, ¤ка видала дов≥рен≥сть, оголошенн¤ њњ померлою, визнанн¤ њњ нед≥Їздатною або безв≥сно в≥дсутньою, обмеженн¤ њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥.
” раз≥ смерт≥ особи, ¤ка видала дов≥рен≥сть, представник збер≥гаЇ своЇ повноваженн¤ за дов≥рен≥стю дл¤ веденн¤ нев≥дкладних справ або таких д≥й, невиконанн¤ ¤ких може призвести до виникненн¤ збитк≥в;
7) смерт≥ особи, ¤к≥й видана дов≥рен≥сть, оголошенн¤ њњ померлою, визнанн¤ њњ нед≥Їздатною або безв≥сно в≥дсутньою, обмеженн¤ њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥.
2. « припиненн¤м представництва за дов≥рен≥стю втрачаЇ чинн≥сть передорученн¤.
3. ” раз≥ припиненн¤ представництва за дов≥рен≥стю представник зобов'¤заний негайно повернути дов≥рен≥сть.
1. ќсоба, ¤ка видала дов≥рен≥сть, за вин¤тком безв≥дкличноњ дов≥реност≥, може в будь-¤кий час скасувати дов≥рен≥сть або передорученн¤. ¬≥дмова в≥д цього права Ї н≥кчемною.
2. ќсоба, ¤ка видала дов≥рен≥сть ≥ згодом скасувала њњ, повинна негайно пов≥домити про це представника, а також в≥домих њй трет≥х ос≥б, дл¤ представництва перед ¤кими була видана дов≥рен≥сть.
3. ѕрава та обов'¤зки щодо трет≥х ос≥б, що виникли внасл≥док вчиненн¤ правочину представником до того, ¤к в≥н дов≥давс¤ або м≥г дов≥датис¤ про скасуванн¤ дов≥реност≥, збер≥гають чинн≥сть дл¤ особи, ¤ка видала дов≥рен≥сть, та њњ правонаступник≥в. ÷е правило не застосовуЇтьс¤, ¤кщо трет¤ особа знала або могла знати, що д≥¤ дов≥реност≥ припинилас¤.
4. «аконом може бути встановлено право особи видавати безв≥дкличн≥ дов≥реност≥ на певний час.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.06.2003 р. N 980-IV)
1. ѕредставник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д вчиненн¤ д≥й, ¤к≥ були визначен≥ дов≥рен≥стю.
2. ѕредставник зобов'¤заний негайно пов≥домити особу, ¤ку в≥н представл¤Ї, про в≥дмову в≥д вчиненн¤ д≥й, ¤к≥ були визначен≥ дов≥рен≥стю.
3. ѕредставник не може в≥дмовитис¤ в≥д вчиненн¤ д≥й, ¤к≥ були визначен≥ дов≥рен≥стю, ¤кщо ц≥ д≥њ були нев≥дкладними або такими, що спр¤мован≥ на запоб≥ганн¤ завданню збитк≥в особ≥, ¤ку в≥н представл¤Ї, чи ≥ншим особам.
4. ѕредставник в≥дпов≥даЇ перед особою, ¤ка видала дов≥рен≥сть, за завдан≥ њй збитки у раз≥ недодержанн¤ ним вимог, встановлених частинами другою та третьою ц≥Їњ статт≥.
1. —троком Ї певний пер≥од у час≥, з≥ спливом ¤кого пов'¤зана д≥¤ чи под≥¤, ¤ка маЇ юридичне значенн¤.
2. “ерм≥ном Ї певний момент у час≥, з настанн¤м ¤кого пов'¤зана д≥¤ чи под≥¤, ¤ка маЇ юридичне значенн¤.
3. —трок та терм≥н можуть бути визначен≥ актами цив≥льного законодавства, правочином або р≥шенн¤м суду.
1. —трок визначаЇтьс¤ роками, м≥с¤ц¤ми, тижн¤ми, дн¤ми або годинами.
2. “ерм≥н визначаЇтьс¤ календарною датою або вказ≥вкою на под≥ю, ¤ка маЇ неминуче настати.
1. ѕереб≥г строку починаЇтьс¤ з наступного дн¤ п≥сл¤ в≥дпов≥дноњ календарноњ дати або настанн¤ под≥њ, з ¤кою пов'¤зано його початок.
1. —трок, що визначений роками, спливаЇ у в≥дпов≥дн≥ м≥с¤ць та число останнього року строку.
2. ƒо строку, що визначений п≥вроком або кварталом року, застосовуютьс¤ правила про строки, ¤к≥ визначен≥ м≥с¤ц¤ми. ѕри цьому в≥дл≥к квартал≥в ведетьс¤ з початку року.
3. —трок, що визначений м≥с¤ц¤ми, спливаЇ у в≥дпов≥дне число останнього м≥с¤ц¤ строку.
—трок, що визначений у п≥вм≥с¤ц¤, дор≥внюЇ п'¤тнадц¤ти дн¤м.
якщо зак≥нченн¤ строку, визначеного м≥с¤цем, припадаЇ на такий м≥с¤ць, у ¤кому немаЇ в≥дпов≥дного числа, строк спливаЇ в останн≥й день цього м≥с¤ц¤.
4. —трок, що визначений тижн¤ми, спливаЇ у в≥дпов≥дний день останнього тижн¤ строку.
5. якщо останн≥й день строку припадаЇ на вих≥дний, св¤тковий або ≥нший неробочий день, що визначений в≥дпов≥дно до закону у м≥сц≥ вчиненн¤ певноњ д≥њ, днем зак≥нченн¤ строку Ї перший за ним робочий день.
1. якщо строк встановлено дл¤ вчиненн¤ д≥њ, вона може бути вчинена до зак≥нченн¤ останнього дн¤ строку. ” раз≥, ¤кщо ц¤ д≥¤ маЇ бути вчинена в установ≥, то строк спливаЇ тод≥, коли у ц≥й установ≥ за встановленими правилами припин¤ютьс¤ в≥дпов≥дн≥ операц≥њ.
2. ѕисьмов≥ за¤ви та пов≥домленн¤, здан≥ до установи зв'¤зку до зак≥нченн¤ останнього дн¤ строку, вважаютьс¤ такими, що здан≥ своЇчасно.
1. ѕозовна давн≥сть - це строк, у межах ¤кого особа може звернутис¤ до суду з вимогою про захист свого цив≥льного права або ≥нтересу.
1. «агальна позовна давн≥сть встановлюЇтьс¤ тривал≥стю у три роки.
1. ƒл¤ окремих вид≥в вимог законом може встановлюватис¤ спец≥альна позовна давн≥сть: скорочена або б≥льш тривала пор≥вн¤но ≥з загальною позовною давн≥стю.
2. ѕозовна давн≥сть в один р≥к застосовуЇтьс¤, зокрема, до вимог:
1) про ст¤гненн¤ неустойки (штрафу, пен≥);
2) про спростуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ, пом≥щеноњ у засобах масовоњ ≥нформац≥њ.
” цьому раз≥ позовна давн≥сть обчислюЇтьс¤ в≥д дн¤ пом≥щенн¤ цих в≥домостей у засобах масовоњ ≥нформац≥њ або в≥д дн¤, коли особа дов≥далас¤ чи могла дов≥датис¤ про ц≥ в≥домост≥;
3) про переведенн¤ на сп≥ввласника прав та обов'¤зк≥в покупц¤ у раз≥ порушенн¤ переважного права куп≥вл≥ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ (статт¤ 362 цього одексу);
4) у зв'¤зку з недол≥ками проданого товару (статт¤ 681 цього одексу);
5) про роз≥рванн¤ договору даруванн¤ (статт¤ 728 цього одексу);
6) у зв'¤зку з перевезенн¤м вантажу, пошти (статт¤ 925 цього одексу);
7) про оскарженн¤ д≥й виконавц¤ запов≥ту (статт¤ 1293 цього одексу).
3. ѕозовна давн≥сть у п'¤ть рок≥в застосовуЇтьс¤ до вимог про визнанн¤ нед≥йсним правочину, вчиненого п≥д впливом насильства або обману.
4. ѕозовна давн≥сть у дес¤ть рок≥в застосовуЇтьс¤ до вимог про застосуванн¤ насл≥дк≥в н≥кчемного правочину.
1. ѕозовна давн≥сть, встановлена законом, може бути зб≥льшена за домовлен≥стю стор≥н.
ƒогов≥р про зб≥льшенн¤ позовноњ давност≥ укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
2. ѕозовна давн≥сть, встановлена законом, не може бути скорочена за домовлен≥стю стор≥н.
1. ѕозовна давн≥сть обчислюЇтьс¤ за загальними правилами визначенн¤ строк≥в, встановленими статт¤ми 253 - 255 цього одексу.
2. ѕор¤док обчисленн¤ позовноњ давност≥ не може бути зм≥нений за домовлен≥стю стор≥н.
1. ѕереб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ в≥д дн¤, коли особа дов≥далас¤ або могла дов≥датис¤ про порушенн¤ свого права або про особу, ¤ка його порушила.
2. ѕереб≥г позовноњ давност≥ за вимогами про визнанн¤ нед≥йсним правочину, вчиненого п≥д впливом насильства, починаЇтьс¤ в≥д дн¤ припиненн¤ насильства.
3. ѕереб≥г позовноњ давност≥ за вимогами про застосуванн¤ насл≥дк≥в н≥кчемного правочину починаЇтьс¤ в≥д дн¤, коли почалос¤ його виконанн¤.
4. ” раз≥ порушенн¤ цив≥льного права або ≥нтересу неповнол≥тньоњ особи позовна давн≥сть починаЇтьс¤ в≥д дн¤ дос¤гненн¤ нею повнол≥тт¤.
5. «а зобов'¤занн¤ми з визначеним строком виконанн¤ переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ з≥ спливом строку виконанн¤.
«а зобов'¤занн¤ми, строк виконанн¤ ¤ких не визначений або визначений моментом вимоги, переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ в≥д дн¤, коли у кредитора виникаЇ право пред'¤вити вимогу про виконанн¤ зобов'¤занн¤. якщо боржников≥ надаЇтьс¤ п≥льговий строк дл¤ виконанн¤ такоњ вимоги, переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ з≥ спливом цього строку.
6. «а регресними зобов'¤занн¤ми переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ в≥д дн¤ виконанн¤ основного зобов'¤занн¤.
7. ¬ин¤тки з правил, встановлених частинами першою та другою ц≥Їњ статт≥, можуть бути встановлен≥ законом.
1. «ам≥на стор≥н у зобов'¤занн≥ не зм≥нюЇ пор¤дку обчисленн¤ та переб≥гу позовноњ давност≥.
1. ѕереб≥г позовноњ давност≥ зупин¤Їтьс¤:
1) ¤кщо пред'¤вленню позову перешкоджала надзвичайна або нев≥дворотна за даних умов под≥¤ (непереборна сила);
2) у раз≥ в≥дстроченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ (моратор≥й) на п≥дставах, встановлених законом;
3) у раз≥ зупиненн¤ д≥њ закону або ≥ншого нормативно-правового акта, ¤кий регулюЇ в≥дпов≥дн≥ в≥дносини;
4) ¤кщо позивач або в≥дпов≥дач перебуваЇ у склад≥ «бройних —ил ”крањни або в ≥нших створених в≥дпов≥дно до закону в≥йськових формуванн¤х, що переведен≥ на воЇнний стан.
2. ” раз≥ виникненн¤ обставин, встановлених частиною першою ц≥Їњ статт≥, переб≥г позовноњ давност≥ зупин¤Їтьс¤ на весь час ≥снуванн¤ цих обставин.
3. ¬≥д дн¤ припиненн¤ обставин, що були п≥дставою дл¤ зупиненн¤ переб≥гу позовноњ давност≥, переб≥г позовноњ давност≥ продовжуЇтьс¤ з урахуванн¤м часу, що минув до його зупиненн¤.
1. ѕереб≥г позовноњ давност≥ перериваЇтьс¤ вчиненн¤м особою д≥њ, що св≥дчить про визнанн¤ нею свого боргу або ≥ншого обов'¤зку.
2. ѕозовна давн≥сть перериваЇтьс¤ у раз≥ пред'¤вленн¤ особою позову до одного ≥з к≥лькох боржник≥в, а також ¤кщо предметом позову Ї лише частина вимоги, право на ¤ку маЇ позивач.
3. ѕ≥сл¤ перериванн¤ переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ заново.
„ас, що минув до перериванн¤ переб≥гу позовноњ давност≥, до нового строку не зараховуЇтьс¤.
1. «алишенн¤ позову без розгл¤ду не зупин¤Ї переб≥гу позовноњ давност≥.
2. якщо суд залишив без розгл¤ду позов, пред'¤влений у крим≥нальному процес≥, час в≥д дн¤ пред'¤вленн¤ позову до набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду, ¤ким позов було залишено без розгл¤ду, не зараховуЇтьс¤ до позовноњ давност≥.
якщо частина строку, що залишилас¤, Ї меншою н≥ж ш≥сть м≥с¤ц≥в, вона подовжуЇтьс¤ до шести м≥с¤ц≥в.
1. «≥ спливом позовноњ давност≥ до основноњ вимоги вважаЇтьс¤, що позовна давн≥сть спливла ≥ до додатковоњ вимоги (ст¤гненн¤ неустойки, накладенн¤ ст¤гненн¤ на заставлене майно тощо).
1. ќсоба, ¤ка виконала зобов'¤занн¤ п≥сл¤ спливу позовноњ давност≥, не маЇ права вимагати поверненн¤ виконаного, нав≥ть ¤кщо вона у момент виконанн¤ не знала про сплив позовноњ давност≥.
2. «а¤ва про захист цив≥льного права або ≥нтересу маЇ бути прийн¤та судом до розгл¤ду незалежно в≥д спливу позовноњ давност≥.
3. ѕозовна давн≥сть застосовуЇтьс¤ судом лише за за¤вою сторони у спор≥, зробленою до винесенн¤ ним р≥шенн¤.
4. —плив позовноњ давност≥, про застосуванн¤ ¤коњ за¤влено стороною у спор≥, Ї п≥дставою дл¤ в≥дмови у позов≥.
5. якщо суд визнаЇ поважними причини пропущенн¤ позовноњ давност≥, порушене право п≥дл¤гаЇ захисту.
1. ѕозовна давн≥сть не поширюЇтьс¤:
1) на вимогу, що випливаЇ ≥з порушенн¤ особистих немайнових прав, кр≥м випадк≥в, встановлених законом;
2) на вимогу вкладника до банку (ф≥нансовоњ установи) про видачу вкладу;
3) на вимогу про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю;
4) на вимогу власника або ≥ншоњ особи про визнанн¤ незаконним правового акта органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤ким порушено його право власност≥ або ≥нше речове право;
5) на вимогу страхувальника (застрахованоњ особи) до страховика про зд≥йсненн¤ страховоњ виплати (страхового в≥дшкодуванн¤).
6) на вимогу центрального органу виконавчоњ влади, що зд≥йснюЇ управл≥нн¤ державним резервом, стосовно виконанн¤ зобов'¤зань, що випливають ≥з «акону ”крањни "ѕро державний матер≥альний резерв".
2. «аконом можуть бути встановлен≥ також ≥нш≥ вимоги, на ¤к≥ не поширюЇтьс¤ позовна давн≥сть.
1. ќсобист≥ немайнов≥ права належать кожн≥й ф≥зичн≥й особ≥ в≥д народженн¤ або за законом.
2. ќсобист≥ немайнов≥ права ф≥зичноњ особи не мають економ≥чного зм≥сту.
3. ќсобист≥ немайнов≥ права т≥сно пов'¤зан≥ з ф≥зичною особою. ‘≥зична особа не може в≥дмовитис¤ в≥д особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
4. ќсобистими немайновими правами ф≥зична особа волод≥Ї дов≥чно.
1. ¬≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни ф≥зична особа маЇ право на житт¤, право на охорону здоров'¤, право на безпечне дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ довк≥лл¤, право на свободу та особисту недоторканн≥сть, право на недоторканн≥сть особистого ≥ с≥мейного житт¤, право на повагу до г≥дност≥ та чест≥, право на таЇмницю листуванн¤, телефонних розмов, телеграфноњ та ≥ншоњ кореспонденц≥њ, право на недоторканн≥сть житла, право на в≥льний виб≥р м≥сц¤ проживанн¤ та на свободу пересуванн¤, право на свободу л≥тературноњ, художньоњ, науковоњ ≥ техн≥чноњ творчост≥.
2. ÷им одексом та ≥ншим законом можуть бути передбачен≥ й ≥нш≥ особист≥ немайнов≥ права ф≥зичноњ особи.
3. ѕерел≥к особистих немайнових прав, ¤к≥ встановлен≥ онституц≥Їю ”крањни, цим одексом та ≥ншим законом, не Ї вичерпним.
1. «м≥ст особистого немайнового права становить можлив≥сть ф≥зичноњ особи в≥льно, на власний розсуд визначати свою повед≥нку у сфер≥ свого приватного житт¤.
1. ‘≥зична особа зд≥йснюЇ особист≥ немайнов≥ права самост≥йно. ¬ ≥нтересах малол≥тн≥х, неповнол≥тн≥х, а також повнол≥тн≥х ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ за в≥ком або за станом здоров'¤ не можуть самост≥йно зд≥йснювати своњ особист≥ немайнов≥ права, њхн≥ права зд≥йснюють батьки (усиновлювач≥), оп≥куни, п≥клувальники.
2. ‘≥зична особа маЇ право вимагати в≥д посадових ≥ службових ос≥б вчиненн¤ в≥дпов≥дних д≥й, спр¤мованих на забезпеченн¤ зд≥йсненн¤ нею особистих немайнових прав.
1. ќргани державноњ влади, органи влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у межах своњх повноважень забезпечують зд≥йсненн¤ ф≥зичною особою особистих немайнових прав.
2. ёридичн≥ особи, њх прац≥вники, окрем≥ ф≥зичн≥ особи, профес≥йн≥ обов'¤зки ¤ких стосуютьс¤ особистих немайнових прав ф≥зичноњ особи, зобов'¤зан≥ утримуватис¤ в≥д д≥й, ¤кими ц≥ права можуть бути порушен≥.
3. ƒ≥¤льн≥сть ф≥зичних та юридичних ос≥б не може порушувати особист≥ немайнов≥ права.
1. ќбмеженн¤ особистих немайнових прав ф≥зичноњ особи, встановлених онституц≥Їю ”крањни, можливе лише у випадках, передбачених нею.
2. ќбмеженн¤ особистих немайнових прав ф≥зичноњ особи, встановлених цим одексом та ≥ншим законом, можливе лише у випадках, передбачених ними.
1. ‘≥зична особа маЇ право на захист свого особистого немайнового права в≥д протиправних пос¤гань ≥нших ос≥б. «ахист особистого немайнового права зд≥йснюЇтьс¤ способами, встановленими главою 3 цього одексу.
2. «ахист особистого немайнового права може зд≥йснюватис¤ також ≥ншим способом в≥дпов≥дно до зм≥сту цього права, способу його порушенн¤ та насл≥дк≥в, що њх спричинило це порушенн¤.
1. ќрган державноњ влади, орган влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ф≥зична особа або юридична особа, р≥шенн¤ми, д≥¤ми або безд≥¤льн≥стю ¤ких порушено особисте немайнове право ф≥зичноњ особи, зобов'¤зан≥ вчинити необх≥дн≥ д≥њ дл¤ його негайного поновленн¤.
2. якщо д≥њ, необх≥дн≥ дл¤ негайного поновленн¤ порушеного особистого немайнового права ф≥зичноњ особи, не вчин¤ютьс¤, суд може постановити р≥шенн¤ щодо поновленн¤ порушеного права, а також в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди, завданоњ його порушенн¤м.
1. ‘≥зична особа, особист≥ немайнов≥ права ¤коњ порушено внасл≥док поширенн¤ про нењ та (або) член≥в њњ с≥м'њ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ, маЇ право на в≥дпов≥дь, а також на спростуванн¤ ц≥Їњ ≥нформац≥њ.
2. ѕраво на в≥дпов≥дь, а також на спростуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ щодо особи, ¤ка померла, належить членам њњ с≥м'њ, близьким родичам та ≥ншим за≥нтересованим особам.
3. Ќегативна ≥нформац≥¤, поширена про особу, вважаЇтьс¤ недостов≥рною, ¤кщо особа, ¤ка њњ поширила, не доведе протилежного .
4. —простуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ особою, ¤ка поширила ≥нформац≥ю.
ѕоширювачем ≥нформац≥њ, ¤ку подаЇ посадова чи службова особа при виконанн≥ своњх посадових (службових) обов'¤зк≥в, вважаЇтьс¤ юридична особа, у ¤к≥й вона працюЇ.
якщо особа, ¤ка поширила недостов≥рну ≥нформац≥ю, нев≥дома, ф≥зична особа, право ¤коњ порушено, може звернутис¤ до суду ≥з за¤вою про встановленн¤ факту недостов≥рност≥ ц≥Їњ ≥нформац≥њ та њњ спростуванн¤.
5. якщо недостов≥рна ≥нформац≥¤ м≥ститьс¤ у документ≥, ¤кий прийн¤ла (видала) юридична особа, цей документ маЇ бути в≥дкликаний.
6. ‘≥зична особа, особист≥ немайнов≥ права ¤коњ порушено у друкованих або ≥нших засобах масовоњ ≥нформац≥њ, маЇ право на в≥дпов≥дь, а також на спростуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ у тому ж засоб≥ масовоњ ≥нформац≥њ в пор¤дку, встановленому законом.
якщо в≥дпов≥дь та спростуванн¤ у тому ж засоб≥ масовоњ ≥нформац≥њ Ї неможливими у зв'¤зку з його припиненн¤м, така в≥дпов≥дь та спростуванн¤ мають бути оприлюднен≥ в ≥ншому засоб≥ масовоњ ≥нформац≥њ, за рахунок особи, ¤ка поширила недостов≥рну ≥нформац≥ю.
—простуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ незалежно в≥д вини особи, ¤ка њњ поширила.
7. —простуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ у такий же спос≥б, у ¤кий вона була поширена.
1. якщо особисте немайнове право ф≥зичноњ особи порушене у газет≥, книз≥, к≥ноф≥льм≥, теле-, рад≥опередач≥ тощо, ¤к≥ готуютьс¤ до випуску у св≥т, суд може заборонити розповсюдженн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ.
2. якщо особисте немайнове право ф≥зичноњ особи порушене в номер≥ (випуску) газети, книз≥, к≥ноф≥льм≥, теле-, рад≥опередач≥ тощо, ¤к≥ випущен≥ у св≥т, суд може заборонити (припинити) њх розповсюдженн¤ до усуненн¤ цього порушенн¤, а ¤кщо усуненн¤ порушенн¤ неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищенн¤
1. якщо особа, ¤ку суд зобов'¤зав вчинити в≥дпов≥дн≥ д≥њ дл¤ усуненн¤ порушенн¤ особистого немайнового права, ухил¤Їтьс¤ в≥д виконанн¤ судового р≥шенн¤, на нењ може бути накладено штраф в≥дпов≥дно до ÷ив≥льного процесуального кодексу ”крањни.
2. —плата штрафу не зв≥льн¤Ї особу в≥д обов'¤зку виконати р≥шенн¤ суду.
1. якщо ф≥зичн≥й особ≥ внасл≥док порушенн¤ њњ особистого немайнового права завдано майновоњ та (або) моральноњ шкоди, ц¤ шкода п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню.
1. ‘≥зична особа маЇ нев≥д'Їмне право на житт¤.
2. ‘≥зична особа не може бути позбавлена житт¤.
‘≥зична особа маЇ право захищати своЇ житт¤ та здоров'¤, а також житт¤ та здоров'¤ ≥ншоњ ф≥зичноњ особи в≥д протиправних пос¤гань будь-¤кими засобами, не забороненими законом.
3. ћедичн≥, науков≥ та ≥нш≥ досл≥ди можуть провадитис¤ лише щодо повнол≥тньоњ д≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи за њњ в≥льною згодою.
4. «аборон¤Їтьс¤ задоволенн¤ проханн¤ ф≥зичноњ особи про припиненн¤ њњ житт¤.
5. —терил≥зац≥¤ може в≥дбутис¤ лише за бажанн¤м повнол≥тньоњ ф≥зичноњ особи.
—терил≥зац≥¤ нед≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи за на¤вност≥ медичних показань може бути проведена лише за згодою њњ оп≥куна, з додержанн¤м вимог, встановлених законом.
6. Ўтучне перериванн¤ ваг≥тност≥, ¤кщо вона не перевищуЇ дванадц¤ти тижн≥в, може зд≥йснюватис¤ за бажанн¤м ж≥нки.
” випадках, встановлених законодавством, штучне перериванн¤ ваг≥тност≥ може бути проведене при ваг≥тност≥ в≥д дванадц¤ти до двадц¤ти двох тижн≥в.
ѕерел≥к обставин, що дозвол¤ють перериванн¤ ваг≥тност≥ п≥сл¤ дванадц¤ти тижн≥в ваг≥тност≥ за медичними та соц≥альними показанн¤ми, встановлюЇтьс¤ законодавством.
7. ѕовнол≥тн≥ ж≥нка або чолов≥к мають право за медичними показанн¤ми на проведенн¤ щодо них л≥кувальних програм допом≥жних репродуктивних технолог≥й зг≥дно з пор¤дком та умовами, встановленими законодавством".
1. ‘≥зична особа маЇ право вимагати усуненн¤ небезпеки, створеноњ внасл≥док п≥дприЇмницькоњ або ≥ншоњ д≥¤льност≥, ¤ка загрожуЇ життю та здоров'ю.
1. ‘≥зична особа маЇ право на охорону њњ здоров'¤.
2. ќхорона здоров'¤ забезпечуЇтьс¤ системною д≥¤льн≥стю державних та ≥нших орган≥зац≥й, передбаченою онституц≥Їю ”крањни та законом.
1. ‘≥зична особа маЇ право на наданн¤ њй медичноњ допомоги.
2. ‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в ≥ ¤ка звернулас¤ за наданн¤м њй медичноњ допомоги, маЇ право на виб≥р л≥кар¤ та виб≥р метод≥в л≥куванн¤ в≥дпов≥дно до його рекомендац≥й.
3. Ќаданн¤ медичноњ допомоги ф≥зичн≥й особ≥, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, провадитьс¤ за њњ згодою.
4. ѕовнол≥тн¤ д≥Їздатна ф≥зична особа, ¤ка усв≥домлюЇ значенн¤ своњх д≥й ≥ може керувати ними, маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д л≥куванн¤.
5. ” нев≥дкладних випадках, за на¤вност≥ реальноњ загрози життю ф≥зичноњ особи, медична допомога надаЇтьс¤ без згоди ф≥зичноњ особи або њњ батьк≥в (усиновлювач≥в), оп≥куна, п≥клувальника.
6. Ќаданн¤ ф≥зичн≥й особ≥ псих≥атричноњ допомоги зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закону.
1. ѕовнол≥тн¤ ф≥зична особа маЇ право на достов≥рну ≥ повну ≥нформац≥ю про стан свого здоров'¤, у тому числ≥ на ознайомленн¤ з в≥дпов≥дними медичними документами, що стосуютьс¤ њњ здоров'¤.
2. Ѕатьки (усиновлювач≥), оп≥кун, п≥клувальник мають право на ≥нформац≥ю про стан здоров'¤ дитини або п≥доп≥чного.
3. якщо ≥нформац≥¤ про хворобу ф≥зичноњ особи може пог≥ршити стан њњ здоров'¤ або пог≥ршити стан здоров'¤ ф≥зичних ос≥б, визначених частиною другою ц≥Їњ статт≥, зашкодити процесов≥ л≥куванн¤, медичн≥ прац≥вники мають право дати неповну ≥нформац≥ю про стан здоров'¤ ф≥зичноњ особи, обмежити можлив≥сть њх ознайомленн¤ з окремими медичними документами.
4. ” раз≥ смерт≥ ф≥зичноњ особи члени њњ с≥м'њ або ≥нш≥ ф≥зичн≥ особи, уповноважен≥ ними, мають право бути присутн≥ми при досл≥дженн≥ причин њњ смерт≥ та ознайомитись ≥з висновками щодо причин смерт≥, а також право на оскарженн¤ цих висновк≥в до суду.
1. ‘≥зична особа маЇ право на таЇмницю про стан свого здоров'¤, факт зверненн¤ за медичною допомогою, д≥агноз, а також про в≥домост≥, одержан≥ при њњ медичному обстеженн≥.
2. «аборон¤Їтьс¤ вимагати та подавати за м≥сцем роботи або навчанн¤ ≥нформац≥ю про д≥агноз та методи л≥куванн¤ ф≥зичноњ особи.
3. ‘≥зична особа зобов'¤зана утримуватис¤ в≥д поширенн¤ ≥нформац≥њ, зазначеноњ у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥, ¤ка стала њй в≥дома у зв'¤зку з виконанн¤м службових обов'¤зк≥в або з ≥нших джерел.
4. ‘≥зична особа може бути зобов'¤зана до проходженн¤ медичного огл¤ду у випадках, встановлених законодавством.
1. ‘≥зична особа, ¤ка перебуваЇ на стац≥онарному л≥куванн≥ у заклад≥ охорони здоров'¤, маЇ право на допуск до нењ ≥нших медичних прац≥вник≥в, член≥в с≥м'њ, оп≥куна, п≥клувальника, нотар≥уса та адвоката.
2. ‘≥зична особа, ¤ка перебуваЇ на стац≥онарному л≥куванн≥ у заклад≥ охорони здоров'¤, маЇ право на допуск до нењ св¤щеннослужител¤ дл¤ в≥дправленн¤ богослуж≥нн¤ та рел≥г≥йного обр¤ду.
1. ‘≥зична особа маЇ право на свободу.
2. «аборон¤ютьс¤ будь-¤к≥ форми ф≥зичного чи псих≥чного тиску на ф≥зичну особу, вт¤гуванн¤ њњ до вживанн¤ спиртних напоњв, наркотичних та психотропних засоб≥в, вчиненн¤ ≥нших д≥й, що порушують право на свободу.
1. ‘≥зична особа маЇ право на особисту недоторканн≥сть.
2. ‘≥зична особа не може бути п≥ддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижуЇ њњ г≥дн≥сть, поводженню чи покаранню.
3. ‘≥зичне покаранн¤ батьками (усиновлювачами), оп≥кунами, п≥клувальниками, виховател¤ми малол≥тн≥х, неповнол≥тн≥х д≥тей та п≥доп≥чних не допускаЇтьс¤.
” раз≥ жорстокоњ, аморальноњ повед≥нки ф≥зичноњ особи щодо ≥ншоњ особи, ¤ка Ї в безпорадному стан≥, застосовуютьс¤ заходи, встановлен≥ цим одексом та ≥ншим законом.
4. ‘≥зична особа маЇ право розпор¤дитис¤ щодо передач≥ п≥сл¤ њњ смерт≥ орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в њњ т≥ла науковим, медичним або навчальним закладам.
1. ѕовнол≥тн¤ д≥Їздатна ф≥зична особа маЇ право бути донором кров≥, њњ компонент≥в, а також орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в та репродуктивних кл≥тин.
ƒонорство кров≥, њњ компонент≥в, орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в, репродуктивних кл≥тин зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закону.
2. ¬з¤тт¤ орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в з т≥ла ф≥зичноњ особи, ¤ка померла, не допускаЇтьс¤, кр≥м випадк≥в ≥ в пор¤дку, встановлених законом.
3. ‘≥зична особа може дати письмову згоду на донорство њњ орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в на випадок своЇњ смерт≥ або заборонити його.
” раз≥ ≥мплантац≥њ орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в члени с≥м'њ, близьк≥ родич≥ донора мають право знати ≥м'¤ особи рецип≥Їнта.
1. ‘≥зична особа незалежно в≥д в≥ку та стану здоров'¤ маЇ право на с≥м'ю.
2. ‘≥зична особа не може бути проти њњ вол≥ розлучена з с≥м'Їю, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
3. ‘≥зична особа маЇ право на п≥дтриманн¤ зв'¤зк≥в з членами своЇњ с≥м'њ та родичами незалежно в≥д того, де вона перебуваЇ.
4. Ќ≥хто не маЇ права втручатис¤ у с≥мейне житт¤ ф≥зичноњ особи, кр≥м випадк≥в, передбачених онституц≥Їю ”крањни.
1. ћалол≥тн¤, неповнол≥тн¤ особа, а також ф≥зична особа, ¤ка визнана нед≥Їздатною або цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, маЇ право на оп≥ку або п≥клуванн¤.
1. ‘≥зична особа маЇ право на безпечне дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ довк≥лл¤, право на достов≥рну ≥нформац≥ю про стан довк≥лл¤, про ¤к≥сть харчових продукт≥в ≥ предмет≥в побуту, а також право на њњ збиранн¤ та поширенн¤.
2. ƒ≥¤льн≥сть ф≥зичноњ та юридичноњ особи, що призводить до нищенн¤, псуванн¤, забрудненн¤ довк≥лл¤, Ї незаконною. ожен маЇ право вимагати припиненн¤ такоњ д≥¤льност≥.
ƒ≥¤льн≥сть ф≥зичноњ та юридичноњ особи, ¤ка завдаЇ шкоди довк≥ллю, може бути припинена за р≥шенн¤м суду.
3. ‘≥зична особа маЇ право на безпечн≥ дл¤ нењ продукти споживанн¤ (харчов≥ продукти та предмети побуту).
4. ‘≥зична особа маЇ право на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥, проживанн¤, навчанн¤ тощо.
1. ‘≥зична особа маЇ право на ≥м'¤.
2. ‘≥зична особа маЇ право на транскрибований запис њњ пр≥звища та ≥мен≥ в≥дпов≥дно до своЇњ нац≥ональноњ традиц≥њ.
3. ” раз≥ перекрученн¤ ≥мен≥ ф≥зичноњ особи воно маЇ бути виправлене. якщо перекрученн¤ ≥мен≥ було зд≥йснене у документ≥, такий документ п≥дл¤гаЇ зам≥н≥. якщо перекрученн¤ ≥мен≥ зд≥йснене у засоб≥ масовоњ ≥нформац≥њ, воно маЇ бути виправлене у тому ж засоб≥ масовоњ ≥нформац≥њ.
1. ‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла ш≥стнадц¤ти рок≥в, маЇ право зм≥нити своЇ пр≥звище та ≥м'¤ у пор¤дку, встановленому законом.
2. ‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, маЇ право у пор¤дку, встановленому законом, за згодою батьк≥в або одного з батьк≥в, з ким вона проживаЇ, чи п≥клувальника зм≥нити своЇ пр≥звище та ≥м'¤.
3. ѕо батьков≥ ф≥зичноњ особи може бути зм≥нено у раз≥ зм≥ни њњ батьком свого ≥мен≥.
4. ѕр≥звище, ≥м'¤ та по батьков≥ ф≥зичноњ особи можуть бути зм≥нен≥ у раз≥ њњ усиновленн¤ в≥дпов≥дно до закону.
5. ѕр≥звище ф≥зичноњ особи може бути зм≥нене в≥дпов≥дно до закону у раз≥ реЇстрац≥њ шлюбу, роз≥рванн¤ шлюбу або визнанн¤ його нед≥йсним.
1. ‘≥зична особа маЇ право використовувати своЇ ≥м'¤ у вс≥х сферах своЇњ д≥¤льност≥.
2. ¬икористанн¤ ≥мен≥ ф≥зичноњ особи в л≥тературних та ≥нших творах, кр≥м твор≥в документального характеру, ¤к персонажа (д≥йовоњ особи) допускаЇтьс¤ лише за њњ згодою, а п≥сл¤ њњ смерт≥ - за згодою њњ д≥тей, вдови (вд≥вц¤), а ¤кщо њх немаЇ, - батьк≥в, брат≥в та сестер.
3. ¬икористанн¤ ≥мен≥ ф≥зичноњ особи з метою висв≥тленн¤ њњ д≥¤льност≥ або д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ, в ¤к≥й вона працюЇ чи навчаЇтьс¤, що грунтуЇтьс¤ на в≥дпов≥дних документах (зв≥ти, стенограми, протоколи, ауд≥о-, в≥деозаписи, арх≥вн≥ матер≥али тощо), допускаЇтьс¤ без њњ згоди.
4. ≤м'¤ ф≥зичноњ особи, ¤ка затримана, п≥дозрюЇтьс¤ чи обвинувачуЇтьс¤ у вчиненн≥ злочину, або особи, ¤ка вчинила адм≥н≥стративне правопорушенн¤, може бути використане (обнародуване) лише в раз≥ набранн¤ законноњ сили обвинувальним вироком суду щодо нењ або винесенн¤ постанови у справ≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн¤ та в ≥нших випадках, передбачених законом .
5. ≤м'¤ потерп≥лого в≥д правопорушенн¤ може бути обнародуване лише за його згодою.
6. ≤м'¤ учасника цив≥льного спору, ¤кий стосуЇтьс¤ особистого житт¤ стор≥н, може бути використане ≥ншими особами лише за його згодою.
7. ¬икористанн¤ початковоњ л≥тери пр≥звища ф≥зичноњ особи у засобах масовоњ ≥нформац≥њ, л≥тературних творах не Ї порушенн¤м њњ права.
1. ожен маЇ право на повагу до його г≥дност≥ та чест≥.
2. √≥дн≥сть та честь ф≥зичноњ особи Ї недоторканними.
3. ‘≥зична особа маЇ право звернутис¤ до суду з позовом про захист њњ г≥дност≥ та чест≥.
1. ожен зобов'¤заний шанобливо ставитис¤ до т≥ла людини, ¤ка померла.
2. ожен зобов'¤заний шанобливо ставитис¤ до м≥сц¤ похованн¤ людини.
3. ” раз≥ глуму над т≥лом людини, ¤ка померла, або над м≥сцем њњ похованн¤ члени њњ с≥м'њ, близьк≥ родич≥ мають право на в≥дшкодуванн¤ майновоњ та моральноњ шкоди.
1. ‘≥зична особа маЇ право на недоторканн≥сть своЇњ д≥ловоњ репутац≥њ.
2. ‘≥зична особа може звернутис¤ до суду з позовом про захист своЇњ д≥ловоњ репутац≥њ.
1. ‘≥зична особа маЇ право на ≥ндив≥дуальн≥сть.
2. ‘≥зична особа маЇ право на збереженн¤ своЇњ нац≥ональноњ, культурноњ, рел≥г≥йноњ, мовноњ самобутност≥, а також право на в≥льний виб≥р форм та способ≥в про¤ву своЇњ ≥ндив≥дуальност≥, ¤кщо вони не заборонен≥ законом та не суперечать моральним засадам сусп≥льства.
1. ‘≥зична особа маЇ право на особисте житт¤.
2. ‘≥зична особа сама визначаЇ своЇ особисте житт¤ ≥ можлив≥сть ознайомленн¤ з ним ≥нших ос≥б.
3. ‘≥зична особа маЇ право на збереженн¤ у таЇмниц≥ обставин свого особистого житт¤.
4. ќбставини особистого житт¤ ф≥зичноњ особи можуть бути розголошен≥ ≥ншими особами лише за умови, що вони м≥ст¤ть ознаки правопорушенн¤, що п≥дтверджено р≥шенн¤м суду а також за њњ згодою .
1. ‘≥зична особа маЇ право в≥льно збирати, збер≥гати, використовувати ≥ поширювати ≥нформац≥ю.
«биранн¤, збер≥ганн¤, використанн¤ ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ про особисте житт¤ ф≥зичноњ особи без њњ згоди не допускаютьс¤, кр≥м випадк≥в, визначених законом, ≥ лише в ≥нтересах нац≥ональноњ безпеки, економ≥чного добробуту та прав людини.
2. ‘≥зична особа, ¤ка поширюЇ ≥нформац≥ю, зобов'¤зана переконатис¤ в њњ достов≥рност≥. ‘≥зична особа, ¤ка поширюЇ ≥нформац≥ю, отриману з оф≥ц≥йних джерел (≥нформац≥¤ орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, зв≥ти, стенограми тощо), не зобов'¤зана перев≥р¤ти њњ достов≥рн≥сть та не несе в≥дпов≥дальност≥ в раз≥ њњ спростуванн¤.
‘≥зична особа, ¤ка поширюЇ ≥нформац≥ю, отриману з оф≥ц≥йних джерел, зобов'¤зана робити посиланн¤ на таке джерело .
1. ќсобист≥ папери (документи, фотограф≥њ, щоденники, ≥нш≥ записи, особист≥ арх≥вн≥ матер≥али тощо) ф≥зичноњ особи Ї њњ власн≥стю.
2. ќзнайомленн¤ з особистими паперами, њх використанн¤, зокрема шл¤хом опубл≥куванн¤, допускаютьс¤ лише за згодою ф≥зичноњ особи, ¤к≥й вони належать.
3. якщо особист≥ папери ф≥зичноњ особи стосуютьс¤ особистого житт¤ ≥ншоњ особи, дл¤ њх використанн¤, у тому числ≥ шл¤хом опубл≥куванн¤, потр≥бна згода ц≥Їњ особи.
4. ” раз≥ смерт≥ ф≥зичних ос≥б, визначених частинами другою ≥ третьою ц≥Їњ статт≥, особист≥ папери можуть бути використан≥, у тому числ≥ шл¤хом опубл≥куванн¤, лише за згодою њхн≥х д≥тей, вдови (вд≥вц¤), а ¤кщо њх немаЇ, - батьк≥в, брат≥в та сестер.
1. ‘≥зична особа, ¤к≥й належать особист≥ папери, може усно або у письмов≥й форм≥ розпор¤дитис¤ ними, у тому числ≥ ≥ на випадок своЇњ смерт≥.
1. ‘≥зична особа маЇ право в≥льно ознайомлюватис¤ ≥ використовувати, зокрема шл¤хом опубл≥куванн¤, будь-¤к≥ особист≥ папери, передан≥ до фонду б≥бл≥отек або арх≥в≥в, з додержанн¤м прав ф≥зичних ос≥б, визначених частинами третьою та четвертою статт≥ 303 цього одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, на п≥дстав≥ ¤кого були передан≥ особист≥ папери.
1. ‘≥зична особа маЇ право на таЇмницю листуванн¤, телеграм, телефонних розмов, телеграфних пов≥домлень та ≥нших вид≥в кореспонденц≥њ.
Ћисти, телеграми тощо Ї власн≥стю адресата.
2. Ћисти, телеграми та ≥нш≥ види кореспонденц≥њ можуть використовуватис¤, зокрема шл¤хом опубл≥куванн¤, лише за згодою особи, ¤ка направила њх, та адресата.
якщо кореспонденц≥¤ стосуЇтьс¤ особистого житт¤ ≥ншоњ ф≥зичноњ особи, дл¤ њњ використанн¤, зокрема шл¤хом опубл≥куванн¤, потр≥бна згода ц≥Їњ особи.
3. ” раз≥ смерт≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка направила кореспонденц≥ю, ≥ адресата використанн¤ кореспонденц≥њ, зокрема шл¤хом њњ опубл≥куванн¤, можливе лише за згодою ф≥зичних ос≥б, визначених частиною четвертою статт≥ 303 цього одексу.
” раз≥ смерт≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка направила кореспонденц≥ю, ≥ адресата, а також у раз≥ смерт≥ ф≥зичних ос≥б, визначених частиною четвертою статт≥ 303 цього одексу, кореспонденц≥¤, ¤ка маЇ наукову, художню, ≥сторичну ц≥нн≥сть, може бути опубл≥кована в пор¤дку, встановленому законом.
4. ореспонденц≥¤, ¤ка стосуЇтьс¤ ф≥зичноњ особи, може бути долучена до судовоњ справи лише у раз≥, ¤кщо в н≥й м≥ст¤тьс¤ докази, що мають значенн¤ дл¤ вир≥шенн¤ справи. ≤нформац≥¤, ¤ка м≥ститьс¤ в так≥й кореспонденц≥њ, не п≥дл¤гаЇ розголошенню.
5. ѕорушенн¤ таЇмниц≥ кореспонденц≥њ може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запоб≥ганн¤ злочинов≥ чи з'¤суванн¤ ≥стини п≥д час розсл≥дуванн¤ крим≥нальноњ справи, ¤кщо ≥ншими способами одержати ≥нформац≥ю неможливо.
1. ‘≥зична особа може бути зн¤та на фото-, к≥но-, теле- чи в≥деопл≥вку лише за њњ згодою. «года особи на зн≥манн¤ њњ на фото-, к≥но-, теле- чи в≥деопл≥вку припускаЇтьс¤, ¤кщо зйомки провод¤тьс¤ в≥дкрито на вулиц≥, на зборах, конференц≥¤х, м≥тингах та ≥нших заходах публ≥чного характеру.
2. ‘≥зична особа, ¤ка погодилас¤ на зн≥манн¤ њњ на фото-, к≥но-, теле- чи в≥деопл≥вку, може вимагати припиненн¤ њх публ≥чного показу в т≥й частин≥, ¤ка стосуЇтьс¤ њњ особистого житт¤. ¬итрати, пов'¤зан≥ з демонтажем виставки чи запису, в≥дшкодовуютьс¤ ц≥Їю ф≥зичною особою.
3. «н≥манн¤ ф≥зичноњ особи на фото-, к≥но-, теле- чи в≥деопл≥вку, в тому числ≥ таЇмне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
1. ‘отограф≥¤, ≥нш≥ художн≥ твори, на ¤ких зображено ф≥зичну особу, можуть бути публ≥чно показан≥, в≥дтворен≥, розповсюджен≥ лише за згодою ц≥Їњ особи, а в раз≥ њњ смерт≥ - за згодою ос≥б, визначених частиною четвертою статт≥ 303 цього одексу.
«года, ¤ку дала ф≥зична особа, зображена на фотограф≥њ, ≥ншому художньому твор≥, може бути п≥сл¤ њњ смерт≥ в≥дкликана особами, визначеними частиною четвертою статт≥ 303 цього одексу. ¬итрати особи, ¤ка зд≥йснювала публ≥чний показ, в≥дтворенн¤ чи розповсюдженн¤ фотограф≥њ, ≥ншого художнього твору, в≥дшкодовуютьс¤ цими особами.
2. якщо ф≥зична особа позувала авторов≥ за плату, фотограф≥¤, ≥нший художн≥й тв≥р може бути публ≥чно показаний, в≥дтворений або розповсюджений без њњ згоди.
‘≥зична особа, ¤ка позувала авторов≥ фотограф≥њ, ≥ншого художнього твору за плату, а п≥сл¤ њњ смерт≥ - њњ д≥ти та вдова (вд≥вець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припиненн¤ публ≥чного показу, в≥дтворенн¤ чи розповсюдженн¤ фотограф≥њ, ≥ншого художнього твору за умови в≥дшкодуванн¤ автору або ≥нш≥й особ≥ пов'¤заних ≥з цим збитк≥в.
3. ‘отограф≥¤ може бути розповсюджена без дозволу ф≥зичноњ особи, ¤ка зображена на н≥й, ¤кщо це викликано необх≥дн≥стю захисту њњ ≥нтерес≥в або ≥нтерес≥в ≥нших ос≥б.
1. ‘≥зична особа маЇ право на свободу л≥тературноњ, художньоњ, науковоњ ≥ техн≥чноњ творчост≥.
2. ‘≥зична особа маЇ право на в≥льний виб≥р сфер, зм≥сту та форм (способ≥в, прийом≥в) творчост≥.
÷ензура процесу творчост≥ та результат≥в творчоњ д≥¤льност≥ не допускаЇтьс¤.
1. ‘≥зична особа маЇ право на м≥сце проживанн¤.
2. ‘≥зична особа маЇ право на в≥льний виб≥р м≥сц¤ проживанн¤ та його зм≥ну, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
1. ∆итло ф≥зичноњ особи Ї недоторканним.
2. ѕроникненн¤ до житла чи до ≥ншого волод≥нн¤ ф≥зичноњ особи, проведенн¤ в ньому огл¤ду чи обшуку може в≥дбутис¤ лише за вмотивованим р≥шенн¤м суду.
3. ” нев≥дкладних випадках, пов'¤заних ≥з р¤туванн¤м житт¤ людей та майна або з безпосередн≥м пересл≥дуванн¤м ос≥б, ¤к≥ п≥дозрюютьс¤ у вчиненн≥ злочину, законом може бути встановлено ≥нший пор¤док проникненн¤ до житла чи до ≥ншого волод≥нн¤ ф≥зичноњ особи, проведенн¤ в них огл¤ду та обшуку.
4. ‘≥зична особа не може бути виселена або ≥ншим чином примусово позбавлена житла, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
1. ‘≥зична особа маЇ право на виб≥р та зм≥ну роду зан¤ть.
2. ‘≥зичн≥й особ≥ може бути заборонено виконувати певну роботу або об≥ймати певн≥ посади у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.
3. ¬икористанн¤ примусовоњ прац≥ заборон¤Їтьс¤.
Ќе вважаютьс¤ примусовою працею в≥йськова або альтернативна (нев≥йськова) служба, робота чи служба, ¤ка виконуЇтьс¤ особою за вироком чи ≥ншими р≥шенн¤ми суду, а також робота чи служба в≥дпов≥дно до закон≥в про воЇнний ≥ про надзвичайний стан.
1. ‘≥зична особа маЇ право на свободу пересуванн¤.
2. ‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, маЇ право на в≥льне самост≥йне пересуванн¤ по територ≥њ ”крањни ≥ на виб≥р м≥сц¤ перебуванн¤.
‘≥зична особа, ¤ка не дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, маЇ право пересуватис¤ по територ≥њ ”крањни лише за згодою батьк≥в (усиновлювач≥в), оп≥кун≥в та в њхньому супровод≥ або в супровод≥ ос≥б, ¤к≥ уповноважен≥ ними.
3. ‘≥зична особа, ¤ка Ї громад¤нином ”крањни, маЇ право на безперешкодне поверненн¤ в ”крањну.
‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла ш≥стнадц¤ти рок≥в, маЇ право на в≥льний самост≥йний вињзд за меж≥ ”крањни.
‘≥зична особа, ¤ка не дос¤гла ш≥стнадц¤ти рок≥в, маЇ право на вињзд за меж≥ ”крањни лише за згодою батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальник≥в та в њхньому супровод≥ або в супровод≥ ос≥б, ¤к≥ уповноважен≥ ними.
4. ‘≥зична особа може бути обмежена у зд≥йсненн≥ права на пересуванн¤ лише у випадках, встановлених законом.
5. ‘≥зична особа не може бути видворена з обраного нею м≥сц¤ перебуванн¤, доступ до ¤кого не заборонений законом.
6. «аконом можуть бути встановлен≥ особлив≥ правила доступу на окрем≥ територ≥њ, ¤кщо цього потребують ≥нтереси державноњ безпеки, охорони громадського пор¤дку, житт¤ та здоров'¤ людей.
1. ‘≥зичн≥ особи мають право на свободу об'Їднанн¤ у пол≥тичн≥ парт≥њ та громадськ≥ орган≥зац≥њ.
2. Ќалежн≥сть чи неналежн≥сть ф≥зичноњ особи до пол≥тичноњ парт≥њ або громадськоњ орган≥зац≥њ не Ї п≥дставою дл¤ обмеженн¤ њњ прав, наданн¤ њй п≥льг чи переваг.
1. ‘≥зичн≥ особи мають право в≥льно збиратис¤ на мирн≥ збори, конференц≥њ, зас≥данн¤, фестивал≥ тощо.
2. ќбмеженн¤ щодо реал≥зац≥њ права на мирн≥ з≥бранн¤ може встановлюватис¤ судом в≥дпов≥дно до закону.
1. ѕравом власност≥ Ї право особи на р≥ч (майно), ¤ке вона зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до закону за своЇю волею, незалежно в≥д вол≥ ≥нших ос≥б.
2. ќсобливим видом права власност≥ Ї право дов≥рчоњ власност≥, ¤ке виникаЇ внасл≥док закону або договору управл≥нн¤ майном.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.06.2003 р. N 980-IV)
1. ¬ласников≥ належать права волод≥нн¤, користуванн¤ та розпор¤джанн¤ своњм майном.
2. Ќа зм≥ст права власност≥ не впливають м≥сце проживанн¤ власника та м≥сцезнаходженн¤ майна.
1. —уб'Їктами права власност≥ Ї ”крањнський народ та ≥нш≥ учасники цив≥льних в≥дносин, визначен≥ статтею 2 цього одексу.
2. ”с≥ суб'Їкти права власност≥ Ї р≥вними перед законом.
1. ¬ласник волод≥Ї, користуЇтьс¤, розпор¤джаЇтьс¤ своњм майном на власний розсуд.
2. ¬ласник маЇ право вчин¤ти щодо свого майна будь-¤к≥ д≥њ, ¤к≥ не суперечать закону.
ѕри зд≥йсненн≥ своњх прав та виконанн≥ обов'¤зк≥в власник зобов'¤заний додержуватис¤ моральних засад сусп≥льства.
3. ”с≥м власникам забезпечуютьс¤ р≥вн≥ умови зд≥йсненн¤ своњх прав.
4. ¬ласн≥сть зобов'¤зуЇ.
5. ¬ласник не може використовувати право власност≥ на шкоду правам, свободам та г≥дност≥ громад¤н, ≥нтересам сусп≥льства, пог≥ршувати еколог≥чну ситуац≥ю та природн≥ ¤кост≥ земл≥.
6. ƒержава не втручаЇтьс¤ у зд≥йсненн¤ власником права власност≥.
7. ƒ≥¤льн≥сть власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'¤зано допустити до користуванн¤ його майном ≥нших ос≥б лише у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.
8. ќсобливост≥ зд≥йсненн¤ права власност≥ на нац≥ональн≥, культурн≥ та ≥сторичн≥ ц≥нност≥ встановлюютьс¤ законом.
1. ¬ласник маЇ право використовувати своЇ майно дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
2. «аконом можуть бути встановлен≥ умови використанн¤ власником свого майна дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
1. ѕраво власност≥ Ї непорушним. Ќ≥хто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його зд≥йсненн≥.
2. ќсоба може бути позбавлена права власност≥ або обмежена у його зд≥йсненн≥ лише у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.
3. ѕримусове в≥дчуженн¤ об'Їкт≥в права власност≥ може бути застосоване лише ¤к вин¤ток з мотив≥в сусп≥льноњ необх≥дност≥ на п≥дстав≥ ≥ в пор¤дку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного в≥дшкодуванн¤ њх вартост≥, кр≥м випадк≥в, встановлених частиною другою статт≥ 353 цього одексу.
1. ¬ласник зобов'¤заний утримувати майно, що йому належить, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. –изик випадкового знищенн¤ та випадкового пошкодженн¤ (псуванн¤) майна несе його власник, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. «емл¤, њњ надра, атмосферне пов≥тр¤, водн≥ та ≥нш≥ природн≥ ресурси, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в межах територ≥њ ”крањни, природн≥ ресурси њњ континентального шельфу, виключноњ (морськоњ) економ≥чноњ зони Ї об'Їктами права власност≥ ”крањнського народу.
2. ¬≥д ≥мен≥ ”крањнського народу права власника зд≥йснюють органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в межах, встановлених онституц≥Їю ”крањни.
3. ожен громад¤нин маЇ право користуватис¤ природними об'Їктами права власност≥ ”крањнського народу в≥дпов≥дно до закону.
1. —уб'Їктами права приватноњ власност≥ Ї ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи.
2. ‘≥зичн≥ та юридичн≥ особи можуть бути власниками будь-¤кого майна, за вин¤тком окремих вид≥в майна, ¤к≥ в≥дпов≥дно до закону не можуть њм належати.
3. —клад, к≥льк≥сть та варт≥сть майна, ¤ке може бути у власност≥ ф≥зичних та юридичних ос≥б, не Ї обмеженими.
«аконом може бути встановлено обмеженн¤ розм≥ру земельноњ д≥л¤нки, ¤ка може бути у власност≥ ф≥зичноњ та юридичноњ особи.
1. ” державн≥й власност≥ Ї майно, у тому числ≥ грошов≥ кошти, ¤ке належить держав≥ ”крањна.
2. ¬≥д ≥мен≥ та в ≥нтересах держави ”крањна право власност≥ зд≥йснюють в≥дпов≥дно органи державноњ влади.
1. ” комунальн≥й власност≥ Ї майно, у тому числ≥ грошов≥ кошти, ¤ке належить територ≥альн≥й громад≥.
2. ”правл≥нн¤ майном, що Ї у комунальн≥й власност≥, зд≥йснюють безпосередньо територ≥альна громада та утворен≥ нею органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
1. ѕраво власност≥ набуваЇтьс¤ на п≥дставах, що не заборонен≥ законом, зокрема ≥з правочин≥в.
2. ѕраво власност≥ вважаЇтьс¤ набутим правом≥рно, ¤кщо ≥нше пр¤мо не випливаЇ ≥з закону або незаконн≥сть набутт¤ права власност≥ не встановлена судом.
1. ёридична особа публ≥чного права набуваЇ право власност≥ на майно, передане њй у власн≥сть, та на майно, набуте нею у власн≥сть на п≥дставах, не заборонених законом.
1. якщо майно в≥дчужене особою, ¤ка не мала на це права, добросов≥сний набувач набуваЇ право власност≥ на нього, ¤кщо в≥дпов≥дно до статт≥ 388 цього одексу майно не може бути витребуване у нього.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањни в≥д 18.11.2003 р. N 1255-IV)
1. ѕраво власност≥ на нову р≥ч, ¤ка виготовлена (створена) особою, набуваЇтьс¤ нею, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
ќсоба, ¤ка виготовила (створила) р≥ч з≥ своњх матер≥ал≥в на п≥дстав≥ договору, Ї власником ц≥Їњ реч≥.
2. ѕраво власност≥ на новостворене нерухоме майно (житлов≥ будинки, буд≥вл≥, споруди тощо) виникаЇ з моменту завершенн¤ буд≥вництва (створенн¤ майна).
якщо договором або законом передбачено прийн¤тт¤ нерухомого майна до експлуатац≥њ, право власност≥ виникаЇ з моменту його прийн¤тт¤ до експлуатац≥њ.
якщо право власност≥ на нерухоме майно в≥дпов≥дно до закону п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ, право власност≥ виникаЇ з моменту державноњ реЇстрац≥њ.
3. ƒо завершенн¤ буд≥вництва (створенн¤ майна) особа вважаЇтьс¤ власником матер≥ал≥в, обладнанн¤ тощо, ¤к≥ були використан≥ в процес≥ цього буд≥вництва (створенн¤ майна).
” раз≥ необх≥дност≥ особа, зазначена в абзац≥ першому ц≥Їњ частини, може укласти догов≥р щодо об'Їкта незавершеного буд≥вництва, право власност≥ на ¤кий реЇструЇтьс¤ органом, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю прав на нерухоме майно на п≥дстав≥ документ≥в, що п≥дтверджують право власност≥ або користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ створенн¤ об'Їкта нерухомого майна, проектно-кошторисноњ документац≥њ, а також документ≥в, що м≥ст¤ть опис об'Їкта незавершеного буд≥вництва
1. ѕереробкою Ї використанн¤ одн≥Їњ реч≥ (матер≥алу), в результат≥ чого створюЇтьс¤ нова р≥ч.
2. ќсоба, ¤ка самочинно переробила чужу р≥ч, не набуваЇ право власност≥ на нову р≥ч ≥ зобов'¤зана в≥дшкодувати власников≥ матер≥алу його варт≥сть.
3. ѕраво власност≥ на рухому р≥ч, створену особою шл¤хом переробки з матер≥алу, що њй не належить, набуваЇтьс¤ власником матер≥алу за його бажанн¤м, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
4. якщо варт≥сть переробки ≥ створеноњ новоњ реч≥ ≥стотно перевищуЇ варт≥сть матер≥алу, право власност≥ на нову р≥ч набуваЇ за њњ бажанн¤м особа, ¤ка зд≥йснила таку переробку. ” цьому раз≥ особа, ¤ка зд≥йснила переробку, зобов'¤зана в≥дшкодувати власников≥ матер≥алу моральну шкоду.
5. ¬ласник матер≥алу, ¤кий набув право власност≥ на виготовлену з нього р≥ч, зобов'¤заний в≥дшкодувати варт≥сть переробки особ≥, ¤ка њњ зд≥йснила, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. ќсоба, ¤ка з≥брала ¤годи, л≥карськ≥ рослини, зловила рибу або здобула ≥ншу р≥ч у л≥с≥, водойм≥ тощо, Ї њхн≥м власником, ¤кщо вона д≥¤ла в≥дпов≥дно до закону, м≥сцевого звичаю або загального дозволу власника в≥дпов≥дноњ земельноњ д≥л¤нки.
1. ѕраво власност≥ у набувача майна за договором виникаЇ з моменту переданн¤ майна, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. ѕереданн¤м майна вважаЇтьс¤ врученн¤ його набувачев≥ або перев≥зников≥, орган≥зац≥њ зв'¤зку тощо дл¤ в≥дправленн¤, пересиланн¤ набувачев≥ майна, в≥дчуженого без зобов'¤занн¤ доставки.
ƒо переданн¤ майна прир≥внюЇтьс¤ врученн¤ коносамента або ≥ншого товарно-розпор¤дчого документа на майно.
3. ѕраво власност≥ на майно за договором, ¤кий п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню, виникаЇ у набувача з моменту такого посв≥дченн¤ або з моменту набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду про визнанн¤ договору, не посв≥дченого нотар≥ально, д≥йсним.
4. якщо догов≥р про в≥дчуженн¤ майна п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ, право власност≥ у набувача виникаЇ з моменту такоњ реЇстрац≥њ.
1. Ѕезхаз¤йною Ї р≥ч, ¤ка не маЇ власника або власник ¤коњ нев≥домий.
2. Ѕезхаз¤йн≥ нерухом≥ реч≥ берутьс¤ на обл≥к органом, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю прав на нерухоме майно, за за¤вою органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, на територ≥њ ¤кого вони розм≥щен≥. ѕро вз¤тт¤ безхаз¤йноњ нерухомоњ реч≥ на обл≥к робитьс¤ оголошенн¤ у друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ.
ѕ≥сл¤ спливу одного року з дн¤ вз¤тт¤ на обл≥к безхаз¤йноњ нерухомоњ реч≥ вона за за¤вою органу, уповноваженого управл¤ти майном в≥дпов≥дноњ територ≥альноњ громади, може бути передана за р≥шенн¤м суду у комунальну власн≥сть.
3. Ѕезхаз¤йн≥ рухом≥ реч≥ можуть набуватис¤ у власн≥сть за набувальною давн≥стю, кр≥м випадк≥в, встановлених статт¤ми 336, 338, 341 ≥ 343 цього одексу.
1. ќсоба, ¤ка заволод≥ла рухомою р≥ччю, в≥д ¤коњ власник в≥дмовивс¤ (статт¤ 347 цього одексу), набуваЇ право власност≥ на цю р≥ч з моменту заволод≥нн¤ нею.
1. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, зобов'¤зана негайно пов≥домити про це особу, ¤ка њњ загубила, або власника реч≥ ≥ повернути знайдену р≥ч ц≥й особ≥.
ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч у прим≥щенн≥ або транспортному засоб≥, зобов'¤зана передати њњ особ≥, ¤ка представл¤Ї волод≥льц¤ цього прим≥щенн¤ чи транспортного засобу. ќсоба, ¤к≥й передана знах≥дка, набуваЇ прав та обов'¤зк≥в особи, ¤ка знайшла загублену р≥ч.
2. якщо особа, ¤ка маЇ право вимагати поверненн¤ загубленоњ реч≥, або м≥сце њњ перебуванн¤ нев≥дом≥, особа, ¤ка знайшла загублену р≥ч, зобов'¤зана за¤вити про знах≥дку м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
3. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, маЇ право збер≥гати њњ у себе або здати на збер≥ганн¤ м≥л≥ц≥њ, або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, або передати знах≥дку особ≥, ¤ку вони вказали.
–≥ч, що швидко псуЇтьс¤, або р≥ч, витрати на збер≥ганн¤ ¤коњ Ї непропорц≥йно великими пор≥вн¤но з њњ варт≥стю, може бути продана особою, ¤ка њњ знайшла, з одержанн¤м письмових доказ≥в, що п≥дтверджують суму виторгу. —ума грошей, одержана в≥д продажу знайденоњ реч≥, п≥дл¤гаЇ поверненню особ≥, ¤ка маЇ право вимагати њњ поверненн¤.
4. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, в≥дпов≥даЇ за њњ втрату, знищенн¤ або пошкодженн¤ в межах њњ вартост≥ лише в раз≥ свого умислу або грубоњ необережност≥.
1. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, набуваЇ право власност≥ на нењ п≥сл¤ спливу шести м≥с¤ц≥в з моменту за¤вленн¤ про знах≥дку м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤кщо:
1) не буде встановлено власника або ≥ншу особу, ¤ка маЇ право вимагати поверненн¤ загубленоњ реч≥;
2) власник або ≥нша особа, ¤ка маЇ право вимагати поверненн¤ загубленоњ реч≥, не за¤вить про своњ право на р≥ч особ≥, ¤ка њњ знайшла, м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
2. якщо особа, ¤ка знайшла загублену р≥ч, подасть органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ письмову за¤ву про в≥дмову в≥д набутт¤ права власност≥ на нењ, ц¤ р≥ч переходить у власн≥сть територ≥альноњ громади.
3. «найден≥ транспортн≥ засоби передаютьс¤ на збер≥ганн¤ м≥л≥ц≥њ, про що робитьс¤ оголошенн¤ в друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ.
якщо прот¤гом шести м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ опубл≥куванн¤ цього оголошенн¤ власник або ≥нша особа, ¤ка маЇ право вимагати поверненн¤ транспортного засобу, не будуть ви¤влен≥ або вони не за¤вл¤ть про своњ права на транспортний зас≥б, м≥л≥ц≥¤ маЇ право продати його, а суму виторгу внести на спец≥альний рахунок у банку. якщо прот¤гом трьох рок≥в колишн≥й власник транспортного засобу не вимагатиме переданн¤ йому суми виторгу, ц¤ сума переходить у власн≥сть територ≥альноњ громади, на територ≥њ ¤коњ було знайдено транспортний зас≥б.
1. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, маЇ право вимагати в≥д особи, ¤к≥й вона повернута, або особи, ¤ка набула право власност≥ на нењ, в≥дшкодуванн¤ необх≥дних витрат, пов'¤заних ≥з знах≥дкою (збер≥ганн¤, розшук власника, продаж реч≥ тощо).
2. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, маЇ право вимагати в≥д њњ власника (волод≥льц¤) винагороду за знах≥дку в розм≥р≥ до двадц¤ти в≥дсотк≥в вартост≥ реч≥.
3. якщо власник (волод≥лець) публ≥чно об≥ц¤в винагороду за знах≥дку, винагорода виплачуЇтьс¤ на умовах публ≥чноњ об≥ц¤нки.
4. ѕраво на одержанн¤ винагороди не виникаЇ, ¤кщо особа, ¤ка знайшла загублену р≥ч, не за¤вила про знах≥дку або вчинила спробу приховати њњ.
1. ќсоба, ¤ка затримала бездогл¤дну домашню тварину, зобов'¤зана негайно пов≥домити про це власника ≥ повернути њњ. якщо власник бездогл¤дноњ домашньоњ тварини або м≥сце його перебуванн¤ нев≥дом≥, особа, ¤ка затримала тварину, зобов'¤зана прот¤гом трьох дн≥в за¤вити про це м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤кий вживаЇ заход≥в щодо розшуку власника.
2. ќсоба, ¤ка затримала бездогл¤дну домашню тварину, може на час розшуку власника залишити њњ у себе на утриманн≥ та в користуванн≥ або передати ≥нш≥й особ≥, ¤кщо ц¤ особа може забезпечити утриманн¤ та догл¤д за твариною з додержанн¤м ветеринарних правил, або передати њњ м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
3. ќсоба, у ¤коњ залишена бездогл¤дна домашн¤ тварина, в≥дпов≥даЇ за њњ загибель або пошкодженн¤ у межах њњ вартост≥ лише у раз≥ свого умислу або грубоњ необережност≥.
1. якщо прот¤гом шести м≥с¤ц≥в з моменту за¤вленн¤ про затриманн¤ бездогл¤дноњ робочоњ або великоњ рогатоњ худоби ≥ прот¤гом двох м≥с¤ц≥в - щодо ≥нших домашн≥х тварин не буде ви¤влено њхнього власника або в≥н не за¤вить про своЇ право на них, право власност≥ на ц≥ тварини переходить до особи, у ¤коњ вони були на утриманн≥ та в користуванн≥.
2. ” раз≥ в≥дмови особи, у ¤коњ бездогл¤дна домашн¤ тварина була на утриманн≥ та в користуванн≥, в≥д набутт¤ права власност≥ на нењ ц¤ тварина переходить у власн≥сть територ≥альноњ громади, на територ≥њ ¤коњ њњ було ви¤влено.
1. ” раз≥ поверненн¤ бездогл¤дноњ домашньоњ тварини власников≥ особа, ¤ка затримала тварину, та особа, ¤к≥й вона була передана на утриманн¤ та в користуванн¤, мають право на в≥дшкодуванн¤ витрат, пов'¤заних з утриманн¤м тварини, з вирахуванн¤м вигод, здобутих в≥д користуванн¤ нею.
2. ќсоба, ¤ка затримала бездогл¤дну домашню тварину, маЇ право на винагороду в≥дпов≥дно до статт≥ 339 цього одексу.
1. —карбом Ї закопан≥ у земл≥ чи прихован≥ ≥ншим способом грош≥, валютн≥ ц≥нност≥, ≥нш≥ ц≥нн≥ реч≥, власник ¤ких нев≥домий або за законом втратив на них право власност≥.
2. ќсоба, ¤ка ви¤вила скарб, набуваЇ право власност≥ на нього.
якщо скарб був прихований у майн≥, що належить на прав≥ власност≥ ≥нш≥й особ≥, особа, ¤ка ви¤вила його, та власник майна, у ¤кому скарб був прихований, набувають у р≥вних частках право сп≥льноњ частковоњ власност≥ на нього.
3. ” раз≥ ви¤вленн¤ скарбу особою, ¤ка зд≥йснювала розкопки чи пошук ц≥нностей без згоди на це власника майна, в ¤кому в≥н був прихований, право власност≥ на скарб набуваЇ власник цього майна.
4. ” раз≥ ви¤вленн¤ скарбу, що Ї пам'¤ткою ≥стор≥њ та культури, право власност≥ на нього набуваЇ держава.
ќсоба, ¤ка ви¤вила такий скарб, маЇ право на одержанн¤ в≥д держави винагороди у розм≥р≥ до двадц¤ти в≥дсотк≥в в≥д його вартост≥ на момент ви¤вленн¤, ¤кщо вона негайно пов≥домила м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ про скарб ≥ передала його в≥дпов≥дному державному органов≥ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
якщо пам'¤тка ≥стор≥њ та культури була ви¤влена у майн≥, що належить ≥нш≥й особ≥, ц¤ особа, а також особа, ¤ка ви¤вила скарб, мають право на винагороду у розм≥р≥ до дес¤ти в≥дсотк≥в в≥д вартост≥ скарбу кожна.
5. ѕоложенн¤ ц≥Їњ статт≥ не поширюютьс¤ на ос≥б, ¤к≥ ви¤вили скарб п≥д час розкопок, пошук≥в, що проводилис¤ в≥дпов≥дно до њхн≥х трудових або догов≥рних обов'¤зк≥в.
1. ќсоба, ¤ка добросов≥сно заволод≥ла чужим майном ≥ продовжуЇ в≥дкрито, безперервно волод≥ти нерухомим майном прот¤гом дес¤ти рок≥в або рухомим майном - прот¤гом п'¤ти рок≥в, набуваЇ право власност≥ на це майно (набувальна давн≥сть), ¤кщо ≥нше не встановлено цим одексом.
Ќабутт¤ права власност≥ на земельну д≥л¤нку за набувальною давн≥стю регулюЇтьс¤ законом.
ѕраво власност≥ на нерухоме майно, що п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ, виникаЇ за набувальною давн≥стю з моменту державноњ реЇстрац≥њ.
2. ќсоба, ¤ка за¤вл¤Ї про давн≥сть волод≥нн¤, може приЇднати до часу свого волод≥нн¤ увесь час, прот¤гом ¤кого цим майном волод≥ла особа, чињм спадкоЇмцем (правонаступником) вона Ї.
3. якщо особа заволод≥ла майном на п≥дстав≥ договору з його власником, ¤кий п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку договору не пред'¤вив вимоги про його поверненн¤, вона набуваЇ право власност≥ за набувальною давн≥стю на нерухоме майно через п'¤тнадц¤ть, а на рухоме майно - через п'¤ть рок≥в з часу спливу позовноњ давност≥.
¬трата не з своЇњ вол≥ майна його волод≥льцем не перериваЇ набувальноњ давност≥ у раз≥ поверненн¤ майна прот¤гом одного року або пред'¤вленн¤ прот¤гом цього строку позову про його витребуванн¤.
4. ѕраво власност≥ за набувальною давн≥стю на нерухоме майно, транспортн≥ засоби, ц≥нн≥ папери набуваЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду.
1. ‘≥зична або юридична особа може набути право власност≥ у раз≥ приватизац≥њ державного майна та майна, що Ї в комунальн≥й власност≥.
2. ѕриватизац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому законом.
1. ѕраво власност≥ припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) в≥дчуженн¤ власником свого майна;
2) в≥дмови власника в≥д права власност≥;
3) припиненн¤ права власност≥ на майно, ¤ке за законом не може належати ц≥й особ≥;
4) знищенн¤ майна;
5) викупу пам'¤ток ≥стор≥њ та культури;
6) викупу земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку ≥з сусп≥льною необх≥дн≥стю;
7) викупу нерухомого майна у зв'¤зку з викупом з метою сусп≥льноњ необх≥дност≥ земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й воно розм≥щене;
8) зверненн¤ ст¤гненн¤ на майно за зобов'¤занн¤ми власника;
9) рекв≥зиц≥њ;
10) конф≥скац≥њ;
11) припиненн¤ юридичноњ особи чи смерт≥ власника.
2. ѕраво власност≥ може бути припинене в ≥нших випадках, встановлених законом.
1. ќсоба може в≥дмовитис¤ в≥д права власност≥ на майно, за¤вивши про це або вчинивши ≥нш≥ д≥њ, ¤к≥ св≥дчать про њњ в≥дмову в≥д права власност≥.
2. ” раз≥ в≥дмови в≥д права власност≥ на майно, права на ¤ке не п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ, право власност≥ на нього припин¤Їтьс¤ з моменту вчиненн¤ д≥њ, ¤ка св≥дчить про таку в≥дмову.
3. ” раз≥ в≥дмови в≥д права власност≥ на майно, права на ¤ке п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ, право власност≥ на нього припин¤Їтьс¤ з моменту внесенн¤ за за¤вою власника в≥дпов≥дного запису до державного реЇстру.
1. якщо з п≥дстав, що не були заборонен≥ законом, особа набула право власност≥ на майно, ¤ке за законом, ¤кий був прийн¤тий п≥зн≥ше, не може њй належати, це майно маЇ бути в≥дчужене власником прот¤гом строку, встановленого законом.
якщо майно не в≥дчужене власником у встановлен≥ законом строки, це майно з урахуванн¤м його характеру ≥ призначенн¤ за р≥шенн¤м суду на п≥дстав≥ за¤ви в≥дпов≥дного органу державноњ влади п≥дл¤гаЇ примусовому продажу. ” раз≥ примусового продажу майна його колишньому власников≥ передаЇтьс¤ сума виторгу з вирахуванн¤м витрат, пов'¤заних з в≥дчуженн¤м майна.
якщо майно не було продане, воно за р≥шенн¤м суду передаЇтьс¤ у власн≥сть держави. ” цьому раз≥ колишньому власников≥ майна виплачуЇтьс¤ сума, визначена за р≥шенн¤м суду.
2. якщо з п≥дстав, що не були заборонен≥ законом, особа набула право власност≥ на майно, на набутт¤ ¤кого за законом, ¤кий був прийн¤тий п≥зн≥ше, потр≥бен особливий дозв≥л, а в його видач≥ ц≥й особ≥ було в≥дмовлено, це майно п≥дл¤гаЇ в≥дчуженню у пор¤дку, встановленому частиною першою ц≥Їњ статт≥.
1. ѕраво власност≥ на майно припин¤Їтьс¤ в раз≥ його знищенн¤.
2. ” раз≥ знищенн¤ майна, права на ¤ке п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ, право власност≥ на це майно припин¤Їтьс¤ з моменту внесенн¤ за за¤вою власника зм≥н до державного реЇстру.
1. ¬икуп земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю зд≥йснюЇтьс¤ за згодою власника або за р≥шенн¤м суду в пор¤дку, встановленому законом.
2. –≥шенн¤ про викуп земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю приймаЇтьс¤ у межах своЇњ компетенц≥њ органом державноњ влади, органом влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
3. ќрган, ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про викуп земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю, зобов'¤заний письмово пов≥домити власника земельноњ д≥л¤нки про це не п≥зн≥ше н≥ж за р≥к до викупу земельноњ д≥л¤нки.
4. ѕлата за земельну д≥л¤нку, що викуповуЇтьс¤ (викупна ц≥на), строки та ≥нш≥ умови викупу визначаютьс¤ за домовлен≥стю з власником д≥л¤нки, а в раз≥ спору - судом.
5. ƒо викупноњ ц≥ни включаютьс¤ ринкова варт≥сть земельноњ д≥л¤нки ≥ нерухомого майна, що на н≥й розм≥щене, та збитки, завдан≥ власников≥ у зв'¤зку з викупом земельноњ д≥л¤нки (у тому числ≥ упущена вигода), у повному обс¤з≥.
6. «а домовлен≥стю з власником земельноњ д≥л¤нки, ¤ка п≥дл¤гаЇ викупу, орган, ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про викуп земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю, може надати йому ≥ншу земельну д≥л¤нку, варт≥сть ¤коњ враховуЇтьс¤ при визначенн≥ викупноњ ц≥ни.
1. ѕраво власност≥ на житловий будинок, ≥нш≥ буд≥вл≥, споруди, насадженн¤ у зв'¤зку з викупом земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й вони розм≥щен≥ (статт¤ 350 цього одексу), може бути припинене за р≥шенн¤м суду шл¤хом њх викупу ≥ з обов'¤зковим попередн≥м в≥дшкодуванн¤м збитк≥в у повному обс¤з≥.
2. ѕозов про викуп житлового будинку, ≥нших буд≥вель, споруд, насаджень у зв'¤зку з викупом земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й вони розм≥щен≥, може бути поданий органами, встановленими частиною другою статт≥ 350 цього одексу.
¬имога про викуп зазначеного майна п≥дл¤гаЇ задоволенню, ¤кщо позивач доведе, що використанн¤ земельноњ д≥л¤нки, викупленоњ у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю, Ї неможливим без припиненн¤ права власност≥ на це майно.
3. —уд може постановити р≥шенн¤ про знесенн¤ житлового будинку, ≥нших буд≥вель, споруд, насаджень, ¤к≥ розм≥щен≥ на земельн≥й д≥л¤нц≥, що п≥дл¤гаЇ викупу, або про перенесенн¤ њх, за бажанн¤м власника, на ≥ншу земельну д≥л¤нку та њх в≥дбудову, ¤кщо це можливо.
” раз≥ знесенн¤ або перенесенн¤ цих об'Їкт≥в на ≥ншу земельну д≥л¤нку особа маЇ право на попереднЇ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, у тому числ≥ витрат на пол≥пшенн¤ ¤кост≥ земельноњ д≥л¤нки, та упущеноњ вигоди.
4. ќсоба, право власност≥ ¤коњ припинилос¤, маЇ право вимагати наданн¤ њй ≥ншоњ, р≥вноц≥нноњ за ¤к≥стю, земельноњ д≥л¤нки в межах даного населеного пункту.
5. «несенн¤ житлового будинку не допускаЇтьс¤ до забезпеченн¤ особи, ¤ка проживала у ньому ¤к власник, та член≥в њњ с≥м'њ, а також особи, ¤ка проживала в ньому ¤к наймач, та член≥в њњ с≥м'њ помешканн¤м у розм≥р≥ та в пор¤дку, встановлених законом.
6. якщо власник земельноњ д≥л¤нки, що п≥дл¤гаЇ викупу у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю, Ї власником житлового будинку, ≥нших буд≥вель, споруд чи насаджень, що розм≥щен≥ на н≥й, вимога про припиненн¤ права власност≥ на ц≥ об'Їкти розгл¤даЇтьс¤ разом з вимогою про викуп земельноњ д≥л¤нки.
7. якщо власник земельноњ д≥л¤нки, що п≥дл¤гаЇ викупу у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю, не Ї власником житлового будинку, ≥нших буд≥вель, споруд та насаджень, що розм≥щен≥ на н≥й, власник цих об'Їкт≥в залучаЇтьс¤ до участ≥ у справ≥.
8. ƒо набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду про викуп земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю власник маЇ право розпор¤дитис¤ житловим будинком, ≥ншими буд≥вл¤ми, спорудами, насадженн¤ми, що розм≥щен≥ на ц≥й земельн≥й д≥л¤нц≥, на власний розсуд.
1. якщо в результат≥ д≥й або безд≥¤льност≥ власника пам'¤тки ≥стор≥њ та культури њй загрожуЇ пошкодженн¤ або знищенн¤, державний орган з питань охорони пам'¤ток ≥стор≥њ та культури робить власнику пам'¤тки в≥дпов≥дне попередженн¤.
2. якщо власник пам'¤тки ≥стор≥њ та культури не вживе заход≥в щодо њњ збереженн¤, зокрема у зв'¤зку з неможлив≥стю створенн¤ необх≥дних дл¤ цього умов, суд за позовом державного органу з питань охорони пам'¤ток ≥стор≥њ та культури може постановити р≥шенн¤ про њњ викуп.
3. ” раз≥ нев≥дкладноњ необх≥дност≥ забезпеченн¤ умов дл¤ збереженн¤ пам'¤тки ≥стор≥њ та культури позов про њњ викуп може бути пред'¤влено без попередженн¤.
4. ¬икуплена пам'¤тка ≥стор≥њ та культури переходить у власн≥сть держави.
5. ¬икупна ц≥на пам'¤тки ≥стор≥њ та культури визначаЇтьс¤ за згодою стор≥н, а в раз≥ спору - судом.
1. ” раз≥ стих≥йного лиха, авар≥њ, еп≥дем≥њ, еп≥зоот≥њ та за ≥нших надзвичайних обставин, з метою сусп≥льноњ необх≥дност≥ майно може бути примусово в≥дчужене у власника на п≥дстав≥ та в пор¤дку, встановлених законом, за умови попереднього ≥ повного в≥дшкодуванн¤ його вартост≥ (рекв≥зиц≥¤).
2. ¬ умовах воЇнного або надзвичайного стану майно може бути примусово в≥дчужене у власника з наступним повним в≥дшкодуванн¤м його вартост≥.
3. –екв≥зоване майно переходить у власн≥сть держави або знищуЇтьс¤.
4. ќц≥нка, за ¤кою попередньому власников≥ була в≥дшкодована варт≥сть рекв≥зованого майна, може бути оскаржена до суду.
5. ” раз≥ рекв≥зиц≥њ майна його попередн≥й власник може вимагати взам≥н наданн¤ йому ≥ншого майна, ¤кщо це можливо.
6. якщо п≥сл¤ припиненн¤ надзвичайноњ обставини рекв≥зоване майно збереглос¤, особа, ¤к≥й воно належало, маЇ право вимагати його поверненн¤, ¤кщо це можливо.
” раз≥ поверненн¤ майна особ≥ у нењ поновлюЇтьс¤ право власност≥ на це майно, одночасно вона зобов'¤зуЇтьс¤ повернути грошову суму або р≥ч, ¤ка була нею одержана у зв'¤зку з рекв≥зиц≥Їю, з вирахуванн¤м розумноњ плати за використанн¤ цього майна.
1. ƒо особи може бути застосовано позбавленн¤ права власност≥ на майно за р≥шенн¤м суду ¤к санкц≥¤ за вчиненн¤ правопорушенн¤ (конф≥скац≥¤) у випадках, встановлених законом.
онф≥сковане майно переходить у власн≥сть держави безоплатно.
2. ќбс¤г та пор¤док конф≥скац≥њ майна встановлюютьс¤ законом.
1. ћайно, що Ї у власност≥ двох або б≥льше ос≥б (сп≥ввласник≥в), належить њм на прав≥ сп≥льноњ власност≥ (сп≥льне майно).
2. ћайно може належати особам на прав≥ сп≥льноњ частковоњ або на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥.
3. ѕраво сп≥льноњ власност≥ виникаЇ з п≥дстав, не заборонених законом.
4. —п≥льна власн≥сть вважаЇтьс¤ частковою, ¤кщо договором або законом не встановлена сп≥льна сум≥сна власн≥сть на майно.
1. ¬ласн≥сть двох чи б≥льше ос≥б ≥з визначенн¤м часток кожного з них у прав≥ власност≥ Ї сп≥льною частковою власн≥стю.
2. —уб'Їктами права сп≥льноњ частковоњ власност≥ можуть бути ф≥зичн≥ особи, юридичн≥ особи, держава, територ≥альн≥ громади.
1. „астки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ вважаютьс¤ р≥вними, ¤кщо ≥нше не встановлено за домовлен≥стю сп≥ввласник≥в або законом.
2. якщо розм≥р часток у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ не встановлений за домовлен≥стю сп≥ввласник≥в або законом, в≥н визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м вкладу кожного з сп≥ввласник≥в у придбанн¤ (виготовленн¤, спорудженн¤) майна.
3. —п≥ввласник маЇ право на в≥дпов≥дне зб≥льшенн¤ своЇњ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥, ¤кщо пол≥пшенн¤ сп≥льного майна, ¤к≥ не можна в≥докремити, зроблен≥ ним своњм коштом за згодою вс≥х сп≥ввласник≥в, з додержанн¤м встановленого пор¤дку використанн¤ сп≥льного майна.
4. —п≥ввласник житлового будинку, ≥ншоњ буд≥вл≥, споруди може зробити у встановленому законом пор¤дку за св≥й рахунок добудову (прибудову) без згоди ≥нших сп≥ввласник≥в, ¤кщо це не порушуЇ њхн≥х прав. “ака добудова (прибудова) Ї власн≥стю сп≥ввласника, ¤кий њњ зробив, ≥ не зм≥нюЇ розм≥ру часток сп≥ввласник≥в у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥.
5. ѕол≥пшенн¤ сп≥льного майна, ¤к≥ можна в≥докремити, Ї власн≥стю того з сп≥ввласник≥в, ¤кий њх зробив, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю сп≥ввласник≥в.
1. ѕраво сп≥льноњ частковоњ власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ сп≥ввласниками за њхньою згодою.
2. —п≥ввласники можуть домовитис¤ про пор¤док волод≥нн¤ та користуванн¤ майном, що Ї њхньою сп≥льною частковою власн≥стю.
3. ожен ≥з сп≥ввласник≥в маЇ право на наданн¤ йому у волод≥нн¤ та користуванн¤ т≥Їњ частини сп≥льного майна в натур≥, ¤ка в≥дпов≥даЇ його частц≥ у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥. ” раз≥ неможливост≥ цього в≥н маЇ право вимагати в≥д ≥нших сп≥ввласник≥в, ¤к≥ волод≥ють ≥ користуютьс¤ сп≥льним майном, в≥дпов≥дноњ матер≥альноњ компенсац≥њ.
4. якщо догов≥р м≥ж сп≥ввласниками про пор¤док волод≥нн¤ та користуванн¤ сп≥льним майном в≥дпов≥дно до њхн≥х часток у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ посв≥дчений нотар≥ально, в≥н Ї обов'¤зковим ≥ дл¤ особи, ¤ка придбаЇ згодом частку в прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ на це майно.
1. ѕлоди, продукц≥¤ та доходи в≥д використанн¤ майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥, надход¤ть до складу сп≥льного майна ≥ розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж сп≥ввласниками в≥дпов≥дно до њхн≥х часток у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю м≥ж ними.
1. —п≥ввласник в≥дпов≥дно до своЇњ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ зобов'¤заний брати участь у витратах на управл≥нн¤, утриманн¤ та збереженн¤ сп≥льного майна, у сплат≥ податк≥в, збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в), а також нести в≥дпов≥дальн≥сть перед трет≥ми особами за зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними ≥з сп≥льним майном.
1. —п≥ввласник маЇ право самост≥йно розпор¤дитис¤ своЇю часткою у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥.
1. ” раз≥ продажу частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ сп≥ввласник маЇ переважне право перед ≥ншими особами на њњ куп≥влю за ц≥ною, оголошеною дл¤ продажу, та на ≥нших р≥вних умовах, кр≥м випадку продажу з публ≥чних торг≥в.
2. ѕродавець частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ зобов'¤заний письмово пов≥домити ≥нших сп≥ввласник≥в про нам≥р продати свою частку, вказавши ц≥ну та ≥нш≥ умови, на ¤ких в≥н њњ продаЇ.
якщо ≥нш≥ сп≥ввласники в≥дмовилис¤ в≥д зд≥йсненн¤ переважного права куп≥вл≥ чи не зд≥йсн¤ть цього права щодо нерухомого майна прот¤гом одного м≥с¤ц¤, а щодо рухомого майна - прот¤гом дес¤ти дн≥в в≥д дн¤ отриманн¤ ними пов≥домленн¤, продавець маЇ право продати свою частку ≥нш≥й особ≥.
3. якщо бажанн¤ придбати частку у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ ви¤вили к≥лька сп≥ввласник≥в, продавець маЇ право вибору покупц¤.
4. ” раз≥ продажу частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ з порушенн¤м переважного права куп≥вл≥ сп≥ввласник може пред'¤вити до суду позов про переведенн¤ на нього прав та обов'¤зк≥в покупц¤. ќдночасно позивач зобов'¤заний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, ¤ку за договором повинен сплатити покупець.
ƒо таких вимог застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к.
5. ѕередача сп≥ввласником свого переважного права куп≥вл≥ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ ≥нш≥й особ≥ не допускаЇтьс¤.
1. „астка у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ переходить до набувача за договором з моменту укладенн¤ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю стор≥н.
2. „астка у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ за договором, ¤кий п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню та (або) державн≥й реЇстрац≥њ, переходить до набувача в≥дпов≥дно до статт≥ 334 цього одексу.
1. —п≥ввласник маЇ право на вид≥л у натур≥ частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥.
2. якщо вид≥л у натур≥ частки ≥з сп≥льного майна не допускаЇтьс¤ зг≥дно ≥з законом або Ї неможливим (частина друга статт≥ 183 цього одексу), сп≥ввласник, ¤кий бажаЇ вид≥лу, маЇ право на одержанн¤ в≥д ≥нших сп≥ввласник≥в грошовоњ або ≥ншоњ матер≥альноњ компенсац≥њ вартост≥ його частки.
омпенсац≥¤ сп≥ввласников≥ може бути надана лише за його згодою.
3. ƒогов≥р про вид≥л у натур≥ частки з нерухомого сп≥льного майна укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
1. ѕраво особи на частку у сп≥льному майн≥ може бути припинене за р≥шенн¤м суду на п≥дстав≥ позову ≥нших сп≥ввласник≥в, ¤кщо:
1) частка Ї незначною ≥ не може бути вид≥лена в натур≥;
2) р≥ч Ї непод≥льною;
3) сп≥льне волод≥нн¤ ≥ користуванн¤ майном Ї неможливим;
4) таке припиненн¤ не завдасть ≥стотноњ шкоди ≥нтересам сп≥ввласника та членам його с≥м'њ.
2. —уд постановл¤Ї р≥шенн¤ про припиненн¤ права особи на частку у сп≥льному майн≥ за умови попереднього внесенн¤ позивачем вартост≥ ц≥Їњ частки на депозитний рахунок суду.
1. редитор сп≥ввласника майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥, у раз≥ недостатност≥ у нього ≥ншого майна, на ¤ке може бути звернене ст¤гненн¤, може пред'¤вити позов про вид≥л частки ≥з сп≥льного майна в натур≥ дл¤ зверненн¤ ст¤гненн¤ на нењ.
якщо вид≥л в натур≥ частки ≥з сп≥льного майна маЇ насл≥дком зм≥ну його призначенн¤ або проти цього заперечують ≥нш≥ сп≥ввласники, сп≥р вир≥шуЇтьс¤ судом.
2. ” раз≥ неможливост≥ вид≥лу в натур≥ частки ≥з сп≥льного майна або запереченн¤ ≥нших сп≥ввласник≥в проти такого вид≥лу кредитор маЇ право вимагати продажу боржником своЇњ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ з направленн¤м суми виторгу на погашенн¤ боргу.
” раз≥ в≥дмови боржника в≥д продажу своЇњ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ або в≥дмови ≥нших сп≥ввласник≥в в≥д придбанн¤ частки боржника кредитор маЇ право вимагати продажу ц≥Їњ частки з публ≥чних торг≥в або переведенн¤ на нього прав та обов'¤зк≥в сп≥ввласника-боржника, з проведенн¤м в≥дпов≥дного перерахунку.
1. ћайно, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥, може бути под≥лене в натур≥ м≥ж сп≥ввласниками за домовлен≥стю м≥ж ними.
2. ” раз≥ под≥лу сп≥льного майна м≥ж сп≥ввласниками право сп≥льноњ частковоњ власност≥ на нього припин¤Їтьс¤.
3. ƒогов≥р про под≥л нерухомого майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥, укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
1. —п≥льна власн≥сть двох або б≥льше ос≥б без визначенн¤ часток кожного з них у прав≥ власност≥ Ї сп≥льною сум≥сною власн≥стю.
2. —уб'Їктами права сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ можуть бути ф≥зичн≥ особи, юридичн≥ особи, а також держава, територ≥альн≥ громади, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
3. ћайно, набуте подружж¤м за час шлюбу, Ї њхньою сп≥льною сум≥сною власн≥стю, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
4. ћайно, набуте в результат≥ сп≥льноњ прац≥ та за сп≥льн≥ грошов≥ кошти член≥в с≥м'њ, Ї њхньою сп≥льною сум≥сною власн≥стю, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, укладеним у письмов≥й форм≥.
1. —п≥ввласники майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, волод≥ють ≥ користуютьс¤ ним сп≥льно, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю м≥ж ними.
2. –озпор¤джанн¤ майном, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, зд≥йснюЇтьс¤ за згодою вс≥х сп≥ввласник≥в.
” раз≥ вчиненн¤ одним ≥з сп≥ввласник≥в правочину щодо розпор¤дженн¤ сп≥льним майном вважаЇтьс¤, що в≥н вчинений за згодою вс≥х сп≥ввласник≥в.
«года сп≥ввласник≥в на вчиненн¤ правочину щодо розпор¤дженн¤ сп≥льним майном, ¤кий п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню та (або) державн≥й реЇстрац≥њ, маЇ бути висловлена письмово ≥ нотар≥ально посв≥дчена.
3. —п≥ввласники мають право уповноважити одного з них на вчиненн¤ правочин≥в щодо розпор¤дженн¤ сп≥льним майном.
4. ѕравочин щодо розпор¤дженн¤ сп≥льним майном, вчинений одним ≥з сп≥ввласник≥в, може бути визнаний судом нед≥йсним за позовом ≥ншого сп≥ввласника у раз≥ в≥дсутност≥ у сп≥ввласника, ¤кий вчинив правочин, необх≥дних повноважень.
1. —п≥ввласники мають право на вид≥л у натур≥ частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥.
2. ” раз≥ вид≥лу частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, вважаЇтьс¤, що частки кожного ≥з сп≥ввласник≥в у прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ Ї р≥вними, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю м≥ж ними, законом або р≥шенн¤м суду.
3. ¬ид≥л частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому статтею 364 цього одексу.
1. редитор сп≥ввласника майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, у раз≥ недостатност≥ у нього ≥ншого майна, на ¤ке може бути звернене ст¤гненн¤, може пред'¤вити позов про вид≥л частки ≥з сп≥льного майна в натур≥ дл¤ зверненн¤ ст¤гненн¤ на нењ.
2. ¬ид≥л частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, дл¤ зверненн¤ ст¤гненн¤ на нењ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому статтею 366 цього одексу.
1. ћайно, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, може бути под≥лене м≥ж сп≥ввласниками за домовлен≥стю м≥ж ними.
2. ” раз≥ под≥лу майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, вважаЇтьс¤, що частки сп≥ввласник≥в у прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ Ї р≥вними, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю м≥ж ними або законом.
«а р≥шенн¤м суду частка сп≥ввласника може бути зб≥льшена або зменшена з урахуванн¤м обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.
3. ” раз≥ под≥лу майна м≥ж сп≥ввласниками право сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ на нього припин¤Їтьс¤.
4. ƒогов≥р про под≥л нерухомого майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
1. «емл¤ Ї основним нац≥ональним багатством, що перебуваЇ п≥д особливою охороною держави.
2. ѕраво власност≥ на землю гарантуЇтьс¤ онституц≥Їю ”крањни.
ѕраво власност≥ на землю (земельну д≥л¤нку) набуваЇтьс¤ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закону.
3. ѕраво власност≥ на земельну д≥л¤нку поширюЇтьс¤ на поверхневий (грунтовий) шар у межах ц≥Їњ д≥л¤нки, на водн≥ об'Їкти, л≥си, багатор≥чн≥ насадженн¤, ¤к≥ на н≥й знаход¤тьс¤, а також на прост≥р, що Ї над ≥ п≥д поверхнею д≥л¤нки, висотою та глибиною, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ зведенн¤ житлових, виробничих та ≥нших буд≥вель ≥ споруд.
4. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право використовувати њњ на св≥й розсуд в≥дпов≥дно до њњ ц≥льового призначенн¤.
5. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки може використовувати на св≥й розсуд все, що знаходитьс¤ над ≥ п≥д поверхнею ц≥Їњ д≥л¤нки, ¤кщо ≥нше не встановлено законом та ¤кщо це не порушуЇ прав ≥нших ос≥б.
1. —уб'Їктами права власност≥ на землю (земельну д≥л¤нку) Ї ф≥зичн≥ особи, юридичн≥ особи, держава, територ≥альн≥ громади.
2. ≤ноземц≥, особи без громад¤нства можуть набувати право власност≥ на землю (земельн≥ д≥л¤нки) в≥дпов≥дно до закону.
3. ≤ноземн≥ юридичн≥ особи, ≥ноземн≥ держави та м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ можуть бути суб'Їктами права власност≥ на землю (земельну д≥л¤нку) у випадках, встановлених законом.
4. ѕрава та обов'¤зки суб'Їкт≥в права власност≥ на землю (земельну д≥л¤нку) встановлюютьс¤ законом.
1. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право зводити на н≥й буд≥вл≥ та споруди, створювати закрит≥ водойми, зд≥йснювати перебудову, а також дозвол¤ти буд≥вництво на своњй д≥л¤нц≥ ≥ншим особам.
2. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки набуваЇ право власност≥ на зведен≥ ним буд≥вл≥, споруди та ≥нше нерухоме майно.
3. ѕраво власника на забудову зд≥йснюЇтьс¤ ним за умови додержанн¤ арх≥тектурних, буд≥вельних, сан≥тарних, еколог≥чних та ≥нших норм ≥ правил, а також за умови використанн¤ земельноњ д≥л¤нки за њњ ц≥льовим призначенн¤м.
4. ѕравов≥ насл≥дки самочинноњ забудови, зд≥йсненоњ власником на його земельн≥й д≥л¤нц≥, встановлюютьс¤ статтею 376 цього одексу.
1. ∆итловий будинок, буд≥вл¤, споруда, ≥нше нерухоме майно вважаютьс¤ самочинним буд≥вництвом, ¤кщо вони збудован≥ або будуютьс¤ на земельн≥й д≥л¤нц≥, що не була в≥дведена дл¤ ц≥Їњ мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з ≥стотними порушенн¤ми буд≥вельних норм ≥ правил.
2. ќсоба, ¤ка зд≥йснила або зд≥йснюЇ самочинне буд≥вництво нерухомого майна, не набуваЇ права власност≥ на нього.
3. ѕраво власност≥ на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за р≥шенн¤м суду визнане за особою, ¤ка зд≥йснила самочинне буд≥вництво на земельн≥й д≥л¤нц≥, що не була њй в≥дведена дл¤ ц≥Їњ мети, за умови наданн¤ земельноњ д≥л¤нки у встановленому пор¤дку особ≥ п≥д уже збудоване нерухоме майно.
4. якщо власник (користувач) земельноњ д≥л¤нки заперечуЇ проти визнанн¤ права власност≥ на нерухоме майно за особою, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) самочинне буд≥вництво на його земельн≥й д≥л¤нц≥, або ¤кщо це порушуЇ права ≥нших ос≥б, майно п≥дл¤гаЇ знесенню особою, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) самочинне буд≥вництво, або за њњ рахунок.
5. Ќа вимогу власника (користувача) земельноњ д≥л¤нки суд може визнати за ним право власност≥ на нерухоме майно, ¤ке самочинно збудоване на н≥й, ¤кщо це не порушуЇ права ≥нших ос≥б.
6. ќсоба, ¤ка зд≥йснила самочинне буд≥вництво, маЇ право на в≥дшкодуванн¤ витрат на буд≥вництво, ¤кщо право власност≥ на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й воно розм≥щене.
7. ” раз≥ ≥стотного в≥дхиленн¤ в≥д проекту, що суперечить сусп≥льним ≥нтересам або порушуЇ права ≥нших ос≥б, ≥стотного порушенн¤ буд≥вельних норм ≥ правил суд за позовом в≥дпов≥дного органу державноњ влади або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤ може постановити р≥шенн¤, ¤ким зобов'¤зати особу, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) буд≥вництво, провести в≥дпов≥дну перебудову.
якщо проведенн¤ такоњ перебудови Ї неможливим або особа, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) буд≥вництво, в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д њњ проведенн¤, таке нерухоме майно за р≥шенн¤м суду п≥дл¤гаЇ знесенню за рахунок особи, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) буд≥вництво. ќсоба, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) самочинне буд≥вництво, зобов'¤зана в≥дшкодувати витрати, пов'¤зан≥ з приведенн¤м земельноњ д≥л¤нки до попереднього стану.
1. ƒо особи, ¤ка придбала житловий будинок, буд≥влю або споруду, переходить право власност≥ на земельну д≥л¤нку, на ¤к≥й вони розм≥щен≥, без зм≥ни њњ ц≥льового призначенн¤, у розм≥рах, встановлених договором.
якщо договором про в≥дчуженн¤ житлового будинку, буд≥вл≥ або споруди розм≥р земельноњ д≥л¤нки не визначений, до набувача переходить право власност≥ на ту частину земельноњ д≥л¤нки, ¤ка зайн¤та житловим будинком, буд≥влею або спорудою, та на частину земельноњ д≥л¤нки, ¤ка Ї необх≥дною дл¤ њх обслуговуванн¤.
2. якщо житловий будинок, буд≥вл¤ або споруда розм≥щен≥ на земельн≥й д≥л¤нц≥, надан≥й у користуванн¤, то у раз≥ њх в≥дчуженн¤ до набувача переходить право користуванн¤ т≥Їю частиною земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й вони розм≥щен≥, та частиною д≥л¤нки, ¤ка необх≥дна дл¤ њх обслуговуванн¤.
1. ѕраво власност≥ особи на земельну д≥л¤нку може бути припинене за р≥шенн¤м суду у випадках, встановлених законом.
1. ∆итлом ф≥зичноњ особи Ї житловий будинок, квартира, ≥нше прим≥щенн¤, призначен≥ та придатн≥ дл¤ пост≥йного проживанн¤ в них.
1. ∆итловим будинком Ї буд≥вл¤ кап≥тального типу, споруджена з дотриманн¤м вимог, встановлених законом, ≥ншими нормативно-правовими актами, ≥ призначена дл¤ пост≥йного у н≥й проживанн¤.
1. —адибою Ї земельна д≥л¤нка разом з розташованими на н≥й житловим будинком, господарсько-побутовими буд≥вл¤ми, наземними ≥ п≥дземними комун≥кац≥¤ми, багатор≥чними насадженн¤ми.
2. ” раз≥ в≥дчуженн¤ житлового будинку вважаЇтьс¤, що в≥дчужуЇтьс¤ вс¤ садиба, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. вартирою Ї ≥зольоване помешканн¤ в житловому будинку, призначене та придатне дл¤ пост≥йного у ньому проживанн¤.
2. ¬ласникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ прим≥щенн¤ загального користуванн¤, опорн≥ конструкц≥њ будинку, механ≥чне, електричне, сантехн≥чне та ≥нше обладнанн¤ за межами або всередин≥ квартири, ¤ке обслуговуЇ б≥льше одн≥Їњ квартири, а також споруди, буд≥вл≥, ¤к≥ призначен≥ дл¤ забезпеченн¤ потреб ус≥х власник≥в квартир, а також власник≥в нежитлових прим≥щень, ¤к≥ розташован≥ у житловому будинку.
1. ¬ласник житлового будинку, квартири маЇ право використовувати помешканн¤ дл¤ власного проживанн¤, проживанн¤ член≥в своЇњ с≥м'њ, ≥нших ос≥б ≥ не маЇ права використовувати його дл¤ промислового виробництва.
2. ¬ласник квартири може на св≥й розсуд зд≥йснювати ремонт ≥ зм≥ни у квартир≥, надан≥й йому дл¤ використанн¤ ¤к Їдиного ц≥лого, - за умови, що ц≥ зм≥ни не призведуть до порушень прав власник≥в ≥нших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать сан≥тарно-техн≥чних вимог ≥ правил експлуатац≥њ будинку.
1. Ѕудинок, споруджений або придбаний житлово-буд≥вельним (житловим) кооперативом, Ї його власн≥стю.
2. „лен житлово-буд≥вельного (житлового) кооперативу маЇ право волод≥нн¤ ≥ користуванн¤, а за згодою кооперативу - ≥ розпор¤джанн¤ квартирою, ¤ку в≥н займаЇ в будинку кооперативу, ¤кщо в≥н не викупив њњ.
3. ” раз≥ викупу квартири член житлово-буд≥вельного (житлового) кооперативу стаЇ њњ власником.
1. ¬ласники квартир дл¤ забезпеченн¤ експлуатац≥њ багатоквартирного житлового будинку, користуванн¤ квартирами та сп≥льним майном житлового будинку можуть створювати об'Їднанн¤ власник≥в квартир (житла).
“аке об'Їднанн¤ може бути створено також власниками житлових будинк≥в.
2. ќб'Їднанн¤ власник≥в квартир, житлових будинк≥в Ї юридичною особою, ¤ка створюЇтьс¤ та д≥Ї в≥дпов≥дно до статуту та закону.
1. ƒержава забезпечуЇ р≥вний захист прав ус≥х суб'Їкт≥в права власност≥.
2. ¬ласник, ¤кий маЇ п≥дстави передбачати можлив≥сть порушенн¤ свого права власност≥ ≥ншою особою, може звернутис¤ до суду з вимогою про заборону вчиненн¤ нею д≥й, ¤к≥ можуть порушити його право, або з вимогою про вчиненн¤ певних д≥й дл¤ запоб≥ганн¤ такому порушенню.
3. ¬ласник, права ¤кого порушен≥, маЇ право на в≥дшкодуванн¤ завданоњ йому майновоњ та моральноњ шкоди.
1. ¬ласник маЇ право витребувати своЇ майно в≥д особи, ¤ка незаконно, без в≥дпов≥дноњ правовоњ п≥дстави заволод≥ла ним.
1. якщо майно за в≥дплатним договором придбане в особи, ¤ка не мала права його в≥дчужувати, про що набувач не знав ≥ не м≥г знати (добросов≥сний набувач), власник маЇ право витребувати це майно в≥д набувача лише у раз≥, ¤кщо майно:
1) було загублене власником або особою, ¤к≥й в≥н передав майно у волод≥нн¤;
2) було викрадене у власника або особи, ¤к≥й в≥н передав майно у волод≥нн¤;
3) вибуло з волод≥нн¤ власника або особи, ¤к≥й в≥н передав майно у волод≥нн¤, не з њхньоњ вол≥ ≥ншим шл¤хом.
2. ћайно не може бути витребувано в≥д добросов≥сного набувача, ¤кщо воно було продане у пор¤дку, встановленому дл¤ виконанн¤ судових р≥шень.
3. якщо майно було набуте безв≥дплатно в особи, ¤ка не мала права його в≥дчужувати, власник маЇ право витребувати його в≥д добросов≥сного набувача у вс≥х випадках.
1. √рош≥, а також ц≥нн≥ папери на пред'¤вника не можуть бути витребуван≥ в≥д добросов≥сного набувача.
1. ¬ласник майна маЇ право вимагати в≥д особи, ¤ка знала або могла знати, що вона волод≥Ї майном незаконно (недобросов≥сного набувача), переданн¤ ус≥х доход≥в в≥д майна, ¤к≥ вона одержала або могла одержати за весь час волод≥нн¤ ним.
2. ¬ласник майна маЇ право вимагати в≥д добросов≥сного набувача переданн¤ ус≥х доход≥в в≥д майна, ¤к≥ в≥н одержав або м≥г одержати з моменту, коли д≥знавс¤ чи м≥г д≥знатис¤ про незаконн≥сть волод≥нн¤ ним, або з моменту, коли йому було вручено пов≥стку до суду у справ≥ за позовом власника про витребуванн¤ майна.
3. ƒобросов≥сний або недобросов≥сний набувач (волод≥лець) маЇ право вимагати в≥д власника майна в≥дшкодуванн¤ необх≥дних витрат на утриманн¤, збереженн¤ майна, зд≥йснених ним з часу, з ¤кого власников≥ належить право на поверненн¤ майна або переданн¤ доход≥в.
4. ƒобросов≥сний набувач (волод≥лець) маЇ право залишити соб≥ зд≥йснен≥ ним пол≥пшенн¤ майна, ¤кщо вони можуть бути в≥докремлен≥ в≥д майна без завданн¤ йому шкоди. якщо пол≥пшенн¤ не можуть бути в≥докремлен≥ в≥д майна, добросов≥сний набувач (волод≥лець) маЇ право на в≥дшкодуванн¤ зд≥йснених витрат у сум≥, на ¤ку зб≥льшилас¤ його варт≥сть.
1. ¬ласник майна маЇ право вимагати усуненн¤ перешкод у зд≥йсненн≥ ним права користуванн¤ та розпор¤джанн¤ своњм майном.
1. ¬ласник майна може пред'¤вити позов про визнанн¤ його права власност≥, ¤кщо це право оспорюЇтьс¤ або не визнаЇтьс¤ ≥ншою особою, а також у раз≥ втрати ним документа, ¤кий засв≥дчуЇ його право власност≥.
1. ѕравовий акт органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤кий не в≥дпов≥даЇ законов≥ ≥ порушуЇ права власника, за позовом власника майна визнаЇтьс¤ судом незаконним та скасовуЇтьс¤.
2. ¬ласник майна, права ¤кого порушен≥ внасл≥док виданн¤ правового акта органом державноњ влади, органом влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤, маЇ право вимагати в≥дновленн¤ того становища, ¤ке ≥снувало до виданн¤ цього акта. ” раз≥ неможливост≥ в≥дновленн¤ попереднього становища власник маЇ право на в≥дшкодуванн¤ майновоњ та моральноњ шкоди.
1. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки, житлового будинку, ≥нших буд≥вель маЇ право на компенсац≥ю у зв'¤зку ≥з зниженн¤м ц≥нност≥ цих об'Їкт≥в у результат≥ д≥¤льност≥, що призвела до зниженн¤ р≥вн¤ еколог≥чноњ, шумовоњ захищеност≥ територ≥њ, пог≥ршенн¤ природних властивостей земл≥.
1. –ечовими правами на чуже майно Ї:
1) право волод≥нн¤;
2) право користуванн¤ (серв≥тут);
3) право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб (емф≥тевзис);
4) право забудови земельноњ д≥л¤нки (суперф≥ц≥й).
2. «аконом можуть бути встановлен≥ ≥нш≥ речов≥ права на чуже майно.
1. ќсоба, ¤ка маЇ речове право на чуже майно, маЇ право на захист цього права, у тому числ≥ ≥ в≥д власника майна, в≥дпов≥дно до положень глави 29 цього одексу.
1. ¬олод≥льцем чужого майна Ї особа, ¤ка фактично тримаЇ його у себе.
2. ѕраво волод≥нн¤ чужим майном може належати одночасно двом або б≥льше особам.
3. ‘актичне волод≥нн¤ майном вважаЇтьс¤ правом≥рним, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з закону або не встановлено р≥шенн¤м суду.
1. ѕраво волод≥нн¤ виникаЇ на п≥дстав≥ договору з власником або особою, ¤к≥й майно було передане власником, а також на ≥нших п≥дставах, встановлених законом.
1. ѕраво волод≥нн¤ припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) в≥дмови волод≥льц¤ в≥д волод≥нн¤ майном;
2) витребуванн¤ майна в≥д волод≥льц¤ власником майна або ≥ншою особою;
3) знищенн¤ майна.
2. ѕраво волод≥нн¤ припин¤Їтьс¤ також в ≥нших випадках, встановлених законом.
1. Ќедобросов≥сний волод≥лець зобов'¤заний негайно повернути майно особ≥, ¤ка маЇ на нього право власност≥ або ≥нше право в≥дпов≥дно до договору або закону, або ¤ка Ї добросов≥сним волод≥льцем цього майна. ” раз≥ невиконанн¤ недобросов≥сним волод≥льцем цього обов'¤зку за≥нтересована особа маЇ право пред'¤вити позов про витребуванн¤ цього майна.
1. ѕраво користуванн¤ чужим майном (серв≥тут) може бути встановлене щодо земельноњ д≥л¤нки, ≥нших природних ресурс≥в (земельний серв≥тут) або ≥ншого нерухомого майна дл¤ задоволенн¤ потреб ≥нших ос≥б, ¤к≥ не можуть бути задоволен≥ ≥ншим способом.
2. —ерв≥тут може належати власников≥ (волод≥льцев≥) сус≥дньоњ земельноњ д≥л¤нки, а також ≥нш≥й, конкретно визначен≥й особ≥ (особистий серв≥тут).
1. —ерв≥тут може бути встановлений договором, законом, запов≥том або р≥шенн¤м суду.
2. «емельний серв≥тут може бути встановлений договором м≥ж особою, ¤ка вимагаЇ його встановленн¤, та власником (волод≥льцем) земельноњ д≥л¤нки.
ƒогов≥р про встановленн¤ земельного серв≥туту п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ в пор¤дку, встановленому дл¤ державноњ реЇстрац≥њ прав на нерухоме майно.
3. ” раз≥ недос¤гненн¤ домовленост≥ про встановленн¤ серв≥туту та про його умови сп≥р вир≥шуЇтьс¤ судом за позовом особи, ¤ка вимагаЇ встановленн¤ серв≥туту.
1. —ерв≥тут визначаЇ обс¤г прав щодо користуванн¤ особою чужим майном.
2. —ерв≥тут може бути встановлений на певний строк або без визначенн¤ строку.
3. ќсоба, ¤ка користуЇтьс¤ серв≥тутом, зобов'¤зана вносити плату за користуванн¤ майном, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, законом, запов≥том або р≥шенн¤м суду.
4. —ерв≥тут не п≥дл¤гаЇ в≥дчуженню.
5. —ерв≥тут не позбавл¤Ї власника майна, щодо ¤кого в≥н встановлений, права волод≥нн¤, користуванн¤ та розпор¤джанн¤ цим майном.
6. —ерв≥тут збер≥гаЇ чинн≥сть у раз≥ переходу до ≥нших ос≥б права власност≥ на майно, щодо ¤кого в≥н встановлений.
7. «битки, завдан≥ власников≥ (волод≥льцев≥) земельноњ д≥л¤нки або ≥ншого нерухомого майна, особою, ¤ка користуЇтьс¤ серв≥тутом, п≥дл¤гають в≥дшкодуванню на загальних п≥дставах.
1. ѕраво користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою або ≥ншим нерухомим майном пол¤гаЇ у можливост≥ проходу, проњзду через чужу земельну д≥л¤нку, прокладанн¤ та експлуатац≥њ л≥н≥й електропередач≥, зв'¤зку ≥ трубопровод≥в, забезпеченн¤ водопостачанн¤, мел≥орац≥њ тощо.
2. ќсоба маЇ право вимагати в≥д власника (волод≥льц¤) сус≥дньоњ земельноњ д≥л¤нки, а в раз≥ необх≥дност≥ - в≥д власника (волод≥льц¤) ≥ншоњ земельноњ д≥л¤нки наданн¤ земельного серв≥туту.
3. ѕраво користуванн¤ чужим майном може бути встановлено щодо ≥ншого нерухомого майна (буд≥вл≥, споруди тощо).
1. „лени с≥м'њ власника житла, ¤к≥ проживають разом з ним, мають право на користуванн¤ цим житлом в≥дпов≥дно до закону.
∆итлове прим≥щенн¤, ¤ке вони мають право займати, визначаЇтьс¤ його власником.
2. „лен с≥м'њ власника житла втрачаЇ право на користуванн¤ цим житлом у раз≥ в≥дсутност≥ члена с≥м'њ без поважних причин понад один р≥к, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю м≥ж ним ≥ власником житла або законом.
1. —ерв≥тут припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) поЇднанн¤ в одн≥й особ≥ особи, в ≥нтересах ¤коњ встановлений серв≥тут, ≥ власника майна, обт¤женого серв≥тутом;
2) в≥дмови в≥д нього особи, в ≥нтересах ¤коњ встановлений серв≥тут;
3) спливу строку, на ¤кий було встановлено серв≥тут;
4) припиненн¤ обставини, ¤ка була п≥дставою дл¤ встановленн¤ серв≥туту;
5) невикористанн¤ серв≥туту прот¤гом трьох рок≥в п≥др¤д;
6) смерт≥ особи, на користь ¤коњ було встановлено особистий серв≥тут.
2. —ерв≥тут може бути припинений за р≥шенн¤м суду на вимогу власника майна за на¤вност≥ обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.
3. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право вимагати припиненн¤ серв≥туту, ¤кщо в≥н перешкоджаЇ використанню ц≥Їњ земельноњ д≥л¤нки за њњ ц≥льовим призначенн¤м.
4. —ерв≥тут може бути припинений в ≥нших випадках, встановлених законом.
1. ѕраво користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою встановлюЇтьс¤ договором м≥ж власником земельноњ д≥л¤нки ≥ особою, ¤ка ви¤вила бажанн¤ користуватис¤ ц≥Їю земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб (дал≥ - землекористувач).
2. ѕраво користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб (емф≥тевзис) може в≥дчужуватис¤ ≥ передаватис¤ у пор¤дку спадкуванн¤.
1. —трок договору про наданн¤ права користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб встановлюЇтьс¤ договором.
2. якщо догов≥р про наданн¤ права користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна ≥з стор≥н може в≥дмовитис¤ в≥д договору, попередньо попередивши про це другу сторону не менш ¤к за один р≥к.
1. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право вимагати в≥д землекористувача використанн¤ њњ за призначенн¤м, встановленим у договор≥.
2. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право на одержанн¤ плати за користуванн¤ нею. –озм≥р плати, њњ форма, умови, пор¤док та строки њњ виплати встановлюютьс¤ договором.
3. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки зобов'¤заний не перешкоджати землекористувачев≥ у зд≥йсненн≥ його прав.
1. «емлекористувач маЇ право користуватис¤ земельною д≥л¤нкою в повному обс¤з≥, в≥дпов≥дно до договору.
2. «емлекористувач зобов'¤заний вносити плату за користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, а також ≥нш≥ платеж≥, встановлен≥ законом.
3. «емлекористувач зобов'¤заний ефективно використовувати земельну д≥л¤нку в≥дпов≥дно до њњ ц≥льового призначенн¤, п≥двищувати њњ родюч≥сть, застосовувати природоохоронн≥ технолог≥њ виробництва, утримуватис¤ в≥д д≥й, ¤к≥ можуть призвести до пог≥ршенн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ.
1. «емлекористувач маЇ право на в≥дчуженн¤ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
2. ” раз≥ продажу права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою власник ц≥Їњ земельноњ д≥л¤нки маЇ переважне перед ≥ншими особами право на його придбанн¤, за ц≥ною, що оголошена дл¤ продажу, та на ≥нших р≥вних умовах.
3. «емлекористувач зобов'¤заний письмово пов≥домити власника земельноњ д≥л¤нки про продаж права користуванн¤ нею. якщо прот¤гом одного м≥с¤ц¤ власник не над≥шле письмовоњ згоди на куп≥влю, право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою може бути продане ≥нш≥й особ≥.
4. ” раз≥ порушенн¤ права переважноњ куп≥вл≥ настають насл≥дки, передбачен≥ статтею 362 цього одексу.
5. ” раз≥ продажу землекористувачем права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб ≥нш≥й особ≥ власник земельноњ д≥л¤нки маЇ право на одержанн¤ в≥дсотк≥в в≥д ц≥ни продажу (вартост≥ права), встановлених договором.
1. ѕраво користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) поЇднанн¤ в одн≥й особ≥ власника земельноњ д≥л¤нки та землекористувача;
2) спливу строку, на ¤кий було надано право користуванн¤;
3) викупу земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку ≥з сусп≥льною необх≥дн≥стю.
2. ѕраво користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб може бути припинене за р≥шенн¤м суду в ≥нших випадках, встановлених законом.
1. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право надати њњ в користуванн¤ ≥нш≥й особ≥ дл¤ буд≥вництва промислових, побутових, соц≥ально-культурних, житлових та ≥нших споруд ≥ буд≥вель (суперф≥ц≥й). “аке право виникаЇ на п≥дстав≥ договору або запов≥ту.
2. ѕраво користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, наданою дл¤ забудови, може бути в≥дчужене землекористувачем або передаватис¤ у пор¤дку спадкуванн¤.
3. ѕраво користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.
1. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки, наданоњ дл¤ забудови, маЇ право на одержанн¤ плати за користуванн¤ нею.
якщо на земельн≥й д≥л¤нц≥ збудован≥ промислов≥ об'Їкти, договором може бути передбачено право власника земельноњ д≥л¤нки на одержанн¤ частки в≥д доходу землекористувача.
2. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право волод≥ти, користуватис¤ нею в обс¤з≥, встановленому договором ≥з землекористувачем.
ѕерех≥д права власност≥ на земельну д≥л¤нку до ≥ншоњ особи не впливаЇ на обс¤г права власника буд≥вл≥ (споруди) щодо користуванн¤ земельною д≥л¤нкою.
1. «емлекористувач маЇ право користуватис¤ земельною д≥л¤нкою в обс¤з≥, встановленому договором.
2. «емлекористувач маЇ право власност≥ на буд≥вл≥ (споруди), споруджен≥ на земельн≥й д≥л¤нц≥, передан≥й йому дл¤ забудови.
3. ќсоба, до ¤коњ перейшло право власност≥ на буд≥вл≥ (споруди), набуваЇ право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою на тих же умовах ≥ в тому ж обс¤з≥, що й попередн≥й власник буд≥вл≥ (споруди).
4. «емлекористувач зобов'¤заний вносити плату за користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, наданою йому дл¤ забудови, а також ≥нш≥ платеж≥, встановлен≥ законом.
5. «емлекористувач зобов'¤заний використовувати земельну д≥л¤нку в≥дпов≥дно до њњ ц≥льового призначенн¤.
1. ѕраво користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ забудови припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) поЇднанн¤ в одн≥й особ≥ власника земельноњ д≥л¤нки та землекористувача;
2) спливу строку права користуванн¤;
3) в≥дмови землекористувача в≥д права користуванн¤;
4) невикористанн¤ земельноњ д≥л¤нки дл¤ забудови прот¤гом трьох рок≥в п≥др¤д.
2. ѕраво користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ забудови може бути припинене за р≥шенн¤м суду в ≥нших випадках, встановлених законом.
1. ” раз≥ припиненн¤ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, на ¤к≥й була споруджена буд≥вл¤ (споруда), власник земельноњ д≥л¤нки та власник ц≥Їњ буд≥вл≥ (споруди) визначають правов≥ насл≥дки такого припиненн¤.
” раз≥ недос¤гненн¤ домовленост≥ м≥ж ними власник земельноњ д≥л¤нки маЇ право вимагати в≥д власника буд≥вл≥ (споруди) њњ знесенн¤ та приведенн¤ земельноњ д≥л¤нки до стану, в ¤кому вона була до наданн¤ њњ у користуванн¤.
2. якщо знесенн¤ буд≥вл≥ (споруди), що розм≥щена на земельн≥й д≥л¤нц≥, заборонено законом (житлов≥ будинки, пам'¤тки ≥стор≥њ та культури тощо) або Ї недоц≥льним у зв'¤зку з ¤вним перевищенн¤м вартост≥ буд≥вл≥ (споруди) пор≥вн¤но з варт≥стю земельноњ д≥л¤нки, суд може з урахуванн¤м п≥дстав припиненн¤ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою постановити р≥шенн¤ про викуп власником буд≥вл≥ (споруди) земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й вона розм≥щена, або про викуп власником земельноњ д≥л¤нки буд≥вл≥ (споруди), або визначити умови користуванн¤ земельною д≥л¤нкою власником буд≥вл≥ (споруди) на новий строк.
1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ - це право особи на результат ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥ або на ≥нший об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥, визначений цим одексом та ≥ншим законом.
2. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ становл¤ть особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ та (або) майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, зм≥ст ¤ких щодо певних об'Їкт≥в права ≥нтелектуальноњ власност≥ визначаЇтьс¤ цим одексом та ≥ншим законом.
3. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї непорушним. Ќ≥хто не може бути позбавлений права ≥нтелектуальноњ власност≥ чи обмежений у його зд≥йсненн≥, кр≥м випадк≥в, передбачених законом.
1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ та право власност≥ на р≥ч не залежать одне в≥д одного.
2. ѕерех≥д права на об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥ не означаЇ переходу права власност≥ на р≥ч.
3. ѕерех≥д права власност≥ на р≥ч не означаЇ переходу права на об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥.
1. ƒо об'Їкт≥в права ≥нтелектуальноњ власност≥, зокрема, належать:
л≥тературн≥ та художн≥ твори;
комп'ютерн≥ програми;
комп≥л¤ц≥њ даних (бази даних);
виконанн¤;
фонограми, в≥деограми, передач≥ (програми) орган≥зац≥й мовленн¤;
науков≥ в≥дкритт¤;
винаходи, корисн≥ модел≥, промислов≥ зразки;
компонуванн¤ (топограф≥њ) ≥нтегральних м≥кросхем;
рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ;
сорти рослин, породи тварин;
комерц≥йн≥ (ф≥рмов≥) найменуванн¤, торговельн≥ марки (знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг), географ≥чн≥ зазначенн¤;
комерц≥йн≥ таЇмниц≥.
1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї: творець (творц≥) об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ (автор, виконавець, винах≥дник тощо) та ≥нш≥ особи, ¤ким належать особист≥ немайнов≥ та (або) майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ в≥дпов≥дно до цього одексу, ≥ншого закону чи договору.
1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ виникаЇ (набуваЇтьс¤) з п≥дстав, встановлених цим одексом, ≥ншим законом чи договором.
1. ќсобистими немайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї:
1) право на визнанн¤ людини творцем (автором, виконавцем, винах≥дником тощо) об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥;
2) право перешкоджати будь-¤кому пос¤ганню на право ≥нтелектуальноњ власност≥, здатному завдати шкоди чест≥ чи репутац≥њ творц¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥;
3) ≥нш≥ особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.
2. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ належать творцев≥ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥. ” випадках, передбачених законом, особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть належати ≥ншим особам.
3. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ не залежать в≥д майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥.
4. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ не можуть в≥дчужуватис¤ (передаватис¤), за вин¤тками, встановленими законом.
1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї:
1) право на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥;
2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥;
3) виключне право перешкоджати неправом≥рному використанню об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;
4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.
2. «аконом можуть бути встановлен≥ вин¤тки та обмеженн¤ в майнових правах ≥нтелектуальноњ власност≥ за умови, що так≥ обмеженн¤ та вин¤тки не створюють ≥стотних перешкод дл¤ нормальноњ реал≥зац≥њ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ та зд≥йсненн¤ законних ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в цих прав.
3. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть в≥дпов≥дно до закону бути вкладом до статутного кап≥талу юридичноњ особи, предметом договору застави та ≥нших зобов'¤зань, а також використовуватис¤ в ≥нших цив≥льних в≥дносинах.
1. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї чинними безстроково, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї чинними прот¤гом строк≥в, встановлених цим одексом, ≥ншим законом чи договором.
3. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть бути припинен≥ достроково у випадках, встановлених цим одексом, ≥ншим законом чи договором.
1. —пособи використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ визначаютьс¤ цим одексом та ≥ншим законом.
2. ќсоба, ¤ка маЇ виключне право дозвол¤ти використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥, може використовувати цей об'Їкт на власний розсуд, з додержанн¤м при цьому прав ≥нших ос≥б.
3. ¬икористанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ ≥ншою особою зд≥йснюЇтьс¤ з дозволу особи, ¤ка маЇ виключне право дозвол¤ти використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥, кр≥м випадк≥в правом≥рного використанн¤ без такого дозволу, передбачених цим одексом та ≥ншим законом.
4. ”мови наданн¤ дозволу (видач≥ л≥ценз≥њ) на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть бути визначен≥ л≥ценз≥йним договором, ¤кий укладаЇтьс¤ з додержанн¤м вимог цього одексу та ≥ншого закону.
1. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть бути передан≥ в≥дпов≥дно до закону повн≥стю або частково ≥нш≥й особ≥.
2. ”мови переданн¤ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть бути визначен≥ договором, ¤кий укладаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до цього одексу та ≥ншого закону.
1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤ке належить к≥льком особам сп≥льно, може зд≥йснюватис¤ за договором м≥ж ними. ” раз≥ в≥дсутност≥ такого договору право ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤ке належить к≥льком особам, зд≥йснюЇтьс¤ сп≥льно.
1. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений у зв'¤зку з виконанн¤м трудового договору, належать прац≥вников≥, ¤кий створив цей об'Їкт. ” випадках, передбачених законом, окрем≥ особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на такий об'Їкт можуть належати юридичн≥й або ф≥зичн≥й особ≥, де або у ¤коњ працюЇ прац≥вник.
2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений у зв'¤зку з виконанн¤м трудового договору, належать прац≥вников≥, ¤кий створив цей об'Їкт, та юридичн≥й або ф≥зичн≥й особ≥, де або у ¤коњ в≥н працюЇ, сп≥льно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
3. ќсобливост≥ зд≥йсненн¤ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений у зв'¤зку з виконанн¤м трудового договору, можуть бути встановлен≥ законом.
1. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений за замовленн¤м, належать творцев≥ цього об'Їкта.
” випадках, передбачених законом, окрем≥ особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на такий об'Їкт можуть належати замовников≥.
2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений за замовленн¤м, належать творцев≥ цього об'Їкта та замовников≥ сп≥льно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. ѕорушенн¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥, в тому числ≥ невизнанн¤ цього права чи пос¤ганн¤ на нього, т¤гне за собою в≥дпов≥дальн≥сть, встановлену цим одексом, ≥ншим законом чи договором.
1. ожна особа маЇ право звернутис¤ до суду за захистом свого права ≥нтелектуальноњ власност≥ в≥дпов≥дно до статт≥ 16 цього одексу.
2. —уд у випадках та в пор¤дку, встановлених законом, може постановити р≥шенн¤, зокрема, про:
1) застосуванн¤ негайних заход≥в щодо запоб≥ганн¤ порушенню права ≥нтелектуальноњ власност≥ та збереженн¤ в≥дпов≥дних доказ≥в;
2) зупиненн¤ пропуску через митний кордон ”крањни товар≥в, ≥мпорт чи експорт ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ з порушенн¤м права ≥нтелектуальноњ власност≥;
3) вилученн¤ з цив≥льного обороту товар≥в, виготовлених або введених у цив≥льний оборот з порушенн¤м права ≥нтелектуальноњ власност≥;
4) вилученн¤ з цив≥льного обороту матер≥ал≥в та знар¤дь, ¤к≥ використовувалис¤ переважно дл¤ виготовленн¤ товар≥в з порушенн¤м права ≥нтелектуальноњ власност≥;
5) застосуванн¤ разового грошового ст¤гненн¤ зам≥сть в≥дшкодуванн¤ збитк≥в за неправом≥рне використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥. –озм≥р ст¤гненн¤ визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закону з урахуванн¤м вини особи та ≥нших обставин, що мають ≥стотне значенн¤;
6) опубл≥куванн¤ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ в≥домостей про порушенн¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ та зм≥ст судового р≥шенн¤ щодо такого порушенн¤.
1. ќб'Їктами авторського права Ї твори, а саме:
1) л≥тературн≥ та художн≥ твори, зокрема:
романи, поеми, статт≥ та ≥нш≥ письмов≥ твори;
лекц≥њ, промови, пропов≥д≥ та ≥нш≥ усн≥ твори;
драматичн≥, музично-драматичн≥ твори, пантом≥ми, хореограф≥чн≥, ≥нш≥ сцен≥чн≥ твори;
музичн≥ твори (з текстом або без тексту);
ауд≥ов≥зуальн≥ твори;
твори живопису, арх≥тектури, скульптури та граф≥ки;
фотограф≥чн≥ твори;
твори ужиткового мистецтва;
≥люстрац≥њ, карти, плани, еск≥зи ≥ пластичн≥ твори, що стосуютьс¤ географ≥њ, топограф≥њ, арх≥тектури або науки;
переклади, адаптац≥њ, аранжуванн¤ та ≥нш≥ переробки л≥тературних або художн≥х твор≥в;
зб≥рники твор≥в, ¤кщо вони за добором або упор¤дкуванн¤м њх складових частин Ї результатом ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥;
2) комп'ютерн≥ програми;
3) комп≥л¤ц≥њ даних (бази даних), ¤кщо вони за добором або упор¤дкуванн¤м њх складових частин Ї результатом ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥;
4) ≥нш≥ твори.
2. “вори Ї об'Їктами авторського права без виконанн¤ будь-¤ких формальностей щодо них та незалежно в≥д њх завершеност≥, призначенн¤, ц≥нност≥ тощо, а також способу чи форми њх вираженн¤.
3. јвторське право не поширюЇтьс¤ на ≥дењ, процеси, методи д≥¤льност≥ або математичн≥ концепц≥њ ¤к так≥.
4. омп'ютерн≥ програми охорон¤ютьс¤ ¤к л≥тературн≥ твори.
5. омп≥л¤ц≥њ даних (бази даних) або ≥ншого матер≥алу охорон¤ютьс¤ ¤к так≥. ÷¤ охорона не поширюЇтьс¤ на дан≥ або матер≥ал ¤к так≥ та не зач≥паЇ авторське право на дан≥ або матер≥ал, що Ї складовими комп≥л¤ц≥њ.
1. Ќе Ї об'Їктами авторського права:
1) акти орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ (закони, укази, постанови, р≥шенн¤ тощо), а також њх оф≥ц≥йн≥ переклади;
2) державн≥ символи ”крањни, грошов≥ знаки, емблеми тощо, затверджен≥ органами державноњ влади;
3) пов≥домленн¤ про новини дн¤ або ≥нш≥ факти, що мають характер звичайноњ прес-≥нформац≥њ;
4) ≥нш≥ твори, встановлен≥ законом.
1. ѕервинним суб'Їктом авторського права Ї автор твору. «а в≥дсутност≥ доказ≥в ≥ншого автором твору вважаЇтьс¤ ф≥зична особа, зазначена звичайним способом ¤к автор на ориг≥нал≥ або прим≥рнику твору (презумпц≥¤ авторства).
2. —уб'Їктами авторського права Ї також ≥нш≥ ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, ¤к≥ набули прав на твори в≥дпов≥дно до договору або закону.
1. јвторське право на тв≥р, створений у сп≥вавторств≥, належить сп≥вавторам сп≥льно, незалежно в≥д того, становить такий тв≥р одне нерозривне ц≥ле чи складаЇтьс¤ з частин, кожна з ¤ких може мати ще й самост≥йне значенн¤. „астина твору, створеного у сп≥вавторств≥, визнаЇтьс¤ такою, що маЇ самост≥йне значенн¤, ¤кщо вона може бути використана незалежно в≥д ≥нших частин цього твору.
2. ожен ≥з сп≥вавтор≥в збер≥гаЇ своЇ авторське право на створену ним частину твору, ¤ка маЇ самост≥йне значенн¤.
3. ¬≥дносини м≥ж сп≥вавторами можуть бути визначен≥ договором. ” раз≥ в≥дсутност≥ такого договору авторське право на тв≥р зд≥йснюЇтьс¤ вс≥ма сп≥вавторами сп≥льно.
1. јвторське право виникаЇ з моменту створенн¤ твору.
2. ќсоба, ¤ка маЇ авторське право, дл¤ спов≥щенн¤ про своњ права може використовувати спец≥альний знак, встановлений законом.
1. јвтору твору належать особист≥ немайнов≥ права, встановлен≥ статтею 423 цього одексу, а також право:
1) вимагати зазначенн¤ свого ≥мен≥ у зв'¤зку з використанн¤м твору, ¤кщо це практично можливо;
2) заборон¤ти зазначенн¤ свого ≥мен≥ у зв'¤зку з використанн¤м твору;
3) обирати псевдон≥м у зв'¤зку з використанн¤м твору;
4) на недоторканн≥сть твору.
1. јвтор маЇ право протид≥¤ти будь-¤кому перекрученню, спотворенню або ≥нш≥й зм≥н≥ твору чи будь-¤кому ≥ншому пос¤ганню на тв≥р, що може зашкодити чест≥ та репутац≥њ автора, а також супроводженню твору без його згоди ≥люстрац≥¤ми, передмовами, п≥сл¤мовами, коментар¤ми тощо.
2. ” раз≥ смерт≥ автора недоторканн≥сть твору охорон¤Їтьс¤ особою, уповноваженою на це автором. «а в≥дсутност≥ такого уповноваженн¤ недоторканн≥сть твору охорон¤Їтьс¤ спадкоЇмц¤ми автора, а також ≥ншими за≥нтересованими особами.
1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на тв≥р Ї:
1) право на використанн¤ твору;
2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ твору;
3) право перешкоджати неправом≥рному використанню твору, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;
4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.
2. ћайнов≥ права на тв≥р належать його авторов≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.
1. ¬икористанн¤м твору Ї його:
1) опубл≥куванн¤ (випуск у св≥т);
2) в≥дтворенн¤ будь-¤ким способом та у будь-¤к≥й форм≥;
3) переклад;
4) переробка, адаптац≥¤, аранжуванн¤ та ≥нш≥ под≥бн≥ зм≥ни;
5) включенн¤ складовою частиною до зб≥рник≥в, баз даних, антолог≥й, енциклопед≥й тощо;
6) публ≥чне виконанн¤;
7) продаж, переданн¤ в найм (оренду) тощо;
8) ≥мпорт його прим≥рник≥в, прим≥рник≥в його переклад≥в, переробок тощо.
2. ¬икористанн¤м твору Ї також ≥нш≥ д≥њ, встановлен≥ законом.
1. “в≥р вважаЇтьс¤ опубл≥кованим (випущеним у св≥т), ¤кщо в≥н будь-¤ким способом пов≥домлений невизначеному колу ос≥б, у тому числ≥ виданий, публ≥чно виконаний, публ≥чно показаний, переданий по рад≥о чи телебаченню, в≥дображений у загальнодоступних електронних системах ≥нформац≥њ.
2. “в≥р не може бути опубл≥кований, ¤кщо в≥н порушуЇ права людини на таЇмницю њњ особистого ≥ с≥мейного житт¤, завдаЇ шкоди громадському пор¤дку, здоров'ю та моральност≥ населенн¤.
3. Ќ≥хто не маЇ права опубл≥кувати тв≥р без згоди автора, кр≥м випадк≥в, встановлених цим одексом та ≥ншим законом.
4. ” раз≥ смерт≥ автора його правонаступники мають право на опубл≥куванн¤ твору, ¤кщо це не суперечить вол≥ автора.
1. ¬икористанн¤ твору зд≥йснюЇтьс¤ лише за згодою автора, кр≥м випадк≥в правом≥рного використанн¤ твору без такоњ згоди, встановлених цим одексом та ≥ншим законом.
1. “в≥р може бути в≥льно, без згоди автора та ≥нших ос≥б, та безоплатно використаний будь-¤кою особою:
1) ¤к цитата з правом≥рно опубл≥кованого твору або ¤к ≥люстрац≥¤ у виданн¤х, рад≥о- ≥ телепередачах, фонограмах та в≥деограмах, призначених дл¤ навчанн¤, за умови дотриманн¤ звичањв, зазначенн¤ джерела запозиченн¤ та ≥мен≥ автора, ¤кщо воно вказане в такому джерел≥, та в обс¤з≥, виправданому поставленою метою;
2) дл¤ в≥дтворенн¤ у судовому та адм≥н≥стративному провадженн≥ в обс¤з≥, виправданому ц≥Їю метою;
3) в ≥нших випадках, передбачених законом.
2. ќсоба, ¤ка використовуЇ тв≥р, зобов'¤зана зазначити ≥м'¤ автора твору та джерело запозиченн¤.
1. јвтор маЇ право на плату за використанн¤ його твору, ¤кщо ≥нше не встановлено цим одексом та ≥ншим законом.
1. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на тв≥р спливаЇ через с≥мдес¤т рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком смерт≥ автора чи останнього ≥з сп≥вавтор≥в, ¤кий пережив ≥нших сп≥вавтор≥в, кр≥м випадк≥в, передбачених законом.
1. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ строку чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на тв≥р в≥н може в≥льно та безоплатно використовуватис¤ будь-¤кою особою, за вин¤тками, встановленими законом.
1. јвтор маЇ нев≥дчужуване право на одержанн¤ грошовоњ суми у розм≥р≥ п'¤ти в≥дсотк≥в в≥д суми кожного продажу ориг≥налу художнього твору чи ориг≥налу рукопису л≥тературного твору, наступного за в≥дчуженн¤м ориг≥налу, зд≥йсненим автором. «азначена сума сплачуЇтьс¤ продавцем ориг≥налу твору.
2. ѕраво, встановлене частиною першою ц≥Їњ статт≥, переходить до спадкоЇмц≥в автора твору та спадкоЇмц≥в цих спадкоЇмц≥в ≥ д≥Ї до спливу строку чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на тв≥р, установленого статтею 446 цього одексу.
1. ќб'Їктами сум≥жних прав без виконанн¤ будь-¤ких формальностей щодо цих об'Їкт≥в та незалежно в≥д њх призначенн¤, зм≥сту, ц≥нност≥ тощо, а також способу чи форми њх вираженн¤ Ї:
а) виконанн¤;
б) фонограми;
в) в≥деограми;
г) програми (передач≥) орган≥зац≥й мовленн¤.
1. ѕервинними суб'Їктами сум≥жних прав Ї виконавець, виробник фонограми, виробник в≥деограми, орган≥зац≥¤ мовленн¤. «а в≥дсутност≥ доказ≥в ≥ншого виконавцем, виробником фонограми, в≥деограми, програми (передач≥) орган≥зац≥њ мовленн¤ вважаЇтьс¤ особа, ≥м'¤ (найменуванн¤) ¤коњ зазначено в≥дпов≥дно у фонограм≥, в≥деограм≥, њх прим≥рниках чи на упаковц≥, а також п≥д час передач≥ орган≥зац≥њ мовленн¤.
2. —уб'Їктами сум≥жних прав Ї також ≥нш≥ особи, ¤к≥ набули таких прав в≥дпов≥дно до договору чи закону.
1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на виконанн¤ виникаЇ з моменту першого його зд≥йсненн¤.
2. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на фонограму чи в≥деограму виникаЇ з моменту њњ виробленн¤.
3. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на передачу (програму) орган≥зац≥њ мовленн¤ виникаЇ з моменту њњ першого зд≥йсненн¤.
4. ќсоба, ¤ка маЇ сум≥жне право, дл¤ спов≥щенн¤ про своњ права може використовувати спец≥альний знак, встановлений законом.
1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт сум≥жних прав Ї:
1) право на використанн¤ об'Їкта сум≥жних прав;
2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ об'Їкта сум≥жних прав;
3) право перешкоджати неправом≥рному використанню об'Їкта сум≥жних прав, у тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;
4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.
2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт сум≥жних прав належать в≥дпов≥дно виконавцев≥, виробнику фонограми, виробнику в≥деограми чи орган≥зац≥њ мовленн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.
1. ¬икористанн¤м виконанн¤ Ї:
1) доведенн¤ виконанн¤ до в≥дома публ≥ки п≥д час його зд≥йсненн¤;
2) записуванн¤ (ф≥ксуванн¤) виконанн¤ п≥д час його зд≥йсненн¤, ¤кщо таке записуванн¤ даЇ можлив≥сть сприйн¤тт¤, в≥дтворенн¤ та передач≥ виконанн¤ за допомогою техн≥чних засоб≥в;
3) пр¤ме чи опосередковане в≥дтворенн¤ запису виконанн¤ будь-¤ким способом та у будь-¤к≥й форм≥;
4) продаж та ≥нше в≥дчуженн¤ ориг≥налу чи прим≥рника запису виконанн¤;
5) оренда ориг≥налу чи прим≥рника запису виконанн¤;
6) забезпеченн¤ засобами зв'¤зку можливост≥ доступу будь-¤коњ особи до записаного виконанн¤ з м≥сц¤ та в час, обраних нею.
2. ¬икористанн¤м виконанн¤ Ї також ≥нш≥ д≥њ, встановлен≥ законом.
1. ¬икористанн¤м фонограми, в≥деограми Ї:
1) пр¤ме або опосередковане в≥дтворенн¤ будь-¤ким способом та у будь-¤к≥й форм≥ в≥деограми, фонограми;
2) продаж та ≥нше в≥дчуженн¤ ориг≥налу чи прим≥рника фонограми, в≥деограми;
3) оренда ориг≥налу чи прим≥рника фонограми, в≥деограми;
4) забезпеченн¤ засобами зв'¤зку можливост≥ доступу будь-¤коњ особи до фонограми, в≥деограми з м≥сц¤ та в час, обраних нею.
2. ¬икористанн¤м фонограми, в≥деограми Ї також ≥нш≥ д≥њ, встановлен≥ законом.
1. ¬икористанн¤м передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤ Ї:
1) зд≥йсненн¤ (трансл¤ц≥¤, ретрансл¤ц≥¤) передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤;
2) записуванн¤ (ф≥ксуванн¤) передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤, ¤кщо таке записуванн¤ даЇ можлив≥сть сприйн¤тт¤, в≥дтворенн¤ та зд≥йсненн¤ њњ за допомогою техн≥чних засоб≥в;
3) в≥дтворенн¤ запису передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤;
4) представленн¤ передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤ публ≥ц≥ у м≥сц≥, де встановлено вх≥дну плату.
2. ¬икористанн¤м передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤ Ї також ≥нш≥ д≥њ, встановлен≥ законом.
1. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на виконанн¤ спливаЇ через п'¤тдес¤т рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком зд≥йсненн¤ першого запису виконанн¤, а за в≥дсутност≥ такого запису - з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком зд≥йсненн¤ виконанн¤.
2. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на фонограму, в≥деограму спливаЇ через п'¤тдес¤т рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком њњ опубл≥куванн¤, а за в≥дсутност≥ такого опубл≥куванн¤ прот¤гом п'¤тдес¤ти рок≥в в≥д дати њњ виробленн¤ - з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком виробленн¤ фонограми, в≥деограми.
3. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на передачу (програму) орган≥зац≥њ мовленн¤ спливаЇ через п'¤тдес¤т рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком њњ першого зд≥йсненн¤.
4. «аконом в окремих випадках можуть встановлюватис¤ ≥нш≥ строки чинност≥ сум≥жних прав.
1. Ќауковим в≥дкритт¤м Ї встановленн¤ нев≥домих ран≥ше, але об'Їктивно ≥снуючих законом≥рностей, властивостей та ¤вищ матер≥ального св≥ту, ¤к≥ внос¤ть докор≥нн≥ зм≥ни у р≥вень наукового п≥знанн¤.
1. јвтор наукового в≥дкритт¤ маЇ право надати науковому в≥дкриттю своЇ ≥м'¤ або спец≥альну назву.
2. ѕраво на наукове в≥дкритт¤ засв≥дчуЇтьс¤ дипломом та охорон¤Їтьс¤ у пор¤дку, встановленому законом.
1. ¬инах≥д вважаЇтьс¤ придатним дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нього, ¤кщо в≥н, в≥дпов≥дно до закону, Ї новим, маЇ винах≥дницький р≥вень ≥ придатний дл¤ промислового використанн¤.
2. ќб'Їктом винаходу може бути продукт (пристр≥й, речовина тощо) або процес у будь-¤к≥й сфер≥ технолог≥њ.
3. «аконом можуть бути встановлен≥ продукти та процеси, ¤к≥ не Ї придатними дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на них в≥дпов≥дно до ц≥Їњ статт≥.
1. орисна модель вважаЇтьс¤ придатною дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нењ, ¤кщо вона, в≥дпов≥дно до закону, Ї новою ≥ придатною дл¤ промислового використанн¤.
2. ќб'Їктом корисноњ модел≥ може бути продукт (пристр≥й, речовина тощо) або процес у будь-¤к≥й сфер≥ технолог≥њ.
3. «аконом можуть бути встановлен≥ продукти та процеси, ¤к≥ не Ї придатними дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на них в≥дпов≥дно до ц≥Їњ статт≥.
1. ѕромисловий зразок вважаЇтьс¤ придатним дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нього, ¤кщо в≥н, в≥дпов≥дно до закону, Ї новим.
2. ќб'Їктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбуванн¤ або њх поЇднанн¤, що визначають зовн≥шн≥й вигл¤д промислового виробу.
1. Ќабутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок засв≥дчуЇтьс¤ патентом.
2. ќбс¤г правовоњ охорони визначаЇтьс¤ формулою винаходу, корисноњ модел≥, сукупн≥стю суттЇвих ознак промислового зразка.
3. ”мови та пор¤док видач≥ патенту встановлюютьс¤ законом.
1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель та промисловий зразок Ї:
1) винах≥дник, автор промислового зразка;
2) ≥нш≥ особи, ¤к≥ набули прав на винах≥д, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.
1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок Ї:
1) право на використанн¤ винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка;
2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка (видавати л≥ценз≥њ);
3) виключне право перешкоджати неправом≥рному використанню винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;
4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.
2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок належать волод≥льцю в≥дпов≥дного патенту, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.
1. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок Ї чинними з дати, наступноњ за датою њх державноњ реЇстрац≥њ, за умови п≥дтриманн¤ чинност≥ цих прав в≥дпов≥дно до закону.
2. «аконом можуть бути встановлен≥ умови тимчасовоњ чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д до набранн¤ ними чинност≥ в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥.
3. —трок чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д спливаЇ через двадц¤ть рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ в≥д дати поданн¤ за¤вки на винах≥д в установленому законом пор¤дку. ÷ей строк може бути продовжений в установленому законом пор¤дку щодо винаходу, використанн¤ ¤кого потребуЇ спец≥альних випробувань та оф≥ц≥йного дозволу.
4. —трок чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на корисну модель спливаЇ через дес¤ть рок≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки на корисну модель в установленому законом пор¤дку.
5. —трок чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на промисловий зразок спливаЇ через п'¤тнадц¤ть рок≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки на промисловий зразок в установленому законом пор¤дку.
1. „инн≥сть майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок може бути припинено достроково за ≥н≥ц≥ативою особи, ¤к≥й вони належать, ¤кщо це не суперечить умовам договору, а також в ≥нших випадках, передбачених законом.
1. ” раз≥ припиненн¤ чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок ц≥ об'Їкти можуть в≥льно та безоплатно використовуватис¤ будь-¤кою особою, за вин¤тками, встановленими законом.
2. якщо у зв'¤зку з достроковим припиненн¤м чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок завдано збитк≥в особ≥, ¤к≥й було надано дозв≥л на використанн¤ цих об'Їкт≥в, так≥ збитки в≥дшкодовуютьс¤ особою, ¤ка надала зазначений дозв≥л, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.
1. „инн≥сть достроково припинених виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок може бути в≥дновлено у пор¤дку, встановленому законом, за за¤вою особи, ¤к≥й ц≥ права належали у момент њх припиненн¤.
1. ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок визнаютьс¤ нед≥йсними з п≥дстав та в пор¤дку, встановлених законом.
1. Ѕудь-¤ка особа, ¤ка до дати поданн¤ за¤вки на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок або, ¤кщо було за¤влено пр≥оритет, до дати пр≥оритету за¤вки в ≥нтересах своЇњ д≥¤льност≥ добросов≥сно використала винах≥д, корисну модель, промисловий зразок в ”крањн≥ або зд≥йснила значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤, маЇ право на безоплатне продовженн¤ такого використанн¤ або використанн¤, ¤ке передбачалос¤ зазначеною п≥дготовкою (право попереднього користувача).
2. ѕраво попереднього користувача може передаватис¤ або переходити до ≥ншоњ особи т≥льки разом ≥з п≥дприЇмством чи д≥ловою практикою або з т≥Їю частиною п≥дприЇмства чи д≥ловоњ практики, в ¤ких було використано винах≥д, корисну модель, промисловий зразок або зд≥йснено значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤.
1. омпонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми вважаЇтьс¤ придатним дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нього, ¤кщо воно Ї ориг≥нальним.
1. Ќабутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми засв≥дчуЇтьс¤ св≥доцтвом.
2. ќбс¤г правовоњ охорони компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми визначаЇтьс¤ зображенн¤м цього компонуванн¤ на матер≥альному нос≥Їв≥.
3. ”мови та пор¤док видач≥ св≥доцтва встановлюютьс¤ законом.
1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми Ї:
1) автор компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми;
2) ≥нш≥ особи, ¤к≥ набули прав на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми за договором чи законом.
1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми Ї:
1) право на використанн¤ компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми;
2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми;
3) виключне право перешкоджати неправом≥рному використанню компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;
4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.
2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми належать волод≥льцю в≥дпов≥дного св≥доцтва, ¤кщо ≥нше не встановлено законом чи договором.
1. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми Ї чинними з дати, наступноњ за датою њх державноњ реЇстрац≥њ за умови п≥дтриманн¤ чинност≥ цих прав в≥дпов≥дно до закону.
2. —трок чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми спливаЇ через дес¤ть рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ в≥д дати поданн¤ за¤вки на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми в установленому законом пор¤дку.
1. „инн≥сть майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми може бути припинено достроково за ≥н≥ц≥ативою особи, ¤к≥й вони належать, ¤кщо це не суперечить умовам договору, а також в ≥нших випадках, передбачених законом.
1. ” раз≥ припиненн¤ чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми воно може в≥льно та безоплатно використовуватис¤ будь-¤кою особою, за вин¤тками, встановленими законом.
2. якщо у зв'¤зку з достроковим припиненн¤м чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми завдано збитк≥в особ≥, ¤к≥й було надано дозв≥л на його використанн¤, так≥ збитки в≥дшкодовуютьс¤ особою, ¤ка надала зазначений дозв≥л, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.
1. „инн≥сть достроково припинених виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми може бути в≥дновлено у пор¤дку, встановленому законом, за за¤вою особи, ¤к≥й ц≥ права належали у момент њх припиненн¤.
1. ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми визнаютьс¤ нед≥йсними з п≥дстав та в пор¤дку, встановлених законом.
1. Ѕудь-¤ка особа, ¤ка до дати поданн¤ за¤вки на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми або, ¤кщо було за¤влено пр≥оритет, до дати пр≥оритету за¤вки в ≥нтересах своЇњ д≥¤льност≥ добросов≥сно використала компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми в ”крањн≥ або зд≥йснила значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤, маЇ право на безоплатне продовженн¤ такого використанн¤ або використанн¤, ¤ке передбачалос¤ зазначеною п≥дготовкою (право попереднього користувача).
2. ѕраво попереднього користувача може передаватис¤ або переходити до ≥ншоњ особи т≥льки разом ≥з п≥дприЇмством чи д≥ловою практикою або з т≥Їю частиною п≥дприЇмства чи д≥ловоњ практики, в ¤ких було використано компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми або зд≥йснено значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤.
1. –ац≥онал≥заторською пропозиц≥Їю Ї визнана юридичною особою пропозиц≥¤, ¤ка м≥стить технолог≥чне (техн≥чне) або орган≥зац≥йне р≥шенн¤ у будь-¤к≥й сфер≥ њњ д≥¤льност≥.
2. ќб'Їктом рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ може бути матер≥альний об'Їкт або процес.
1. ќбс¤г правовоњ охорони рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ визначаЇтьс¤ њњ описом, а також кресленн¤ми, ¤кщо вони подан≥.
1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на рац≥онал≥заторську пропозиц≥ю Ї њњ автор та юридична особа, ¤к≥й ц¤ пропозиц≥¤ подана.
1. јвтор рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ маЇ право на добросов≥сне заохоченн¤ в≥д юридичноњ особи, ¤к≥й ц¤ пропозиц≥¤ подана.
2. ёридична особа, ¤ка визнала пропозиц≥ю рац≥онал≥заторською, маЇ право на використанн¤ ц≥Їњ пропозиц≥њ у будь-¤кому обс¤з≥.
1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин становл¤ть:
1) особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин, засв≥дчен≥ державною реЇстрац≥Їю;
2) майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин, засв≥дчен≥ патентом;
3) майнове право ≥нтелектуальноњ власност≥ на поширенн¤ сорту рослин, породи тварин, засв≥дчене державною реЇстрац≥Їю.
1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин Ї:
1) автор сорту рослин, породи тварин;
2) ≥нш≥ особи, ¤к≥ набули майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин за договором чи законом.
1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин, засв≥дченими патентом, Ї:
1) право на використанн¤ сорту рослин, породи тварин, придатних дл¤ поширенн¤ в ”крањн≥;
2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ сорту рослин, породи тварин;
3) виключне право перешкоджати неправом≥рному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;
4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.
2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин належать волод≥льцю патенту, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.
1. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин, засв≥дчен≥ патентом, Ї чинними з дати, наступноњ за датою њх державноњ реЇстрац≥њ, за умови п≥дтриманн¤ чинност≥ цих прав в≥дпов≥дно до закону.
2. «аконом можуть бути встановлен≥ умови тимчасовоњ чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин до набранн¤ ними чинност≥ в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥.
3. —трок чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин спливаЇ через тридц¤ть рок≥в, а щодо дерев та винограду - через тридц¤ть п'¤ть рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком державноњ реЇстрац≥њ цих прав.
4. „инн≥сть виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у пор¤дку, встановлених законом.
5. ѕраво на поширенн¤ сорту рослин, породи тварин Ї чинним з дати, наступноњ за датою його державноњ реЇстрац≥њ, та д≥Ї безстроково за умови п≥дтриманн¤ чинност≥ цього права в≥дпов≥дно до закону.
6. „инн≥сть виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у пор¤дку, встановлених законом.
1. ѕравова охорона надаЇтьс¤ комерц≥йному найменуванню, ¤кщо воно даЇ можлив≥сть вир≥знити одну особу з-пом≥ж ≥нших та не вводить в оману споживач≥в щодо справжньоњ њњ д≥¤льност≥.
2. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йне найменуванн¤ Ї чинним з моменту першого використанн¤ цього найменуванн¤ та охорон¤Їтьс¤ без обов'¤зкового поданн¤ за¤вки на нього чи його реЇстрац≥њ ≥ незалежно в≥д того, Ї чи не Ї комерц≥йне найменуванн¤ частиною торговельноњ марки.
3. ¬≥домост≥ про комерц≥йне найменуванн¤ можуть вноситис¤ до реЇстр≥в, пор¤док веденн¤ ¤ких встановлюЇтьс¤ законом.
4. ќсоби можуть мати однаков≥ комерц≥йн≥ найменуванн¤, ¤кщо це не вводить в оману споживач≥в щодо товар≥в, ¤к≥ вони виробл¤ють та (або) реал≥зовують, та послуг, ¤к≥ ними надаютьс¤.
1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йне найменуванн¤ Ї:
1) право на використанн¤ комерц≥йного найменуванн¤;
2) право перешкоджати ≥ншим особам неправом≥рно використовувати комерц≥йне найменуванн¤, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;
3) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.
2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йне найменуванн¤ передаютьс¤ ≥нш≥й особ≥ лише разом з ц≥л≥сним майновим комплексом особи, ¤к≥й ц≥ права належать, або його в≥дпов≥дною частиною.
1. „инн≥сть майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йне найменуванн¤ припин¤Їтьс¤ у раз≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи та з ≥нших п≥дстав, встановлених законом.
1. “орговельною маркою може бути будь-¤ке позначенн¤ або будь-¤ка комб≥нац≥¤ позначень, ¤к≥ придатн≥ дл¤ вир≥зненн¤ товар≥в (послуг), що виробл¤ютьс¤ (надаютьс¤) одн≥Їю особою, в≥д товар≥в (послуг), що виробл¤ютьс¤ (надаютьс¤) ≥ншими особами. “акими позначенн¤ми можуть бути, зокрема, слова, л≥тери, цифри, зображувальн≥ елементи, комб≥нац≥њ кольор≥в.
1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку Ї ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи.
2. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на певну торговельну марку може належати одночасно к≥льком ф≥зичним та (або) юридичним особам.
1. Ќабутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку засв≥дчуЇтьс¤ св≥доцтвом. ”мови та пор¤док видач≥ св≥доцтва встановлюютьс¤ законом.
2. ќбс¤г правовоњ охорони торговельноњ марки визначаЇтьс¤ наведеними у св≥доцтв≥ њњ зображенн¤м та перел≥ком товар≥в ≥ послуг, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
3. Ќабутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку, ¤ка маЇ м≥жнародну реЇстрац≥ю або визнана в установленому законом пор¤дку добре в≥домою, не вимагаЇ засв≥дченн¤ св≥доцтвом.
1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку Ї:
1) право на використанн¤ торговельноњ марки;
2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ торговельноњ марки;
3) виключне право перешкоджати неправом≥рному використанню торговельноњ марки, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;
4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.
2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку належать волод≥льцю в≥дпов≥дного св≥доцтва, волод≥льцю м≥жнародноњ реЇстрац≥њ, особ≥, торговельну марку ¤коњ визнано в установленому законом пор¤дку добре в≥домою, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку Ї чинними прот¤гом дес¤ти рок≥в з дати, наступноњ за датою поданн¤ за¤вки на торговельну марку в установленому законом пор¤дку, ¤кщо ≥нше не встановлено законом. «азначений строк може бути продовженим щоразу на дес¤ть рок≥в у пор¤дку, встановленому законом.
1. „инн≥сть майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку припин¤Їтьс¤ в установленому законом пор¤дку достроково у зв'¤зку з перетворенн¤м торговельноњ марки у загальновживане позначенн¤ певного виду товар≥в чи послуг.
2. „инн≥сть майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку може бути припинено достроково за ≥н≥ц≥ативою особи, ¤к≥й вони належать, ¤кщо це не суперечить умовам договору, а також в ≥нших випадках, передбачених законом.
3. якщо у зв'¤зку з достроковим припиненн¤м чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку завдано збитк≥в особ≥, ¤к≥й було надано дозв≥л на њњ використанн¤, так≥ збитки в≥дшкодовуютьс¤ особою, ¤ка надала зазначений дозв≥л, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.
1. „инн≥сть достроково припинених виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку може бути в≥дновлено у пор¤дку, встановленому законом, за за¤вою особи, ¤к≥й ц≥ права належали у момент њх припиненн¤.
1. ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку визнаютьс¤ нед≥йсними з п≥дстав та в пор¤дку, встановлених законом.
1. Ѕудь-¤ка особа, ¤ка до дати поданн¤ за¤вки на торговельну марку або, ¤кщо було за¤влено пр≥оритет, до дати пр≥оритету за¤вки в ≥нтересах своЇњ д≥¤льност≥ добросов≥сно використала торговельну марку в ”крањн≥ або зд≥йснила значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤, маЇ право на безоплатне продовженн¤ такого використанн¤ або використанн¤, ¤ке передбачалос¤ зазначеною п≥дготовкою (право попереднього користувача).
2. ѕраво попереднього користувача може передаватис¤ або переходити до ≥ншоњ особи т≥льки разом ≥з п≥дприЇмством чи д≥ловою практикою або з т≥Їю частиною п≥дприЇмства чи д≥ловоњ практики, в ¤ких було використано торговельну марку або зд≥йснено значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤.
1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤ виникаЇ з дати державноњ реЇстрац≥њ цього права, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
2. ќбс¤г правовоњ охорони географ≥чного зазначенн¤ визначаЇтьс¤ характеристиками товару (послуги) ≥ межами географ≥чного м≥сц¤ його (њњ) походженн¤, заф≥ксованими державною реЇстрац≥Їю права ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤.
1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤ Ї виробники товар≥в, асоц≥ац≥њ споживач≥в, ≥нш≥ особи, визначен≥ законом.
1. ѕравами ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤ Ї:
1) право на визнанн¤ позначенн¤ товару (послуги) географ≥чним зазначенн¤м;
2) право на використанн¤ географ≥чного зазначенн¤;
3) право перешкоджати неправом≥рному використанню географ≥чного зазначенн¤, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤.
2. ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤, що належать окремим суб'Їктам права ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤, встановлюютьс¤ законом.
1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤ Ї чинним з дати, наступноњ за датою державноњ реЇстрац≥њ, ≥ охорон¤Їтьс¤ безстроково за умови збереженн¤ характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенн¤м.
1. омерц≥йною таЇмницею Ї ≥нформац≥¤, ¤ка Ї секретною в тому розум≥нн≥, що вона в ц≥лому чи в певн≥й форм≥ та сукупност≥ њњ складових Ї нев≥домою та не Ї легкодоступною дл¤ ос≥б, ¤к≥ звичайно мають справу з видом ≥нформац≥њ, до ¤кого вона належить, у зв'¤зку з цим маЇ комерц≥йну ц≥нн≥сть та була предметом адекватних ≥снуючим обставинам заход≥в щодо збереженн¤ њњ секретност≥, вжитих особою, ¤ка законно контролюЇ цю ≥нформац≥ю.
2. омерц≥йною таЇмницею можуть бути в≥домост≥ техн≥чного, орган≥зац≥йного, комерц≥йного, виробничого та ≥ншого характеру, за вин¤тком тих, ¤к≥ в≥дпов≥дно до закону не можуть бути в≥днесен≥ до комерц≥йноњ таЇмниц≥.
1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йну таЇмницю Ї:
1) право на використанн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥;
2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥;
3) виключне право перешкоджати неправом≥рному розголошенню, збиранню або використанню комерц≥йноњ таЇмниц≥;
4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.
2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йну таЇмницю належать особ≥, ¤ка правом≥рно визначила ≥нформац≥ю комерц≥йною таЇмницею, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. ќргани державноњ влади зобов'¤зан≥ охорон¤ти в≥д недобросов≥сного комерц≥йного використанн¤ ≥нформац≥ю, ¤ка Ї комерц≥йною таЇмницею та створенн¤ ¤коњ потребуЇ значних зусиль ≥ ¤ка надана њм з метою отриманн¤ встановленого законом дозволу на д≥¤льн≥сть, пов'¤зану з фармацевтичними, с≥льськогосподарськими, х≥м≥чними продуктами, що м≥ст¤ть нов≥ х≥м≥чн≥ сполуки. ÷¤ ≥нформац≥¤ охорон¤Їтьс¤ органами державноњ влади також в≥д розголошенн¤, кр≥м випадк≥в, коли розголошенн¤ необх≥дне дл¤ забезпеченн¤ захисту населенн¤ або не вжито заход≥в щодо њњ охорони в≥д недобросов≥сного комерц≥йного використанн¤.
2. ќргани державноњ влади зобов'¤зан≥ охорон¤ти комерц≥йну таЇмницю також в ≥нших випадках, передбачених законом.
1. —трок чинност≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йну таЇмницю обмежуЇтьс¤ строком ≥снуванн¤ сукупност≥ ознак комерц≥йноњ таЇмниц≥, встановлених частиною першою статт≥ 505 цього одексу.
1. «обов'¤занн¤м Ї правов≥дношенн¤, в ¤кому одна сторона (боржник) зобов'¤зана вчинити на користь другоњ сторони (кредитора) певну д≥ю (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грош≥ тощо) або утриматис¤ в≥д певноњ д≥њ, а кредитор маЇ право вимагати в≥д боржника виконанн¤ його обов'¤зку.
2. «обов'¤занн¤ виникають з п≥дстав, встановлених статтею 11 цього одексу.
3. «обов'¤занн¤ маЇ ірунтуватис¤ на засадах добросов≥сност≥, розумност≥ та справедливост≥.
1. —торонами у зобов'¤занн≥ Ї боржник ≥ кредитор.
2. ” зобов'¤занн≥ на сторон≥ боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно к≥лька ос≥б.
3. якщо кожна ≥з стор≥н у зобов'¤занн≥ маЇ одночасно ≥ права, ≥ обов'¤зки, вона вважаЇтьс¤ боржником у тому, що вона зобов'¤зана вчинити на користь другоњ сторони, ≥ одночасно кредитором у тому, що вона маЇ право вимагати в≥д нењ.
1. «обов'¤занн¤ не створюЇ обов'¤зку дл¤ третьоњ особи. ” випадках, встановлених договором, зобов'¤занн¤ може породжувати дл¤ третьоњ особи права щодо боржника та (або) кредитора.
1. редитор у зобов'¤занн≥ може бути зам≥нений ≥ншою особою внасл≥док:
1) переданн¤ ним своњх прав ≥нш≥й особ≥ за правочином (в≥дступленн¤ права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконанн¤ обов'¤зку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконанн¤ обов'¤зку боржника третьою особою.
2. редитор у зобов'¤занн≥ може бути зам≥нений також в ≥нших випадках, встановлених законом.
3. редитор у зобов'¤занн≥ не може бути зам≥нений, ¤кщо це встановлено договором або законом.
1. ѕравочин щодо зам≥ни кредитора у зобов'¤занн≥ вчин¤Їтьс¤ у так≥й сам≥й форм≥, що ≥ правочин, на п≥дстав≥ ¤кого виникло зобов'¤занн¤, право вимоги за ¤ким передаЇтьс¤ новому кредиторов≥.
2. ѕравочин щодо зам≥ни кредитора у зобов'¤занн≥, ¤ке виникло на п≥дстав≥ правочину, що п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ, маЇ бути зареЇстрований в пор¤дку, встановленому дл¤ реЇстрац≥њ цього правочину, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ƒо нового кредитора переход¤ть права перв≥сного кредитора у зобов'¤занн≥ в обс¤з≥ ≥ на умовах, що ≥снували на момент переходу цих прав, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. «ам≥на кредитора не допускаЇтьс¤ у зобов'¤занн¤х, нерозривно пов'¤заних з особою кредитора, зокрема у зобов'¤занн¤х про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю.
1. «ам≥на кредитора у зобов'¤занн≥ зд≥йснюЇтьс¤ без згоди боржника, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. якщо боржник не був письмово пов≥домлений про зам≥ну кредитора у зобов'¤занн≥, новий кредитор несе ризик настанн¤ неспри¤тливих дл¤ нього насл≥дк≥в. ” цьому раз≥ виконанн¤ боржником свого обов'¤зку перв≥сному кредиторов≥ Ї належним виконанн¤м.
1. ѕерв≥сний кредитор у зобов'¤занн≥ повинен передати новому кредиторов≥ документи, ¤к≥ засв≥дчують права, що передаютьс¤, та ≥нформац≥ю, ¤ка Ї важливою дл¤ њх зд≥йсненн¤.
2. Ѕоржник маЇ право не виконувати свого обов'¤зку новому кредиторов≥ до наданн¤ боржников≥ доказ≥в переходу до нового кредитора прав у зобов'¤занн≥.
1. Ѕоржник маЇ право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'¤занн≥ запереченн¤, ¤к≥ в≥н мав проти перв≥сного кредитора на момент одержанн¤ письмового пов≥домленн¤ про зам≥ну кредитора.
2. якщо боржник не був письмово пов≥домлений про зам≥ну кредитора у зобов'¤занн≥, в≥н маЇ право висунути проти вимоги нового кредитора запереченн¤, ¤к≥ в≥н мав проти перв≥сного кредитора на момент пред'¤вленн¤ йому вимоги новим кредитором або, ¤кщо боржник виконав св≥й обов'¤зок до пред'¤вленн¤ йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконанн¤.
1. ѕерв≥сний кредитор у зобов'¤занн≥ в≥дпов≥даЇ перед новим кредитором за нед≥йсн≥сть переданоњ йому вимоги, але не в≥дпов≥даЇ за невиконанн¤ боржником свого обов'¤зку, кр≥м випадк≥в, коли перв≥сний кредитор поручивс¤ за боржника перед новим кредитором.
1. Ѕоржник у зобов'¤занн≥ може бути зам≥нений ≥ншою особою (переведенн¤ боргу) лише за згодою кредитора.
1. ‘орма правочину щодо зам≥ни боржника у зобов'¤занн≥ визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до положень статт≥ 513 цього одексу.
1. Ќовий боржник у зобов'¤занн≥ маЇ право висунути проти вимоги кредитора вс≥ запереченн¤, що ірунтуютьс¤ на в≥дносинах м≥ж кредитором ≥ перв≥сним боржником.
1. ѕорука або застава, встановлена ≥ншою особою, припин¤Їтьс¤ п≥сл¤ зам≥ни боржника, ¤кщо поручитель або заставодавець не погодивс¤ забезпечувати виконанн¤ зобов'¤занн¤ новим боржником.
2. «астава, встановлена перв≥сним боржником, збер≥гаЇтьс¤ п≥сл¤ зам≥ни боржника, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. «обов'¤занн¤ маЇ бути виражене у грошов≥й одиниц≥ ”крањни - гривн≥.
2. —торони можуть визначити грошовий екв≥валент зобов'¤занн¤ в ≥ноземн≥й валют≥.
1. ќдносторонн¤ в≥дмова в≥д зобов'¤занн¤ або односторонн¤ зм≥на його умов не допускаЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. «обов'¤занн¤ маЇ виконуватис¤ належним чином в≥дпов≥дно до умов договору та вимог цього одексу, ≥нших акт≥в цив≥льного законодавства, а за в≥дсутност≥ таких умов та вимог - в≥дпов≥дно до звичањв д≥лового обороту або ≥нших вимог, що звичайно ставл¤тьс¤.
1. Ѕоржник зобов'¤заний виконати св≥й обов'¤зок, а кредитор - прийн¤ти виконанн¤ особисто, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом, не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ чи звичањв д≥лового обороту.
2. ожна ≥з стор≥н у зобов'¤занн≥ маЇ право вимагати доказ≥в того, що обов'¤зок виконуЇтьс¤ належним боржником або виконанн¤ приймаЇтьс¤ належним кредитором чи уповноваженою на це особою, ≥ несе ризик насл≥дк≥в непред'¤вленн¤ такоњ вимоги.
1. ¬иконанн¤ обов'¤зку може бути покладено боржником на ≥ншу особу, ¤кщо з умов договору, вимог цього одексу, ≥нших акт≥в цив≥льного законодавства або сут≥ зобов'¤занн¤ не випливаЇ обов'¤зок боржника виконати зобов'¤занн¤ особисто. ” цьому раз≥ кредитор зобов'¤заний прийн¤ти виконанн¤, запропоноване за боржника ≥ншою особою.
2. ” раз≥ невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ обов'¤зку боржника ≥ншою особою цей обов'¤зок боржник повинен виконати сам.
3. ≤нша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у раз≥ небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внасл≥док зверненн¤ кредитором ст¤гненн¤ на це майно. ” цьому раз≥ до ≥ншоњ особи переход¤ть права кредитора у зобов'¤занн≥ ≥ застосовуютьс¤ положенн¤ статей 512 - 519 цього одексу.
1. редитор маЇ право не приймати в≥д боржника виконанн¤ його обов'¤зку частинами, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ чи звичањв д≥лового обороту.
1. якщо у зобов'¤занн≥ встановлений строк (терм≥н) його виконанн¤, то воно п≥дл¤гаЇ виконанню у цей строк (терм≥н).
«обов'¤занн¤, строк (терм≥н) виконанн¤ ¤кого визначений вказ≥вкою на под≥ю, ¤ка неминуче маЇ настати, п≥дл¤гаЇ виконанню з настанн¤м ц≥Їњ под≥њ.
2. якщо строк (терм≥н) виконанн¤ боржником обов'¤зку не встановлений або визначений моментом пред'¤вленн¤ вимоги, кредитор маЇ право вимагати його виконанн¤ у будь-¤кий час. Ѕоржник повинен виконати такий обов'¤зок у семиденний строк в≥д дн¤ пред'¤вленн¤ вимоги, ¤кщо обов'¤зок негайного виконанн¤ не випливаЇ ≥з договору або акт≥в цив≥льного законодавства.
1. Ѕоржник маЇ право виконати св≥й обов'¤зок достроково, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ чи звичањв д≥лового обороту.
1. ћ≥сце виконанн¤ зобов'¤занн¤ встановлюЇтьс¤ у договор≥.
якщо м≥сце виконанн¤ зобов'¤занн¤ не встановлено у договор≥, виконанн¤ провадитьс¤:
1) за зобов'¤занн¤м про переданн¤ нерухомого майна - за м≥сцезнаходженн¤м цього майна;
2) за зобов'¤занн¤м про переданн¤ товару (майна), що виникаЇ на п≥дстав≥ договору перевезенн¤, - за м≥сцем здаванн¤ товару (майна) перев≥зников≥;
3) за зобов'¤занн¤м про переданн¤ товару (майна), що виникаЇ на п≥дстав≥ ≥нших правочин≥в, - за м≥сцем виготовленн¤ або збер≥ганн¤ товару (майна), ¤кщо це м≥сце було в≥доме кредиторов≥ на момент виникненн¤ зобов'¤занн¤;
4) за грошовим зобов'¤занн¤м - за м≥сцем проживанн¤ кредитора, а ¤кщо кредитором Ї юридична особа, - за њњ м≥сцезнаходженн¤м на момент виникненн¤ зобов'¤занн¤. якщо кредитор на момент виконанн¤ зобов'¤занн¤ зм≥нив м≥сце проживанн¤ (м≥сцезнаходженн¤) ≥ спов≥стив про це боржника, зобов'¤занн¤ виконуЇтьс¤ за новим м≥сцем проживанн¤ (м≥сцезнаходженн¤м) кредитора з в≥днесенн¤м на кредитора вс≥х витрат, пов'¤заних ≥з зм≥ною м≥сц¤ виконанн¤;
5) за ≥ншим зобов'¤занн¤м - за м≥сцем проживанн¤ (м≥сцезнаходженн¤м) боржника.
2. «обов'¤занн¤ може бути виконане в ≥ншому м≥сц≥, ¤кщо це встановлено актами цив≥льного законодавства або випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ чи звичањв д≥лового обороту.
1. √рошове зобов'¤занн¤ маЇ бути виконане у гривн¤х.
2. якщо у зобов'¤занн≥ визначено грошовий екв≥валент в ≥ноземн≥й валют≥, сума, що п≥дл¤гаЇ сплат≥ у гривн¤х, визначаЇтьс¤ за оф≥ц≥йним курсом в≥дпов≥дноњ валюти на день платежу, ¤кщо ≥нший пор¤док њњ визначенн¤ не встановлений договором або законом чи ≥ншим нормативно-правовим актом.
3. ¬икористанн¤ ≥ноземноњ валюти, а також плат≥жних документ≥в в ≥ноземн≥й валют≥ при зд≥йсненн≥ розрахунк≥в на територ≥њ ”крањни за зобов'¤занн¤ми допускаЇтьс¤ у випадках, пор¤дку та на умовах, встановлених законом.
1. ” раз≥ недостатност≥ суми проведеного платежу дл¤ виконанн¤ грошового зобов'¤занн¤ у повному обс¤з≥ ц¤ сума погашаЇ вимоги кредитора у так≥й черговост≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором:
1) у першу чергу в≥дшкодовуютьс¤ витрати кредитора, пов'¤зан≥ з одержанн¤м виконанн¤;
2) у другу чергу сплачуютьс¤ проценти ≥ неустойка;
3) у третю чергу сплачуЇтьс¤ основна сума боргу.
1. ” раз≥ зб≥льшенн¤ встановленого законом неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н сума, що виплачуЇтьс¤ за грошовим зобов'¤занн¤м ф≥зичн≥й особ≥ (на в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) та в ≥нших випадках, встановлених договором або законом), пропорц≥йно зб≥льшуЇтьс¤.
2. якщо внасл≥док виплати зб≥льшеноњ суми сторона, ¤ка зобов'¤зана провадити ц≥ виплати, втрачаЇ вигоди, на одержанн¤ ¤ких вона могла розраховувати при укладенн≥ договору, на вимогу ц≥Їњ сторони догов≥р може бути роз≥рваний за р≥шенн¤м суду.
1. «а користуванн¤ чужими грошовими коштами боржник зобов'¤заний сплачувати проценти, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж ф≥зичними особами.
2. –озм≥р процент≥в за користуванн¤ чужими грошовими коштами встановлюЇтьс¤ договором, законом або ≥ншим актом цив≥льного законодавства.
1. Ѕоржник маЇ право виконати св≥й обов'¤зок шл¤хом внесенн¤ належних з нього кредиторов≥ грошей або ц≥нних папер≥в у депозит нотар≥уса в раз≥:
1) в≥дсутност≥ кредитора або уповноваженоњ ним особи у м≥сц≥ виконанн¤ зобов'¤занн¤;
2) ухиленн¤ кредитора або уповноваженоњ ним особи в≥д прийн¤тт¤ виконанн¤ або в раз≥ ≥ншого простроченн¤ з њхнього боку;
3) в≥дсутност≥ представника нед≥Їздатного кредитора.
2. Ќотар≥ус пов≥домл¤Ї кредитора у пор¤дку, встановленому законом, про внесенн¤ боргу у депозит.
1. ¬иконанн¤ свого обов'¤зку одн≥Їю ≥з стор≥н, ¤ке в≥дпов≥дно до договору обумовлене виконанн¤м другою стороною свого обов'¤зку, Ї зустр≥чним виконанн¤м зобов'¤занн¤.
2. ѕри зустр≥чному виконанн≥ зобов'¤занн¤ сторони повинн≥ виконувати своњ обов'¤зки одночасно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства, не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ або звичањв д≥лового обороту.
—торона, ¤ка наперед знаЇ, що вона не зможе виконати свого обов'¤зку, повинна своЇчасно пов≥домити про це другу сторону.
3. ” раз≥ невиконанн¤ одн≥Їю ≥з стор≥н у зобов'¤занн≥ свого обов'¤зку або за на¤вност≥ очевидних п≥дстав вважати, що вона не виконаЇ свого обов'¤зку у встановлений строк (терм≥н) або виконаЇ його не в повному обс¤з≥, друга сторона маЇ право зупинити виконанн¤ свого обов'¤зку, в≥дмовитис¤ в≥д його виконанн¤ частково або в повному обс¤з≥.
4. якщо зустр≥чне виконанн¤ обов'¤зку зд≥йснено одн≥Їю ≥з стор≥н, незважаючи на невиконанн¤ другою стороною свого обов'¤зку, друга сторона повинна виконати св≥й обов'¤зок.
1. јльтернативним Ї зобов'¤занн¤, в ¤кому боржник зобов'¤заний вчинити одну з двох або к≥лькох д≥й. Ѕоржник маЇ право вибору предмета зобов'¤занн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства, не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ або звичањв д≥лового обороту.
1. якщо у зобов'¤занн≥ беруть участь к≥лька кредитор≥в або к≥лька боржник≥в, кожний ≥з кредитор≥в маЇ право вимагати виконанн¤, а кожний ≥з боржник≥в повинен виконати обов'¤зок у р≥вн≥й частц≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або актами цив≥льного законодавства.
1. —ол≥дарний обов'¤зок або сол≥дарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у раз≥ непод≥льност≥ предмета зобов'¤занн¤.
1. ” раз≥ сол≥дарноњ вимоги кредитор≥в (сол≥дарних кредитор≥в) кожний ≥з кредитор≥в маЇ право пред'¤вити боржников≥ вимогу у повному обс¤з≥.
ƒо пред'¤вленн¤ вимоги одним ≥з сол≥дарних кредитор≥в боржник маЇ право виконати св≥й обов'¤зок будь-кому ≥з них на св≥й розсуд.
2. Ѕоржник не маЇ права висувати проти вимоги одного ≥з сол≥дарних кредитор≥в запереченн¤, що ірунтуютьс¤ на таких в≥дносинах боржника з ≥ншими сол≥дарними кредиторами, в ¤ких цей кредитор не бере участ≥.
3. ¬иконанн¤ боржником свого обов'¤зку одному ≥з сол≥дарних кредитор≥в у повному обс¤з≥ зв≥льн¤Ї боржника в≥д виконанн¤ решт≥ сол≥дарних кредитор≥в.
4. —ол≥дарний кредитор, ¤кий одержав виконанн¤ в≥д боржника, зобов'¤заний передати належне кожному з решти сол≥дарних кредитор≥в у р≥вн≥й частц≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж ними.
1. ” раз≥ сол≥дарного обов'¤зку боржник≥в (сол≥дарних боржник≥в) кредитор маЇ право вимагати виконанн¤ обов'¤зку частково або в повному обс¤з≥ ¤к в≥д ус≥х боржник≥в разом, так ≥ в≥д будь-кого з них окремо.
2. редитор, ¤кий одержав виконанн¤ обов'¤зку не в повному обс¤з≥ в≥д одного ≥з сол≥дарних боржник≥в, маЇ право вимагати недоодержане в≥д решти сол≥дарних боржник≥в.
—ол≥дарн≥ боржники залишаютьс¤ зобов'¤заними доти, доки њхн≥й обов'¤зок не буде виконаний у повному обс¤з≥.
3. —ол≥дарний боржник не маЇ права висувати проти вимоги кредитора запереченн¤, що ірунтуютьс¤ на таких в≥дносинах решти сол≥дарних боржник≥в з кредитором, у ¤ких цей боржник не бере участ≥.
4. ¬иконанн¤ сол≥дарного обов'¤зку у повному обс¤з≥ одним ≥з боржник≥в припин¤Ї обов'¤зок решти сол≥дарних боржник≥в перед кредитором.
1. Ѕоржник, ¤кий виконав сол≥дарний обов'¤зок, маЇ право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти сол≥дарних боржник≥в у р≥вн≥й частц≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом, за вирахуванн¤м частки, ¤ка припадаЇ на нього.
2. якщо один ≥з сол≥дарних боржник≥в не сплатив частку, належну сол≥дарному боржников≥, ¤кий у повному обс¤з≥ виконав сол≥дарний обов'¤зок, несплачене припадаЇ на кожного з решти сол≥дарних боржник≥в у р≥вн≥й частц≥.
1. ѕрийн¤вши виконанн¤ зобов'¤занн¤, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержанн¤ виконанн¤ частково або в повному обс¤з≥.
2. якщо боржник видав кредиторов≥ борговий документ, кредитор, приймаючи виконанн¤ зобов'¤занн¤, повинен повернути його боржников≥. ” раз≥ неможливост≥ поверненн¤ боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписц≥, ¤ку в≥н видаЇ.
3. Ќа¤вн≥сть боргового документа у боржника п≥дтверджуЇ виконанн¤ ним свого обов'¤зку.
4. ” раз≥ в≥дмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник маЇ право затримати виконанн¤ зобов'¤занн¤. ” цьому раз≥ настаЇ простроченн¤ кредитора.
1. ¬иконанн¤ зобов'¤занн¤ може забезпечуватис¤ неустойкою, порукою, гарант≥Їю, заставою, притриманн¤м, завдатком.
2. ƒоговором або законом можуть бути встановлен≥ ≥нш≥ види забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤.
1. ѕравочин щодо забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ вчин¤Їтьс¤ у письмов≥й форм≥.
2. ѕравочин щодо забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤, вчинений ≥з недодержанн¤м письмовоњ форми, Ї н≥кчемним.
1. ¬иконанн¤ зобов'¤занн¤ (основного зобов'¤занн¤) забезпечуЇтьс¤, ¤кщо це встановлено договором або законом.
2. Ќед≥йсне зобов'¤занн¤ не п≥дл¤гаЇ забезпеченню. Ќед≥йсн≥сть основного зобов'¤занн¤ (вимоги) спричин¤Ї нед≥йсн≥сть правочину щодо його забезпеченн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено цим одексом.
3. Ќед≥йсн≥сть правочину щодо забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ не спричин¤Ї нед≥йсн≥сть основного зобов'¤занн¤.
1. Ќеустойкою (штрафом, пенею) Ї грошова сума або ≥нше майно, ¤к≥ боржник повинен передати кредиторов≥ у раз≥ порушенн¤ боржником зобов'¤занн¤.
2. Ўтрафом Ї неустойка, що обчислюЇтьс¤ у в≥дсотках в≥д суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'¤занн¤.
3. ѕенею Ї неустойка, що обчислюЇтьс¤ у в≥дсотках в≥д суми несвоЇчасно виконаного грошового зобов'¤занн¤ за кожен день простроченн¤ виконанн¤.
1. ѕраво на неустойку виникаЇ незалежно в≥д на¤вност≥ у кредитора збитк≥в, завданих невиконанн¤м або неналежним виконанн¤м зобов'¤занн¤.
2. ѕроценти на неустойку не нараховуютьс¤.
3. редитор не маЇ права на неустойку в раз≥, ¤кщо боржник не в≥дпов≥даЇ за порушенн¤ зобов'¤занн¤ (статт¤ 617 цього одексу).
1. ѕредметом неустойки може бути грошова сума, рухоме ≥ нерухоме майно.
2. якщо предметом неустойки Ї грошова сума, њњ розм≥р встановлюЇтьс¤ договором або актом цив≥льного законодавства.
–озм≥р неустойки, встановлений законом, може бути зб≥льшений у договор≥.
—торони можуть домовитис¤ про зменшенн¤ розм≥ру неустойки, встановленого актом цив≥льного законодавства, кр≥м випадк≥в, передбачених законом.
3. –озм≥р неустойки може бути зменшений за р≥шенн¤м суду, ¤кщо в≥н значно перевищуЇ розм≥р збитк≥в, та за на¤вност≥ ≥нших обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.
1. —плата (переданн¤) неустойки не зв≥льн¤Ї боржника в≥д виконанн¤ свого обов'¤зку в натур≥.
2. —плата (переданн¤) неустойки не позбавл¤Ї кредитора права на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих невиконанн¤м або неналежним виконанн¤м зобов'¤занн¤.
1. «а договором поруки поручитель поручаЇтьс¤ перед кредитором боржника за виконанн¤ ним свого обов'¤зку.
ѕоручитель в≥дпов≥даЇ перед кредитором за порушенн¤ зобов'¤занн¤ боржником.
2. ѕорукою може забезпечуватис¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ частково або у повному обс¤з≥.
3. ѕоручителем може бути одна особа або к≥лька ос≥б.
1. ” раз≥ порушенн¤ боржником зобов'¤занн¤, забезпеченого порукою, боржник ≥ поручитель в≥дпов≥дають перед кредитором ¤к сол≥дарн≥ боржники, ¤кщо договором поруки не встановлено додаткову (субсид≥арну) в≥дпов≥дальн≥сть поручител¤.
2. ѕоручитель в≥дпов≥даЇ перед кредитором у тому ж обс¤з≥, що ≥ боржник, включаючи сплату основного боргу, процент≥в, неустойки, в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено договором поруки.
3. ќсоби, ¤к≥ сп≥льно дали поруку, в≥дпов≥дають перед кредитором сол≥дарно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором поруки.
1. ” раз≥ одержанн¤ вимоги кредитора поручитель зобов'¤заний пов≥домити про це боржника, а в раз≥ пред'¤вленн¤ до нього позову - подати клопотанн¤ про залученн¤ боржника до участ≥ у справ≥.
якщо поручитель не пов≥домить боржника про вимогу кредитора ≥ сам виконаЇ зобов'¤занн¤, боржник маЇ право висунути проти вимоги поручител¤ вс≥ запереченн¤, ¤к≥ в≥н мав проти вимоги кредитора.
2. ѕоручитель маЇ право висунути проти вимоги кредитора запереченн¤, ¤к≥ м≥г би висунути сам боржник, за умови, що ц≥ запереченн¤ не пов'¤зан≥ з особою боржника. ѕоручитель маЇ право висунути ц≥ запереченн¤ також у раз≥, ¤кщо боржник в≥дмовивс¤ в≥д них або визнав св≥й борг.
1. ѕ≥сл¤ виконанн¤ поручителем зобов'¤занн¤, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, ¤к≥ п≥дтверджують цей обов'¤зок боржника.
2. ƒо поручител¤, ¤кий виконав зобов'¤занн¤, забезпечене порукою, переход¤ть ус≥ права кредитора у цьому зобов'¤занн≥, в тому числ≥ й т≥, що забезпечували його виконанн¤.
3. ƒо кожного з к≥лькох поручител≥в, ¤к≥ виконали зобов'¤занн¤, забезпечене порукою, переход¤ть права кредитора у розм≥р≥ частини обов'¤зку, що виконана ним.
1. Ѕоржник, ¤кий виконав зобов'¤занн¤, забезпечене порукою, повинен негайно пов≥домити про це поручител¤.
2. ѕоручитель, ¤кий виконав зобов'¤занн¤, забезпечене порукою, у зв'¤зку з ненаправленн¤м йому боржником пов≥домленн¤ про виконанн¤ ним свого обов'¤зку, маЇ право ст¤гнути з кредитора безп≥дставно одержане або пред'¤вити зворотну вимогу до боржника.
1. ѕоручитель маЇ право на оплату послуг, наданих ним боржников≥.
1. ѕорука припин¤Їтьс¤ з припиненн¤м забезпеченого нею зобов'¤занн¤, а також у раз≥ зм≥ни зобов'¤занн¤ без згоди поручител¤, внасл≥док чого зб≥льшуЇтьс¤ обс¤г його в≥дпов≥дальност≥.
2. ѕорука припин¤Їтьс¤, ¤кщо п≥сл¤ настанн¤ строку виконанн¤ зобов'¤занн¤ кредитор в≥дмовивс¤ прийн¤ти належне виконанн¤, запропоноване боржником або поручителем.
3. ѕорука припин¤Їтьс¤ у раз≥ переведенн¤ боргу на ≥ншу особу, ¤кщо поручитель не поручивс¤ за нового боржника.
4. ѕорука припин¤Їтьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку, встановленого в договор≥ поруки. ” раз≥, ¤кщо такий строк не встановлено, порука припин¤Їтьс¤, ¤кщо кредитор прот¤гом шести м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ настанн¤ строку виконанн¤ основного зобов'¤занн¤ не пред'¤вить вимоги до поручител¤. якщо строк основного зобов'¤занн¤ не встановлений або встановлений моментом пред'¤вленн¤ вимоги, порука припин¤Їтьс¤, ¤кщо кредитор не пред'¤вить позову до поручител¤ прот¤гом одного року в≥д дн¤ укладенн¤ договору поруки.
1. «а гарант≥Їю банк, ≥нша ф≥нансова установа, страхова орган≥зац≥¤ (гарант) гарантуЇ перед кредитором (бенеф≥ц≥аром) виконанн¤ боржником (принципалом) свого обов'¤зку.
√арант в≥дпов≥даЇ перед кредитором за порушенн¤ зобов'¤занн¤ боржником.
1. √арант≥¤ д≥Ї прот¤гом строку, на ¤кий вона видана.
2. √арант≥¤ Ї чинною в≥д дн¤ њњ видач≥, ¤кщо в н≥й не встановлено ≥нше.
3. √арант≥¤ не може бути в≥дкликана гарантом, ¤кщо в н≥й не встановлено ≥нше.
1. «обов'¤занн¤ гаранта перед кредитором не залежить в≥д основного зобов'¤занн¤ (його припиненн¤ або нед≥йсност≥), зокрема ≥ тод≥, коли в гарант≥њ м≥ститьс¤ посиланн¤ на основне зобов'¤занн¤.
1. ” раз≥ порушенн¤ боржником зобов'¤занн¤, забезпеченого гарант≥Їю, гарант зобов'¤заний сплатити кредиторов≥ грошову суму в≥дпов≥дно до умов гарант≥њ.
2. ¬имога кредитора до гаранта про сплату грошовоњ суми в≥дпов≥дно до виданоњ ним гарант≥њ пред'¤вл¤Їтьс¤ у письмов≥й форм≥. ƒо вимоги додаютьс¤ документи, вказан≥ в гарант≥њ.
3. ” вимоз≥ до гаранта або у доданих до нењ документах кредитор повинен вказати, у чому пол¤гаЇ порушенн¤ боржником основного зобов'¤занн¤, забезпеченого гарант≥Їю.
4. редитор може пред'¤вити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарант≥њ, на ¤кий њњ видано.
5. редитор не може передавати ≥нш≥й особ≥ право вимоги до гаранта, ¤кщо ≥нше не встановлено гарант≥Їю.
1. ѕ≥сл¤ одержанн¤ вимоги кредитора гарант повинен негайно пов≥домити про це боржника ≥ передати йому коп≥њ вимоги разом з доданими до нењ документами.
2. √арант повинен розгл¤нути вимогу кредитора разом з доданими до нењ документами в установлений у гарант≥њ строк, а у раз≥ його в≥дсутност≥ - в розумний строк ≥ встановити в≥дпов≥дн≥сть вимоги та доданих до нењ документ≥в умовам гарант≥њ.
1. √арант маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д задоволенн¤ вимоги кредитора, ¤кщо вимога або додан≥ до нењ документи не в≥дпов≥дають умовам гарант≥њ або ¤кщо вони подан≥ гарантов≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку д≥њ гарант≥њ.
2. √арант повинен негайно пов≥домити кредитора про в≥дмову в≥д задоволенн¤ його вимоги.
3. якщо гарант п≥сл¤ пред'¤вленн¤ до нього вимоги кредитора д≥знавс¤ про нед≥йсн≥сть основного зобов'¤занн¤ або про його припиненн¤, в≥н повинен негайно пов≥домити про це кредитора ≥ боржника.
ѕовторна вимога кредитора, одержана гарантом п≥сл¤ такого пов≥домленн¤, п≥дл¤гаЇ задоволенню.
1. ќбов'¤зок гаранта перед кредитором обмежуЇтьс¤ сплатою суми, на ¤ку видано гарант≥ю.
” раз≥ порушенн¤ гарантом свого обов'¤зку його в≥дпов≥дальн≥сть перед кредитором не обмежуЇтьс¤ сумою, на ¤ку видано гарант≥ю, ¤кщо ≥нше не встановлено у гарант≥њ.
1. √арант маЇ право на оплату послуг, наданих ним боржников≥.
1. «обов'¤занн¤ гаранта перед кредитором припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) сплати кредиторов≥ суми, на ¤ку видано гарант≥ю;
2) зак≥нченн¤ строку д≥њ гарант≥њ;
3) в≥дмови кредитора в≥д своњх прав за гарант≥Їю шл¤хом поверненн¤ њњ гарантов≥ або шл¤хом поданн¤ гаранту письмовоњ за¤ви про зв≥льненн¤ його в≥д обов'¤зк≥в за гарант≥Їю.
2. √арант, ¤кому стало в≥домо про припиненн¤ гарант≥њ, повинен негайно пов≥домити про це боржника.
1. √арант маЇ право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченоњ ним за гарант≥Їю кредиторов≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж гарантом ≥ боржником.
2. √арант не маЇ права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у раз≥, ¤кщо сума, сплачена гарантом кредиторов≥, не в≥дпов≥даЇ умовам гарант≥њ, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж гарантом ≥ боржником.
1. «авдатком Ї грошова сума або рухоме майно, що видаЇтьс¤ кредиторов≥ боржником у рахунок належних з нього за договором платеж≥в, на п≥дтвердженн¤ зобов'¤занн¤ ≥ на забезпеченн¤ його виконанн¤.
2. якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платеж≥в, Ї завдатком, вона вважаЇтьс¤ авансом.
1. якщо порушенн¤ зобов'¤занн¤ сталос¤ з вини боржника, завдаток залишаЇтьс¤ у кредитора.
якщо порушенн¤ зобов'¤занн¤ сталос¤ з вини кредитора, в≥н зобов'¤заний повернути боржников≥ завдаток та додатково сплатити суму у розм≥р≥ завдатку або його вартост≥.
2. —торона, винна у порушенн≥ зобов'¤занн¤, маЇ в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ збитки в сум≥, на ¤ку вони перевищують розм≥р (варт≥сть) завдатку, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
3. ” раз≥ припиненн¤ зобов'¤занн¤ до початку його виконанн¤ або внасл≥док неможливост≥ його виконанн¤ завдаток п≥дл¤гаЇ поверненню.
1. ¬ силу застави кредитор (заставодержатель) маЇ право у раз≥ невиконанн¤ боржником (заставодавцем) зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, одержати задоволенн¤ за рахунок заставленого майна переважно перед ≥ншими кредиторами цього боржника, ¤кщо ≥нше не встановлено законом (право застави).
1. «аставою може бути забезпечена вимога, ¤ка може виникнути в майбутньому.
1. «астава виникаЇ на п≥дстав≥ договору, закону або р≥шенн¤ суду.
2. ƒо застави, ¤ка виникаЇ на п≥дстав≥ закону, застосовуютьс¤ положенн¤ цього одексу щодо застави, ¤ка виникаЇ на п≥дстав≥ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ≤потекою Ї застава нерухомого майна, що залишаЇтьс¤ у волод≥нн≥ заставодавц¤ або третьоњ особи.
2. «акладом Ї застава рухомого майна, що передаЇтьс¤ у волод≥нн¤ заставодержател¤ або за його наказом - у волод≥нн¤ трет≥й особ≥.
3. ѕравила про ≥потеку земл≥ та ≥нш≥ окрем≥ види застав встановлюютьс¤ законом.
1. ѕредметом застави може бути будь-¤ке майно (зокрема р≥ч, ц≥нн≥ папери, майнов≥ права), що може бути в≥дчужене заставодавцем ≥ на ¤ке може бути звернене ст¤гненн¤.
2. ѕредметом застави може бути майно, ¤ке заставодавець набуде п≥сл¤ виникненн¤ застави (майбутн≥й урожай, припл≥д худоби тощо).
3. ѕрава заставодержател¤ (право застави) на р≥ч, ¤ка Ї предметом застави, поширюютьс¤ на њњ приналежност≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором. ѕраво застави поширюЇтьс¤ на плоди, продукц≥ю та доходи, одержан≥ в≥д використанн¤ заставленого майна, у випадках, встановлених договором.
4. ѕредметом застави не можуть бути нац≥ональн≥, культурн≥ та ≥сторичн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ Ї об'Їктами права державноњ власност≥ ≥ занесен≥ або п≥дл¤гають занесенню до ƒержавного реЇстру нац≥ональноњ культурноњ спадщини.
5. ѕредметом застави не можуть бути вимоги, ¤к≥ мають особистий характер, а також ≥нш≥ вимоги, застава ¤ких заборонена законом.
6. ѕредмет застави залишаЇтьс¤ у заставодавц¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
7. «астава окремих вид≥в майна може бути заборонена або обмежена законом.
1. якщо предметом застави Ї нерухоме майно, а також в ≥нших випадках, встановлених законом, догов≥р застави п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
2. «астава нерухомого майна п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ у випадках та в пор¤дку, встановлених законом.
3. «астава рухомого майна може бути зареЇстрована на п≥дстав≥ за¤ви заставодержател¤ або заставодавц¤ з внесенн¤м запису до ƒержавного реЇстру обт¤жень рухомого майна.
4. ћоментом реЇстрац≥њ застави Ї дата та час внесенн¤ в≥дпов≥дного запису до ƒержавного реЇстру обт¤жень рухомого майна.
(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 18.11.2003 р. N 1255-IV)
1. ћайно, що Ї у сп≥льн≥й власност≥, може бути передане у заставу лише за згодою ус≥х сп≥ввласник≥в.
1. ѕредмет застави може бути зам≥нений лише за згодою заставодержател¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ предмета застави несе власник заставленого майна, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. ” раз≥ випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ предмета застави заставодавець на вимогу заставодержател¤ зобов'¤заний надати р≥вноц≥нний предмет або, ¤кщо це можливо, в≥дновити знищений або пошкоджений предмет застави.
1. якщо предмет застави не п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому страхуванню, в≥н може бути застрахований за згодою стор≥н на погоджену суму.
” раз≥ настанн¤ страхового випадку предметом застави стаЇ право вимоги до страховика.
1. ќц≥нка предмета застави зд≥йснюЇтьс¤ у випадках, встановлених договором або законом.
2. ќц≥нка предмета застави зд≥йснюЇтьс¤ заставодавцем разом ≥з заставодержателем в≥дпов≥дно до звичайних ц≥н, що склалис¤ на момент виникненн¤ права застави, ¤кщо ≥нший пор¤док оц≥нки предмета застави не встановлений договором або законом.
1. «аставодавцем може бути боржник або трет¤ особа (майновий поручитель).
2. «аставодавцем може бути власник реч≥ або особа, ¤к≥й належить майнове право, а також особа, ¤к≥й власник реч≥ або особа, ¤к≥й належить майнове право, передали р≥ч або майнове право з правом њх застави.
3. «астава права на чужу р≥ч зд≥йснюЇтьс¤ за згодою власника ц≥Їњ реч≥, ¤кщо дл¤ в≥дчуженн¤ цього права в≥дпов≥дно до договору або закону потр≥бна згода власника.
1. ” договор≥ застави визначаютьс¤ суть, розм≥р ≥ строк виконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, подаЇтьс¤ опис предмета застави, а також визначаютьс¤ ≥нш≥ умови, погоджен≥ сторонами договору.
2. ќпис предмета застави у договор≥ застави може бути поданий у загальн≥й форм≥ (вказ≥вка на вид заставленого майна тощо).
1. ѕраво застави виникаЇ з моменту укладенн¤ договору застави, а у випадках, коли догов≥р п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню, - з моменту його нотар≥ального посв≥дченн¤.
2. якщо предмет застави в≥дпов≥дно до договору або закону повинен перебувати у волод≥нн≥ заставодержател¤, право застави виникаЇ в момент переданн¤ йому предмета застави. якщо таке переданн¤ було зд≥йснене до укладенн¤ договору застави, право застави виникаЇ з моменту його укладенн¤.
1. «аставодавець маЇ право користуватис¤ предметом застави в≥дпов≥дно до його призначенн¤, у тому числ≥ здобувати з нього плоди та доходи, ¤кщо ≥нше не встановлено договором ≥ ¤кщо це випливаЇ ≥з сут≥ застави.
2. «аставодавець маЇ право в≥дчужувати предмет застави, передавати його в користуванн¤ ≥нш≥й особ≥ або ≥ншим чином розпор¤джатис¤ ним лише за згодою заставодержател¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
3. «аставодавець маЇ право запов≥дати заставлене майно. ѕравочин, ¤ким обмежуЇтьс¤ право заставодавц¤ запов≥дати заставлене майно, Ї н≥кчемним.
4. «аставодержатель маЇ право користуватис¤ переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. «а договором на заставодержател¤ може бути покладений обов'¤зок здобувати з предмета застави плоди та доходи.
1. ќсоба, ¤ка волод≥Ї предметом застави, зобов'¤зана, ¤кщо ≥нше не встановлено договором:
1) вживати заход≥в, необх≥дних дл¤ збереженн¤ предмета застави;
2) утримувати предмет застави належним чином;
3) негайно пов≥домл¤ти другу сторону договору застави про виникненн¤ загрози знищенн¤ або пошкодженн¤ предмета застави.
2. «аставодавець, ¤кий волод≥Ї предметом застави, у раз≥ втрати, псуванн¤, пошкодженн¤ або знищенн¤ заставленого майна з його вини зобов'¤заний зам≥нити або в≥дновити це майно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
3. «аставодержатель, ¤кий волод≥Ї предметом застави, у раз≥ втрати, псуванн¤, пошкодженн¤ або знищенн¤ заставленого майна з його вини зобов'¤заний в≥дшкодувати заставодавцю завдан≥ збитки.
1. Ќаступна застава майна, що вже заставлене, допускаЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено попередн≥м договором застави або законом.
2. Ќаступна застава майна не припин¤Ї право застави попереднього заставодержател¤.
3. ѕерший заставодержатель маЇ переважне право перед наступними заставодержател¤ми на задоволенн¤ своњх вимог за рахунок заставленого майна. ¬имоги наступних заставодержател≥в задовольн¤ютьс¤ в пор¤дку черговост≥ виникненн¤ права застави, кр≥м випадку, передбаченого частиною четвертою ц≥Їњ статт≥.
4. якщо предметом застави Ї рухоме майно, заставодержатель зареЇстрованоњ застави маЇ переважне право на задоволенн¤ вимог ≥з заставленого майна перед заставодержател¤ми незареЇстрованих застав та застав, ¤к≥ зареЇстрован≥ п≥зн≥ше.
5. «аставодавець незареЇстрованоњ застави зобов'¤заний надати кожному ≥з заставодержател≥в ≥нформац≥ю про вс≥ попередн≥ застави майна в обс¤з≥, встановленому статтею 584 цього одексу. «аставодавець зобов'¤заний в≥дшкодувати збитки, що виникли у будь-кого ≥з заставодержател≥в внасл≥док невиконанн¤ ним цього обов'¤зку.
(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
”крањни в≥д 18.11.2003 р. N 1255-IV)
1. ” раз≥ невиконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, заставодержатель набуваЇ право зверненн¤ ст¤гненн¤ на предмет застави.
2. «а рахунок предмета застави заставодержатель маЇ право задовольнити в повному обс¤з≥ свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволенн¤, включаючи сплату процент≥в, неустойки, в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих порушенн¤м зобов'¤занн¤, необх≥дних витрат на утриманн¤ заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'¤зку ≥з пред'¤вленн¤м вимоги, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. «верненн¤ ст¤гненн¤ на предмет застави зд≥йснюЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. «аставодержатель набуваЇ право зверненн¤ ст¤гненн¤ на предмет застави в раз≥, коли зобов'¤занн¤ не буде виконано у встановлений строк (терм≥н), ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
3. ” раз≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - заставодавц¤ заставодержатель набуваЇ право зверненн¤ ст¤гненн¤ на заставлене майно незалежно в≥д настанн¤ строку виконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою.
4. ” раз≥ часткового виконанн¤ боржником зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, право зверненн¤ на предмет застави збер≥гаЇтьс¤ в перв≥сному обс¤з≥.
5. якщо предметом застави Ї дв≥ або б≥льше речей (два або б≥льше прав), ст¤гненн¤ може бути звернене на вс≥ ц≥ реч≥ (права) або на будь-¤ку з речей (прав) на виб≥р заставодержател¤.
якщо заставодержатель зверне ст¤гненн¤ на одну р≥ч (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обс¤з≥, в≥н збер≥гаЇ право застави на ≥нш≥ реч≥ (права), ¤к≥ Ї предметом застави.
1. –еал≥зац≥¤ предмета застави, на ¤кий звернене ст¤гненн¤, провадитьс¤ шл¤хом його продажу з публ≥чних торг≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом. ѕор¤док реал≥зац≥њ предмета застави з публ≥чних торг≥в встановлюЇтьс¤ законом.
2. ѕочаткова ц≥на предмета застави дл¤ його продажу з публ≥чних торг≥в визначаЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому договором або законом. якщо зверненн¤ ст¤гненн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду, суд у своЇму р≥шенн≥ може визначити початкову ц≥ну предмета застави.
3. якщо публ≥чн≥ торги оголошено такими, що не в≥дбулис¤, предмет застави може бути за згодою заставодержател¤ та заставодавц¤ переданий у власн≥сть заставодержател¤ за початковою ц≥ною, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
4. якщо сума, одержана в≥д реал≥зац≥њ предмета застави, не покриваЇ вимоги заставодержател¤, в≥н маЇ право отримати суму, ¤коњ не вистачаЇ, з ≥ншого майна боржника в пор¤дку черговост≥ в≥дпов≥дно до статт≥ 112 цього одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. «аставодержатель маЇ право вимагати дострокового виконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, у раз≥:
1) переданн¤ заставодавцем предмета застави ≥нш≥й особ≥ без згоди заставодержател¤, ¤кщо одержанн¤ такоњ згоди було необх≥дним;
2) порушенн¤ заставодавцем правил про зам≥ну предмета застави;
3) втрати предмета застави за обставин, за ¤к≥ заставодержатель не в≥дпов≥даЇ, ¤кщо заставодавець не зам≥нив або не в≥дновив предмет застави.
2. «аставодержатель маЇ право вимагати дострокового виконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, а ¤кщо його вимога не буде задоволена, - звернути ст¤гненн¤ на предмет застави:
1) у раз≥ порушенн¤ заставодавцем правил про наступну заставу;
2) у раз≥ порушенн¤ заставодавцем правил про розпор¤джанн¤ предметом застави;
3) в ≥нших випадках, встановлених договором.
1. ѕраво застави припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) припиненн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, ¤кщо заставодавець не зам≥нив предмет застави;
3) реал≥зац≥њ предмета застави;
4) набутт¤ заставодержателем права власност≥ на предмет застави.
ѕраво застави припин¤Їтьс¤ також в ≥нших випадках, встановлених законом.
2. ” раз≥ припиненн¤ права застави на нерухоме майно до державного реЇстру внос¤тьс¤ в≥дпов≥дн≥ дан≥.
3. ” раз≥ припиненн¤ права застави внасл≥док виконанн¤ забезпеченого заставою зобов'¤занн¤ заставодержатель, у волод≥нн≥ ¤кого перебувало заставлене майно, зобов'¤заний негайно повернути його заставодавцев≥.
1. редитор, ¤кий правом≥рно волод≥Ї р≥ччю, що п≥дл¤гаЇ передач≥ боржников≥ або особ≥, вказан≥й боржником, у раз≥ невиконанн¤ ним у строк зобов'¤занн¤ щодо оплати ц≥Їњ реч≥ або в≥дшкодуванн¤ кредиторов≥ пов'¤заних з нею витрат та ≥нших збитк≥в маЇ право притримати њњ у себе до виконанн¤ боржником зобов'¤занн¤.
2. ѕритриманн¤м реч≥ можуть забезпечуватись ≥нш≥ вимоги кредитора, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
3. редитор маЇ право притримати р≥ч у себе також у раз≥, ¤кщо права на нењ, ¤к≥ виникли п≥сл¤ передач≥ реч≥ у волод≥нн¤ кредитора, набула трет¤ особа.
4. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ притриманоњ реч≥ несе кредитор, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. редитор, ¤кий притримуЇ р≥ч у себе, зобов'¤заний негайно пов≥домити про це боржника.
2. редитор в≥дпов≥даЇ за втрату, псуванн¤ або пошкодженн¤ реч≥, ¤ку в≥н притримуЇ в себе, ¤кщо втрата, псуванн¤ або пошкодженн¤ сталис¤ з його вини.
3. редитор не маЇ права користуватис¤ р≥ччю, ¤ку в≥н притримуЇ у себе.
1. ƒо кредитора, ¤кий притримуЇ у себе р≥ч боржника, не переходить право власност≥ на нењ.
2. Ѕоржник, р≥ч ¤кого кредитор притримуЇ, маЇ право розпор¤дитис¤ нею, пов≥домивши набувача про притриманн¤ реч≥ ≥ права кредитора.
1. ¬имоги кредитора, ¤кий притримуЇ р≥ч у себе, задовольн¤ютьс¤ з њњ вартост≥ в≥дпов≥дно до статт≥ 591 цього одексу.
1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ частково або у повному обс¤з≥ на п≥дставах, встановлених договором або законом.
2. ѕрипиненн¤ зобов'¤занн¤ на вимогу одн≥Їњ ≥з стор≥н допускаЇтьс¤ лише у випадках, встановлених договором або законом.
1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ виконанн¤м, проведеним належним чином.
1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ за згодою стор≥н внасл≥док переданн¤ боржником кредиторов≥ в≥дступного (грошей, ≥ншого майна тощо). –озм≥р, строки й пор¤док переданн¤ в≥дступного встановлюютьс¤ сторонами.
1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ зарахуванн¤м зустр≥чних однор≥дних вимог, строк виконанн¤ ¤ких настав, а також вимог, строк виконанн¤ ¤ких не встановлений або визначений моментом пред'¤вленн¤ вимоги.
2. «арахуванн¤ зустр≥чних вимог може зд≥йснюватис¤ за за¤вою одн≥Їњ ≥з стор≥н.
1. Ќе допускаЇтьс¤ зарахуванн¤ зустр≥чних вимог:
1) про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю;
2) про ст¤гненн¤ ал≥мент≥в;
3) щодо дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду);
4) у раз≥ спливу позовноњ давност≥;
5) в ≥нших випадках, встановлених договором або законом.
1. ” раз≥ зам≥ни кредитора боржник маЇ право пред'¤вити проти вимоги нового кредитора свою зустр≥чну вимогу до перв≥сного кредитора.
2. ” раз≥ зам≥ни кредитора зарахуванн¤ проводитьс¤, ¤кщо вимога виникла на п≥дстав≥, що ≥снувала на момент одержанн¤ боржником письмового пов≥домленн¤ про зам≥ну кредитора, ≥ строк вимоги настав до його одержанн¤ або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'¤вленн¤ вимоги.
якщо боржник не був письмово пов≥домлений про зам≥ну кредитора, зарахуванн¤ проводитьс¤, ¤кщо вимога виникла на п≥дстав≥, що ≥снувала на момент пред'¤вленн¤ боржников≥ вимоги новим кредитором або, ¤кщо боржник виконав св≥й обов'¤зок до пред'¤вленн¤ йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконанн¤.
1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н.
2. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н про зам≥ну перв≥сного зобов'¤занн¤ новим зобов'¤занн¤м м≥ж тими ж сторонами (новац≥¤).
3. Ќовац≥¤ не допускаЇтьс¤ щодо зобов'¤зань про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, про сплату ал≥мент≥в та в ≥нших випадках, встановлених законом.
4. Ќовац≥¤ припин¤Ї додатков≥ зобов'¤занн¤, пов'¤зан≥ з перв≥сним зобов'¤занн¤м, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ внасл≥док зв≥льненн¤ (прощенн¤ боргу) кредитором боржника в≥д його обов'¤зк≥в, ¤кщо це не порушуЇ прав трет≥х ос≥б щодо майна кредитора.
1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ поЇднанн¤м боржника ≥ кредитора в одн≥й особ≥.
1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ неможлив≥стю його виконанн¤ у зв'¤зку з обставиною, за ¤ку жодна ≥з стор≥н не в≥дпов≥даЇ.
1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ смертю боржника, ¤кщо воно Ї нерозривно пов'¤заним з його особою ≥ у зв'¤зку з цим не може бути виконане ≥ншою особою.
2. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ смертю кредитора, ¤кщо воно Ї нерозривно пов'¤заним з особою кредитора.
1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ л≥кв≥дац≥Їю юридичноњ особи (боржника або кредитора), кр≥м випадк≥в, коли законом або ≥ншими нормативно-правовими актами виконанн¤ зобов'¤занн¤ л≥кв≥дованоњ юридичноњ особи покладаЇтьс¤ на ≥ншу юридичну особу, зокрема за зобов'¤занн¤ми про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю.
1. ѕорушенн¤м зобов'¤занн¤ Ї його невиконанн¤ або виконанн¤ з порушенн¤м умов, визначених зм≥стом зобов'¤занн¤ (неналежне виконанн¤).
1. ” раз≥ порушенн¤ зобов'¤занн¤ настають правов≥ насл≥дки, встановлен≥ договором або законом, зокрема:
1) припиненн¤ зобов'¤занн¤ внасл≥док односторонньоњ в≥дмови в≥д зобов'¤занн¤, ¤кщо це встановлено договором або законом, або роз≥рванн¤ договору;
2) зм≥на умов зобов'¤занн¤;
3) сплата неустойки;
4) в≥дшкодуванн¤ збитк≥в та моральноњ шкоди.
1. Ѕоржник вважаЇтьс¤ таким, що прострочив, ¤кщо в≥н не приступив до виконанн¤ зобов'¤занн¤ або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
2. Ѕоржник, ¤кий прострочив виконанн¤ зобов'¤занн¤, в≥дпов≥даЇ перед кредитором за завдан≥ простроченн¤м збитки ≥ за неможлив≥сть виконанн¤, що випадково настала п≥сл¤ простроченн¤.
3. якщо внасл≥док простроченн¤ боржника виконанн¤ зобов'¤занн¤ втратило ≥нтерес дл¤ кредитора, в≥н може в≥дмовитис¤ в≥д прийн¤тт¤ виконанн¤ ≥ вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
4. ѕростроченн¤ боржника не настаЇ, ¤кщо зобов'¤занн¤ не може бути виконане внасл≥док простроченн¤ кредитора.
1. редитор вважаЇтьс¤ таким, що прострочив, ¤кщо в≥н в≥дмовивс¤ прийн¤ти належне виконанн¤, запропоноване боржником, або не вчинив д≥й, що встановлен≥ договором, актами цив≥льного законодавства чи випливають ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ або звичањв д≥лового обороту, до вчиненн¤ ¤ких боржник не м≥г виконати свого обов'¤зку.
редитор також вважаЇтьс¤ таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статт≥ 545 цього одексу.
2. якщо кредитор не вчинив д≥њ, до вчиненн¤ ¤ких боржник не м≥г виконати св≥й обов'¤зок, виконанн¤ зобов'¤занн¤ може бути в≥дстрочене на час простроченн¤ кредитора.
3. Ѕоржник не маЇ права на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих простроченн¤м кредитора, ¤кщо кредитор доведе, що простроченн¤ не Ї насл≥дком його вини або ос≥б, на ¤ких за законом чи дорученн¤м кредитора було покладено прийн¤тт¤ виконанн¤.
4. Ѕоржник за грошовим зобов'¤занн¤м не сплачуЇ проценти за час простроченн¤ кредитора.
1. ќсоба, ¤ка порушила зобов'¤занн¤, несе в≥дпов≥дальн≥сть за на¤вност≥ њњ вини (умислу або необережност≥), ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
ќсоба Ї невинуватою, ¤кщо вона доведе, що вжила вс≥х залежних в≥д нењ заход≥в щодо належного виконанн¤ зобов'¤занн¤.
2. ¬≥дсутн≥сть своЇњ вини доводить особа, ¤ка порушила зобов'¤занн¤.
3. ѕравочин, ¤ким скасовуЇтьс¤ чи обмежуЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥сть за умисне порушенн¤ зобов'¤занн¤, Ї н≥кчемним.
1. ” раз≥ порушенн¤ зобов'¤занн¤ одн≥Їю стороною друга сторона маЇ право частково або в повному обс¤з≥ в≥дмовитис¤ в≥д зобов'¤занн¤, ¤кщо це встановлено договором або законом.
2. ќдносторонн¤ в≥дмова в≥д зобов'¤занн¤ не зв≥льн¤Ї винну сторону в≥д в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ зобов'¤занн¤.
3. ¬насл≥док односторонньоњ в≥дмови в≥д зобов'¤занн¤ частково або у повному обс¤з≥ в≥дпов≥дно зм≥нюютьс¤ умови зобов'¤занн¤ або воно припин¤Їтьс¤.
1. якщо порушенн¤ зобов'¤занн¤ сталос¤ з вини кредитора, суд в≥дпов≥дно зменшуЇ розм≥р збитк≥в та неустойки, ¤к≥ ст¤гуютьс¤ з боржника.
2. —уд маЇ право зменшити розм≥р збитк≥в та неустойки, ¤к≥ ст¤гуютьс¤ з боржника, ¤кщо кредитор умисно або з необережност≥ спри¤в зб≥льшенню розм≥ру збитк≥в, завданих порушенн¤м зобов'¤занн¤, або не вжив заход≥в щодо њх зменшенн¤.
1. ќсоба, ¤ка порушила зобов'¤занн¤, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ зобов'¤занн¤, ¤кщо вона доведе, що це порушенн¤ сталос¤ внасл≥док випадку або непереборноњ сили.
Ќе вважаЇтьс¤ випадком, зокрема, недодержанн¤ своњх обов'¤зк≥в контрагентом боржника, в≥дсутн≥сть на ринку товар≥в, потр≥бних дл¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤, в≥дсутн≥сть у боржника необх≥дних кошт≥в.
1. Ѕоржник в≥дпов≥даЇ за порушенн¤ зобов'¤занн¤ ≥ншими особами, на ¤ких було покладено його виконанн¤ (статт¤ 528 цього одексу), ¤кщо договором або законом не встановлено в≥дпов≥дальн≥сть безпосереднього виконавц¤.
1. ƒоговором або законом може бути передбачена пор¤д ≥з в≥дпов≥дальн≥стю боржника додаткова (субсид≥арна) в≥дпов≥дальн≥сть ≥ншоњ особи.
2. ƒо пред'¤вленн¤ вимоги особ≥, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть, кредитор повинен пред'¤вити вимогу до основного боржника.
якщо основний боржник в≥дмовивс¤ задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав в≥д нього в розумний строк в≥дпов≥д≥ на пред'¤влену вимогу, кредитор може пред'¤вити вимогу в повному обс¤з≥ до особи, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть.
3. редитор не може вимагати задоволенн¤ своЇњ вимоги в≥д особи, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть, ¤кщо ц¤ вимога може бути задоволена шл¤хом зарахуванн¤ зустр≥чноњ вимоги до основного боржника.
4. ќсоба, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть, повинна до задоволенн¤ вимоги, пред'¤вленоњ њй кредитором, пов≥домити про це основного боржника, а у раз≥ пред'¤вленн¤ позову, - подати клопотанн¤ про залученн¤ основного боржника до участ≥ у справ≥.
” раз≥ недотриманн¤ цих вимог особою, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть, основний боржник маЇ право висунути проти регресноњ вимоги особи, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть, запереченн¤, ¤к≥ в≥н мав проти кредитора.
1. ” раз≥ невиконанн¤ боржником обов'¤зку передати кредиторов≥ у власн≥сть або у користуванн¤ р≥ч, визначену ≥ндив≥дуальними ознаками, кредитор маЇ право витребувати цю р≥ч у боржника та вимагати њњ переданн¤ в≥дпов≥дно до умов зобов'¤занн¤.
2. редитор втрачаЇ право на витребуванн¤ у боржника реч≥, визначеноњ ≥ндив≥дуальними ознаками, у раз≥, ¤кщо ц¤ р≥ч вже передана трет≥й особ≥ у власн≥сть або в користуванн¤.
якщо р≥ч, визначену ≥ндив≥дуальними ознаками, ще не передано, переважне право на њњ одержанн¤ маЇ той з кредитор≥в, зобов'¤занн¤ на користь ¤кого виникло ран≥ше, а коли це неможливо визначити, кредитор, ¤кий першим пред'¤вив позов.
1. ” раз≥ невиконанн¤ боржником дл¤ кредитора певноњ роботи чи ненаданн¤ йому послуги кредитор маЇ право виконати цю роботу власними силами або доручити њњ виконанн¤ чи наданн¤ послуги трет≥й особ≥ ≥ вимагати в≥д боржника в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.
1. Ѕоржник, ¤кий сплатив неустойку ≥ в≥дшкодував збитки, завдан≥ порушенн¤м зобов'¤занн¤, не зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обов'¤зку виконати зобов'¤занн¤ в натур≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. ” раз≥ в≥дмови кредитора в≥д прийн¤тт¤ виконанн¤, ¤ке внасл≥док простроченн¤ втратило дл¤ нього ≥нтерес (статт¤ 612 цього одексу), або переданн¤ в≥дступного (статт¤ 600 цього одексу) боржник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обов'¤зку виконати зобов'¤занн¤ в натур≥.
3. ” раз≥ в≥дмови кредитора в≥д договору (статт¤ 615 цього одексу) боржник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обов'¤зку виконати зобов'¤занн¤ в натур≥.
1. Ѕоржник, ¤кий порушив зобов'¤занн¤, маЇ в≥дшкодувати кредиторов≥ завдан≥ цим збитки.
2. –озм≥р збитк≥в, завданих порушенн¤м зобов'¤занн¤, доказуЇтьс¤ кредитором.
3. «битки визначаютьс¤ з урахуванн¤м ринкових ц≥н, що ≥снували на день добров≥льного задоволенн¤ боржником вимоги кредитора у м≥сц≥, де зобов'¤занн¤ маЇ бути виконане, а ¤кщо вимога не була задоволена добров≥льно, - у день пред'¤вленн¤ позову, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом. —уд може задовольнити вимогу про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, беручи до уваги ринков≥ ц≥ни, що ≥снували на день ухваленн¤ р≥шенн¤.
4. ѕри визначенн≥ неодержаних доход≥в (упущеноњ вигоди) враховуютьс¤ заходи, вжит≥ кредитором щодо њх одержанн¤.
1. якщо за порушенн¤ зобов'¤занн¤ встановлено неустойку, то вона п≥дл¤гаЇ ст¤гненню у повному розм≥р≥, незалежно в≥д в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
2. ƒоговором може бути встановлено обов'¤зок в≥дшкодувати збитки лише в т≥й частин≥, в ¤к≥й вони не покрит≥ неустойкою.
3. ƒоговором може бути встановлено ст¤гненн¤ неустойки без права на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в або можлив≥сть за вибором кредитора ст¤гненн¤ неустойки чи в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
1. Ѕоржник не зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ за неможлив≥сть виконанн¤ ним грошового зобов'¤занн¤.
2. Ѕоржник, ¤кий прострочив виконанн¤ грошового зобов'¤занн¤, на вимогу кредитора зобов'¤заний сплатити суму боргу з урахуванн¤м встановленого ≥ндексу ≥нфл¤ц≥њ за весь час простроченн¤, а також три проценти р≥чних в≥д простроченоњ суми, ¤кщо ≥нший розм≥р процент≥в не встановлений договором або законом.
1. ƒоговором Ї домовлен≥сть двох або б≥льше стор≥н, спр¤мована на встановленн¤, зм≥ну або припиненн¤ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в.
2. ƒогов≥р Ї односторонн≥м, ¤кщо одна сторона бере на себе обов'¤зок перед другою стороною вчинити певн≥ д≥њ або утриматис¤ в≥д них, а друга сторона над≥л¤Їтьс¤ лише правом вимоги, без виникненн¤ зустр≥чного обов'¤зку щодо першоњ сторони.
3. ƒогов≥р Ї двосторонн≥м, ¤кщо правами та обов'¤зками над≥лен≥ обидв≥ сторони договору.
4. ƒо договор≥в, що укладаютьс¤ б≥льш ¤к двома сторонами (багатосторонн≥ договори), застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про догов≥р, ¤кщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договор≥в.
5. ƒогов≥р Ї в≥дплатним, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, законом або не випливаЇ ≥з сут≥ договору.
1. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 6 цього одексу сторони Ї в≥льними в укладенн≥ договору, вибор≥ контрагента та визначенн≥ умов договору з урахуванн¤м вимог цього одексу, ≥нших акт≥в цив≥льного законодавства, звичањв д≥лового обороту, вимог розумност≥ та справедливост≥.
1. «м≥ст договору становл¤ть умови (пункти), визначен≥ на розсуд стор≥н ≥ погоджен≥ ними, та умови, ¤к≥ Ї обов'¤зковими в≥дпов≥дно до акт≥в цив≥льного законодавства.
2. —торони мають право укласти догов≥р, в ¤кому м≥ст¤тьс¤ елементи р≥зних договор≥в (зм≥шаний догов≥р). ƒо в≥дносин стор≥н у зм≥шаному договор≥ застосовуютьс¤ у в≥дпов≥дних частинах положенн¤ акт≥в цив≥льного законодавства про договори, елементи ¤ких м≥ст¤тьс¤ у зм≥шаному договор≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або не випливаЇ ≥з сут≥ зм≥шаного договору.
1. ƒогов≥р Ї обов'¤зковим дл¤ виконанн¤ сторонами.
1. ƒоговором може бути встановлено, що його окрем≥ умови визначаютьс¤ в≥дпов≥дно до типових умов договор≥в певного виду, оприлюднених у встановленому пор¤дку.
2. якщо у договор≥ не м≥ститьс¤ посиланн¤ на типов≥ умови, так≥ типов≥ умови можуть застосовуватись ¤к звичай д≥лового обороту, ¤кщо вони в≥дпов≥дають вимогам статт≥ 7 цього одексу.
1. —троком договору Ї час, прот¤гом ¤кого сторони можуть зд≥йснити своњ права ≥ виконати своњ обов'¤зки в≥дпов≥дно до договору.
2. ƒогов≥р набираЇ чинност≥ з моменту його укладенн¤.
3. —торони можуть встановити, що умови договору застосовуютьс¤ до в≥дносин м≥ж ними, ¤к≥ виникли до його укладенн¤.
4. «ак≥нченн¤ строку договору не зв≥льн¤Ї сторони в≥д в≥дпов≥дальност≥ за його порушенн¤, ¤ке мало м≥сце п≥д час д≥њ договору.
1. ÷≥на в договор≥ встановлюЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н.
” випадках, встановлених законом, застосовуютьс¤ ц≥ни (тарифи, ставки тощо), ¤к≥ встановлюютьс¤ або регулюютьс¤ уповноваженими органами державноњ влади або органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
2. «м≥на ц≥ни п≥сл¤ укладенн¤ договору допускаЇтьс¤ лише у випадках ≥ на умовах, встановлених договором або законом.
3. «м≥на ц≥ни в договор≥ п≥сл¤ його виконанн¤ не допускаЇтьс¤.
4. якщо ц≥на у договор≥ не встановлена ≥ не може бути визначена виход¤чи з його умов, вона визначаЇтьс¤ виход¤чи ≥з звичайних ц≥н, що склалис¤ на аналог≥чн≥ товари, роботи або послуги на момент укладенн¤ договору.
1. ѕубл≥чним Ї догов≥р, в ¤кому одна сторона - п≥дприЇмець вз¤ла на себе обов'¤зок зд≥йснювати продаж товар≥в, виконанн¤ роб≥т або наданн¤ послуг кожному, хто до нењ звернетьс¤ (роздр≥бна торг≥вл¤, перевезенн¤ транспортом загального користуванн¤, послуги зв'¤зку, медичне, готельне, банк≥вське обслуговуванн¤ тощо).
2. ”мови публ≥чного договору встановлюютьс¤ однаковими дл¤ вс≥х споживач≥в, кр≥м тих, кому за законом надан≥ в≥дпов≥дн≥ п≥льги.
3. ѕ≥дприЇмець не маЇ права надавати переваги одному споживачев≥ перед ≥ншим щодо укладенн¤ публ≥чного договору, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
4. ѕ≥дприЇмець не маЇ права в≥дмовитис¤ в≥д укладенн¤ публ≥чного договору за на¤вност≥ у нього можливостей наданн¤ споживачев≥ в≥дпов≥дних товар≥в (роб≥т, послуг).
” раз≥ необірунтованоњ в≥дмови п≥дприЇмц¤ в≥д укладенн¤ публ≥чного договору в≥н маЇ в≥дшкодувати збитки, завдан≥ споживачев≥ такою в≥дмовою.
5. јктами цив≥льного законодавства можуть бути встановлен≥ правила, обов'¤зков≥ дл¤ стор≥н при укладенн≥ ≥ виконанн≥ публ≥чного договору.
6. ”мови публ≥чного договору, ¤к≥ суперечать частин≥ друг≥й ц≥Їњ статт≥ та правилам, обов'¤зковим дл¤ стор≥н при укладенн≥ ≥ виконанн≥ публ≥чного договору, Ї н≥кчемними.
1. ƒоговором приЇднанн¤ Ї догов≥р, умови ¤кого встановлен≥ одн≥Їю ≥з стор≥н у формул¤рах або ≥нших стандартних формах, ¤кий може бути укладений лише шл¤хом приЇднанн¤ другоњ сторони до запропонованого договору в ц≥лому. ƒруга сторона не може запропонувати своњ умови договору.
2. ƒогов≥р приЇднанн¤ може бути зм≥нений або роз≥рваний на вимогу сторони, ¤ка приЇдналас¤, ¤кщо вона позбавл¤Їтьс¤ прав, ¤к≥ звичайно мала, а також ¤кщо догов≥р виключаЇ чи обмежуЇ в≥дпов≥дальн≥сть другоњ сторони за порушенн¤ зобов'¤занн¤ або м≥стить ≥нш≥ умови, ¤вно обт¤жлив≥ дл¤ сторони, ¤ка приЇдналас¤. —торона, ¤ка приЇдналас¤, маЇ довести, що вона, виход¤чи з≥ своњх ≥нтерес≥в, не прийн¤ла б цих умов за на¤вност≥ у нењ можливост≥ брати участь у визначенн≥ умов договору.
3. якщо вимога про зм≥ну або роз≥рванн¤ договору пред'¤влена стороною, ¤ка приЇдналас¤ до нього у зв'¤зку з≥ зд≥йсненн¤м нею п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, сторона, що надала догов≥р дл¤ приЇднанн¤, може в≥дмовити у задоволенн≥ цих вимог, ¤кщо доведе, що сторона, ¤ка приЇдналас¤, знала або могла знати, на ¤ких умовах вона приЇдналас¤ до договору.
1. ѕопередн≥м Ї догов≥р, сторони ¤кого зобов'¤зуютьс¤ прот¤гом певного строку (у певний терм≥н) укласти догов≥р в майбутньому (основний догов≥р) на умовах, встановлених попередн≥м договором.
«аконом може бути встановлено обмеженн¤ щодо строку (терм≥ну), в ¤кий маЇ бути укладений основний догов≥р на п≥дстав≥ попереднього договору.
≤стотн≥ умови основного договору, що не встановлен≥ попередн≥м договором, погоджуютьс¤ у пор¤дку, встановленому сторонами у попередньому договор≥, ¤кщо такий пор¤док не встановлений актами цив≥льного законодавства.
ѕопередн≥й догов≥р укладаЇтьс¤ у форм≥, встановлен≥й дл¤ основного договору, а ¤кщо форма основного договору не встановлена, - у письмов≥й форм≥.
2. —торона, ¤ка необгрунтовано ухил¤Їтьс¤ в≥д укладенн¤ договору, передбаченого попередн≥м договором, повинна в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ збитки, завдан≥ простроченн¤м, ¤кщо ≥нше не встановлено попередн≥м договором або актами цив≥льного законодавства.
3. «обов'¤занн¤, встановлене попередн≥м договором, припин¤Їтьс¤, ¤кщо основний догов≥р не укладений прот¤гом строку (у терм≥н), встановленого попередн≥м договором, або ¤кщо жодна ≥з стор≥н не направить друг≥й сторон≥ пропозиц≥ю про його укладенн¤.
4. ƒогов≥р про нам≥ри (протокол про нам≥ри тощо), ¤кщо в ньому немаЇ волеви¤вленн¤ стор≥н щодо наданн¤ йому сили попереднього договору, не вважаЇтьс¤ попередн≥м договором.
1. ƒоговором на користь третьоњ особи Ї догов≥р, в ¤кому боржник зобов'¤заний виконати св≥й обов'¤зок на користь третьоњ особи, ¤ка встановлена або не встановлена у договор≥.
2. ¬иконанн¤ договору на користь третьоњ особи може вимагати ¤к особа, ¤ка уклала догов≥р, так ≥ трет¤ особа, на користь ¤коњ передбачено виконанн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом чи не випливаЇ ≥з сут≥ договору.
3. « моменту вираженн¤ третьою особою нам≥ру скористатис¤ своњм правом сторони не можуть роз≥рвати або зм≥нити догов≥р без згоди третьоњ особи, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
4. якщо трет¤ особа в≥дмовилас¤ в≥д права, наданого њй на п≥дстав≥ договору, сторона, ¤ка уклала догов≥р на користь третьоњ особи, може сама скористатис¤ цим правом, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з сут≥ договору.
1. “лумаченн¤ умов договору зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статт≥ 213 цього одексу.
2. ” раз≥ тлумаченн¤ умов договору можуть враховуватис¤ також типов≥ умови (типов≥ договори), нав≥ть ¤кщо в договор≥ немаЇ посиланн¤ на ц≥ умови.
1. ƒогов≥р Ї укладеним, ¤кщо сторони в належн≥й форм≥ дос¤гли згоди з ус≥х ≥стотних умов договору.
≤стотними умовами договору Ї умови про предмет договору, умови, що визначен≥ законом ¤к ≥стотн≥ або Ї необх≥дними дл¤ договор≥в даного виду, а також ус≥ т≥ умови, щодо ¤ких за за¤вою хоча б одн≥Їњ ≥з стор≥н маЇ бути дос¤гнуто згоди.
2. ƒогов≥р укладаЇтьс¤ шл¤хом пропозиц≥њ одн≥Їњ сторони укласти догов≥р (оферти) ≥ прийн¤тт¤ пропозиц≥њ (акцепту) другою стороною.
1. ƒогов≥р може бути укладений у будь-¤к≥й форм≥, ¤кщо вимоги щодо форми договору не встановлен≥ законом.
2. якщо сторони домовилис¤ укласти догов≥р у певн≥й форм≥, в≥н вважаЇтьс¤ укладеним з моменту наданн¤ йому ц≥Їњ форми, нав≥ть ¤кщо законом ц¤ форма дл¤ даного виду договор≥в не вимагалас¤.
3. якщо сторони домовились укласти у письмов≥й форм≥ догов≥р, щодо ¤кого законом не встановлена письмова форма, такий догов≥р Ї укладеним з моменту його п≥дписанн¤ сторонами.
4. якщо сторони домовилис¤ про нотар≥альне посв≥дченн¤ договору, щодо ¤кого законом не вимагаЇтьс¤ нотар≥альне посв≥дченн¤, такий догов≥р Ї укладеним з моменту його нотар≥ального посв≥дченн¤. ƒогов≥р про закуп≥влю, ¤кий укладаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро закуп≥влю товар≥в, роб≥т ≥ послуг за державн≥ кошти" ( 1490-14 ), на вимогу замовника п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому нотар≥альному посв≥дченню та вважаЇтьс¤ укладеним з моменту його нотар≥ального посв≥дченн¤
1. ƒогов≥р Ї укладеним з моменту одержанн¤ особою, ¤ка направила пропозиц≥ю укласти догов≥р, в≥дпов≥д≥ про прийн¤тт¤ ц≥Їњ пропозиц≥њ.
2. якщо в≥дпов≥дно до акта цив≥льного законодавства дл¤ укладенн¤ договору необх≥дн≥ також переданн¤ майна або вчиненн¤ ≥ншоњ д≥њ, догов≥р Ї укладеним з моменту переданн¤ в≥дпов≥дного майна або вчиненн¤ певноњ д≥њ.
3. ƒогов≥р, ¤кий п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню або державн≥й реЇстрац≥њ, Ї укладеним з моменту його нотар≥ального посв≥дченн¤ або державноњ реЇстрац≥њ, а в раз≥ необх≥дност≥ ≥ нотар≥ального посв≥дченн¤, ≥ державноњ реЇстрац≥њ - з моменту державноњ реЇстрац≥њ.
1. ѕропозиц≥ю укласти догов≥р (оферту) може зробити кожна ≥з стор≥н майбутнього договору.
ѕропозиц≥¤ укласти догов≥р маЇ м≥стити ≥стотн≥ умови договору ≥ виражати нам≥р особи, ¤ка њњ зробила, вважати себе зобов'¤заною у раз≥ њњ прийн¤тт¤.
2. –еклама або ≥нш≥ пропозиц≥њ, адресован≥ невизначеному колу ос≥б, Ї запрошенн¤м робити пропозиц≥њ укласти догов≥р, ¤кщо ≥нше не вказано у реклам≥ або ≥нших пропозиц≥¤х.
3. ѕропозиц≥¤ укласти догов≥р може бути в≥дкликана до моменту або в момент њњ одержанн¤ адресатом. ѕропозиц≥¤ укласти догов≥р, одержана адресатом, не може бути в≥дкликана прот¤гом строку дл¤ в≥дпов≥д≥, ¤кщо ≥нше не вказане у пропозиц≥њ або не випливаЇ з њњ сут≥ чи обставин, за ¤ких вона була зроблена.
1. ¬≥дпов≥дь особи, ¤к≥й адресована пропозиц≥¤ укласти догов≥р, про њњ прийн¤тт¤ (акцепт) повинна бути повною ≥ безумовною.
2. якщо особа, ¤ка одержала пропозиц≥ю укласти догов≥р, у межах строку дл¤ в≥дпов≥д≥ вчинила д≥ю в≥дпов≥дно до вказаних у пропозиц≥њ умов договору (в≥двантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила в≥дпов≥дну суму грошей тощо), ¤ка засв≥дчуЇ њњ бажанн¤ укласти догов≥р, ц¤ д≥¤ Ї прийн¤тт¤м пропозиц≥њ, ¤кщо ≥нше не вказане в пропозиц≥њ укласти догов≥р або не встановлено законом.
3. ќсоба, ¤ка прийн¤ла пропозиц≥ю, може в≥дкликати свою в≥дпов≥дь про њњ прийн¤тт¤, пов≥домивши про це особу, ¤ка зробила пропозиц≥ю укласти догов≥р, до моменту або в момент одержанн¤ нею в≥дпов≥д≥ про прийн¤тт¤ пропозиц≥њ.
1. якщо у пропозиц≥њ укласти догов≥р вказаний строк дл¤ в≥дпов≥д≥, догов≥р Ї укладеним, коли особа, ¤ка зробила пропозиц≥ю, одержала в≥дпов≥дь про прийн¤тт¤ пропозиц≥њ прот¤гом цього строку.
1. якщо пропозиц≥ю укласти догов≥р зроблено усно ≥ в н≥й не вказаний строк дл¤ в≥дпов≥д≥, догов≥р Ї укладеним, коли особа, ¤к≥й було зроблено пропозиц≥ю, негайно за¤вила про њњ прийн¤тт¤.
2. якщо пропозиц≥ю укласти догов≥р, в ¤к≥й не вказаний строк дл¤ в≥дпов≥д≥, зроблено у письмов≥й форм≥, догов≥р Ї укладеним, коли особа, ¤ка зробила пропозиц≥ю, одержала в≥дпов≥дь прот¤гом строку, встановленого актом цив≥льного законодавства, а ¤кщо цей строк не встановлений, - прот¤гом нормально необх≥дного дл¤ цього часу.
1. якщо в≥дпов≥дь про прийн¤тт¤ пропозиц≥њ укласти догов≥р одержано ≥з зап≥зненн¤м, особа, ¤ка зробила пропозиц≥ю, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дних зобов'¤зань.
2. якщо в≥дпов≥дь про прийн¤тт¤ пропозиц≥њ укласти догов≥р було в≥дправлено своЇчасно, але одержано ≥з зап≥зненн¤м, особа, ¤ка зробила пропозиц≥ю укласти догов≥р, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дних зобов'¤зань, ¤кщо вона негайно пов≥домила особу, ¤к≥й було направлено пропозиц≥ю, про одержанн¤ в≥дпов≥д≥ ≥з зап≥зненн¤м.
¬≥дпов≥дь, одержана ≥з зап≥зненн¤м, Ї новою пропозиц≥Їю.
3. «а згодою особи, ¤ка зробила пропозиц≥ю, догов≥р може вважатись укладеним незалежно в≥д того, що в≥дпов≥дь про прийн¤тт¤ пропозиц≥њ укласти догов≥р було в≥дправлено та (або) одержано ≥з зап≥зненн¤м.
1. ¬≥дпов≥дь про згоду укласти догов≥р на ≥нших, н≥ж було запропоновано, умовах Ї в≥дмовою в≥д одержаноњ пропозиц≥њ ≥ водночас новою пропозиц≥Їю особ≥, ¤ка зробила попередню пропозиц≥ю.
1. ƒогов≥р Ї укладеним у м≥сц≥ проживанн¤ ф≥зичноњ особи або за м≥сцезнаходженн¤м юридичноњ особи, ¤ка зробила пропозиц≥ю укласти догов≥р, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. «м≥ст договору, укладеного на п≥дстав≥ правового акта органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, обов'¤зкового дл¤ стор≥н (сторони) договору, маЇ в≥дпов≥дати цьому акту.
2. ќсобливост≥ укладенн¤ договору на п≥дстав≥ правового акта органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤ встановлюютьс¤ актами цив≥льного законодавства.
1. –озб≥жност≥, що виникли м≥ж сторонами при укладенн≥ договору на п≥дстав≥ правового акта органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та в ≥нших випадках, встановлених законом, вир≥шуютьс¤ судом.
2. –озб≥жност≥, що виникли м≥ж сторонами при укладенн≥ договору не на п≥дстав≥ правового акта органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, можуть бути вир≥шен≥ судом у випадках, встановлених за домовлен≥стю стор≥н або законом.
1. ќсобливост≥ укладенн¤ договор≥в на б≥ржах, аукц≥онах, конкурсах тощо встановлюютьс¤ в≥дпов≥дними актами цив≥льного законодавства.
1. «м≥на або роз≥рванн¤ договору допускаЇтьс¤ лише за згодою стор≥н, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. ƒогов≥р може бути зм≥нено або роз≥рвано за р≥шенн¤м суду на вимогу одн≥Їњ ≥з стор≥н у раз≥ ≥стотного порушенн¤ договору другою стороною та в ≥нших випадках, встановлених договором або законом.
≤стотним Ї таке порушенн¤ стороною договору, коли внасл≥док завданоњ цим шкоди друга сторона значною м≥рою позбавл¤Їтьс¤ того, на що вона розраховувала при укладенн≥ договору.
3. ” раз≥ односторонньоњ в≥дмови в≥д договору у повному обс¤з≥ або частково, ¤кщо право на таку в≥дмову встановлено договором або законом, догов≥р Ї в≥дпов≥дно роз≥рваним або зм≥неним.
1. ” раз≥ ≥стотноњ зм≥ни обставин, ¤кими сторони керувалис¤ при укладенн≥ договору, догов≥р може бути зм≥нений або роз≥рваний за згодою стор≥н, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.
«м≥на обставин Ї ≥стотною, ¤кщо вони зм≥нилис¤ наст≥льки, що, ¤кби сторони могли це передбачити, вони не уклали б догов≥р або уклали б його на ≥нших умовах.
2. якщо сторони не дос¤гли згоди щодо приведенн¤ договору у в≥дпов≥дн≥сть з обставинами, ¤к≥ ≥стотно зм≥нились, або щодо його роз≥рванн¤, догов≥р може бути роз≥рваний, а з п≥дстав, встановлених частиною четвертою ц≥Їњ статт≥, - зм≥нений за р≥шенн¤м суду на вимогу за≥нтересованоњ сторони за на¤вност≥ одночасно таких умов:
1) в момент укладенн¤ договору сторони виходили з того, що така зм≥на обставин не настане;
2) зм≥на обставин зумовлена причинами, ¤к≥ за≥нтересована сторона не могла усунути п≥сл¤ њх виникненн¤ при вс≥й турботливост≥ та обачност≥, ¤к≥ в≥д нењ вимагалис¤;
3) виконанн¤ договору порушило б сп≥вв≥дношенн¤ майнових ≥нтерес≥в стор≥н ≥ позбавило б за≥нтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенн≥ договору;
4) ≥з сут≥ договору або звичањв д≥лового обороту не випливаЇ, що ризик зм≥ни обставин несе за≥нтересована сторона.
3. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору внасл≥док ≥стотноњ зм≥ни обставин суд, на вимогу будь-¤коњ ≥з стор≥н, визначаЇ насл≥дки роз≥рванн¤ договору виход¤чи з необх≥дност≥ справедливого розпод≥лу м≥ж сторонами витрат, понесених ними у зв'¤зку з виконанн¤м цього договору.
4. «м≥на договору у зв'¤зку з ≥стотною зм≥ною обставин допускаЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду у вин¤ткових випадках, коли роз≥рванн¤ договору суперечить сусп≥льним ≥нтересам або пот¤гне дл¤ стор≥н шкоду, ¤ка значно перевищуЇ затрати, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ договору на умовах, зм≥нених судом.
1. ” раз≥ зм≥ни договору зобов'¤занн¤ стор≥н зм≥нюютьс¤ в≥дпов≥дно до зм≥нених умов щодо предмета, м≥сц¤, строк≥в виконанн¤ тощо.
2. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору зобов'¤занн¤ стор≥н припин¤ютьс¤.
3. ” раз≥ зм≥ни або роз≥рванн¤ договору зобов'¤занн¤ зм≥нюЇтьс¤ або припин¤Їтьс¤ з моменту дос¤гненн¤ домовленост≥ про зм≥ну або роз≥рванн¤ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зм≥ни. якщо догов≥р зм≥нюЇтьс¤ або розриваЇтьс¤ у судовому пор¤дку, зобов'¤занн¤ зм≥нюЇтьс¤ або припин¤Їтьс¤ з моменту набранн¤ р≥шенн¤м суду про зм≥ну або роз≥рванн¤ договору законноњ сили.
4. —торони не мають права вимагати поверненн¤ того, що було виконане ними за зобов'¤занн¤м до моменту зм≥ни або роз≥рванн¤ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
5. якщо догов≥р зм≥нений або роз≥рваний у зв'¤зку з ≥стотним порушенн¤м договору одн≥Їю ≥з стор≥н, друга сторона може вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих зм≥ною або роз≥рванн¤м договору.
1. «м≥на або роз≥рванн¤ договору вчин¤Їтьс¤ в так≥й сам≥й форм≥, що й догов≥р, що зм≥нюЇтьс¤ або розриваЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом чи не випливаЇ ≥з звичањв д≥лового обороту.
ѕ≥дрозд≥л 1
ƒќ√ќ¬≤–Ќ≤ «ќЅќ¬'я«јЌЌя
1. «а договором куп≥вл≥-продажу одна сторона (продавець) передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати майно (товар) у власн≥сть друг≥й сторон≥ (покупцев≥), а покупець приймаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти майно (товар) ≥ сплатити за нього певну грошову суму.
1. ѕредметом договору куп≥вл≥-продажу може бути товар, ¤кий Ї у продавц¤ на момент укладенн¤ договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
2. ѕредметом договору куп≥вл≥-продажу можуть бути майнов≥ права. ƒо договору куп≥вл≥-продажу майнових прав застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з зм≥сту або характеру цих прав.
3. ѕредметом договору куп≥вл≥-продажу може бути право вимоги, ¤кщо вимога не маЇ особистого характеру. ƒо договору куп≥вл≥-продажу права вимоги застосовуютьс¤ положенн¤ про в≥дступленн¤ права вимоги, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
4. ƒо договору куп≥вл≥-продажу на б≥ржах, конкурсах, аукц≥онах (публ≥чних торгах), договору куп≥вл≥-продажу валютних ц≥нностей ≥ ц≥нних папер≥в застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, ¤кщо ≥нше не встановлено законом про ц≥ види договор≥в куп≥вл≥-продажу або не випливаЇ з њхньоњ сут≥.
5. ќсобливост≥ договору куп≥вл≥-продажу окремих вид≥в майна можуть встановлюватис¤ законом.
1. ƒогов≥р куп≥вл≥-продажу земельноњ д≥л¤нки, Їдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або ≥ншого нерухомого майна укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню та державн≥й реЇстрац≥њ.
1. ѕраво продажу товару, кр≥м випадк≥в примусового продажу та ≥нших випадк≥в, встановлених законом, належить власников≥ товару. якщо продавець товару не Ї його власником, покупець набуваЇ право власност≥ лише у випадку, ¤кщо власник не маЇ права вимагати його поверненн¤.
1. ѕродавець зобов'¤заний попередити покупц¤ про вс≥ права трет≥х ос≥б на товар, що продаЇтьс¤ (права наймача, право застави, право дов≥чного користуванн¤ тощо). ” раз≥ невиконанн¤ ц≥Їњ вимоги покупець маЇ право вимагати зниженн¤ ц≥ни або роз≥рванн¤ договору куп≥вл≥-продажу, ¤кщо в≥н не знав ≥ не м≥г знати про права трет≥х ос≥б на товар.
1. якщо трет¤ особа на п≥дставах, що виникли до продажу товару, пред'¤вить до покупц¤ позов про витребуванн¤ товару, покупець повинен пов≥домити про це продавц¤ та подати клопотанн¤ про залученн¤ його до участ≥ у справ≥. ѕродавець повинен вступити у справу на сторон≥ покупц¤.
2. якщо покупець не пов≥домив продавц¤ про пред'¤вленн¤ третьою особою позову про витребуванн¤ товару та не подав клопотанн¤ про залученн¤ продавц¤ до участ≥ у справ≥, продавець не в≥дпов≥даЇ перед покупцем, ¤кщо продавець доведе, що, вз¤вши участь у справ≥, в≥н м≥г би в≥двернути в≥д≥бранн¤ проданого товару у покупц¤.
3. якщо продавець був залучений до участ≥ у справ≥, але ухиливс¤ в≥д участ≥ в њњ розгл¤д≥, в≥н не маЇ права доводити неправильн≥сть веденн¤ справи покупцем.
1. ” раз≥ вилученн¤ за р≥шенн¤м суду товару у покупц¤ на користь третьоњ особи на п≥дставах, що виникли до продажу товару, продавець маЇ в≥дшкодувати покупцев≥ завдан≥ йому збитки, ¤кщо покупець не знав або не м≥г знати про на¤вн≥сть цих п≥дстав.
2. ѕравочин щодо зв≥льненн¤ продавц¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ або щодо њњ обмеженн¤ у раз≥ витребуванн¤ товару у покупц¤ третьою особою Ї н≥кчемним.
1. ѕродавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, визначений договором куп≥вл≥-продажу.
2. ѕродавець повинен одночасно з товаром передати покупцев≥ його приналежност≥ та документи (техн≥чний паспорт, сертиф≥кат ¤кост≥ тощо), що стосуютьс¤ товару та п≥дл¤гають переданню разом ≥з товаром в≥дпов≥дно до договору або акт≥в цив≥льного законодавства.
1. ѕродавець зобов'¤заний передати товар покупцев≥ у строк, встановлений договором куп≥вл≥-продажу, а ¤кщо зм≥ст договору не даЇ змоги визначити цей строк, - в≥дпов≥дно до положень статт≥ 530 цього одексу.
1. ќбов'¤зок продавц¤ передати товар покупцев≥ вважаЇтьс¤ виконаним у момент:
1) врученн¤ товару покупцев≥, ¤кщо договором встановлений обов'¤зок продавц¤ доставити товар;
2) наданн¤ товару в розпор¤дженн¤ покупц¤, ¤кщо товар маЇ бути переданий покупцев≥ за м≥сцезнаходженн¤м товару.
ƒоговором куп≥вл≥-продажу може бути встановлений ≥нший момент виконанн¤ продавцем обов'¤зку передати товар.
“овар вважаЇтьс¤ наданим у розпор¤дженн¤ покупц¤, ¤кщо у строк, встановлений договором, в≥н готовий до переданн¤ покупцев≥ у належному м≥сц≥ ≥ покупець по≥нформований про це. √отовий до переданн¤ товар повинен бути в≥дпов≥дним чином ≥дентиф≥кований дл¤ ц≥лей цього договору, зокрема шл¤хом маркуванн¤.
2. якщо з договору куп≥вл≥-продажу не випливаЇ обов'¤зок продавц¤ доставити товар або передати товар у його м≥сцезнаходженн≥, обов'¤зок продавц¤ передати товар покупцев≥ вважаЇтьс¤ виконаним у момент здач≥ товару перев≥зников≥ або орган≥зац≥њ зв'¤зку дл¤ доставки покупцев≥.
1. ” раз≥ в≥дмови продавц¤ передати проданий товар покупець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору куп≥вл≥-продажу.
2. якщо продавець в≥дмовивс¤ передати р≥ч, визначену ≥ндив≥дуальними ознаками, покупець маЇ право пред'¤вити продавцев≥ вимоги в≥дпов≥дно до статт≥ 620 цього одексу.
1. якщо продавець не передаЇ покупцев≥ приналежност≥ товару та документи, що стосуютьс¤ товару та п≥дл¤гають переданню разом з товаром в≥дпов≥дно до договору куп≥вл≥-продажу або акт≥в цив≥льного законодавства, покупець маЇ право встановити розумний строк дл¤ њх переданн¤.
2. якщо приналежност≥ товару або документи, що стосуютьс¤ товару, не передан≥ продавцем у встановлений строк, покупець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору куп≥вл≥-продажу та повернути товар продавцев≥.
1. якщо право власност≥ переходить до покупц¤ ран≥ше в≥д переданн¤ товару, продавець зобов'¤заний до переданн¤ збер≥гати товар, не допускаючи його пог≥ршенн¤. Ќеобх≥дн≥ дл¤ цього витрати покупець зобов'¤заний в≥дшкодувати продавцев≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ товару переходить до покупц¤ з моменту переданн¤ йому товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ товару, проданого п≥д час його транспортуванн¤, переходить до покупц¤ з моменту укладенн¤ договору куп≥вл≥-продажу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або звича¤ми д≥лового обороту.
3. ”мова договору куп≥вл≥-продажу про те, що ризик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ товару переходить до покупц¤ з моменту здач≥ товару першому перев≥зников≥, на вимогу покупц¤ може бути визнана судом нед≥йсною, ¤кщо в момент укладенн¤ договору продавець знав або м≥г знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не пов≥домив про це покупц¤.
1. ≥льк≥сть товару, що продаЇтьс¤, встановлюЇтьс¤ у договор≥ куп≥вл≥-продажу у в≥дпов≥дних одиниц¤х вим≥ру або грошовому вираженн≥.
2. ”мова щодо к≥лькост≥ товару може бути погоджена шл¤хом встановленн¤ у договор≥ куп≥вл≥-продажу пор¤дку визначенн¤ ц≥Їњ к≥лькост≥.
1. якщо продавець передав покупцев≥ меншу к≥льк≥сть товару, н≥ж це встановлено договором куп≥вл≥-продажу, покупець маЇ право вимагати переданн¤ к≥лькост≥ товару, ¤коњ не вистачаЇ, або в≥дмовитис¤ в≥д переданого товару та його оплати, а ¤кщо в≥н оплачений, - вимагати поверненн¤ сплаченоњ за нього грошовоњ суми.
2. якщо продавець передав покупцев≥ б≥льшу к≥льк≥сть товару, н≥ж це встановлено договором куп≥вл≥-продажу, покупець зобов'¤заний пов≥домити про це продавц¤. якщо в розумний строк п≥сл¤ одержанн¤ такого пов≥домленн¤ продавець не розпор¤дитьс¤ товаром, покупець маЇ право прийн¤ти весь товар, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
3. якщо покупець прийн¤в б≥льшу к≥льк≥сть товару, н≥ж це встановлено договором куп≥вл≥-продажу, в≥н зобов'¤заний оплатити додатково прийн¤тий товар за ц≥ною, встановленою дл¤ товару, прийн¤того в≥дпов≥дно до договору, ¤кщо ≥нша ц≥на не встановлена за домовлен≥стю стор≥н.
1. якщо за договором куп≥вл≥-продажу переданню п≥дл¤гаЇ товар у певному сп≥вв≥дношенн≥ за видами, модел¤ми, розм≥рами, кольорами або ≥ншими ознаками (асортимент), продавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар в асортимент≥, погодженому сторонами.
2. якщо договором куп≥вл≥-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у пор¤дку, встановленому договором, але ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ випливаЇ, що товар п≥дл¤гаЇ переданню покупцев≥ в асортимент≥, продавець маЇ право передати покупцев≥ товар в асортимент≥ виход¤чи з потреб покупц¤, ¤к≥ були в≥дом≥ продавцев≥ на момент укладенн¤ договору, або в≥дмовитис¤ в≥д договору.
1. якщо продавець передав товар в асортимент≥, що не в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, покупець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д його прийн¤тт¤ та оплати, а ¤кщо в≥н вже оплачений, - вимагати поверненн¤ сплаченоњ за нього грошовоњ суми.
2. якщо продавець передав покупцев≥ частину товару, асортимент ¤кого в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, ≥ частину товару з порушенн¤м асортименту, покупець маЇ право на св≥й виб≥р:
1) прийн¤ти частину товару, що в≥дпов≥даЇ умовам договору, ≥ в≥дмовитис¤ в≥д решти товару;
2) в≥дмовитис¤ в≥д усього товару;
3) вимагати зам≥ни частини товару, що не в≥дпов≥даЇ асортименту, товаром в асортимент≥, ¤кий встановлено договором;
4) прийн¤ти весь товар.
3. ” раз≥ в≥дмови в≥д товару, асортимент ¤кого не в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, або пред'¤вленн¤ вимоги про зам≥ну цього товару покупець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д оплати цього товару, а ¤кщо в≥н вже оплачений, - вимагати поверненн¤ сплаченоњ за нього грошовоњ суми.
4. “овар, асортимент ¤кого не в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, Ї прийн¤тим, ¤кщо покупець у розумний строк п≥сл¤ його одержанн¤ не пов≥домив продавц¤ про свою в≥дмову в≥д нього.
5. якщо покупець не в≥дмовивс¤ в≥д товару, асортимент ¤кого не в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, в≥н зобов'¤заний оплатити його за ц≥ною, погодженою з продавцем.
якщо продавець не вжив необх≥дних заход≥в щодо погодженн¤ ц≥ни в розумний строк, покупець оплачуЇ товар за ц≥ною, ¤ка на момент укладенн¤ договору куп≥вл≥-продажу застосовувалас¤ щодо аналог≥чного товару.
1. ѕродавець повинен передати покупцев≥ товар, ¤к≥сть ¤кого в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу.
2. ” раз≥ в≥дсутност≥ в договор≥ куп≥вл≥-продажу умов щодо ¤кост≥ товару продавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, придатний дл¤ мети, з ¤кою товар такого роду звичайно використовуЇтьс¤.
якщо продавець при укладенн≥ договору куп≥вл≥-продажу був пов≥домлений покупцем про конкретну мету придбанн¤ товару, продавець повинен передати покупцев≥ товар, придатний дл¤ використанн¤ в≥дпов≥дно до ц≥Їњ мети.
3. ” раз≥ продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцев≥ товар, ¤кий в≥дпов≥даЇ зразку та (або) опису.
4. якщо законом встановлено вимоги щодо ¤кост≥ товару, продавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, ¤кий в≥дпов≥даЇ цим вимогам.
ѕродавець ≥ покупець можуть домовитис¤ про переданн¤ товару п≥двищеноњ ¤кост≥ пор≥вн¤но з вимогами, встановленими законом.
1. ¬≥дпов≥дн≥сть товару вимогам законодавства п≥дтверджуЇтьс¤ способом та в пор¤дку, встановленими законом та ≥ншими нормативно-правовими актами.
1. “овар, ¤кий продавець передаЇ або зобов'¤заний передати покупцев≥, маЇ в≥дпов≥дати вимогам щодо його ¤кост≥ в момент його переданн¤ покупцев≥, ¤кщо ≥нший момент визначенн¤ в≥дпов≥дност≥ товару цим вимогам не встановлено договором куп≥вл≥-продажу.
2. ƒоговором або законом може бути встановлений строк, прот¤гом ¤кого продавець гарантуЇ ¤к≥сть товару (гарант≥йний строк).
3. √арант≥¤ ¤кост≥ товару поширюЇтьс¤ на вс≥ комплектуюч≥ вироби, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. √арант≥йний строк починаЇтьс¤ з моменту переданн¤ товару покупцев≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором куп≥вл≥-продажу.
2. √арант≥йний строк, встановлений договором куп≥вл≥-продажу, продовжуЇтьс¤ на час, прот¤гом ¤кого покупець не м≥г використовувати товар у зв'¤зку з обставинами, що залежать в≥д продавц¤, до усуненн¤ њх продавцем.
√арант≥йний строк продовжуЇтьс¤ на час, прот¤гом ¤кого товар не м≥г використовуватис¤ у зв'¤зку з ви¤вленими в ньому недол≥ками, за умови пов≥домленн¤ про це продавц¤ в пор¤дку, встановленому статтею 688 цього одексу.
3. √арант≥йний строк на комплектуючий вир≥б дор≥внюЇ гарант≥йному строку на основний вир≥б ≥ починаЇ спливати одночасно з ним.
4. ” раз≥ зам≥ни товару (комплектуючого виробу) неналежноњ ¤кост≥ на товар (комплектуючий вир≥б), що в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, гарант≥йний строк на нього починаЇ спливати з моменту зам≥ни.
1. «аконом або ≥ншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, з≥ спливом ¤кого товар вважаЇтьс¤ непридатним дл¤ використанн¤ за призначенн¤м (строк придатност≥).
2. —трок придатност≥ товару визначаЇтьс¤ пер≥одом часу, ¤кий обчислюЇтьс¤ з дн¤ його виготовленн¤ ≥ прот¤гом ¤кого товар Ї придатним дл¤ використанн¤, або терм≥ном (датою), до настанн¤ ¤кого товар Ї придатним дл¤ використанн¤.
3. ѕродавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, на ¤кий встановлено строк придатност≥, з таким розрахунком, щоб в≥н м≥г бути використаний за призначенн¤м до спливу цього строку.
1. ѕокупець, ¤кому переданий товар неналежноњ ¤кост≥, маЇ право, незалежно в≥д можливост≥ використанн¤ товару за призначенн¤м, вимагати в≥д продавц¤ за своњм вибором:
1) пропорц≥йного зменшенн¤ ц≥ни;
2) безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в товару в розумний строк;
3) в≥дшкодуванн¤ витрат на усуненн¤ недол≥к≥в товару.
2. ” раз≥ ≥стотного порушенн¤ вимог щодо ¤кост≥ товару (ви¤вленн¤ недол≥к≥в, ¤к≥ не можна усунути, недол≥к≥в, усуненн¤ ¤ких пов'¤зане з непропорц≥йними витратами або затратами часу, недол≥к≥в, ¤к≥ ви¤вилис¤ неодноразово чи з'¤вилис¤ знову п≥сл¤ њх усуненн¤) покупець маЇ право за своњм вибором:
1) в≥дмовитис¤ в≥д договору ≥ вимагати поверненн¤ сплаченоњ за товар грошовоњ суми;
2) вимагати зам≥ни товару.
3. якщо продавець товару неналежноњ ¤кост≥ не Ї його виготовлювачем, вимоги щодо зам≥ни, безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в товару ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в можуть бути пред'¤влен≥ до продавц¤ або виготовлювача товару.
4. ѕоложенн¤ ц≥Їњ статт≥ застосовуютьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено цим одексом або ≥ншим законом.
1. ѕродавець в≥дпов≥даЇ за недол≥ки товару, ¤кщо покупець доведе, що вони виникли до переданн¤ товару покупцев≥ або з причин, ¤к≥ ≥снували до цього моменту.
2. якщо продавцем надан≥ гарант≥њ щодо ¤кост≥ товару, продавець в≥дпов≥даЇ за його недол≥ки, ¤кщо в≥н не доведе, що вони виникли п≥сл¤ його переданн¤ покупцев≥ внасл≥док порушенн¤ покупцем правил користуванн¤ чи збер≥ганн¤ товару, д≥й трет≥х ос≥б, випадку або непереборноњ сили.
1. ѕокупець маЇ право пред'¤вити вимогу у зв'¤зку з недол≥ками товару за умови, що недол≥ки ви¤влен≥ в строки, встановлен≥ ц≥Їю статтею, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. якщо на товар не встановлений гарант≥йний строк або строк придатност≥, вимога у зв'¤зку з його недол≥ками може бути пред'¤влена покупцем за умови, що недол≥ки були ви¤влен≥ прот¤гом розумного строку, але в межах двох рок≥в, а щодо нерухомого майна - в межах трьох рок≥в в≥д дн¤ переданн¤ товару покупцев≥, ¤кщо договором або законом не встановлений б≥льший строк.
якщо встановити день переданн¤ нерухомого майна неможливо або ¤кщо покупець волод≥в нерухомим майном до укладенн¤ договору, зазначен≥ строки обчислюютьс¤ в≥д дн¤ укладенн¤ договору.
—трок дл¤ ви¤вленн¤ недол≥к≥в товару, що перевозивс¤ або був в≥дправлений поштою, обчислюЇтьс¤ в≥д дн¤ одержанн¤ товару в м≥сц≥ призначенн¤.
3. якщо на товар встановлено гарант≥йний строк, покупець маЇ право пред'¤вити вимогу у зв'¤зку з недол≥ками товару, ¤к≥ були ви¤влен≥ прот¤гом цього строку.
якщо на комплектуючий вир≥б встановлено гарант≥йний строк меншоњ тривалост≥, н≥ж на основний вир≥б, покупець маЇ право пред'¤вити вимогу у зв'¤зку з недол≥ками комплектуючого виробу, ¤кщо ц≥ недол≥ки були ви¤влен≥ прот¤гом гарант≥йного строку на основний вир≥б.
якщо на комплектуючий вир≥б встановлено гарант≥йний строк б≥льшоњ тривалост≥, н≥ж гарант≥йний строк на основний вир≥б, покупець маЇ право пред'¤вити вимогу у зв'¤зку з недол≥ками товару, ¤кщо недол≥ки у комплектуючому вироб≥ ви¤влен≥ прот¤гом гарант≥йного строку на нього, незалежно в≥д спливу гарант≥йного строку на основний вир≥б.
4. ѕокупець маЇ право пред'¤вити вимогу у зв'¤зку з недол≥ками товару, на ¤кий встановлений строк придатност≥, ¤кщо вони ви¤влен≥ прот¤гом строку придатност≥ товару.
5. якщо недол≥ки товару ви¤влен≥ покупцем п≥сл¤ спливу гарант≥йного строку або строку придатност≥, продавець несе в≥дпов≥дальн≥сть, ¤кщо покупець доведе, що недол≥ки товару виникли до переданн¤ йому товару або з причин, ¤к≥ ≥снували до цього моменту.
1. ƒо вимог у зв'¤зку з недол≥ками проданого товару застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к, ¤ка обчислюЇтьс¤ в≥д дн¤ ви¤вленн¤ недол≥к≥в у межах строк≥в, встановлених статтею 680 цього одексу, а ¤кщо на товар встановлено гарант≥йний строк (строк придатност≥), - в≥д дн¤ ви¤вленн¤ недол≥к≥в у межах гарант≥йного строку (строку придатност≥).
1. ѕродавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, що в≥дпов≥даЇ умов≥ договору куп≥вл≥-продажу щодо комплектност≥.
2. якщо договором куп≥вл≥-продажу не встановлено умов щодо комплектност≥ товару, продавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, комплектн≥сть ¤кого визначаЇтьс¤ звича¤ми д≥лового обороту або ≥ншими вимогами, що звичайно ставл¤тьс¤.
1. якщо договором куп≥вл≥-продажу встановлений обов'¤зок продавц¤ передати покупцев≥ певний наб≥р товару у комплект≥ (комплект товару), зобов'¤занн¤ Ї виконаним з моменту переданн¤ продавцем усього товару, включеного до комплекту.
2. ѕродавець зобов'¤заний передати весь товар, ¤кий входить до комплекту, одночасно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.
1. ” раз≥ переданн¤ некомплектного товару покупець маЇ право вимагати в≥д продавц¤ за своњм вибором:
1) пропорц≥йного зменшенн¤ ц≥ни;
2) доукомплектуванн¤ товару в розумний строк.
2. якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець маЇ право за своњм вибором:
1) вимагати зам≥ни некомплектного товару на комплектний;
2) в≥дмовитис¤ в≥д договору ≥ вимагати поверненн¤ сплаченоњ грошовоњ суми.
3. Ќасл≥дки, передбачен≥ частинами першою та другою ц≥Їњ статт≥, застосовуютьс¤ також у раз≥ порушенн¤ продавцем обов'¤зку передати покупцев≥ комплект товару (статт¤ 683 цього одексу), ¤кщо ≥нше не встановлено договором або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.
1. ѕродавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар у тар≥ та (або) в упаковц≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором куп≥вл≥-продажу або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.
ќбов'¤зок переданн¤ товару у тар≥ та (або) в упаковц≥ не поширюЇтьс¤ на товари, ¤к≥ за своњм характером не потребують застосуванн¤ тари та (або) упакуванн¤.
2. “овар повинен бути переданий у тар≥ та (або) упакований звичайним дл¤ нього способом в упаковку, а за њх в≥дсутност≥ - способом, ¤кий забезпечуЇ схоронн≥сть товару цього роду за звичайних умов збер≥ганн¤ ≥ транспортуванн¤, ¤кщо договором куп≥вл≥-продажу не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки.
3. ѕродавець, ¤кий зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, зобов'¤заний передати покупцев≥ товар у тар≥ та (або) в упаковц≥, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам, встановленим актами цив≥льного законодавства.
1. якщо продавець передав покупцев≥ товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тар≥ та (або) упаковц≥, покупець маЇ право вимагати в≥д продавц¤ переданн¤ товару у належних тар≥ та (або) упаковц≥ або зам≥ни неналежних тари та (або) упаковки, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ чи характеру товару, або пред'¤вити до нього ≥нш≥ вимоги, що випливають ≥з переданн¤ товару неналежноњ ¤кост≥ (статт¤ 678 цього одексу).
1. ѕерев≥рка додержанн¤ продавцем умов договору куп≥вл≥-продажу щодо к≥лькост≥, асортименту, ¤кост≥, комплектност≥, тари та (або) упаковки товару та ≥нших умов зд≥йснюЇтьс¤ у випадках та в пор¤дку, встановлених договором або актами цив≥льного законодавства.
якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизац≥њ встановлено вимоги щодо пор¤дку перев≥рки к≥лькост≥, асортименту, ¤кост≥, комплектност≥, тари та (або) упаковки товару, пор¤док перев≥рки, визначений договором, маЇ в≥дпов≥дати цим вимогам.
2. якщо пор¤док перев≥рки додержанн¤ продавцем умов договору куп≥вл≥-продажу не встановлений в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥, перев≥рка зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до звичањв д≥лового обороту або вимог, що звичайно ставл¤тьс¤ в таких випадках.
3. ќбов'¤зок перев≥р¤ти к≥льк≥сть, асортимент, ¤к≥сть, комплектн≥сть, тару та (або) упаковку товару (випробовуванн¤, анал≥з, огл¤д тощо) може бути покладений на продавц¤ в≥дпов≥дно до договору куп≥вл≥-продажу, акт≥в цив≥льного законодавства та нормативно-правових акт≥в з питань стандартизац≥њ. ” цьому раз≥ продавець повинен на вимогу покупц¤ надати йому докази проведенн¤ такоњ перев≥рки.
4. ѕерев≥рка додержанн¤ умов договору куп≥вл≥-продажу щодо предмета договору продавцем ≥ покупцем маЇ зд≥йснюватис¤ на одних ≥ тих самих умовах.
1. ѕокупець зобов'¤заний пов≥домити продавц¤ про порушенн¤ умов договору куп≥вл≥-продажу щодо к≥лькост≥, асортименту, ¤кост≥, комплектност≥, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цив≥льного законодавства, а ¤кщо такий строк не встановлений, - в розумний строк п≥сл¤ того, ¤к порушенн¤ могло бути ви¤влене в≥дпов≥дно до характеру ≥ призначенн¤ товару.
” раз≥ невиконанн¤ покупцем цього обов'¤зку продавець маЇ право частково або в повному обс¤з≥ в≥дмовитис¤ в≥д задоволенн¤ в≥дпов≥дних вимог покупц¤, ¤кщо продавець доведе, що невиконанн¤ покупцем обов'¤зку пов≥домити продавц¤ про порушенн¤ умов договору куп≥вл≥-продажу спричинило неможлив≥сть задоволенн¤ його вимог або спричинить дл¤ продавц¤ витрати, що перевищують його витрати у раз≥ своЇчасного пов≥домленн¤ про порушенн¤ умов договору.
2. якщо продавець знав або м≥г знати про те, що переданий покупцев≥ товар не в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, в≥н не маЇ права посилатис¤ на те, що не одержав в≥д покупц¤ пов≥домленн¤ про порушенн¤ умов договору, та на насл≥дки невиконанн¤ покупцем цього обов'¤зку, встановлен≥ частиною першою ц≥Їњ статт≥.
1. ѕокупець зобов'¤заний прийн¤ти товар, кр≥м випадк≥в, коли в≥н маЇ право вимагати зам≥ни товару або маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору куп≥вл≥-продажу.
2. ѕокупець зобов'¤заний вчинити д≥њ, ¤к≥ в≥дпов≥дно до вимог, що звичайно ставл¤тьс¤, необх≥дн≥ з його боку дл¤ забезпеченн¤ переданн¤ та одержанн¤ товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або актами цив≥льного законодавства.
1. якщо покупець (одержувач) в≥дмовивс¤ в≥д прийн¤тт¤ товару, переданого продавцем, в≥н зобов'¤заний забезпечити схоронн≥сть цього товару, негайно пов≥домивши про це продавц¤.
2. ѕродавець зобов'¤заний забрати (вивезти) товар, не прийн¤тий покупцем (одержувачем), або розпор¤дитис¤ ним в розумний строк.
якщо продавець у цей строк не розпор¤дитьс¤ товаром, покупець маЇ право реал≥зувати товар або повернути його продавцев≥.
3. ¬итрати покупц¤ у зв'¤зку ≥з збер≥ганн¤м товару, його реал≥зац≥Їю або поверненн¤м продавцев≥ п≥дл¤гають в≥дшкодуванню продавцем. ѕри цьому суми, одержан≥ в≥д реал≥зац≥њ товару, передаютьс¤ продавцев≥ за вирахуванн¤м сум, що належать покупцев≥.
4. якщо покупець без достатн≥х п≥дстав звол≥каЇ з прийн¤тт¤м товару або в≥дмовивс¤ його прийн¤ти, продавець маЇ право вимагати в≥д нього прийн¤ти та оплатити товар або маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору куп≥вл≥-продажу.
1. ѕокупець зобов'¤заний оплатити товар за ц≥ною, встановленою у договор≥ куп≥вл≥-продажу, або, ¤кщо вона не встановлена у договор≥ ≥ не може бути визначена виход¤чи з його умов, - за ц≥ною, що визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статт≥ 632 цього одексу, а також вчинити за св≥й рахунок д≥њ, ¤к≥ в≥дпов≥дно до договору, акт≥в цив≥льного законодавства або вимог, що звичайно ставл¤тьс¤, необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ платежу.
2. якщо ц≥ну встановлено залежно в≥д ваги товару, вона визначаЇтьс¤ за вагою нетто, ¤кщо ≥нше не встановлено договором куп≥вл≥-продажу.
3. якщо договором куп≥вл≥-продажу встановлено, що ц≥на товару п≥дл¤гаЇ зм≥н≥ залежно в≥д показник≥в, що зумовлюють ц≥ну товару (соб≥варт≥сть, затрати тощо), але при цьому не визначено способу њњ перегл¤ду, ц≥на визначаЇтьс¤ виход¤чи ≥з сп≥вв≥дношенн¤ цих показник≥в на момент укладенн¤ договору ≥ на момент переданн¤ товару.
якщо продавець прострочив виконанн¤ обов'¤зку щодо переданн¤ товару, ц≥на визначаЇтьс¤ виход¤чи ≥з сп≥вв≥дношенн¤ цих показник≥в на момент укладенн¤ договору ≥ на день переданн¤ товару, встановлений у договор≥, а ¤кщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений в≥дпов≥дно до статт≥ 530 цього одексу.
ѕоложенн¤ ц≥Їњ частини про визначенн¤ ц≥ни товару застосовуютьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено актами цив≥льного законодавства або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.
1. ѕокупець зобов'¤заний оплатити товар п≥сл¤ його прийн¤тт¤ або прийн¤тт¤ товаророзпор¤дчих документ≥в на нього, ¤кщо договором або актами цив≥льного законодавства не встановлений ≥нший строк оплати товару.
2. ѕокупець зобов'¤заний сплатити продавцев≥ повну ц≥ну переданого товару. ƒоговором куп≥вл≥-продажу може бути передбачено розстроченн¤ платежу.
3. ” раз≥ простроченн¤ оплати товару продавець маЇ право вимагати оплати товару та сплати процент≥в за користуванн¤ чужими грошовими коштами.
4. якщо покупець в≥дмовивс¤ прийн¤ти та оплатити товар, продавець маЇ право за своњм вибором вимагати оплати товару або в≥дмовитис¤ в≥д договору куп≥вл≥-продажу.
5. якщо продавець зобов'¤заний передати покупцев≥ кр≥м неоплаченого також ≥нший товар, в≥н маЇ право зупинити переданн¤ цього товару до повноњ оплати всього ран≥ше переданого товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або актами цив≥льного законодавства.
1. якщо договором встановлений обов'¤зок покупц¤ частково або повн≥стю оплатити товар до його переданн¤ продавцем (попередн¤ оплата), покупець повинен зд≥йснити оплату в строк, встановлений договором куп≥вл≥-продажу, а ¤кщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений в≥дпов≥дно до статт≥ 530 цього одексу.
” раз≥ невиконанн¤ покупцем обов'¤зку щодо попередньоњ оплати товару застосовуютьс¤ положенн¤ статт≥ 538 цього одексу.
2. якщо продавець, ¤кий одержав суму попередньоњ оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець маЇ право вимагати переданн¤ оплаченого товару або поверненн¤ суми попередньоњ оплати.
3. Ќа суму попередньоњ оплати нараховуютьс¤ проценти в≥дпов≥дно до статт≥ 536 цього одексу в≥д дн¤, коли товар мав бути переданий, до дн¤ фактичного переданн¤ товару покупцев≥ або поверненн¤ йому суми попередньоњ оплати. ƒоговором може бути встановлений обов'¤зок продавц¤ сплачувати проценти на суму попередньоњ оплати в≥д дн¤ одержанн¤ ц≥Їњ суми в≥д покупц¤.
1. ƒоговором куп≥вл≥-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з в≥дстроченн¤м або з розстроченн¤м платежу.
2. “овар продаЇтьс¤ в кредит за ц≥нами, що д≥ють на день продажу. «м≥на ц≥ни на товар, проданий в кредит, не Ї п≥дставою дл¤ проведенн¤ перерахунку, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
3. ” раз≥ невиконанн¤ продавцем обов'¤зку щодо переданн¤ товару, проданого в кредит, застосовуютьс¤ положенн¤ статт≥ 665 цього одексу.
4. якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець маЇ право вимагати поверненн¤ неоплаченого товару.
5. якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуютьс¤ проценти в≥дпов≥дно до статт≥ 536 цього одексу в≥д дн¤, коли товар мав бути оплачений, до дн¤ його фактичноњ оплати.
ƒоговором куп≥вл≥-продажу може бути передбачений обов'¤зок покупц¤ сплачувати проценти на суму, що в≥дпов≥даЇ ц≥н≥ товару, проданого в кредит, починаючи в≥д дн¤ переданн¤ товару продавцем.
6. « моменту переданн¤ товару, проданого в кредит, ≥ до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
1. ƒоговором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченн¤м платежу.
≤стотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстроченн¤ платежу Ї ц≥на товару, пор¤док, строки ≥ розм≥ри платеж≥в.
2. якщо покупець не зд≥йснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченн¤м платежу ≥ переданий йому товар, продавець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору ≥ вимагати поверненн¤ проданого товару.
3. ƒо договору про продаж товару в кредит з умовою про розстроченн¤ платежу застосовуютьс¤ положенн¤ частин третьоњ, п'¤тоњ та шостоњ статт≥ 694 цього одексу.
1. ƒоговором може бути встановлений обов'¤зок продавц¤ або покупц¤ страхувати товар.
2. якщо сторона, ¤ка зобов'¤зана страхувати товар, не застрахувала його, друга сторона маЇ право застрахувати товар ≥ вимагати в≥дшкодуванн¤ витрат на страхуванн¤ або в≥дмовитис¤ в≥д договору.
1. ƒоговором може бути встановлено, що право власност≥ на переданий покупцев≥ товар збер≥гаЇтьс¤ за продавцем до оплати товару або настанн¤ ≥нших обставин. ” цьому раз≥ покупець не маЇ права до переходу до нього права власност≥ розпор¤джатис¤ товаром, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, законом або не випливаЇ ≥з призначенн¤ та властивостей товару.
2. якщо покупець прострочив оплату товару, продавець маЇ право вимагати в≥д нього поверненн¤ товару.
ѕродавець маЇ право вимагати в≥д покупц¤ поверненн¤ товару також у раз≥ ненастанн¤ обставин, за ¤ких право власност≥ на товар мало перейти до покупц¤.
1. «а договором роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу продавець, ¤кий зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з продажу товару, зобов'¤зуЇтьс¤ передати покупцев≥ товар, що звичайно призначаЇтьс¤ дл¤ особистого, домашнього або ≥ншого використанн¤, не пов'¤заного з п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, а покупець зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти товар ≥ оплатити його.
2. ƒогов≥р роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу Ї публ≥чним.
3. ƒо в≥дносин за договором роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу з участю покупц¤ - ф≥зичноњ особи, не врегульованих цим одексом, застосовуЇтьс¤ законодавство про захист прав споживач≥в.
4. ”мови договору, що обмежують права покупц¤ - ф≥зичноњ особи пор≥вн¤но з правами, встановленими цим одексом та законодавством про захист прав споживач≥в, Ї н≥кчемними.
5. ѕокупець маЇ право на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих йому продавцем внасл≥док використанн¤ ним переваг свого становища у виробнич≥й або торговельн≥й д≥¤льност≥.
1. ѕропозиц≥¤ товару в реклам≥, каталогах, а також ≥нших описах товару, звернених до невизначеного кола ос≥б, Ї публ≥чною пропозиц≥Їю укласти догов≥р, ¤кщо вона м≥стить ус≥ ≥стотн≥ умови договору.
2. ¬иставленн¤ товару, демонстрац≥¤ його зразк≥в або наданн¤ в≥домостей про товар (опис≥в, каталог≥в, фотозн≥мк≥в тощо) у м≥сц¤х його продажу Ї публ≥чною пропозиц≥Їю укласти догов≥р незалежно в≥д того чи вказана ц≥на та ≥нш≥ ≥стотн≥ умови договору куп≥вл≥-продажу, кр≥м випадк≥в, коли продавець ¤вно визначив, що в≥дпов≥дний товар не призначений дл¤ продажу.
1. ѕродавець зобов'¤заний надати покупцев≥ необх≥дну ≥ достов≥рну ≥нформац≥ю про товар, що пропонуЇтьс¤ до продажу. ≤нформац≥¤ маЇ в≥дпов≥дати вимогам закону та правилам роздр≥бноњ торг≥вл≥ щодо њњ зм≥сту ≥ способ≥в наданн¤.
2. ѕокупець маЇ право до укладенн¤ договору куп≥вл≥-продажу огл¤нути товар, вимагати проведенн¤ в його присутност≥ перев≥рки властивостей товару або демонстрац≥њ користуванн¤ товаром, ¤кщо це не виключено характером товару ≥ не суперечить правилам роздр≥бноњ торг≥вл≥.
3. якщо покупцев≥ не надано можливост≥ негайно одержати повну ≥ достов≥рну ≥нформац≥ю про товар у м≥сц≥ його продажу, в≥н маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих необірунтованим ухиленн¤м в≥д укладенн¤ договору, а ¤кщо догов≥р укладено, - в розумний строк в≥дмовитис¤ в≥д договору, вимагати поверненн¤ сплаченоњ за товар грошовоњ суми ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, а також моральноњ шкоди.
4. ѕродавець, ¤кий не надав покупцев≥ можливост≥ одержати повну ≥ достов≥рну ≥нформац≥ю про товар, несе в≥дпов≥дальн≥сть за недол≥ки товару, ¤к≥ виникли п≥сл¤ переданн¤ його покупцев≥, ¤кщо покупець доведе, що вони виникли у зв'¤зку з в≥дсутн≥стю у нього такоњ ≥нформац≥њ.
1. —торони можуть укласти догов≥р куп≥вл≥-продажу з умовою про прийн¤тт¤ покупцем товару у строк, встановлений договором, ≥ прот¤гом цього строку товар не може бути проданий продавцем ≥ншому покупцев≥.
2. якщо покупець не з'¤вивс¤ або не вчинив ≥нших необх≥дних д≥й дл¤ прийн¤тт¤ товару у встановлений строк, вважаЇтьс¤, що покупець в≥дмовивс¤ в≥д договору, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
3. ƒодатков≥ витрати продавц¤ на забезпеченн¤ переданн¤ товару покупцев≥ у встановлений строк включаютьс¤ в ц≥ну товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або актами цив≥льного законодавства.
1. —торони можуть укласти догов≥р куп≥вл≥-продажу товару на п≥дстав≥ ознайомленн¤ покупц¤ ≥з зразком товару (за описом, каталогом тощо).
2. ƒогов≥р куп≥вл≥-продажу товару за зразком Ї виконаним з моменту доставки товару у м≥сце, встановлене договором, а ¤кщо м≥сце переданн¤ товару не встановлене договором, - з моменту доставки товару за м≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи-покупц¤ або м≥сцезнаходженн¤м юридичноњ особи-покупц¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
3. ѕокупець до переданн¤ товару маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору за умови в≥дшкодуванн¤ продавцев≥ витрат, пов'¤заних ≥з вчиненн¤м д≥й щодо виконанн¤ договору.
1. якщо продаж товару зд≥йснюЇтьс¤ з використанн¤м автомат≥в, волод≥лець автомат≥в зобов'¤заний довести до покупц≥в ≥нформац≥ю про продавц¤ товару шл¤хом розм≥щенн¤ на автомат≥ або наданн¤ покупц¤м ≥ншим чином в≥домостей про найменуванн¤ продавц¤, його м≥сцезнаходженн¤, режим роботи, а також про д≥њ, ¤к≥ необх≥дно вчинити покупцев≥ дл¤ одержанн¤ товару.
2. ƒогов≥р роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу з використанн¤м автомат≥в Ї укладеним з моменту вчиненн¤ покупцем д≥й, необх≥дних дл¤ одержанн¤ товару.
3. якщо покупцев≥ не надаЇтьс¤ оплачений товар, продавець повинен на вимогу покупц¤ негайно надати покупцев≥ товар або повернути сплачену ним грошову суму.
4. якщо автомат використовуЇтьс¤ дл¤ розм≥ну грошей, придбанн¤ плат≥жних засоб≥в або обм≥ну валюти, застосовуютьс¤ положенн¤ про роздр≥бну куп≥влю-продаж, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.
1. якщо догов≥р роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцев≥, продавець зобов'¤заний у встановлений договором строк доставити товар за м≥сцем, указаним покупцем, а ¤кщо м≥сце переданн¤ товару покупцем не вказане, - за м≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи - покупц¤ або м≥сцезнаходженн¤м юридичноњ особи - покупц¤.
2. ƒогов≥р роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу з умовою про доставку товару покупцев≥ Ї виконаним з моменту врученн¤ товару покупцев≥, а у раз≥ його в≥дсутност≥ - особ≥, ¤ка пред'¤вила квитанц≥ю або ≥нший документ, що засв≥дчуЇ укладенн¤ договору або оформленн¤ доставки товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.
3. якщо договором не встановлений строк доставки товару дл¤ врученн¤ його покупцев≥, товар маЇ бути доставлений у розумний строк п≥сл¤ одержанн¤ вимоги покупц¤.
1. «а договором найму-продажу до переходу до покупц¤ права власност≥ на переданий йому продавцем товар покупець Ї наймачем (орендарем) цього товару.
2. ѕокупець стаЇ власником товару, переданого йому за договором найму-продажу, з моменту оплати товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. ѕокупець зобов'¤заний оплатити товар за ц≥ною, оголошеною продавцем у момент укладенн¤ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.
2. якщо договором встановлено попередню оплату товару (статт¤ 693 цього одексу), простроченн¤ покупцем оплати товару Ї в≥дмовою покупц¤ в≥д договору, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
3. ƒо договору роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу товару в кредит, у тому числ≥ з розстроченн¤м платежу, не застосовуютьс¤ положенн¤ абзацу першого частини п'¤тоњ статт≥ 694 цього одексу.
4. ѕокупець маЇ право повн≥стю оплатити товар у будь-¤кий час у межах встановленого договором пер≥оду розстроченн¤ його оплати.
1. ѕокупець маЇ право прот¤гом чотирнадц¤ти дн≥в з моменту переданн¤ йому непродовольчого товару неналежноњ ¤кост≥, ¤кщо тривал≥ший строк не оголошений продавцем, обм≥н¤ти його у м≥сц≥ куп≥вл≥ або ≥нших м≥сц¤х, оголошених продавцем, на аналог≥чний товар ≥нших розм≥ру, форми, габариту, фасону, комплектац≥њ тощо. ” раз≥ ви¤вленн¤ р≥зниц≥ в ц≥н≥ покупець проводить необх≥дний перерахунок з продавцем.
якщо у продавц¤ немаЇ необх≥дного дл¤ обм≥ну товару, покупець маЇ право повернути придбаний товар продавцев≥ та одержати сплачену за нього грошову суму.
¬имога покупц¤ про обм≥н або поверненн¤ товару п≥дл¤гаЇ задоволенню, ¤кщо товар не був у споживанн≥, збережено його товарний вид, споживч≥ властивост≥ та за на¤вност≥ доказ≥в придбанн¤ товару у цього продавц¤.
2. ѕерел≥к товар≥в, ¤к≥ не п≥дл¤гають обм≥ну або поверненню на п≥дставах, передбачених ц≥Їю статтею, встановлюЇтьс¤ нормативно-правовими актами.
1. ” раз≥ ви¤вленн¤ покупцем прот¤гом гарант≥йного або ≥нших строк≥в, встановлених обов'¤зковими дл¤ стор≥н правилами чи договором, недол≥к≥в, не застережених продавцем, або фальсиф≥кац≥њ товару покупець маЇ право за своњм вибором:
1) вимагати в≥д продавц¤ або виготовлювача безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в товару або в≥дшкодуванн¤ витрат, зд≥йснених покупцем чи третьою особою, на њх виправленн¤;
2) вимагати в≥д продавц¤ або виготовлювача зам≥ни товару на аналог≥чний товар належноњ ¤кост≥ або на такий самий товар ≥ншоњ модел≥ з в≥дпов≥дним перерахунком у раз≥ р≥зниц≥ в ц≥н≥;
3) вимагати в≥д продавц¤ або виготовлювача в≥дпов≥дного зменшенн¤ ц≥ни;
4) в≥дмовитис¤ в≥д договору ≥ вимагати поверненн¤ сплаченоњ за товар грошовоњ суми.
2. ѕокупець, ¤кий придбав непродовольч≥ товари, що вже були в користуванн≥ ≥ реал≥зован≥ через роздр≥бн≥ ком≥с≥йн≥ торговельн≥ п≥дприЇмства, про що в≥н був по≥нформований продавцем, маЇ право пред'¤вити вимоги, передбачен≥ частиною першою ц≥Їњ статт≥, ¤кщо придбан≥ товари м≥стили ≥стотн≥ недол≥ки, не застережен≥ продавцем.
1. ѕродавець або виготовлювач (чи уповноважен≥ ними представники) зобов'¤зан≥ прийн¤ти товар неналежноњ ¤кост≥ в≥д покупц¤ ≥ задовольнити його вимоги про зам≥ну товару або усуненн¤ недол≥к≥в. ƒоставка товару продавцев≥ та його поверненн¤ покупцев≥ зд≥йснюютьс¤ продавцем або виготовлювачем, а в раз≥ невиконанн¤ ними цього обов'¤зку або в≥дсутност≥ продавц¤ чи виготовлювача в м≥сцезнаходженн≥ покупц¤ поверненн¤ товару може бути зд≥йснене покупцем за њхн≥й рахунок.
2. ¬имога покупц¤ про зам≥ну товару п≥дл¤гаЇ негайному задоволенню, а в раз≥ необх≥дност≥ перев≥рки ¤кост≥ товару - прот¤гом чотирнадц¤ти дн≥в або, за домовлен≥стю стор≥н, в ≥нший строк.
” раз≥ в≥дсутност≥ необх≥дного товару вимога покупц¤ про зам≥ну товару п≥дл¤гаЇ задоволенню у двом≥с¤чний строк з моменту поданн¤ в≥дпов≥дноњ за¤ви.
якщо задовольнити вимогу покупц¤ про зам≥ну товару у встановлен≥ строки неможливо, покупець на св≥й виб≥р маЇ право пред'¤вити продавцев≥ або виготовлювачу ≥нш≥ вимоги в≥дпов≥дно до статт≥ 708 цього одексу.
3. ¬имога покупц¤ про безоплатне усуненн¤ недол≥к≥в товару п≥дл¤гаЇ задоволенню продавцем або виготовлювачем прот¤гом чотирнадц¤ти дн≥в або, за домовлен≥стю стор≥н, в ≥нший строк. Ќа вимогу покупц¤ на час ремонту йому маЇ бути наданий у користуванн¤ аналог≥чний товар, незалежно в≥д модел≥, з доставкою.
4. ” раз≥ усуненн¤ недол≥к≥в товару шл¤хом зам≥ни комплектуючого виробу або складовоњ частини товару, на ¤к≥ встановлено гарант≥йн≥ строки, гарант≥йний строк на новий комплектуючий вир≥б або складову частину обчислюЇтьс¤ в≥д дн¤ видач≥ покупцев≥ товару п≥сл¤ усуненн¤ недол≥к≥в.
5. «а кожний день простроченн¤ продавцем або виготовлювачем усуненн¤ недол≥к≥в товару ≥ невиконанн¤ вимоги про наданн¤ в користуванн¤ аналог≥чного товару на час усуненн¤ недол≥к≥в продавець сплачуЇ покупцев≥ неустойку в розм≥р≥ одного в≥дсотка вартост≥ товару.
1. ” раз≥ зам≥ни товару з недол≥ками на товар належноњ ¤кост≥ продавець не маЇ права вимагати в≥дшкодуванн¤ р≥зниц≥ м≥ж ц≥ною товару, встановленою договором куп≥вл≥-продажу, ≥ ц≥ною товару, ¤ка ≥снуЇ на момент зам≥ни товару або постановленн¤ судом р≥шенн¤ про зам≥ну товару.
2. ” раз≥ зам≥ни товару неналежноњ ¤кост≥ на аналог≥чний, але ≥нший за розм≥ром, фасоном, сортом тощо товар належноњ ¤кост≥ в≥дшкодуванню п≥дл¤гаЇ р≥зниц¤ м≥ж ц≥ною зам≥неного товару ≥ ц≥ною товару належноњ ¤кост≥, що д≥ють на момент зам≥ни товару або постановленн¤ судом р≥шенн¤ про зам≥ну товару.
3. ” раз≥ пред'¤вленн¤ вимоги про в≥дпов≥дне зменшенн¤ ц≥ни товару дл¤ розрахунку беретьс¤ ц≥на товару на момент пред'¤вленн¤ вимоги про зменшенн¤ ц≥ни, а ¤кщо вимогу покупц¤ добров≥льно не задоволено продавцем, - на момент постановленн¤ судом р≥шенн¤ про в≥дпов≥дне зменшенн¤ ц≥ни товару.
4. ” раз≥ в≥дмови покупц¤ в≥д договору та поверненн¤ продавцю товару неналежноњ ¤кост≥ покупець маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ р≥зниц≥ м≥ж ц≥ною товару, встановленою договором, ≥ ц≥ною в≥дпов≥дного товару на момент добров≥льного задоволенн¤ його вимоги, а ¤кщо вимогу добров≥льно не задоволено продавцем, - на момент постановленн¤ судом р≥шенн¤.
5. якщо на час виконанн¤ р≥шенн¤ суду про в≥дшкодуванн¤ р≥зниц≥ в ц≥н≥ у раз≥ зам≥ни товару, зменшенн¤ ц≥ни або поверненн¤ товару неналежноњ ¤кост≥ п≥двищилис¤ ц≥ни на цей товар, покупець ≥з цих п≥дстав може за¤вити додатков≥ вимоги до продавц¤.
1. Ўкода, завдана майну покупц¤, та шкода, завдана кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю у зв'¤зку з придбанн¤м товару неналежноњ ¤кост≥, в≥дшкодовуЇтьс¤ продавцем або виготовлювачем товару в≥дпов≥дно до положень глави 82 цього одексу.
1. «а договором поставки продавець (постачальник), ¤кий зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, зобов'¤зуЇтьс¤ передати у встановлений строк (строки) товар у власн≥сть покупц¤ дл¤ використанн¤ його у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ або в ≥нших ц≥л¤х, не пов'¤заних з особистим, с≥мейним, домашн≥м або ≥ншим под≥бним використанн¤м, а покупець зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти товар ≥ сплатити за нього певну грошову суму.
2. ƒо договору поставки застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, законом або не випливаЇ з характеру в≥дносин стор≥н.
3. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ регулюванн¤ укладенн¤ та виконанн¤ договор≥в поставки, у тому числ≥ договору поставки товару дл¤ державних потреб.
1. «а договором контрактац≥њ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ виробник с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ зобов'¤зуЇтьс¤ виробити визначену договором с≥льськогосподарську продукц≥ю ≥ передати њњ у власн≥сть загот≥вельников≥ (контрактанту) або визначеному ним одержувачев≥, а загот≥вельник зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти цю продукц≥ю та оплатити њњ за встановленими ц≥нами в≥дпов≥дно до умов договору.
2. ƒо договору контрактац≥њ застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж та положенн¤ про догов≥р поставки, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
3. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ укладенн¤ та виконанн¤ договор≥в контрактац≥њ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.
1. «а договором постачанн¤ енергетичними та ≥ншими ресурсами через приЇднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'¤зуЇтьс¤ надавати друг≥й сторон≥ (споживачев≥, абонентов≥) енергетичн≥ та ≥нш≥ ресурси, передбачен≥ договором, а споживач (абонент) зобов'¤зуЇтьс¤ оплачувати варт≥сть прийн¤тих ресурс≥в та дотримуватись передбаченого договором режиму њњ використанн¤, а також забезпечити безпечну експлуатац≥ю енергетичного та ≥ншого обладнанн¤.
2. ƒо договору постачанн¤ енергетичними та ≥ншими ресурсами через приЇднану мережу застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, положенн¤ про догов≥р поставки, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або не випливаЇ ≥з сут≥ в≥дносин стор≥н.
3. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ укладенн¤ та виконанн¤ договору постачанн¤ енергетичними та ≥ншими ресурсами.
1. «а договором м≥ни (бартеру) кожна ≥з стор≥н зобов'¤зуЇтьс¤ передати друг≥й сторон≥ у власн≥сть один товар в обм≥н на ≥нший товар.
2. ожна ≥з стор≥н договору м≥ни Ї продавцем того товару, ¤кий в≥н передаЇ в обм≥н, ≥ покупцем товару, ¤кий в≥н одержуЇ взам≥н.
3. ƒоговором може бути встановлена доплата за товар б≥льшоњ вартост≥, що обм≥нюЇтьс¤ на товар меншоњ вартост≥.
4. ѕраво власност≥ на обм≥нюван≥ товари переходить до стор≥н одночасно п≥сл¤ виконанн¤ зобов'¤зань щодо переданн¤ майна обома сторонами, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
5. ƒоговором може бути встановлений обм≥н майна на роботи (послуги).
6. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ укладенн¤ та виконанн¤ договору м≥ни.
1. ƒо договору м≥ни застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, положенн¤ про догов≥р поставки, догов≥р контрактац≥њ або ≥нш≥ договори, елементи ¤ких м≥ст¤тьс¤ в договор≥ м≥ни, ¤кщо це не суперечить сут≥ зобов'¤занн¤.
1. «а договором даруванн¤ одна сторона (дарувальник) передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати в майбутньому друг≥й сторон≥ (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власн≥сть.
2. ƒогов≥р, що встановлюЇ обов'¤зок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-¤ку д≥ю майнового або немайнового характеру, не Ї договором даруванн¤.
1. ƒарунком можуть бути рухом≥ реч≥, в тому числ≥ грош≥ та ц≥нн≥ папери, а також нерухом≥ реч≥.
2. ƒарунком можуть бути майнов≥ права, ¤кими дарувальник волод≥Ї або ¤к≥ можуть виникнути у нього в майбутньому.
1. ƒогов≥р даруванн¤ предмет≥в особистого користуванн¤ та побутового призначенн¤ може бути укладений усно.
2. ƒогов≥р даруванн¤ нерухомоњ реч≥ укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
3. ƒогов≥р даруванн¤ майнового права та догов≥р даруванн¤ з обов'¤зком передати дарунок у майбутньому укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥. ” раз≥ недодержанн¤ письмовоњ форми цей догов≥р Ї н≥кчемним.
4. ƒогов≥р даруванн¤ рухомих речей, ¤к≥ мають особливу ц≥нн≥сть, укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥. ѕереданн¤ такоњ реч≥ за усним договором Ї правом≥рним, ¤кщо суд не встановить, що обдаровуваний заволод≥в нею незаконно.
5. ƒогов≥р даруванн¤ валютних ц≥нностей на суму, ¤ка перевищуЇ п'¤тдес¤тикратний розм≥р неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н, укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
1. —торонами у договор≥ даруванн¤ можуть бути ф≥зичн≥ особи, юридичн≥ особи, держава ”крањна, јвтономна –еспубл≥ка рим, територ≥альна громада.
2. Ѕатьки (усиновлювач≥), оп≥куни не мають права дарувати майно д≥тей, п≥доп≥чних.
3. ѕ≥дприЇмницьк≥ товариства можуть укладати догов≥р даруванн¤ м≥ж собою, ¤кщо право зд≥йснювати даруванн¤ пр¤мо встановлено установчим документом дарувальника. ÷е положенн¤ не поширюЇтьс¤ на право юридичноњ особи укладати догов≥р пожертви.
4. ƒогов≥р даруванн¤ в≥д ≥мен≥ дарувальника може укласти його представник. ƒорученн¤ на укладенн¤ договору даруванн¤, в ¤кому не встановлено ≥мен≥ обдаровуваного, Ї н≥кчемним.
1. якщо дарувальников≥ в≥домо про недол≥ки реч≥, що Ї дарунком, або њњ особлив≥ властивост≥, ¤к≥ можуть бути небезпечними дл¤ житт¤, здоров'¤, майна обдаровуваного або ≥нших ос≥б, в≥н зобов'¤заний пов≥домити про них обдаровуваного.
2. ƒарувальник, ¤кому було в≥домо про недол≥ки або особлив≥ властивост≥ подарованоњ реч≥ ≥ ¤кий не пов≥домив про них обдаровуваного, зобов'¤заний в≥дшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю в результат≥ волод≥нн¤ чи користуванн¤ дарунком.
1. ѕраво власност≥ обдаровуваного на дарунок виникаЇ з моменту його прийн¤тт¤.
2. ƒарувальник, ¤кий передав р≥ч п≥дприЇмству, орган≥зац≥њ транспорту, зв'¤зку або ≥нш≥й особ≥ дл¤ врученн¤ њњ обдаровуваному, маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору даруванн¤ до врученн¤ реч≥ обдаровуваному.
3. якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньоњ згоди, дарунок Ї прийн¤тим, ¤кщо обдаровуваний негайно не за¤вить про в≥дмову в≥д його прийн¤тт¤.
4. ѕрийн¤тт¤ обдаровуваним документ≥в, ¤к≥ посв≥дчують право власност≥ на р≥ч, ≥нших документ≥в, ¤к≥ посв≥дчують належн≥сть дарувальников≥ предмета договору, або символ≥в реч≥ (ключ≥в, макет≥в тощо) Ї прийн¤тт¤м дарунка.
1. ƒоговором даруванн¤ може бути встановлений обов'¤зок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний терм≥н) або у раз≥ настанн¤ в≥дкладальноњ обставини.
2. ” раз≥ настанн¤ строку (терм≥ну) або в≥дкладальноњ обставини, встановлених договором даруванн¤ з обов'¤зком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний маЇ право вимагати в≥д дарувальника переданн¤ дарунка або в≥дшкодуванн¤ його вартост≥.
3. якщо до настанн¤ строку (терм≥ну) або в≥дкладальноњ обставини, встановленоњ договором даруванн¤ з обов'¤зком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, догов≥р даруванн¤ припин¤Їтьс¤.
1. ƒарувальник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д переданн¤ дарунка у майбутньому, ¤кщо п≥сл¤ укладенн¤ договору його майновий стан ≥стотно пог≥ршивс¤.
2. ќбдаровуваний маЇ право у будь-¤кий час до прийн¤тт¤ дарунка на п≥дстав≥ договору даруванн¤ з обов'¤зком передати дарунок у майбутньому в≥дмовитис¤ в≥д нього.
1. ƒоговором даруванн¤ може бути встановлений обов'¤зок обдаровуваного вчинити певну д≥ю майнового характеру на користь третьоњ особи або утриматис¤ в≥д њњ вчиненн¤ (передати грошову суму чи ≥нше майно у власн≥сть, виплачувати грошову ренту, надати право дов≥чного користуванн¤ дарунком чи його частиною, не пред'¤вл¤ти вимог до третьоњ особи про виселенн¤ тощо).
2. ƒарувальник маЇ право вимагати в≥д обдаровуваного виконанн¤ покладеного на нього обов'¤зку на користь третьоњ особи.
” раз≥ смерт≥ дарувальника, оголошенн¤ його померлим, визнанн¤ безв≥сно в≥дсутн≥м чи нед≥Їздатним виконанн¤ обов'¤зку на користь третьоњ особи маЇ право вимагати в≥д обдаровуваного особа, на користь ¤коњ встановлений цей обов'¤зок.
1. ” раз≥ порушенн¤ обдаровуваним обов'¤зку на користь третьоњ особи дарувальник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору ≥ поверненн¤ дарунка, а ¤кщо таке поверненн¤ неможливе, - в≥дшкодуванн¤ його вартост≥.
1. ƒарувальник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору даруванн¤ нерухомих речей чи ≥ншого особливо ц≥нного майна, ¤кщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти житт¤, здоров'¤, власност≥ дарувальника, його батьк≥в, дружини (чолов≥ка) або д≥тей.
якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоЇмц≥ дарувальника мають право вимагати роз≥рванн¤ договору даруванн¤.
2. ƒарувальник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору даруванн¤, ¤кщо обдаровуваний створюЇ загрозу безповоротноњ втрати дарунка, що маЇ дл¤ дарувальника велику немайнову ц≥нн≥сть.
3. ƒарувальник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору даруванн¤, ¤кщо внасл≥док недбалого ставленн¤ обдаровуваного до реч≥, що становить ≥сторичну, наукову, культурну ц≥нн≥сть, ц¤ р≥ч може бути знищена або ≥стотно пошкоджена.
4. ƒарувальник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору даруванн¤, ¤кщо на момент пред'¤вленн¤ вимоги дарунок Ї збереженим.
5. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору даруванн¤ обдаровуваний зобов'¤заний повернути дарунок у натур≥.
1. ƒо вимог про роз≥рванн¤ договору даруванн¤ застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к.
1. ѕожертвою Ї даруванн¤ нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та ц≥нних папер≥в, особам, встановленим частиною першою статт≥ 720 цього одексу, дл¤ дос¤гненн¤ ними певноњ, наперед обумовленоњ мети.
2. ƒогов≥р про пожертву Ї укладеним з моменту прийн¤тт¤ пожертви.
3. ƒо договору про пожертву застосовуютьс¤ положенн¤ про догов≥р даруванн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ѕожертвувач маЇ право зд≥йснювати контроль за використанн¤м пожертви в≥дпов≥дно до мети, встановленоњ договором про пожертву.
2. якщо використанн¤ пожертви за призначенн¤м ви¤вилос¤ неможливим, використанн¤ њњ за ≥ншим призначенн¤м можливе лише за згодою пожертвувача, а в раз≥ його смерт≥ чи л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - за р≥шенн¤м суду.
3. ѕожертвувач або його правонаступники мають право вимагати роз≥рванн¤ договору про пожертву, ¤кщо пожертва використовуЇтьс¤ не за призначенн¤м.
1. «а договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передаЇ друг≥й сторон≥ (платников≥ ренти) у власн≥сть майно, а платник ренти взам≥н цього зобов'¤зуЇтьс¤ пер≥одично виплачувати одержувачев≥ ренту у форм≥ певноњ грошовоњ суми або в ≥нш≥й форм≥.
2. ƒоговором ренти може бути встановлений обов'¤зок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або прот¤гом певного строку.
1. ƒогов≥р ренти укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
2. ƒогов≥р ренти п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню, а догов≥р про передачу нерухомого майна п≥д виплату ренти п≥дл¤гаЇ також державн≥й реЇстрац≥њ.
1. —торонами у договор≥ ренти можуть бути ф≥зичн≥ або юридичн≥ особи.
1. ƒоговором ренти може бути встановлено, що одержувач ренти передаЇ майно у власн≥сть платника ренти за плату або безоплатно.
2. якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передаЇ майно у власн≥сть платника ренти за плату, до в≥дносин стор≥н щодо переданн¤ майна застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, а ¤кщо майно передаЇтьс¤ безоплатно, - положенн¤ про догов≥р даруванн¤, ¤кщо це не суперечить сут≥ договору ренти.
1. ” раз≥ переданн¤ п≥д виплату ренти земельноњ д≥л¤нки або ≥ншого нерухомого майна одержувач ренти набуваЇ право застави на це майно.
2. ѕлатник ренти маЇ право в≥дчужувати майно, передане йому п≥д виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти.
” раз≥ в≥дчуженн¤ нерухомого майна ≥нш≥й особ≥ до нењ переход¤ть обов'¤зки платника ренти.
3. ¬иплата ренти може бути забезпечена шл¤хом встановленн¤ обов'¤зку платника ренти застрахувати ризик невиконанн¤ ним своњх обов'¤зк≥в за договором ренти.
1. «а простроченн¤ виплати ренти платник ренти сплачуЇ одержувачев≥ ренти проценти.
1. –ента може виплачуватис¤ у грошов≥й форм≥ або шл¤хом переданн¤ речей, виконанн¤ роб≥т або наданн¤ послуг. ‘орма виплати ренти встановлюЇтьс¤ договором ренти.
2. –озм≥р ренти встановлюЇтьс¤ договором.
якщо одержувач ренти передав у власн≥сть платника ренти грошову суму, розм≥р ренти встановлюЇтьс¤ у розм≥р≥ обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни, ¤кщо б≥льший розм≥р не встановлений договором ренти.
–озм≥р ренти зм≥нюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до зм≥ни розм≥ру обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. –ента виплачуЇтьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ кожного календарного кварталу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором ренти.
1. ѕлатник безстроковоњ ренти маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору ренти.
”мова договору, в≥дпов≥дно до ¤коњ платник безстроковоњ ренти не може в≥дмовитис¤ в≥д договору ренти, Ї н≥кчемною.
2. ƒоговором ренти можуть бути встановлен≥ умови зд≥йсненн¤ платником безстроковоњ ренти в≥дмови в≥д договору ренти.
3. ƒогов≥р ренти припин¤Їтьс¤ п≥сл¤ спливу трьох м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ одержанн¤ одержувачем ренти письмовоњ в≥дмови платника безстроковоњ ренти в≥д договору за умови повного розрахунку м≥ж ними.
1. ќдержувач безстроковоњ ренти маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору ренти у раз≥, ¤кщо:
1) платник безстроковоњ ренти прострочив њњ виплату б≥льш ¤к на один р≥к;
2) платник безстроковоњ ренти порушив своњ зобов'¤занн¤ щодо забезпеченн¤ виплати ренти;
3) платник безстроковоњ ренти визнаний неплатоспроможним або виникли ≥нш≥ обставини, ¤к≥ ¤вно св≥дчать про неможлив≥сть виплати ним ренти у розм≥р≥ ≥ в строки, що встановлен≥ договором.
2. ќдержувач безстроковоњ ренти маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору ренти також в ≥нших випадках, встановлених договором ренти.
1. якщо договором ренти не встановлен≥ правов≥ насл≥дки роз≥рванн¤ договору ренти, розрахунки провад¤тьс¤ залежно в≥д того, чи майно було передано у власн≥сть платника ренти за плату чи безоплатно.
2. якщо майно було передано у власн≥сть платника ренти безоплатно, у раз≥ роз≥рванн¤ договору ренти одержувач ренти маЇ право вимагати в≥д платника ренти виплати р≥чноњ суми ренти.
3. якщо майно було передано у власн≥сть платника ренти за плату, одержувач ренти маЇ право вимагати в≥д платника ренти виплати р≥чноњ суми ренти та вартост≥ переданого майна.
1. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ майна, переданого безоплатно п≥д виплату безстроковоњ ренти, несе платник ренти.
2. ” раз≥ випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ майна, переданого за плату п≥д виплату безстроковоњ ренти, платник маЇ право вимагати в≥дпов≥дно припиненн¤ зобов'¤занн¤ щодо виплати ренти або зм≥ни умов њњ виплати.
1. ” раз≥ випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ майна, переданого п≥д виплату ренти на певний строк, платник ренти не зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обов'¤зку виплачувати њњ до зак≥нченн¤ строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.
1. «а договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) одна сторона (в≥дчужувач) передаЇ друг≥й сторон≥ (набувачев≥) у власн≥сть житловий будинок, квартиру або њх частину, ≥нше нерухоме майно або рухоме майно, ¤ке маЇ значну ц≥нн≥сть, взам≥н чого набувач зобов'¤зуЇтьс¤ забезпечувати в≥дчужувача утриманн¤м та (або) догл¤дом дов≥чно.
1. ƒогов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ та п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
2. ƒогов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), за ¤ким передаЇтьс¤ набувачев≥ у власн≥сть нерухоме майно, п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ.
1. ¬≥дчужувачем у договор≥ дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) може бути ф≥зична особа незалежно в≥д њњ в≥ку та стану здоров'¤.
2. Ќабувачем у договор≥ дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) може бути повнол≥тн¤ д≥Їздатна ф≥зична особа або юридична особа.
3. якщо набувачами Ї к≥лька ф≥зичних ос≥б, вони стають сп≥ввласниками майна, переданого њм за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥.
якщо набувачами Ї к≥лька ф≥зичних ос≥б, њх обов'¤зок перед в≥дчужувачем Ї сол≥дарним.
4. ƒогов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) може бути укладений в≥дчужувачем на користь третьоњ особи.
1. ћайно, що належить сп≥ввласникам на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥, зокрема майно, що належить подружжю, може бути в≥дчужене ними на п≥дстав≥ договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду).
” раз≥ смерт≥ одного ≥з сп≥ввласник≥в майна, що було в≥дчужене ними на п≥дстав≥ договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), обс¤г зобов'¤занн¤ набувача в≥дпов≥дно зменшуЇтьс¤.
2. якщо в≥дчужувачем Ї один ≥з сп≥ввласник≥в майна, що належить њм на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥, догов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) може бути укладений п≥сл¤ визначенн¤ частки цього сп≥ввласника у сп≥льному майн≥ або визначенн¤ м≥ж сп≥ввласниками пор¤дку користуванн¤ цим майном.
1. Ќабувач стаЇ власником майна, переданого йому за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), в≥дпов≥дно до статт≥ 334 цього одексу.
1. ” договор≥ дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) можуть бути визначен≥ вс≥ види матер≥ального забезпеченн¤, а також ус≥ види догл¤ду (оп≥куванн¤), ¤кими набувач маЇ забезпечувати в≥дчужувача.
2. якщо обов'¤зки набувача не були конкретно визначен≥ або у раз≥ виникненн¤ потреби забезпечити в≥дчужувача ≥ншими видами матер≥ального забезпеченн¤ та догл¤ду сп≥р маЇ вир≥шуватис¤ в≥дпов≥дно до засад справедливост≥ та розумност≥.
3. Ќабувач зобов'¤заний у раз≥ смерт≥ в≥дчужувача поховати його, нав≥ть ¤кщо це не було передбачено договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду).
якщо частина майна в≥дчужувача перейшла до його спадкоЇмц≥в, витрати на його похованн¤ мають бути справедливо розпод≥лен≥ м≥ж ними та набувачем.
1. Ќабувач може бути зобов'¤заний забезпечити в≥дчужувача або третю особу житлом у будинку (квартир≥), ¤кий йому переданий за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду).
” цьому раз≥ в договор≥ маЇ бути конкретно визначена та частина помешканн¤, в ¤к≥й в≥дчужувач маЇ право проживати.
1. ћатер≥альне забезпеченн¤, ¤ке щом≥с¤чно маЇ надаватис¤ в≥дчужувачу, п≥дл¤гаЇ грошов≥й оц≥нц≥. “ака оц≥нка п≥дл¤гаЇ ≥ндексац≥њ у пор¤дку, встановленому законом.
1. ” раз≥ неможливост≥ подальшого виконанн¤ ф≥зичною особою обов'¤зк≥в набувача за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) з п≥дстав, що мають ≥стотне значенн¤, обов'¤зки набувача можуть бути передан≥ за згодою в≥дчужувача члену с≥м'њ набувача або ≥нш≥й особ≥ за њхньою згодою.
2. ¬≥дмова в≥дчужувача у наданн≥ згоди на переданн¤ обов'¤зк≥в набувача за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) ≥нш≥й особ≥ може бути оскаржена до суду. ” цьому раз≥ суд бере до уваги тривал≥сть виконанн¤ договору та ≥нш≥ обставини, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.
1. Ќабувач та в≥дчужувач можуть домовитис¤ про зам≥ну реч≥, ¤ка була передана за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), на ≥ншу р≥ч.
” цьому раз≥ обс¤г обов'¤зк≥в набувача може бути за домовлен≥стю стор≥н зм≥нений або залишений незм≥нним.
1. Ќабувач не маЇ права до смерт≥ в≥дчужувача продавати, дарувати, м≥н¤ти майно, передане за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), укладати щодо нього догов≥р застави, передавати його у власн≥сть ≥нш≥й особ≥ на п≥дстав≥ ≥ншого правочину.
2. Ќа майно, передане набувачу за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), не може бути звернене ст¤гненн¤ прот¤гом житт¤ в≥дчужувача.
3. ¬трата (знищенн¤), пошкодженн¤ майна, ¤ке було передане набувачев≥, не Ї п≥дставою дл¤ припиненн¤ чи зменшенн¤ обс¤гу його обов'¤зк≥в перед в≥дчужувачем.
1. ƒогов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) може бути роз≥рваний за р≥шенн¤м суду:
1) на вимогу в≥дчужувача або третьоњ особи, на користь ¤коњ в≥н був укладений, у раз≥ невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ набувачем своњх обов'¤зк≥в, незалежно в≥д його вини;
2) на вимогу набувача.
2. ƒогов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) припин¤Їтьс¤ з≥ смертю в≥дчужувача.
1. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) у зв'¤зку з невиконанн¤м або неналежним виконанн¤м набувачем обов'¤зк≥в за договором, в≥дчужувач набуваЇ право власност≥ на майно, ¤ке було ним передане, ≥ маЇ право вимагати його поверненн¤.
” цьому раз≥ витрати, зроблен≥ набувачем на утриманн¤ та (або) догл¤д в≥дчужувача, не п≥дл¤гають поверненню.
2. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору у зв'¤зку з неможлив≥стю його подальшого виконанн¤ набувачем з п≥дстав, що мають ≥стотне значенн¤, суд може залишити за набувачем право власност≥ на частину майна, з урахуванн¤м тривалост≥ часу, прот¤гом ¤кого в≥н належно виконував своњ обов'¤зки за договором.
1. ќбов'¤зки набувача за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) переход¤ть до тих спадкоЇмц≥в, до ¤ких перейшло право власност≥ на майно, що було передане в≥дчужувачем.
якщо спадкоЇмець за запов≥том в≥дмовивс¤ в≥д прийн¤тт¤ майна, що було передане в≥дчужувачем, право власност≥ на це майно може перейти до спадкоЇмц¤ за законом.
2. якщо у набувача немаЇ спадкоЇмц≥в або вони в≥дмовилис¤ в≥д прийн¤тт¤ майна, переданого в≥дчужувачем, в≥дчужувач набуваЇ право власност≥ на це майно. ” цьому раз≥ догов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) припин¤Їтьс¤.
1. ” раз≥ припиненн¤ юридичноњ особи - набувача з визначенн¤м правонаступник≥в до них переход¤ть права та обов'¤зки за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду).
2. ” раз≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - набувача право власност≥ на майно, передане за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), переходить до в≥дчужувача.
якщо в результат≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - набувача майно, що було передане њй за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), перейшло до њњ засновника (учасника), до нього переход¤ть права та обов'¤зки набувача за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду).
1. «а договором найму (оренди) наймодавець передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати наймачев≥ майно у користуванн¤ за плату на певний строк.
2. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ укладенн¤ та виконанн¤ договору найму (оренди).
1. ѕредметом договору найму може бути р≥ч, ¤ка визначена ≥ндив≥дуальними ознаками ≥ ¤ка збер≥гаЇ св≥й перв≥сний вигл¤д при неодноразовому використанн≥ (неспоживна р≥ч).
«аконом можуть бути встановлен≥ види майна, що не можуть бути предметом договору найму.
2. ѕредметом договору найму можуть бути майнов≥ права.
3. ќсобливост≥ найму окремих вид≥в майна встановлюютьс¤ цим одексом та ≥ншим законом.
1. ѕраво переданн¤ майна у найм маЇ власник реч≥ або особа, ¤к≥й належать майнов≥ права.
2. Ќаймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладенн¤ договору найму.
1. «а користуванн¤ майном з наймача справл¤Їтьс¤ плата, розм≥р ¤коњ встановлюЇтьс¤ договором найму.
якщо розм≥р плати не встановлений договором, в≥н визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м споживчоњ ¤кост≥ реч≥ та ≥нших обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.
2. ѕлата за користуванн¤ майном може вноситис¤ за вибором стор≥н у грошов≥й або натуральн≥й форм≥. ‘орма плати за користуванн¤ майном встановлюЇтьс¤ договором найму.
3. ƒоговором або законом може бути встановлено пер≥одичний перегл¤д, зм≥ну (≥ндексац≥ю) розм≥ру плати за користуванн¤ майном.
4. Ќаймач маЇ право вимагати зменшенн¤ плати, ¤кщо через обставини, за ¤к≥ в≥н не в≥дпов≥даЇ, можлив≥сть користуванн¤ майном ≥стотно зменшилас¤.
5. ѕлата за користуванн¤ майном вноситьс¤ щом≥с¤чно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
6. Ќаймач зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д плати за весь час, прот¤гом ¤кого майно не могло бути використане ним через обставини, за ¤к≥ в≥н не в≥дпов≥даЇ.
1. ƒогов≥р найму укладаЇтьс¤ на строк, встановлений договором.
2. якщо строк найму не встановлений, догов≥р найму вважаЇтьс¤ укладеним на невизначений строк.
ожна ≥з стор≥н договору найму, укладеного на невизначений строк, може в≥дмовитис¤ в≥д договору в будь-¤кий час, письмово попередивши про це другу сторону за один м≥с¤ць, а у раз≥ найму нерухомого майна - за три м≥с¤ц≥. ƒоговором або законом може бути встановлений ≥нший строк дл¤ попередженн¤ про в≥дмову в≥д договору найму, укладеного на невизначений строк.
3. «аконом можуть бути встановлен≥ максимальн≥ (граничн≥) строки договору найму окремих вид≥в майна.
якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна ≥з стор≥н не в≥дмовилас¤ в≥д договору, укладеного на невизначений строк, в≥н припин¤Їтьс¤ з≥ спливом максимального строку договору.
ƒогов≥р найму, строк ¤кого перевищуЇ встановлений законом максимальний строк, вважаЇтьс¤ укладеним на строк, що в≥дпов≥даЇ максимальному строку.
1. якщо наймач продовжуЇ користуватис¤ майном п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку договору найму, то, за в≥дсутност≥ заперечень наймодавц¤ прот¤гом одного м≥с¤ц¤, догов≥р вважаЇтьс¤ поновленим на строк, ¤кий був ран≥ше встановлений договором.
1. Ќаймодавець зобов'¤заний передати наймачев≥ майно у користуванн¤ негайно або у строк, встановлений договором найму.
1. якщо наймодавець не передаЇ наймачев≥ майно, наймач маЇ право за своњм вибором:
1) вимагати в≥д наймодавц¤ переданн¤ майна ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих затримкою;
2) в≥дмовитис¤ в≥д договору найму ≥ вимагати в≥дшкодуванн¤ завданих йому збитк≥в.
1. Ќаймодавець зобов'¤заний передати наймачев≥ р≥ч у комплект≥ ≥ у стан≥, що в≥дпов≥дають умовам договору найму та њњ призначенню.
2. Ќаймодавець зобов'¤заний попередити наймача про особлив≥ властивост≥ та недол≥ки реч≥, ¤к≥ йому в≥дом≥ ≥ ¤к≥ можуть бути небезпечними дл¤ житт¤, здоров'¤, майна наймача або ≥нших ос≥б або призвести до пошкодженн¤ самоњ реч≥ п≥д час користуванн¤ нею.
3. Ќаймач зобов'¤заний у присутност≥ наймодавц¤ перев≥рити справн≥сть реч≥. якщо наймач у момент переданн¤ реч≥ в його волод≥нн¤ не переконаЇтьс¤ у њњ справност≥, р≥ч вважаЇтьс¤ такою, що передана йому в належному стан≥.
1. Ќаймодавець може гарантувати ¤к≥сть реч≥ прот¤гом всього строку найму.
2. якщо у реч≥, ¤ка була передана наймачев≥ з гарант≥Їю ¤кост≥, ви¤вл¤тьс¤ недол≥ки, що перешкоджають њњ використанню в≥дпов≥дно до договору, наймач маЇ право за своњм вибором вимагати:
1) зам≥ни реч≥, ¤кщо це можливо;
2) в≥дпов≥дного зменшенн¤ розм≥ру плати за користуванн¤ р≥ччю;
3) безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в реч≥ або в≥дшкодуванн¤ витрат на њх усуненн¤;
4) роз≥рванн¤ договору ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤к≥ були йому завдан≥.
1. ѕереданн¤ реч≥ у найм не припин¤Ї та не зм≥нюЇ прав на нењ трет≥х ос≥б, зокрема права застави.
2. ѕри укладенн≥ договору найму наймодавець зобов'¤заний пов≥домити наймача про вс≥ права трет≥х ос≥б на р≥ч, що передаЇтьс¤ у найм. якщо наймодавець не пов≥домив наймача про вс≥ права трет≥х ос≥б на р≥ч, що передаЇтьс¤ у найм, наймач маЇ право вимагати зменшенн¤ розм≥ру плати за користуванн¤ р≥ччю або роз≥рванн¤ договору та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
1. ” раз≥ зм≥ни власника реч≥, переданоњ у найм, до нового власника переход¤ть права та обов'¤зки наймодавц¤.
2. —торони можуть встановити у договор≥ найму, що у раз≥ в≥дчуженн¤ наймодавцем реч≥ догов≥р найму припин¤Їтьс¤.
1. ѕереданн¤ у найм реч≥, що була застрахована наймодавцем, не припин¤Ї чинност≥ договору страхуванн¤.
2. ƒоговором або законом може бути встановлений обов'¤зок наймача укласти догов≥р страхуванн¤ реч≥, що передана у найм.
1. Ќаймач, ¤кий затримав поверненн¤ реч≥ наймодавцев≥, несе ризик њњ випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤.
1. Ќаймач зобов'¤заний користуватис¤ р≥ччю в≥дпов≥дно до њњ призначенн¤ та умов договору.
2. якщо наймач користуЇтьс¤ р≥ччю, переданою йому у найм, не за њњ призначенн¤м або з порушенн¤м умов договору найму, наймодавець маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
3. Ќаймач маЇ право зм≥нювати стан реч≥, переданоњ йому у найм, лише за згодою наймодавц¤.
1. ѕереданн¤ наймачем реч≥ у користуванн¤ ≥нш≥й особ≥ (п≥днайм) можливе лише за згодою наймодавц¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. —трок договору п≥днайму не може перевищувати строку договору найму.
3. ƒо договору п≥днайму застосовуютьс¤ положенн¤ про догов≥р найму.
1. Ќаймачев≥ належить право власност≥ на плоди, продукц≥ю, доходи, одержан≥ ним у результат≥ користуванн¤ р≥ччю, переданою у найм.
1. ѕоточний ремонт реч≥, переданоњ у найм, провадитьс¤ наймачем за його рахунок, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. ап≥тальний ремонт реч≥, переданоњ у найм, провадитьс¤ наймодавцем за його рахунок, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
ап≥тальний ремонт провадитьс¤ у строк, встановлений договором. якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний нев≥дкладною потребою, кап≥тальний ремонт маЇ бути проведений у розумний строк.
3. якщо наймодавець не пров≥в кап≥тального ремонту реч≥, що перешкоджаЇ њњ використанню в≥дпов≥дно до призначенн¤ та умов договору, наймач маЇ право:
1) в≥дремонтувати р≥ч, зарахувавши варт≥сть ремонту в рахунок плати за користуванн¤ р≥ччю, або вимагати в≥дшкодуванн¤ вартост≥ ремонту;
2) вимагати роз≥рванн¤ договору та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
1. Ќаймач, ¤кий належно виконуЇ своњ обов'¤зки за договором найму, п≥сл¤ спливу строку договору маЇ переважне право перед ≥ншими особами на укладенн¤ договору найму на новий строк.
Ќаймач, ¤кий маЇ нам≥р скористатис¤ переважним правом на укладенн¤ договору найму на новий строк, зобов'¤заний пов≥домити про це наймодавц¤ до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а ¤кщо в≥н не встановлений договором, - в розумний строк.
”мови договору найму на новий строк встановлюютьс¤ за домовлен≥стю стор≥н. ” раз≥ недос¤гненн¤ домовленост≥ щодо плати та ≥нших умов договору переважне право наймача на укладенн¤ договору припин¤Їтьс¤.
2. Ќаймач, ¤кий належно виконуЇ своњ обов'¤зки за договором найму, у раз≥ продажу реч≥, переданоњ у найм, маЇ переважне право перед ≥ншими особами на њњ придбанн¤.
1. Ќаймач може пол≥пшити р≥ч, ¤ка Ї предметом договору найму, лише за згодою наймодавц¤.
2. якщо пол≥пшенн¤ можуть бути в≥докремлен≥ в≥д реч≥ без њњ пошкодженн¤, наймач маЇ право на њх вилученн¤.
3. якщо пол≥пшенн¤ реч≥ зроблено за згодою наймодавц¤, наймач маЇ право на в≥дшкодуванн¤ вартост≥ необх≥дних витрат або на зарахуванн¤ њх вартост≥ в рахунок плати за користуванн¤ р≥ччю.
4. якщо в результат≥ пол≥пшенн¤, зробленого за згодою наймодавц¤, створена нова р≥ч, наймач стаЇ њњ сп≥ввласником. „астка наймача у прав≥ власност≥ в≥дпов≥даЇ вартост≥ його витрат на пол≥пшенн¤ реч≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
5. якщо наймач без згоди наймодавц¤ зробив пол≥пшенн¤, ¤к≥ не можна в≥докремити без шкоди дл¤ реч≥, в≥н не маЇ права на в≥дшкодуванн¤ њх вартост≥.
1. Ќаймач зобов'¤заний усунути пог≥ршенн¤ реч≥, ¤к≥ сталис¤ з його вини.
2. ” раз≥ неможливост≥ в≥дновленн¤ реч≥ наймодавець маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ завданих йому збитк≥в.
3. Ќаймач не в≥дпов≥даЇ за пог≥ршенн¤ реч≥, ¤кщо це сталос¤ внасл≥док нормального њњ зношенн¤ або упущень наймодавц¤.
1. Ўкода, завдана трет≥м особам у зв'¤зку з користуванн¤м р≥ччю, переданою у найм, в≥дшкодовуЇтьс¤ наймачем на загальних п≥дставах.
2. Ўкода, завдана у зв'¤зку з користуванн¤м р≥ччю, в≥дшкодовуЇтьс¤ наймодавцем, ¤кщо буде встановлено, що це сталос¤ внасл≥док особливих властивостей або недол≥к≥в реч≥, про на¤вн≥сть ¤ких наймач не був попереджений наймодавцем ≥ про ¤к≥ в≥н не знав ≥ не м≥г знати.
”мова договору найму про зв≥льненн¤ наймодавц¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ за шкоду, завдану внасл≥док особливих властивостей чи недол≥к≥в реч≥, про на¤вн≥сть ¤ких наймач не був попереджений наймодавцем ≥ про ¤к≥ в≥н не знав ≥ не м≥г знати, Ї н≥кчемною.
1. ƒогов≥р найму припин¤Їтьс¤ у раз≥ смерт≥ ф≥зичноњ особи - наймача, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. ƒогов≥р найму припин¤Їтьс¤ у раз≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи, ¤ка була наймачем або наймодавцем.
1. Ќаймодавець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору найму ≥ вимагати поверненн¤ реч≥, ¤кщо наймач не вносить плату за користуванн¤ р≥ччю прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в п≥др¤д.
2. ” раз≥ в≥дмови наймодавц¤ в≥д договору найму догов≥р Ї роз≥рваним з моменту одержанн¤ наймачем пов≥домленн¤ наймодавц¤ про в≥дмову в≥д договору.
1. Ќаймодавець маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору найму, ¤кщо:
1) наймач користуЇтьс¤ р≥ччю всупереч договору або призначенню реч≥;
2) наймач без дозволу наймодавц¤ передав р≥ч у користуванн¤ ≥нш≥й особ≥;
3) наймач своЇю недбалою повед≥нкою створюЇ загрозу пошкодженн¤ реч≥;
4) наймач не приступив до проведенн¤ кап≥тального ремонту реч≥, ¤кщо обов'¤зок проведенн¤ кап≥тального ремонту був покладений на наймача.
1. Ќаймач маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору найму, ¤кщо:
1) наймодавець передав у користуванн¤ р≥ч, ¤к≥сть ¤коњ не в≥дпов≥даЇ умовам договору та призначенню реч≥;
2) наймодавець не виконуЇ свого обов'¤зку щодо проведенн¤ кап≥тального ремонту реч≥.
1. ” раз≥ припиненн¤ договору найму наймач зобов'¤заний негайно повернути наймодавцев≥ р≥ч у стан≥, в ¤кому вона була одержана, з урахуванн¤м нормального зносу, або у стан≥, ¤кий було обумовлено в договор≥.
2. якщо наймач не виконуЇ обов'¤зку щодо поверненн¤ реч≥, наймодавець маЇ право вимагати в≥д наймача сплати неустойки у розм≥р≥ подв≥йноњ плати за користуванн¤ р≥ччю за час простроченн¤.
1. ƒо вимог про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в у зв'¤зку з пошкодженн¤м реч≥, ¤ка була передана у користуванн¤ наймачев≥, а також до вимог про в≥дшкодуванн¤ витрат на пол≥пшенн¤ реч≥ застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к.
2. ѕереб≥г позовноњ давност≥ щодо вимог наймодавц¤ починаЇтьс¤ з моменту поверненн¤ реч≥ наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припиненн¤ договору найму.
1. «а договором прокату наймодавець, ¤кий зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з переданн¤ речей у найм, передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати рухому р≥ч наймачев≥ у користуванн¤ за плату на певний строк.
2. ƒогов≥р прокату Ї договором приЇднанн¤. Ќаймодавець може встановлювати типов≥ умови договору прокату. “ипов≥ умови договору прокату не можуть порушувати прав наймач≥в, встановлених законом.
”мови договору прокату, ¤к≥ пог≥ршують становище наймача пор≥вн¤но з тим, що встановлено типовими умовами договору, Ї н≥кчемними.
3. ƒогов≥р прокату Ї публ≥чним договором.
1. ѕредметом договору прокату Ї рухома р≥ч, ¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ задоволенн¤ побутових невиробничих потреб.
2. ѕредмет договору прокату може використовуватис¤ дл¤ виробничих потреб, ¤кщо це встановлено договором.
1. ѕлата за прокат реч≥ встановлюЇтьс¤ за тарифами наймодавц¤.
1. Ќаймач маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору прокату ≥ повернути р≥ч наймодавцев≥ у будь-¤кий час.
2. ѕлата за прокат реч≥, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до тривалост≥ фактичного користуванн¤ р≥ччю.
1. Ќаймач не маЇ права на укладенн¤ договору п≥днайму.
2. Ќаймач не маЇ переважного права на куп≥влю реч≥ у раз≥ њњ продажу наймодавцем.
3. ап≥тальний ≥ поточний ремонт реч≥ зд≥йснюЇ наймодавець за св≥й рахунок, ¤кщо в≥н не доведе, що пошкодженн¤ реч≥ сталос¤ з вини наймача.
1. «а договором найму (оренди) земельноњ д≥л¤нки наймодавець зобов'¤зуЇтьс¤ передати наймачев≥ земельну д≥л¤нку на встановлений договором строк у волод≥нн¤ та користуванн¤ за плату.
«емельна д≥л¤нка може передаватись у найм разом з насадженн¤ми, буд≥вл¤ми, спорудами, водоймами, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на н≥й, або без них.
2. ¬≥дносини щодо найму (оренди) земельноњ д≥л¤нки регулюютьс¤ законом.
1. ƒогов≥р найму буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини) укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
2. ƒогов≥р найму буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини) строком на один р≥к ≥ б≥льше п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
1. ƒогов≥р найму буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини), укладений на строк не менше одного року, п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ.
1. ѕереданн¤ наймачев≥ буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини) оформл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дним документом (актом), ¤кий п≥дписуЇтьс¤ сторонами договору. « цього моменту починаЇтьс¤ обчисленн¤ строку договору найму, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
2. ѕоверненн¤ наймачем предмета договору найму оформл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дним документом (актом), ¤кий п≥дписуЇтьс¤ сторонами договору. « цього моменту догов≥р найму припин¤Їтьс¤.
1. ќдночасно з правом найму буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини) наймачев≥ надаЇтьс¤ право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, на ¤к≥й вони знаход¤тьс¤, а також право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, ¤ка прил¤гаЇ до буд≥вл≥ або споруди, у розм≥р≥, необх≥дному дл¤ дос¤гненн¤ мети найму.
2. ” договор≥ найму сторони можуть визначити розм≥р земельноњ д≥л¤нки, ¤ка передаЇтьс¤ наймачев≥. якщо розм≥р земельноњ д≥л¤нки у договор≥ не визначений, наймачев≥ надаЇтьс¤ право користуванн¤ ус≥Їю земельною д≥л¤нкою, ¤кою волод≥в наймодавець.
3. якщо наймодавець не Ї власником земельноњ д≥л¤нки, вважаЇтьс¤, що власник земельноњ д≥л¤нки погоджуЇтьс¤ на наданн¤ наймачев≥ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, ¤кщо ≥нше не встановлено договором наймодавц¤ з власником земельноњ д≥л¤нки.
1. ѕлата, ¤ка справл¤Їтьс¤ з наймача буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини), складаЇтьс¤ з плати за користуванн¤ нею ≥ плати за користуванн¤ земельною д≥л¤нкою.
1. ѕредметом договору найму транспортного засобу можуть бути пов≥тр¤н≥, морськ≥, р≥чков≥ судна, а також наземн≥ самох≥дн≥ транспортн≥ засоби тощо.
2. ƒоговором найму транспортного засобу може бути встановлено, що в≥н передаЇтьс¤ у найм з ек≥пажем, ¤кий його обслуговуЇ.
3. —торони можуть домовитис¤ про наданн¤ наймодавцем наймачев≥ комплексу послуг дл¤ забезпеченн¤ нормального використанн¤ транспортного засобу.
1. ƒогов≥р найму транспортного засобу укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
2. ƒогов≥р найму транспортного засобу за участю ф≥зичноњ особи п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
1. Ќаймач самост≥йно зд≥йснюЇ використанн¤ транспортного засобу у своњй д≥¤льност≥ ≥ маЇ право без згоди наймодавц¤ укладати в≥д свого ≥мен≥ договори перевезенн¤, а також ≥нш≥ договори в≥дпов≥дно до призначенн¤ транспортного засобу.
1. Ќаймач зобов'¤заний п≥дтримувати транспортний зас≥б у належному техн≥чному стан≥.
2. ¬итрати, пов'¤зан≥ з використанн¤м транспортного засобу, в тому числ≥ з≥ сплатою податк≥в та ≥нших платеж≥в, несе наймач.
1. —трахуванн¤ транспортного засобу зд≥йснюЇтьс¤ наймодавцем.
2. ѕор¤док страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ наймача за шкоду, ¤ка може бути завдана ≥нш≥й особ≥ у зв'¤зку з використанн¤м транспортного засобу, встановлюЇтьс¤ законом.
1. Ќаймач зобов'¤заний в≥дшкодувати збитки, завдан≥ у зв'¤зку ≥з втратою або пошкодженн¤м транспортного засобу, ¤кщо в≥н не доведе, що це сталос¤ не з його вини.
1. Ќаймач зобов'¤заний в≥дшкодувати шкоду, завдану ≥нш≥й особ≥ у зв'¤зку з використанн¤м транспортного засобу, в≥дпов≥дно до глави 82 цього одексу.
1. ”правл≥нн¤ та техн≥чна експлуатац≥¤ транспортного засобу, переданого у найм з ек≥пажем, провад¤тьс¤ його ек≥пажем. ≈к≥паж не припин¤Ї трудових в≥дносин з наймодавцем. ¬итрати на утриманн¤ ек≥пажу несе наймодавець.
2. ≈к≥паж транспортного засобу зобов'¤заний в≥дмовитис¤ в≥д виконанн¤ розпор¤джень наймача, ¤кщо вони суперечать умовам договору найму, умовам використанн¤ транспортного засобу, а також ¤кщо вони можуть бути небезпечними дл¤ ек≥пажу, транспортного засобу, прав ≥нших ос≥б.
3. «аконом можуть встановлюватис¤ також ≥нш≥ особливост≥ договору найму транспортного засобу з ек≥пажем.
1. «а договором л≥зингу одна сторона (л≥зингодавець) передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати друг≥й сторон≥ (л≥зингоодержувачев≥) у користуванн¤ майно, що належить л≥зингодавцю на прав≥ власност≥ ≥ було набуте ним без попередньоњ домовленост≥ ≥з л≥зингоодержувачем (пр¤мий л≥зинг), або майно, спец≥ально придбане л≥зингодавцем у продавц¤ (постачальника) в≥дпов≥дно до встановлених л≥зингоодержувачем специф≥кац≥й та умов (непр¤мий л≥зинг), на певний строк ≥ за встановлену плату (л≥зингов≥ платеж≥).
2. ƒо договору л≥зингу застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про найм (оренду) з урахуванн¤м особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
ƒо в≥дносин, пов'¤заних з л≥зингом, застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж та положенн¤ про догов≥р поставки, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
3. ќсобливост≥ окремих вид≥в ≥ форм л≥зингу встановлюютьс¤ законом.
1. ѕредметом договору л≥зингу може бути неспоживна р≥ч, визначена ≥ндив≥дуальними ознаками, в≥днесена в≥дпов≥дно до законодавства до основних фонд≥в.
2. Ќе можуть бути предметом договору л≥зингу земельн≥ д≥л¤нки та ≥нш≥ природн≥ об'Їкти, а також ≥нш≥ реч≥, встановлен≥ законом.
1. якщо в≥дпов≥дно до договору непр¤мого л≥зингу виб≥р продавц¤ (постачальника) предмета договору л≥зингу був зд≥йснений л≥зингоодержувачем, продавець (постачальник) несе в≥дпов≥дальн≥сть перед л≥зингоодержувачем за порушенн¤ зобов'¤занн¤ щодо ¤кост≥, комплектност≥, справност≥ предмета договору л≥зингу, його доставки, зам≥ни, безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в, монтажу та запуску в експлуатац≥ю тощо. якщо виб≥р продавц¤ (постачальника) предмета договору л≥зингу був зд≥йснений л≥зингодавцем, продавець (постачальник) та л≥зингодавець несуть перед л≥зингоодержувачем сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤м щодо продажу (поставки) предмета договору л≥зингу.
2. –емонт ≥ техн≥чне обслуговуванн¤ предмета договору л≥зингу зд≥йснюютьс¤ продавцем (постачальником) на п≥дстав≥ договору м≥ж л≥зингоодержувачем та продавцем (постачальником).
1. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ предмета договору л≥зингу несе л≥зингоодержувач, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. якщо л≥зингодавець або продавець (постачальник) прострочили переданн¤ предмета договору л≥зингу л≥зингоодержувачу або л≥зингоодержувач прострочив поверненн¤ предмета договору л≥зингу л≥зингодавцю, ризик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ несе сторона, ¤ка прострочила.
1. «а договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати друг≥й сторон≥ (наймачев≥) житло дл¤ проживанн¤ у ньому на певний строк за плату.
2. ѕ≥дстави, умови, пор¤док укладенн¤ та припиненн¤ договору найму житла, що Ї об'Їктом права державноњ або комунальноњ власност≥, встановлюютьс¤ законом.
3. ƒо договору найму житла, кр≥м найму житла, що Ї об'Їктом права державноњ або комунальноњ власност≥, застосовуютьс¤ положенн¤ цього одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ƒогов≥р найму житла укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
1. ѕредметом договору найму житла можуть бути помешканн¤, зокрема квартира або њњ частина, житловий будинок або його частина.
2. ѕомешканн¤ маЇ бути придатним дл¤ пост≥йного проживанн¤ у ньому.
3. Ќаймач житла у багатоквартирному житловому будинку маЇ право користуванн¤ майном, що обслуговуЇ будинок.
1. —торонами у договор≥ найму житла можуть бути ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи.
2. якщо наймачем Ї юридична особа, вона може використовувати житло лише дл¤ проживанн¤ у ньому ф≥зичних ос≥б.
1. ” раз≥ зм≥ни власника житла, переданого у найм, до нового власника переход¤ть права та обов'¤зки наймодавц¤.
1. Ќаймач зобов'¤заний використовувати житло лише дл¤ проживанн¤ у ньому, забезпечувати збереженн¤ житла та п≥дтримувати його в належному стан≥.
2. Ќаймач не маЇ права провадити перевлаштуванн¤ та реконструкц≥ю житла без згоди наймодавц¤.
3. Ќаймач зобов'¤заний своЇчасно вносити плату за житло. Ќаймач зобов'¤заний самост≥йно вносити плату за комунальн≥ послуги, ¤кщо ≥нше не встановлено договором найму.
1. ” договор≥ найму житла мають бути вказан≥ особи, ¤к≥ проживатимуть разом ≥з наймачем. ÷≥ особи набувають р≥вних з наймачем прав та обов'¤зк≥в щодо користуванн¤ житлом.
2. Ќаймач несе в≥дпов≥дальн≥сть перед наймодавцем за порушенн¤ умов договору особами, ¤к≥ проживають разом з ним.
3. якщо наймачами житла Ї к≥лька ос≥б, њхн≥ обов'¤зки за договором найму житла Ї сол≥дарними.
4. ѕор¤док користуванн¤ житлом наймачем та особами, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним, визначаЇтьс¤ за домовлен≥стю м≥ж ними, а у раз≥ спору - встановлюЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду.
1. Ќаймач та особи, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним, мають право за њхньою взаЇмною згодою та за згодою наймодавц¤ вселити у житло ≥нших ос≥б дл¤ пост≥йного проживанн¤ у ньому.
2. ќсоби, ¤к≥ вселилис¤ у житло в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥, набувають р≥вних з ≥ншими особами прав користуванн¤ житлом, ¤кщо ≥нше не було передбачено при њх вселенн≥.
1. Ќаймач та особи, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним, за њхньою взаЇмною згодою та з попередн≥м пов≥домленн¤м наймодавц¤ можуть дозволити тимчасове проживанн¤ у помешканн≥ ≥ншоњ особи (ос≥б) без ст¤гненн¤ плати за користуванн¤ житлом (тимчасових мешканц≥в).
2. “имчасов≥ мешканц≥ не мають самост≥йного права користуванн¤ житлом.
3. “имчасов≥ мешканц≥ повинн≥ зв≥льнити житло п≥сл¤ спливу погодженого з ними строку проживанн¤ або не п≥зн≥ше семи дн≥в в≥д дн¤ пред'¤вленн¤ до них наймачем або наймодавцем вимоги про зв≥льненн¤ помешканн¤.
1. ѕоточний ремонт житла, переданого у найм, зобов'¤заний зд≥йснювати наймач, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
2. ап≥тальний ремонт житла, переданого у найм, зобов'¤заний зд≥йснювати наймодавець, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
3. ѕереобладнанн¤ житлового будинку, в ¤кому знаходитьс¤ житло, передане у найм, ¤кщо таке переобладнанн¤ ≥стотно зм≥нить умови користуванн¤ житлом, не допускаЇтьс¤ без згоди наймача.
1. –озм≥р плати за користуванн¤ житлом встановлюЇтьс¤ у договор≥ найму житла.
якщо законом встановлений максимальний розм≥р плати за користуванн¤ житлом, плата, встановлена у договор≥, не може перевищувати цього розм≥ру.
2. ќдносторонн¤ зм≥на розм≥ру плати за користуванн¤ житлом не допускаЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
3. Ќаймач вносить плату за користуванн¤ житлом у строк, встановлений договором найму житла.
якщо строк внесенн¤ плати за користуванн¤ житлом не встановлений договором, наймач вносить њњ щом≥с¤ц¤.
1. ƒогов≥р найму житла укладаЇтьс¤ на строк, встановлений договором. якщо у договор≥ строк не встановлений, догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним на п'¤ть рок≥в.
2. ƒо договору найму житла, укладеного на строк до одного року (короткостроковий найм), не застосовуютьс¤ положенн¤ частини першоњ статт≥ 816, положенн¤ статт≥ 818 та статей 822 - 824 цього одексу.
1. ” раз≥ спливу строку договору найму житла наймач маЇ переважне право на укладенн¤ договору найму житла на новий строк.
Ќе п≥зн≥ше н≥ж за три м≥с¤ц≥ до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачев≥ укласти догов≥р на таких самих або ≥нших умовах чи попередити наймача про в≥дмову в≥д укладенн¤ договору на новий строк. якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не зв≥льнив помешканн¤, догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним на таких самих умовах ≥ на такий самий строк.
якщо наймодавець в≥дмовивс¤ в≥д укладенн¤ договору на новий строк, але прот¤гом одного року уклав догов≥р найму житла з ≥ншою особою, наймач маЇ право вимагати переведенн¤ на нього прав наймача та (або) в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих в≥дмовою укласти з ним догов≥р на новий строк.
2. ” раз≥ продажу житла, ¤ке було предметом договору найму, наймач маЇ переважне перед ≥ншими особами право на його придбанн¤.
1. «а договором п≥днайму житла наймач за згодою наймодавц¤ передаЇ на певний строк частину або все найн¤те ним помешканн¤ у користуванн¤ п≥днаймачев≥. ѕ≥днаймач не набуваЇ самост≥йного права користуванн¤ житлом.
2. ƒогов≥р п≥днайму житла Ї оплатним. –озм≥р плати за користуванн¤ житлом встановлюЇтьс¤ договором п≥днайму.
3. —трок договору п≥днайму не може перевищувати строку договору найму житла.
4. ” раз≥ дострокового припиненн¤ договору найму житла одночасно з ним припин¤Їтьс¤ догов≥р п≥днайму.
5. ƒо договору п≥днайму не застосовуЇтьс¤ положенн¤ про переважне право на укладенн¤ договору на новий строк.
1. Ќа вимогу наймача та ≥нших ос≥б, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним, та за згодою наймодавц¤ наймач у договор≥ найму житла може бути зам≥нений одн≥Їю з повнол≥тн≥х ос≥б, ¤ка пост≥йно проживаЇ разом з наймачем.
2. ” раз≥ смерт≥ наймача або вибутт¤ його з житла наймачами можуть стати ус≥ ≥нш≥ повнол≥тн≥ особи, ¤к≥ пост≥йно проживали з колишн≥м наймачем, або, за погодженн¤м з наймодавцем, одна або к≥лька ≥з цих ос≥б. ” цьому раз≥ догов≥р найму житла залишаЇтьс¤ чинним на попередн≥х умовах.
1. Ќаймач житла маЇ право за згодою ≥нших ос≥б, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним, у будь-¤кий час в≥дмовитис¤ в≥д договору найму, письмово попередивши про це наймодавц¤ за три м≥с¤ц≥.
якщо наймач зв≥льнив помешканн¤ без попередженн¤, наймодавець маЇ право вимагати в≥д нього плату за користуванн¤ житлом за три м≥с¤ц≥, ¤кщо наймодавець доведе, що в≥н не м≥г укласти догов≥р найму житла на таких самих умовах з ≥ншою особою.
Ќаймач маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору найму житла, ¤кщо житло стало непридатним дл¤ пост≥йного проживанн¤ у ньому.
2. ƒогов≥р найму житла може бути роз≥рваний за р≥шенн¤м суду на вимогу наймодавц¤ у раз≥:
1) невнесенн¤ наймачем плати за житло за ш≥сть м≥с¤ц≥в, ¤кщо договором не встановлений б≥льш тривалий строк, а при короткостроковому найм≥ - понад два рази;
2) руйнуванн¤ або псуванн¤ житла наймачем або ≥ншими особами, за д≥њ ¤ких в≥н в≥дпов≥даЇ.
«а р≥шенн¤м суду наймачев≥ може бути наданий строк не б≥льше одного року дл¤ в≥дновленн¤ житла.
якщо прот¤гом строку, визначеного судом, наймач не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом наймодавц¤ постановл¤Ї р≥шенн¤ про роз≥рванн¤ договору найму житла. Ќа проханн¤ наймача суд може в≥дстрочити виконанн¤ р≥шенн¤ не б≥льше н≥ж на один р≥к.
3. ƒогов≥р найму частини будинку, квартири, к≥мнати (частини к≥мнати) може бути роз≥рваний на вимогу наймодавц¤ у раз≥ необх≥дност≥ використанн¤ житла дл¤ проживанн¤ самого наймодавц¤ та член≥в його с≥м'њ.
Ќаймодавець повинен попередити наймача про роз≥рванн¤ договору не п≥зн≥ше н≥ж за два м≥с¤ц≥.
4. якщо наймач житла або ≥нш≥ особи, за д≥њ ¤ких в≥н в≥дпов≥даЇ, використовують житло не за призначенн¤м або систематично порушують права та ≥нтереси сус≥д≥в, наймодавець може попередити наймача про необх≥дн≥сть усуненн¤ цих порушень.
якщо наймач або ≥нш≥ особи, за д≥њ ¤ких в≥н в≥дпов≥даЇ, п≥сл¤ попередженн¤ продовжують використовувати житло не за призначенн¤м або порушувати права та ≥нтереси сус≥д≥в, наймодавець маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору найму житла.
1. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору найму житла наймач та ≥нш≥ особи, ¤к≥ проживали у помешканн≥, п≥дл¤гають виселенню з житла на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду, без наданн¤ њм ≥ншого житла.
1. «а договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати друг≥й сторон≥ (користувачев≥) р≥ч дл¤ користуванн¤ прот¤гом встановленого строку.
2. ористуванн¤ р≥ччю вважаЇтьс¤ безоплатним, ¤кщо сторони пр¤мо домовилис¤ про це або ¤кщо це випливаЇ ≥з сут≥ в≥дносин м≥ж ними.
3. ƒо договору позички застосовуютьс¤ положенн¤ глави 58 цього одексу.
1. ƒогов≥р позички реч≥ побутового призначенн¤ м≥ж ф≥зичними особами може укладатис¤ усно.
2. ƒогов≥р позички м≥ж юридичними особами, а також м≥ж юридичною та ф≥зичною особою укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
3. ƒогов≥р позички буд≥вл≥, ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини) укладаЇтьс¤ у форм≥, ¤ка визначена в≥дпов≥дно до статт≥ 793 цього одексу.
4. ƒогов≥р позички транспортного засобу, в ¤кому хоча б одн≥Їю стороною Ї ф≥зична особа, укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
1. ѕозичкодавцем може бути ф≥зична або юридична особа.
ќсоба, ¤ка зд≥йснюЇ управл≥нн¤ майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.
2. ёридична особа, ¤ка зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, не може передавати реч≥ у безоплатне користуванн¤ особ≥, ¤ка Ї њњ засновником, учасником, кер≥вником, членом њњ органу управл≥нн¤ або контролю.
1. якщо позичкодавець не виконуЇ обов'¤зку передати р≥ч у користуванн¤, друга сторона маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору позички та в≥дшкодуванн¤ завданих збитк≥в.
1. якщо сторони не встановили строку користуванн¤ р≥ччю, в≥н визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до мети користуванн¤ нею.
1. ѕозичкодавець маЇ право на в≥дчуженн¤ реч≥, ¤ка передана ним у користуванн¤. ƒо набувача реч≥ переход¤ть права та обов'¤зки позичкодавц¤.
2. ористувач не маЇ переважного права перед ≥ншими особами на куп≥влю реч≥, переданоњ йому у користуванн¤.
1. ористувач несе звичайн≥ витрати щодо п≥дтриманн¤ належного стану реч≥, переданоњ йому в користуванн¤.
2. ористувач зобов'¤заний:
1) користуватис¤ р≥ччю за њњ призначенн¤м або в≥дпов≥дно до мети, визначеноњ у договор≥;
2) користуватис¤ р≥ччю особисто, ¤кщо ≥нше не встановлено договором;
3) повернути р≥ч п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку договору в такому самому стан≥, в ¤кому вона була на момент њњ переданн¤.
1. ористувач маЇ право повернути р≥ч, передану йому у користуванн¤, в будь-¤кий час до спливу строку договору. якщо р≥ч потребуЇ особливого догл¤ду або збер≥ганн¤, користувач зобов'¤заний пов≥домити позичкодавц¤ про в≥дмову в≥д договору (позички) не п≥зн≥ш ¤к за с≥м дн≥в до поверненн¤ реч≥.
2. ѕозичкодавець маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору ≥ поверненн¤ реч≥ у раз≥, ¤кщо:
1) у зв'¤зку з непередбаченими обставинами р≥ч стала потр≥бною йому самому;
2) користуванн¤ р≥ччю не в≥дпов≥даЇ њњ призначенню та умовам договору;
3) р≥ч самочинно передана у користуванн¤ ≥нш≥й особ≥;
4) в результат≥ недбалого поводженн¤ з р≥ччю вона може бути знищена або пошкоджена.
3. ќсоба, ¤ка стала власником реч≥, переданоњ у користуванн¤, маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору, ¤кий укладено без визначенн¤ строку. ѕро роз≥рванн¤ договору користувач маЇ бути пов≥домлений заздалег≥дь, у строк, що в≥дпов≥даЇ мет≥ позички.
1. ƒогов≥р позички припин¤Їтьс¤ у раз≥ смерт≥ ф≥зичноњ особи або л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи, ¤к≥й р≥ч було передано в користуванн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. якщо п≥сл¤ припиненн¤ договору користувач не повертаЇ р≥ч, позичкодавець маЇ право вимагати њњ примусового поверненн¤, а також в≥дшкодуванн¤ завданих збитк≥в.
1. «а договором п≥др¤ду одна сторона (п≥др¤дник) зобов'¤зуЇтьс¤ на св≥й ризик виконати певну роботу за завданн¤м другоњ сторони (замовника), а замовник зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти та оплатити виконану роботу.
2. ƒогов≥р п≥др¤ду може укладатис¤ на виготовленн¤, обробку, переробку, ремонт реч≥ або на виконанн¤ ≥ншоњ роботи з переданн¤м њњ результату замовников≥.
3. ƒл¤ виконанн¤ окремих вид≥в роб≥т, встановлених законом, п≥др¤дник (субп≥др¤дник) зобов'¤заний одержати спец≥альний дозв≥л.
4. ƒо окремих вид≥в договор≥в п≥др¤ду, встановлених параграфами 2 - 4 ц≥Їњ глави, положенн¤ цього параграфа застосовуютьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено положенн¤ми цього одексу про ц≥ види договор≥в.
1. ѕ≥др¤дник маЇ право, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, залучити до виконанн¤ роботи ≥нших ос≥б (субп≥др¤дник≥в), залишаючись в≥дпов≥дальним перед замовником за результат њхньоњ роботи. ” цьому раз≥ п≥др¤дник виступаЇ перед замовником ¤к генеральний п≥др¤дник, а перед субп≥др¤дником - ¤к замовник.
2. √енеральний п≥др¤дник в≥дпов≥даЇ перед субп≥др¤дником за невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ замовником своњх обов'¤зк≥в за договором п≥др¤ду, а перед замовником - за порушенн¤ субп≥др¤дником свого обов'¤зку.
«амовник ≥ субп≥др¤дник не мають права пред'¤вл¤ти один одному вимоги, пов'¤зан≥ з порушенн¤м договор≥в, укладених кожним з них з генеральним п≥др¤дником, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний виконати роботу, визначену договором п≥др¤ду, ≥з свого матер≥алу ≥ своњми засобами, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
2. ѕ≥др¤дник в≥дпов≥даЇ за неналежну ¤к≥сть наданих ним матер≥алу ≥ устаткуванн¤, а також за наданн¤ матер≥алу або устаткуванн¤, обт¤женого правами трет≥х ос≥б.
1. якщо робота виконуЇтьс¤ частково або в повному обс¤з≥ з матер≥алу замовника, п≥др¤дник в≥дпов≥даЇ за неправильне використанн¤ цього матер≥алу. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний надати замовников≥ зв≥т про використанн¤ матер≥алу та повернути його залишок.
2. якщо робота виконуЇтьс¤ з матер≥алу замовника, у договор≥ п≥др¤ду мають бути встановлен≥ норми витрат матер≥алу, строки поверненн¤ його залишку та основних в≥дход≥в, а також в≥дпов≥дальн≥сть п≥др¤дника за невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в.
3. ѕ≥др¤дник в≥дпов≥даЇ за невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ роботи, спричинене недол≥ками матер≥алу, наданого замовником, ¤кщо не доведе, що ц≥ недол≥ки не могли бути ним ви¤влен≥ при належному прийманн≥ матер≥алу.
1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний вживати ус≥х заход≥в щодо збереженн¤ майна, переданого йому замовником, та в≥дпов≥даЇ за втрату або пошкодженн¤ цього майна.
1. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ (псуванн¤) матер≥алу до настанн¤ строку здач≥ п≥др¤дником визначеноњ договором п≥др¤ду роботи несе сторона, ¤ка надала матер≥ал, а п≥сл¤ настанн¤ цього строку - сторона, ¤ка пропустила строк, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. ” договор≥ п≥др¤ду визначаЇтьс¤ ц≥на роботи або способи њњ визначенн¤.
2. якщо у договор≥ п≥др¤ду не встановлено ц≥ну роботи або способи њњ визначенн¤, ц≥на встановлюЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду на основ≥ ц≥н, що звичайно застосовуютьс¤ за аналог≥чн≥ роботи з урахуванн¤м необх≥дних витрат, визначених сторонами.
3. ÷≥на роботи у договор≥ п≥др¤ду включаЇ в≥дшкодуванн¤ витрат п≥др¤дника та плату за виконану ним роботу.
1. ÷≥на у договор≥ п≥др¤ду може бути визначена у кошторис≥.
якщо робота виконуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до кошторису, складеного п≥др¤дником, кошторис набираЇ чинност≥ та стаЇ частиною договору п≥др¤ду з моменту п≥дтвердженн¤ його замовником.
2. ошторис на виконанн¤ роб≥т може бути приблизним або твердим. ошторис Ї твердим, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
3. «м≥ни до твердого кошторису можуть вноситис¤ лише за погодженн¤м стор≥н.
” раз≥ перевищенн¤ твердого кошторису ус≥ пов'¤зан≥ з цим витрати несе п≥др¤дник, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
4. якщо виникла необх≥дн≥сть проведенн¤ додаткових роб≥т ≥ у зв'¤зку з цим ≥стотного перевищенн¤ визначеного приблизного кошторису, п≥др¤дник зобов'¤заний своЇчасно попередити про це замовника. «амовник, ¤кий не погодивс¤ на перевищенн¤ кошторису, маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду. ” цьому раз≥ п≥др¤дник може вимагати в≥д замовника оплати виконаноњ частини роботи.
ѕ≥др¤дник, ¤кий своЇчасно не попередив замовника про необх≥дн≥сть перевищенн¤ приблизного кошторису, зобов'¤заний виконати догов≥р п≥др¤ду за ц≥ною, встановленою договором.
5. ѕ≥др¤дник не маЇ права вимагати зб≥льшенн¤ твердого кошторису, а замовник - його зменшенн¤ в раз≥, ¤кщо на момент укладенн¤ договору п≥др¤ду не можна було передбачити повний обс¤г роботи або необх≥дн≥ дл¤ цього витрати.
” раз≥ ≥стотного зростанн¤ п≥сл¤ укладенн¤ договору вартост≥ матер≥алу, устаткуванн¤, ¤к≥ мали бути надан≥ п≥др¤дником, а також вартост≥ послуг, що надавалис¤ йому ≥ншими особами, п≥др¤дник маЇ право вимагати зб≥льшенн¤ кошторису. ” раз≥ в≥дмови замовника в≥д зб≥льшенн¤ кошторису п≥др¤дник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору.
1. ѕ≥др¤дник маЇ право на ощадливе веденн¤ роб≥т за умови забезпеченн¤ належноњ њх ¤кост≥.
2. якщо фактичн≥ витрати п≥др¤дника ви¤вилис¤ меншими в≥д тих, ¤к≥ передбачалис¤ при визначенн≥ ц≥ни (кошторису), п≥др¤дник маЇ право на оплату роботи за ц≥ною, встановленою договором п≥др¤ду, ¤кщо замовник не доведе, що отримане п≥др¤дником заощадженн¤ зумовило пог≥ршенн¤ ¤кост≥ роботи.
3. —торони можуть домовитис¤ про розпод≥л м≥ж ними заощадженн¤, отриманого п≥др¤дником.
1. —троки виконанн¤ роботи або њњ окремих етап≥в встановлюютьс¤ у договор≥ п≥др¤ду.
2. якщо у договор≥ п≥др¤ду не встановлен≥ строки виконанн¤ роботи, п≥др¤дник зобов'¤заний виконати роботу, а замовник маЇ право вимагати њњ виконанн¤ у розумн≥ строки, в≥дпов≥дно до сут≥ зобов'¤занн¤, характеру та обс¤г≥в роботи та звичањв д≥лового обороту.
1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний своЇчасно попередити замовника:
1) про недобро¤к≥сн≥сть або непридатн≥сть матер≥алу, одержаного в≥д замовника;
2) про те, що додержанн¤ вказ≥вок замовника загрожуЇ ¤кост≥ або придатност≥ результату роботи;
3) про на¤вн≥сть ≥нших обставин, що не залежать в≥д п≥др¤дника, ¤к≥ загрожують ¤кост≥ або придатност≥ результату роботи.
1. якщо замовник, незважаючи на своЇчасне попередженн¤ з боку п≥др¤дника, у в≥дпов≥дний строк не зам≥нить недобро¤к≥сний або непридатний матер≥ал, не зм≥нить вказ≥вок про спос≥б виконанн¤ роботи або не усуне ≥нших обставин, що загрожують ¤кост≥ або придатност≥ результату роботи, п≥др¤дник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду та право на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
2. якщо використанн¤ недобро¤к≥сного або непридатного матер≥алу чи додержанн¤ вказ≥вок замовника загрожуЇ життю та здоров'ю людей чи призводить до порушенн¤ еколог≥чних, сан≥тарних правил, правил безпеки людей та ≥нших вимог, п≥др¤дник зобов'¤заний в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду, маючи право на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
1. «амовник маЇ право у будь-¤кий час перев≥рити х≥д ≥ ¤к≥сть роботи, не втручаючись у д≥¤льн≥сть п≥др¤дника.
2. якщо п≥др¤дник своЇчасно не розпочав роботу або виконуЇ њњ наст≥льки пов≥льно, що зак≥нченн¤ њњ у строк стаЇ ¤вно неможливим, замовник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду та вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
3. якщо п≥д час виконанн¤ роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник маЇ право призначити п≥др¤дников≥ строк дл¤ усуненн¤ недол≥к≥в, а в раз≥ невиконанн¤ п≥др¤дником ц≥Їњ вимоги - в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду та вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в або доручити виправленн¤ роботи ≥нш≥й особ≥ за рахунок п≥др¤дника.
4. «амовник маЇ право у будь-¤кий час до зак≥нченн¤ роботи в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду, виплативши п≥др¤дников≥ плату за виконану частину роботи та в≥дшкодувавши йому збитки, завдан≥ роз≥рванн¤м договору.
1. «амовник зобов'¤заний спри¤ти п≥др¤дников≥ у виконанн≥ роботи у випадках, в обс¤з≥ та в пор¤дку, встановлених договором п≥др¤ду.
” раз≥ невиконанн¤ замовником цього обов'¤зку п≥др¤дник маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ завданих збитк≥в, включаючи додатков≥ витрати, викликан≥ простоЇм, перенесенн¤м строк≥в виконанн¤ роботи, або п≥двищенн¤ ц≥ни роботи.
2. якщо виконанн¤ роботи за договором п≥др¤ду стало неможливим внасл≥док д≥й або недогл¤ду замовника, п≥др¤дник маЇ право на сплату йому встановленоњ ц≥ни з урахуванн¤м плати за виконану частину роботи, за вирахуванн¤м сум, ¤к≥ п≥др¤дник одержав або м≥г одержати у зв'¤зку з невиконанн¤м замовником договору.
1. ѕ≥др¤дник маЇ право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, ¤кщо замовник не надав матер≥алу, устаткуванн¤ або р≥ч, що п≥дл¤гаЇ переробц≥, ≥ цим створив неможлив≥сть виконанн¤ договору п≥др¤дником.
1. якщо п≥др¤дник в≥дступив в≥д умов договору п≥др¤ду, що пог≥ршило роботу, або допустив ≥нш≥ недол≥ки в робот≥, замовник маЇ право за своњм вибором вимагати безоплатного виправленн¤ цих недол≥к≥в у розумний строк або виправити њх за св≥й рахунок з правом на в≥дшкодуванн¤ своњх витрат на виправленн¤ недол≥к≥в чи в≥дпов≥дного зменшенн¤ плати за роботу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
2. «а на¤вност≥ у робот≥ ≥стотних в≥дступ≥в в≥д умов договору п≥др¤ду або ≥нших ≥стотних недол≥к≥в замовник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
1. «амовник зобов'¤заний прийн¤ти роботу, виконану п≥др¤дником в≥дпов≥дно до договору п≥др¤ду, огл¤нути њњ ≥ в раз≥ ви¤вленн¤ допущених у робот≥ в≥дступ≥в в≥д умов договору або ≥нших недол≥к≥в негайно за¤вити про них п≥др¤дников≥.
якщо замовник не зробить такоњ за¤ви, в≥н втрачаЇ право у подальшому посилатис¤ на ц≥ в≥дступи в≥д умов договору або недол≥ки у виконан≥й робот≥.
2. «амовник, ¤кий прийн¤в роботу без перев≥рки, позбавл¤Їтьс¤ права посилатис¤ на недол≥ки роботи, ¤к≥ могли бути встановлен≥ при звичайному способ≥ њњ прийн¤тт¤ (¤вн≥ недол≥ки).
3. якщо п≥сл¤ прийн¤тт¤ роботи замовник ви¤вив в≥дступи в≥д умов договору п≥др¤ду або ≥нш≥ недол≥ки, ¤к≥ не могли бути встановлен≥ при звичайному способ≥ њњ прийн¤тт¤ (прихован≥ недол≥ки), у тому числ≥ так≥, що були умисно прихован≥ п≥др¤дником, в≥н зобов'¤заний негайно пов≥домити про це п≥др¤дника.
4. ” раз≥ виникненн¤ м≥ж замовником ≥ п≥др¤дником спору з приводу недол≥к≥в виконаноњ роботи або њх причин на вимогу будь-кого з них маЇ бути призначена експертиза. ¬итрати на проведенн¤ експертизи несе п≥др¤дник, кр≥м випадк≥в, коли експертизою встановлена в≥дсутн≥сть порушень договору п≥др¤ду або причинного зв'¤зку м≥ж д≥¤ми п≥др¤дника та ви¤вленими недол≥ками. ” цих випадках витрати на проведенн¤ експертизи несе сторона, ¤ка вимагала њњ призначенн¤, а ¤кщо експертизу призначено за погодженн¤м стор≥н, - обидв≥ сторони пор≥вну.
5. якщо замовник прот¤гом одного м≥с¤ц¤ ухил¤Їтьс¤ в≥д прийн¤тт¤ виконаноњ роботи, п≥др¤дник маЇ право п≥сл¤ дворазового попередженн¤ продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванн¤м ус≥х належних п≥др¤дников≥ платеж≥в, внести в депозит нотар≥уса на ≥м'¤ замовника, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
6. якщо ухиленн¤ замовника в≥д прийн¤тт¤ виконаноњ роботи спричинило зм≥ну строку здач≥ роботи, вважаЇтьс¤, що право власност≥ на виготовлену (перероблену) р≥ч перейшло до замовника у момент, коли мало в≥дбутис¤ њњ переданн¤.
1. якщо договором п≥др¤ду не передбачена попередн¤ оплата виконаноњ роботи або окремих њњ етап≥в, замовник зобов'¤заний сплатити п≥др¤дников≥ обумовлену ц≥ну п≥сл¤ остаточноњ здач≥ роботи за умови, що роботу виконано належним чином ≥ в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
2. ѕ≥др¤дник маЇ право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розм≥р≥, встановлених договором.
1. якщо предмет договору п≥др¤ду до здач≥ його замовников≥ був випадково знищений або зак≥нченн¤ роботи стало неможливим без вини стор≥н, п≥др¤дник не маЇ права вимагати плати за роботу.
ѕ≥др¤дник маЇ право на плату, ¤кщо знищенн¤ предмета договору п≥др¤ду або неможлив≥сть зак≥нченн¤ роботи сталис¤ через недол≥ки матер≥алу, переданого замовником, чи внасл≥док його вказ≥вок про спос≥б виконанн¤ роботи або ¤кщо таке знищенн¤ чи неможлив≥сть зак≥нченн¤ роботи сталис¤ п≥сл¤ пропущенн¤ замовником строку прийн¤тт¤ виконаноњ роботи.
1. якщо замовник не сплатив встановленоњ ц≥ни роботи або ≥ншоњ суми, належноњ п≥др¤дников≥ у зв'¤зку з виконанн¤м договору п≥др¤ду, п≥др¤дник маЇ право притримати результат роботи, а також устаткуванн¤, залишок невикористаного матер≥алу та ≥нше майно замовника, що Ї у п≥др¤дника.
1. –обота, виконана п≥др¤дником, маЇ в≥дпов≥дати умовам договору п≥др¤ду, а в раз≥ њх в≥дсутност≥ або неповноти - вимогам, що звичайно ставл¤тьс¤ до роботи в≥дпов≥дного характеру.
2. ¬иконана робота маЇ в≥дпов≥дати ¤кост≥, визначен≥й у договор≥ п≥др¤ду, або вимогам, що звичайно ставл¤тьс¤, на момент переданн¤ њњ замовников≥.
3. –езультат роботи в межах розумного строку маЇ бути придатним дл¤ використанн¤ в≥дпов≥дно до договору п≥др¤ду або дл¤ звичайного використанн¤ роботи такого характеру.
1. якщо робота виконана п≥др¤дником з в≥дступами в≥д умов договору п≥др¤ду, ¤к≥ пог≥ршили роботу, або з ≥ншими недол≥ками, ¤к≥ робл¤ть њњ непридатною дл¤ використанн¤ в≥дпов≥дно до договору або дл¤ звичайного використанн¤ роботи такого характеру, замовник маЇ право, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом, за своњм вибором вимагати в≥д п≥др¤дника:
1) безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в у робот≥ в розумний строк;
2) пропорц≥йного зменшенн¤ ц≥ни роботи;
3) в≥дшкодуванн¤ своњх витрат на усуненн¤ недол≥к≥в, ¤кщо право замовника усувати њх встановлено договором.
2. ѕ≥др¤дник маЇ право зам≥сть усуненн¤ недол≥к≥в роботи, за ¤к≥ в≥н в≥дпов≥даЇ, безоплатно виконати роботу заново з в≥дшкодуванн¤м замовников≥ збитк≥в, завданих простроченн¤м виконанн¤. ” цьому раз≥ замовник зобов'¤заний повернути ран≥ше передану йому роботу п≥др¤дников≥, ¤кщо за характером роботи таке поверненн¤ можливе.
3. якщо в≥дступи у робот≥ в≥д умов договору п≥др¤ду або ≥нш≥ недол≥ки у робот≥ Ї ≥стотними та такими, що не можуть бути усунен≥, або не були усунен≥ у встановлений замовником розумний строк, замовник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору та вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
4. ”мова договору п≥др¤ду про зв≥льненн¤ п≥др¤дника в≥д в≥дпов≥дальност≥ за певн≥ недол≥ки роботи не зв≥льн¤Ї його в≥д в≥дпов≥дальност≥ за недол≥ки, ¤к≥ виникли внасл≥док умисних д≥й або безд≥¤льност≥ п≥др¤дника.
5. ѕ≥др¤дник, ¤кий надав матер≥ал дл¤ виконанн¤ роботи, в≥дпов≥даЇ за його ¤к≥сть в≥дпов≥дно до положень про в≥дпов≥дальн≥сть продавц¤ за товари неналежноњ ¤кост≥.
1. якщо договором або законом передбачено наданн¤ п≥др¤дником замовников≥ гарант≥њ ¤кост≥ роботи, п≥др¤дник зобов'¤заний передати замовников≥ результат роботи, ¤кий маЇ в≥дпов≥дати вимогам статт≥ 857 цього одексу прот¤гом усього гарант≥йного строку.
2. √арант≥¤ ¤кост≥ роботи поширюЇтьс¤ на все, що становить результат роботи, ¤кщо ≥нше не встановлено договором п≥др¤ду.
1. ѕереб≥г гарант≥йного строку починаЇтьс¤ з моменту, коли виконана робота була прийн¤та або мала бути прийн¤та замовником, ¤кщо ≥нше не встановлено договором п≥др¤ду.
2. ƒо обчисленн¤ гарант≥йного строку за договором п≥др¤ду застосовуютьс¤ положенн¤ статт≥ 676 цього одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний передати замовников≥ разом з результатом роботи ≥нформац≥ю щодо експлуатац≥њ або ≥ншого використанн¤ предмета договору п≥др¤ду, ¤кщо це передбачено договором або ¤кщо без такоњ ≥нформац≥њ використанн¤ результату роботи дл¤ ц≥лей, визначених договором, Ї неможливим.
1. якщо сторона у договор≥ п≥др¤ду внасл≥док виконанн¤ договору одержала в≥д другоњ сторони ≥нформац≥ю про нов≥ р≥шенн¤ ≥ техн≥чн≥ знанн¤, у тому числ≥ й так≥, що не захищаютьс¤ законом, а також в≥домост≥, що можуть розгл¤датис¤ ¤к комерц≥йна таЇмниц¤, вона не маЇ права пов≥домл¤ти њх ≥ншим особам без згоди другоњ сторони.
1. ƒо вимог щодо неналежноњ ¤кост≥ роботи, виконаноњ за договором п≥др¤ду, застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к, а щодо буд≥вель ≥ споруд - три роки в≥д дн¤ прийн¤тт¤ роботи замовником.
1. якщо договором п≥др¤ду або законом встановлений гарант≥йний строк ≥ за¤ва з приводу недол≥к≥в роботи зроблена у межах гарант≥йного строку, переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ в≥д дн¤ за¤вленн¤ про недол≥ки.
2. якщо в≥дпов≥дно до договору п≥др¤ду роботу було прийн¤то замовником частинами, переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ в≥д дн¤ прийн¤тт¤ роботи в ц≥лому.
1. «а договором побутового п≥др¤ду п≥др¤дник, ¤кий зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, зобов'¤зуЇтьс¤ виконати за завданн¤м ф≥зичноњ особи (замовника) певну роботу, призначену дл¤ задоволенн¤ побутових та ≥нших особистих потреб, а замовник зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти та оплатити виконану роботу.
2. ƒогов≥р побутового п≥др¤ду Ї публ≥чним договором.
3. ƒо в≥дносин за договором побутового п≥др¤ду, не врегульованих цим одексом, застосовуЇтьс¤ законодавство про захист прав споживач≥в.
1. ƒогов≥р побутового п≥др¤ду вважаЇтьс¤ укладеним у належн≥й форм≥, ¤кщо п≥др¤дник видав замовников≥ квитанц≥ю або ≥нший документ, що п≥дтверджуЇ укладенн¤ договору.
¬≥дсутн≥сть у замовника цього документа не позбавл¤Ї його права залучати св≥дк≥в дл¤ п≥дтвердженн¤ факту укладенн¤ договору або його умов.
1. ѕ≥др¤дник не маЇ права нав'¤зувати замовников≥ включенн¤ до договору побутового п≥др¤ду додаткових оплатних роб≥т або послуг. ” раз≥ порушенн¤ ц≥Їњ вимоги замовник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д оплати в≥дпов≥дних роб≥т або послуг.
2. «амовник маЇ право у будь-¤кий час до здач≥ йому роботи в≥дмовитис¤ в≥д договору побутового п≥др¤ду, сплативши п≥др¤дников≥ частину встановленоњ ц≥ни роботи пропорц≥йно робот≥, фактично виконан≥й до пов≥домленн¤ про в≥дмову в≥д договору, та в≥дшкодувавши йому витрати, зд≥йснен≥ до цього моменту з метою виконанн¤ договору, ¤кщо вони не вход¤ть до частини ц≥ни роботи, ¤ка п≥дл¤гаЇ сплат≥. ”мови договору, що позбавл¤ють замовника цього права, Ї н≥кчемними.
1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний до укладенн¤ договору побутового п≥др¤ду надати замовников≥ необх≥дну та достов≥рну ≥нформац≥ю про запропонован≥ роботи, њх види та особливост≥, про ц≥ну та форму оплати роботи, а також пов≥домити замовников≥ на його проханн¤ ≥нш≥ в≥домост≥, що стосуютьс¤ договору. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний назвати замовников≥ конкретну особу, ¤ка буде виконувати роботу, ¤кщо за характером роботи це маЇ значенн¤.
1. ƒо реклами та ≥нших пропозиц≥й щодо роботи, ¤ка виконуЇтьс¤ за договором побутового п≥др¤ду, застосовуютьс¤ положенн¤ статт≥ 641 цього одексу.
2. ѕри здач≥ роб≥т замовников≥ п≥др¤дник зобов'¤заний пов≥домити його про вимоги, ¤ких необх≥дно додержувати дл¤ ефективного та безпечного використанн¤ виготовленоњ або переробленоњ реч≥ або ≥ншоњ виконаноњ роботи, а також про можлив≥ дл¤ замовника або ≥нших ос≥б насл≥дки недодержанн¤ в≥дпов≥дних вимог.
3. «амовник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору побутового п≥др¤ду та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤кщо внасл≥док неповноти або недостов≥рност≥ ≥нформац≥њ, отриманоњ в≥д п≥др¤дника, був укладений догов≥р на виконанн¤ роб≥т, ¤к≥ не мають тих властивостей, ¤к≥ мав на уваз≥ замовник.
1. «а договором побутового п≥др¤ду п≥др¤дник виконуЇ роботу з≥ свого матер≥алу, а за бажанн¤м замовника - з його матер≥алу.
2. якщо робота виконуЇтьс¤ з матер≥алу п≥др¤дника, варт≥сть матер≥алу оплачуЇтьс¤ замовником частково або в повному обс¤з≥, за погодженн¤м стор≥н, з остаточним розрахунком при одержанн≥ замовником виконаноњ п≥др¤дником роботи. ” випадках, передбачених договором, матер≥ал може бути наданий п≥др¤дником у кредит (≥з розстроченн¤м платежу). ѕодальша зм≥на ц≥ни наданого в кредит матер≥алу не призводить до перерахунку, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. якщо робота виконуЇтьс¤ з матер≥алу замовника, у квитанц≥њ або ≥ншому документ≥, що видаЇтьс¤ п≥др¤дником при укладенн≥ договору побутового п≥др¤ду, вказуютьс¤ точне найменуванн¤ матер≥алу, його к≥льк≥сть ≥ оц≥нка, зд≥йснена за погодженн¤м стор≥н.
1. якщо п≥др¤дником були допущен≥ ≥стотн≥ в≥дступи в≥д умов договору побутового п≥др¤ду або ≥нш≥ ≥стотн≥ недол≥ки в робот≥, виконан≥й ≥з матер≥алу замовника, в≥н маЇ право вимагати за своњм вибором:
1) виготовленн¤ ≥ншоњ реч≥ з однор≥дного матер≥алу такоњ самоњ ¤кост≥;
2) роз≥рванн¤ договору та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
2. ” раз≥ ви¤вленн¤ ≥нших в≥дступ≥в в≥д умов договору або ≥нших недол≥к≥в у робот≥ замовник маЇ право за своњм вибором вимагати безоплатного усуненн¤ цих недол≥к≥в у розумний строк або в≥дшкодуванн¤ його витрат на усуненн¤ недол≥к≥в чи в≥дпов≥дного зменшенн¤ плати.
3. ¬имога про безоплатне усуненн¤ недол≥к≥в роботи, виконаноњ за договором побутового п≥др¤ду, ¤к≥ можуть становити небезпеку дл¤ житт¤ або здоров'¤ замовника та ≥нших ос≥б, може бути пред'¤влена замовником або його правонаступником прот¤гом дес¤ти рок≥в з моменту прийн¤тт¤ роботи, ¤кщо у встановленому законом пор¤дку не передбачен≥ б≥льш тривал≥ строки (строки служби). “ака вимога може бути пред'¤влена незалежно в≥д того, коли ви¤влено ц≥ недол≥ки, у тому числ≥ й при ви¤вленн≥ њх п≥сл¤ зак≥нченн¤ гарант≥йного строку.
” раз≥ невиконанн¤ п≥др¤дником ц≥Їњ вимоги замовник маЇ право прот¤гом цього ж строку вимагати поверненн¤ частини ц≥ни, сплаченоњ за роботу, або в≥дшкодуванн¤ його витрат на усуненн¤ недол≥к≥в.
1. ¬арт≥сть роб≥т, виконаних за договором побутового п≥др¤ду, визначаЇтьс¤ за погодженн¤м стор≥н, ¤кщо ≥нше не передбачено у встановленому пор¤дку прейскурантами (ц≥нниками), тарифами тощо.
2. –обота оплачуЇтьс¤ замовником п≥сл¤ њњ остаточного переданн¤ п≥др¤дником. «а згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенн≥ договору побутового п≥др¤ду шл¤хом видач≥ авансу або у повному обс¤з≥.
1. ” раз≥ нез'¤вленн¤ замовника за одержанн¤м виконаноњ роботи або ≥ншого ухиленн¤ замовника в≥д њњ прийн¤тт¤ п≥др¤дник маЇ право, письмово попередивши замовника, з≥ спливом двох м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ такого попередженн¤ продати предмет договору побутового п≥др¤ду за розумну ц≥ну, а суму виторгу, з вирахуванн¤м ус≥х належних п≥др¤дников≥ платеж≥в, внести у депозит нотар≥уса на ≥м'¤ замовника.
2. ѕ≥др¤дник маЇ право у випадках, визначених частиною першою ц≥Їњ статт≥, зам≥сть продажу предмета договору побутового п≥др¤ду притримати його або вимагати в≥дшкодуванн¤.
1. «а договором буд≥вельного п≥др¤ду п≥др¤дник зобов'¤зуЇтьс¤ збудувати ≥ здати у встановлений строк об'Їкт або виконати ≥нш≥ буд≥вельн≥ роботи в≥дпов≥дно до проектно-кошторисноњ документац≥њ, а замовник зобов'¤зуЇтьс¤ надати п≥др¤дников≥ буд≥вельний майданчик (фронт роб≥т), передати затверджену проектно-кошторисну документац≥ю, ¤кщо цей обов'¤зок не покладаЇтьс¤ на п≥др¤дника, прийн¤ти об'Їкт або зак≥нчен≥ буд≥вельн≥ роботи та оплатити њх.
2. ƒогов≥р буд≥вельного п≥др¤ду укладаЇтьс¤ на проведенн¤ нового буд≥вництва, кап≥тального ремонту, реконструкц≥њ (техн≥чного переоснащенн¤) п≥дприЇмств, буд≥вель (зокрема житлових будинк≥в), споруд, виконанн¤ монтажних, пусконалагоджувальних та ≥нших роб≥т, нерозривно пов'¤заних з м≥сцезнаходженн¤м об'Їкта.
3. ƒо договору буд≥вельного п≥др¤ду застосовуютьс¤ положенн¤ цього одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ¬ласником об'Їкта буд≥вництва або результату ≥нших буд≥вельних роб≥т Ї замовник, ¤кщо ≥нше не передбачено договором .
1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний зд≥йснювати буд≥вництво та пов'¤зан≥ з ним буд≥вельн≥ роботи в≥дпов≥дно до проектноњ документац≥њ, що визначаЇ обс¤г ≥ зм≥ст роб≥т та ≥нш≥ вимоги, ¤к≥ ставл¤тьс¤ до роб≥т та до кошторису, що визначаЇ ц≥ну роб≥т.
ѕ≥др¤дник зобов'¤заний виконати ус≥ роботи, визначен≥ у проектн≥й документац≥њ та в кошторис≥ (проектно-кошторисн≥й документац≥њ), ¤кщо ≥нше не встановлено договором буд≥вельного п≥др¤ду.
2. ƒоговором буд≥вельного п≥др¤ду мають бути визначен≥ склад ≥ зм≥ст проектно-кошторисноњ документац≥њ, а також маЇ бути визначено, ¤ка ≥з стор≥н ≥ в ¤кий строк зобов'¤зана надати в≥дпов≥дну документац≥ю.
3. ѕ≥др¤дник, ¤кий ви¤вив у ход≥ буд≥вництва не врахован≥ проектною документац≥Їю роботи ≥ необх≥дн≥сть у зв'¤зку з цим проведенн¤ додаткових роб≥т ≥ зб≥льшенн¤ кошторису, зобов'¤заний пов≥домити про це замовника.
” раз≥ неодержанн¤ в≥д замовника в розумний строк в≥дпов≥д≥ на своЇ пов≥домленн¤ п≥др¤дник зобов'¤заний зупинити в≥дпов≥дн≥ роботи з в≥днесенн¤м збитк≥в, завданих цим зупиненн¤м, на замовника. «амовник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дшкодуванн¤ цих збитк≥в, ¤кщо доведе, що у проведенн≥ додаткових роб≥т немаЇ необх≥дност≥.
4. якщо п≥др¤дник не виконав обов'¤зку, встановленого частиною третьою ц≥Їњ статт≥, в≥н позбавл¤Їтьс¤ права вимагати в≥д замовника плату за виконан≥ додатков≥ роботи ≥ права на в≥дшкодуванн¤ завданих цим збитк≥в, ¤кщо не доведе, що його негайн≥ д≥њ були необх≥дними в ≥нтересах замовника, зокрема у зв'¤зку з тим, що зупиненн¤ роботи могло призвести до знищенн¤ або пошкодженн¤ об'Їкта буд≥вництва.
1. «амовник маЇ право вносити зм≥ни до проектно-кошторисноњ документац≥њ до початку роб≥т або п≥д час њх виконанн¤ за умови, що додатков≥ роботи, викликан≥ такими зм≥нами, за варт≥стю не перевищують дес¤ти в≥дсотк≥в визначеноњ у кошторис≥ ц≥ни ≥ не зм≥нюють характеру роб≥т, визначених договором.
2. ¬несенн¤ до проектно-кошторисноњ документац≥њ зм≥н, що потребують додаткових роб≥т, варт≥сть ¤ких перевищуЇ дес¤ть в≥дсотк≥в визначеноњ у кошторис≥ ц≥ни, допускаЇтьс¤ лише за згодою п≥др¤дника. ” цьому раз≥ п≥др¤дник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору та вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
1. ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ буд≥вництва покладаЇтьс¤ на п≥др¤дника, ¤кщо ≥нше не встановлено договором буд≥вельного п≥др¤ду.
ƒоговором на замовника може бути покладений обов'¤зок спри¤ти п≥др¤дников≥ у забезпеченн≥ буд≥вництва водопостачанн¤м, електроенерг≥Їю тощо, а також у наданн≥ ≥нших послуг.
2. ѕ≥др¤дник, ¤кий зобов'¤заний зд≥йснювати матер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ буд≥вництва, несе ризик неможливост≥ використанн¤ наданого ним матер≥алу (деталей, конструкц≥й) або устаткуванн¤ без пог≥ршенн¤ ¤кост≥ роб≥т.
3. ” раз≥ неможливост≥ використанн¤ матер≥алу (деталей, конструкц≥й) або устаткуванн¤, наданого замовником, без пог≥ршенн¤ ¤кост≥ виконуваних роб≥т п≥др¤дник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору та вимагати в≥д замовника сплати ц≥ни роб≥т пропорц≥йно њх виконан≥й частин≥, а також в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, не покритих ц≥Їю сумою.
4. ќплата роб≥т провадитьс¤ п≥сл¤ прийн¤тт¤ замовником збудованого об'Їкта (виконаних роб≥т), ¤кщо ≥нший пор¤док розрахунк≥в не встановлений за погодженн¤м стор≥н.
5. ” раз≥ руйнуванн¤ або пошкодженн¤ об'Їкта буд≥вництва внасл≥док непереборноњ сили до спливу встановленого договором буд≥вельного п≥др¤ду строку здач≥ об'Їкта, а також у раз≥ неможливост≥ завершити буд≥вництво (буд≥вельн≥ роботи) з ≥нших причин, що не залежать в≥д замовника, п≥др¤дник не маЇ права вимагати в≥д замовника плату за роботу або оплату витрат, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
6. ” раз≥ необх≥дност≥ консервац≥њ буд≥вництва з незалежних в≥д стор≥н обставин замовник зобов'¤заний оплатити п≥др¤дников≥ виконан≥ до консервац≥њ роботи та в≥дшкодувати йому витрати, пов'¤зан≥ з консервац≥Їю.
1. ¬≥днесенн¤ ризику випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ об'Їкта буд≥вництва на замовника або п≥др¤дника до його прийн¤тт¤ замовником встановлюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до вимог закону, кр≥м випадк≥в, коли це сталос¤ внасл≥док обставин, що залежали в≥д замовника .
1. —трахуванн¤ об'Їкта буд≥вництва або комплексу роб≥т зд≥йснюЇтьс¤ п≥др¤дником або замовником в≥дпов≥дно до законодавства .
—торона, на ¤ку покладаЇтьс¤ обов'¤зок щодо страхуванн¤, маЇ надати друг≥й сторон≥ в пор¤дку, встановленому договором, докази укладенн¤ нею договору страхуванн¤, включаючи в≥домост≥ про страхувальника, розм≥р страховоњ суми та застрахован≥ ризики.
2. Ќедол≥ки роб≥т або використовуваного дл¤ роб≥т матер≥алу, допущен≥ з вини п≥др¤дника (або субп≥др¤дника), мають бути усунен≥ п≥др¤дником за його рахунок.
3. «амовник маЇ право з метою зд≥йсненн¤ контролю та нагл¤ду за буд≥вництвом ≥ прийн¤тт¤ в≥д свого ≥мен≥ в≥дпов≥дних р≥шень укласти догов≥р про наданн¤ такого виду послуг ≥з спец≥ал≥зованою орган≥зац≥Їю або спец≥ал≥стом. ” цьому раз≥ в договор≥ буд≥вельного п≥др¤ду визначаютьс¤ функц≥њ та повноваженн¤ такого спец≥ал≥ста.
1. «амовник, ¤кий одержав пов≥домленн¤ п≥др¤дника про готовн≥сть до переданн¤ роб≥т, виконаних за договором буд≥вельного п≥др¤ду, або, ¤кщо це передбачено договором, - етапу роб≥т, зобов'¤заний негайно розпочати њх прийн¤тт¤.
2. «амовник орган≥зовуЇ та зд≥йснюЇ прийн¤тт¤ роб≥т за св≥й рахунок, ¤кщо ≥нше не встановлено договором. ” прийн¤тт≥ роб≥т мають брати участь представники орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у випадках, встановлених законом або ≥ншими нормативно-правовими актами.
3. «амовник, ¤кий попередньо прийн¤в окрем≥ етапи роб≥т, несе ризик њх знищенн¤ або пошкодженн¤ не з вини п≥др¤дника, у тому числ≥ й у випадках, коли договором буд≥вельного п≥др¤ду передбачено виконанн¤ роб≥т на ризик п≥др¤дника.
4. ѕереданн¤ роб≥т п≥др¤дником ≥ прийн¤тт¤ њх замовником оформл¤Їтьс¤ актом, п≥дписаним обома сторонами. ” раз≥ в≥дмови одн≥Їњ ≥з стор≥н в≥д п≥дписанн¤ акта про це вказуЇтьс¤ в акт≥ ≥ в≥н п≥дписуЇтьс¤ другою стороною.
јкт, п≥дписаний одн≥Їю стороною, може бути визнаний судом нед≥йсним лише у раз≥, ¤кщо мотиви в≥дмови другоњ сторони в≥д п≥дписанн¤ акта визнан≥ судом обірунтованими.
5. ѕрийн¤тт¤ роб≥т може зд≥йснюватис¤ п≥сл¤ попереднього випробуванн¤, ¤кщо це передбачено договором буд≥вельного п≥др¤ду або випливаЇ з характеру роб≥т. ” цьому випадку прийн¤тт¤ роб≥т може зд≥йснюватис¤ лише у раз≥ позитивного результату попереднього випробуванн¤.
6. «амовник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д прийн¤тт¤ роб≥т у раз≥ ви¤вленн¤ недол≥к≥в, ¤к≥ виключають можлив≥сть використанн¤ об'Їкта дл¤ вказаноњ в договор≥ мети та не можуть бути усунен≥ п≥др¤дником, замовником або третьою особою.
1. ѕ≥др¤дник в≥дпов≥даЇ за недол≥ки збудованого об'Їкта, за простроченн¤ переданн¤ його замовников≥ та за ≥нш≥ порушенн¤ договору (за недос¤гненн¤ проектноњ потужност≥, ≥нших запроектованих показник≥в тощо), ¤кщо не доведе, що ц≥ порушенн¤ сталис¤ не з його вини.
2. «а невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ обов'¤зк≥в за договором буд≥вельного п≥др¤ду п≥др¤дник сплачуЇ неустойку, встановлену договором або законом, та в≥дшкодовуЇ збитки в повному обс¤з≥.
3. —уми неустойки (пен≥), сплачен≥ п≥др¤дником за порушенн¤ строк≥в виконанн¤ окремих роб≥т, повертаютьс¤ п≥др¤дников≥ у раз≥ зак≥нченн¤ вс≥х роб≥т до встановленого договором граничного терм≥ну.
1. ѕ≥др¤дник гарантуЇ дос¤гненн¤ об'Їктом буд≥вництва визначених у проектно-кошторисн≥й документац≥њ показник≥в ≥ можлив≥сть експлуатац≥њ об'Їкта в≥дпов≥дно до договору прот¤гом гарант≥йного строку, ¤кщо ≥нше не встановлено договором буд≥вельного п≥др¤ду. √арант≥йний строк становить дес¤ть рок≥в в≥д дн¤ прийн¤тт¤ об'Їкта замовником, ¤кщо б≥льший гарант≥йний строк не встановлений договором або законом.
2. ѕ≥др¤дник в≥дпов≥даЇ за дефекти, ви¤влен≥ у межах гарант≥йного строку, ¤кщо в≥н не доведе, що вони сталис¤ внасл≥док: природного зносу об'Їкта або його частин; неправильноњ його експлуатац≥њ або неправильност≥ ≥нструкц≥й щодо його експлуатац≥њ, розроблених самим замовником або залученими ним ≥ншими особами; неналежного ремонту об'Їкта, ¤кий зд≥йснено самим замовником або залученими ним трет≥ми особами.
3. √арант≥йний строк продовжуЇтьс¤ на час, прот¤гом ¤кого об'Їкт не м≥г експлуатуватис¤ внасл≥док недол≥к≥в, за ¤к≥ в≥дпов≥даЇ п≥др¤дник.
4. ” раз≥ ви¤вленн¤ прот¤гом гарант≥йного строку недол≥к≥в замовник повинен за¤вити про них п≥др¤дников≥ в розумний строк п≥сл¤ њх ви¤вленн¤.
5. ƒоговором буд≥вельного п≥др¤ду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ц≥ни роб≥т, визначеноњ у кошторис≥, п≥сл¤ зак≥нченн¤ гарант≥йного строку.
1. ƒоговором буд≥вельного п≥др¤ду може бути передбачений обов'¤зок п≥др¤дника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недол≥ки, за ¤к≥ п≥др¤дник не в≥дпов≥даЇ.
ѕ≥др¤дник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д виконанн¤ цього обов'¤зку, ¤кщо усуненн¤ недол≥к≥в не пов'¤зане безпосередньо з предметом договору або не може бути зд≥йснене п≥др¤дником з незалежних в≥д нього причин.
1. ” раз≥ невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ замовником обов'¤зк≥в за договором буд≥вельного п≥др¤ду в≥н сплачуЇ п≥др¤дников≥ неустойку, встановлену договором або законом, та в≥дшкодовуЇ збитки у повному обс¤з≥, ¤кщо не доведе, що порушенн¤ договору сталос¤ не з його вини.
1. «а договором п≥др¤ду на проведенн¤ проектних та пошукових роб≥т п≥др¤дник зобов'¤зуЇтьс¤ розробити за завданн¤м замовника проектну або ≥ншу техн≥чну документац≥ю та (або) виконати пошуков≥ роботи, а замовник зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти та оплатити њх.
2. ƒо договору п≥др¤ду на проведенн¤ проектних ≥ пошукових роб≥т застосовуютьс¤ положенн¤ цього одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. «а договором п≥др¤ду на проведенн¤ проектних та пошукових роб≥т замовник зобов'¤заний передати п≥др¤дников≥ завданн¤ на проектуванн¤, а також ≥нш≥ вих≥дн≥ дан≥, необх≥дн≥ дл¤ складанн¤ проектно-кошторисноњ документац≥њ. «авданн¤ на проектуванн¤ може бути п≥дготовлене за дорученн¤м замовника п≥др¤дником. ” цьому раз≥ завданн¤ стаЇ обов'¤зковим дл¤ стор≥н з моменту його затвердженн¤ замовником.
2. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний додержувати вимог, що м≥ст¤тьс¤ у завданн≥ та ≥нших вих≥дних даних дл¤ проектуванн¤ та виконанн¤ пошукових роб≥т, ≥ маЇ право в≥дступити в≥д них лише за згодою замовника.
1. «амовник зобов'¤заний, ¤кщо ≥нше не встановлено договором п≥др¤ду на проведенн¤ проектних та пошукових роб≥т:
1) сплатити п≥др¤дников≥ встановлену ц≥ну п≥сл¤ завершенн¤ ус≥х роб≥т чи сплатити њњ частинами п≥сл¤ завершенн¤ окремих етап≥в роб≥т або в ≥ншому пор¤дку, встановленому договором або законом;
2) використовувати проектно-кошторисну документац≥ю, одержану в≥д п≥др¤дника, лише дл¤ ц≥лей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документац≥ю ≥ншим особам ≥ не розголошувати дан≥, що м≥ст¤тьс¤ у н≥й, без згоди п≥др¤дника;
3) надавати послуги п≥др¤дников≥ у виконанн≥ проектних та пошукових роб≥т в обс¤з≥ та на умовах, встановлених договором;
4) брати участь разом з п≥др¤дником у погодженн≥ готовоњ проектно-кошторисноњ документац≥њ з уповноваженими органами державноњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
5) в≥дшкодувати п≥др¤дников≥ додатков≥ витрати, пов'¤зан≥ ≥з зм≥ною вих≥дних даних дл¤ проведенн¤ проектних та пошукових роб≥т внасл≥док обставин, що не залежать в≥д п≥др¤дника;
6) залучити п≥др¤дника до участ≥ у справ≥ за позовом, пред'¤вленим до замовника ≥ншою особою у зв'¤зку з недол≥ками складеноњ проектноњ документац≥њ або виконаних пошукових роб≥т.
1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний:
1) виконувати роботи в≥дпов≥дно до вих≥дних даних дл¤ проведенн¤ проектуванн¤ та зг≥дно з договором;
2) погоджувати готову проектно-кошторисну документац≥ю ≥з замовником, а в раз≥ необх≥дност≥ - також з уповноваженими органами державноњ влади та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
3) передати замовников≥ готову проектно-кошторисну документац≥ю та результати пошукових роб≥т;
4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документац≥ю ≥ншим особам;
5) гарантувати замовников≥ в≥дсутн≥сть у ≥нших ос≥б права перешкодити або обмежити виконанн¤ роб≥т на основ≥ п≥дготовленоњ за договором проектно-кошторисноњ документац≥њ.
1. ѕ≥др¤дник в≥дпов≥даЇ за недол≥ки проектно-кошторисноњ документац≥њ та пошукових роб≥т, включаючи недол≥ки, ви¤влен≥ згодом у ход≥ буд≥вництва, а також у процес≥ експлуатац≥њ об'Їкта, створеного на основ≥ виконаноњ проектно-кошторисноњ документац≥њ ≥ результат≥в пошукових роб≥т.
2. ” раз≥ ви¤вленн¤ недол≥к≥в у проектно-кошторисн≥й документац≥њ або в пошукових роботах п≥др¤дник на вимогу замовника зобов'¤заний безоплатно переробити проектно-кошторисну документац≥ю або зд≥йснити необх≥дн≥ додатков≥ пошуков≥ роботи, а також в≥дшкодувати завдан≥ збитки, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. «а договором на виконанн¤ науково-досл≥дних або досл≥дно-конструкторських та технолог≥чних роб≥т п≥др¤дник (виконавець) зобов'¤зуЇтьс¤ провести за завданн¤м замовника науков≥ досл≥дженн¤, розробити зразок нового виробу та конструкторську документац≥ю на нього, нову технолог≥ю тощо, а замовник зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти виконану роботу та оплатити њњ.
ƒогов≥р може охоплювати весь цикл проведенн¤ наукових досл≥джень, розробленн¤ та виготовленн¤ зразк≥в або його окрем≥ етапи.
1. ¬иконавець зобов'¤заний провести науков≥ досл≥дженн¤ особисто, ¤кщо ≥нше не встановлено договором на виконанн¤ науково-досл≥дних або досл≥дно-конструкторських та технолог≥чних роб≥т.
¬иконавець маЇ право залучати до виконанн¤ науково-досл≥дних роб≥т ≥нших ос≥б лише за згодою замовника.
¬иконавець маЇ право залучати ≥нших ос≥б (субвиконавц≥в) до виконанн¤ досл≥дно-конструкторських та технолог≥чних роб≥т, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. ¬иконавець зобов'¤заний передати, а замовник прийн¤ти та оплатити повн≥стю завершен≥ науково-досл≥дн≥ або досл≥дно-конструкторськ≥ та технолог≥чн≥ роботи. ƒоговором можуть бути передбачен≥ прийн¤тт¤ та оплата окремих етап≥в роб≥т або ≥нший спос≥б оплати.
2. ѕлата за виконанн¤ науково-досл≥дних або досл≥дно-конструкторських роб≥т та технолог≥чних роб≥т, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно в≥д фактично одержаних результат≥в пор≥вн¤но з результатами, передбаченими договором, ¤кщо це не залежало в≥д замовника, а можлив≥сть такого зменшенн¤ та його меж≥ були передбачен≥ домовлен≥стю стор≥н.
1. ¬иконавець ≥ замовник зобов'¤зан≥ забезпечити конф≥денц≥йн≥сть в≥домостей щодо предмета договору на виконанн¤ науково-досл≥дних або досл≥дно-конструкторських та технолог≥чних роб≥т, ходу його виконанн¤ та одержаних результат≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено договором. ќбс¤г в≥домостей, що належать до конф≥денц≥йних, встановлюЇтьс¤ договором.
1. «амовник за договором на виконанн¤ науково-досл≥дних або досл≥дно-конструкторських та технолог≥чних роб≥т маЇ право використовувати передан≥ йому результати роб≥т у межах ≥ на умовах, встановлених договором.
2. ¬иконавець маЇ право використати одержаний ним результат роб≥т також дл¤ себе, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
ƒоговором може бути передбачено право виконавц¤ передавати результати роб≥т ≥ншим особам.
1. ¬иконавець за договором на виконанн¤ науково-досл≥дних або досл≥дно-конструкторських та технолог≥чних роб≥т зобов'¤заний:
1) виконати роботи в≥дпов≥дно до погодженоњ ≥з замовником програми (техн≥ко-економ≥чних показник≥в) або тематики ≥ передати замовников≥ результат у строк, встановлений договором;
2) додержувати вимог, пов'¤заних з охороною прав ≥нтелектуальноњ власност≥;
3) утримуватис¤ в≥д публ≥кац≥њ без згоди замовника науково-техн≥чних результат≥в, одержаних при виконанн≥ роб≥т;
4) вживати заход≥в дл¤ захисту одержаних при виконанн≥ роб≥т результат≥в, що п≥дл¤гають правов≥й охорон≥, та ≥нформувати про це замовника;
5) своњми силами та за св≥й рахунок усувати допущен≥ з його вини недол≥ки у техн≥чн≥й документац≥њ, ¤к≥ можуть спричинити в≥дступи в≥д техн≥ко-економ≥чних показник≥в, передбачених у техн≥чному завданн≥ замовника або в договор≥;
6) негайно ≥нформувати замовника про ви¤влену неможлив≥сть одержати оч≥куван≥ результати або недоц≥льн≥сть продовжувати роботу.
1. «амовник за договором на виконанн¤ науково-досл≥дних або досл≥дно-конструкторських та технолог≥чних роб≥т зобов'¤заний:
1) видати виконавцев≥ техн≥чне завданн¤ та погодити з ним програму (техн≥ко-економ≥чн≥ показники) або тематику роб≥т;
2) передати виконавцев≥ необх≥дну дл¤ виконанн¤ роб≥т ≥нформац≥ю;
3) прийн¤ти виконан≥ роботи та оплатити њх.
1. якщо у ход≥ науково-досл≥дних роб≥т ви¤вл¤Їтьс¤ неможлив≥сть дос¤гненн¤ результату внасл≥док обставин, що не залежать в≥д виконавц¤, замовник зобов'¤заний оплатити роботи, проведен≥ до ви¤вленн¤ неможливост≥ отримати передбачен≥ договором результати, але не вище в≥дпов≥дноњ частини ц≥ни роб≥т, визначеноњ договором.
2. якщо у ход≥ виконанн¤ досл≥дно-конструкторських та технолог≥чних роб≥т ви¤вл¤Їтьс¤ неможлив≥сть дос¤гненн¤ результату внасл≥док обставин, що виникли не з вини виконавц¤, замовник зобов'¤заний в≥дшкодувати витрати виконавц¤.
1. ¬иконавець в≥дпов≥даЇ перед замовником за порушенн¤ договору на виконанн¤ науково-досл≥дних або досл≥дно-конструкторських та технолог≥чних роб≥т, ¤кщо не доведе, що порушенн¤ договору сталос¤ не з його вини.
2. ¬иконавець зобов'¤заний в≥дшкодувати замовнику реальн≥ збитки у межах ц≥ни роб≥т, в ¤ких ви¤влено недол≥ки, ¤кщо договором встановлено, що вони п≥дл¤гають в≥дшкодуванню в межах загальноњ ц≥ни роб≥т за договором.
”пущена вигода п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню у випадках, встановлених законом.
1. «а договором про наданн¤ послуг одна сторона (виконавець) зобов'¤зуЇтьс¤ за завданн¤м другоњ сторони (замовника) надати послугу, ¤ка споживаЇтьс¤ в процес≥ вчиненн¤ певноњ д≥њ або зд≥йсненн¤ певноњ д≥¤льност≥, а замовник зобов'¤зуЇтьс¤ оплатити виконавцев≥ зазначену послугу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
2. ѕоложенн¤ ц≥Їњ глави можуть застосовуватис¤ до вс≥х договор≥в про наданн¤ послуг, ¤кщо це не суперечить сут≥ зобов'¤занн¤.
1. ¬иконавець повинен надати послугу особисто.
2. ” випадках, встановлених договором, виконавець маЇ право покласти виконанн¤ договору про наданн¤ послуг на ≥ншу особу, залишаючись в≥дпов≥дальним в повному обс¤з≥ перед замовником за порушенн¤ договору.
1. якщо договором передбачено наданн¤ послуг за плату, замовник зобов'¤заний оплатити надану йому послугу в розм≥р≥, у строки та в пор¤дку, що встановлен≥ договором.
2. ” раз≥ неможливост≥ виконати догов≥р про наданн¤ послуг, що виникла не з вини виконавц¤, замовник зобов'¤заний виплатити виконавцев≥ розумну плату. якщо неможлив≥сть виконати догов≥р виникла з вини замовника, в≥н зобов'¤заний виплатити виконавцев≥ плату в повному обс¤з≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. «а договором про безоплатне наданн¤ послуг замовник зобов'¤заний в≥дшкодувати виконавцев≥ ус≥ фактичн≥ витрати, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ договору.
2. ѕоложенн¤ частини першоњ ц≥Їњ статт≥ застосовуютьс¤ також у випадках, коли неможлив≥сть виконати догов≥р про безоплатне наданн¤ послуг виникла з вини замовника або внасл≥док непереборноњ сили.
1. —трок договору про наданн¤ послуг встановлюЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або ≥ншими нормативно-правовими актами.
1. «битки, завдан≥ замовнику невиконанн¤м або неналежним виконанн¤м договору про наданн¤ послуг за плату, п≥дл¤гають в≥дшкодуванню виконавцем, у раз≥ на¤вност≥ його вини, у повному обс¤з≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором. ¬иконавець, ¤кий порушив догов≥р про наданн¤ послуг за плату при зд≥йсненн≥ ним п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, в≥дпов≥даЇ за це порушенн¤, ¤кщо не доведе, що належне виконанн¤ ви¤вилос¤ неможливим внасл≥док непереборноњ сили, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. «битки, завдан≥ невиконанн¤м або неналежним виконанн¤м договору про безоплатне наданн¤ послуг, п≥дл¤гають в≥дшкодуванню виконавцем у розм≥р≥, що не перевищуЇ двох неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, ¤кщо ≥нший розм≥р в≥дпов≥дальност≥ виконавц¤ не встановлений договором.
1. ƒогов≥р про наданн¤ послуг може бути роз≥рваний, у тому числ≥ шл¤хом односторонньоњ в≥дмови в≥д договору, в пор¤дку та на п≥дставах, встановлених цим одексом, ≥ншим законом або за домовлен≥стю стор≥н.
ѕор¤док ≥ насл≥дки роз≥рванн¤ договору про наданн¤ послуг визначаютьс¤ домовлен≥стю стор≥н або законом.
1. ѕеревезенн¤ вантажу, пасажир≥в, багажу, пошти зд≥йснюЇтьс¤ за договором перевезенн¤.
2. «агальн≥ умови перевезенн¤ визначаютьс¤ цим одексом, ≥ншими законами, транспортними кодексами (статутами), ≥ншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаютьс¤ в≥дпов≥дно до них.
”мови перевезенн¤ вантажу, пасажир≥в ≥ багажу окремими видами транспорту, а також в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н щодо цих перевезень встановлюютьс¤ договором, ¤кщо ≥нше не встановлено цим одексом, ≥ншими законами, транспортними кодексами (статутами), ≥ншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаютьс¤ в≥дпов≥дно до них.
1. «а договором перевезенн¤ вантажу одна сторона (перев≥зник) зобов'¤зуЇтьс¤ доставити дов≥рений њй другою стороною (в≥дправником) вантаж до пункту призначенн¤ та видати його особ≥, ¤ка маЇ право на одержанн¤ вантажу (одержувачев≥), а в≥дправник зобов'¤зуЇтьс¤ сплатити за перевезенн¤ вантажу встановлену плату.
2. ƒогов≥р перевезенн¤ вантажу укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
3. ”кладенн¤ договору перевезенн¤ вантажу п≥дтверджуЇтьс¤ складенн¤м транспортноњ накладноњ (коносамента або ≥ншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
4. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ укладенн¤ та виконанн¤ договору перевезенн¤ вантажу.
1. «а договором перевезенн¤ пасажира одна сторона (перев≥зник) зобов'¤зуЇтьс¤ перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначенн¤, а в раз≥ здаванн¤ багажу - також доставити багаж до пункту призначенн¤ та видати його особ≥, ¤ка маЇ право на одержанн¤ багажу, а пасажир зобов'¤зуЇтьс¤ сплатити встановлену плату за проњзд, а у раз≥ здаванн¤ багажу - також за його провезенн¤.
2. ”кладенн¤ договору перевезенн¤ пасажира та багажу п≥дтверджуЇтьс¤ видачею в≥дпов≥дно квитка та багажноњ квитанц≥њ, форми ¤ких встановлюютьс¤ в≥дпов≥дно до транспортних кодекс≥в (статут≥в).
1. ѕасажир маЇ право:
1) одержати м≥сце у транспортному засоб≥ зг≥дно з придбаним квитком;
2) провозити з собою безоплатно одну дитину в≥ком до шести рок≥в без права зайн¤тт¤ нею окремого м≥сц¤;
3) купувати дл¤ д≥тей в≥ком в≥д шести до чотирнадц¤ти рок≥в дит¤ч≥ квитки за п≥льговою ц≥ною;
4) перевозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах норм, встановлених транспортними кодексами (статутами);
5) зробити не б≥льше одн≥Їњ зупинки в дороз≥ з подовженн¤м строку чинност≥ проњзних документ≥в (квитка) не б≥льше н≥ж на дес¤ть д≥б, а в раз≥ хвороби - на весь час хвороби;
6) в≥дмовитис¤ в≥д поњздки, повернути квиток ≥ одержати назад повну або часткову варт≥сть квитка - залежно в≥д строку здаванн¤ квитка зг≥дно з правилами, встановленими транспортними кодексами (статутами);
7) отримувати повну та своЇчасну ≥нформац≥ю про час та м≥сце в≥дправленн¤ транспортного засобу за вказаним у транспортному документ≥ (квитку) маршрутом.
2. ѕасажир може мати також ≥нш≥ права, встановлен≥ цим одексом, ≥ншими законами, транспортними кодексами (статутами), ≥ншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаютьс¤ в≥дпов≥дно до них.
1. «а договором чартеру (фрахтуванн¤) одна сторона (фрахт≥вник) зобов'¤зуЇтьс¤ надати друг≥й сторон≥ (фрахтувальников≥) за плату всю або частину м≥сткост≥ в одному чи к≥лькох транспортних засобах на один або к≥лька рейс≥в дл¤ перевезенн¤ вантажу, пасажир≥в, багажу, пошти або з ≥ншою метою, ¤кщо це не суперечить закону та ≥ншим нормативно-правовим актам.
2. ѕор¤док укладенн¤ договору чартеру (фрахтуванн¤), а також форма цього договору встановлюютьс¤ транспортними кодексами (статутами).
1. ѕеревезенн¤ вантажу, пасажир≥в, багажу, пошти може зд≥йснюватис¤ к≥лькома видами транспорту за Їдиним транспортним документом (пр¤ме зм≥шане сполученн¤).
2. ¬≥дносини орган≥зац≥й, п≥дприЇмств транспорту, що зд≥йснюють перевезенн¤ у пр¤мому зм≥шаному сполученн≥, визначаютьс¤ за домовлен≥стю м≥ж ними.
1. ѕерев≥зник ≥ власник (волод≥лець) вантажу в раз≥ необх≥дност≥ зд≥йсненн¤ систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий догов≥р.
2. «а довгостроковим договором перев≥зник зобов'¤зуЇтьс¤ у встановлен≥ строки приймати, а власник (волод≥лець) вантажу - передавати дл¤ перевезенн¤ вантаж у встановленому обс¤з≥. ” довгостроковому договор≥ перевезенн¤ вантажу встановлюютьс¤ обс¤г, строки та ≥нш≥ умови наданн¤ транспортних засоб≥в ≥ переданн¤ вантажу дл¤ перевезенн¤, пор¤док розрахунк≥в, а також ≥нш≥ умови перевезенн¤.
1. ѕеревезенн¤, що зд≥йснюЇтьс¤ юридичною особою, вважаЇтьс¤ перевезенн¤м транспортом загального користуванн¤, ¤кщо ≥з закону, ≥нших нормативно-правових акт≥в або л≥ценз≥њ, виданоњ ц≥й орган≥зац≥њ, випливаЇ, що вона маЇ зд≥йснювати перевезенн¤ вантажу, пасажир≥в, багажу, пошти за зверненн¤м будь-¤коњ особи.
2. ƒогов≥р перевезенн¤ транспортом загального користуванн¤ Ї публ≥чним договором.
1. «а перевезенн¤ вантажу, пасажир≥в, багажу, пошти ст¤гуЇтьс¤ пров≥зна плата у розм≥р≥, що визначаЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або ≥ншими нормативно-правовими актами. якщо розм≥р пров≥зноњ плати не визначений, ст¤гуЇтьс¤ розумна плата.
2. ѕлата за перевезенн¤ вантажу, пасажир≥в, багажу, пошти, що зд≥йснюЇтьс¤ транспортом загального користуванн¤, визначаЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н, ¤кщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому пор¤дку.
ѕ≥льгов≥ умови перевезенн¤ вантажу, пасажир≥в, багажу, пошти транспортом загального користуванн¤ можуть встановлюватис¤ орган≥зац≥Їю, п≥дприЇмством транспорту за њх рахунок або за рахунок в≥дпов≥дного бюджету у випадках, встановлених законом та ≥ншими нормативно-правовими актами.
3. –обота та послуги, що виконуютьс¤ на вимогу власника (волод≥льц¤) вантажу ≥ не передбачен≥ тарифами, оплачуютьс¤ додатково за домовлен≥стю стор≥н.
4. ѕерев≥зник маЇ право притримати переданий йому дл¤ перевезенн¤ вантаж дл¤ забезпеченн¤ внесенн¤ пров≥зноњ плати та ≥нших платеж≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено законом, ≥ншими нормативно-правовими актами або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.
1. ѕерев≥зник зобов'¤заний надати транспортн≥ засоби п≥д завантаженн¤ у строк, встановлений договором.
¬≥дправник вантажу маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д наданого транспортного засобу, ¤кщо в≥н Ї непридатним дл¤ перевезенн¤ цього вантажу.
2. ¬≥дправник повинен пред'¤вити у встановлений строк вантаж, ¤кий п≥дл¤гаЇ перевезенню, в належн≥й тар≥ та (або) упаковц≥; вантаж маЇ бути також замаркований в≥дпов≥дно до встановлених вимог.
3. ѕерев≥зник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д прийн¤тт¤ вантажу, що поданий у тар≥ та (або) упаковц≥, ¤к≥ не в≥дпов≥дають встановленим вимогам, а також у раз≥ в≥дсутност≥ або неналежного маркуванн¤ вантажу.
1. «авантаженн¤ (вивантаженн¤) вантажу зд≥йснюЇтьс¤ орган≥зац≥Їю, п≥дприЇмством транспорту або в≥дправником (одержувачем) у пор¤дку, встановленому договором, ≥з додержанн¤м правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), ≥ншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаютьс¤ в≥дпов≥дно до них.
2. «авантаженн¤ (вивантаженн¤) вантажу, що зд≥йснюЇтьс¤ в≥дправником (одержувачем) вантажу, маЇ провадитис¤ у строки, встановлен≥ договором, ¤кщо так≥ строки не встановлен≥ транспортними кодексами (статутами), ≥ншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаютьс¤ в≥дпов≥дно до них.
1. ѕерев≥зник зобов'¤заний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначенн¤ у строк, встановлений договором, ¤кщо ≥нший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), ≥ншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаютьс¤ в≥дпов≥дно до них, а в раз≥ в≥дсутност≥ таких строк≥в - у розумний строк.
2. ¬антаж, не виданий одержувачев≥ на його вимогу прот¤гом тридц¤ти дн≥в п≥сл¤ спливу строку його доставки, ¤кщо б≥льш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважаЇтьс¤ втраченим.
ќдержувач вантажу повинен прийн¤ти вантаж, що прибув п≥сл¤ спливу зазначених вище строк≥в, ≥ повернути суму, виплачену йому перев≥зником за втрату вантажу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, транспортними кодексами (статутами).
1. ” раз≥ порушенн¤ зобов'¤зань, що випливають ≥з договору перевезенн¤, сторони несуть в≥дпов≥дальн≥сть, встановлену за домовлен≥стю стор≥н, ¤кщо ≥нше не встановлено цим одексом, ≥ншими законами, транспортними кодексами (статутами).
1. ѕерев≥зник за ненаданн¤ транспортного засобу дл¤ перевезенн¤ вантажу, а в≥дправник за ненаданн¤ вантажу або невикористанн¤ наданого транспортного засобу з ≥нших причин несуть в≥дпов≥дальн≥сть, встановлену договором, ¤кщо ≥нше не встановлено транспортними кодексами (статутами).
2. ѕерев≥зник ≥ в≥дправник вантажу зв≥льн¤ютьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥, ¤кщо ненаданн¤ транспортного засобу або невикористанн¤ наданого транспортного засобу сталос¤ не з њхньоњ вини, зокрема у раз≥ припиненн¤ (обмеженн¤) перевезенн¤ вантажу у певних напр¤мках, встановленого у випадках ≥ пор¤дку, передбачених транспортними кодексами (статутами).
1. «а затримку у в≥дправленн≥ транспортного засобу, що перевозить пасажира, або зап≥зненн¤ у прибутт≥ такого транспортного засобу до пункту призначенн¤ перев≥зник сплачуЇ пасажиров≥ штраф у розм≥р≥, встановленому за домовлен≥стю стор≥н, транспортними кодексами (статутами), ¤кщо перев≥зник не доведе, що ц≥ порушенн¤ сталис¤ внасл≥док непереборноњ сили, усуненн¤ несправност≥ транспортного засобу, ¤ка загрожувала життю або здоров'ю пасажир≥в, або ≥нших обставин, що не залежали в≥д перев≥зника.
2. ” раз≥ в≥дмови пасажира в≥д перевезенн¤ з причини затримки в≥дправленн¤ транспортного засобу перев≥зник зобов'¤заний повернути пасажиру пров≥зну плату.
3. якщо поњздка пасажира з пункту пересадки не в≥дбулас¤ внасл≥док зап≥зненн¤ транспортного засобу, ¤кий доставив його у цей пункт, перев≥зник зобов'¤заний в≥дшкодувати пасажиров≥ завдан≥ збитки.
1. ” раз≥ простроченн¤ доставки вантажу перев≥зник зобов'¤заний в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ збитки, завдан≥ порушенн¤м строку перевезенн¤, ¤кщо ≥нш≥ форми в≥дпов≥дальност≥ не встановлен≥ договором, транспортними кодексами (статутами).
1. ѕерев≥зник в≥дпов≥даЇ за збереженн¤ вантажу, багажу, пошти з моменту прийн¤тт¤ њх до перевезенн¤ та до видач≥ одержувачев≥, ¤кщо не доведе, що втрата, нестача, псуванн¤ або пошкодженн¤ вантажу, багажу, пошти сталис¤ внасл≥док обставин, ¤ким перев≥зник не м≥г запоб≥гти та усуненн¤ ¤ких в≥д нього не залежало.
2. ѕерев≥зник в≥дпов≥даЇ за втрату, нестачу, псуванн¤ або пошкодженн¤ прийн¤тих до перевезенн¤ вантажу, багажу, пошти у розм≥р≥ фактичноњ шкоди, ¤кщо не доведе, що це сталос¤ не з його вини.
1. ƒо пред'¤вленн¤ перев≥зников≥ позову, що випливаЇ ≥з договору перевезенн¤ вантажу, пошти можливим Ї пред'¤вленн¤ йому претенз≥њ у пор¤дку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).
2. ѕозов до перев≥зника може бути пред'¤влений в≥дправником вантажу або його одержувачем у раз≥ повноњ або частковоњ в≥дмови перев≥зника задовольнити претенз≥ю або неодержанн¤ в≥д перев≥зника в≥дпов≥д≥ у м≥с¤чний строк.
3. ƒо вимог, що випливають ≥з договору перевезенн¤ вантажу, пошти, застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к з моменту, що визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до транспортних кодекс≥в (статут≥в).
1. ѕозовна давн≥сть, пор¤док пред'¤вленн¤ позов≥в у спорах, пов'¤заних з перевезенн¤ми у закордонному сполученн≥, встановлюютьс¤ м≥жнародними договорами ”крањни, транспортними кодексами (статутами).
1. —трахуванн¤ вантаж≥в, пасажир≥в ≥ багажу проводитьс¤ в≥дпов≥дно до закону.
1. ¬≥дпов≥дальн≥сть перев≥зника за шкоду, завдану кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю пасажира, визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до глави 82 цього одексу, ¤кщо договором або законом не встановлена в≥дпов≥дальн≥сть перев≥зника без вини.
1. «а договором транспортного експедируванн¤ одна сторона (експедитор) зобов'¤зуЇтьс¤ за плату ≥ за рахунок другоњ сторони (кл≥Їнта) виконати або орган≥зувати виконанн¤ визначених договором послуг, пов'¤заних з перевезенн¤м вантажу.
ƒоговором транспортного експедируванн¤ може бути встановлено обов'¤зок експедитора орган≥зувати перевезенн¤ вантажу транспортом ≥ за маршрутом, вибраним експедитором або кл≥Їнтом, зобов'¤занн¤ експедитора укласти в≥д свого ≥мен≥ або в≥д ≥мен≥ кл≥Їнта догов≥р перевезенн¤ вантажу, забезпечити в≥дправку ≥ одержанн¤ вантажу, а також ≥нш≥ зобов'¤занн¤, пов'¤зан≥ з перевезенн¤м.
ƒоговором транспортного експедируванн¤ може бути передбачено наданн¤ додаткових послуг, необх≥дних дл¤ доставки вантажу (перев≥рка к≥лькост≥ та стану вантажу, його завантаженн¤ та вивантаженн¤, сплата мита, збор≥в ≥ витрат, покладених на кл≥Їнта, збер≥ганн¤ вантажу до його одержанн¤ у пункт≥ призначенн¤, одержанн¤ необх≥дних дл¤ експорту та ≥мпорту документ≥в, виконанн¤ митних формальностей тощо).
2. ѕоложенн¤ ц≥Їњ глави поширюютьс¤ також на випадки, коли обов'¤зки експедитора виконуютьс¤ перев≥зником.
3. ”мови договору транспортного експедируванн¤ визначаютьс¤ за домовлен≥стю стор≥н, ¤кщо ≥нше на встановлено законом, ≥ншими нормативно-правовими актами.
1. ƒогов≥р транспортного експедируванн¤ укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
2. л≥Їнт повинен видати експедиторов≥ дов≥рен≥сть, ¤кщо вона Ї необх≥дною дл¤ виконанн¤ його обов'¤зк≥в.
1. –озм≥р плати експедиторов≥ встановлюЇтьс¤ договором транспортного експедируванн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено законом. якщо розм≥р плати не встановлений, кл≥Їнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
1. ≈кспедитор маЇ право залучити до виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в ≥нших ос≥б.
2. ” раз≥ залученн¤ експедитором до виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в за договором транспортного експедируванн¤ ≥нших ос≥б експедитор в≥дпов≥даЇ перед кл≥Їнтом за порушенн¤ договору.
1. л≥Їнт зобов'¤заний надати експедиторов≥ документи та ≥ншу ≥нформац≥ю про властивост≥ вантажу, умови його перевезенн¤, а також ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ виконанн¤ експедитором обов'¤зк≥в, встановлених договором.
2. ≈кспедитор повинен пов≥домити кл≥Їнта про ви¤влен≥ недол≥ки одержаноњ ≥нформац≥њ, а в раз≥ њњ неповноти - вимагати у кл≥Їнта необх≥дну додаткову ≥нформац≥ю.
3. ” раз≥ ненаданн¤ кл≥Їнтом документ≥в та необх≥дноњ ≥нформац≥њ експедитор маЇ право в≥дкласти виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в за договором транспортного експедируванн¤ до наданн¤ документ≥в та ≥нформац≥њ в повному обс¤з≥.
4. л≥Їнт в≥дпов≥даЇ за збитки, завдан≥ експедиторов≥ у зв'¤зку з порушенн¤м обов'¤зку щодо наданн¤ документ≥в та ≥нформац≥њ, визначених частиною першою ц≥Їњ статт≥.
1. «а порушенн¤ обов'¤зк≥в за договором транспортного експедируванн¤ експедитор в≥дпов≥даЇ перед кл≥Їнтом в≥дпов≥дно до глави 51 цього одексу.
1. л≥Їнт або експедитор маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору транспортного експедируванн¤, попередивши про це другу сторону в розумний строк. —торона, ¤ка за¤вила про таку в≥дмову, зобов'¤зана в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ збитки, завдан≥ њй у зв'¤зку ≥з роз≥рванн¤м договору.
1. «а договором збер≥ганн¤ одна сторона (збер≥гач) зобов'¤зуЇтьс¤ збер≥гати р≥ч, ¤ка передана њй другою стороною (поклажодавцем), ≥ повернути њњ поклажодавцев≥ у схоронност≥.
2. ƒоговором збер≥ганн¤, в ¤кому збер≥гачем Ї особа, що зд≥йснюЇ збер≥ганн¤ на засадах п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (профес≥йний збер≥гач), може бути встановлений обов'¤зок збер≥гача збер≥гати р≥ч, ¤ка буде передана збер≥гачев≥ в майбутньому.
3. ƒогов≥р збер≥ганн¤ Ї публ≥чним, ¤кщо збер≥ганн¤ речей зд≥йснюЇтьс¤ суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на складах (у камерах, прим≥щенн¤х) загального користуванн¤.
1. ƒогов≥р збер≥ганн¤ укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ у випадках, встановлених статтею 208 цього одексу.
ƒогов≥р збер≥ганн¤, за ¤ким збер≥гач зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти р≥ч на збер≥ганн¤ в майбутньому, маЇ бути укладений у письмов≥й форм≥, незалежно в≥д вартост≥ реч≥, ¤ка буде передана на збер≥ганн¤.
ѕисьмова форма договору вважаЇтьс¤ дотриманою, ¤кщо прийн¤тт¤ реч≥ на збер≥ганн¤ посв≥дчене розпискою, квитанц≥Їю або ≥ншим документом, п≥дписаним збер≥гачем.
2. ѕрийн¤тт¤ реч≥ на збер≥ганн¤ при пожеж≥, повен≥, раптовому захворюванн≥ або за ≥нших надзвичайних обставин може п≥дтверджуватис¤ св≥дченн¤м св≥дк≥в.
3. ѕрийн¤тт¤ реч≥ на збер≥ганн¤ може п≥дтверджуватис¤ видачею поклажодавцев≥ номерного жетона, ≥ншого знака, що посв≥дчуЇ прийн¤тт¤ реч≥ на збер≥ганн¤, ¤кщо це встановлено законом, ≥ншими актами цив≥льного законодавства або Ї звичним дл¤ цього виду збер≥ганн¤.
1. «бер≥гач зобов'¤заний збер≥гати р≥ч прот¤гом строку, встановленого у договор≥ збер≥ганн¤.
2. якщо строк збер≥ганн¤ у договор≥ збер≥ганн¤ не встановлений ≥ не може бути визначений виход¤чи з його умов, збер≥гач зобов'¤заний збер≥гати р≥ч до пред'¤вленн¤ поклажодавцем вимоги про њњ поверненн¤.
3. якщо строк збер≥ганн¤ реч≥ визначений моментом пред'¤вленн¤ поклажодавцем вимоги про њњ поверненн¤, збер≥гач маЇ право з≥ спливом звичайного за цих обставин строку збер≥ганн¤ вимагати в≥д поклажодавц¤ забрати цю р≥ч в розумний строк.
1. «бер≥гач, ¤кий зобов'¤завс¤ прийн¤ти в майбутньому р≥ч на збер≥ганн¤, не маЇ права вимагати њњ переданн¤ на збер≥ганн¤.
2. ѕоклажодавець, ¤кий не передав р≥ч на збер≥ганн¤, зобов'¤заний в≥дшкодувати збер≥гачев≥ збитки, завдан≥ йому у зв'¤зку з тим, що збер≥ганн¤ не в≥дбулос¤, ¤кщо в≥н в розумний строк не попередив збер≥гача про в≥дмову в≥д договору збер≥ганн¤.
1. ѕрофес≥йний збер≥гач, ¤кий збер≥гаЇ реч≥ на складах (у камерах, прим≥щенн¤х) загального користуванн¤, не маЇ права в≥дмовитис¤ в≥д укладенн¤ договору збер≥ганн¤ за на¤вност≥ у нього такоњ можливост≥.
2. «бер≥гач зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обов'¤зку прийн¤ти р≥ч на збер≥ганн¤, ¤кщо у зв'¤зку з обставинами, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤, в≥н не може забезпечити њњ схоронност≥.
якщо р≥ч мала бути передана на збер≥ганн¤ в майбутньому, збер≥гач зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обов'¤зку прийн¤ти р≥ч на збер≥ганн¤, ¤кщо у зв'¤зку з обставинами, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤, в≥н не може забезпечити њњ схоронност≥.
1. «а згодою поклажодавц¤ збер≥гач маЇ право зм≥шати реч≥ одного роду та одн≥Їњ ¤кост≥, ¤к≥ передан≥ на збер≥ганн¤.
1. «бер≥гач зобов'¤заний вживати ус≥х заход≥в, встановлених договором, законом, ≥ншими актами цив≥льного законодавства, дл¤ забезпеченн¤ схоронност≥ реч≥.
2. якщо збер≥ганн¤ зд≥йснюЇтьс¤ безоплатно, збер≥гач зобов'¤заний п≥клуватис¤ про р≥ч, ¤к про свою власну.
1. «бер≥гач зобов'¤заний виконувати своњ обов'¤зки за договором збер≥ганн¤ особисто.
2. «бер≥гач маЇ право передати р≥ч на збер≥ганн¤ ≥нш≥й особ≥ у раз≥, ¤кщо в≥н вимушений це зробити в ≥нтересах поклажодавц¤ ≥ не маЇ можливост≥ отримати його згоду.
ѕро переданн¤ реч≥ на збер≥ганн¤ ≥нш≥й особ≥ збер≥гач зобов'¤заний своЇчасно пов≥домити поклажодавц¤.
3. ” раз≥ переданн¤ збер≥гачем реч≥ на збер≥ганн¤ ≥нш≥й особ≥ умови договору збер≥ганн¤ Ї чинними ≥ перв≥сний збер≥гач в≥дпов≥даЇ за д≥њ особи, ¤к≥й в≥н передав р≥ч на збер≥ганн¤.
1. «бер≥гач не маЇ права без згоди поклажодавц¤ користуватис¤ р≥ччю, переданою йому на збер≥ганн¤, а також передавати њњ у користуванн¤ ≥нш≥й особ≥.
1. «бер≥гач зобов'¤заний негайно пов≥домити поклажодавц¤ про необх≥дн≥сть зм≥ни умов збер≥ганн¤ реч≥ ≥ отримати його в≥дпов≥дь.
” раз≥ небезпеки втрати, нестач≥ або пошкодженн¤ реч≥ збер≥гач зобов'¤заний зм≥нити спос≥б, м≥сце та ≥нш≥ умови њњ збер≥ганн¤, не чекаючи в≥дпов≥д≥ поклажодавц¤.
2. якщо р≥ч пошкоджена або виникли реальна загроза њњ пошкодженн¤ чи ≥нш≥ обставини, що не дають змоги забезпечити њњ схоронн≥сть, а вжитт¤ заход≥в з боку поклажодавц¤ оч≥кувати неможливо, збер≥гач маЇ право продати р≥ч або њњ частину.
якщо зазначен≥ обставини виникли з причин, за ¤к≥ збер≥гач не в≥дпов≥даЇ, в≥н маЇ право в≥дшкодувати своњ витрати з суми виторгу, одержаноњ в≥д продажу реч≥. Ќа¤вн≥сть зазначених обставин доводитьс¤ збер≥гачем.
1. ѕлата за збер≥ганн¤ та строки њњ внесенн¤ встановлюютьс¤ договором збер≥ганн¤.
2. якщо збер≥ганн¤ припинилос¤ достроково через обставини, за ¤к≥ збер≥гач не в≥дпов≥даЇ, в≥н маЇ право на пропорц≥йну частину плати.
3. якщо поклажодавець п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку договору збер≥ганн¤ не забрав р≥ч, в≥н зобов'¤заний внести плату за весь фактичний час њњ збер≥ганн¤.
4. ”становчим документом юридичноњ особи або договором може бути передбачено безоплатне збер≥ганн¤ реч≥.
1. ¬итрати збер≥гача на збер≥ганн¤ реч≥ можуть бути включен≥ до плати за збер≥ганн¤.
2. ¬итрати, ¤к≥ сторони не могли передбачити при укладенн≥ договору збер≥ганн¤ (надзвичайн≥ витрати), в≥дшкодовуютьс¤ понад плату, ¤ка належить збер≥гачев≥.
3. ѕри безоплатному збер≥ганн≥ поклажодавець зобов'¤заний в≥дшкодувати збер≥гачев≥ зд≥йснен≥ ним витрати на збер≥ганн¤ реч≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. ѕоклажодавець зобов'¤заний забрати р≥ч в≥д збер≥гача п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку збер≥ганн¤.
1. «бер≥гач зобов'¤заний повернути поклажодавцев≥ р≥ч, ¤ка була передана на збер≥ганн¤, або в≥дпов≥дну к≥льк≥сть речей такого самого роду та такоњ самоњ ¤кост≥.
2. –≥ч маЇ бути повернена поклажодавцю в такому стан≥, в ¤кому вона була прийн¤та на збер≥ганн¤, з урахуванн¤м зм≥ни њњ природних властивостей.
«бер≥гач зобов'¤заний передати плоди та доходи, ¤к≥ були ним одержан≥ в≥д реч≥.
3. “отожн≥сть реч≥, ¤ка була прийн¤та на збер≥ганн¤, ≥ реч≥, ¤ка була повернута поклажодавцев≥, може п≥дтверджуватис¤ св≥дченн¤м св≥дк≥в.
1. «а втрату (нестачу) або пошкодженн¤ реч≥, прийн¤тоњ на збер≥ганн¤, збер≥гач в≥дпов≥даЇ на загальних п≥дставах.
2. ѕрофес≥йний збер≥гач в≥дпов≥даЇ за втрату (нестачу) або пошкодженн¤ реч≥, ¤кщо не доведе, що це сталос¤ внасл≥док непереборноњ сили, або через так≥ властивост≥ реч≥, про ¤к≥ збер≥гач, приймаючи њњ на збер≥ганн¤, не знав ≥ не м≥г знати, або внасл≥док умислу чи грубоњ необережност≥ поклажодавц¤.
3. «бер≥гач в≥дпов≥даЇ за втрату (нестачу) або пошкодженн¤ реч≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку збер≥ганн¤ лише за на¤вност≥ його умислу або грубоњ необережност≥.
1. «битки, завдан≥ поклажодавцев≥ втратою (нестачею) або пошкодженн¤м реч≥, в≥дшкодовуютьс¤ збер≥гачем:
1) у раз≥ втрати (нестач≥) реч≥ - у розм≥р≥ њњ вартост≥;
2) у раз≥ пошкодженн¤ реч≥ - у розм≥р≥ суми, на ¤ку знизилас¤ њњ варт≥сть.
2. якщо внасл≥док пошкодженн¤ реч≥ њњ ¤к≥сть зм≥нилас¤ наст≥льки, що вона не може бути використана за перв≥сним призначенн¤м, поклажодавець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д ц≥Їњ реч≥ ≥ вимагати в≥д збер≥гача в≥дшкодуванн¤ њњ вартост≥.
1. ѕоклажодавець зобов'¤заний в≥дшкодувати збер≥гачев≥ збитки, завдан≥ властивост¤ми реч≥, переданоњ на збер≥ганн¤, ¤кщо збер≥гач, приймаючи њњ на збер≥ганн¤, не знав ≥ не м≥г знати про ц≥ властивост≥.
1. «бер≥гач зобов'¤заний на першу вимогу поклажодавц¤ повернути р≥ч, нав≥ть ¤кщо строк њњ збер≥ганн¤ не зак≥нчивс¤.
1. ѕоложенн¤ ц≥Їњ глави застосовуютьс¤ до збер≥ганн¤, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ закону, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ѕоложенн¤ параграфа 1 ц≥Їњ глави застосовуютьс¤ до окремих вид≥в збер≥ганн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено положенн¤ми цього одексу про окрем≥ види збер≥ганн¤ або законом.
1. “оварним складом Ї орган≥зац≥¤, ¤ка збер≥гаЇ товар та надаЇ послуги, пов'¤зан≥ з≥ збер≥ганн¤м, на засадах п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
2. “оварний склад Ї складом загального користуванн¤, ¤кщо в≥дпов≥дно до закону, ≥нших нормативно-правових акт≥в або дозволу (л≥ценз≥њ) в≥н зобов'¤заний приймати на збер≥ганн¤ товари в≥д будь-¤коњ особи.
1. «а договором складського збер≥ганн¤ товарний склад зобов'¤зуЇтьс¤ за плату збер≥гати товар, переданий йому поклажодавцем, ≥ повернути цей товар у схоронност≥.
2. ƒогов≥р складського збер≥ганн¤, укладений складом загального користуванн¤, Ї публ≥чним договором.
3. ƒогов≥р складського збер≥ганн¤ укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥. ѕисьмова форма договору складського збер≥ганн¤ вважаЇтьс¤ дотриманою, ¤кщо прийн¤тт¤ товару на товарний склад посв≥дчене складським документом.
1. якщо товарний склад маЇ право розпор¤джатис¤ речами, визначеними родовими ознаками, до в≥дносин стор≥н застосовуютьс¤ положенн¤ про догов≥р позики, а час та м≥сце поверненн¤ товар≥в визначаютьс¤ загальними положенн¤ми про збер≥ганн¤.
1. “оварний склад зобов'¤заний за св≥й рахунок огл¤нути товар при прийн¤тт≥ його на збер≥ганн¤ дл¤ визначенн¤ його к≥лькост≥ та зовн≥шнього стану.
2. “оварний склад зобов'¤заний надавати поклажодавцев≥ можлив≥сть огл¤нути товар або його зразки прот¤гом усього часу збер≥ганн¤, а ¤кщо предметом збер≥ганн¤ Ї реч≥, визначен≥ родовими ознаками, - вз¤ти проби та вжити заход≥в, необх≥дних дл¤ забезпеченн¤ його схоронност≥.
3. “оварний склад або поклажодавець при поверненн≥ товару маЇ право вимагати його огл¤ду та перев≥рки ¤кост≥. ¬итрати, пов'¤зан≥ з огл¤дом речей, несе сторона, ¤ка вимагала огл¤ду та перев≥рки.
якщо при поверненн≥ товару в≥н не був сп≥льно огл¤нутий або перев≥рений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець маЇ за¤вити про нестачу або пошкодженн¤ товару у письмов≥й форм≥ одночасно з його одержанн¤м, а щодо нестач≥ та пошкодженн¤, ¤к≥ не могли бути ви¤влен≥ при звичайному способ≥ прийн¤тт¤ товару, - прот¤гом трьох дн≥в п≥сл¤ його одержанн¤. ” раз≥ в≥дсутност≥ за¤ви поклажодавц¤ вважаЇтьс¤, що товарний склад повернув товар в≥дпов≥дно до умов договору.
1. якщо дл¤ забезпеченн¤ схоронност≥ товару потр≥бна негайна зм≥на умов його збер≥ганн¤, товарний склад зобов'¤заний самост≥йно вжити в≥дпов≥дних нев≥дкладних заход≥в та пов≥домити про них поклажодавц¤.
2. ” раз≥ ви¤вленн¤ пошкоджень товару склад зобов'¤заний негайно скласти акт ≥ того ж дн¤ пов≥домити про це поклажодавц¤.
1. “оварний склад на п≥дтвердженн¤ прийн¤тт¤ товару видаЇ один ≥з таких складських документ≥в:
складську квитанц≥ю;
просте складське св≥доцтво;
подв≥йне складське св≥доцтво.
2. “овар, прийн¤тий на збер≥ганн¤ за простим або подв≥йним складським св≥доцтвом, може бути предметом застави прот¤гом строку збер≥ганн¤ товару на п≥дстав≥ застави цього св≥доцтва.
1. ѕодв≥йне складське св≥доцтво складаЇтьс¤ з двох частин складського св≥доцтва та заставного св≥доцтва (варанта), ¤к≥ можуть бути в≥докремлен≥ одне в≥д одного.
2. ” кожн≥й з двох частин подв≥йного складського св≥доцтва мають бути однаково зазначен≥:
1) найменуванн¤ та м≥сцезнаходженн¤ товарного складу, що прийн¤в товар на збер≥ганн¤;
2) номер св≥доцтва за реЇстром товарного складу;
3) найменуванн¤ юридичноњ особи або ≥м'¤ ф≥зичноњ особи, в≥д ¤коњ прийн¤то товар на збер≥ганн¤, њњ м≥сцезнаходженн¤ або м≥сце проживанн¤;
4) найменуванн¤ ≥ к≥льк≥сть прийн¤того на збер≥ганн¤ товару - число одиниць та (або) товарних м≥сць та (або) м≥ра (вага, об'Їм) товару;
5) строк, на ¤кий прийн¤то товар на збер≥ганн¤, або вказ≥вка на те, що товар прийн¤то на збер≥ганн¤ до запитанн¤;
6) розм≥р плати за збер≥ганн¤ або тарифи, на п≥дстав≥ ¤ких вона обчислюЇтьс¤, та пор¤док њњ сплати;
7) дата видач≥ св≥доцтва.
ожна з двох частин подв≥йного складського св≥доцтва повинна також м≥стити ≥дентичн≥ п≥дписи уповноваженоњ особи та печатки товарного складу.
3. ƒокумент, що не в≥дпов≥даЇ вимогам ц≥Їњ статт≥, не Ї подв≥йним складським св≥доцтвом.
1. ¬олод≥лець складського та заставного св≥доцтва маЇ право розпор¤джатис¤ товаром, що збер≥гаЇтьс¤ на товарному склад≥.
2. ¬олод≥лець лише складського св≥доцтва маЇ право розпор¤джатис¤ товаром, але цей товар не може бути вз¤тий з≥ складу до погашенн¤ кредиту, виданого за заставним св≥доцтвом.
3. ¬олод≥лець лише заставного св≥доцтва маЇ право застави на товар на суму в≥дпов≥дно до суми кредиту та процент≥в за користуванн¤ ним. ” раз≥ застави товару в≥дм≥тка про це робитьс¤ на складському св≥доцтв≥.
1. —кладське та заставне св≥доцтва можуть передаватис¤ разом або окремо за передавальними написами.
1. ѕросте складське св≥доцтво видаЇтьс¤ на пред'¤вника.
2. ѕросте складське св≥доцтво маЇ м≥стити в≥домост≥, встановлен≥ пунктами 1, 2, 4, 7 та абзацом дев'¤тим частини другоњ статт≥ 962 цього одексу, а також вказ≥вку на те, що воно видане на пред'¤вника.
3. ƒокумент, що не в≥дпов≥даЇ вимогам ц≥Їњ статт≥, не Ї простим складським св≥доцтвом.
1. “оварний склад видаЇ товари волод≥льцев≥ складського та заставного св≥доцтва (подв≥йного складського св≥доцтва) лише в обм≥н на обидва св≥доцтва разом.
2. ¬олод≥льцев≥ складського св≥доцтва, ¤кий не маЇ заставного св≥доцтва, але сплатив суму боргу за ним, склад видаЇ товар лише в обм≥н на складське св≥доцтво та за умови наданн¤ разом з ним квитанц≥њ про сплату вс≥Їњ суми боргу за заставним св≥доцтвом.
“оварний склад, що видав товар волод≥льцев≥ складського св≥доцтва, ¤кий не маЇ заставного св≥доцтва та не сплатив суму боргу за ним, в≥дпов≥даЇ перед волод≥льцем заставного св≥доцтва за плат≥ж ус≥Їњ суми, забезпеченоњ за ним.
3. ¬олод≥лець складського та заставного св≥доцтва маЇ право вимагати видач≥ товару частинами. ѕри цьому в обм≥н на перв≥сн≥ св≥доцтва йому видаютьс¤ нов≥ св≥доцтва на товар, що залишивс¤ на склад≥.
1. ƒогов≥р збер≥ганн¤ реч≥, прийн¤тоњ ломбардом в≥д ф≥зичноњ особи, оформл¤Їтьс¤ видачею ≥менноњ квитанц≥њ.
2. ÷≥на реч≥ визначаЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н.
3. Ћомбард зобов'¤заний страхувати на користь поклажодавц¤ за св≥й рахунок реч≥, прийн¤т≥ на збер≥ганн¤, виход¤чи з повноњ суми њх оц≥нки.
1. –≥ч, ¤ку поклажодавець не забрав ≥з ломбарду п≥сл¤ спливу трьох м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ зак≥нченн¤ строку договору збер≥ганн¤, може бути продана ломбардом у пор¤дку, встановленому законом.
2. ≤з суми виторгу, одержаноњ в≥д продажу реч≥, вираховуютьс¤ плата за збер≥ганн¤ та ≥нш≥ платеж≥, ¤к≥ належить зробити ломбардов≥. «алишок суми виторгу повертаЇтьс¤ поклажодавцев≥.
1. Ѕанк може прийн¤ти на збер≥ганн¤ документи, ц≥нн≥ папери, дорогоц≥нн≥ метали, кам≥нн¤, ≥нш≥ коштовност≥ та ц≥нност≥.
2. Ѕанк може бути уповноважений поклажодавцем на вчиненн¤ правочин≥в з ц≥нними паперами, прийн¤тими на збер≥ганн¤.
3. ”кладенн¤ договору збер≥ганн¤ ц≥нностей у банку засв≥дчуЇтьс¤ видачею банком поклажодавцев≥ ≥менного документа, пред'¤вленн¤ ¤кого Ї п≥дставою дл¤ поверненн¤ ц≥нностей поклажодавцев≥.
1. Ѕанк може передати поклажодавцев≥ ≥ндив≥дуальний банк≥вський сейф (його частину або спец≥альне прим≥щенн¤) дл¤ збер≥ганн¤ у ньому ц≥нностей та роботи з ними.
2. Ѕанк видаЇ поклажодавцев≥ ключ в≥д сейфа, картку, що ≥дентиф≥куЇ поклажодавц¤, ≥нший знак або документ, що посв≥дчуЇ право його пред'¤вника на доступ до сейфа та одержанн¤ з нього ц≥нностей.
3. Ѕанк приймаЇ в≥д поклажодавц¤ ц≥нност≥, контролюЇ њх пом≥щенн¤ у сейф та одержанн¤ њх ≥з сейфа.
1. ƒо договору про наданн¤ особ≥ банк≥вського сейфа без в≥дпов≥дальност≥ банку за вм≥ст сейфа застосовуютьс¤ положенн¤ цього одексу про майновий найм (оренду).
1. амери схову загального користуванн¤, що перебувають у в≥данн≥ орган≥зац≥й, п≥дприЇмств транспорту, зобов'¤зан≥ приймати на збер≥ганн¤ реч≥ пасажир≥в та ≥нших ос≥б незалежно в≥д на¤вност≥ у них проњзних документ≥в.
2. Ќа п≥дтвердженн¤ прийн¤тт¤ реч≥ на збер≥ганн¤ до камери схову (кр≥м автоматичних камер) поклажодавцев≥ видаЇтьс¤ квитанц≥¤ або номерний жетон.
3. «битки, завдан≥ поклажодавцев≥ внасл≥док втрати, нестач≥ або пошкодженн¤ реч≥, зданоњ до камери схову, в≥дшкодовуютьс¤ прот¤гом доби з моменту пред'¤вленн¤ вимоги про њх в≥дшкодуванн¤ у розм≥р≥ суми оц≥нки реч≥, зд≥йсненоњ при переданн≥ њњ на збер≥ганн¤.
4. —трок, прот¤гом ¤кого камера схову зобов'¤зана збер≥гати р≥ч, встановлюЇтьс¤ правилами, що видаютьс¤ в≥дпов≥дно до транспортних кодекс≥в (статут≥в), або за домовлен≥стю стор≥н. якщо сторона не забрала р≥ч у встановлен≥ строки, камера схову зобов'¤зана збер≥гати њњ прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в. «≥ спливом цього строку р≥ч може бути продана у пор¤дку, встановленому законом.
5. ” раз≥ втрати квитанц≥њ або номерного жетона р≥ч, здана до камери схову, видаЇтьс¤ поклажодавцев≥ п≥сл¤ наданн¤ доказ≥в належност≥ йому ц≥Їњ реч≥.
6. ƒо договору про збер≥ганн¤ реч≥ в автоматичних камерах схову застосовуютьс¤ положенн¤ цього одексу про майновий найм (оренду).
1. якщо р≥ч здана у гардероб орган≥зац≥њ, збер≥гачем Ї ц¤ орган≥зац≥¤.
«бер≥гач реч≥, зданоњ до гардеробу, незалежно в≥д того, чи зд≥йснюЇтьс¤ збер≥ганн¤ за плату чи безоплатно, зобов'¤заний вжити ус≥х необх≥дних заход≥в щодо забезпеченн¤ схоронност≥ реч≥.
2. ѕоложенн¤ ц≥Їњ статт≥ застосовуютьс¤ у раз≥ збер≥ганн¤ верхнього од¤гу, головних убор≥в у м≥сц¤х, спец≥ально в≥дведених дл¤ цього, в закладах охорони здоров'¤ та ≥нших закладах.
1. ѕерев≥зник зобов'¤заний забезпечити схоронн≥сть вал≥зи (сумки), особистих речей пасажира (кр≥м дорогоц≥нностей та грошей), ¤к≥ пасажир перевозить у в≥дведеному м≥сц≥.
1. √отель в≥дпов≥даЇ за схоронн≥сть речей, внесених до готелю особою, ¤ка проживаЇ у ньому. –≥ч вважаЇтьс¤ такою, що внесена до готелю, ¤кщо вона передана прац≥вникам готелю або знаходитьс¤ у в≥дведеному дл¤ особи прим≥щенн≥.
2. √отель в≥дпов≥даЇ за втрату грошей, ≥нших ц≥нностей (ц≥нних папер≥в, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передан≥ готелю на збер≥ганн¤.
3. ” раз≥ втрати чи пошкодженн¤ реч≥ особа зобов'¤зана негайно пов≥домити про це готель.
якщо до зак≥нченн¤ строку проживанн¤ особа не пред'¤вила своњ вимоги до готелю, вважаЇтьс¤, що њњ реч≥ не були втрачен≥ чи пошкоджен≥.
4. ѕоложенн¤ ц≥Їњ статт≥ застосовуютьс¤ до збер≥ганн¤ речей ф≥зичних ос≥б у гуртожитках, мотел¤х, будинках в≥дпочинку, панс≥онатах, санатор≥¤х та ≥нших орган≥зац≥¤х, у прим≥щенн¤х ¤ких особа тимчасово проживаЇ.
1. ƒв≥ або б≥льше ос≥б, м≥ж ¤кими виник сп≥р про право на р≥ч, можуть передати цю р≥ч трет≥й особ≥, ¤ка бере на себе обов'¤зок п≥сл¤ вир≥шенн¤ спору повернути р≥ч особ≥, визначен≥й за р≥шенн¤м суду або за погодженн¤м ус≥х ос≥б, м≥ж ¤кими Ї сп≥р.
2. –≥ч, ¤ка Ї предметом спору, може бути передана на збер≥ганн¤ за р≥шенн¤м суду.
«бер≥гачем у цьому раз≥ може бути особа, призначена судом, або особа, визначена за домовлен≥стю стор≥н, м≥ж ¤кими Ї сп≥р. –≥ч передаЇтьс¤ на збер≥ганн¤ ≥нш≥й особ≥ за њњ згодою, ¤кщо ≥нше не встановлено законом. «бер≥гач маЇ право на плату за рахунок стор≥н, м≥ж ¤кими Ї сп≥р.
1. якщо збер≥ганн¤ автотранспортних засоб≥в зд≥йснюЇтьс¤ суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, такий догов≥р Ї публ≥чним.
2. «а договором збер≥ганн¤ транспортного засобу в боксах та гаражах, на спец≥альних сто¤нках збер≥гач зобов'¤зуЇтьс¤ не допускати проникненн¤ в них сторонн≥х ос≥б ≥ видати транспортний зас≥б за першою вимогою поклажодавц¤.
ƒогов≥р збер≥ганн¤ транспортного засобу поширюЇтьс¤ також на в≥дносини м≥ж гаражно-буд≥вельним чи гаражним кооперативом та њх членами, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або статутом кооперативу.
ѕрийн¤тт¤ автотранспортного засобу на збер≥ганн¤ посв≥дчуЇтьс¤ квитанц≥Їю (номером, жетоном).
1. «а договором охорони охоронець, ¤кий Ї суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, зобов'¤зуЇтьс¤ забезпечити недоторканн≥сть особи чи майна, ¤к≥ охорон¤ютьс¤. ¬олод≥лець такого майна або особа, ¤ку охорон¤ють, зобов'¤зан≥ виконувати передбачен≥ договором правила особистоњ та майновоњ безпеки ≥ щом≥с¤чно сплачувати охоронцю встановлену плату.
1. «а договором страхуванн¤ одна сторона (страховик) зобов'¤зуЇтьс¤ у раз≥ настанн¤ певноњ под≥њ (страхового випадку) виплатити друг≥й сторон≥ (страхувальников≥) або ≥нш≥й особ≥, визначен≥й у договор≥, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'¤зуЇтьс¤ сплачувати страхов≥ платеж≥ та виконувати ≥нш≥ умови договору.
1. ѕредметом договору страхуванн¤ можуть бути майнов≥ ≥нтереси, ¤к≥ не суперечать закону ≥ пов'¤зан≥ з:
1) житт¤м, здоров'¤м, працездатн≥стю та пенс≥йним забезпеченн¤м (особисте страхуванн¤);
2) волод≥нн¤м, користуванн¤м ≥ розпор¤джанн¤м майном (майнове страхуванн¤);
3) в≥дшкодуванн¤м шкоди, завданоњ страхувальником (страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥).
1. ƒогов≥р страхуванн¤ укладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥.
ƒогов≥р страхуванн¤ може укладатись шл¤хом видач≥ страховиком страхувальников≥ страхового св≥доцтва (пол≥са, сертиф≥ката).
2. ” раз≥ недодержанн¤ письмовоњ форми договору страхуванн¤ такий догов≥р Ї н≥кчемним.
1. ≤стотними умовами договору страхуванн¤ Ї предмет договору страхуванн¤, страховий випадок, розм≥р грошовоњ суми, в межах ¤коњ страховик зобов'¤заний провести виплату у раз≥ настанн¤ страхового випадку (страхова сума), розм≥р страхового платежу ≥ строки його сплати, строк договору та ≥нш≥ умови, визначен≥ актами цив≥льного законодавства.
1. ƒогов≥р страхуванн¤ набираЇ чинност≥ з моменту внесенн¤ страхувальником першого страхового платежу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. —траховиком Ї юридична особа, ¤ка спец≥ально створена дл¤ зд≥йсненн¤ страховоњ д≥¤льност≥ та одержала у встановленому пор¤дку л≥ценз≥ю на зд≥йсненн¤ страховоњ д≥¤льност≥.
¬имоги, ¤ким повинн≥ в≥дпов≥дати страховики, пор¤док л≥цензуванн¤ њх д≥¤льност≥ та зд≥йсненн¤ державного нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю встановлюютьс¤ законом.
2. —трахувальником може бути ф≥зична або юридична особа.
1. —трахувальник маЇ право укласти ≥з страховиком догов≥р на користь третьоњ особи, ¤к≥й страховик зобов'¤заний зд≥йснити страхову виплату у раз≥ дос¤гненн¤ нею певного в≥ку або настанн¤ ≥ншого страхового випадку.
2. —трахувальник маЇ право при укладенн≥ договору страхуванн¤ призначити ф≥зичну або юридичну особу дл¤ одержанн¤ страховоњ виплати (вигодонабувача), а також зам≥нювати њњ до настанн¤ страхового випадку, ¤кщо ≥нше не встановлено договором страхуванн¤.
3. ќсобливост≥ укладенн¤ договору страхуванн¤ на користь третьоњ особи встановлюютьс¤ законом.
1. «а згодою страхувальника предмет договору страхуванн¤ може бути застрахований за одним договором страхуванн¤ к≥лькома страховиками (сп≥встрахуванн¤) з визначенн¤м прав та обов'¤зк≥в кожного ≥з страховик≥в.
2. «а погодженн¤м м≥ж сп≥встраховиками ≥ страхувальником один ≥з сп≥встраховик≥в може представл¤ти вс≥х ≥нших сп≥встраховик≥в у в≥дносинах ≥з страхувальником, залишаючись в≥дпов≥дальним перед ним у розм≥рах своЇњ частки.
1. «а договором перестрахуванн¤ страховик, ¤кий уклав догов≥р страхуванн¤, страхуЇ в ≥ншого страховика (перестраховика) ризик виконанн¤ частини своњх обов'¤зк≥в перед страхувальником.
2. —траховик, ¤кий уклав догов≥р перестрахуванн¤, залишаЇтьс¤ в≥дпов≥дальним перед страхувальником у повному обс¤з≥ в≥дпов≥дно до договору страхуванн¤.
1. —траховик зобов'¤заний:
1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхуванн¤;
2) прот¤гом двох робочих дн≥в, ¤к т≥льки стане в≥домо про настанн¤ страхового випадку, вжити заход≥в щодо оформленн¤ вс≥х необх≥дних документ≥в дл¤ своЇчасного зд≥йсненн¤ страховоњ виплати страхувальников≥;
3) у раз≥ настанн¤ страхового випадку зд≥йснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
—трахова виплата за договором особистого страхуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ незалежно в≥д сум, що виплачуютьс¤ за державним соц≥альним страхуванн¤м, соц≥альним забезпеченн¤м, а також в≥дшкодуванн¤ шкоди.
—трахова виплата за договором майнового страхуванн¤ ≥ страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ (страхове в≥дшкодуванн¤) не може перевищувати розм≥ру реальних збитк≥в. ≤нш≥ збитки вважаютьс¤ застрахованими, ¤кщо це встановлено договором.
—трахова виплата за договором майнового страхуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ страховиком у межах страховоњ суми, ¤ка встановлюЇтьс¤ у межах вартост≥ майна на момент укладенн¤ договору;
4) в≥дшкодувати витрати, понесен≥ страхувальником у раз≥ настанн¤ страхового випадку з метою запоб≥ганн¤ або зменшенн¤ збитк≥в, ¤кщо це встановлено договором;
5) за за¤вою страхувальника, у раз≥ зд≥йсненн¤ страховиком заход≥в, що зменшили страховий ризик, або у раз≥ зб≥льшенн¤ вартост≥ майна, переукласти з ним догов≥р страхуванн¤;
6) не розголошувати в≥домостей про страхувальника та його майнове становище, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.
2. ƒоговором страхуванн¤ можуть бути встановлен≥ також ≥нш≥ обов'¤зки страховика.
1. —трахувальник зобов'¤заний:
1) своЇчасно вносити страхов≥ платеж≥ (внески, прем≥њ) у розм≥р≥, встановленому договором;
2) при укладенн≥ договору страхуванн¤ надати страховиков≥ ≥нформац≥ю про вс≥ в≥дом≥ йому обставини, що мають ≥стотне значенн¤ дл¤ оц≥нки страхового ризику, ≥ надал≥ ≥нформувати його про будь-¤к≥ зм≥ни страхового ризику;
3) при укладенн≥ договору страхуванн¤ пов≥домити страховика про ≥нш≥ договори страхуванн¤, укладен≥ щодо об'Їкта, ¤кий страхуЇтьс¤.
якщо страхувальник не пов≥домив страховика про те, що об'Їкт уже застрахований, новий догов≥р страхуванн¤ Ї н≥кчемним;
4) вживати заход≥в щодо запоб≥ганн¤ збиткам, завданим настанн¤м страхового випадку, та њх зменшенн¤;
5) пов≥домити страховика про настанн¤ страхового випадку у строк, встановлений договором.
2. ƒоговором страхуванн¤ можуть бути встановлен≥ також ≥нш≥ обов'¤зки страхувальника.
1. —траховик зд≥йснюЇ страхову виплату в≥дпов≥дно до умов договору на п≥дстав≥ за¤ви страхувальника (його правонаступника) або ≥ншоњ особи, визначеноњ договором, ≥ страхового акта (авар≥йного сертиф≥ката).
2. —траховий акт (авар≥йний сертиф≥кат) складаЇтьс¤ страховиком або уповноваженою ним особою у форм≥, що встановлюЇтьс¤ страховиком.
1. —траховик маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д зд≥йсненн¤ страховоњ виплати у раз≥:
1) навмисних д≥й страхувальника або особи, на користь ¤коњ укладено догов≥р страхуванн¤, ¤кщо вони були спр¤мован≥ на настанн¤ страхового випадку, кр≥м д≥й, пов'¤заних ≥з виконанн¤м ними громад¤нського чи службового обов'¤зку, вчинених у стан≥ необх≥дноњ оборони (без перевищенн¤ њњ меж), або щодо захисту майна, житт¤, здоров'¤, чест≥, г≥дност≥ та д≥ловоњ репутац≥њ;
2) вчиненн¤ страхувальником або особою, на користь ¤коњ укладено догов≥р страхуванн¤, умисного злочину, що призв≥в до страхового випадку;
3) поданн¤ страхувальником зав≥домо неправдивих в≥домостей про об'Їкт страхуванн¤ або про факт настанн¤ страхового випадку;
4) одержанн¤ страхувальником повного в≥дшкодуванн¤ збитк≥в за договором майнового страхуванн¤ в≥д особи, ¤ка њх завдала;
5) несвоЇчасного пов≥домленн¤ страхувальником без поважних на те причин про настанн¤ страхового випадку або створенн¤ страховиков≥ перешкод у визначенн≥ обставин, характеру та розм≥ру збитк≥в;
6) на¤вност≥ ≥нших п≥дстав, встановлених законом.
2. ƒоговором страхуванн¤ можуть бути передбачен≥ також ≥нш≥ п≥дстави дл¤ в≥дмови зд≥йснити страхову виплату, ¤кщо це не суперечить закону.
3. –≥шенн¤ страховика про в≥дмову зд≥йснити страхову виплату пов≥домл¤Їтьс¤ страхувальников≥ у письмов≥й форм≥ з обірунтуванн¤м причин в≥дмови.
1. ” раз≥ несплати страховиком страхувальников≥ або ≥нш≥й особ≥ страховоњ виплати страховик зобов'¤заний сплатити неустойку в розм≥р≥, встановленому договором або законом.
1. ƒо страховика, ¤кий виплатив страхове в≥дшкодуванн¤ за договором майнового страхуванн¤, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, ¤ке страхувальник або ≥нша особа, що одержала страхове в≥дшкодуванн¤, маЇ до особи, в≥дпов≥дальноњ за завдан≥ збитки.
1. ” раз≥ смерт≥ страхувальника, ¤кий уклав догов≥р майнового страхуванн¤, його права та обов'¤зки переход¤ть до ос≥б, ¤к≥ одержали це майно у спадщину.
¬ ≥нших випадках права та обов'¤зки страхувальника можуть перейти до трет≥х ос≥б лише за згодою страховика, ¤кщо ≥нше не встановлено договором страхуванн¤.
2. ” раз≥ смерт≥ страхувальника, ¤кий уклав догов≥р особистого страхуванн¤ на користь третьоњ особи, його права та обов'¤зки можуть перейти до ц≥Їњ особи або до ос≥б, на ¤ких в≥дпов≥дно до закону покладено обов'¤зки щодо охорони прав та ≥нтерес≥в застрахованоњ особи.
1. якщо юридична особа - страхувальник припин¤Їтьс¤ ≥ встановлюютьс¤ њњ правонаступники, права та обов'¤зки страхувальника переход¤ть до правонаступник≥в.
1. ѕрава та обов'¤зки страхувальника - ф≥зичноњ особи, ¤ка визнана судом нед≥Їздатною, зд≥йснюютьс¤ њњ оп≥куном з моменту визнанн¤ особи нед≥Їздатною.
ƒогов≥р страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка визнана судом нед≥Їздатною, припин¤Їтьс¤ з моменту визнанн¤ особи нед≥Їздатною.
2. —трахувальник - ф≥зична особа, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена судом, зд≥йснюЇ своњ права та обов'¤зки страхувальника лише за згодою п≥клувальника.
1. ƒогов≥р страхуванн¤ припин¤Їтьс¤ у випадках, встановлених договором та законом.
2. якщо страхувальник прострочив внесенн¤ страхового платежу ≥ не сплатив його прот¤гом дес¤ти робочих дн≥в п≥сл¤ пред'¤вленн¤ страховиком письмовоњ вимоги про сплату страхового платежу, страховик може в≥дмовитис¤ в≥д договору страхуванн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
—трахувальник або страховик може в≥дмовитис¤ в≥д договору страхуванн¤ в ≥нших випадках, встановлених договором.
3. —трахувальник або страховик зобов'¤заний пов≥домити другу сторону про св≥й нам≥р в≥дмовитис¤ в≥д договору страхуванн¤ не п≥зн≥ш ¤к за тридц¤ть дн≥в до припиненн¤ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
—траховик не маЇ права в≥дмовитис¤ в≥д договору особистого страхуванн¤ без згоди на це страхувальника, ¤кий не допускаЇ порушенн¤ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
4. якщо страхувальник в≥дмовивс¤ в≥д договору страхуванн¤ (кр≥м договору страхуванн¤ житт¤), страховик повертаЇ йому страхов≥ платеж≥ за пер≥од, що залишивс¤ до зак≥нченн¤ строку договору, з вирахуванн¤м нормативних витрат на веденн¤ справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично зд≥йснених страховиком страхових виплат.
якщо в≥дмова страхувальника в≥д договору обумовлена порушенн¤м умов договору страховиком, страховик повертаЇ страхувальников≥ сплачен≥ ним страхов≥ платеж≥ повн≥стю.
5. якщо страховик в≥дмовивс¤ в≥д договору страхуванн¤ (кр≥м договору страхуванн¤ житт¤), страховик повертаЇ страхувальников≥ сплачен≥ ним страхов≥ платеж≥ повн≥стю.
якщо в≥дмова страховика в≥д договору обумовлена невиконанн¤м страхувальником умов договору страхуванн¤, страховик повертаЇ страхувальников≥ страхов≥ платеж≥ за пер≥од, що залишивс¤ до зак≥нченн¤ строку договору, з вирахуванн¤м нормативних витрат на веденн¤ справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично зд≥йснених страхових виплат.
Ќасл≥дки в≥дмови в≥д договору страхуванн¤ житт¤ встановлюютьс¤ законом.
6. якщо страхувальник або страховик в≥дмовивс¤ в≥д договору страхуванн¤, догов≥р припин¤Їтьс¤.
1. ƒогов≥р страхуванн¤ Ї н≥кчемним або визнаЇтьс¤ нед≥йсним у випадках, встановлених цим одексом.
ƒогов≥р страхуванн¤ також визнаЇтьс¤ судом нед≥йсним, ¤кщо:
1) його укладено п≥сл¤ настанн¤ страхового випадку;
2) об'Їктом договору страхуванн¤ Ї майно, ¤ке п≥дл¤гаЇ конф≥скац≥њ.
2. Ќасл≥дки нед≥йсност≥ договору страхуванн¤ визначаютьс¤ в≥дпов≥дно до положень про нед≥йсн≥сть правочин≥в, встановлених цим одексом.
1. «аконом може бути встановлений обов'¤зок ф≥зичноњ або юридичноњ особи бути страхувальником житт¤, здоров'¤, майна або в≥дпов≥дальност≥ перед ≥ншими особами за св≥й рахунок чи за рахунок за≥нтересованоњ особи (обов'¤зкове страхуванн¤).
2. ƒо в≥дносин, що випливають ≥з обов'¤зкового страхуванн¤, застосовуютьс¤ положенн¤ цього одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено актами цив≥льного законодавства.
1. «а договором дорученн¤ одна сторона (пов≥рений) зобов'¤зуЇтьс¤ вчинити в≥д ≥мен≥ та за рахунок другоњ сторони (дов≥рител¤) певн≥ юридичн≥ д≥њ. ѕравочин, вчинений пов≥реним, створюЇ, зм≥нюЇ, припин¤Ї цив≥льн≥ права та обов'¤зки дов≥рител¤.
2. ƒоговором дорученн¤ може бути встановлено виключне право пов≥реного на вчиненн¤ в≥д ≥мен≥ та за рахунок дов≥рител¤ вс≥х або частини юридичних д≥й, передбачених договором. ” договор≥ можуть бути встановлен≥ строк д≥њ такого дорученн¤ та (або) територ≥¤, у межах ¤коњ Ї чинним виключне право пов≥реного.
1. ƒоговором дорученн¤ може бути визначений строк, прот¤гом ¤кого пов≥рений маЇ право д≥¤ти в≥д ≥мен≥ дов≥рител¤.
1. ѕов≥рений маЇ право на плату за виконанн¤ свого обов'¤зку за договором дорученн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
2. якщо в договор≥ дорученн¤ не визначено розм≥ру плати пов≥реному або пор¤док њњ виплати, вона виплачуЇтьс¤ п≥сл¤ виконанн¤ дорученн¤ в≥дпов≥дно до звичайних ц≥н на так≥ послуги.
1. ” договор≥ дорученн¤ або у видан≥й на п≥дстав≥ договору дов≥реност≥ мають бути ч≥тко визначен≥ юридичн≥ д≥њ, ¤к≥ належить вчинити пов≥реному. ƒ≥њ, ¤к≥ належить вчинити пов≥реному, мають бути правом≥рними, конкретними та зд≥йсненними.
1. ѕов≥рений зобов'¤заний вчин¤ти д≥њ в≥дпов≥дно до зм≥сту даного йому дорученн¤. ѕов≥рений може в≥дступити в≥д зм≥сту дорученн¤, ¤кщо цього вимагають ≥нтереси дов≥рител¤ ≥ пов≥рений не м≥г попередньо запитати дов≥рител¤ або не одержав у розумний строк в≥дпов≥д≥ на св≥й запит. ” цьому раз≥ пов≥рений повинен пов≥домити дов≥рител¤ про допущен≥ в≥дступи в≥д зм≥сту дорученн¤ ¤к т≥льки це стане можливим.
2. ѕов≥реному, ¤кий д≥Ї ¤к комерц≥йний представник (статт¤ 243 цього одексу), дов≥рителем може бути надано право в≥дступати в ≥нтересах дов≥рител¤ в≥д зм≥сту дорученн¤ без попереднього запиту про це. омерц≥йний представник повинен в розумний строк пов≥домити дов≥рител¤ про допущен≥ в≥дступи в≥д його дорученн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. ѕов≥рений повинен виконати дане йому дорученн¤ особисто.
ѕов≥рений маЇ право передати виконанн¤ дорученн¤ ≥нш≥й особ≥ (зам≥сников≥), ¤кщо це передбачено договором або ¤кщо пов≥рений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони ≥нтерес≥в дов≥рител¤. ѕов≥рений, ¤кий передав виконанн¤ дорученн¤ зам≥сников≥, повинен негайно пов≥домити про це дов≥рител¤. ” цьому раз≥ пов≥рений в≥дпов≥даЇ лише за виб≥р зам≥сника.
2. ƒов≥ритель маЇ право у будь-¤кий час в≥дхилити зам≥сника, ¤кого обрав пов≥рений.
3. якщо зам≥сник пов≥реного був указаний у договор≥ дорученн¤, пов≥рений не в≥дпов≥даЇ за виб≥р зам≥сника та за вчинен≥ ним д≥њ.
4. якщо договором дорученн¤ не передбачена можлив≥сть вчиненн¤ д≥й зам≥сником пов≥реного або така можлив≥сть передбачена, але зам≥сник у договор≥ не вказаний, пов≥рений в≥дпов≥даЇ за виб≥р зам≥сника.
1. ѕов≥рений зобов'¤заний:
1) пов≥домл¤ти дов≥рителев≥ на його вимогу вс≥ в≥домост≥ про х≥д виконанн¤ його дорученн¤;
2) п≥сл¤ виконанн¤ дорученн¤ або в раз≥ припиненн¤ договору дорученн¤ до його виконанн¤ негайно повернути дов≥рителев≥ дов≥рен≥сть, строк ¤коњ не зак≥нчивс¤, ≥ надати зв≥т про виконанн¤ дорученн¤ та виправдн≥ документи, ¤кщо це вимагаЇтьс¤ за умовами договору та характером дорученн¤;
3) негайно передати дов≥рителев≥ все одержане у зв'¤зку з виконанн¤м дорученн¤.
1. ƒов≥ритель зобов'¤заний видати пов≥реному дов≥рен≥сть на вчиненн¤ юридичних д≥й, передбачених договором дорученн¤.
2. ƒов≥ритель зобов'¤заний, ¤кщо ≥нше не встановлено договором:
1) забезпечити пов≥реного засобами, необх≥дними дл¤ виконанн¤ дорученн¤;
2) в≥дшкодувати пов≥реному витрати, пов'¤зан≥ з виконанн¤м дорученн¤.
3. ƒов≥ритель зобов'¤заний негайно прийн¤ти в≥д пов≥реного все одержане ним у зв'¤зку з виконанн¤м дорученн¤.
4. ƒов≥ритель зобов'¤заний виплатити пов≥реному плату, ¤кщо вона йому належить.
1. ƒогов≥р дорученн¤ припин¤Їтьс¤ на загальних п≥дставах припиненн¤ договору, а також у раз≥:
1) в≥дмови дов≥рител¤ або пов≥реного в≥д договору;
2) визнанн¤ дов≥рител¤ або пов≥реного нед≥Їздатним, обмеженн¤ його цив≥льноњ д≥Їздатност≥ або визнанн¤ безв≥сно в≥дсутн≥м;
3) смерт≥ дов≥рител¤ або пов≥реного.
2. ƒов≥ритель або пов≥рений мають право в≥дмовитис¤ в≥д договору дорученн¤ у будь-¤кий час. ¬≥дмова в≥д права на в≥дмову в≥д договору дорученн¤ Ї н≥кчемною.
3. якщо пов≥рений д≥Ї ¤к п≥дприЇмець, сторона, ¤ка в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д договору, маЇ пов≥домити другу сторону про в≥дмову в≥д договору не п≥зн≥ш ¤к за один м≥с¤ць до його припиненн¤, ¤кщо тривал≥ший строк не встановлений договором.
” раз≥ припиненн¤ юридичноњ особи, ¤ка Ї комерц≥йним представником, дов≥ритель маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору дорученн¤ без попереднього пов≥домленн¤ про це пов≥реному.
1. якщо догов≥р дорученн¤ припинений до того, ¤к дорученн¤ було повн≥стю виконане пов≥реним, дов≥ритель повинен в≥дшкодувати пов≥реному витрати, пов'¤зан≥ з виконанн¤м дорученн¤, а ¤кщо пов≥реному належить плата - також виплатити йому плату пропорц≥йно виконан≥й ним робот≥. ÷е положенн¤ не застосовуЇтьс¤ до виконанн¤ пов≥реним дорученн¤ п≥сл¤ того, ¤к в≥н дов≥давс¤ або м≥г дов≥датис¤ про припиненн¤ договору дорученн¤.
2. ¬≥дмова дов≥рител¤ в≥д договору дорученн¤ не Ї п≥дставою дл¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих пов≥реному припиненн¤м договору, кр≥м випадку припиненн¤ договору, за ¤ким пов≥рений д≥¤в ¤к комерц≥йний представник.
3. ¬≥дмова пов≥реного в≥д договору дорученн¤ не Ї п≥дставою дл¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих дов≥рителев≥ припиненн¤м договору, кр≥м випадку в≥дмови пов≥реного в≥д договору за таких умов, коли дов≥ритель позбавлений можливост≥ ≥накше забезпечити своњ ≥нтереси, а також в≥дмови в≥д договору, за ¤ким пов≥рений д≥¤в ¤к комерц≥йний представник.
1. ” раз≥ смерт≥ пов≥реного його спадкоЇмц≥ повинн≥ пов≥домити дов≥рител¤ про припиненн¤ договору дорученн¤ та вжити заход≥в, необх≥дних дл¤ охорони майна дов≥рител¤, зокрема зберегти його реч≥, документи та передати њх дов≥рителев≥.
2. ” раз≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - пов≥реного л≥кв≥датор повинен пов≥домити дов≥рител¤ про припиненн¤ договору дорученн¤ та вжити заход≥в, необх≥дних дл¤ охорони майна дов≥рител¤, зберегти його реч≥, документи та передати дов≥рителев≥.
1. «а договором ком≥с≥њ одна сторона (ком≥с≥онер) зобов'¤зуЇтьс¤ за дорученн¤м другоњ сторони (ком≥тента) за плату вчинити один або к≥лька правочин≥в в≥д свого ≥мен≥, але за рахунок ком≥тента.
1. ƒогов≥р ком≥с≥њ може бути укладений на визначений строк або без визначенн¤ строку, з визначенн¤м або без визначенн¤ територ≥њ його виконанн¤, з умовою чи без умови щодо асортименту товар≥в, ¤к≥ Ї предметом ком≥с≥њ.
2. ом≥тент може бути зобов'¤заний утримуватис¤ в≥д укладенн¤ договору ком≥с≥њ з ≥ншими особами.
3. ≤стотними умовами договору ком≥с≥њ, за ¤кими ком≥с≥онер зобов'¤зуЇтьс¤ продати або купити майно, Ї умови про це майно та його ц≥ну.
1. ом≥тент повинен виплатити ком≥с≥онеров≥ плату в розм≥р≥ та пор¤дку, встановлених у договор≥ ком≥с≥њ.
2. якщо ком≥с≥онер поручивс¤ за виконанн¤ правочину третьою особою, в≥н маЇ право на додаткову плату.
3. якщо договором ком≥с≥њ розм≥р плати не визначений, вона виплачуЇтьс¤ п≥сл¤ виконанн¤ договору ком≥с≥њ виход¤чи ≥з звичайних ц≥н за так≥ послуги.
4. якщо догов≥р ком≥с≥њ не був виконаний з причин, ¤к≥ залежали в≥д ком≥тента, ком≥с≥онер маЇ право на ком≥с≥йну плату на загальних п≥дставах.
5. ” раз≥ роз≥рванн¤ або односторонньоњ в≥дмови в≥д договору ком≥с≥њ ком≥с≥онер маЇ право на плату за фактично вчинен≥ д≥њ.
1. ом≥с≥онер зобов'¤заний вчин¤ти правочини на умовах, найб≥льш виг≥дних дл¤ ком≥тента, ≥ в≥дпов≥дно до його вказ≥вок. якщо у договор≥ ком≥с≥њ таких вказ≥вок немаЇ, ком≥с≥онер зобов'¤заний вчин¤ти правочини в≥дпов≥дно до звичањв д≥лового обороту або вимог, що звичайно ставл¤тьс¤.
2. якщо ком≥с≥онер вчинив правочин на умовах б≥льш виг≥дних, н≥ж т≥, що були визначен≥ ком≥тентом, додатково одержана вигода належить ком≥тентов≥.
1. «а згодою ком≥тента ком≥с≥онер маЇ право укласти догов≥р субком≥с≥њ з третьою особою (субком≥с≥онером), залишаючись в≥дпов≥дальним за д≥њ субком≥с≥онера перед ком≥тентом.
«а договором субком≥с≥њ ком≥с≥онер набуваЇ щодо субком≥с≥онера права та обов'¤зки ком≥тента.
2. ” вин¤ткових випадках, ¤кщо цього вимагають ≥нтереси ком≥тента, ком≥с≥онер маЇ право укласти догов≥р субком≥с≥њ без згоди ком≥тента.
3. ом≥тент не маЇ права без згоди ком≥с≥онера вступати у в≥дносини з субком≥с≥онером.
1. ом≥тент зобов'¤заний забезпечити ком≥с≥онера ус≥м необх≥дним дл¤ виконанн¤ обов'¤зку перед третьою особою.
2. «а договором, укладеним з третьою особою, ком≥с≥онер набуваЇ права нав≥ть тод≥, коли ком≥тент був названий у договор≥ або прийн¤в в≥д третьоњ особи виконанн¤ договору.
3. ом≥с≥онер не в≥дпов≥даЇ перед ком≥тентом за невиконанн¤ третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок ком≥тента, кр≥м випадк≥в, коли ком≥с≥онер був необачним при вибор≥ ц≥Їњ особи або поручивс¤ за виконанн¤ договору (делькредере).
4. ” раз≥ порушенн¤ третьою особою договору, укладеного з нею ком≥с≥онером, ком≥с≥онер зобов'¤заний негайно пов≥домити про це ком≥тента, з≥брати та забезпечити необх≥дн≥ докази. ом≥тент маЇ право вимагати в≥д ком≥с≥онера в≥дступленн¤ права вимоги до ц≥Їњ особи.
1. ом≥с≥онер маЇ право в≥дступити в≥д вказ≥вок ком≥тента, ¤кщо цього вимагають ≥нтереси ком≥тента ≥ ком≥с≥онер не м≥г попередньо запитати ком≥тента або не одержав у розумний строк в≥дпов≥д≥ на св≥й запит. ” цьому раз≥ ком≥с≥онер повинен пов≥домити ком≥тента про допущен≥ в≥дступи в≥д його вказ≥вок ¤к т≥льки це стане можливим.
2. ом≥с≥онеров≥, ¤кий Ї п≥дприЇмцем, може бути надано право в≥дступати в≥д вказ≥вок ком≥тента без попереднього запиту про це, але з обов'¤зковим пов≥домленн¤м ком≥тента про допущен≥ в≥дступи.
3. ом≥с≥онер, ¤кий продав майно за нижчою ц≥ною, повинен заплатити р≥зницю ком≥тентов≥, ¤кщо ком≥с≥онер не доведе, що в≥н не мав можливост≥ продати майно за погодженою ц≥ною, а його продаж за нижчою ц≥ною попередив б≥льш≥ збитки.
якщо дл¤ в≥дступу в≥д вказ≥вок ком≥тента потр≥бний був попередн≥й запит, ком≥с≥онер маЇ також довести, що в≥н не м≥г попередньо запитати ком≥тента або одержати в розумний строк в≥дпов≥д≥ на св≥й запит.
4. якщо ком≥с≥онер купив майно за вищою ц≥ною, н≥ж була погоджена, ком≥тент маЇ право не прийн¤ти його, за¤вивши про це ком≥с≥онеров≥ в розумний строк п≥сл¤ отриманн¤ в≥д нього пов≥домленн¤ про цю куп≥влю.
якщо ком≥тент не над≥шле ком≥с≥онеров≥ пов≥домленн¤ про в≥дмову в≥д купленого дл¤ нього майна, воно вважаЇтьс¤ прийн¤тим ком≥тентом.
5. якщо ком≥с≥онер при куп≥вл≥ майна заплатив р≥зницю у ц≥н≥, ком≥тент не маЇ права в≥дмовитис¤ в≥д прийн¤тт¤ виконанн¤ договору.
1. ћайно, придбане ком≥с≥онером за рахунок ком≥тента, Ї власн≥стю ком≥тента.
1. ом≥с≥онер маЇ право дл¤ забезпеченн¤ своњх вимог за договором ком≥с≥њ притримати р≥ч, ¤ка маЇ бути передана ком≥тентов≥.
2. ” раз≥ оголошенн¤ ком≥тента банкрутом ком≥с≥онер вважаЇтьс¤ заставодержателем притриманоњ ним реч≥.
1. ом≥с≥онер маЇ право в≥драховувати належн≥ йому за договором суми з ус≥х грошових кошт≥в, що над≥йшли до нього дл¤ ком≥тента, ¤кщо ≥нш≥ кредитори ком≥тента не мають переважного перед ним права на задоволенн¤ своњх вимог ≥з грошових кошт≥в, що належать ком≥тентов≥.
1. ом≥с≥онер в≥дпов≥даЇ перед ком≥тентом за втрату, недостачу або пошкодженн¤ майна ком≥тента.
2. якщо при прийн¤тт≥ ком≥с≥онером майна, що над≥йшло в≥д ком≥тента, або майна, що над≥йшло дл¤ ком≥тента, будуть ви¤влен≥ недостача або пошкодженн¤, а також у раз≥ завданн¤ шкоди майну ком≥тента ком≥с≥онер повинен негайно пов≥домити про це ком≥тента ≥ вжити заход≥в щодо охорони його прав та ≥нтерес≥в.
3. ом≥с≥онер, ¤кий не застрахував майно ком≥тента, в≥дпов≥даЇ за втрату, недостачу, пошкодженн¤ майна ком≥тента, ¤кщо в≥н був зобов'¤заний застрахувати майно за рахунок ком≥тента в≥дпов≥дно до договору або звичањв д≥лового обороту.
1. ѕ≥сл¤ вчиненн¤ правочину за дорученн¤м ком≥тента ком≥с≥онер повинен надати ком≥тентов≥ зв≥т ≥ передати йому все одержане за договором ком≥с≥њ.
2. ом≥тент, ¤кий маЇ запереченн¤ щодо зв≥ту ком≥с≥онера, повинен пов≥домити його про це прот¤гом тридц¤ти дн≥в в≥д дн¤ отриманн¤ зв≥ту. якщо так≥ запереченн¤ не над≥йдуть, зв≥т вважаЇтьс¤ прийн¤тим.
1. ом≥тент зобов'¤заний:
1) прийн¤ти в≥д ком≥с≥онера все належно виконане за договором ком≥с≥њ;
2) огл¤нути майно, придбане дл¤ нього ком≥с≥онером, ≥ негайно пов≥домити ком≥с≥онера про ви¤влен≥ у цьому майн≥ недол≥ки.
1. ом≥с≥онер маЇ право на в≥дшкодуванн¤ витрат, зроблених ним у зв'¤зку з виконанн¤м своњх обов'¤зк≥в за договором ком≥с≥њ, зокрема у випадку, ¤кщо в≥н або субком≥с≥онер вжив ус≥х заход≥в щодо вчиненн¤ правочину, але не м≥г його вчинити за обставин, ¤к≥ в≥д нього не залежали.
1. ом≥тент маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору ком≥с≥њ.
2. якщо догов≥р ком≥с≥њ укладено без визначенн¤ строку, ком≥тент повинен пов≥домити ком≥с≥онера про в≥дмову в≥д договору не п≥зн≥ше н≥ж за тридц¤ть дн≥в.
3. ” раз≥ в≥дмови ком≥тента в≥д договору ком≥с≥њ в≥н повинен у строк, встановлений договором, а ¤кщо такий строк не встановлений, - негайно розпор¤дитис¤ своњм майном, ¤ке Ї у ком≥с≥онера. ” раз≥ невиконанн¤ ком≥тентом цього обов'¤зку ком≥с≥онер маЇ право передати це майно на збер≥ганн¤ за рахунок ком≥тента або продати майно за найвиг≥дн≥шою дл¤ ком≥тента ц≥ною.
4. ” раз≥ в≥дмови ком≥тента в≥д договору ком≥с≥њ ком≥с≥онер маЇ право на в≥дшкодуванн¤ витрат, зроблених ним у зв'¤зку з виконанн¤м договору.
1. ом≥с≥онер маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору ком≥с≥њ лише тод≥, коли строк не встановлений договором. ом≥с≥онер повинен пов≥домити ком≥тента про в≥дмову в≥д договору не п≥зн≥ше н≥ж за тридц¤ть дн≥в.
ом≥с≥онер, ¤кий в≥дмовивс¤ в≥д договору ком≥с≥њ, повинен вжити заход≥в, необх≥дних дл¤ збереженн¤ майна ком≥тента.
2. ” раз≥ в≥дмови ком≥с≥онера в≥д договору ком≥с≥њ ком≥тент повинен розпор¤дитис¤ своњм майном, ¤ке Ї у ком≥с≥онера, прот¤гом п'¤тнадц¤ти дн≥в в≥д дн¤ отриманн¤ пов≥домленн¤ про в≥дмову ком≥с≥онера в≥д договору. ” раз≥ невиконанн¤ ком≥тентом цього обов'¤зку ком≥с≥онер маЇ право передати це майно на збер≥ганн¤ за рахунок ком≥тента або продати майно за найвиг≥дн≥шою дл¤ ком≥тента ц≥ною.
1. ” раз≥ смерт≥ ф≥зичноњ особи або л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - ком≥с≥онера догов≥р ком≥с≥њ припин¤Їтьс¤.
2. якщо юридична особа - ком≥с≥онер припин¤Їтьс¤ ≥ встановлюютьс¤ њњ правонаступники, права та обов'¤зки ком≥с≥онера переход¤ть до правонаступник≥в, ¤кщо прот¤гом строку, встановленого дл¤ за¤вленн¤ кредиторами своњх вимог, ком≥тент не пов≥домить про в≥дмову в≥д договору.
1. «аконом можуть бути встановлен≥ особливост≥ договору ком≥с≥њ щодо окремих вид≥в майна.
1. «а договором управл≥нн¤ майном одна сторона (установник управл≥нн¤) передаЇ друг≥й сторон≥ (управителев≥) на певний строк майно в управл≥нн¤, а друга сторона зобов'¤зуЇтьс¤ за плату зд≥йснювати в≥д свого ≥мен≥ управл≥нн¤ цим майном в ≥нтересах установника управл≥нн¤ або вказаноњ ним особи (вигодонабувача).
2. ƒогов≥р управл≥нн¤ майном може засв≥дчувати виникненн¤ в управител¤ права дов≥рчоњ власност≥ на отримане в управл≥нн¤ майно.
«аконом чи договором управл≥нн¤ майном можуть бути передбачен≥ обмеженн¤ права дов≥рчоњ власност≥ управител¤.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.06.2003 р. N 980-IV)
1. ѕредметом договору управл≥нн¤ майном можуть бути п≥дприЇмство ¤к Їдиний майновий комплекс, нерухома р≥ч, ц≥нн≥ папери, майнов≥ права та ≥нше майно.
2. Ќе можуть бути предметом договору управл≥нн¤ майном грошов≥ кошти, кр≥м випадк≥в, коли право зд≥йснювати управл≥нн¤ грошовими коштами пр¤мо встановлено законом.
3. ћайно, передане в управл≥нн¤, маЇ бути в≥докремлене в≥д ≥ншого майна установника управл≥нн¤ та в≥д майна управител¤.
ћайно, передане в управл≥нн¤, маЇ обл≥ковуватис¤ в управител¤ на окремому баланс≥, ≥ щодо нього ведетьс¤ окремий обл≥к.
–озрахунки, пов'¤зан≥ з управл≥нн¤м майном, зд≥йснюютьс¤ на окремому банк≥вському рахунку.
4. ћайно, набуте управителем у результат≥ управл≥нн¤ майном, включаЇтьс¤ до складу отриманого в управл≥нн¤ майна.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.06.2003 р. N 980-IV)
1. ƒогов≥р управл≥нн¤ майном укладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥.
2. ƒогов≥р управл≥нн¤ нерухомим майном п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню ≥ державн≥й реЇстрац≥њ.
1. ”становником управл≥нн¤ Ї власник майна.
2. якщо власником майна Ї ф≥зична особа, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме або њњ визнано безв≥сно в≥дсутньою, установником управл≥нн¤ Ї орган оп≥ки та п≥клуванн¤.
3. якщо власником майна Ї малол≥тн¤ особа або ф≥зична особа, ¤ка визнана нед≥Їздатною, установником управл≥нн¤ може бути оп≥кун або орган оп≥ки та п≥клуванн¤.
4. якщо власником майна Ї неповнол≥тн¤ особа, установником управл≥нн¤ Ї ц¤ особа за дозволом батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальника.
5. якщо власником майна Ї особа, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, установником управл≥нн¤ Ї њњ п≥клувальник.
6. ” раз≥ переходу права власност≥ на майно, що Ї предметом договору управл≥нн¤, в≥д установника управл≥нн¤ до ≥ншоњ особи догов≥р управл≥нн¤ не припин¤Їтьс¤, кр≥м випадк≥в, коли право власност≥ на майно переходить внасл≥док зверненн¤ на нього ст¤гненн¤.
1. ”правителем може бути суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
2. ”правителем не може бути орган державноњ влади, орган влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
3. ¬игодонабувач не може бути управителем.
4. ”правитель д≥Ї без дов≥реност≥.
5. ”правитель, ¤кщо це визначено договором про управл≥нн¤ майном, Ї дов≥рчим власником цього майна, ¤ким в≥н волод≥Ї, користуЇтьс¤ ≥ розпор¤джаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закону та договору управл≥нн¤ майном. ƒогов≥р про управл≥нн¤ майном не т¤гне за собою переходу права власност≥ до управител¤ на майно, передане в управл≥нн¤.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.06.2003 р. N 980-IV)
1. ¬игоди в≥д майна, що передане в управл≥нн¤, належать установников≥ управл≥нн¤.
2. ”становник управл≥нн¤ може вказати в договор≥ особу, ¤ка маЇ право набувати вигоди в≥д майна, переданого в управл≥нн¤ (вигодонабувача).
1. ≤стотними умовами договору управл≥нн¤ майном Ї:
1) перел≥к майна, що передаЇтьс¤ в управл≥нн¤;
2) розм≥р ≥ форма плати за управл≥нн¤ майном.
1. —трок управл≥нн¤ майном встановлюЇтьс¤ у договор≥ управл≥нн¤ майном.
якщо сторони не визначили строку договору управл≥нн¤ майном, в≥н вважаЇтьс¤ укладеним на п'¤ть рок≥в.
2. ” раз≥ в≥дсутност≥ за¤ви одн≥Їњ ≥з стор≥н про припиненн¤ або зм≥ну договору управл≥нн¤ майном п≥сл¤ зак≥нченн¤ його строку догов≥р вважаЇтьс¤ продовженим на такий самий строк ≥ на таких самих умовах.
1. ”правитель управл¤Ї майном в≥дпов≥дно до умов договору. ”правитель може в≥дчужувати майно, передане в управл≥нн¤, укладати щодо нього догов≥р застави лише за згодою установника управл≥нн¤.
2. ”правитель маЇ право вимагати усуненн¤ будь-¤ких порушень його прав на майно, передане в управл≥нн¤, в≥дпов≥дно до статт≥ 396 цього одексу.
1. ”правитель управл¤Ї майном особисто, кр≥м випадк≥в, встановлених статтею 1041 цього одексу.
2. ”правитель, вчин¤ючи фактичн≥ та юридичн≥ д≥њ, пов'¤зан≥ з управл≥нн¤м майном, зобов'¤заний пов≥домл¤ти ос≥б, з ¤кими в≥н вчин¤Ї правочини, про те, що в≥н Ї управителем, а не власником майна.
3. ” правочинах щодо майна, переданого в управл≥нн¤, ¤к≥ вчин¤ютьс¤ у письмов≥й форм≥, вказуЇтьс¤ про те, що вони вчинен≥ управителем. ” раз≥ в≥дсутност≥ такоњ вказ≥вки управитель зобов'¤зуЇтьс¤ перед трет≥ми особами особисто.
1. ћайно, що Ї предметом договору застави, може бути передане в управл≥нн¤.
2. ”становник управл≥нн¤ зобов'¤заний попередити управител¤ про те, що майно, ¤ке передаЇтьс¤ в управл≥нн¤, Ї предметом договору застави.
якщо установник управл≥нн¤ не попередив управител¤ ≥ сам управитель не знав ≥ не м≥г знати про те, що майно, ¤ке передане в управл≥нн¤, Ї предметом договору застави, управитель маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору та виплати належноњ йому за договором плати в≥дпов≥дно до строку управл≥нн¤ цим майном.
1. «верненн¤ ст¤гненн¤ на майно, передане в управл≥нн¤, за вимогою кредитора установника управл≥нн¤ не допускаЇтьс¤, кр≥м випадку визнанн¤ установника управл≥нн¤ банкрутом або зверненн¤ ст¤гненн¤ за вимогою заставодержател¤ на майно, що Ї предметом договору застави. ” раз≥ визнанн¤ установника управл≥нн¤ банкрутом догов≥р управл≥нн¤ цим майном припин¤Їтьс¤ ≥ воно включаЇтьс¤ до л≥кв≥дац≥йноњ маси.
1. ”правитель може доручити ≥нш≥й особ≥ (зам≥сников≥) вчинити в≥д його ≥мен≥ д≥њ, необх≥дн≥ дл¤ управл≥нн¤ майном, ¤кщо це передбачено договором управл≥нн¤ майном або цього вимагають ≥нтереси установника управл≥нн¤ або вигодонабувача у раз≥ неможливост≥ отримати в розумний строк в≥дпов≥дн≥ вказ≥вки установника управл≥нн¤. ”правитель в≥дпов≥даЇ за д≥њ обраного ним зам≥сника, ¤к за своњ власн≥.
1. ”правитель маЇ право на плату, встановлену договором, а також на в≥дшкодуванн¤ необх≥дних витрат, зроблених ним у зв'¤зку з управл≥нн¤м майном.
2. ”правитель майном, ¤кщо це передбачено договором, маЇ право в≥драховувати належн≥ йому в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥ грошов≥ суми безпосередньо з доход≥в в≥д використанн¤ майна, переданого в управл≥нн¤.
1. ”правитель, ¤кий не ви¤вив при управл≥нн≥ майном належноњ турботливост≥ про ≥нтереси установника управл≥нн¤ або вигодонабувача, зобов'¤заний в≥дшкодувати установников≥ управл≥нн¤ завдан≥ збитки, а вигодонабувачев≥ - упущену вигоду.
”правитель в≥дпов≥даЇ за завдан≥ збитки, ¤кщо не доведе, що вони виникли внасл≥док непереборноњ сили, винних д≥й установника управл≥нн¤ або вигодонабувача.
2. ”правитель несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть за боргами, що виникли у зв'¤зку ≥з зд≥йсненн¤м ним управл≥нн¤, ¤кщо вартост≥ майна, переданого в управл≥нн¤, недостатньо дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в.
3. —убсид≥арна в≥дпов≥дальн≥сть управител¤, встановлена частиною другою ц≥Їњ статт≥, настаЇ також у раз≥ вчиненн¤ правочин≥в з перевищенн¤м наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови, що трет≥ особи, ¤к≥ беруть участь у правочин≥, доведуть, що вони не знали ≥ не могли знати про перевищенн¤ управителем повноважень або встановлених обмежень. ” цьому раз≥ установник управл≥нн¤ може вимагати в≥д управител¤ в≥дшкодуванн¤ завданих ним збитк≥в.
1. ƒогов≥р управл≥нн¤ майном припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) загибел≥ майна, переданого в управл≥нн¤;
2) припиненн¤ договору за за¤вою одн≥Їњ ≥з стор≥н у зв'¤зку ≥з зак≥нченн¤м його строку;
3) смерт≥ ф≥зичноњ особи - вигодонабувача або л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - вигодонабувача, ¤кщо ≥нше не встановлено договором;
4) в≥дмови вигодонабувача в≥д одержанн¤ вигоди за договором;
5) визнанн¤ управител¤ нед≥Їздатним, безв≥сно в≥дсутн≥м, обмеженн¤ його цив≥льноњ д≥Їздатност≥ або смерт≥;
6) в≥дмови управител¤ або установника управл≥нн¤ в≥д договору управл≥нн¤ майном у зв'¤зку з неможлив≥стю управител¤ зд≥йснювати управл≥нн¤ майном;
7) в≥дмови установника управл≥нн¤ в≥д договору з ≥ншоњ, н≥ж указана в пункт≥ 6 ц≥Їњ частини, причини за умови виплати управителев≥ плати, передбаченоњ договором;
8) визнанн¤ ф≥зичноњ особи - установника управл≥нн¤ банкрутом;
9) повного завершенн¤ виконанн¤ сторонами договору управл≥нн¤ майном;
10) дострокового припиненн¤ управл≥нн¤ майном, ¤кщо це передбачено цим договором, або за р≥шенн¤м суду.
2. ” раз≥ в≥дмови одн≥Їњ сторони в≥д договору управл≥нн¤ майном вона повинна пов≥домити другу сторону про це за три м≥с¤ц≥ до припиненн¤ договору, ¤кщо договором не встановлений ≥нший строк.
3. ” раз≥ припиненн¤ договору управл≥нн¤ майном майно, що було передане в управл≥нн¤, передаЇтьс¤ установников≥ управл≥нн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.06.2003 р. N 980-IV)
1. ќсобливост≥ управл≥нн¤ ц≥нними паперами встановлюютьс¤ законом.
1. «а договором позики одна сторона (позикодавець) передаЇ у власн≥сть друг≥й сторон≥ (позичальников≥) грошов≥ кошти або ≥нш≥ реч≥, визначен≥ родовими ознаками, а позичальник зобов'¤зуЇтьс¤ повернути позикодавцев≥ таку ж суму грошових кошт≥в (суму позики) або таку ж к≥льк≥сть речей того ж роду та такоњ ж ¤кост≥.
ƒогов≥р позики Ї укладеним з моменту переданн¤ грошей або ≥нших речей, визначених родовими ознаками.
1. ƒогов≥р позики укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥, ¤кщо його сума не менш ¤к у дес¤ть раз≥в перевищуЇ встановлений законом розм≥р неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н, а у випадках, коли позикодавцем Ї юридична особа, - незалежно в≥д суми.
2. Ќа п≥дтвердженн¤ укладенн¤ договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або ≥нший документ, ¤кий посв≥дчуЇ переданн¤ йому позикодавцем визначеноњ грошовоњ суми або визначеноњ к≥лькост≥ речей.
1. ѕозикодавець маЇ право на одержанн¤ в≥д позичальника процент≥в в≥д суми позики, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом. –озм≥р ≥ пор¤док одержанн¤ процент≥в встановлюютьс¤ договором. якщо договором не встановлений розм≥р процент≥в, њх розм≥р визначаЇтьс¤ на р≥вн≥ обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни.
” раз≥ в≥дсутност≥ ≥ншоњ домовленост≥ стор≥н проценти виплачуютьс¤ щом≥с¤ц¤ до дн¤ поверненн¤ позики.
2. ƒогов≥р позики вважаЇтьс¤ безпроцентним, ¤кщо:
1) в≥н укладений м≥ж ф≥зичними особами на суму, ¤ка не перевищуЇ п'¤тдес¤тикратного розм≥ру неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н, ≥ не пов'¤заний ≥з зд≥йсненн¤м п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ хоча б одн≥Їю ≥з стор≥н;
2) позичальников≥ передан≥ реч≥, визначен≥ родовими ознаками.
1. ѕозичальник зобов'¤заний повернути позикодавцев≥ позику (грошов≥ кошти у так≥й сам≥й сум≥ або реч≥, визначен≥ родовими ознаками, у так≥й сам≥й к≥лькост≥, такого самого роду та такоњ самоњ ¤кост≥, що були передан≥ йому позикодавцем) у строк та в пор¤дку, що встановлен≥ договором.
якщо договором не встановлений строк поверненн¤ позики або цей строк визначений моментом пред'¤вленн¤ вимоги, позика маЇ бути повернена позичальником прот¤гом тридц¤ти дн≥в в≥д дн¤ пред'¤вленн¤ позикодавцем вимоги про це, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
2. ѕозика, надана за договором безпроцентноњ позики, може бути повернена позичальником достроково, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
3. ѕозика вважаЇтьс¤ повернутою в момент переданн¤ позикодавцев≥ речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванн¤ грошовоњ суми, що позичалас¤, на його банк≥вський рахунок.
1. якщо позичальник своЇчасно не повернув суму позики, в≥н зобов'¤заний сплатити грошову суму в≥дпов≥дно до статт≥ 625 цього одексу. якщо позичальник своЇчасно не повернув реч≥, визначен≥ родовими ознаками, в≥н зобов'¤заний сплатити неустойку в≥дпов≥дно до статей 549 - 552 цього одексу, ¤ка нараховуЇтьс¤ в≥д дн¤, коли реч≥ мали бути повернут≥, до дн¤ њх фактичного поверненн¤ позикодавцев≥, незалежно в≥д сплати процент≥в, належних йому в≥дпов≥дно до статт≥ 1048 цього одексу.
2. якщо договором встановлений обов'¤зок позичальника повернути позику частинами (з розстроченн¤м), то в раз≥ простроченн¤ поверненн¤ черговоњ частини позикодавець маЇ право вимагати дострокового поверненн¤ частини позики, що залишилас¤, та сплати процент≥в, належних йому в≥дпов≥дно до статт≥ 1048 цього одексу.
1. ѕозичальник маЇ право оспорити догов≥р позики на т≥й п≥дстав≥, що грошов≥ кошти або реч≥ насправд≥ не були одержан≥ ним в≥д позикодавц¤ або були одержан≥ у менш≥й к≥лькост≥, н≥ж встановлено договором.
якщо догов≥р позики маЇ бути укладений у письмов≥й форм≥, р≥шенн¤ суду не може ірунтуватис¤ на св≥дченн¤х св≥дк≥в дл¤ п≥дтвердженн¤ того, що грош≥ або реч≥ насправд≥ не були одержан≥ позичальником в≥д позикодавц¤ або були одержан≥ у менш≥й к≥лькост≥, н≥ж встановлено договором. ÷е положенн¤ не застосовуЇтьс¤ до випадк≥в, коли догов≥р був укладений п≥д впливом обману, насильства, зловмисноњ домовленост≥ представника позичальника з позикодавцем або п≥д впливом т¤жкоњ обставини.
1. ” раз≥ невиконанн¤ позичальником обов'¤зк≥в, встановлених договором позики, щодо забезпеченн¤ поверненн¤ позики, а також у раз≥ втрати забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ або пог≥ршенн¤ його умов за обставин, за ¤к≥ позикодавець не несе в≥дпов≥дальност≥, позикодавець маЇ право вимагати в≥д позичальника дострокового поверненн¤ позики та сплати процент≥в, належних йому в≥дпов≥дно до статт≥ 1048 цього одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. «а домовлен≥стю стор≥н борг, що виник ≥з договор≥в куп≥вл≥-продажу, найму майна або з ≥ншоњ п≥дстави, може бути зам≥нений позиковим зобов'¤занн¤м.
2. «ам≥на боргу позиковим зобов'¤занн¤м провадитьс¤ з додержанн¤м вимог про новац≥ю ≥ зд≥йснюЇтьс¤ у форм≥, встановлен≥й дл¤ договору позики (статт¤ 1047 цього одексу).
1. «а кредитним договором банк або ≥нша ф≥нансова установа (кредитодавець) зобов'¤зуЇтьс¤ надати грошов≥ кошти (кредит) позичальников≥ у розм≥р≥ та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'¤зуЇтьс¤ повернути кредит та сплатити проценти.
2. ƒо в≥дносин за кредитним договором застосовуютьс¤ положенн¤ параграфа 1 ц≥Їњ глави, ¤кщо ≥нше не встановлено цим параграфом ≥ не випливаЇ ≥з сут≥ кредитного договору.
1. редитний догов≥р укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
2. редитний догов≥р, укладений з недодержанн¤м письмовоњ форми, Ї н≥кчемним.
1. редитодавець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д наданн¤ позичальников≥ передбаченого договором кредиту частково або в повному обс¤з≥ у раз≥ порушенн¤ процедури визнанн¤ позичальника банкрутом або за на¤вност≥ ≥нших обставин, ¤к≥ ¤вно св≥дчать про те, що наданий позичальников≥ кредит своЇчасно не буде повернений.
2. ѕозичальник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д одержанн¤ кредиту частково або в повному обс¤з≥, пов≥домивши про це кредитодавц¤ до встановленого договором строку його наданн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
3. ” раз≥ порушенн¤ позичальником встановленого кредитним договором обов'¤зку ц≥льового використанн¤ кредиту кредитодавець маЇ право також в≥дмовитис¤ в≥д подальшого кредитуванн¤ позичальника за договором.
1. ƒоговором, виконанн¤ ¤кого пов'¤зане з переданн¤м у власн≥сть друг≥й сторон≥ грошових кошт≥в або речей, ¤к≥ визначаютьс¤ родовими ознаками, може передбачатис¤ наданн¤ кредиту ¤к авансу, попередньоњ оплати, в≥дстроченн¤ або розстроченн¤ оплати товар≥в, роб≥т або послуг (комерц≥йний кредит), ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
2. ƒо комерц≥йного кредиту застосовуютьс¤ положенн¤ статей 1054 - 1056 цього одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено положенн¤ми про догов≥р, з ¤кого виникло в≥дпов≥дне зобов'¤занн¤, ≥ не суперечить сут≥ такого зобов'¤занн¤.
1. «а договором банк≥вського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийн¤ла в≥д другоњ сторони (вкладника) або дл¤ нењ грошову суму (вклад), що над≥йшла, зобов'¤зуЇтьс¤ виплачувати вкладников≥ таку суму та проценти на нењ або дох≥д в ≥нш≥й форм≥ на умовах та в пор¤дку, встановлених договором.
2. ƒогов≥р банк≥вського вкладу, в ¤кому вкладником Ї ф≥зична особа, Ї публ≥чним договором (статт¤ 633 цього одексу).
3. ƒо в≥дносин банку та вкладника за рахунком, на ¤кий внесений вклад, застосовуютьс¤ положенн¤ про догов≥р банк≥вського рахунка (глава 72 цього одексу), ¤кщо ≥нше не встановлено ц≥Їю главою або не випливаЇ ≥з сут≥ договору банк≥вського вкладу.
1. ƒогов≥р банк≥вського вкладу укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
ѕисьмова форма договору банк≥вського вкладу вважаЇтьс¤ додержаною, ¤кщо внесенн¤ грошовоњ суми п≥дтверджено договором банк≥вського вкладу з видачею ощадноњ книжки або сертиф≥ката чи ≥ншого документа, що в≥дпов≥даЇ вимогам, встановленим законом, ≥ншими нормативно-правовими актами у сфер≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ (банк≥вськими правилами) та звича¤ми д≥лового обороту.
2. ” раз≥ недодержанн¤ письмовоњ форми договору банк≥вського вкладу цей догов≥р Ї н≥кчемним.
1. ƒогов≥р банк≥вського вкладу укладаЇтьс¤ на умовах видач≥ вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах поверненн¤ вкладу з≥ спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
ƒоговором може бути передбачено внесенн¤ грошовоњ суми на ≥нших умовах њњ поверненн¤.
2. «а договором банк≥вського вкладу незалежно в≥д його виду банк зобов'¤заний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, кр≥м вклад≥в, зроблених юридичними особами на ≥нших умовах поверненн¤, ¤к≥ встановлен≥ договором.
”мова договору про в≥дмову в≥д права на одержанн¤ вкладу на першу вимогу Ї н≥кчемною.
3. якщо в≥дпов≥дно до договору банк≥вського вкладу вклад повертаЇтьс¤ вкладников≥ на його вимогу до спливу строку або до настанн¤ ≥нших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуютьс¤ у розм≥р≥ процент≥в за вкладами на вимогу, ¤кщо договором не встановлений б≥льш високий процент.
4. якщо вкладник не вимагаЇ поверненн¤ суми строкового вкладу з≥ спливом строку, встановленого договором банк≥вського вкладу, або поверненн¤ суми вкладу, внесеного на ≥нших умовах поверненн¤, п≥сл¤ настанн¤ визначених договором обставин догов≥р вважаЇтьс¤ продовженим на умовах вкладу на вимогу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
1. Ѕанк виплачуЇ вкладников≥ проценти на суму вкладу в розм≥р≥, встановленому договором банк≥вського вкладу.
якщо договором не встановлений розм≥р процент≥в, банк зобов'¤заний виплачувати проценти у розм≥р≥ обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни.
2. Ѕанк маЇ право зм≥нити розм≥р процент≥в, ¤к≥ виплачуютьс¤ на вклади на вимогу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
” раз≥ зменшенн¤ банком розм≥ру процент≥в на вклади на вимогу новий розм≥р процент≥в застосовуЇтьс¤ до вклад≥в, внесених до пов≥домленн¤ вкладник≥в про зменшенн¤ процент≥в, з≥ спливом одного м≥с¤ц¤ з моменту в≥дпов≥дного пов≥домленн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
3. ¬становлений договором розм≥р процент≥в на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його поверненн¤ у раз≥ настанн¤ визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
4. ѕроценти на банк≥вський вклад нараховуютьс¤ в≥д дн¤, наступного за днем надходженн¤ вкладу у банк, до дн¤, ¤кий передуЇ його поверненню вкладников≥ або списанню з рахунка вкладника з ≥нших п≥дстав.
5. ѕроценти на банк≥вський вклад виплачуютьс¤ вкладников≥ на його вимогу з≥ спливом кожного кварталу окремо в≥д суми вкладу, а невитребуван≥ у цей строк проценти зб≥льшують суму вкладу, на ¤ку нараховуютьс¤ проценти, ¤кщо ≥нше не встановлено договором банк≥вського вкладу.
” раз≥ поверненн¤ вкладу виплачуютьс¤ ус≥ нарахован≥ до цього моменту проценти.
1. Ќа рахунок за банк≥вським вкладом зараховуютьс¤ грошов≥ кошти, ¤к≥ над≥йшли до банку на ≥м'¤ вкладника в≥д ≥ншоњ особи, ¤кщо договором банк≥вського вкладу не передбачено ≥нше. ѕри цьому вважаЇтьс¤, що вкладник погодивс¤ на одержанн¤ грошових кошт≥в в≥д ≥ншоњ особи, надавши њй необх≥дн≥ дан≥ про рахунок за вкладом.
2. ошти, помилково зарахован≥ на рахунок вкладника, п≥дл¤гають поверненню в≥дпов≥дно до статт≥ 388 цього одексу.
1. ‘≥зична або юридична особа може укласти догов≥р банк≥вського вкладу (зробити вклад) на користь третьоњ особи. ÷¤ особа набуваЇ права вкладника з моменту пред'¤вленн¤ нею до банку першоњ вимоги, що випливаЇ з прав вкладника, або вираженн¤ нею ≥ншим способом нам≥ру скористатис¤ такими правами.
ƒо набутт¤ особою, на користь ¤коњ зроблений банк≥вський вклад, прав вкладника ц≥ права належать особ≥, ¤ка зробила вклад.
¬изначенн¤ ≥мен≥ ф≥зичноњ особи (статт¤ 28 цього одексу) або найменуванн¤ юридичноњ особи (статт¤ 90 цього одексу), на користь ¤коњ зроблений вклад, Ї ≥стотною умовою договору банк≥вського вкладу.
2. якщо особа, на користь ¤коњ зроблено вклад, в≥дмовилас¤ в≥д нього, особа, ¤ка уклала догов≥р банк≥вського вкладу на користь третьоњ особи, маЇ право вимагати поверненн¤ вкладу або перевести його на своЇ ≥м'¤.
1. ”кладенн¤ договору банк≥вського вкладу з ф≥зичною особою ≥ внесенн¤ грошових кошт≥в на њњ рахунок за вкладом п≥дтверджуютьс¤ ощадною книжкою.
¬ ощадн≥й книжц≥ вказуютьс¤ найменуванн¤ ≥ м≥сцезнаходженн¤ банку (його ф≥л≥њ), номер рахунка за вкладом, а також ус≥ грошов≥ суми, зарахован≥ на рахунок та списан≥ з рахунка, а також залишок грошових кошт≥в на рахунку на момент пред'¤вленн¤ ощадноњ книжки у банк.
2. ¬≥домост≥ про вклад, вказан≥ в ощадн≥й книжц≥, Ї п≥дставою дл¤ розрахунк≥в за вкладом м≥ж банком ≥ вкладником.
3. ¬идача банк≥вського вкладу, виплата процент≥в за ним ≥ виконанн¤ розпор¤джень вкладника про перерахуванн¤ грошових кошт≥в з рахунка за вкладом ≥ншим особам зд≥йснюютьс¤ банком у раз≥ пред'¤вленн¤ ощадноњ книжки.
якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний дл¤ пред'¤вленн¤ стан, банк за за¤вою вкладника видаЇ йому нову ощадну книжку.
1. ќщадний (депозитний) сертиф≥кат п≥дтверджуЇ суму вкладу, внесеного у банк, ≥ права вкладника (волод≥льц¤ сертиф≥ката) на одержанн¤ з≥ спливом встановленого строку суми вкладу та процент≥в, встановлених сертиф≥катом, у банку, ¤кий його видав.
2. ” раз≥ дострокового пред'¤вленн¤ ощадного (депозитного) сертиф≥ката до оплати банком виплачуЇтьс¤ сума вкладу та проценти, ¤к≥ виплачуютьс¤ за вкладами на вимогу, ¤кщо умовами сертиф≥ката не встановлений ≥нший розм≥р процент≥в.
1. «а договором банк≥вського рахунка банк зобов'¤зуЇтьс¤ приймати ≥ зараховувати на рахунок, в≥дкритий кл≥Їнтов≥ (волод≥льцев≥ рахунка), грошов≥ кошти, що йому надход¤ть, виконувати розпор¤дженн¤ кл≥Їнта про перерахуванн¤ ≥ видачу в≥дпов≥дних сум з рахунка та проведенн¤ ≥нших операц≥й за рахунком.
2. Ѕанк маЇ право використовувати грошов≥ кошти на рахунку кл≥Їнта, гарантуючи його право безперешкодно розпор¤джатис¤ цими коштами.
3. Ѕанк не маЇ права визначати та контролювати напр¤ми використанн¤ грошових кошт≥в кл≥Їнта та встановлювати ≥нш≥, не передбачен≥ договором або законом, обмеженн¤ його права розпор¤джатис¤ грошовими коштами на власний розсуд.
4. ѕоложенн¤ ц≥Їњ глави застосовуютьс¤ до ≥нших ф≥нансових установ при укладенн≥ ними договору банк≥вського рахунка в≥дпов≥дно до наданоњ л≥ценз≥њ, а також застосовуютьс¤ до кореспондентських рахунк≥в та ≥нших рахунк≥в банк≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ƒогов≥р банк≥вського рахунка укладаЇтьс¤ дл¤ в≥дкритт¤ кл≥Їнтов≥ або визначен≥й ним особ≥ рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
2. Ѕанк зобов'¤заний укласти догов≥р банк≥вського рахунка з кл≥Їнтом, ¤кий звернувс¤ з пропозиц≥Їю в≥дкрити рахунок на оголошених банком умовах, що в≥дпов≥дають закону та банк≥вським правилам.
Ѕанк не маЇ права в≥дмовити у в≥дкритт≥ рахунка, вчиненн¤ в≥дпов≥дних операц≥й за ¤ким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому л≥ценз≥Їю, кр≥м випадк≥в, коли банк не маЇ можливост≥ прийн¤ти на банк≥вське обслуговуванн¤ або ¤кщо така в≥дмова допускаЇтьс¤ законом або банк≥вськими правилами.
” раз≥ необірунтованого ухиленн¤ банку в≥д укладенн¤ договору банк≥вського рахунка кл≥Їнт маЇ право на захист в≥дпов≥дно до цього одексу.
1. Ѕанк зобов'¤заний вчин¤ти дл¤ кл≥Їнта операц≥њ, ¤к≥ передбачен≥ дл¤ рахунк≥в даного виду законом, банк≥вськими правилами та звича¤ми д≥лового обороту, ¤кщо ≥нше не встановлено договором банк≥вського рахунка.
2. Ѕанк зобов'¤заний зарахувати грошов≥ кошти, що над≥йшли на рахунок кл≥Їнта, в день надходженн¤ до банку в≥дпов≥дного розрахункового документа, ¤кщо ≥нший строк не встановлений договором банк≥вського рахунка або законом.
3. Ѕанк зобов'¤заний за розпор¤дженн¤м кл≥Їнта видати або перерахувати з його рахунка грошов≥ кошти в день надходженн¤ до банку в≥дпов≥дного розрахункового документа, ¤кщо ≥нший строк не передбачений договором банк≥вського рахунка або законом.
4. л≥Їнт зобов'¤заний сплатити плату за виконанн¤ банком операц≥й за рахунком кл≥Їнта, ¤кщо це встановлено договором.
1. якщо в≥дпов≥дно до договору банк≥вського рахунка банк зд≥йснюЇ платеж≥ з рахунка кл≥Їнта, незважаючи на в≥дсутн≥сть на ньому грошових кошт≥в (кредитуванн¤ рахунка), банк вважаЇтьс¤ таким, що надав кл≥Їнтов≥ кредит на в≥дпов≥дну суму в≥д дн¤ зд≥йсненн¤ цього платежу.
2. ѕрава та обов'¤зки стор≥н, пов'¤зан≥ з кредитуванн¤м рахунка, визначаютьс¤ положенн¤ми про позику та кредит (параграфи 1 ≥ 2 глави 71 цього одексу), ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.
1. «а користуванн¤ грошовими коштами, що знаход¤тьс¤ на рахунку кл≥Їнта, банк сплачуЇ проценти, сума ¤ких зараховуЇтьс¤ на рахунок, ¤кщо ≥нше не встановлено договором банк≥вського рахунка або законом.
—ума процент≥в зараховуЇтьс¤ на рахунок кл≥Їнта у строки, встановлен≥ договором, а ¤кщо так≥ строки не встановлен≥ договором, - з≥ спливом кожного кварталу.
2. ѕроценти, передбачен≥ частиною першою ц≥Їњ статт≥, сплачуютьс¤ банком у розм≥р≥, встановленому договором, а ¤кщо в≥дпов≥дн≥ умови не встановлен≥ договором, - у розм≥р≥, що звичайно сплачуЇтьс¤ банком за вкладом на вимогу.
1. Ѕанк може списати грошов≥ кошти з рахунка кл≥Їнта на п≥дстав≥ його розпор¤дженн¤.
2. √рошов≥ кошти можуть бути списан≥ з рахунка кл≥Їнта без його розпор¤дженн¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду, а також у випадках, встановлених договором м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом.
1. Ѕанк виконуЇ розрахунков≥ документи в≥дпов≥дно до черговост≥ њх надходженн¤ та виключно в межах залишку грошових кошт≥в на рахунку кл≥Їнта, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом.
2. ” раз≥ одночасного надходженн¤ до банку к≥лькох розрахункових документ≥в, на п≥дстав≥ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ списанн¤ грошових кошт≥в, банк списуЇ кошти з рахунку кл≥Їнта у так≥й черговост≥:
1) у першу чергу списуютьс¤ грошов≥ кошти на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду дл¤ задоволенн¤ вимог про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, а також вимог про ст¤гненн¤ ал≥мент≥в;
2) у другу чергу списуютьс¤ грошов≥ кошти на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду дл¤ розрахунк≥в щодо виплати вих≥дноњ допомоги та оплати прац≥ особам, ¤к≥ працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;
3) у третю чергу списуютьс¤ грошов≥ кошти на п≥дстав≥ ≥нших р≥шень суду;
4) у четверту чергу списуютьс¤ грошов≥ кошти за розрахунковими документами, що передбачають платеж≥ до бюджету;
5) у п'¤ту чергу списуютьс¤ грошов≥ кошти за ≥ншими розрахунковими документами в пор¤дку њх посл≥довного надходженн¤.
3. ” раз≥ в≥дсутност≥ (недостатност≥) грошових кошт≥в на рахунку кл≥Їнта банк не веде обл≥ку розрахункових документ≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом.
1. ” раз≥ несвоЇчасного зарахуванн¤ на рахунок грошових кошт≥в, що над≥йшли кл≥Їнтов≥, њх безп≥дставного списанн¤ банком з рахунка кл≥Їнта або порушенн¤ банком розпор¤дженн¤ кл≥Їнта про перерахуванн¤ грошових кошт≥в з його рахунка банк повинен негайно п≥сл¤ ви¤вленн¤ порушенн¤ зарахувати в≥дпов≥дну суму на рахунок кл≥Їнта або належного отримувача, сплатити проценти та в≥дшкодувати завдан≥ збитки, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ќбмеженн¤ прав кл≥Їнта щодо розпор¤джанн¤ грошовими коштами, що знаход¤тьс¤ на його рахунку, не допускаЇтьс¤, кр≥м випадк≥в обмеженн¤ права розпор¤джанн¤ рахунком за р≥шенн¤м суду у випадках, встановлених законом.
1. ƒогов≥р банк≥вського рахунка розриваЇтьс¤ за за¤вою кл≥Їнта у будь-¤кий час.
2. Ѕанк маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору банк≥вського рахунка:
1) ¤кщо сума грошових кошт≥в, що збер≥гаютьс¤ на рахунку кл≥Їнта, залишилас¤ меншою в≥д м≥н≥мального розм≥ру, передбаченого банк≥вськими правилами або договором, ¤кщо така сума не буде в≥дновлена прот¤гом м≥с¤ц¤ в≥д дн¤ попередженн¤ банком про це;
2) у раз≥ в≥дсутност≥ операц≥й за цим рахунком прот¤гом року, ¤кщо ≥нше не встановлено договором;
3) в ≥нших випадках, встановлених договором або законом.
3. «алишок грошових кошт≥в на рахунку видаЇтьс¤ кл≥Їнтов≥ або за його вказ≥вкою перераховуЇтьс¤ на ≥нший рахунок в строки ≥ в пор¤дку, встановлен≥ банк≥вськими правилами.
4. Ѕанк може в≥дмовитис¤ в≥д договору банк≥вського рахунка та закрити рахунок кл≥Їнта у раз≥ в≥дсутност≥ операц≥й за рахунком кл≥Їнта прот¤гом трьох рок≥в п≥др¤д та в≥дсутност≥ залишку грошових кошт≥в на цьому рахунку.
1. Ѕанк гарантуЇ таЇмницю банк≥вського рахунка, операц≥й за рахунком ≥ в≥домостей про кл≥Їнта.
¬≥домост≥ про операц≥њ та рахунки можуть бути надан≥ т≥льки самим кл≥Їнтам або њхн≥м представникам. ≤ншим особам, у тому числ≥ органам державноњ влади, њхн≥м посадовим ≥ службовим особам, так≥ в≥домост≥ можуть бути надан≥ виключно у випадках та в пор¤дку, встановлених законом про банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть.
2. ” раз≥ розголошенн¤ банком в≥домостей, що становл¤ть банк≥вську таЇмницю, кл≥Їнт маЇ право вимагати в≥д банку в≥дшкодуванн¤ завданих збитк≥в та моральноњ шкоди.
1. «а договором факторингу (ф≥нансуванн¤ п≥д в≥дступленн¤ права грошовоњ вимоги) одна сторона (фактор) передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати грошов≥ кошти в розпор¤дженн¤ другоњ сторони (кл≥Їнта) за плату, а кл≥Їнт в≥дступаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ в≥дступити факторов≥ своЇ право грошовоњ вимоги до третьоњ особи (боржника).
л≥Їнт може в≥дступити факторов≥ свою грошову вимогу до боржника з метою забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ кл≥Їнта перед фактором.
2. «обов'¤занн¤ фактора за договором факторингу може передбачати наданн¤ кл≥Їнтов≥ послуг, пов'¤заних ≥з грошовою вимогою, право ¤коњ в≥н в≥дступаЇ.
1. ѕредметом договору факторингу може бути право грошовоњ вимоги, строк платежу за ¤кою настав (на¤вна вимога), а також право вимоги, ¤ке виникне в майбутньому (майбутн¤ вимога).
2. ћайбутн¤ вимога вважаЇтьс¤ переданою фактору з дн¤ виникненн¤ права вимоги до боржника. якщо переданн¤ права грошовоњ вимоги обумовлене певною под≥Їю, воно вважаЇтьс¤ переданим з моменту настанн¤ ц≥Їњ под≥њ.
” цих випадках додаткове оформленн¤ в≥дступленн¤ права грошовоњ вимоги не вимагаЇтьс¤.
1. —торонами у договор≥ факторингу Ї фактор ≥ кл≥Їнт.
2. л≥Їнтом у договор≥ факторингу може бути ф≥зична або юридична особа, ¤ка Ї суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
3. ‘актором може бути банк або ф≥нансова установа, а також ф≥зична особа - суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ка в≥дпов≥дно до закону маЇ право зд≥йснювати факторингов≥ операц≥њ.
1. ƒогов≥р факторингу Ї д≥йсним незалежно в≥д на¤вност≥ домовленост≥ м≥ж кл≥Їнтом та боржником про заборону в≥дступленн¤ права грошовоњ вимоги або його обмеженн¤.
” цьому раз≥ кл≥Їнт не зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д зобов'¤зань або в≥дпов≥дальност≥ перед боржником у зв'¤зку ≥з порушенн¤м кл≥Їнтом умови про заборону або обмеженн¤ в≥дступленн¤ права грошовоњ вимоги.
1. л≥Їнт в≥дпов≥даЇ перед фактором за д≥йсн≥сть грошовоњ вимоги, право ¤коњ в≥дступаЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором факторингу.
2. √рошова вимога, право ¤коњ в≥дступаЇтьс¤, Ї д≥йсною, ¤кщо кл≥Їнт маЇ право в≥дступити право грошовоњ вимоги ≥ в момент в≥дступленн¤ ц≥Їњ вимоги йому не були в≥дом≥ обставини, внасл≥док ¤ких боржник маЇ право не виконувати вимогу.
3. л≥Їнт не в≥дпов≥даЇ за невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ боржником грошовоњ вимоги, право ¤коњ в≥дступаЇтьс¤ ≥ ¤ка пред'¤влена до виконанн¤ фактором, ¤кщо ≥нше не встановлено договором факторингу.
1. Ѕоржник зобов'¤заний зд≥йснити плат≥ж факторов≥ за умови, що в≥н одержав в≥д кл≥Їнта або фактора письмове пов≥домленн¤ про в≥дступленн¤ права грошовоњ вимоги факторов≥ ≥ в цьому пов≥домленн≥ визначена грошова вимога, ¤ка п≥дл¤гаЇ виконанню, а також названий фактор, ¤кому маЇ бути зд≥йснений плат≥ж.
2. Ѕоржник маЇ право вимагати в≥д фактора наданн¤ йому в розумний строк доказ≥в того, що в≥дступленн¤ права грошовоњ вимоги факторов≥ справд≥ мало м≥сце. якщо фактор не виконаЇ цього обов'¤зку, боржник маЇ право зд≥йснити плат≥ж кл≥Їнтов≥ на виконанн¤ свого обов'¤зку перед ним.
3. ¬иконанн¤ боржником грошовоњ вимоги факторов≥ в≥дпов≥дно до ц≥Їњ статт≥ зв≥льн¤Ї боржника в≥д його обов'¤зку перед кл≥Їнтом.
1. Ќаступне в≥дступленн¤ фактором права грошовоњ вимоги трет≥й особ≥ не допускаЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором факторингу.
2. якщо договором факторингу допускаЇтьс¤ наступне в≥дступленн¤ права грошовоњ вимоги, воно зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до положень ц≥Їњ глави.
1. якщо в≥дпов≥дно до умов договору факторингу ф≥нансуванн¤ кл≥Їнта зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом куп≥вл≥ у нього фактором права грошовоњ вимоги, фактор набуваЇ права на вс≥ суми, ¤к≥ в≥н одержить в≥д боржника на виконанн¤ вимоги, а кл≥Їнт не в≥дпов≥даЇ перед фактором, ¤кщо одержан≥ ним суми Ї меншими в≥д суми, сплаченоњ фактором кл≥Їнтов≥.
2. якщо в≥дступленн¤ права грошовоњ вимоги факторов≥ зд≥йснюЇтьс¤ з метою забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ кл≥Їнта перед фактором, фактор зобов'¤заний надати кл≥Їнтов≥ зв≥т ≥ передати суму, що перевищуЇ суму боргу кл≥Їнта, ¤кий забезпечений в≥дступленн¤м права грошовоњ вимоги, ¤кщо ≥нше не встановлено договором факторингу.
якщо сума, одержана фактором в≥д боржника, ви¤вилас¤ меншою в≥д суми боргу кл≥Їнта перед фактором, ¤кий забезпечений в≥дступленн¤м права вимоги, кл≥Їнт зобов'¤заний сплатити факторов≥ залишок боргу.
1. якщо фактор пред'¤вив боржнику вимогу зд≥йснити плат≥ж, боржник маЇ право пред'¤вити до зал≥ку своњ грошов≥ вимоги, що ірунтуютьс¤ на договор≥ боржника з кл≥Їнтом, ¤к≥ виникли у боржника до моменту, коли в≥н одержав пов≥домленн¤ про в≥дступленн¤ права грошовоњ вимоги факторов≥.
2. Ѕоржник не може пред'¤вити факторов≥ вимоги до кл≥Їнта у зв'¤зку з порушенн¤м ним умови про заборону або обмеженн¤ в≥дступленн¤ права грошовоњ вимоги.
1. ” раз≥ порушенн¤ кл≥Їнтом своњх обов'¤зк≥в за договором, укладеним з боржником, боржник не маЇ права вимагати в≥д фактора поверненн¤ сум, уже сплачених йому за в≥дступленою грошовою вимогою, ¤кщо боржник маЇ право одержати ц≥ суми безпосередньо в≥д кл≥Їнта.
2. Ѕоржник, ¤кий маЇ право одержати безпосередньо в≥д кл≥Їнта суми, сплачен≥ факторов≥ за в≥дступленою грошовою вимогою, маЇ право вимагати поверненн¤ цих сум фактором, ¤кщо фактор не виконав свого зобов'¤занн¤ передати кл≥Їнтов≥ грошов≥ кошти, пов'¤зан≥ з в≥дступленн¤м права грошовоњ вимоги, або передав кл≥Їнтов≥ грошов≥ кошти, знаючи про порушенн¤ кл≥Їнтом зобов'¤занн¤ перед боржником, пов'¤заного з в≥дступленн¤м права грошовоњ вимоги.
1. –озрахунки за участю ф≥зичних ос≥б, не пов'¤зан≥ ≥з зд≥йсненн¤м ними п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, можуть провадитис¤ у гот≥вков≥й або в безгот≥вков≥й форм≥ за допомогою розрахункових документ≥в у електронному або паперовому вигл¤д≥.
2. –озрахунки м≥ж юридичними особами, а також розрахунки за участю ф≥зичних ос≥б, пов'¤зан≥ ≥з зд≥йсненн¤м ними п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, провад¤тьс¤ в безгот≥вков≥й форм≥. –озрахунки м≥ж цими особами можуть провадитис¤ також гот≥вкою, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
1. ѕри зд≥йсненн≥ безгот≥вкових розрахунк≥в допускаютьс¤ розрахунки ≥з застосуванн¤м плат≥жних доручень, акредитив≥в, розрахункових чек≥в (чек≥в), розрахунки за ≥нкасо, а також ≥нш≥ розрахунки, передбачен≥ законом, банк≥вськими правилами та звича¤ми д≥лового обороту.
2. —торони у договор≥ мають право обрати будь-¤кий вид безгот≥вкових розрахунк≥в на св≥й розсуд.
3. Ѕезгот≥вков≥ розрахунки провад¤тьс¤ через банки, ≥нш≥ ф≥нансов≥ установи (дал≥ - банки), в ¤ких в≥дкрито в≥дпов≥дн≥ рахунки, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з закону та не обумовлено видом безгот≥вкових розрахунк≥в.
4. ѕор¤док зд≥йсненн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в регулюЇтьс¤ цим одексом, законом та банк≥вськими правилами.
1. «а плат≥жним дорученн¤м банк зобов'¤зуЇтьс¤ за дорученн¤м платника за рахунок грошових кошт≥в, що розм≥щен≥ на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеноњ платником особи (одержувача) у цьому чи в ≥ншому банку у строк, встановлений законом або банк≥вськими правилами, ¤кщо ≥нший строк не передбачений договором або звича¤ми д≥лового обороту.
2. ѕоложенн¤ цього параграфа застосовуютьс¤ також до в≥дносин, пов'¤заних ≥з перерахуванн¤м грошових кошт≥в через банк особою, ¤ка не маЇ рахунка у цьому банку, ¤кщо ≥нше не встановлено законом, банк≥вськими правилами або не випливаЇ ≥з сут≥ в≥дносин.
1. «м≥ст ≥ форма плат≥жного дорученн¤ та розрахункових документ≥в, що подаютьс¤ разом з ним, мають в≥дпов≥дати вимогам, встановленим законом ≥ банк≥вськими правилами.
2. Ѕанк не маЇ права робити виправленн¤ у плат≥жному дорученн≥ кл≥Їнта, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або банк≥вськими правилами.
3. ѕлат≥жне дорученн¤ платника приймаЇтьс¤ банком до виконанн¤ за умови, що сума плат≥жного дорученн¤ не перевищуЇ суми грошових кошт≥в на рахунку платника, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж платником ≥ банком.
1. Ѕанк, що прийн¤в плат≥жне дорученн¤ платника, повинен перерахувати в≥дпов≥дну грошову суму банков≥ одержувача дл¤ њњ зарахуванн¤ на рахунок особи, визначеноњ у плат≥жному дорученн≥.
2. Ѕанк маЇ право залучити ≥нший банк (виконуючий банк) дл¤ виконанн¤ переказу грошових кошт≥в на рахунок, визначений у дорученн≥ кл≥Їнта.
3. Ѕанк повинен негайно ≥нформувати платника на його вимогу про виконанн¤ плат≥жного дорученн¤. ѕор¤док оформленн¤ та вимоги до зм≥сту пов≥домленн¤ про виконанн¤ банком плат≥жного дорученн¤ встановлюютьс¤ законом, банк≥вськими правилами або договором м≥ж банком ≥ платником.
1. ” раз≥ невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ плат≥жного дорученн¤ кл≥Їнта банк несе в≥дпов≥дальн≥сть в≥дпов≥дно до цього одексу та закону.
2. ” раз≥ невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ плат≥жного дорученн¤ у зв'¤зку з порушенн¤м правил розрахункових операц≥й виконуючим банком в≥дпов≥дальн≥сть може бути покладена судом на цей банк.
3. якщо порушенн¤ банком правил розрахункових операц≥й спричинило помилковий переказ банком грошових кошт≥в, банк несе в≥дпов≥дальн≥сть в≥дпов≥дно до цього одексу та закону.
1. ” раз≥ розрахунк≥в за акредитивом банк (банк-ем≥тент) за дорученн¤м кл≥Їнта (платника) - за¤вника акредитива ≥ в≥дпов≥дно до його вказ≥вок або в≥д свого ≥мен≥ зобов'¤зуЇтьс¤ провести плат≥ж на умовах, визначених акредитивом, або доручаЇ ≥ншому (виконуючому) банку зд≥йснити цей плат≥ж на користь одержувача грошових кошт≥в або визначеноњ ним особи - бенеф≥ц≥ара.
2. ” раз≥ в≥дкритт¤ покритого акредитива при його в≥дкритт≥ бронюютьс¤ грошов≥ кошти платника на окремому рахунку в банку-ем≥тент≥ або виконуючому банку.
” раз≥ в≥дкритт¤ непокритого акредитива банк-ем≥тент гарантуЇ оплату за акредитивом при тимчасов≥й в≥дсутност≥ кошт≥в на рахунку платника за рахунок банк≥вського кредиту.
1. ¬≥дкличний акредитив може бути зм≥нений або анульований банком-ем≥тентом у будь-¤кий час без попереднього пов≥домленн¤ одержувача грошових кошт≥в. ¬≥дкликанн¤ акредитива не створюЇ зобов'¤зань банку-ем≥тента перед одержувачем грошових кошт≥в.
2. ¬иконуючий банк повинен зд≥йснити плат≥ж або ≥нш≥ операц≥њ за в≥дкличним акредитивом, ¤кщо до моменту њх зд≥йсненн¤ ним не одержано пов≥домленн¤ про зм≥ну умов або анулюванн¤ акредитива.
1. Ѕезв≥дкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути зм≥нен≥ лише за згодою на це одержувача грошових кошт≥в.
2. Ќа проханн¤ банку-ем≥тента виконуючий банк може п≥дтвердити безв≥дкличний акредитив шл¤хом прийн¤тт¤ додатково до зобов'¤занн¤ банку-ем≥тента зобов'¤занн¤ провести плат≥ж в≥дпов≥дно до умов акредитива.
Ѕезв≥дкличний акредитив, п≥дтверджений виконуючим банком, не може бути зм≥нений або анульований без згоди виконуючого банку.
1. ƒл¤ виконанн¤ акредитива одержувач грошових кошт≥в подаЇ до виконуючого банку документи, ¤к≥ передбачен≥ умовами акредитива, що п≥дтверджують виконанн¤ вс≥х умов акредитива.
” раз≥ порушенн¤ хоча б одн≥Їњ з цих умов виконанн¤ акредитива не провадитьс¤.
2. якщо виконуючий банк в≥дмовл¤Ї у прийн¤тт≥ документ≥в, ¤к≥ за зовн≥шн≥ми ознаками не в≥дпов≥дають умовам акредитива, в≥н повинен негайно пов≥домити про це одержувача грошових кошт≥в ≥ банк-ем≥тент ≥з визначенн¤м причин в≥дмови.
3. якщо банк-ем≥тент, одержавши прийн¤т≥ виконуючим банком документи, вважаЇ, що вони не в≥дпов≥дають за зовн≥шн≥ми ознаками умовам акредитива, в≥н маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д њх прийн¤тт¤ ≥ вимагати в≥д виконуючого банку суму, сплачену одержувачев≥ грошових кошт≥в з порушенн¤м умов акредитива.
1. ” раз≥ необірунтованоњ в≥дмови у виплат≥ або неправильноњ виплати грошових кошт≥в за акредитивом внасл≥док порушенн¤ виконуючим банком умов акредитива виконуючий банк несе в≥дпов≥дальн≥сть перед банком-ем≥тентом.
” раз≥ порушенн¤ виконуючим банком умов покритого акредитива або п≥дтвердженого ним безв≥дкличного акредитива в≥дпов≥дальн≥сть перед платником може бути за р≥шенн¤м суду покладена на виконуючий банк.
1. јкредитив закриваЇтьс¤ у раз≥:
1) спливу строку д≥њ акредитива;
2) в≥дмови одержувача грошових кошт≥в в≥д використанн¤ акредитива до спливу строку його д≥њ, ¤кщо це передбачено умовами акредитива;
3) повного або часткового в≥дкликанн¤ акредитива платником, ¤кщо таке в≥дкликанн¤ передбачене умовами акредитива.
ѕро закритт¤ акредитива виконуючий банк пов≥домл¤Ї банк-ем≥тент.
2. ¬иконуючий банк одночасно ≥з закритт¤м акредитива негайно повертаЇ банку-ем≥тентов≥ невикористану суму покритого акредитива. Ѕанк-ем≥тент повинен зарахувати повернен≥ суми на рахунок платника.
1. ” раз≥ розрахунк≥в за ≥нкасовими дорученн¤ми (за ≥нкасо) банк (банк-ем≥тент) за дорученн¤м кл≥Їнта зд≥йснюЇ за рахунок кл≥Їнта д≥њ щодо одержанн¤ в≥д платника платежу та (або) акцепту платежу.
2. Ѕанк-ем≥тент, ¤кий одержав ≥нкасове дорученн¤, маЇ право залучати дл¤ його виконанн¤ ≥нший банк (виконуючий банк).
¬ипадки застосуванн¤ та пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в за ≥нкасовими дорученн¤ми встановлюютьс¤ законом, банк≥вськими правилами та звича¤ми д≥лового обороту.
1. ” раз≥ в≥дсутност≥ будь-¤кого документа або нев≥дпов≥дност≥ документ≥в за зовн≥шн≥ми ознаками ≥нкасовому дорученню виконуючий банк повинен негайно пов≥домити про це кл≥Їнта. ” раз≥ неусуненн¤ зазначених недол≥к≥в банк повертаЇ документи без виконанн¤.
2. ƒокументи подаютьс¤ платников≥ у т≥й форм≥, в ¤к≥й вони одержан≥, за вин¤тком банк≥вських в≥дм≥ток ≥ напис≥в, необх≥дних дл¤ оформленн¤ ≥нкасовоњ операц≥њ.
3. ƒокументи, що п≥дл¤гають оплат≥ при њх поданн≥, виконуючий банк зобов'¤заний подати до платежу негайно з отриманн¤м ≥нкасового дорученн¤.
якщо документи п≥дл¤гають оплат≥ в ≥нший строк, виконуючий банк повинен дл¤ одержанн¤ акцепту платника подати документи дл¤ акцепту негайно з отриманн¤м ≥нкасового дорученн¤, а вимогу платежу маЇ зд≥йснити не п≥зн≥ше н≥ж у день настанн¤ строку платежу, визначеного у документ≥.
4. „астков≥ платеж≥ можуть бути прийн¤т≥ у випадках, ¤кщо це встановлено банк≥вськими правилами, або за на¤вност≥ в ≥нкасовому дорученн≥ спец≥ального дозволу.
5. ќдержан≥ (≥нкасован≥) суми негайно передаютьс¤ виконуючим банком у розпор¤дженн¤ банку-ем≥тента, ¤кий повинен зарахувати ц≥ суми на рахунок кл≥Їнта. ¬иконуючий банк маЇ право в≥драхувати з ≥нкасованих сум належн≥ йому плату та в≥дшкодуванн¤ витрат та (або) видатк≥в.
1. якщо плат≥ж та (або) акцепт не були отриман≥, виконуючий банк повинен негайно пов≥домити банк-ем≥тент про причини неплатежу або в≥дмови в≥д акцепту. Ѕанк-ем≥тент повинен негайно пов≥домити про це кл≥Їнта, запитавши у нього вказ≥вки щодо подальших д≥й.
” раз≥ неотриманн¤ вказ≥вок щодо подальших д≥й у строк, встановлений банк≥вськими правилами, а ¤кщо в≥н не встановлений, - в розумний строк виконуючий банк маЇ право повернути документи банку-ем≥тентов≥.
1. –озрахунковим чеком (чеком) Ї документ, що м≥стить н≥чим не обумовлене письмове розпор¤дженн¤ власника рахунку (чекодавц¤) банку переказати вказану у чеку грошову суму одержувачев≥ (чекодержателю).
2. ѕлатником за чеком може бути лише банк, в ¤кому чекодавець маЇ грошов≥ кошти на рахунку, ¤кими в≥н може розпор¤джатис¤.
3. ¬≥дкликанн¤ чека до спливу строку дл¤ його поданн¤ не допускаЇтьс¤.
4. ¬идача чека не погашаЇ грошового зобов'¤занн¤, на виконанн¤ ¤кого в≥н виданий.
5. ѕор¤док та умови використанн¤ чек≥в встановлюютьс¤ цим одексом, законом та банк≥вськими правилами.
6. „ек маЇ м≥стити вс≥ рекв≥зити, передбачен≥ банк≥вськими правилами. „ек, в ¤кому в≥дсутн≥й будь-¤кий ≥з рекв≥зит≥в або до ¤кого внесен≥ виправленн¤, Ї нед≥йсним.
7. ‘орма чека та пор¤док його заповненн¤ встановлюютьс¤ законом ≥ банк≥вськими правилами.
1. „ек оплачуЇтьс¤ за рахунок грошових кошт≥в чекодавц¤.
ѕор¤док та умови бронюванн¤ грошових кошт≥в на рахунку дл¤ розрахунк≥в ≥з застосуванн¤м чек≥в встановлюютьс¤ банк≥вськими правилами.
2. „ек п≥дл¤гаЇ оплат≥ платником за чеком за умови поданн¤ його до оплати у строк, встановлений банк≥вськими правилами.
3. ѕлатник за чеком повинен пересв≥дчитис¤ ус≥ма можливими способами у справжност≥ чека, а також у тому, що пред'¤вник чека Ї уповноваженою особою.
4. «битки, завдан≥ у зв'¤зку з оплатою п≥дробленого, викраденого або втраченого чека, покладаютьс¤ на платника за чеком або чекодавц¤ - залежно в≥д того, з чиЇњ вини вони були завдан≥.
1. ѕоданн¤ чека до банку чекодержател¤ на ≥нкасо дл¤ одержанн¤ платежу вважаЇтьс¤ поданн¤м чека до платежу.
ќплата чека провадитьс¤ у пор¤дку, встановленому статтею 1100 цього одексу.
2. «арахуванн¤ кошт≥в за ≥нкасованим чеком на рахунок чекодержател¤ провадитьс¤ п≥сл¤ одержанн¤ платежу в≥д платника, ¤кщо ≥нше не передбачено договором м≥ж чекодержателем ≥ банком.
1. „екодержатель повинен пов≥домити чекодавц¤ про неплат≥ж прот¤гом двох робочих дн≥в, наступних за днем вчиненн¤ протесту або р≥внозначного акта.
2. ќсоба, що не над≥слала пов≥домленн¤ у зазначений строк, не втрачаЇ своњх прав. ¬она в≥дшкодовуЇ збитки, ¤к≥ можуть статис¤ внасл≥док непов≥домленн¤ про несплату чека. –озм≥р в≥дшкодовуваних збитк≥в не може перевищувати суми чека.
1. ” раз≥ в≥дмови платника в оплат≥ чека чекодержатель маЇ право пред'¤вити позов до суду. „екодержатель маЇ право вимагати кр≥м оплати суми чека в≥дшкодуванн¤ своњх витрат на одержанн¤ оплати, а також процент≥в.
2. ƒо вимог чекодержател¤ про оплату чека застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к.
1. –озпор¤джанн¤ майновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ таких договор≥в:
1) л≥ценз≥¤ на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥;
2) л≥ценз≥йний догов≥р;
3) догов≥р про створенн¤ за замовленн¤м ≥ використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥;
4) догов≥р про переданн¤ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥;
5) ≥нший догов≥р щодо розпор¤джанн¤ майновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥.
2. ƒогов≥р щодо розпор¤джанн¤ майновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
” раз≥ недодержанн¤ письмовоњ форми договору щодо розпор¤джанн¤ майновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ такий догов≥р Ї н≥кчемним.
«аконом можуть бути встановлен≥ випадки, в ¤ких догов≥р щодо розпор¤джанн¤ майновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ може укладатись усно.
1. ќсоба, ¤ка маЇ виключне право дозвол¤ти використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ (л≥ценз≥ар), може надати ≥нш≥й особ≥ (л≥ценз≥ату) письмове повноваженн¤, ¤ке надаЇ њй право на використанн¤ цього об'Їкта в певн≥й обмежен≥й сфер≥ (л≥ценз≥¤ на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥).
2. Ћ≥ценз≥¤ на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ може бути оформлена ¤к окремий документ або бути складовою частиною л≥ценз≥йного договору.
3. Ћ≥ценз≥¤ на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ може бути виключною, одиничною, невиключною, а також ≥ншого виду, що не суперечить закону.
¬иключна л≥ценз≥¤ видаЇтьс¤ лише одному л≥ценз≥ату ≥ виключаЇ можлив≥сть використанн¤ л≥ценз≥аром об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ у сфер≥, що обмежена ц≥Їю л≥ценз≥Їю, та видач≥ ним ≥ншим особам л≥ценз≥й на використанн¤ цього об'Їкта у зазначен≥й сфер≥.
ќдинична л≥ценз≥¤ видаЇтьс¤ лише одному л≥ценз≥ату ≥ виключаЇ можлив≥сть видач≥ л≥ценз≥аром ≥ншим особам л≥ценз≥й на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ у сфер≥, що обмежена ц≥Їю л≥ценз≥Їю, але не виключаЇ можливост≥ використанн¤ л≥ценз≥аром цього об'Їкта у зазначен≥й сфер≥.
Ќевиключна л≥ценз≥¤ не виключаЇ можливост≥ використанн¤ л≥ценз≥аром об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ у сфер≥, що обмежена ц≥Їю л≥ценз≥Їю, та видач≥ ним ≥ншим особам л≥ценз≥й на використанн¤ цього об'Їкта у зазначен≥й сфер≥.
4. «а згодою л≥ценз≥ара, наданою у письмов≥й форм≥, л≥ценз≥ат може видати письмове повноваженн¤ на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ ≥нш≥й особ≥ (субл≥ценз≥ю).
1. «а л≥ценз≥йним договором одна сторона (л≥ценз≥ар) надаЇ друг≥й сторон≥ (л≥ценз≥ату) дозв≥л на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ (л≥ценз≥ю) на умовах, визначених за взаЇмною згодою стор≥н з урахуванн¤м вимог цього одексу та ≥ншого закону.
2. ” випадках, передбачених л≥ценз≥йним договором, може бути укладений субл≥ценз≥йний догов≥р, за ¤ким л≥ценз≥ат надаЇ ≥нш≥й особ≥ (субл≥ценз≥ату) субл≥ценз≥ю на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥. ” цьому раз≥ в≥дпов≥дальн≥сть перед л≥ценз≥аром за д≥њ субл≥ценз≥ата несе л≥ценз≥ат, ¤кщо ≥нше не встановлено л≥ценз≥йним договором.
3. ” л≥ценз≥йному договор≥ визначаютьс¤ вид л≥ценз≥њ, сфера використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ (конкретн≥ права, що надаютьс¤ за договором, способи використанн¤ зазначеного об'Їкта, територ≥¤ та строк, на ¤к≥ надаютьс¤ права, тощо), розм≥р, пор¤док ≥ строки виплати плати за використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥, а також ≥нш≥ умови, ¤к≥ сторони вважають за доц≥льне включити у догов≥р.
4. ¬важаЇтьс¤, що за л≥ценз≥йним договором надаЇтьс¤ невиключна л≥ценз≥¤, ¤кщо ≥нше не встановлено л≥ценз≥йним договором.
5. ѕредметом л≥ценз≥йного договору не можуть бути права на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤к≥ на момент укладенн¤ договору не були чинними.
6. ѕрава на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ та способи його використанн¤, ¤к≥ не визначен≥ у л≥ценз≥йному договор≥, вважаютьс¤ такими, що не надан≥ л≥ценз≥ату.
7. ” раз≥ в≥дсутност≥ в л≥ценз≥йному договор≥ умови про територ≥ю, на ¤ку поширюютьс¤ надан≥ права на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥, д≥¤ л≥ценз≥њ поширюЇтьс¤ на територ≥ю ”крањни.
8. якщо в л≥ценз≥йному договор≥ про виданн¤ або ≥нше в≥дтворенн¤ твору винагорода визначаЇтьс¤ у вигл¤д≥ ф≥ксованоњ грошовоњ суми, то в договор≥ маЇ бути встановлений максимальний тираж твору.
9. ”мови л≥ценз≥йного договору, ¤к≥ суперечать положенн¤м цього одексу, Ї н≥кчемними.
1. Ћ≥ценз≥йний догов≥р укладаЇтьс¤ на строк, встановлений договором, ¤кий повинен спливати не п≥зн≥ше спливу строку чинност≥ виключного майнового права на визначений у договор≥ об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥.
2. Ћ≥ценз≥ар може в≥дмовитис¤ в≥д л≥ценз≥йного договору у раз≥ порушенн¤ л≥ценз≥атом встановленого договором терм≥ну початку використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥. Ћ≥ценз≥ар або л≥ценз≥ат можуть в≥дмовитис¤ в≥д л≥ценз≥йного договору у раз≥ порушенн¤ другою стороною ≥нших умов договору.
3. ” раз≥ в≥дсутност≥ у л≥ценз≥йному договор≥ умови про строк договору в≥н вважаЇтьс¤ укладеним на строк, що залишивс¤ до спливу строку чинност≥ виключного майнового права на визначений у договор≥ об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥, але не б≥льше н≥ж на п'¤ть рок≥в. якщо за ш≥сть м≥с¤ц≥в до спливу зазначеного п'¤тир≥чного строку жодна ≥з стор≥н не пов≥домить письмово другу сторону про в≥дмову в≥д договору, догов≥р вважаЇтьс¤ продовженим на невизначений час. ” цьому випадку кожна ≥з стор≥н може в будь-¤кий час в≥дмовитис¤ в≥д договору, письмово пов≥домивши про це другу сторону за ш≥сть м≥с¤ц≥в до роз≥рванн¤ договору, ¤кщо б≥льший строк дл¤ пов≥домленн¤ не встановлений за домовлен≥стю стор≥н.
1. ”повноважен≥ в≥домства або творч≥ сп≥лки можуть затверджувати типов≥ л≥ценз≥йн≥ договори.
2. Ћ≥ценз≥йний догов≥р може м≥стити умови, не передбачен≥ типовим л≥ценз≥йним договором. ”мови л≥ценз≥йного договору, укладеного з творцем об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥, що пог≥ршують його становище пор≥вн¤но з становищем, передбаченим законом або типовим договором, Ї н≥кчемними ≥ зам≥нюютьс¤ умовами, встановленими типовим договором або законом.
1. «а договором про створенн¤ за замовленн¤м ≥ використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'¤зуЇтьс¤ створити об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥ в≥дпов≥дно до вимог другоњ сторони (замовника) та в установлений строк.
2. ƒогов≥р про створенн¤ за замовленн¤м ≥ використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ повинен визначати способи та умови використанн¤ цього об'Їкта замовником.
3. ќриг≥нал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленн¤м, переходить у власн≥сть замовника. ѕри цьому майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на цей тв≥р залишаютьс¤ за його автором, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
4. ”мови договору про створенн¤ за замовленн¤м ≥ використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥, що обмежують право творц¤ цього об'Їкта на створенн¤ ≥нших об'Їкт≥в, Ї н≥кчемними.
1. «а договором про переданн¤ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ одна сторона (особа, що маЇ виключн≥ майнов≥ права) передаЇ друг≥й сторон≥ частково або у повному склад≥ ц≥ права в≥дпов≥дно до закону та на визначених договором умовах.
2. ”кладенн¤ договору про переданн¤ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ не впливаЇ на л≥ценз≥йн≥ договори, ¤к≥ були укладен≥ ран≥ше.
3. ”мови договору про переданн¤ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥, що пог≥ршують становище творц¤ в≥дпов≥дного об'Їкта або його спадкоЇмц≥в пор≥вн¤но з становищем, передбаченим цим одексом та ≥ншим законом, а також обмежують право творц¤ на створенн¤ ≥нших об'Їкт≥в, Ї н≥кчемними.
1. Ћ≥ценз≥¤ на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ та договори, визначен≥ статт¤ми 1109, 1112 та 1113 цього одексу, не п≥дл¤гають обов'¤зков≥й державн≥й реЇстрац≥њ.
ѓх державна реЇстрац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ на вимогу л≥ценз≥ара або л≥ценз≥ата у пор¤дку, встановленому законом.
¬≥дсутн≥сть державноњ реЇстрац≥њ не впливаЇ на чинн≥сть прав, наданих за л≥ценз≥Їю або ≥ншим договором, та ≥нших прав на в≥дпов≥дний об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥, зокрема на право л≥ценз≥ата на зверненн¤ до суду за захистом свого права.
2. ‘акт переданн¤ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤к≥ в≥дпов≥дно до цього одексу або ≥ншого закону Ї чинними п≥сл¤ њх державноњ реЇстрац≥њ, п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ.
1. «а договором комерц≥йноњ концес≥њ одна сторона (правоволод≥лець) зобов'¤зуЇтьс¤ надати друг≥й сторон≥ (користувачев≥) за плату право користуванн¤ в≥дпов≥дно до њњ вимог комплексом належних ц≥й сторон≥ прав з метою виготовленн¤ та (або) продажу певного виду товару та (або) наданн¤ послуг.
¬≥дносини, пов'¤зан≥ з наданн¤м права користуванн¤ комплексом прав, регулюютьс¤ цим одексом та ≥ншим законом.
1. ѕредметом договору комерц≥йноњ концес≥њ Ї право на використанн¤ об'Їкт≥в права ≥нтелектуальноњ власност≥ (торговельних марок, промислових зразк≥в, винаход≥в, твор≥в, комерц≥йних таЇмниць тощо), комерц≥йного досв≥ду та д≥ловоњ репутац≥њ.
2. ƒоговором комерц≥йноњ концес≥њ може бути передбачено використанн¤ предмета договору ≥з зазначенн¤м або без зазначенн¤ територ≥њ використанн¤ щодо певноњ сфери цив≥льного обороту.
1. —торонами в договор≥ комерц≥йноњ концес≥њ можуть бути ф≥зична та юридична особи, ¤к≥ Ї суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
1. ƒогов≥р комерц≥йноњ концес≥њ укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥. ” раз≥ недодержанн¤ письмовоњ форми договору концес≥њ такий догов≥р Ї н≥кчемним.
2. ƒогов≥р комерц≥йноњ концес≥њ п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ органом, ¤кий зд≥йснив державну реЇстрац≥ю правоволод≥льц¤.
3. якщо правоволод≥лець зареЇстрований в ≥ноземн≥й держав≥, реЇстрац≥¤ договору комерц≥йноњ концес≥њ зд≥йснюЇтьс¤ органом, ¤кий зд≥йснив державну реЇстрац≥ю користувача.
4. ” в≥дносинах з трет≥ми особами сторони договору комерц≥йноњ концес≥њ мають право посилатис¤ на догов≥р комерц≥йноњ концес≥њ лише з моменту його державноњ реЇстрац≥њ.
1. ” випадках, передбачених договором комерц≥йноњ концес≥њ, користувач може укласти догов≥р комерц≥йноњ субконцес≥њ, за ¤ким в≥н надаЇ ≥нш≥й особ≥ (субкористувачу) право користуванн¤ наданим йому правоволод≥льцем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених ≥з правоволод≥льцем або визначених договором комерц≥йноњ концес≥њ.
2. ƒо договору комерц≥йноњ субконцес≥њ застосовуютьс¤ положенн¤ про догов≥р комерц≥йноњ концес≥њ, встановлен≥ цим одексом або ≥ншим законом, ¤кщо ≥нше не випливаЇ з особливостей субконцес≥њ.
3. ористувач та субкористувач в≥дпов≥дають перед правоволод≥льцем за завдану йому шкоду сол≥дарно.
4. ¬изнанн¤ нед≥йсним договору комерц≥йноњ концес≥њ маЇ насл≥дком нед≥йсн≥сть договору комерц≥йноњ субконцес≥њ.
1. ѕравоволод≥лець зобов'¤заний передати користувачев≥ техн≥чну та комерц≥йну документац≥ю ≥ надати ≥ншу ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ зд≥йсненн¤ прав, наданих йому за договором комерц≥йноњ концес≥њ, а також про≥нформувати користувача та його прац≥вник≥в з питань, пов'¤заних ≥з зд≥йсненн¤м цих прав.
2. ѕравоволод≥лець зобов'¤заний, ¤кщо ≥нше не встановлено договором комерц≥йноњ концес≥њ:
1) забезпечити державну реЇстрац≥ю договору;
2) надавати користувачев≥ пост≥йне техн≥чне та консультативне спри¤нн¤, включаючи спри¤нн¤ у навчанн≥ та п≥двищенн≥ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в;
3) контролювати ¤к≥сть товар≥в (роб≥т, послуг), що виробл¤ютьс¤ (виконуютьс¤, надаютьс¤) користувачем на п≥дстав≥ договору комерц≥йноњ концес≥њ.
1. « урахуванн¤м характеру та особливостей д≥¤льност≥, що зд≥йснюЇтьс¤ користувачем за договором комерц≥йноњ концес≥њ, користувач зобов'¤заний:
1) використовувати торговельну марку та ≥нш≥ позначенн¤ правоволод≥льц¤ визначеним у договор≥ способом;
2) забезпечити в≥дпов≥дн≥сть ¤кост≥ товар≥в (роб≥т, послуг), що виробл¤ютьс¤ (виконуютьс¤, надаютьс¤) в≥дпов≥дно до договору комерц≥йноњ концес≥њ, ¤кост≥ аналог≥чних товар≥в (роб≥т, послуг), що виробл¤ютьс¤ (виконуютьс¤, надаютьс¤) правоволод≥льцем;
3) дотримуватис¤ ≥нструкц≥й та вказ≥вок правоволод≥льц¤, спр¤мованих на забезпеченн¤ в≥дпов≥дност≥ характеру, способ≥в та умов використанн¤ комплексу наданих прав використанню цих прав правоволод≥льцем;
4) надавати покупц¤м (замовникам) додатков≥ послуги, на ¤к≥ вони могли б розраховувати, купуючи (замовл¤ючи) товари (роботи, послуги) безпосередньо у правоволод≥льц¤;
5) ≥нформувати покупц≥в (замовник≥в) найб≥льш очевидним дл¤ них способом про використанн¤ ним торговельноњ марки та ≥нших позначень правоволод≥льц¤ за договором комерц≥йноњ концес≥њ;
6) не розголошувати секрети виробництва правоволод≥льц¤, ≥ншу одержану в≥д нього конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю.
1. ¬ договор≥ комерц≥йноњ концес≥њ можуть бути передбачен≥ особлив≥ умови, зокрема:
1) обов'¤зок правоволод≥льц¤ не надавати ≥ншим особам аналог≥чн≥ комплекси прав дл¤ њх використанн¤ на закр≥плен≥й за користувачем територ≥њ або утримуватис¤ в≥д власноњ аналог≥чноњ д≥¤льност≥ на ц≥й територ≥њ;
2) обов'¤зок користувача не конкурувати з правоволод≥льцем на територ≥њ, на ¤ку поширюЇтьс¤ чинн≥сть договору, щодо п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ку зд≥йснюЇ користувач з використанн¤м наданих правоволод≥льцем прав;
3) обов'¤зок користувача не одержувати аналог≥чн≥ права в≥д конкурент≥в (потенц≥йних конкурент≥в) правоволод≥льц¤;
4) обов'¤зок користувача погоджувати з правоволод≥льцем м≥сце розташуванн¤ прим≥щень дл¤ продажу товар≥в (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг), передбачених договором, а також њх внутр≥шнЇ ≥ зовн≥шнЇ оформленн¤.
2. ”мова договору, в≥дпов≥дно до ¤коњ правоволод≥лець маЇ право визначати ц≥ну товару (роб≥т, послуг), передбаченого договором, або встановлювати верхню чи нижню межу ц≥Їњ ц≥ни, Ї н≥кчемною.
3. ”мова договору, в≥дпов≥дно до ¤коњ користувач маЇ право продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певн≥й категор≥њ покупц≥в (замовник≥в) або виключно покупц¤м (замовникам), ¤к≥ мають м≥сцезнаходженн¤ (м≥сце проживанн¤) на територ≥њ, визначен≥й у договор≥.
1. ѕравоволод≥лець несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть за вимогами, що пред'¤вл¤ютьс¤ до користувача у зв'¤зку з нев≥дпов≥дн≥стю ¤кост≥ товар≥в (роб≥т, послуг), проданих (виконаних, наданих) користувачем.
«а вимогами, що пред'¤вл¤ютьс¤ до користувача ¤к виробника продукц≥њ (товар≥в) правоволод≥льц¤, правоволод≥лець в≥дпов≥даЇ сол≥дарно з користувачем.
1. ористувач, ¤кий належним чином виконував своњ обов'¤зки, маЇ право на укладенн¤ договору комерц≥йноњ концес≥њ на новий строк на тих же умовах.
2. «аконом можуть бути встановлен≥ умови, за ¤ких правоволод≥лець може в≥дмовитис¤ в≥д укладенн¤ договору концес≥њ на новий строк.
1. ƒогов≥р комерц≥йноњ концес≥њ може бути зм≥нений в≥дпов≥дно до положень глави 53 цього одексу.
” в≥дносинах з трет≥ми особами сторони у договор≥ комерц≥йноњ концес≥њ мають право посилатис¤ на зм≥ну договору лише з моменту державноњ реЇстрац≥њ ц≥Їњ зм≥ни в≥дпов≥дно до статт≥ 1118 цього одексу, ¤кщо не доведуть, що трет¤ особа знала або могла знати про зм≥ну договору ран≥ше.
1. ожна ≥з стор≥н у договор≥ комерц≥йноњ концес≥њ, строк ¤кого не встановлений, маЇ право у будь-¤кий час в≥дмовитис¤ в≥д договору, пов≥домивши про це другу сторону не менш ¤к за ш≥сть м≥с¤ц≥в, ¤кщо б≥льш тривалий строк не встановлений договором.
2. –оз≥рванн¤ договору комерц≥йноњ концес≥њ п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ в≥дпов≥дно до статт≥ 1118 цього одексу.
3. ƒогов≥р комерц≥йноњ концес≥њ припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) припиненн¤ права правоволод≥льц¤ на торговельну марку чи ≥нше позначенн¤, визначене в договор≥, без його зам≥ни аналог≥чним правом;
2) оголошенн¤ правоволод≥льц¤ або користувача неплатоспроможним (банкрутом).
1. ѕерех≥д виключного права на об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥, визначений у договор≥ комерц≥йноњ концес≥њ, в≥д правоволод≥льц¤ до ≥ншоњ особи не Ї п≥дставою дл¤ зм≥ни або роз≥рванн¤ договору комерц≥йноњ концес≥њ.
2. ” раз≥ смерт≥ правоволод≥льц¤ його права та обов'¤зки за договором комерц≥йноњ концес≥њ переход¤ть до спадкоЇмц¤ за умови, що в≥н зареЇстрований або прот¤гом шести м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ в≥дкритт¤ спадщини зареЇструЇтьс¤ ¤к суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ або передасть своњ права ≥ обов'¤зки особ≥, ¤ка маЇ право займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю.
«д≥йсненн¤ прав ≥ виконанн¤ обов'¤зк≥в особи, ¤ка померла, до переходу њх в≥дпов≥дно до ц≥Їњ частини до спадкоЇмц¤ чи ≥ншоњ особи зд≥йснюЇтьс¤ особою, ¤ка управл¤Ї спадщиною ≥ призначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статт≥ 1285 цього одексу.
1. ” раз≥ зм≥ни торговельноњ марки чи ≥ншого позначенн¤ правоволод≥льц¤, права на використанн¤ ¤ких вход¤ть до комплексу прав, наданих користувачев≥ за договором комерц≥йноњ концес≥њ, цей догов≥р збер≥гаЇ чинн≥сть щодо нового позначенн¤ правоволод≥льц¤, ¤кщо користувач не вимагаЇ роз≥рванн¤ договору ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
” раз≥ продовженн¤ чинност≥ договору користувач маЇ право вимагати в≥дпов≥дного зменшенн¤ належноњ правоволод≥льцев≥ плати.
1. якщо в пер≥од д≥њ договору комерц≥йноњ концес≥њ припинилос¤ право, користуванн¤ ¤ким надано за цим договором, д≥¤ договору не припин¤Їтьс¤, кр≥м тих його положень, що стосуютьс¤ права, ¤ке припинилос¤, а користувач маЇ право вимагати в≥дпов≥дного зменшенн¤ належноњ правоволод≥льцев≥ плати, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.
” раз≥ припиненн¤ права правоволод≥льц¤ на торговельну марку чи ≥нше позначенн¤ настають насл≥дки, передбачен≥ частиною третьою статт≥ 1126 чи статтею 1128 цього одексу.
1. «а договором про сп≥льну д≥¤льн≥сть сторони (учасники) зобов'¤зуютьс¤ сп≥льно д≥¤ти без створенн¤ юридичноњ особи дл¤ дос¤гненн¤ певноњ мети, що не суперечить законов≥.
2. —п≥льна д≥¤льн≥сть може зд≥йснюватис¤ на основ≥ об'Їднанн¤ вклад≥в учасник≥в (просте товариство) або без об'Їднанн¤ вклад≥в учасник≥в.
1. ƒогов≥р про сп≥льну д≥¤льн≥сть укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.
2. ”мови договору про сп≥льну д≥¤льн≥сть, у тому числ≥ координац≥¤ сп≥льних д≥й учасник≥в або веденн¤ њхн≥х сп≥льних справ, правовий статус вид≥леного дл¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥ майна, покритт¤ витрат та збитк≥в учасник≥в, њх участь у результатах сп≥льних д≥й та ≥нш≥ умови визначаютьс¤ за домовлен≥стю стор≥н, ¤кщо ≥нше не встановлено законом про окрем≥ види сп≥льноњ д≥¤льност≥.
1. «а договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'¤занн¤ об'Їднати своњ вклади та сп≥льно д≥¤ти з метою одержанн¤ прибутку або дос¤гненн¤ ≥ншоњ мети.
1. ¬кладом учасника вважаЇтьс¤ все те, що в≥н вносить у сп≥льну д≥¤льн≥сть (сп≥льне майно), в тому числ≥ грошов≥ кошти, ≥нше майно, профес≥йн≥ та ≥нш≥ знанн¤, навички та вм≥нн¤, а також д≥лова репутац≥¤ та д≥лов≥ зв'¤зки.
2. ¬клади учасник≥в вважаютьс¤ р≥вними за варт≥стю, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з договору простого товариства або фактичних обставин. √рошова оц≥нка вкладу учасника провадитьс¤ за погодженн¤м м≥ж учасниками.
1. ¬несене учасниками майно, ¤ким вони волод≥ли на прав≥ власност≥, а також вироблена у результат≥ сп≥льноњ д≥¤льност≥ продукц≥¤ та одержан≥ в≥д такоњ д≥¤льност≥ плоди ≥ доходи Ї сп≥льною частковою власн≥стю учасник≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено договором простого товариства або законом.
¬несене учасниками майно, ¤ким вони волод≥ли на п≥дставах ≥нших, н≥ж право власност≥, використовуЇтьс¤ в ≥нтересах ус≥х учасник≥в ≥ Ї њхн≥м сп≥льним майном.
2. ¬еденн¤ бухгалтерського обл≥ку сп≥льного майна учасник≥в може бути доручено ними одному з учасник≥в.
3. ористуванн¤ сп≥льним майном учасник≥в зд≥йснюЇтьс¤ за њх сп≥льною згодою, а в раз≥ недос¤гненн¤ згоди - у пор¤дку, що встановлюЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду.
4. ќбов'¤зки учасник≥в щодо утриманн¤ сп≥льного майна та пор¤док в≥дшкодуванн¤ витрат, пов'¤заних ≥з виконанн¤м цих обов'¤зк≥в, встановлюютьс¤ договором простого товариства.
1. ѕ≥д час веденн¤ сп≥льних справ кожний учасник маЇ право д≥¤ти в≥д ≥мен≥ вс≥х учасник≥в, ¤кщо договором простого товариства не встановлено, що веденн¤ справ зд≥йснюЇтьс¤ окремими учасниками або сп≥льно вс≥ма учасниками договору простого товариства.
” раз≥ сп≥льного веденн¤ справ дл¤ вчиненн¤ кожного правочину потр≥бна згода вс≥х учасник≥в.
2. ” в≥дносинах ≥з трет≥ми особами повноваженн¤ учасника вчин¤ти правочини в≥д ≥мен≥ вс≥х учасник≥в посв≥дчуЇтьс¤ дов≥рен≥стю, виданою йому ≥ншими учасниками, або договором простого товариства.
3. ” в≥дносинах ≥з трет≥ми особами учасники не можуть посилатис¤ на обмеженн¤ прав учасника, ¤кий вчинив правочин, щодо веденн¤ сп≥льних справ учасник≥в, кр≥м випадк≥в, коли вони доведуть, що на момент вчиненн¤ правочину трет¤ особа знала або могла знати про на¤вн≥сть таких обмежень.
4. ”часник, ¤кий вчинив в≥д ≥мен≥ вс≥х учасник≥в правочин, щодо ¤кого його право на веденн¤ сп≥льних справ учасник≥в було обмежене, або вчинив в ≥нтересах ус≥х учасник≥в правочин в≥д свого ≥мен≥, може вимагати в≥дшкодуванн¤ зд≥йснених ним за св≥й рахунок витрат, ¤кщо вчиненн¤ цього правочину було необх≥дним в ≥нтересах ус≥х учасник≥в. ”часники, ¤ким внасл≥док таких правочин≥в було завдано збитк≥в, мають право вимагати њх в≥дшкодуванн¤.
5. –≥шенн¤ щодо сп≥льних справ учасник≥в приймаютьс¤ учасниками за сп≥льною згодою, ¤кщо ≥нше не встановлено договором простого товариства.
1. ожний учасник договору простого товариства маЇ право ознайомлюватис¤ з ус≥ма документами щодо веденн¤ сп≥льних справ учасник≥в. ¬≥дмова в≥д цього права або його обмеженн¤, в тому числ≥ за погодженн¤м учасник≥в, Ї н≥кчемною.
1. ѕор¤док в≥дшкодуванн¤ витрат ≥ збитк≥в, пов'¤заних ≥з сп≥льною д≥¤льн≥стю учасник≥в, визначаЇтьс¤ за домовлен≥стю м≥ж ними. ” раз≥ в≥дсутност≥ такоњ домовленост≥ кожний учасник несе витрати та збитки пропорц≥йно вартост≥ його вкладу у сп≥льне майно.
”мова, за ¤кою учасник повн≥стю зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д участ≥ у в≥дшкодуванн≥ сп≥льних витрат або збитк≥в, Ї н≥кчемною.
1. якщо догов≥р простого товариства не пов'¤заний ≥з зд≥йсненн¤м його учасниками п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, кожний учасник в≥дпов≥даЇ за сп≥льними догов≥рними зобов'¤занн¤ми ус≥м своњм майном пропорц≥йно вартост≥ його вкладу у сп≥льне майно. «а сп≥льними зобов'¤занн¤ми, що виникли не з договору, учасники в≥дпов≥дають сол≥дарно.
2. якщо догов≥р простого товариства пов'¤заний ≥з зд≥йсненн¤м його учасниками п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, учасники в≥дпов≥дають сол≥дарно за вс≥ма сп≥льними зобов'¤занн¤ми незалежно в≥д п≥дстав њх виникненн¤.
1. ѕрибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результат≥ њх сп≥льноњ д≥¤льност≥, розпод≥л¤Їтьс¤ пропорц≥йно вартост≥ вклад≥в учасник≥в у сп≥льне майно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором простого товариства або ≥ншою домовлен≥стю учасник≥в.
”мова про позбавленн¤ або в≥дмову учасника в≥д права на частину прибутку Ї н≥кчемною.
1. редитор учасника договору простого товариства маЇ право пред'¤вити вимогу про вид≥л частки учасника у сп≥льному майн≥ в≥дпов≥дно до положень цього одексу.
1. ƒогов≥р простого товариства припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) визнанн¤ учасника нед≥Їздатним, безв≥сно в≥дсутн≥м, обмеженн¤ його цив≥льноњ д≥Їздатност≥, ¤кщо домовлен≥стю м≥ж учасниками не передбачено збереженн¤ договору щодо ≥нших учасник≥в;
2) оголошенн¤ учасника банкрутом, ¤кщо домовлен≥стю м≥ж учасниками не передбачено збереженн¤ договору щодо ≥нших учасник≥в;
3) смерт≥ ф≥зичноњ особи - учасника або л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - учасника договору простого товариства, ¤кщо домовлен≥стю м≥ж учасниками не передбачено збереженн¤ договору щодо ≥нших учасник≥в або зам≥щенн¤ учасника, ¤кий помер (л≥кв≥дованоњ юридичноњ особи), його спадкоЇмц¤ми (правонаступниками);
4) в≥дмови учасника в≥д подальшоњ участ≥ у договор≥ простого товариства або роз≥рванн¤ договору на вимогу одного з учасник≥в, ¤кщо домовлен≥стю м≥ж учасниками не передбачено збереженн¤ договору щодо ≥нших учасник≥в;
5) спливу строку договору простого товариства;
6) вид≥лу частки учасника на вимогу його кредитора, ¤кщо домовлен≥стю м≥ж учасниками не передбачено збереженн¤ договору щодо ≥нших учасник≥в;
7) дос¤гненн¤ мети товариства або настанн¤ обставин, коли дос¤гненн¤ мети товариства стало неможливим.
2. ” раз≥ припиненн¤ договору простого товариства реч≥, передан≥ у сп≥льне волод≥нн¤ та (або) користуванн¤ учасник≥в, повертаютьс¤ учасникам, ¤к≥ њх надали, без винагороди, ¤кщо ≥нше не передбачено домовлен≥стю стор≥н.
ѕод≥л майна, що Ї у сп≥льн≥й власност≥ учасник≥в, ≥ сп≥льних прав вимоги, ¤к≥ виникли у них, зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому цим одексом.
”часник, ¤кий вн≥с у сп≥льну власн≥сть р≥ч, визначену ≥ндив≥дуальними ознаками, маЇ право у раз≥ припиненн¤ договору простого товариства вимагати в судовому пор¤дку поверненн¤ йому ц≥Їњ реч≥ за умови додержанн¤ ≥нтерес≥в ≥нших учасник≥в ≥ кредитор≥в.
3. « моменту припиненн¤ договору простого товариства його учасники несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за невиконаними сп≥льними зобов'¤занн¤ми щодо трет≥х ос≥б.
1. ”часник може зробити за¤ву про в≥дмову в≥д подальшоњ участ≥ у безстроковому договор≥ простого товариства не п≥зн≥ш ¤к за три м≥с¤ц≥ до виходу з договору.
”мова про обмеженн¤ права на в≥дмову в≥д безстрокового договору простого товариства Ї н≥кчемною.
2. ”часник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у ¤кому дос¤гненн¤ мети визначено ¤к скасувальна умова, маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору у в≥дносинах з ≥ншими учасниками через поважну причину з в≥дшкодуванн¤м ≥ншим учасникам реальних збитк≥в, завданих роз≥рванн¤м договору.
1. якщо догов≥р простого товариства не був припинений за за¤вою учасника про в≥дмову в≥д подальшоњ у ньому участ≥ або у раз≥ роз≥рванн¤ договору на вимогу одного з учасник≥в, учасник, участь ¤кого в договор≥ припинилас¤, в≥дпов≥даЇ перед трет≥ми особами за сп≥льними зобов'¤занн¤ми, ¤к≥ виникли в пер≥од його участ≥ в договор≥ простого товариства ¤к учасника договору.
ѕ≥дрозд≥л 2
Ќ≈ƒќ√ќ¬≤–Ќ≤ «ќЅќ¬'я«јЌЌя
1. ќсоба маЇ право публ≥чно пооб≥ц¤ти винагороду (нагороду) за переданн¤ њй в≥дпов≥дного результату (переданн¤ ≥нформац≥њ, знайденн¤ реч≥, знайденн¤ ф≥зичноњ особи тощо).
2. ќб≥ц¤нка винагороди Ї публ≥чною, ¤кщо вона спов≥щена у засобах масовоњ ≥нформац≥њ або ≥ншим чином невизначеному колу ос≥б.
3. ” спов≥щенн≥ публ≥чноњ об≥ц¤нки винагороди мають бути визначен≥ завданн¤, строк та м≥сце його виконанн¤, форма та розм≥р винагороди.
1. ” раз≥ публ≥чноњ об≥ц¤нки винагороди завданн¤, ¤ке належить виконати, може стосуватис¤ разовоњ д≥њ або необмеженоњ к≥лькост≥ д≥й одного виду, ¤к≥ можуть вчин¤тис¤ р≥зними особами.
1. ” раз≥ публ≥чноњ об≥ц¤нки винагороди дл¤ виконанн¤ завданн¤ може бути встановлений строк (терм≥н). якщо строк (терм≥н) виконанн¤ завданн¤ не встановлений, воно вважаЇтьс¤ чинним прот¤гом розумного часу в≥дпов≥дно до зм≥сту завданн¤.
1. ќсоба, ¤ка публ≥чно об≥ц¤ла винагороду, маЇ право зм≥нити завданн¤ та умови наданн¤ винагороди.
2. ќсоба, ¤ка приступила до виконанн¤ завданн¤, маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих њй у зв'¤зку ≥з зм≥ною завданн¤.
3. якщо у зв'¤зку з≥ зм≥ною умов наданн¤ винагороди виконанн¤ завданн¤ втратило ≥нтерес дл¤ особи, ¤ка приступила до його виконанн¤ до зм≥ни умов, ц¤ особа маЇ право на в≥дшкодуванн¤ понесених нею витрат.
1. ” раз≥ виконанн¤ завданн¤ ≥ переданн¤ його результату особа, ¤ка публ≥чно об≥ц¤ла винагороду (нагороду), зобов'¤зана виплатити њњ.
2. якщо завданн¤ стосуЇтьс¤ разовоњ д≥њ, винагорода виплачуЇтьс¤ особ≥, ¤ка виконала завданн¤ першою.
якщо таке завданн¤ було виконано к≥лькома особами одночасно, винагорода розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж ними пор≥вну.
1. «обов'¤занн¤ у зв'¤зку з публ≥чною об≥ц¤нкою винагороди припин¤Їтьс¤ у раз≥:
1) зак≥нченн¤ строку дл¤ переданн¤ результату;
2) переданн¤ результату особою, ¤ка першою виконала завданн¤.
2. ќсоба, ¤ка публ≥чно об≥ц¤ла винагороду, маЇ право публ≥чно оголосити про припиненн¤ завданн¤.
” цьому раз≥ особа, ¤ка понесла реальн≥ витрати на п≥дготовку до виконанн¤ завданн¤, маЇ право на њх в≥дшкодуванн¤.
1. онкурс (змаганн¤) маЇ право оголосити ф≥зична або юридична особа (засновник конкурсу).
2. онкурс оголошуЇтьс¤ публ≥чно через засоби масовоњ ≥нформац≥њ. ќголошенн¤ про конкурс може бути зроблено ≥ншим чином.
3. «асновник конкурсу маЇ право запросити до участ≥ в ньому персональних учасник≥в (закритий конкурс).
1. «асновник конкурсу пов≥домл¤Ї про його умови одночасно з оголошенн¤м про конкурс або персонально кожному, хто ви¤вив бажанн¤ брати участь у ньому.
2. ѕредметом конкурсу може бути результат ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥, вчиненн¤ певноњ д≥њ, виконанн¤ роботи тощо.
3. «а результатами конкурсу видаЇтьс¤ нагорода (прем≥¤). ≥льк≥сть призових м≥сць, вид нагороди (сума прем≥њ) за кожне призове м≥сце тощо визначаютьс¤ в умовах конкурсу.
”мовами конкурсу може бути обумовлено наданн¤ переможцев≥ лише морального заохоченн¤.
4. ”мовами конкурсу маЇ бути передбачено строк поданн¤ твор≥в на конкурс чи виконанн¤ певноњ д≥њ.
5. ѕредмет конкурсу, нагорода (прем≥¤), ¤ка маЇ бути виплачена переможцев≥, Ї ≥стотними умовами оголошенн¤ конкурсу.
1. «асновник конкурсу маЇ право зм≥нити його умови до початку конкурсу. «м≥на умов конкурсу п≥сл¤ його початку не допускаЇтьс¤. ѕро зм≥ну умов конкурсу маЇ бути оголошено в тому ж пор¤дку, в ¤кому було оголошено конкурс.
2. якщо у зв'¤зку з≥ зм≥ною умов конкурсу участь у ньому дл¤ особи втратила ≥нтерес або стала неможливою, ц¤ особа маЇ право на в≥дшкодуванн¤ засновником витрат, ¤к≥ були понесен≥ нею дл¤ п≥дготовки до участ≥ в конкурс≥.
1. «асновник конкурсу маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д його проведенн¤, ¤кщо проведенн¤ конкурсу стало неможливим за обставин, ¤к≥ в≥д нього не залежать.
” раз≥ в≥дмови засновника в≥д проведенн¤ конкурсу з ≥нших п≥дстав учасник конкурсу маЇ право на в≥дшкодуванн¤ витрат, ¤к≥ були ним понесен≥ дл¤ п≥дготовки до участ≥ у конкурс≥.
1. ѕереможцем конкурсу Ї особа, ¤ка дос¤гла найкращого результату.
2. ѕереможець конкурсу визначаЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому засновником конкурсу. –езультати конкурсу оголошуютьс¤ в тому ж пор¤дку, в ¤кому його було оголошено.
3. –езультати конкурсу можуть бути оскаржен≥ за≥нтересованою особою до суду.
1. «а насл≥дками оц≥нюванн¤ результат≥в ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ подан≥ на конкурс, засновник конкурсу (конкурсна ком≥с≥¤, жур≥) може прийн¤ти р≥шенн¤ про:
1) присудженн¤ ус≥х призових м≥сць та нагород (прем≥й), ¤к≥ були визначен≥ умовами конкурсу;
2) присудженн¤ окремих призових м≥сць, ¤кщо њх було встановлено дек≥лька, та нагород (прем≥й);
3) в≥дмову у присудженн≥ призових м≥сць, ¤кщо жодна ≥з роб≥т, поданих на конкурс, не в≥дпов≥даЇ його вимогам;
4) присудженн¤ заохочувального призу та (або) нагороди (прем≥њ).
1. ѕереможець конкурсу маЇ право вимагати в≥д його засновника виконанн¤ свого зобов'¤занн¤ у строки, встановлен≥ умовами конкурсу.
2. якщо предметом конкурсу був результат ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥, засновник конкурсу маЇ право подальшого њх використанн¤ лише за згодою переможц¤ конкурсу.
3. «асновник конкурсу маЇ переважне право перед ≥ншими особами на укладенн¤ з переможцем конкурсу договору про використанн¤ предмета конкурсу.
1. ѕоданн¤ учасником конкурсу реч≥ на конкурс не припин¤Ї його право власност≥ на цю р≥ч.
”мова конкурсу, за ¤кою засновник конкурсу не повертаЇ його учаснику р≥ч, подану на конкурс, Ї н≥кчемною.
2. «асновник конкурсу може залишити у себе р≥ч, подану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу. якщо учасник конкурсу прот¤гом м≥с¤ц¤ в≥д дн¤ оголошенн¤ його результат≥в не пред'¤вив вимогу про поверненн¤ йому реч≥, поданоњ на конкурс, вважаЇтьс¤, що засновник конкурсу маЇ право подальшого волод≥нн¤ нею.
”часник конкурсу маЇ право у будь-¤кий час пред'¤вити вимогу про поверненн¤ йому реч≥, поданоњ на конкурс.
3. якщо р≥ч, подана на конкурс, не була подарована засновников≥ конкурсу або куплена ним, в≥н може набути право власност≥ на нењ в≥дпов≥дно до статт≥ 344 цього одексу (набувальна давн≥сть).
1. якщо майновим ≥нтересам ≥ншоњ особи загрожуЇ небезпека настанн¤ невиг≥дних дл¤ нењ майнових насл≥дк≥в, особа маЇ право без дорученн¤ вчинити д≥њ, спр¤мован≥ на њх попередженн¤, усуненн¤ або зменшенн¤.
2. ќсоба, ¤ка вчинила д≥њ в майнових ≥нтересах ≥ншоњ особи без њњ дорученн¤, зобов'¤зана при перш≥й нагод≥ пов≥домити њњ про своњ д≥њ. якщо ц≥ д≥њ будуть схвален≥ ≥ншою особою, надал≥ до в≥дносин стор≥н застосовуютьс¤ положенн¤ про в≥дпов≥дний догов≥р.
3. якщо особа, ¤ка розпочала д≥њ в майнових ≥нтересах ≥ншоњ особи без њњ дорученн¤, не маЇ можливост≥ пов≥домити про своњ д≥њ цю особу, вона зобов'¤зана вжити ус≥х залежних в≥д нењ заход≥в щодо попередженн¤, усуненн¤ або зменшенн¤ невиг≥дних майнових насл≥дк≥в дл¤ ≥ншоњ особи. ќсоба, ¤ка вчин¤Ї д≥њ в майнових ≥нтересах ≥ншоњ особи без њњ дорученн¤, зобов'¤зана вз¤ти на себе вс≥ обов'¤зки, пов'¤зан≥ ≥з вчиненн¤м цих д≥й, зокрема обов'¤зки щодо вчинених правочин≥в.
1. ќсоба, ¤ка вчинила д≥њ в ≥нтересах ≥ншоњ особи без њњ дорученн¤, зобов'¤зана негайно п≥сл¤ зак≥нченн¤ цих д≥й надати особ≥, в майнових ≥нтересах ¤коњ були вчинен≥ д≥њ, зв≥т про ц≥ д≥њ ≥ передати њй усе, що при цьому було одержано.
1. ќсоба, ¤ка вчинила д≥њ в майнових ≥нтересах ≥ншоњ особи без њњ дорученн¤, маЇ право вимагати в≥д ц≥Їњ особи в≥дшкодуванн¤ фактично зроблених витрат, ¤кщо вони були виправдан≥ обставинами, за ¤ких були вчинен≥ д≥њ.
2. якщо особа, ¤ка вчинила д≥њ в майнових ≥нтересах ≥ншоњ особи без њњ дорученн¤, при перш≥й нагод≥ не пов≥домила цю особу про своњ д≥њ, вона не маЇ права вимагати в≥дшкодуванн¤ зроблених витрат.
1. Ўкода, завдана особ≥, ¤ка без в≥дпов≥дних повноважень р¤тувала здоров'¤ та житт¤ ф≥зичноњ особи в≥д реальноњ загрози дл¤ нењ, в≥дшкодовуЇтьс¤ державою у повному обс¤з≥.
1. Ўкода, завдана кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю ф≥зичноњ особи, ¤ка без в≥дпов≥дних повноважень р¤тувала в≥д реальноњ загрози майно ≥ншоњ особи, ¤ке маЇ ≥стотну ц≥нн≥сть, в≥дшкодовуЇтьс¤ державою в повному обс¤з≥.
2. Ўкода, завдана майну особи, ¤ка без в≥дпов≥дних повноважень р¤тувала в≥д реальноњ загрози майно ≥ншоњ особи, ¤ке маЇ ≥стотну ц≥нн≥сть, в≥дшкодовуЇтьс¤ власником (волод≥льцем) цього майна з урахуванн¤м його матер≥ального становища.
Ўкода в≥дшкодовуЇтьс¤ з урахуванн¤м майнового становища власника (волод≥льц¤) майна, ¤кому завдана шкода.
–озм≥р в≥дшкодуванн¤ шкоди не може перевищувати вартост≥ майна, ¤ке р¤тувалос¤.
1. ‘≥зична особа, життю, здоров'ю або майну ¤коњ загрожуЇ небезпека, а також юридична особа, майну ¤коњ загрожуЇ небезпека, мають право вимагати њњ усуненн¤ в≥д того, хто њњ створюЇ.
1. ” раз≥ неусуненн¤ загрози життю, здоров'ю, майну ф≥зичноњ особи або майну юридичноњ особи за≥нтересована особа маЇ право вимагати:
1) вжитт¤ нев≥дкладних заход≥в щодо усуненн¤ загрози;
2) в≥дшкодуванн¤ завданоњ шкоди;
3) заборони д≥¤льност≥, ¤ка створюЇ загрозу.
1. Ўкода, завдана внасл≥док неусуненн¤ загрози життю, здоров'ю, майну ф≥зичноњ особи або майну юридичноњ особи, в≥дшкодовуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до цього одексу.
1. ћайнова шкода, завдана неправом≥рними р≥шенн¤ми, д≥¤ми чи безд≥¤льн≥стю особистим немайновим правам ф≥зичноњ або юридичноњ особи, а також шкода, завдана майну ф≥зичноњ або юридичноњ особи, в≥дшкодовуЇтьс¤ в повному обс¤з≥ особою, ¤ка њњ завдала.
2. ќсоба, ¤ка завдала шкоди, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д њњ в≥дшкодуванн¤, ¤кщо вона доведе, що шкоди завдано не з њњ вини.
3. Ўкода, завдана кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю ф≥зичноњ особи внасл≥док непереборноњ сили, в≥дшкодовуЇтьс¤ у випадках, встановлених законом.
4. Ўкода, завдана правом≥рними д≥¤ми, в≥дшкодовуЇтьс¤ у випадках, встановлених цим одексом та ≥ншим законом.
1. ћоральна шкода, завдана ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥ неправом≥рними р≥шенн¤ми, д≥¤ми чи безд≥¤льн≥стю, в≥дшкодовуЇтьс¤ особою, ¤ка њњ завдала, за на¤вност≥ њњ вини, кр≥м випадк≥в, встановлених частиною другою ц≥Їњ статт≥.
2. ћоральна шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ незалежно в≥д вини органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ф≥зичноњ або юридичноњ особи, ¤ка њњ завдала:
1) ¤кщо шкоди завдано кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю ф≥зичноњ особи внасл≥док д≥њ джерела п≥двищеноњ небезпеки;
2) ¤кщо шкоди завдано ф≥зичн≥й особ≥ внасл≥док њњ незаконного засудженн¤, незаконного прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, незаконного застосуванн¤ ¤к запоб≥жного заходу триманн¤ п≥д вартою або п≥дписки про невињзд, незаконного затриманн¤, незаконного накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ у вигл¤д≥ арешту або виправних роб≥т;
3) в ≥нших випадках, встановлених законом.
1. ћоральна шкода, завдана кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤, може бути в≥дшкодована одноразово або шл¤хом зд≥йсненн¤ щом≥с¤чних платеж≥в.
2. ћоральна шкода, завдана смертю ф≥зичноњ особи, в≥дшкодовуЇтьс¤ њњ чолов≥ков≥ (дружин≥), батькам (усиновлювачам), д≥т¤м (усиновленим), а також особам, ¤к≥ проживали з нею одн≥Їю с≥м'Їю.
1. Ўкода, завдана особою при зд≥йсненн≥ нею права на самозахист в≥д протиправних пос¤гань, у тому числ≥ у стан≥ необх≥дноњ оборони, ¤кщо при цьому не були перевищен≥ њњ меж≥, не в≥дшкодовуЇтьс¤.
2. якщо у раз≥ зд≥йсненн¤ особою права на самозахист вона завдала шкоди ≥нш≥й особ≥, ц¤ шкода маЇ бути в≥дшкодована особою, ¤ка њњ завдала. якщо такоњ шкоди завдано способами самозахисту, ¤к≥ не заборонен≥ законом та не суперечать моральним засадам сусп≥льства, вона в≥дшкодовуЇтьс¤ особою, ¤ка вчинила протиправну д≥ю.
1. ” раз≥ прийн¤тт¤ закону, що припин¤Ї право власност≥ на певне майно, шкода, завдана власников≥ такого майна, в≥дшкодовуЇтьс¤ державою у повному обс¤з≥.
1. Ўкода, завдана особ≥ у зв'¤зку ≥з вчиненн¤м д≥й, спр¤мованих на усуненн¤ небезпеки, що загрожувала цив≥льним правам чи ≥нтересам ≥ншоњ ф≥зичноњ або юридичноњ особи, ¤кщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути ≥ншими засобами (крайн¤ необх≥дн≥сть), в≥дшкодовуЇтьс¤ особою, ¤ка њњ завдала.
ќсоба, ¤ка в≥дшкодувала шкоду, маЇ право пред'¤вити зворотну вимогу до особи, в ≥нтересах ¤коњ вона д≥¤ла.
2. ¬раховуючи обставини, за ¤ких було завдано шкоди у стан≥ крайньоњ необх≥дност≥, суд може покласти обов'¤зок њњ в≥дшкодуванн¤ на особу, в ≥нтересах ¤коњ д≥¤ла особа, ¤ка завдала шкоди, або зобов'¤зати кожного з них в≥дшкодувати шкоду в певн≥й частц≥ або зв≥льнити њх в≥д в≥дшкодуванн¤ шкоди частково або в повному обс¤з≥.
1. ёридична або ф≥зична особа в≥дшкодовуЇ шкоду, завдану њхн≥м прац≥вником п≥д час виконанн¤ ним своњх трудових (службових) обов'¤зк≥в.
2. «амовник в≥дшкодовуЇ шкоду, завдану ≥нш≥й особ≥ п≥др¤дником, ¤кщо в≥н д≥¤в за завданн¤м замовника.
3. ѕ≥дприЇмницьк≥ товариства, кооперативи в≥дшкодовують шкоду, завдану њхн≥м учасником (членом) п≥д час зд≥йсненн¤ ним п≥дприЇмницькоњ або ≥ншоњ д≥¤льност≥ в≥д ≥мен≥ товариства чи кооперативу.
1. Ўкода, завдана ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥ незаконними р≥шенн¤ми, д≥Їю чи безд≥¤льн≥стю органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤ при зд≥йсненн≥ ними своњх повноважень, в≥дшкодовуЇтьс¤ державою, јвтономною –еспубл≥кою рим або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ незалежно в≥д вини цих орган≥в.
1. Ўкода, завдана ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥ незаконними р≥шенн¤ми, д≥¤ми чи безд≥¤льн≥стю посадовоњ або службовоњ особи органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤ при зд≥йсненн≥ нею своњх повноважень, в≥дшкодовуЇтьс¤ державою, јвтономною –еспубл≥кою рим або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ незалежно в≥д вини ц≥Їњ особи.
1. Ўкода, завдана ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥ в результат≥ прийн¤тт¤ органом державноњ влади, органом влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним ≥ скасований, в≥дшкодовуЇтьс¤ державою, јвтономною –еспубл≥кою рим або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ незалежно в≥д вини посадових ≥ службових ос≥б цих орган≥в.
1. Ўкода, завдана ф≥зичн≥й особ≥ внасл≥док њњ незаконного засудженн¤, незаконного прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, незаконного застосуванн¤ ¤к запоб≥жного заходу триманн¤ п≥д вартою або п≥дписки про невињзд, незаконного затриманн¤, незаконного накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ у вигл¤д≥ арешту чи виправних роб≥т, в≥дшкодовуЇтьс¤ державою у повному обс¤з≥ незалежно в≥д вини посадових ≥ службових ос≥б органу д≥знанн¤, попереднього (досудового) сл≥дства, прокуратури або суду.
2. ѕраво на в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ ф≥зичн≥й особ≥ незаконними д≥¤ми орган≥в д≥знанн¤, досудового сл≥дства, прокуратури або суду, виникаЇ у випадках, передбачених законом.
3. якщо крим≥нальну справу закрито на п≥дстав≥ закону про амн≥ст≥ю або акта про помилуванн¤, право на в≥дшкодуванн¤ шкоди не виникаЇ.
4. ‘≥зична особа, ¤ка у процес≥ д≥знанн¤, попереднього (досудового) сл≥дства або судового розгл¤ду шл¤хом самообмови перешкоджала з'¤суванню ≥стини ≥ цим спри¤ла незаконному засудженню, незаконному прит¤гненню до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, незаконному застосуванню ¤к запоб≥жного заходу триманн¤ п≥д вартою або п≥дписки про невињзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ у вигл¤д≥ арешту чи виправних роб≥т, не маЇ права на в≥дшкодуванн¤ шкоди.
5. Ўкода, завдана ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥ внасл≥док постановленн¤ судом незаконного р≥шенн¤ в цив≥льн≥й справ≥, в≥дшкодовуЇтьс¤ державою в повному обс¤з≥ в раз≥ встановленн¤ в д≥¤х судд≥ (судд≥в), ¤к≥ вплинули на постановленн¤ незаконного р≥шенн¤, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законноњ сили.
6. Ўкода, завдана ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥ внасл≥док ≥ншоњ незаконноњ д≥њ або безд≥¤льност≥ чи незаконного р≥шенн¤ органу д≥знанн¤, попереднього (досудового) сл≥дства, прокуратури або суду, в≥дшкодовуЇтьс¤ на загальних п≥дставах.
7. ѕор¤док в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ незаконними р≥шенн¤ми, д≥¤ми чи безд≥¤льн≥стю органу д≥знанн¤, попереднього (досудового) сл≥дства, прокуратури або суду, встановлюЇтьс¤ законом.
1. ћайнова шкода, завдана майну ф≥зичноњ особи внасл≥док злочину, в≥дшкодовуЇтьс¤ державою, ¤кщо не встановлено особу, ¤ка вчинила злочин, або ¤кщо вона Ї неплатоспроможною.
2. ”мови та пор¤док в≥дшкодуванн¤ майновоњ шкоди, завданоњ майну ф≥зичноњ особи, ¤ка потерп≥ла в≥д злочину, встановлюютьс¤ законом.
1. Ўкода, завдана малол≥тньою особою (¤ка не дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в), в≥дшкодовуЇтьс¤ њњ батьками (усиновлювачами) або оп≥куном чи ≥ншою ф≥зичною особою, ¤ка на правових п≥дставах зд≥йснюЇ вихованн¤ малол≥тньоњ особи, - ¤кщо вони не доведуть, що шкода не Ї насл≥дком несумл≥нного зд≥йсненн¤ або ухиленн¤ ними в≥д зд≥йсненн¤ вихованн¤ та нагл¤ду за малол≥тньою особою.
2. якщо малол≥тн¤ особа завдала шкоди п≥д час перебуванн¤ п≥д нагл¤дом навчального закладу, закладу охорони здоров'¤ чи ≥ншого закладу, що зобов'¤заний зд≥йснювати нагл¤д за нею, а також п≥д нагл¤дом особи, ¤ка зд≥йснюЇ нагл¤д за малол≥тньою особою на п≥дстав≥ договору, ц≥ заклади та особа зобов'¤зан≥ в≥дшкодувати шкоду, ¤кщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з њхньоњ вини.
3. якщо малол≥тн¤ особа перебувала в заклад≥, ¤кий за законом зд≥йснюЇ щодо нењ функц≥њ оп≥куна, цей заклад зобов'¤заний в≥дшкодувати шкоду, завдану нею, ¤кщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
4. якщо малол≥тн¤ особа завдала шкоди ¤к з вини батьк≥в (усиновлювач≥в) або оп≥куна, так ≥ з вини заклад≥в або особи, що зобов'¤зан≥ зд≥йснювати нагл¤д за нею, батьки (усиновлювач≥), оп≥кун, так≥ заклади та особа зобов'¤зан≥ в≥дшкодувати шкоду у частц≥, ¤ка визначена за домовлен≥стю м≥ж ними або за р≥шенн¤м суду.
5. ќбов'¤зок ос≥б, визначених частиною першою ц≥Їњ статт≥, в≥дшкодувати шкоду, завдану малол≥тньою особою, не припин¤Їтьс¤ у раз≥ дос¤гненн¤ нею повнол≥тт¤. ѕ≥сл¤ дос¤гненн¤ повнол≥тт¤ особа може бути зобов'¤зана судом частково або в повному обс¤з≥ в≥дшкодувати шкоду, завдану нею у в≥ц≥ до чотирнадц¤ти рок≥в життю або здоров'ю потерп≥лого, ¤кщо вона маЇ достатн≥ дл¤ цього кошти, а особи, ¤к≥ визначен≥ частиною першою ц≥Їњ статт≥, Ї неплатоспроможними або померли.
1. Ќеповнол≥тн¤ особа (у в≥ц≥ в≥д чотирнадц¤ти до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в) в≥дпов≥даЇ за завдану нею шкоду самост≥йно на загальних п≥дставах.
2. ” раз≥ в≥дсутност≥ у неповнол≥тньоњ особи майна, достатнього дл¤ в≥дшкодуванн¤ завданоњ нею шкоди, ц¤ шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ в частц≥, ¤коњ не вистачаЇ, або в повному обс¤з≥ њњ батьками (усиновлювачами) або п≥клувальником, ¤кщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з њхньоњ вини. якщо неповнол≥тн¤ особа перебувала у заклад≥, ¤кий за законом зд≥йснюЇ щодо нењ функц≥њ п≥клувальника, цей заклад зобов'¤заний в≥дшкодувати шкоду в частц≥, ¤коњ не вистачаЇ, або в повному обс¤з≥, ¤кщо в≥н не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
3. ќбов'¤зок батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника, закладу, ¤кий за законом зд≥йснюЇ щодо неповнол≥тньоњ особи функц≥њ п≥клувальника, в≥дшкодувати шкоду припин¤Їтьс¤ п≥сл¤ дос¤гненн¤ особою, ¤ка завдала шкоди, повнол≥тт¤ або коли вона до дос¤гненн¤ повнол≥тт¤ стане власником майна, достатнього дл¤ в≥дшкодуванн¤ шкоди.
1. Ўкода, завдана неповнол≥тньою особою п≥сл¤ набутт¤ нею повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥, в≥дшкодовуЇтьс¤ ц≥Їю особою самост≥йно на загальних п≥дставах.
2. ” раз≥ в≥дсутност≥ у неповнол≥тньоњ особи, ¤ка набула повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥, майна, достатнього дл¤ в≥дшкодуванн¤ завданоњ нею шкоди, ц¤ шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ в частц≥, ¤коњ не вистачаЇ, або в повному обс¤з≥ њњ батьками (усиновлювачами) або п≥клувальником, ¤кщо вони дали згоду на набутт¤ нею повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ≥ не доведуть, що шкоди було завдано не з њхньоњ вини. ќбов'¤зок цих ос≥б в≥дшкодувати шкоду припин¤Їтьс¤ з дос¤гненн¤м особою, ¤ка завдала шкоди, повнол≥тт¤.
1. Ўкода, завдана сп≥льними д≥¤ми к≥лькох малол≥тн≥х ос≥б, в≥дшкодовуЇтьс¤ њхн≥ми батьками (усиновлювачами), оп≥кунами в частц≥, ¤ка визначаЇтьс¤ за домовлен≥стю м≥ж ними або за р≥шенн¤м суду.
2. якщо в момент завданн¤ шкоди к≥лькома малол≥тн≥ми особами одна з них перебувала в заклад≥, ¤кий за законом зд≥йснюЇ щодо нењ функц≥њ оп≥куна, цей заклад в≥дшкодовуЇ завдану шкоду у частц≥, ¤ка визначаЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду.
1. Ўкода, завдана сп≥льними д≥¤ми к≥лькох неповнол≥тн≥х ос≥б, в≥дшкодовуЇтьс¤ ними у частц≥, ¤ка визначаЇтьс¤ за домовлен≥стю м≥ж ними або за р≥шенн¤м суду.
2. якщо в момент завданн¤ шкоди к≥лькома неповнол≥тн≥ми особами одна з них перебувала в заклад≥, ¤кий за законом зд≥йснюЇ щодо нењ функц≥њ п≥клувальника, цей заклад в≥дшкодовуЇ завдану шкоду у частц≥, ¤ка визначаЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду.
1. Ѕатьки зобов'¤зан≥ в≥дшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо ¤коњ вони були позбавлен≥ батьк≥вських прав, прот¤гом трьох рок≥в п≥сл¤ позбавленн¤ њх батьк≥вських прав, ¤кщо вони не доведуть, що ц¤ шкода не Ї насл≥дком невиконанн¤ ними своњх батьк≥вських обов'¤зк≥в.
1. Ўкода, завдана нед≥Їздатною ф≥зичною особою, в≥дшкодовуЇтьс¤ оп≥куном або закладом, ¤кий зобов'¤заний зд≥йснювати нагл¤д за нею, ¤кщо в≥н не доведе, що шкода була завдана не з його вини. ќбов'¤зок цих ос≥б в≥дшкодувати шкоду, завдану нед≥Їздатною ф≥зичною особою, не припин¤Їтьс¤ в раз≥ поновленн¤ њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥.
2. якщо оп≥кун нед≥Їздатноњ особи, ¤ка завдала шкоди, помер або у нього в≥дсутнЇ майно, достатнЇ дл¤ в≥дшкодуванн¤ шкоди, а сама нед≥Їздатна особа маЇ таке майно, суд може постановити р≥шенн¤ про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю потерп≥лого, частково або в повному обс¤з≥ за рахунок майна ц≥Їњ нед≥Їздатноњ особи.
1. Ўкода, завдана ф≥зичною особою, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, в≥дшкодовуЇтьс¤ нею на загальних п≥дставах.
1. Ўкода, завдана ф≥зичною особою, ¤ка в момент њњ завданн¤ не усв≥домлювала значенн¤ своњх д≥й та (або) не могла керувати ними, не в≥дшкодовуЇтьс¤. « урахуванн¤м матер≥ального становища потерп≥лого та особи, ¤ка завдала шкоди, суд може постановити р≥шенн¤ про в≥дшкодуванн¤ нею ц≥Їњ шкоди частково або в повному обс¤з≥.
якщо ф≥зична особа, ¤ка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в ¤кому вона не усв≥домлювала значенн¤ своњх д≥й та (або) не могла керувати ними в результат≥ вживанн¤ нею спиртних напоњв, наркотичних засоб≥в, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, в≥дшкодовуЇтьс¤ на загальних п≥дставах.
2. якщо шкоди було завдано особою, ¤ка не усв≥домлювала значенн¤ своњх д≥й та (або) не могла керувати ними у зв'¤зку з псих≥чним розладом або недоумством, суд може постановити р≥шенн¤ про в≥дшкодуванн¤ ц≥Їњ шкоди њњ чолов≥ком (дружиною), батьками, повнол≥тн≥ми д≥тьми, ¤кщо вони проживали разом з ц≥Їю особою, знали про њњ псих≥чний розлад або недоумство, але не вжили заход≥в щодо запоб≥ганн¤ шкод≥.
1. ƒжерелом п≥двищеноњ небезпеки Ї д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з використанн¤м, збер≥ганн¤м або утриманн¤м транспортних засоб≥в, механ≥зм≥в та обладнанн¤, використанн¤м, збер≥ганн¤м х≥м≥чних, рад≥оактивних, вибухо- ≥ вогненебезпечних та ≥нших речовин, утриманн¤м диких зв≥р≥в, службових собак та собак б≥йц≥вських пор≥д тощо, що створюЇ п≥двищену небезпеку дл¤ особи, ¤ка цю д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇ, та ≥нших ос≥б.
2. Ўкода, завдана джерелом п≥двищеноњ небезпеки, в≥дшкодовуЇтьс¤ особою, ¤ка на в≥дпов≥дн≥й правов≥й п≥дстав≥ (право власност≥, ≥нше речове право, догов≥р п≥др¤ду, оренди тощо) волод≥Ї транспортним засобом, механ≥змом, ≥ншим об'Їктом, використанн¤, збер≥ганн¤ або утриманн¤ ¤кого створюЇ п≥двищену небезпеку.
3. ќсоба, ¤ка неправом≥рно заволод≥ла транспортним засобом, механ≥змом, ≥ншим об'Їктом, завдала шкоди д≥¤льн≥стю щодо його використанн¤, збер≥ганн¤ або утриманн¤, зобов'¤зана в≥дшкодувати њњ на загальних п≥дставах.
4. якщо неправом≥рному заволод≥нню ≥ншою особою транспортним засобом, механ≥змом, ≥ншим об'Їктом спри¤ла недбал≥сть њњ власника (волод≥льц¤), шкода, завдана д≥¤льн≥стю щодо його використанн¤, збер≥ганн¤ або утриманн¤, в≥дшкодовуЇтьс¤ ними сп≥льно, у частц≥, ¤ка визначаЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду з урахуванн¤м обставин, що мають ≥стотне значенн¤.
5. ќсоба, ¤ка зд≥йснюЇ д≥¤льн≥сть, що Ї джерелом п≥двищеноњ небезпеки, в≥дпов≥даЇ за завдану шкоду, ¤кщо вона не доведе, що шкоди було завдано внасл≥док непереборноњ сили або умислу потерп≥лого.
1. Ўкода, завдана внасл≥док взаЇмод≥њ к≥лькох джерел п≥двищеноњ небезпеки, в≥дшкодовуЇтьс¤ на загальних п≥дставах, а саме:
1) шкода, завдана одн≥й особ≥ з вини ≥ншоњ особи, в≥дшкодовуЇтьс¤ винною особою;
2) за на¤вност≥ вини лише особи, ¤к≥й завдано шкоди, вона њй не в≥дшкодовуЇтьс¤;
3) за на¤вност≥ вини вс≥х ос≥б, д≥¤льн≥стю ¤ких було завдано шкоди, розм≥р в≥дшкодуванн¤ визначаЇтьс¤ у в≥дпов≥дн≥й частц≥ залежно в≥д обставин, що мають ≥стотне значенн¤.
2. якщо внасл≥док взаЇмод≥њ джерел п≥двищеноњ небезпеки було завдано шкоди ≥ншим особам, особи, ¤к≥ сп≥льно завдали шкоди, зобов'¤зан≥ њњ в≥дшкодувати незалежно в≥д њхньоњ вини.
1. ќсобливост≥ в≥дшкодуванн¤ ¤дерноњ шкоди встановлюютьс¤ законом.
1. ќсоби, сп≥льними д≥¤ми або безд≥¤льн≥стю ¤ких було завдано шкоди, несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть перед потерп≥лим.
2. «а за¤вою потерп≥лого суд може визначити в≥дпов≥дальн≥сть ос≥б, ¤к≥ сп≥льно завдали шкоди, у частц≥ в≥дпов≥дно до ступен¤ њхньоњ вини.
1. ќсоба, ¤ка в≥дшкодувала шкоду, завдану ≥ншою особою, маЇ право зворотноњ вимоги (регресу) до винноњ особи у розм≥р≥ виплаченого в≥дшкодуванн¤, ¤кщо ≥нший розм≥р не встановлений законом.
2. ƒержава, јвтономна –еспубл≥ка рим, територ≥альн≥ громади, юридичн≥ особи мають право зворотноњ вимоги до ф≥зичноњ особи, винноњ у вчиненн≥ злочину, у розм≥р≥ кошт≥в, витрачених на л≥куванн¤ особи, ¤ка потерп≥ла в≥д цього злочину.
3. ƒержава, в≥дшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу д≥знанн¤, попереднього (досудового) сл≥дства, прокуратури або суду, маЇ право зворотноњ вимоги до ц≥Їњ особи т≥льки у раз≥ встановленн¤ в њњ д≥¤х складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо нењ, ¤кий набрав законноњ сили.
4. Ѕатьки (усиновлювач≥), оп≥кун або п≥клувальник, а також заклад або особа, що зобов'¤зан≥ зд≥йснювати нагл¤д за малол≥тньою або неповнол≥тньою особою, ¤к≥ в≥дшкодували шкоду, завдану малол≥тньою або неповнол≥тньою особою чи ф≥зичною особою, ¤ка визнана нед≥Їздатною, не мають права зворотноњ вимоги до ц≥Їњ особи.
1. « урахуванн¤м обставин справи суд за вибором потерп≥лого може зобов'¤зати особу, ¤ка завдала шкоди майну, в≥дшкодувати њњ в натур≥ (передати р≥ч того ж роду ≥ такоњ ж ¤кост≥, полагодити пошкоджену р≥ч тощо) або в≥дшкодувати завдан≥ збитки у повному обс¤з≥.
–озм≥р збитк≥в, що п≥дл¤гають в≥дшкодуванню потерп≥лому, визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до реальноњ вартост≥ втраченого майна на момент розгл¤ду справи або виконанн¤ роб≥т, необх≥дних дл¤ в≥дновленн¤ пошкодженоњ реч≥.
1. Ўкода, завдана потерп≥лому внасл≥док його умислу, не в≥дшкодовуЇтьс¤.
2. якщо груба необережн≥сть потерп≥лого спри¤ла виникненню або зб≥льшенню шкоди, то залежно в≥д ступен¤ вини потерп≥лого (а в раз≥ вини особи, ¤ка завдала шкоди, - також залежно в≥д ступен¤ њњ вини) розм≥р в≥дшкодуванн¤ зменшуЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.
3. ¬ина потерп≥лого не враховуЇтьс¤ у раз≥ в≥дшкодуванн¤ додаткових витрат, передбачених частиною першою статт≥ 1195 цього одексу, у раз≥ в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ смертю годувальника та у раз≥ в≥дшкодуванн¤ витрат на похованн¤.
4. —уд може зменшити розм≥р в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ ф≥зичною особою, залежно в≥д њњ матер≥ального становища, кр≥м випадк≥в, коли шкоди завдано вчиненн¤м злочину.
1. ќсоба, ¤ка застрахувала свою цив≥льну в≥дпов≥дальн≥сть, у раз≥ недостатност≥ страховоњ виплати (страхового в≥дшкодуванн¤) дл¤ повного в≥дшкодуванн¤ завданоњ нею шкоди зобов'¤зана сплатити потерп≥лому р≥зницю м≥ж фактичним розм≥ром шкоди ≥ страховою виплатою (страховим в≥дшкодуванн¤м).
1. ‘≥зична або юридична особа, ¤ка завдала шкоди кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ ф≥зичн≥й особ≥, зобов'¤зана в≥дшкодувати потерп≥лому зароб≥ток (дох≥д), втрачений ним внасл≥док втрати чи зменшенн¤ профес≥йноњ або загальноњ працездатност≥, а також в≥дшкодувати додатков≥ витрати, викликан≥ необх≥дн≥стю посиленого харчуванн¤, санаторно-курортного л≥куванн¤, придбанн¤ л≥к≥в, протезуванн¤, стороннього догл¤ду тощо.
2. ” раз≥ кал≥цтва або ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤ ф≥зичноњ особи, ¤ка в момент завданн¤ шкоди не працювала, розм≥р в≥дшкодуванн¤ визначаЇтьс¤ виход¤чи з розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати.
3. Ўкода, завдана ф≥зичн≥й особ≥ кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤, в≥дшкодовуЇтьс¤ без урахуванн¤ пенс≥њ, призначеноњ у зв'¤зку з втратою здоров'¤, або пенс≥њ, ¤ку вона одержувала до цього, а також ≥нших доход≥в.
4. ƒоговором або законом може бути зб≥льшений обс¤г ≥ розм≥р в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ потерп≥лому кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤.
1. Ўкода, завдана кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю ф≥зичноњ особи п≥д час виконанн¤ нею догов≥рних зобов'¤зань (догов≥р перевезенн¤ тощо), п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню на п≥дставах, встановлених статт¤ми 1166 та 1187 цього одексу.
1. –озм≥р втраченого ф≥зичною особою внасл≥док кал≥цтва або ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤ зароб≥тку (доходу), що п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню, визначаЇтьс¤ у в≥дсотках в≥д середнього м≥с¤чного зароб≥тку (доходу), ¤кий потерп≥лий мав до кал≥цтва або ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤, з урахуванн¤м ступен¤ втрати потерп≥лим профес≥йноњ працездатност≥, а за њњ в≥дсутност≥ - загальноњ працездатност≥.
—ередньом≥с¤чний зароб≥ток (дох≥д) обчислюЇтьс¤ за бажанн¤м потерп≥лого за дванадц¤ть або за три останн≥ календарн≥ м≥с¤ц≥ роботи, що передували ушкодженню здоров'¤ або втрат≥ працездатност≥ внасл≥док кал≥цтва або ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤. якщо середньом≥с¤чний зароб≥ток (дох≥д) потерп≥лого Ї меншим в≥д п'¤тикратного розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, розм≥р втраченого зароб≥тку (доходу) обчислюЇтьс¤ виход¤чи з п'¤тикратного розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати.
2. ƒл¤ визначенн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ у раз≥ профес≥йного захворюванн¤ може братис¤ до уваги за бажанн¤м потерп≥лого середньом≥с¤чний зароб≥ток (дох≥д) за дванадц¤ть або за три останн≥ календарн≥ м≥с¤ц≥ перед припиненн¤м роботи, що було викликано кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤.
3. ƒо втраченого зароб≥тку (доходу) включаютьс¤ вс≥ види оплати прац≥ за трудовим договором за м≥сцем основноњ роботи ≥ за сум≥сництвом, з ¤ких сплачуЇтьс¤ податок на доходи громад¤н, у сумах, нарахованих до вирахуванн¤ податку.
ƒо втраченого зароб≥тку (доходу) не включаютьс¤ одноразов≥ виплати, компенсац≥¤ за невикористану в≥дпустку, вих≥дна допомога, допомога по ваг≥тност≥ та пологах тощо.
якщо потерп≥лий на момент завданн¤ йому шкоди не працював, його середньом≥с¤чний зароб≥ток (дох≥д) обчислюЇтьс¤, за його бажанн¤м, виход¤чи з його зароб≥тку до зв≥льненн¤ або звичайного розм≥ру зароб≥тноњ плати прац≥вника його квал≥ф≥кац≥њ у ц≥й м≥сцевост≥.
4. якщо зароб≥ток (дох≥д) потерп≥лого до його кал≥цтва чи ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤ зм≥нивс¤, що пол≥пшило його матер≥альне становище (п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати за посадою, переведенн¤ на вищеоплачувану роботу, прийн¤тт¤ на роботу п≥сл¤ зак≥нченн¤ осв≥ти), при визначенн≥ середньом≥с¤чного зароб≥тку (доходу) враховуЇтьс¤ лише зароб≥ток (дох≥д), ¤кий в≥н одержав або мав одержати п≥сл¤ в≥дпов≥дноњ зм≥ни.
1. –озм≥р доходу ф≥зичноњ особи - п≥дприЇмц¤, втраченого ф≥зичною особою внасл≥док кал≥цтва або ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤, що п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню, визначаЇтьс¤ з њњ р≥чного доходу, одержаного в попередньому господарському роц≥, под≥леного на дванадц¤ть. якщо ц¤ особа отримувала дох≥д менш ¤к дванадц¤ть м≥с¤ц≥в, розм≥р њњ втраченого доходу визначаЇтьс¤ шл¤хом визначенн¤ сукупноњ суми доходу за в≥дпов≥дну к≥льк≥сть м≥с¤ц≥в.
2. –озм≥р доходу в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, втраченого ф≥зичною особою - п≥дприЇмцем внасл≥док кал≥цтва або ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤, визначаЇтьс¤ на п≥дстав≥ даних органу державноњ податковоњ служби.
3. –озм≥р доходу, втраченого ф≥зичною особою - п≥дприЇмцем внасл≥док кал≥цтва або ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤, обчислюЇтьс¤ виход¤чи з розм≥ру доходу, ¤кий потерп≥лий мав до кал≥цтва або ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤, у сумах, нарахованих до вирахуванн¤ податк≥в.
4. –озм≥р доходу, втраченого ф≥зичною особою, ¤ка самост≥йно забезпечуЇ себе роботою (адвокатом, особою, зайн¤тою творчою д≥¤льн≥стю, та ≥ншими), визначаЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому частинами першою - третьою ц≥Їњ статт≥.
1. ” раз≥ кал≥цтва або ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤ малол≥тньоњ особи ф≥зична або юридична особа, ¤ка завдала ц≥Їњ шкоди, зобов'¤зана в≥дшкодувати витрати на њњ л≥куванн¤, протезуванн¤, пост≥йний догл¤д, посилене харчуванн¤ тощо.
ѕ≥сл¤ дос¤гненн¤ потерп≥лим чотирнадц¤ти рок≥в (учнем - в≥с≥мнадц¤ти рок≥в) юридична або ф≥зична особа, ¤ка завдала шкоди, зобов'¤зана в≥дшкодувати потерп≥лому також шкоду, пов'¤зану ≥з втратою або зменшенн¤м його працездатност≥, виход¤чи з розм≥ру встановленоњ законом м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати.
2. якщо на момент ушкодженн¤ здоров'¤ неповнол≥тн¤ особа мала зароб≥ток, шкода маЇ бути в≥дшкодована њй виход¤чи з розм≥ру њњ зароб≥тку, але не нижче встановленого законом розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати.
3. ѕ≥сл¤ початку трудовоњ д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до одержаноњ квал≥ф≥кац≥њ потерп≥лий маЇ право вимагати зб≥льшенн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ шкоди, пов'¤заноњ ≥з зменшенн¤м його профес≥йноњ працездатност≥ внасл≥док кал≥цтва або ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤, виход¤чи з розм≥ру зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в його квал≥ф≥кац≥њ, але не нижче встановленого законом розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати.
4. якщо потерп≥лий не маЇ профес≥йноњ квал≥ф≥кац≥њ ≥ п≥сл¤ дос¤гненн¤ повнол≥тт¤ продовжуЇ залишатис¤ непрацездатним внасл≥док кал≥цтва або ≥ншого ушкодженн¤ здоров'¤, завданого йому до повнол≥тт¤, в≥н маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ шкоди в обс¤з≥ не нижче встановленого законом розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати.
1. ” раз≥ смерт≥ потерп≥лого право на в≥дшкодуванн¤ шкоди мають непрацездатн≥ особи, ¤к≥ були на його утриманн≥ або мали на день його смерт≥ право на одержанн¤ в≥д нього утриманн¤, а також дитина потерп≥лого, народжена п≥сл¤ його смерт≥.
Ўкода в≥дшкодовуЇтьс¤:
1) дитин≥ - до дос¤гненн¤ нею в≥с≥мнадц¤ти рок≥в (учню, студенту - до зак≥нченн¤ навчанн¤, але не б≥льш ¤к до дос¤гненн¤ ним двадц¤ти трьох рок≥в);
2) чолов≥ков≥, дружин≥, батькам (усиновлювачам), ¤к≥ дос¤гли пенс≥йного в≥ку, встановленого законом, - дов≥чно;
3) ≥нвал≥дам - на строк њх ≥нвал≥дност≥;
4) одному з батьк≥в (усиновлювач≥в) або другому з подружж¤ чи ≥ншому членов≥ с≥м'њ незалежно в≥д в≥ку ≥ працездатност≥, ¤кщо вони не працюють ≥ зд≥йснюють догл¤д за: д≥тьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до дос¤гненн¤ ними чотирнадц¤ти рок≥в;
5) ≥ншим непрацездатним особам, ¤к≥ були на утриманн≥ потерп≥лого, - прот¤гом п'¤ти рок≥в п≥сл¤ його смерт≥.
2. ќсобам, визначеним у пунктах 1 - 5 частини першоњ ц≥Їњ статт≥, шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ у розм≥р≥ середньом≥с¤чного зароб≥тку (доходу) потерп≥лого з вирахуванн¤м частки, ¤ка припадала на нього самого та працездатних ос≥б, ¤к≥ перебували на його утриманн≥, але не мають права на в≥дшкодуванн¤ шкоди. ƒо складу доход≥в потерп≥лого також включаютьс¤ пенс≥¤, суми, що належали йому за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), та ≥нш≥ аналог≥чн≥ виплати, ¤к≥ в≥н одержував.
3. ќсобам, ¤к≥ втратили годувальника, шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ в повному обс¤з≥ без урахуванн¤ пенс≥њ, призначеноњ њм внасл≥док втрати годувальника, та ≥нших доход≥в.
4. –озм≥р в≥дшкодуванн¤, обчислений дл¤ кожного з ос≥б, ¤к≥ мають право на в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ смертю годувальника, не п≥дл¤гаЇ подальшому перерахунков≥, кр≥м таких випадк≥в: народженн¤ дитини, зачатоњ за житт¤ ≥ народженоњ п≥сл¤ смерт≥ годувальника; призначенн¤ (припиненн¤) виплати в≥дшкодуванн¤ особам, що зд≥йснюють догл¤д за д≥тьми, братами, сестрами, внуками померлого.
–озм≥р в≥дшкодуванн¤ може бути зб≥льшений законом.
1. ќсоба, ¤ка завдала шкоди смертю потерп≥лого, зобов'¤зана в≥дшкодувати особ≥, ¤ка зробила необх≥дн≥ витрати на похованн¤ та на спорудженн¤ надгробного пам'¤тника, ц≥ витрати.
ƒопомога на похованн¤, одержана ф≥зичною особою, ¤ка зробила ц≥ витрати, до суми в≥дшкодуванн¤ шкоди не зараховуЇтьс¤.
1. ¬≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю потерп≥лого, зд≥йснюЇтьс¤ щом≥с¤чними платежами.
«а на¤вност≥ обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤, та з урахуванн¤м матер≥ального становища ф≥зичноњ особи, ¤ка завдала шкоди, сума в≥дшкодуванн¤ може бути виплачена одноразово, але не б≥льш ¤к за три роки наперед.
2. —т¤гненн¤ додаткових витрат, передбачених частиною першою статт≥ 1195 цього одексу, може бути зд≥йснене наперед у межах строк≥в, встановлених на основ≥ висновку в≥дпов≥дноњ л≥карськоњ експертизи, а також у раз≥ необх≥дност≥ попередньоњ оплати послуг ≥ майна (придбанн¤ пут≥вки, оплата проњзду, оплата спец≥альних транспортних засоб≥в тощо).
1. ѕотерп≥лий маЇ право на зб≥льшенн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ шкоди, ¤кщо його працездатн≥сть знизилас¤ пор≥вн¤но з т≥Їю, ¤ка була у нього на момент вир≥шенн¤ питанн¤ про в≥дшкодуванн¤ шкоди.
1. ќсоба, на ¤ку покладено обов'¤зок в≥дшкодувати шкоду, завдану кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ потерп≥лого, маЇ право вимагати зменшенн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ шкоди, ¤кщо працездатн≥сть потерп≥лого зросла пор≥вн¤но з т≥Їю, ¤ка була в нього на момент вир≥шенн¤ питанн¤ про в≥дшкодуванн¤ шкоди.
1. ” раз≥ припиненн¤ юридичноњ особи, зобов'¤заноњ в≥дшкодувати шкоду, завдану кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, ≥ встановленн¤ њњ правонаступник≥в виплата щом≥с¤чних платеж≥в покладаЇтьс¤ на њњ правонаступник≥в.
” цьому раз≥ вимоги про зб≥льшенн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ шкоди пред'¤вл¤ютьс¤ до њњ правонаступник≥в.
2. ” раз≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи платеж≥, належн≥ потерп≥лому або особам, визначеним статтею 1200 цього одексу, мають бути кап≥тал≥зован≥ дл¤ виплати њх потерп≥лому або цим особам у пор¤дку, встановленому законом або ≥ншим нормативно-правовим актом.
” раз≥ в≥дсутност≥ в юридичноњ особи, що л≥кв≥дуЇтьс¤, кошт≥в дл¤ кап≥тал≥зац≥њ платеж≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають сплат≥, обов'¤зок щодо њх кап≥тал≥зац≥њ покладаЇтьс¤ на л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду за позовом потерп≥лого.
1. ќсоба, ¤ка вчинила злочин, зобов'¤зана в≥дшкодувати витрати закладов≥ охорони здоров'¤ на л≥куванн¤ потерп≥лого в≥д цього злочину, кр≥м випадку завданн¤ шкоди при перевищенн≥ меж необх≥дноњ оборони або у стан≥ сильного душевного хвилюванн¤, що виникло раптово внасл≥док насильства або т¤жкоњ образи з боку потерп≥лого.
2. якщо злочин вчинено малол≥тньою або неповнол≥тньою особою, витрати на л≥куванн¤ потерп≥лого в≥дшкодовуютьс¤ особами, визначеними статт¤ми 1178 ≥ 1179 цього одексу.
3. якщо л≥куванн¤ проводилос¤ закладом охорони здоров'¤, що Ї у державн≥й власност≥, у власност≥ јвтономноњ –еспубл≥ки рим або територ≥альноњ громади, кошти на в≥дшкодуванн¤ витрат на л≥куванн¤ зараховуютьс¤ до в≥дпов≥дного бюджету.
1. Ўкода, завдана кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю внасл≥док злочину, в≥дшкодовуЇтьс¤ потерп≥лому або особам, визначеним статтею 1200 цього одексу, державою, ¤кщо не встановлено особу, ¤ка вчинила злочин, або ¤кщо вона Ї неплатоспроможною.
2. ”мови та пор¤док в≥дшкодуванн¤ державою шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, встановлюютьс¤ законом.
1. «а за¤вою потерп≥лого у раз≥ п≥двищенн¤ вартост≥ житт¤ розм≥р в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, п≥дл¤гаЇ ≥ндексац≥њ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду.
2. «а за¤вою потерп≥лого у раз≥ зб≥льшенн¤ розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати розм≥р в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, п≥дл¤гаЇ в≥дпов≥дному зб≥льшенню на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду.
1. ѕродавець, виготовлювач товару, виконавець роб≥т (послуг) зобов'¤заний в≥дшкодувати шкоду, завдану ф≥зичн≥й або юридичн≥й особ≥ внасл≥док конструктивних, технолог≥чних, рецептурних та ≥нших недол≥к≥в товар≥в, роб≥т (послуг), а також недостов≥рноњ або недостатньоњ ≥нформац≥њ про них.
¬≥дшкодуванн¤ шкоди не залежить в≥д њхньоњ вини, а також в≥д того, чи перебував потерп≥лий з ними у догов≥рних в≥дносинах.
2. ѕродавець, виготовлювач товару, виконавець роб≥т (послуг) зв≥льн¤ютьс¤ в≥д в≥дшкодуванн¤ шкоди, ¤кщо вони доведуть, що шкода виникла внасл≥док непереборноњ сили або порушенн¤ потерп≥лим правил користуванн¤ або збер≥ганн¤ товару (результат≥в роб≥т, послуг).
1. Ўкода, завдана внасл≥док недол≥к≥в товар≥в, п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню, за вибором потерп≥лого, продавцем або виготовлювачем товару.
2. Ўкода, завдана внасл≥док недол≥к≥в роб≥т (послуг), п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню њх виконавцем.
3. Ўкода, завдана внасл≥док ненаданн¤ повноњ чи достов≥рноњ ≥нформац≥њ щодо властивостей ≥ правил користуванн¤ товаром, п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥.
1. Ўкода, завдана внасл≥док недол≥к≥в товар≥в, роб≥т (послуг), п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню, ¤кщо њњ завдано прот¤гом встановлених строк≥в придатност≥ товару, роботи (послуги), а ¤кщо вони не встановлен≥, - прот¤гом дес¤ти рок≥в в≥д дн¤ виготовленн¤ товару, виконанн¤ роботи (наданн¤ послуги).
2. Ўкода, завдана внасл≥док недол≥к≥в товар≥в, роб≥т (послуг), п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню також ¤кщо:
1) на порушенн¤ вимог закону не встановлено строку придатност≥ товару, роботи (послуги);
2) особу не було попереджено про необх≥дн≥ д≥њ п≥сл¤ спливу строку придатност≥ ≥ про можлив≥ насл≥дки в раз≥ невиконанн¤ цих д≥й.
1. ќсоба, ¤ка набула майно або зберегла його у себе за рахунок ≥ншоњ особи (потерп≥лого) без достатньоњ правовоњ п≥дстави (безп≥дставно набуте майно), зобов'¤зана повернути потерп≥лому це майно. ќсоба зобов'¤зана повернути майно ≥ тод≥, коли п≥дстава, на ¤к≥й воно було набуте, згодом в≥дпала.
2. ѕоложенн¤ ц≥Їњ глави застосовуютьс¤ незалежно в≥д того, чи безп≥дставне набутт¤ або збереженн¤ майна було результатом повед≥нки набувача майна, потерп≥лого, ≥нших ос≥б чи насл≥дком под≥њ.
3. ѕоложенн¤ ц≥Їњ глави застосовуютьс¤ також до вимог про:
1) поверненн¤ виконаного за нед≥йсним правочином;
2) витребуванн¤ майна власником ≥з чужого незаконного волод≥нн¤;
3) поверненн¤ виконаного одн≥Їю ≥з стор≥н у зобов'¤занн≥;
4) в≥дшкодуванн¤ шкоди особою, ¤ка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок ≥ншоњ особи.
1. Ќабувач зобов'¤заний повернути потерп≥лому безп≥дставно набуте майно в натур≥.
2. ” раз≥ неможливост≥ повернути в натур≥ потерп≥лому безп≥дставно набуте майно в≥дшкодовуЇтьс¤ його варт≥сть, ¤ка визначаЇтьс¤ на момент розгл¤ду судом справи про поверненн¤ майна.
1. ќсоба, ¤ка набула майно або зберегла його у себе без достатньоњ правовоњ п≥дстави, зобов'¤зана в≥дшкодувати вс≥ доходи, ¤к≥ вона одержала або могла одержати в≥д цього майна з часу, коли ц¤ особа д≥зналас¤ або могла д≥знатис¤ про волод≥нн¤ цим майном без достатньоњ правовоњ п≥дстави. « цього часу вона в≥дпов≥даЇ також за допущене нею пог≥ршенн¤ майна.
ќсоба, ¤ка набула майно або зберегла його у себе без достатньоњ правовоњ п≥дстави, маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ зроблених нею необх≥дних витрат на майно в≥д часу, з ¤кого вона зобов'¤зана повернути доходи.
2. ” раз≥ безп≥дставного одержанн¤ чи збереженн¤ грошей нараховуютьс¤ проценти за користуванн¤ ними (статт¤ 536 цього одексу).
1. Ќе п≥дл¤гаЇ поверненню безп≥дставно набут≥:
1) зароб≥тна плата ≥ платеж≥, що прир≥внюютьс¤ до нењ, пенс≥њ, допомоги, стипенд≥њ, в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, ал≥менти та ≥нш≥ грошов≥ суми, надан≥ ф≥зичн≥й особ≥ ¤к зас≥б до ≥снуванн¤, ¤кщо њх виплата проведена ф≥зичною або юридичною особою добров≥льно, за в≥дсутност≥ рахунковоњ помилки з њњ боку ≥ недобросов≥сност≥ з боку набувача;
2) ≥нше майно, ¤кщо це встановлено законом.
1. —падкуванн¤м Ї перех≥д прав та обов'¤зк≥в (спадщини) в≥д ф≥зичноњ особи, ¤ка померла (спадкодавц¤), до ≥нших ос≥б (спадкоЇмц≥в).
1. —падкуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за запов≥том або за законом.
1. ƒо складу спадщини вход¤ть ус≥ права та обов'¤зки, що належали спадкодавцев≥ на момент в≥дкритт¤ спадщини ≥ не припинилис¤ внасл≥док його смерт≥.
1. Ќе вход¤ть до складу спадщини права та обов'¤зки, що нерозривно пов'¤зан≥ з особою спадкодавц¤, зокрема:
1) особист≥ немайнов≥ права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'Їднанн¤х громад¤н, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або њх установчими документами;
3) право на в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤;
4) права на ал≥менти, пенс≥ю, допомогу або ≥нш≥ виплати, встановлен≥ законом;
5) права та обов'¤зки особи ¤к кредитора або боржника, передбачен≥ статтею 608 цього одексу.
1. —падщина в≥дкриваЇтьс¤ внасл≥док смерт≥ особи або оголошенн¤ њњ померлою.
2. „асом в≥дкритт¤ спадщини Ї день смерт≥ особи або день, з ¤кого вона оголошуЇтьс¤ померлою (частина трет¤ статт≥ 46 цього одексу).
3. якщо прот¤гом одн≥Їњ доби померли особи, ¤к≥ могли б спадкувати одна п≥сл¤ одноњ, спадщина в≥дкриваЇтьс¤ одночасно ≥ окремо щодо кожноњ з них.
4. якщо к≥лька ос≥б, ¤к≥ могли б спадкувати одна п≥сл¤ одноњ, померли п≥д час сп≥льноњ дл¤ них небезпеки (стих≥йного лиха, авар≥њ, катастрофи тощо), припускаЇтьс¤, що вони померли одночасно. ” цьому випадку спадщина в≥дкриваЇтьс¤ одночасно ≥ окремо щодо кожноњ з цих ос≥б.
1. ћ≥сцем в≥дкритт¤ спадщини Ї останнЇ м≥сце проживанн¤ спадкодавц¤.
2. якщо м≥сце проживанн¤ спадкодавц¤ нев≥доме, м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини Ї м≥сцезнаходженн¤ нерухомого майна або основноњ його частини, а за в≥дсутност≥ нерухомого майна - м≥сцезнаходженн¤ основноњ частини рухомого майна.
1. —падкоЇмц¤ми за запов≥том ≥ за законом можуть бути ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ Ї живими на час в≥дкритт¤ спадщини, а також особи, ¤к≥ були зачат≥ за житт¤ спадкодавц¤ ≥ народжен≥ живими п≥сл¤ в≥дкритт¤ спадщини.
2. —падкоЇмц¤ми за запов≥том можуть бути юридичн≥ особи та ≥нш≥ учасники цив≥льних в≥дносин (статт¤ 2 цього одексу).
1. ѕраво на спадкуванн¤ мають особи, визначен≥ у запов≥т≥.
2. ” раз≥ в≥дсутност≥ запов≥ту, визнанн¤ його нед≥йсним, неприйн¤тт¤ спадщини або в≥дмови в≥д њњ прийн¤тт¤ спадкоЇмц¤ми за запов≥том, а також у раз≥ неохопленн¤ запов≥том ус≥Їњ спадщини право на спадкуванн¤ за законом одержують особи, визначен≥ у статт¤х 1261 - 1265 цього одексу.
3. ѕраво на спадкуванн¤ виникаЇ у день в≥дкритт¤ спадщини.
1. Ќе мають права на спадкуванн¤ особи, ¤к≥ умисно позбавили житт¤ спадкодавц¤ чи будь-кого з можливих спадкоЇмц≥в або вчинили замах на њхнЇ житт¤.
ѕоложенн¤ абзацу першого ц≥Їњ частини не застосовуЇтьс¤ до особи, ¤ка вчинила такий замах, ¤кщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив њњ своњм спадкоЇмцем за запов≥том.
2. Ќе мають права на спадкуванн¤ особи, ¤к≥ умисно перешкоджали спадкодавцев≥ скласти запов≥т, внести до нього зм≥ни або скасувати запов≥т ≥ цим спри¤ли виникненню права на спадкуванн¤ у них самих чи в ≥нших ос≥б або спри¤ли зб≥льшенню њхньоњ частки у спадщин≥.
3. Ќе мають права на спадкуванн¤ за законом батьки п≥сл¤ дитини, щодо ¤коњ вони були позбавлен≥ батьк≥вських прав ≥ њхн≥ права не були поновлен≥ на час в≥дкритт¤ спадщини.
Ќе мають права на спадкуванн¤ за законом батьки (усиновлювач≥) та повнол≥тн≥ д≥ти (усиновлен≥), а також ≥нш≥ особи, ¤к≥ ухил¤лис¤ в≥д виконанн¤ обов'¤зку щодо утриманн¤ спадкодавц¤, ¤кщо ц¤ обставина встановлена судом.
4. Ќе мають права на спадкуванн¤ за законом одна п≥сл¤ одноњ особи, шлюб м≥ж ¤кими Ї нед≥йсним або визнаний таким за р≥шенн¤м суду.
якщо шлюб визнаний нед≥йсним п≥сл¤ смерт≥ одного з подружж¤, то за другим ≥з подружж¤, ¤кий його пережив ≥ не знав та не м≥г знати про перешкоди до реЇстрац≥њ шлюбу, суд може визнати право на спадкуванн¤ частки того з подружж¤, хто помер, у майн≥, ¤ке було набуте ними за час цього шлюбу.
5. «а р≥шенн¤м суду особа може бути усунена в≥д права на спадкуванн¤ за законом, ¤кщо буде встановлено, що вона ухил¤лас¤ в≥д наданн¤ допомоги спадкодавцев≥, ¤кий через похилий в≥к, т¤жку хворобу або кал≥цтво був у безпорадному стан≥.
6. ѕоложенн¤ ц≥Їњ статт≥ поширюютьс¤ на вс≥х спадкоЇмц≥в, у тому числ≥ й на тих, хто маЇ право на обов'¤зкову частку у спадщин≥, а також на ос≥б, на користь ¤ких зроблено запов≥дальний в≥дказ.
1. ѕраво власност≥ на земельну д≥л¤нку переходить до спадкоЇмц≥в на загальних п≥дставах, ≥з збереженн¤м њњ ц≥льового призначенн¤.
2. ƒо спадкоЇмц≥в житлового будинку, ≥нших буд≥вель та споруд переходить право власност≥ або право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, на ¤к≥й вони розм≥щен≥.
3. ƒо спадкоЇмц≥в житлового будинку, ≥нших буд≥вель та споруд переходить право власност≥ або право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, ¤ка необх≥дна дл¤ њх обслуговуванн¤, ¤кщо ≥нший њњ розм≥р не визначений запов≥том.
1. „астка у прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ спадкуЇтьс¤ на загальних п≥дставах.
2. —уб'Їкт права сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ маЇ право запов≥дати свою частку у прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ до њњ визначенн¤ та вид≥лу в натур≥.
1. —уми зароб≥тноњ плати, пенс≥њ, стипенд≥њ, ал≥мент≥в, допомог у зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю, в≥дшкодувань у зв'¤зку з кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤, ≥нших соц≥альних виплат, ¤к≥ належали спадкодавцев≥, але не були ним одержан≥ за житт¤, передаютьс¤ членам його с≥м'њ, а у раз≥ њх в≥дсутност≥ - вход¤ть до складу спадщини.
1. ¬кладник маЇ право розпор¤дитис¤ правом на вклад у банку (ф≥нансов≥й установ≥) на випадок своЇњ смерт≥, склавши запов≥т або зробивши в≥дпов≥дне розпор¤дженн¤ банку (ф≥нансов≥й установ≥).
2. ѕраво на вклад входить до складу спадщини незалежно в≥д способу розпор¤дженн¤ ним.
3. «апов≥т, складений п≥сл¤ того, ¤к було зроблене розпор¤дженн¤ банку (ф≥нансов≥й установ≥), повн≥стю або частково скасовуЇ його, ¤кщо у запов≥т≥ зм≥нено особу, до ¤коњ маЇ перейти право на вклад, або ¤кщо запов≥т стосуЇтьс¤ усього майна спадкодавц¤.
1. —трахов≥ виплати (страхове в≥дшкодуванн¤) спадкуютьс¤ на загальних п≥дставах.
2. якщо страхувальник у договор≥ особистого страхуванн¤ призначив особу, до ¤коњ маЇ перейти право на одержанн¤ страховоњ виплати у раз≥ його смерт≥, це право не входить до складу спадщини.
1. ƒо спадкоЇмц¤ переходить право на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих спадкодавцев≥ у догов≥рних зобов'¤занн¤х.
2. ƒо спадкоЇмц¤ переходить право на ст¤гненн¤ неустойки (штрафу, пен≥) у зв'¤зку з невиконанн¤м боржником спадкодавц¤ своњх догов≥рних обов'¤зк≥в, ¤ка була присуджена судом спадкодавцев≥ за його житт¤.
3. ƒо спадкоЇмц¤ переходить право на в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди, ¤ке було присуджено судом спадкодавцев≥ за його житт¤.
1. ƒо спадкоЇмц¤ переходить обов'¤зок в≥дшкодувати майнову шкоду (збитки), ¤ка була завдана спадкодавцем.
2. ƒо спадкоЇмц¤ переходить обов'¤зок в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди, завданоњ спадкодавцем, ¤ке було присуджено судом з≥ спадкодавц¤ за його житт¤.
3. ƒо спадкоЇмц¤ переходить обов'¤зок сплатити неустойку (штраф, пеню), ¤ка була присуджена судом кредиторов≥ ≥з спадкодавц¤ за житт¤ спадкодавц¤.
4. ћайнова та моральна шкода, ¤ка була завдана спадкодавцем, в≥дшкодовуЇтьс¤ спадкоЇмц¤ми у межах вартост≥ рухомого чи нерухомого майна, ¤ке було одержане ними у спадщину.
5. «а позовом спадкоЇмц¤ суд може зменшити розм≥р неустойки (штрафу, пен≥), розм≥р в≥дшкодуванн¤ майновоњ шкоди (збитк≥в) та моральноњ шкоди, ¤кщо вони Ї непом≥рно великими пор≥вн¤но з варт≥стю рухомого чи нерухомого майна, ¤ке було одержане ним у спадщину.
1. —падкоЇмц≥ зобов'¤зан≥ в≥дшкодувати розумн≥ витрати, ¤к≥ були зроблен≥ одним ≥з них або ≥ншою особою на утриманн¤, догл¤д, л≥куванн¤ та похованн¤ спадкодавц¤.
2. ¬итрати на утриманн¤, догл¤д, л≥куванн¤ спадкодавц¤ можуть бути ст¤гнен≥ не б≥льш ¤к за три роки до його смерт≥.
1. «апов≥том Ї особисте розпор¤дженн¤ ф≥зичноњ особи на випадок своЇњ смерт≥.
1. ѕраво на запов≥т маЇ ф≥зична особа з повною цив≥льною д≥Їздатн≥стю.
2. ѕраво на запов≥т зд≥йснюЇтьс¤ особисто. ¬чиненн¤ запов≥ту через представника не допускаЇтьс¤.
1. «апов≥дач може призначити своњми спадкоЇмц¤ми одну або к≥лька ф≥зичних ос≥б, незалежно в≥д на¤вност≥ у нього з цими особами с≥мейних, родинних в≥дносин, а також ≥нших учасник≥в цив≥льних в≥дносин.
2. «апов≥дач може без зазначенн¤ причин позбавити права на спадкуванн¤ будь-¤ку особу з числа спадкоЇмц≥в за законом. ” цьому раз≥ ц¤ особа не може одержати право на спадкуванн¤.
3. «апов≥дач не може позбавити права на спадкуванн¤ ос≥б, ¤к≥ мають право на обов'¤зкову частку у спадщин≥. „инн≥сть запов≥ту щодо ос≥б, ¤к≥ мають право на обов'¤зкову частку у спадщин≥, встановлюЇтьс¤ на час в≥дкритт¤ спадщини.
4. ” раз≥ смерт≥ особи, ¤ка була позбавлена права на спадкуванн¤, до смерт≥ запов≥дача, позбавленн¤ њњ права на спадкуванн¤ втрачаЇ чинн≥сть. ƒ≥ти (внуки) ц≥Їњ особи мають право на спадкуванн¤ на загальних п≥дставах.
1. «апов≥дач маЇ право охопити запов≥том права та обов'¤зки, ¤к≥ йому належать на момент складенн¤ запов≥ту, а також т≥ права та обов'¤зки, ¤к≥ можуть йому належати у майбутньому.
2. «апов≥дач маЇ право скласти запов≥т щодо ус≥Їњ спадщини або њњ частини.
3. якщо запов≥дач розпод≥лив м≥ж спадкоЇмц¤ми у запов≥т≥ лише своњ права, до спадкоЇмц≥в, ¤ких в≥н призначив, переходить та частина його обов'¤зк≥в, що Ї пропорц≥йною до одержаних ними прав.
4. „инн≥сть запов≥ту щодо складу спадщини встановлюЇтьс¤ на момент в≥дкритт¤ спадщини.
1. «апов≥дач маЇ право зробити у запов≥т≥ запов≥дальний в≥дказ.
2. ¬≥дказоодержувачами можуть бути особи, ¤к≥ вход¤ть, а також т≥, ¤к≥ не вход¤ть до числа спадкоЇмц≥в за законом.
1. ѕредметом запов≥дального в≥дказу може бути переданн¤ в≥дказоодержувачев≥ у власн≥сть або за ≥ншим речовим правом майнового права або реч≥, що входить або не входить до складу спадщини.
2. Ќа спадкоЇмц¤, до ¤кого переходить житловий будинок, квартира або ≥нше рухоме або нерухоме майно, запов≥дач маЇ право покласти обов'¤зок надати ≥нш≥й особ≥ право користуванн¤ ними. ѕраво користуванн¤ житловим будинком, квартирою або ≥ншим рухомим або нерухомим майном збер≥гаЇ чинн≥сть у раз≥ наступноњ зм≥ни њх власника.
ѕраво користуванн¤ житловим будинком, квартирою або ≥ншим рухомим або нерухомим майном, одержане за запов≥дальним в≥дказом, Ї таким, що не в≥дчужуЇтьс¤, не передаЇтьс¤ та не переходить до спадкоЇмц≥в в≥дказоодержувача.
ѕраво користуванн¤ житловим будинком, квартирою або ≥ншою буд≥влею, надане в≥дказоодержувачев≥, не Ї п≥дставою дл¤ проживанн¤ у них член≥в його с≥м'њ, ¤кщо у запов≥т≥ не зазначено ≥нше.
3. —падкоЇмець, на ¤кого запов≥дачем покладено запов≥дальний в≥дказ, зобов'¤заний виконати його лише у межах реальноњ вартост≥ майна, ¤ке перейшло до нього, з вирахуванн¤м частки борг≥в спадкодавц¤, що припадають на це майно.
4. ¬≥дказоодержувач маЇ право вимоги до спадкоЇмц¤ з часу в≥дкритт¤ спадщини.
1. «апов≥дальний в≥дказ втрачаЇ чинн≥сть у раз≥ смерт≥ в≥дказоодержувача, що сталас¤ до в≥дкритт¤ спадщини.
1. «апов≥дач може зобов'¤зати спадкоЇмц¤ до вчиненн¤ певних д≥й немайнового характеру, зокрема щодо розпор¤дженн¤ особистими паперами, визначенн¤ м≥сц¤ ≥ форми зд≥йсненн¤ ритуалу похованн¤.
2. «апов≥дач може зобов'¤зати спадкоЇмц¤ до вчиненн¤ певних д≥й, спр¤мованих на дос¤гненн¤ сусп≥льно корисноњ мети.
1. ћалол≥тн≥, неповнол≥тн≥, повнол≥тн≥ непрацездатн≥ д≥ти спадкодавц¤, непрацездатна вдова (вд≥вець) та непрацездатн≥ батьки спадкують, незалежно в≥д зм≥сту запов≥ту, половину частки, ¤ка належала б кожному з них у раз≥ спадкуванн¤ за законом (обов'¤зкова частка)
–озм≥р обов'¤зковоњ частки у спадщин≥ може бути зменшений судом з урахуванн¤м в≥дносин м≥ж цими спадкоЇмц¤ми та спадкодавцем, а також ≥нших обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.
2. ƒо обов'¤зковоњ частки у спадщин≥ зараховуЇтьс¤ варт≥сть речей звичайноњ домашньоњ обстановки та вжитку, варт≥сть запов≥дального в≥дказу, встановленого на користь особи, ¤ка маЇ право на обов'¤зкову частку, а також варт≥сть ≥нших речей та майнових прав, ¤к≥ перейшли до нењ ¤к до спадкоЇмц¤.
3. Ѕудь-¤к≥ обмеженн¤ та обт¤женн¤, встановлен≥ у запов≥т≥ дл¤ спадкоЇмц¤, ¤кий маЇ право на обов'¤зкову частку у спадщин≥, д≥йсн≥ лише щодо т≥Їњ частини спадщини, ¤ка перевищуЇ його обов'¤зкову частку.
1. «апов≥дач може обумовити виникненн¤ права на спадкуванн¤ у особи, ¤ка призначена у запов≥т≥, на¤вн≥стю певноњ умови, ¤к пов'¤заноњ, так ≥ не пов'¤заноњ з њњ повед≥нкою (на¤вн≥сть ≥нших спадкоЇмц≥в, проживанн¤ у певному м≥сц≥, народженн¤ дитини, здобутт¤ осв≥ти тощо).
”мова, визначена у запов≥т≥, маЇ ≥снувати на час в≥дкритт¤ спадщини.
2. ”мова, визначена у запов≥т≥, Ї н≥кчемною, ¤кщо вона суперечить закону або моральним засадам сусп≥льства.
3. ќсоба, призначена у запов≥т≥, не маЇ права вимагати визнанн¤ умови нед≥йсною на т≥й п≥дстав≥, що вона не знала про нењ, або ¤кщо настанн¤ умови в≥д нењ не залежало.
1. ѕодружж¤ маЇ право скласти сп≥льний запов≥т щодо майна, ¤ке належить йому на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥.
2. ” раз≥ складенн¤ сп≥льного запов≥ту частка у прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ п≥сл¤ смерт≥ одного з подружж¤ переходить до другого з подружж¤, ¤кий його пережив. ” раз≥ смерт≥ останнього право на спадкуванн¤ мають особи, визначен≥ подружж¤м у запов≥т≥.
3. «а житт¤ дружини та чолов≥ка кожен з них маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д сп≥льного запов≥ту. “ака в≥дмова п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
4. ” раз≥ смерт≥ одного з подружж¤ нотар≥ус накладаЇ заборону в≥дчуженн¤ майна, зазначеного у запов≥т≥ подружж¤.
1. «апов≥дач маЇ право призначити ≥ншого спадкоЇмц¤ на випадок, ¤кщо спадкоЇмець, зазначений у запов≥т≥, помре до в≥дкритт¤ спадщини, не прийме њњ або в≥дмовитьс¤ в≥д њњ прийн¤тт¤ чи буде усунений в≥д права на спадкуванн¤, а також у раз≥ в≥дсутност≥ умов, визначених у запов≥т≥ (статт¤ 1242 цього одексу).
2. ѕ≥дпризначеним спадкоЇмцем може бути будь-¤ка особа, визначена у статт≥ 1222 цього одексу.
1. „астина спадщини, що не охоплена запов≥том, спадкуЇтьс¤ спадкоЇмц¤ми за законом на загальних п≥дставах. ƒо числа цих спадкоЇмц≥в вход¤ть також спадкоЇмц≥ за законом, ¤ким ≥нша частина спадщини була передана за запов≥том.
1. —падкодавець маЇ право встановити у запов≥т≥ серв≥тут щодо земельноњ д≥л¤нки, ≥нших природних ресурс≥в або ≥ншого нерухомого майна дл¤ задоволенн¤ потреб ≥нших ос≥б.
1. «апов≥т складаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥, ≥з зазначенн¤м м≥сц¤ та часу його складенн¤.
2. «апов≥т маЇ бути особисто п≥дписаний запов≥дачем.
якщо особа не може особисто п≥дписати запов≥т, в≥н п≥дписуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до частини четвертоњ статт≥ 207 цього одексу.
3. «апов≥т маЇ бути посв≥дчений нотар≥усом або ≥ншими посадовими, службовими особами, визначеними у статт¤х 1251 - 1252 цього одексу.
1. Ќотар≥ус посв≥дчуЇ запов≥т, ¤кий написаний запов≥дачем власноручно або за допомогою загальноприйн¤тих техн≥чних засоб≥в.
2. Ќотар≥ус може на проханн¤ особи записати запов≥т з њњ сл≥в власноручно або за допомогою загальноприйн¤тих техн≥чних засоб≥в.
” цьому раз≥ запов≥т маЇ бути вголос прочитаний запов≥дачем ≥ п≥дписаний ним.
якщо запов≥дач через ф≥зичн≥ вади не може сам прочитати запов≥т, посв≥дченн¤ запов≥ту маЇ в≥дбуватис¤ при св≥дках (статт¤ 1253 цього одексу).
1. —екретним Ї запов≥т, ¤кий посв≥дчуЇтьс¤ нотар≥усом без ознайомленн¤ з його зм≥стом.
2. ќсоба, ¤ка склала секретний запов≥т, подаЇ його в заклеЇному конверт≥ нотар≥усов≥. Ќа конверт≥ маЇ бути п≥дпис запов≥дача.
Ќотар≥ус ставить на конверт≥ св≥й посв≥дчувальний напис, скр≥плюЇ печаткою ≥ в присутност≥ запов≥дача пом≥щаЇ його в ≥нший конверт та опечатуЇ.
1. ќдержавши ≥нформац≥ю про в≥дкритт¤ спадщини, нотар≥ус призначаЇ день оголошенн¤ зм≥сту запов≥ту. ѕро день оголошенн¤ запов≥ту в≥н пов≥домл¤Ї член≥в с≥м'њ та родич≥в спадкодавц¤, ¤кщо њхнЇ м≥сце проживанн¤ йому в≥доме, або робить про це пов≥домленн¤ в друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ.
2. ” присутност≥ за≥нтересованих ос≥б та двох св≥дк≥в нотар≥ус в≥дкриваЇ конверт, у ¤кому збер≥гавс¤ запов≥т, та оголошуЇ його зм≥ст.
3. ѕро оголошенн¤ запов≥ту складаЇтьс¤ протокол, ¤кий п≥дписують нотар≥ус та св≥дки. ” протокол≥ записуЇтьс¤ весь зм≥ст запов≥ту.
1. якщо у населеному пункт≥ немаЇ нотар≥уса, запов≥т, кр≥м секретного, може бути посв≥дчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою в≥дпов≥дного органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
1. «апов≥т особи, ¤ка перебуваЇ на л≥куванн≥ у л≥карн≥, госп≥тал≥, ≥ншому стац≥онарному заклад≥ охорони здоров'¤, а також особи, ¤ка проживаЇ в будинку дл¤ ос≥б похилого в≥ку та ≥нвал≥д≥в, може бути посв≥дчений головним л≥карем, його заступником з медичноњ частини або черговим л≥карем ц≥Їњ л≥карн≥, госп≥талю, ≥ншого стац≥онарного закладу охорони здоров'¤, а також начальником госп≥талю, директором або головним л≥карем будинку дл¤ ос≥б похилого в≥ку та ≥нвал≥д≥в.
2. «апов≥т особи, ¤ка перебуваЇ п≥д час плаванн¤ на морському, р≥чковому судн≥, що ходить п≥д прапором ”крањни, може бути посв≥дчений кап≥таном цього судна.
3. «апов≥т особи, ¤ка перебуваЇ у пошуков≥й або ≥нш≥й експедиц≥њ, може бути посв≥дчений начальником ц≥Їњ експедиц≥њ.
4. «апов≥т в≥йськовослужбовц¤, а в пунктах дислокац≥њ в≥йськових частин, з'Їднань, установ, в≥йськово-навчальних заклад≥в, де немаЇ нотар≥уса чи органу, що вчин¤Ї нотар≥альн≥ д≥њ, а також запов≥т роб≥тника, службовц¤, члена њхн≥х с≥мей ≥ члена с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤ може бути посв≥дчений командиром (начальником) цих частини, з'Їднанн¤, установи або закладу.
5. «апов≥т особи, ¤ка в≥дбуваЇ покаранн¤ у вид≥ позбавленн¤ вол≥, може бути посв≥дчений начальником м≥сц¤ позбавленн¤ вол≥.
6. «апов≥т особи, ¤ка тримаЇтьс¤ п≥д вартою, може бути посв≥дчений начальником сл≥дчого ≥зол¤тора.
7. «апов≥ти ос≥б, зазначених у частинах перш≥й - шост≥й ц≥Їњ статт≥, посв≥дчуютьс¤ при св≥дках.
8. ƒо запов≥т≥в, посв≥дчених посадовими, службовими особами, застосовуютьс¤ положенн¤ статт≥ 1247 цього одексу.
9. «апов≥ти, посв≥дчен≥ посадовими, службовими особами, визначеними у частинах перш≥й - шост≥й ц≥Їњ статт≥, прир≥внюютьс¤ до запов≥т≥в, посв≥дчених нотар≥усами.
1. Ќа бажанн¤ запов≥дача його запов≥т може бути посв≥дчений при св≥дках.
2. ” випадках, встановлених абзацом трет≥м частини другоњ статт≥ 1248 ≥ статтею 1252 цього одексу, присутн≥сть не менш ¤к двох св≥дк≥в при посв≥дченн≥ запов≥ту Ї обов'¤зковою.
3. —в≥дками можуть бути лише особи з повною цив≥льною д≥Їздатн≥стю.
4. —в≥дками не можуть бути:
1) нотар≥ус або ≥нша посадова, службова особа, ¤ка посв≥дчуЇ запов≥т;
2) спадкоЇмц≥ за запов≥том;
3) члени с≥м'њ та близьк≥ родич≥ спадкоЇмц≥в за запов≥том;
4) особи, ¤к≥ не можуть прочитати або п≥дписати запов≥т.
5. —в≥дки, при ¤ких посв≥дчено запов≥т, зачитують його вголос та ставл¤ть своњ п≥дписи на ньому.
6. ” текст запов≥ту занос¤тьс¤ в≥домост≥ про особу св≥дк≥в.
1. «апов≥дач маЇ право у будь-¤кий час скасувати запов≥т.
2. «апов≥дач маЇ право у будь-¤кий час скласти новий запов≥т. «апов≥т, ¤кий було складено п≥зн≥ше, скасовуЇ попередн≥й запов≥т повн≥стю або у т≥й частин≥, в ¤к≥й в≥н йому суперечить.
3. ожний новий запов≥т скасовуЇ попередн≥й ≥ не в≥дновлюЇ запов≥ту, ¤кий запов≥дач склав перед ним.
4. якщо новий запов≥т, складений запов≥дачем, був визнаний нед≥йсним, чинн≥сть попереднього запов≥ту не в≥дновлюЇтьс¤, кр≥м випадк≥в, встановлених статт¤ми 225 ≥ 231 цього одексу.
5. «апов≥дач маЇ право у будь-¤кий час внести до запов≥ту зм≥ни.
6. —касуванн¤ запов≥ту, внесенн¤ до нього зм≥н провад¤тьс¤ запов≥дачем особисто.
7. —касуванн¤ запов≥ту, внесенн¤ до нього зм≥н провад¤тьс¤ у пор¤дку, встановленому цим одексом дл¤ посв≥дченн¤ запов≥ту.
1. Ќотар≥ус, ≥нша посадова, службова особа, ¤ка посв≥дчуЇ запов≥т, св≥дки, а також ф≥зична особа, ¤ка п≥дписуЇ запов≥т зам≥сть запов≥дача, не мають права до в≥дкритт¤ спадщини розголошувати в≥домост≥ щодо факту складенн¤ запов≥ту, його зм≥сту, скасуванн¤ або зм≥ни запов≥ту.
1. “лумаченн¤ запов≥ту може бути зд≥йснене п≥сл¤ в≥дкритт¤ спадщини самими спадкоЇмц¤ми.
2. ” раз≥ спору м≥ж спадкоЇмц¤ми тлумаченн¤ запов≥ту зд≥йснюЇтьс¤ судом в≥дпов≥дно до статт≥ 213 цього одексу.
1. «апов≥т, складений особою, ¤ка не мала на це права, а також запов≥т, складений з порушенн¤м вимог щодо його форми та посв≥дченн¤, Ї н≥кчемним.
2. «а позовом за≥нтересованоњ особи суд визнаЇ запов≥т нед≥йсним, ¤кщо буде встановлено, що волеви¤вленн¤ запов≥дача не було в≥льним ≥ не в≥дпов≥дало його вол≥.
3. Ќед≥йсн≥сть окремого розпор¤дженн¤, що м≥ститьс¤ у запов≥т≥, не маЇ насл≥дком нед≥йсност≥ ≥ншоњ його частини.
4. ” раз≥ нед≥йсност≥ запов≥ту спадкоЇмець, ¤кий за цим запов≥том був позбавлений права на спадкуванн¤, одержуЇ право на спадкуванн¤ за законом на загальних п≥дставах.
1. —падкоЇмц≥ за законом одержують право на спадкуванн¤ почергово.
2. ожна наступна черга спадкоЇмц≥в за законом одержуЇ право на спадкуванн¤ у раз≥ в≥дсутност≥ спадкоЇмц≥в попередньоњ черги, усуненн¤ њх в≥д права на спадкуванн¤, неприйн¤тт¤ ними спадщини або в≥дмови в≥д њњ прийн¤тт¤, кр≥м випадк≥в, встановлених статтею 1259 цього одексу.
1. „ергов≥сть одержанн¤ спадкоЇмц¤ми за законом права на спадкуванн¤ може бути зм≥нена нотар≥ально посв≥дченим договором за≥нтересованих спадкоЇмц≥в, укладеним п≥сл¤ в≥дкритт¤ спадщини. ÷ей догов≥р не може порушити прав спадкоЇмц¤, ¤кий не бере у ньому участ≥, а також спадкоЇмц¤, ¤кий маЇ право на обов'¤зкову частку у спадщин≥.
2. ‘≥зична особа, ¤ка Ї спадкоЇмцем за законом наступних черг, може за р≥шенн¤м суду одержати право на спадкуванн¤ разом ≥з спадкоЇмц¤ми т≥Їњ черги, ¤ка маЇ право на спадкуванн¤, за умови, що вона прот¤гом тривалого часу оп≥кувалас¤, матер≥ально забезпечувала, надавала ≥ншу допомогу спадкодавцев≥, ¤кий через похилий в≥к, т¤жку хворобу або кал≥цтво був у безпорадному стан≥.
1. ” раз≥ спадкуванн¤ за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач ≥ його родич≥ - з другого, прир≥внюютьс¤ до родич≥в за походженн¤м.
2. ”синовлений та його нащадки не спадкують за законом п≥сл¤ смерт≥ батьк≥в усиновленого, ≥нших його родич≥в за походженн¤м по висх≥дн≥й л≥н≥њ.
Ѕатьки усиновленого та ≥нш≥ його родич≥ за походженн¤м по висх≥дн≥й л≥н≥њ не спадкують за законом п≥сл¤ смерт≥ усиновленого та його нащадк≥в.
3. якщо за р≥шенн¤м суду про усиновленн¤ збережений правовий зв'¤зок м≥ж усиновленим та його бабою, д≥дом, братом та сестрою за походженн¤м, то у раз≥ смерт≥ його баби, д≥да за походженн¤м усиновлений маЇ право на спадкуванн¤ за правом представленн¤, а у раз≥ смерт≥ його брата, сестри за походженн¤м - маЇ право на спадкуванн¤ ¤к спадкоЇмець другоњ черги.
” раз≥ смерт≥ усиновленого його баба, д≥д, брат, сестра за походженн¤м, з ¤кими був збережений правовий зв'¤зок, спадкують на загальних п≥дставах.
1. ” першу чергу право на спадкуванн¤ за законом мають д≥ти спадкодавц¤, у тому числ≥ зачат≥ за житт¤ спадкодавц¤ та народжен≥ п≥сл¤ його смерт≥, той з подружж¤, ¤кий його пережив, та батьки.
1. ” другу чергу право на спадкуванн¤ за законом мають р≥дн≥ брати та сестри спадкодавц¤, його баба та д≥д ¤к з боку батька, так ≥ з боку матер≥.
1. ” третю чергу право на спадкуванн¤ за законом мають р≥дн≥ д¤дько та т≥тка спадкодавц¤.
1. ” четверту чергу право на спадкуванн¤ за законом мають особи, ¤к≥ проживали з≥ спадкодавцем одн≥Їю с≥м'Їю не менш ¤к п'¤ть рок≥в до часу в≥дкритт¤ спадщини.
1. ” п'¤ту чергу право на спадкуванн¤ за законом мають ≥нш≥ родич≥ спадкодавц¤ до шостого ступен¤ спор≥дненн¤ включно, причому родич≥ ближчого ступен¤ спор≥дненн¤ усувають в≥д права спадкуванн¤ родич≥в подальшого ступен¤ спор≥дненн¤.
—туп≥нь спор≥дненн¤ визначаЇтьс¤ за числом народжень, що в≥ддал¤ють родича в≥д спадкодавц¤. Ќародженн¤ самого спадкодавц¤ не входить до цього числа.
2. ” п'¤ту чергу право на спадкуванн¤ за законом одержують утриманц≥ спадкодавц¤, ¤к≥ не були членами його с≥м'њ.
”триманцем вважаЇтьс¤ неповнол≥тн¤ або непрацездатна особа, ¤ка не була членом с≥м'њ спадкодавц¤, але не менш ¤к п'¤ть рок≥в одержувала в≥д нього матер≥альну допомогу, що була дл¤ нењ Їдиним або основним джерелом засоб≥в до ≥снуванн¤.
1. ¬нуки, правнуки спадкодавц¤ спадкують ту частку спадщини, ¤ка належала б за законом њхн≥м матер≥, батьков≥, баб≥, д≥дов≥, ¤кби вони були живими на час в≥дкритт¤ спадщини.
2. ѕрабаба, прад≥д спадкують ту частку спадщини, ¤ка б належала за законом њхн≥м д≥т¤м (баб≥, д≥дов≥ спадкодавц¤), ¤кби вони були живими на час в≥дкритт¤ спадщини.
3. ѕлем≥нники спадкодавц¤ спадкують ту частку спадщини, ¤ка належала б за законом њхн≥м матер≥, батьков≥ (сестр≥, братов≥ спадкодавц¤), ¤кби вони були живими на час в≥дкритт¤ спадщини.
4. ƒвоюр≥дн≥ брати та сестри спадкодавц¤ спадкують ту частку спадщини, ¤ка належала б за законом њхн≥м матер≥, батьков≥ (т≥тц≥, д¤дьков≥ спадкодавц¤), ¤кби вони були живими на час в≥дкритт¤ спадщини.
5. якщо спадкуванн¤ за правом представленн¤ зд≥йснюЇтьс¤ к≥лькома особами, частка њхнього померлого родича д≥литьс¤ м≥ж ними пор≥вну.
6. ѕри спадкуванн≥ по пр¤м≥й низх≥дн≥й л≥н≥њ право представленн¤ д≥Ї без обмеженн¤ ступен¤ спор≥дненн¤.
1. „астки у спадщин≥ кожного ≥з спадкоЇмц≥в за законом Ї р≥вними.
2. —падкоЇмц≥ за усною угодою м≥ж собою, ¤кщо це стосуЇтьс¤ рухомого майна, можуть зм≥нити розм≥р частки у спадщин≥ когось ≥з них.
3. —падкоЇмц≥ за письмовою угодою м≥ж собою, посв≥дченою нотар≥усом, ¤кщо це стосуЇтьс¤ нерухомого майна або транспортних засоб≥в, можуть зм≥нити розм≥р частки у спадщин≥ когось ≥з них.
1. —падкоЇмець за запов≥том чи за законом маЇ право прийн¤ти спадщину або не прийн¤ти њњ.
2. Ќе допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ спадщини з умовою чи ≥з застереженн¤м.
3. —падкоЇмець, ¤кий пост≥йно проживав разом ≥з спадкодавцем на час в≥дкритт¤ спадщини, вважаЇтьс¤ таким, що прийн¤в спадщину, ¤кщо прот¤гом строку, встановленого статтею 1270 цього одексу, в≥н не за¤вив про в≥дмову в≥д нењ.
4. ћалол≥тн¤, неповнол≥тн¤, нед≥Їздатна особа, а також особа, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, вважаютьс¤ такими, що прийн¤ли спадщину, кр≥м випадк≥в, встановлених частинами другою - четвертою статт≥ 1273 цього одексу.
5. Ќезалежно в≥д часу прийн¤тт¤ спадщини вона належить спадкоЇмцев≥ з часу в≥дкритт¤ спадщини.
1. —падкоЇмець, ¤кий бажаЇ прийн¤ти спадщину, але на час в≥дкритт¤ спадщини не проживав пост≥йно ≥з спадкодавцем, маЇ подати до нотар≥альноњ контори за¤ву про прийн¤тт¤ спадщини.
2. «а¤ва про прийн¤тт¤ спадщини подаЇтьс¤ спадкоЇмцем особисто.
3. ќсоба, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, маЇ право подати за¤ву про прийн¤тт¤ спадщини без згоди своњх батьк≥в або п≥клувальника.
4. «а¤ву про прийн¤тт¤ спадщини в≥д ≥мен≥ малол≥тньоњ, нед≥Їздатноњ особи подають њњ батьки (усиновлювач≥), оп≥кун.
5. ќсоба, ¤ка подала за¤ву про прийн¤тт¤ спадщини, може в≥дкликати њњ прот¤гом строку, встановленого дл¤ прийн¤тт¤ спадщини.
1. ƒл¤ прийн¤тт¤ спадщини встановлюЇтьс¤ строк у ш≥сть м≥с¤ц≥в, ¤кий починаЇтьс¤ з часу в≥дкритт¤ спадщини.
2. якщо виникненн¤ у особи права на спадкуванн¤ залежить в≥д неприйн¤тт¤ спадщини або в≥дмови в≥д њњ прийн¤тт¤ ≥ншими спадкоЇмц¤ми, строк дл¤ прийн¤тт¤ нею спадщини встановлюЇтьс¤ у три м≥с¤ц≥ з моменту неприйн¤тт¤ ≥ншими спадкоЇмц¤ми спадщини або в≥дмови в≥д њњ прийн¤тт¤.
якщо строк, що залишивс¤, менший ¤к три м≥с¤ц≥, в≥н продовжуЇтьс¤ до трьох м≥с¤ц≥в.
1. якщо прот¤гом шести м≥с¤ц≥в з часу в≥дкритт¤ спадщини в≥дказоодержувач не в≥дмовивс¤ в≥д запов≥дального в≥дказу, вважаЇтьс¤, що в≥н його прийн¤в.
1. якщо спадкоЇмець прот¤гом строку, встановленого статтею 1270 цього одексу, не подав за¤ву про прийн¤тт¤ спадщини, в≥н вважаЇтьс¤ таким, що не прийн¤в њњ.
2. «а письмовою згодою спадкоЇмц≥в, ¤к≥ прийн¤ли спадщину, спадкоЇмець, ¤кий пропустив строк дл¤ прийн¤тт¤ спадщини, може подати за¤ву про прийн¤тт¤ спадщини до нотар≥альноњ контори за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини.
3. «а позовом спадкоЇмц¤, ¤кий пропустив строк дл¤ прийн¤тт¤ спадщини з поважноњ причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатн≥й дл¤ поданн¤ ним за¤ви про прийн¤тт¤ спадщини.
1. —падкоЇмець за запов≥том або за законом може в≥дмовитис¤ в≥д прийн¤тт¤ спадщини прот¤гом строку, встановленого статтею 1270 цього одексу. «а¤ва про в≥дмову в≥д прийн¤тт¤ спадщини подаЇтьс¤ до нотар≥альноњ контори за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини.
2. ‘≥зична особа, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, може в≥дмовитис¤ в≥д прийн¤тт¤ спадщини за згодою п≥клувальника ≥ органу оп≥ки та п≥клуванн¤.
3. Ќеповнол≥тн¤ особа в≥ком в≥д чотирнадц¤ти до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в може в≥дмовитис¤ в≥д прийн¤тт¤ спадщини за згодою батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника ≥ органу оп≥ки та п≥клуванн¤.
4. Ѕатьки (усиновлювач≥), оп≥кун можуть в≥дмовитис¤ в≥д прийн¤тт¤ спадщини, належноњ малол≥тн≥й, нед≥Їздатн≥й особ≥, лише з дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤.
5. ¬≥дмова в≥д прийн¤тт¤ спадщини Ї безумовною ≥ беззастережною.
6. ¬≥дмова в≥д прийн¤тт¤ спадщини може бути в≥дкликана прот¤гом строку, встановленого дл¤ њњ прийн¤тт¤.
1. —падкоЇмець за запов≥том маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д прийн¤тт¤ спадщини на користь ≥ншого спадкоЇмц¤ за запов≥том.
2. —падкоЇмець за законом маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д прийн¤тт¤ спадщини на користь будь-кого ≥з спадкоЇмц≥в за законом незалежно в≥д черги.
3. —падкоЇмець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д частки у спадщин≥ спадкоЇмц¤, ¤кий в≥дмовивс¤ в≥д спадщини на його користь.
4. якщо запов≥дач п≥дпризначив спадкоЇмц¤, особа, на ≥м'¤ ¤коњ складений запов≥т, може в≥дмовитис¤ в≥д спадщини лише на користь особи, ¤ка Ї п≥дпризначеним спадкоЇмцем.
5. ¬≥дмова в≥д прийн¤тт¤ спадщини може бути визнана судом нед≥йсною з п≥дстав, встановлених статт¤ми 225, 229 - 231 ≥ 233 цього одексу.
1. якщо в≥д прийн¤тт¤ спадщини в≥дмовивс¤ один ≥з спадкоЇмц≥в за запов≥том, частка у спадщин≥, ¤ку в≥н мав право прийн¤ти, переходить до ≥нших спадкоЇмц≥в за запов≥том ≥ розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж ними пор≥вну.
2. якщо в≥д прийн¤тт¤ спадщини в≥дмовивс¤ один ≥з спадкоЇмц≥в за законом з т≥Їњ черги, ¤ка маЇ право на спадкуванн¤, частка у спадщин≥, ¤ку в≥н мав право прийн¤ти, переходить до ≥нших спадкоЇмц≥в за законом т≥Їњ ж черги ≥ розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж ними пор≥вну.
3. ѕоложенн¤ ц≥Їњ статт≥ не застосовуютьс¤, ¤кщо спадкоЇмець в≥дмовивс¤ в≥д прийн¤тт¤ спадщини на користь ≥ншого спадкоЇмц¤, а також коли запов≥дач п≥дпризначив ≥ншого спадкоЇмц¤.
4. якщо на спадкоЇмц¤ за запов≥том, ¤кий в≥дмовивс¤ в≥д прийн¤тт¤ спадщини, було покладено запов≥дальний в≥дказ, обов'¤зок за запов≥дальним в≥дказом переходить до ≥нших спадкоЇмц≥в за запов≥том, ¤к≥ прийн¤ли спадщину, ≥ розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж ними пор≥вну.
5. ¬≥дмова спадкоЇмц¤ за запов≥том в≥д прийн¤тт¤ спадщини не позбавл¤Ї його права на спадкуванн¤ за законом.
1. якщо спадкоЇмець за запов≥том або за законом помер п≥сл¤ в≥дкритт¤ спадщини ≥ не встиг њњ прийн¤ти, право на прийн¤тт¤ належноњ йому частки спадщини, кр≥м права на прийн¤тт¤ обов'¤зковоњ частки у спадщин≥, переходить до його спадкоЇмц≥в (спадкова трансм≥с≥¤).
ѕраво на прийн¤тт¤ спадщини у цьому випадку зд≥йснюЇтьс¤ на загальних п≥дставах прот¤гом строку, що залишивс¤. якщо строк, що залишивс¤, менший ¤к три м≥с¤ц≥, в≥н подовжуЇтьс¤ до трьох м≥с¤ц≥в.
1. ” раз≥ в≥дсутност≥ спадкоЇмц≥в за запов≥том ≥ за законом, усуненн¤ њх в≥д права на спадкуванн¤, неприйн¤тт¤ ними спадщини, а також в≥дмови в≥д њњ прийн¤тт¤ суд визнаЇ спадщину в≥думерлою за за¤вою в≥дпов≥дного органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини.
2. «а¤ва про визнанн¤ спадщини в≥думерлою подаЇтьс¤ п≥сл¤ спливу одного року з часу в≥дкритт¤ спадщини.
3. —падщина, визнана судом в≥думерлою, переходить у власн≥сть територ≥альноњ громади за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини.
4. “еритор≥альна громада, ¤ка стала власником в≥думерлого майна, зобов'¤зана задовольнити вимоги кредитор≥в спадкодавц¤, що за¤влен≥ в≥дпов≥дно до статт≥ 1231 цього одексу.
5. —падщина, не прийн¤та спадкоЇмц¤ми, охорон¤Їтьс¤ до визнанн¤ њњ в≥думерлою в≥дпов≥дно до статт≥ 1283 цього одексу.
1. „астки кожного спадкоЇмц¤ у спадщин≥ Ї р≥вними, ¤кщо спадкодавець у запов≥т≥ сам не розпод≥лив спадщину м≥ж ними.
2. ожен ≥з спадкоЇмц≥в маЇ право на вид≥л його частки в натур≥.
1. —падкоЇмц≥, ¤к≥ прот¤гом не менш ¤к одного року до часу в≥дкритт¤ спадщини проживали разом ≥з спадкодавцем одн≥Їю с≥м'Їю, мають переважне право перед ≥ншими спадкоЇмц¤ми на вид≥л њм у натур≥ предмет≥в звичайноњ домашньоњ обстановки та вжитку в розм≥р≥ частки у спадщин≥, ¤ка њм належить.
2. —падкоЇмц≥, ¤к≥ разом ≥з спадкодавцем були сп≥ввласниками майна, мають переважне право перед ≥ншими спадкоЇмц¤ми на вид≥л њм у натур≥ цього майна, у межах њхньоњ частки у спадщин≥, ¤кщо це не порушуЇ ≥нтерес≥в ≥нших спадкоЇмц≥в, що мають ≥стотне значенн¤.
1. якщо п≥сл¤ спливу строку дл¤ прийн¤тт¤ спадщини ≥ п≥сл¤ розпод≥лу њњ м≥ж спадкоЇмц¤ми спадщину прийн¤ли ≥нш≥ спадкоЇмц≥ (частини друга ≥ трет¤ статт≥ 1272 цього одексу), вона п≥дл¤гаЇ перерозпод≥лу м≥ж ними.
“ак≥ спадкоЇмц≥ мають право вимагати переданн¤ њм у натур≥ частини майна, ¤ке збереглос¤, або сплати грошовоњ компенсац≥њ.
2. якщо майно, на ¤ке претендуЇ спадкоЇмець, що пропустив строк дл¤ прийн¤тт¤ спадщини, перейшло ¤к в≥думерле до територ≥альноњ громади ≥ збереглос¤, спадкоЇмець маЇ право вимагати його переданн¤ в натур≥. ” раз≥ його продажу спадкоЇмець маЇ право на грошову компенсац≥ю.
1. —падкоЇмц≥ зобов'¤зан≥ пов≥домити кредитора спадкодавц¤ про в≥дкритт¤ спадщини, ¤кщо њм в≥домо про його борги.
2. редиторов≥ спадкодавц¤ належить прот¤гом шести м≥с¤ц≥в в≥д дн¤, коли в≥н д≥знавс¤ або м≥г д≥знатис¤ про в≥дкритт¤ спадщини, пред'¤вити своњ вимоги до спадкоЇмц≥в, ¤к≥ прийн¤ли спадщину, незалежно в≥д настанн¤ строку вимоги.
3. якщо кредитор спадкодавц¤ не знав ≥ не м≥г знати про в≥дкритт¤ спадщини, в≥н маЇ право пред'¤вити своњ вимоги до спадкоЇмц≥в, ¤к≥ прийн¤ли спадщину, прот¤гом одного року в≥д настанн¤ строку вимоги.
4. редитор спадкодавц¤, ¤кий не пред'¤вив вимоги до спадкоЇмц≥в, що прийн¤ли спадщину, у строки, встановлен≥ частинами другою ≥ третьою ц≥Їњ статт≥, позбавл¤Їтьс¤ права вимоги.
1. —падкоЇмц≥ зобов'¤зан≥ задовольнити вимоги кредитора повн≥стю, але в межах вартост≥ майна, одержаного у спадщину. ожен ≥з спадкоЇмц≥в зобов'¤заний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розм≥р≥, ¤кий в≥дпов≥даЇ його частц≥ у спадщин≥.
2. ¬имоги кредитора спадкоЇмц≥ зобов'¤зан≥ задовольнити шл¤хом одноразового платежу, ¤кщо домовлен≥стю м≥ж спадкоЇмц¤ми та кредитором ≥нше не встановлено.
” раз≥ в≥дмови в≥д одноразового платежу суд за позовом кредитора накладаЇ ст¤гненн¤ на майно, ¤ке було передане спадкоЇмц¤м у натур≥.
1. ќхорона спадкового майна зд≥йснюЇтьс¤ в ≥нтересах спадкоЇмц≥в, в≥дказоодержувач≥в та кредитор≥в спадкодавц¤ з метою збереженн¤ його до прийн¤тт¤ спадщини спадкоЇмц¤ми.
2. Ќотар≥ус за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини, а в населених пунктах, де немаЇ нотар≥уса, - в≥дпов≥дн≥ органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ з власноњ ≥н≥ц≥ативи або за за¤вою спадкоЇмц≥в вживають заход≥в щодо охорони спадкового майна.
3. ќхорона спадкового майна триваЇ до зак≥нченн¤ строку, встановленого дл¤ прийн¤тт¤ спадщини.
4. ¬итрати на охорону спадкового майна в≥дшкодовуютьс¤ спадкоЇмц¤ми в≥дпов≥дно до њхньоњ частки у спадщин≥.
1. якщо спадкуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ не лише за запов≥том, а й за законом, виконавець запов≥ту, ¤кого призначив спадкодавець, вживаЇ заход≥в щодо охорони вс≥Їњ спадщини.
2. —падкоЇмц≥ за законом мають право призначити ≥ншу особу, ¤ка вживатиме заход≥в щодо охорони частини спадщини, що спадкуЇтьс¤ за законом.
1. якщо у склад≥ спадщини Ї майно, ¤ке потребуЇ утриманн¤, догл¤ду, вчиненн¤ ≥нших фактичних чи юридичних д≥й дл¤ п≥дтриманн¤ його в належному стан≥, нотар≥ус, а в населених пунктах, де немаЇ нотар≥уса, - в≥дпов≥дний орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤, у раз≥ в≥дсутност≥ спадкоЇмц≥в або виконавц¤ запов≥ту укладають догов≥р на управл≥нн¤ спадщиною з ≥ншою особою.
2. ќсоба, ¤ка управл¤Ї спадщиною, маЇ право на вчиненн¤ будь-¤ких необх≥дних д≥й, спр¤мованих на збереженн¤ спадщини до з'¤вленн¤ спадкоЇмц≥в або до прийн¤тт¤ спадщини.
3. ќсоба, ¤ка управл¤Ї спадщиною, маЇ право на плату за виконанн¤ своњх повноважень.
1. «апов≥дач може доручити виконанн¤ запов≥ту ф≥зичн≥й особ≥ з повною цив≥льною д≥Їздатн≥стю або юридичн≥й особ≥ (виконавцев≥ запов≥ту).
2. якщо запов≥т складено на користь к≥лькох ос≥б, виконанн¤ запов≥ту може бути доручено будь-кому з них.
3. якщо запов≥т складено на користь одн≥Їњ особи, виконанн¤ запов≥ту може бути покладено на особу, ¤ка не Ї спадкоЇмцем за запов≥том.
1. —падкоЇмц≥ мають право пред'¤вити позов про усуненн¤ виконавц¤ запов≥ту, призначеного запов≥дачем, в≥д виконанн¤ ним своњх повноважень, ¤кщо в≥н не може забезпечити виконанн¤ вол≥ запов≥дача.
2. якщо запов≥дач не призначив виконавц¤ запов≥ту або ¤кщо особа, ¤ка була ним призначена, в≥дмовилас¤ в≥д виконанн¤ запов≥ту або була усунена в≥д виконанн¤ запов≥ту, спадкоЇмц≥ мають право обрати виконавц¤ з числа спадкоЇмц≥в або призначити виконавцем запов≥ту ≥ншу особу.
3. якщо спадкоЇмц≥ не можуть дос¤гти згоди щодо призначенн¤ виконавц¤ запов≥ту, в≥н на вимогу одного ≥з них може бути призначений судом.
1. ¬иконавець запов≥ту може бути призначений нотар≥усом за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини, ¤кщо запов≥дач не призначив виконавц¤ запов≥ту або ¤кщо виконавець запов≥ту в≥дмовивс¤ в≥д виконанн¤ запов≥ту чи був усунений в≥д його виконанн¤ ≥ ¤кщо цього потребують ≥нтереси спадкоЇмц≥в.
1. ќсоба може бути призначена виконавцем запов≥ту лише за њњ згодою.
2. «года особи бути виконавцем запов≥ту може бути виражена на текст≥ самого запов≥ту або додана до нього.
3. ќсоба може подати до нотар≥уса за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини за¤ву про згоду бути виконавцем запов≥ту п≥сл¤ в≥дкритт¤ спадщини.
1. ¬иконавець запов≥ту зобов'¤заний:
1) вжити заход≥в щодо охорони спадкового майна;
2) вжити заход≥в щодо пов≥домленн¤ спадкоЇмц≥в, в≥дказоодержувач≥в, кредитор≥в про в≥дкритт¤ спадщини;
3) вимагати в≥д боржник≥в спадкодавц¤ виконанн¤ ними своњх зобов'¤зань;
4) управл¤ти спадщиною;
5) забезпечити одержанн¤ кожним ≥з спадкоЇмц≥в частки спадщини, ¤ка визначена у запов≥т≥;
6) забезпечити одержанн¤ частки у спадщин≥ особами, ¤к≥ мають право на обов'¤зкову частку у спадщин≥.
2. ¬иконавець запов≥ту зобов'¤заний забезпечити виконанн¤ спадкоЇмц¤ми д≥й, до ¤ких вони були зобов'¤зан≥ запов≥том.
3. ѕовноваженн¤ виконавц¤ запов≥ту посв≥дчуютьс¤ документом, ¤кий видаЇтьс¤ нотар≥усом за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини.
1. «апов≥дач маЇ право визначити у запов≥т≥ те майно (в натур≥ або у грошах), ¤ке виконавець запов≥ту маЇ право одержати з≥ складу спадщини ¤к плату за виконанн¤ своњх повноважень.
2. якщо розм≥р плати не визначений запов≥дачем, в≥н може бути визначений за домовлен≥стю виконавц¤ запов≥ту та спадкоЇмц≥в, а в раз≥ спору - судом.
3. ¬иконавець запов≥ту маЇ право вимагати в≥д спадкоЇмц≥в в≥дшкодуванн¤ тих витрат, ¤к≥ були ним зроблен≥ дл¤ охорони спадщини, управл≥нн¤ нею та виконанн¤ запов≥ту.
1. —падкоЇмц≥ мають право контролювати д≥њ виконавц¤ запов≥ту.
2. якщо спадкоЇмц¤ми Ї малол≥тн≥, неповнол≥тн≥, нед≥Їздатн≥ особи або особи, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤ких обмежена, контроль за виконанн¤м запов≥ту зд≥йснюють батьки (усиновлювач≥), оп≥куни, п≥клувальники, а також орган оп≥ки та п≥клуванн¤.
3. «а вимогою ос≥б, визначених частинами першою ≥ другою ц≥Їњ статт≥, виконавець запов≥ту повинен зв≥тувати про д≥њ, ¤к≥ були ним вчинен≥ щодо виконанн¤ запов≥ту.
4. ѕ≥сл¤ виконанн¤ запов≥ту виконавець запов≥ту подаЇ спадкоЇмц¤м або њхн≥м законним представникам зв≥т про виконанн¤ своњх повноважень.
1. —падкоЇмц≥, њхн≥ законн≥ представники, а також орган оп≥ки та п≥клуванн¤ мають право оскаржити до суду д≥њ виконавц¤ запов≥ту, ¤кщо вони не в≥дпов≥дають цьому одексу, ≥ншим законам, порушують ≥нтереси спадкоЇмц≥в.
2. ƒо вимог про визнанн¤ неправом≥рними д≥й виконавц¤ запов≥ту застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к.
1. ѕовноваженн¤ виконавц¤ запов≥ту тривають до повного зд≥йсненн¤ вол≥ спадкодавц¤, ¤ка виражена у запов≥т≥.
2. „инн≥сть повноважень виконавц¤ запов≥ту припин¤Їтьс¤ нотар≥усом за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини за погодженн¤м ≥з спадкоЇмц¤ми та в≥дказоодержувачами.
3. ѕ≥сл¤ припиненн¤ повноважень виконавець запов≥ту повинен повернути нотар≥усов≥ документ, ¤кий був йому виданий (частина трет¤ статт≥ 1290 цього одексу).
4. ” раз≥ неповерненн¤ виконавцем запов≥ту документа, ¤кий засв≥дчував його повноваженн¤, спадкоЇмц≥ мають право витребувати документ, а також вимагати в≥дшкодуванн¤ завданих њм збитк≥в.
1. ¬иконавець запов≥ту, незалежно в≥д того, ким його було призначено, маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д зд≥йсненн¤ своњх повноважень.
2. ¬иконавець запов≥ту зобов'¤заний негайно пов≥домити спадкоЇмц≥в, а також ≥нших ос≥б, щодо ¤ких в≥н повинен був вчинити певн≥ д≥њ, про в≥дмову в≥д зд≥йсненн¤ своњх повноважень.
3. ¬иконавець запов≥ту не може в≥дмовитис¤ в≥д зд≥йсненн¤ своњх повноважень у раз≥ необх≥дност≥ вчиненн¤ нев≥дкладних д≥й, звол≥канн¤ з ¤кими загрожуЇ завданн¤м збитк≥в спадкоЇмц¤м.
4. ¬иконавець запов≥ту в≥дпов≥даЇ перед спадкоЇмц¤ми за збитки, що були њм завдан≥ у зв'¤зку з невиконанн¤м вимог, встановлених у частинах друг≥й та трет≥й ц≥Їњ статт≥.
1. —падкоЇмець, ¤кий прийн¤в спадщину, може одержати св≥доцтво про право на спадщину.
2. якщо спадщину прийн¤ло к≥лька спадкоЇмц≥в, св≥доцтво про право на спадщину видаЇтьс¤ кожному з них ≥з визначенн¤м ≥мен≥ та часток у спадщин≥ ≥нших спадкоЇмц≥в.
3. ¬≥дсутн≥сть св≥доцтва про право на спадщину не позбавл¤Ї спадкоЇмц¤ права на спадщину.
1. —падкоЇмець, ¤кий прийн¤в спадщину, у склад≥ ¤коњ Ї нерухоме майно, зобов'¤заний звернутис¤ до нотар≥уса за видачею йому св≥доцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
2. якщо спадщину прийн¤ло к≥лька спадкоЇмц≥в, св≥доцтво про право на спадщину видаЇтьс¤ на ≥м'¤ кожного з них, ≥з зазначенн¤м ≥мен≥ та частки у спадщин≥ ≥нших спадкоЇмц≥в.
1. —в≥доцтво про право на спадщину видаЇтьс¤ спадкоЇмц¤м п≥сл¤ зак≥нченн¤ шести м≥с¤ц≥в з часу в≥дкритт¤ спадщини.
2. якщо запов≥т складено на користь зачатоњ, але ще не народженоњ дитини, видача св≥доцтва про право на спадщину ≥ розпод≥л спадщини м≥ж ус≥ма спадкоЇмц¤ми може в≥дбутис¤ лише п≥сл¤ народженн¤ дитини.
ѕоложенн¤ абзацу першого ц≥Їњ частини застосовуЇтьс¤ також щодо дитини, зачатоњ за житт¤ спадкодавц¤, але народженоњ п≥сл¤ його смерт≥, у раз≥ спадкуванн¤ за законом.
3. ƒо зак≥нченн¤ строку на прийн¤тт¤ спадщини нотар≥ус може видати спадкоЇмцев≥ дозв≥л на одержанн¤ частини вкладу спадкодавц¤ у банку (ф≥нансов≥й установ≥), ¤кщо це викликано обставинами, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.
1. якщо у склад≥ спадщини, ¤ку прийн¤в спадкоЇмець, Ї нерухоме майно, спадкоЇмець зобов'¤заний зареЇструвати право на спадщину в органах, ¤к≥ зд≥йснюють державну реЇстрац≥ю нерухомого майна (статт¤ 182 цього одексу).
2. ѕраво власност≥ на нерухоме майно виникаЇ у спадкоЇмц¤ з моменту державноњ реЇстрац≥њ цього майна.
1. «а згодою вс≥х спадкоЇмц≥в, ¤к≥ прийн¤ли спадщину, нотар≥ус за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини може внести зм≥ни до св≥доцтва про право на спадщину.
2. Ќа вимогу одного ≥з спадкоЇмц≥в за р≥шенн¤м суду можуть бути внесен≥ зм≥ни до св≥доцтва про право на спадщину.
3. ” випадках, встановлених частинами першою ≥ другою ц≥Їњ статт≥, нотар≥ус видаЇ спадкоЇмц¤м нов≥ св≥доцтва про право на спадщину.
1. —в≥доцтво про право на спадщину визнаЇтьс¤ нед≥йсним за р≥шенн¤м суду, ¤кщо буде встановлено, що особа, ¤к≥й воно видане, не мала права на спадкуванн¤, а також в ≥нших випадках, встановлених законом.
1. «а спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'¤зуЇтьс¤ виконувати розпор¤дженн¤ другоњ сторони (в≥дчужувача) ≥ в раз≥ його смерт≥ набуваЇ право власност≥ на майно в≥дчужувача.
1. ¬≥дчужувачем у спадковому договор≥ може бути подружж¤, один ≥з подружж¤ або ≥нша особа.
2. Ќабувачем у спадковому договор≥ може бути ф≥зична або юридична особа.
1. —падковий догов≥р укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.
1. Ќабувач у спадковому договор≥ може бути зобов'¤заний вчинити певну д≥ю майнового або немайнового характеру до в≥дкритт¤ спадщини або п≥сл¤ њњ в≥дкритт¤.
1. ѕредметом спадкового договору може бути майно, ¤ке належить подружжю на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥, а також майно, ¤ке Ї особистою власн≥стю будь-кого з подружж¤.
2. —падковим договором може бути встановлено, що в раз≥ смерт≥ одного з подружж¤ спадщина переходить до другого, а в раз≥ смерт≥ другого з подружж¤ його майно переходить до набувача за договором.
1. Ќа майно, визначене у спадковому договор≥, нотар≥ус, ¤кий посв≥дчив цей догов≥р, накладаЇ заборону в≥дчуженн¤.
2. «апов≥т, ¤кий в≥дчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договор≥, Ї н≥кчемним.
3. ¬≥дчужувач маЇ право призначити особу, ¤ка буде зд≥йснювати контроль за виконанн¤м спадкового договору п≥сл¤ його смерт≥.
” раз≥ в≥дсутност≥ такоњ особи контроль за виконанн¤м спадкового договору зд≥йснюЇ нотар≥ус за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини.
1. —падковий догов≥р може бути роз≥рвано судом на вимогу в≥дчужувача у раз≥ невиконанн¤ набувачем його розпор¤джень.
2. —падковий догов≥р може бути роз≥рвано судом на вимогу набувача у раз≥ неможливост≥ виконанн¤ ним розпор¤джень в≥дчужувача.
1. ÷ей одекс набираЇ чинност≥ з 1 с≥чн¤ 2004 року.
2. ¬изнати такими, що втратили чинн≥сть з 1 с≥чн¤ 2004 року:
÷ив≥льний кодекс ”крањнськоњ –—– в≥д 18 липн¤ 1963 року, ≥з зм≥нами, внесеними до нього;
«акон ”крањнськоњ –—– "ѕро затвердженн¤ ÷ив≥льного кодексу ”крањнськоњ –—–" (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”–—–, 1963 р., N 30, ст. 463);
статт≥ 2 - 7, 12, 13, 16 ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– в≥д 9 грудн¤ 1963 року "ѕро пор¤док введенн¤ в д≥ю ÷ив≥льного ≥ ÷ив≥льного процесуального кодекс≥в ”крањнськоњ –—–" (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”–—–, 1963 р., N 51, ст. 731; 1985 р., N 23, ст. 542; ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, 1993 р., N 3, ст. 15).
3. аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни до 1 кв≥тн¤ 2003 року п≥дготувати та подати на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни:
перел≥к законодавчих акт≥в (њх окремих положень), ¤к≥ мають бути визнан≥ такими, що втратили чинн≥сть, та перел≥к законодавчих акт≥в, до ¤ких сл≥д внести зм≥ни, у зв'¤зку з набранн¤м чинност≥ цим одексом;
проект закону про м≥жнародне приватне право та проекти ≥нших закон≥в, необх≥дн≥сть прийн¤тт¤ ¤ких випливаЇ ≥з цього одексу.
4. ÷ив≥льний кодекс ”крањни застосовуЇтьс¤ до цив≥льних в≥дносин, що виникли п≥сл¤ набранн¤ ним чинност≥.
ўодо цив≥льних в≥дносин, ¤к≥ виникли до набранн¤ чинност≥ ÷ив≥льним кодексом ”крањни, положенн¤ цього одексу застосовуютьс¤ до тих прав ≥ обов'¤зк≥в, що виникли або продовжують ≥снувати п≥сл¤ набранн¤ ним чинност≥.
5. ѕравила книги шостоњ ÷ив≥льного кодексу ”крањни застосовуютьс¤ також до спадщини, ¤ка в≥дкрилас¤, але не була прийн¤та н≥ким ≥з спадкоЇмц≥в до набранн¤ чинност≥ цим одексом.
ѕравила статт≥ 1277 ÷ив≥льного кодексу ”крањни про в≥думерле майно застосовуютьс¤ також до спадщини, в≥д дн¤ в≥дкритт¤ ¤коњ до набранн¤ чинност≥ цим одексом спливло не менше одного року.
6. ѕравила ÷ив≥льного кодексу ”крањни про позовну давн≥сть застосовуютьс¤ до позов≥в, строк пред'¤вленн¤ ¤ких, встановлений законодавством, що д≥¤ло ран≥ше, не сплив до набранн¤ чинност≥ цим одексом.
7. ƒо позов≥в про визнанн¤ заперечуваного правочину нед≥йсним ≥ про застосуванн¤ насл≥дк≥в нед≥йсност≥ н≥кчемного правочину, право на пред'¤вленн¤ ¤кого виникло до 1 с≥чн¤ 2004 року, застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть, встановлена дл¤ в≥дпов≥дних позов≥в законодавством, що д≥¤ло ран≥ше.
8. ѕравила статт≥ 344 ÷ив≥льного кодексу ”крањни про набувальну давн≥сть поширюютьс¤ також на випадки, коли волод≥нн¤ майном почалос¤ за три роки до набранн¤ чинност≥ цим одексом.
9. ƒо договор≥в, що були укладен≥ до 1 с≥чн¤ 2004 року ≥ продовжують д≥¤ти п≥сл¤ набранн¤ чинност≥ ÷ив≥льним кодексом ”крањни, застосовуютьс¤ правила цього одексу щодо п≥дстав, пор¤дку ≥ насл≥дк≥в зм≥ни або роз≥рванн¤ договор≥в окремих вид≥в незалежно в≥д дати њх укладенн¤.
10. ѕравила ÷ив≥льного кодексу ”крањни про в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ договору застосовуютьс¤ в тих випадках, коли в≥дпов≥дн≥ порушенн¤ були допущен≥ п≥сл¤ набранн¤ чинност≥ цим одексом, кр≥м випадк≥в, коли в договорах, укладених до 1 с≥чн¤ 2004 року, була встановлена ≥нша в≥дпов≥дальн≥сть за так≥ порушенн¤.
11. —удов≥ провадженн¤ у справах про припиненн¤ права власност≥ на п≥дставах, що не встановлен≥ ÷ив≥льним кодексом ”крањни або ≥ншим законом, п≥дл¤гають припиненню.
”хвален≥, але не виконан≥ судов≥ р≥шенн¤ у таких справах примусовому виконанню не п≥дл¤гають.
јвтор проекта - —адовий “арас http://ukrlaws.narod.ru |