÷ив≥льний кодекс ”крањни
(зм≥нений ≥ доповнений законом в≥д 15 грудн¤ 2005 р.)

«м≥ст кодексу
 нига 1. «агальн≥ положенн¤
 нига 2. ќсобист≥ немайнов≥ права ф≥зичноњ особи
 нига 3. ѕраво власност≥ та ≥нш≥ речов≥ права
 нига 4. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥
 нига 5. «обов'¤зальне право
 нига 6. —падкове право
≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними
законами ”крањни
в≥д 19 червн¤ 2003 року N 980-IV, ќ¬”, 2003 р., N 30, ст. 1527,
в≥д 18 листопада 2003 року N 1255-IV, ќ¬”, 2003 р., N 52, ст.2734
N 1713-IV в≥д 12.05.2004 , ¬¬–, 2004, N 33-34, ст.403
N 2135-IV в≥д 02.11.2004 , ¬¬–, 2005, N 2, ст.37
N 2146-IV в≥д 03.11.2004 , ¬¬–, 2005, N 2, ст.39
N 2450-IV в≥д 03.03.2005 , ¬¬–, 2005, N 13, ст.234
N 2452-IV в≥д 03.03.2005 , ¬¬–, 2005, N 16, ст.257
N 2620-IV в≥д 02.06.2005 , ¬¬–, 2005, N 26, ст.352
N 2664-IV в≥д 16.06.2005 , ¬¬–, 2005, N 31, ст.420
N 2705-IV в≥д 23.06.2005 , ¬¬–, 2005, N 33, ст.427
N 2710-IV в≥д 23.06.2005 , ¬¬–, 2005, N 32, ст.423
N 2798-IV в≥д 06.09.2005 , ¬¬–, 2005, N 42, ст.464
N 3165-IV в≥д 01.12.2005 , ¬¬–, 2006, N 12, ст.102
N 3201-IV в≥д 15.12.2005 , ¬¬–, 2006, N 13, ст.110
N 3261-IV в≥д 22.12.2005
N 3348-IV в≥д 17.01.2006 )

 ниги: I II III IV V VI

 Ќ»√ј ѕ≈–Ўј
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

–ќ«ƒ≤Ћ I
ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

√лава 1
÷»¬≤Ћ№Ќ≈ «ј ќЌќƒј¬—“¬ќ ” –јѓЌ»

—татт¤ 1. ¬≥дносини, що регулюютьс¤ цив≥льним законодавством

1. ÷ив≥льним законодавством регулюютьс¤ особист≥ немайнов≥ та майнов≥ в≥дносини (цив≥льн≥ в≥дносини), заснован≥ на юридичн≥й р≥вност≥, в≥льному волеви¤вленн≥, майнов≥й самост≥йност≥ њх учасник≥в.

2. ƒо майнових в≥дносин, заснованих на адм≥н≥стративному або ≥ншому владному п≥дпор¤дкуванн≥ одн≥Їњ сторони друг≥й сторон≥, а також до податкових, бюджетних в≥дносин цив≥льне законодавство не застосовуЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

—татт¤ 2. ”часники цив≥льних в≥дносин

1. ”часниками цив≥льних в≥дносин Ї ф≥зичн≥ особи та юридичн≥ особи (дал≥ - особи).

2. ”часниками цив≥льних в≥дносин Ї: держава ”крањна, јвтономна –еспубл≥ка  рим, територ≥альн≥ громади, ≥ноземн≥ держави та ≥нш≥ суб'Їкти публ≥чного права.

—татт¤ 3. «агальн≥ засади цив≥льного законодавства

1. «агальними засадами цив≥льного законодавства Ї:

1) неприпустим≥сть свав≥льного втручанн¤ у сферу особистого житт¤ людини;

2) неприпустим≥сть позбавленн¤ права власност≥, кр≥м випадк≥в, встановлених  онституц≥Їю ”крањни та законом;

3) свобода договору;

4) свобода п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ка не заборонена законом;

5) судовий захист цив≥льного права та ≥нтересу;

6) справедлив≥сть, добросов≥сн≥сть та розумн≥сть.

—татт¤ 4. јкти цив≥льного законодавства ”крањни

1. ќснову цив≥льного законодавства ”крањни становить  онституц≥¤ ”крањни.

2. ќсновним актом цив≥льного законодавства ”крањни Ї ÷ив≥льний кодекс ”крањни.

јктами цив≥льного законодавства Ї також ≥нш≥ закони ”крањни, ¤к≥ приймаютьс¤ в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни та цього  одексу (дал≥ - закон).

якщо суб'Їкт права законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи подав до ¬ерховноњ –ади ”крањни проект закону, ¤кий регулюЇ цив≥льн≥ в≥дносини ≥накше, н≥ж цей  одекс, в≥н зобов'¤заний одночасно подати проект закону про внесенн¤ зм≥н до ÷ив≥льного кодексу ”крањни. ѕоданий законопроект розгл¤даЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни одночасно з в≥дпов≥дним проектом закону про внесенн¤ зм≥н до ÷ив≥льного кодексу ”крањни.

3. ÷ив≥льн≥ в≥дносини можуть регулюватись актами ѕрезидента ”крањни у випадках, встановлених  онституц≥Їю ”крањни.

4. јктами цив≥льного законодавства Ї також постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

якщо постанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни суперечить положенн¤м цього  одексу або ≥ншому закону, застосовуютьс¤ в≥дпов≥дн≥ положенн¤ цього  одексу або ≥ншого закону.

5. ≤нш≥ органи державноњ влади ”крањни, органи влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим можуть видавати нормативно-правов≥ акти, що регулюють цив≥льн≥ в≥дносини, лише у випадках ≥ в межах, встановлених  онституц≥Їю ”крањни та законом.

6. ÷ив≥льн≥ в≥дносини регулюютьс¤ однаково на вс≥й територ≥њ ”крањни.

—татт¤ 5. ƒ≥¤ акт≥в цив≥льного законодавства у час≥

1. јкти цив≥льного законодавства регулюють в≥дносини, ¤к≥ виникли з дн¤ набранн¤ ними чинност≥.

2. јкт цив≥льного законодавства не маЇ зворотноњ д≥њ у час≥, кр≥м випадк≥в, коли в≥н пом'¤кшуЇ або скасовуЇ цив≥льну в≥дпов≥дальн≥сть особи.

3. якщо цив≥льн≥ в≥дносини виникли ран≥ше ≥ регулювалис¤ актом цив≥льного законодавства, ¤кий втратив чинн≥сть, новий акт цив≥льного законодавства застосовуЇтьс¤ до прав та обов'¤зк≥в, що виникли з моменту набранн¤ ним чинност≥.

—татт¤ 6. јкти цив≥льного законодавства ≥ догов≥р

1. —торони мають право укласти догов≥р, ¤кий не передбачений актами цив≥льного законодавства, але в≥дпов≥даЇ загальним засадам цив≥льного законодавства.

2. —торони мають право врегулювати у договор≥, ¤кий передбачений актами цив≥льного законодавства, своњ в≥дносини, ¤к≥ не врегульован≥ цими актами.

3. —торони в договор≥ можуть в≥дступити в≥д положень акт≥в цив≥льного законодавства ≥ врегулювати своњ в≥дносини на власний розсуд.

—торони в договор≥ не можуть в≥дступити в≥д положень акт≥в цив≥льного законодавства, ¤кщо в цих актах пр¤мо вказано про це, а також у раз≥, ¤кщо обов'¤зков≥сть дл¤ стор≥н положень акт≥в цив≥льного законодавства випливаЇ з њх зм≥сту або ≥з сут≥ в≥дносин м≥ж сторонами.

4. ѕоложенн¤ частин першоњ, другоњ ≥ третьоњ ц≥Їњ статт≥ застосовуютьс¤ ≥ до односторонн≥х правочин≥в.

—татт¤ 7. «вичай

1. ÷ив≥льн≥ в≥дносини можуть регулюватис¤ звичаЇм, зокрема звичаЇм д≥лового обороту.

«вичаЇм Ї правило повед≥нки, ¤ке не встановлене актами цив≥льного законодавства, але Ї усталеним у певн≥й сфер≥ цив≥льних в≥дносин.

«вичай може бути заф≥ксований у в≥дпов≥дному документ≥.

2. «вичай, що суперечить договору або актам цив≥льного законодавства, у цив≥льних в≥дносинах не застосовуЇтьс¤.

—татт¤ 8. јналог≥¤

1. якщо цив≥льн≥ в≥дносини не врегульован≥ цим  одексом, ≥ншими актами цив≥льного законодавства або договором, вони регулюютьс¤ тими правовими нормами цього  одексу, ≥нших акт≥в цив≥льного законодавства, що регулюють под≥бн≥ за зм≥стом цив≥льн≥ в≥дносини (аналог≥¤ закону).

2. ” раз≥ неможливост≥ використати аналог≥ю закону дл¤ регулюванн¤ цив≥льних в≥дносин вони регулюютьс¤ в≥дпов≥дно до загальних засад цив≥льного законодавства (аналог≥¤ права).

—татт¤ 9. «астосуванн¤ ÷ив≥льного кодексу ”крањни до врегулюванн¤ в≥дносин у сферах господарюванн¤, використанн¤ природних ресурс≥в, охорони довк≥лл¤, а також до трудових та с≥мейних в≥дносин

1. ѕоложенн¤ цього  одексу застосовуютьс¤ до врегулюванн¤ в≥дносин, ¤к≥ виникають у сферах використанн¤ природних ресурс≥в та охорони довк≥лл¤, а також до трудових та с≥мейних в≥дносин, ¤кщо вони не врегульован≥ ≥ншими актами законодавства.

2. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ регулюванн¤ майнових в≥дносин у сфер≥ господарюванн¤.

—татт¤ 10. ћ≥жнародн≥ договори

1. „инний м≥жнародний догов≥р, ¤кий регулюЇ цив≥льн≥ в≥дносини, згода на обов'¤зков≥сть ¤кого надана ¬ерховною –адою ”крањни, Ї частиною нац≥онального цив≥льного законодавства ”крањни.

2. якщо у чинному м≥жнародному договор≥ ”крањни, укладеному у встановленому законом пор¤дку, м≥ст¤тьс¤ ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що встановлен≥ в≥дпов≥дним актом цив≥льного законодавства, застосовуютьс¤ правила в≥дпов≥дного м≥жнародного договору ”крањни.

√лава 2
ѕ≤ƒ—“ј¬» ¬»Ќ» Ќ≈ЌЌя ÷»¬≤Ћ№Ќ»’ ѕ–ј¬ “ј ќЅќ¬'я« ≤¬. «ƒ≤…—Ќ≈ЌЌя ÷»¬≤Ћ№Ќ»’ ѕ–ј¬ “ј ¬» ќЌјЌЌя ќЅќ¬'я« ≤¬

—татт¤ 11. ѕ≥дстави виникненн¤ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в

1. ÷ив≥льн≥ права та обов'¤зки виникають ≥з д≥й ос≥б, що передбачен≥ актами цив≥льного законодавства, а також ≥з д≥й ос≥б, що не передбачен≥ цими актами, але за аналог≥Їю породжують цив≥льн≥ права та обов'¤зки.

2. ѕ≥дставами виникненн¤ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в, зокрема, Ї:

1) договори та ≥нш≥ правочини;

2) створенн¤ л≥тературних, художн≥х твор≥в, винаход≥в та ≥нших результат≥в ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥;

3) завданн¤ майновоњ (матер≥альноњ) та моральноњ шкоди ≥нш≥й особ≥;

4) ≥нш≥ юридичн≥ факти.

3. ÷ив≥льн≥ права та обов'¤зки можуть виникати безпосередньо з акт≥в цив≥льного законодавства.

4. ” випадках, встановлених актами цив≥льного законодавства, цив≥льн≥ права та обов'¤зки виникають безпосередньо з акт≥в орган≥в державноњ влади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

5. ” випадках, встановлених актами цив≥льного законодавства, цив≥льн≥ права та обов'¤зки можуть виникати з р≥шенн¤ суду.

6. ” випадках, встановлених актами цив≥льного законодавства або договором, п≥дставою виникненн¤ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в може бути настанн¤ або ненастанн¤ певноњ под≥њ.

—татт¤ 12. «д≥йсненн¤ цив≥льних прав

1. ќсоба зд≥йснюЇ своњ цив≥льн≥ права в≥льно, на власний розсуд.

2. Ќезд≥йсненн¤ особою своњх цив≥льних прав не Ї п≥дставою дл¤ њх припиненн¤, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

3. ќсоба може в≥дмовитис¤ в≥д свого майнового права.

¬≥дмова в≥д права власност≥ на транспортн≥ засоби, тварин, нерухом≥ реч≥ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому актами цив≥льного законодавства.

4. ќсоба може за в≥дплатним або безв≥дплатним договором передати своЇ майнове право ≥нш≥й особ≥, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

5. якщо законом встановлен≥ правов≥ насл≥дки недобросов≥сного або нерозумного зд≥йсненн¤ особою свого права, вважаЇтьс¤, що повед≥нка особи Ї добросов≥сною та розумною, ¤кщо ≥нше не встановлено судом.

—татт¤ 13. ћеж≥ зд≥йсненн¤ цив≥льних прав

1. ÷ив≥льн≥ права особа зд≥йснюЇ у межах, наданих њй договором або актами цив≥льного законодавства.

2. ѕри зд≥йсненн≥ своњх прав особа зобов'¤зана утримуватис¤ в≥д д≥й, ¤к≥ могли б порушити права ≥нших ос≥б, завдати шкоди довк≥ллю або культурн≥й спадщин≥.

3. Ќе допускаютьс¤ д≥њ особи, що вчин¤ютьс¤ з нам≥ром завдати шкоди ≥нш≥й особ≥, а також зловживанн¤ правом в ≥нших формах.

4. ѕри зд≥йсненн≥ цив≥льних прав особа повинна додержуватис¤ моральних засад сусп≥льства.

5. Ќе допускаютьс¤ використанн¤ цив≥льних прав з метою неправом≥рного обмеженн¤ конкуренц≥њ, зловживанн¤ монопольним становищем на ринку, а також недобросов≥сна конкуренц≥¤.

6. ” раз≥ недодержанн¤ особою при зд≥йсненн≥ своњх прав вимог, ¤к≥ встановлен≥ частинами другою - п'¤тою ц≥Їњ статт≥, суд може зобов'¤зати њњ припинити зловживанн¤ своњми правами, а також застосувати ≥нш≥ насл≥дки, встановлен≥ законом.

—татт¤ 14. ¬иконанн¤ цив≥льних обов'¤зк≥в

1. ÷ив≥льн≥ обов'¤зки виконуютьс¤ у межах, встановлених договором або актом цив≥льного законодавства.

2. ќсоба не може бути примушена до д≥й, вчиненн¤ ¤ких не Ї обов'¤зковим дл¤ нењ.

3. ¬иконанн¤ цив≥льних обов'¤зк≥в забезпечуЇтьс¤ засобами заохоченн¤ та в≥дпов≥дальн≥стю, ¤к≥ встановлен≥ договором або актом цив≥льного законодавства.

4. ќсоба може бути зв≥льнена в≥д цив≥льного обов'¤зку або його виконанн¤ у випадках, встановлених договором або актами цив≥льного законодавства.

√лава 3
«ј’»—“ ÷»¬≤Ћ№Ќ»’ ѕ–ј¬ “ј ≤Ќ“≈–≈—≤¬

—татт¤ 15. ѕраво на захист цив≥льних прав та ≥нтерес≥в

1.  ожна особа маЇ право на захист свого цив≥льного права у раз≥ його порушенн¤, невизнанн¤ або оспорюванн¤.

2.  ожна особа маЇ право на захист свого ≥нтересу, ¤кий не суперечить загальним засадам цив≥льного законодавства.

—татт¤ 16. «ахист цив≥льних прав та ≥нтерес≥в судом

1.  ожна особа маЇ право звернутис¤ до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та ≥нтересу.

2. —пособами захисту цив≥льних прав та ≥нтерес≥в можуть бути:

1) визнанн¤ права;

2) визнанн¤ правочину нед≥йсним;

3) припиненн¤ д≥њ, ¤ка порушуЇ право;

4) в≥дновленн¤ становища, ¤ке ≥снувало до порушенн¤;

5) примусове виконанн¤ обов'¤зку в натур≥;

6) зм≥на правов≥дношенн¤;

7) припиненн¤ правов≥дношенн¤;

8) в≥дшкодуванн¤ збитк≥в та ≥нш≥ способи в≥дшкодуванн¤ майновоњ шкоди;

9) в≥дшкодуванн¤ моральноњ (немайновоњ) шкоди;

10) визнанн¤ незаконними р≥шенн¤, д≥й чи безд≥¤льност≥ органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њхн≥х посадових ≥ службових ос≥б.

—уд може захистити цив≥льне право або ≥нтерес ≥ншим способом, що встановлений договором або законом.

3. —уд може в≥дмовити у захист≥ цив≥льного права та ≥нтересу особи в раз≥ порушенн¤ нею положень частин другоњ - п'¤тоњ статт≥ 13 цього  одексу.

—татт¤ 17. «ахист цив≥льних прав та ≥нтерес≥в ѕрезидентом ”крањни, органами державноњ влади, органами влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤

1. ѕрезидент ”крањни зд≥йснюЇ захист цив≥льних прав та ≥нтерес≥в у межах повноважень, визначених  онституц≥Їю ”крањни.

2. ” випадках, встановлених  онституц≥Їю ”крањни та законом, особа маЇ право звернутис¤ за захистом цив≥льного права та ≥нтересу до органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

3. ќрган державноњ влади, орган влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤ зд≥йснюють захист цив≥льних прав та ≥нтерес≥в у межах, на п≥дставах та у спос≥б, що встановлен≥  онституц≥Їю ”крањни та законом.

–≥шенн¤, прийн¤те зазначеними органами щодо захисту цив≥льних прав та ≥нтерес≥в, не Ї перешкодою дл¤ зверненн¤ за њх захистом до суду.

—татт¤ 18. «ахист цив≥льних прав нотар≥усом

1. Ќотар≥ус зд≥йснюЇ захист цив≥льних прав шл¤хом вчиненн¤ виконавчого напису на борговому документ≥ у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.

—татт¤ 19. —амозахист цив≥льних прав

1. ќсоба маЇ право на самозахист свого цив≥льного права та права ≥ншоњ особи в≥д порушень ≥ протиправних пос¤гань.

—амозахистом Ї застосуванн¤ особою засоб≥в протид≥њ, ¤к≥ не заборонен≥ законом та не суперечать моральним засадам сусп≥льства.

2. —пособи самозахисту мають в≥дпов≥дати зм≥сту права, що порушене, характеру д≥й, ¤кими воно порушене, а також насл≥дкам, що спричинен≥ цим порушенн¤м.

—пособи самозахисту можуть обиратис¤ самою особою чи встановлюватис¤ договором або актами цив≥льного законодавства.

—татт¤ 20. «д≥йсненн¤ права на захист

1. ѕраво на захист особа зд≥йснюЇ на св≥й розсуд.

2. Ќезд≥йсненн¤ особою права на захист не Ї п≥дставою дл¤ припиненн¤ цив≥льного права, що порушене, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

—татт¤ 21. ¬изнанн¤ незаконним правового акта органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤

1. —уд визнаЇ незаконним та скасовуЇ правовий акт ≥ндив≥дуальноњ д≥њ, виданий органом державноњ влади, органом влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤кщо в≥н суперечить актам цив≥льного законодавства ≥ порушуЇ цив≥льн≥ права або ≥нтереси.

2. —уд визнаЇ незаконним та скасовуЇ нормативно-правовий акт органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤кщо в≥н суперечить актам цив≥льного законодавства ≥ порушуЇ цив≥льн≥ права або ≥нтереси.

—татт¤ 22. ¬≥дшкодуванн¤ збитк≥в та ≥нш≥ способи в≥дшкодуванн¤ майновоњ шкоди

1. ќсоба, ¤к≥й завдано збитк≥в у результат≥ порушенн¤ њњ цив≥льного права, маЇ право на њх в≥дшкодуванн¤.

2. «битками Ї:

1) втрати, ¤ких особа зазнала у зв'¤зку з≥ знищенн¤м або пошкодженн¤м реч≥, а також витрати, ¤к≥ особа зробила або мусить зробити дл¤ в≥дновленн¤ свого порушеного права (реальн≥ збитки);

2) доходи, ¤к≥ особа могла б реально одержати за звичайних обставин, ¤кби њњ право не було порушене (упущена вигода).

3. «битки в≥дшкодовуютьс¤ у повному обс¤з≥, ¤кщо договором або законом не передбачено в≥дшкодуванн¤ у меншому або б≥льшому розм≥р≥.

якщо особа, ¤ка порушила право, одержала у зв'¤зку з цим доходи, то розм≥р упущеноњ вигоди, що маЇ в≥дшкодовуватис¤ особ≥, право ¤коњ порушено, не може бути меншим в≥д доход≥в, одержаних особою, ¤ка порушила право.

4. Ќа вимогу особи, ¤к≥й завдано шкоди, та в≥дпов≥дно до обставин справи майнова шкода може бути в≥дшкодована ≥ в ≥нший спос≥б, зокрема, шкода, завдана майну, може в≥дшкодовуватис¤ в натур≥ (переданн¤ реч≥ того ж роду та т≥Їњ ж ¤кост≥, полагодженн¤ пошкодженоњ реч≥ тощо).

—татт¤ 23. ¬≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди

1. ќсоба маЇ право на в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди, завданоњ внасл≥док порушенн¤ њњ прав.

2. ћоральна шкода пол¤гаЇ:

1) у ф≥зичному болю та стражданн¤х, ¤ких ф≥зична особа зазнала у зв'¤зку з кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤;

2) у душевних стражданн¤х, ¤ких ф≥зична особа зазнала у зв'¤зку з протиправною повед≥нкою щодо нењ самоњ, член≥в њњ с≥м'њ чи близьких родич≥в;

3) у душевних стражданн¤х, ¤ких ф≥зична особа зазнала у зв'¤зку ≥з знищенн¤м чи пошкодженн¤м њњ майна;

4) у приниженн≥ чест≥ та г≥дност≥ ф≥зичноњ особи, а також д≥ловоњ репутац≥њ ф≥зичноњ або юридичноњ особи .

3. ћоральна шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ гр≥шми, ≥ншим майном або в ≥нший спос≥б.

–озм≥р грошового в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди визначаЇтьс¤ судом залежно в≥д характеру правопорушенн¤, глибини ф≥зичних та душевних страждань, пог≥ршенн¤ зд≥бностей потерп≥лого або позбавленн¤ його можливост≥ њх реал≥зац≥њ, ступен¤ вини особи, ¤ка завдала моральноњ шкоди, ¤кщо вина Ї п≥дставою дл¤ в≥дшкодуванн¤, а також з урахуванн¤м ≥нших обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤. ѕри визначенн≥ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ враховуютьс¤ вимоги розумност≥ ≥ справедливост≥.

4. ћоральна шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ незалежно в≥д майновоњ шкоди, ¤ка п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню, та не пов'¤зана з розм≥ром цього в≥дшкодуванн¤.

5. ћоральна шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ одноразово, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

–ќ«ƒ≤Ћ II
ќ—ќЅ»

ѕ≥дрозд≥л 1
‘≤«»„Ќј ќ—ќЅј

√лава 4
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя ѕ–ќ ‘≤«»„Ќ” ќ—ќЅ”

—татт¤ 24. ѕон¤тт¤ ф≥зичноњ особи

1. Ћюдина ¤к учасник цив≥льних в≥дносин вважаЇтьс¤ ф≥зичною особою.

—татт¤ 25. ÷ив≥льна правоздатн≥сть ф≥зичноњ особи

1. «датн≥сть мати цив≥льн≥ права та обов'¤зки (цив≥льну правоздатн≥сть) мають ус≥ ф≥зичн≥ особи.

2. ÷ив≥льна правоздатн≥сть ф≥зичноњ особи виникаЇ у момент њњ народженн¤.

” випадках, встановлених законом, охорон¤ютьс¤ ≥нтереси зачатоњ, але ще не народженоњ дитини.

3. ” випадках, встановлених законом, здатн≥сть мати окрем≥ цив≥льн≥ права та обов'¤зки може пов'¤зуватис¤ з дос¤гненн¤м ф≥зичною особою в≥дпов≥дного в≥ку.

4. ÷ив≥льна правоздатн≥сть ф≥зичноњ особи припин¤Їтьс¤ у момент њњ смерт≥.

—татт¤ 26. ќбс¤г цив≥льноњ правоздатност≥ ф≥зичноњ особи

1. ”с≥ ф≥зичн≥ особи Ї р≥вними у здатност≥ мати цив≥льн≥ права та обов'¤зки.

2. ‘≥зична особа маЇ ус≥ особист≥ немайнов≥ права, встановлен≥  онституц≥Їю ”крањни та цим  одексом.

3. ‘≥зична особа здатна мати ус≥ майнов≥ права, що встановлен≥ цим  одексом, ≥ншим законом.

4. ‘≥зична особа здатна мати ≥нш≥ цив≥льн≥ права, що не встановлен≥  онституц≥Їю ”крањни, цим  одексом, ≥ншим законом, ¤кщо вони не суперечать закону та моральним засадам сусп≥льства.

5. ‘≥зична особа здатна мати обов'¤зки ¤к учасник цив≥льних в≥дносин.

—татт¤ 27. «апоб≥ганн¤ обмеженню можливост≥ ф≥зичноњ особи мати цив≥льн≥ права та обов'¤зки

1. ѕравочин, що обмежуЇ можлив≥сть ф≥зичноњ особи мати не заборонен≥ законом цив≥льн≥ права та обов'¤зки, Ї н≥кчемним.

2. ѕравовий акт ѕрезидента ”крањни, органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њхн≥х посадових ≥ службових ос≥б не може обмежувати можлив≥сть ф≥зичноњ особи мати не заборонен≥ законом цив≥льн≥ права та обов'¤зки, кр≥м випадк≥в, коли таке обмеженн¤ передбачено  онституц≥Їю ”крањни.

—татт¤ 28. ≤м'¤ ф≥зичноњ особи

1. ‘≥зична особа набуваЇ прав та обов'¤зк≥в ≥ зд≥йснюЇ њх п≥д своњм ≥м'¤м.

≤м'¤ ф≥зичноњ особи, ¤ка Ї громад¤нином ”крањни, складаЇтьс¤ ≥з пр≥звища, власного ≥мен≥ та по батьков≥, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з закону або звичаю нац≥ональноњ меншини, до ¤коњ вона належить.

2. ѕри зд≥йсненн≥ окремих цив≥льних прав ф≥зична особа в≥дпов≥дно до закону може використовувати псевдон≥м (вигадане ≥м'¤) або д≥¤ти без зазначенн¤ ≥мен≥.

3. ≤м'¤ ф≥зичн≥й особ≥ надаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закону.

—татт¤ 29. ћ≥сце проживанн¤ ф≥зичноњ особи

1. ћ≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи Ї житловий будинок, квартира, ≥нше прим≥щенн¤, придатне дл¤ проживанн¤ в ньому (гуртожиток, готель тощо), у в≥дпов≥дному населеному пункт≥, в ¤кому ф≥зична особа проживаЇ пост≥йно, переважно або тимчасово.

2. ‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, в≥льно обираЇ соб≥ м≥сце проживанн¤, за вин¤тком обмежень, ¤к≥ встановлюютьс¤ законом.

3. ћ≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи у в≥ц≥ в≥д дес¤ти до чотирнадц¤ти рок≥в Ї м≥сце проживанн¤ њњ батьк≥в (усиновлювач≥в) або одного з них, з ким вона проживаЇ, оп≥куна або м≥сцезнаходженн¤ навчального закладу чи закладу охорони здоров'¤ тощо, в ¤кому вона проживаЇ, ¤кщо ≥нше м≥сце проживанн¤ не встановлено за згодою м≥ж дитиною та батьками (усиновлювачами, оп≥куном) або орган≥зац≥Їю, ¤ка виконуЇ щодо нењ функц≥њ оп≥куна.

” раз≥ спору м≥сце проживанн¤ ф≥зичноњ особи у в≥ц≥ в≥д дес¤ти до чотирнадц¤ти рок≥в визначаЇтьс¤ органом оп≥ки та п≥клуванн¤ або судом.

4. ћ≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи, ¤ка не дос¤гла дес¤ти рок≥в, Ї м≥сце проживанн¤ њњ батьк≥в (усиновлювач≥в) або одного з них, з ким вона проживаЇ, оп≥куна або м≥сцезнаходженн¤ навчального закладу чи закладу охорони здоров'¤, в ¤кому вона проживаЇ.

5. ћ≥сцем проживанн¤ нед≥Їздатноњ особи Ї м≥сце проживанн¤ њњ оп≥куна або м≥сцезнаходженн¤ в≥дпов≥дноњ орган≥зац≥њ, ¤ка виконуЇ щодо нењ функц≥њ оп≥куна.

6. ‘≥зична особа може мати к≥лька м≥сць проживанн¤.

—татт¤ 30. ÷ив≥льна д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи

1. ÷ив≥льну д≥Їздатн≥сть маЇ ф≥зична особа, ¤ка усв≥домлюЇ значенн¤ своњх д≥й та може керувати ними.

÷ив≥льною д≥Їздатн≥стю ф≥зичноњ особи Ї њњ здатн≥сть своњми д≥¤ми набувати дл¤ себе цив≥льних прав ≥ самост≥йно њх зд≥йснювати, а також здатн≥сть своњми д≥¤ми створювати дл¤ себе цив≥льн≥ обов'¤зки, самост≥йно њх виконувати та нести в≥дпов≥дальн≥сть у раз≥ њх невиконанн¤.

2. ќбс¤г цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи встановлюЇтьс¤ цим  одексом ≥ може бути обмежений виключно у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.

—татт¤ 31. „асткова цив≥льна д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи, ¤ка не дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в

1. ‘≥зична особа, ¤ка не дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в (малол≥тн¤ особа), маЇ право:

1) самост≥йно вчин¤ти др≥бн≥ побутов≥ правочини.

ѕравочин вважаЇтьс¤ др≥бним побутовим, ¤кщо в≥н задовольн¤Ї побутов≥ потреби особи, в≥дпов≥даЇ њњ ф≥зичному, духовному чи соц≥альному розвитку та стосуЇтьс¤ предмета, ¤кий маЇ невисоку варт≥сть;

2) зд≥йснювати особист≥ немайнов≥ права на результати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥, що охорон¤ютьс¤ законом.

2. ћалол≥тн¤ особа не несе в≥дпов≥дальност≥ за завдану нею шкоду.

—татт¤ 32. Ќеповна цив≥льна д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи у в≥ц≥ в≥д чотирнадц¤ти до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в

1.  р≥м правочин≥в, передбачених статтею 31 цього  одексу, ф≥зична особа у в≥ц≥ в≥д чотирнадц¤ти до в≥с≥мнадц¤ти рок≥в (неповнол≥тн¤ особа) маЇ право:

1) самост≥йно розпор¤джатис¤ своњм зароб≥тком, стипенд≥Їю або ≥ншими доходами;

2) самост≥йно зд≥йснювати права на результати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥, що охорон¤ютьс¤ законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних ос≥б, ¤кщо це не заборонено законом або установчими документами юридичноњ особи;

4) самост≥йно укладати догов≥р банк≥вського вкладу (рахунку) та розпор¤джатис¤ вкладом, внесеним нею на своЇ ≥м'¤ (грошовими коштами на рахунку).

2. Ќеповнол≥тн¤ особа вчин¤Ї ≥нш≥ правочини за згодою батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальник≥в.

Ќа вчиненн¤ неповнол≥тньою особою правочину щодо транспортних засоб≥в або нерухомого майна повинна бути письмова нотар≥ально посв≥дчена згода батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальника ≥ дозв≥л органу оп≥ки та п≥клуванн¤.

3. Ќеповнол≥тн¤ особа може розпор¤джатис¤ грошовими коштами, що внесен≥ повн≥стю або частково ≥ншими особами у ф≥нансову установу на њњ ≥м'¤, за згодою органу оп≥ки та п≥клуванн¤ та батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальника.

4. «года на вчиненн¤ неповнол≥тньою особою правочину маЇ бути одержана в≥д батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальника та органу оп≥ки та п≥клуванн¤

5. «а на¤вност≥ достатн≥х п≥дстав суд за за¤вою батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника, органу оп≥ки та п≥клуванн¤ може обмежити право неповнол≥тньоњ особи самост≥йно розпор¤джатис¤ своњм зароб≥тком, стипенд≥Їю чи ≥ншими доходами або позбавити њњ цього права.

—уд скасовуЇ своЇ р≥шенн¤ про обмеженн¤ або позбавленн¤ цього права, ¤кщо в≥дпали обставини, ¤к≥ були п≥дставою дл¤ його прийн¤тт¤.

6. ѕор¤док обмеженн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ неповнол≥тньоњ особи встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.

—татт¤ 33. ÷ив≥льна в≥дпов≥дальн≥сть неповнол≥тньоњ особи

1. Ќеповнол≥тн¤ особа особисто несе в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ договору, укладеного нею самост≥йно в≥дпов≥дно до закону.

2. Ќеповнол≥тн¤ особа особисто несе в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ договору, укладеного за згодою батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника. якщо у неповнол≥тньоњ особи недостатньо майна дл¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, додаткову в≥дпов≥дальн≥сть несуть њњ батьки (усиновлювач≥) або п≥клувальник.

3. Ќеповнол≥тн¤ особа несе в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, завдану нею ≥нш≥й особ≥, в≥дпов≥дно до статт≥ 1179 цього  одексу.

—татт¤ 34. ѕовна цив≥льна д≥Їздатн≥сть

1. ѕовну цив≥льну д≥Їздатн≥сть маЇ ф≥зична особа, ¤ка дос¤гла в≥с≥мнадц¤ти рок≥в (повнол≥тт¤).

2. ” раз≥ реЇстрац≥њ шлюбу ф≥зичноњ особи, ¤ка не дос¤гла повнол≥тт¤, вона набуваЇ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ з моменту реЇстрац≥њ шлюбу.

” раз≥ припиненн¤ шлюбу до дос¤гненн¤ ф≥зичною особою повнол≥тт¤ набута нею повна цив≥льна д≥Їздатн≥сть збер≥гаЇтьс¤.

” раз≥ визнанн¤ шлюбу нед≥йсним з п≥дстав, не пов'¤заних з протиправною повед≥нкою неповнол≥тньоњ особи, набута нею повна цив≥льна д≥Їздатн≥сть збер≥гаЇтьс¤.

—татт¤ 35. Ќаданн¤ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥

1. ѕовна цив≥льна д≥Їздатн≥сть може бути надана ф≥зичн≥й особ≥, ¤ка дос¤гла ш≥стнадц¤ти рок≥в ≥ працюЇ за трудовим договором, а також неповнол≥тн≥й особ≥, ¤ка записана мат≥р'ю або батьком дитини.

2. Ќаданн¤ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ провадитьс¤ за р≥шенн¤м органу оп≥ки та п≥клуванн¤ за за¤вою за≥нтересованоњ особи за письмовою згодою батьк≥в (усиновлювач≥в) або п≥клувальника, а у раз≥ в≥дсутност≥ такоњ згоди повна цив≥льна д≥Їздатн≥сть може бути надана за р≥шенн¤м суду.

3. ѕовна цив≥льна д≥Їздатн≥сть може бути надана ф≥зичн≥й особ≥, ¤ка дос¤гла ш≥стнадц¤ти рок≥в ≥ ¤ка бажаЇ займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю.

«а на¤вност≥ письмовоњ згоди на це батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника або органу оп≥ки та п≥клуванн¤ така особа може бути зареЇстрована ¤к п≥дприЇмець. ” цьому раз≥ ф≥зична особа набуваЇ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ з моменту державноњ реЇстрац≥њ њњ ¤к п≥дприЇмц¤.

4. ѕовна цив≥льна д≥Їздатн≥сть, надана ф≥зичн≥й особ≥, поширюЇтьс¤ на ус≥ цив≥льн≥ права та обов'¤зки.

5. ” раз≥ припиненн¤ трудового договору, припиненн¤ ф≥зичною особою п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ надана њй повна цив≥льна д≥Їздатн≥сть збер≥гаЇтьс¤.

—татт¤ 36. ќбмеженн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи

1. —уд може обмежити цив≥льну д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи, ¤кщо вона страждаЇ на псих≥чний розлад, ¤кий ≥стотно впливаЇ на њњ здатн≥сть усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й та (або) керувати ними.

2. —уд може обмежити цив≥льну д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи, ¤кщо вона зловживаЇ спиртними напо¤ми, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо ≥ тим ставить себе чи свою с≥м'ю, а також ≥нших ос≥б, ¤ких вона за законом зобов'¤зана утримувати, у скрутне матер≥альне становище.

3. ѕор¤док обмеженн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.

4. ÷ив≥льна д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи Ї обмеженою з моменту набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду про це.

—татт¤ 37. ѕравов≥ насл≥дки обмеженн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи

1. Ќад ф≥зичною особою, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, встановлюЇтьс¤ п≥клуванн¤.

2. ‘≥зична особа, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, може самост≥йно вчин¤ти лише др≥бн≥ побутов≥ правочини.

3. ѕравочини щодо розпор¤дженн¤ майном та ≥нш≥ правочини, що виход¤ть за меж≥ др≥бних побутових, вчин¤ютьс¤ особою, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, за згодою п≥клувальника.

¬≥дмова п≥клувальника дати згоду на вчиненн¤ правочин≥в, що виход¤ть за меж≥ др≥бних побутових, може бути оскаржена особою, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, до органу оп≥ки та п≥клуванн¤ або суду.

4. ќдержанн¤ зароб≥тку, пенс≥њ, стипенд≥њ, ≥нших доход≥в особи, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, та розпор¤джанн¤ ними зд≥йснюютьс¤ п≥клувальником. ѕ≥клувальник може письмово дозволити ф≥зичн≥й особ≥, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, самост≥йно одержувати зароб≥ток, пенс≥ю, стипенд≥ю, ≥нш≥ доходи та розпор¤джатис¤ ними.

5. ќсоба, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, самост≥йно несе в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ нею договору, укладеного за згодою п≥клувальника, та за шкоду, що завдана нею ≥нш≥й особ≥.

—татт¤ 38. ѕоновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ була обмежена

1. ” раз≥ видужанн¤ ф≥зичноњ особи, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ була обмежена, або такого пол≥пшенн¤ њњ псих≥чного стану, ¤кий в≥дновив у повному обс¤з≥ њњ здатн≥сть усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й та (або) керувати ними, суд поновлюЇ њњ цив≥льну д≥Їздатн≥сть.

2. ” раз≥ припиненн¤ ф≥зичною особою зловживанн¤ спиртними напо¤ми, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо суд поновлюЇ њњ цив≥льну д≥Їздатн≥сть.

3. ѕ≥клуванн¤, встановлене над ф≥зичною особою, припин¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду про поновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥.

4. ѕор¤док поновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ була обмежена, встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.

—татт¤ 39. ¬изнанн¤ ф≥зичноњ особи нед≥Їздатною

1. ‘≥зична особа може бути визнана судом нед≥Їздатною, ¤кщо вона внасл≥док хрон≥чного, ст≥йкого псих≥чного розладу не здатна усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й та (або) керувати ними.

2. ѕор¤док визнанн¤ ф≥зичноњ особи нед≥Їздатною встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.

3. якщо суд в≥дмовить у задоволенн≥ за¤ви про визнанн¤ особи нед≥Їздатною ≥ буде встановлено, що вимога була за¤влена недобросов≥сно без достатньоњ дл¤ цього п≥дстави, ф≥зична особа, ¤к≥й такими д≥¤ми було завдано моральноњ шкоди, маЇ право вимагати в≥д за¤вника њњ в≥дшкодуванн¤.

—татт¤ 40. ћомент визнанн¤ ф≥зичноњ особи нед≥Їздатною

1. ‘≥зична особа визнаЇтьс¤ нед≥Їздатною з моменту набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду про це.

2. якщо в≥д часу виникненн¤ нед≥Їздатност≥ залежить визнанн¤ нед≥йсним шлюбу, договору або ≥ншого правочину, суд з урахуванн¤м висновку судово-псих≥атричноњ експертизи та ≥нших доказ≥в щодо псих≥чного стану особи може визначити у своЇму р≥шенн≥ день, з ¤кого вона визнаЇтьс¤ нед≥Їздатною.

—татт¤ 41. ѕравов≥ насл≥дки визнанн¤ ф≥зичноњ особи нед≥Їздатною

1. Ќад нед≥Їздатною ф≥зичною особою встановлюЇтьс¤ оп≥ка.

2. Ќед≥Їздатна ф≥зична особа не маЇ права вчин¤ти будь-¤кого правочину.

3. ѕравочини в≥д ≥мен≥ нед≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи та в њњ ≥нтересах вчин¤Ї њњ оп≥кун.

4. ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, завдану нед≥Їздатною ф≥зичною особою, несе њњ оп≥кун (статт¤ 1184 цього  одексу).

—татт¤ 42. ѕоновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка була визнана нед≥Їздатною

1. «а за¤вою оп≥куна або органу оп≥ки та п≥клуванн¤ суд поновлюЇ цив≥льну д≥Їздатн≥сть ф≥зичноњ особи, ¤ка була визнана нед≥Їздатною, ≥ припин¤Ї оп≥ку, ¤кщо буде встановлено, що внасл≥док видужанн¤ або значного пол≥пшенн¤ њњ псих≥чного стану у нењ поновилас¤ здатн≥сть усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й та керувати ними.

2. ѕор¤док поновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка була визнана нед≥Їздатною, встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.

—татт¤ 43. ¬изнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою

1. ‘≥зична особа може бути визнана судом безв≥сно в≥дсутньою, ¤кщо прот¤гом одного року в м≥сц≥ њњ пост≥йного проживанн¤ немаЇ в≥домостей про м≥сце њњ перебуванн¤.

2. ” раз≥ неможливост≥ встановити день одержанн¤ останн≥х в≥домостей про м≥сце перебуванн¤ особи початком њњ безв≥сноњ в≥дсутност≥ вважаЇтьс¤ перше число м≥с¤ц¤, що йде за тим, у ¤кому були одержан≥ так≥ в≥домост≥, а в раз≥ неможливост≥ встановити цей м≥с¤ць - перше с≥чн¤ наступного року.

3. ѕор¤док визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.

—татт¤ 44. ќп≥ка над майном ф≥зичноњ особи, ¤ка визнана безв≥сно в≥дсутньою, а також ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме

1. Ќа п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду про визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою нотар≥ус за останн≥м м≥сцем њњ проживанн¤ описуЇ належне њй майно та встановлюЇ над ним оп≥ку.

2. «а за¤вою за≥нтересованоњ особи або органу оп≥ки та п≥клуванн¤ над майном ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме, оп≥ка може бути встановлена нотар≥усом до ухваленн¤ судом р≥шенн¤ про визнанн¤ њњ безв≥сно в≥дсутньою.

3. ќп≥кун над майном ф≥зичноњ особи, ¤ка визнана безв≥сно в≥дсутньою, або ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме, приймаЇ виконанн¤ цив≥льних обов'¤зк≥в на њњ користь, погашаЇ за рахунок њњ майна борги, управл¤Ї цим майном в њњ ≥нтересах.

4. «а за¤вою за≥нтересованоњ особи оп≥кун над майном ф≥зичноњ особи, ¤ка визнана безв≥сно в≥дсутньою, або ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ нев≥доме, надаЇ за рахунок цього майна утриманн¤ особам, ¤ких вони за законом зобов'¤зан≥ утримувати.

5. ќп≥ка над майном припин¤Їтьс¤ у раз≥ скасуванн¤ р≥шенн¤ суду про визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою, а також у раз≥ по¤ви ф≥зичноњ особи, м≥сце перебуванн¤ ¤коњ було нев≥домим.

—татт¤ 45. —касуванн¤ р≥шенн¤ суду про визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою

1. якщо ф≥зична особа, ¤ка була визнана безв≥сно в≥дсутньою, з'¤вилас¤ або ¤кщо одержано в≥домост≥ про м≥сце њњ перебуванн¤, суд за м≥сцем њњ перебуванн¤ або суд, що постановив р≥шенн¤ про визнанн¤ ц≥Їњ особи безв≥сно в≥дсутньою, за за¤вою ц≥Їњ особи або ≥ншоњ за≥нтересованоњ особи скасовуЇ р≥шенн¤ про визнанн¤ ф≥зичноњ особи безв≥сно в≥дсутньою.

—татт¤ 46. ќголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою

1. ‘≥зична особа може бути оголошена судом померлою, ¤кщо у м≥сц≥ њњ пост≥йного проживанн¤ немаЇ в≥домостей про м≥сце њњ перебуванн¤ прот¤гом трьох рок≥в, а ¤кщо вона пропала безв≥сти за обставин, що загрожували њй смертю або дають п≥дставу припускати њњ загибель в≥д певного нещасного випадку, - прот¤гом шести м≥с¤ц≥в.

2. ‘≥зична особа, ¤ка пропала безв≥сти у зв'¤зку з воЇнними д≥¤ми, може бути оголошена судом померлою п≥сл¤ спливу двох рок≥в в≥д дн¤ зак≥нченн¤ воЇнних д≥й. « урахуванн¤м конкретних обставин справи суд може оголосити ф≥зичну особу померлою ≥ до спливу цього строку, але не ран≥ше спливу шести м≥с¤ц≥в.

3. ‘≥зична особа оголошуЇтьс¤ померлою в≥д дн¤ набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду про це. ‘≥зична особа, ¤ка пропала безв≥сти за обставин, що загрожували њй смертю або дають п≥дстави припустити њњ загибель в≥д певного нещасного випадку або у зв'¤зку з воЇнними д≥¤ми, може бути оголошена померлою в≥д дн¤ њњ в≥рог≥дноњ смерт≥.

4. ѕор¤док оголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою встановлюЇтьс¤ ÷ив≥льним процесуальним кодексом ”крањни.

—татт¤ 47. ѕравов≥ насл≥дки оголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою

1. ѕравов≥ насл≥дки оголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою прир≥внюютьс¤ до правових насл≥дк≥в, ¤к≥ настають у раз≥ смерт≥.

2. —падкоЇмц≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка оголошена померлою, не мають права в≥дчужувати прот¤гом п'¤ти рок≥в нерухоме майно, що перейшло до них у зв'¤зку з в≥дкритт¤м спадщини.

Ќотар≥ус, ¤кий видав спадкоЇмцев≥ св≥доцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладаЇ на нього заборону в≥дчуженн¤.

—татт¤ 48. ѕравов≥ насл≥дки по¤ви ф≥зичноњ особи, ¤ка була оголошена померлою

1. якщо ф≥зична особа, ¤ка була оголошена померлою, з'¤вилас¤ або ¤кщо одержано в≥домост≥ про м≥сце њњ перебуванн¤, суд за м≥сцем перебуванн¤ ц≥Їњ особи або суд, що постановив р≥шенн¤ про оголошенн¤ њњ померлою, за за¤вою ц≥Їњ особи або ≥ншоњ за≥нтересованоњ особи скасовуЇ р≥шенн¤ суду про оголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою.

2. Ќезалежно в≥д часу своЇњ по¤ви ф≥зична особа, ¤ка була оголошена померлою, маЇ право вимагати в≥д особи, ¤ка волод≥Ї њњ майном, поверненн¤ цього майна, ¤кщо воно збереглос¤ та безоплатно перейшло до нењ п≥сл¤ оголошенн¤ ф≥зичноњ особи померлою, за вин¤тком майна, придбаного за набувальною давн≥стю, а також грошей та ц≥нних папер≥в на пред'¤вника.

3. ќсоба, до ¤коњ майно перейшло за в≥дплатним договором, зобов'¤зана повернути його, ¤кщо буде встановлено, що на момент набутт¤ цього майна вона знала, що ф≥зична особа, ¤ка була оголошена померлою, жива.

” раз≥ неможливост≥ повернути майно в натур≥ особ≥, ¤ка була оголошена померлою, в≥дшкодовуЇтьс¤ варт≥сть цього майна.

4. якщо майно ф≥зичноњ особи, ¤ка була оголошена померлою ≥ з'¤вилас¤, перейшло у власн≥сть держави, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або територ≥альноњ громади ≥ було реал≥зоване ними, ц≥й особ≥ повертаЇтьс¤ сума, одержана в≥д реал≥зац≥њ цього майна.

—татт¤ 49. јкти цив≥льного стану

1. јктами цив≥льного стану Ї под≥њ та д≥њ, ¤к≥ нерозривно пов'¤зан≥ з ф≥зичною особою ≥ започатковують, зм≥нюють, доповнюють або припин¤ють њњ можлив≥сть бути суб'Їктом цив≥льних прав та обов'¤зк≥в.

2. јктами цив≥льного стану Ї народженн¤ ф≥зичноњ особи, встановленн¤ њњ походженн¤, набутт¤ громад¤нства, вих≥д з громад¤нства та його втрата, дос¤гненн¤ в≥дпов≥дного в≥ку, наданн¤ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥, обмеженн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥, визнанн¤ особи нед≥Їздатною, шлюб, роз≥рванн¤ шлюбу, усиновленн¤, позбавленн¤ та поновленн¤ батьк≥вських прав, зм≥на ≥мен≥, ≥нвал≥дн≥сть, смерть тощо.

3. ƒержавн≥й реЇстрац≥њ п≥дл¤гають народженн¤ ф≥зичноњ особи та њњ походженн¤, громад¤нство, шлюб, роз≥рванн¤ шлюбу, зм≥на ≥мен≥, смерть.

4. –еЇстрац≥¤ акт≥в цив≥льного стану провадитьс¤ в≥дпов≥дно до закону.

√лава 5
‘≤«»„Ќј ќ—ќЅј - ѕ≤ƒѕ–»™ћ≈÷№

—татт¤ 50. ѕраво ф≥зичноњ особи на зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥

1. ѕраво на зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ку не заборонено законом, маЇ ф≥зична особа з повною цив≥льною д≥Їздатн≥стю.

ќбмеженн¤ права ф≥зичноњ особи на зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ встановлюютьс¤  онституц≥Їю ”крањни та законом.

2. ‘≥зична особа зд≥йснюЇ своЇ право на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть за умови њњ державноњ реЇстрац≥њ в пор¤дку, встановленому законом.

≤нформац≥¤ про державну реЇстрац≥ю ф≥зичних ос≥б - п≥дприЇмц≥в Ї в≥дкритою.

3. якщо особа розпочала п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без державноњ реЇстрац≥њ, уклавши в≥дпов≥дн≥ договори, вона не маЇ права оспорювати ц≥ договори на т≥й п≥дстав≥, що вона не Ї п≥дприЇмцем.

—татт¤ 51. «астосуванн¤ до п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ф≥зичних ос≥б нормативно-правових акт≥в, що регулюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть юридичних ос≥б

1. ƒо п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ф≥зичних ос≥б застосовуютьс¤ нормативно-правов≥ акти, що регулюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть юридичних ос≥б, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або не випливаЇ ≥з сут≥ в≥дносин.

—татт¤ 52. ÷ив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть ф≥зичноњ особи - п≥дприЇмц¤

1. ‘≥зична особа - п≥дприЇмець в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними з п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, ус≥м своњм майном, кр≥м майна, на ¤ке зг≥дно ≥з законом не може бути звернено ст¤гненн¤.

2. ‘≥зична особа - п≥дприЇмець, ¤ка перебуваЇ у шлюб≥, в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними з п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, ус≥м своњм особистим майном ≥ часткою у прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ подружж¤, ¤ка належатиме њй при под≥л≥ цього майна.

—татт¤ 53. Ѕанкрутство ф≥зичноњ особи - п≥дприЇмц¤

1. ‘≥зична особа, ¤ка неспроможна задовольнити вимоги кредитор≥в, пов'¤зан≥ ≥з зд≥йсненн¤м нею п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, може бути визнана банкрутом у пор¤дку, встановленому законом.

—татт¤ 54. ”правл≥нн¤ майном, що використовуЇтьс¤ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, органом оп≥ки та п≥клуванн¤

1. якщо ф≥зична особа - п≥дприЇмець визнана безв≥сно в≥дсутньою, нед≥Їздатною чи њњ цив≥льна д≥Їздатн≥сть обмежена або ¤кщо власником майна, ¤ке використовувалос¤ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, стала неповнол≥тн¤ чи малол≥тн¤ особа, орган оп≥ки та п≥клуванн¤ може призначити управител¤ цього майна.

ќрган оп≥ки та п≥клуванн¤ укладаЇ з управителем догов≥р про управл≥нн¤ цим майном.

2. ѕри зд≥йсненн≥ повноважень щодо управл≥нн¤ майном управитель д≥Ї в≥д свого ≥мен≥ в ≥нтересах особи, ¤ка Ї власником майна.

3. ” договор≥ про управл≥нн¤ майном встановлюютьс¤ права та обов'¤зки управител¤.

ќрган оп≥ки та п≥клуванн¤ зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю управител¤ майном в≥дпов≥дно до правил про контроль за д≥¤льн≥стю оп≥куна ≥ п≥клувальника.

4. ƒогов≥р про управл≥нн¤ майном припин¤Їтьс¤, ¤кщо в≥дпали обставини, на п≥дстав≥ ¤ких в≥н був укладений.

√лава 6
ќѕ≤ ј “ј ѕ≤ Ћ”¬јЌЌя

—татт¤ 55. «авданн¤ оп≥ки та п≥клуванн¤

1. ќп≥ка та п≥клуванн¤ встановлюютьс¤ з метою забезпеченн¤ особистих немайнових ≥ майнових прав та ≥нтерес≥в малол≥тн≥х, неповнол≥тн≥х ос≥б, а також повнол≥тн≥х ос≥б, ¤к≥ за станом здоров'¤ не можуть самост≥йно зд≥йснювати своњ права ≥ виконувати обов'¤зки.

—татт¤ 56. ќрган оп≥ки та п≥клуванн¤

1. ќргани, на ¤к≥ покладено зд≥йсненн¤ оп≥ки та п≥клуванн¤, њх права та обов'¤зки щодо забезпеченн¤ прав та ≥нтерес≥в ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ потребують оп≥ки та п≥клуванн¤, встановлюютьс¤ законом та ≥ншими нормативно-правовими актами.

—татт¤ 57. ќбов'¤зок пов≥домл¤ти про ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ потребують оп≥ки або п≥клуванн¤

1. ќсоба, ¤к≥й стало в≥домо про ф≥зичну особу, ¤ка потребуЇ оп≥ки або п≥клуванн¤, зобов'¤зана негайно пов≥домити про це орган оп≥ки та п≥клуванн¤.

—татт¤ 58. ‘≥зичн≥ особи, над ¤кими встановлюЇтьс¤ оп≥ка

1. ќп≥ка встановлюЇтьс¤ над малол≥тн≥ми особами, ¤к≥ позбавлен≥ батьк≥вського п≥клуванн¤, та ф≥зичними особами, ¤к≥ визнан≥ нед≥Їздатними.

—татт¤ 59. ‘≥зичн≥ особи, над ¤кими встановлюЇтьс¤ п≥клуванн¤

1. ѕ≥клуванн¤ встановлюЇтьс¤ над неповнол≥тн≥ми особами, ¤к≥ позбавлен≥ батьк≥вського п≥клуванн¤, та ф≥зичними особами, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤ких обмежена.

—татт¤ 60. ¬становленн¤ оп≥ки та п≥клуванн¤ судом

1. —уд встановлюЇ оп≥ку над ф≥зичною особою у раз≥ визнанн¤ њњ нед≥Їздатною ≥ призначаЇ оп≥куна за поданн¤м органу оп≥ки та п≥клуванн¤.

2. —уд встановлюЇ п≥клуванн¤ над ф≥зичною особою у раз≥ обмеженн¤ њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ≥ призначаЇ п≥клувальника за поданн¤м органу оп≥ки та п≥клуванн¤.

3. —уд встановлюЇ оп≥ку над малол≥тньою особою, ¤кщо при розгл¤д≥ справи буде встановлено, що вона позбавлена батьк≥вського п≥клуванн¤, ≥ призначаЇ оп≥куна за поданн¤м органу оп≥ки та п≥клуванн¤.

4. —уд встановлюЇ п≥клуванн¤ над неповнол≥тньою особою, ¤кщо при розгл¤д≥ справи буде встановлено, що вона позбавлена батьк≥вського п≥клуванн¤, ≥ призначаЇ п≥клувальника за поданн¤м органу оп≥ки та п≥клуванн¤

—татт¤ 61. ¬становленн¤ оп≥ки та п≥клуванн¤ органом оп≥ки та п≥клуванн¤

1. ќрган оп≥ки та п≥клуванн¤ встановлюЇ оп≥ку над малол≥тньою особою та п≥клуванн¤ над неповнол≥тньою особою, кр≥м випадк≥в, встановлених частинами першою та другою статт≥ 60 цього  одексу.

—татт¤ 62. ћ≥сце встановленн¤ оп≥ки або п≥клуванн¤

1. ќп≥ка або п≥клуванн¤ встановлюютьс¤ за м≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи, ¤ка потребуЇ оп≥ки чи п≥клуванн¤, або за м≥сцем проживанн¤ оп≥куна чи п≥клувальника.

—татт¤ 63. ѕризначенн¤ оп≥куна або п≥клувальника

1. ќп≥куна або п≥клувальника призначаЇ орган оп≥ки та п≥клуванн¤, кр≥м випадк≥в, встановлених статтею 60 цього  одексу

2. ќп≥куном або п≥клувальником може бути лише ф≥зична особа з повною цив≥льною д≥Їздатн≥стю.

3. ‘≥зична особа може бути призначена оп≥куном або п≥клувальником лише за њњ письмовою за¤вою.

4. ќп≥кун або п≥клувальник призначаютьс¤ переважно з ос≥б, ¤к≥ перебувають у с≥мейних, родинних в≥дносинах з п≥доп≥чним, з урахуванн¤м особистих стосунк≥в м≥ж ними, можливост≥ особи виконувати обов'¤зки оп≥куна чи п≥клувальника.

ѕри призначенн≥ оп≥куна дл¤ малол≥тньоњ особи та при призначенн≥ п≥клувальника дл¤ неповнол≥тньоњ особи враховуЇтьс¤ бажанн¤ п≥доп≥чного.

5. ‘≥зичн≥й особ≥ може бути призначено одного або к≥лькох оп≥кун≥в чи п≥клувальник≥в.

—татт¤ 64. ‘≥зична особа, ¤ка не може бути оп≥куном або п≥клувальником

1. ќп≥куном або п≥клувальником не може бути ф≥зична особа:

1) ¤ка позбавлена батьк≥вських прав, ¤кщо ц≥ права не були поновлен≥;

2) повед≥нка та ≥нтереси ¤коњ суперечать ≥нтересам ф≥зичноњ особи, ¤ка потребуЇ оп≥ки або п≥клуванн¤.

—татт¤ 65. ќп≥ка або п≥клуванн¤ над ф≥зичною особою, щодо ¤коњ не призначено оп≥куна або п≥клувальника

1. ƒо встановленн¤ оп≥ки або п≥клуванн¤ ≥ призначенн¤ оп≥куна чи п≥клувальника оп≥ку або п≥клуванн¤ над ф≥зичною особою зд≥йснюЇ в≥дпов≥дний орган оп≥ки та п≥клуванн¤.

—татт¤ 66. ќп≥ка або п≥клуванн¤ над ф≥зичною особою, ¤ка перебуваЇ у спец≥альному заклад≥

1. якщо над ф≥зичною особою, ¤ка перебуваЇ у навчальному заклад≥, заклад≥ охорони здоров'¤ або заклад≥ соц≥ального захисту населенн¤, не встановлено оп≥ку чи п≥клуванн¤ або не призначено оп≥куна чи п≥клувальника, оп≥ку або п≥клуванн¤ над нею зд≥йснюЇ цей заклад.

—татт¤ 67. ѕрава та обов'¤зки оп≥куна

1. ќп≥кун зобов'¤заний дбати про п≥доп≥чного, про створенн¤ йому необх≥дних побутових умов, забезпеченн¤ його догл¤дом та л≥куванн¤м.

ќп≥кун малол≥тньоњ особи зобов'¤заний дбати про њњ вихованн¤, навчанн¤ та розвиток.

2. ќп≥кун маЇ право вимагати поверненн¤ п≥доп≥чного в≥д ос≥б, ¤к≥ тримають його без законноњ п≥дстави.

3. ќп≥кун вчин¤Ї правочини в≥д ≥мен≥ та в ≥нтересах п≥доп≥чного.

4. ќп≥кун зобов'¤заний вживати заход≥в щодо захисту цив≥льних прав та ≥нтерес≥в п≥доп≥чного.

—татт¤ 68. ѕравочини, ¤к≥ не може вчин¤ти оп≥кун

1. ќп≥кун, його дружина, чолов≥к та близьк≥ родич≥ (батьки, д≥ти, брати, сестри) не можуть укладати з п≥доп≥чним договор≥в, кр≥м переданн¤ майна п≥доп≥чному у власн≥сть за договором даруванн¤ або у безоплатне користуванн¤ за договором позички.

2. ќп≥кун не може зд≥йснювати даруванн¤ в≥д ≥мен≥ п≥доп≥чного, а також зобов'¤зуватис¤ в≥д його ≥мен≥ порукою.

—татт¤ 69. ѕрава та обов'¤зки п≥клувальника

1. ѕ≥клувальник над неповнол≥тньою особою зобов'¤заний дбати про створенн¤ дл¤ нењ необх≥дних побутових умов, про њњ вихованн¤, навчанн¤ та розвиток.

ѕ≥клувальник над ф≥зичною особою, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, зобов'¤заний дбати про њњ л≥куванн¤, створенн¤ необх≥дних побутових умов.

2. ѕ≥клувальник даЇ згоду на вчиненн¤ п≥доп≥чним правочин≥в в≥дпов≥дно до статей 32 та 37 цього  одексу.

3. ѕ≥клувальник зобов'¤заний вживати заход≥в щодо захисту цив≥льних прав та ≥нтерес≥в п≥доп≥чного.

—татт¤ 70. ѕравочини, на вчиненн¤ ¤ких п≥клувальник не може давати згоду

1. ѕ≥клувальник не може давати згоду на укладенн¤ договор≥в м≥ж п≥доп≥чним та своЇю дружиною (своњм чолов≥ком) або своњми близькими родичами, кр≥м переданн¤ майна п≥доп≥чному у власн≥сть за договором даруванн¤ або у безоплатне користуванн¤ на п≥дстав≥ договору позички.

—татт¤ 71. ѕравочини, ¤к≥ вчин¤ютьс¤ з дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤

1. ќп≥кун не маЇ права без дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤:

1) в≥дмовитис¤ в≥д майнових прав п≥доп≥чного;

2) видавати письмов≥ зобов'¤занн¤ в≥д ≥мен≥ п≥доп≥чного;

3) укладати договори, ¤к≥ п≥дл¤гають нотар≥альному посв≥дченню та (або) державн≥й реЇстрац≥њ, в тому числ≥ договори щодо под≥лу або обм≥ну житлового будинку, квартири;

4) укладати договори щодо ≥ншого ц≥нного майна.

2. ѕ≥клувальник маЇ право дати згоду на вчиненн¤ правочин≥в, передбачених частиною першою ц≥Їњ статт≥, лише з дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤.

—татт¤ 72. ”правл≥нн¤ майном особи, над ¤кою встановлено оп≥ку

1. ќп≥кун зобов'¤заний дбати про збереженн¤ та використанн¤ майна п≥доп≥чного в його ≥нтересах.

2. якщо малол≥тн¤ особа може самост≥йно визначити своњ потреби та ≥нтереси, оп≥кун, зд≥йснюючи управл≥нн¤ њњ майном, повинен враховувати њњ бажанн¤.

3. ќп≥кун самост≥йно зд≥йснюЇ витрати, необх≥дн≥ дл¤ задоволенн¤ потреб п≥доп≥чного, за рахунок пенс≥њ, ал≥мент≥в, доход≥в в≥д майна п≥доп≥чного тощо.

4. якщо п≥доп≥чний Ї власником нерухомого майна або майна, ¤ке потребуЇ пост≥йного управл≥нн¤, оп≥кун може з дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤ управл¤ти цим майном або передати його за договором в управл≥нн¤ ≥нш≥й особ≥.

—татт¤ 73. ѕраво оп≥куна та п≥клувальника на плату за виконанн¤ ними своњх обов'¤зк≥в

1. ѕ≥дстави виникненн¤ права на оплату послуг оп≥куна та п≥клувальника, њњ розм≥р та пор¤док виплати встановлюютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

—татт¤ 74. ќп≥ка над майном

1. якщо у особи, над ¤кою встановлено оп≥ку чи п≥клуванн¤, Ї майно, що знаходитьс¤ в ≥нш≥й м≥сцевост≥, оп≥ка над цим майном встановлюЇтьс¤ органом оп≥ки та п≥клуванн¤ за м≥сцезнаходженн¤м майна.

ќп≥ка над майном встановлюЇтьс¤ також в ≥нших випадках, встановлених законом.

—татт¤ 75. «в≥льненн¤ оп≥куна та п≥клувальника

1. —уд, ¤кщо в≥н призначив оп≥куна чи п≥клувальника, або орган оп≥ки та п≥клуванн¤ за за¤вою особи зв≥льн¤Ї њњ в≥д повноважень оп≥куна або п≥клувальника. ÷¤ за¤ва розгл¤даЇтьс¤ судом або органом оп≥ки та п≥клуванн¤ прот¤гом одного м≥с¤ц¤.

ќсоба виконуЇ повноваженн¤ оп≥куна або п≥клувальника до винесенн¤ р≥шенн¤ про зв≥льненн¤ њњ в≥д повноважень оп≥куна або п≥клувальника чи до зак≥нченн¤ м≥с¤чного строку в≥д дн¤ поданн¤ за¤ви, ¤кщо вона не була розгл¤нута прот¤гом цього строку.

2. —уд, ¤кщо в≥н призначив п≥клувальника, або орган оп≥ки та п≥клуванн¤ може зв≥льнити п≥клувальника в≥д його повноважень за за¤вою особи, над ¤кою встановлено п≥клуванн¤ .

3. «а за¤вою органу оп≥ки та п≥клуванн¤ суд може зв≥льнити особу в≥д повноважень оп≥куна або п≥клувальника у раз≥ невиконанн¤ нею своњх обов'¤зк≥в, порушенн¤ прав п≥доп≥чного, а також у раз≥ пом≥щенн¤ п≥доп≥чного до навчального закладу, закладу охорони здоров'¤ або закладу соц≥ального захисту.

—татт¤ 76. ѕрипиненн¤ оп≥ки

1. ќп≥ка припин¤Їтьс¤ у раз≥ передач≥ малол≥тньоњ особи батькам (усиновлювачам).

2. ќп≥ка припин¤Їтьс¤ у раз≥ дос¤гненн¤ п≥доп≥чним чотирнадц¤ти рок≥в. ” цьому раз≥ особа, ¤ка зд≥йснювала обов'¤зки оп≥куна, стаЇ п≥клувальником без спец≥ального р≥шенн¤ щодо цього.

3. ќп≥ка припин¤Їтьс¤ у раз≥ поновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка була визнана нед≥Їздатною.

—татт¤ 77. ѕрипиненн¤ п≥клуванн¤

1. ѕ≥клуванн¤ припин¤Їтьс¤ у раз≥:

1) дос¤гненн¤ ф≥зичною особою повнол≥тт¤;

2) реЇстрац≥њ шлюбу неповнол≥тньоњ особи;

3) наданн¤ неповнол≥тн≥й особ≥ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥;

4) поновленн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ ф≥зичноњ особи, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ була обмежена.

—татт¤ 78. Ќаданн¤ д≥Їздатн≥й ф≥зичн≥й особ≥ допомоги у зд≥йсненн≥ њњ прав та виконанн≥ обов'¤зк≥в

1. ƒ≥Їздатна ф≥зична особа, ¤ка за станом здоров'¤ не може самост≥йно зд≥йснювати своњ права та виконувати обов'¤зки, маЇ право обрати соб≥ пом≥чника.

ѕом≥чником може бути д≥Їздатна ф≥зична особа.

«а за¤вою особи, ¤ка потребуЇ допомоги, ≥м'¤ њњ пом≥чника реЇструЇтьс¤ органом оп≥ки та п≥клуванн¤, що п≥дтверджуЇтьс¤ в≥дпов≥дним документом.

2. ѕом≥чник маЇ право на одержанн¤ пенс≥њ, ал≥мент≥в, зароб≥тноњ плати, поштовоњ кореспонденц≥њ, що належать ф≥зичн≥й особ≥, ¤ка потребуЇ допомоги.

3. ѕом≥чник маЇ право вчин¤ти др≥бн≥ побутов≥ правочини в ≥нтересах особи, ¤ка потребуЇ допомоги, в≥дпов≥дно до наданих йому повноважень.

4. ѕом≥чник представл¤Ї особу в органах державноњ влади, органах влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та орган≥зац≥¤х, д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з обслуговуванн¤м населенн¤.

ѕом≥чник може представл¤ти ф≥зичну особу в суд≥ лише на п≥дстав≥ окремоњ дов≥реност≥.

5. ѕослуги пом≥чника Ї оплатними, ¤кщо ≥нше не визначено за домовлен≥стю стор≥н.

6. ѕом≥чник може бути у будь-¤кий час в≥дкликаний особою, ¤ка потребувала допомоги. ” цьому раз≥ повноваженн¤ пом≥чника припин¤ютьс¤.

—татт¤ 79. ќскарженн¤ д≥й оп≥куна, р≥шень органу оп≥ки та п≥клуванн¤

1. ƒ≥њ оп≥куна можуть бути оскаржен≥ за≥нтересованою особою, в тому числ≥ родичами п≥доп≥чного, до органу оп≥ки та п≥клуванн¤ або до суду.

2. –≥шенн¤ органу оп≥ки та п≥клуванн¤ може бути оскаржено до в≥дпов≥дного органу, ¤кому п≥дпор¤дкований орган оп≥ки та п≥клуванн¤, або до суду.

ѕ≥дрозд≥л 2
ё–»ƒ»„Ќј ќ—ќЅј

√лава 7
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя ѕ–ќ ё–»ƒ»„Ќ” ќ—ќЅ”

—татт¤ 80. ѕон¤тт¤ юридичноњ особи

1. ёридичною особою Ї орган≥зац≥¤, створена ≥ зареЇстрована у встановленому законом пор¤дку.

ёридична особа над≥л¤Їтьс¤ цив≥льною правоздатн≥стю ≥ д≥Їздатн≥стю, може бути позивачем та в≥дпов≥дачем у суд≥.

—татт¤ 81. ¬иди юридичних ос≥б

1. ёридична особа може бути створена шл¤хом об'Їднанн¤ ос≥б та (або) майна.

2. ёридичн≥ особи, залежно в≥д пор¤дку њх створенн¤, под≥л¤ютьс¤ на юридичних ос≥б приватного права та юридичних ос≥б публ≥чного права.

ёридична особа приватного права створюЇтьс¤ на п≥дстав≥ установчих документ≥в в≥дпов≥дно до статт≥ 87 цього  одексу.

ёридична особа публ≥чного права створюЇтьс¤ розпор¤дчим актом ѕрезидента ”крањни, органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

3. ÷им  одексом встановлюютьс¤ пор¤док створенн¤, орган≥зац≥йно-правов≥ форми, правовий статус юридичних ос≥б приватного права.

ѕор¤док утворенн¤ та правовий статус юридичних ос≥б публ≥чного права встановлюютьс¤  онституц≥Їю ”крањни та законом.

4. ёридична особа може бути створена шл¤хом примусового под≥лу (вид≥лу) у випадках, встановлених законом.

—татт¤ 82. ”часть юридичних ос≥б публ≥чного права у цив≥льних в≥дносинах

1. Ќа юридичних ос≥б публ≥чного права у цив≥льних в≥дносинах поширюютьс¤ положенн¤ цього  одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

—татт¤ 83. ќрган≥зац≥йно-правов≥ форми юридичних ос≥б

1. ёридичн≥ особи можуть створюватис¤ у форм≥ товариств, установ та в ≥нших формах, встановлених законом.

2. “овариством Ї орган≥зац≥¤, створена шл¤хом об'Їднанн¤ ос≥б (учасник≥в), ¤к≥ мають право участ≥ у цьому товариств≥. “овариство може бути створено одн≥Їю особою, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

“овариства под≥л¤ютьс¤ на п≥дприЇмницьк≥ та неп≥дприЇмницьк≥.

3. ”становою Ї орган≥зац≥¤, створена одн≥Їю або к≥лькома особами (засновниками), ¤к≥ не беруть участ≥ в управл≥нн≥ нею, шл¤хом об'Їднанн¤ (вид≥ленн¤) њхнього майна дл¤ дос¤гненн¤ мети, визначеноњ засновниками, за рахунок цього майна.

ќсобливост≥ правового статусу окремих вид≥в установ встановлюютьс¤ законом.

4. ѕоложенн¤ ц≥Їњ глави застосовуютьс¤ до вс≥х товариств та установ, ¤кщо ≥нш≥ правила дл¤ окремих вид≥в товариств або установ не встановлен≥ законом.

—татт¤ 84. ѕ≥дприЇмницьк≥ товариства

1. “овариства, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤ прибутку та наступного його розпод≥лу м≥ж учасниками (п≥дприЇмницьк≥ товариства), можуть бути створен≥ лише ¤к господарськ≥ товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, акц≥онерне товариство) або виробнич≥ кооперативи.

—татт¤ 85. Ќеп≥дприЇмницьк≥ товариства

1. Ќеп≥дприЇмницькими товариствами Ї товариства, ¤к≥ не мають на мет≥ одержанн¤ прибутку дл¤ його наступного розпод≥лу м≥ж учасниками.

2. ќсобливост≥ правового статусу окремих вид≥в неп≥дприЇмницьких товариств встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 86. «д≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ неп≥дприЇмницькими товариствами та установами

1. Ќеп≥дприЇмницьк≥ товариства (споживч≥ кооперативи, об'Їднанн¤ громад¤н тощо) та установи можуть пор¤д з≥ своЇю основною д≥¤льн≥стю зд≥йснювати п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, ¤кщо ≥нше не встановлено законом ≥ ¤кщо ц¤ д≥¤льн≥сть в≥дпов≥даЇ мет≥, дл¤ ¤коњ вони були створен≥, та спри¤Ї њњ дос¤гненню.

—татт¤ 87. —творенн¤ юридичноњ особи

1. ƒл¤ створенн¤ юридичноњ особи њњ учасники (засновники) розробл¤ють установч≥ документи, ¤к≥ викладаютьс¤ письмово ≥ п≥дписуютьс¤ вс≥ма учасниками (засновниками), ¤кщо законом не встановлений ≥нший пор¤док њх затвердженн¤.

2. ”становчим документом товариства Ї затверджений учасниками статут або засновницький догов≥р м≥ж учасниками, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

“овариство, створене одн≥Їю особою, д≥Ї на п≥дстав≥ статуту, затвердженого ц≥Їю особою.

3. ”станова створюЇтьс¤ на п≥дстав≥ ≥ндив≥дуального або сп≥льного установчого акта, складеного засновником (засновниками). ”становчий акт може м≥ститис¤ також ≥ в запов≥т≥. ƒо створенн¤ установи установчий акт, складений одн≥Їю або к≥лькома особами, може бути скасований засновником (засновниками).

4. ёридична особа вважаЇтьс¤ створеною з дн¤ њњ державноњ реЇстрац≥њ.

—татт¤ 88. ¬имоги до зм≥сту установчих документ≥в

1. ” статут≥ товариства вказуютьс¤ найменуванн¤ юридичноњ особи, органи управл≥нн¤ товариством, њх компетенц≥¤, пор¤док прийн¤тт¤ ними р≥шень, пор¤док вступу до товариства та виходу з нього, ¤кщо додатков≥ вимоги щодо зм≥сту статуту не встановлен≥ цим  одексом або ≥ншим законом.

2. ” засновницькому договор≥ товариства визначаютьс¤ зобов'¤занн¤ учасник≥в створити товариство, пор¤док њх сп≥льноњ д≥¤льност≥ щодо його створенн¤, умови переданн¤ товариству майна учасник≥в, ¤кщо додатков≥ вимоги щодо зм≥сту засновницького договору не встановлен≥ цим  одексом або ≥ншим законом.

3. ¬ установчому акт≥ установи вказуЇтьс¤ њњ мета, визначаютьс¤ майно, ¤ке передаЇтьс¤ установ≥, необх≥дне дл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети, структура управл≥нн¤ установою. якщо в установчому акт≥, ¤кий м≥ститьс¤ у запов≥т≥, в≥дсутн≥ окрем≥ ≥з зазначених вище положень, њх встановлюЇ орган, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю.

—татт¤ 89. ƒержавна реЇстрац≥¤ юридичноњ особи

1. ёридична особа п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ у пор¤дку, встановленому законом. ƒан≥ державноњ реЇстрац≥њ включаютьс¤ до Їдиного державного реЇстру, в≥дкритого дл¤ загального ознайомленн¤.

2. ѕорушенн¤ встановленого законом пор¤дку створенн¤ юридичноњ особи або нев≥дпов≥дн≥сть њњ установчих документ≥в закону Ї п≥дставою дл¤ в≥дмови у державн≥й реЇстрац≥њ юридичноњ особи. ¬≥дмова у державн≥й реЇстрац≥њ з ≥нших мотив≥в (недоц≥льн≥сть тощо) не допускаЇтьс¤.

3. ¬≥дмова у державн≥й реЇстрац≥њ, а також звол≥канн¤ з њњ проведенн¤м можуть бути оскаржен≥ до суду.

4. ƒо Їдиного державного реЇстру внос¤тьс¤ в≥домост≥ про орган≥зац≥йно-правову форму юридичноњ особи, њњ найменуванн¤, м≥сцезнаходженн¤, органи управл≥нн¤, ф≥л≥њ та представництва, мету установи, а також ≥нш≥ в≥домост≥, встановлен≥ законом.

5. «м≥ни до установчих документ≥в юридичноњ особи набирають чинност≥ дл¤ трет≥х ос≥б з дн¤ њх державноњ реЇстрац≥њ, а у випадках, встановлених законом, - з моменту пов≥домленн¤ органу, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, про так≥ зм≥ни. ёридичн≥ особи та њх учасники не мають права посилатис¤ на в≥дсутн≥сть державноњ реЇстрац≥њ таких зм≥н у в≥дносинах ≥з трет≥ми особами, ¤к≥ д≥¤ли з урахуванн¤м цих зм≥н.

—татт¤ 90. Ќайменуванн¤ юридичноњ особи

1. ёридична особа повинна мати своЇ найменуванн¤, ¤ке м≥стить ≥нформац≥ю про њњ орган≥зац≥йно-правову форму.

Ќайменуванн¤ установи маЇ м≥стити ≥нформац≥ю про характер њњ д≥¤льност≥.

ёридична особа може мати кр≥м повного найменуванн¤ скорочене найменуванн¤.

2. ёридична особа, що Ї п≥дприЇмницьким товариством, може мати комерц≥йне (ф≥рмове) найменуванн¤.

 омерц≥йне (ф≥рмове) найменуванн¤ юридичноњ особи може бути зареЇстроване у пор¤дку, встановленому законом.

3. Ќайменуванн¤ юридичноњ особи вказуЇтьс¤ в њњ установчих документах ≥ вноситьс¤ до Їдиного державного реЇстру.

4. ” раз≥ зм≥ни свого найменуванн¤ юридична особа кр≥м виконанн¤ ≥нших вимог, встановлених законом, зобов'¤зана пом≥стити оголошенн¤ про це в друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ, в ¤ких публ≥куютьс¤ в≥домост≥ про державну реЇстрац≥ю юридичноњ особи, та пов≥домити про це вс≥м особам, з ¤кими вона перебуваЇ у догов≥рних в≥дносинах.

5. ёридична особа не маЇ права використовувати найменуванн¤ ≥ншоњ юридичноњ особи.

—татт¤ 91. ÷ив≥льна правоздатн≥сть юридичноњ особи

1. ёридична особа здатна мати так≥ ж цив≥льн≥ права та обов'¤зки (цив≥льну правоздатн≥сть), ¤к ≥ ф≥зична особа, кр≥м тих, ¤к≥ за своЇю природою можуть належати лише людин≥.

2. ÷ив≥льна правоздатн≥сть юридичноњ особи може бути обмежена лише за р≥шенн¤м суду.

3. ёридична особа може зд≥йснювати окрем≥ види д≥¤льност≥, перел≥к ¤ких встановлюЇтьс¤ законом, п≥сл¤ одержанн¤ нею спец≥ального дозволу (л≥ценз≥њ).

4. ÷ив≥льна правоздатн≥сть юридичноњ особи виникаЇ з моменту њњ створенн¤ ≥ припин¤Їтьс¤ з дн¤ внесенн¤ до Їдиного державного реЇстру запису про њњ припиненн¤.

—татт¤ 92. ÷ив≥льна д≥Їздатн≥сть юридичноњ особи

1. ёридична особа набуваЇ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в ≥ зд≥йснюЇ њх через своњ органи, ¤к≥ д≥ють в≥дпов≥дно до установчих документ≥в та закону.

ѕор¤док створенн¤ орган≥в юридичноњ особи встановлюЇтьс¤ установчими документами та законом.

2. ” випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цив≥льних прав та обов'¤зк≥в ≥ зд≥йснювати њх через своњх учасник≥в.

3. ќрган або особа, ¤ка в≥дпов≥дно до установчих документ≥в юридичноњ особи чи закону виступаЇ в≥д њњ ≥мен≥, зобов'¤зана д≥¤ти в ≥нтересах юридичноњ особи, добросов≥сно ≥ розумно та не перевищувати своњх повноважень.

” в≥дносинах ≥з трет≥ми особами обмеженн¤ повноважень щодо представництва юридичноњ особи не маЇ юридичноњ сили, кр≥м випадк≥в, коли юридична особа доведе, що трет¤ особа знала чи за вс≥ма обставинами не могла не знати про так≥ обмеженн¤.

4. якщо члени органу юридичноњ особи та ≥нш≥ особи, ¤к≥ в≥дпов≥дно до закону чи установчих документ≥в виступають в≥д ≥мен≥ юридичноњ особи, порушують своњ обов'¤зки щодо представництва, вони несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за збитки, завдан≥ ними юридичн≥й особ≥.

—татт¤ 93. ћ≥сцезнаходженн¤ юридичноњ особи

1. ћ≥сцезнаходженн¤м юридичноњ особи Ї адреса органу або особи, ¤к≥ в≥дпов≥дно до установчих документ≥в юридичноњ особи чи закону виступають в≥д њњ ≥мен≥

—татт¤ 94. ќсобист≥ немайнов≥ права юридичноњ особи

1. ёридична особа маЇ право на недоторканн≥сть њњ д≥ловоњ репутац≥њ, на таЇмницю кореспонденц≥њ, на ≥нформац≥ю та ≥нш≥ особист≥ немайнов≥ права, ¤к≥ можуть њй належати.

ќсобист≥ немайнов≥ права юридичноњ особи захищаютьс¤ в≥дпов≥дно до глави 3 цього  одексу.

—татт¤ 95. ‘≥л≥њ та представництва

1. ‘≥л≥Їю Ї в≥докремлений п≥дрозд≥л юридичноњ особи, що розташований поза њњ м≥сцезнаходженн¤м та зд≥йснюЇ вс≥ або частину њњ функц≥й.

2. ѕредставництвом Ї в≥докремлений п≥дрозд≥л юридичноњ особи, що розташований поза њњ м≥сцезнаходженн¤м та зд≥йснюЇ представництво ≥ захист ≥нтерес≥в юридичноњ особи.

3. ‘≥л≥њ та представництва не Ї юридичними особами. ¬они над≥л¤ютьс¤ майном юридичноњ особи, що њх створила, ≥ д≥ють на п≥дстав≥ затвердженого нею положенн¤.

4.  ер≥вники ф≥л≥й та представництв призначаютьс¤ юридичною особою ≥ д≥ють на п≥дстав≥ виданоњ нею дов≥реност≥.

5. ¬≥домост≥ про ф≥л≥њ та представництва юридичноњ особи включаютьс¤ до Їдиного державного реЇстру.

—татт¤ 96. ¬≥дпов≥дальн≥сть юридичних ос≥б

1. ёридична особа самост≥йно в≥дпов≥даЇ за своњми зобов'¤занн¤ми.

2. ёридична особа в≥дпов≥даЇ за своњми зобов'¤занн¤ми ус≥м належним њй майном.

3. ”часник (засновник) юридичноњ особи не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми юридичноњ особи, а юридична особа не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми њњ учасника (засновника), кр≥м випадк≥в, встановлених установчими документами та законом.

4. ќсоби, ¤к≥ створюють юридичну особу, несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми, що виникли до њњ державноњ реЇстрац≥њ.

ёридична особа в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми њњ учасник≥в (засновник≥в), що пов'¤зан≥ з њњ створенн¤м, т≥льки у раз≥ наступного схваленн¤ њхн≥х д≥й в≥дпов≥дним органом юридичноњ особи.

—татт¤ 97. ”правл≥нн¤ товариством

1. ”правл≥нн¤ товариством зд≥йснюють його органи.

2. ќрганами управл≥нн¤ товариством Ї загальн≥ збори його учасник≥в ≥ виконавчий орган, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

—татт¤ 98. «агальн≥ збори учасник≥в товариства

1. «агальн≥ збори учасник≥в товариства мають право приймати р≥шенн¤ з ус≥х питань д≥¤льност≥ товариства, у тому числ≥ ≥ з тих, що передан≥ загальними зборами до компетенц≥њ виконавчого органу.

2. –≥шенн¤ загальних збор≥в приймаютьс¤ простою б≥льш≥стю в≥д числа присутн≥х учасник≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено установчими документами або законом.

–≥шенн¤ про внесенн¤ зм≥н до статуту товариства, в≥дчуженн¤ майна товариства на суму, що становить п'¤тдес¤т ≥ б≥льше в≥дсотк≥в майна товариства, та про л≥кв≥дац≥ю товариства приймаютьс¤ б≥льш≥стю не менш ¤к у 3/4 голос≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

3. ”часник товариства не маЇ права голосу при вир≥шенн≥ загальними зборами товариства питань щодо вчиненн¤ з ним правочину та щодо спору м≥ж ним ≥ товариством.

4. ѕор¤док скликанн¤ загальних збор≥в визначаЇтьс¤ в установчих документах товариства. ”часники товариства, що волод≥ють не менш ¤к дес¤тьма в≥дсотками голос≥в, можуть вимагати скликанн¤ загальних збор≥в.

якщо вимога учасник≥в про скликанн¤ загальних збор≥в не виконана, ц≥ учасники мають право сам≥ скликати загальн≥ збори.

5. –≥шенн¤ загальних збор≥в може бути оскаржене учасником товариства до суду.

—татт¤ 99. ¬иконавчий орган товариства

1. «агальн≥ збори товариства своњм р≥шенн¤м створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенц≥ю ≥ склад.

2. ¬иконавчий орган товариства може складатис¤ з одн≥Їњ або к≥лькох ос≥б. ¬иконавчий орган, що складаЇтьс¤ з к≥лькох ос≥б, приймаЇ р≥шенн¤ у пор¤дку, встановленому абзацом першим частини другоњ статт≥ 98 цього  одексу.

3. „лени виконавчого органу можуть бути у будь-¤кий час усунен≥ в≥д виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в, ¤кщо в установчих документах не визначен≥ п≥дстави усуненн¤ член≥в виконавчого органу в≥д виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в.

4. Ќазвою виконавчого органу товариства в≥дпов≥дно до установчих документ≥в або закону може бути "правл≥нн¤", "дирекц≥¤" тощо.

—татт¤ 100. ѕраво участ≥ у товариств≥

1. ѕраво участ≥ у товариств≥ Ї особистим немайновим правом ≥ не може окремо передаватис¤ ≥нш≥й особ≥.

2. ”часники товариства мають право вийти з товариства, ¤кщо установчими документами не встановлений обов'¤зок учасника письмово попередити про св≥й вих≥д з товариства у визначений строк, ¤кий не може перевищувати одного року.

3. ”часник товариства у випадках та в пор¤дку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

—татт¤ 101. ”правл≥нн¤ установою

1. «асновники установи не беруть участ≥ в управл≥нн≥ нею.

¬ установ≥ обов'¤зково створюЇтьс¤ правл≥нн¤, до ¤кого застосовуютьс¤ положенн¤ статт≥ 99 цього  одексу.

”становчий акт може передбачати створенн¤ також ≥нших орган≥в, визначати пор¤док формуванн¤ цих орган≥в та њх склад.

2. Ќагл¤д за д≥¤льн≥стю установи зд≥йснюЇ њњ нагл¤дова рада.

Ќагл¤дова рада зд≥йснюЇ нагл¤д за управл≥нн¤м майном установи, додержанн¤м мети установи та за њњ ≥ншою д≥¤льн≥стю в≥дпов≥дно до установчого акта.

—татт¤ 102. ѕереданн¤ майна установ≥

1. ¬ установчому акт≥ визначаЇтьс¤ майно, ¤ке засновник (а в раз≥ його смерт≥ - зобов'¤зана особа) повинен передати установ≥ п≥сл¤ њњ державноњ реЇстрац≥њ.

—татт¤ 103. «м≥на мети установи та структури управл≥нн¤

1. якщо зд≥йсненн¤ мети установи стало неможливим або воно загрожуЇ сусп≥льним ≥нтересам, то в≥дпов≥дний орган, ¤кий зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, може звернутис¤ до суду з за¤вою про визначенн¤ ≥ншоњ мети установи за погодженн¤м з органами управл≥нн¤ установою.

2. ” раз≥ зм≥ни мети установи суд повинен враховувати нам≥ри засновника та дбати про те, щоб вигоди в≥д використанн¤ майна установи передавалис¤ тим дестинаторам, ¤ким ц≥ вигоди призначалис¤ за нам≥ром засновника.

3. —уд може зм≥нити структуру управл≥нн¤ установи, ¤кщо це необх≥дно внасл≥док зм≥ни мети установи або з ≥нших поважних причин.

4. ” раз≥ зм≥ни мети установи або зм≥ни структури управл≥нн¤ установи њњ правл≥нн¤ зобов'¤зане пов≥домити суд у письмов≥й форм≥ про свою думку з цього питанн¤.

—татт¤ 104. ѕрипиненн¤ юридичноњ особи

1. ёридична особа припин¤Їтьс¤ в результат≥ переданн¤ всього свого майна, прав та обов'¤зк≥в ≥ншим юридичним особам - правонаступникам (злитт¤, приЇднанн¤, под≥лу, перетворенн¤) або в результат≥ л≥кв≥дац≥њ.

2. ёридична особа Ї такою, що припинилас¤, з дн¤ внесенн¤ до Їдиного державного реЇстру запису про њњ припиненн¤.

3. ѕор¤док припиненн¤ юридичноњ особи в процес≥ в≥дновленн¤ њњ платоспроможност≥ або банкрутства встановлюЇтьс¤ законом.

—татт¤ 105. ќбов'¤зки особи, що прийн¤ла р≥шенн¤ про припиненн¤ юридичноњ особи

1. ”часники юридичноњ особи, суд або орган, що прийн¤в р≥шенн¤ про припиненн¤ юридичноњ особи, зобов'¤зан≥ негайно письмово пов≥домити про це орган, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, ¤кий вносить до Їдиного державного реЇстру в≥домост≥ про те, що юридична особа перебуваЇ у процес≥ припиненн¤.

2. ”часники юридичноњ особи, суд або орган, що прийн¤в р≥шенн¤ про припиненн¤ юридичноњ особи, призначають за погодженн¤м з органом, ¤кий зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, ком≥с≥ю з припиненн¤ юридичноњ особи (л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю, л≥кв≥датора тощо) та встановлюють пор¤док ≥ строки припиненн¤ юридичноњ особи в≥дпов≥дно до цього  одексу.

¬иконанн¤ функц≥й ком≥с≥њ з припиненн¤ юридичноњ особи може бути покладено на орган управл≥нн¤ юридичноњ особи.

3. « моменту призначенн¤ ком≥с≥њ до нењ переход¤ть повноваженн¤ щодо управл≥нн¤ справами юридичноњ особи.  ом≥с≥¤ виступаЇ в суд≥ в≥д ≥мен≥ юридичноњ особи, ¤ка припин¤Їтьс¤.

4.  ом≥с≥¤ з припиненн¤ юридичноњ особи пом≥щаЇ в друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ, в ¤ких публ≥куютьс¤ в≥домост≥ про державну реЇстрац≥ю юридичноњ особи, що припин¤Їтьс¤, пов≥домленн¤ про припиненн¤ юридичноњ особи та про пор¤док ≥ строк за¤вленн¤ кредиторами вимог до нењ. ÷ей строк не може становити менше двох м≥с¤ц≥в з дн¤ публ≥кац≥њ пов≥домленн¤ про припиненн¤ юридичноњ особи.

 ом≥с≥¤ вживаЇ ус≥х можливих заход≥в щодо ви¤вленн¤ кредитор≥в, а також письмово пов≥домл¤Ї њх про припиненн¤ юридичноњ особи.

—татт¤ 106. «литт¤, приЇднанн¤, под≥л та перетворенн¤ юридичноњ особи

1. «литт¤, приЇднанн¤, под≥л та перетворенн¤ юридичноњ особи зд≥йснюютьс¤ за р≥шенн¤м його учасник≥в або органу юридичноњ особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за р≥шенн¤м суду або в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади.

2. «аконом може бути передбачено одержанн¤ згоди в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади на припиненн¤ юридичноњ особи шл¤хом злитт¤ або приЇднанн¤.

—татт¤ 107. ѕор¤док припиненн¤ юридичноњ особи шл¤хом злитт¤, приЇднанн¤, под≥лу та перетворенн¤

1.  редитор юридичноњ особи, що припин¤Їтьс¤, може вимагати в≥д нењ припиненн¤ або дострокового виконанн¤ зобов'¤занн¤.

2. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ строку дл¤ пред'¤вленн¤ вимог кредиторами та задоволенн¤ чи в≥дхиленн¤ цих вимог ком≥с≥¤ з припиненн¤ юридичноњ особи складаЇ передавальний акт (у раз≥ злитт¤, приЇднанн¤ або перетворенн¤) або розпод≥льчий баланс (у раз≥ под≥лу), ¤к≥ мають м≥стити положенн¤ про правонаступництво щодо вс≥х зобов'¤зань юридичноњ особи, що припин¤Їтьс¤, стосовно вс≥х њњ кредитор≥в та боржник≥в, включаючи зобов'¤занн¤, ¤к≥ оспорюютьс¤ сторонами.

3. ѕередавальний акт та розпод≥льчий баланс затверджуютьс¤ учасниками юридичноњ особи або органом, ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про њњ припиненн¤.

Ќотар≥ально посв≥дчен≥ коп≥њ передавального акта та розпод≥льчого балансу передаютьс¤ в орган, ¤кий зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, за м≥сцем державноњ реЇстрац≥њ юридичноњ особи, що припин¤Їтьс¤, а також в орган, ¤кий зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, за м≥сцем державноњ реЇстрац≥њ юридичноњ особи правонаступника.

4. ѕорушенн¤ положень частин другоњ та третьоњ ц≥Їњ статт≥ Ї п≥дставою дл¤ в≥дмови у внесенн≥ до Їдиного державного реЇстру запису про припиненн¤ юридичноњ особи та державн≥й реЇстрац≥њ створюваних юридичних ос≥б - правонаступник≥в.

5. якщо правонаступниками юридичноњ особи Ї к≥лька юридичних ос≥б ≥ точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'¤зк≥в юридичноњ особи, що припинилас¤, неможливо, юридичн≥ особи - правонаступники несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть перед кредиторами юридичноњ особи, що припинилас¤.

—татт¤ 108. ѕеретворенн¤ юридичноњ особи

1. ѕеретворенн¤м юридичноњ особи Ї зм≥на њњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми.

2. ” раз≥ перетворенн¤ до новоњ юридичноњ особи переход¤ть усе майно, ус≥ права та обов'¤зки попередньоњ юридичноњ особи.

—татт¤ 109. ¬ид≥л

1. ¬ид≥лом Ї перех≥д за розпод≥льчим балансом частини майна, прав та обов'¤зк≥в юридичноњ особи до одн≥Їњ або к≥лькох створюваних нових юридичних ос≥б.

2. ƒо вид≥лу застосовуютьс¤ за аналог≥Їю положенн¤ частин першоњ, другоњ та четвертоњ статт≥ 105 та положенн¤ статей 106 ≥ 107 цього  одексу.

—татт¤ 110. Ћ≥кв≥дац≥¤ юридичноњ особи

1. ёридична особа л≥кв≥дуЇтьс¤:

1) за р≥шенн¤м њњ учасник≥в або органу юридичноњ особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числ≥ у зв'¤зку ≥з зак≥нченн¤м строку, на ¤кий було створено юридичну особу, дос¤гненн¤м мети, дл¤ ¤коњ њњ створено, а також в ≥нших випадках, передбачених установчими документами;

2) за р≥шенн¤м суду про визнанн¤ судом нед≥йсною державноњ реЇстрац≥њ юридичноњ особи через допущен≥ при њњ створенн≥ порушенн¤, ¤к≥ не можна усунути, а також в ≥нших випадках, встановлених законом.

2. ¬имога про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи на п≥дставах, зазначених у пункт≥ 2 частини першоњ ц≥Їњ статт≥, може бути пред'¤влена до суду органом, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю, а також учасником юридичноњ особи.

–≥шенн¤м суду про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи на його учасник≥в або орган, уповноважений установчими документами приймати р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи, можуть бути покладен≥ обов'¤зки щодо проведенн¤ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи.

3. якщо варт≥сть майна юридичноњ особи Ї недостатньою дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в, юридична особа л≥кв≥дуЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому законом про в≥дновленн¤ платоспроможност≥ або визнанн¤ банкрутом.

4. ќсобливост≥ л≥кв≥дац≥њ банк≥в встановлюютьс¤ законом про банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть.

—татт¤ 111. ѕор¤док л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи

1. Ћ≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку дл¤ пред'¤вленн¤ вимог кредиторами складаЇ пром≥жний л≥кв≥дац≥йний баланс, ¤кий м≥стить в≥домост≥ про склад майна юридичноњ особи, що л≥кв≥дуЇтьс¤, перел≥к пред'¤влених кредиторами вимог, а також про результати њх розгл¤ду.

ѕром≥жний л≥кв≥дац≥йний баланс затверджуЇтьс¤ учасниками юридичноњ особи або органом, ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи.

2. ¬иплата грошових сум кредиторам юридичноњ особи, що л≥кв≥дуЇтьс¤, провадитьс¤ у пор¤дку черговост≥, встановленоњ статтею 112 цього  одексу, в≥дпов≥дно до пром≥жного л≥кв≥дац≥йного балансу, починаючи в≥д дн¤ його затвердженн¤, за вин¤тком кредитор≥в четвертоњ черги, виплати ¤ким провад¤тьс¤ з≥ спливом м≥с¤ц¤ в≥д дн¤ затвердженн¤ пром≥жного л≥кв≥дац≥йного балансу.

¬ раз≥ недостатност≥ у юридичноњ особи, що л≥кв≥дуЇтьс¤, грошових кошт≥в дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ зд≥йснюЇ продаж майна юридичноњ особи.

3. ѕ≥сл¤ завершенн¤ розрахунк≥в з кредиторами л≥кв≥дац≥йна ком≥с≥¤ складаЇ л≥кв≥дац≥йний баланс, ¤кий затверджуЇтьс¤ учасниками юридичноњ особи або органом, що прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю юридичноњ особи.

4. ћайно юридичноњ особи, що залишилос¤ п≥сл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в, передаЇтьс¤ њњ учасникам, ¤кщо ≥нше не встановлено установчими документами юридичноњ особи або законом.

5. ёридична особа Ї л≥кв≥дованою з дн¤ внесенн¤ до Їдиного державного реЇстру запису про њњ припиненн¤.

—татт¤ 112. «адоволенн¤ вимог кредитор≥в

1. ” раз≥ л≥кв≥дац≥њ платоспроможноњ юридичноњ особи вимоги њњ кредитор≥в задовольн¤ютьс¤ у так≥й черговост≥:

1) у першу чергу задовольн¤ютьс¤ вимоги щодо в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, та вимоги кредитор≥в, забезпечен≥ заставою чи ≥ншим способом;

2) у другу чергу задовольн¤ютьс¤ вимоги прац≥вник≥в, пов'¤зан≥ з трудовими в≥дносинами, вимоги автора про плату за використанн¤ результату його ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥;

3) у третю чергу задовольн¤ютьс¤ вимоги щодо податк≥в, збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в);

4) у четверту чергу задовольн¤ютьс¤ вс≥ ≥нш≥ вимоги.

¬имоги одн≥Їњ черги задовольн¤ютьс¤ пропорц≥йно сум≥ вимог, що належать кожному кредитору ц≥Їњ черги.

2. ” раз≥ в≥дмови л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ у задоволенн≥ вимог кредитора або ухиленн¤ в≥д њх розгл¤ду кредитор маЇ право до затвердженн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу юридичноњ особи звернутис¤ до суду ≥з позовом до л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ. «а р≥шенн¤м суду вимоги кредитора можуть бути задоволен≥ за рахунок майна, що залишилос¤ п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи.

3. ¬имоги кредитора, за¤влен≥ п≥сл¤ спливу строку, встановленого л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю дл¤ њх пред'¤вленн¤, задовольн¤ютьс¤ з майна юридичноњ особи, ¤ку л≥кв≥довують, що залишилос¤ п≥сл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в, за¤влених своЇчасно.

4. ¬имоги кредитор≥в, ¤к≥ не визнан≥ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю, ¤кщо кредитор у м≥с¤чний строк п≥сл¤ одержанн¤ пов≥домленн¤ про повну або часткову в≥дмову у визнанн≥ його вимог не звертавс¤ до суду з позовом, вимоги, у задоволенн≥ ¤ких за р≥шенн¤м суду кредиторов≥ в≥дмовлено, а також вимоги, ¤к≥ не задоволен≥ через в≥дсутн≥сть майна юридичноњ особи, що л≥кв≥дуЇтьс¤, вважаютьс¤ погашеними.

√лава 8
ѕ≤ƒѕ–»™ћЌ»÷№ ≤ “ќ¬ј–»—“¬ј

І 1. √осподарськ≥ товариства

1. «агальн≥ положенн¤

—татт¤ 113. ѕон¤тт¤ та види господарських товариств

1. √осподарським товариством Ї юридична особа, статутний (складений) кап≥тал ¤коњ под≥лений на частки м≥ж учасниками.

2. √осподарськ≥ товариства можуть бути створен≥ у форм≥ повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, акц≥онерного товариства.

—татт¤ 114. ”часники господарського товариства

1. ”часником господарського товариства може бути ф≥зична або юридична особа.

ќбмеженн¤ щодо участ≥ у господарських товариствах може бути встановлено законом.

2. √осподарське товариство, кр≥м повного ≥ командитного товариств, може бути створене одн≥Їю особою, ¤ка стаЇ його Їдиним учасником.

—татт¤ 115. ћайно господарського товариства

1. √осподарське товариство Ї власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власн≥сть ¤к вклад до статутного (складеного) кап≥талу;

2) продукц≥њ, виробленоњ товариством у результат≥ господарськоњ д≥¤льност≥;

3) одержаних доход≥в;

4) ≥ншого майна, набутого на п≥дставах, що не заборонен≥ законом.

2. ¬кладом до статутного (складеного) кап≥талу господарського товариства можуть бути грош≥, ц≥нн≥ папери, ≥нш≥ реч≥ або майнов≥ чи ≥нш≥ в≥дчужуван≥ права, що мають грошову оц≥нку, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

√рошова оц≥нка вкладу учасника господарського товариства зд≥йснюЇтьс¤ за згодою учасник≥в товариства, а у випадках, встановлених законом, вона п≥дл¤гаЇ незалежн≥й експертн≥й перев≥рц≥.

—татт¤ 116. ѕрава учасник≥в господарського товариства

1. ”часники господарського товариства мають право у пор¤дку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управл≥нн≥ товариством у пор¤дку, визначеному в установчому документ≥, кр≥м випадк≥в, встановлених законом;

2) брати участь у розпод≥л≥ прибутку товариства ≥ одержувати його частину (див≥денди);

3) вийти у встановленому пор¤дку з товариства;

4) зд≥йснити в≥дчуженн¤ часток у статутному (складеному) кап≥тал≥ товариства, ц≥нних папер≥в, що засв≥дчують участь у товариств≥, у пор¤дку, встановленому законом;

5) одержувати ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть товариства у пор¤дку, встановленому установчим документом.

2. ”часники господарського товариства можуть також мати ≥нш≥ права, встановлен≥ установчим документом товариства та законом.

—татт¤ 117. ќбов'¤зки учасник≥в господарського товариства

1. ”часники господарського товариства зобов'¤зан≥:

1) додержуватис¤ установчого документа товариства та виконувати р≥шенн¤ загальних збор≥в;

2) виконувати своњ зобов'¤занн¤ перед товариством, у тому числ≥ т≥, що пов'¤зан≥ з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акц≥њ) у розм≥р≥, в пор¤дку та засобами, що передбачен≥ установчим документом;

3) не розголошувати комерц≥йну таЇмницю та конф≥денц≥йну ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть товариства.

2. ”часники господарського товариства можуть також мати ≥нш≥ обов'¤зки, встановлен≥ установчим документом товариства та законом.

—татт¤ 118. «алежне господарське товариство

1. √осподарське товариство (товариство з обмеженою або додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, акц≥онерне товариство) Ї залежним, ¤кщо ≥ншому (головному) господарському товариству належать двадц¤ть або б≥льше в≥дсотк≥в статутного кап≥талу товариства з обмеженою або додатковою в≥дпов≥дальн≥стю чи двадц¤ть або б≥льше в≥дсотк≥в простих акц≥й акц≥онерного товариства.

2. √осподарське товариство, ¤ке придбало або ≥ншим чином набуло двадц¤ть або б≥льше в≥дсотк≥в статутного кап≥талу товариства з обмеженою або додатковою в≥дпов≥дальн≥стю чи двадц¤ть або б≥льше в≥дсотк≥в простих акц≥й акц≥онерного товариства, зобов'¤зане оприлюднити цю ≥нформац≥ю в пор¤дку, встановленому законом.

2. ѕовне товариство

—татт¤ 119. ѕон¤тт¤ повного товариства

1. ѕовним Ї товариство, учасники ¤кого в≥дпов≥дно до укладеного м≥ж ними договору зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть в≥д ≥мен≥ товариства ≥ сол≥дарно несуть додаткову (субсид≥арну) в≥дпов≥дальн≥сть за його зобов'¤занн¤ми ус≥м майном, що њм належить.

2. ќсоба може бути учасником т≥льки одного повного товариства.

3. ”часник повного товариства не маЇ права без згоди ≥нших учасник≥в вчин¤ти в≥д свого ≥мен≥ та у своњх ≥нтересах або в ≥нтересах трет≥х ос≥б правочини, що Ї однор≥дними з тими, ¤к≥ становл¤ть предмет д≥¤льност≥ товариства.

” раз≥ порушенн¤ цього правила товариство маЇ право за своњм вибором вимагати в≥д такого учасника або в≥дшкодуванн¤ завданих товариству збитк≥в, або переданн¤ товариству ус≥Їњ вигоди, набутоњ за такими правочинами.

4. Ќайменуванн¤ повного товариства маЇ м≥стити ≥мена (найменуванн¤) вс≥х його учасник≥в, слова "повне товариство" або м≥стити ≥м'¤ (найменуванн¤) одного чи к≥лькох учасник≥в з доданн¤м сл≥в "≥ компан≥¤", а також слова "повне товариство".

—татт¤ 120. «асновницький догов≥р повного товариства

1. ѕовне товариство створюЇтьс¤ ≥ д≥Ї на п≥дстав≥ засновницького договору. «асновницький догов≥р п≥дписуЇтьс¤ вс≥ма його учасниками.

2. «асновницький догов≥р повного товариства кр≥м в≥домостей, передбачених статтею 88 цього  одексу, маЇ м≥стити в≥домост≥ про: розм≥р та склад складеного кап≥талу товариства; розм≥р та пор¤док зм≥ни часток кожного з учасник≥в у складеному кап≥тал≥; розм≥р, склад та строки внесенн¤ ними вклад≥в.

—татт¤ 121. ”правл≥нн¤ повним товариством

1. ”правл≥нн¤ д≥¤льн≥стю повного товариства зд≥йснюЇтьс¤ за сп≥льною згодою вс≥х учасник≥в. «асновницьким договором товариства можуть бути передбачен≥ випадки, коли р≥шенн¤ приймаЇтьс¤ б≥льш≥стю голос≥в учасник≥в.

2.  ожний учасник повного товариства маЇ один голос, ¤кщо засновницьким договором не передбачений ≥нший пор¤док визначенн¤ к≥лькост≥ голос≥в.

3.  ожний учасник повного товариства, незалежно в≥д того, чи уповноважений в≥н вести справи товариства, маЇ право ознайомлюватис¤ з ус≥Їю документац≥Їю щодо веденн¤ справ товариства. ¬≥дмова в≥д цього права чи його обмеженн¤, зокрема за домовлен≥стю учасник≥в товариства, Ї н≥кчемною.

—татт¤ 122. ¬еденн¤ справ повного товариства

1.  ожний учасник повного товариства маЇ право д≥¤ти в≥д ≥мен≥ товариства, ¤кщо засновницьким договором не визначено, що вс≥ учасники ведуть справи сп≥льно або що веденн¤ справ доручено окремим учасникам.

” раз≥ сп≥льного веденн¤ учасниками справ товариства дл¤ вчиненн¤ кожного правочину Ї необх≥дною згода вс≥х учасник≥в товариства. якщо веденн¤ справ доручено окремим учасникам повного товариства, ≥нш≥ учасники можуть вчин¤ти правочини в≥д ≥мен≥ товариства за на¤вност≥ у них дов≥реност≥, виданоњ учасниками, ¤ким доручено веденн¤ справ товариства.

” в≥дносинах з трет≥ми особами повне товариство не може посилатис¤ на положенн¤ засновницького договору, ¤к≥ обмежують повноваженн¤ учасник≥в повного товариства щодо права д≥¤ти в≥д ≥мен≥ товариства, кр≥м випадк≥в, коли буде доведено, що трет¤ особа у момент вчиненн¤ правочину знала чи могла знати про в≥дсутн≥сть в учасника товариства права д≥¤ти в≥д ≥мен≥ товариства.

2. ”часник повного товариства, що д≥¤в у сп≥льних ≥нтересах, але не мав на це повноважень, маЇ право у раз≥, ¤кщо його д≥њ не були схвален≥ ≥ншими учасниками, вимагати в≥д товариства в≥дшкодуванн¤ зд≥йснених ним витрат, ¤кщо в≥н доведе, що у зв'¤зку з його д≥¤ми товариство зберегло чи набуло майно, ¤ке за варт≥стю перевищуЇ ц≥ витрати.

3. ” раз≥ спору м≥ж учасниками повного товариства повноваженн¤ на веденн¤ справ товариства, надан≥ одному чи к≥льком учасникам, можуть бути припинен≥ судом на вимогу одного чи к≥лькох ≥нших учасник≥в товариства за на¤вност≥ дл¤ цього достатн≥х п≥дстав, зокрема внасл≥док грубого порушенн¤ учасником, уповноваженим на веденн¤ справ товариства, своњх обов'¤зк≥в чи ви¤вленн¤ його нездатност≥ до розумного веденн¤ справ. Ќа п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду до засновницького договору товариства внос¤тьс¤ необх≥дн≥ зм≥ни.

—татт¤ 123. –озпод≥л прибутку та збитк≥в повного товариства

1. ѕрибуток та збитки повного товариства розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж його учасниками пропорц≥йно до њхн≥х часток у складеному кап≥тал≥, ¤кщо ≥нше не передбачено засновницьким договором або домовлен≥стю учасник≥в.

2. ѕозбавленн¤ учасника повного товариства права на участь у розпод≥л≥ прибутку чи збитк≥в не допускаЇтьс¤.

—татт¤ 124. ¬≥дпов≥дальн≥сть учасник≥в повного товариства за його зобов'¤занн¤ми

1. ” раз≥ недостатност≥ у повного товариства майна дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в у повному обс¤з≥ учасники повного товариства сол≥дарно в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми товариства ус≥м своњм майном, на ¤ке може бути звернене ст¤гненн¤.

2. ”часник повного товариства в≥дпов≥даЇ за боргами товариства незалежно в≥д того, виникли ц≥ борги до чи п≥сл¤ його вступу в товариство.

3. ”часник повного товариства, ¤кий вибув ≥з товариства, в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми товариства, що виникли до моменту його вибутт¤, р≥вною м≥рою з учасниками, що залишилис¤, прот¤гом трьох рок≥в з дн¤ затвердженн¤ зв≥ту про д≥¤льн≥сть товариства за р≥к, у ¤кому в≥н вибув ≥з товариства.

4. ”часник повного товариства, ¤кий сплатив повн≥стю борги товариства, маЇ право звернутис¤ з регресною вимогою у в≥дпов≥дн≥й частин≥ до ≥нших учасник≥в, ¤к≥ несуть перед ним в≥дпов≥дальн≥сть пропорц≥йно своњм часткам у складеному кап≥тал≥ товариства.

—татт¤ 125. «м≥ни у склад≥ учасник≥в повного товариства

1. «м≥ни у склад≥ учасник≥в повного товариства можуть бути у зв'¤зку з:

1) виходом учасника повного товариства з його складу з власноњ ≥н≥ц≥ативи;

2) виключенн¤м ≥з складу учасник≥в;

3) вибутт¤м ≥з складу учасник≥в з причин, що не залежать в≥д учасника.

2. ѕор¤док ≥ особливост≥ виходу, виключенн¤ та вибутт¤ учасник≥в з≥ складу повного товариства визначаютьс¤ цим  одексом, ≥ншим законом та засновницьким договором.

—татт¤ 126. ¬их≥д з повного товариства

1. ”часник повного товариства, ¤ке було створене на невизначений строк, може у будь-¤кий момент вийти з товариства, за¤вивши про це не п≥зн≥ше н≥ж за три м≥с¤ц≥ до фактичного виходу ≥з товариства.

ƒостроковий вих≥д учасника з повного товариства, що засноване на певний строк, допускаЇтьс¤ лише з поважних причин.

2. ¬≥дмова в≥д права вийти з повного товариства Ї н≥кчемною.

—татт¤ 127. ѕереданн¤ учасником частки (њњ частини) у складеному кап≥тал≥ повного товариства

1. ”часник повного товариства маЇ право за згодою ≥нших його учасник≥в передати свою частку у складеному кап≥тал≥ чи њњ частину ≥ншому учасников≥ товариства або трет≥й особ≥.

2. ” раз≥ переданн¤ частки (њњ частини) новому учасников≥ до нього переход¤ть повн≥стю чи у в≥дпов≥дн≥й частин≥ права, що належали учасников≥, ¤кий передав частку (њњ частину). ќсоба, ¤к≥й передано частку (њњ частину), в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми товариства в≥дпов≥дно до частини другоњ статт≥ 124 цього  одексу.

3. ” раз≥ переданн¤ учасником товариства ус≥Їњ частки ≥нш≥й особ≥ участь цього учасника в повному товариств≥ припин¤Їтьс¤ ≥ дл¤ нього настають насл≥дки, передбачен≥ частиною третьою статт≥ 124 цього  одексу.

—татт¤ 128. ¬иключенн¤ з≥ складу учасник≥в повного товариства

1. ”часник повного товариства, ¤кий систематично не виконуЇ чи виконуЇ неналежним чином обов'¤зки, покладен≥ на нього товариством, або ¤кий перешкоджаЇ своњми д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю) дос¤гненню ц≥лей товариства, може бути виключений ≥з товариства у пор¤дку, встановленому засновницьким договором.

2. –≥шенн¤ про виключенн¤ з≥ складу учасник≥в повного товариства може бути оскаржене до суду.

—татт¤ 129. ¬ибутт¤ з повного товариства

1. ѕовне товариство може прийн¤ти р≥шенн¤ про визнанн¤ учасника повного товариства таким, що вибув ≥з його складу, у раз≥:

1) смерт≥ учасника або оголошенн¤ його померлим - за в≥дсутност≥ спадкоЇмц≥в;

2) л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - учасника товариства, в тому числ≥ у зв'¤зку з визнанн¤м њњ банкрутом;

3) визнанн¤ учасника нед≥Їздатним, обмеженн¤ його цив≥льноњ д≥Їздатност≥ або визнанн¤ безв≥сно в≥дсутн≥м;

4) призначенн¤ за р≥шенн¤м суду примусовоњ реорган≥зац≥њ юридичноњ особи - учасника товариства, зокрема у зв'¤зку з њњ неплатоспроможн≥стю;

5) зверненн¤ ст¤гненн¤ на частину майна повного товариства, що в≥дпов≥даЇ частц≥ учасника у складеному кап≥тал≥ товариства.

2. –≥шенн¤ про визнанн¤ учасника повного товариства таким, що вибув ≥з його складу, може бути оскаржене за≥нтересованими особами до суду.

3. ” раз≥ вибутт¤ учасника з повного товариства з п≥дстав, передбачених частиною першою ц≥Їњ статт≥, товариство може продовжити свою д≥¤льн≥сть, ¤кщо ≥нше не встановлено засновницьким договором товариства чи домовлен≥стю м≥ж учасниками, що залишаютьс¤.

—татт¤ 130. –озрахунки у раз≥ виходу, виключенн¤ та вибутт¤ з повного товариства

1. ”часников≥, що вийшов, ¤кого виключено або ¤кий вибув з повного товариства з п≥дстав, встановлених у статт¤х 126, 128 ≥ 129 цього  одексу, виплачуЇтьс¤ варт≥сть частини майна товариства, пропорц≥йна частц≥ цього учасника у складеному кап≥тал≥ товариства, ¤кщо ≥нше не встановлено засновницьким договором.

2. якщо спадкоЇмець учасника повного товариства - ф≥зичноњ особи або правонаступник юридичноњ особи не вступив у повне товариство, розрахунки з ним зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥.

3. ѕор¤док визначенн¤ вартост≥ частки учасника у майн≥ повного товариства та строки њњ виплати встановлюютьс¤ засновницьким договором ≥ законом.

—татт¤ 131. «верненн¤ ст¤гненн¤ на частину майна повного товариства, пропорц≥йну частц≥ учасника товариства у складеному кап≥тал≥

1. «верненн¤ ст¤гненн¤ на частку учасника у складеному кап≥тал≥ повного товариства за його власними зобов'¤занн¤ми допускаЇтьс¤ т≥льки у раз≥ недостатност≥ ≥ншого майна дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в. ” раз≥ недостатност≥ майна учасника повного товариства дл¤ виконанн¤ його зобов'¤зань перед кредиторами вони можуть вимагати у встановленому пор¤дку вид≥лу частини майна повного товариства, пропорц≥йноњ частц≥ учасника-боржника у складеному кап≥тал≥ товариства.

2. „астина майна повного товариства, пропорц≥йна частц≥ учасника-боржника у складеному кап≥тал≥, вид≥л¤Їтьс¤ у грошов≥й форм≥ чи в натур≥ в≥дпов≥дно до балансу, складеного на момент вибутт¤ такого учасника з товариства.

—татт¤ 132. Ћ≥кв≥дац≥¤ повного товариства

1. ѕовне товариство л≥кв≥довуЇтьс¤ на п≥дставах, встановлених статтею 110 цього  одексу, а також у раз≥, ¤кщо в товариств≥ залишаЇтьс¤ один учасник. ÷ей учасник маЇ право прот¤гом шести м≥с¤ц≥в з моменту, коли в≥н став Їдиним учасником товариства, перетворити таке товариство в ≥нше господарське товариство у пор¤дку, встановленому цим  одексом.

2. ” раз≥ виходу учасника з повного товариства, виключенн¤ одного з його учасник≥в ≥з товариства, смерт≥ учасника товариства, л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - учасника товариства або зверненн¤ кредитором одного з учасник≥в ст¤гненн¤ на частину майна, пропорц≥йну його частц≥ у складеному кап≥тал≥, товариство може продовжити свою д≥¤льн≥сть, ¤кщо це передбачено засновницьким договором товариства чи домовлен≥стю м≥ж учасниками, що залишаютьс¤.

3.  омандитне товариство

—татт¤ 133. ќсновн≥ положенн¤ про командитне товариство

1.  омандитним товариством Ї товариство, в ¤кому разом з учасниками, ¤к≥ зд≥йснюють в≥д ≥мен≥ товариства п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть ≥ сол≥дарно несуть додаткову (субсид≥арну) в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства ус≥м своњм майном (повними учасниками), Ї один чи к≥лька учасник≥в (вкладник≥в), ¤к≥ несуть ризик збитк≥в, пов'¤заних ≥з д≥¤льн≥стю товариства, у межах сум зроблених ними вклад≥в та не беруть участ≥ в д≥¤льност≥ товариства.

2. Ќайменуванн¤ командитного товариства маЇ м≥стити ≥мена (найменуванн¤) вс≥х повних учасник≥в, слова "командитне товариство" або м≥стити ≥м'¤ (найменуванн¤) хоча б одного повного учасника з доданн¤м сл≥в "≥ компан≥¤", а також слова "командитне товариство".

якщо у найменуванн¤ командитного товариства включене ≥м'¤ вкладника, такий вкладник стаЇ повним учасником товариства.

3. ƒо командитного товариства застосовуютьс¤ положенн¤ про повне товариство, ¤кщо ≥нше не встановлено цим  одексом, ≥ншим законом.

—татт¤ 134. «асновницький догов≥р командитного товариства

1.  омандитне товариство створюЇтьс¤ ≥ д≥Ї на п≥дстав≥ засновницького договору. «асновницький догов≥р п≥дписуЇтьс¤ ус≥ма повними учасниками.

2. «асновницький догов≥р командитного товариства кр≥м в≥домостей, передбачених статтею 88 цього  одексу, маЇ м≥стити в≥домост≥ про: розм≥р та склад складеного кап≥талу товариства; розм≥р та пор¤док зм≥ни часток кожного з повних учасник≥в у складеному кап≥тал≥; сукупний розм≥р вклад≥в вкладник≥в.

3. якщо внасл≥док виходу, виключенн¤ чи вибутт¤ у командитному товариств≥ залишивс¤ один повний учасник, засновницький догов≥р переоформл¤Їтьс¤ в одноособову за¤ву, п≥дписану повним учасником. якщо командитне товариство створюЇтьс¤ одним повним учасником, то установчим документом Ї одноособова за¤ва (меморандум), ¤ка м≥стить ус≥ в≥домост≥, встановлен≥ ц≥Їю статтею дл¤ командитного товариства.

—татт¤ 135. ”часники командитного товариства

1. ѕравовий статус повних учасник≥в командитного товариства та њх в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства встановлюютьс¤ положенн¤ми цього  одексу про учасник≥в повного товариства.

2. ќсоба може бути повним учасником т≥льки в одному командитному товариств≥.

ѕовний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства.

ѕовний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого товариства.

3. —укупний розм≥р вклад≥в вкладник≥в не повинен перевищувати п'¤тдес¤ти в≥дсотк≥в складеного кап≥талу повного товариства.

Ќа момент державноњ реЇстрац≥њ командитного товариства кожний ≥з вкладник≥в повинен зробити вклад у розм≥р≥, встановленому законом.

—татт¤ 136. ”правл≥нн¤ командитним товариством

1. ”правл≥нн¤ д≥¤льн≥стю командитного товариства зд≥йснюЇтьс¤ повними учасниками у пор¤дку, встановленому цим  одексом дл¤ повного товариства.

2. ¬кладники не мають права брати участ≥ в управл≥нн≥ д≥¤льн≥стю командитного товариства та заперечувати проти д≥й повних учасник≥в щодо управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю товариства. ¬кладники командитного товариства можуть д≥¤ти в≥д ≥мен≥ товариства т≥льки за дов≥рен≥стю.

—татт¤ 137. ѕрава та обов'¤зки вкладника командитного товариства

1. ¬кладник командитного товариства зобов'¤заний зробити вклад до складеного кап≥талу. ¬несенн¤ вклад≥в посв≥дчуЇтьс¤ св≥доцтвом про участь у командитному товариств≥.

2. ¬кладник командитного товариства маЇ право:

1) одержувати частину прибутку товариства в≥дпов≥дно до його частки у складеному кап≥тал≥ товариства в пор¤дку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);

2) д≥¤ти в≥д ≥мен≥ товариства у раз≥ видач≥ йому дов≥реност≥ та в≥дпов≥дно до нењ;

3) переважно перед трет≥ми особами набувати в≥дчужувану частку (њњ частину) в складеному кап≥тал≥ товариства в≥дпов≥дно до положень статт≥ 147 цього  одексу.

якщо бажанн¤ викупити частку (њњ частину) ви¤вили дек≥лька вкладник≥в, зазначена частка розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж ними в≥дпов≥дно до њхн≥х часток у складеному кап≥тал≥ товариства;

4) вимагати першочергового поверненн¤ вкладу у раз≥ л≥кв≥дац≥њ товариства;

5) ознайомлюватис¤ з р≥чними зв≥тами та балансами товариства;

6) п≥сл¤ зак≥нченн¤ ф≥нансового року вийти з товариства та одержати св≥й вклад у пор¤дку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);

7) передати свою частку (њњ частину) у складеному кап≥тал≥ ≥ншому вкладнику або трет≥й особ≥, пов≥домивши про це товариство.

ѕереданн¤ вкладником ус≥Їњ своЇњ частки ≥нш≥й особ≥ припин¤Ї його участь у командитному товариств≥.

3. «асновницьким договором (меморандумом) командитного товариства можуть бути передбачен≥ також ≥нш≥ права вкладника.

—татт¤ 138. ¬≥дпов≥дальн≥сть вкладника командитного товариства

1. якщо вкладник командитного товариства вчин¤Ї правочин в≥д ≥мен≥ та в ≥нтересах товариства без в≥дпов≥дних повноважень, то в раз≥ схваленн¤ його д≥й командитним товариством в≥н зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ перед кредиторами за вчинений правочин.

якщо схваленн¤ командитного товариства не буде отримано, вкладник в≥дпов≥даЇ перед трет≥ми особами за вчиненим ним правочином ус≥м своњм майном, на ¤ке в≥дпов≥дно до закону може бути звернене ст¤гненн¤.

2. ¬кладник командитного товариства, ¤кий не вн≥с передбаченого засновницьким договором (меморандумом) вкладу, несе в≥дпов≥дальн≥сть перед товариством у пор¤дку, встановленому засновницьким договором (меморандумом).

—татт¤ 139. Ћ≥кв≥дац≥¤ командитного товариства

1.  омандитне товариство л≥кв≥довуЇтьс¤ при вибутт≥ ус≥х вкладник≥в. ѕовн≥ учасники мають право у раз≥ вибутт¤ вс≥х вкладник≥в перетворити командитне товариство у повне товариство.  омандитне товариство л≥кв≥довуЇтьс¤ також на п≥дставах, встановлених статтею 132 цього  одексу.

 омандитне товариство не зобов'¤зане л≥кв≥довуватись, ¤кщо в ньому залишаютьс¤ хоча б один повний учасник ≥ один вкладник.

2. ” раз≥ л≥кв≥дац≥њ командитного товариства, п≥сл¤ розрахунк≥в з кредиторами, вкладники мають переважне право перед повними учасниками на одержанн¤ вклад≥в у пор¤дку та на умовах, встановлених цим  одексом, ≥ншим законом ≥ засновницьким договором (меморандумом). «а недостатност≥ кошт≥в товариства дл¤ повного поверненн¤ вкладникам њхн≥х вклад≥в на¤вн≥ кошти розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж вкладниками пропорц≥йно до њхн≥х часток у складеному кап≥тал≥ товариства.

4. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

—татт¤ 140. ѕон¤тт¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

1. “овариством з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї засноване одним або к≥лькома особами товариство, статутний кап≥тал ¤кого под≥лений на частки, розм≥р ¤ких встановлюЇтьс¤ статутом.

2. ”часники товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю не в≥дпов≥дають за його зобов'¤занн¤ми ≥ несуть ризик збитк≥в, пов'¤заних з д≥¤льн≥стю товариства, у межах вартост≥ своњх вклад≥в.

”часники товариства, ¤к≥ не повн≥стю внесли вклади, несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за його зобов'¤занн¤ми у межах вартост≥ невнесеноњ частини вкладу кожного з учасник≥в.

3. Ќайменуванн¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю маЇ м≥стити найменуванн¤ товариства, а також слова "товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю".

—татт¤ 141. ”часники товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

1. ћаксимальна к≥льк≥сть учасник≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю встановлюЇтьс¤ законом. ѕри перевищенн≥ ц≥Їњ к≥лькост≥ товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю п≥дл¤гаЇ перетворенню на акц≥онерне товариство прот¤гом одного року, а з≥ спливом цього строку - л≥кв≥дац≥њ у судовому пор¤дку, ¤кщо к≥льк≥сть його учасник≥в не зменшитьс¤ до встановленоњ меж≥.

2. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю не може мати Їдиним учасником ≥нше господарське товариство, учасником ¤кого Ї одна особа.

ќсоба може бути учасником лише одного товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, ¤ке маЇ одного учасника.

—татт¤ 142. ƒогов≥р про заснуванн¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

1. якщо товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю засновуЇтьс¤ к≥лькома особами, ц≥ особи у раз≥ необх≥дност≥ визначити взаЇмов≥дносини м≥ж собою щодо створенн¤ товариства укладають догов≥р у письмов≥й форм≥, ¤кий встановлюЇ пор¤док заснуванн¤ товариства, умови зд≥йсненн¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥ щодо створенн¤ товариства, розм≥р статутного кап≥талу, частку у статутному кап≥тал≥ кожного з учасник≥в, строки та пор¤док внесенн¤ вклад≥в та ≥нш≥ умови.

2. ƒогов≥р про заснуванн¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю не Ї установчим документом. ѕоданн¤ цього договору при державн≥й реЇстрац≥њ товариства не Ї обов'¤зковим.

—татт¤ 143. —татут товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

1. ”становчим документом товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї статут.

—татут товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю кр≥м в≥домостей, передбачених статтею 88 цього  одексу, маЇ м≥стити в≥домост≥ про: розм≥р статутного кап≥талу, з визначенн¤м частки кожного учасника; склад та компетенц≥ю орган≥в управл≥нн¤ ≥ пор¤док прийн¤тт¤ ними р≥шень; розм≥р ≥ пор¤док формуванн¤ резервного фонду; пор¤док переданн¤ (переходу) часток у статутному фонд≥.

2. —татут товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю з≥ вс≥ма наступними зм≥нами збер≥гаЇтьс¤ в орган≥, що зд≥йснив державну реЇстрац≥ю товариства, ≥ Ї в≥дкритим дл¤ ознайомленн¤.

—татт¤ 144. —татутний кап≥тал товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

1. —татутний кап≥тал товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю складаЇтьс¤ з вартост≥ вклад≥в його учасник≥в.

¬≥дпов≥дно до статутного кап≥талу визначаЇтьс¤ м≥н≥мальний розм≥р майна товариства, ¤кий гарантуЇ ≥нтереси його кредитор≥в. –озм≥р статутного кап≥талу товариства не може бути меншим розм≥ру, встановленого законом.

2. Ќе допускаЇтьс¤ зв≥льненн¤ учасника товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю в≥д обов'¤зку внесенн¤ вкладу до статутного кап≥талу товариства, у тому числ≥ шл¤хом зарахуванн¤ вимог до товариства.

3. ƒо моменту державноњ реЇстрац≥њ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю його учасники повинн≥ сплатити не менше н≥ж п'¤тдес¤т в≥дсотк≥в суми своњх вклад≥в. „астина статутного кап≥талу, що залишилас¤ несплаченою, п≥дл¤гаЇ сплат≥ прот¤гом першого року д≥¤льност≥ товариства.

якщо учасники прот¤гом першого року д≥¤льност≥ товариства не сплатили повн≥стю суму своњх вклад≥в, товариство повинно оголосити про зменшенн¤ свого статутного кап≥талу ≥ зареЇструвати в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до статуту у встановленому пор¤дку або прийн¤ти р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю товариства.

4. якщо п≥сл¤ зак≥нченн¤ другого чи кожного наступного ф≥нансового року варт≥сть чистих актив≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю ви¤витьс¤ меншою в≥д статутного кап≥талу, товариство зобов'¤зане оголосити про зменшенн¤ свого статутного кап≥талу ≥ зареЇструвати в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до статуту в установленому пор¤дку, ¤кщо учасники не прийн¤ли р≥шенн¤ про внесенн¤ додаткових вклад≥в. якщо варт≥сть чистих актив≥в товариства стаЇ меншою в≥д визначеного законом м≥н≥мального розм≥ру статутного кап≥талу, товариство п≥дл¤гаЇ л≥кв≥дац≥њ.

5. «меншенн¤ статутного кап≥талу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю допускаЇтьс¤ п≥сл¤ пов≥домленн¤ в пор¤дку, встановленому законом, ус≥х його кредитор≥в. ” цьому раз≥ кредитори мають право вимагати дострокового припиненн¤ або виконанн¤ в≥дпов≥дних зобов'¤зань товариства та в≥дшкодуванн¤ њм збитк≥в.

6. «б≥льшенн¤ статутного кап≥талу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю допускаЇтьс¤ п≥сл¤ внесенн¤ ус≥ма його учасниками вклад≥в у повному обс¤з≥. ѕор¤док внесенн¤ додаткових вклад≥в встановлюЇтьс¤ законом ≥ статутом товариства.

—татт¤ 145. ”правл≥нн¤ товариством з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

1. ¬ищим органом товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї загальн≥ збори його учасник≥в.

2. ” товариств≥ з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю створюЇтьс¤ виконавчий орган (колег≥альний або одноособовий), ¤кий зд≥йснюЇ поточне кер≥вництво його д≥¤льн≥стю ≥ Ї п≥дзв≥тним загальним зборам його учасник≥в. ¬иконавчий орган товариства може бути обраний також ≥ не з≥ складу учасник≥в товариства.

3.  омпетенц≥¤ виконавчого органу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, пор¤док ухваленн¤ ним р≥шень ≥ пор¤док вчиненн¤ д≥й в≥д ≥мен≥ товариства встановлюютьс¤ цим  одексом, ≥ншим законом ≥ статутом товариства.

4. ƒо виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в учасник≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю належить:

1) визначенн¤ основних напр¤м≥в д≥¤льност≥ товариства, затвердженн¤ його план≥в ≥ зв≥т≥в про њх виконанн¤;

2) внесенн¤ зм≥н до статуту товариства, зм≥на розм≥ру його статутного кап≥талу;

3) створенн¤ та в≥дкликанн¤ виконавчого органу товариства;

4) визначенн¤ форм контролю за д≥¤льн≥стю виконавчого органу, створенн¤ та визначенн¤ повноважень в≥дпов≥дних контрольних орган≥в;

5) затвердженн¤ р≥чних зв≥т≥в та бухгалтерських баланс≥в, розпод≥л прибутку та збитк≥в товариства;

6) вир≥шенн¤ питанн¤ про придбанн¤ товариством частки учасника;

7) виключенн¤ учасника ≥з товариства;

8) прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю товариства, призначенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ, затвердженн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу.

—татутом товариства ≥ законом до виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в може бути також в≥днесене вир≥шенн¤ ≥нших питань.

ѕитанн¤, в≥днесен≥ до виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в учасник≥в товариства, не можуть бути передан≥ ними дл¤ вир≥шенн¤ виконавчому органу товариства.

„ергов≥сть та пор¤док скликанн¤ загальних збор≥в встановлюютьс¤ статутом товариства ≥ законом.

—татт¤ 146.  онтроль за д≥¤льн≥стю виконавчого органу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

1.  онтроль за д≥¤льн≥стю виконавчого органу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому статутом та законом.

2. «агальн≥ збори товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю можуть формувати органи, що зд≥йснюють пост≥йний контроль за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю виконавчого органу.

ѕор¤док створенн¤ та повноваженн¤ контрольного органу встановлюютьс¤ загальними зборами учасник≥в товариства.

3. ƒл¤ зд≥йсненн¤ контролю за ф≥нансовою д≥¤льн≥стю товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю зг≥дно з р≥шенн¤м його загальних збор≥в, а також в ≥нших випадках, встановлених статутом ≥ законом товариства, може призначатис¤ аудиторська перев≥рка.

4. ѕор¤док проведенн¤ аудиторських перев≥рок д≥¤льност≥ та зв≥тност≥ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю встановлюЇтьс¤ статутом товариства ≥ законом.

Ќа вимогу будь-кого з учасник≥в товариства може бути проведено аудиторську перев≥рку р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ товариства ≥з залученн¤м профес≥йного аудитора, не пов'¤заного майновими ≥нтересами з товариством чи з його учасниками.

¬итрати, пов'¤зан≥ з проведенн¤м такоњ перев≥рки, покладаютьс¤ на учасника, на вимогу ¤кого проводитьс¤ аудиторська перев≥рка, ¤кщо ≥нше не встановлено статутом товариства.

5. ѕубл≥чна зв≥тн≥сть товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю про результати його д≥¤льност≥ не вимагаЇтьс¤, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

—татт¤ 147. ѕерех≥д частки (њњ частини) учасника у статутному кап≥тал≥ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю до ≥ншоњ особи

1. ”часник товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю маЇ право продати чи ≥ншим чином в≥дступити свою частку (њњ частину) у статутному кап≥тал≥ одному або к≥льком учасникам цього товариства.

2. ¬≥дчуженн¤ учасником товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю своЇњ частки (њњ частини) трет≥м особам допускаЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено статутом товариства.

”часники товариства користуютьс¤ переважним правом куп≥вл≥ частки (њњ частини) учасника пропорц≥йно до розм≥р≥в своњх часток, ¤кщо статутом товариства чи домовлен≥стю м≥ж учасниками не встановлений ≥нший пор¤док зд≥йсненн¤ цього права.  уп≥вл¤ зд≥йснюЇтьс¤ за ц≥ною та на ≥нших умовах, на ¤ких частка (њњ частина) пропонувалас¤ дл¤ продажу трет≥м особам. якщо учасники товариства не скористаютьс¤ своњм переважним правом прот¤гом м≥с¤ц¤ з дн¤ пов≥домленн¤ про нам≥р учасника продати частку (њњ частину) або прот¤гом ≥ншого строку, встановленого статутом товариства чи домовлен≥стю м≥ж його учасниками, частка (њњ частина) учасника може бути в≥дчужена трет≥й особ≥.

3. „астка учасника товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю може бути в≥дчужена до повноњ њњ сплати лише у т≥й частин≥, в ¤к≥й њњ уже сплачено.

4. ” раз≥ придбанн¤ частки (њњ частини) учасника самим товариством з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю воно зобов'¤зане реал≥зувати њњ ≥ншим учасникам або трет≥м особам прот¤гом строку та в пор¤дку, встановлених статутом ≥ законом, або зменшити св≥й статутний кап≥тал в≥дпов≥дно до статт≥ 144 цього  одексу.

5. „астка у статутному кап≥тал≥ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю переходить до спадкоЇмц¤ ф≥зичноњ особи або правонаступника юридичноњ особи - учасника товариства, ¤кщо статутом товариства не передбачено, що такий перех≥д допускаЇтьс¤ лише за згодою ≥нших учасник≥в товариства.

–озрахунки ≥з спадкоЇмц¤ми (правонаступниками) учасника, ¤к≥ не вступили до товариства, зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до положень статт≥ 148 цього  одексу.

—татт¤ 148. ¬их≥д учасника ≥з товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

1. ”часник товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю маЇ право вийти з товариства, пов≥домивши товариство про св≥й вих≥д не п≥зн≥ше н≥ж за три м≥с¤ц≥ до виходу, ¤кщо ≥нший строк не встановлений статутом.

2. ”часник, ¤кий виходить ≥з товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, маЇ право одержати варт≥сть частини майна, пропорц≥йну його частц≥ у статутному кап≥тал≥ товариства.

«а домовлен≥стю м≥ж учасником та товариством виплата вартост≥ частини майна товариства може бути зам≥нена переданн¤м майна в натур≥.

якщо вклад до статутного фонду був зд≥йснений шл¤хом переданн¤ права користуванн¤ майном, в≥дпов≥дне майно повертаЇтьс¤ учасников≥ без виплати винагороди.

ѕор¤док ≥ спос≥б визначенн¤ вартост≥ частини майна, що пропорц≥йна частц≥ учасника у статутному фонд≥, а також пор¤док ≥ строки њњ виплати встановлюютьс¤ статутом ≥ законом.

3. —пори, що виникають у зв'¤зку з виходом учасника ≥з товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, у тому числ≥ спори щодо пор¤дку визначенн¤ частки у статутному кап≥тал≥, њњ розм≥ру ≥ строк≥в виплати, вир≥шуютьс¤ судом.

—татт¤ 149. «верненн¤ ст¤гненн¤ на частину майна товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, пропорц≥йну частц≥ учасника товариства у статутному кап≥тал≥

1. «верненн¤ ст¤гненн¤ на частину майна товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, пропорц≥йну частц≥ учасника товариства у статутному кап≥тал≥, за його особистими боргами допускаЇтьс¤ лише у раз≥ недостатност≥ у нього ≥ншого майна дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в.  редитори такого учасника мають право вимагати в≥д товариства виплати вартост≥ частини майна товариства, пропорц≥йноњ частц≥ боржника у статутному кап≥тал≥ товариства, або вид≥лу в≥дпов≥дноњ частини майна дл¤ зверненн¤ на нього ст¤гненн¤. „астина майна, що п≥дл¤гаЇ вид≥лу, або обс¤г кошт≥в, що становл¤ть њњ варт≥сть, встановлюЇтьс¤ зг≥дно з балансом, ¤кий складаЇтьс¤ на дату пред'¤вленн¤ вимог кредиторами.

2. «верненн¤ ст¤гненн¤ на всю частку учасника в статутному кап≥тал≥ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю припин¤Ї його участь у товариств≥.

—татт¤ 150. Ћ≥кв≥дац≥¤ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю

1. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю може бути л≥кв≥доване за р≥шенн¤м загальних збор≥в його учасник≥в, у тому числ≥ у зв'¤зку з≥ спливом строку, на ¤кий товариство було створене, а також за р≥шенн¤м суду - у випадках, встановлених законом.

2. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю може бути перетворене в акц≥онерне товариство чи у виробничий кооператив.

—татт¤ 151. ѕон¤тт¤ товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю

1. “овариством з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю Ї товариство, засноване одн≥Їю або к≥лькома особами, статутний кап≥тал ¤кого под≥лений на частки, розм≥р ¤ких визначений статутом.

2. ”часники товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю сол≥дарно несуть додаткову (субсид≥арну) в≥дпов≥дальн≥сть за його зобов'¤занн¤ми своњм майном у розм≥р≥, ¤кий встановлюЇтьс¤ статутом товариства ≥ Ї однаково кратним дл¤ вс≥х учасник≥в до вартост≥ внесеного кожним учасником вкладу. ” раз≥ визнанн¤ банкрутом одного з учасник≥в його в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж ≥ншими учасниками товариства пропорц≥йно њх часткам у статутному кап≥тал≥ товариства.

3. Ќайменуванн¤ товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю маЇ м≥стити найменуванн¤ товариства, а також слова "товариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю".

4. ƒо товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю застосовуютьс¤ положенн¤ цього  одексу про товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, ¤кщо ≥нше не встановлено статутом товариства ≥ законом.

5. јкц≥онерне товариство

—татт¤ 152. ѕон¤тт¤ акц≥онерного товариства

1. јкц≥онерним Ї товариство, статутний кап≥тал ¤кого под≥лений на визначену к≥льк≥сть акц≥й однаковоњ ном≥нальноњ вартост≥.

2. јкц≥онерне товариство самост≥йно в≥дпов≥даЇ за своњми зобов'¤занн¤ми ус≥м своњм майном. јкц≥онери не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми товариства ≥ несуть ризик збитк≥в, пов'¤заних з д≥¤льн≥стю товариства, у межах вартост≥ акц≥й, що њм належать.

јкц≥онери, ¤к≥ не повн≥стю оплатили акц≥њ, у випадках, встановлених статутом, в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми товариства у межах неоплаченоњ частини вартост≥ належних њм акц≥й.

√арант≥њ захисту майнових прав акц≥онер≥в встановлюютьс¤ законом.

3. Ќайменуванн¤ акц≥онерного товариства маЇ м≥стити його найменуванн¤ ≥ зазначенн¤ того, що товариство Ї акц≥онерним.

4. ќсобливост≥ правового статусу акц≥онерних товариств, створених у процес≥ приватизац≥њ державних п≥дприЇмств, встановлюютьс¤ законом.

5. јкц≥онерне товариство, ¤ке проводить в≥дкриту п≥дписку на акц≥њ, зобов'¤зане щор≥чно публ≥кувати дл¤ загального в≥дома р≥чний зв≥т, бухгалтерський баланс, в≥домост≥ про прибутки ≥ збитки, а також ≥ншу ≥нформац≥ю, передбачену законом.

—татт¤ 153. —творенн¤ акц≥онерного товариства

1. јкц≥онерне товариство може бути створене юридичними та (або) ф≥зичними особами.

2. якщо акц≥онерне товариство створюЇтьс¤ к≥лькома особами, вони укладають м≥ж собою догов≥р, ¤кий визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ ними сп≥льноњ д≥¤льност≥ щодо створенн¤ товариства.

÷ей догов≥р не Ї установчим документом товариства.

ƒогов≥р про створенн¤ акц≥онерного товариства укладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥, а ¤кщо товариство створюЇтьс¤ ф≥зичними особами, догов≥р п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.

3. ќсоби, що створюють акц≥онерне товариство, несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми, що виникли до державноњ реЇстрац≥њ товариства.

јкц≥онерне товариство в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми учасник≥в, пов'¤заними з його створенн¤м, лише у раз≥ наступного схваленн¤ њх д≥й загальними зборами акц≥онер≥в.

4. јкц≥онерне товариство може бути створене одн≥Їю особою чи може складатис¤ з одн≥Їњ особи у раз≥ придбанн¤ одним акц≥онером ус≥х акц≥й товариства. ¬≥домост≥ про це п≥дл¤гають реЇстрац≥њ ≥ опубл≥куванню дл¤ загального в≥дома.

јкц≥онерне товариство не може мати Їдиним учасником ≥нше п≥дприЇмницьке товариство, учасником ¤кого Ї одна особа.

5. ѕор¤док ≥ строки вчиненн¤ д≥й щодо створенн¤ акц≥онерного товариства, у тому числ≥ пор¤док проведенн¤ установчих збор≥в та њхн¤ компетенц≥¤, встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 154. —татут акц≥онерного товариства

1. ”становчим документом акц≥онерного товариства Ї його статут.

2. —татут акц≥онерного товариства кр≥м в≥домостей, передбачених статтею 88 цього  одексу, маЇ м≥стити в≥домост≥ про: розм≥р статутного кап≥талу; умови про категор≥њ акц≥й, що випускаютьс¤ товариством, та њхню ном≥нальну варт≥сть ≥ к≥льк≥сть; права акц≥онер≥в; склад ≥ компетенц≥ю орган≥в управл≥нн¤ товариством та про пор¤док ухваленн¤ ними р≥шень. ” статут≥ акц≥онерного товариства мають також м≥ститис¤ ≥нш≥ в≥домост≥, передбачен≥ законом.

—татт¤ 155. —татутний кап≥тал акц≥онерного товариства

1. —татутний кап≥тал акц≥онерного товариства утворюЇтьс¤ з вартост≥ вклад≥в акц≥онер≥в, внесених внасл≥док придбанн¤ ними акц≥й.

—татутний кап≥тал товариства визначаЇ м≥н≥мальний розм≥р майна товариства, ¤кий гарантуЇ ≥нтереси його кредитор≥в. ¬≥н не може бути меншим розм≥ру, встановленого законом.

2. ѕри заснуванн≥ акц≥онерного товариства ус≥ його акц≥њ мають бути розпод≥лен≥ м≥ж засновниками. ¬≥дкрита п≥дписка на акц≥њ акц≥онерного товариства не провадитьс¤ до повноњ сплати статутного кап≥талу. ѕор¤док проведенн¤ в≥дкритоњ п≥дписки встановлюЇтьс¤ законом.

3. якщо п≥сл¤ зак≥нченн¤ другого та кожного наступного ф≥нансового року варт≥сть чистих актив≥в акц≥онерного товариства ви¤витьс¤ меншою в≥д статутного кап≥талу, товариство зобов'¤зане оголосити про зменшенн¤ свого статутного кап≥талу та зареЇструвати в≥дпов≥дн≥ зм≥ни до статуту у встановленому пор¤дку. якщо варт≥сть чистих актив≥в товариства стаЇ меншою в≥д м≥н≥мального розм≥ру статутного кап≥талу, встановленого законом, товариство п≥дл¤гаЇ л≥кв≥дац≥њ.

—татт¤ 156. «б≥льшенн¤ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства

1. јкц≥онерне товариство маЇ право за р≥шенн¤м загальних збор≥в акц≥онер≥в зб≥льшити статутний кап≥тал шл¤хом зб≥льшенн¤ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й або додаткового випуску акц≥й.

2. «б≥льшенн¤ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства допускаЇтьс¤ п≥сл¤ його повноњ сплати. «б≥льшенн¤ статутного кап≥талу товариства дл¤ покритт¤ збитк≥в не допускаЇтьс¤.

3. ” випадках, встановлених статутом товариства ≥ законом, може бути встановлене переважне право акц≥онер≥в на придбанн¤ акц≥й, що додатково випускаютьс¤ товариством.

—татт¤ 157. «меншенн¤ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства

1. јкц≥онерне товариство маЇ право за р≥шенн¤м загальних збор≥в акц≥онер≥в зменшити статутний кап≥тал шл¤хом зменшенн¤ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й або шл¤хом куп≥вл≥ товариством частини випущених акц≥й з метою зменшенн¤ њх загальноњ к≥лькост≥.

«меншенн¤ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства допускаЇтьс¤ п≥сл¤ пов≥домленн¤ про це вс≥х його кредитор≥в у пор¤дку, встановленому законом. ѕри цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припиненн¤ або виконанн¤ товариством в≥дпов≥дних зобов'¤зань та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

2. «меншенн¤ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства шл¤хом куп≥вл≥ та погашенн¤ частини акц≥й допускаЇтьс¤, ¤кщо така можлив≥сть передбачена у статут≥ товариства.

3. «меншенн¤ акц≥онерним товариством статутного кап≥талу нижче в≥д встановленого законом розм≥ру маЇ насл≥дком л≥кв≥дац≥ю товариства.

—татт¤ 158. ќбмеженн¤ щодо випуску ц≥нних папер≥в та щодо виплати див≥денд≥в

1. „астка прив≥лейованих акц≥й у загальному обс¤з≥ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства не може перевищувати двадц¤ти п'¤ти в≥дсотк≥в.

2. јкц≥онерне товариство маЇ право випускати обл≥гац≥њ на суму, ¤ка не перевищуЇ розм≥ру статутного кап≥талу або розм≥ру забезпеченн¤, що надаЇтьс¤ товариству з ц≥Їю метою трет≥ми особами.

3. јкц≥онерне товариство не маЇ права оголошувати та виплачувати див≥денди:

1) до повноњ сплати всього статутного кап≥талу;

2) при зменшенн≥ вартост≥ чистих актив≥в акц≥онерного товариства до розм≥ру, меншого, н≥ж розм≥р статутного кап≥талу ≥ резервного фонду;

3) в ≥нших випадках, встановлених законом.

—татт¤ 159. «агальн≥ збори акц≥онер≥в

1. ¬ищим органом акц≥онерного товариства Ї загальн≥ збори акц≥онер≥в. ” загальних зборах мають право брати участь ус≥ його акц≥онери незалежно в≥д к≥лькост≥ ≥ виду акц≥й, що њм належать.

јкц≥онери (њхн≥ представники), ¤к≥ беруть участь у загальних зборах, реЇструютьс¤ ≥з зазначенн¤м к≥лькост≥ голос≥в, що њх маЇ кожний акц≥онер, ¤кий бере участь у зборах.

2. ƒо виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в акц≥онер≥в належить:

1) внесенн¤ зм≥н до статуту товариства, у тому числ≥ зм≥на розм≥ру його статутного кап≥талу;

2) обранн¤ член≥в нагл¤довоњ ради, а також утворенн¤ ≥ в≥дкликанн¤ виконавчого та ≥нших орган≥в товариства;

3) затвердженн¤ р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, розпод≥л прибутку ≥ збитк≥в товариства;

4) р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю товариства.

ƒо виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в статутом товариства ≥ законом може бути також в≥днесене вир≥шенн¤ ≥нших питань.

ѕитанн¤, в≥днесен≥ законом до виключноњ компетенц≥њ загальних збор≥в акц≥онер≥в, не можуть бути передан≥ ними дл¤ вир≥шенн¤ ≥ншим органам товариства.

3. ѕор¤док голосуванн¤ на загальних зборах акц≥онер≥в встановлюЇтьс¤ законом.

јкц≥онер маЇ право призначити свого представника дл¤ участ≥ у зборах. ѕредставник може бути пост≥йним чи призначеним на певний строк. јкц≥онер маЇ право у будь-¤кий момент зам≥нити свого представника у вищому орган≥ товариства, пов≥домивши про це виконавчий орган акц≥онерного товариства.

4. –≥шенн¤ загальних збор≥в акц≥онер≥в приймаютьс¤ б≥льш≥стю не менш ¤к у 3/4 голос≥в акц≥онер≥в, ¤к≥ беруть участь у зборах, щодо:

1) внесенн¤ зм≥н до статуту товариства;

2) л≥кв≥дац≥њ товариства.

« ≥нших питань р≥шенн¤ приймаютьс¤ простою б≥льш≥стю голос≥в акц≥онер≥в, ¤к≥ беруть участь у зборах.

5. «агальн≥ збори акц≥онер≥в скликаютьс¤ не р≥дше одного разу на р≥к.

ѕозачергов≥ збори акц≥онер≥в скликаютьс¤ у раз≥ неплатоспроможност≥ товариства, а також за на¤вност≥ обставин, визначених у статут≥ товариства, та в будь-¤кому ≥ншому випадку, ¤кщо цього вимагають ≥нтереси акц≥онерного товариства в ц≥лому.

ѕор¤док скликанн¤ ≥ проведенн¤ загальних збор≥в, а також умови скликанн¤ ≥ проведенн¤ позачергових збор≥в та пов≥домленн¤ акц≥онер≥в встановлюютьс¤ статутом товариства ≥ законом.

—татт¤ 160. Ќагл¤дова рада акц≥онерного товариства

1. ¬ акц≥онерному товариств≥ може бути створена нагл¤дова рада акц≥онерного товариства, ¤ка зд≥йснюЇ контроль за д≥¤льн≥стю його виконавчого органу та захист прав акц≥онер≥в товариства.

¬ипадки обов'¤зкового створенн¤ в акц≥онерному товариств≥ нагл¤довоњ ради встановлюютьс¤ законом.

2. —татутом акц≥онерного товариства ≥ законом встановлюЇтьс¤ виключна компетенц≥¤ нагл¤довоњ ради. ѕитанн¤, в≥днесен≥ статутом до виключноњ компетенц≥њ нагл¤довоњ ради, не можуть бути передан≥ нею дл¤ вир≥шенн¤ виконавчому органу товариства.

3. „лени нагл¤довоњ ради акц≥онерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу.

4. Ќагл¤дова рада акц≥онерного товариства визначаЇ форми контролю за д≥¤льн≥стю його виконавчого органу.

—татт¤ 161. ¬иконавчий орган акц≥онерного товариства

1. ¬иконавчим органом акц≥онерного товариства, ¤кий зд≥йснюЇ кер≥вництво його поточною д≥¤льн≥стю, Ї правл≥нн¤ або ≥нший орган, визначений статутом.

¬иконавчий орган вир≥шуЇ вс≥ питанн¤ д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства, кр≥м тих, що в≥днесен≥ до компетенц≥њ загальних збор≥в ≥ нагл¤довоњ ради товариства.

¬иконавчий орган Ї п≥дзв≥тним загальним зборам акц≥онер≥в ≥ нагл¤дов≥й рад≥ акц≥онерного товариства та орган≥зовуЇ виконанн¤ њхн≥х р≥шень. ¬иконавчий орган д≥Ї в≥д ≥мен≥ акц≥онерного товариства у межах, встановлених статутом акц≥онерного товариства ≥ законом.

2. ¬иконавчий орган акц≥онерного товариства може бути колег≥альним (правл≥нн¤, дирекц≥¤) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

—татт¤ 162. јудиторська перев≥рка

1. јкц≥онерне товариство, ¤ке зобов'¤зане в≥дпов≥дно до закону публ≥кувати дл¤ загального в≥дома документи, передбачен≥ статтею 152 цього  одексу, повинне дл¤ перев≥рки та п≥дтвердженн¤ правильност≥ р≥чноњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ щор≥чно залучати аудитора, не пов'¤заного майновими ≥нтересами з товариством чи з його учасниками.

2. јудиторська перев≥рка д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства, у тому числ≥ такого, що не зобов'¤зане публ≥кувати дл¤ загального в≥дома документи, маЇ бути проведена у будь-¤кий час на вимогу акц≥онер≥в, ¤к≥ разом волод≥ють не менш ¤к дес¤тьма в≥дсотками акц≥й.

ѕор¤док проведенн¤ аудиторських перев≥рок д≥¤льност≥ акц≥онерного товариства встановлюЇтьс¤ статутом товариства ≥ законом.

¬итрати, пов'¤зан≥ з проведенн¤м такоњ перев≥рки, покладаютьс¤ на ос≥б, на вимогу ¤ких проводитьс¤ аудиторська перев≥рка, ¤кщо загальними зборами акц≥онер≥в не буде ухвалене р≥шенн¤ про ≥нше.

І 2. ¬иробничий кооператив

—татт¤ 163. ѕон¤тт¤ виробничого кооперативу

1. ¬иробничим кооперативом Ї добров≥льне об'Їднанн¤ громад¤н на засадах членства дл¤ сп≥льноњ виробничоњ або ≥ншоњ господарськоњ д≥¤льност≥, ¤ка базуЇтьс¤ на њхн≥й особист≥й трудов≥й участ≥ та об'Їднанн≥ його членами майнових пайових внеск≥в. —татутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у д≥¤льност≥ виробничого кооперативу на засадах членства також ≥нших ос≥б.

2. „лени виробничого кооперативу несуть субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми кооперативу у розм≥рах та пор¤дку, встановлених статутом кооперативу ≥ законом.

3. Ќайменуванн¤ кооперативу маЇ м≥стити його назву, а також слова "виробничий кооператив".

4. ѕравовий статус виробничих кооператив≥в, права та обов'¤зки њх член≥в встановлюютьс¤ цим  одексом та ≥ншим законом.

5. ќсобливост≥ створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ с≥льськогосподарських кооператив≥в можуть встановлюватис¤ законом.

—татт¤ 164. ”становч≥ документи виробничого кооперативу

1. ”становчим документом виробничого кооперативу Ї його статут, що затверджуЇтьс¤ загальними зборами його член≥в.

2. —татут виробничого кооперативу маЇ м≥стити кр≥м в≥домостей, передбачених статтею 88 цього  одексу, в≥домост≥ про: розм≥р пайового внеску члена кооперативу; склад ≥ пор¤док внесенн¤ пайових внеск≥в членами кооперативу та про њхню в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ зобов'¤занн¤ щодо внесенн¤ пайових внеск≥в; характер ≥ пор¤док трудовоњ участ≥ його член≥в у д≥¤льност≥ кооперативу та њхньоњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ зобов'¤зань щодо особистоњ трудовоњ участ≥; пор¤док розпод≥лу прибутку ≥ збитк≥в кооперативу; розм≥р ≥ умови субсид≥арноњ в≥дпов≥дальност≥ його член≥в за зобов'¤занн¤ми кооперативу; склад ≥ компетенц≥ю орган≥в управл≥нн¤ кооперативу та про пор¤док ухваленн¤ ними р≥шень.

3.  ≥льк≥сть член≥в кооперативу не може бути меншою, н≥ж встановлено законом.

—татт¤ 165. ћайно виробничого кооперативу

1. ћайно, що Ї у власност≥ виробничого кооперативу, под≥л¤Їтьс¤ на пањ його член≥в в≥дпов≥дно до статуту кооперативу.

2. „лен виробничого кооперативу зобов'¤заний внести до дн¤ державноњ реЇстрац≥њ кооперативу не менше дес¤ти в≥дсотк≥в пайового внеску, а частину, що залишилас¤, - прот¤гом року з дн¤ його державноњ реЇстрац≥њ, ¤кщо ≥нший строк не встановлений статутом кооперативу.

ѕор¤док внесенн¤ пайових внеск≥в членами виробничого кооперативу встановлюЇтьс¤ статутом кооперативу ≥ законом.

3. ¬иробничий кооператив не маЇ права випускати акц≥њ.

4. ѕрибуток виробничого кооперативу розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж його членами в≥дпов≥дно до њхньоњ трудовоњ участ≥, ¤кщо ≥нший пор¤док не встановлений статутом кооперативу.

5. ћайно, що залишилос¤ п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ виробничого кооперативу та задоволенн¤ вимог його кредитор≥в, розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж його членами в≥дпов≥дно до њхньоњ трудовоњ участ≥, ¤кщо ≥нший пор¤док не встановлений статутом кооперативу.

—татт¤ 166. ѕрипиненн¤ членства у виробничому кооператив≥ ≥ перех≥д паю

1. „лен виробничого кооперативу маЇ право на вих≥д ≥з кооперативу. ” цьому раз≥ йому виплачуЇтьс¤ варт≥сть паю або видаЇтьс¤ майно, пропорц≥йне розм≥ру його паю, а також зд≥йснюютьс¤ виплати, встановлен≥ статутом кооперативу.

¬идача паю, виплата вартост≥ паю та ≥нш≥ виплати членов≥ кооперативу, що виходить з нього, зд≥йснюютьс¤ у пор¤дку, встановленому статутом кооперативу ≥ законом.

2. „лен виробничого кооперативу може бути виключений ≥з кооперативу за р≥шенн¤м загальних збор≥в у раз≥ невиконанн¤ чи неналежного виконанн¤ обов'¤зк≥в, покладених на нього статутом кооперативу, а також в ≥нших випадках, встановлених статутом кооперативу ≥ законом.

„лен виробничого кооперативу, ¤кого виключили ≥з кооперативу, маЇ право на одержанн¤ паю та ≥нших виплат, встановлених статутом кооперативу, в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥.

3. „лен виробничого кооперативу маЇ право передати св≥й пай чи його частину ≥ншому членов≥ кооперативу, ¤кщо ≥нше не встановлено статутом кооперативу ≥ законом.

ѕереданн¤ паю (його частини) особ≥, ¤ка не Ї членом виробничого кооперативу, допускаЇтьс¤ лише за згодою кооперативу. ” цьому раз≥ ≥нш≥ члени кооперативу користуютьс¤ переважним правом куп≥вл≥ такого паю (його частини). ѕор¤док в≥дчуженн¤ паю чи його частини ≥ншому членов≥ кооперативу або трет≥й особ≥ встановлюЇтьс¤ статутом кооперативу ≥ законом.

4. ” раз≥ смерт≥ члена виробничого кооперативу його спадкоЇмц≥ можуть бути прийн¤т≥ у члени кооперативу, ¤кщо ≥нше не встановлено статутом кооперативу. «а в≥дмови прийн¤ти спадкоЇмц≥в у члени кооперативу кооператив виплачуЇ спадкоЇмц¤м варт≥сть паю померлого члена кооперативу.

5. «верненн¤ ст¤гненн¤ на пай члена виробничого кооперативу за його власними зобов'¤занн¤ми допускаЇтьс¤ лише у раз≥ недостатност≥ у нього ≥ншого майна у пор¤дку, встановленому статутом кооперативу ≥ законом.

6. ” раз≥ зверненн¤ заставодержателем ст¤гненн¤ на пай члена виробничого кооперативу, що переданий у заставу, застосовуютьс¤ положенн¤ частини третьоњ ц≥Їњ статт≥.

ѕ≥дрозд≥л 3
”„ј—“№ ƒ≈–∆ј¬», ј¬“ќЌќћЌќѓ –≈—ѕ”ЅЋ≤ »  –»ћ, “≈–»“ќ–≤јЋ№Ќ»’ √–ќћјƒ ” ÷»¬≤Ћ№Ќ»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќј’

√лава 9
ѕ–ј¬ќ¬≤ ‘ќ–ћ» ”„ј—“≤ ƒ≈–∆ј¬», ј¬“ќЌќћЌќѓ –≈—ѕ”ЅЋ≤ »  –»ћ, “≈–»“ќ–≤јЋ№Ќ»’ √–ќћјƒ ” ÷»¬≤Ћ№Ќ»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќј’

—татт¤ 167. ѕравов≥ форми участ≥ держави у цив≥льних в≥дносинах

1. ƒержава д≥Ї у цив≥льних в≥дносинах на р≥вних правах з ≥ншими учасниками цих в≥дносин.

2. ƒержава може створювати юридичн≥ особи публ≥чного права (державн≥ п≥дприЇмства, навчальн≥ заклади тощо) у випадках та в пор¤дку, встановлених  онституц≥Їю ”крањни та законом.

3. ƒержава може створювати юридичн≥ особи приватного права (п≥дприЇмницьк≥ товариства тощо), брати участь в њх д≥¤льност≥ на загальних п≥дставах, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

—татт¤ 168. ѕравов≥ форми участ≥ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим у цив≥льних в≥дносинах

1. јвтономна –еспубл≥ка  рим д≥Ї у цив≥льних в≥дносинах на р≥вних правах з ≥ншими учасниками цих в≥дносин.

2. јвтономна –еспубл≥ка  рим може створювати юридичн≥ особи публ≥чного права (навчальн≥ заклади тощо) у випадках та в пор¤дку, встановлених  онституц≥Їю ”крањни та законом.

3. јвтономна –еспубл≥ка  рим може створювати юридичн≥ особи приватного права (п≥дприЇмницьк≥ товариства тощо), брати участь в њх д≥¤льност≥ на загальних п≥дставах, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

—татт¤ 169. ѕравов≥ форми участ≥ територ≥альних громад у цив≥льних в≥дносинах

1. “еритор≥альн≥ громади д≥ють у цив≥льних в≥дносинах на р≥вних правах з ≥ншими учасниками цих в≥дносин.

2. “еритор≥альн≥ громади можуть створювати юридичн≥ особи публ≥чного права (комунальн≥ п≥дприЇмства, навчальн≥ заклади тощо) у випадках та в пор¤дку, встановлених  онституц≥Їю ”крањни та законом.

3. “еритор≥альн≥ громади можуть створювати юридичн≥ особи приватного права (п≥дприЇмницьк≥ товариства тощо), брати участь в њх д≥¤льност≥ на загальних п≥дставах, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

√лава 10
ќ–√јЌ» “ј ѕ–≈ƒ—“ј¬Ќ» », „≈–≈« я »’ ƒ≤ё“№ ƒ≈–∆ј¬ј, ј¬“ќЌќћЌј –≈—ѕ”ЅЋ≤ ј  –»ћ, “≈–»“ќ–≤јЋ№Ќ≤ √–ќћјƒ» ” ÷»¬≤Ћ№Ќ»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќј’

—татт¤ 170. ќргани, через ¤к≥ д≥Ї держава у цив≥льних в≥дносинах

1. ƒержава набуваЇ ≥ зд≥йснюЇ цив≥льн≥ права та обов'¤зки через органи державноњ влади у межах њхньоњ компетенц≥њ, встановленоњ законом.

—татт¤ 171. ќргани, через ¤к≥ д≥Ї јвтономна –еспубл≥ка  рим у цив≥льних в≥дносинах

1. јвтономна –еспубл≥ка  рим набуваЇ ≥ зд≥йснюЇ цив≥льн≥ права та обов'¤зки через органи влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим у межах њхньоњ компетенц≥њ, встановленоњ законом.

—татт¤ 172. ќргани, через ¤к≥ д≥ють територ≥альн≥ громади у цив≥льних в≥дносинах

1. “еритор≥альн≥ громади набувають ≥ зд≥йснюють цив≥льн≥ права та обов'¤зки через органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у межах њхньоњ компетенц≥њ, встановленоњ законом.

—татт¤ 173. ѕредставники держави, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, територ≥альних громад

1. ” випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом, ≥ншими нормативно-правовими актами, в≥д ≥мен≥ держави, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, територ≥альних громад за спец≥альними дорученн¤ми можуть виступати ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, органи державноњ влади, органи влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

√лава 11
¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№ «ј «ќЅќ¬'я«јЌЌяћ» ƒ≈–∆ј¬», ј¬“ќЌќћЌќѓ –≈—ѕ”ЅЋ≤ »  –»ћ, “≈–»“ќ–≤јЋ№Ќ»’ √–ќћјƒ

—татт¤ 174. ¬≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми держави

1. ƒержава в≥дпов≥даЇ за своњми зобов'¤занн¤ми своњм майном, кр≥м майна, на ¤ке в≥дпов≥дно до закону не може бути звернено ст¤гненн¤.

—татт¤ 175. ¬≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми територ≥альних громад

1. “еритор≥альн≥ громади в≥дпов≥дають за своњми зобов'¤занн¤ми своњм майном, кр≥м майна, на ¤ке в≥дпов≥дно до закону не може бути звернено ст¤гненн¤.

—татт¤ 176. –озмежуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ за зобов'¤занн¤ми держави, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, територ≥альних громад та створених ними юридичних ос≥б

1. ƒержава, јвтономна –еспубл≥ка  рим, територ≥альн≥ громади не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми створених ними юридичних ос≥б, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

2. ёридичн≥ особи, створен≥ державою, јвтономною –еспубл≥кою  рим, територ≥альними громадами, не в≥дпов≥дають за зобов'¤занн¤ми в≥дпов≥дно держави, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, територ≥альних громад.

3. ƒержава не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥ територ≥альних громад.

4. јвтономна –еспубл≥ка  рим не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми держави ≥ територ≥альних громад.

5. “еритор≥альна громада не в≥дпов≥даЇ за зобов'¤занн¤ми держави, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим та ≥нших територ≥альних громад.

–ќ«ƒ≤Ћ III
ќЅ'™ “» ÷»¬≤Ћ№Ќ»’ ѕ–ј¬

√лава 12
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя ѕ–ќ ќЅ'™ “» ÷»¬≤Ћ№Ќ»’ ѕ–ј¬

—татт¤ 177. ¬иди об'Їкт≥в цив≥льних прав

1. ќб'Їктами цив≥льних прав Ї реч≥, у тому числ≥ грош≥ та ц≥нн≥ папери, ≥нше майно, майнов≥ права, результати роб≥т, послуги, результати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥, ≥нформац≥¤, а також ≥нш≥ матер≥альн≥ ≥ нематер≥альн≥ блага.

—татт¤ 178. ќборотоздатн≥сть об'Їкт≥в цив≥льних прав

1. ќб'Їкти цив≥льних прав можуть в≥льно в≥дчужуватис¤ або переходити в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ в пор¤дку правонаступництва чи спадкуванн¤ або ≥ншим чином, ¤кщо вони не вилучен≥ з цив≥льного обороту, або не обмежен≥ в оборот≥, або не Ї нев≥д'Їмними в≥д ф≥зичноњ чи юридичноњ особи.

2. ¬иди об'Їкт≥в цив≥льних прав, перебуванн¤ ¤ких у цив≥льному оборот≥ не допускаЇтьс¤ (об'Їкти, вилучен≥ з цив≥льного обороту), мають бути пр¤мо встановлен≥ у закон≥.

¬иди об'Їкт≥в цив≥льних прав, ¤к≥ можуть належати лише певним учасникам обороту або перебуванн¤ ¤ких у цив≥льному оборот≥ допускаЇтьс¤ за спец≥альним дозволом (об'Їкти, обмежено оборотоздатн≥), встановлюютьс¤ законом.

√лава 13
–≈„≤. ћј…Ќќ

—татт¤ 179. ѕон¤тт¤ реч≥

1. –≥ччю Ї предмет матер≥ального св≥ту, щодо ¤кого можуть виникати цив≥льн≥ права та обов'¤зки.

—татт¤ 180. “варини

1. “варини Ї особливим об'Їктом цив≥льних прав. Ќа них поширюЇтьс¤ правовий режим реч≥, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

2. ѕравила поводженн¤ з тваринами встановлюютьс¤ законом.

3. “варини, занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни, можуть бути предметом цив≥льного обороту лише у випадках та пор¤дку, встановлених законом.

—татт¤ 181. Ќерухом≥ та рухом≥ реч≥

1. ƒо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухом≥сть) належать земельн≥ д≥л¤нки, а також об'Їкти, розташован≥ на земельн≥й д≥л¤нц≥, перем≥щенн¤ ¤ких Ї неможливим без њх знец≥ненн¤ та зм≥ни њх призначенн¤.

–ежим нерухомоњ реч≥ може бути поширений законом на пов≥тр¤н≥ та морськ≥ судна, судна внутр≥шнього плаванн¤, косм≥чн≥ об'Їкти, а також ≥нш≥ реч≥, права на ¤к≥ п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ.

2. –ухомими речами Ї реч≥, ¤к≥ можна в≥льно перем≥щувати у простор≥.

—татт¤ 182. ƒержавна реЇстрац≥¤ прав на нерухом≥сть

1. ѕраво власност≥ та ≥нш≥ речов≥ права на нерухом≥ реч≥, обмеженн¤ цих прав, њх виникненн¤, перех≥д ≥ припиненн¤ п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ.

2. ƒержавна реЇстрац≥¤ прав на нерухом≥сть ≥ правочин≥в щодо нерухомост≥ Ї публ≥чною, зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дним органом, ¤кий зобов'¤заний надавати ≥нформац≥ю про реЇстрац≥ю та зареЇстрован≥ права в пор¤дку, встановленому законом.

3. ¬≥дмова у державн≥й реЇстрац≥њ права на нерухом≥сть або правочин≥в щодо нерухомост≥, ухиленн¤ в≥д реЇстрац≥њ, в≥дмова в≥д наданн¤ ≥нформац≥њ про реЇстрац≥ю можуть бути оскаржен≥ до суду.

4. ѕор¤док проведенн¤ державноњ реЇстрац≥њ прав на нерухом≥сть та п≥дстави в≥дмови в н≥й встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 183. –еч≥ под≥льн≥ та непод≥льн≥

1. ѕод≥льною Ї р≥ч, ¤ку можна под≥лити без втрати њњ ц≥льового призначенн¤.

2. Ќепод≥льною Ї р≥ч, ¤ку не можна под≥лити без втрати њњ ц≥льового призначенн¤.

—татт¤ 184. –еч≥, визначен≥ ≥ндив≥дуальними або родовими ознаками

1. –≥ч Ї визначеною ≥ндив≥дуальними ознаками, ¤кщо вона над≥лена т≥льки њй властивими ознаками, що вир≥зн¤ють њњ з-пом≥ж ≥нших однор≥дних речей, ≥ндив≥дуал≥зуючи њњ.

–еч≥, визначен≥ ≥ндив≥дуальними ознаками, Ї незам≥нними.

2. –≥ч Ї визначеною родовими ознаками, ¤кщо вона маЇ ознаки, властив≥ ус≥м речам того ж роду, та вим≥рюЇтьс¤ числом, вагою, м≥рою.

–≥ч, що маЇ лише родов≥ ознаки, Ї зам≥нною.

—татт¤ 185. –еч≥ споживн≥ та неспоживн≥

1. —поживною Ї р≥ч, ¤ка внасл≥док одноразового њњ використанн¤ знищуЇтьс¤ або припин¤Ї ≥снувати у перв≥сному вигл¤д≥.

2. Ќеспоживною Ї р≥ч, призначена дл¤ неодноразового використанн¤, ¤ка збер≥гаЇ при цьому св≥й перв≥сний вигл¤д прот¤гом тривалого часу.

—татт¤ 186. √оловна р≥ч ≥ приналежн≥сть

1. –≥ч, призначена дл¤ обслуговуванн¤ ≥ншоњ (головноњ) реч≥ ≥ пов'¤зана з нею сп≥льним призначенн¤м, Ї њњ приналежн≥стю.

2. ѕриналежн≥сть сл≥дуЇ за головною р≥ччю, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 187. —кладов≥ частини реч≥

1. —кладовою частиною реч≥ Ї все те, що не може бути в≥докремлене в≥д реч≥ без њњ пошкодженн¤ або ≥стотного знец≥ненн¤.

2. ѕри переход≥ права на р≥ч њњ складов≥ частини не п≥дл¤гають в≥докремленню.

—татт¤ 188. —кладн≥ реч≥

1. якщо к≥лька речей утворюють Їдине ц≥ле, що даЇ змогу використовувати його за призначенн¤м, вони вважаютьс¤ одн≥Їю р≥ччю (складна р≥ч).

2. ѕравочин, вчинений щодо складноњ реч≥, поширюЇтьс¤ на вс≥ њњ складов≥ частини, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 189. ѕродукц≥¤, плоди та доходи

1. ѕродукц≥Їю, плодами та доходами Ї все те, що виробл¤Їтьс¤, добуваЇтьс¤, одержуЇтьс¤ з реч≥ або приноситьс¤ р≥ччю.

2. ѕродукц≥¤, плоди та доходи належать власников≥ реч≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 190. ћайно

1. ћайном ¤к особливим об'Їктом вважаютьс¤ окрема р≥ч, сукупн≥сть речей, а також майнов≥ права та обов'¤зки.

2. ћайнов≥ права Ї неспоживною р≥ччю. ћайнов≥ права визнаютьс¤ речовими правами

—татт¤ 191. ѕ≥дприЇмство ¤к Їдиний майновий комплекс

1. ѕ≥дприЇмство Ї Їдиним майновим комплексом, що використовуЇтьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

2. ƒо складу п≥дприЇмства ¤к Їдиного майнового комплексу вход¤ть ус≥ види майна, призначен≥ дл¤ його д≥¤льност≥, включаючи земельн≥ д≥л¤нки, буд≥вл≥, споруди, устаткуванн¤, ≥нвентар, сировину, продукц≥ю, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або ≥нше позначенн¤ та ≥нш≥ права, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

3. ѕ≥дприЇмство ¤к Їдиний майновий комплекс Ї нерухом≥стю.

4. ѕ≥дприЇмство або його частина можуть бути об'Їктом куп≥вл≥-продажу, застави, оренди та ≥нших правочин≥в.

—татт¤ 192. √рош≥ (грошов≥ кошти)

1. «аконним плат≥жним засобом, обов'¤зковим до прийманн¤ за ном≥нальною варт≥стю на вс≥й територ≥њ ”крањни, Ї грошова одиниц¤ ”крањни - гривн¤.

2. ≤ноземна валюта може використовуватис¤ в ”крањн≥ у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.

—татт¤ 193. ¬алютн≥ ц≥нност≥

1. ¬иди майна, що вважаютьс¤ валютними ц≥нност¤ми, та пор¤док вчиненн¤ правочин≥в з ними встановлюютьс¤ законом.

√лава 14
÷≤ЌЌ≤ ѕјѕ≈–»

—татт¤ 194. ѕон¤тт¤ ц≥нного паперу

1. ÷≥нним папером Ї документ встановленоњ форми з в≥дпов≥дними рекв≥зитами, що посв≥дчуЇ грошове або ≥нше майнове право ≥ визначаЇ взаЇмов≥дносини м≥ж особою, ¤ка його випустила (видала), ≥ власником та передбачаЇ виконанн¤ зобов'¤зань зг≥дно з умовами його випуску, а також можлив≥сть передач≥ прав, що випливають з цього документа, ≥ншим особам.

2. ƒо особи, ¤ка набула право власност≥ на ц≥нний пап≥р, переход¤ть у сукупност≥ ус≥ права, ¤к≥ ним посв≥дчуютьс¤.

—татт¤ 195. √рупи та види ц≥нних папер≥в

1. ¬ ”крањн≥ в цив≥льному оборот≥ можуть бути так≥ групи ц≥нних папер≥в:

1) пайов≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ засв≥дчують участь у статутному кап≥тал≥, надають њх власникам право на участь в управл≥нн≥ ем≥тентом ≥ одержанн¤ частини прибутку, зокрема у вигл¤д≥ див≥денд≥в, та частини майна при л≥кв≥дац≥њ ем≥тента;

2) боргов≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ засв≥дчують в≥дносини позики ≥ передбачають зобов'¤занн¤ ем≥тента сплатити у визначений строк кошти в≥дпов≥дно до зобов'¤занн¤;

3) пох≥дн≥ ц≥нн≥ папери, механ≥зм випуску та об≥гу ¤ких пов'¤заний з правом на придбанн¤ чи продаж прот¤гом строку, встановленого договором, ц≥нних папер≥в, ≥нших ф≥нансових та (або) товарних ресурс≥в;

4) товаророзпор¤дч≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ надають њхньому держателю право розпор¤джатис¤ майном, вказаним у цих документах.

«аконом можуть визначатис¤ також ≥нш≥ групи ц≥нних папер≥в.

2. ¬иди ц≥нних папер≥в та пор¤док њх об≥гу встановлюютьс¤ законом.

3. ÷≥нн≥ папери можуть випускатис¤ в документарн≥й та бездокументарн≥й форм≥ в≥дпов≥дно до закону.

—татт¤ 196. ¬имоги до ц≥нного паперу

1. ќбов'¤зков≥ рекв≥зити ц≥нних папер≥в, вимоги щодо форми ц≥нного паперу та ≥нш≥ необх≥дн≥ вимоги встановлюютьс¤ законом.

2. ƒокумент, ¤кий не м≥стить обов'¤зкових рекв≥зит≥в ц≥нних папер≥в ≥ не в≥дпов≥даЇ форм≥, встановлен≥й дл¤ ц≥нних папер≥в, не Ї ц≥нним папером.

—татт¤ 197. ѕереданн¤ прав за ц≥нним папером

1. ѕрава, посв≥дчен≥ ц≥нним папером, можуть належати:

1) пред'¤вников≥ ц≥нного паперу (ц≥нний пап≥р на пред'¤вника);

2) особ≥, назван≥й у ц≥нному папер≥ (≥менний ц≥нний пап≥р);

3) особ≥, назван≥й у ц≥нному папер≥, ¤ка може сама зд≥йснити ц≥ права або призначити своњм розпор¤дженн¤м (наказом) ≥ншу уповноважену особу (ордерний ц≥нний пап≥р).

2. «аконом може бути виключена можлив≥сть випуску ц≥нних папер≥в визначеного виду ¤к ≥менних, або ¤к ордерних, або ¤к папер≥в на пред'¤вника.

3. ƒл¤ переданн¤ ≥нш≥й особ≥ прав, посв≥дчених ц≥нним папером на пред'¤вника, достатньо врученн¤ ц≥нного паперу ц≥й особ≥.

4. ѕрава, посв≥дчен≥ ≥менним ц≥нним папером, передаютьс¤ у пор¤дку, встановленому дл¤ в≥дступленн¤ права вимоги (цес≥њ). ќсоба, ¤ка передаЇ право за ц≥нним папером (≥ндосант), в≥дпов≥даЇ лише за нед≥йсн≥сть в≥дпов≥дноњ вимоги ≥ не в≥дпов≥даЇ за њњ невиконанн¤.

5. ѕрава за ордерним ц≥нним папером передаютьс¤ шл¤хом вчиненн¤ на цьому папер≥ передавального напису (≥ндосаменту). ≤ндосант в≥дпов≥даЇ за ≥снуванн¤ та зд≥йсненн¤ цього права.

«а передавальним написом (≥ндосаментом), вчиненим на ц≥нному папер≥, до особи, ¤к≥й або у розпор¤дженн¤ ¤коњ передаютьс¤ права за ц≥нним папером (≥ндосата), переход¤ть ус≥ права, посв≥дчен≥ ц≥нним папером. ≤ндосамент може бути бланковим (без зазначенн¤ особи, ¤к≥й маЇ бути зд≥йснене виконанн¤) або ордерним (≥з зазначенн¤м особи, ¤к≥й або за наказом ¤коњ маЇ бути зд≥йснене виконанн¤). ≤ндосамент може бути обмежений т≥льки дорученн¤м зд≥йснювати права, посв≥дчен≥ ц≥нним папером, без переданн¤ цих прав ≥ндосату. ” цьому раз≥ ≥ндосат виступаЇ ¤к представник.

—татт¤ 198. ¬иконанн¤ за ц≥нним папером

1. ќсоба, що випустила (видала) ц≥нний пап≥р, та особи, що ≥ндосували його, в≥дпов≥дають перед њњ законним волод≥льцем сол≥дарно. ” раз≥ задоволенн¤ вимоги законного волод≥льц¤ ц≥нного паперу про виконанн¤ посв≥дченого цим папером зобов'¤занн¤ одн≥Їю або к≥лькома особами з числа тих, хто зобов'¤завс¤ за ц≥нним папером, вони набувають право зворотноњ вимоги (регресу) щодо ≥нших ос≥б, ¤к≥ зобов'¤залис¤ за ц≥нним папером.

2. ¬≥дмова в≥д виконанн¤ зобов'¤занн¤, посв≥дченого ц≥нним папером, з посиланн¤м на в≥дсутн≥сть п≥дстави зобов'¤занн¤ або на його нед≥йсн≥сть не допускаЇтьс¤.

¬олод≥лець незаконно виготовленого або п≥дробленого ц≥нного паперу маЇ право пред'¤вити особ≥, ¤ка передала йому пап≥р, вимоги про належне виконанн¤ зобов'¤занн¤, посв≥дченого цим папером, та про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

√лава 15
Ќ≈ћј“≈–≤јЋ№Ќ≤ ЅЋј√ј

—татт¤ 199. –езультати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥

1. –езультати ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥ та ≥нш≥ об'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥ створюють цив≥льн≥ права та обов'¤зки в≥дпов≥дно до книги четвертоњ цього  одексу та ≥нших закон≥в.

—татт¤ 200. ≤нформац≥¤

1. ≤нформац≥Їю Ї документован≥ або публ≥чно оголошен≥ в≥домост≥ про под≥њ та ¤вища, що мали або мають м≥сце у сусп≥льств≥, держав≥ та навколишньому середовищ≥.

2. —уб'Їкт в≥дносин у сфер≥ ≥нформац≥њ може вимагати усуненн¤ порушень його права та в≥дшкодуванн¤ майновоњ ≥ моральноњ шкоди, завданоњ такими правопорушенн¤ми.

3. ѕор¤док використанн¤ ≥нформац≥њ та захисту права на нењ встановлюЇтьс¤ законом.

—татт¤ 201. ќсобист≥ немайнов≥ блага

1. ќсобистими немайновими благами, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ цив≥льним законодавством, Ї: здоров'¤, житт¤; честь, г≥дн≥сть ≥ д≥лова репутац≥¤; ≥м'¤ (найменуванн¤); авторство; свобода л≥тературноњ, художньоњ, науковоњ ≥ техн≥чноњ творчост≥, а також ≥нш≥ блага, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ цив≥льним законодавством.

2. ¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни житт¤ ≥ здоров'¤ людини, њњ честь ≥ г≥дн≥сть, недоторканн≥сть ≥ безпека визнаютьс¤ найвищою соц≥альною ц≥нн≥стю.

–ќ«ƒ≤Ћ IV
ѕ–ј¬ќ„»Ќ». ѕ–≈ƒ—“ј¬Ќ»÷“¬ќ

√лава 16
ѕ–ј¬ќ„»Ќ»

І 1. «агальн≥ положенн¤ про правочини

—татт¤ 202. ѕон¤тт¤ та види правочин≥в

1. ѕравочином Ї д≥¤ особи, спр¤мована на набутт¤, зм≥ну або припиненн¤ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в.

2. ѕравочини можуть бути односторонн≥ми та дво- чи багатосторонн≥ми (договори).

3. ќдносторонн≥м правочином Ї д≥¤ одн≥Їњ сторони, ¤ка може бути представлена одн≥Їю або к≥лькома особами.

ќдносторонн≥й правочин може створювати обов'¤зки лише дл¤ особи, ¤ка його вчинила.

ќдносторонн≥й правочин може створювати обов'¤зки дл¤ ≥нших ос≥б лише у випадках, встановлених законом, або за домовлен≥стю з цими особами.

4. ƒво- чи багатосторонн≥м правочином Ї погоджена д≥¤ двох або б≥льше стор≥н.

5. ƒо правов≥дносин, ¤к≥ виникли з односторонн≥х правочин≥в, застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про зобов'¤занн¤ та про договори, ¤кщо це не суперечить актам цив≥льного законодавства або сут≥ одностороннього правочину.

—татт¤ 203. «агальн≥ вимоги, додержанн¤ ¤ких Ї необх≥дним дл¤ чинност≥ правочину

1. «м≥ст правочину не може суперечити цьому  одексу, ≥ншим актам цив≥льного законодавства, а також моральним засадам сусп≥льства.

2. ќсоба, ¤ка вчин¤Ї правочин, повинна мати необх≥дний обс¤г цив≥льноњ д≥Їздатност≥.

3. ¬олеви¤вленн¤ учасника правочину маЇ бути в≥льним ≥ в≥дпов≥дати його внутр≥шн≥й вол≥.

4. ѕравочин маЇ вчин¤тис¤ у форм≥, встановлен≥й законом.

5. ѕравочин маЇ бути спр¤мований на реальне настанн¤ правових насл≥дк≥в, що обумовлен≥ ним.

6. ѕравочин, що вчин¤Їтьс¤ батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та ≥нтересам њхн≥х малол≥тн≥х, неповнол≥тн≥х чи непрацездатних д≥тей.

—татт¤ 204. ѕрезумпц≥¤ правом≥рност≥ правочину

1. ѕравочин Ї правом≥рним, ¤кщо його нед≥йсн≥сть пр¤мо не встановлена законом або ¤кщо в≥н не визнаний судом нед≥йсним.

—татт¤ 205. ‘орма правочину. —пособи волеви¤вленн¤

1. ѕравочин може вчин¤тис¤ усно або в письмов≥й форм≥. —торони мають право обирати форму правочину, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

2. ѕравочин, дл¤ ¤кого законом не встановлена обов'¤зкова письмова форма, вважаЇтьс¤ вчиненим, ¤кщо повед≥нка стор≥н засв≥дчуЇ њхню волю до настанн¤ в≥дпов≥дних правових насл≥дк≥в.

3. ” випадках, встановлених договором або законом, вол¤ сторони до вчиненн¤ правочину може виражатис¤ њњ мовчанн¤м.

—татт¤ 206. ѕравочини, ¤к≥ можуть вчин¤тис¤ усно

1. ”сно можуть вчин¤тис¤ правочини, ¤к≥ повн≥стю виконуютьс¤ сторонами у момент њх вчиненн¤, за вин¤тком правочин≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають нотар≥альному посв≥дченню та (або) державн≥й реЇстрац≥њ, а також правочин≥в, дл¤ ¤ких недодержанн¤ письмовоњ форми маЇ насл≥дком њх нед≥йсн≥сть.

2. ёридичн≥й особ≥, що сплатила за товари та послуги на п≥дстав≥ усного правочину з другою стороною, видаЇтьс¤ документ, що п≥дтверджуЇ п≥дставу сплати та суму одержаних грошових кошт≥в.

3. ѕравочини на виконанн¤ договору, укладеного в письмов≥й форм≥, можуть за домовлен≥стю стор≥н вчин¤тис¤ усно, ¤кщо це не суперечить договору або закону.

—татт¤ 207. ¬имоги до письмовоњ форми правочину

1. ѕравочин вважаЇтьс¤ таким, що вчинений у письмов≥й форм≥, ¤кщо його зм≥ст заф≥ксований в одному або к≥лькох документах, у листах, телеграмах, ¤кими обм≥н¤лис¤ сторони.

ѕравочин вважаЇтьс¤ таким, що вчинений у письмов≥й форм≥, ¤кщо вол¤ стор≥н виражена за допомогою телетайпного, електронного або ≥ншого техн≥чного засобу зв'¤зку.

2. ѕравочин вважаЇтьс¤ таким, що вчинений у письмов≥й форм≥, ¤кщо в≥н п≥дписаний його стороною (сторонами).

ѕравочин, ¤кий вчин¤Ї юридична особа, п≥дписуЇтьс¤ особами, уповноваженими на це њњ установчими документами, дов≥рен≥стю, законом або ≥ншими актами цив≥льного законодавства, та скр≥плюЇтьс¤ печаткою.

3. ¬икористанн¤ при вчиненн≥ правочин≥в факсим≥льного в≥дтворенн¤ п≥дпису за допомогою засоб≥в механ≥чного або ≥ншого коп≥юванн¤, електронно-числового п≥дпису або ≥ншого аналога власноручного п≥дпису допускаЇтьс¤ у випадках, встановлених законом, ≥ншими актами цив≥льного законодавства, або за письмовою згодою стор≥н, у ¤к≥й мають м≥ститис¤ зразки в≥дпов≥дного аналога њхн≥х власноручних п≥дпис≥в.

4. якщо ф≥зична особа у зв'¤зку з хворобою або ф≥зичною вадою не може п≥дписатис¤ власноручно, за њњ дорученн¤м текст правочину у њњ присутност≥ п≥дписуЇ ≥нша особа.

ѕ≥дпис ≥ншоњ особи на текст≥ правочину, що посв≥дчуЇтьс¤ нотар≥ально, засв≥дчуЇтьс¤ нотар≥усом або посадовою особою, ¤ка маЇ право на вчиненн¤ такоњ нотар≥альноњ д≥њ, ≥з зазначенн¤м причин, з ¤ких текст правочину не може бути п≥дписаний особою, ¤ка його вчин¤Ї.

ѕ≥дпис ≥ншоњ особи на текст≥ правочину, щодо ¤кого не вимагаЇтьс¤ нотар≥ального посв≥дченн¤, може бути засв≥дчений в≥дпов≥дною посадовою особою за м≥сцем роботи, навчанн¤, проживанн¤ або л≥куванн¤ особи, ¤ка його вчин¤Ї.

—татт¤ 208. ѕравочини, ¤к≥ належить вчин¤ти у письмов≥й форм≥

1. ” письмов≥й форм≥ належить вчин¤ти:

1) правочини м≥ж юридичними особами;

2) правочини м≥ж ф≥зичною та юридичною особою, кр≥м правочин≥в, передбачених частиною першою статт≥ 206 цього  одексу;

3) правочини ф≥зичних ос≥б м≥ж собою на суму, що перевищуЇ у двадц¤ть ≥ б≥льше раз≥в розм≥р неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н, кр≥м правочин≥в, передбачених частиною першою статт≥ 206 цього  одексу;

4) ≥нш≥ правочини, щодо ¤ких законом встановлена письмова форма.

—татт¤ 209. Ќотар≥альне посв≥дченн¤ правочину

1. ѕравочин, ¤кий вчинений у письмов≥й форм≥, п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню лише у випадках, встановлених законом або домовлен≥стю стор≥н. ƒогов≥р про закуп≥влю, ¤кий укладаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро закуп≥влю товар≥в, роб≥т ≥ послуг за державн≥ кошти" ( 1490-14 ), на вимогу замовника п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому нотар≥альному посв≥дченню

2. Ќотар≥альне посв≥дченн¤ правочину зд≥йснюЇтьс¤ нотар≥усом або ≥ншою посадовою особою, ¤ка в≥дпов≥дно до закону маЇ право на вчиненн¤ такоњ нотар≥альноњ д≥њ, шл¤хом вчиненн¤ на документ≥, в ¤кому викладено текст правочину, посв≥дчувального напису.

3. Ќотар≥альне посв≥дченн¤ може бути вчинене на текст≥ лише такого правочину, ¤кий в≥дпов≥даЇ загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього  одексу.

4. Ќа вимогу ф≥зичноњ або юридичноњ особи будь-¤кий правочин з њњ участю може бути нотар≥ально посв≥дчений.

—татт¤ 210. ƒержавна реЇстрац≥¤ правочину

1. ѕравочин п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ лише у випадках, встановлених законом. “акий правочин Ї вчиненим з моменту його державноњ реЇстрац≥њ.

2. ѕерел≥к орган≥в, ¤к≥ зд≥йснюють державну реЇстрац≥ю, пор¤док реЇстрац≥њ, а також пор¤док веденн¤ в≥дпов≥дних реЇстр≥в встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 211. ћ≥сце вчиненн¤ правочину

1. якщо у правочин≥ не вказане м≥сце його вчиненн¤, то:

1) м≥сцем вчиненн¤ одностороннього правочину Ї м≥сце вираженн¤ вол≥ сторони;

2) м≥сце вчиненн¤ дво- або багатостороннього правочину встановлюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статт≥ 647 цього  одексу.

—татт¤ 212. ѕравочини, щодо ¤ких правов≥ насл≥дки пов'¤зуютьс¤ з настанн¤м певноњ обставини

1. ќсоби, ¤к≥ вчин¤ють правочин, мають право обумовити настанн¤ або зм≥ну прав та обов'¤зк≥в обставиною, щодо ¤коњ нев≥домо, настане вона чи н≥ (в≥дкладальна обставина).

2. ќсоби, ¤к≥ вчин¤ють правочин, мають право обумовити припиненн¤ прав та обов'¤зк≥в обставиною, щодо ¤коњ нев≥домо, настане вона чи н≥ (скасувальна обставина).

3. якщо настанню обставини недобросов≥сно перешкоджала сторона, ¤к≥й це невиг≥дно, обставина вважаЇтьс¤ такою, що настала.

4. якщо настанню обставини недобросов≥сно спри¤ла сторона, ¤к≥й це виг≥дно, обставина вважаЇтьс¤ такою, що не настала.

—татт¤ 213. “лумаченн¤ зм≥сту правочину

1. «м≥ст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

2. Ќа вимогу одн≥Їњ або обох стор≥н суд може постановити р≥шенн¤ про тлумаченн¤ зм≥сту правочину.

3. ѕри тлумаченн≥ зм≥сту правочину берутьс¤ до уваги однакове дл¤ всього зм≥сту правочину значенн¤ сл≥в ≥ пон¤ть, а також загальноприйн¤те у в≥дпов≥дн≥й сфер≥ в≥дносин значенн¤ терм≥н≥в.

якщо буквальне значенн¤ сл≥в ≥ пон¤ть, а також загальноприйн¤те у в≥дпов≥дн≥й сфер≥ в≥дносин значенн¤ терм≥н≥в не даЇ змоги з'¤сувати зм≥ст окремих частин правочину, њхн≥й зм≥ст встановлюЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤м в≥дпов≥дноњ частини правочину з≥ зм≥стом ≥нших його частин, ус≥м його зм≥стом, нам≥рами стор≥н.

4. якщо за правилами, встановленими частиною третьою ц≥Їњ статт≥, немаЇ можливост≥ визначити справжню волю особи, ¤ка вчинила правочин, до уваги берутьс¤ мета правочину, зм≥ст попередн≥х переговор≥в, усталена практика в≥дносин м≥ж сторонами, звичањ д≥лового обороту, подальша повед≥нка стор≥н, текст типового договору та ≥нш≥ обставини, що мають ≥стотне значенн¤.

—татт¤ 214. ¬≥дмова в≥д правочину

1. ќсоба, ¤ка вчинила односторонн≥й правочин, маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д нього, ¤кщо ≥нше не встановлено законом. якщо такою в≥дмовою в≥д правочину порушено права ≥ншоњ особи, ц≥ права п≥дл¤гають захисту.

2. ќсоби, ¤к≥ вчинили дво- або багатосторонн≥й правочин, мають право за взаЇмною згодою стор≥н, а також у випадках, передбачених законом, в≥дмовитис¤ в≥д нього, нав≥ть ≥ в тому раз≥, ¤кщо його умови повн≥стю ними виконан≥.

3. ¬≥дмова в≥д правочину вчин¤Їтьс¤ у так≥й сам≥й форм≥, в ¤к≥й було вчинено правочин.

4. ѕравов≥ насл≥дки в≥дмови в≥д правочину встановлюютьс¤ законом або домовлен≥стю стор≥н.

І 2. ѕравов≥ насл≥дки недодержанн¤ сторонами при вчиненн≥ правочину вимог закону

—татт¤ 215. Ќед≥йсн≥сть правочину

1. ѕ≥дставою нед≥йсност≥ правочину Ї недодержанн¤ в момент вчиненн¤ правочину стороною (сторонами) вимог, ¤к≥ встановлен≥ частинами першою - третьою, п'¤тою та шостою статт≥ 203 цього  одексу.

2. Ќед≥йсним Ї правочин, ¤кщо його нед≥йсн≥сть встановлена законом (н≥кчемний правочин). ” цьому раз≥ визнанн¤ такого правочину нед≥йсним судом не вимагаЇтьс¤.

” випадках, встановлених цим  одексом, н≥кчемний правочин може бути визнаний судом д≥йсним.

3. якщо нед≥йсн≥сть правочину пр¤мо не встановлена законом, але одна ≥з стор≥н або ≥нша за≥нтересована особа заперечуЇ його д≥йсн≥сть на п≥дставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом нед≥йсним (оспорюваний правочин).

—татт¤ 216. ѕравов≥ насл≥дки нед≥йсност≥ правочину

1. Ќед≥йсний правочин не створюЇ юридичних насл≥дк≥в, кр≥м тих, що пов'¤зан≥ з його нед≥йсн≥стю.

” раз≥ нед≥йсност≥ правочину кожна ≥з стор≥н зобов'¤зана повернути друг≥й сторон≥ у натур≥ все, що вона одержала на виконанн¤ цього правочину, а в раз≥ неможливост≥ такого поверненн¤, зокрема тод≥, коли одержане пол¤гаЇ у користуванн≥ майном, виконан≥й робот≥, надан≥й послуз≥, - в≥дшкодувати варт≥сть того, що одержано, за ц≥нами, ¤к≥ ≥снують на момент в≥дшкодуванн¤.

2. якщо у зв'¤зку ≥з вчиненн¤м нед≥йсного правочину друг≥й сторон≥ або трет≥й особ≥ завдано збитк≥в та моральноњ шкоди, вони п≥дл¤гають в≥дшкодуванню винною стороною.

3. ѕравов≥ насл≥дки, передбачен≥ частинами першою та другою ц≥Їњ статт≥, застосовуютьс¤, ¤кщо законом не встановлен≥ особлив≥ умови њх застосуванн¤ або особлив≥ правов≥ насл≥дки окремих вид≥в нед≥йсних правочин≥в.

4. ѕравов≥ насл≥дки нед≥йсност≥ н≥кчемного правочину, ¤к≥ встановлен≥ законом, не можуть зм≥нюватис¤ за домовлен≥стю стор≥н.

5. ¬имога про застосуванн¤ насл≥дк≥в нед≥йсност≥ н≥кчемного правочину може бути пред'¤влена будь-¤кою за≥нтересованою особою.

—уд може застосувати насл≥дки нед≥йсност≥ н≥кчемного правочину з власноњ ≥н≥ц≥ативи.

—татт¤ 217. ѕравов≥ насл≥дки нед≥йсност≥ окремих частин правочину

1. Ќед≥йсн≥сть окремоњ частини правочину не маЇ насл≥дком нед≥йсност≥ ≥нших його частин ≥ правочину в ц≥лому, ¤кщо можна припустити, що правочин був би вчинений ≥ без включенн¤ до нього нед≥йсноњ частини.

—татт¤ 218. ѕравов≥ насл≥дки недодержанн¤ вимоги щодо письмовоњ форми правочину

1. Ќедодержанн¤ сторонами письмовоњ форми правочину, ¤ка встановлена законом, не маЇ насл≥дком його нед≥йсн≥сть, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

«апереченн¤ одн≥Їю ≥з стор≥н факту вчиненн¤ правочину або оспорюванн¤ окремих його частин може доводитис¤ письмовими доказами, засобами ауд≥о-, в≥деозапису та ≥ншими доказами. –≥шенн¤ суду не може грунтуватис¤ на св≥дченн¤х св≥дк≥в.

2. якщо правочин, дл¤ ¤кого законом встановлена його нед≥йсн≥сть у раз≥ недодержанн¤ вимоги щодо письмовоњ форми, укладений усно ≥ одна ≥з стор≥н вчинила д≥ю, а друга сторона п≥дтвердила њњ вчиненн¤, зокрема шл¤хом прийн¤тт¤ виконанн¤, такий правочин у раз≥ спору може бути визнаний судом д≥йсним.

—татт¤ 219. ѕравов≥ насл≥дки недодержанн¤ вимоги закону про нотар≥альне посв≥дченн¤ одностороннього правочину

1. ” раз≥ недодержанн¤ вимоги закону про нотар≥альне посв≥дченн¤ одностороннього правочину такий правочин Ї н≥кчемним.

2. —уд може визнати такий правочин д≥йсним, ¤кщо буде встановлено, що в≥н в≥дпов≥дав справжн≥й вол≥ особи, ¤ка його вчинила, а нотар≥альному посв≥дченню правочину перешкоджала обставина, ¤ка не залежала в≥д њњ вол≥.

—татт¤ 220. ѕравов≥ насл≥дки недодержанн¤ вимоги закону про нотар≥альне посв≥дченн¤ договору

1. ” раз≥ недодержанн¤ сторонами вимоги закону про нотар≥альне посв≥дченн¤ договору такий догов≥р Ї н≥кчемним.

2. якщо сторони домовилис¤ щодо ус≥х ≥стотних умов договору, що п≥дтверджуЇтьс¤ письмовими доказами, ≥ в≥дбулос¤ повне або часткове виконанн¤ договору, але одна ≥з стор≥н ухилилас¤ в≥д його нотар≥ального посв≥дченн¤, суд може визнати такий догов≥р д≥йсним. ” цьому раз≥ наступне нотар≥альне посв≥дченн¤ договору не вимагаЇтьс¤.

—татт¤ 221. ѕравов≥ насл≥дки вчиненн¤ правочину малол≥тньою особою за межами њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥

1. ѕравочин, ¤кий вчинено малол≥тньою особою за межами њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥, може бути згодом схвалений њњ батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживаЇ, або оп≥куном.

ѕравочин вважаЇтьс¤ схваленим, ¤кщо ц≥ особи, д≥знавшись про його вчиненн¤, прот¤гом одного м≥с¤ц¤ не за¤вили претенз≥њ друг≥й сторон≥.

2. ” раз≥ в≥дсутност≥ схваленн¤ правочину в≥н Ї н≥кчемним.

Ќа вимогу за≥нтересованоњ особи суд може визнати такий правочин д≥йсним, ¤кщо буде встановлено, що в≥н вчинений на користь малол≥тньоњ особи.

3. якщо правочин з малол≥тньою особою вчинила ф≥зична особа з повною цив≥льною д≥Їздатн≥стю, то вона зобов'¤зана повернути особам, вказаним у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥, все те, що вона одержала за таким правочином в≥д малол≥тньоњ особи.

4. ƒ≥Їздатна сторона зобов'¤зана також в≥дшкодувати збитки, завдан≥ укладенн¤м нед≥йсного правочину, ¤кщо у момент вчиненн¤ правочину вона знала або могла знати про в≥к другоњ сторони. Ѕатьки (усиновлювач≥) або оп≥кун малол≥тньоњ особи зобов'¤зан≥ повернути д≥Їздатн≥й сторон≥ все одержане нею за цим правочином у натур≥, а за неможливост≥ повернути одержане в натур≥ - в≥дшкодувати його варт≥сть за ц≥нами, ¤к≥ ≥снують на момент в≥дшкодуванн¤.

5. якщо обома сторонами правочину Ї малол≥тн≥ особи, то кожна з них зобов'¤зана повернути друг≥й сторон≥ все, що одержала за цим правочином, у натур≥. ” раз≥ неможливост≥ поверненн¤ майна в≥дшкодуванн¤ його вартост≥ провадитьс¤ батьками (усиновлювачами) або оп≥куном, ¤кщо буде встановлено, що вчиненню правочину або втрат≥ майна, ¤ке було предметом правочину, спри¤ла њхн¤ винна повед≥нка.

6. ” раз≥ вчиненн¤ неповнол≥тньою особою правочину з малол≥тньою особою настають насл≥дки, встановлен≥ частиною третьою статт≥ 222 цього  одексу.

—татт¤ 222. ѕравов≥ насл≥дки вчиненн¤ правочину неповнол≥тньою особою за межами њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥

1. ѕравочин, ¤кий неповнол≥тн¤ особа вчинила за межами њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ без згоди батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника, може бути згодом схвалений ними у пор¤дку, встановленому статтею 221 цього  одексу.

2. ѕравочин, вчинений неповнол≥тньою особою за межами њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ без згоди батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальник≥в, може бути визнаний судом нед≥йсним за позовом за≥нтересованоњ особи.

3. якщо обома сторонами нед≥йсного правочину Ї неповнол≥тн≥ особи, то кожна з них зобов'¤зана повернути друг≥й сторон≥ усе одержане нею за цим правочином у натур≥. ” раз≥ неможливост≥ поверненн¤ одержаного в натур≥ в≥дшкодовуЇтьс¤ його варт≥сть за ц≥нами, ¤к≥ ≥снують на момент в≥дшкодуванн¤.

якщо у неповнол≥тньоњ особи в≥дсутн≥ кошти, достатн≥ дл¤ в≥дшкодуванн¤, батьки (усиновлювач≥) або п≥клувальник зобов'¤зан≥ в≥дшкодувати завдан≥ збитки, ¤кщо вони своЇю винною повед≥нкою спри¤ли вчиненню правочину або втрат≥ майна, ¤ке було предметом правочину.

—татт¤ 223. ѕравов≥ насл≥дки вчиненн¤ правочину ф≥зичною особою, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, за межами њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥

1. ѕравочин, ¤кий вчинила ф≥зична особа, цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, за межами њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ без згоди п≥клувальника, може бути згодом схвалений ним у пор¤дку, встановленому статтею 221 цього  одексу.

2. ” раз≥ в≥дсутност≥ такого схваленн¤ правочин за позовом п≥клувальника може бути визнаний судом нед≥йсним, ¤кщо буде встановлено, що в≥н суперечить ≥нтересам самого п≥доп≥чного, член≥в його с≥м'њ або ос≥б, ¤ких в≥н в≥дпов≥дно до закону зобов'¤заний утримувати.

—татт¤ 224. ѕравов≥ насл≥дки вчиненн¤ правочину без дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤

1. ѕравочин, вчинений без дозволу органу оп≥ки та п≥клуванн¤ (статт¤ 71 цього  одексу), Ї н≥кчемним.

2. Ќа вимогу за≥нтересованоњ особи такий правочин може бути визнаний судом д≥йсним, ¤кщо буде встановлено, що в≥н в≥дпов≥даЇ ≥нтересам ф≥зичноњ особи, над ¤кою встановлено оп≥ку або п≥клуванн¤.

—татт¤ 225. ѕравов≥ насл≥дки вчиненн¤ правочину д≥Їздатною ф≥зичною особою, ¤ка у момент його вчиненн¤ не усв≥домлювала значенн¤ своњх д≥й та (або) не могла керувати ними

1. ѕравочин, ¤кий д≥Їздатна ф≥зична особа вчинила у момент, коли вона не усв≥домлювала значенн¤ своњх д≥й та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом нед≥йсним за позовом ц≥Їњ особи, а в раз≥ њњ смерт≥ - за позовом ≥нших ос≥б, чињ цив≥льн≥ права або ≥нтереси порушен≥.

2. ” раз≥ наступного визнанн¤ ф≥зичноњ особи, ¤ка вчинила правочин, нед≥Їздатною позов про визнанн¤ правочину нед≥йсним може пред'¤вити њњ оп≥кун.

3. —торона, ¤ка знала про стан ф≥зичноњ особи у момент вчиненн¤ правочину, зобов'¤зана в≥дшкодувати њй моральну шкоду, завдану у зв'¤зку ≥з вчиненн¤м такого правочину.

—татт¤ 226. ѕравов≥ насл≥дки вчиненн¤ правочину нед≥Їздатною ф≥зичною особою

1. ќп≥кун може схвалити др≥бний побутовий правочин, вчинений нед≥Їздатною ф≥зичною особою, у пор¤дку, встановленому статтею 221 цього  одексу.

” раз≥ в≥дсутност≥ такого схваленн¤ цей правочин та ≥нш≥ правочини, ¤к≥ вчинен≥ нед≥Їздатною ф≥зичною особою, Ї н≥кчемними.

2. Ќа вимогу оп≥куна правочин, вчинений нед≥Їздатною ф≥зичною особою, може бути визнаний судом д≥йсним, ¤кщо буде встановлено, що в≥н вчинений на користь нед≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи.

3. ƒ≥Їздатна сторона зобов'¤зана повернути оп≥кунов≥ нед≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи все одержане нею за цим правочином, а в раз≥ неможливост≥ такого поверненн¤ - в≥дшкодувати варт≥сть майна за ц≥нами, ¤к≥ ≥снують на момент в≥дшкодуванн¤.

ќп≥кун зобов'¤заний повернути д≥Їздатн≥й сторон≥ все одержане нед≥Їздатною ф≥зичною особою за н≥кчемним правочином. якщо майно не збереглос¤, оп≥кун зобов'¤заний в≥дшкодувати його варт≥сть, ¤кщо вчиненню правочину або втрат≥ майна, ¤ке було предметом правочину, спри¤ла винна повед≥нка оп≥куна.

4. ƒ≥Їздатна сторона зобов'¤зана в≥дшкодувати оп≥кунов≥ нед≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи або членам њњ с≥м'њ моральну шкоду, ¤кщо буде встановлено, що вона знала про псих≥чний розлад або недоумство другоњ сторони або могла припустити такий њњ стан.

—татт¤ 227. ѕравов≥ насл≥дки укладенн¤ юридичною особою правочину, ¤кого вона не мала права вчин¤ти

1. ѕравочин юридичноњ особи, вчинений нею без в≥дпов≥дного дозволу (л≥ценз≥њ), може бути визнаний судом нед≥йсним.

2. якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчиненн¤ такого правочину, вона зобов'¤зана в≥дшкодувати њй моральну шкоду, завдану таким правочином.

—татт¤ 228. ѕравов≥ насл≥дки вчиненн¤ правочину, ¤кий порушуЇ публ≥чний пор¤док

1. ѕравочин вважаЇтьс¤ таким, що порушуЇ публ≥чний пор¤док, ¤кщо в≥н був спр¤мований на порушенн¤ конституц≥йних прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина, знищенн¤, пошкодженн¤ майна ф≥зичноњ або юридичноњ особи, держави, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, територ≥альноњ громади, незаконне заволод≥нн¤ ним.

2. ѕравочин, ¤кий порушуЇ публ≥чний пор¤док, Ї н≥кчемним.

—татт¤ 229. ѕравов≥ насл≥дки правочину, ¤кий вчинено п≥д впливом помилки

1. якщо особа, ¤ка вчинила правочин, помилилас¤ щодо обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤, такий правочин може бути визнаний судом нед≥йсним.

≤стотне значенн¤ маЇ помилка щодо природи правочину, прав та обов'¤зк≥в стор≥н, таких властивостей ≥ ¤костей реч≥, ¤к≥ значно знижують њњ ц≥нн≥сть або можлив≥сть використанн¤ за ц≥льовим призначенн¤м. ѕомилка щодо мотив≥в правочину не маЇ ≥стотного значенн¤, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

2. ” раз≥ визнанн¤ правочину нед≥йсним особа, ¤ка помилилас¤ в результат≥ њњ власного недбальства, зобов'¤зана в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ завдан≥ њй збитки.

—торона, ¤ка своЇю необережною повед≥нкою спри¤ла помилц≥, зобов'¤зана в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ завдан≥ њй збитки.

—татт¤ 230. ѕравов≥ насл≥дки вчиненн¤ правочину п≥д впливом обману

1. якщо одна ≥з стор≥н правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤ (частина перша статт≥ 229 цього  одексу), такий правочин визнаЇтьс¤ судом нед≥йсним.

ќбман маЇ м≥сце, ¤кщо сторона заперечуЇ на¤вн≥сть обставин, ¤к≥ можуть перешкодити вчиненню правочину, або ¤кщо вона замовчуЇ њх ≥снуванн¤.

2. —торона, ¤ка застосувала обман, зобов'¤зана в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ збитки у подв≥йному розм≥р≥ та моральну шкоду, що завдан≥ у зв'¤зку з вчиненн¤м цього правочину.

—татт¤ 231. ѕравов≥ насл≥дки правочину, ¤кий вчинено п≥д впливом насильства

1. ѕравочин, вчинений особою проти њњ справжньоњ вол≥ внасл≥док застосуванн¤ до нењ ф≥зичного чи псих≥чного тиску з боку другоњ сторони або з боку ≥ншоњ особи, визнаЇтьс¤ судом нед≥йсним.

2. ¬инна сторона (≥нша особа), ¤ка застосувала ф≥зичний або псих≥чний тиск до другоњ сторони, зобов'¤зана в≥дшкодувати њй збитки у подв≥йному розм≥р≥ та моральну шкоду, що завдан≥ у зв'¤зку з вчиненн¤м цього правочину.

—татт¤ 232. ѕравов≥ насл≥дки правочину, ¤кий вчинено у результат≥ зловмисноњ домовленост≥ представника одн≥Їњ сторони з другою стороною

1. ѕравочин, ¤кий вчинено внасл≥док зловмисноњ домовленост≥ представника одн≥Їњ сторони з другою стороною, визнаЇтьс¤ судом нед≥йсним.

2. ƒов≥ритель маЇ право вимагати в≥д свого представника та другоњ сторони сол≥дарного в≥дшкодуванн¤ збитк≥в та моральноњ шкоди, що завдан≥ йому у зв'¤зку ≥з вчиненн¤м правочину внасл≥док зловмисноњ домовленост≥ м≥ж ними.

—татт¤ 233. ѕравов≥ насл≥дки правочину, ¤кий вчинено п≥д впливом т¤жкоњ обставини

1. ѕравочин, ¤кий вчинено особою п≥д впливом т¤жкоњ дл¤ нењ обставини ≥ на вкрай невиг≥дних умовах, може бути визнаний судом нед≥йсним незалежно в≥д того, хто був ≥н≥ц≥атором такого правочину.

2. ѕри визнанн≥ такого правочину нед≥йсним застосовуютьс¤ насл≥дки, встановлен≥ статтею 216 цього  одексу. —торона, ¤ка скористалас¤ т¤жкою обставиною, зобов'¤зана в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ збитки ≥ моральну шкоду, що завдан≥ њй у зв'¤зку з вчиненн¤м цього правочину.

—татт¤ 234. ѕравов≥ насл≥дки ф≥ктивного правочину

1. ‘≥ктивним Ї правочин, ¤кий вчинено без нам≥ру створенн¤ правових насл≥дк≥в, ¤к≥ обумовлювалис¤ цим правочином.

2. ‘≥ктивний правочин визнаЇтьс¤ судом нед≥йсним.

—татт¤ 235. ѕравов≥ насл≥дки удаваного правочину

1. ”даваним Ї правочин, ¤кий вчинено сторонами дл¤ прихованн¤ ≥ншого правочину, ¤кий вони насправд≥ вчинили.

2. якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами дл¤ прихованн¤ ≥ншого правочину, ¤кий вони насправд≥ вчинили, в≥дносини стор≥н регулюютьс¤ правилами щодо правочину, ¤кий сторони насправд≥ вчинили.

—татт¤ 236. ћомент нед≥йсност≥ правочину

1. Ќ≥кчемний правочин або правочин, визнаний судом нед≥йсним, Ї нед≥йсним з моменту його вчиненн¤.

2. якщо за нед≥йсним правочином права та обов'¤зки передбачалис¤ лише на майбутнЇ, можлив≥сть настанн¤ њх у майбутньому припин¤Їтьс¤.

√лава 17
ѕ–≈ƒ—“ј¬Ќ»÷“¬ќ

—татт¤ 237. ѕон¤тт¤ та п≥дстави представництва

1. ѕредставництвом Ї правов≥дношенн¤, в ¤кому одна сторона (представник) зобов'¤зана або маЇ право вчинити правочин в≥д ≥мен≥ другоњ сторони, ¤ку вона представл¤Ї.

2. Ќе Ї представником особа, ¤ка хоч ≥ д≥Ї в чужих ≥нтересах, але в≥д власного ≥мен≥, а також особа, уповноважена на веденн¤ переговор≥в щодо можливих у майбутньому правочин≥в.

3. ѕредставництво виникаЇ на п≥дстав≥ договору, закону, акта органу юридичноњ особи та з ≥нших п≥дстав, встановлених актами цив≥льного законодавства.

—татт¤ 238. ѕравочини, ¤к≥ може вчин¤ти представник

1. ѕредставник може бути уповноважений на вчиненн¤ лише тих правочин≥в, право на вчиненн¤ ¤ких маЇ особа, ¤ку в≥н представл¤Ї.

2. ѕредставник не може вчин¤ти правочин, ¤кий в≥дпов≥дно до його зм≥сту може бути вчинений лише особисто т≥Їю особою, ¤ку в≥н представл¤Ї.

3. ѕредставник не може вчин¤ти правочин в≥д ≥мен≥ особи, ¤ку в≥н представл¤Ї, у своњх ≥нтересах або в ≥нтересах ≥ншоњ особи, представником ¤коњ в≥н одночасно Ї, за вин¤тком комерц≥йного представництва, а також щодо ≥нших ос≥б, встановлених законом.

—татт¤ 239. ѕравов≥ насл≥дки вчиненн¤ правочину представником

1. ѕравочин, вчинений представником, створюЇ, зм≥нюЇ, припин¤Ї цив≥льн≥ права та обов'¤зки особи, ¤ку в≥н представл¤Ї.

—татт¤ 240. ѕередорученн¤

1. ѕредставник зобов'¤заний вчин¤ти правочин за наданими йому повноваженн¤ми особисто. ¬≥н може передати своЇ повноваженн¤ частково або в повному обс¤з≥ ≥нш≥й особ≥, ¤кщо це встановлено договором або законом м≥ж особою, ¤ку представл¤ють, ≥ представником, або ¤кщо представник був вимушений до цього з метою охорони ≥нтерес≥в особи, ¤ку в≥н представл¤Ї.

2. ѕредставник, ¤кий передав своЇ повноваженн¤ ≥нш≥й особ≥, повинен пов≥домити про це особу, ¤ку в≥н представл¤Ї, та надати њй необх≥дн≥ в≥домост≥ про особу, ¤к≥й передан≥ в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤ (зам≥сника). Ќевиконанн¤ цього обов'¤зку покладаЇ на особу, ¤ка передала повноваженн¤, в≥дпов≥дальн≥сть за д≥њ зам≥сника ¤к за своњ власн≥.

3. ѕравочин, вчинений зам≥сником, створюЇ, зм≥нюЇ, припин¤Ї цив≥льн≥ права та обов'¤зки особи, ¤ку в≥н представл¤Ї.

—татт¤ 241. ¬чиненн¤ правочин≥в з перевищенн¤м повноважень

1. ѕравочин, вчинений представником з перевищенн¤м повноважень, створюЇ, зм≥нюЇ, припин¤Ї цив≥льн≥ права та обов'¤зки особи, ¤ку в≥н представл¤Ї, лише у раз≥ наступного схваленн¤ правочину ц≥Їю особою. ѕравочин вважаЇтьс¤ схваленим зокрема у раз≥, ¤кщо особа, ¤ку в≥н представл¤Ї, вчинила д≥њ, що св≥дчать про прийн¤тт¤ його до виконанн¤.

2. Ќаступне схваленн¤ правочину особою, ¤ку представл¤ють, створюЇ, зм≥нюЇ ≥ припин¤Ї цив≥льн≥ права та обов'¤зки з моменту вчиненн¤ цього правочину.

—татт¤ 242. ѕредставництво за законом

1. Ѕатьки (усиновлювач≥) Ї законними представниками своњх малол≥тн≥х та неповнол≥тн≥х д≥тей.

2. ќп≥кун Ї законним представником малол≥тньоњ особи та ф≥зичноњ особи, визнаноњ нед≥Їздатною.

3. «аконним представником у випадках, встановлених законом, може бути ≥нша особа.

—татт¤ 243.  омерц≥йне представництво

1.  омерц≥йним представником Ї особа, ¤ка пост≥йно та самост≥йно виступаЇ представником п≥дприЇмц≥в при укладенн≥ ними договор≥в у сфер≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

2.  омерц≥йне представництво одночасно к≥лькох стор≥н правочину допускаЇтьс¤ за згодою цих стор≥н та в ≥нших випадках, встановлених законом.

3. ѕовноваженн¤ комерц≥йного представника можуть бути п≥дтверджен≥ письмовим договором м≥ж ним та особою, ¤ку в≥н представл¤Ї, або дов≥рен≥стю.

4. ќсобливост≥ комерц≥йного представництва в окремих сферах п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 244. ѕредставництво за дов≥рен≥стю

1. ѕредставництво, ¤ке грунтуЇтьс¤ на договор≥, може зд≥йснюватис¤ за дов≥рен≥стю.

2. ѕредставництво за дов≥рен≥стю може грунтуватис¤ на акт≥ органу юридичноњ особи.

3. ƒов≥рен≥стю Ї письмовий документ, що видаЇтьс¤ одн≥Їю особою ≥нш≥й особ≥ дл¤ представництва перед трет≥ми особами. ƒов≥рен≥сть на вчиненн¤ правочину представником може бути надана особою, ¤ку представл¤ють (дов≥рителем), безпосередньо трет≥й особ≥.

—татт¤ 245. ‘орма дов≥реност≥

1. ‘орма дов≥реност≥ повинна в≥дпов≥дати форм≥, в ¤к≥й в≥дпов≥дно до закону маЇ вчин¤тис¤ правочин.

2. ƒов≥рен≥сть, що видаЇтьс¤ у пор¤дку передорученн¤, п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню, кр≥м випадк≥в, встановлених частиною четвертою ц≥Їњ статт≥.

3. ƒов≥рен≥сть в≥йськовослужбовц¤ або ≥ншоњ особи, ¤ка перебуваЇ на л≥куванн≥ у госп≥тал≥, санатор≥њ та ≥ншому в≥йськово-л≥кувальному заклад≥, може бути посв≥дчена начальником цього закладу, його заступником з медичноњ частини, старшим або черговим л≥карем.

ƒов≥рен≥сть в≥йськовослужбовц¤, а в пунктах дислокац≥њ в≥йськовоњ частини, з'Їднанн¤, установи, в≥йськово-навчального закладу, де немаЇ нотар≥уса чи органу, що вчин¤Ї нотар≥альн≥ д≥њ, а також дов≥рен≥сть роб≥тника, службовц¤, члена њхн≥х с≥мей ≥ члена с≥м'њ в≥йськовослужбовц¤ може бути посв≥дчена командиром (начальником) цих частини, з'Їднанн¤, установи або закладу.

ƒов≥рен≥сть особи, ¤ка перебуваЇ у м≥сц≥ позбавленн¤ вол≥ (сл≥дчому ≥зол¤тор≥), може бути посв≥дчена начальником м≥сц¤ позбавленн¤ вол≥.

ƒов≥реност≥, посв≥дчен≥ зазначеними посадовими особами, прир≥внюютьс¤ до нотар≥ально посв≥дчених.

4. ƒов≥рен≥сть на одержанн¤ зароб≥тноњ плати, стипенд≥њ, пенс≥њ, ал≥мент≥в, ≥нших платеж≥в та поштовоњ кореспонденц≥њ (поштових переказ≥в, посилок тощо) може бути посв≥дчена посадовою особою орган≥зац≥њ, в ¤к≥й дов≥ритель працюЇ, навчаЇтьс¤, перебуваЇ на стац≥онарному л≥куванн≥, або за м≥сцем його проживанн¤.

—татт¤ 246. ƒов≥рен≥сть юридичноњ особи

1. ƒов≥рен≥сть в≥д ≥мен≥ юридичноњ особи видаЇтьс¤ њњ органом або ≥ншою особою, уповноваженою на це њњ установчими документами, та скр≥плюЇтьс¤ печаткою ц≥Їњ юридичноњ особи.

—татт¤ 247. —трок дов≥реност≥

1. —трок дов≥реност≥ встановлюЇтьс¤ у дов≥реност≥. якщо строк дов≥реност≥ не встановлений, вона збер≥гаЇ чинн≥сть до припиненн¤ њњ д≥њ.

2. —трок дов≥реност≥, виданоњ в пор¤дку передорученн¤, не може перевищувати строку основноњ дов≥реност≥, на п≥дстав≥ ¤коњ вона видана.

3. ƒов≥рен≥сть, у ¤к≥й не вказана дата њњ вчиненн¤, Ї н≥кчемною.

—татт¤ 248. ѕрипиненн¤ представництва за дов≥рен≥стю

1. ѕредставництво за дов≥рен≥стю припин¤Їтьс¤ у раз≥:

1) зак≥нченн¤ строку дов≥реност≥;

2) скасуванн¤ дов≥реност≥ особою, ¤ка њњ видала;

3) в≥дмови представника в≥д вчиненн¤ д≥й, що були визначен≥ дов≥рен≥стю;

4) припиненн¤ юридичноњ особи, ¤ка видала дов≥рен≥сть;

5) припиненн¤ юридичноњ особи, ¤к≥й видана дов≥рен≥сть;

6) смерт≥ особи, ¤ка видала дов≥рен≥сть, оголошенн¤ њњ померлою, визнанн¤ њњ нед≥Їздатною або безв≥сно в≥дсутньою, обмеженн¤ њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥.

” раз≥ смерт≥ особи, ¤ка видала дов≥рен≥сть, представник збер≥гаЇ своЇ повноваженн¤ за дов≥рен≥стю дл¤ веденн¤ нев≥дкладних справ або таких д≥й, невиконанн¤ ¤ких може призвести до виникненн¤ збитк≥в;

7) смерт≥ особи, ¤к≥й видана дов≥рен≥сть, оголошенн¤ њњ померлою, визнанн¤ њњ нед≥Їздатною або безв≥сно в≥дсутньою, обмеженн¤ њњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥.

2. « припиненн¤м представництва за дов≥рен≥стю втрачаЇ чинн≥сть передорученн¤.

3. ” раз≥ припиненн¤ представництва за дов≥рен≥стю представник зобов'¤заний негайно повернути дов≥рен≥сть.

—татт¤ 249. —касуванн¤ дов≥реност≥

1. ќсоба, ¤ка видала дов≥рен≥сть, за вин¤тком безв≥дкличноњ дов≥реност≥, може в будь-¤кий час скасувати дов≥рен≥сть або передорученн¤. ¬≥дмова в≥д цього права Ї н≥кчемною.

2. ќсоба, ¤ка видала дов≥рен≥сть ≥ згодом скасувала њњ, повинна негайно пов≥домити про це представника, а також в≥домих њй трет≥х ос≥б, дл¤ представництва перед ¤кими була видана дов≥рен≥сть.

3. ѕрава та обов'¤зки щодо трет≥х ос≥б, що виникли внасл≥док вчиненн¤ правочину представником до того, ¤к в≥н дов≥давс¤ або м≥г дов≥датис¤ про скасуванн¤ дов≥реност≥, збер≥гають чинн≥сть дл¤ особи, ¤ка видала дов≥рен≥сть, та њњ правонаступник≥в. ÷е правило не застосовуЇтьс¤, ¤кщо трет¤ особа знала або могла знати, що д≥¤ дов≥реност≥ припинилас¤.

4. «аконом може бути встановлено право особи видавати безв≥дкличн≥ дов≥реност≥ на певний час.

(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з
 «аконом ”крањни в≥д 19.06.2003 р. N 980-IV)

—татт¤ 250. ¬≥дмова представника в≥д вчиненн¤ д≥й, ¤к≥ були визначен≥ дов≥рен≥стю

1. ѕредставник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д вчиненн¤ д≥й, ¤к≥ були визначен≥ дов≥рен≥стю.

2. ѕредставник зобов'¤заний негайно пов≥домити особу, ¤ку в≥н представл¤Ї, про в≥дмову в≥д вчиненн¤ д≥й, ¤к≥ були визначен≥ дов≥рен≥стю.

3. ѕредставник не може в≥дмовитис¤ в≥д вчиненн¤ д≥й, ¤к≥ були визначен≥ дов≥рен≥стю, ¤кщо ц≥ д≥њ були нев≥дкладними або такими, що спр¤мован≥ на запоб≥ганн¤ завданню збитк≥в особ≥, ¤ку в≥н представл¤Ї, чи ≥ншим особам.

4. ѕредставник в≥дпов≥даЇ перед особою, ¤ка видала дов≥рен≥сть, за завдан≥ њй збитки у раз≥ недодержанн¤ ним вимог, встановлених частинами другою та третьою ц≥Їњ статт≥.

–ќ«ƒ≤Ћ V
—“–ќ » “ј “≈–ћ≤Ќ». ѕќ«ќ¬Ќј ƒј¬Ќ≤—“№

√лава 18
¬»«Ќј„≈ЌЌя “ј ќЅ„»—Ћ≈ЌЌя —“–ќ ≤¬

—татт¤ 251. ѕон¤тт¤ строку та терм≥ну

1. —троком Ї певний пер≥од у час≥, з≥ спливом ¤кого пов'¤зана д≥¤ чи под≥¤, ¤ка маЇ юридичне значенн¤.

2. “ерм≥ном Ї певний момент у час≥, з настанн¤м ¤кого пов'¤зана д≥¤ чи под≥¤, ¤ка маЇ юридичне значенн¤.

3. —трок та терм≥н можуть бути визначен≥ актами цив≥льного законодавства, правочином або р≥шенн¤м суду.

—татт¤ 252. ¬изначенн¤ строку та терм≥ну

1. —трок визначаЇтьс¤ роками, м≥с¤ц¤ми, тижн¤ми, дн¤ми або годинами.

2. “ерм≥н визначаЇтьс¤ календарною датою або вказ≥вкою на под≥ю, ¤ка маЇ неминуче настати.

—татт¤ 253. ѕочаток переб≥гу строку

1. ѕереб≥г строку починаЇтьс¤ з наступного дн¤ п≥сл¤ в≥дпов≥дноњ календарноњ дати або настанн¤ под≥њ, з ¤кою пов'¤зано його початок.

—татт¤ 254. «ак≥нченн¤ строку

1. —трок, що визначений роками, спливаЇ у в≥дпов≥дн≥ м≥с¤ць та число останнього року строку.

2. ƒо строку, що визначений п≥вроком або кварталом року, застосовуютьс¤ правила про строки, ¤к≥ визначен≥ м≥с¤ц¤ми. ѕри цьому в≥дл≥к квартал≥в ведетьс¤ з початку року.

3. —трок, що визначений м≥с¤ц¤ми, спливаЇ у в≥дпов≥дне число останнього м≥с¤ц¤ строку.

—трок, що визначений у п≥вм≥с¤ц¤, дор≥внюЇ п'¤тнадц¤ти дн¤м.

якщо зак≥нченн¤ строку, визначеного м≥с¤цем, припадаЇ на такий м≥с¤ць, у ¤кому немаЇ в≥дпов≥дного числа, строк спливаЇ в останн≥й день цього м≥с¤ц¤.

4. —трок, що визначений тижн¤ми, спливаЇ у в≥дпов≥дний день останнього тижн¤ строку.

5. якщо останн≥й день строку припадаЇ на вих≥дний, св¤тковий або ≥нший неробочий день, що визначений в≥дпов≥дно до закону у м≥сц≥ вчиненн¤ певноњ д≥њ, днем зак≥нченн¤ строку Ї перший за ним робочий день.

—татт¤ 255. ѕор¤док вчиненн¤ д≥й в останн≥й день строку

1. якщо строк встановлено дл¤ вчиненн¤ д≥њ, вона може бути вчинена до зак≥нченн¤ останнього дн¤ строку. ” раз≥, ¤кщо ц¤ д≥¤ маЇ бути вчинена в установ≥, то строк спливаЇ тод≥, коли у ц≥й установ≥ за встановленими правилами припин¤ютьс¤ в≥дпов≥дн≥ операц≥њ.

2. ѕисьмов≥ за¤ви та пов≥домленн¤, здан≥ до установи зв'¤зку до зак≥нченн¤ останнього дн¤ строку, вважаютьс¤ такими, що здан≥ своЇчасно.

√лава 19
ѕќ«ќ¬Ќј ƒј¬Ќ≤—“№

—татт¤ 256. ѕон¤тт¤ позовноњ давност≥

1. ѕозовна давн≥сть - це строк, у межах ¤кого особа може звернутис¤ до суду з вимогою про захист свого цив≥льного права або ≥нтересу.

—татт¤ 257. «агальна позовна давн≥сть

1. «агальна позовна давн≥сть встановлюЇтьс¤ тривал≥стю у три роки.

—татт¤ 258. —пец≥альна позовна давн≥сть

1. ƒл¤ окремих вид≥в вимог законом може встановлюватис¤ спец≥альна позовна давн≥сть: скорочена або б≥льш тривала пор≥вн¤но ≥з загальною позовною давн≥стю.

2. ѕозовна давн≥сть в один р≥к застосовуЇтьс¤, зокрема, до вимог:

1) про ст¤гненн¤ неустойки (штрафу, пен≥);

2) про спростуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ, пом≥щеноњ у засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

” цьому раз≥ позовна давн≥сть обчислюЇтьс¤ в≥д дн¤ пом≥щенн¤ цих в≥домостей у засобах масовоњ ≥нформац≥њ або в≥д дн¤, коли особа дов≥далас¤ чи могла дов≥датис¤ про ц≥ в≥домост≥;

3) про переведенн¤ на сп≥ввласника прав та обов'¤зк≥в покупц¤ у раз≥ порушенн¤ переважного права куп≥вл≥ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ (статт¤ 362 цього  одексу);

4) у зв'¤зку з недол≥ками проданого товару (статт¤ 681 цього  одексу);

5) про роз≥рванн¤ договору даруванн¤ (статт¤ 728 цього  одексу);

6) у зв'¤зку з перевезенн¤м вантажу, пошти (статт¤ 925 цього  одексу);

7) про оскарженн¤ д≥й виконавц¤ запов≥ту (статт¤ 1293 цього  одексу).

3. ѕозовна давн≥сть у п'¤ть рок≥в застосовуЇтьс¤ до вимог про визнанн¤ нед≥йсним правочину, вчиненого п≥д впливом насильства або обману.

4. ѕозовна давн≥сть у дес¤ть рок≥в застосовуЇтьс¤ до вимог про застосуванн¤ насл≥дк≥в н≥кчемного правочину.

—татт¤ 259. «м≥на тривалост≥ позовноњ давност≥

1. ѕозовна давн≥сть, встановлена законом, може бути зб≥льшена за домовлен≥стю стор≥н.

ƒогов≥р про зб≥льшенн¤ позовноњ давност≥ укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.

2. ѕозовна давн≥сть, встановлена законом, не може бути скорочена за домовлен≥стю стор≥н.

—татт¤ 260. ќбчисленн¤ позовноњ давност≥

1. ѕозовна давн≥сть обчислюЇтьс¤ за загальними правилами визначенн¤ строк≥в, встановленими статт¤ми 253 - 255 цього  одексу.

2. ѕор¤док обчисленн¤ позовноњ давност≥ не може бути зм≥нений за домовлен≥стю стор≥н.

—татт¤ 261. ѕочаток переб≥гу позовноњ давност≥

1. ѕереб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ в≥д дн¤, коли особа дов≥далас¤ або могла дов≥датис¤ про порушенн¤ свого права або про особу, ¤ка його порушила.

2. ѕереб≥г позовноњ давност≥ за вимогами про визнанн¤ нед≥йсним правочину, вчиненого п≥д впливом насильства, починаЇтьс¤ в≥д дн¤ припиненн¤ насильства.

3. ѕереб≥г позовноњ давност≥ за вимогами про застосуванн¤ насл≥дк≥в н≥кчемного правочину починаЇтьс¤ в≥д дн¤, коли почалос¤ його виконанн¤.

4. ” раз≥ порушенн¤ цив≥льного права або ≥нтересу неповнол≥тньоњ особи позовна давн≥сть починаЇтьс¤ в≥д дн¤ дос¤гненн¤ нею повнол≥тт¤.

5. «а зобов'¤занн¤ми з визначеним строком виконанн¤ переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ з≥ спливом строку виконанн¤.

«а зобов'¤занн¤ми, строк виконанн¤ ¤ких не визначений або визначений моментом вимоги, переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ в≥д дн¤, коли у кредитора виникаЇ право пред'¤вити вимогу про виконанн¤ зобов'¤занн¤. якщо боржников≥ надаЇтьс¤ п≥льговий строк дл¤ виконанн¤ такоњ вимоги, переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ з≥ спливом цього строку.

6. «а регресними зобов'¤занн¤ми переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ в≥д дн¤ виконанн¤ основного зобов'¤занн¤.

7. ¬ин¤тки з правил, встановлених частинами першою та другою ц≥Їњ статт≥, можуть бути встановлен≥ законом.

—татт¤ 262. ѕозовна давн≥сть у раз≥ зам≥н стор≥н у зобов'¤занн≥

1. «ам≥на стор≥н у зобов'¤занн≥ не зм≥нюЇ пор¤дку обчисленн¤ та переб≥гу позовноњ давност≥.

—татт¤ 263. «упиненн¤ переб≥гу позовноњ давност≥

1. ѕереб≥г позовноњ давност≥ зупин¤Їтьс¤:

1) ¤кщо пред'¤вленню позову перешкоджала надзвичайна або нев≥дворотна за даних умов под≥¤ (непереборна сила);

2) у раз≥ в≥дстроченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ (моратор≥й) на п≥дставах, встановлених законом;

3) у раз≥ зупиненн¤ д≥њ закону або ≥ншого нормативно-правового акта, ¤кий регулюЇ в≥дпов≥дн≥ в≥дносини;

4) ¤кщо позивач або в≥дпов≥дач перебуваЇ у склад≥ «бройних —ил ”крањни або в ≥нших створених в≥дпов≥дно до закону в≥йськових формуванн¤х, що переведен≥ на воЇнний стан.

2. ” раз≥ виникненн¤ обставин, встановлених частиною першою ц≥Їњ статт≥, переб≥г позовноњ давност≥ зупин¤Їтьс¤ на весь час ≥снуванн¤ цих обставин.

3. ¬≥д дн¤ припиненн¤ обставин, що були п≥дставою дл¤ зупиненн¤ переб≥гу позовноњ давност≥, переб≥г позовноњ давност≥ продовжуЇтьс¤ з урахуванн¤м часу, що минув до його зупиненн¤.

—татт¤ 264. ѕерериванн¤ переб≥гу позовноњ давност≥

1. ѕереб≥г позовноњ давност≥ перериваЇтьс¤ вчиненн¤м особою д≥њ, що св≥дчить про визнанн¤ нею свого боргу або ≥ншого обов'¤зку.

2. ѕозовна давн≥сть перериваЇтьс¤ у раз≥ пред'¤вленн¤ особою позову до одного ≥з к≥лькох боржник≥в, а також ¤кщо предметом позову Ї лише частина вимоги, право на ¤ку маЇ позивач.

3. ѕ≥сл¤ перериванн¤ переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ заново.

„ас, що минув до перериванн¤ переб≥гу позовноњ давност≥, до нового строку не зараховуЇтьс¤.

—татт¤ 265. ѕереб≥г позовноњ давност≥ у раз≥ залишенн¤ позову без розгл¤ду

1. «алишенн¤ позову без розгл¤ду не зупин¤Ї переб≥гу позовноњ давност≥.

2. якщо суд залишив без розгл¤ду позов, пред'¤влений у крим≥нальному процес≥, час в≥д дн¤ пред'¤вленн¤ позову до набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду, ¤ким позов було залишено без розгл¤ду, не зараховуЇтьс¤ до позовноњ давност≥.

якщо частина строку, що залишилас¤, Ї меншою н≥ж ш≥сть м≥с¤ц≥в, вона подовжуЇтьс¤ до шести м≥с¤ц≥в.

—татт¤ 266. «астосуванн¤ позовноњ давност≥ до додаткових вимог

1. «≥ спливом позовноњ давност≥ до основноњ вимоги вважаЇтьс¤, що позовна давн≥сть спливла ≥ до додатковоњ вимоги (ст¤гненн¤ неустойки, накладенн¤ ст¤гненн¤ на заставлене майно тощо).

—татт¤ 267. Ќасл≥дки спливу позовноњ давност≥

1. ќсоба, ¤ка виконала зобов'¤занн¤ п≥сл¤ спливу позовноњ давност≥, не маЇ права вимагати поверненн¤ виконаного, нав≥ть ¤кщо вона у момент виконанн¤ не знала про сплив позовноњ давност≥.

2. «а¤ва про захист цив≥льного права або ≥нтересу маЇ бути прийн¤та судом до розгл¤ду незалежно в≥д спливу позовноњ давност≥.

3. ѕозовна давн≥сть застосовуЇтьс¤ судом лише за за¤вою сторони у спор≥, зробленою до винесенн¤ ним р≥шенн¤.

4. —плив позовноњ давност≥, про застосуванн¤ ¤коњ за¤влено стороною у спор≥, Ї п≥дставою дл¤ в≥дмови у позов≥.

5. якщо суд визнаЇ поважними причини пропущенн¤ позовноњ давност≥, порушене право п≥дл¤гаЇ захисту.

—татт¤ 268. ¬имоги, на ¤к≥ позовна давн≥сть не поширюЇтьс¤

1. ѕозовна давн≥сть не поширюЇтьс¤:

1) на вимогу, що випливаЇ ≥з порушенн¤ особистих немайнових прав, кр≥м випадк≥в, встановлених законом;

2) на вимогу вкладника до банку (ф≥нансовоњ установи) про видачу вкладу;

3) на вимогу про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю;

4) на вимогу власника або ≥ншоњ особи про визнанн¤ незаконним правового акта органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤ким порушено його право власност≥ або ≥нше речове право;

5) на вимогу страхувальника (застрахованоњ особи) до страховика про зд≥йсненн¤ страховоњ виплати (страхового в≥дшкодуванн¤).

6) на вимогу центрального органу виконавчоњ влади, що зд≥йснюЇ управл≥нн¤ державним резервом, стосовно виконанн¤ зобов'¤зань, що випливають ≥з «акону ”крањни "ѕро державний матер≥альний резерв".

2. «аконом можуть бути встановлен≥ також ≥нш≥ вимоги, на ¤к≥ не поширюЇтьс¤ позовна давн≥сть.

 ниги: I II III IV V VI

 Ќ»√ј ƒ–”√ј
ќ—ќЅ»—“≤ Ќ≈ћј…Ќќ¬≤ ѕ–ј¬ј ‘≤«»„Ќќѓ ќ—ќЅ»

√лава 20
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя ѕ–ќ ќ—ќЅ»—“≤ Ќ≈ћј…Ќќ¬≤ ѕ–ј¬ј ‘≤«»„Ќќѓ ќ—ќЅ»

—татт¤ 269. ѕон¤тт¤ особистого немайнового права

1. ќсобист≥ немайнов≥ права належать кожн≥й ф≥зичн≥й особ≥ в≥д народженн¤ або за законом.

2. ќсобист≥ немайнов≥ права ф≥зичноњ особи не мають економ≥чного зм≥сту.

3. ќсобист≥ немайнов≥ права т≥сно пов'¤зан≥ з ф≥зичною особою. ‘≥зична особа не може в≥дмовитис¤ в≥д особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

4. ќсобистими немайновими правами ф≥зична особа волод≥Ї дов≥чно.

—татт¤ 270. ¬иди особистих немайнових прав

1. ¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни ф≥зична особа маЇ право на житт¤, право на охорону здоров'¤, право на безпечне дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ довк≥лл¤, право на свободу та особисту недоторканн≥сть, право на недоторканн≥сть особистого ≥ с≥мейного житт¤, право на повагу до г≥дност≥ та чест≥, право на таЇмницю листуванн¤, телефонних розмов, телеграфноњ та ≥ншоњ кореспонденц≥њ, право на недоторканн≥сть житла, право на в≥льний виб≥р м≥сц¤ проживанн¤ та на свободу пересуванн¤, право на свободу л≥тературноњ, художньоњ, науковоњ ≥ техн≥чноњ творчост≥.

2. ÷им  одексом та ≥ншим законом можуть бути передбачен≥ й ≥нш≥ особист≥ немайнов≥ права ф≥зичноњ особи.

3. ѕерел≥к особистих немайнових прав, ¤к≥ встановлен≥  онституц≥Їю ”крањни, цим  одексом та ≥ншим законом, не Ї вичерпним.

—татт¤ 271. «м≥ст особистого немайнового права

1. «м≥ст особистого немайнового права становить можлив≥сть ф≥зичноњ особи в≥льно, на власний розсуд визначати свою повед≥нку у сфер≥ свого приватного житт¤.

—татт¤ 272. «д≥йсненн¤ особистих немайнових прав

1. ‘≥зична особа зд≥йснюЇ особист≥ немайнов≥ права самост≥йно. ¬ ≥нтересах малол≥тн≥х, неповнол≥тн≥х, а також повнол≥тн≥х ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ за в≥ком або за станом здоров'¤ не можуть самост≥йно зд≥йснювати своњ особист≥ немайнов≥ права, њхн≥ права зд≥йснюють батьки (усиновлювач≥), оп≥куни, п≥клувальники.

2. ‘≥зична особа маЇ право вимагати в≥д посадових ≥ службових ос≥б вчиненн¤ в≥дпов≥дних д≥й, спр¤мованих на забезпеченн¤ зд≥йсненн¤ нею особистих немайнових прав.

—татт¤ 273. «абезпеченн¤ зд≥йсненн¤ особистих немайнових прав

1. ќргани державноњ влади, органи влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у межах своњх повноважень забезпечують зд≥йсненн¤ ф≥зичною особою особистих немайнових прав.

2. ёридичн≥ особи, њх прац≥вники, окрем≥ ф≥зичн≥ особи, профес≥йн≥ обов'¤зки ¤ких стосуютьс¤ особистих немайнових прав ф≥зичноњ особи, зобов'¤зан≥ утримуватис¤ в≥д д≥й, ¤кими ц≥ права можуть бути порушен≥.

3. ƒ≥¤льн≥сть ф≥зичних та юридичних ос≥б не може порушувати особист≥ немайнов≥ права.

—татт¤ 274. ќбмеженн¤ особистих немайнових прав

1. ќбмеженн¤ особистих немайнових прав ф≥зичноњ особи, встановлених  онституц≥Їю ”крањни, можливе лише у випадках, передбачених нею.

2. ќбмеженн¤ особистих немайнових прав ф≥зичноњ особи, встановлених цим  одексом та ≥ншим законом, можливе лише у випадках, передбачених ними.

—татт¤ 275. «ахист особистого немайнового права

1. ‘≥зична особа маЇ право на захист свого особистого немайнового права в≥д протиправних пос¤гань ≥нших ос≥б. «ахист особистого немайнового права зд≥йснюЇтьс¤ способами, встановленими главою 3 цього  одексу.

2. «ахист особистого немайнового права може зд≥йснюватис¤ також ≥ншим способом в≥дпов≥дно до зм≥сту цього права, способу його порушенн¤ та насл≥дк≥в, що њх спричинило це порушенн¤.

—татт¤ 276. ѕоновленн¤ порушеного особистого немайнового права

1. ќрган державноњ влади, орган влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ф≥зична особа або юридична особа, р≥шенн¤ми, д≥¤ми або безд≥¤льн≥стю ¤ких порушено особисте немайнове право ф≥зичноњ особи, зобов'¤зан≥ вчинити необх≥дн≥ д≥њ дл¤ його негайного поновленн¤.

2. якщо д≥њ, необх≥дн≥ дл¤ негайного поновленн¤ порушеного особистого немайнового права ф≥зичноњ особи, не вчин¤ютьс¤, суд може постановити р≥шенн¤ щодо поновленн¤ порушеного права, а також в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди, завданоњ його порушенн¤м.

—татт¤ 277. —простуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ

1. ‘≥зична особа, особист≥ немайнов≥ права ¤коњ порушено внасл≥док поширенн¤ про нењ та (або) член≥в њњ с≥м'њ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ, маЇ право на в≥дпов≥дь, а також на спростуванн¤ ц≥Їњ ≥нформац≥њ.

2. ѕраво на в≥дпов≥дь, а також на спростуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ щодо особи, ¤ка померла, належить членам њњ с≥м'њ, близьким родичам та ≥ншим за≥нтересованим особам.

3. Ќегативна ≥нформац≥¤, поширена про особу, вважаЇтьс¤ недостов≥рною, ¤кщо особа, ¤ка њњ поширила, не доведе протилежного .

4. —простуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ особою, ¤ка поширила ≥нформац≥ю.

ѕоширювачем ≥нформац≥њ, ¤ку подаЇ посадова чи службова особа при виконанн≥ своњх посадових (службових) обов'¤зк≥в, вважаЇтьс¤ юридична особа, у ¤к≥й вона працюЇ.

якщо особа, ¤ка поширила недостов≥рну ≥нформац≥ю, нев≥дома, ф≥зична особа, право ¤коњ порушено, може звернутис¤ до суду ≥з за¤вою про встановленн¤ факту недостов≥рност≥ ц≥Їњ ≥нформац≥њ та њњ спростуванн¤.

5. якщо недостов≥рна ≥нформац≥¤ м≥ститьс¤ у документ≥, ¤кий прийн¤ла (видала) юридична особа, цей документ маЇ бути в≥дкликаний.

6. ‘≥зична особа, особист≥ немайнов≥ права ¤коњ порушено у друкованих або ≥нших засобах масовоњ ≥нформац≥њ, маЇ право на в≥дпов≥дь, а також на спростуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ у тому ж засоб≥ масовоњ ≥нформац≥њ в пор¤дку, встановленому законом.

якщо в≥дпов≥дь та спростуванн¤ у тому ж засоб≥ масовоњ ≥нформац≥њ Ї неможливими у зв'¤зку з його припиненн¤м, така в≥дпов≥дь та спростуванн¤ мають бути оприлюднен≥ в ≥ншому засоб≥ масовоњ ≥нформац≥њ, за рахунок особи, ¤ка поширила недостов≥рну ≥нформац≥ю.

—простуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ незалежно в≥д вини особи, ¤ка њњ поширила.

7. —простуванн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ у такий же спос≥б, у ¤кий вона була поширена.

—татт¤ 278. «аборона поширенн¤ ≥нформац≥њ, ¤кою порушуютьс¤ особист≥ немайнов≥ права

1. якщо особисте немайнове право ф≥зичноњ особи порушене у газет≥, книз≥, к≥ноф≥льм≥, теле-, рад≥опередач≥ тощо, ¤к≥ готуютьс¤ до випуску у св≥т, суд може заборонити розповсюдженн¤ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ.

2. якщо особисте немайнове право ф≥зичноњ особи порушене в номер≥ (випуску) газети, книз≥, к≥ноф≥льм≥, теле-, рад≥опередач≥ тощо, ¤к≥ випущен≥ у св≥т, суд може заборонити (припинити) њх розповсюдженн¤ до усуненн¤ цього порушенн¤, а ¤кщо усуненн¤ порушенн¤ неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищенн¤

—татт¤ 279. ѕравов≥ насл≥дки невиконанн¤ р≥шенн¤ суду про захист особистого немайнового права

1. якщо особа, ¤ку суд зобов'¤зав вчинити в≥дпов≥дн≥ д≥њ дл¤ усуненн¤ порушенн¤ особистого немайнового права, ухил¤Їтьс¤ в≥д виконанн¤ судового р≥шенн¤, на нењ може бути накладено штраф в≥дпов≥дно до ÷ив≥льного процесуального кодексу ”крањни.

2. —плата штрафу не зв≥льн¤Ї особу в≥д обов'¤зку виконати р≥шенн¤ суду.

—татт¤ 280. ѕраво ф≥зичноњ особи, особисте немайнове право ¤коњ порушено, на в≥дшкодуванн¤ шкоди

1. якщо ф≥зичн≥й особ≥ внасл≥док порушенн¤ њњ особистого немайнового права завдано майновоњ та (або) моральноњ шкоди, ц¤ шкода п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню.

√лава 21
ќ—ќЅ»—“≤ Ќ≈ћј…Ќќ¬≤ ѕ–ј¬ј, ўќ «јЅ≈«ѕ≈„”ё“№ ѕ–»–ќƒЌ≈ ≤—Ќ”¬јЌЌя ‘≤«»„Ќќѓ ќ—ќЅ»

—татт¤ 281. ѕраво на житт¤

1. ‘≥зична особа маЇ нев≥д'Їмне право на житт¤.

2. ‘≥зична особа не може бути позбавлена житт¤.

‘≥зична особа маЇ право захищати своЇ житт¤ та здоров'¤, а також житт¤ та здоров'¤ ≥ншоњ ф≥зичноњ особи в≥д протиправних пос¤гань будь-¤кими засобами, не забороненими законом.

3. ћедичн≥, науков≥ та ≥нш≥ досл≥ди можуть провадитис¤ лише щодо повнол≥тньоњ д≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи за њњ в≥льною згодою.

4. «аборон¤Їтьс¤ задоволенн¤ проханн¤ ф≥зичноњ особи про припиненн¤ њњ житт¤.

5. —терил≥зац≥¤ може в≥дбутис¤ лише за бажанн¤м повнол≥тньоњ ф≥зичноњ особи.

—терил≥зац≥¤ нед≥Їздатноњ ф≥зичноњ особи за на¤вност≥ медичних показань може бути проведена лише за згодою њњ оп≥куна, з додержанн¤м вимог, встановлених законом.

6. Ўтучне перериванн¤ ваг≥тност≥, ¤кщо вона не перевищуЇ дванадц¤ти тижн≥в, може зд≥йснюватис¤ за бажанн¤м ж≥нки.

” випадках, встановлених законодавством, штучне перериванн¤ ваг≥тност≥ може бути проведене при ваг≥тност≥ в≥д дванадц¤ти до двадц¤ти двох тижн≥в.

ѕерел≥к обставин, що дозвол¤ють перериванн¤ ваг≥тност≥ п≥сл¤ дванадц¤ти тижн≥в ваг≥тност≥ за медичними та соц≥альними показанн¤ми, встановлюЇтьс¤ законодавством.

7. ѕовнол≥тн≥ ж≥нка або чолов≥к мають право за медичними показанн¤ми на проведенн¤ щодо них л≥кувальних програм допом≥жних репродуктивних технолог≥й зг≥дно з пор¤дком та умовами, встановленими законодавством".

—татт¤ 282. ѕраво на усуненн¤ небезпеки, ¤ка загрожуЇ життю та здоров'ю

1. ‘≥зична особа маЇ право вимагати усуненн¤ небезпеки, створеноњ внасл≥док п≥дприЇмницькоњ або ≥ншоњ д≥¤льност≥, ¤ка загрожуЇ життю та здоров'ю.

—татт¤ 283. ѕраво на охорону здоров'¤

1. ‘≥зична особа маЇ право на охорону њњ здоров'¤.

2. ќхорона здоров'¤ забезпечуЇтьс¤ системною д≥¤льн≥стю державних та ≥нших орган≥зац≥й, передбаченою  онституц≥Їю ”крањни та законом.

—татт¤ 284. ѕраво на медичну допомогу

1. ‘≥зична особа маЇ право на наданн¤ њй медичноњ допомоги.

2. ‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в ≥ ¤ка звернулас¤ за наданн¤м њй медичноњ допомоги, маЇ право на виб≥р л≥кар¤ та виб≥р метод≥в л≥куванн¤ в≥дпов≥дно до його рекомендац≥й.

3. Ќаданн¤ медичноњ допомоги ф≥зичн≥й особ≥, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, провадитьс¤ за њњ згодою.

4. ѕовнол≥тн¤ д≥Їздатна ф≥зична особа, ¤ка усв≥домлюЇ значенн¤ своњх д≥й ≥ може керувати ними, маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д л≥куванн¤.

5. ” нев≥дкладних випадках, за на¤вност≥ реальноњ загрози життю ф≥зичноњ особи, медична допомога надаЇтьс¤ без згоди ф≥зичноњ особи або њњ батьк≥в (усиновлювач≥в), оп≥куна, п≥клувальника.

6. Ќаданн¤ ф≥зичн≥й особ≥ псих≥атричноњ допомоги зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закону.

—татт¤ 285. ѕраво на ≥нформац≥ю про стан свого здоров'¤

1. ѕовнол≥тн¤ ф≥зична особа маЇ право на достов≥рну ≥ повну ≥нформац≥ю про стан свого здоров'¤, у тому числ≥ на ознайомленн¤ з в≥дпов≥дними медичними документами, що стосуютьс¤ њњ здоров'¤.

2. Ѕатьки (усиновлювач≥), оп≥кун, п≥клувальник мають право на ≥нформац≥ю про стан здоров'¤ дитини або п≥доп≥чного.

3. якщо ≥нформац≥¤ про хворобу ф≥зичноњ особи може пог≥ршити стан њњ здоров'¤ або пог≥ршити стан здоров'¤ ф≥зичних ос≥б, визначених частиною другою ц≥Їњ статт≥, зашкодити процесов≥ л≥куванн¤, медичн≥ прац≥вники мають право дати неповну ≥нформац≥ю про стан здоров'¤ ф≥зичноњ особи, обмежити можлив≥сть њх ознайомленн¤ з окремими медичними документами.

4. ” раз≥ смерт≥ ф≥зичноњ особи члени њњ с≥м'њ або ≥нш≥ ф≥зичн≥ особи, уповноважен≥ ними, мають право бути присутн≥ми при досл≥дженн≥ причин њњ смерт≥ та ознайомитись ≥з висновками щодо причин смерт≥, а також право на оскарженн¤ цих висновк≥в до суду.

—татт¤ 286. ѕраво на таЇмницю про стан здоров'¤

1. ‘≥зична особа маЇ право на таЇмницю про стан свого здоров'¤, факт зверненн¤ за медичною допомогою, д≥агноз, а також про в≥домост≥, одержан≥ при њњ медичному обстеженн≥.

2. «аборон¤Їтьс¤ вимагати та подавати за м≥сцем роботи або навчанн¤ ≥нформац≥ю про д≥агноз та методи л≥куванн¤ ф≥зичноњ особи.

3. ‘≥зична особа зобов'¤зана утримуватис¤ в≥д поширенн¤ ≥нформац≥њ, зазначеноњ у частин≥ перш≥й ц≥Їњ статт≥, ¤ка стала њй в≥дома у зв'¤зку з виконанн¤м службових обов'¤зк≥в або з ≥нших джерел.

4. ‘≥зична особа може бути зобов'¤зана до проходженн¤ медичного огл¤ду у випадках, встановлених законодавством.

—татт¤ 287. ѕрава ф≥зичноњ особи, ¤ка перебуваЇ на стац≥онарному л≥куванн≥ у заклад≥ охорони здоров'¤

1. ‘≥зична особа, ¤ка перебуваЇ на стац≥онарному л≥куванн≥ у заклад≥ охорони здоров'¤, маЇ право на допуск до нењ ≥нших медичних прац≥вник≥в, член≥в с≥м'њ, оп≥куна, п≥клувальника, нотар≥уса та адвоката.

2. ‘≥зична особа, ¤ка перебуваЇ на стац≥онарному л≥куванн≥ у заклад≥ охорони здоров'¤, маЇ право на допуск до нењ св¤щеннослужител¤ дл¤ в≥дправленн¤ богослуж≥нн¤ та рел≥г≥йного обр¤ду.

—татт¤ 288. ѕраво на свободу

1. ‘≥зична особа маЇ право на свободу.

2. «аборон¤ютьс¤ будь-¤к≥ форми ф≥зичного чи псих≥чного тиску на ф≥зичну особу, вт¤гуванн¤ њњ до вживанн¤ спиртних напоњв, наркотичних та психотропних засоб≥в, вчиненн¤ ≥нших д≥й, що порушують право на свободу.

—татт¤ 289. ѕраво на особисту недоторканн≥сть

1. ‘≥зична особа маЇ право на особисту недоторканн≥сть.

2. ‘≥зична особа не може бути п≥ддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижуЇ њњ г≥дн≥сть, поводженню чи покаранню.

3. ‘≥зичне покаранн¤ батьками (усиновлювачами), оп≥кунами, п≥клувальниками, виховател¤ми малол≥тн≥х, неповнол≥тн≥х д≥тей та п≥доп≥чних не допускаЇтьс¤.

” раз≥ жорстокоњ, аморальноњ повед≥нки ф≥зичноњ особи щодо ≥ншоњ особи, ¤ка Ї в безпорадному стан≥, застосовуютьс¤ заходи, встановлен≥ цим  одексом та ≥ншим законом.

4. ‘≥зична особа маЇ право розпор¤дитис¤ щодо передач≥ п≥сл¤ њњ смерт≥ орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в њњ т≥ла науковим, медичним або навчальним закладам.

—татт¤ 290. ѕраво на донорство

1. ѕовнол≥тн¤ д≥Їздатна ф≥зична особа маЇ право бути донором кров≥, њњ компонент≥в, а також орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в та репродуктивних кл≥тин.

ƒонорство кров≥, њњ компонент≥в, орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в, репродуктивних кл≥тин зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закону.

2. ¬з¤тт¤ орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в з т≥ла ф≥зичноњ особи, ¤ка померла, не допускаЇтьс¤, кр≥м випадк≥в ≥ в пор¤дку, встановлених законом.

3. ‘≥зична особа може дати письмову згоду на донорство њњ орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в на випадок своЇњ смерт≥ або заборонити його.

” раз≥ ≥мплантац≥њ орган≥в та ≥нших анатом≥чних матер≥ал≥в члени с≥м'њ, близьк≥ родич≥ донора мають право знати ≥м'¤ особи рецип≥Їнта.

—татт¤ 291. ѕраво на с≥м'ю

1. ‘≥зична особа незалежно в≥д в≥ку та стану здоров'¤ маЇ право на с≥м'ю.

2. ‘≥зична особа не може бути проти њњ вол≥ розлучена з с≥м'Їю, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

3. ‘≥зична особа маЇ право на п≥дтриманн¤ зв'¤зк≥в з членами своЇњ с≥м'њ та родичами незалежно в≥д того, де вона перебуваЇ.

4. Ќ≥хто не маЇ права втручатис¤ у с≥мейне житт¤ ф≥зичноњ особи, кр≥м випадк≥в, передбачених  онституц≥Їю ”крањни.

—татт¤ 292. ѕраво на оп≥ку або п≥клуванн¤

1. ћалол≥тн¤, неповнол≥тн¤ особа, а також ф≥зична особа, ¤ка визнана нед≥Їздатною або цив≥льна д≥Їздатн≥сть ¤коњ обмежена, маЇ право на оп≥ку або п≥клуванн¤.

—татт¤ 293. ѕраво на безпечне дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ довк≥лл¤

1. ‘≥зична особа маЇ право на безпечне дл¤ житт¤ ≥ здоров'¤ довк≥лл¤, право на достов≥рну ≥нформац≥ю про стан довк≥лл¤, про ¤к≥сть харчових продукт≥в ≥ предмет≥в побуту, а також право на њњ збиранн¤ та поширенн¤.

2. ƒ≥¤льн≥сть ф≥зичноњ та юридичноњ особи, що призводить до нищенн¤, псуванн¤, забрудненн¤ довк≥лл¤, Ї незаконною.  ожен маЇ право вимагати припиненн¤ такоњ д≥¤льност≥.

ƒ≥¤льн≥сть ф≥зичноњ та юридичноњ особи, ¤ка завдаЇ шкоди довк≥ллю, може бути припинена за р≥шенн¤м суду.

3. ‘≥зична особа маЇ право на безпечн≥ дл¤ нењ продукти споживанн¤ (харчов≥ продукти та предмети побуту).

4. ‘≥зична особа маЇ право на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥, проживанн¤, навчанн¤ тощо.

√лава 22
ќ—ќЅ»—“≤ Ќ≈ћј…Ќќ¬≤ ѕ–ј¬ј, ўќ «јЅ≈«ѕ≈„”ё“№ —ќ÷≤јЋ№Ќ≈ Ѕ”““я ‘≤«»„Ќќѓ ќ—ќЅ»

—татт¤ 294. ѕраво на ≥м'¤

1. ‘≥зична особа маЇ право на ≥м'¤.

2. ‘≥зична особа маЇ право на транскрибований запис њњ пр≥звища та ≥мен≥ в≥дпов≥дно до своЇњ нац≥ональноњ традиц≥њ.

3. ” раз≥ перекрученн¤ ≥мен≥ ф≥зичноњ особи воно маЇ бути виправлене. якщо перекрученн¤ ≥мен≥ було зд≥йснене у документ≥, такий документ п≥дл¤гаЇ зам≥н≥. якщо перекрученн¤ ≥мен≥ зд≥йснене у засоб≥ масовоњ ≥нформац≥њ, воно маЇ бути виправлене у тому ж засоб≥ масовоњ ≥нформац≥њ.

—татт¤ 295. ѕраво на зм≥ну ≥мен≥

1. ‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла ш≥стнадц¤ти рок≥в, маЇ право зм≥нити своЇ пр≥звище та ≥м'¤ у пор¤дку, встановленому законом.

2. ‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, маЇ право у пор¤дку, встановленому законом, за згодою батьк≥в або одного з батьк≥в, з ким вона проживаЇ, чи п≥клувальника зм≥нити своЇ пр≥звище та ≥м'¤.

3. ѕо батьков≥ ф≥зичноњ особи може бути зм≥нено у раз≥ зм≥ни њњ батьком свого ≥мен≥.

4. ѕр≥звище, ≥м'¤ та по батьков≥ ф≥зичноњ особи можуть бути зм≥нен≥ у раз≥ њњ усиновленн¤ в≥дпов≥дно до закону.

5. ѕр≥звище ф≥зичноњ особи може бути зм≥нене в≥дпов≥дно до закону у раз≥ реЇстрац≥њ шлюбу, роз≥рванн¤ шлюбу або визнанн¤ його нед≥йсним.

—татт¤ 296. ѕраво на використанн¤ ≥мен≥

1. ‘≥зична особа маЇ право використовувати своЇ ≥м'¤ у вс≥х сферах своЇњ д≥¤льност≥.

2. ¬икористанн¤ ≥мен≥ ф≥зичноњ особи в л≥тературних та ≥нших творах, кр≥м твор≥в документального характеру, ¤к персонажа (д≥йовоњ особи) допускаЇтьс¤ лише за њњ згодою, а п≥сл¤ њњ смерт≥ - за згодою њњ д≥тей, вдови (вд≥вц¤), а ¤кщо њх немаЇ, - батьк≥в, брат≥в та сестер.

3. ¬икористанн¤ ≥мен≥ ф≥зичноњ особи з метою висв≥тленн¤ њњ д≥¤льност≥ або д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ, в ¤к≥й вона працюЇ чи навчаЇтьс¤, що грунтуЇтьс¤ на в≥дпов≥дних документах (зв≥ти, стенограми, протоколи, ауд≥о-, в≥деозаписи, арх≥вн≥ матер≥али тощо), допускаЇтьс¤ без њњ згоди.

4. ≤м'¤ ф≥зичноњ особи, ¤ка затримана, п≥дозрюЇтьс¤ чи обвинувачуЇтьс¤ у вчиненн≥ злочину, або особи, ¤ка вчинила адм≥н≥стративне правопорушенн¤, може бути використане (обнародуване) лише в раз≥ набранн¤ законноњ сили обвинувальним вироком суду щодо нењ або винесенн¤ постанови у справ≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн¤ та в ≥нших випадках, передбачених законом .

5. ≤м'¤ потерп≥лого в≥д правопорушенн¤ може бути обнародуване лише за його згодою.

6. ≤м'¤ учасника цив≥льного спору, ¤кий стосуЇтьс¤ особистого житт¤ стор≥н, може бути використане ≥ншими особами лише за його згодою.

7. ¬икористанн¤ початковоњ л≥тери пр≥звища ф≥зичноњ особи у засобах масовоњ ≥нформац≥њ, л≥тературних творах не Ї порушенн¤м њњ права.

—татт¤ 297. ѕраво на повагу до г≥дност≥ та чест≥

1.  ожен маЇ право на повагу до його г≥дност≥ та чест≥.

2. √≥дн≥сть та честь ф≥зичноњ особи Ї недоторканними.

3. ‘≥зична особа маЇ право звернутис¤ до суду з позовом про захист њњ г≥дност≥ та чест≥.

—татт¤ 298. ѕовага до людини, ¤ка померла

1.  ожен зобов'¤заний шанобливо ставитис¤ до т≥ла людини, ¤ка померла.

2.  ожен зобов'¤заний шанобливо ставитис¤ до м≥сц¤ похованн¤ людини.

3. ” раз≥ глуму над т≥лом людини, ¤ка померла, або над м≥сцем њњ похованн¤ члени њњ с≥м'њ, близьк≥ родич≥ мають право на в≥дшкодуванн¤ майновоњ та моральноњ шкоди.

—татт¤ 299. ѕраво на недоторканн≥сть д≥ловоњ репутац≥њ

1. ‘≥зична особа маЇ право на недоторканн≥сть своЇњ д≥ловоњ репутац≥њ.

2. ‘≥зична особа може звернутис¤ до суду з позовом про захист своЇњ д≥ловоњ репутац≥њ.

—татт¤ 300. ѕраво на ≥ндив≥дуальн≥сть

1. ‘≥зична особа маЇ право на ≥ндив≥дуальн≥сть.

2. ‘≥зична особа маЇ право на збереженн¤ своЇњ нац≥ональноњ, культурноњ, рел≥г≥йноњ, мовноњ самобутност≥, а також право на в≥льний виб≥р форм та способ≥в про¤ву своЇњ ≥ндив≥дуальност≥, ¤кщо вони не заборонен≥ законом та не суперечать моральним засадам сусп≥льства.

—татт¤ 301. ѕраво на особисте житт¤ та його таЇмницю

1. ‘≥зична особа маЇ право на особисте житт¤.

2. ‘≥зична особа сама визначаЇ своЇ особисте житт¤ ≥ можлив≥сть ознайомленн¤ з ним ≥нших ос≥б.

3. ‘≥зична особа маЇ право на збереженн¤ у таЇмниц≥ обставин свого особистого житт¤.

4. ќбставини особистого житт¤ ф≥зичноњ особи можуть бути розголошен≥ ≥ншими особами лише за умови, що вони м≥ст¤ть ознаки правопорушенн¤, що п≥дтверджено р≥шенн¤м суду а також за њњ згодою .

—татт¤ 302. ѕраво на ≥нформац≥ю

1. ‘≥зична особа маЇ право в≥льно збирати, збер≥гати, використовувати ≥ поширювати ≥нформац≥ю.

«биранн¤, збер≥ганн¤, використанн¤ ≥ поширенн¤ ≥нформац≥њ про особисте житт¤ ф≥зичноњ особи без њњ згоди не допускаютьс¤, кр≥м випадк≥в, визначених законом, ≥ лише в ≥нтересах нац≥ональноњ безпеки, економ≥чного добробуту та прав людини.

2. ‘≥зична особа, ¤ка поширюЇ ≥нформац≥ю, зобов'¤зана переконатис¤ в њњ достов≥рност≥. ‘≥зична особа, ¤ка поширюЇ ≥нформац≥ю, отриману з оф≥ц≥йних джерел (≥нформац≥¤ орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, зв≥ти, стенограми тощо), не зобов'¤зана перев≥р¤ти њњ достов≥рн≥сть та не несе в≥дпов≥дальност≥ в раз≥ њњ спростуванн¤.

‘≥зична особа, ¤ка поширюЇ ≥нформац≥ю, отриману з оф≥ц≥йних джерел, зобов'¤зана робити посиланн¤ на таке джерело .

—татт¤ 303. ѕраво на особист≥ папери

1. ќсобист≥ папери (документи, фотограф≥њ, щоденники, ≥нш≥ записи, особист≥ арх≥вн≥ матер≥али тощо) ф≥зичноњ особи Ї њњ власн≥стю.

2. ќзнайомленн¤ з особистими паперами, њх використанн¤, зокрема шл¤хом опубл≥куванн¤, допускаютьс¤ лише за згодою ф≥зичноњ особи, ¤к≥й вони належать.

3. якщо особист≥ папери ф≥зичноњ особи стосуютьс¤ особистого житт¤ ≥ншоњ особи, дл¤ њх використанн¤, у тому числ≥ шл¤хом опубл≥куванн¤, потр≥бна згода ц≥Їњ особи.

4. ” раз≥ смерт≥ ф≥зичних ос≥б, визначених частинами другою ≥ третьою ц≥Їњ статт≥, особист≥ папери можуть бути використан≥, у тому числ≥ шл¤хом опубл≥куванн¤, лише за згодою њхн≥х д≥тей, вдови (вд≥вц¤), а ¤кщо њх немаЇ, - батьк≥в, брат≥в та сестер.

—татт¤ 304. –озпор¤джанн¤ особистими паперами

1. ‘≥зична особа, ¤к≥й належать особист≥ папери, може усно або у письмов≥й форм≥ розпор¤дитис¤ ними, у тому числ≥ ≥ на випадок своЇњ смерт≥.

—татт¤ 305. ѕраво на ознайомленн¤ з особистими паперами, ¤к≥ передан≥ до фонду б≥бл≥отек або арх≥в≥в

1. ‘≥зична особа маЇ право в≥льно ознайомлюватис¤ ≥ використовувати, зокрема шл¤хом опубл≥куванн¤, будь-¤к≥ особист≥ папери, передан≥ до фонду б≥бл≥отек або арх≥в≥в, з додержанн¤м прав ф≥зичних ос≥б, визначених частинами третьою та четвертою статт≥ 303 цього  одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, на п≥дстав≥ ¤кого були передан≥ особист≥ папери.

—татт¤ 306. ѕраво на таЇмницю кореспонденц≥њ

1. ‘≥зична особа маЇ право на таЇмницю листуванн¤, телеграм, телефонних розмов, телеграфних пов≥домлень та ≥нших вид≥в кореспонденц≥њ.

Ћисти, телеграми тощо Ї власн≥стю адресата.

2. Ћисти, телеграми та ≥нш≥ види кореспонденц≥њ можуть використовуватис¤, зокрема шл¤хом опубл≥куванн¤, лише за згодою особи, ¤ка направила њх, та адресата.

якщо кореспонденц≥¤ стосуЇтьс¤ особистого житт¤ ≥ншоњ ф≥зичноњ особи, дл¤ њњ використанн¤, зокрема шл¤хом опубл≥куванн¤, потр≥бна згода ц≥Їњ особи.

3. ” раз≥ смерт≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка направила кореспонденц≥ю, ≥ адресата використанн¤ кореспонденц≥њ, зокрема шл¤хом њњ опубл≥куванн¤, можливе лише за згодою ф≥зичних ос≥б, визначених частиною четвертою статт≥ 303 цього  одексу.

” раз≥ смерт≥ ф≥зичноњ особи, ¤ка направила кореспонденц≥ю, ≥ адресата, а також у раз≥ смерт≥ ф≥зичних ос≥б, визначених частиною четвертою статт≥ 303 цього  одексу, кореспонденц≥¤, ¤ка маЇ наукову, художню, ≥сторичну ц≥нн≥сть, може бути опубл≥кована в пор¤дку, встановленому законом.

4.  ореспонденц≥¤, ¤ка стосуЇтьс¤ ф≥зичноњ особи, може бути долучена до судовоњ справи лише у раз≥, ¤кщо в н≥й м≥ст¤тьс¤ докази, що мають значенн¤ дл¤ вир≥шенн¤ справи. ≤нформац≥¤, ¤ка м≥ститьс¤ в так≥й кореспонденц≥њ, не п≥дл¤гаЇ розголошенню.

5. ѕорушенн¤ таЇмниц≥ кореспонденц≥њ може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запоб≥ганн¤ злочинов≥ чи з'¤суванн¤ ≥стини п≥д час розсл≥дуванн¤ крим≥нальноњ справи, ¤кщо ≥ншими способами одержати ≥нформац≥ю неможливо.

—татт¤ 307. «ахист ≥нтерес≥в ф≥зичноњ особи при проведенн≥ фото-, к≥но-, теле- та в≥деозйомок

1. ‘≥зична особа може бути зн¤та на фото-, к≥но-, теле- чи в≥деопл≥вку лише за њњ згодою. «года особи на зн≥манн¤ њњ на фото-, к≥но-, теле- чи в≥деопл≥вку припускаЇтьс¤, ¤кщо зйомки провод¤тьс¤ в≥дкрито на вулиц≥, на зборах, конференц≥¤х, м≥тингах та ≥нших заходах публ≥чного характеру.

2. ‘≥зична особа, ¤ка погодилас¤ на зн≥манн¤ њњ на фото-, к≥но-, теле- чи в≥деопл≥вку, може вимагати припиненн¤ њх публ≥чного показу в т≥й частин≥, ¤ка стосуЇтьс¤ њњ особистого житт¤. ¬итрати, пов'¤зан≥ з демонтажем виставки чи запису, в≥дшкодовуютьс¤ ц≥Їю ф≥зичною особою.

3. «н≥манн¤ ф≥зичноњ особи на фото-, к≥но-, теле- чи в≥деопл≥вку, в тому числ≥ таЇмне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

—татт¤ 308. ќхорона ≥нтерес≥в ф≥зичноњ особи, ¤ка зображена на фотограф≥¤х та в ≥нших художн≥х творах

1. ‘отограф≥¤, ≥нш≥ художн≥ твори, на ¤ких зображено ф≥зичну особу, можуть бути публ≥чно показан≥, в≥дтворен≥, розповсюджен≥ лише за згодою ц≥Їњ особи, а в раз≥ њњ смерт≥ - за згодою ос≥б, визначених частиною четвертою статт≥ 303 цього  одексу.

«года, ¤ку дала ф≥зична особа, зображена на фотограф≥њ, ≥ншому художньому твор≥, може бути п≥сл¤ њњ смерт≥ в≥дкликана особами, визначеними частиною четвертою статт≥ 303 цього  одексу. ¬итрати особи, ¤ка зд≥йснювала публ≥чний показ, в≥дтворенн¤ чи розповсюдженн¤ фотограф≥њ, ≥ншого художнього твору, в≥дшкодовуютьс¤ цими особами.

2. якщо ф≥зична особа позувала авторов≥ за плату, фотограф≥¤, ≥нший художн≥й тв≥р може бути публ≥чно показаний, в≥дтворений або розповсюджений без њњ згоди.

‘≥зична особа, ¤ка позувала авторов≥ фотограф≥њ, ≥ншого художнього твору за плату, а п≥сл¤ њњ смерт≥ - њњ д≥ти та вдова (вд≥вець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припиненн¤ публ≥чного показу, в≥дтворенн¤ чи розповсюдженн¤ фотограф≥њ, ≥ншого художнього твору за умови в≥дшкодуванн¤ автору або ≥нш≥й особ≥ пов'¤заних ≥з цим збитк≥в.

3. ‘отограф≥¤ може бути розповсюджена без дозволу ф≥зичноњ особи, ¤ка зображена на н≥й, ¤кщо це викликано необх≥дн≥стю захисту њњ ≥нтерес≥в або ≥нтерес≥в ≥нших ос≥б.

—татт¤ 309. ѕраво на свободу л≥тературноњ, художньоњ, науковоњ ≥ техн≥чноњ творчост≥

1. ‘≥зична особа маЇ право на свободу л≥тературноњ, художньоњ, науковоњ ≥ техн≥чноњ творчост≥.

2. ‘≥зична особа маЇ право на в≥льний виб≥р сфер, зм≥сту та форм (способ≥в, прийом≥в) творчост≥.

÷ензура процесу творчост≥ та результат≥в творчоњ д≥¤льност≥ не допускаЇтьс¤.

—татт¤ 310. ѕраво на м≥сце проживанн¤

1. ‘≥зична особа маЇ право на м≥сце проживанн¤.

2. ‘≥зична особа маЇ право на в≥льний виб≥р м≥сц¤ проживанн¤ та його зм≥ну, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

—татт¤ 311. ѕраво на недоторканн≥сть житла

1. ∆итло ф≥зичноњ особи Ї недоторканним.

2. ѕроникненн¤ до житла чи до ≥ншого волод≥нн¤ ф≥зичноњ особи, проведенн¤ в ньому огл¤ду чи обшуку може в≥дбутис¤ лише за вмотивованим р≥шенн¤м суду.

3. ” нев≥дкладних випадках, пов'¤заних ≥з р¤туванн¤м житт¤ людей та майна або з безпосередн≥м пересл≥дуванн¤м ос≥б, ¤к≥ п≥дозрюютьс¤ у вчиненн≥ злочину, законом може бути встановлено ≥нший пор¤док проникненн¤ до житла чи до ≥ншого волод≥нн¤ ф≥зичноњ особи, проведенн¤ в них огл¤ду та обшуку.

4. ‘≥зична особа не може бути виселена або ≥ншим чином примусово позбавлена житла, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

—татт¤ 312. ѕраво на виб≥р роду зан¤ть

1. ‘≥зична особа маЇ право на виб≥р та зм≥ну роду зан¤ть.

2. ‘≥зичн≥й особ≥ може бути заборонено виконувати певну роботу або об≥ймати певн≥ посади у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.

3. ¬икористанн¤ примусовоњ прац≥ заборон¤Їтьс¤.

Ќе вважаютьс¤ примусовою працею в≥йськова або альтернативна (нев≥йськова) служба, робота чи служба, ¤ка виконуЇтьс¤ особою за вироком чи ≥ншими р≥шенн¤ми суду, а також робота чи служба в≥дпов≥дно до закон≥в про воЇнний ≥ про надзвичайний стан.

—татт¤ 313. ѕраво на свободу пересуванн¤

1. ‘≥зична особа маЇ право на свободу пересуванн¤.

2. ‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, маЇ право на в≥льне самост≥йне пересуванн¤ по територ≥њ ”крањни ≥ на виб≥р м≥сц¤ перебуванн¤.

‘≥зична особа, ¤ка не дос¤гла чотирнадц¤ти рок≥в, маЇ право пересуватис¤ по територ≥њ ”крањни лише за згодою батьк≥в (усиновлювач≥в), оп≥кун≥в та в њхньому супровод≥ або в супровод≥ ос≥б, ¤к≥ уповноважен≥ ними.

3. ‘≥зична особа, ¤ка Ї громад¤нином ”крањни, маЇ право на безперешкодне поверненн¤ в ”крањну.

‘≥зична особа, ¤ка дос¤гла ш≥стнадц¤ти рок≥в, маЇ право на в≥льний самост≥йний вињзд за меж≥ ”крањни.

‘≥зична особа, ¤ка не дос¤гла ш≥стнадц¤ти рок≥в, маЇ право на вињзд за меж≥ ”крањни лише за згодою батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальник≥в та в њхньому супровод≥ або в супровод≥ ос≥б, ¤к≥ уповноважен≥ ними.

4. ‘≥зична особа може бути обмежена у зд≥йсненн≥ права на пересуванн¤ лише у випадках, встановлених законом.

5. ‘≥зична особа не може бути видворена з обраного нею м≥сц¤ перебуванн¤, доступ до ¤кого не заборонений законом.

6. «аконом можуть бути встановлен≥ особлив≥ правила доступу на окрем≥ територ≥њ, ¤кщо цього потребують ≥нтереси державноњ безпеки, охорони громадського пор¤дку, житт¤ та здоров'¤ людей.

—татт¤ 314. ѕраво на свободу об'Їднанн¤

1. ‘≥зичн≥ особи мають право на свободу об'Їднанн¤ у пол≥тичн≥ парт≥њ та громадськ≥ орган≥зац≥њ.

2. Ќалежн≥сть чи неналежн≥сть ф≥зичноњ особи до пол≥тичноњ парт≥њ або громадськоњ орган≥зац≥њ не Ї п≥дставою дл¤ обмеженн¤ њњ прав, наданн¤ њй п≥льг чи переваг.

—татт¤ 315. ѕраво на мирн≥ з≥бранн¤

1. ‘≥зичн≥ особи мають право в≥льно збиратис¤ на мирн≥ збори, конференц≥њ, зас≥данн¤, фестивал≥ тощо.

2. ќбмеженн¤ щодо реал≥зац≥њ права на мирн≥ з≥бранн¤ може встановлюватис¤ судом в≥дпов≥дно до закону.

 ниги: I II III IV V VI

 Ќ»√ј “–≈“я
ѕ–ј¬ќ ¬Ћј—Ќќ—“≤ “ј ≤ЌЎ≤ –≈„ќ¬≤ ѕ–ј¬ј

–ќ«ƒ≤Ћ I
ѕ–ј¬ќ ¬Ћј—Ќќ—“≤

√лава 23
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя ѕ–ќ ѕ–ј¬ќ ¬Ћј—Ќќ—“≤

—татт¤ 316. ѕон¤тт¤ права власност≥

1. ѕравом власност≥ Ї право особи на р≥ч (майно), ¤ке вона зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до закону за своЇю волею, незалежно в≥д вол≥ ≥нших ос≥б.

2. ќсобливим видом права власност≥ Ї право дов≥рчоњ власност≥, ¤ке виникаЇ внасл≥док закону або договору управл≥нн¤ майном.

(≤з доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 19.06.2003 р. N 980-IV)

—татт¤ 317. «м≥ст права власност≥

1. ¬ласников≥ належать права волод≥нн¤, користуванн¤ та розпор¤джанн¤ своњм майном.

2. Ќа зм≥ст права власност≥ не впливають м≥сце проживанн¤ власника та м≥сцезнаходженн¤ майна.

—татт¤ 318. —уб'Їкти права власност≥

1. —уб'Їктами права власност≥ Ї ”крањнський народ та ≥нш≥ учасники цив≥льних в≥дносин, визначен≥ статтею 2 цього  одексу.

2. ”с≥ суб'Їкти права власност≥ Ї р≥вними перед законом.

—татт¤ 319. «д≥йсненн¤ права власност≥

1. ¬ласник волод≥Ї, користуЇтьс¤, розпор¤джаЇтьс¤ своњм майном на власний розсуд.

2. ¬ласник маЇ право вчин¤ти щодо свого майна будь-¤к≥ д≥њ, ¤к≥ не суперечать закону.

ѕри зд≥йсненн≥ своњх прав та виконанн≥ обов'¤зк≥в власник зобов'¤заний додержуватис¤ моральних засад сусп≥льства.

3. ”с≥м власникам забезпечуютьс¤ р≥вн≥ умови зд≥йсненн¤ своњх прав.

4. ¬ласн≥сть зобов'¤зуЇ.

5. ¬ласник не може використовувати право власност≥ на шкоду правам, свободам та г≥дност≥ громад¤н, ≥нтересам сусп≥льства, пог≥ршувати еколог≥чну ситуац≥ю та природн≥ ¤кост≥ земл≥.

6. ƒержава не втручаЇтьс¤ у зд≥йсненн¤ власником права власност≥.

7. ƒ≥¤льн≥сть власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'¤зано допустити до користуванн¤ його майном ≥нших ос≥б лише у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.

8. ќсобливост≥ зд≥йсненн¤ права власност≥ на нац≥ональн≥, культурн≥ та ≥сторичн≥ ц≥нност≥ встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 320. ¬икористанн¤ власником свого майна дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥

1. ¬ласник маЇ право використовувати своЇ майно дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, кр≥м випадк≥в, встановлених законом.

2. «аконом можуть бути встановлен≥ умови використанн¤ власником свого майна дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

—татт¤ 321. Ќепорушн≥сть права власност≥

1. ѕраво власност≥ Ї непорушним. Ќ≥хто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його зд≥йсненн≥.

2. ќсоба може бути позбавлена права власност≥ або обмежена у його зд≥йсненн≥ лише у випадках ≥ в пор¤дку, встановлених законом.

3. ѕримусове в≥дчуженн¤ об'Їкт≥в права власност≥ може бути застосоване лише ¤к вин¤ток з мотив≥в сусп≥льноњ необх≥дност≥ на п≥дстав≥ ≥ в пор¤дку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного в≥дшкодуванн¤ њх вартост≥, кр≥м випадк≥в, встановлених частиною другою статт≥ 353 цього  одексу.

—татт¤ 322. “¤гар утриманн¤ майна

1. ¬ласник зобов'¤заний утримувати майно, що йому належить, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 323. –изик випадкового знищенн¤ та випадкового пошкодженн¤ майна

1. –изик випадкового знищенн¤ та випадкового пошкодженн¤ (псуванн¤) майна несе його власник, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 324. ѕраво власност≥ ”крањнського народу

1. «емл¤, њњ надра, атмосферне пов≥тр¤, водн≥ та ≥нш≥ природн≥ ресурси, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в межах територ≥њ ”крањни, природн≥ ресурси њњ континентального шельфу, виключноњ (морськоњ) економ≥чноњ зони Ї об'Їктами права власност≥ ”крањнського народу.

2. ¬≥д ≥мен≥ ”крањнського народу права власника зд≥йснюють органи державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в межах, встановлених  онституц≥Їю ”крањни.

3.  ожен громад¤нин маЇ право користуватис¤ природними об'Їктами права власност≥ ”крањнського народу в≥дпов≥дно до закону.

—татт¤ 325. ѕраво приватноњ власност≥

1. —уб'Їктами права приватноњ власност≥ Ї ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи.

2. ‘≥зичн≥ та юридичн≥ особи можуть бути власниками будь-¤кого майна, за вин¤тком окремих вид≥в майна, ¤к≥ в≥дпов≥дно до закону не можуть њм належати.

3. —клад, к≥льк≥сть та варт≥сть майна, ¤ке може бути у власност≥ ф≥зичних та юридичних ос≥б, не Ї обмеженими.

«аконом може бути встановлено обмеженн¤ розм≥ру земельноњ д≥л¤нки, ¤ка може бути у власност≥ ф≥зичноњ та юридичноњ особи.

—татт¤ 326. ѕраво державноњ власност≥

1. ” державн≥й власност≥ Ї майно, у тому числ≥ грошов≥ кошти, ¤ке належить держав≥ ”крањна.

2. ¬≥д ≥мен≥ та в ≥нтересах держави ”крањна право власност≥ зд≥йснюють в≥дпов≥дно органи державноњ влади.

—татт¤ 327. ѕраво комунальноњ власност≥

1. ” комунальн≥й власност≥ Ї майно, у тому числ≥ грошов≥ кошти, ¤ке належить територ≥альн≥й громад≥.

2. ”правл≥нн¤ майном, що Ї у комунальн≥й власност≥, зд≥йснюють безпосередньо територ≥альна громада та утворен≥ нею органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

√лава 24
ЌјЅ”““я ѕ–ј¬ј ¬Ћј—Ќќ—“≤

—татт¤ 328. ѕ≥дстави набутт¤ права власност≥

1. ѕраво власност≥ набуваЇтьс¤ на п≥дставах, що не заборонен≥ законом, зокрема ≥з правочин≥в.

2. ѕраво власност≥ вважаЇтьс¤ набутим правом≥рно, ¤кщо ≥нше пр¤мо не випливаЇ ≥з закону або незаконн≥сть набутт¤ права власност≥ не встановлена судом.

—татт¤ 329. Ќабутт¤ права власност≥ юридичною особою публ≥чного права

1. ёридична особа публ≥чного права набуваЇ право власност≥ на майно, передане њй у власн≥сть, та на майно, набуте нею у власн≥сть на п≥дставах, не заборонених законом.

—татт¤ 330. Ќабутт¤ добросов≥сним набувачем права власност≥ на майно, в≥дчужене особою, ¤ка не мала на це права

1. якщо майно в≥дчужене особою, ¤ка не мала на це права, добросов≥сний набувач набуваЇ право власност≥ на нього, ¤кщо в≥дпов≥дно до статт≥ 388 цього  одексу майно не може бути витребуване у нього.

(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
 ”крањни в≥д 18.11.2003 р. N 1255-IV)

—татт¤ 331. Ќабутт¤ права власност≥ на новостворене майно та об'Їкти незавершеного буд≥вництва

1. ѕраво власност≥ на нову р≥ч, ¤ка виготовлена (створена) особою, набуваЇтьс¤ нею, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

ќсоба, ¤ка виготовила (створила) р≥ч з≥ своњх матер≥ал≥в на п≥дстав≥ договору, Ї власником ц≥Їњ реч≥.

2. ѕраво власност≥ на новостворене нерухоме майно (житлов≥ будинки, буд≥вл≥, споруди тощо) виникаЇ з моменту завершенн¤ буд≥вництва (створенн¤ майна).

якщо договором або законом передбачено прийн¤тт¤ нерухомого майна до експлуатац≥њ, право власност≥ виникаЇ з моменту його прийн¤тт¤ до експлуатац≥њ.

якщо право власност≥ на нерухоме майно в≥дпов≥дно до закону п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ, право власност≥ виникаЇ з моменту державноњ реЇстрац≥њ.

3. ƒо завершенн¤ буд≥вництва (створенн¤ майна) особа вважаЇтьс¤ власником матер≥ал≥в, обладнанн¤ тощо, ¤к≥ були використан≥ в процес≥ цього буд≥вництва (створенн¤ майна).

” раз≥ необх≥дност≥ особа, зазначена в абзац≥ першому ц≥Їњ частини, може укласти догов≥р щодо об'Їкта незавершеного буд≥вництва, право власност≥ на ¤кий реЇструЇтьс¤ органом, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю прав на нерухоме майно на п≥дстав≥ документ≥в, що п≥дтверджують право власност≥ або користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ створенн¤ об'Їкта нерухомого майна, проектно-кошторисноњ документац≥њ, а також документ≥в, що м≥ст¤ть опис об'Їкта незавершеного буд≥вництва

—татт¤ 332. Ќабутт¤ права власност≥ на перероблену р≥ч

1. ѕереробкою Ї використанн¤ одн≥Їњ реч≥ (матер≥алу), в результат≥ чого створюЇтьс¤ нова р≥ч.

2. ќсоба, ¤ка самочинно переробила чужу р≥ч, не набуваЇ право власност≥ на нову р≥ч ≥ зобов'¤зана в≥дшкодувати власников≥ матер≥алу його варт≥сть.

3. ѕраво власност≥ на рухому р≥ч, створену особою шл¤хом переробки з матер≥алу, що њй не належить, набуваЇтьс¤ власником матер≥алу за його бажанн¤м, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

4. якщо варт≥сть переробки ≥ створеноњ новоњ реч≥ ≥стотно перевищуЇ варт≥сть матер≥алу, право власност≥ на нову р≥ч набуваЇ за њњ бажанн¤м особа, ¤ка зд≥йснила таку переробку. ” цьому раз≥ особа, ¤ка зд≥йснила переробку, зобов'¤зана в≥дшкодувати власников≥ матер≥алу моральну шкоду.

5. ¬ласник матер≥алу, ¤кий набув право власност≥ на виготовлену з нього р≥ч, зобов'¤заний в≥дшкодувати варт≥сть переробки особ≥, ¤ка њњ зд≥йснила, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 333. ѕривласненн¤ загальнодоступних дар≥в природи

1. ќсоба, ¤ка з≥брала ¤годи, л≥карськ≥ рослини, зловила рибу або здобула ≥ншу р≥ч у л≥с≥, водойм≥ тощо, Ї њхн≥м власником, ¤кщо вона д≥¤ла в≥дпов≥дно до закону, м≥сцевого звичаю або загального дозволу власника в≥дпов≥дноњ земельноњ д≥л¤нки.

—татт¤ 334. ћомент набутт¤ права власност≥ за договором

1. ѕраво власност≥ у набувача майна за договором виникаЇ з моменту переданн¤ майна, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2. ѕереданн¤м майна вважаЇтьс¤ врученн¤ його набувачев≥ або перев≥зников≥, орган≥зац≥њ зв'¤зку тощо дл¤ в≥дправленн¤, пересиланн¤ набувачев≥ майна, в≥дчуженого без зобов'¤занн¤ доставки.

ƒо переданн¤ майна прир≥внюЇтьс¤ врученн¤ коносамента або ≥ншого товарно-розпор¤дчого документа на майно.

3. ѕраво власност≥ на майно за договором, ¤кий п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню, виникаЇ у набувача з моменту такого посв≥дченн¤ або з моменту набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду про визнанн¤ договору, не посв≥дченого нотар≥ально, д≥йсним.

4. якщо догов≥р про в≥дчуженн¤ майна п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ, право власност≥ у набувача виникаЇ з моменту такоњ реЇстрац≥њ.

—татт¤ 335. Ќабутт¤ права власност≥ на безхаз¤йну р≥ч

1. Ѕезхаз¤йною Ї р≥ч, ¤ка не маЇ власника або власник ¤коњ нев≥домий.

2. Ѕезхаз¤йн≥ нерухом≥ реч≥ берутьс¤ на обл≥к органом, що зд≥йснюЇ державну реЇстрац≥ю прав на нерухоме майно, за за¤вою органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, на територ≥њ ¤кого вони розм≥щен≥. ѕро вз¤тт¤ безхаз¤йноњ нерухомоњ реч≥ на обл≥к робитьс¤ оголошенн¤ у друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕ≥сл¤ спливу одного року з дн¤ вз¤тт¤ на обл≥к безхаз¤йноњ нерухомоњ реч≥ вона за за¤вою органу, уповноваженого управл¤ти майном в≥дпов≥дноњ територ≥альноњ громади, може бути передана за р≥шенн¤м суду у комунальну власн≥сть.

3. Ѕезхаз¤йн≥ рухом≥ реч≥ можуть набуватис¤ у власн≥сть за набувальною давн≥стю, кр≥м випадк≥в, встановлених статт¤ми 336, 338, 341 ≥ 343 цього  одексу.

—татт¤ 336. Ќабутт¤ права власност≥ на рухому р≥ч, в≥д ¤коњ власник в≥дмовивс¤

1. ќсоба, ¤ка заволод≥ла рухомою р≥ччю, в≥д ¤коњ власник в≥дмовивс¤ (статт¤ 347 цього  одексу), набуваЇ право власност≥ на цю р≥ч з моменту заволод≥нн¤ нею.

—татт¤ 337. «нах≥дка

1. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, зобов'¤зана негайно пов≥домити про це особу, ¤ка њњ загубила, або власника реч≥ ≥ повернути знайдену р≥ч ц≥й особ≥.

ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч у прим≥щенн≥ або транспортному засоб≥, зобов'¤зана передати њњ особ≥, ¤ка представл¤Ї волод≥льц¤ цього прим≥щенн¤ чи транспортного засобу. ќсоба, ¤к≥й передана знах≥дка, набуваЇ прав та обов'¤зк≥в особи, ¤ка знайшла загублену р≥ч.

2. якщо особа, ¤ка маЇ право вимагати поверненн¤ загубленоњ реч≥, або м≥сце њњ перебуванн¤ нев≥дом≥, особа, ¤ка знайшла загублену р≥ч, зобов'¤зана за¤вити про знах≥дку м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

3. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, маЇ право збер≥гати њњ у себе або здати на збер≥ганн¤ м≥л≥ц≥њ, або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, або передати знах≥дку особ≥, ¤ку вони вказали.

–≥ч, що швидко псуЇтьс¤, або р≥ч, витрати на збер≥ганн¤ ¤коњ Ї непропорц≥йно великими пор≥вн¤но з њњ варт≥стю, може бути продана особою, ¤ка њњ знайшла, з одержанн¤м письмових доказ≥в, що п≥дтверджують суму виторгу. —ума грошей, одержана в≥д продажу знайденоњ реч≥, п≥дл¤гаЇ поверненню особ≥, ¤ка маЇ право вимагати њњ поверненн¤.

4. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, в≥дпов≥даЇ за њњ втрату, знищенн¤ або пошкодженн¤ в межах њњ вартост≥ лише в раз≥ свого умислу або грубоњ необережност≥.

—татт¤ 338. Ќабутт¤ права власност≥ на знах≥дку

1. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, набуваЇ право власност≥ на нењ п≥сл¤ спливу шести м≥с¤ц≥в з моменту за¤вленн¤ про знах≥дку м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤кщо:

1) не буде встановлено власника або ≥ншу особу, ¤ка маЇ право вимагати поверненн¤ загубленоњ реч≥;

2) власник або ≥нша особа, ¤ка маЇ право вимагати поверненн¤ загубленоњ реч≥, не за¤вить про своњ право на р≥ч особ≥, ¤ка њњ знайшла, м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

2. якщо особа, ¤ка знайшла загублену р≥ч, подасть органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ письмову за¤ву про в≥дмову в≥д набутт¤ права власност≥ на нењ, ц¤ р≥ч переходить у власн≥сть територ≥альноњ громади.

3. «найден≥ транспортн≥ засоби передаютьс¤ на збер≥ганн¤ м≥л≥ц≥њ, про що робитьс¤ оголошенн¤ в друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

якщо прот¤гом шести м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ опубл≥куванн¤ цього оголошенн¤ власник або ≥нша особа, ¤ка маЇ право вимагати поверненн¤ транспортного засобу, не будуть ви¤влен≥ або вони не за¤вл¤ть про своњ права на транспортний зас≥б, м≥л≥ц≥¤ маЇ право продати його, а суму виторгу внести на спец≥альний рахунок у банку. якщо прот¤гом трьох рок≥в колишн≥й власник транспортного засобу не вимагатиме переданн¤ йому суми виторгу, ц¤ сума переходить у власн≥сть територ≥альноњ громади, на територ≥њ ¤коњ було знайдено транспортний зас≥б.

—татт¤ 339. ѕраво особи, ¤ка знайшла загублену р≥ч, на винагороду та в≥дшкодуванн¤ витрат, пов'¤заних ≥з знах≥дкою

1. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, маЇ право вимагати в≥д особи, ¤к≥й вона повернута, або особи, ¤ка набула право власност≥ на нењ, в≥дшкодуванн¤ необх≥дних витрат, пов'¤заних ≥з знах≥дкою (збер≥ганн¤, розшук власника, продаж реч≥ тощо).

2. ќсоба, ¤ка знайшла загублену р≥ч, маЇ право вимагати в≥д њњ власника (волод≥льц¤) винагороду за знах≥дку в розм≥р≥ до двадц¤ти в≥дсотк≥в вартост≥ реч≥.

3. якщо власник (волод≥лець) публ≥чно об≥ц¤в винагороду за знах≥дку, винагорода виплачуЇтьс¤ на умовах публ≥чноњ об≥ц¤нки.

4. ѕраво на одержанн¤ винагороди не виникаЇ, ¤кщо особа, ¤ка знайшла загублену р≥ч, не за¤вила про знах≥дку або вчинила спробу приховати њњ.

—татт¤ 340. Ѕездогл¤дна домашн¤ тварина

1. ќсоба, ¤ка затримала бездогл¤дну домашню тварину, зобов'¤зана негайно пов≥домити про це власника ≥ повернути њњ. якщо власник бездогл¤дноњ домашньоњ тварини або м≥сце його перебуванн¤ нев≥дом≥, особа, ¤ка затримала тварину, зобов'¤зана прот¤гом трьох дн≥в за¤вити про це м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤кий вживаЇ заход≥в щодо розшуку власника.

2. ќсоба, ¤ка затримала бездогл¤дну домашню тварину, може на час розшуку власника залишити њњ у себе на утриманн≥ та в користуванн≥ або передати ≥нш≥й особ≥, ¤кщо ц¤ особа може забезпечити утриманн¤ та догл¤д за твариною з додержанн¤м ветеринарних правил, або передати њњ м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

3. ќсоба, у ¤коњ залишена бездогл¤дна домашн¤ тварина, в≥дпов≥даЇ за њњ загибель або пошкодженн¤ у межах њњ вартост≥ лише у раз≥ свого умислу або грубоњ необережност≥.

—татт¤ 341. Ќабутт¤ права власност≥ на бездогл¤дну домашню тварину

1. якщо прот¤гом шести м≥с¤ц≥в з моменту за¤вленн¤ про затриманн¤ бездогл¤дноњ робочоњ або великоњ рогатоњ худоби ≥ прот¤гом двох м≥с¤ц≥в - щодо ≥нших домашн≥х тварин не буде ви¤влено њхнього власника або в≥н не за¤вить про своЇ право на них, право власност≥ на ц≥ тварини переходить до особи, у ¤коњ вони були на утриманн≥ та в користуванн≥.

2. ” раз≥ в≥дмови особи, у ¤коњ бездогл¤дна домашн¤ тварина була на утриманн≥ та в користуванн≥, в≥д набутт¤ права власност≥ на нењ ц¤ тварина переходить у власн≥сть територ≥альноњ громади, на територ≥њ ¤коњ њњ було ви¤влено.

—татт¤ 342. ¬≥дшкодуванн¤ витрат на утриманн¤ бездогл¤дноњ домашньоњ тварини та виплата винагороди

1. ” раз≥ поверненн¤ бездогл¤дноњ домашньоњ тварини власников≥ особа, ¤ка затримала тварину, та особа, ¤к≥й вона була передана на утриманн¤ та в користуванн¤, мають право на в≥дшкодуванн¤ витрат, пов'¤заних з утриманн¤м тварини, з вирахуванн¤м вигод, здобутих в≥д користуванн¤ нею.

2. ќсоба, ¤ка затримала бездогл¤дну домашню тварину, маЇ право на винагороду в≥дпов≥дно до статт≥ 339 цього  одексу.

—татт¤ 343. Ќабутт¤ права власност≥ на скарб

1. —карбом Ї закопан≥ у земл≥ чи прихован≥ ≥ншим способом грош≥, валютн≥ ц≥нност≥, ≥нш≥ ц≥нн≥ реч≥, власник ¤ких нев≥домий або за законом втратив на них право власност≥.

2. ќсоба, ¤ка ви¤вила скарб, набуваЇ право власност≥ на нього.

якщо скарб був прихований у майн≥, що належить на прав≥ власност≥ ≥нш≥й особ≥, особа, ¤ка ви¤вила його, та власник майна, у ¤кому скарб був прихований, набувають у р≥вних частках право сп≥льноњ частковоњ власност≥ на нього.

3. ” раз≥ ви¤вленн¤ скарбу особою, ¤ка зд≥йснювала розкопки чи пошук ц≥нностей без згоди на це власника майна, в ¤кому в≥н був прихований, право власност≥ на скарб набуваЇ власник цього майна.

4. ” раз≥ ви¤вленн¤ скарбу, що Ї пам'¤ткою ≥стор≥њ та культури, право власност≥ на нього набуваЇ держава.

ќсоба, ¤ка ви¤вила такий скарб, маЇ право на одержанн¤ в≥д держави винагороди у розм≥р≥ до двадц¤ти в≥дсотк≥в в≥д його вартост≥ на момент ви¤вленн¤, ¤кщо вона негайно пов≥домила м≥л≥ц≥њ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ про скарб ≥ передала його в≥дпов≥дному державному органов≥ або органов≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

якщо пам'¤тка ≥стор≥њ та культури була ви¤влена у майн≥, що належить ≥нш≥й особ≥, ц¤ особа, а також особа, ¤ка ви¤вила скарб, мають право на винагороду у розм≥р≥ до дес¤ти в≥дсотк≥в в≥д вартост≥ скарбу кожна.

5. ѕоложенн¤ ц≥Їњ статт≥ не поширюютьс¤ на ос≥б, ¤к≥ ви¤вили скарб п≥д час розкопок, пошук≥в, що проводилис¤ в≥дпов≥дно до њхн≥х трудових або догов≥рних обов'¤зк≥в.

—татт¤ 344. Ќабувальна давн≥сть

1. ќсоба, ¤ка добросов≥сно заволод≥ла чужим майном ≥ продовжуЇ в≥дкрито, безперервно волод≥ти нерухомим майном прот¤гом дес¤ти рок≥в або рухомим майном - прот¤гом п'¤ти рок≥в, набуваЇ право власност≥ на це майно (набувальна давн≥сть), ¤кщо ≥нше не встановлено цим  одексом.

Ќабутт¤ права власност≥ на земельну д≥л¤нку за набувальною давн≥стю регулюЇтьс¤ законом.

ѕраво власност≥ на нерухоме майно, що п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ, виникаЇ за набувальною давн≥стю з моменту державноњ реЇстрац≥њ.

2. ќсоба, ¤ка за¤вл¤Ї про давн≥сть волод≥нн¤, може приЇднати до часу свого волод≥нн¤ увесь час, прот¤гом ¤кого цим майном волод≥ла особа, чињм спадкоЇмцем (правонаступником) вона Ї.

3. якщо особа заволод≥ла майном на п≥дстав≥ договору з його власником, ¤кий п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку договору не пред'¤вив вимоги про його поверненн¤, вона набуваЇ право власност≥ за набувальною давн≥стю на нерухоме майно через п'¤тнадц¤ть, а на рухоме майно - через п'¤ть рок≥в з часу спливу позовноњ давност≥.

¬трата не з своЇњ вол≥ майна його волод≥льцем не перериваЇ набувальноњ давност≥ у раз≥ поверненн¤ майна прот¤гом одного року або пред'¤вленн¤ прот¤гом цього строку позову про його витребуванн¤.

4. ѕраво власност≥ за набувальною давн≥стю на нерухоме майно, транспортн≥ засоби, ц≥нн≥ папери набуваЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду.

—татт¤ 345. Ќабутт¤ права власност≥ у раз≥ приватизац≥њ державного майна та майна, що Ї в комунальн≥й власност≥

1. ‘≥зична або юридична особа може набути право власност≥ у раз≥ приватизац≥њ державного майна та майна, що Ї в комунальн≥й власност≥.

2. ѕриватизац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому законом.

√лава 25
ѕ–»ѕ»Ќ≈ЌЌя ѕ–ј¬ј ¬Ћј—Ќќ—“≤

—татт¤ 346. ѕ≥дстави припиненн¤ права власност≥

1. ѕраво власност≥ припин¤Їтьс¤ у раз≥:

1) в≥дчуженн¤ власником свого майна;

2) в≥дмови власника в≥д права власност≥;

3) припиненн¤ права власност≥ на майно, ¤ке за законом не може належати ц≥й особ≥;

4) знищенн¤ майна;

5) викупу пам'¤ток ≥стор≥њ та культури;

6) викупу земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку ≥з сусп≥льною необх≥дн≥стю;

7) викупу нерухомого майна у зв'¤зку з викупом з метою сусп≥льноњ необх≥дност≥ земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й воно розм≥щене;

8) зверненн¤ ст¤гненн¤ на майно за зобов'¤занн¤ми власника;

9) рекв≥зиц≥њ;

10) конф≥скац≥њ;

11) припиненн¤ юридичноњ особи чи смерт≥ власника.

2. ѕраво власност≥ може бути припинене в ≥нших випадках, встановлених законом.

—татт¤ 347. ¬≥дмова в≥д права власност≥

1. ќсоба може в≥дмовитис¤ в≥д права власност≥ на майно, за¤вивши про це або вчинивши ≥нш≥ д≥њ, ¤к≥ св≥дчать про њњ в≥дмову в≥д права власност≥.

2. ” раз≥ в≥дмови в≥д права власност≥ на майно, права на ¤ке не п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ, право власност≥ на нього припин¤Їтьс¤ з моменту вчиненн¤ д≥њ, ¤ка св≥дчить про таку в≥дмову.

3. ” раз≥ в≥дмови в≥д права власност≥ на майно, права на ¤ке п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ, право власност≥ на нього припин¤Їтьс¤ з моменту внесенн¤ за за¤вою власника в≥дпов≥дного запису до державного реЇстру.

—татт¤ 348. ѕрипиненн¤ права власност≥ особи на майно, ¤ке не може њй належати

1. якщо з п≥дстав, що не були заборонен≥ законом, особа набула право власност≥ на майно, ¤ке за законом, ¤кий був прийн¤тий п≥зн≥ше, не може њй належати, це майно маЇ бути в≥дчужене власником прот¤гом строку, встановленого законом.

якщо майно не в≥дчужене власником у встановлен≥ законом строки, це майно з урахуванн¤м його характеру ≥ призначенн¤ за р≥шенн¤м суду на п≥дстав≥ за¤ви в≥дпов≥дного органу державноњ влади п≥дл¤гаЇ примусовому продажу. ” раз≥ примусового продажу майна його колишньому власников≥ передаЇтьс¤ сума виторгу з вирахуванн¤м витрат, пов'¤заних з в≥дчуженн¤м майна.

якщо майно не було продане, воно за р≥шенн¤м суду передаЇтьс¤ у власн≥сть держави. ” цьому раз≥ колишньому власников≥ майна виплачуЇтьс¤ сума, визначена за р≥шенн¤м суду.

2. якщо з п≥дстав, що не були заборонен≥ законом, особа набула право власност≥ на майно, на набутт¤ ¤кого за законом, ¤кий був прийн¤тий п≥зн≥ше, потр≥бен особливий дозв≥л, а в його видач≥ ц≥й особ≥ було в≥дмовлено, це майно п≥дл¤гаЇ в≥дчуженню у пор¤дку, встановленому частиною першою ц≥Їњ статт≥.

—татт¤ 349. ѕрипиненн¤ права власност≥ внасл≥док знищенн¤ майна

1. ѕраво власност≥ на майно припин¤Їтьс¤ в раз≥ його знищенн¤.

2. ” раз≥ знищенн¤ майна, права на ¤ке п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ, право власност≥ на це майно припин¤Їтьс¤ з моменту внесенн¤ за за¤вою власника зм≥н до державного реЇстру.

—татт¤ 350. ¬икуп земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю

1. ¬икуп земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю зд≥йснюЇтьс¤ за згодою власника або за р≥шенн¤м суду в пор¤дку, встановленому законом.

2. –≥шенн¤ про викуп земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю приймаЇтьс¤ у межах своЇњ компетенц≥њ органом державноњ влади, органом влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

3. ќрган, ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про викуп земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю, зобов'¤заний письмово пов≥домити власника земельноњ д≥л¤нки про це не п≥зн≥ше н≥ж за р≥к до викупу земельноњ д≥л¤нки.

4. ѕлата за земельну д≥л¤нку, що викуповуЇтьс¤ (викупна ц≥на), строки та ≥нш≥ умови викупу визначаютьс¤ за домовлен≥стю з власником д≥л¤нки, а в раз≥ спору - судом.

5. ƒо викупноњ ц≥ни включаютьс¤ ринкова варт≥сть земельноњ д≥л¤нки ≥ нерухомого майна, що на н≥й розм≥щене, та збитки, завдан≥ власников≥ у зв'¤зку з викупом земельноњ д≥л¤нки (у тому числ≥ упущена вигода), у повному обс¤з≥.

6. «а домовлен≥стю з власником земельноњ д≥л¤нки, ¤ка п≥дл¤гаЇ викупу, орган, ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про викуп земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю, може надати йому ≥ншу земельну д≥л¤нку, варт≥сть ¤коњ враховуЇтьс¤ при визначенн≥ викупноњ ц≥ни.

—татт¤ 351. ѕрипиненн¤ права власност≥ на нерухоме майно у зв'¤зку з викупом земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й воно розм≥щене

1. ѕраво власност≥ на житловий будинок, ≥нш≥ буд≥вл≥, споруди, насадженн¤ у зв'¤зку з викупом земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й вони розм≥щен≥ (статт¤ 350 цього  одексу), може бути припинене за р≥шенн¤м суду шл¤хом њх викупу ≥ з обов'¤зковим попередн≥м в≥дшкодуванн¤м збитк≥в у повному обс¤з≥.

2. ѕозов про викуп житлового будинку, ≥нших буд≥вель, споруд, насаджень у зв'¤зку з викупом земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й вони розм≥щен≥, може бути поданий органами, встановленими частиною другою статт≥ 350 цього  одексу.

¬имога про викуп зазначеного майна п≥дл¤гаЇ задоволенню, ¤кщо позивач доведе, що використанн¤ земельноњ д≥л¤нки, викупленоњ у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю, Ї неможливим без припиненн¤ права власност≥ на це майно.

3. —уд може постановити р≥шенн¤ про знесенн¤ житлового будинку, ≥нших буд≥вель, споруд, насаджень, ¤к≥ розм≥щен≥ на земельн≥й д≥л¤нц≥, що п≥дл¤гаЇ викупу, або про перенесенн¤ њх, за бажанн¤м власника, на ≥ншу земельну д≥л¤нку та њх в≥дбудову, ¤кщо це можливо.

” раз≥ знесенн¤ або перенесенн¤ цих об'Їкт≥в на ≥ншу земельну д≥л¤нку особа маЇ право на попереднЇ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, у тому числ≥ витрат на пол≥пшенн¤ ¤кост≥ земельноњ д≥л¤нки, та упущеноњ вигоди.

4. ќсоба, право власност≥ ¤коњ припинилос¤, маЇ право вимагати наданн¤ њй ≥ншоњ, р≥вноц≥нноњ за ¤к≥стю, земельноњ д≥л¤нки в межах даного населеного пункту.

5. «несенн¤ житлового будинку не допускаЇтьс¤ до забезпеченн¤ особи, ¤ка проживала у ньому ¤к власник, та член≥в њњ с≥м'њ, а також особи, ¤ка проживала в ньому ¤к наймач, та член≥в њњ с≥м'њ помешканн¤м у розм≥р≥ та в пор¤дку, встановлених законом.

6. якщо власник земельноњ д≥л¤нки, що п≥дл¤гаЇ викупу у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю, Ї власником житлового будинку, ≥нших буд≥вель, споруд чи насаджень, що розм≥щен≥ на н≥й, вимога про припиненн¤ права власност≥ на ц≥ об'Їкти розгл¤даЇтьс¤ разом з вимогою про викуп земельноњ д≥л¤нки.

7. якщо власник земельноњ д≥л¤нки, що п≥дл¤гаЇ викупу у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю, не Ї власником житлового будинку, ≥нших буд≥вель, споруд та насаджень, що розм≥щен≥ на н≥й, власник цих об'Їкт≥в залучаЇтьс¤ до участ≥ у справ≥.

8. ƒо набранн¤ законноњ сили р≥шенн¤м суду про викуп земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку з сусп≥льною необх≥дн≥стю власник маЇ право розпор¤дитис¤ житловим будинком, ≥ншими буд≥вл¤ми, спорудами, насадженн¤ми, що розм≥щен≥ на ц≥й земельн≥й д≥л¤нц≥, на власний розсуд.

—татт¤ 352. ¬икуп пам'¤тки ≥стор≥њ та культури

1. якщо в результат≥ д≥й або безд≥¤льност≥ власника пам'¤тки ≥стор≥њ та культури њй загрожуЇ пошкодженн¤ або знищенн¤, державний орган з питань охорони пам'¤ток ≥стор≥њ та культури робить власнику пам'¤тки в≥дпов≥дне попередженн¤.

2. якщо власник пам'¤тки ≥стор≥њ та культури не вживе заход≥в щодо њњ збереженн¤, зокрема у зв'¤зку з неможлив≥стю створенн¤ необх≥дних дл¤ цього умов, суд за позовом державного органу з питань охорони пам'¤ток ≥стор≥њ та культури може постановити р≥шенн¤ про њњ викуп.

3. ” раз≥ нев≥дкладноњ необх≥дност≥ забезпеченн¤ умов дл¤ збереженн¤ пам'¤тки ≥стор≥њ та культури позов про њњ викуп може бути пред'¤влено без попередженн¤.

4. ¬икуплена пам'¤тка ≥стор≥њ та культури переходить у власн≥сть держави.

5. ¬икупна ц≥на пам'¤тки ≥стор≥њ та культури визначаЇтьс¤ за згодою стор≥н, а в раз≥ спору - судом.

—татт¤ 353. –екв≥зиц≥¤

1. ” раз≥ стих≥йного лиха, авар≥њ, еп≥дем≥њ, еп≥зоот≥њ та за ≥нших надзвичайних обставин, з метою сусп≥льноњ необх≥дност≥ майно може бути примусово в≥дчужене у власника на п≥дстав≥ та в пор¤дку, встановлених законом, за умови попереднього ≥ повного в≥дшкодуванн¤ його вартост≥ (рекв≥зиц≥¤).

2. ¬ умовах воЇнного або надзвичайного стану майно може бути примусово в≥дчужене у власника з наступним повним в≥дшкодуванн¤м його вартост≥.

3. –екв≥зоване майно переходить у власн≥сть держави або знищуЇтьс¤.

4. ќц≥нка, за ¤кою попередньому власников≥ була в≥дшкодована варт≥сть рекв≥зованого майна, може бути оскаржена до суду.

5. ” раз≥ рекв≥зиц≥њ майна його попередн≥й власник може вимагати взам≥н наданн¤ йому ≥ншого майна, ¤кщо це можливо.

6. якщо п≥сл¤ припиненн¤ надзвичайноњ обставини рекв≥зоване майно збереглос¤, особа, ¤к≥й воно належало, маЇ право вимагати його поверненн¤, ¤кщо це можливо.

” раз≥ поверненн¤ майна особ≥ у нењ поновлюЇтьс¤ право власност≥ на це майно, одночасно вона зобов'¤зуЇтьс¤ повернути грошову суму або р≥ч, ¤ка була нею одержана у зв'¤зку з рекв≥зиц≥Їю, з вирахуванн¤м розумноњ плати за використанн¤ цього майна.

—татт¤ 354.  онф≥скац≥¤

1. ƒо особи може бути застосовано позбавленн¤ права власност≥ на майно за р≥шенн¤м суду ¤к санкц≥¤ за вчиненн¤ правопорушенн¤ (конф≥скац≥¤) у випадках, встановлених законом.

 онф≥сковане майно переходить у власн≥сть держави безоплатно.

2. ќбс¤г та пор¤док конф≥скац≥њ майна встановлюютьс¤ законом.

√лава 26
ѕ–ј¬ќ —ѕ≤Ћ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤

—татт¤ 355. ѕон¤тт¤ ≥ види права сп≥льноњ власност≥

1. ћайно, що Ї у власност≥ двох або б≥льше ос≥б (сп≥ввласник≥в), належить њм на прав≥ сп≥льноњ власност≥ (сп≥льне майно).

2. ћайно може належати особам на прав≥ сп≥льноњ частковоњ або на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥.

3. ѕраво сп≥льноњ власност≥ виникаЇ з п≥дстав, не заборонених законом.

4. —п≥льна власн≥сть вважаЇтьс¤ частковою, ¤кщо договором або законом не встановлена сп≥льна сум≥сна власн≥сть на майно.

—татт¤ 356. ѕраво сп≥льноњ частковоњ власност≥

1. ¬ласн≥сть двох чи б≥льше ос≥б ≥з визначенн¤м часток кожного з них у прав≥ власност≥ Ї сп≥льною частковою власн≥стю.

2. —уб'Їктами права сп≥льноњ частковоњ власност≥ можуть бути ф≥зичн≥ особи, юридичн≥ особи, держава, територ≥альн≥ громади.

—татт¤ 357. ¬изначенн¤ часток у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥

1. „астки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ вважаютьс¤ р≥вними, ¤кщо ≥нше не встановлено за домовлен≥стю сп≥ввласник≥в або законом.

2. якщо розм≥р часток у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ не встановлений за домовлен≥стю сп≥ввласник≥в або законом, в≥н визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м вкладу кожного з сп≥ввласник≥в у придбанн¤ (виготовленн¤, спорудженн¤) майна.

3. —п≥ввласник маЇ право на в≥дпов≥дне зб≥льшенн¤ своЇњ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥, ¤кщо пол≥пшенн¤ сп≥льного майна, ¤к≥ не можна в≥докремити, зроблен≥ ним своњм коштом за згодою вс≥х сп≥ввласник≥в, з додержанн¤м встановленого пор¤дку використанн¤ сп≥льного майна.

4. —п≥ввласник житлового будинку, ≥ншоњ буд≥вл≥, споруди може зробити у встановленому законом пор¤дку за св≥й рахунок добудову (прибудову) без згоди ≥нших сп≥ввласник≥в, ¤кщо це не порушуЇ њхн≥х прав. “ака добудова (прибудова) Ї власн≥стю сп≥ввласника, ¤кий њњ зробив, ≥ не зм≥нюЇ розм≥ру часток сп≥ввласник≥в у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥.

5. ѕол≥пшенн¤ сп≥льного майна, ¤к≥ можна в≥докремити, Ї власн≥стю того з сп≥ввласник≥в, ¤кий њх зробив, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю сп≥ввласник≥в.

—татт¤ 358. «д≥йсненн¤ права сп≥льноњ частковоњ власност≥

1. ѕраво сп≥льноњ частковоњ власност≥ зд≥йснюЇтьс¤ сп≥ввласниками за њхньою згодою.

2. —п≥ввласники можуть домовитис¤ про пор¤док волод≥нн¤ та користуванн¤ майном, що Ї њхньою сп≥льною частковою власн≥стю.

3.  ожен ≥з сп≥ввласник≥в маЇ право на наданн¤ йому у волод≥нн¤ та користуванн¤ т≥Їњ частини сп≥льного майна в натур≥, ¤ка в≥дпов≥даЇ його частц≥ у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥. ” раз≥ неможливост≥ цього в≥н маЇ право вимагати в≥д ≥нших сп≥ввласник≥в, ¤к≥ волод≥ють ≥ користуютьс¤ сп≥льним майном, в≥дпов≥дноњ матер≥альноњ компенсац≥њ.

4. якщо догов≥р м≥ж сп≥ввласниками про пор¤док волод≥нн¤ та користуванн¤ сп≥льним майном в≥дпов≥дно до њхн≥х часток у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ посв≥дчений нотар≥ально, в≥н Ї обов'¤зковим ≥ дл¤ особи, ¤ка придбаЇ згодом частку в прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ на це майно.

—татт¤ 359. ѕлоди, продукц≥¤ та доходи в≥д використанн¤ майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥

1. ѕлоди, продукц≥¤ та доходи в≥д використанн¤ майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥, надход¤ть до складу сп≥льного майна ≥ розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж сп≥ввласниками в≥дпов≥дно до њхн≥х часток у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю м≥ж ними.

—татт¤ 360. ”триманн¤ майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥

1. —п≥ввласник в≥дпов≥дно до своЇњ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ зобов'¤заний брати участь у витратах на управл≥нн¤, утриманн¤ та збереженн¤ сп≥льного майна, у сплат≥ податк≥в, збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в), а також нести в≥дпов≥дальн≥сть перед трет≥ми особами за зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними ≥з сп≥льним майном.

—татт¤ 361. ѕраво сп≥ввласника розпор¤дитис¤ своЇю часткою у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥

1. —п≥ввласник маЇ право самост≥йно розпор¤дитис¤ своЇю часткою у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥.

—татт¤ 362. ѕереважне право куп≥вл≥ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥

1. ” раз≥ продажу частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ сп≥ввласник маЇ переважне право перед ≥ншими особами на њњ куп≥влю за ц≥ною, оголошеною дл¤ продажу, та на ≥нших р≥вних умовах, кр≥м випадку продажу з публ≥чних торг≥в.

2. ѕродавець частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ зобов'¤заний письмово пов≥домити ≥нших сп≥ввласник≥в про нам≥р продати свою частку, вказавши ц≥ну та ≥нш≥ умови, на ¤ких в≥н њњ продаЇ.

якщо ≥нш≥ сп≥ввласники в≥дмовилис¤ в≥д зд≥йсненн¤ переважного права куп≥вл≥ чи не зд≥йсн¤ть цього права щодо нерухомого майна прот¤гом одного м≥с¤ц¤, а щодо рухомого майна - прот¤гом дес¤ти дн≥в в≥д дн¤ отриманн¤ ними пов≥домленн¤, продавець маЇ право продати свою частку ≥нш≥й особ≥.

3. якщо бажанн¤ придбати частку у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ ви¤вили к≥лька сп≥ввласник≥в, продавець маЇ право вибору покупц¤.

4. ” раз≥ продажу частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ з порушенн¤м переважного права куп≥вл≥ сп≥ввласник може пред'¤вити до суду позов про переведенн¤ на нього прав та обов'¤зк≥в покупц¤. ќдночасно позивач зобов'¤заний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, ¤ку за договором повинен сплатити покупець.

ƒо таких вимог застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к.

5. ѕередача сп≥ввласником свого переважного права куп≥вл≥ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ ≥нш≥й особ≥ не допускаЇтьс¤.

—татт¤ 363. ћомент переходу частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ до набувача за договором

1. „астка у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ переходить до набувача за договором з моменту укладенн¤ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю стор≥н.

2. „астка у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ за договором, ¤кий п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню та (або) державн≥й реЇстрац≥њ, переходить до набувача в≥дпов≥дно до статт≥ 334 цього  одексу.

—татт¤ 364. ¬ид≥л частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥

1. —п≥ввласник маЇ право на вид≥л у натур≥ частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥.

2. якщо вид≥л у натур≥ частки ≥з сп≥льного майна не допускаЇтьс¤ зг≥дно ≥з законом або Ї неможливим (частина друга статт≥ 183 цього  одексу), сп≥ввласник, ¤кий бажаЇ вид≥лу, маЇ право на одержанн¤ в≥д ≥нших сп≥ввласник≥в грошовоњ або ≥ншоњ матер≥альноњ компенсац≥њ вартост≥ його частки.

 омпенсац≥¤ сп≥ввласников≥ може бути надана лише за його згодою.

3. ƒогов≥р про вид≥л у натур≥ частки з нерухомого сп≥льного майна укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.

—татт¤ 365. ѕрипиненн¤ права на частку у сп≥льному майн≥ за вимогою ≥нших сп≥ввласник≥в

1. ѕраво особи на частку у сп≥льному майн≥ може бути припинене за р≥шенн¤м суду на п≥дстав≥ позову ≥нших сп≥ввласник≥в, ¤кщо:

1) частка Ї незначною ≥ не може бути вид≥лена в натур≥;

2) р≥ч Ї непод≥льною;

3) сп≥льне волод≥нн¤ ≥ користуванн¤ майном Ї неможливим;

4) таке припиненн¤ не завдасть ≥стотноњ шкоди ≥нтересам сп≥ввласника та членам його с≥м'њ.

2. —уд постановл¤Ї р≥шенн¤ про припиненн¤ права особи на частку у сп≥льному майн≥ за умови попереднього внесенн¤ позивачем вартост≥ ц≥Їњ частки на депозитний рахунок суду.

—татт¤ 366. «верненн¤ ст¤гненн¤ на частку у майн≥, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥

1.  редитор сп≥ввласника майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥, у раз≥ недостатност≥ у нього ≥ншого майна, на ¤ке може бути звернене ст¤гненн¤, може пред'¤вити позов про вид≥л частки ≥з сп≥льного майна в натур≥ дл¤ зверненн¤ ст¤гненн¤ на нењ.

якщо вид≥л в натур≥ частки ≥з сп≥льного майна маЇ насл≥дком зм≥ну його призначенн¤ або проти цього заперечують ≥нш≥ сп≥ввласники, сп≥р вир≥шуЇтьс¤ судом.

2. ” раз≥ неможливост≥ вид≥лу в натур≥ частки ≥з сп≥льного майна або запереченн¤ ≥нших сп≥ввласник≥в проти такого вид≥лу кредитор маЇ право вимагати продажу боржником своЇњ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ з направленн¤м суми виторгу на погашенн¤ боргу.

” раз≥ в≥дмови боржника в≥д продажу своЇњ частки у прав≥ сп≥льноњ частковоњ власност≥ або в≥дмови ≥нших сп≥ввласник≥в в≥д придбанн¤ частки боржника кредитор маЇ право вимагати продажу ц≥Їњ частки з публ≥чних торг≥в або переведенн¤ на нього прав та обов'¤зк≥в сп≥ввласника-боржника, з проведенн¤м в≥дпов≥дного перерахунку.

—татт¤ 367. ѕод≥л майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥

1. ћайно, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥, може бути под≥лене в натур≥ м≥ж сп≥ввласниками за домовлен≥стю м≥ж ними.

2. ” раз≥ под≥лу сп≥льного майна м≥ж сп≥ввласниками право сп≥льноњ частковоњ власност≥ на нього припин¤Їтьс¤.

3. ƒогов≥р про под≥л нерухомого майна, що Ї у сп≥льн≥й частков≥й власност≥, укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.

—татт¤ 368. ѕраво сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥

1. —п≥льна власн≥сть двох або б≥льше ос≥б без визначенн¤ часток кожного з них у прав≥ власност≥ Ї сп≥льною сум≥сною власн≥стю.

2. —уб'Їктами права сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ можуть бути ф≥зичн≥ особи, юридичн≥ особи, а також держава, територ≥альн≥ громади, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

3. ћайно, набуте подружж¤м за час шлюбу, Ї њхньою сп≥льною сум≥сною власн≥стю, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

4. ћайно, набуте в результат≥ сп≥льноњ прац≥ та за сп≥льн≥ грошов≥ кошти член≥в с≥м'њ, Ї њхньою сп≥льною сум≥сною власн≥стю, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, укладеним у письмов≥й форм≥.

—татт¤ 369. «д≥йсненн¤ права сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥

1. —п≥ввласники майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, волод≥ють ≥ користуютьс¤ ним сп≥льно, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю м≥ж ними.

2. –озпор¤джанн¤ майном, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, зд≥йснюЇтьс¤ за згодою вс≥х сп≥ввласник≥в.

” раз≥ вчиненн¤ одним ≥з сп≥ввласник≥в правочину щодо розпор¤дженн¤ сп≥льним майном вважаЇтьс¤, що в≥н вчинений за згодою вс≥х сп≥ввласник≥в.

«года сп≥ввласник≥в на вчиненн¤ правочину щодо розпор¤дженн¤ сп≥льним майном, ¤кий п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню та (або) державн≥й реЇстрац≥њ, маЇ бути висловлена письмово ≥ нотар≥ально посв≥дчена.

3. —п≥ввласники мають право уповноважити одного з них на вчиненн¤ правочин≥в щодо розпор¤дженн¤ сп≥льним майном.

4. ѕравочин щодо розпор¤дженн¤ сп≥льним майном, вчинений одним ≥з сп≥ввласник≥в, може бути визнаний судом нед≥йсним за позовом ≥ншого сп≥ввласника у раз≥ в≥дсутност≥ у сп≥ввласника, ¤кий вчинив правочин, необх≥дних повноважень.

—татт¤ 370. ¬ид≥л частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥

1. —п≥ввласники мають право на вид≥л у натур≥ частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥.

2. ” раз≥ вид≥лу частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, вважаЇтьс¤, що частки кожного ≥з сп≥ввласник≥в у прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ Ї р≥вними, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю м≥ж ними, законом або р≥шенн¤м суду.

3. ¬ид≥л частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому статтею 364 цього  одексу.

—татт¤ 371. «верненн¤ ст¤гненн¤ на частку майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥

1.  редитор сп≥ввласника майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, у раз≥ недостатност≥ у нього ≥ншого майна, на ¤ке може бути звернене ст¤гненн¤, може пред'¤вити позов про вид≥л частки ≥з сп≥льного майна в натур≥ дл¤ зверненн¤ ст¤гненн¤ на нењ.

2. ¬ид≥л частки ≥з майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, дл¤ зверненн¤ ст¤гненн¤ на нењ зд≥йснюЇтьс¤ у пор¤дку, встановленому статтею 366 цього  одексу.

—татт¤ 372. ѕод≥л майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥

1. ћайно, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, може бути под≥лене м≥ж сп≥ввласниками за домовлен≥стю м≥ж ними.

2. ” раз≥ под≥лу майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, вважаЇтьс¤, що частки сп≥ввласник≥в у прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ Ї р≥вними, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю м≥ж ними або законом.

«а р≥шенн¤м суду частка сп≥ввласника може бути зб≥льшена або зменшена з урахуванн¤м обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.

3. ” раз≥ под≥лу майна м≥ж сп≥ввласниками право сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ на нього припин¤Їтьс¤.

4. ƒогов≥р про под≥л нерухомого майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.

√лава 27
ѕ–ј¬ќ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј «≈ћЋё («≈ћ≈Ћ№Ќ” ƒ≤ЋяЌ ”)

—татт¤ 373. «емл¤ (земельна д≥л¤нка) ¤к об'Їкт права власност≥

1. «емл¤ Ї основним нац≥ональним багатством, що перебуваЇ п≥д особливою охороною держави.

2. ѕраво власност≥ на землю гарантуЇтьс¤  онституц≥Їю ”крањни.

ѕраво власност≥ на землю (земельну д≥л¤нку) набуваЇтьс¤ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закону.

3. ѕраво власност≥ на земельну д≥л¤нку поширюЇтьс¤ на поверхневий (грунтовий) шар у межах ц≥Їњ д≥л¤нки, на водн≥ об'Їкти, л≥си, багатор≥чн≥ насадженн¤, ¤к≥ на н≥й знаход¤тьс¤, а також на прост≥р, що Ї над ≥ п≥д поверхнею д≥л¤нки, висотою та глибиною, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ зведенн¤ житлових, виробничих та ≥нших буд≥вель ≥ споруд.

4. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право використовувати њњ на св≥й розсуд в≥дпов≥дно до њњ ц≥льового призначенн¤.

5. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки може використовувати на св≥й розсуд все, що знаходитьс¤ над ≥ п≥д поверхнею ц≥Їњ д≥л¤нки, ¤кщо ≥нше не встановлено законом та ¤кщо це не порушуЇ прав ≥нших ос≥б.

—татт¤ 374. —уб'Їкти права власност≥ на землю (земельну д≥л¤нку)

1. —уб'Їктами права власност≥ на землю (земельну д≥л¤нку) Ї ф≥зичн≥ особи, юридичн≥ особи, держава, територ≥альн≥ громади.

2. ≤ноземц≥, особи без громад¤нства можуть набувати право власност≥ на землю (земельн≥ д≥л¤нки) в≥дпов≥дно до закону.

3. ≤ноземн≥ юридичн≥ особи, ≥ноземн≥ держави та м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ можуть бути суб'Їктами права власност≥ на землю (земельну д≥л¤нку) у випадках, встановлених законом.

4. ѕрава та обов'¤зки суб'Їкт≥в права власност≥ на землю (земельну д≥л¤нку) встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 375. ѕраво власника на забудову земельноњ д≥л¤нки

1. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право зводити на н≥й буд≥вл≥ та споруди, створювати закрит≥ водойми, зд≥йснювати перебудову, а також дозвол¤ти буд≥вництво на своњй д≥л¤нц≥ ≥ншим особам.

2. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки набуваЇ право власност≥ на зведен≥ ним буд≥вл≥, споруди та ≥нше нерухоме майно.

3. ѕраво власника на забудову зд≥йснюЇтьс¤ ним за умови додержанн¤ арх≥тектурних, буд≥вельних, сан≥тарних, еколог≥чних та ≥нших норм ≥ правил, а також за умови використанн¤ земельноњ д≥л¤нки за њњ ц≥льовим призначенн¤м.

4. ѕравов≥ насл≥дки самочинноњ забудови, зд≥йсненоњ власником на його земельн≥й д≥л¤нц≥, встановлюютьс¤ статтею 376 цього  одексу.

—татт¤ 376. —амочинне буд≥вництво

1. ∆итловий будинок, буд≥вл¤, споруда, ≥нше нерухоме майно вважаютьс¤ самочинним буд≥вництвом, ¤кщо вони збудован≥ або будуютьс¤ на земельн≥й д≥л¤нц≥, що не була в≥дведена дл¤ ц≥Їњ мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з ≥стотними порушенн¤ми буд≥вельних норм ≥ правил.

2. ќсоба, ¤ка зд≥йснила або зд≥йснюЇ самочинне буд≥вництво нерухомого майна, не набуваЇ права власност≥ на нього.

3. ѕраво власност≥ на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за р≥шенн¤м суду визнане за особою, ¤ка зд≥йснила самочинне буд≥вництво на земельн≥й д≥л¤нц≥, що не була њй в≥дведена дл¤ ц≥Їњ мети, за умови наданн¤ земельноњ д≥л¤нки у встановленому пор¤дку особ≥ п≥д уже збудоване нерухоме майно.

4. якщо власник (користувач) земельноњ д≥л¤нки заперечуЇ проти визнанн¤ права власност≥ на нерухоме майно за особою, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) самочинне буд≥вництво на його земельн≥й д≥л¤нц≥, або ¤кщо це порушуЇ права ≥нших ос≥б, майно п≥дл¤гаЇ знесенню особою, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) самочинне буд≥вництво, або за њњ рахунок.

5. Ќа вимогу власника (користувача) земельноњ д≥л¤нки суд може визнати за ним право власност≥ на нерухоме майно, ¤ке самочинно збудоване на н≥й, ¤кщо це не порушуЇ права ≥нших ос≥б.

6. ќсоба, ¤ка зд≥йснила самочинне буд≥вництво, маЇ право на в≥дшкодуванн¤ витрат на буд≥вництво, ¤кщо право власност≥ на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й воно розм≥щене.

7. ” раз≥ ≥стотного в≥дхиленн¤ в≥д проекту, що суперечить сусп≥льним ≥нтересам або порушуЇ права ≥нших ос≥б, ≥стотного порушенн¤ буд≥вельних норм ≥ правил суд за позовом в≥дпов≥дного органу державноњ влади або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤ може постановити р≥шенн¤, ¤ким зобов'¤зати особу, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) буд≥вництво, провести в≥дпов≥дну перебудову.

якщо проведенн¤ такоњ перебудови Ї неможливим або особа, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) буд≥вництво, в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д њњ проведенн¤, таке нерухоме майно за р≥шенн¤м суду п≥дл¤гаЇ знесенню за рахунок особи, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) буд≥вництво. ќсоба, ¤ка зд≥йснила (зд≥йснюЇ) самочинне буд≥вництво, зобов'¤зана в≥дшкодувати витрати, пов'¤зан≥ з приведенн¤м земельноњ д≥л¤нки до попереднього стану.

—татт¤ 377. ѕраво на земельну д≥л¤нку при придбанн≥ житлового будинку, буд≥вл≥ або споруди, що розм≥щен≥ на н≥й

1. ƒо особи, ¤ка придбала житловий будинок, буд≥влю або споруду, переходить право власност≥ на земельну д≥л¤нку, на ¤к≥й вони розм≥щен≥, без зм≥ни њњ ц≥льового призначенн¤, у розм≥рах, встановлених договором.

якщо договором про в≥дчуженн¤ житлового будинку, буд≥вл≥ або споруди розм≥р земельноњ д≥л¤нки не визначений, до набувача переходить право власност≥ на ту частину земельноњ д≥л¤нки, ¤ка зайн¤та житловим будинком, буд≥влею або спорудою, та на частину земельноњ д≥л¤нки, ¤ка Ї необх≥дною дл¤ њх обслуговуванн¤.

2. якщо житловий будинок, буд≥вл¤ або споруда розм≥щен≥ на земельн≥й д≥л¤нц≥, надан≥й у користуванн¤, то у раз≥ њх в≥дчуженн¤ до набувача переходить право користуванн¤ т≥Їю частиною земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й вони розм≥щен≥, та частиною д≥л¤нки, ¤ка необх≥дна дл¤ њх обслуговуванн¤.

—татт¤ 378. ѕрипиненн¤ права власност≥ на земельну д≥л¤нку

1. ѕраво власност≥ особи на земельну д≥л¤нку може бути припинене за р≥шенн¤м суду у випадках, встановлених законом.

√лава 28
ѕ–ј¬ќ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј ∆»“Ћќ

—татт¤ 379. ѕон¤тт¤ житла

1. ∆итлом ф≥зичноњ особи Ї житловий будинок, квартира, ≥нше прим≥щенн¤, призначен≥ та придатн≥ дл¤ пост≥йного проживанн¤ в них.

—татт¤ 380. ∆итловий будинок ¤к об'Їкт права власност≥

1. ∆итловим будинком Ї буд≥вл¤ кап≥тального типу, споруджена з дотриманн¤м вимог, встановлених законом, ≥ншими нормативно-правовими актами, ≥ призначена дл¤ пост≥йного у н≥й проживанн¤.

—татт¤ 381. —адиба ¤к об'Їкт права власност≥

1. —адибою Ї земельна д≥л¤нка разом з розташованими на н≥й житловим будинком, господарсько-побутовими буд≥вл¤ми, наземними ≥ п≥дземними комун≥кац≥¤ми, багатор≥чними насадженн¤ми.

2. ” раз≥ в≥дчуженн¤ житлового будинку вважаЇтьс¤, що в≥дчужуЇтьс¤ вс¤ садиба, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 382.  вартира ¤к об'Їкт права власност≥

1.  вартирою Ї ≥зольоване помешканн¤ в житловому будинку, призначене та придатне дл¤ пост≥йного у ньому проживанн¤.

2. ¬ласникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥ прим≥щенн¤ загального користуванн¤, опорн≥ конструкц≥њ будинку, механ≥чне, електричне, сантехн≥чне та ≥нше обладнанн¤ за межами або всередин≥ квартири, ¤ке обслуговуЇ б≥льше одн≥Їњ квартири, а також споруди, буд≥вл≥, ¤к≥ призначен≥ дл¤ забезпеченн¤ потреб ус≥х власник≥в квартир, а також власник≥в нежитлових прим≥щень, ¤к≥ розташован≥ у житловому будинку.

—татт¤ 383. ѕрава власника житлового будинку, квартири

1. ¬ласник житлового будинку, квартири маЇ право використовувати помешканн¤ дл¤ власного проживанн¤, проживанн¤ член≥в своЇњ с≥м'њ, ≥нших ос≥б ≥ не маЇ права використовувати його дл¤ промислового виробництва.

2. ¬ласник квартири може на св≥й розсуд зд≥йснювати ремонт ≥ зм≥ни у квартир≥, надан≥й йому дл¤ використанн¤ ¤к Їдиного ц≥лого, - за умови, що ц≥ зм≥ни не призведуть до порушень прав власник≥в ≥нших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать сан≥тарно-техн≥чних вимог ≥ правил експлуатац≥њ будинку.

—татт¤ 384. ѕрава житлово-буд≥вельного (житлового) кооперативу та њх член≥в на квартиру в будинку кооперативу

1. Ѕудинок, споруджений або придбаний житлово-буд≥вельним (житловим) кооперативом, Ї його власн≥стю.

2. „лен житлово-буд≥вельного (житлового) кооперативу маЇ право волод≥нн¤ ≥ користуванн¤, а за згодою кооперативу - ≥ розпор¤джанн¤ квартирою, ¤ку в≥н займаЇ в будинку кооперативу, ¤кщо в≥н не викупив њњ.

3. ” раз≥ викупу квартири член житлово-буд≥вельного (житлового) кооперативу стаЇ њњ власником.

—татт¤ 385. ќб'Їднанн¤ власник≥в житлових будинк≥в, квартир

1. ¬ласники квартир дл¤ забезпеченн¤ експлуатац≥њ багатоквартирного житлового будинку, користуванн¤ квартирами та сп≥льним майном житлового будинку можуть створювати об'Їднанн¤ власник≥в квартир (житла).

“аке об'Їднанн¤ може бути створено також власниками житлових будинк≥в.

2. ќб'Їднанн¤ власник≥в квартир, житлових будинк≥в Ї юридичною особою, ¤ка створюЇтьс¤ та д≥Ї в≥дпов≥дно до статуту та закону.

√лава 29
«ј’»—“ ѕ–ј¬ј ¬Ћј—Ќќ—“≤

—татт¤ 386. «асади захисту права власност≥

1. ƒержава забезпечуЇ р≥вний захист прав ус≥х суб'Їкт≥в права власност≥.

2. ¬ласник, ¤кий маЇ п≥дстави передбачати можлив≥сть порушенн¤ свого права власност≥ ≥ншою особою, може звернутис¤ до суду з вимогою про заборону вчиненн¤ нею д≥й, ¤к≥ можуть порушити його право, або з вимогою про вчиненн¤ певних д≥й дл¤ запоб≥ганн¤ такому порушенню.

3. ¬ласник, права ¤кого порушен≥, маЇ право на в≥дшкодуванн¤ завданоњ йому майновоњ та моральноњ шкоди.

—татт¤ 387. ѕраво власника на витребуванн¤ майна ≥з чужого незаконного волод≥нн¤

1. ¬ласник маЇ право витребувати своЇ майно в≥д особи, ¤ка незаконно, без в≥дпов≥дноњ правовоњ п≥дстави заволод≥ла ним.

—татт¤ 388. ѕраво власника на витребуванн¤ майна в≥д добросов≥сного набувача

1. якщо майно за в≥дплатним договором придбане в особи, ¤ка не мала права його в≥дчужувати, про що набувач не знав ≥ не м≥г знати (добросов≥сний набувач), власник маЇ право витребувати це майно в≥д набувача лише у раз≥, ¤кщо майно:

1) було загублене власником або особою, ¤к≥й в≥н передав майно у волод≥нн¤;

2) було викрадене у власника або особи, ¤к≥й в≥н передав майно у волод≥нн¤;

3) вибуло з волод≥нн¤ власника або особи, ¤к≥й в≥н передав майно у волод≥нн¤, не з њхньоњ вол≥ ≥ншим шл¤хом.

2. ћайно не може бути витребувано в≥д добросов≥сного набувача, ¤кщо воно було продане у пор¤дку, встановленому дл¤ виконанн¤ судових р≥шень.

3. якщо майно було набуте безв≥дплатно в особи, ¤ка не мала права його в≥дчужувати, власник маЇ право витребувати його в≥д добросов≥сного набувача у вс≥х випадках.

—татт¤ 389. ¬итребуванн¤ грошей та ц≥нних папер≥в

1. √рош≥, а також ц≥нн≥ папери на пред'¤вника не можуть бути витребуван≥ в≥д добросов≥сного набувача.

—татт¤ 390. –озрахунки при витребуванн≥ майна ≥з чужого незаконного волод≥нн¤

1. ¬ласник майна маЇ право вимагати в≥д особи, ¤ка знала або могла знати, що вона волод≥Ї майном незаконно (недобросов≥сного набувача), переданн¤ ус≥х доход≥в в≥д майна, ¤к≥ вона одержала або могла одержати за весь час волод≥нн¤ ним.

2. ¬ласник майна маЇ право вимагати в≥д добросов≥сного набувача переданн¤ ус≥х доход≥в в≥д майна, ¤к≥ в≥н одержав або м≥г одержати з моменту, коли д≥знавс¤ чи м≥г д≥знатис¤ про незаконн≥сть волод≥нн¤ ним, або з моменту, коли йому було вручено пов≥стку до суду у справ≥ за позовом власника про витребуванн¤ майна.

3. ƒобросов≥сний або недобросов≥сний набувач (волод≥лець) маЇ право вимагати в≥д власника майна в≥дшкодуванн¤ необх≥дних витрат на утриманн¤, збереженн¤ майна, зд≥йснених ним з часу, з ¤кого власников≥ належить право на поверненн¤ майна або переданн¤ доход≥в.

4. ƒобросов≥сний набувач (волод≥лець) маЇ право залишити соб≥ зд≥йснен≥ ним пол≥пшенн¤ майна, ¤кщо вони можуть бути в≥докремлен≥ в≥д майна без завданн¤ йому шкоди. якщо пол≥пшенн¤ не можуть бути в≥докремлен≥ в≥д майна, добросов≥сний набувач (волод≥лець) маЇ право на в≥дшкодуванн¤ зд≥йснених витрат у сум≥, на ¤ку зб≥льшилас¤ його варт≥сть.

—татт¤ 391. «ахист права власност≥ в≥д порушень, не пов'¤заних ≥з позбавленн¤м волод≥нн¤

1. ¬ласник майна маЇ право вимагати усуненн¤ перешкод у зд≥йсненн≥ ним права користуванн¤ та розпор¤джанн¤ своњм майном.

—татт¤ 392. ¬изнанн¤ права власност≥

1. ¬ласник майна може пред'¤вити позов про визнанн¤ його права власност≥, ¤кщо це право оспорюЇтьс¤ або не визнаЇтьс¤ ≥ншою особою, а також у раз≥ втрати ним документа, ¤кий засв≥дчуЇ його право власност≥.

—татт¤ 393. ¬изнанн¤ незаконним правового акта, що порушуЇ право власност≥

1. ѕравовий акт органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤кий не в≥дпов≥даЇ законов≥ ≥ порушуЇ права власника, за позовом власника майна визнаЇтьс¤ судом незаконним та скасовуЇтьс¤.

2. ¬ласник майна, права ¤кого порушен≥ внасл≥док виданн¤ правового акта органом державноњ влади, органом влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим або органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤, маЇ право вимагати в≥дновленн¤ того становища, ¤ке ≥снувало до виданн¤ цього акта. ” раз≥ неможливост≥ в≥дновленн¤ попереднього становища власник маЇ право на в≥дшкодуванн¤ майновоњ та моральноњ шкоди.

—татт¤ 394. ¬≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ власников≥ земельноњ д≥л¤нки, житлового будинку, ≥нших буд≥вель у зв'¤зку ≥з зниженн¤м њх ц≥нност≥

1. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки, житлового будинку, ≥нших буд≥вель маЇ право на компенсац≥ю у зв'¤зку ≥з зниженн¤м ц≥нност≥ цих об'Їкт≥в у результат≥ д≥¤льност≥, що призвела до зниженн¤ р≥вн¤ еколог≥чноњ, шумовоњ захищеност≥ територ≥њ, пог≥ршенн¤ природних властивостей земл≥.

–ќ«ƒ≤Ћ II
–≈„ќ¬≤ ѕ–ј¬ј Ќј „”∆≈ ћј…Ќќ

√лава 30
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя ѕ–ќ –≈„ќ¬≤ ѕ–ј¬ј Ќј „”∆≈ ћј…Ќќ

—татт¤ 395. ¬иди речових прав на чуже майно

1. –ечовими правами на чуже майно Ї:

1) право волод≥нн¤;

2) право користуванн¤ (серв≥тут);

3) право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб (емф≥тевзис);

4) право забудови земельноњ д≥л¤нки (суперф≥ц≥й).

2. «аконом можуть бути встановлен≥ ≥нш≥ речов≥ права на чуже майно.

—татт¤ 396. «ахист речових прав на чуже майно

1. ќсоба, ¤ка маЇ речове право на чуже майно, маЇ право на захист цього права, у тому числ≥ ≥ в≥д власника майна, в≥дпов≥дно до положень глави 29 цього  одексу.

√лава 31
ѕ–ј¬ќ ¬ќЋќƒ≤ЌЌя „”∆»ћ ћј…Ќќћ

—татт¤ 397. —уб'Їкти права волод≥нн¤ чужим майном

1. ¬олод≥льцем чужого майна Ї особа, ¤ка фактично тримаЇ його у себе.

2. ѕраво волод≥нн¤ чужим майном може належати одночасно двом або б≥льше особам.

3. ‘актичне волод≥нн¤ майном вважаЇтьс¤ правом≥рним, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з закону або не встановлено р≥шенн¤м суду.

—татт¤ 398. ¬иникненн¤ права волод≥нн¤

1. ѕраво волод≥нн¤ виникаЇ на п≥дстав≥ договору з власником або особою, ¤к≥й майно було передане власником, а також на ≥нших п≥дставах, встановлених законом.

—татт¤ 399. ѕрипиненн¤ права волод≥нн¤

1. ѕраво волод≥нн¤ припин¤Їтьс¤ у раз≥:

1) в≥дмови волод≥льц¤ в≥д волод≥нн¤ майном;

2) витребуванн¤ майна в≥д волод≥льц¤ власником майна або ≥ншою особою;

3) знищенн¤ майна.

2. ѕраво волод≥нн¤ припин¤Їтьс¤ також в ≥нших випадках, встановлених законом.

—татт¤ 400. ќбов'¤зок недобросов≥сного волод≥льц¤ негайно повернути майно особ≥, ¤ка маЇ на нього право власност≥ чи ≥нше право або ¤ка Ї добросов≥сним волод≥льцем

1. Ќедобросов≥сний волод≥лець зобов'¤заний негайно повернути майно особ≥, ¤ка маЇ на нього право власност≥ або ≥нше право в≥дпов≥дно до договору або закону, або ¤ка Ї добросов≥сним волод≥льцем цього майна. ” раз≥ невиконанн¤ недобросов≥сним волод≥льцем цього обов'¤зку за≥нтересована особа маЇ право пред'¤вити позов про витребуванн¤ цього майна.

√лава 32
ѕ–ј¬ќ  ќ–»—“”¬јЌЌя „”∆»ћ ћј…Ќќћ

—татт¤ 401. ѕон¤тт¤ користуванн¤ чужим майном

1. ѕраво користуванн¤ чужим майном (серв≥тут) може бути встановлене щодо земельноњ д≥л¤нки, ≥нших природних ресурс≥в (земельний серв≥тут) або ≥ншого нерухомого майна дл¤ задоволенн¤ потреб ≥нших ос≥б, ¤к≥ не можуть бути задоволен≥ ≥ншим способом.

2. —ерв≥тут може належати власников≥ (волод≥льцев≥) сус≥дньоњ земельноњ д≥л¤нки, а також ≥нш≥й, конкретно визначен≥й особ≥ (особистий серв≥тут).

—татт¤ 402. ¬становленн¤ серв≥туту

1. —ерв≥тут може бути встановлений договором, законом, запов≥том або р≥шенн¤м суду.

2. «емельний серв≥тут може бути встановлений договором м≥ж особою, ¤ка вимагаЇ його встановленн¤, та власником (волод≥льцем) земельноњ д≥л¤нки.

ƒогов≥р про встановленн¤ земельного серв≥туту п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ в пор¤дку, встановленому дл¤ державноњ реЇстрац≥њ прав на нерухоме майно.

3. ” раз≥ недос¤гненн¤ домовленост≥ про встановленн¤ серв≥туту та про його умови сп≥р вир≥шуЇтьс¤ судом за позовом особи, ¤ка вимагаЇ встановленн¤ серв≥туту.

—татт¤ 403. «м≥ст серв≥туту

1. —ерв≥тут визначаЇ обс¤г прав щодо користуванн¤ особою чужим майном.

2. —ерв≥тут може бути встановлений на певний строк або без визначенн¤ строку.

3. ќсоба, ¤ка користуЇтьс¤ серв≥тутом, зобов'¤зана вносити плату за користуванн¤ майном, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, законом, запов≥том або р≥шенн¤м суду.

4. —ерв≥тут не п≥дл¤гаЇ в≥дчуженню.

5. —ерв≥тут не позбавл¤Ї власника майна, щодо ¤кого в≥н встановлений, права волод≥нн¤, користуванн¤ та розпор¤джанн¤ цим майном.

6. —ерв≥тут збер≥гаЇ чинн≥сть у раз≥ переходу до ≥нших ос≥б права власност≥ на майно, щодо ¤кого в≥н встановлений.

7. «битки, завдан≥ власников≥ (волод≥льцев≥) земельноњ д≥л¤нки або ≥ншого нерухомого майна, особою, ¤ка користуЇтьс¤ серв≥тутом, п≥дл¤гають в≥дшкодуванню на загальних п≥дставах.

—татт¤ 404. ѕраво користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою або ≥ншим нерухомим майном

1. ѕраво користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою або ≥ншим нерухомим майном пол¤гаЇ у можливост≥ проходу, проњзду через чужу земельну д≥л¤нку, прокладанн¤ та експлуатац≥њ л≥н≥й електропередач≥, зв'¤зку ≥ трубопровод≥в, забезпеченн¤ водопостачанн¤, мел≥орац≥њ тощо.

2. ќсоба маЇ право вимагати в≥д власника (волод≥льц¤) сус≥дньоњ земельноњ д≥л¤нки, а в раз≥ необх≥дност≥ - в≥д власника (волод≥льц¤) ≥ншоњ земельноњ д≥л¤нки наданн¤ земельного серв≥туту.

3. ѕраво користуванн¤ чужим майном може бути встановлено щодо ≥ншого нерухомого майна (буд≥вл≥, споруди тощо).

—татт¤ 405. ѕраво член≥в с≥м'њ власника житла на користуванн¤ цим житлом

1. „лени с≥м'њ власника житла, ¤к≥ проживають разом з ним, мають право на користуванн¤ цим житлом в≥дпов≥дно до закону.

∆итлове прим≥щенн¤, ¤ке вони мають право займати, визначаЇтьс¤ його власником.

2. „лен с≥м'њ власника житла втрачаЇ право на користуванн¤ цим житлом у раз≥ в≥дсутност≥ члена с≥м'њ без поважних причин понад один р≥к, ¤кщо ≥нше не встановлено домовлен≥стю м≥ж ним ≥ власником житла або законом.

—татт¤ 406. ѕрипиненн¤ серв≥туту

1. —ерв≥тут припин¤Їтьс¤ у раз≥:

1) поЇднанн¤ в одн≥й особ≥ особи, в ≥нтересах ¤коњ встановлений серв≥тут, ≥ власника майна, обт¤женого серв≥тутом;

2) в≥дмови в≥д нього особи, в ≥нтересах ¤коњ встановлений серв≥тут;

3) спливу строку, на ¤кий було встановлено серв≥тут;

4) припиненн¤ обставини, ¤ка була п≥дставою дл¤ встановленн¤ серв≥туту;

5) невикористанн¤ серв≥туту прот¤гом трьох рок≥в п≥др¤д;

6) смерт≥ особи, на користь ¤коњ було встановлено особистий серв≥тут.

2. —ерв≥тут може бути припинений за р≥шенн¤м суду на вимогу власника майна за на¤вност≥ обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.

3. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право вимагати припиненн¤ серв≥туту, ¤кщо в≥н перешкоджаЇ використанню ц≥Їњ земельноњ д≥л¤нки за њњ ц≥льовим призначенн¤м.

4. —ерв≥тут може бути припинений в ≥нших випадках, встановлених законом.

√лава 33
ѕ–ј¬ќ  ќ–»—“”¬јЌЌя „”∆ќё «≈ћ≈Ћ№Ќќё ƒ≤ЋяЌ ќё ƒЋя —≤Ћ№—№ ќ√ќ—ѕќƒј–—№ »’ ѕќ“–≈Ѕ

—татт¤ 407. ѕ≥дстави виникненн¤ права користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб

1. ѕраво користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою встановлюЇтьс¤ договором м≥ж власником земельноњ д≥л¤нки ≥ особою, ¤ка ви¤вила бажанн¤ користуватис¤ ц≥Їю земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб (дал≥ - землекористувач).

2. ѕраво користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб (емф≥тевзис) може в≥дчужуватис¤ ≥ передаватис¤ у пор¤дку спадкуванн¤.

—татт¤ 408. —трок договору про наданн¤ права користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб

1. —трок договору про наданн¤ права користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб встановлюЇтьс¤ договором.

2. якщо догов≥р про наданн¤ права користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна ≥з стор≥н може в≥дмовитис¤ в≥д договору, попередньо попередивши про це другу сторону не менш ¤к за один р≥к.

—татт¤ 409. ѕрава та обов'¤зки власника земельноњ д≥л¤нки, наданоњ у користуванн¤ дл¤ с≥льськогосподарських потреб

1. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право вимагати в≥д землекористувача використанн¤ њњ за призначенн¤м, встановленим у договор≥.

2. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право на одержанн¤ плати за користуванн¤ нею. –озм≥р плати, њњ форма, умови, пор¤док та строки њњ виплати встановлюютьс¤ договором.

3. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки зобов'¤заний не перешкоджати землекористувачев≥ у зд≥йсненн≥ його прав.

—татт¤ 410. ѕрава та обов'¤зки землекористувача

1. «емлекористувач маЇ право користуватис¤ земельною д≥л¤нкою в повному обс¤з≥, в≥дпов≥дно до договору.

2. «емлекористувач зобов'¤заний вносити плату за користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, а також ≥нш≥ платеж≥, встановлен≥ законом.

3. «емлекористувач зобов'¤заний ефективно використовувати земельну д≥л¤нку в≥дпов≥дно до њњ ц≥льового призначенн¤, п≥двищувати њњ родюч≥сть, застосовувати природоохоронн≥ технолог≥њ виробництва, утримуватис¤ в≥д д≥й, ¤к≥ можуть призвести до пог≥ршенн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ.

—татт¤ 411. ѕраво землекористувача на в≥дчуженн¤ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою

1. «емлекористувач маЇ право на в≥дчуженн¤ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

2. ” раз≥ продажу права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою власник ц≥Їњ земельноњ д≥л¤нки маЇ переважне перед ≥ншими особами право на його придбанн¤, за ц≥ною, що оголошена дл¤ продажу, та на ≥нших р≥вних умовах.

3. «емлекористувач зобов'¤заний письмово пов≥домити власника земельноњ д≥л¤нки про продаж права користуванн¤ нею. якщо прот¤гом одного м≥с¤ц¤ власник не над≥шле письмовоњ згоди на куп≥влю, право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою може бути продане ≥нш≥й особ≥.

4. ” раз≥ порушенн¤ права переважноњ куп≥вл≥ настають насл≥дки, передбачен≥ статтею 362 цього  одексу.

5. ” раз≥ продажу землекористувачем права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб ≥нш≥й особ≥ власник земельноњ д≥л¤нки маЇ право на одержанн¤ в≥дсотк≥в в≥д ц≥ни продажу (вартост≥ права), встановлених договором.

—татт¤ 412. ѕрипиненн¤ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб

1. ѕраво користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб припин¤Їтьс¤ у раз≥:

1) поЇднанн¤ в одн≥й особ≥ власника земельноњ д≥л¤нки та землекористувача;

2) спливу строку, на ¤кий було надано право користуванн¤;

3) викупу земельноњ д≥л¤нки у зв'¤зку ≥з сусп≥льною необх≥дн≥стю.

2. ѕраво користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ с≥льськогосподарських потреб може бути припинене за р≥шенн¤м суду в ≥нших випадках, встановлених законом.

√лава 34
ѕ–ј¬ќ  ќ–»—“”¬јЌЌя „”∆ќё «≈ћ≈Ћ№Ќќё ƒ≤ЋяЌ ќё ƒЋя «јЅ”ƒќ¬»

—татт¤ 413. ѕ≥дстави виникненн¤ права користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ забудови

1. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право надати њњ в користуванн¤ ≥нш≥й особ≥ дл¤ буд≥вництва промислових, побутових, соц≥ально-культурних, житлових та ≥нших споруд ≥ буд≥вель (суперф≥ц≥й). “аке право виникаЇ на п≥дстав≥ договору або запов≥ту.

2. ѕраво користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, наданою дл¤ забудови, може бути в≥дчужене землекористувачем або передаватис¤ у пор¤дку спадкуванн¤.

3. ѕраво користуванн¤ чужою земельною д≥л¤нкою дл¤ забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.

—татт¤ 414. ѕрава та обов'¤зки власника земельноњ д≥л¤нки, наданоњ дл¤ забудови

1. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки, наданоњ дл¤ забудови, маЇ право на одержанн¤ плати за користуванн¤ нею.

якщо на земельн≥й д≥л¤нц≥ збудован≥ промислов≥ об'Їкти, договором може бути передбачено право власника земельноњ д≥л¤нки на одержанн¤ частки в≥д доходу землекористувача.

2. ¬ласник земельноњ д≥л¤нки маЇ право волод≥ти, користуватис¤ нею в обс¤з≥, встановленому договором ≥з землекористувачем.

ѕерех≥д права власност≥ на земельну д≥л¤нку до ≥ншоњ особи не впливаЇ на обс¤г права власника буд≥вл≥ (споруди) щодо користуванн¤ земельною д≥л¤нкою.

—татт¤ 415. ѕрава та обов'¤зки землекористувача

1. «емлекористувач маЇ право користуватис¤ земельною д≥л¤нкою в обс¤з≥, встановленому договором.

2. «емлекористувач маЇ право власност≥ на буд≥вл≥ (споруди), споруджен≥ на земельн≥й д≥л¤нц≥, передан≥й йому дл¤ забудови.

3. ќсоба, до ¤коњ перейшло право власност≥ на буд≥вл≥ (споруди), набуваЇ право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою на тих же умовах ≥ в тому ж обс¤з≥, що й попередн≥й власник буд≥вл≥ (споруди).

4. «емлекористувач зобов'¤заний вносити плату за користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, наданою йому дл¤ забудови, а також ≥нш≥ платеж≥, встановлен≥ законом.

5. «емлекористувач зобов'¤заний використовувати земельну д≥л¤нку в≥дпов≥дно до њњ ц≥льового призначенн¤.

—татт¤ 416. ѕрипиненн¤ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ забудови

1. ѕраво користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ забудови припин¤Їтьс¤ у раз≥:

1) поЇднанн¤ в одн≥й особ≥ власника земельноњ д≥л¤нки та землекористувача;

2) спливу строку права користуванн¤;

3) в≥дмови землекористувача в≥д права користуванн¤;

4) невикористанн¤ земельноњ д≥л¤нки дл¤ забудови прот¤гом трьох рок≥в п≥др¤д.

2. ѕраво користуванн¤ земельною д≥л¤нкою дл¤ забудови може бути припинене за р≥шенн¤м суду в ≥нших випадках, встановлених законом.

—татт¤ 417. ѕравов≥ насл≥дки припиненн¤ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою

1. ” раз≥ припиненн¤ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, на ¤к≥й була споруджена буд≥вл¤ (споруда), власник земельноњ д≥л¤нки та власник ц≥Їњ буд≥вл≥ (споруди) визначають правов≥ насл≥дки такого припиненн¤.

” раз≥ недос¤гненн¤ домовленост≥ м≥ж ними власник земельноњ д≥л¤нки маЇ право вимагати в≥д власника буд≥вл≥ (споруди) њњ знесенн¤ та приведенн¤ земельноњ д≥л¤нки до стану, в ¤кому вона була до наданн¤ њњ у користуванн¤.

2. якщо знесенн¤ буд≥вл≥ (споруди), що розм≥щена на земельн≥й д≥л¤нц≥, заборонено законом (житлов≥ будинки, пам'¤тки ≥стор≥њ та культури тощо) або Ї недоц≥льним у зв'¤зку з ¤вним перевищенн¤м вартост≥ буд≥вл≥ (споруди) пор≥вн¤но з варт≥стю земельноњ д≥л¤нки, суд може з урахуванн¤м п≥дстав припиненн¤ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою постановити р≥шенн¤ про викуп власником буд≥вл≥ (споруди) земельноњ д≥л¤нки, на ¤к≥й вона розм≥щена, або про викуп власником земельноњ д≥л¤нки буд≥вл≥ (споруди), або визначити умови користуванн¤ земельною д≥л¤нкою власником буд≥вл≥ (споруди) на новий строк.

 ниги: I II III IV V VI

 Ќ»√ј „≈“¬≈–“ј
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤

√лава 35
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя ѕ–ќ ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤

—татт¤ 418. ѕон¤тт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥

1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ - це право особи на результат ≥нтелектуальноњ, творчоњ д≥¤льност≥ або на ≥нший об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥, визначений цим  одексом та ≥ншим законом.

2. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ становл¤ть особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ та (або) майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, зм≥ст ¤ких щодо певних об'Їкт≥в права ≥нтелектуальноњ власност≥ визначаЇтьс¤ цим  одексом та ≥ншим законом.

3. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї непорушним. Ќ≥хто не може бути позбавлений права ≥нтелектуальноњ власност≥ чи обмежений у його зд≥йсненн≥, кр≥м випадк≥в, передбачених законом.

—татт¤ 419. —п≥вв≥дношенн¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ та права власност≥

1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ та право власност≥ на р≥ч не залежать одне в≥д одного.

2. ѕерех≥д права на об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥ не означаЇ переходу права власност≥ на р≥ч.

3. ѕерех≥д права власност≥ на р≥ч не означаЇ переходу права на об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥.

—татт¤ 420. ќб'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥

1. ƒо об'Їкт≥в права ≥нтелектуальноњ власност≥, зокрема, належать:

л≥тературн≥ та художн≥ твори;

комп'ютерн≥ програми;

комп≥л¤ц≥њ даних (бази даних);

виконанн¤;

фонограми, в≥деограми, передач≥ (програми) орган≥зац≥й мовленн¤;

науков≥ в≥дкритт¤;

винаходи, корисн≥ модел≥, промислов≥ зразки;

компонуванн¤ (топограф≥њ) ≥нтегральних м≥кросхем;

рац≥онал≥заторськ≥ пропозиц≥њ;

сорти рослин, породи тварин;

комерц≥йн≥ (ф≥рмов≥) найменуванн¤, торговельн≥ марки (знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг), географ≥чн≥ зазначенн¤;

комерц≥йн≥ таЇмниц≥.

—татт¤ 421. —уб'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥

1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї: творець (творц≥) об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ (автор, виконавець, винах≥дник тощо) та ≥нш≥ особи, ¤ким належать особист≥ немайнов≥ та (або) майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ в≥дпов≥дно до цього  одексу, ≥ншого закону чи договору.

—татт¤ 422. ѕ≥дстави виникненн¤ (набутт¤) права ≥нтелектуальноњ власност≥

1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ виникаЇ (набуваЇтьс¤) з п≥дстав, встановлених цим  одексом, ≥ншим законом чи договором.

—татт¤ 423. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥

1. ќсобистими немайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї:

1) право на визнанн¤ людини творцем (автором, виконавцем, винах≥дником тощо) об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥;

2) право перешкоджати будь-¤кому пос¤ганню на право ≥нтелектуальноњ власност≥, здатному завдати шкоди чест≥ чи репутац≥њ творц¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥;

3) ≥нш≥ особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.

2. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ належать творцев≥ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥. ” випадках, передбачених законом, особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть належати ≥ншим особам.

3. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ не залежать в≥д майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥.

4. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ не можуть в≥дчужуватис¤ (передаватис¤), за вин¤тками, встановленими законом.

—татт¤ 424. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥

1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї:

1) право на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥;

2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥;

3) виключне право перешкоджати неправом≥рному використанню об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;

4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.

2. «аконом можуть бути встановлен≥ вин¤тки та обмеженн¤ в майнових правах ≥нтелектуальноњ власност≥ за умови, що так≥ обмеженн¤ та вин¤тки не створюють ≥стотних перешкод дл¤ нормальноњ реал≥зац≥њ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ та зд≥йсненн¤ законних ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в цих прав.

3. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть в≥дпов≥дно до закону бути вкладом до статутного кап≥талу юридичноњ особи, предметом договору застави та ≥нших зобов'¤зань, а також використовуватис¤ в ≥нших цив≥льних в≥дносинах.

—татт¤ 425. —трок чинност≥ прав ≥нтелектуальноњ власност≥

1. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї чинними безстроково, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ Ї чинними прот¤гом строк≥в, встановлених цим  одексом, ≥ншим законом чи договором.

3. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть бути припинен≥ достроково у випадках, встановлених цим  одексом, ≥ншим законом чи договором.

—татт¤ 426. ¬икористанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥

1. —пособи використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ визначаютьс¤ цим  одексом та ≥ншим законом.

2. ќсоба, ¤ка маЇ виключне право дозвол¤ти використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥, може використовувати цей об'Їкт на власний розсуд, з додержанн¤м при цьому прав ≥нших ос≥б.

3. ¬икористанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ ≥ншою особою зд≥йснюЇтьс¤ з дозволу особи, ¤ка маЇ виключне право дозвол¤ти використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥, кр≥м випадк≥в правом≥рного використанн¤ без такого дозволу, передбачених цим  одексом та ≥ншим законом.

4. ”мови наданн¤ дозволу (видач≥ л≥ценз≥њ) на використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть бути визначен≥ л≥ценз≥йним договором, ¤кий укладаЇтьс¤ з додержанн¤м вимог цього  одексу та ≥ншого закону.

—татт¤ 427. ѕереданн¤ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥

1. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть бути передан≥ в≥дпов≥дно до закону повн≥стю або частково ≥нш≥й особ≥.

2. ”мови переданн¤ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть бути визначен≥ договором, ¤кий укладаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до цього  одексу та ≥ншого закону.

—татт¤ 428. «д≥йсненн¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤ке належить к≥льком особам

1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤ке належить к≥льком особам сп≥льно, може зд≥йснюватис¤ за договором м≥ж ними. ” раз≥ в≥дсутност≥ такого договору право ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤ке належить к≥льком особам, зд≥йснюЇтьс¤ сп≥льно.

—татт¤ 429. ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений у зв'¤зку з виконанн¤м трудового договору

1. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений у зв'¤зку з виконанн¤м трудового договору, належать прац≥вников≥, ¤кий створив цей об'Їкт. ” випадках, передбачених законом, окрем≥ особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на такий об'Їкт можуть належати юридичн≥й або ф≥зичн≥й особ≥, де або у ¤коњ працюЇ прац≥вник.

2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений у зв'¤зку з виконанн¤м трудового договору, належать прац≥вников≥, ¤кий створив цей об'Їкт, та юридичн≥й або ф≥зичн≥й особ≥, де або у ¤коњ в≥н працюЇ, сп≥льно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

3. ќсобливост≥ зд≥йсненн¤ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений у зв'¤зку з виконанн¤м трудового договору, можуть бути встановлен≥ законом.

—татт¤ 430. ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений за замовленн¤м

1. ќсобист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений за замовленн¤м, належать творцев≥ цього об'Їкта.

” випадках, передбачених законом, окрем≥ особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на такий об'Їкт можуть належати замовников≥.

2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт, створений за замовленн¤м, належать творцев≥ цього об'Їкта та замовников≥ сп≥льно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 431. Ќасл≥дки порушенн¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥

1. ѕорушенн¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥, в тому числ≥ невизнанн¤ цього права чи пос¤ганн¤ на нього, т¤гне за собою в≥дпов≥дальн≥сть, встановлену цим  одексом, ≥ншим законом чи договором.

—татт¤ 432. «ахист права ≥нтелектуальноњ власност≥ судом

1.  ожна особа маЇ право звернутис¤ до суду за захистом свого права ≥нтелектуальноњ власност≥ в≥дпов≥дно до статт≥ 16 цього  одексу.

2. —уд у випадках та в пор¤дку, встановлених законом, може постановити р≥шенн¤, зокрема, про:

1) застосуванн¤ негайних заход≥в щодо запоб≥ганн¤ порушенню права ≥нтелектуальноњ власност≥ та збереженн¤ в≥дпов≥дних доказ≥в;

2) зупиненн¤ пропуску через митний кордон ”крањни товар≥в, ≥мпорт чи експорт ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ з порушенн¤м права ≥нтелектуальноњ власност≥;

3) вилученн¤ з цив≥льного обороту товар≥в, виготовлених або введених у цив≥льний оборот з порушенн¤м права ≥нтелектуальноњ власност≥;

4) вилученн¤ з цив≥льного обороту матер≥ал≥в та знар¤дь, ¤к≥ використовувалис¤ переважно дл¤ виготовленн¤ товар≥в з порушенн¤м права ≥нтелектуальноњ власност≥;

5) застосуванн¤ разового грошового ст¤гненн¤ зам≥сть в≥дшкодуванн¤ збитк≥в за неправом≥рне використанн¤ об'Їкта права ≥нтелектуальноњ власност≥. –озм≥р ст¤гненн¤ визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до закону з урахуванн¤м вини особи та ≥нших обставин, що мають ≥стотне значенн¤;

6) опубл≥куванн¤ в засобах масовоњ ≥нформац≥њ в≥домостей про порушенн¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ та зм≥ст судового р≥шенн¤ щодо такого порушенн¤.

√лава 36
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј Ћ≤“≈–ј“”–Ќ»…, ’”ƒќ∆Ќ≤… “ј ≤ЌЎ»… “¬≤– (ј¬“ќ–—№ ≈ ѕ–ј¬ќ)

—татт¤ 433. ќб'Їкти авторського права

1. ќб'Їктами авторського права Ї твори, а саме:

1) л≥тературн≥ та художн≥ твори, зокрема:

романи, поеми, статт≥ та ≥нш≥ письмов≥ твори;

лекц≥њ, промови, пропов≥д≥ та ≥нш≥ усн≥ твори;

драматичн≥, музично-драматичн≥ твори, пантом≥ми, хореограф≥чн≥, ≥нш≥ сцен≥чн≥ твори;

музичн≥ твори (з текстом або без тексту);

ауд≥ов≥зуальн≥ твори;

твори живопису, арх≥тектури, скульптури та граф≥ки;

фотограф≥чн≥ твори;

твори ужиткового мистецтва;

≥люстрац≥њ, карти, плани, еск≥зи ≥ пластичн≥ твори, що стосуютьс¤ географ≥њ, топограф≥њ, арх≥тектури або науки;

переклади, адаптац≥њ, аранжуванн¤ та ≥нш≥ переробки л≥тературних або художн≥х твор≥в;

зб≥рники твор≥в, ¤кщо вони за добором або упор¤дкуванн¤м њх складових частин Ї результатом ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥;

2) комп'ютерн≥ програми;

3) комп≥л¤ц≥њ даних (бази даних), ¤кщо вони за добором або упор¤дкуванн¤м њх складових частин Ї результатом ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥;

4) ≥нш≥ твори.

2. “вори Ї об'Їктами авторського права без виконанн¤ будь-¤ких формальностей щодо них та незалежно в≥д њх завершеност≥, призначенн¤, ц≥нност≥ тощо, а також способу чи форми њх вираженн¤.

3. јвторське право не поширюЇтьс¤ на ≥дењ, процеси, методи д≥¤льност≥ або математичн≥ концепц≥њ ¤к так≥.

4.  омп'ютерн≥ програми охорон¤ютьс¤ ¤к л≥тературн≥ твори.

5.  омп≥л¤ц≥њ даних (бази даних) або ≥ншого матер≥алу охорон¤ютьс¤ ¤к так≥. ÷¤ охорона не поширюЇтьс¤ на дан≥ або матер≥ал ¤к так≥ та не зач≥паЇ авторське право на дан≥ або матер≥ал, що Ї складовими комп≥л¤ц≥њ.

—татт¤ 434. “вори, ¤к≥ не Ї об'Їктами авторського права

1. Ќе Ї об'Їктами авторського права:

1) акти орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ (закони, укази, постанови, р≥шенн¤ тощо), а також њх оф≥ц≥йн≥ переклади;

2) державн≥ символи ”крањни, грошов≥ знаки, емблеми тощо, затверджен≥ органами державноњ влади;

3) пов≥домленн¤ про новини дн¤ або ≥нш≥ факти, що мають характер звичайноњ прес-≥нформац≥њ;

4) ≥нш≥ твори, встановлен≥ законом.

—татт¤ 435. —уб'Їкти авторського права

1. ѕервинним суб'Їктом авторського права Ї автор твору. «а в≥дсутност≥ доказ≥в ≥ншого автором твору вважаЇтьс¤ ф≥зична особа, зазначена звичайним способом ¤к автор на ориг≥нал≥ або прим≥рнику твору (презумпц≥¤ авторства).

2. —уб'Їктами авторського права Ї також ≥нш≥ ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, ¤к≥ набули прав на твори в≥дпов≥дно до договору або закону.

—татт¤ 436. —п≥вавторство

1. јвторське право на тв≥р, створений у сп≥вавторств≥, належить сп≥вавторам сп≥льно, незалежно в≥д того, становить такий тв≥р одне нерозривне ц≥ле чи складаЇтьс¤ з частин, кожна з ¤ких може мати ще й самост≥йне значенн¤. „астина твору, створеного у сп≥вавторств≥, визнаЇтьс¤ такою, що маЇ самост≥йне значенн¤, ¤кщо вона може бути використана незалежно в≥д ≥нших частин цього твору.

2.  ожен ≥з сп≥вавтор≥в збер≥гаЇ своЇ авторське право на створену ним частину твору, ¤ка маЇ самост≥йне значенн¤.

3. ¬≥дносини м≥ж сп≥вавторами можуть бути визначен≥ договором. ” раз≥ в≥дсутност≥ такого договору авторське право на тв≥р зд≥йснюЇтьс¤ вс≥ма сп≥вавторами сп≥льно.

—татт¤ 437. ¬иникненн¤ авторського права

1. јвторське право виникаЇ з моменту створенн¤ твору.

2. ќсоба, ¤ка маЇ авторське право, дл¤ спов≥щенн¤ про своњ права може використовувати спец≥альний знак, встановлений законом.

—татт¤ 438. ќсобист≥ немайнов≥ права автора

1. јвтору твору належать особист≥ немайнов≥ права, встановлен≥ статтею 423 цього  одексу, а також право:

1) вимагати зазначенн¤ свого ≥мен≥ у зв'¤зку з використанн¤м твору, ¤кщо це практично можливо;

2) заборон¤ти зазначенн¤ свого ≥мен≥ у зв'¤зку з використанн¤м твору;

3) обирати псевдон≥м у зв'¤зку з використанн¤м твору;

4) на недоторканн≥сть твору.

—татт¤ 439. «абезпеченн¤ недоторканност≥ твору

1. јвтор маЇ право протид≥¤ти будь-¤кому перекрученню, спотворенню або ≥нш≥й зм≥н≥ твору чи будь-¤кому ≥ншому пос¤ганню на тв≥р, що може зашкодити чест≥ та репутац≥њ автора, а також супроводженню твору без його згоди ≥люстрац≥¤ми, передмовами, п≥сл¤мовами, коментар¤ми тощо.

2. ” раз≥ смерт≥ автора недоторканн≥сть твору охорон¤Їтьс¤ особою, уповноваженою на це автором. «а в≥дсутност≥ такого уповноваженн¤ недоторканн≥сть твору охорон¤Їтьс¤ спадкоЇмц¤ми автора, а також ≥ншими за≥нтересованими особами.

—татт¤ 440. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на тв≥р

1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на тв≥р Ї:

1) право на використанн¤ твору;

2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ твору;

3) право перешкоджати неправом≥рному використанню твору, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;

4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.

2. ћайнов≥ права на тв≥р належать його авторов≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.

—татт¤ 441. ¬икористанн¤ твору

1. ¬икористанн¤м твору Ї його:

1) опубл≥куванн¤ (випуск у св≥т);

2) в≥дтворенн¤ будь-¤ким способом та у будь-¤к≥й форм≥;

3) переклад;

4) переробка, адаптац≥¤, аранжуванн¤ та ≥нш≥ под≥бн≥ зм≥ни;

5) включенн¤ складовою частиною до зб≥рник≥в, баз даних, антолог≥й, енциклопед≥й тощо;

6) публ≥чне виконанн¤;

7) продаж, переданн¤ в найм (оренду) тощо;

8) ≥мпорт його прим≥рник≥в, прим≥рник≥в його переклад≥в, переробок тощо.

2. ¬икористанн¤м твору Ї також ≥нш≥ д≥њ, встановлен≥ законом.

—татт¤ 442. ќпубл≥куванн¤ твору (випуск твору у св≥т)

1. “в≥р вважаЇтьс¤ опубл≥кованим (випущеним у св≥т), ¤кщо в≥н будь-¤ким способом пов≥домлений невизначеному колу ос≥б, у тому числ≥ виданий, публ≥чно виконаний, публ≥чно показаний, переданий по рад≥о чи телебаченню, в≥дображений у загальнодоступних електронних системах ≥нформац≥њ.

2. “в≥р не може бути опубл≥кований, ¤кщо в≥н порушуЇ права людини на таЇмницю њњ особистого ≥ с≥мейного житт¤, завдаЇ шкоди громадському пор¤дку, здоров'ю та моральност≥ населенн¤.

3. Ќ≥хто не маЇ права опубл≥кувати тв≥р без згоди автора, кр≥м випадк≥в, встановлених цим  одексом та ≥ншим законом.

4. ” раз≥ смерт≥ автора його правонаступники мають право на опубл≥куванн¤ твору, ¤кщо це не суперечить вол≥ автора.

—татт¤ 443. ¬икористанн¤ твору за згодою автора

1. ¬икористанн¤ твору зд≥йснюЇтьс¤ лише за згодою автора, кр≥м випадк≥в правом≥рного використанн¤ твору без такоњ згоди, встановлених цим  одексом та ≥ншим законом.

—татт¤ 444. ¬ипадки правом≥рного використанн¤ твору без згоди автора

1. “в≥р може бути в≥льно, без згоди автора та ≥нших ос≥б, та безоплатно використаний будь-¤кою особою:

1) ¤к цитата з правом≥рно опубл≥кованого твору або ¤к ≥люстрац≥¤ у виданн¤х, рад≥о- ≥ телепередачах, фонограмах та в≥деограмах, призначених дл¤ навчанн¤, за умови дотриманн¤ звичањв, зазначенн¤ джерела запозиченн¤ та ≥мен≥ автора, ¤кщо воно вказане в такому джерел≥, та в обс¤з≥, виправданому поставленою метою;

2) дл¤ в≥дтворенн¤ у судовому та адм≥н≥стративному провадженн≥ в обс¤з≥, виправданому ц≥Їю метою;

3) в ≥нших випадках, передбачених законом.

2. ќсоба, ¤ка використовуЇ тв≥р, зобов'¤зана зазначити ≥м'¤ автора твору та джерело запозиченн¤.

—татт¤ 445. ѕраво автора на плату за використанн¤ його твору

1. јвтор маЇ право на плату за використанн¤ його твору, ¤кщо ≥нше не встановлено цим  одексом та ≥ншим законом.

—татт¤ 446. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на тв≥р

1. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на тв≥р спливаЇ через с≥мдес¤т рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком смерт≥ автора чи останнього ≥з сп≥вавтор≥в, ¤кий пережив ≥нших сп≥вавтор≥в, кр≥м випадк≥в, передбачених законом.

—татт¤ 447. ѕравов≥ насл≥дки зак≥нченн¤ строку чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на тв≥р

1. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ строку чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на тв≥р в≥н може в≥льно та безоплатно використовуватис¤ будь-¤кою особою, за вин¤тками, встановленими законом.

—татт¤ 448. ѕраво автора на частку в≥д суми продажу ориг≥налу твору

1. јвтор маЇ нев≥дчужуване право на одержанн¤ грошовоњ суми у розм≥р≥ п'¤ти в≥дсотк≥в в≥д суми кожного продажу ориг≥налу художнього твору чи ориг≥налу рукопису л≥тературного твору, наступного за в≥дчуженн¤м ориг≥налу, зд≥йсненим автором. «азначена сума сплачуЇтьс¤ продавцем ориг≥налу твору.

2. ѕраво, встановлене частиною першою ц≥Їњ статт≥, переходить до спадкоЇмц≥в автора твору та спадкоЇмц≥в цих спадкоЇмц≥в ≥ д≥Ї до спливу строку чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на тв≥р, установленого статтею 446 цього  одексу.

√лава 37
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј ¬» ќЌјЌЌя, ‘ќЌќ√–јћ”, ¬≤ƒ≈ќ√–јћ” “ј ѕ–ќ√–јћ” (ѕ≈–≈ƒј„”) ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ ћќ¬Ћ≈ЌЌя (—”ћ≤∆Ќ≤ ѕ–ј¬ј)

—татт¤ 449. ќб'Їкти сум≥жних прав

1. ќб'Їктами сум≥жних прав без виконанн¤ будь-¤ких формальностей щодо цих об'Їкт≥в та незалежно в≥д њх призначенн¤, зм≥сту, ц≥нност≥ тощо, а також способу чи форми њх вираженн¤ Ї:

а) виконанн¤;

б) фонограми;

в) в≥деограми;

г) програми (передач≥) орган≥зац≥й мовленн¤.

—татт¤ 450. —уб'Їкти сум≥жних прав

1. ѕервинними суб'Їктами сум≥жних прав Ї виконавець, виробник фонограми, виробник в≥деограми, орган≥зац≥¤ мовленн¤. «а в≥дсутност≥ доказ≥в ≥ншого виконавцем, виробником фонограми, в≥деограми, програми (передач≥) орган≥зац≥њ мовленн¤ вважаЇтьс¤ особа, ≥м'¤ (найменуванн¤) ¤коњ зазначено в≥дпов≥дно у фонограм≥, в≥деограм≥, њх прим≥рниках чи на упаковц≥, а також п≥д час передач≥ орган≥зац≥њ мовленн¤.

2. —уб'Їктами сум≥жних прав Ї також ≥нш≥ особи, ¤к≥ набули таких прав в≥дпов≥дно до договору чи закону.

—татт¤ 451. ¬иникненн¤ сум≥жних прав

1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на виконанн¤ виникаЇ з моменту першого його зд≥йсненн¤.

2. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на фонограму чи в≥деограму виникаЇ з моменту њњ виробленн¤.

3. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на передачу (програму) орган≥зац≥њ мовленн¤ виникаЇ з моменту њњ першого зд≥йсненн¤.

4. ќсоба, ¤ка маЇ сум≥жне право, дл¤ спов≥щенн¤ про своњ права може використовувати спец≥альний знак, встановлений законом.

—татт¤ 452. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт сум≥жних прав

1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт сум≥жних прав Ї:

1) право на використанн¤ об'Їкта сум≥жних прав;

2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ об'Їкта сум≥жних прав;

3) право перешкоджати неправом≥рному використанню об'Їкта сум≥жних прав, у тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;

4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.

2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на об'Їкт сум≥жних прав належать в≥дпов≥дно виконавцев≥, виробнику фонограми, виробнику в≥деограми чи орган≥зац≥њ мовленн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.

—татт¤ 453. ¬икористанн¤ виконанн¤

1. ¬икористанн¤м виконанн¤ Ї:

1) доведенн¤ виконанн¤ до в≥дома публ≥ки п≥д час його зд≥йсненн¤;

2) записуванн¤ (ф≥ксуванн¤) виконанн¤ п≥д час його зд≥йсненн¤, ¤кщо таке записуванн¤ даЇ можлив≥сть сприйн¤тт¤, в≥дтворенн¤ та передач≥ виконанн¤ за допомогою техн≥чних засоб≥в;

3) пр¤ме чи опосередковане в≥дтворенн¤ запису виконанн¤ будь-¤ким способом та у будь-¤к≥й форм≥;

4) продаж та ≥нше в≥дчуженн¤ ориг≥налу чи прим≥рника запису виконанн¤;

5) оренда ориг≥налу чи прим≥рника запису виконанн¤;

6) забезпеченн¤ засобами зв'¤зку можливост≥ доступу будь-¤коњ особи до записаного виконанн¤ з м≥сц¤ та в час, обраних нею.

2. ¬икористанн¤м виконанн¤ Ї також ≥нш≥ д≥њ, встановлен≥ законом.

—татт¤ 454. ¬икористанн¤ фонограми, в≥деограми

1. ¬икористанн¤м фонограми, в≥деограми Ї:

1) пр¤ме або опосередковане в≥дтворенн¤ будь-¤ким способом та у будь-¤к≥й форм≥ в≥деограми, фонограми;

2) продаж та ≥нше в≥дчуженн¤ ориг≥налу чи прим≥рника фонограми, в≥деограми;

3) оренда ориг≥налу чи прим≥рника фонограми, в≥деограми;

4) забезпеченн¤ засобами зв'¤зку можливост≥ доступу будь-¤коњ особи до фонограми, в≥деограми з м≥сц¤ та в час, обраних нею.

2. ¬икористанн¤м фонограми, в≥деограми Ї також ≥нш≥ д≥њ, встановлен≥ законом.

—татт¤ 455. ¬икористанн¤ передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤

1. ¬икористанн¤м передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤ Ї:

1) зд≥йсненн¤ (трансл¤ц≥¤, ретрансл¤ц≥¤) передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤;

2) записуванн¤ (ф≥ксуванн¤) передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤, ¤кщо таке записуванн¤ даЇ можлив≥сть сприйн¤тт¤, в≥дтворенн¤ та зд≥йсненн¤ њњ за допомогою техн≥чних засоб≥в;

3) в≥дтворенн¤ запису передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤;

4) представленн¤ передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤ публ≥ц≥ у м≥сц≥, де встановлено вх≥дну плату.

2. ¬икористанн¤м передач≥ (програми) орган≥зац≥њ мовленн¤ Ї також ≥нш≥ д≥њ, встановлен≥ законом.

—татт¤ 456. —троки чинност≥ сум≥жних майнових прав

1. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на виконанн¤ спливаЇ через п'¤тдес¤т рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком зд≥йсненн¤ першого запису виконанн¤, а за в≥дсутност≥ такого запису - з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком зд≥йсненн¤ виконанн¤.

2. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на фонограму, в≥деограму спливаЇ через п'¤тдес¤т рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком њњ опубл≥куванн¤, а за в≥дсутност≥ такого опубл≥куванн¤ прот¤гом п'¤тдес¤ти рок≥в в≥д дати њњ виробленн¤ - з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком виробленн¤ фонограми, в≥деограми.

3. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на передачу (програму) орган≥зац≥њ мовленн¤ спливаЇ через п'¤тдес¤т рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком њњ першого зд≥йсненн¤.

4. «аконом в окремих випадках можуть встановлюватис¤ ≥нш≥ строки чинност≥ сум≥жних прав.

√лава 38
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј Ќј” ќ¬≈ ¬≤ƒ –»““я

—татт¤ 457. ѕон¤тт¤ наукового в≥дкритт¤

1. Ќауковим в≥дкритт¤м Ї встановленн¤ нев≥домих ран≥ше, але об'Їктивно ≥снуючих законом≥рностей, властивостей та ¤вищ матер≥ального св≥ту, ¤к≥ внос¤ть докор≥нн≥ зм≥ни у р≥вень наукового п≥знанн¤.

—татт¤ 458. ѕраво на наукове в≥дкритт¤

1. јвтор наукового в≥дкритт¤ маЇ право надати науковому в≥дкриттю своЇ ≥м'¤ або спец≥альну назву.

2. ѕраво на наукове в≥дкритт¤ засв≥дчуЇтьс¤ дипломом та охорон¤Їтьс¤ у пор¤дку, встановленому законом.

√лава 39
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј ¬»Ќј’≤ƒ,  ќ–»—Ќ” ћќƒ≈Ћ№, ѕ–ќћ»—Ћќ¬»… «–ј«ќ 

—татт¤ 459. ѕридатн≥сть винаходу дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нього

1. ¬инах≥д вважаЇтьс¤ придатним дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нього, ¤кщо в≥н, в≥дпов≥дно до закону, Ї новим, маЇ винах≥дницький р≥вень ≥ придатний дл¤ промислового використанн¤.

2. ќб'Їктом винаходу може бути продукт (пристр≥й, речовина тощо) або процес у будь-¤к≥й сфер≥ технолог≥њ.

3. «аконом можуть бути встановлен≥ продукти та процеси, ¤к≥ не Ї придатними дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на них в≥дпов≥дно до ц≥Їњ статт≥.

—татт¤ 460. ѕридатн≥сть корисноњ модел≥ дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нењ

1.  орисна модель вважаЇтьс¤ придатною дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нењ, ¤кщо вона, в≥дпов≥дно до закону, Ї новою ≥ придатною дл¤ промислового використанн¤.

2. ќб'Їктом корисноњ модел≥ може бути продукт (пристр≥й, речовина тощо) або процес у будь-¤к≥й сфер≥ технолог≥њ.

3. «аконом можуть бути встановлен≥ продукти та процеси, ¤к≥ не Ї придатними дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на них в≥дпов≥дно до ц≥Їњ статт≥.

—татт¤ 461. ѕридатн≥сть промислового зразка дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нього

1. ѕромисловий зразок вважаЇтьс¤ придатним дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нього, ¤кщо в≥н, в≥дпов≥дно до закону, Ї новим.

2. ќб'Їктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбуванн¤ або њх поЇднанн¤, що визначають зовн≥шн≥й вигл¤д промислового виробу.

—татт¤ 462. «асв≥дченн¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок

1. Ќабутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок засв≥дчуЇтьс¤ патентом.

2. ќбс¤г правовоњ охорони визначаЇтьс¤ формулою винаходу, корисноњ модел≥, сукупн≥стю суттЇвих ознак промислового зразка.

3. ”мови та пор¤док видач≥ патенту встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 463. —уб'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок

1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель та промисловий зразок Ї:

1) винах≥дник, автор промислового зразка;

2) ≥нш≥ особи, ¤к≥ набули прав на винах≥д, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

—татт¤ 464. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок

1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок Ї:

1) право на використанн¤ винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка;

2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка (видавати л≥ценз≥њ);

3) виключне право перешкоджати неправом≥рному використанню винаходу, корисноњ модел≥, промислового зразка, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;

4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.

2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок належать волод≥льцю в≥дпов≥дного патенту, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.

—татт¤ 465. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок

1. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок Ї чинними з дати, наступноњ за датою њх державноњ реЇстрац≥њ, за умови п≥дтриманн¤ чинност≥ цих прав в≥дпов≥дно до закону.

2. «аконом можуть бути встановлен≥ умови тимчасовоњ чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д до набранн¤ ними чинност≥ в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥.

3. —трок чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д спливаЇ через двадц¤ть рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ в≥д дати поданн¤ за¤вки на винах≥д в установленому законом пор¤дку. ÷ей строк може бути продовжений в установленому законом пор¤дку щодо винаходу, використанн¤ ¤кого потребуЇ спец≥альних випробувань та оф≥ц≥йного дозволу.

4. —трок чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на корисну модель спливаЇ через дес¤ть рок≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки на корисну модель в установленому законом пор¤дку.

5. —трок чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на промисловий зразок спливаЇ через п'¤тнадц¤ть рок≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки на промисловий зразок в установленому законом пор¤дку.

—татт¤ 466. ƒострокове припиненн¤ чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок

1. „инн≥сть майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок може бути припинено достроково за ≥н≥ц≥ативою особи, ¤к≥й вони належать, ¤кщо це не суперечить умовам договору, а також в ≥нших випадках, передбачених законом.

—татт¤ 467. ѕравов≥ насл≥дки припиненн¤ чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок

1. ” раз≥ припиненн¤ чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок ц≥ об'Їкти можуть в≥льно та безоплатно використовуватис¤ будь-¤кою особою, за вин¤тками, встановленими законом.

2. якщо у зв'¤зку з достроковим припиненн¤м чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок завдано збитк≥в особ≥, ¤к≥й було надано дозв≥л на використанн¤ цих об'Їкт≥в, так≥ збитки в≥дшкодовуютьс¤ особою, ¤ка надала зазначений дозв≥л, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.

—татт¤ 468. ¬≥дновленн¤ чинност≥ достроково припинених виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок

1. „инн≥сть достроково припинених виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок може бути в≥дновлено у пор¤дку, встановленому законом, за за¤вою особи, ¤к≥й ц≥ права належали у момент њх припиненн¤.

—татт¤ 469. ¬изнанн¤ прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок нед≥йсними

1. ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок визнаютьс¤ нед≥йсними з п≥дстав та в пор¤дку, встановлених законом.

—татт¤ 470. ѕраво попереднього користувача на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок

1. Ѕудь-¤ка особа, ¤ка до дати поданн¤ за¤вки на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок або, ¤кщо було за¤влено пр≥оритет, до дати пр≥оритету за¤вки в ≥нтересах своЇњ д≥¤льност≥ добросов≥сно використала винах≥д, корисну модель, промисловий зразок в ”крањн≥ або зд≥йснила значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤, маЇ право на безоплатне продовженн¤ такого використанн¤ або використанн¤, ¤ке передбачалос¤ зазначеною п≥дготовкою (право попереднього користувача).

2. ѕраво попереднього користувача може передаватис¤ або переходити до ≥ншоњ особи т≥льки разом ≥з п≥дприЇмством чи д≥ловою практикою або з т≥Їю частиною п≥дприЇмства чи д≥ловоњ практики, в ¤ких було використано винах≥д, корисну модель, промисловий зразок або зд≥йснено значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤.

√лава 40
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј  ќћѕќЌ”¬јЌЌя ≤Ќ“≈√–јЋ№Ќќѓ ћ≤ –ќ—’≈ћ»

—татт¤ 471. ѕридатн≥сть компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нього

1.  омпонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми вважаЇтьс¤ придатним дл¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на нього, ¤кщо воно Ї ориг≥нальним.

—татт¤ 472. «асв≥дченн¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми

1. Ќабутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми засв≥дчуЇтьс¤ св≥доцтвом.

2. ќбс¤г правовоњ охорони компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми визначаЇтьс¤ зображенн¤м цього компонуванн¤ на матер≥альному нос≥Їв≥.

3. ”мови та пор¤док видач≥ св≥доцтва встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 473. —уб'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми

1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми Ї:

1) автор компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми;

2) ≥нш≥ особи, ¤к≥ набули прав на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми за договором чи законом.

—татт¤ 474. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми

1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми Ї:

1) право на використанн¤ компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми;

2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми;

3) виключне право перешкоджати неправом≥рному використанню компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;

4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.

2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми належать волод≥льцю в≥дпов≥дного св≥доцтва, ¤кщо ≥нше не встановлено законом чи договором.

—татт¤ 475. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми

1. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми Ї чинними з дати, наступноњ за датою њх державноњ реЇстрац≥њ за умови п≥дтриманн¤ чинност≥ цих прав в≥дпов≥дно до закону.

2. —трок чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми спливаЇ через дес¤ть рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ в≥д дати поданн¤ за¤вки на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми в установленому законом пор¤дку.

—татт¤ 476. ƒострокове припиненн¤ чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми

1. „инн≥сть майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми може бути припинено достроково за ≥н≥ц≥ативою особи, ¤к≥й вони належать, ¤кщо це не суперечить умовам договору, а також в ≥нших випадках, передбачених законом.

—татт¤ 477. ѕравов≥ насл≥дки спливу строку чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми

1. ” раз≥ припиненн¤ чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми воно може в≥льно та безоплатно використовуватис¤ будь-¤кою особою, за вин¤тками, встановленими законом.

2. якщо у зв'¤зку з достроковим припиненн¤м чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми завдано збитк≥в особ≥, ¤к≥й було надано дозв≥л на його використанн¤, так≥ збитки в≥дшкодовуютьс¤ особою, ¤ка надала зазначений дозв≥л, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.

—татт¤ 478. ¬≥дновленн¤ чинност≥ достроково припинених виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми

1. „инн≥сть достроково припинених виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми може бути в≥дновлено у пор¤дку, встановленому законом, за за¤вою особи, ¤к≥й ц≥ права належали у момент њх припиненн¤.

—татт¤ 479. ¬изнанн¤ прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми нед≥йсними

1. ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми визнаютьс¤ нед≥йсними з п≥дстав та в пор¤дку, встановлених законом.

—татт¤ 480. ѕраво попереднього користувача на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми

1. Ѕудь-¤ка особа, ¤ка до дати поданн¤ за¤вки на компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми або, ¤кщо було за¤влено пр≥оритет, до дати пр≥оритету за¤вки в ≥нтересах своЇњ д≥¤льност≥ добросов≥сно використала компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми в ”крањн≥ або зд≥йснила значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤, маЇ право на безоплатне продовженн¤ такого використанн¤ або використанн¤, ¤ке передбачалос¤ зазначеною п≥дготовкою (право попереднього користувача).

2. ѕраво попереднього користувача може передаватис¤ або переходити до ≥ншоњ особи т≥льки разом ≥з п≥дприЇмством чи д≥ловою практикою або з т≥Їю частиною п≥дприЇмства чи д≥ловоњ практики, в ¤ких було використано компонуванн¤ ≥нтегральноњ м≥кросхеми або зд≥йснено значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤.

√лава 41
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј –ј÷≤ќЌјЋ≤«ј“ќ–—№ ” ѕ–ќѕќ«»÷≤ё

—татт¤ 481. ѕон¤тт¤ та об'Їкти рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ

1. –ац≥онал≥заторською пропозиц≥Їю Ї визнана юридичною особою пропозиц≥¤, ¤ка м≥стить технолог≥чне (техн≥чне) або орган≥зац≥йне р≥шенн¤ у будь-¤к≥й сфер≥ њњ д≥¤льност≥.

2. ќб'Їктом рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ може бути матер≥альний об'Їкт або процес.

—татт¤ 482. ќбс¤г правовоњ охорони рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ

1. ќбс¤г правовоњ охорони рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ визначаЇтьс¤ њњ описом, а також кресленн¤ми, ¤кщо вони подан≥.

—татт¤ 483. —уб'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥ на рац≥онал≥заторську пропозиц≥ю

1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на рац≥онал≥заторську пропозиц≥ю Ї њњ автор та юридична особа, ¤к≥й ц¤ пропозиц≥¤ подана.

—татт¤ 484. ѕрава суб'Їкт≥в права ≥нтелектуальноњ власност≥ на рац≥онал≥заторську пропозиц≥ю

1. јвтор рац≥онал≥заторськоњ пропозиц≥њ маЇ право на добросов≥сне заохоченн¤ в≥д юридичноњ особи, ¤к≥й ц¤ пропозиц≥¤ подана.

2. ёридична особа, ¤ка визнала пропозиц≥ю рац≥онал≥заторською, маЇ право на використанн¤ ц≥Їњ пропозиц≥њ у будь-¤кому обс¤з≥.

√лава 42
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј —ќ–“ –ќ—Ћ»Ќ, ѕќ–ќƒ” “¬ј–»Ќ

—татт¤ 485. ¬иди прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин

1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин становл¤ть:

1) особист≥ немайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин, засв≥дчен≥ державною реЇстрац≥Їю;

2) майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин, засв≥дчен≥ патентом;

3) майнове право ≥нтелектуальноњ власност≥ на поширенн¤ сорту рослин, породи тварин, засв≥дчене державною реЇстрац≥Їю.

—татт¤ 486. —уб'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин

1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин Ї:

1) автор сорту рослин, породи тварин;

2) ≥нш≥ особи, ¤к≥ набули майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин за договором чи законом.

—татт¤ 487. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин, засв≥дчен≥ патентом

1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин, засв≥дченими патентом, Ї:

1) право на використанн¤ сорту рослин, породи тварин, придатних дл¤ поширенн¤ в ”крањн≥;

2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ сорту рослин, породи тварин;

3) виключне право перешкоджати неправом≥рному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;

4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.

2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин належать волод≥льцю патенту, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.

—татт¤ 488. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин

1. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин, засв≥дчен≥ патентом, Ї чинними з дати, наступноњ за датою њх державноњ реЇстрац≥њ, за умови п≥дтриманн¤ чинност≥ цих прав в≥дпов≥дно до закону.

2. «аконом можуть бути встановлен≥ умови тимчасовоњ чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин до набранн¤ ними чинност≥ в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥.

3. —трок чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин спливаЇ через тридц¤ть рок≥в, а щодо дерев та винограду - через тридц¤ть п'¤ть рок≥в, що в≥дл≥ковуютьс¤ з 1 с≥чн¤ року, наступного за роком державноњ реЇстрац≥њ цих прав.

4. „инн≥сть виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у пор¤дку, встановлених законом.

5. ѕраво на поширенн¤ сорту рослин, породи тварин Ї чинним з дати, наступноњ за датою його державноњ реЇстрац≥њ, та д≥Ї безстроково за умови п≥дтриманн¤ чинност≥ цього права в≥дпов≥дно до закону.

6. „инн≥сть виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у пор¤дку, встановлених законом.

√лава 43
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј  ќћ≈–÷≤…Ќ≈ Ќј…ћ≈Ќ”¬јЌЌя

—татт¤ 489. ѕравова охорона комерц≥йного найменуванн¤

1. ѕравова охорона надаЇтьс¤ комерц≥йному найменуванню, ¤кщо воно даЇ можлив≥сть вир≥знити одну особу з-пом≥ж ≥нших та не вводить в оману споживач≥в щодо справжньоњ њњ д≥¤льност≥.

2. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йне найменуванн¤ Ї чинним з моменту першого використанн¤ цього найменуванн¤ та охорон¤Їтьс¤ без обов'¤зкового поданн¤ за¤вки на нього чи його реЇстрац≥њ ≥ незалежно в≥д того, Ї чи не Ї комерц≥йне найменуванн¤ частиною торговельноњ марки.

3. ¬≥домост≥ про комерц≥йне найменуванн¤ можуть вноситис¤ до реЇстр≥в, пор¤док веденн¤ ¤ких встановлюЇтьс¤ законом.

4. ќсоби можуть мати однаков≥ комерц≥йн≥ найменуванн¤, ¤кщо це не вводить в оману споживач≥в щодо товар≥в, ¤к≥ вони виробл¤ють та (або) реал≥зовують, та послуг, ¤к≥ ними надаютьс¤.

—татт¤ 490. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йне найменуванн¤

1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йне найменуванн¤ Ї:

1) право на використанн¤ комерц≥йного найменуванн¤;

2) право перешкоджати ≥ншим особам неправом≥рно використовувати комерц≥йне найменуванн¤, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;

3) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.

2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йне найменуванн¤ передаютьс¤ ≥нш≥й особ≥ лише разом з ц≥л≥сним майновим комплексом особи, ¤к≥й ц≥ права належать, або його в≥дпов≥дною частиною.

—татт¤ 491. ѕрипиненн¤ чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йне найменуванн¤

1. „инн≥сть майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йне найменуванн¤ припин¤Їтьс¤ у раз≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи та з ≥нших п≥дстав, встановлених законом.

√лава 44
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј “ќ–√ќ¬≈Ћ№Ќ” ћј– ”

—татт¤ 492. “орговельна марка

1. “орговельною маркою може бути будь-¤ке позначенн¤ або будь-¤ка комб≥нац≥¤ позначень, ¤к≥ придатн≥ дл¤ вир≥зненн¤ товар≥в (послуг), що виробл¤ютьс¤ (надаютьс¤) одн≥Їю особою, в≥д товар≥в (послуг), що виробл¤ютьс¤ (надаютьс¤) ≥ншими особами. “акими позначенн¤ми можуть бути, зокрема, слова, л≥тери, цифри, зображувальн≥ елементи, комб≥нац≥њ кольор≥в.

—татт¤ 493. —уб'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку

1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку Ї ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи.

2. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на певну торговельну марку може належати одночасно к≥льком ф≥зичним та (або) юридичним особам.

—татт¤ 494. «асв≥дченн¤ набутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку

1. Ќабутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку засв≥дчуЇтьс¤ св≥доцтвом. ”мови та пор¤док видач≥ св≥доцтва встановлюютьс¤ законом.

2. ќбс¤г правовоњ охорони торговельноњ марки визначаЇтьс¤ наведеними у св≥доцтв≥ њњ зображенн¤м та перел≥ком товар≥в ≥ послуг, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

3. Ќабутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку, ¤ка маЇ м≥жнародну реЇстрац≥ю або визнана в установленому законом пор¤дку добре в≥домою, не вимагаЇ засв≥дченн¤ св≥доцтвом.

—татт¤ 495. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку

1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку Ї:

1) право на використанн¤ торговельноњ марки;

2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ торговельноњ марки;

3) виключне право перешкоджати неправом≥рному використанню торговельноњ марки, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤;

4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.

2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку належать волод≥льцю в≥дпов≥дного св≥доцтва, волод≥льцю м≥жнародноњ реЇстрац≥њ, особ≥, торговельну марку ¤коњ визнано в установленому законом пор¤дку добре в≥домою, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 496. —трок чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку

1. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку Ї чинними прот¤гом дес¤ти рок≥в з дати, наступноњ за датою поданн¤ за¤вки на торговельну марку в установленому законом пор¤дку, ¤кщо ≥нше не встановлено законом. «азначений строк може бути продовженим щоразу на дес¤ть рок≥в у пор¤дку, встановленому законом.

—татт¤ 497. ƒострокове припиненн¤ чинност≥ майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку

1. „инн≥сть майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку припин¤Їтьс¤ в установленому законом пор¤дку достроково у зв'¤зку з перетворенн¤м торговельноњ марки у загальновживане позначенн¤ певного виду товар≥в чи послуг.

2. „инн≥сть майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку може бути припинено достроково за ≥н≥ц≥ативою особи, ¤к≥й вони належать, ¤кщо це не суперечить умовам договору, а також в ≥нших випадках, передбачених законом.

3. якщо у зв'¤зку з достроковим припиненн¤м чинност≥ виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку завдано збитк≥в особ≥, ¤к≥й було надано дозв≥л на њњ використанн¤, так≥ збитки в≥дшкодовуютьс¤ особою, ¤ка надала зазначений дозв≥л, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи законом.

—татт¤ 498. ¬≥дновленн¤ чинност≥ достроково припинених виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку

1. „инн≥сть достроково припинених виключних майнових прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку може бути в≥дновлено у пор¤дку, встановленому законом, за за¤вою особи, ¤к≥й ц≥ права належали у момент њх припиненн¤.

—татт¤ 499. ¬изнанн¤ прав ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку нед≥йсними

1. ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на торговельну марку визнаютьс¤ нед≥йсними з п≥дстав та в пор¤дку, встановлених законом.

—татт¤ 500. ѕраво попереднього користувача на торговельну марку

1. Ѕудь-¤ка особа, ¤ка до дати поданн¤ за¤вки на торговельну марку або, ¤кщо було за¤влено пр≥оритет, до дати пр≥оритету за¤вки в ≥нтересах своЇњ д≥¤льност≥ добросов≥сно використала торговельну марку в ”крањн≥ або зд≥йснила значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤, маЇ право на безоплатне продовженн¤ такого використанн¤ або використанн¤, ¤ке передбачалос¤ зазначеною п≥дготовкою (право попереднього користувача).

2. ѕраво попереднього користувача може передаватис¤ або переходити до ≥ншоњ особи т≥льки разом ≥з п≥дприЇмством чи д≥ловою практикою або з т≥Їю частиною п≥дприЇмства чи д≥ловоњ практики, в ¤ких було використано торговельну марку або зд≥йснено значну ≥ серйозну п≥дготовку дл¤ такого використанн¤.

√лава 45
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј √≈ќ√–ј‘≤„Ќ≈ «ј«Ќј„≈ЌЌя

—татт¤ 501. Ќабутт¤ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤

1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤ виникаЇ з дати державноњ реЇстрац≥њ цього права, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

2. ќбс¤г правовоњ охорони географ≥чного зазначенн¤ визначаЇтьс¤ характеристиками товару (послуги) ≥ межами географ≥чного м≥сц¤ його (њњ) походженн¤, заф≥ксованими державною реЇстрац≥Їю права ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤.

—татт¤ 502. —уб'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤

1. —уб'Їктами права ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤ Ї виробники товар≥в, асоц≥ац≥њ споживач≥в, ≥нш≥ особи, визначен≥ законом.

—татт¤ 503. ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤

1. ѕравами ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤ Ї:

1) право на визнанн¤ позначенн¤ товару (послуги) географ≥чним зазначенн¤м;

2) право на використанн¤ географ≥чного зазначенн¤;

3) право перешкоджати неправом≥рному використанню географ≥чного зазначенн¤, в тому числ≥ заборон¤ти таке використанн¤.

2. ѕрава ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤, що належать окремим суб'Їктам права ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤, встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 504. —трок чинност≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤

1. ѕраво ≥нтелектуальноњ власност≥ на географ≥чне зазначенн¤ Ї чинним з дати, наступноњ за датою державноњ реЇстрац≥њ, ≥ охорон¤Їтьс¤ безстроково за умови збереженн¤ характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенн¤м.

√лава 46
ѕ–ј¬ќ ≤Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќѓ ¬Ћј—Ќќ—“≤ Ќј  ќћ≈–÷≤…Ќ” “ј™ћЌ»÷ё

—татт¤ 505. ѕон¤тт¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥

1.  омерц≥йною таЇмницею Ї ≥нформац≥¤, ¤ка Ї секретною в тому розум≥нн≥, що вона в ц≥лому чи в певн≥й форм≥ та сукупност≥ њњ складових Ї нев≥домою та не Ї легкодоступною дл¤ ос≥б, ¤к≥ звичайно мають справу з видом ≥нформац≥њ, до ¤кого вона належить, у зв'¤зку з цим маЇ комерц≥йну ц≥нн≥сть та була предметом адекватних ≥снуючим обставинам заход≥в щодо збереженн¤ њњ секретност≥, вжитих особою, ¤ка законно контролюЇ цю ≥нформац≥ю.

2.  омерц≥йною таЇмницею можуть бути в≥домост≥ техн≥чного, орган≥зац≥йного, комерц≥йного, виробничого та ≥ншого характеру, за вин¤тком тих, ¤к≥ в≥дпов≥дно до закону не можуть бути в≥днесен≥ до комерц≥йноњ таЇмниц≥.

—татт¤ 506. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йну таЇмницю

1. ћайновими правами ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йну таЇмницю Ї:

1) право на використанн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥;

2) виключне право дозвол¤ти використанн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥;

3) виключне право перешкоджати неправом≥рному розголошенню, збиранню або використанню комерц≥йноњ таЇмниц≥;

4) ≥нш≥ майнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥, встановлен≥ законом.

2. ћайнов≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йну таЇмницю належать особ≥, ¤ка правом≥рно визначила ≥нформац≥ю комерц≥йною таЇмницею, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 507. ќхорона комерц≥йноњ таЇмниц≥ органами державноњ влади

1. ќргани державноњ влади зобов'¤зан≥ охорон¤ти в≥д недобросов≥сного комерц≥йного використанн¤ ≥нформац≥ю, ¤ка Ї комерц≥йною таЇмницею та створенн¤ ¤коњ потребуЇ значних зусиль ≥ ¤ка надана њм з метою отриманн¤ встановленого законом дозволу на д≥¤льн≥сть, пов'¤зану з фармацевтичними, с≥льськогосподарськими, х≥м≥чними продуктами, що м≥ст¤ть нов≥ х≥м≥чн≥ сполуки. ÷¤ ≥нформац≥¤ охорон¤Їтьс¤ органами державноњ влади також в≥д розголошенн¤, кр≥м випадк≥в, коли розголошенн¤ необх≥дне дл¤ забезпеченн¤ захисту населенн¤ або не вжито заход≥в щодо њњ охорони в≥д недобросов≥сного комерц≥йного використанн¤.

2. ќргани державноњ влади зобов'¤зан≥ охорон¤ти комерц≥йну таЇмницю також в ≥нших випадках, передбачених законом.

—татт¤ 508. —трок чинност≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йну таЇмницю

1. —трок чинност≥ права ≥нтелектуальноњ власност≥ на комерц≥йну таЇмницю обмежуЇтьс¤ строком ≥снуванн¤ сукупност≥ ознак комерц≥йноњ таЇмниц≥, встановлених частиною першою статт≥ 505 цього  одексу.

 ниги: I II III IV V VI

 Ќ»√ј ѕ'я“ј
«ќЅќ¬'я«јЋ№Ќ≈ ѕ–ј¬ќ

–ќ«ƒ≤Ћ I
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя ѕ–ќ «ќЅќ¬'я«јЌЌя

√лава 47
ѕќЌя““я «ќЅќ¬'я«јЌЌя. —“ќ–ќЌ» ” «ќЅќ¬'я«јЌЌ≤

—татт¤ 509. ѕон¤тт¤ зобов'¤занн¤ та п≥дстави його виникненн¤

1. «обов'¤занн¤м Ї правов≥дношенн¤, в ¤кому одна сторона (боржник) зобов'¤зана вчинити на користь другоњ сторони (кредитора) певну д≥ю (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грош≥ тощо) або утриматис¤ в≥д певноњ д≥њ, а кредитор маЇ право вимагати в≥д боржника виконанн¤ його обов'¤зку.

2. «обов'¤занн¤ виникають з п≥дстав, встановлених статтею 11 цього  одексу.

3. «обов'¤занн¤ маЇ ірунтуватис¤ на засадах добросов≥сност≥, розумност≥ та справедливост≥.

—татт¤ 510. —торони у зобов'¤занн≥

1. —торонами у зобов'¤занн≥ Ї боржник ≥ кредитор.

2. ” зобов'¤занн≥ на сторон≥ боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно к≥лька ос≥б.

3. якщо кожна ≥з стор≥н у зобов'¤занн≥ маЇ одночасно ≥ права, ≥ обов'¤зки, вона вважаЇтьс¤ боржником у тому, що вона зобов'¤зана вчинити на користь другоњ сторони, ≥ одночасно кредитором у тому, що вона маЇ право вимагати в≥д нењ.

—татт¤ 511. “рет¤ особа у зобов'¤занн≥

1. «обов'¤занн¤ не створюЇ обов'¤зку дл¤ третьоњ особи. ” випадках, встановлених договором, зобов'¤занн¤ може породжувати дл¤ третьоњ особи права щодо боржника та (або) кредитора.

—татт¤ 512. ѕ≥дстави зам≥ни кредитора у зобов'¤занн≥

1.  редитор у зобов'¤занн≥ може бути зам≥нений ≥ншою особою внасл≥док:

1) переданн¤ ним своњх прав ≥нш≥й особ≥ за правочином (в≥дступленн¤ права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконанн¤ обов'¤зку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконанн¤ обов'¤зку боржника третьою особою.

2.  редитор у зобов'¤занн≥ може бути зам≥нений також в ≥нших випадках, встановлених законом.

3.  редитор у зобов'¤занн≥ не може бути зам≥нений, ¤кщо це встановлено договором або законом.

—татт¤ 513. ‘орма правочину щодо зам≥ни кредитора у зобов'¤занн≥

1. ѕравочин щодо зам≥ни кредитора у зобов'¤занн≥ вчин¤Їтьс¤ у так≥й сам≥й форм≥, що ≥ правочин, на п≥дстав≥ ¤кого виникло зобов'¤занн¤, право вимоги за ¤ким передаЇтьс¤ новому кредиторов≥.

2. ѕравочин щодо зам≥ни кредитора у зобов'¤занн≥, ¤ке виникло на п≥дстав≥ правочину, що п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ, маЇ бути зареЇстрований в пор¤дку, встановленому дл¤ реЇстрац≥њ цього правочину, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

—татт¤ 514. ќбс¤г прав, що переход¤ть до нового кредитора у зобов'¤занн≥

1. ƒо нового кредитора переход¤ть права перв≥сного кредитора у зобов'¤занн≥ в обс¤з≥ ≥ на умовах, що ≥снували на момент переходу цих прав, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 515. «обов'¤занн¤, в ¤ких зам≥на кредитора не допускаЇтьс¤

1. «ам≥на кредитора не допускаЇтьс¤ у зобов'¤занн¤х, нерозривно пов'¤заних з особою кредитора, зокрема у зобов'¤занн¤х про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю.

—татт¤ 516. ѕор¤док зам≥ни кредитора у зобов'¤занн≥

1. «ам≥на кредитора у зобов'¤занн≥ зд≥йснюЇтьс¤ без згоди боржника, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2. якщо боржник не був письмово пов≥домлений про зам≥ну кредитора у зобов'¤занн≥, новий кредитор несе ризик настанн¤ неспри¤тливих дл¤ нього насл≥дк≥в. ” цьому раз≥ виконанн¤ боржником свого обов'¤зку перв≥сному кредиторов≥ Ї належним виконанн¤м.

—татт¤ 517. ƒокази прав нового кредитора у зобов'¤занн≥

1. ѕерв≥сний кредитор у зобов'¤занн≥ повинен передати новому кредиторов≥ документи, ¤к≥ засв≥дчують права, що передаютьс¤, та ≥нформац≥ю, ¤ка Ї важливою дл¤ њх зд≥йсненн¤.

2. Ѕоржник маЇ право не виконувати свого обов'¤зку новому кредиторов≥ до наданн¤ боржников≥ доказ≥в переходу до нового кредитора прав у зобов'¤занн≥.

—татт¤ 518. «апереченн¤ боржника проти вимоги нового кредитора у зобов'¤занн≥

1. Ѕоржник маЇ право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'¤занн≥ запереченн¤, ¤к≥ в≥н мав проти перв≥сного кредитора на момент одержанн¤ письмового пов≥домленн¤ про зам≥ну кредитора.

2. якщо боржник не був письмово пов≥домлений про зам≥ну кредитора у зобов'¤занн≥, в≥н маЇ право висунути проти вимоги нового кредитора запереченн¤, ¤к≥ в≥н мав проти перв≥сного кредитора на момент пред'¤вленн¤ йому вимоги новим кредитором або, ¤кщо боржник виконав св≥й обов'¤зок до пред'¤вленн¤ йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконанн¤.

—татт¤ 519. ¬≥дпов≥дальн≥сть перв≥сного кредитора у зобов'¤занн≥

1. ѕерв≥сний кредитор у зобов'¤занн≥ в≥дпов≥даЇ перед новим кредитором за нед≥йсн≥сть переданоњ йому вимоги, але не в≥дпов≥даЇ за невиконанн¤ боржником свого обов'¤зку, кр≥м випадк≥в, коли перв≥сний кредитор поручивс¤ за боржника перед новим кредитором.

—татт¤ 520. «ам≥на боржника у зобов'¤занн≥

1. Ѕоржник у зобов'¤занн≥ може бути зам≥нений ≥ншою особою (переведенн¤ боргу) лише за згодою кредитора.

—татт¤ 521. ‘орма правочину щодо зам≥ни боржника у зобов'¤занн≥

1. ‘орма правочину щодо зам≥ни боржника у зобов'¤занн≥ визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до положень статт≥ 513 цього  одексу.

—татт¤ 522. «апереченн¤ нового боржника у зобов'¤занн≥ проти вимоги кредитора

1. Ќовий боржник у зобов'¤занн≥ маЇ право висунути проти вимоги кредитора вс≥ запереченн¤, що ірунтуютьс¤ на в≥дносинах м≥ж кредитором ≥ перв≥сним боржником.

—татт¤ 523. ѕравов≥ насл≥дки зам≥ни боржника у зобов'¤занн≥, забезпеченому порукою або заставою

1. ѕорука або застава, встановлена ≥ншою особою, припин¤Їтьс¤ п≥сл¤ зам≥ни боржника, ¤кщо поручитель або заставодавець не погодивс¤ забезпечувати виконанн¤ зобов'¤занн¤ новим боржником.

2. «астава, встановлена перв≥сним боржником, збер≥гаЇтьс¤ п≥сл¤ зам≥ни боржника, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 524. ¬алюта зобов'¤занн¤

1. «обов'¤занн¤ маЇ бути виражене у грошов≥й одиниц≥ ”крањни - гривн≥.

2. —торони можуть визначити грошовий екв≥валент зобов'¤занн¤ в ≥ноземн≥й валют≥.

—татт¤ 525. Ќедопустим≥сть односторонньоњ в≥дмови в≥д зобов'¤занн¤

1. ќдносторонн¤ в≥дмова в≥д зобов'¤занн¤ або односторонн¤ зм≥на його умов не допускаЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

√лава 48
¬» ќЌјЌЌя «ќЅќ¬'я«јЌЌя

—татт¤ 526. «агальн≥ умови виконанн¤ зобов'¤занн¤

1. «обов'¤занн¤ маЇ виконуватис¤ належним чином в≥дпов≥дно до умов договору та вимог цього  одексу, ≥нших акт≥в цив≥льного законодавства, а за в≥дсутност≥ таких умов та вимог - в≥дпов≥дно до звичањв д≥лового обороту або ≥нших вимог, що звичайно ставл¤тьс¤.

—татт¤ 527. ¬иконанн¤ зобов'¤занн¤ належними сторонами

1. Ѕоржник зобов'¤заний виконати св≥й обов'¤зок, а кредитор - прийн¤ти виконанн¤ особисто, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом, не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ чи звичањв д≥лового обороту.

2.  ожна ≥з стор≥н у зобов'¤занн≥ маЇ право вимагати доказ≥в того, що обов'¤зок виконуЇтьс¤ належним боржником або виконанн¤ приймаЇтьс¤ належним кредитором чи уповноваженою на це особою, ≥ несе ризик насл≥дк≥в непред'¤вленн¤ такоњ вимоги.

—татт¤ 528. ¬иконанн¤ обов'¤зку боржника ≥ншою особою

1. ¬иконанн¤ обов'¤зку може бути покладено боржником на ≥ншу особу, ¤кщо з умов договору, вимог цього  одексу, ≥нших акт≥в цив≥льного законодавства або сут≥ зобов'¤занн¤ не випливаЇ обов'¤зок боржника виконати зобов'¤занн¤ особисто. ” цьому раз≥ кредитор зобов'¤заний прийн¤ти виконанн¤, запропоноване за боржника ≥ншою особою.

2. ” раз≥ невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ обов'¤зку боржника ≥ншою особою цей обов'¤зок боржник повинен виконати сам.

3. ≤нша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у раз≥ небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внасл≥док зверненн¤ кредитором ст¤гненн¤ на це майно. ” цьому раз≥ до ≥ншоњ особи переход¤ть права кредитора у зобов'¤занн≥ ≥ застосовуютьс¤ положенн¤ статей 512 - 519 цього  одексу.

—татт¤ 529. ¬иконанн¤ зобов'¤занн¤ частинами

1.  редитор маЇ право не приймати в≥д боржника виконанн¤ його обов'¤зку частинами, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ чи звичањв д≥лового обороту.

—татт¤ 530. —трок (терм≥н) виконанн¤ зобов'¤занн¤

1. якщо у зобов'¤занн≥ встановлений строк (терм≥н) його виконанн¤, то воно п≥дл¤гаЇ виконанню у цей строк (терм≥н).

«обов'¤занн¤, строк (терм≥н) виконанн¤ ¤кого визначений вказ≥вкою на под≥ю, ¤ка неминуче маЇ настати, п≥дл¤гаЇ виконанню з настанн¤м ц≥Їњ под≥њ.

2. якщо строк (терм≥н) виконанн¤ боржником обов'¤зку не встановлений або визначений моментом пред'¤вленн¤ вимоги, кредитор маЇ право вимагати його виконанн¤ у будь-¤кий час. Ѕоржник повинен виконати такий обов'¤зок у семиденний строк в≥д дн¤ пред'¤вленн¤ вимоги, ¤кщо обов'¤зок негайного виконанн¤ не випливаЇ ≥з договору або акт≥в цив≥льного законодавства.

—татт¤ 531. ƒострокове виконанн¤ зобов'¤занн¤

1. Ѕоржник маЇ право виконати св≥й обов'¤зок достроково, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ чи звичањв д≥лового обороту.

—татт¤ 532. ћ≥сце виконанн¤ зобов'¤занн¤

1. ћ≥сце виконанн¤ зобов'¤занн¤ встановлюЇтьс¤ у договор≥.

якщо м≥сце виконанн¤ зобов'¤занн¤ не встановлено у договор≥, виконанн¤ провадитьс¤:

1) за зобов'¤занн¤м про переданн¤ нерухомого майна - за м≥сцезнаходженн¤м цього майна;

2) за зобов'¤занн¤м про переданн¤ товару (майна), що виникаЇ на п≥дстав≥ договору перевезенн¤, - за м≥сцем здаванн¤ товару (майна) перев≥зников≥;

3) за зобов'¤занн¤м про переданн¤ товару (майна), що виникаЇ на п≥дстав≥ ≥нших правочин≥в, - за м≥сцем виготовленн¤ або збер≥ганн¤ товару (майна), ¤кщо це м≥сце було в≥доме кредиторов≥ на момент виникненн¤ зобов'¤занн¤;

4) за грошовим зобов'¤занн¤м - за м≥сцем проживанн¤ кредитора, а ¤кщо кредитором Ї юридична особа, - за њњ м≥сцезнаходженн¤м на момент виникненн¤ зобов'¤занн¤. якщо кредитор на момент виконанн¤ зобов'¤занн¤ зм≥нив м≥сце проживанн¤ (м≥сцезнаходженн¤) ≥ спов≥стив про це боржника, зобов'¤занн¤ виконуЇтьс¤ за новим м≥сцем проживанн¤ (м≥сцезнаходженн¤м) кредитора з в≥днесенн¤м на кредитора вс≥х витрат, пов'¤заних ≥з зм≥ною м≥сц¤ виконанн¤;

5) за ≥ншим зобов'¤занн¤м - за м≥сцем проживанн¤ (м≥сцезнаходженн¤м) боржника.

2. «обов'¤занн¤ може бути виконане в ≥ншому м≥сц≥, ¤кщо це встановлено актами цив≥льного законодавства або випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ чи звичањв д≥лового обороту.

—татт¤ 533. ¬алюта виконанн¤ грошового зобов'¤занн¤

1. √рошове зобов'¤занн¤ маЇ бути виконане у гривн¤х.

2. якщо у зобов'¤занн≥ визначено грошовий екв≥валент в ≥ноземн≥й валют≥, сума, що п≥дл¤гаЇ сплат≥ у гривн¤х, визначаЇтьс¤ за оф≥ц≥йним курсом в≥дпов≥дноњ валюти на день платежу, ¤кщо ≥нший пор¤док њњ визначенн¤ не встановлений договором або законом чи ≥ншим нормативно-правовим актом.

3. ¬икористанн¤ ≥ноземноњ валюти, а також плат≥жних документ≥в в ≥ноземн≥й валют≥ при зд≥йсненн≥ розрахунк≥в на територ≥њ ”крањни за зобов'¤занн¤ми допускаЇтьс¤ у випадках, пор¤дку та на умовах, встановлених законом.

—татт¤ 534. „ергов≥сть погашенн¤ вимог за грошовим зобов'¤занн¤м

1. ” раз≥ недостатност≥ суми проведеного платежу дл¤ виконанн¤ грошового зобов'¤занн¤ у повному обс¤з≥ ц¤ сума погашаЇ вимоги кредитора у так≥й черговост≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором:

1) у першу чергу в≥дшкодовуютьс¤ витрати кредитора, пов'¤зан≥ з одержанн¤м виконанн¤;

2) у другу чергу сплачуютьс¤ проценти ≥ неустойка;

3) у третю чергу сплачуЇтьс¤ основна сума боргу.

—татт¤ 535. «б≥льшенн¤ суми, що виплачуЇтьс¤ ф≥зичн≥й особ≥ за грошовим зобов'¤занн¤м

1. ” раз≥ зб≥льшенн¤ встановленого законом неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н сума, що виплачуЇтьс¤ за грошовим зобов'¤занн¤м ф≥зичн≥й особ≥ (на в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) та в ≥нших випадках, встановлених договором або законом), пропорц≥йно зб≥льшуЇтьс¤.

2. якщо внасл≥док виплати зб≥льшеноњ суми сторона, ¤ка зобов'¤зана провадити ц≥ виплати, втрачаЇ вигоди, на одержанн¤ ¤ких вона могла розраховувати при укладенн≥ договору, на вимогу ц≥Їњ сторони догов≥р може бути роз≥рваний за р≥шенн¤м суду.

—татт¤ 536. ѕроценти

1. «а користуванн¤ чужими грошовими коштами боржник зобов'¤заний сплачувати проценти, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж ф≥зичними особами.

2. –озм≥р процент≥в за користуванн¤ чужими грошовими коштами встановлюЇтьс¤ договором, законом або ≥ншим актом цив≥льного законодавства.

—татт¤ 537. ¬иконанн¤ зобов'¤занн¤ внесенн¤м боргу в депозит нотар≥уса

1. Ѕоржник маЇ право виконати св≥й обов'¤зок шл¤хом внесенн¤ належних з нього кредиторов≥ грошей або ц≥нних папер≥в у депозит нотар≥уса в раз≥:

1) в≥дсутност≥ кредитора або уповноваженоњ ним особи у м≥сц≥ виконанн¤ зобов'¤занн¤;

2) ухиленн¤ кредитора або уповноваженоњ ним особи в≥д прийн¤тт¤ виконанн¤ або в раз≥ ≥ншого простроченн¤ з њхнього боку;

3) в≥дсутност≥ представника нед≥Їздатного кредитора.

2. Ќотар≥ус пов≥домл¤Ї кредитора у пор¤дку, встановленому законом, про внесенн¤ боргу у депозит.

—татт¤ 538. «устр≥чне виконанн¤ зобов'¤занн¤

1. ¬иконанн¤ свого обов'¤зку одн≥Їю ≥з стор≥н, ¤ке в≥дпов≥дно до договору обумовлене виконанн¤м другою стороною свого обов'¤зку, Ї зустр≥чним виконанн¤м зобов'¤занн¤.

2. ѕри зустр≥чному виконанн≥ зобов'¤занн¤ сторони повинн≥ виконувати своњ обов'¤зки одночасно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства, не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ або звичањв д≥лового обороту.

—торона, ¤ка наперед знаЇ, що вона не зможе виконати свого обов'¤зку, повинна своЇчасно пов≥домити про це другу сторону.

3. ” раз≥ невиконанн¤ одн≥Їю ≥з стор≥н у зобов'¤занн≥ свого обов'¤зку або за на¤вност≥ очевидних п≥дстав вважати, що вона не виконаЇ свого обов'¤зку у встановлений строк (терм≥н) або виконаЇ його не в повному обс¤з≥, друга сторона маЇ право зупинити виконанн¤ свого обов'¤зку, в≥дмовитис¤ в≥д його виконанн¤ частково або в повному обс¤з≥.

4. якщо зустр≥чне виконанн¤ обов'¤зку зд≥йснено одн≥Їю ≥з стор≥н, незважаючи на невиконанн¤ другою стороною свого обов'¤зку, друга сторона повинна виконати св≥й обов'¤зок.

—татт¤ 539. ¬иконанн¤ альтернативного зобов'¤занн¤

1. јльтернативним Ї зобов'¤занн¤, в ¤кому боржник зобов'¤заний вчинити одну з двох або к≥лькох д≥й. Ѕоржник маЇ право вибору предмета зобов'¤занн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства, не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ або звичањв д≥лового обороту.

—татт¤ 540. ¬иконанн¤ зобов'¤занн¤, в ¤кому беруть участь к≥лька кредитор≥в або к≥лька боржник≥в

1. якщо у зобов'¤занн≥ беруть участь к≥лька кредитор≥в або к≥лька боржник≥в, кожний ≥з кредитор≥в маЇ право вимагати виконанн¤, а кожний ≥з боржник≥в повинен виконати обов'¤зок у р≥вн≥й частц≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або актами цив≥льного законодавства.

—татт¤ 541. —ол≥дарне зобов'¤занн¤

1. —ол≥дарний обов'¤зок або сол≥дарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у раз≥ непод≥льност≥ предмета зобов'¤занн¤.

—татт¤ 542. —ол≥дарна вимога кредитор≥в

1. ” раз≥ сол≥дарноњ вимоги кредитор≥в (сол≥дарних кредитор≥в) кожний ≥з кредитор≥в маЇ право пред'¤вити боржников≥ вимогу у повному обс¤з≥.

ƒо пред'¤вленн¤ вимоги одним ≥з сол≥дарних кредитор≥в боржник маЇ право виконати св≥й обов'¤зок будь-кому ≥з них на св≥й розсуд.

2. Ѕоржник не маЇ права висувати проти вимоги одного ≥з сол≥дарних кредитор≥в запереченн¤, що ірунтуютьс¤ на таких в≥дносинах боржника з ≥ншими сол≥дарними кредиторами, в ¤ких цей кредитор не бере участ≥.

3. ¬иконанн¤ боржником свого обов'¤зку одному ≥з сол≥дарних кредитор≥в у повному обс¤з≥ зв≥льн¤Ї боржника в≥д виконанн¤ решт≥ сол≥дарних кредитор≥в.

4. —ол≥дарний кредитор, ¤кий одержав виконанн¤ в≥д боржника, зобов'¤заний передати належне кожному з решти сол≥дарних кредитор≥в у р≥вн≥й частц≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж ними.

—татт¤ 543. —ол≥дарний обов'¤зок боржник≥в

1. ” раз≥ сол≥дарного обов'¤зку боржник≥в (сол≥дарних боржник≥в) кредитор маЇ право вимагати виконанн¤ обов'¤зку частково або в повному обс¤з≥ ¤к в≥д ус≥х боржник≥в разом, так ≥ в≥д будь-кого з них окремо.

2.  редитор, ¤кий одержав виконанн¤ обов'¤зку не в повному обс¤з≥ в≥д одного ≥з сол≥дарних боржник≥в, маЇ право вимагати недоодержане в≥д решти сол≥дарних боржник≥в.

—ол≥дарн≥ боржники залишаютьс¤ зобов'¤заними доти, доки њхн≥й обов'¤зок не буде виконаний у повному обс¤з≥.

3. —ол≥дарний боржник не маЇ права висувати проти вимоги кредитора запереченн¤, що ірунтуютьс¤ на таких в≥дносинах решти сол≥дарних боржник≥в з кредитором, у ¤ких цей боржник не бере участ≥.

4. ¬иконанн¤ сол≥дарного обов'¤зку у повному обс¤з≥ одним ≥з боржник≥в припин¤Ї обов'¤зок решти сол≥дарних боржник≥в перед кредитором.

—татт¤ 544. ѕраво боржника, ¤кий виконав сол≥дарний обов'¤зок, на зворотну вимогу

1. Ѕоржник, ¤кий виконав сол≥дарний обов'¤зок, маЇ право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти сол≥дарних боржник≥в у р≥вн≥й частц≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом, за вирахуванн¤м частки, ¤ка припадаЇ на нього.

2. якщо один ≥з сол≥дарних боржник≥в не сплатив частку, належну сол≥дарному боржников≥, ¤кий у повному обс¤з≥ виконав сол≥дарний обов'¤зок, несплачене припадаЇ на кожного з решти сол≥дарних боржник≥в у р≥вн≥й частц≥.

—татт¤ 545. ѕ≥дтвердженн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤

1. ѕрийн¤вши виконанн¤ зобов'¤занн¤, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержанн¤ виконанн¤ частково або в повному обс¤з≥.

2. якщо боржник видав кредиторов≥ борговий документ, кредитор, приймаючи виконанн¤ зобов'¤занн¤, повинен повернути його боржников≥. ” раз≥ неможливост≥ поверненн¤ боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписц≥, ¤ку в≥н видаЇ.

3. Ќа¤вн≥сть боргового документа у боржника п≥дтверджуЇ виконанн¤ ним свого обов'¤зку.

4. ” раз≥ в≥дмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник маЇ право затримати виконанн¤ зобов'¤занн¤. ” цьому раз≥ настаЇ простроченн¤ кредитора.

√лава 49
«јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя ¬» ќЌјЌЌя «ќЅќ¬'я«јЌЌя

І 1. «агальн≥ положенн¤ про забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤

—татт¤ 546. ¬иди забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤

1. ¬иконанн¤ зобов'¤занн¤ може забезпечуватис¤ неустойкою, порукою, гарант≥Їю, заставою, притриманн¤м, завдатком.

2. ƒоговором або законом можуть бути встановлен≥ ≥нш≥ види забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤.

—татт¤ 547. ‘орма правочину щодо забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤

1. ѕравочин щодо забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ вчин¤Їтьс¤ у письмов≥й форм≥.

2. ѕравочин щодо забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤, вчинений ≥з недодержанн¤м письмовоњ форми, Ї н≥кчемним.

—татт¤ 548. «агальн≥ умови забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤

1. ¬иконанн¤ зобов'¤занн¤ (основного зобов'¤занн¤) забезпечуЇтьс¤, ¤кщо це встановлено договором або законом.

2. Ќед≥йсне зобов'¤занн¤ не п≥дл¤гаЇ забезпеченню. Ќед≥йсн≥сть основного зобов'¤занн¤ (вимоги) спричин¤Ї нед≥йсн≥сть правочину щодо його забезпеченн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено цим  одексом.

3. Ќед≥йсн≥сть правочину щодо забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ не спричин¤Ї нед≥йсн≥сть основного зобов'¤занн¤.

І 2. Ќеустойка

—татт¤ 549. ѕон¤тт¤ неустойки

1. Ќеустойкою (штрафом, пенею) Ї грошова сума або ≥нше майно, ¤к≥ боржник повинен передати кредиторов≥ у раз≥ порушенн¤ боржником зобов'¤занн¤.

2. Ўтрафом Ї неустойка, що обчислюЇтьс¤ у в≥дсотках в≥д суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'¤занн¤.

3. ѕенею Ї неустойка, що обчислюЇтьс¤ у в≥дсотках в≥д суми несвоЇчасно виконаного грошового зобов'¤занн¤ за кожен день простроченн¤ виконанн¤.

—татт¤ 550. ѕ≥дстави виникненн¤ права на неустойку

1. ѕраво на неустойку виникаЇ незалежно в≥д на¤вност≥ у кредитора збитк≥в, завданих невиконанн¤м або неналежним виконанн¤м зобов'¤занн¤.

2. ѕроценти на неустойку не нараховуютьс¤.

3.  редитор не маЇ права на неустойку в раз≥, ¤кщо боржник не в≥дпов≥даЇ за порушенн¤ зобов'¤занн¤ (статт¤ 617 цього  одексу).

—татт¤ 551. ѕредмет неустойки

1. ѕредметом неустойки може бути грошова сума, рухоме ≥ нерухоме майно.

2. якщо предметом неустойки Ї грошова сума, њњ розм≥р встановлюЇтьс¤ договором або актом цив≥льного законодавства.

–озм≥р неустойки, встановлений законом, може бути зб≥льшений у договор≥.

—торони можуть домовитис¤ про зменшенн¤ розм≥ру неустойки, встановленого актом цив≥льного законодавства, кр≥м випадк≥в, передбачених законом.

3. –озм≥р неустойки може бути зменшений за р≥шенн¤м суду, ¤кщо в≥н значно перевищуЇ розм≥р збитк≥в, та за на¤вност≥ ≥нших обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.

—татт¤ 552. ѕравов≥ насл≥дки сплати (переданн¤) неустойки

1. —плата (переданн¤) неустойки не зв≥льн¤Ї боржника в≥д виконанн¤ свого обов'¤зку в натур≥.

2. —плата (переданн¤) неустойки не позбавл¤Ї кредитора права на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих невиконанн¤м або неналежним виконанн¤м зобов'¤занн¤.

І 3. ѕорука

—татт¤ 553. ƒогов≥р поруки

1. «а договором поруки поручитель поручаЇтьс¤ перед кредитором боржника за виконанн¤ ним свого обов'¤зку.

ѕоручитель в≥дпов≥даЇ перед кредитором за порушенн¤ зобов'¤занн¤ боржником.

2. ѕорукою може забезпечуватис¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤ частково або у повному обс¤з≥.

3. ѕоручителем може бути одна особа або к≥лька ос≥б.

—татт¤ 554. ѕравов≥ насл≥дки порушенн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого порукою

1. ” раз≥ порушенн¤ боржником зобов'¤занн¤, забезпеченого порукою, боржник ≥ поручитель в≥дпов≥дають перед кредитором ¤к сол≥дарн≥ боржники, ¤кщо договором поруки не встановлено додаткову (субсид≥арну) в≥дпов≥дальн≥сть поручител¤.

2. ѕоручитель в≥дпов≥даЇ перед кредитором у тому ж обс¤з≥, що ≥ боржник, включаючи сплату основного боргу, процент≥в, неустойки, в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено договором поруки.

3. ќсоби, ¤к≥ сп≥льно дали поруку, в≥дпов≥дають перед кредитором сол≥дарно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором поруки.

—татт¤ 555. ѕрава та обов'¤зки поручител¤ у раз≥ пред'¤вленн¤ до нього вимоги

1. ” раз≥ одержанн¤ вимоги кредитора поручитель зобов'¤заний пов≥домити про це боржника, а в раз≥ пред'¤вленн¤ до нього позову - подати клопотанн¤ про залученн¤ боржника до участ≥ у справ≥.

якщо поручитель не пов≥домить боржника про вимогу кредитора ≥ сам виконаЇ зобов'¤занн¤, боржник маЇ право висунути проти вимоги поручител¤ вс≥ запереченн¤, ¤к≥ в≥н мав проти вимоги кредитора.

2. ѕоручитель маЇ право висунути проти вимоги кредитора запереченн¤, ¤к≥ м≥г би висунути сам боржник, за умови, що ц≥ запереченн¤ не пов'¤зан≥ з особою боржника. ѕоручитель маЇ право висунути ц≥ запереченн¤ також у раз≥, ¤кщо боржник в≥дмовивс¤ в≥д них або визнав св≥й борг.

—татт¤ 556. ѕрава поручител¤, ¤кий виконав зобов'¤занн¤

1. ѕ≥сл¤ виконанн¤ поручителем зобов'¤занн¤, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, ¤к≥ п≥дтверджують цей обов'¤зок боржника.

2. ƒо поручител¤, ¤кий виконав зобов'¤занн¤, забезпечене порукою, переход¤ть ус≥ права кредитора у цьому зобов'¤занн≥, в тому числ≥ й т≥, що забезпечували його виконанн¤.

3. ƒо кожного з к≥лькох поручител≥в, ¤к≥ виконали зобов'¤занн¤, забезпечене порукою, переход¤ть права кредитора у розм≥р≥ частини обов'¤зку, що виконана ним.

—татт¤ 557. ѕов≥домленн¤ поручител¤ про виконанн¤ зобов'¤занн¤ боржником

1. Ѕоржник, ¤кий виконав зобов'¤занн¤, забезпечене порукою, повинен негайно пов≥домити про це поручител¤.

2. ѕоручитель, ¤кий виконав зобов'¤занн¤, забезпечене порукою, у зв'¤зку з ненаправленн¤м йому боржником пов≥домленн¤ про виконанн¤ ним свого обов'¤зку, маЇ право ст¤гнути з кредитора безп≥дставно одержане або пред'¤вити зворотну вимогу до боржника.

—татт¤ 558. ќплата послуг поручител¤

1. ѕоручитель маЇ право на оплату послуг, наданих ним боржников≥.

—татт¤ 559. ѕрипиненн¤ поруки

1. ѕорука припин¤Їтьс¤ з припиненн¤м забезпеченого нею зобов'¤занн¤, а також у раз≥ зм≥ни зобов'¤занн¤ без згоди поручител¤, внасл≥док чого зб≥льшуЇтьс¤ обс¤г його в≥дпов≥дальност≥.

2. ѕорука припин¤Їтьс¤, ¤кщо п≥сл¤ настанн¤ строку виконанн¤ зобов'¤занн¤ кредитор в≥дмовивс¤ прийн¤ти належне виконанн¤, запропоноване боржником або поручителем.

3. ѕорука припин¤Їтьс¤ у раз≥ переведенн¤ боргу на ≥ншу особу, ¤кщо поручитель не поручивс¤ за нового боржника.

4. ѕорука припин¤Їтьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку, встановленого в договор≥ поруки. ” раз≥, ¤кщо такий строк не встановлено, порука припин¤Їтьс¤, ¤кщо кредитор прот¤гом шести м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ настанн¤ строку виконанн¤ основного зобов'¤занн¤ не пред'¤вить вимоги до поручител¤. якщо строк основного зобов'¤занн¤ не встановлений або встановлений моментом пред'¤вленн¤ вимоги, порука припин¤Їтьс¤, ¤кщо кредитор не пред'¤вить позову до поручител¤ прот¤гом одного року в≥д дн¤ укладенн¤ договору поруки.

І 4. √арант≥¤

—татт¤ 560. ѕон¤тт¤ гарант≥њ

1. «а гарант≥Їю банк, ≥нша ф≥нансова установа, страхова орган≥зац≥¤ (гарант) гарантуЇ перед кредитором (бенеф≥ц≥аром) виконанн¤ боржником (принципалом) свого обов'¤зку.

√арант в≥дпов≥даЇ перед кредитором за порушенн¤ зобов'¤занн¤ боржником.

—татт¤ 561. —трок д≥њ гарант≥њ

1. √арант≥¤ д≥Ї прот¤гом строку, на ¤кий вона видана.

2. √арант≥¤ Ї чинною в≥д дн¤ њњ видач≥, ¤кщо в н≥й не встановлено ≥нше.

3. √арант≥¤ не може бути в≥дкликана гарантом, ¤кщо в н≥й не встановлено ≥нше.

—татт¤ 562. Ќезалежн≥сть гарант≥њ в≥д основного зобов'¤занн¤

1. «обов'¤занн¤ гаранта перед кредитором не залежить в≥д основного зобов'¤занн¤ (його припиненн¤ або нед≥йсност≥), зокрема ≥ тод≥, коли в гарант≥њ м≥ститьс¤ посиланн¤ на основне зобов'¤занн¤.

—татт¤ 563. ѕравов≥ насл≥дки порушенн¤ боржником зобов'¤занн¤, забезпеченого гарант≥Їю

1. ” раз≥ порушенн¤ боржником зобов'¤занн¤, забезпеченого гарант≥Їю, гарант зобов'¤заний сплатити кредиторов≥ грошову суму в≥дпов≥дно до умов гарант≥њ.

2. ¬имога кредитора до гаранта про сплату грошовоњ суми в≥дпов≥дно до виданоњ ним гарант≥њ пред'¤вл¤Їтьс¤ у письмов≥й форм≥. ƒо вимоги додаютьс¤ документи, вказан≥ в гарант≥њ.

3. ” вимоз≥ до гаранта або у доданих до нењ документах кредитор повинен вказати, у чому пол¤гаЇ порушенн¤ боржником основного зобов'¤занн¤, забезпеченого гарант≥Їю.

4.  редитор може пред'¤вити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарант≥њ, на ¤кий њњ видано.

5.  редитор не може передавати ≥нш≥й особ≥ право вимоги до гаранта, ¤кщо ≥нше не встановлено гарант≥Їю.

—татт¤ 564. ќбов'¤зки гаранта п≥д час розгл¤ду вимоги кредитора

1. ѕ≥сл¤ одержанн¤ вимоги кредитора гарант повинен негайно пов≥домити про це боржника ≥ передати йому коп≥њ вимоги разом з доданими до нењ документами.

2. √арант повинен розгл¤нути вимогу кредитора разом з доданими до нењ документами в установлений у гарант≥њ строк, а у раз≥ його в≥дсутност≥ - в розумний строк ≥ встановити в≥дпов≥дн≥сть вимоги та доданих до нењ документ≥в умовам гарант≥њ.

—татт¤ 565. ѕраво гаранта на в≥дмову в задоволенн≥ вимоги кредитора

1. √арант маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д задоволенн¤ вимоги кредитора, ¤кщо вимога або додан≥ до нењ документи не в≥дпов≥дають умовам гарант≥њ або ¤кщо вони подан≥ гарантов≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку д≥њ гарант≥њ.

2. √арант повинен негайно пов≥домити кредитора про в≥дмову в≥д задоволенн¤ його вимоги.

3. якщо гарант п≥сл¤ пред'¤вленн¤ до нього вимоги кредитора д≥знавс¤ про нед≥йсн≥сть основного зобов'¤занн¤ або про його припиненн¤, в≥н повинен негайно пов≥домити про це кредитора ≥ боржника.

ѕовторна вимога кредитора, одержана гарантом п≥сл¤ такого пов≥домленн¤, п≥дл¤гаЇ задоволенню.

—татт¤ 566. ќбов'¤зок гаранта

1. ќбов'¤зок гаранта перед кредитором обмежуЇтьс¤ сплатою суми, на ¤ку видано гарант≥ю.

” раз≥ порушенн¤ гарантом свого обов'¤зку його в≥дпов≥дальн≥сть перед кредитором не обмежуЇтьс¤ сумою, на ¤ку видано гарант≥ю, ¤кщо ≥нше не встановлено у гарант≥њ.

—татт¤ 567. ќплата послуг гаранта

1. √арант маЇ право на оплату послуг, наданих ним боржников≥.

—татт¤ 568. ѕрипиненн¤ гарант≥њ

1. «обов'¤занн¤ гаранта перед кредитором припин¤Їтьс¤ у раз≥:

1) сплати кредиторов≥ суми, на ¤ку видано гарант≥ю;

2) зак≥нченн¤ строку д≥њ гарант≥њ;

3) в≥дмови кредитора в≥д своњх прав за гарант≥Їю шл¤хом поверненн¤ њњ гарантов≥ або шл¤хом поданн¤ гаранту письмовоњ за¤ви про зв≥льненн¤ його в≥д обов'¤зк≥в за гарант≥Їю.

2. √арант, ¤кому стало в≥домо про припиненн¤ гарант≥њ, повинен негайно пов≥домити про це боржника.

—татт¤ 569. ѕраво гаранта на зворотну вимогу до боржника

1. √арант маЇ право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченоњ ним за гарант≥Їю кредиторов≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж гарантом ≥ боржником.

2. √арант не маЇ права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у раз≥, ¤кщо сума, сплачена гарантом кредиторов≥, не в≥дпов≥даЇ умовам гарант≥њ, ¤кщо ≥нше не встановлено договором м≥ж гарантом ≥ боржником.

І 5. «авдаток

—татт¤ 570. ѕон¤тт¤ завдатку

1. «авдатком Ї грошова сума або рухоме майно, що видаЇтьс¤ кредиторов≥ боржником у рахунок належних з нього за договором платеж≥в, на п≥дтвердженн¤ зобов'¤занн¤ ≥ на забезпеченн¤ його виконанн¤.

2. якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платеж≥в, Ї завдатком, вона вважаЇтьс¤ авансом.

—татт¤ 571. ѕравов≥ насл≥дки порушенн¤ або припиненн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого завдатком

1. якщо порушенн¤ зобов'¤занн¤ сталос¤ з вини боржника, завдаток залишаЇтьс¤ у кредитора.

якщо порушенн¤ зобов'¤занн¤ сталос¤ з вини кредитора, в≥н зобов'¤заний повернути боржников≥ завдаток та додатково сплатити суму у розм≥р≥ завдатку або його вартост≥.

2. —торона, винна у порушенн≥ зобов'¤занн¤, маЇ в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ збитки в сум≥, на ¤ку вони перевищують розм≥р (варт≥сть) завдатку, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

3. ” раз≥ припиненн¤ зобов'¤занн¤ до початку його виконанн¤ або внасл≥док неможливост≥ його виконанн¤ завдаток п≥дл¤гаЇ поверненню.

І 6. «астава

—татт¤ 572. ѕон¤тт¤ застави

1. ¬ силу застави кредитор (заставодержатель) маЇ право у раз≥ невиконанн¤ боржником (заставодавцем) зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, одержати задоволенн¤ за рахунок заставленого майна переважно перед ≥ншими кредиторами цього боржника, ¤кщо ≥нше не встановлено законом (право застави).

—татт¤ 573. «абезпеченн¤ майбутньоњ вимоги

1. «аставою може бути забезпечена вимога, ¤ка може виникнути в майбутньому.

—татт¤ 574. ѕ≥дстави виникненн¤ застави

1. «астава виникаЇ на п≥дстав≥ договору, закону або р≥шенн¤ суду.

2. ƒо застави, ¤ка виникаЇ на п≥дстав≥ закону, застосовуютьс¤ положенн¤ цього  одексу щодо застави, ¤ка виникаЇ на п≥дстав≥ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

—татт¤ 575. ќкрем≥ види застав

1. ≤потекою Ї застава нерухомого майна, що залишаЇтьс¤ у волод≥нн≥ заставодавц¤ або третьоњ особи.

2. «акладом Ї застава рухомого майна, що передаЇтьс¤ у волод≥нн¤ заставодержател¤ або за його наказом - у волод≥нн¤ трет≥й особ≥.

3. ѕравила про ≥потеку земл≥ та ≥нш≥ окрем≥ види застав встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 576. ѕредмет застави

1. ѕредметом застави може бути будь-¤ке майно (зокрема р≥ч, ц≥нн≥ папери, майнов≥ права), що може бути в≥дчужене заставодавцем ≥ на ¤ке може бути звернене ст¤гненн¤.

2. ѕредметом застави може бути майно, ¤ке заставодавець набуде п≥сл¤ виникненн¤ застави (майбутн≥й урожай, припл≥д худоби тощо).

3. ѕрава заставодержател¤ (право застави) на р≥ч, ¤ка Ї предметом застави, поширюютьс¤ на њњ приналежност≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором. ѕраво застави поширюЇтьс¤ на плоди, продукц≥ю та доходи, одержан≥ в≥д використанн¤ заставленого майна, у випадках, встановлених договором.

4. ѕредметом застави не можуть бути нац≥ональн≥, культурн≥ та ≥сторичн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ Ї об'Їктами права державноњ власност≥ ≥ занесен≥ або п≥дл¤гають занесенню до ƒержавного реЇстру нац≥ональноњ культурноњ спадщини.

5. ѕредметом застави не можуть бути вимоги, ¤к≥ мають особистий характер, а також ≥нш≥ вимоги, застава ¤ких заборонена законом.

6. ѕредмет застави залишаЇтьс¤ у заставодавц¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

7. «астава окремих вид≥в майна може бути заборонена або обмежена законом.

—татт¤ 577. Ќотар≥альне посв≥дченн¤ договору застави та реЇстрац≥¤ застави

1. якщо предметом застави Ї нерухоме майно, а також в ≥нших випадках, встановлених законом, догов≥р застави п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.

2. «астава нерухомого майна п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ у випадках та в пор¤дку, встановлених законом.

3. «астава рухомого майна може бути зареЇстрована на п≥дстав≥ за¤ви заставодержател¤ або заставодавц¤ з внесенн¤м запису до ƒержавного реЇстру обт¤жень рухомого майна.

4. ћоментом реЇстрац≥њ застави Ї дата та час внесенн¤ в≥дпов≥дного запису до ƒержавного реЇстру обт¤жень рухомого майна.

(≤з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними зг≥дно ≥з
«аконом ”крањни в≥д 18.11.2003 р. N 1255-IV)

—татт¤ 578. «астава майна, що Ї у сп≥льн≥й власност≥

1. ћайно, що Ї у сп≥льн≥й власност≥, може бути передане у заставу лише за згодою ус≥х сп≥ввласник≥в.

—татт¤ 579. «ам≥на предмета застави

1. ѕредмет застави може бути зам≥нений лише за згодою заставодержател¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 580. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ предмета застави

1. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ предмета застави несе власник заставленого майна, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2. ” раз≥ випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ предмета застави заставодавець на вимогу заставодержател¤ зобов'¤заний надати р≥вноц≥нний предмет або, ¤кщо це можливо, в≥дновити знищений або пошкоджений предмет застави.

—татт¤ 581. —трахуванн¤ предмета застави

1. якщо предмет застави не п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому страхуванню, в≥н може бути застрахований за згодою стор≥н на погоджену суму.

” раз≥ настанн¤ страхового випадку предметом застави стаЇ право вимоги до страховика.

—татт¤ 582. ќц≥нка предмета застави

1. ќц≥нка предмета застави зд≥йснюЇтьс¤ у випадках, встановлених договором або законом.

2. ќц≥нка предмета застави зд≥йснюЇтьс¤ заставодавцем разом ≥з заставодержателем в≥дпов≥дно до звичайних ц≥н, що склалис¤ на момент виникненн¤ права застави, ¤кщо ≥нший пор¤док оц≥нки предмета застави не встановлений договором або законом.

—татт¤ 583. —торони у договор≥ застави

1. «аставодавцем може бути боржник або трет¤ особа (майновий поручитель).

2. «аставодавцем може бути власник реч≥ або особа, ¤к≥й належить майнове право, а також особа, ¤к≥й власник реч≥ або особа, ¤к≥й належить майнове право, передали р≥ч або майнове право з правом њх застави.

3. «астава права на чужу р≥ч зд≥йснюЇтьс¤ за згодою власника ц≥Їњ реч≥, ¤кщо дл¤ в≥дчуженн¤ цього права в≥дпов≥дно до договору або закону потр≥бна згода власника.

—татт¤ 584. «м≥ст договору застави

1. ” договор≥ застави визначаютьс¤ суть, розм≥р ≥ строк виконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, подаЇтьс¤ опис предмета застави, а також визначаютьс¤ ≥нш≥ умови, погоджен≥ сторонами договору.

2. ќпис предмета застави у договор≥ застави може бути поданий у загальн≥й форм≥ (вказ≥вка на вид заставленого майна тощо).

—татт¤ 585. ћомент виникненн¤ права застави

1. ѕраво застави виникаЇ з моменту укладенн¤ договору застави, а у випадках, коли догов≥р п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню, - з моменту його нотар≥ального посв≥дченн¤.

2. якщо предмет застави в≥дпов≥дно до договору або закону повинен перебувати у волод≥нн≥ заставодержател¤, право застави виникаЇ в момент переданн¤ йому предмета застави. якщо таке переданн¤ було зд≥йснене до укладенн¤ договору застави, право застави виникаЇ з моменту його укладенн¤.

—татт¤ 586.  ористуванн¤ та розпор¤джанн¤ предметом застави

1. «аставодавець маЇ право користуватис¤ предметом застави в≥дпов≥дно до його призначенн¤, у тому числ≥ здобувати з нього плоди та доходи, ¤кщо ≥нше не встановлено договором ≥ ¤кщо це випливаЇ ≥з сут≥ застави.

2. «аставодавець маЇ право в≥дчужувати предмет застави, передавати його в користуванн¤ ≥нш≥й особ≥ або ≥ншим чином розпор¤джатис¤ ним лише за згодою заставодержател¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

3. «аставодавець маЇ право запов≥дати заставлене майно. ѕравочин, ¤ким обмежуЇтьс¤ право заставодавц¤ запов≥дати заставлене майно, Ї н≥кчемним.

4. «аставодержатель маЇ право користуватис¤ переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. «а договором на заставодержател¤ може бути покладений обов'¤зок здобувати з предмета застави плоди та доходи.

—татт¤ 587. ќбов'¤зки волод≥льц¤ предмета застави

1. ќсоба, ¤ка волод≥Ї предметом застави, зобов'¤зана, ¤кщо ≥нше не встановлено договором:

1) вживати заход≥в, необх≥дних дл¤ збереженн¤ предмета застави;

2) утримувати предмет застави належним чином;

3) негайно пов≥домл¤ти другу сторону договору застави про виникненн¤ загрози знищенн¤ або пошкодженн¤ предмета застави.

2. «аставодавець, ¤кий волод≥Ї предметом застави, у раз≥ втрати, псуванн¤, пошкодженн¤ або знищенн¤ заставленого майна з його вини зобов'¤заний зам≥нити або в≥дновити це майно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

3. «аставодержатель, ¤кий волод≥Ї предметом застави, у раз≥ втрати, псуванн¤, пошкодженн¤ або знищенн¤ заставленого майна з його вини зобов'¤заний в≥дшкодувати заставодавцю завдан≥ збитки.

—татт¤ 588. Ќаступна застава

1. Ќаступна застава майна, що вже заставлене, допускаЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено попередн≥м договором застави або законом.

2. Ќаступна застава майна не припин¤Ї право застави попереднього заставодержател¤.

3. ѕерший заставодержатель маЇ переважне право перед наступними заставодержател¤ми на задоволенн¤ своњх вимог за рахунок заставленого майна. ¬имоги наступних заставодержател≥в задовольн¤ютьс¤ в пор¤дку черговост≥ виникненн¤ права застави, кр≥м випадку, передбаченого частиною четвертою ц≥Їњ статт≥.

4. якщо предметом застави Ї рухоме майно, заставодержатель зареЇстрованоњ застави маЇ переважне право на задоволенн¤ вимог ≥з заставленого майна перед заставодержател¤ми незареЇстрованих застав та застав, ¤к≥ зареЇстрован≥ п≥зн≥ше.

5. «аставодавець незареЇстрованоњ застави зобов'¤заний надати кожному ≥з заставодержател≥в ≥нформац≥ю про вс≥ попередн≥ застави майна в обс¤з≥, встановленому статтею 584 цього  одексу. «аставодавець зобов'¤заний в≥дшкодувати збитки, що виникли у будь-кого ≥з заставодержател≥в внасл≥док невиконанн¤ ним цього обов'¤зку.

(≤з зм≥нами, внесеними зг≥дно ≥з «аконом
 ”крањни в≥д 18.11.2003 р. N 1255-IV)

—татт¤ 589. ѕравов≥ насл≥дки невиконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою

1. ” раз≥ невиконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, заставодержатель набуваЇ право зверненн¤ ст¤гненн¤ на предмет застави.

2. «а рахунок предмета застави заставодержатель маЇ право задовольнити в повному обс¤з≥ свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволенн¤, включаючи сплату процент≥в, неустойки, в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих порушенн¤м зобов'¤занн¤, необх≥дних витрат на утриманн¤ заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'¤зку ≥з пред'¤вленн¤м вимоги, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 590. «верненн¤ ст¤гненн¤ на предмет застави

1. «верненн¤ ст¤гненн¤ на предмет застави зд≥йснюЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2. «аставодержатель набуваЇ право зверненн¤ ст¤гненн¤ на предмет застави в раз≥, коли зобов'¤занн¤ не буде виконано у встановлений строк (терм≥н), ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

3. ” раз≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - заставодавц¤ заставодержатель набуваЇ право зверненн¤ ст¤гненн¤ на заставлене майно незалежно в≥д настанн¤ строку виконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою.

4. ” раз≥ часткового виконанн¤ боржником зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, право зверненн¤ на предмет застави збер≥гаЇтьс¤ в перв≥сному обс¤з≥.

5. якщо предметом застави Ї дв≥ або б≥льше речей (два або б≥льше прав), ст¤гненн¤ може бути звернене на вс≥ ц≥ реч≥ (права) або на будь-¤ку з речей (прав) на виб≥р заставодержател¤.

якщо заставодержатель зверне ст¤гненн¤ на одну р≥ч (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обс¤з≥, в≥н збер≥гаЇ право застави на ≥нш≥ реч≥ (права), ¤к≥ Ї предметом застави.

—татт¤ 591. –еал≥зац≥¤ предмета застави

1. –еал≥зац≥¤ предмета застави, на ¤кий звернене ст¤гненн¤, провадитьс¤ шл¤хом його продажу з публ≥чних торг≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом. ѕор¤док реал≥зац≥њ предмета застави з публ≥чних торг≥в встановлюЇтьс¤ законом.

2. ѕочаткова ц≥на предмета застави дл¤ його продажу з публ≥чних торг≥в визначаЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому договором або законом. якщо зверненн¤ ст¤гненн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду, суд у своЇму р≥шенн≥ може визначити початкову ц≥ну предмета застави.

3. якщо публ≥чн≥ торги оголошено такими, що не в≥дбулис¤, предмет застави може бути за згодою заставодержател¤ та заставодавц¤ переданий у власн≥сть заставодержател¤ за початковою ц≥ною, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

4. якщо сума, одержана в≥д реал≥зац≥њ предмета застави, не покриваЇ вимоги заставодержател¤, в≥н маЇ право отримати суму, ¤коњ не вистачаЇ, з ≥ншого майна боржника в пор¤дку черговост≥ в≥дпов≥дно до статт≥ 112 цього  одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 592. ƒострокове виконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою

1. «аставодержатель маЇ право вимагати дострокового виконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, у раз≥:

1) переданн¤ заставодавцем предмета застави ≥нш≥й особ≥ без згоди заставодержател¤, ¤кщо одержанн¤ такоњ згоди було необх≥дним;

2) порушенн¤ заставодавцем правил про зам≥ну предмета застави;

3) втрати предмета застави за обставин, за ¤к≥ заставодержатель не в≥дпов≥даЇ, ¤кщо заставодавець не зам≥нив або не в≥дновив предмет застави.

2. «аставодержатель маЇ право вимагати дострокового виконанн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою, а ¤кщо його вимога не буде задоволена, - звернути ст¤гненн¤ на предмет застави:

1) у раз≥ порушенн¤ заставодавцем правил про наступну заставу;

2) у раз≥ порушенн¤ заставодавцем правил про розпор¤джанн¤ предметом застави;

3) в ≥нших випадках, встановлених договором.

—татт¤ 593. ѕрипиненн¤ права застави

1. ѕраво застави припин¤Їтьс¤ у раз≥:

1) припиненн¤ зобов'¤занн¤, забезпеченого заставою;

2) втрати предмета застави, ¤кщо заставодавець не зам≥нив предмет застави;

3) реал≥зац≥њ предмета застави;

4) набутт¤ заставодержателем права власност≥ на предмет застави.

ѕраво застави припин¤Їтьс¤ також в ≥нших випадках, встановлених законом.

2. ” раз≥ припиненн¤ права застави на нерухоме майно до державного реЇстру внос¤тьс¤ в≥дпов≥дн≥ дан≥.

3. ” раз≥ припиненн¤ права застави внасл≥док виконанн¤ забезпеченого заставою зобов'¤занн¤ заставодержатель, у волод≥нн≥ ¤кого перебувало заставлене майно, зобов'¤заний негайно повернути його заставодавцев≥.

І 7. ѕритриманн¤

—татт¤ 594. ѕраво притриманн¤

1.  редитор, ¤кий правом≥рно волод≥Ї р≥ччю, що п≥дл¤гаЇ передач≥ боржников≥ або особ≥, вказан≥й боржником, у раз≥ невиконанн¤ ним у строк зобов'¤занн¤ щодо оплати ц≥Їњ реч≥ або в≥дшкодуванн¤ кредиторов≥ пов'¤заних з нею витрат та ≥нших збитк≥в маЇ право притримати њњ у себе до виконанн¤ боржником зобов'¤занн¤.

2. ѕритриманн¤м реч≥ можуть забезпечуватись ≥нш≥ вимоги кредитора, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

3.  редитор маЇ право притримати р≥ч у себе також у раз≥, ¤кщо права на нењ, ¤к≥ виникли п≥сл¤ передач≥ реч≥ у волод≥нн¤ кредитора, набула трет¤ особа.

4. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ притриманоњ реч≥ несе кредитор, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

—татт¤ 595. ќбов'¤зки кредитора, ¤кий притримуЇ р≥ч у себе

1.  редитор, ¤кий притримуЇ р≥ч у себе, зобов'¤заний негайно пов≥домити про це боржника.

2.  редитор в≥дпов≥даЇ за втрату, псуванн¤ або пошкодженн¤ реч≥, ¤ку в≥н притримуЇ в себе, ¤кщо втрата, псуванн¤ або пошкодженн¤ сталис¤ з його вини.

3.  редитор не маЇ права користуватис¤ р≥ччю, ¤ку в≥н притримуЇ у себе.

—татт¤ 596. –озпор¤дженн¤ р≥ччю, ¤ку притримуЇ кредитор

1. ƒо кредитора, ¤кий притримуЇ у себе р≥ч боржника, не переходить право власност≥ на нењ.

2. Ѕоржник, р≥ч ¤кого кредитор притримуЇ, маЇ право розпор¤дитис¤ нею, пов≥домивши набувача про притриманн¤ реч≥ ≥ права кредитора.

—татт¤ 597. «адоволенн¤ вимог за рахунок реч≥, ¤ку притримуЇ кредитор

1. ¬имоги кредитора, ¤кий притримуЇ р≥ч у себе, задовольн¤ютьс¤ з њњ вартост≥ в≥дпов≥дно до статт≥ 591 цього  одексу.

√лава 50
ѕ–»ѕ»Ќ≈ЌЌя «ќЅќ¬'я«јЌЌя

—татт¤ 598. ѕ≥дстави припиненн¤ зобов'¤занн¤

1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ частково або у повному обс¤з≥ на п≥дставах, встановлених договором або законом.

2. ѕрипиненн¤ зобов'¤занн¤ на вимогу одн≥Їњ ≥з стор≥н допускаЇтьс¤ лише у випадках, встановлених договором або законом.

—татт¤ 599. ѕрипиненн¤ зобов'¤занн¤ виконанн¤м

1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ виконанн¤м, проведеним належним чином.

—татт¤ 600. ѕрипиненн¤ зобов'¤занн¤ переданн¤м в≥дступного

1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ за згодою стор≥н внасл≥док переданн¤ боржником кредиторов≥ в≥дступного (грошей, ≥ншого майна тощо). –озм≥р, строки й пор¤док переданн¤ в≥дступного встановлюютьс¤ сторонами.

—татт¤ 601. ѕрипиненн¤ зобов'¤занн¤ зарахуванн¤м

1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ зарахуванн¤м зустр≥чних однор≥дних вимог, строк виконанн¤ ¤ких настав, а також вимог, строк виконанн¤ ¤ких не встановлений або визначений моментом пред'¤вленн¤ вимоги.

2. «арахуванн¤ зустр≥чних вимог може зд≥йснюватис¤ за за¤вою одн≥Їњ ≥з стор≥н.

—татт¤ 602. Ќедопустим≥сть зарахуванн¤ зустр≥чних вимог

1. Ќе допускаЇтьс¤ зарахуванн¤ зустр≥чних вимог:

1) про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю;

2) про ст¤гненн¤ ал≥мент≥в;

3) щодо дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду);

4) у раз≥ спливу позовноњ давност≥;

5) в ≥нших випадках, встановлених договором або законом.

—татт¤ 603. «арахуванн¤ у раз≥ зам≥ни кредитора

1. ” раз≥ зам≥ни кредитора боржник маЇ право пред'¤вити проти вимоги нового кредитора свою зустр≥чну вимогу до перв≥сного кредитора.

2. ” раз≥ зам≥ни кредитора зарахуванн¤ проводитьс¤, ¤кщо вимога виникла на п≥дстав≥, що ≥снувала на момент одержанн¤ боржником письмового пов≥домленн¤ про зам≥ну кредитора, ≥ строк вимоги настав до його одержанн¤ або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'¤вленн¤ вимоги.

якщо боржник не був письмово пов≥домлений про зам≥ну кредитора, зарахуванн¤ проводитьс¤, ¤кщо вимога виникла на п≥дстав≥, що ≥снувала на момент пред'¤вленн¤ боржников≥ вимоги новим кредитором або, ¤кщо боржник виконав св≥й обов'¤зок до пред'¤вленн¤ йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконанн¤.

—татт¤ 604. ѕрипиненн¤ зобов'¤занн¤ за домовлен≥стю стор≥н

1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н.

2. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н про зам≥ну перв≥сного зобов'¤занн¤ новим зобов'¤занн¤м м≥ж тими ж сторонами (новац≥¤).

3. Ќовац≥¤ не допускаЇтьс¤ щодо зобов'¤зань про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю, про сплату ал≥мент≥в та в ≥нших випадках, встановлених законом.

4. Ќовац≥¤ припин¤Ї додатков≥ зобов'¤занн¤, пов'¤зан≥ з перв≥сним зобов'¤занн¤м, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 605. ѕрипиненн¤ зобов'¤занн¤ прощенн¤м боргу

1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ внасл≥док зв≥льненн¤ (прощенн¤ боргу) кредитором боржника в≥д його обов'¤зк≥в, ¤кщо це не порушуЇ прав трет≥х ос≥б щодо майна кредитора.

—татт¤ 606. ѕрипиненн¤ зобов'¤занн¤ поЇднанн¤м боржника ≥ кредитора в одн≥й особ≥

1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ поЇднанн¤м боржника ≥ кредитора в одн≥й особ≥.

—татт¤ 607. ѕрипиненн¤ зобов'¤занн¤ неможлив≥стю його виконанн¤

1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ неможлив≥стю його виконанн¤ у зв'¤зку з обставиною, за ¤ку жодна ≥з стор≥н не в≥дпов≥даЇ.

—татт¤ 608. ѕрипиненн¤ зобов'¤занн¤ смертю ф≥зичноњ особи

1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ смертю боржника, ¤кщо воно Ї нерозривно пов'¤заним з його особою ≥ у зв'¤зку з цим не може бути виконане ≥ншою особою.

2. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ смертю кредитора, ¤кщо воно Ї нерозривно пов'¤заним з особою кредитора.

—татт¤ 609. ѕрипиненн¤ зобов'¤занн¤ л≥кв≥дац≥Їю юридичноњ особи

1. «обов'¤занн¤ припин¤Їтьс¤ л≥кв≥дац≥Їю юридичноњ особи (боржника або кредитора), кр≥м випадк≥в, коли законом або ≥ншими нормативно-правовими актами виконанн¤ зобов'¤занн¤ л≥кв≥дованоњ юридичноњ особи покладаЇтьс¤ на ≥ншу юридичну особу, зокрема за зобов'¤занн¤ми про в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю.

√лава 51
ѕ–ј¬ќ¬≤ Ќј—Ћ≤ƒ » ѕќ–”Ў≈ЌЌя «ќЅќ¬'я«јЌЌя. ¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№ «ј ѕќ–”Ў≈ЌЌя «ќЅќ¬'я«јЌЌя

—татт¤ 610. ѕорушенн¤ зобов'¤занн¤

1. ѕорушенн¤м зобов'¤занн¤ Ї його невиконанн¤ або виконанн¤ з порушенн¤м умов, визначених зм≥стом зобов'¤занн¤ (неналежне виконанн¤).

—татт¤ 611. ѕравов≥ насл≥дки порушенн¤ зобов'¤занн¤

1. ” раз≥ порушенн¤ зобов'¤занн¤ настають правов≥ насл≥дки, встановлен≥ договором або законом, зокрема:

1) припиненн¤ зобов'¤занн¤ внасл≥док односторонньоњ в≥дмови в≥д зобов'¤занн¤, ¤кщо це встановлено договором або законом, або роз≥рванн¤ договору;

2) зм≥на умов зобов'¤занн¤;

3) сплата неустойки;

4) в≥дшкодуванн¤ збитк≥в та моральноњ шкоди.

—татт¤ 612. ѕростроченн¤ боржника

1. Ѕоржник вважаЇтьс¤ таким, що прострочив, ¤кщо в≥н не приступив до виконанн¤ зобов'¤занн¤ або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

2. Ѕоржник, ¤кий прострочив виконанн¤ зобов'¤занн¤, в≥дпов≥даЇ перед кредитором за завдан≥ простроченн¤м збитки ≥ за неможлив≥сть виконанн¤, що випадково настала п≥сл¤ простроченн¤.

3. якщо внасл≥док простроченн¤ боржника виконанн¤ зобов'¤занн¤ втратило ≥нтерес дл¤ кредитора, в≥н може в≥дмовитис¤ в≥д прийн¤тт¤ виконанн¤ ≥ вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

4. ѕростроченн¤ боржника не настаЇ, ¤кщо зобов'¤занн¤ не може бути виконане внасл≥док простроченн¤ кредитора.

—татт¤ 613. ѕростроченн¤ кредитора

1.  редитор вважаЇтьс¤ таким, що прострочив, ¤кщо в≥н в≥дмовивс¤ прийн¤ти належне виконанн¤, запропоноване боржником, або не вчинив д≥й, що встановлен≥ договором, актами цив≥льного законодавства чи випливають ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ або звичањв д≥лового обороту, до вчиненн¤ ¤ких боржник не м≥г виконати свого обов'¤зку.

 редитор також вважаЇтьс¤ таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статт≥ 545 цього  одексу.

2. якщо кредитор не вчинив д≥њ, до вчиненн¤ ¤ких боржник не м≥г виконати св≥й обов'¤зок, виконанн¤ зобов'¤занн¤ може бути в≥дстрочене на час простроченн¤ кредитора.

3. Ѕоржник не маЇ права на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих простроченн¤м кредитора, ¤кщо кредитор доведе, що простроченн¤ не Ї насл≥дком його вини або ос≥б, на ¤ких за законом чи дорученн¤м кредитора було покладено прийн¤тт¤ виконанн¤.

4. Ѕоржник за грошовим зобов'¤занн¤м не сплачуЇ проценти за час простроченн¤ кредитора.

—татт¤ 614. ¬ина ¤к п≥дстава в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ зобов'¤занн¤

1. ќсоба, ¤ка порушила зобов'¤занн¤, несе в≥дпов≥дальн≥сть за на¤вност≥ њњ вини (умислу або необережност≥), ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

ќсоба Ї невинуватою, ¤кщо вона доведе, що вжила вс≥х залежних в≥д нењ заход≥в щодо належного виконанн¤ зобов'¤занн¤.

2. ¬≥дсутн≥сть своЇњ вини доводить особа, ¤ка порушила зобов'¤занн¤.

3. ѕравочин, ¤ким скасовуЇтьс¤ чи обмежуЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥сть за умисне порушенн¤ зобов'¤занн¤, Ї н≥кчемним.

—татт¤ 615. ќдносторонн¤ в≥дмова в≥д зобов'¤занн¤

1. ” раз≥ порушенн¤ зобов'¤занн¤ одн≥Їю стороною друга сторона маЇ право частково або в повному обс¤з≥ в≥дмовитис¤ в≥д зобов'¤занн¤, ¤кщо це встановлено договором або законом.

2. ќдносторонн¤ в≥дмова в≥д зобов'¤занн¤ не зв≥льн¤Ї винну сторону в≥д в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ зобов'¤занн¤.

3. ¬насл≥док односторонньоњ в≥дмови в≥д зобов'¤занн¤ частково або у повному обс¤з≥ в≥дпов≥дно зм≥нюютьс¤ умови зобов'¤занн¤ або воно припин¤Їтьс¤.

—татт¤ 616. ѕравов≥ насл≥дки порушенн¤ зобов'¤занн¤ з вини кредитора

1. якщо порушенн¤ зобов'¤занн¤ сталос¤ з вини кредитора, суд в≥дпов≥дно зменшуЇ розм≥р збитк≥в та неустойки, ¤к≥ ст¤гуютьс¤ з боржника.

2. —уд маЇ право зменшити розм≥р збитк≥в та неустойки, ¤к≥ ст¤гуютьс¤ з боржника, ¤кщо кредитор умисно або з необережност≥ спри¤в зб≥льшенню розм≥ру збитк≥в, завданих порушенн¤м зобов'¤занн¤, або не вжив заход≥в щодо њх зменшенн¤.

—татт¤ 617. ѕ≥дстави зв≥льненн¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ зобов'¤занн¤

1. ќсоба, ¤ка порушила зобов'¤занн¤, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ зобов'¤занн¤, ¤кщо вона доведе, що це порушенн¤ сталос¤ внасл≥док випадку або непереборноњ сили.

Ќе вважаЇтьс¤ випадком, зокрема, недодержанн¤ своњх обов'¤зк≥в контрагентом боржника, в≥дсутн≥сть на ринку товар≥в, потр≥бних дл¤ виконанн¤ зобов'¤занн¤, в≥дсутн≥сть у боржника необх≥дних кошт≥в.

—татт¤ 618. ¬≥дпов≥дальн≥сть боржника за д≥њ ≥нших ос≥б

1. Ѕоржник в≥дпов≥даЇ за порушенн¤ зобов'¤занн¤ ≥ншими особами, на ¤ких було покладено його виконанн¤ (статт¤ 528 цього  одексу), ¤кщо договором або законом не встановлено в≥дпов≥дальн≥сть безпосереднього виконавц¤.

—татт¤ 619. —убсид≥арна в≥дпов≥дальн≥сть

1. ƒоговором або законом може бути передбачена пор¤д ≥з в≥дпов≥дальн≥стю боржника додаткова (субсид≥арна) в≥дпов≥дальн≥сть ≥ншоњ особи.

2. ƒо пред'¤вленн¤ вимоги особ≥, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть, кредитор повинен пред'¤вити вимогу до основного боржника.

якщо основний боржник в≥дмовивс¤ задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав в≥д нього в розумний строк в≥дпов≥д≥ на пред'¤влену вимогу, кредитор може пред'¤вити вимогу в повному обс¤з≥ до особи, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть.

3.  редитор не може вимагати задоволенн¤ своЇњ вимоги в≥д особи, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть, ¤кщо ц¤ вимога може бути задоволена шл¤хом зарахуванн¤ зустр≥чноњ вимоги до основного боржника.

4. ќсоба, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть, повинна до задоволенн¤ вимоги, пред'¤вленоњ њй кредитором, пов≥домити про це основного боржника, а у раз≥ пред'¤вленн¤ позову, - подати клопотанн¤ про залученн¤ основного боржника до участ≥ у справ≥.

” раз≥ недотриманн¤ цих вимог особою, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть, основний боржник маЇ право висунути проти регресноњ вимоги особи, ¤ка несе субсид≥арну в≥дпов≥дальн≥сть, запереченн¤, ¤к≥ в≥н мав проти кредитора.

—татт¤ 620. ѕравов≥ насл≥дки невиконанн¤ обов'¤зку передати р≥ч, визначену ≥ндив≥дуальними ознаками

1. ” раз≥ невиконанн¤ боржником обов'¤зку передати кредиторов≥ у власн≥сть або у користуванн¤ р≥ч, визначену ≥ндив≥дуальними ознаками, кредитор маЇ право витребувати цю р≥ч у боржника та вимагати њњ переданн¤ в≥дпов≥дно до умов зобов'¤занн¤.

2.  редитор втрачаЇ право на витребуванн¤ у боржника реч≥, визначеноњ ≥ндив≥дуальними ознаками, у раз≥, ¤кщо ц¤ р≥ч вже передана трет≥й особ≥ у власн≥сть або в користуванн¤.

якщо р≥ч, визначену ≥ндив≥дуальними ознаками, ще не передано, переважне право на њњ одержанн¤ маЇ той з кредитор≥в, зобов'¤занн¤ на користь ¤кого виникло ран≥ше, а коли це неможливо визначити, кредитор, ¤кий першим пред'¤вив позов.

—татт¤ 621. ¬иконанн¤ зобов'¤занн¤ за рахунок боржника

1. ” раз≥ невиконанн¤ боржником дл¤ кредитора певноњ роботи чи ненаданн¤ йому послуги кредитор маЇ право виконати цю роботу власними силами або доручити њњ виконанн¤ чи наданн¤ послуги трет≥й особ≥ ≥ вимагати в≥д боржника в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.

—татт¤ 622. ¬≥дпов≥дальн≥сть ≥ виконанн¤ зобов'¤занн¤ в натур≥

1. Ѕоржник, ¤кий сплатив неустойку ≥ в≥дшкодував збитки, завдан≥ порушенн¤м зобов'¤занн¤, не зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обов'¤зку виконати зобов'¤занн¤ в натур≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2. ” раз≥ в≥дмови кредитора в≥д прийн¤тт¤ виконанн¤, ¤ке внасл≥док простроченн¤ втратило дл¤ нього ≥нтерес (статт¤ 612 цього  одексу), або переданн¤ в≥дступного (статт¤ 600 цього  одексу) боржник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обов'¤зку виконати зобов'¤занн¤ в натур≥.

3. ” раз≥ в≥дмови кредитора в≥д договору (статт¤ 615 цього  одексу) боржник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обов'¤зку виконати зобов'¤занн¤ в натур≥.

—татт¤ 623. ¬≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих порушенн¤м зобов'¤занн¤

1. Ѕоржник, ¤кий порушив зобов'¤занн¤, маЇ в≥дшкодувати кредиторов≥ завдан≥ цим збитки.

2. –озм≥р збитк≥в, завданих порушенн¤м зобов'¤занн¤, доказуЇтьс¤ кредитором.

3. «битки визначаютьс¤ з урахуванн¤м ринкових ц≥н, що ≥снували на день добров≥льного задоволенн¤ боржником вимоги кредитора у м≥сц≥, де зобов'¤занн¤ маЇ бути виконане, а ¤кщо вимога не була задоволена добров≥льно, - у день пред'¤вленн¤ позову, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом. —уд може задовольнити вимогу про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, беручи до уваги ринков≥ ц≥ни, що ≥снували на день ухваленн¤ р≥шенн¤.

4. ѕри визначенн≥ неодержаних доход≥в (упущеноњ вигоди) враховуютьс¤ заходи, вжит≥ кредитором щодо њх одержанн¤.

—татт¤ 624. «битки ≥ неустойка

1. якщо за порушенн¤ зобов'¤занн¤ встановлено неустойку, то вона п≥дл¤гаЇ ст¤гненню у повному розм≥р≥, незалежно в≥д в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

2. ƒоговором може бути встановлено обов'¤зок в≥дшкодувати збитки лише в т≥й частин≥, в ¤к≥й вони не покрит≥ неустойкою.

3. ƒоговором може бути встановлено ст¤гненн¤ неустойки без права на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в або можлив≥сть за вибором кредитора ст¤гненн¤ неустойки чи в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

—татт¤ 625. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ грошового зобов'¤занн¤

1. Ѕоржник не зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ за неможлив≥сть виконанн¤ ним грошового зобов'¤занн¤.

2. Ѕоржник, ¤кий прострочив виконанн¤ грошового зобов'¤занн¤, на вимогу кредитора зобов'¤заний сплатити суму боргу з урахуванн¤м встановленого ≥ндексу ≥нфл¤ц≥њ за весь час простроченн¤, а також три проценти р≥чних в≥д простроченоњ суми, ¤кщо ≥нший розм≥р процент≥в не встановлений договором або законом.

–ќ«ƒ≤Ћ II
«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя ѕ–ќ ƒќ√ќ¬≤–

√лава 52
ѕќЌя““я “ј ”ћќ¬» ƒќ√ќ¬ќ–”

—татт¤ 626. ѕон¤тт¤ та види договору

1. ƒоговором Ї домовлен≥сть двох або б≥льше стор≥н, спр¤мована на встановленн¤, зм≥ну або припиненн¤ цив≥льних прав та обов'¤зк≥в.

2. ƒогов≥р Ї односторонн≥м, ¤кщо одна сторона бере на себе обов'¤зок перед другою стороною вчинити певн≥ д≥њ або утриматис¤ в≥д них, а друга сторона над≥л¤Їтьс¤ лише правом вимоги, без виникненн¤ зустр≥чного обов'¤зку щодо першоњ сторони.

3. ƒогов≥р Ї двосторонн≥м, ¤кщо правами та обов'¤зками над≥лен≥ обидв≥ сторони договору.

4. ƒо договор≥в, що укладаютьс¤ б≥льш ¤к двома сторонами (багатосторонн≥ договори), застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про догов≥р, ¤кщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договор≥в.

5. ƒогов≥р Ї в≥дплатним, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, законом або не випливаЇ ≥з сут≥ договору.

—татт¤ 627. —вобода договору

1. ¬≥дпов≥дно до статт≥ 6 цього  одексу сторони Ї в≥льними в укладенн≥ договору, вибор≥ контрагента та визначенн≥ умов договору з урахуванн¤м вимог цього  одексу, ≥нших акт≥в цив≥льного законодавства, звичањв д≥лового обороту, вимог розумност≥ та справедливост≥.

—татт¤ 628. «м≥ст договору

1. «м≥ст договору становл¤ть умови (пункти), визначен≥ на розсуд стор≥н ≥ погоджен≥ ними, та умови, ¤к≥ Ї обов'¤зковими в≥дпов≥дно до акт≥в цив≥льного законодавства.

2. —торони мають право укласти догов≥р, в ¤кому м≥ст¤тьс¤ елементи р≥зних договор≥в (зм≥шаний догов≥р). ƒо в≥дносин стор≥н у зм≥шаному договор≥ застосовуютьс¤ у в≥дпов≥дних частинах положенн¤ акт≥в цив≥льного законодавства про договори, елементи ¤ких м≥ст¤тьс¤ у зм≥шаному договор≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або не випливаЇ ≥з сут≥ зм≥шаного договору.

—татт¤ 629. ќбов'¤зков≥сть договору

1. ƒогов≥р Ї обов'¤зковим дл¤ виконанн¤ сторонами.

—татт¤ 630. “ипов≥ умови договору

1. ƒоговором може бути встановлено, що його окрем≥ умови визначаютьс¤ в≥дпов≥дно до типових умов договор≥в певного виду, оприлюднених у встановленому пор¤дку.

2. якщо у договор≥ не м≥ститьс¤ посиланн¤ на типов≥ умови, так≥ типов≥ умови можуть застосовуватись ¤к звичай д≥лового обороту, ¤кщо вони в≥дпов≥дають вимогам статт≥ 7 цього  одексу.

—татт¤ 631. —трок договору

1. —троком договору Ї час, прот¤гом ¤кого сторони можуть зд≥йснити своњ права ≥ виконати своњ обов'¤зки в≥дпов≥дно до договору.

2. ƒогов≥р набираЇ чинност≥ з моменту його укладенн¤.

3. —торони можуть встановити, що умови договору застосовуютьс¤ до в≥дносин м≥ж ними, ¤к≥ виникли до його укладенн¤.

4. «ак≥нченн¤ строку договору не зв≥льн¤Ї сторони в≥д в≥дпов≥дальност≥ за його порушенн¤, ¤ке мало м≥сце п≥д час д≥њ договору.

—татт¤ 632. ÷≥на

1. ÷≥на в договор≥ встановлюЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н.

” випадках, встановлених законом, застосовуютьс¤ ц≥ни (тарифи, ставки тощо), ¤к≥ встановлюютьс¤ або регулюютьс¤ уповноваженими органами державноњ влади або органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

2. «м≥на ц≥ни п≥сл¤ укладенн¤ договору допускаЇтьс¤ лише у випадках ≥ на умовах, встановлених договором або законом.

3. «м≥на ц≥ни в договор≥ п≥сл¤ його виконанн¤ не допускаЇтьс¤.

4. якщо ц≥на у договор≥ не встановлена ≥ не може бути визначена виход¤чи з його умов, вона визначаЇтьс¤ виход¤чи ≥з звичайних ц≥н, що склалис¤ на аналог≥чн≥ товари, роботи або послуги на момент укладенн¤ договору.

—татт¤ 633. ѕубл≥чний догов≥р

1. ѕубл≥чним Ї догов≥р, в ¤кому одна сторона - п≥дприЇмець вз¤ла на себе обов'¤зок зд≥йснювати продаж товар≥в, виконанн¤ роб≥т або наданн¤ послуг кожному, хто до нењ звернетьс¤ (роздр≥бна торг≥вл¤, перевезенн¤ транспортом загального користуванн¤, послуги зв'¤зку, медичне, готельне, банк≥вське обслуговуванн¤ тощо).

2. ”мови публ≥чного договору встановлюютьс¤ однаковими дл¤ вс≥х споживач≥в, кр≥м тих, кому за законом надан≥ в≥дпов≥дн≥ п≥льги.

3. ѕ≥дприЇмець не маЇ права надавати переваги одному споживачев≥ перед ≥ншим щодо укладенн¤ публ≥чного договору, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

4. ѕ≥дприЇмець не маЇ права в≥дмовитис¤ в≥д укладенн¤ публ≥чного договору за на¤вност≥ у нього можливостей наданн¤ споживачев≥ в≥дпов≥дних товар≥в (роб≥т, послуг).

” раз≥ необірунтованоњ в≥дмови п≥дприЇмц¤ в≥д укладенн¤ публ≥чного договору в≥н маЇ в≥дшкодувати збитки, завдан≥ споживачев≥ такою в≥дмовою.

5. јктами цив≥льного законодавства можуть бути встановлен≥ правила, обов'¤зков≥ дл¤ стор≥н при укладенн≥ ≥ виконанн≥ публ≥чного договору.

6. ”мови публ≥чного договору, ¤к≥ суперечать частин≥ друг≥й ц≥Їњ статт≥ та правилам, обов'¤зковим дл¤ стор≥н при укладенн≥ ≥ виконанн≥ публ≥чного договору, Ї н≥кчемними.

—татт¤ 634. ƒогов≥р приЇднанн¤

1. ƒоговором приЇднанн¤ Ї догов≥р, умови ¤кого встановлен≥ одн≥Їю ≥з стор≥н у формул¤рах або ≥нших стандартних формах, ¤кий може бути укладений лише шл¤хом приЇднанн¤ другоњ сторони до запропонованого договору в ц≥лому. ƒруга сторона не може запропонувати своњ умови договору.

2. ƒогов≥р приЇднанн¤ може бути зм≥нений або роз≥рваний на вимогу сторони, ¤ка приЇдналас¤, ¤кщо вона позбавл¤Їтьс¤ прав, ¤к≥ звичайно мала, а також ¤кщо догов≥р виключаЇ чи обмежуЇ в≥дпов≥дальн≥сть другоњ сторони за порушенн¤ зобов'¤занн¤ або м≥стить ≥нш≥ умови, ¤вно обт¤жлив≥ дл¤ сторони, ¤ка приЇдналас¤. —торона, ¤ка приЇдналас¤, маЇ довести, що вона, виход¤чи з≥ своњх ≥нтерес≥в, не прийн¤ла б цих умов за на¤вност≥ у нењ можливост≥ брати участь у визначенн≥ умов договору.

3. якщо вимога про зм≥ну або роз≥рванн¤ договору пред'¤влена стороною, ¤ка приЇдналас¤ до нього у зв'¤зку з≥ зд≥йсненн¤м нею п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, сторона, що надала догов≥р дл¤ приЇднанн¤, може в≥дмовити у задоволенн≥ цих вимог, ¤кщо доведе, що сторона, ¤ка приЇдналас¤, знала або могла знати, на ¤ких умовах вона приЇдналас¤ до договору.

—татт¤ 635. ѕопередн≥й догов≥р

1. ѕопередн≥м Ї догов≥р, сторони ¤кого зобов'¤зуютьс¤ прот¤гом певного строку (у певний терм≥н) укласти догов≥р в майбутньому (основний догов≥р) на умовах, встановлених попередн≥м договором.

«аконом може бути встановлено обмеженн¤ щодо строку (терм≥ну), в ¤кий маЇ бути укладений основний догов≥р на п≥дстав≥ попереднього договору.

≤стотн≥ умови основного договору, що не встановлен≥ попередн≥м договором, погоджуютьс¤ у пор¤дку, встановленому сторонами у попередньому договор≥, ¤кщо такий пор¤док не встановлений актами цив≥льного законодавства.

ѕопередн≥й догов≥р укладаЇтьс¤ у форм≥, встановлен≥й дл¤ основного договору, а ¤кщо форма основного договору не встановлена, - у письмов≥й форм≥.

2. —торона, ¤ка необгрунтовано ухил¤Їтьс¤ в≥д укладенн¤ договору, передбаченого попередн≥м договором, повинна в≥дшкодувати друг≥й сторон≥ збитки, завдан≥ простроченн¤м, ¤кщо ≥нше не встановлено попередн≥м договором або актами цив≥льного законодавства.

3. «обов'¤занн¤, встановлене попередн≥м договором, припин¤Їтьс¤, ¤кщо основний догов≥р не укладений прот¤гом строку (у терм≥н), встановленого попередн≥м договором, або ¤кщо жодна ≥з стор≥н не направить друг≥й сторон≥ пропозиц≥ю про його укладенн¤.

4. ƒогов≥р про нам≥ри (протокол про нам≥ри тощо), ¤кщо в ньому немаЇ волеви¤вленн¤ стор≥н щодо наданн¤ йому сили попереднього договору, не вважаЇтьс¤ попередн≥м договором.

—татт¤ 636. ƒогов≥р на користь третьоњ особи

1. ƒоговором на користь третьоњ особи Ї догов≥р, в ¤кому боржник зобов'¤заний виконати св≥й обов'¤зок на користь третьоњ особи, ¤ка встановлена або не встановлена у договор≥.

2. ¬иконанн¤ договору на користь третьоњ особи може вимагати ¤к особа, ¤ка уклала догов≥р, так ≥ трет¤ особа, на користь ¤коњ передбачено виконанн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом чи не випливаЇ ≥з сут≥ договору.

3. « моменту вираженн¤ третьою особою нам≥ру скористатис¤ своњм правом сторони не можуть роз≥рвати або зм≥нити догов≥р без згоди третьоњ особи, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

4. якщо трет¤ особа в≥дмовилас¤ в≥д права, наданого њй на п≥дстав≥ договору, сторона, ¤ка уклала догов≥р на користь третьоњ особи, може сама скористатис¤ цим правом, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з сут≥ договору.

—татт¤ 637. “лумаченн¤ умов договору

1. “лумаченн¤ умов договору зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статт≥ 213 цього  одексу.

2. ” раз≥ тлумаченн¤ умов договору можуть враховуватис¤ також типов≥ умови (типов≥ договори), нав≥ть ¤кщо в договор≥ немаЇ посиланн¤ на ц≥ умови.

√лава 53
” Ћјƒ≈ЌЌя, «ћ≤Ќј ≤ –ќ«≤–¬јЌЌя ƒќ√ќ¬ќ–”

—татт¤ 638. ”кладенн¤ договору

1. ƒогов≥р Ї укладеним, ¤кщо сторони в належн≥й форм≥ дос¤гли згоди з ус≥х ≥стотних умов договору.

≤стотними умовами договору Ї умови про предмет договору, умови, що визначен≥ законом ¤к ≥стотн≥ або Ї необх≥дними дл¤ договор≥в даного виду, а також ус≥ т≥ умови, щодо ¤ких за за¤вою хоча б одн≥Їњ ≥з стор≥н маЇ бути дос¤гнуто згоди.

2. ƒогов≥р укладаЇтьс¤ шл¤хом пропозиц≥њ одн≥Їњ сторони укласти догов≥р (оферти) ≥ прийн¤тт¤ пропозиц≥њ (акцепту) другою стороною.

—татт¤ 639. ‘орма договору

1. ƒогов≥р може бути укладений у будь-¤к≥й форм≥, ¤кщо вимоги щодо форми договору не встановлен≥ законом.

2. якщо сторони домовилис¤ укласти догов≥р у певн≥й форм≥, в≥н вважаЇтьс¤ укладеним з моменту наданн¤ йому ц≥Їњ форми, нав≥ть ¤кщо законом ц¤ форма дл¤ даного виду договор≥в не вимагалас¤.

3. якщо сторони домовились укласти у письмов≥й форм≥ догов≥р, щодо ¤кого законом не встановлена письмова форма, такий догов≥р Ї укладеним з моменту його п≥дписанн¤ сторонами.

4. якщо сторони домовилис¤ про нотар≥альне посв≥дченн¤ договору, щодо ¤кого законом не вимагаЇтьс¤ нотар≥альне посв≥дченн¤, такий догов≥р Ї укладеним з моменту його нотар≥ального посв≥дченн¤. ƒогов≥р про закуп≥влю, ¤кий укладаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро закуп≥влю товар≥в, роб≥т ≥ послуг за державн≥ кошти" ( 1490-14 ), на вимогу замовника п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому нотар≥альному посв≥дченню та вважаЇтьс¤ укладеним з моменту його нотар≥ального посв≥дченн¤

—татт¤ 640. ћомент укладенн¤ договору

1. ƒогов≥р Ї укладеним з моменту одержанн¤ особою, ¤ка направила пропозиц≥ю укласти догов≥р, в≥дпов≥д≥ про прийн¤тт¤ ц≥Їњ пропозиц≥њ.

2. якщо в≥дпов≥дно до акта цив≥льного законодавства дл¤ укладенн¤ договору необх≥дн≥ також переданн¤ майна або вчиненн¤ ≥ншоњ д≥њ, догов≥р Ї укладеним з моменту переданн¤ в≥дпов≥дного майна або вчиненн¤ певноњ д≥њ.

3. ƒогов≥р, ¤кий п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню або державн≥й реЇстрац≥њ, Ї укладеним з моменту його нотар≥ального посв≥дченн¤ або державноњ реЇстрац≥њ, а в раз≥ необх≥дност≥ ≥ нотар≥ального посв≥дченн¤, ≥ державноњ реЇстрац≥њ - з моменту державноњ реЇстрац≥њ.

—татт¤ 641. ѕропозиц≥¤ укласти догов≥р

1. ѕропозиц≥ю укласти догов≥р (оферту) може зробити кожна ≥з стор≥н майбутнього договору.

ѕропозиц≥¤ укласти догов≥р маЇ м≥стити ≥стотн≥ умови договору ≥ виражати нам≥р особи, ¤ка њњ зробила, вважати себе зобов'¤заною у раз≥ њњ прийн¤тт¤.

2. –еклама або ≥нш≥ пропозиц≥њ, адресован≥ невизначеному колу ос≥б, Ї запрошенн¤м робити пропозиц≥њ укласти догов≥р, ¤кщо ≥нше не вказано у реклам≥ або ≥нших пропозиц≥¤х.

3. ѕропозиц≥¤ укласти догов≥р може бути в≥дкликана до моменту або в момент њњ одержанн¤ адресатом. ѕропозиц≥¤ укласти догов≥р, одержана адресатом, не може бути в≥дкликана прот¤гом строку дл¤ в≥дпов≥д≥, ¤кщо ≥нше не вказане у пропозиц≥њ або не випливаЇ з њњ сут≥ чи обставин, за ¤ких вона була зроблена.

—татт¤ 642. ѕрийн¤тт¤ пропозиц≥њ

1. ¬≥дпов≥дь особи, ¤к≥й адресована пропозиц≥¤ укласти догов≥р, про њњ прийн¤тт¤ (акцепт) повинна бути повною ≥ безумовною.

2. якщо особа, ¤ка одержала пропозиц≥ю укласти догов≥р, у межах строку дл¤ в≥дпов≥д≥ вчинила д≥ю в≥дпов≥дно до вказаних у пропозиц≥њ умов договору (в≥двантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила в≥дпов≥дну суму грошей тощо), ¤ка засв≥дчуЇ њњ бажанн¤ укласти догов≥р, ц¤ д≥¤ Ї прийн¤тт¤м пропозиц≥њ, ¤кщо ≥нше не вказане в пропозиц≥њ укласти догов≥р або не встановлено законом.

3. ќсоба, ¤ка прийн¤ла пропозиц≥ю, може в≥дкликати свою в≥дпов≥дь про њњ прийн¤тт¤, пов≥домивши про це особу, ¤ка зробила пропозиц≥ю укласти догов≥р, до моменту або в момент одержанн¤ нею в≥дпов≥д≥ про прийн¤тт¤ пропозиц≥њ.

—татт¤ 643. ”кладенн¤ договору за пропозиц≥Їю, в ¤к≥й вказаний строк дл¤ в≥дпов≥д≥

1. якщо у пропозиц≥њ укласти догов≥р вказаний строк дл¤ в≥дпов≥д≥, догов≥р Ї укладеним, коли особа, ¤ка зробила пропозиц≥ю, одержала в≥дпов≥дь про прийн¤тт¤ пропозиц≥њ прот¤гом цього строку.

—татт¤ 644. ”кладенн¤ договору за пропозиц≥Їю, в ¤к≥й не вказаний строк дл¤ в≥дпов≥д≥

1. якщо пропозиц≥ю укласти догов≥р зроблено усно ≥ в н≥й не вказаний строк дл¤ в≥дпов≥д≥, догов≥р Ї укладеним, коли особа, ¤к≥й було зроблено пропозиц≥ю, негайно за¤вила про њњ прийн¤тт¤.

2. якщо пропозиц≥ю укласти догов≥р, в ¤к≥й не вказаний строк дл¤ в≥дпов≥д≥, зроблено у письмов≥й форм≥, догов≥р Ї укладеним, коли особа, ¤ка зробила пропозиц≥ю, одержала в≥дпов≥дь прот¤гом строку, встановленого актом цив≥льного законодавства, а ¤кщо цей строк не встановлений, - прот¤гом нормально необх≥дного дл¤ цього часу.

—татт¤ 645. ¬≥дпов≥дь про прийн¤тт¤ пропозиц≥њ, ¤ка одержана ≥з зап≥зненн¤м

1. якщо в≥дпов≥дь про прийн¤тт¤ пропозиц≥њ укласти догов≥р одержано ≥з зап≥зненн¤м, особа, ¤ка зробила пропозиц≥ю, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дних зобов'¤зань.

2. якщо в≥дпов≥дь про прийн¤тт¤ пропозиц≥њ укласти догов≥р було в≥дправлено своЇчасно, але одержано ≥з зап≥зненн¤м, особа, ¤ка зробила пропозиц≥ю укласти догов≥р, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дних зобов'¤зань, ¤кщо вона негайно пов≥домила особу, ¤к≥й було направлено пропозиц≥ю, про одержанн¤ в≥дпов≥д≥ ≥з зап≥зненн¤м.

¬≥дпов≥дь, одержана ≥з зап≥зненн¤м, Ї новою пропозиц≥Їю.

3. «а згодою особи, ¤ка зробила пропозиц≥ю, догов≥р може вважатись укладеним незалежно в≥д того, що в≥дпов≥дь про прийн¤тт¤ пропозиц≥њ укласти догов≥р було в≥дправлено та (або) одержано ≥з зап≥зненн¤м.

—татт¤ 646. ¬≥дпов≥дь про згоду укласти догов≥р на ≥нших умовах

1. ¬≥дпов≥дь про згоду укласти догов≥р на ≥нших, н≥ж було запропоновано, умовах Ї в≥дмовою в≥д одержаноњ пропозиц≥њ ≥ водночас новою пропозиц≥Їю особ≥, ¤ка зробила попередню пропозиц≥ю.

—татт¤ 647. ћ≥сце укладенн¤ договору

1. ƒогов≥р Ї укладеним у м≥сц≥ проживанн¤ ф≥зичноњ особи або за м≥сцезнаходженн¤м юридичноњ особи, ¤ка зробила пропозиц≥ю укласти догов≥р, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 648. ƒогов≥р та правов≥ акти орган≥в державноњ влади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤

1. «м≥ст договору, укладеного на п≥дстав≥ правового акта органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, обов'¤зкового дл¤ стор≥н (сторони) договору, маЇ в≥дпов≥дати цьому акту.

2. ќсобливост≥ укладенн¤ договору на п≥дстав≥ правового акта органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤ встановлюютьс¤ актами цив≥льного законодавства.

—татт¤ 649. ¬ир≥шенн¤ переддогов≥рних спор≥в

1. –озб≥жност≥, що виникли м≥ж сторонами при укладенн≥ договору на п≥дстав≥ правового акта органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та в ≥нших випадках, встановлених законом, вир≥шуютьс¤ судом.

2. –озб≥жност≥, що виникли м≥ж сторонами при укладенн≥ договору не на п≥дстав≥ правового акта органу державноњ влади, органу влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, органу м≥сцевого самовр¤дуванн¤, можуть бути вир≥шен≥ судом у випадках, встановлених за домовлен≥стю стор≥н або законом.

—татт¤ 650. ”кладенн¤ договор≥в на б≥ржах, аукц≥онах, конкурсах

1. ќсобливост≥ укладенн¤ договор≥в на б≥ржах, аукц≥онах, конкурсах тощо встановлюютьс¤ в≥дпов≥дними актами цив≥льного законодавства.

—татт¤ 651. ѕ≥дстави дл¤ зм≥ни або роз≥рванн¤ договору

1. «м≥на або роз≥рванн¤ договору допускаЇтьс¤ лише за згодою стор≥н, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2. ƒогов≥р може бути зм≥нено або роз≥рвано за р≥шенн¤м суду на вимогу одн≥Їњ ≥з стор≥н у раз≥ ≥стотного порушенн¤ договору другою стороною та в ≥нших випадках, встановлених договором або законом.

≤стотним Ї таке порушенн¤ стороною договору, коли внасл≥док завданоњ цим шкоди друга сторона значною м≥рою позбавл¤Їтьс¤ того, на що вона розраховувала при укладенн≥ договору.

3. ” раз≥ односторонньоњ в≥дмови в≥д договору у повному обс¤з≥ або частково, ¤кщо право на таку в≥дмову встановлено договором або законом, догов≥р Ї в≥дпов≥дно роз≥рваним або зм≥неним.

—татт¤ 652. «м≥на або роз≥рванн¤ договору у зв'¤зку з ≥стотною зм≥ною обставин

1. ” раз≥ ≥стотноњ зм≥ни обставин, ¤кими сторони керувалис¤ при укладенн≥ договору, догов≥р може бути зм≥нений або роз≥рваний за згодою стор≥н, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.

«м≥на обставин Ї ≥стотною, ¤кщо вони зм≥нилис¤ наст≥льки, що, ¤кби сторони могли це передбачити, вони не уклали б догов≥р або уклали б його на ≥нших умовах.

2. якщо сторони не дос¤гли згоди щодо приведенн¤ договору у в≥дпов≥дн≥сть з обставинами, ¤к≥ ≥стотно зм≥нились, або щодо його роз≥рванн¤, догов≥р може бути роз≥рваний, а з п≥дстав, встановлених частиною четвертою ц≥Їњ статт≥, - зм≥нений за р≥шенн¤м суду на вимогу за≥нтересованоњ сторони за на¤вност≥ одночасно таких умов:

1) в момент укладенн¤ договору сторони виходили з того, що така зм≥на обставин не настане;

2) зм≥на обставин зумовлена причинами, ¤к≥ за≥нтересована сторона не могла усунути п≥сл¤ њх виникненн¤ при вс≥й турботливост≥ та обачност≥, ¤к≥ в≥д нењ вимагалис¤;

3) виконанн¤ договору порушило б сп≥вв≥дношенн¤ майнових ≥нтерес≥в стор≥н ≥ позбавило б за≥нтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенн≥ договору;

4) ≥з сут≥ договору або звичањв д≥лового обороту не випливаЇ, що ризик зм≥ни обставин несе за≥нтересована сторона.

3. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору внасл≥док ≥стотноњ зм≥ни обставин суд, на вимогу будь-¤коњ ≥з стор≥н, визначаЇ насл≥дки роз≥рванн¤ договору виход¤чи з необх≥дност≥ справедливого розпод≥лу м≥ж сторонами витрат, понесених ними у зв'¤зку з виконанн¤м цього договору.

4. «м≥на договору у зв'¤зку з ≥стотною зм≥ною обставин допускаЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду у вин¤ткових випадках, коли роз≥рванн¤ договору суперечить сусп≥льним ≥нтересам або пот¤гне дл¤ стор≥н шкоду, ¤ка значно перевищуЇ затрати, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ договору на умовах, зм≥нених судом.

—татт¤ 653. ѕравов≥ насл≥дки зм≥ни або роз≥рванн¤ договору

1. ” раз≥ зм≥ни договору зобов'¤занн¤ стор≥н зм≥нюютьс¤ в≥дпов≥дно до зм≥нених умов щодо предмета, м≥сц¤, строк≥в виконанн¤ тощо.

2. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору зобов'¤занн¤ стор≥н припин¤ютьс¤.

3. ” раз≥ зм≥ни або роз≥рванн¤ договору зобов'¤занн¤ зм≥нюЇтьс¤ або припин¤Їтьс¤ з моменту дос¤гненн¤ домовленост≥ про зм≥ну або роз≥рванн¤ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зм≥ни. якщо догов≥р зм≥нюЇтьс¤ або розриваЇтьс¤ у судовому пор¤дку, зобов'¤занн¤ зм≥нюЇтьс¤ або припин¤Їтьс¤ з моменту набранн¤ р≥шенн¤м суду про зм≥ну або роз≥рванн¤ договору законноњ сили.

4. —торони не мають права вимагати поверненн¤ того, що було виконане ними за зобов'¤занн¤м до моменту зм≥ни або роз≥рванн¤ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

5. якщо догов≥р зм≥нений або роз≥рваний у зв'¤зку з ≥стотним порушенн¤м договору одн≥Їю ≥з стор≥н, друга сторона може вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих зм≥ною або роз≥рванн¤м договору.

—татт¤ 654. ‘орма зм≥ни або роз≥рванн¤ договору

1. «м≥на або роз≥рванн¤ договору вчин¤Їтьс¤ в так≥й сам≥й форм≥, що й догов≥р, що зм≥нюЇтьс¤ або розриваЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом чи не випливаЇ ≥з звичањв д≥лового обороту.

–ќ«ƒ≤Ћ III
ќ –≈ћ≤ ¬»ƒ» «ќЅќ¬'я«јЌ№

ѕ≥дрозд≥л 1
ƒќ√ќ¬≤–Ќ≤ «ќЅќ¬'я«јЌЌя

√лава 54
 ”ѕ≤¬Ћя-ѕ–ќƒј∆

І 1. «агальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж

—татт¤ 655. ƒогов≥р куп≥вл≥-продажу

1. «а договором куп≥вл≥-продажу одна сторона (продавець) передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати майно (товар) у власн≥сть друг≥й сторон≥ (покупцев≥), а покупець приймаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти майно (товар) ≥ сплатити за нього певну грошову суму.

—татт¤ 656. ѕредмет договору куп≥вл≥-продажу

1. ѕредметом договору куп≥вл≥-продажу може бути товар, ¤кий Ї у продавц¤ на момент укладенн¤ договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

2. ѕредметом договору куп≥вл≥-продажу можуть бути майнов≥ права. ƒо договору куп≥вл≥-продажу майнових прав застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з зм≥сту або характеру цих прав.

3. ѕредметом договору куп≥вл≥-продажу може бути право вимоги, ¤кщо вимога не маЇ особистого характеру. ƒо договору куп≥вл≥-продажу права вимоги застосовуютьс¤ положенн¤ про в≥дступленн¤ права вимоги, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

4. ƒо договору куп≥вл≥-продажу на б≥ржах, конкурсах, аукц≥онах (публ≥чних торгах), договору куп≥вл≥-продажу валютних ц≥нностей ≥ ц≥нних папер≥в застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, ¤кщо ≥нше не встановлено законом про ц≥ види договор≥в куп≥вл≥-продажу або не випливаЇ з њхньоњ сут≥.

5. ќсобливост≥ договору куп≥вл≥-продажу окремих вид≥в майна можуть встановлюватис¤ законом.

—татт¤ 657. ‘орма окремих вид≥в договор≥в куп≥вл≥-продажу

1. ƒогов≥р куп≥вл≥-продажу земельноњ д≥л¤нки, Їдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або ≥ншого нерухомого майна укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню та державн≥й реЇстрац≥њ.

—татт¤ 658. ѕраво продажу товару

1. ѕраво продажу товару, кр≥м випадк≥в примусового продажу та ≥нших випадк≥в, встановлених законом, належить власников≥ товару. якщо продавець товару не Ї його власником, покупець набуваЇ право власност≥ лише у випадку, ¤кщо власник не маЇ права вимагати його поверненн¤.

—татт¤ 659. ќбов'¤зок продавц¤ попередити покупц¤ про права трет≥х ос≥б на товар

1. ѕродавець зобов'¤заний попередити покупц¤ про вс≥ права трет≥х ос≥б на товар, що продаЇтьс¤ (права наймача, право застави, право дов≥чного користуванн¤ тощо). ” раз≥ невиконанн¤ ц≥Їњ вимоги покупець маЇ право вимагати зниженн¤ ц≥ни або роз≥рванн¤ договору куп≥вл≥-продажу, ¤кщо в≥н не знав ≥ не м≥г знати про права трет≥х ос≥б на товар.

—татт¤ 660. ќбов'¤зки покупц¤ ≥ продавц¤ у раз≥ пред'¤вленн¤ третьою особою позову про витребуванн¤ товару

1. якщо трет¤ особа на п≥дставах, що виникли до продажу товару, пред'¤вить до покупц¤ позов про витребуванн¤ товару, покупець повинен пов≥домити про це продавц¤ та подати клопотанн¤ про залученн¤ його до участ≥ у справ≥. ѕродавець повинен вступити у справу на сторон≥ покупц¤.

2. якщо покупець не пов≥домив продавц¤ про пред'¤вленн¤ третьою особою позову про витребуванн¤ товару та не подав клопотанн¤ про залученн¤ продавц¤ до участ≥ у справ≥, продавець не в≥дпов≥даЇ перед покупцем, ¤кщо продавець доведе, що, вз¤вши участь у справ≥, в≥н м≥г би в≥двернути в≥д≥бранн¤ проданого товару у покупц¤.

3. якщо продавець був залучений до участ≥ у справ≥, але ухиливс¤ в≥д участ≥ в њњ розгл¤д≥, в≥н не маЇ права доводити неправильн≥сть веденн¤ справи покупцем.

—татт¤ 661. ¬≥дпов≥дальн≥сть продавц¤ у раз≥ в≥дсудженн¤ товару у покупц¤

1. ” раз≥ вилученн¤ за р≥шенн¤м суду товару у покупц¤ на користь третьоњ особи на п≥дставах, що виникли до продажу товару, продавець маЇ в≥дшкодувати покупцев≥ завдан≥ йому збитки, ¤кщо покупець не знав або не м≥г знати про на¤вн≥сть цих п≥дстав.

2. ѕравочин щодо зв≥льненн¤ продавц¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ або щодо њњ обмеженн¤ у раз≥ витребуванн¤ товару у покупц¤ третьою особою Ї н≥кчемним.

—татт¤ 662. ќбов'¤зок продавц¤ передати товар покупцев≥

1. ѕродавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, визначений договором куп≥вл≥-продажу.

2. ѕродавець повинен одночасно з товаром передати покупцев≥ його приналежност≥ та документи (техн≥чний паспорт, сертиф≥кат ¤кост≥ тощо), що стосуютьс¤ товару та п≥дл¤гають переданню разом ≥з товаром в≥дпов≥дно до договору або акт≥в цив≥льного законодавства.

—татт¤ 663. —трок виконанн¤ обов'¤зку передати товар

1. ѕродавець зобов'¤заний передати товар покупцев≥ у строк, встановлений договором куп≥вл≥-продажу, а ¤кщо зм≥ст договору не даЇ змоги визначити цей строк, - в≥дпов≥дно до положень статт≥ 530 цього  одексу.

—татт¤ 664. ћомент виконанн¤ обов'¤зку продавц¤ передати товар

1. ќбов'¤зок продавц¤ передати товар покупцев≥ вважаЇтьс¤ виконаним у момент:

1) врученн¤ товару покупцев≥, ¤кщо договором встановлений обов'¤зок продавц¤ доставити товар;

2) наданн¤ товару в розпор¤дженн¤ покупц¤, ¤кщо товар маЇ бути переданий покупцев≥ за м≥сцезнаходженн¤м товару.

ƒоговором куп≥вл≥-продажу може бути встановлений ≥нший момент виконанн¤ продавцем обов'¤зку передати товар.

“овар вважаЇтьс¤ наданим у розпор¤дженн¤ покупц¤, ¤кщо у строк, встановлений договором, в≥н готовий до переданн¤ покупцев≥ у належному м≥сц≥ ≥ покупець по≥нформований про це. √отовий до переданн¤ товар повинен бути в≥дпов≥дним чином ≥дентиф≥кований дл¤ ц≥лей цього договору, зокрема шл¤хом маркуванн¤.

2. якщо з договору куп≥вл≥-продажу не випливаЇ обов'¤зок продавц¤ доставити товар або передати товар у його м≥сцезнаходженн≥, обов'¤зок продавц¤ передати товар покупцев≥ вважаЇтьс¤ виконаним у момент здач≥ товару перев≥зников≥ або орган≥зац≥њ зв'¤зку дл¤ доставки покупцев≥.

—татт¤ 665. ѕравов≥ насл≥дки в≥дмови продавц¤ передати товар

1. ” раз≥ в≥дмови продавц¤ передати проданий товар покупець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору куп≥вл≥-продажу.

2. якщо продавець в≥дмовивс¤ передати р≥ч, визначену ≥ндив≥дуальними ознаками, покупець маЇ право пред'¤вити продавцев≥ вимоги в≥дпов≥дно до статт≥ 620 цього  одексу.

—татт¤ 666. ѕравов≥ насл≥дки невиконанн¤ продавцем обов'¤зку передати приналежност≥ товару та документи, що стосуютьс¤ товару

1. якщо продавець не передаЇ покупцев≥ приналежност≥ товару та документи, що стосуютьс¤ товару та п≥дл¤гають переданню разом з товаром в≥дпов≥дно до договору куп≥вл≥-продажу або акт≥в цив≥льного законодавства, покупець маЇ право встановити розумний строк дл¤ њх переданн¤.

2. якщо приналежност≥ товару або документи, що стосуютьс¤ товару, не передан≥ продавцем у встановлений строк, покупець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору куп≥вл≥-продажу та повернути товар продавцев≥.

—татт¤ 667. ќбов'¤зок продавц¤ збер≥гати проданий товар

1. якщо право власност≥ переходить до покупц¤ ран≥ше в≥д переданн¤ товару, продавець зобов'¤заний до переданн¤ збер≥гати товар, не допускаючи його пог≥ршенн¤. Ќеобх≥дн≥ дл¤ цього витрати покупець зобов'¤заний в≥дшкодувати продавцев≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 668. ѕерех≥д ризику випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ товару

1. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ товару переходить до покупц¤ з моменту переданн¤ йому товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ товару, проданого п≥д час його транспортуванн¤, переходить до покупц¤ з моменту укладенн¤ договору куп≥вл≥-продажу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або звича¤ми д≥лового обороту.

3. ”мова договору куп≥вл≥-продажу про те, що ризик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ товару переходить до покупц¤ з моменту здач≥ товару першому перев≥зников≥, на вимогу покупц¤ може бути визнана судом нед≥йсною, ¤кщо в момент укладенн¤ договору продавець знав або м≥г знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не пов≥домив про це покупц¤.

—татт¤ 669.  ≥льк≥сть товару

1.  ≥льк≥сть товару, що продаЇтьс¤, встановлюЇтьс¤ у договор≥ куп≥вл≥-продажу у в≥дпов≥дних одиниц¤х вим≥ру або грошовому вираженн≥.

2. ”мова щодо к≥лькост≥ товару може бути погоджена шл¤хом встановленн¤ у договор≥ куп≥вл≥-продажу пор¤дку визначенн¤ ц≥Їњ к≥лькост≥.

—татт¤ 670. ѕравов≥ насл≥дки порушенн¤ умови договору щодо к≥лькост≥ товару

1. якщо продавець передав покупцев≥ меншу к≥льк≥сть товару, н≥ж це встановлено договором куп≥вл≥-продажу, покупець маЇ право вимагати переданн¤ к≥лькост≥ товару, ¤коњ не вистачаЇ, або в≥дмовитис¤ в≥д переданого товару та його оплати, а ¤кщо в≥н оплачений, - вимагати поверненн¤ сплаченоњ за нього грошовоњ суми.

2. якщо продавець передав покупцев≥ б≥льшу к≥льк≥сть товару, н≥ж це встановлено договором куп≥вл≥-продажу, покупець зобов'¤заний пов≥домити про це продавц¤. якщо в розумний строк п≥сл¤ одержанн¤ такого пов≥домленн¤ продавець не розпор¤дитьс¤ товаром, покупець маЇ право прийн¤ти весь товар, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

3. якщо покупець прийн¤в б≥льшу к≥льк≥сть товару, н≥ж це встановлено договором куп≥вл≥-продажу, в≥н зобов'¤заний оплатити додатково прийн¤тий товар за ц≥ною, встановленою дл¤ товару, прийн¤того в≥дпов≥дно до договору, ¤кщо ≥нша ц≥на не встановлена за домовлен≥стю стор≥н.

—татт¤ 671. јсортимент товару

1. якщо за договором куп≥вл≥-продажу переданню п≥дл¤гаЇ товар у певному сп≥вв≥дношенн≥ за видами, модел¤ми, розм≥рами, кольорами або ≥ншими ознаками (асортимент), продавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар в асортимент≥, погодженому сторонами.

2. якщо договором куп≥вл≥-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у пор¤дку, встановленому договором, але ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ випливаЇ, що товар п≥дл¤гаЇ переданню покупцев≥ в асортимент≥, продавець маЇ право передати покупцев≥ товар в асортимент≥ виход¤чи з потреб покупц¤, ¤к≥ були в≥дом≥ продавцев≥ на момент укладенн¤ договору, або в≥дмовитис¤ в≥д договору.

—татт¤ 672. ѕравов≥ насл≥дки порушенн¤ умови договору щодо асортименту товару

1. якщо продавець передав товар в асортимент≥, що не в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, покупець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д його прийн¤тт¤ та оплати, а ¤кщо в≥н вже оплачений, - вимагати поверненн¤ сплаченоњ за нього грошовоњ суми.

2. якщо продавець передав покупцев≥ частину товару, асортимент ¤кого в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, ≥ частину товару з порушенн¤м асортименту, покупець маЇ право на св≥й виб≥р:

1) прийн¤ти частину товару, що в≥дпов≥даЇ умовам договору, ≥ в≥дмовитис¤ в≥д решти товару;

2) в≥дмовитис¤ в≥д усього товару;

3) вимагати зам≥ни частини товару, що не в≥дпов≥даЇ асортименту, товаром в асортимент≥, ¤кий встановлено договором;

4) прийн¤ти весь товар.

3. ” раз≥ в≥дмови в≥д товару, асортимент ¤кого не в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, або пред'¤вленн¤ вимоги про зам≥ну цього товару покупець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д оплати цього товару, а ¤кщо в≥н вже оплачений, - вимагати поверненн¤ сплаченоњ за нього грошовоњ суми.

4. “овар, асортимент ¤кого не в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, Ї прийн¤тим, ¤кщо покупець у розумний строк п≥сл¤ його одержанн¤ не пов≥домив продавц¤ про свою в≥дмову в≥д нього.

5. якщо покупець не в≥дмовивс¤ в≥д товару, асортимент ¤кого не в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, в≥н зобов'¤заний оплатити його за ц≥ною, погодженою з продавцем.

якщо продавець не вжив необх≥дних заход≥в щодо погодженн¤ ц≥ни в розумний строк, покупець оплачуЇ товар за ц≥ною, ¤ка на момент укладенн¤ договору куп≥вл≥-продажу застосовувалас¤ щодо аналог≥чного товару.

—татт¤ 673. як≥сть товару

1. ѕродавець повинен передати покупцев≥ товар, ¤к≥сть ¤кого в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу.

2. ” раз≥ в≥дсутност≥ в договор≥ куп≥вл≥-продажу умов щодо ¤кост≥ товару продавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, придатний дл¤ мети, з ¤кою товар такого роду звичайно використовуЇтьс¤.

якщо продавець при укладенн≥ договору куп≥вл≥-продажу був пов≥домлений покупцем про конкретну мету придбанн¤ товару, продавець повинен передати покупцев≥ товар, придатний дл¤ використанн¤ в≥дпов≥дно до ц≥Їњ мети.

3. ” раз≥ продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцев≥ товар, ¤кий в≥дпов≥даЇ зразку та (або) опису.

4. якщо законом встановлено вимоги щодо ¤кост≥ товару, продавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, ¤кий в≥дпов≥даЇ цим вимогам.

ѕродавець ≥ покупець можуть домовитис¤ про переданн¤ товару п≥двищеноњ ¤кост≥ пор≥вн¤но з вимогами, встановленими законом.

—татт¤ 674. ѕ≥дтвердженн¤ в≥дпов≥дност≥ товару вимогам законодавства

1. ¬≥дпов≥дн≥сть товару вимогам законодавства п≥дтверджуЇтьс¤ способом та в пор¤дку, встановленими законом та ≥ншими нормативно-правовими актами.

—татт¤ 675. √арант≥њ ¤кост≥ товару

1. “овар, ¤кий продавець передаЇ або зобов'¤заний передати покупцев≥, маЇ в≥дпов≥дати вимогам щодо його ¤кост≥ в момент його переданн¤ покупцев≥, ¤кщо ≥нший момент визначенн¤ в≥дпов≥дност≥ товару цим вимогам не встановлено договором куп≥вл≥-продажу.

2. ƒоговором або законом може бути встановлений строк, прот¤гом ¤кого продавець гарантуЇ ¤к≥сть товару (гарант≥йний строк).

3. √арант≥¤ ¤кост≥ товару поширюЇтьс¤ на вс≥ комплектуюч≥ вироби, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 676. ќбчисленн¤ гарант≥йного строку

1. √арант≥йний строк починаЇтьс¤ з моменту переданн¤ товару покупцев≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором куп≥вл≥-продажу.

2. √арант≥йний строк, встановлений договором куп≥вл≥-продажу, продовжуЇтьс¤ на час, прот¤гом ¤кого покупець не м≥г використовувати товар у зв'¤зку з обставинами, що залежать в≥д продавц¤, до усуненн¤ њх продавцем.

√арант≥йний строк продовжуЇтьс¤ на час, прот¤гом ¤кого товар не м≥г використовуватис¤ у зв'¤зку з ви¤вленими в ньому недол≥ками, за умови пов≥домленн¤ про це продавц¤ в пор¤дку, встановленому статтею 688 цього  одексу.

3. √арант≥йний строк на комплектуючий вир≥б дор≥внюЇ гарант≥йному строку на основний вир≥б ≥ починаЇ спливати одночасно з ним.

4. ” раз≥ зам≥ни товару (комплектуючого виробу) неналежноњ ¤кост≥ на товар (комплектуючий вир≥б), що в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, гарант≥йний строк на нього починаЇ спливати з моменту зам≥ни.

—татт¤ 677. —трок придатност≥ товару

1. «аконом або ≥ншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, з≥ спливом ¤кого товар вважаЇтьс¤ непридатним дл¤ використанн¤ за призначенн¤м (строк придатност≥).

2. —трок придатност≥ товару визначаЇтьс¤ пер≥одом часу, ¤кий обчислюЇтьс¤ з дн¤ його виготовленн¤ ≥ прот¤гом ¤кого товар Ї придатним дл¤ використанн¤, або терм≥ном (датою), до настанн¤ ¤кого товар Ї придатним дл¤ використанн¤.

3. ѕродавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, на ¤кий встановлено строк придатност≥, з таким розрахунком, щоб в≥н м≥г бути використаний за призначенн¤м до спливу цього строку.

—татт¤ 678. ѕравов≥ насл≥дки переданн¤ товару неналежноњ ¤кост≥

1. ѕокупець, ¤кому переданий товар неналежноњ ¤кост≥, маЇ право, незалежно в≥д можливост≥ використанн¤ товару за призначенн¤м, вимагати в≥д продавц¤ за своњм вибором:

1) пропорц≥йного зменшенн¤ ц≥ни;

2) безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в товару в розумний строк;

3) в≥дшкодуванн¤ витрат на усуненн¤ недол≥к≥в товару.

2. ” раз≥ ≥стотного порушенн¤ вимог щодо ¤кост≥ товару (ви¤вленн¤ недол≥к≥в, ¤к≥ не можна усунути, недол≥к≥в, усуненн¤ ¤ких пов'¤зане з непропорц≥йними витратами або затратами часу, недол≥к≥в, ¤к≥ ви¤вилис¤ неодноразово чи з'¤вилис¤ знову п≥сл¤ њх усуненн¤) покупець маЇ право за своњм вибором:

1) в≥дмовитис¤ в≥д договору ≥ вимагати поверненн¤ сплаченоњ за товар грошовоњ суми;

2) вимагати зам≥ни товару.

3. якщо продавець товару неналежноњ ¤кост≥ не Ї його виготовлювачем, вимоги щодо зам≥ни, безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в товару ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в можуть бути пред'¤влен≥ до продавц¤ або виготовлювача товару.

4. ѕоложенн¤ ц≥Їњ статт≥ застосовуютьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено цим  одексом або ≥ншим законом.

—татт¤ 679. Ќедол≥ки товару, за ¤к≥ в≥дпов≥даЇ продавець

1. ѕродавець в≥дпов≥даЇ за недол≥ки товару, ¤кщо покупець доведе, що вони виникли до переданн¤ товару покупцев≥ або з причин, ¤к≥ ≥снували до цього моменту.

2. якщо продавцем надан≥ гарант≥њ щодо ¤кост≥ товару, продавець в≥дпов≥даЇ за його недол≥ки, ¤кщо в≥н не доведе, що вони виникли п≥сл¤ його переданн¤ покупцев≥ внасл≥док порушенн¤ покупцем правил користуванн¤ чи збер≥ганн¤ товару, д≥й трет≥х ос≥б, випадку або непереборноњ сили.

—татт¤ 680. —троки ви¤вленн¤ недол≥к≥в ≥ пред'¤вленн¤ вимоги у зв'¤зку з недол≥ками проданого товару

1. ѕокупець маЇ право пред'¤вити вимогу у зв'¤зку з недол≥ками товару за умови, що недол≥ки ви¤влен≥ в строки, встановлен≥ ц≥Їю статтею, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2. якщо на товар не встановлений гарант≥йний строк або строк придатност≥, вимога у зв'¤зку з його недол≥ками може бути пред'¤влена покупцем за умови, що недол≥ки були ви¤влен≥ прот¤гом розумного строку, але в межах двох рок≥в, а щодо нерухомого майна - в межах трьох рок≥в в≥д дн¤ переданн¤ товару покупцев≥, ¤кщо договором або законом не встановлений б≥льший строк.

якщо встановити день переданн¤ нерухомого майна неможливо або ¤кщо покупець волод≥в нерухомим майном до укладенн¤ договору, зазначен≥ строки обчислюютьс¤ в≥д дн¤ укладенн¤ договору.

—трок дл¤ ви¤вленн¤ недол≥к≥в товару, що перевозивс¤ або був в≥дправлений поштою, обчислюЇтьс¤ в≥д дн¤ одержанн¤ товару в м≥сц≥ призначенн¤.

3. якщо на товар встановлено гарант≥йний строк, покупець маЇ право пред'¤вити вимогу у зв'¤зку з недол≥ками товару, ¤к≥ були ви¤влен≥ прот¤гом цього строку.

якщо на комплектуючий вир≥б встановлено гарант≥йний строк меншоњ тривалост≥, н≥ж на основний вир≥б, покупець маЇ право пред'¤вити вимогу у зв'¤зку з недол≥ками комплектуючого виробу, ¤кщо ц≥ недол≥ки були ви¤влен≥ прот¤гом гарант≥йного строку на основний вир≥б.

якщо на комплектуючий вир≥б встановлено гарант≥йний строк б≥льшоњ тривалост≥, н≥ж гарант≥йний строк на основний вир≥б, покупець маЇ право пред'¤вити вимогу у зв'¤зку з недол≥ками товару, ¤кщо недол≥ки у комплектуючому вироб≥ ви¤влен≥ прот¤гом гарант≥йного строку на нього, незалежно в≥д спливу гарант≥йного строку на основний вир≥б.

4. ѕокупець маЇ право пред'¤вити вимогу у зв'¤зку з недол≥ками товару, на ¤кий встановлений строк придатност≥, ¤кщо вони ви¤влен≥ прот¤гом строку придатност≥ товару.

5. якщо недол≥ки товару ви¤влен≥ покупцем п≥сл¤ спливу гарант≥йного строку або строку придатност≥, продавець несе в≥дпов≥дальн≥сть, ¤кщо покупець доведе, що недол≥ки товару виникли до переданн¤ йому товару або з причин, ¤к≥ ≥снували до цього моменту.

—татт¤ 681. ѕозовна давн≥сть, що застосовуЇтьс¤ до вимог у зв'¤зку з недол≥ками проданого товару

1. ƒо вимог у зв'¤зку з недол≥ками проданого товару застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к, ¤ка обчислюЇтьс¤ в≥д дн¤ ви¤вленн¤ недол≥к≥в у межах строк≥в, встановлених статтею 680 цього  одексу, а ¤кщо на товар встановлено гарант≥йний строк (строк придатност≥), - в≥д дн¤ ви¤вленн¤ недол≥к≥в у межах гарант≥йного строку (строку придатност≥).

—татт¤ 682.  омплектн≥сть товару

1. ѕродавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, що в≥дпов≥даЇ умов≥ договору куп≥вл≥-продажу щодо комплектност≥.

2. якщо договором куп≥вл≥-продажу не встановлено умов щодо комплектност≥ товару, продавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар, комплектн≥сть ¤кого визначаЇтьс¤ звича¤ми д≥лового обороту або ≥ншими вимогами, що звичайно ставл¤тьс¤.

—татт¤ 683.  омплект товару

1. якщо договором куп≥вл≥-продажу встановлений обов'¤зок продавц¤ передати покупцев≥ певний наб≥р товару у комплект≥ (комплект товару), зобов'¤занн¤ Ї виконаним з моменту переданн¤ продавцем усього товару, включеного до комплекту.

2. ѕродавець зобов'¤заний передати весь товар, ¤кий входить до комплекту, одночасно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.

—татт¤ 684. ѕравов≥ насл≥дки переданн¤ некомплектного товару

1. ” раз≥ переданн¤ некомплектного товару покупець маЇ право вимагати в≥д продавц¤ за своњм вибором:

1) пропорц≥йного зменшенн¤ ц≥ни;

2) доукомплектуванн¤ товару в розумний строк.

2. якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець маЇ право за своњм вибором:

1) вимагати зам≥ни некомплектного товару на комплектний;

2) в≥дмовитис¤ в≥д договору ≥ вимагати поверненн¤ сплаченоњ грошовоњ суми.

3. Ќасл≥дки, передбачен≥ частинами першою та другою ц≥Їњ статт≥, застосовуютьс¤ також у раз≥ порушенн¤ продавцем обов'¤зку передати покупцев≥ комплект товару (статт¤ 683 цього  одексу), ¤кщо ≥нше не встановлено договором або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.

—татт¤ 685. “ара та упаковка за договором куп≥вл≥-продажу

1. ѕродавець зобов'¤заний передати покупцев≥ товар у тар≥ та (або) в упаковц≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором куп≥вл≥-продажу або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.

ќбов'¤зок переданн¤ товару у тар≥ та (або) в упаковц≥ не поширюЇтьс¤ на товари, ¤к≥ за своњм характером не потребують застосуванн¤ тари та (або) упакуванн¤.

2. “овар повинен бути переданий у тар≥ та (або) упакований звичайним дл¤ нього способом в упаковку, а за њх в≥дсутност≥ - способом, ¤кий забезпечуЇ схоронн≥сть товару цього роду за звичайних умов збер≥ганн¤ ≥ транспортуванн¤, ¤кщо договором куп≥вл≥-продажу не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки.

3. ѕродавець, ¤кий зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, зобов'¤заний передати покупцев≥ товар у тар≥ та (або) в упаковц≥, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам, встановленим актами цив≥льного законодавства.

—татт¤ 686. ѕравов≥ насл≥дки переданн¤ товару з порушенн¤м вимоги про тару та (або) упаковку

1. якщо продавець передав покупцев≥ товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тар≥ та (або) упаковц≥, покупець маЇ право вимагати в≥д продавц¤ переданн¤ товару у належних тар≥ та (або) упаковц≥ або зам≥ни неналежних тари та (або) упаковки, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤ чи характеру товару, або пред'¤вити до нього ≥нш≥ вимоги, що випливають ≥з переданн¤ товару неналежноњ ¤кост≥ (статт¤ 678 цього  одексу).

—татт¤ 687. ѕерев≥рка додержанн¤ продавцем умов договору куп≥вл≥-продажу

1. ѕерев≥рка додержанн¤ продавцем умов договору куп≥вл≥-продажу щодо к≥лькост≥, асортименту, ¤кост≥, комплектност≥, тари та (або) упаковки товару та ≥нших умов зд≥йснюЇтьс¤ у випадках та в пор¤дку, встановлених договором або актами цив≥льного законодавства.

якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизац≥њ встановлено вимоги щодо пор¤дку перев≥рки к≥лькост≥, асортименту, ¤кост≥, комплектност≥, тари та (або) упаковки товару, пор¤док перев≥рки, визначений договором, маЇ в≥дпов≥дати цим вимогам.

2. якщо пор¤док перев≥рки додержанн¤ продавцем умов договору куп≥вл≥-продажу не встановлений в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥, перев≥рка зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до звичањв д≥лового обороту або вимог, що звичайно ставл¤тьс¤ в таких випадках.

3. ќбов'¤зок перев≥р¤ти к≥льк≥сть, асортимент, ¤к≥сть, комплектн≥сть, тару та (або) упаковку товару (випробовуванн¤, анал≥з, огл¤д тощо) може бути покладений на продавц¤ в≥дпов≥дно до договору куп≥вл≥-продажу, акт≥в цив≥льного законодавства та нормативно-правових акт≥в з питань стандартизац≥њ. ” цьому раз≥ продавець повинен на вимогу покупц¤ надати йому докази проведенн¤ такоњ перев≥рки.

4. ѕерев≥рка додержанн¤ умов договору куп≥вл≥-продажу щодо предмета договору продавцем ≥ покупцем маЇ зд≥йснюватис¤ на одних ≥ тих самих умовах.

—татт¤ 688. ѕов≥домленн¤ продавц¤ про порушенн¤ умов договору куп≥вл≥-продажу

1. ѕокупець зобов'¤заний пов≥домити продавц¤ про порушенн¤ умов договору куп≥вл≥-продажу щодо к≥лькост≥, асортименту, ¤кост≥, комплектност≥, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цив≥льного законодавства, а ¤кщо такий строк не встановлений, - в розумний строк п≥сл¤ того, ¤к порушенн¤ могло бути ви¤влене в≥дпов≥дно до характеру ≥ призначенн¤ товару.

” раз≥ невиконанн¤ покупцем цього обов'¤зку продавець маЇ право частково або в повному обс¤з≥ в≥дмовитис¤ в≥д задоволенн¤ в≥дпов≥дних вимог покупц¤, ¤кщо продавець доведе, що невиконанн¤ покупцем обов'¤зку пов≥домити продавц¤ про порушенн¤ умов договору куп≥вл≥-продажу спричинило неможлив≥сть задоволенн¤ його вимог або спричинить дл¤ продавц¤ витрати, що перевищують його витрати у раз≥ своЇчасного пов≥домленн¤ про порушенн¤ умов договору.

2. якщо продавець знав або м≥г знати про те, що переданий покупцев≥ товар не в≥дпов≥даЇ умовам договору куп≥вл≥-продажу, в≥н не маЇ права посилатис¤ на те, що не одержав в≥д покупц¤ пов≥домленн¤ про порушенн¤ умов договору, та на насл≥дки невиконанн¤ покупцем цього обов'¤зку, встановлен≥ частиною першою ц≥Їњ статт≥.

—татт¤ 689. ќбов'¤зок покупц¤ прийн¤ти товар

1. ѕокупець зобов'¤заний прийн¤ти товар, кр≥м випадк≥в, коли в≥н маЇ право вимагати зам≥ни товару або маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору куп≥вл≥-продажу.

2. ѕокупець зобов'¤заний вчинити д≥њ, ¤к≥ в≥дпов≥дно до вимог, що звичайно ставл¤тьс¤, необх≥дн≥ з його боку дл¤ забезпеченн¤ переданн¤ та одержанн¤ товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або актами цив≥льного законодавства.

—татт¤ 690. «бер≥ганн¤ товару, не прийн¤того покупцем

1. якщо покупець (одержувач) в≥дмовивс¤ в≥д прийн¤тт¤ товару, переданого продавцем, в≥н зобов'¤заний забезпечити схоронн≥сть цього товару, негайно пов≥домивши про це продавц¤.

2. ѕродавець зобов'¤заний забрати (вивезти) товар, не прийн¤тий покупцем (одержувачем), або розпор¤дитис¤ ним в розумний строк.

якщо продавець у цей строк не розпор¤дитьс¤ товаром, покупець маЇ право реал≥зувати товар або повернути його продавцев≥.

3. ¬итрати покупц¤ у зв'¤зку ≥з збер≥ганн¤м товару, його реал≥зац≥Їю або поверненн¤м продавцев≥ п≥дл¤гають в≥дшкодуванню продавцем. ѕри цьому суми, одержан≥ в≥д реал≥зац≥њ товару, передаютьс¤ продавцев≥ за вирахуванн¤м сум, що належать покупцев≥.

4. якщо покупець без достатн≥х п≥дстав звол≥каЇ з прийн¤тт¤м товару або в≥дмовивс¤ його прийн¤ти, продавець маЇ право вимагати в≥д нього прийн¤ти та оплатити товар або маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору куп≥вл≥-продажу.

—татт¤ 691. ÷≥на товару

1. ѕокупець зобов'¤заний оплатити товар за ц≥ною, встановленою у договор≥ куп≥вл≥-продажу, або, ¤кщо вона не встановлена у договор≥ ≥ не може бути визначена виход¤чи з його умов, - за ц≥ною, що визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до статт≥ 632 цього  одексу, а також вчинити за св≥й рахунок д≥њ, ¤к≥ в≥дпов≥дно до договору, акт≥в цив≥льного законодавства або вимог, що звичайно ставл¤тьс¤, необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ платежу.

2. якщо ц≥ну встановлено залежно в≥д ваги товару, вона визначаЇтьс¤ за вагою нетто, ¤кщо ≥нше не встановлено договором куп≥вл≥-продажу.

3. якщо договором куп≥вл≥-продажу встановлено, що ц≥на товару п≥дл¤гаЇ зм≥н≥ залежно в≥д показник≥в, що зумовлюють ц≥ну товару (соб≥варт≥сть, затрати тощо), але при цьому не визначено способу њњ перегл¤ду, ц≥на визначаЇтьс¤ виход¤чи ≥з сп≥вв≥дношенн¤ цих показник≥в на момент укладенн¤ договору ≥ на момент переданн¤ товару.

якщо продавець прострочив виконанн¤ обов'¤зку щодо переданн¤ товару, ц≥на визначаЇтьс¤ виход¤чи ≥з сп≥вв≥дношенн¤ цих показник≥в на момент укладенн¤ договору ≥ на день переданн¤ товару, встановлений у договор≥, а ¤кщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений в≥дпов≥дно до статт≥ 530 цього  одексу.

ѕоложенн¤ ц≥Їњ частини про визначенн¤ ц≥ни товару застосовуютьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено актами цив≥льного законодавства або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.

—татт¤ 692. ќплата товару

1. ѕокупець зобов'¤заний оплатити товар п≥сл¤ його прийн¤тт¤ або прийн¤тт¤ товаророзпор¤дчих документ≥в на нього, ¤кщо договором або актами цив≥льного законодавства не встановлений ≥нший строк оплати товару.

2. ѕокупець зобов'¤заний сплатити продавцев≥ повну ц≥ну переданого товару. ƒоговором куп≥вл≥-продажу може бути передбачено розстроченн¤ платежу.

3. ” раз≥ простроченн¤ оплати товару продавець маЇ право вимагати оплати товару та сплати процент≥в за користуванн¤ чужими грошовими коштами.

4. якщо покупець в≥дмовивс¤ прийн¤ти та оплатити товар, продавець маЇ право за своњм вибором вимагати оплати товару або в≥дмовитис¤ в≥д договору куп≥вл≥-продажу.

5. якщо продавець зобов'¤заний передати покупцев≥ кр≥м неоплаченого також ≥нший товар, в≥н маЇ право зупинити переданн¤ цього товару до повноњ оплати всього ран≥ше переданого товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або актами цив≥льного законодавства.

—татт¤ 693. ѕопередн¤ оплата товару

1. якщо договором встановлений обов'¤зок покупц¤ частково або повн≥стю оплатити товар до його переданн¤ продавцем (попередн¤ оплата), покупець повинен зд≥йснити оплату в строк, встановлений договором куп≥вл≥-продажу, а ¤кщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений в≥дпов≥дно до статт≥ 530 цього  одексу.

” раз≥ невиконанн¤ покупцем обов'¤зку щодо попередньоњ оплати товару застосовуютьс¤ положенн¤ статт≥ 538 цього  одексу.

2. якщо продавець, ¤кий одержав суму попередньоњ оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець маЇ право вимагати переданн¤ оплаченого товару або поверненн¤ суми попередньоњ оплати.

3. Ќа суму попередньоњ оплати нараховуютьс¤ проценти в≥дпов≥дно до статт≥ 536 цього  одексу в≥д дн¤, коли товар мав бути переданий, до дн¤ фактичного переданн¤ товару покупцев≥ або поверненн¤ йому суми попередньоњ оплати. ƒоговором може бути встановлений обов'¤зок продавц¤ сплачувати проценти на суму попередньоњ оплати в≥д дн¤ одержанн¤ ц≥Їњ суми в≥д покупц¤.

—татт¤ 694. ѕродаж товару в кредит

1. ƒоговором куп≥вл≥-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з в≥дстроченн¤м або з розстроченн¤м платежу.

2. “овар продаЇтьс¤ в кредит за ц≥нами, що д≥ють на день продажу. «м≥на ц≥ни на товар, проданий в кредит, не Ї п≥дставою дл¤ проведенн¤ перерахунку, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

3. ” раз≥ невиконанн¤ продавцем обов'¤зку щодо переданн¤ товару, проданого в кредит, застосовуютьс¤ положенн¤ статт≥ 665 цього  одексу.

4. якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець маЇ право вимагати поверненн¤ неоплаченого товару.

5. якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуютьс¤ проценти в≥дпов≥дно до статт≥ 536 цього  одексу в≥д дн¤, коли товар мав бути оплачений, до дн¤ його фактичноњ оплати.

ƒоговором куп≥вл≥-продажу може бути передбачений обов'¤зок покупц¤ сплачувати проценти на суму, що в≥дпов≥даЇ ц≥н≥ товару, проданого в кредит, починаючи в≥д дн¤ переданн¤ товару продавцем.

6. « моменту переданн¤ товару, проданого в кредит, ≥ до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

—татт¤ 695. ќсобливост≥ оплати товару з розстроченн¤м платежу

1. ƒоговором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченн¤м платежу.

≤стотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстроченн¤ платежу Ї ц≥на товару, пор¤док, строки ≥ розм≥ри платеж≥в.

2. якщо покупець не зд≥йснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченн¤м платежу ≥ переданий йому товар, продавець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору ≥ вимагати поверненн¤ проданого товару.

3. ƒо договору про продаж товару в кредит з умовою про розстроченн¤ платежу застосовуютьс¤ положенн¤ частин третьоњ, п'¤тоњ та шостоњ статт≥ 694 цього  одексу.

—татт¤ 696. —трахуванн¤ товару

1. ƒоговором може бути встановлений обов'¤зок продавц¤ або покупц¤ страхувати товар.

2. якщо сторона, ¤ка зобов'¤зана страхувати товар, не застрахувала його, друга сторона маЇ право застрахувати товар ≥ вимагати в≥дшкодуванн¤ витрат на страхуванн¤ або в≥дмовитис¤ в≥д договору.

—татт¤ 697. «береженн¤ права власност≥ за продавцем

1. ƒоговором може бути встановлено, що право власност≥ на переданий покупцев≥ товар збер≥гаЇтьс¤ за продавцем до оплати товару або настанн¤ ≥нших обставин. ” цьому раз≥ покупець не маЇ права до переходу до нього права власност≥ розпор¤джатис¤ товаром, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, законом або не випливаЇ ≥з призначенн¤ та властивостей товару.

2. якщо покупець прострочив оплату товару, продавець маЇ право вимагати в≥д нього поверненн¤ товару.

ѕродавець маЇ право вимагати в≥д покупц¤ поверненн¤ товару також у раз≥ ненастанн¤ обставин, за ¤ких право власност≥ на товар мало перейти до покупц¤.

І 2. –оздр≥бна куп≥вл¤-продаж

—татт¤ 698. ƒогов≥р роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу

1. «а договором роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу продавець, ¤кий зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з продажу товару, зобов'¤зуЇтьс¤ передати покупцев≥ товар, що звичайно призначаЇтьс¤ дл¤ особистого, домашнього або ≥ншого використанн¤, не пов'¤заного з п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, а покупець зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти товар ≥ оплатити його.

2. ƒогов≥р роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу Ї публ≥чним.

3. ƒо в≥дносин за договором роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу з участю покупц¤ - ф≥зичноњ особи, не врегульованих цим  одексом, застосовуЇтьс¤ законодавство про захист прав споживач≥в.

4. ”мови договору, що обмежують права покупц¤ - ф≥зичноњ особи пор≥вн¤но з правами, встановленими цим  одексом та законодавством про захист прав споживач≥в, Ї н≥кчемними.

5. ѕокупець маЇ право на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих йому продавцем внасл≥док використанн¤ ним переваг свого становища у виробнич≥й або торговельн≥й д≥¤льност≥.

—татт¤ 699. ѕубл≥чна пропозиц≥¤ укласти догов≥р куп≥вл≥-продажу

1. ѕропозиц≥¤ товару в реклам≥, каталогах, а також ≥нших описах товару, звернених до невизначеного кола ос≥б, Ї публ≥чною пропозиц≥Їю укласти догов≥р, ¤кщо вона м≥стить ус≥ ≥стотн≥ умови договору.

2. ¬иставленн¤ товару, демонстрац≥¤ його зразк≥в або наданн¤ в≥домостей про товар (опис≥в, каталог≥в, фотозн≥мк≥в тощо) у м≥сц¤х його продажу Ї публ≥чною пропозиц≥Їю укласти догов≥р незалежно в≥д того чи вказана ц≥на та ≥нш≥ ≥стотн≥ умови договору куп≥вл≥-продажу, кр≥м випадк≥в, коли продавець ¤вно визначив, що в≥дпов≥дний товар не призначений дл¤ продажу.

—татт¤ 700. Ќаданн¤ покупцев≥ ≥нформац≥њ про товар

1. ѕродавець зобов'¤заний надати покупцев≥ необх≥дну ≥ достов≥рну ≥нформац≥ю про товар, що пропонуЇтьс¤ до продажу. ≤нформац≥¤ маЇ в≥дпов≥дати вимогам закону та правилам роздр≥бноњ торг≥вл≥ щодо њњ зм≥сту ≥ способ≥в наданн¤.

2. ѕокупець маЇ право до укладенн¤ договору куп≥вл≥-продажу огл¤нути товар, вимагати проведенн¤ в його присутност≥ перев≥рки властивостей товару або демонстрац≥њ користуванн¤ товаром, ¤кщо це не виключено характером товару ≥ не суперечить правилам роздр≥бноњ торг≥вл≥.

3. якщо покупцев≥ не надано можливост≥ негайно одержати повну ≥ достов≥рну ≥нформац≥ю про товар у м≥сц≥ його продажу, в≥н маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих необірунтованим ухиленн¤м в≥д укладенн¤ договору, а ¤кщо догов≥р укладено, - в розумний строк в≥дмовитис¤ в≥д договору, вимагати поверненн¤ сплаченоњ за товар грошовоњ суми ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, а також моральноњ шкоди.

4. ѕродавець, ¤кий не надав покупцев≥ можливост≥ одержати повну ≥ достов≥рну ≥нформац≥ю про товар, несе в≥дпов≥дальн≥сть за недол≥ки товару, ¤к≥ виникли п≥сл¤ переданн¤ його покупцев≥, ¤кщо покупець доведе, що вони виникли у зв'¤зку з в≥дсутн≥стю у нього такоњ ≥нформац≥њ.

—татт¤ 701. ƒогов≥р з умовою про прийн¤тт¤ покупцем товару у встановлений строк

1. —торони можуть укласти догов≥р куп≥вл≥-продажу з умовою про прийн¤тт¤ покупцем товару у строк, встановлений договором, ≥ прот¤гом цього строку товар не може бути проданий продавцем ≥ншому покупцев≥.

2. якщо покупець не з'¤вивс¤ або не вчинив ≥нших необх≥дних д≥й дл¤ прийн¤тт¤ товару у встановлений строк, вважаЇтьс¤, що покупець в≥дмовивс¤ в≥д договору, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

3. ƒодатков≥ витрати продавц¤ на забезпеченн¤ переданн¤ товару покупцев≥ у встановлений строк включаютьс¤ в ц≥ну товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або актами цив≥льного законодавства.

—татт¤ 702. ѕродаж товару за зразками

1. —торони можуть укласти догов≥р куп≥вл≥-продажу товару на п≥дстав≥ ознайомленн¤ покупц¤ ≥з зразком товару (за описом, каталогом тощо).

2. ƒогов≥р куп≥вл≥-продажу товару за зразком Ї виконаним з моменту доставки товару у м≥сце, встановлене договором, а ¤кщо м≥сце переданн¤ товару не встановлене договором, - з моменту доставки товару за м≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи-покупц¤ або м≥сцезнаходженн¤м юридичноњ особи-покупц¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

3. ѕокупець до переданн¤ товару маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору за умови в≥дшкодуванн¤ продавцев≥ витрат, пов'¤заних ≥з вчиненн¤м д≥й щодо виконанн¤ договору.

—татт¤ 703. ѕродаж товар≥в з використанн¤м автомат≥в

1. якщо продаж товару зд≥йснюЇтьс¤ з використанн¤м автомат≥в, волод≥лець автомат≥в зобов'¤заний довести до покупц≥в ≥нформац≥ю про продавц¤ товару шл¤хом розм≥щенн¤ на автомат≥ або наданн¤ покупц¤м ≥ншим чином в≥домостей про найменуванн¤ продавц¤, його м≥сцезнаходженн¤, режим роботи, а також про д≥њ, ¤к≥ необх≥дно вчинити покупцев≥ дл¤ одержанн¤ товару.

2. ƒогов≥р роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу з використанн¤м автомат≥в Ї укладеним з моменту вчиненн¤ покупцем д≥й, необх≥дних дл¤ одержанн¤ товару.

3. якщо покупцев≥ не надаЇтьс¤ оплачений товар, продавець повинен на вимогу покупц¤ негайно надати покупцев≥ товар або повернути сплачену ним грошову суму.

4. якщо автомат використовуЇтьс¤ дл¤ розм≥ну грошей, придбанн¤ плат≥жних засоб≥в або обм≥ну валюти, застосовуютьс¤ положенн¤ про роздр≥бну куп≥влю-продаж, ¤кщо ≥нше не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.

—татт¤ 704. ƒогов≥р з умовою про доставку товару покупцев≥

1. якщо догов≥р роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцев≥, продавець зобов'¤заний у встановлений договором строк доставити товар за м≥сцем, указаним покупцем, а ¤кщо м≥сце переданн¤ товару покупцем не вказане, - за м≥сцем проживанн¤ ф≥зичноњ особи - покупц¤ або м≥сцезнаходженн¤м юридичноњ особи - покупц¤. 

2. ƒогов≥р роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу з умовою про доставку товару покупцев≥ Ї виконаним з моменту врученн¤ товару покупцев≥, а у раз≥ його в≥дсутност≥ - особ≥, ¤ка пред'¤вила квитанц≥ю або ≥нший документ, що засв≥дчуЇ укладенн¤ договору або оформленн¤ доставки товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, актами цив≥льного законодавства або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.

3. якщо договором не встановлений строк доставки товару дл¤ врученн¤ його покупцев≥, товар маЇ бути доставлений у розумний строк п≥сл¤ одержанн¤ вимоги покупц¤.

—татт¤ 705. ƒогов≥р найму-продажу

1. «а договором найму-продажу до переходу до покупц¤ права власност≥ на переданий йому продавцем товар покупець Ї наймачем (орендарем) цього товару.

2. ѕокупець стаЇ власником товару, переданого йому за договором найму-продажу, з моменту оплати товару, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 706. ÷≥на та оплата товару

1. ѕокупець зобов'¤заний оплатити товар за ц≥ною, оголошеною продавцем у момент укладенн¤ договору, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або не випливаЇ ≥з сут≥ зобов'¤занн¤.

2. якщо договором встановлено попередню оплату товару (статт¤ 693 цього  одексу), простроченн¤ покупцем оплати товару Ї в≥дмовою покупц¤ в≥д договору, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

3. ƒо договору роздр≥бноњ куп≥вл≥-продажу товару в кредит, у тому числ≥ з розстроченн¤м платежу, не застосовуютьс¤ положенн¤ абзацу першого частини п'¤тоњ статт≥ 694 цього  одексу.

4. ѕокупець маЇ право повн≥стю оплатити товар у будь-¤кий час у межах встановленого договором пер≥оду розстроченн¤ його оплати.

—татт¤ 707. ќбм≥н товару

1. ѕокупець маЇ право прот¤гом чотирнадц¤ти дн≥в з моменту переданн¤ йому непродовольчого товару неналежноњ ¤кост≥, ¤кщо тривал≥ший строк не оголошений продавцем, обм≥н¤ти його у м≥сц≥ куп≥вл≥ або ≥нших м≥сц¤х, оголошених продавцем, на аналог≥чний товар ≥нших розм≥ру, форми, габариту, фасону, комплектац≥њ тощо. ” раз≥ ви¤вленн¤ р≥зниц≥ в ц≥н≥ покупець проводить необх≥дний перерахунок з продавцем.

якщо у продавц¤ немаЇ необх≥дного дл¤ обм≥ну товару, покупець маЇ право повернути придбаний товар продавцев≥ та одержати сплачену за нього грошову суму.

¬имога покупц¤ про обм≥н або поверненн¤ товару п≥дл¤гаЇ задоволенню, ¤кщо товар не був у споживанн≥, збережено його товарний вид, споживч≥ властивост≥ та за на¤вност≥ доказ≥в придбанн¤ товару у цього продавц¤.

2. ѕерел≥к товар≥в, ¤к≥ не п≥дл¤гають обм≥ну або поверненню на п≥дставах, передбачених ц≥Їю статтею, встановлюЇтьс¤ нормативно-правовими актами.

—татт¤ 708. ѕрава покупц¤ у раз≥ продажу йому товару неналежноњ ¤кост≥

1. ” раз≥ ви¤вленн¤ покупцем прот¤гом гарант≥йного або ≥нших строк≥в, встановлених обов'¤зковими дл¤ стор≥н правилами чи договором, недол≥к≥в, не застережених продавцем, або фальсиф≥кац≥њ товару покупець маЇ право за своњм вибором:

1) вимагати в≥д продавц¤ або виготовлювача безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в товару або в≥дшкодуванн¤ витрат, зд≥йснених покупцем чи третьою особою, на њх виправленн¤;

2) вимагати в≥д продавц¤ або виготовлювача зам≥ни товару на аналог≥чний товар належноњ ¤кост≥ або на такий самий товар ≥ншоњ модел≥ з в≥дпов≥дним перерахунком у раз≥ р≥зниц≥ в ц≥н≥;

3) вимагати в≥д продавц¤ або виготовлювача в≥дпов≥дного зменшенн¤ ц≥ни;

4) в≥дмовитис¤ в≥д договору ≥ вимагати поверненн¤ сплаченоњ за товар грошовоњ суми.

2. ѕокупець, ¤кий придбав непродовольч≥ товари, що вже були в користуванн≥ ≥ реал≥зован≥ через роздр≥бн≥ ком≥с≥йн≥ торговельн≥ п≥дприЇмства, про що в≥н був по≥нформований продавцем, маЇ право пред'¤вити вимоги, передбачен≥ частиною першою ц≥Їњ статт≥, ¤кщо придбан≥ товари м≥стили ≥стотн≥ недол≥ки, не застережен≥ продавцем.

—татт¤ 709. ѕор¤док ≥ строки задоволенн¤ вимог покупц¤ про зам≥ну товару або усуненн¤ недол≥к≥в

1. ѕродавець або виготовлювач (чи уповноважен≥ ними представники) зобов'¤зан≥ прийн¤ти товар неналежноњ ¤кост≥ в≥д покупц¤ ≥ задовольнити його вимоги про зам≥ну товару або усуненн¤ недол≥к≥в. ƒоставка товару продавцев≥ та його поверненн¤ покупцев≥ зд≥йснюютьс¤ продавцем або виготовлювачем, а в раз≥ невиконанн¤ ними цього обов'¤зку або в≥дсутност≥ продавц¤ чи виготовлювача в м≥сцезнаходженн≥ покупц¤ поверненн¤ товару може бути зд≥йснене покупцем за њхн≥й рахунок.

2. ¬имога покупц¤ про зам≥ну товару п≥дл¤гаЇ негайному задоволенню, а в раз≥ необх≥дност≥ перев≥рки ¤кост≥ товару - прот¤гом чотирнадц¤ти дн≥в або, за домовлен≥стю стор≥н, в ≥нший строк.

” раз≥ в≥дсутност≥ необх≥дного товару вимога покупц¤ про зам≥ну товару п≥дл¤гаЇ задоволенню у двом≥с¤чний строк з моменту поданн¤ в≥дпов≥дноњ за¤ви.

якщо задовольнити вимогу покупц¤ про зам≥ну товару у встановлен≥ строки неможливо, покупець на св≥й виб≥р маЇ право пред'¤вити продавцев≥ або виготовлювачу ≥нш≥ вимоги в≥дпов≥дно до статт≥ 708 цього  одексу.

3. ¬имога покупц¤ про безоплатне усуненн¤ недол≥к≥в товару п≥дл¤гаЇ задоволенню продавцем або виготовлювачем прот¤гом чотирнадц¤ти дн≥в або, за домовлен≥стю стор≥н, в ≥нший строк. Ќа вимогу покупц¤ на час ремонту йому маЇ бути наданий у користуванн¤ аналог≥чний товар, незалежно в≥д модел≥, з доставкою.

4. ” раз≥ усуненн¤ недол≥к≥в товару шл¤хом зам≥ни комплектуючого виробу або складовоњ частини товару, на ¤к≥ встановлено гарант≥йн≥ строки, гарант≥йний строк на новий комплектуючий вир≥б або складову частину обчислюЇтьс¤ в≥д дн¤ видач≥ покупцев≥ товару п≥сл¤ усуненн¤ недол≥к≥в.

5. «а кожний день простроченн¤ продавцем або виготовлювачем усуненн¤ недол≥к≥в товару ≥ невиконанн¤ вимоги про наданн¤ в користуванн¤ аналог≥чного товару на час усуненн¤ недол≥к≥в продавець сплачуЇ покупцев≥ неустойку в розм≥р≥ одного в≥дсотка вартост≥ товару.

—татт¤ 710. ¬≥дшкодуванн¤ р≥зниц≥ в ц≥н≥ у раз≥ зам≥ни товару, зменшенн¤ ц≥ни ≥ поверненн¤ товару неналежноњ ¤кост≥

1. ” раз≥ зам≥ни товару з недол≥ками на товар належноњ ¤кост≥ продавець не маЇ права вимагати в≥дшкодуванн¤ р≥зниц≥ м≥ж ц≥ною товару, встановленою договором куп≥вл≥-продажу, ≥ ц≥ною товару, ¤ка ≥снуЇ на момент зам≥ни товару або постановленн¤ судом р≥шенн¤ про зам≥ну товару.

2. ” раз≥ зам≥ни товару неналежноњ ¤кост≥ на аналог≥чний, але ≥нший за розм≥ром, фасоном, сортом тощо товар належноњ ¤кост≥ в≥дшкодуванню п≥дл¤гаЇ р≥зниц¤ м≥ж ц≥ною зам≥неного товару ≥ ц≥ною товару належноњ ¤кост≥, що д≥ють на момент зам≥ни товару або постановленн¤ судом р≥шенн¤ про зам≥ну товару.

3. ” раз≥ пред'¤вленн¤ вимоги про в≥дпов≥дне зменшенн¤ ц≥ни товару дл¤ розрахунку беретьс¤ ц≥на товару на момент пред'¤вленн¤ вимоги про зменшенн¤ ц≥ни, а ¤кщо вимогу покупц¤ добров≥льно не задоволено продавцем, - на момент постановленн¤ судом р≥шенн¤ про в≥дпов≥дне зменшенн¤ ц≥ни товару.

4. ” раз≥ в≥дмови покупц¤ в≥д договору та поверненн¤ продавцю товару неналежноњ ¤кост≥ покупець маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ р≥зниц≥ м≥ж ц≥ною товару, встановленою договором, ≥ ц≥ною в≥дпов≥дного товару на момент добров≥льного задоволенн¤ його вимоги, а ¤кщо вимогу добров≥льно не задоволено продавцем, - на момент постановленн¤ судом р≥шенн¤.

5. якщо на час виконанн¤ р≥шенн¤ суду про в≥дшкодуванн¤ р≥зниц≥ в ц≥н≥ у раз≥ зам≥ни товару, зменшенн¤ ц≥ни або поверненн¤ товару неналежноњ ¤кост≥ п≥двищилис¤ ц≥ни на цей товар, покупець ≥з цих п≥дстав може за¤вити додатков≥ вимоги до продавц¤.

—татт¤ 711. ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, завдану товаром неналежноњ ¤кост≥

1. Ўкода, завдана майну покупц¤, та шкода, завдана кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю у зв'¤зку з придбанн¤м товару неналежноњ ¤кост≥, в≥дшкодовуЇтьс¤ продавцем або виготовлювачем товару в≥дпов≥дно до положень глави 82 цього  одексу.

І 3. ѕоставка

—татт¤ 712. ƒогов≥р поставки

1. «а договором поставки продавець (постачальник), ¤кий зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, зобов'¤зуЇтьс¤ передати у встановлений строк (строки) товар у власн≥сть покупц¤ дл¤ використанн¤ його у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ або в ≥нших ц≥л¤х, не пов'¤заних з особистим, с≥мейним, домашн≥м або ≥ншим под≥бним використанн¤м, а покупець зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти товар ≥ сплатити за нього певну грошову суму.

2. ƒо договору поставки застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, законом або не випливаЇ з характеру в≥дносин стор≥н.

3. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ регулюванн¤ укладенн¤ та виконанн¤ договор≥в поставки, у тому числ≥ договору поставки товару дл¤ державних потреб.

І 4.  онтрактац≥¤ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ

—татт¤ 713. ƒогов≥р контрактац≥њ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ

1. «а договором контрактац≥њ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ виробник с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ зобов'¤зуЇтьс¤ виробити визначену договором с≥льськогосподарську продукц≥ю ≥ передати њњ у власн≥сть загот≥вельников≥ (контрактанту) або визначеному ним одержувачев≥, а загот≥вельник зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти цю продукц≥ю та оплатити њњ за встановленими ц≥нами в≥дпов≥дно до умов договору.

2. ƒо договору контрактац≥њ застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж та положенн¤ про догов≥р поставки, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

3. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ укладенн¤ та виконанн¤ договор≥в контрактац≥њ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

І 5. ѕостачанн¤ енергетичними та ≥ншими ресурсами через приЇднану мережу

—татт¤ 714. ƒогов≥р постачанн¤ енергетичними та ≥ншими ресурсами через приЇднану мережу

1. «а договором постачанн¤ енергетичними та ≥ншими ресурсами через приЇднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'¤зуЇтьс¤ надавати друг≥й сторон≥ (споживачев≥, абонентов≥) енергетичн≥ та ≥нш≥ ресурси, передбачен≥ договором, а споживач (абонент) зобов'¤зуЇтьс¤ оплачувати варт≥сть прийн¤тих ресурс≥в та дотримуватись передбаченого договором режиму њњ використанн¤, а також забезпечити безпечну експлуатац≥ю енергетичного та ≥ншого обладнанн¤.

2. ƒо договору постачанн¤ енергетичними та ≥ншими ресурсами через приЇднану мережу застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, положенн¤ про догов≥р поставки, ¤кщо ≥нше не встановлено законом або не випливаЇ ≥з сут≥ в≥дносин стор≥н.

3. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ укладенн¤ та виконанн¤ договору постачанн¤ енергетичними та ≥ншими ресурсами.

І 6. ћ≥на

—татт¤ 715. ƒогов≥р м≥ни

1. «а договором м≥ни (бартеру) кожна ≥з стор≥н зобов'¤зуЇтьс¤ передати друг≥й сторон≥ у власн≥сть один товар в обм≥н на ≥нший товар.

2.  ожна ≥з стор≥н договору м≥ни Ї продавцем того товару, ¤кий в≥н передаЇ в обм≥н, ≥ покупцем товару, ¤кий в≥н одержуЇ взам≥н.

3. ƒоговором може бути встановлена доплата за товар б≥льшоњ вартост≥, що обм≥нюЇтьс¤ на товар меншоњ вартост≥.

4. ѕраво власност≥ на обм≥нюван≥ товари переходить до стор≥н одночасно п≥сл¤ виконанн¤ зобов'¤зань щодо переданн¤ майна обома сторонами, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

5. ƒоговором може бути встановлений обм≥н майна на роботи (послуги).

6. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ укладенн¤ та виконанн¤ договору м≥ни.

—татт¤ 716. ѕравове регулюванн¤ м≥ни

1. ƒо договору м≥ни застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, положенн¤ про догов≥р поставки, догов≥р контрактац≥њ або ≥нш≥ договори, елементи ¤ких м≥ст¤тьс¤ в договор≥ м≥ни, ¤кщо це не суперечить сут≥ зобов'¤занн¤.

√лава 55
ƒј–”¬јЌЌя

—татт¤ 717. ƒогов≥р даруванн¤

1. «а договором даруванн¤ одна сторона (дарувальник) передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати в майбутньому друг≥й сторон≥ (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власн≥сть.

2. ƒогов≥р, що встановлюЇ обов'¤зок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-¤ку д≥ю майнового або немайнового характеру, не Ї договором даруванн¤.

—татт¤ 718. ѕредмет договору даруванн¤

1. ƒарунком можуть бути рухом≥ реч≥, в тому числ≥ грош≥ та ц≥нн≥ папери, а також нерухом≥ реч≥.

2. ƒарунком можуть бути майнов≥ права, ¤кими дарувальник волод≥Ї або ¤к≥ можуть виникнути у нього в майбутньому.

—татт¤ 719. ‘орма договору даруванн¤

1. ƒогов≥р даруванн¤ предмет≥в особистого користуванн¤ та побутового призначенн¤ може бути укладений усно.

2. ƒогов≥р даруванн¤ нерухомоњ реч≥ укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.

3. ƒогов≥р даруванн¤ майнового права та догов≥р даруванн¤ з обов'¤зком передати дарунок у майбутньому укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥. ” раз≥ недодержанн¤ письмовоњ форми цей догов≥р Ї н≥кчемним.

4. ƒогов≥р даруванн¤ рухомих речей, ¤к≥ мають особливу ц≥нн≥сть, укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥. ѕереданн¤ такоњ реч≥ за усним договором Ї правом≥рним, ¤кщо суд не встановить, що обдаровуваний заволод≥в нею незаконно.

5. ƒогов≥р даруванн¤ валютних ц≥нностей на суму, ¤ка перевищуЇ п'¤тдес¤тикратний розм≥р неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н, укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.

—татт¤ 720. —торони у договор≥ даруванн¤

1. —торонами у договор≥ даруванн¤ можуть бути ф≥зичн≥ особи, юридичн≥ особи, держава ”крањна, јвтономна –еспубл≥ка  рим, територ≥альна громада.

2. Ѕатьки (усиновлювач≥), оп≥куни не мають права дарувати майно д≥тей, п≥доп≥чних.

3. ѕ≥дприЇмницьк≥ товариства можуть укладати догов≥р даруванн¤ м≥ж собою, ¤кщо право зд≥йснювати даруванн¤ пр¤мо встановлено установчим документом дарувальника. ÷е положенн¤ не поширюЇтьс¤ на право юридичноњ особи укладати догов≥р пожертви.

4. ƒогов≥р даруванн¤ в≥д ≥мен≥ дарувальника може укласти його представник. ƒорученн¤ на укладенн¤ договору даруванн¤, в ¤кому не встановлено ≥мен≥ обдаровуваного, Ї н≥кчемним.

—татт¤ 721. ќбов'¤зки дарувальника

1. якщо дарувальников≥ в≥домо про недол≥ки реч≥, що Ї дарунком, або њњ особлив≥ властивост≥, ¤к≥ можуть бути небезпечними дл¤ житт¤, здоров'¤, майна обдаровуваного або ≥нших ос≥б, в≥н зобов'¤заний пов≥домити про них обдаровуваного.

2. ƒарувальник, ¤кому було в≥домо про недол≥ки або особлив≥ властивост≥ подарованоњ реч≥ ≥ ¤кий не пов≥домив про них обдаровуваного, зобов'¤заний в≥дшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану кал≥цтвом, ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤ або смертю в результат≥ волод≥нн¤ чи користуванн¤ дарунком.

—татт¤ 722. ѕрийн¤тт¤ дарунка

1. ѕраво власност≥ обдаровуваного на дарунок виникаЇ з моменту його прийн¤тт¤.

2. ƒарувальник, ¤кий передав р≥ч п≥дприЇмству, орган≥зац≥њ транспорту, зв'¤зку або ≥нш≥й особ≥ дл¤ врученн¤ њњ обдаровуваному, маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору даруванн¤ до врученн¤ реч≥ обдаровуваному.

3. якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньоњ згоди, дарунок Ї прийн¤тим, ¤кщо обдаровуваний негайно не за¤вить про в≥дмову в≥д його прийн¤тт¤.

4. ѕрийн¤тт¤ обдаровуваним документ≥в, ¤к≥ посв≥дчують право власност≥ на р≥ч, ≥нших документ≥в, ¤к≥ посв≥дчують належн≥сть дарувальников≥ предмета договору, або символ≥в реч≥ (ключ≥в, макет≥в тощо) Ї прийн¤тт¤м дарунка.

—татт¤ 723. ƒогов≥р даруванн¤ з обов'¤зком передати дарунок у майбутньому

1. ƒоговором даруванн¤ може бути встановлений обов'¤зок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний терм≥н) або у раз≥ настанн¤ в≥дкладальноњ обставини.

2. ” раз≥ настанн¤ строку (терм≥ну) або в≥дкладальноњ обставини, встановлених договором даруванн¤ з обов'¤зком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний маЇ право вимагати в≥д дарувальника переданн¤ дарунка або в≥дшкодуванн¤ його вартост≥.

3. якщо до настанн¤ строку (терм≥ну) або в≥дкладальноњ обставини, встановленоњ договором даруванн¤ з обов'¤зком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, догов≥р даруванн¤ припин¤Їтьс¤.

—татт¤ 724. ќдносторонн¤ в≥дмова в≥д договору даруванн¤ з обов'¤зком передати дарунок у майбутньому

1. ƒарувальник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д переданн¤ дарунка у майбутньому, ¤кщо п≥сл¤ укладенн¤ договору його майновий стан ≥стотно пог≥ршивс¤.

2. ќбдаровуваний маЇ право у будь-¤кий час до прийн¤тт¤ дарунка на п≥дстав≥ договору даруванн¤ з обов'¤зком передати дарунок у майбутньому в≥дмовитис¤ в≥д нього.

—татт¤ 725. ќбов'¤зок обдаровуваного на користь третьоњ особи

1. ƒоговором даруванн¤ може бути встановлений обов'¤зок обдаровуваного вчинити певну д≥ю майнового характеру на користь третьоњ особи або утриматис¤ в≥д њњ вчиненн¤ (передати грошову суму чи ≥нше майно у власн≥сть, виплачувати грошову ренту, надати право дов≥чного користуванн¤ дарунком чи його частиною, не пред'¤вл¤ти вимог до третьоњ особи про виселенн¤ тощо).

2. ƒарувальник маЇ право вимагати в≥д обдаровуваного виконанн¤ покладеного на нього обов'¤зку на користь третьоњ особи.

” раз≥ смерт≥ дарувальника, оголошенн¤ його померлим, визнанн¤ безв≥сно в≥дсутн≥м чи нед≥Їздатним виконанн¤ обов'¤зку на користь третьоњ особи маЇ право вимагати в≥д обдаровуваного особа, на користь ¤коњ встановлений цей обов'¤зок.

—татт¤ 726. ѕравов≥ насл≥дки порушенн¤ обдаровуваним обов'¤зку на користь третьоњ особи

1. ” раз≥ порушенн¤ обдаровуваним обов'¤зку на користь третьоњ особи дарувальник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору ≥ поверненн¤ дарунка, а ¤кщо таке поверненн¤ неможливе, - в≥дшкодуванн¤ його вартост≥.

—татт¤ 727. –оз≥рванн¤ договору даруванн¤ на вимогу дарувальника

1. ƒарувальник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору даруванн¤ нерухомих речей чи ≥ншого особливо ц≥нного майна, ¤кщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти житт¤, здоров'¤, власност≥ дарувальника, його батьк≥в, дружини (чолов≥ка) або д≥тей.

якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоЇмц≥ дарувальника мають право вимагати роз≥рванн¤ договору даруванн¤.

2. ƒарувальник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору даруванн¤, ¤кщо обдаровуваний створюЇ загрозу безповоротноњ втрати дарунка, що маЇ дл¤ дарувальника велику немайнову ц≥нн≥сть.

3. ƒарувальник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору даруванн¤, ¤кщо внасл≥док недбалого ставленн¤ обдаровуваного до реч≥, що становить ≥сторичну, наукову, культурну ц≥нн≥сть, ц¤ р≥ч може бути знищена або ≥стотно пошкоджена.

4. ƒарувальник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору даруванн¤, ¤кщо на момент пред'¤вленн¤ вимоги дарунок Ї збереженим.

5. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору даруванн¤ обдаровуваний зобов'¤заний повернути дарунок у натур≥.

—татт¤ 728. ѕозовна давн≥сть, що застосовуЇтьс¤ до вимог про роз≥рванн¤ договору даруванн¤

1. ƒо вимог про роз≥рванн¤ договору даруванн¤ застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к.

—татт¤ 729. ѕожертва

1. ѕожертвою Ї даруванн¤ нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та ц≥нних папер≥в, особам, встановленим частиною першою статт≥ 720 цього  одексу, дл¤ дос¤гненн¤ ними певноњ, наперед обумовленоњ мети.

2. ƒогов≥р про пожертву Ї укладеним з моменту прийн¤тт¤ пожертви.

3. ƒо договору про пожертву застосовуютьс¤ положенн¤ про догов≥р даруванн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

—татт¤ 730. ѕрава пожертвувача

1. ѕожертвувач маЇ право зд≥йснювати контроль за використанн¤м пожертви в≥дпов≥дно до мети, встановленоњ договором про пожертву.

2. якщо використанн¤ пожертви за призначенн¤м ви¤вилос¤ неможливим, використанн¤ њњ за ≥ншим призначенн¤м можливе лише за згодою пожертвувача, а в раз≥ його смерт≥ чи л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - за р≥шенн¤м суду.

3. ѕожертвувач або його правонаступники мають право вимагати роз≥рванн¤ договору про пожертву, ¤кщо пожертва використовуЇтьс¤ не за призначенн¤м.

√лава 56
–≈Ќ“ј

—татт¤ 731. ƒогов≥р ренти

1. «а договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передаЇ друг≥й сторон≥ (платников≥ ренти) у власн≥сть майно, а платник ренти взам≥н цього зобов'¤зуЇтьс¤ пер≥одично виплачувати одержувачев≥ ренту у форм≥ певноњ грошовоњ суми або в ≥нш≥й форм≥.

2. ƒоговором ренти може бути встановлений обов'¤зок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або прот¤гом певного строку.

—татт¤ 732. ‘орма договору ренти

1. ƒогов≥р ренти укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.

2. ƒогов≥р ренти п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню, а догов≥р про передачу нерухомого майна п≥д виплату ренти п≥дл¤гаЇ також державн≥й реЇстрац≥њ.

—татт¤ 733. —торони у договор≥ ренти

1. —торонами у договор≥ ренти можуть бути ф≥зичн≥ або юридичн≥ особи.

—татт¤ 734. ѕереданн¤ майна п≥д виплату ренти

1. ƒоговором ренти може бути встановлено, що одержувач ренти передаЇ майно у власн≥сть платника ренти за плату або безоплатно.

2. якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передаЇ майно у власн≥сть платника ренти за плату, до в≥дносин стор≥н щодо переданн¤ майна застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж, а ¤кщо майно передаЇтьс¤ безоплатно, - положенн¤ про догов≥р даруванн¤, ¤кщо це не суперечить сут≥ договору ренти.

—татт¤ 735. «абезпеченн¤ виплати ренти

1. ” раз≥ переданн¤ п≥д виплату ренти земельноњ д≥л¤нки або ≥ншого нерухомого майна одержувач ренти набуваЇ право застави на це майно.

2. ѕлатник ренти маЇ право в≥дчужувати майно, передане йому п≥д виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти.

” раз≥ в≥дчуженн¤ нерухомого майна ≥нш≥й особ≥ до нењ переход¤ть обов'¤зки платника ренти.

3. ¬иплата ренти може бути забезпечена шл¤хом встановленн¤ обов'¤зку платника ренти застрахувати ризик невиконанн¤ ним своњх обов'¤зк≥в за договором ренти.

—татт¤ 736. ¬≥дпов≥дальн≥сть за простроченн¤ виплати ренти

1. «а простроченн¤ виплати ренти платник ренти сплачуЇ одержувачев≥ ренти проценти.

—татт¤ 737. ‘орма ≥ розм≥р ренти

1. –ента може виплачуватис¤ у грошов≥й форм≥ або шл¤хом переданн¤ речей, виконанн¤ роб≥т або наданн¤ послуг. ‘орма виплати ренти встановлюЇтьс¤ договором ренти.

2. –озм≥р ренти встановлюЇтьс¤ договором.

якщо одержувач ренти передав у власн≥сть платника ренти грошову суму, розм≥р ренти встановлюЇтьс¤ у розм≥р≥ обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни, ¤кщо б≥льший розм≥р не встановлений договором ренти.

–озм≥р ренти зм≥нюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до зм≥ни розм≥ру обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 738. —трок виплати ренти

1. –ента виплачуЇтьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ кожного календарного кварталу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором ренти.

—татт¤ 739. ѕраво платника безстроковоњ ренти на в≥дмову в≥д договору ренти

1. ѕлатник безстроковоњ ренти маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору ренти.

”мова договору, в≥дпов≥дно до ¤коњ платник безстроковоњ ренти не може в≥дмовитис¤ в≥д договору ренти, Ї н≥кчемною.

2. ƒоговором ренти можуть бути встановлен≥ умови зд≥йсненн¤ платником безстроковоњ ренти в≥дмови в≥д договору ренти.

3. ƒогов≥р ренти припин¤Їтьс¤ п≥сл¤ спливу трьох м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ одержанн¤ одержувачем ренти письмовоњ в≥дмови платника безстроковоњ ренти в≥д договору за умови повного розрахунку м≥ж ними.

—татт¤ 740. ѕраво одержувача безстроковоњ ренти на роз≥рванн¤ договору ренти

1. ќдержувач безстроковоњ ренти маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору ренти у раз≥, ¤кщо:

1) платник безстроковоњ ренти прострочив њњ виплату б≥льш ¤к на один р≥к;

2) платник безстроковоњ ренти порушив своњ зобов'¤занн¤ щодо забезпеченн¤ виплати ренти;

3) платник безстроковоњ ренти визнаний неплатоспроможним або виникли ≥нш≥ обставини, ¤к≥ ¤вно св≥дчать про неможлив≥сть виплати ним ренти у розм≥р≥ ≥ в строки, що встановлен≥ договором.

2. ќдержувач безстроковоњ ренти маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору ренти також в ≥нших випадках, встановлених договором ренти.

—татт¤ 741. –озрахунки м≥ж сторонами у раз≥ роз≥рванн¤ договору ренти

1. якщо договором ренти не встановлен≥ правов≥ насл≥дки роз≥рванн¤ договору ренти, розрахунки провад¤тьс¤ залежно в≥д того, чи майно було передано у власн≥сть платника ренти за плату чи безоплатно.

2. якщо майно було передано у власн≥сть платника ренти безоплатно, у раз≥ роз≥рванн¤ договору ренти одержувач ренти маЇ право вимагати в≥д платника ренти виплати р≥чноњ суми ренти.

3. якщо майно було передано у власн≥сть платника ренти за плату, одержувач ренти маЇ право вимагати в≥д платника ренти виплати р≥чноњ суми ренти та вартост≥ переданого майна.

—татт¤ 742. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ майна, переданого п≥д виплату безстроковоњ ренти

1. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ майна, переданого безоплатно п≥д виплату безстроковоњ ренти, несе платник ренти.

2. ” раз≥ випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ майна, переданого за плату п≥д виплату безстроковоњ ренти, платник маЇ право вимагати в≥дпов≥дно припиненн¤ зобов'¤занн¤ щодо виплати ренти або зм≥ни умов њњ виплати.

—татт¤ 743. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ майна, переданого п≥д виплату ренти на певний строк

1. ” раз≥ випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ майна, переданого п≥д виплату ренти на певний строк, платник ренти не зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обов'¤зку виплачувати њњ до зак≥нченн¤ строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.

√лава 57
ƒќ¬≤„Ќ≈ ”“–»ћјЌЌя (ƒќ√Ћяƒ)

—татт¤ 744. ѕон¤тт¤ договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду)

1. «а договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) одна сторона (в≥дчужувач) передаЇ друг≥й сторон≥ (набувачев≥) у власн≥сть житловий будинок, квартиру або њх частину, ≥нше нерухоме майно або рухоме майно, ¤ке маЇ значну ц≥нн≥сть, взам≥н чого набувач зобов'¤зуЇтьс¤ забезпечувати в≥дчужувача утриманн¤м та (або) догл¤дом дов≥чно.

—татт¤ 745. ‘орма договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду)

1. ƒогов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ та п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.

2. ƒогов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), за ¤ким передаЇтьс¤ набувачев≥ у власн≥сть нерухоме майно, п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ.

—татт¤ 746. —торони в договор≥ дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду)

1. ¬≥дчужувачем у договор≥ дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) може бути ф≥зична особа незалежно в≥д њњ в≥ку та стану здоров'¤.

2. Ќабувачем у договор≥ дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) може бути повнол≥тн¤ д≥Їздатна ф≥зична особа або юридична особа.

3. якщо набувачами Ї к≥лька ф≥зичних ос≥б, вони стають сп≥ввласниками майна, переданого њм за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥.

якщо набувачами Ї к≥лька ф≥зичних ос≥б, њх обов'¤зок перед в≥дчужувачем Ї сол≥дарним.

4. ƒогов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) може бути укладений в≥дчужувачем на користь третьоњ особи.

—татт¤ 747. ќсобливост≥ укладенн¤ договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) щодо майна, що Ї у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥

1. ћайно, що належить сп≥ввласникам на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥, зокрема майно, що належить подружжю, може бути в≥дчужене ними на п≥дстав≥ договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду).

” раз≥ смерт≥ одного ≥з сп≥ввласник≥в майна, що було в≥дчужене ними на п≥дстав≥ договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), обс¤г зобов'¤занн¤ набувача в≥дпов≥дно зменшуЇтьс¤.

2. якщо в≥дчужувачем Ї один ≥з сп≥ввласник≥в майна, що належить њм на прав≥ сп≥льноњ сум≥сноњ власност≥, догов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) може бути укладений п≥сл¤ визначенн¤ частки цього сп≥ввласника у сп≥льному майн≥ або визначенн¤ м≥ж сп≥ввласниками пор¤дку користуванн¤ цим майном.

—татт¤ 748. ћомент виникненн¤ у набувача права власност≥ на майно, передане за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду)

1. Ќабувач стаЇ власником майна, переданого йому за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), в≥дпов≥дно до статт≥ 334 цього  одексу.

—татт¤ 749. ќбов'¤зки набувача за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду)

1. ” договор≥ дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) можуть бути визначен≥ вс≥ види матер≥ального забезпеченн¤, а також ус≥ види догл¤ду (оп≥куванн¤), ¤кими набувач маЇ забезпечувати в≥дчужувача.

2. якщо обов'¤зки набувача не були конкретно визначен≥ або у раз≥ виникненн¤ потреби забезпечити в≥дчужувача ≥ншими видами матер≥ального забезпеченн¤ та догл¤ду сп≥р маЇ вир≥шуватис¤ в≥дпов≥дно до засад справедливост≥ та розумност≥.

3. Ќабувач зобов'¤заний у раз≥ смерт≥ в≥дчужувача поховати його, нав≥ть ¤кщо це не було передбачено договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду).

якщо частина майна в≥дчужувача перейшла до його спадкоЇмц≥в, витрати на його похованн¤ мають бути справедливо розпод≥лен≥ м≥ж ними та набувачем.

—татт¤ 750. ќбов'¤зок набувача забезпечити в≥дчужувача житлом

1. Ќабувач може бути зобов'¤заний забезпечити в≥дчужувача або третю особу житлом у будинку (квартир≥), ¤кий йому переданий за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду).

” цьому раз≥ в договор≥ маЇ бути конкретно визначена та частина помешканн¤, в ¤к≥й в≥дчужувач маЇ право проживати.

—татт¤ 751. √рошова оц≥нка матер≥ального забезпеченн¤ в≥дчужувача

1. ћатер≥альне забезпеченн¤, ¤ке щом≥с¤чно маЇ надаватис¤ в≥дчужувачу, п≥дл¤гаЇ грошов≥й оц≥нц≥. “ака оц≥нка п≥дл¤гаЇ ≥ндексац≥њ у пор¤дку, встановленому законом.

—татт¤ 752. «ам≥на набувача за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду)

1. ” раз≥ неможливост≥ подальшого виконанн¤ ф≥зичною особою обов'¤зк≥в набувача за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) з п≥дстав, що мають ≥стотне значенн¤, обов'¤зки набувача можуть бути передан≥ за згодою в≥дчужувача члену с≥м'њ набувача або ≥нш≥й особ≥ за њхньою згодою.

2. ¬≥дмова в≥дчужувача у наданн≥ згоди на переданн¤ обов'¤зк≥в набувача за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) ≥нш≥й особ≥ може бути оскаржена до суду. ” цьому раз≥ суд бере до уваги тривал≥сть виконанн¤ договору та ≥нш≥ обставини, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.

—татт¤ 753. «ам≥на майна, ¤ке було передане набувачев≥ за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду)

1. Ќабувач та в≥дчужувач можуть домовитис¤ про зам≥ну реч≥, ¤ка була передана за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), на ≥ншу р≥ч.

” цьому раз≥ обс¤г обов'¤зк≥в набувача може бути за домовлен≥стю стор≥н зм≥нений або залишений незм≥нним.

—татт¤ 754. «абезпеченн¤ виконанн¤ договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду)

1. Ќабувач не маЇ права до смерт≥ в≥дчужувача продавати, дарувати, м≥н¤ти майно, передане за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), укладати щодо нього догов≥р застави, передавати його у власн≥сть ≥нш≥й особ≥ на п≥дстав≥ ≥ншого правочину.

2. Ќа майно, передане набувачу за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), не може бути звернене ст¤гненн¤ прот¤гом житт¤ в≥дчужувача.

3. ¬трата (знищенн¤), пошкодженн¤ майна, ¤ке було передане набувачев≥, не Ї п≥дставою дл¤ припиненн¤ чи зменшенн¤ обс¤гу його обов'¤зк≥в перед в≥дчужувачем.

—татт¤ 755. ѕрипиненн¤ договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду)

1. ƒогов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) може бути роз≥рваний за р≥шенн¤м суду:

1) на вимогу в≥дчужувача або третьоњ особи, на користь ¤коњ в≥н був укладений, у раз≥ невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ набувачем своњх обов'¤зк≥в, незалежно в≥д його вини;

2) на вимогу набувача.

2. ƒогов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) припин¤Їтьс¤ з≥ смертю в≥дчужувача.

—татт¤ 756. ѕравов≥ насл≥дки роз≥рванн¤ договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду)

1. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) у зв'¤зку з невиконанн¤м або неналежним виконанн¤м набувачем обов'¤зк≥в за договором, в≥дчужувач набуваЇ право власност≥ на майно, ¤ке було ним передане, ≥ маЇ право вимагати його поверненн¤.

” цьому раз≥ витрати, зроблен≥ набувачем на утриманн¤ та (або) догл¤д в≥дчужувача, не п≥дл¤гають поверненню.

2. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору у зв'¤зку з неможлив≥стю його подальшого виконанн¤ набувачем з п≥дстав, що мають ≥стотне значенн¤, суд може залишити за набувачем право власност≥ на частину майна, з урахуванн¤м тривалост≥ часу, прот¤гом ¤кого в≥н належно виконував своњ обов'¤зки за договором.

—татт¤ 757. ѕравов≥ насл≥дки смерт≥ набувача

1. ќбов'¤зки набувача за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) переход¤ть до тих спадкоЇмц≥в, до ¤ких перейшло право власност≥ на майно, що було передане в≥дчужувачем.

якщо спадкоЇмець за запов≥том в≥дмовивс¤ в≥д прийн¤тт¤ майна, що було передане в≥дчужувачем, право власност≥ на це майно може перейти до спадкоЇмц¤ за законом.

2. якщо у набувача немаЇ спадкоЇмц≥в або вони в≥дмовилис¤ в≥д прийн¤тт¤ майна, переданого в≥дчужувачем, в≥дчужувач набуваЇ право власност≥ на це майно. ” цьому раз≥ догов≥р дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду) припин¤Їтьс¤.

—татт¤ 758. ѕравов≥ насл≥дки припиненн¤ юридичноњ особи - набувача

1. ” раз≥ припиненн¤ юридичноњ особи - набувача з визначенн¤м правонаступник≥в до них переход¤ть права та обов'¤зки за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду).

2. ” раз≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - набувача право власност≥ на майно, передане за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), переходить до в≥дчужувача.

якщо в результат≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи - набувача майно, що було передане њй за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду), перейшло до њњ засновника (учасника), до нього переход¤ть права та обов'¤зки набувача за договором дов≥чного утриманн¤ (догл¤ду).

√лава 58
Ќј…ћ (ќ–≈Ќƒј)

І 1. «агальн≥ положенн¤ про найм (оренду)

—татт¤ 759. ƒогов≥р найму

1. «а договором найму (оренди) наймодавець передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати наймачев≥ майно у користуванн¤ за плату на певний строк.

2. «аконом можуть бути передбачен≥ особливост≥ укладенн¤ та виконанн¤ договору найму (оренди).

—татт¤ 760. ѕредмет договору найму

1. ѕредметом договору найму може бути р≥ч, ¤ка визначена ≥ндив≥дуальними ознаками ≥ ¤ка збер≥гаЇ св≥й перв≥сний вигл¤д при неодноразовому використанн≥ (неспоживна р≥ч).

«аконом можуть бути встановлен≥ види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

2. ѕредметом договору найму можуть бути майнов≥ права.

3. ќсобливост≥ найму окремих вид≥в майна встановлюютьс¤ цим  одексом та ≥ншим законом.

—татт¤ 761. ѕраво переданн¤ майна у найм

1. ѕраво переданн¤ майна у найм маЇ власник реч≥ або особа, ¤к≥й належать майнов≥ права.

2. Ќаймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладенн¤ договору найму.

—татт¤ 762. ѕлата за користуванн¤ майном

1. «а користуванн¤ майном з наймача справл¤Їтьс¤ плата, розм≥р ¤коњ встановлюЇтьс¤ договором найму.

якщо розм≥р плати не встановлений договором, в≥н визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м споживчоњ ¤кост≥ реч≥ та ≥нших обставин, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.

2. ѕлата за користуванн¤ майном може вноситис¤ за вибором стор≥н у грошов≥й або натуральн≥й форм≥. ‘орма плати за користуванн¤ майном встановлюЇтьс¤ договором найму.

3. ƒоговором або законом може бути встановлено пер≥одичний перегл¤д, зм≥ну (≥ндексац≥ю) розм≥ру плати за користуванн¤ майном.

4. Ќаймач маЇ право вимагати зменшенн¤ плати, ¤кщо через обставини, за ¤к≥ в≥н не в≥дпов≥даЇ, можлив≥сть користуванн¤ майном ≥стотно зменшилас¤.

5. ѕлата за користуванн¤ майном вноситьс¤ щом≥с¤чно, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

6. Ќаймач зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д плати за весь час, прот¤гом ¤кого майно не могло бути використане ним через обставини, за ¤к≥ в≥н не в≥дпов≥даЇ.

—татт¤ 763. —трок договору найму

1. ƒогов≥р найму укладаЇтьс¤ на строк, встановлений договором.

2. якщо строк найму не встановлений, догов≥р найму вважаЇтьс¤ укладеним на невизначений строк.

 ожна ≥з стор≥н договору найму, укладеного на невизначений строк, може в≥дмовитис¤ в≥д договору в будь-¤кий час, письмово попередивши про це другу сторону за один м≥с¤ць, а у раз≥ найму нерухомого майна - за три м≥с¤ц≥. ƒоговором або законом може бути встановлений ≥нший строк дл¤ попередженн¤ про в≥дмову в≥д договору найму, укладеного на невизначений строк.

3. «аконом можуть бути встановлен≥ максимальн≥ (граничн≥) строки договору найму окремих вид≥в майна.

якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна ≥з стор≥н не в≥дмовилас¤ в≥д договору, укладеного на невизначений строк, в≥н припин¤Їтьс¤ з≥ спливом максимального строку договору.

ƒогов≥р найму, строк ¤кого перевищуЇ встановлений законом максимальний строк, вважаЇтьс¤ укладеним на строк, що в≥дпов≥даЇ максимальному строку.

—татт¤ 764. ѕравов≥ насл≥дки продовженн¤ користуванн¤ майном п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку договору найму

1. якщо наймач продовжуЇ користуватис¤ майном п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку договору найму, то, за в≥дсутност≥ заперечень наймодавц¤ прот¤гом одного м≥с¤ц¤, догов≥р вважаЇтьс¤ поновленим на строк, ¤кий був ран≥ше встановлений договором.

—татт¤ 765. ѕереданн¤ майна наймачев≥

1. Ќаймодавець зобов'¤заний передати наймачев≥ майно у користуванн¤ негайно або у строк, встановлений договором найму.

—татт¤ 766. ѕравов≥ насл≥дки непереданн¤ майна наймачев≥

1. якщо наймодавець не передаЇ наймачев≥ майно, наймач маЇ право за своњм вибором:

1) вимагати в≥д наймодавц¤ переданн¤ майна ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих затримкою;

2) в≥дмовитис¤ в≥д договору найму ≥ вимагати в≥дшкодуванн¤ завданих йому збитк≥в.

—татт¤ 767. як≥сть реч≥, переданоњ у найм

1. Ќаймодавець зобов'¤заний передати наймачев≥ р≥ч у комплект≥ ≥ у стан≥, що в≥дпов≥дають умовам договору найму та њњ призначенню.

2. Ќаймодавець зобов'¤заний попередити наймача про особлив≥ властивост≥ та недол≥ки реч≥, ¤к≥ йому в≥дом≥ ≥ ¤к≥ можуть бути небезпечними дл¤ житт¤, здоров'¤, майна наймача або ≥нших ос≥б або призвести до пошкодженн¤ самоњ реч≥ п≥д час користуванн¤ нею.

3. Ќаймач зобов'¤заний у присутност≥ наймодавц¤ перев≥рити справн≥сть реч≥. якщо наймач у момент переданн¤ реч≥ в його волод≥нн¤ не переконаЇтьс¤ у њњ справност≥, р≥ч вважаЇтьс¤ такою, що передана йому в належному стан≥.

—татт¤ 768. √арант≥¤ ¤кост≥ реч≥, переданоњ у найм

1. Ќаймодавець може гарантувати ¤к≥сть реч≥ прот¤гом всього строку найму.

2. якщо у реч≥, ¤ка була передана наймачев≥ з гарант≥Їю ¤кост≥, ви¤вл¤тьс¤ недол≥ки, що перешкоджають њњ використанню в≥дпов≥дно до договору, наймач маЇ право за своњм вибором вимагати:

1) зам≥ни реч≥, ¤кщо це можливо;

2) в≥дпов≥дного зменшенн¤ розм≥ру плати за користуванн¤ р≥ччю;

3) безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в реч≥ або в≥дшкодуванн¤ витрат на њх усуненн¤;

4) роз≥рванн¤ договору ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤к≥ були йому завдан≥.

—татт¤ 769. ѕрава трет≥х ос≥б на р≥ч, передану у найм

1. ѕереданн¤ реч≥ у найм не припин¤Ї та не зм≥нюЇ прав на нењ трет≥х ос≥б, зокрема права застави.

2. ѕри укладенн≥ договору найму наймодавець зобов'¤заний пов≥домити наймача про вс≥ права трет≥х ос≥б на р≥ч, що передаЇтьс¤ у найм. якщо наймодавець не пов≥домив наймача про вс≥ права трет≥х ос≥б на р≥ч, що передаЇтьс¤ у найм, наймач маЇ право вимагати зменшенн¤ розм≥ру плати за користуванн¤ р≥ччю або роз≥рванн¤ договору та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

—татт¤ 770. ѕравонаступництво у раз≥ зм≥ни власника реч≥, переданоњ у найм

1. ” раз≥ зм≥ни власника реч≥, переданоњ у найм, до нового власника переход¤ть права та обов'¤зки наймодавц¤.

2. —торони можуть встановити у договор≥ найму, що у раз≥ в≥дчуженн¤ наймодавцем реч≥ догов≥р найму припин¤Їтьс¤.

—татт¤ 771. —трахуванн¤ реч≥, переданоњ у найм

1. ѕереданн¤ у найм реч≥, що була застрахована наймодавцем, не припин¤Ї чинност≥ договору страхуванн¤.

2. ƒоговором або законом може бути встановлений обов'¤зок наймача укласти догов≥р страхуванн¤ реч≥, що передана у найм.

—татт¤ 772. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ реч≥

1. Ќаймач, ¤кий затримав поверненн¤ реч≥ наймодавцев≥, несе ризик њњ випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤.

—татт¤ 773.  ористуванн¤ р≥ччю, переданою у найм

1. Ќаймач зобов'¤заний користуватис¤ р≥ччю в≥дпов≥дно до њњ призначенн¤ та умов договору.

2. якщо наймач користуЇтьс¤ р≥ччю, переданою йому у найм, не за њњ призначенн¤м або з порушенн¤м умов договору найму, наймодавець маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

3. Ќаймач маЇ право зм≥нювати стан реч≥, переданоњ йому у найм, лише за згодою наймодавц¤.

—татт¤ 774. ѕ≥днайм

1. ѕереданн¤ наймачем реч≥ у користуванн¤ ≥нш≥й особ≥ (п≥днайм) можливе лише за згодою наймодавц¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2. —трок договору п≥днайму не може перевищувати строку договору найму.

3. ƒо договору п≥днайму застосовуютьс¤ положенн¤ про догов≥р найму.

—татт¤ 775. ѕраво власност≥ на плоди, продукц≥ю, доходи, одержан≥ в≥д користуванн¤ р≥ччю, переданою у найм

1. Ќаймачев≥ належить право власност≥ на плоди, продукц≥ю, доходи, одержан≥ ним у результат≥ користуванн¤ р≥ччю, переданою у найм.

—татт¤ 776. –емонт реч≥, переданоњ у найм

1. ѕоточний ремонт реч≥, переданоњ у найм, провадитьс¤ наймачем за його рахунок, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2.  ап≥тальний ремонт реч≥, переданоњ у найм, провадитьс¤ наймодавцем за його рахунок, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

 ап≥тальний ремонт провадитьс¤ у строк, встановлений договором. якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний нев≥дкладною потребою, кап≥тальний ремонт маЇ бути проведений у розумний строк.

3. якщо наймодавець не пров≥в кап≥тального ремонту реч≥, що перешкоджаЇ њњ використанню в≥дпов≥дно до призначенн¤ та умов договору, наймач маЇ право:

1) в≥дремонтувати р≥ч, зарахувавши варт≥сть ремонту в рахунок плати за користуванн¤ р≥ччю, або вимагати в≥дшкодуванн¤ вартост≥ ремонту;

2) вимагати роз≥рванн¤ договору та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

—татт¤ 777. ѕереважн≥ права наймача

1. Ќаймач, ¤кий належно виконуЇ своњ обов'¤зки за договором найму, п≥сл¤ спливу строку договору маЇ переважне право перед ≥ншими особами на укладенн¤ договору найму на новий строк.

Ќаймач, ¤кий маЇ нам≥р скористатис¤ переважним правом на укладенн¤ договору найму на новий строк, зобов'¤заний пов≥домити про це наймодавц¤ до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а ¤кщо в≥н не встановлений договором, - в розумний строк.

”мови договору найму на новий строк встановлюютьс¤ за домовлен≥стю стор≥н. ” раз≥ недос¤гненн¤ домовленост≥ щодо плати та ≥нших умов договору переважне право наймача на укладенн¤ договору припин¤Їтьс¤.

2. Ќаймач, ¤кий належно виконуЇ своњ обов'¤зки за договором найму, у раз≥ продажу реч≥, переданоњ у найм, маЇ переважне право перед ≥ншими особами на њњ придбанн¤.

—татт¤ 778. ѕол≥пшенн¤ наймачем реч≥, переданоњ у найм

1. Ќаймач може пол≥пшити р≥ч, ¤ка Ї предметом договору найму, лише за згодою наймодавц¤.

2. якщо пол≥пшенн¤ можуть бути в≥докремлен≥ в≥д реч≥ без њњ пошкодженн¤, наймач маЇ право на њх вилученн¤.

3. якщо пол≥пшенн¤ реч≥ зроблено за згодою наймодавц¤, наймач маЇ право на в≥дшкодуванн¤ вартост≥ необх≥дних витрат або на зарахуванн¤ њх вартост≥ в рахунок плати за користуванн¤ р≥ччю.

4. якщо в результат≥ пол≥пшенн¤, зробленого за згодою наймодавц¤, створена нова р≥ч, наймач стаЇ њњ сп≥ввласником. „астка наймача у прав≥ власност≥ в≥дпов≥даЇ вартост≥ його витрат на пол≥пшенн¤ реч≥, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

5. якщо наймач без згоди наймодавц¤ зробив пол≥пшенн¤, ¤к≥ не можна в≥докремити без шкоди дл¤ реч≥, в≥н не маЇ права на в≥дшкодуванн¤ њх вартост≥.

—татт¤ 779. Ќасл≥дки пог≥ршенн¤ реч≥, переданоњ у найм

1. Ќаймач зобов'¤заний усунути пог≥ршенн¤ реч≥, ¤к≥ сталис¤ з його вини.

2. ” раз≥ неможливост≥ в≥дновленн¤ реч≥ наймодавець маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ завданих йому збитк≥в.

3. Ќаймач не в≥дпов≥даЇ за пог≥ршенн¤ реч≥, ¤кщо це сталос¤ внасл≥док нормального њњ зношенн¤ або упущень наймодавц¤.

—татт¤ 780. ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, що завдана у зв'¤зку з користуванн¤м р≥ччю, переданою у найм

1. Ўкода, завдана трет≥м особам у зв'¤зку з користуванн¤м р≥ччю, переданою у найм, в≥дшкодовуЇтьс¤ наймачем на загальних п≥дставах.

2. Ўкода, завдана у зв'¤зку з користуванн¤м р≥ччю, в≥дшкодовуЇтьс¤ наймодавцем, ¤кщо буде встановлено, що це сталос¤ внасл≥док особливих властивостей або недол≥к≥в реч≥, про на¤вн≥сть ¤ких наймач не був попереджений наймодавцем ≥ про ¤к≥ в≥н не знав ≥ не м≥г знати.

”мова договору найму про зв≥льненн¤ наймодавц¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ за шкоду, завдану внасл≥док особливих властивостей чи недол≥к≥в реч≥, про на¤вн≥сть ¤ких наймач не був попереджений наймодавцем ≥ про ¤к≥ в≥н не знав ≥ не м≥г знати, Ї н≥кчемною.

—татт¤ 781. ѕрипиненн¤ договору найму

1. ƒогов≥р найму припин¤Їтьс¤ у раз≥ смерт≥ ф≥зичноњ особи - наймача, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2. ƒогов≥р найму припин¤Їтьс¤ у раз≥ л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи, ¤ка була наймачем або наймодавцем.

—татт¤ 782. ѕраво наймодавц¤ в≥дмовитис¤ в≥д договору найму

1. Ќаймодавець маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору найму ≥ вимагати поверненн¤ реч≥, ¤кщо наймач не вносить плату за користуванн¤ р≥ччю прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в п≥др¤д.

2. ” раз≥ в≥дмови наймодавц¤ в≥д договору найму догов≥р Ї роз≥рваним з моменту одержанн¤ наймачем пов≥домленн¤ наймодавц¤ про в≥дмову в≥д договору.

—татт¤ 783. –оз≥рванн¤ договору найму на вимогу наймодавц¤

1. Ќаймодавець маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору найму, ¤кщо:

1) наймач користуЇтьс¤ р≥ччю всупереч договору або призначенню реч≥;

2) наймач без дозволу наймодавц¤ передав р≥ч у користуванн¤ ≥нш≥й особ≥;

3) наймач своЇю недбалою повед≥нкою створюЇ загрозу пошкодженн¤ реч≥;

4) наймач не приступив до проведенн¤ кап≥тального ремонту реч≥, ¤кщо обов'¤зок проведенн¤ кап≥тального ремонту був покладений на наймача.

—татт¤ 784. –оз≥рванн¤ договору найму на вимогу наймача

1. Ќаймач маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору найму, ¤кщо:

1) наймодавець передав у користуванн¤ р≥ч, ¤к≥сть ¤коњ не в≥дпов≥даЇ умовам договору та призначенню реч≥;

2) наймодавець не виконуЇ свого обов'¤зку щодо проведенн¤ кап≥тального ремонту реч≥.

—татт¤ 785. ќбов'¤зки наймача у раз≥ припиненн¤ договору найму

1. ” раз≥ припиненн¤ договору найму наймач зобов'¤заний негайно повернути наймодавцев≥ р≥ч у стан≥, в ¤кому вона була одержана, з урахуванн¤м нормального зносу, або у стан≥, ¤кий було обумовлено в договор≥.

2. якщо наймач не виконуЇ обов'¤зку щодо поверненн¤ реч≥, наймодавець маЇ право вимагати в≥д наймача сплати неустойки у розм≥р≥ подв≥йноњ плати за користуванн¤ р≥ччю за час простроченн¤.

—татт¤ 786. ѕозовна давн≥сть, що застосовуЇтьс¤ до вимог, ¤к≥ випливають ≥з договору найму

1. ƒо вимог про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в у зв'¤зку з пошкодженн¤м реч≥, ¤ка була передана у користуванн¤ наймачев≥, а також до вимог про в≥дшкодуванн¤ витрат на пол≥пшенн¤ реч≥ застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к.

2. ѕереб≥г позовноњ давност≥ щодо вимог наймодавц¤ починаЇтьс¤ з моменту поверненн¤ реч≥ наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припиненн¤ договору найму.

І 2. ѕрокат

—татт¤ 787. ƒогов≥р прокату

1. «а договором прокату наймодавець, ¤кий зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з переданн¤ речей у найм, передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати рухому р≥ч наймачев≥ у користуванн¤ за плату на певний строк.

2. ƒогов≥р прокату Ї договором приЇднанн¤. Ќаймодавець може встановлювати типов≥ умови договору прокату. “ипов≥ умови договору прокату не можуть порушувати прав наймач≥в, встановлених законом.

”мови договору прокату, ¤к≥ пог≥ршують становище наймача пор≥вн¤но з тим, що встановлено типовими умовами договору, Ї н≥кчемними.

3. ƒогов≥р прокату Ї публ≥чним договором.

—татт¤ 788. ѕредмет договору прокату

1. ѕредметом договору прокату Ї рухома р≥ч, ¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ задоволенн¤ побутових невиробничих потреб.

2. ѕредмет договору прокату може використовуватис¤ дл¤ виробничих потреб, ¤кщо це встановлено договором.

—татт¤ 789. ѕлата за прокат реч≥

1. ѕлата за прокат реч≥ встановлюЇтьс¤ за тарифами наймодавц¤.

—татт¤ 790. ѕраво наймача на в≥дмову в≥д договору прокату

1. Ќаймач маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору прокату ≥ повернути р≥ч наймодавцев≥ у будь-¤кий час.

2. ѕлата за прокат реч≥, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до тривалост≥ фактичного користуванн¤ р≥ччю.

—татт¤ 791. ќсобливост≥ договору прокату

1. Ќаймач не маЇ права на укладенн¤ договору п≥днайму.

2. Ќаймач не маЇ переважного права на куп≥влю реч≥ у раз≥ њњ продажу наймодавцем.

3.  ап≥тальний ≥ поточний ремонт реч≥ зд≥йснюЇ наймодавець за св≥й рахунок, ¤кщо в≥н не доведе, що пошкодженн¤ реч≥ сталос¤ з вини наймача.

І 3. Ќайм (оренда) земельноњ д≥л¤нки

—татт¤ 792. ƒогов≥р найму земельноњ д≥л¤нки

1. «а договором найму (оренди) земельноњ д≥л¤нки наймодавець зобов'¤зуЇтьс¤ передати наймачев≥ земельну д≥л¤нку на встановлений договором строк у волод≥нн¤ та користуванн¤ за плату.

«емельна д≥л¤нка може передаватись у найм разом з насадженн¤ми, буд≥вл¤ми, спорудами, водоймами, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на н≥й, або без них.

2. ¬≥дносини щодо найму (оренди) земельноњ д≥л¤нки регулюютьс¤ законом.

І 4. Ќайм буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди

—татт¤ 793. ‘орма договору найму буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди

1. ƒогов≥р найму буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини) укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.

2. ƒогов≥р найму буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини) строком на один р≥к ≥ б≥льше п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.

—татт¤ 794. ƒержавна реЇстрац≥¤ договору найму буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди

1. ƒогов≥р найму буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини), укладений на строк не менше одного року, п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ.

—татт¤ 795. ѕереданн¤ буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди у найм

1. ѕереданн¤ наймачев≥ буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини) оформл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дним документом (актом), ¤кий п≥дписуЇтьс¤ сторонами договору. « цього моменту починаЇтьс¤ обчисленн¤ строку договору найму, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

2. ѕоверненн¤ наймачем предмета договору найму оформл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дним документом (актом), ¤кий п≥дписуЇтьс¤ сторонами договору. « цього моменту догов≥р найму припин¤Їтьс¤.

—татт¤ 796. Ќаданн¤ наймачев≥ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою

1. ќдночасно з правом найму буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини) наймачев≥ надаЇтьс¤ право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, на ¤к≥й вони знаход¤тьс¤, а також право користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, ¤ка прил¤гаЇ до буд≥вл≥ або споруди, у розм≥р≥, необх≥дному дл¤ дос¤гненн¤ мети найму.

2. ” договор≥ найму сторони можуть визначити розм≥р земельноњ д≥л¤нки, ¤ка передаЇтьс¤ наймачев≥. якщо розм≥р земельноњ д≥л¤нки у договор≥ не визначений, наймачев≥ надаЇтьс¤ право користуванн¤ ус≥Їю земельною д≥л¤нкою, ¤кою волод≥в наймодавець.

3. якщо наймодавець не Ї власником земельноњ д≥л¤нки, вважаЇтьс¤, що власник земельноњ д≥л¤нки погоджуЇтьс¤ на наданн¤ наймачев≥ права користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, ¤кщо ≥нше не встановлено договором наймодавц¤ з власником земельноњ д≥л¤нки.

—татт¤ 797. ѕлата за користуванн¤

1. ѕлата, ¤ка справл¤Їтьс¤ з наймача буд≥вл≥ або ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини), складаЇтьс¤ з плати за користуванн¤ нею ≥ плати за користуванн¤ земельною д≥л¤нкою.

І 5. Ќайм (оренда) транспортного засобу

—татт¤ 798. ѕредмет договору найму

1. ѕредметом договору найму транспортного засобу можуть бути пов≥тр¤н≥, морськ≥, р≥чков≥ судна, а також наземн≥ самох≥дн≥ транспортн≥ засоби тощо.

2. ƒоговором найму транспортного засобу може бути встановлено, що в≥н передаЇтьс¤ у найм з ек≥пажем, ¤кий його обслуговуЇ.

3. —торони можуть домовитис¤ про наданн¤ наймодавцем наймачев≥ комплексу послуг дл¤ забезпеченн¤ нормального використанн¤ транспортного засобу.

—татт¤ 799. ‘орма договору найму транспортного засобу

1. ƒогов≥р найму транспортного засобу укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.

2. ƒогов≥р найму транспортного засобу за участю ф≥зичноњ особи п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.

—татт¤ 800. ƒ≥¤льн≥сть наймача транспортного засобу

1. Ќаймач самост≥йно зд≥йснюЇ використанн¤ транспортного засобу у своњй д≥¤льност≥ ≥ маЇ право без згоди наймодавц¤ укладати в≥д свого ≥мен≥ договори перевезенн¤, а також ≥нш≥ договори в≥дпов≥дно до призначенн¤ транспортного засобу.

—татт¤ 801. ¬итрати, пов'¤зан≥ з використанн¤м транспортного засобу

1. Ќаймач зобов'¤заний п≥дтримувати транспортний зас≥б у належному техн≥чному стан≥.

2. ¬итрати, пов'¤зан≥ з використанн¤м транспортного засобу, в тому числ≥ з≥ сплатою податк≥в та ≥нших платеж≥в, несе наймач.

—татт¤ 802. —трахуванн¤ транспортного засобу

1. —трахуванн¤ транспортного засобу зд≥йснюЇтьс¤ наймодавцем.

2. ѕор¤док страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ наймача за шкоду, ¤ка може бути завдана ≥нш≥й особ≥ у зв'¤зку з використанн¤м транспортного засобу, встановлюЇтьс¤ законом.

—татт¤ 803. ѕравов≥ насл≥дки пошкодженн¤ транспортного засобу

1. Ќаймач зобов'¤заний в≥дшкодувати збитки, завдан≥ у зв'¤зку ≥з втратою або пошкодженн¤м транспортного засобу, ¤кщо в≥н не доведе, що це сталос¤ не з його вини.

—татт¤ 804. ѕравов≥ насл≥дки завданн¤ шкоди ≥нш≥й особ≥ у зв'¤зку з використанн¤м транспортного засобу

1. Ќаймач зобов'¤заний в≥дшкодувати шкоду, завдану ≥нш≥й особ≥ у зв'¤зку з використанн¤м транспортного засобу, в≥дпов≥дно до глави 82 цього  одексу.

—татт¤ 805. ќсобливост≥ найму транспортного засобу з ек≥пажем, ¤кий його обслуговуЇ

1. ”правл≥нн¤ та техн≥чна експлуатац≥¤ транспортного засобу, переданого у найм з ек≥пажем, провад¤тьс¤ його ек≥пажем. ≈к≥паж не припин¤Ї трудових в≥дносин з наймодавцем. ¬итрати на утриманн¤ ек≥пажу несе наймодавець.

2. ≈к≥паж транспортного засобу зобов'¤заний в≥дмовитис¤ в≥д виконанн¤ розпор¤джень наймача, ¤кщо вони суперечать умовам договору найму, умовам використанн¤ транспортного засобу, а також ¤кщо вони можуть бути небезпечними дл¤ ек≥пажу, транспортного засобу, прав ≥нших ос≥б.

3. «аконом можуть встановлюватис¤ також ≥нш≥ особливост≥ договору найму транспортного засобу з ек≥пажем.

І 6. Ћ≥зинг

—татт¤ 806. ƒогов≥р л≥зингу

1. «а договором л≥зингу одна сторона (л≥зингодавець) передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати друг≥й сторон≥ (л≥зингоодержувачев≥) у користуванн¤ майно, що належить л≥зингодавцю на прав≥ власност≥ ≥ було набуте ним без попередньоњ домовленост≥ ≥з л≥зингоодержувачем (пр¤мий л≥зинг), або майно, спец≥ально придбане л≥зингодавцем у продавц¤ (постачальника) в≥дпов≥дно до встановлених л≥зингоодержувачем специф≥кац≥й та умов (непр¤мий л≥зинг), на певний строк ≥ за встановлену плату (л≥зингов≥ платеж≥).

2. ƒо договору л≥зингу застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про найм (оренду) з урахуванн¤м особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

ƒо в≥дносин, пов'¤заних з л≥зингом, застосовуютьс¤ загальн≥ положенн¤ про куп≥влю-продаж та положенн¤ про догов≥р поставки, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

3. ќсобливост≥ окремих вид≥в ≥ форм л≥зингу встановлюютьс¤ законом.

—татт¤ 807. ѕредмет договору л≥зингу

1. ѕредметом договору л≥зингу може бути неспоживна р≥ч, визначена ≥ндив≥дуальними ознаками, в≥днесена в≥дпов≥дно до законодавства до основних фонд≥в.

2. Ќе можуть бути предметом договору л≥зингу земельн≥ д≥л¤нки та ≥нш≥ природн≥ об'Їкти, а також ≥нш≥ реч≥, встановлен≥ законом.

—татт¤ 808. ¬≥дпов≥дальн≥сть продавц¤ (постачальника) предмета договору л≥зингу

1. якщо в≥дпов≥дно до договору непр¤мого л≥зингу виб≥р продавц¤ (постачальника) предмета договору л≥зингу був зд≥йснений л≥зингоодержувачем, продавець (постачальник) несе в≥дпов≥дальн≥сть перед л≥зингоодержувачем за порушенн¤ зобов'¤занн¤ щодо ¤кост≥, комплектност≥, справност≥ предмета договору л≥зингу, його доставки, зам≥ни, безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в, монтажу та запуску в експлуатац≥ю тощо. якщо виб≥р продавц¤ (постачальника) предмета договору л≥зингу був зд≥йснений л≥зингодавцем, продавець (постачальник) та л≥зингодавець несуть перед л≥зингоодержувачем сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤м щодо продажу (поставки) предмета договору л≥зингу.

2. –емонт ≥ техн≥чне обслуговуванн¤ предмета договору л≥зингу зд≥йснюютьс¤ продавцем (постачальником) на п≥дстав≥ договору м≥ж л≥зингоодержувачем та продавцем (постачальником).

—татт¤ 809. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ предмета договору л≥зингу

1. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ предмета договору л≥зингу несе л≥зингоодержувач, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

2. якщо л≥зингодавець або продавець (постачальник) прострочили переданн¤ предмета договору л≥зингу л≥зингоодержувачу або л≥зингоодержувач прострочив поверненн¤ предмета договору л≥зингу л≥зингодавцю, ризик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ несе сторона, ¤ка прострочила.

√лава 59
Ќј…ћ (ќ–≈Ќƒј) ∆»“Ћј

—татт¤ 810. ƒогов≥р найму житла

1. «а договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати друг≥й сторон≥ (наймачев≥) житло дл¤ проживанн¤ у ньому на певний строк за плату.

2. ѕ≥дстави, умови, пор¤док укладенн¤ та припиненн¤ договору найму житла, що Ї об'Їктом права державноњ або комунальноњ власност≥, встановлюютьс¤ законом.

3. ƒо договору найму житла, кр≥м найму житла, що Ї об'Їктом права державноњ або комунальноњ власност≥, застосовуютьс¤ положенн¤ цього  одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

—татт¤ 811. ‘орма договору найму житла

1. ƒогов≥р найму житла укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.

—татт¤ 812. ѕредмет договору найму житла

1. ѕредметом договору найму житла можуть бути помешканн¤, зокрема квартира або њњ частина, житловий будинок або його частина.

2. ѕомешканн¤ маЇ бути придатним дл¤ пост≥йного проживанн¤ у ньому.

3. Ќаймач житла у багатоквартирному житловому будинку маЇ право користуванн¤ майном, що обслуговуЇ будинок.

—татт¤ 813. —торони у договор≥ найму житла

1. —торонами у договор≥ найму житла можуть бути ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи.

2. якщо наймачем Ї юридична особа, вона може використовувати житло лише дл¤ проживанн¤ у ньому ф≥зичних ос≥б.

—татт¤ 814. ѕравонаступництво у раз≥ зм≥ни власника житла, переданого у найм

1. ” раз≥ зм≥ни власника житла, переданого у найм, до нового власника переход¤ть права та обов'¤зки наймодавц¤.

—татт¤ 815. ќбов'¤зки наймача житла

1. Ќаймач зобов'¤заний використовувати житло лише дл¤ проживанн¤ у ньому, забезпечувати збереженн¤ житла та п≥дтримувати його в належному стан≥.

2. Ќаймач не маЇ права провадити перевлаштуванн¤ та реконструкц≥ю житла без згоди наймодавц¤.

3. Ќаймач зобов'¤заний своЇчасно вносити плату за житло. Ќаймач зобов'¤заний самост≥йно вносити плату за комунальн≥ послуги, ¤кщо ≥нше не встановлено договором найму.

—татт¤ 816. Ќаймач та особи, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним

1. ” договор≥ найму житла мають бути вказан≥ особи, ¤к≥ проживатимуть разом ≥з наймачем. ÷≥ особи набувають р≥вних з наймачем прав та обов'¤зк≥в щодо користуванн¤ житлом.

2. Ќаймач несе в≥дпов≥дальн≥сть перед наймодавцем за порушенн¤ умов договору особами, ¤к≥ проживають разом з ним.

3. якщо наймачами житла Ї к≥лька ос≥б, њхн≥ обов'¤зки за договором найму житла Ї сол≥дарними.

4. ѕор¤док користуванн¤ житлом наймачем та особами, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним, визначаЇтьс¤ за домовлен≥стю м≥ж ними, а у раз≥ спору - встановлюЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду.

—татт¤ 817. ѕраво наймача та ос≥б, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним, на вселенн¤ ≥нших ос≥б у житло

1. Ќаймач та особи, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним, мають право за њхньою взаЇмною згодою та за згодою наймодавц¤ вселити у житло ≥нших ос≥б дл¤ пост≥йного проживанн¤ у ньому.

2. ќсоби, ¤к≥ вселилис¤ у житло в≥дпов≥дно до частини першоњ ц≥Їњ статт≥, набувають р≥вних з ≥ншими особами прав користуванн¤ житлом, ¤кщо ≥нше не було передбачено при њх вселенн≥.

—татт¤ 818. “имчасов≥ мешканц≥

1. Ќаймач та особи, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним, за њхньою взаЇмною згодою та з попередн≥м пов≥домленн¤м наймодавц¤ можуть дозволити тимчасове проживанн¤ у помешканн≥ ≥ншоњ особи (ос≥б) без ст¤гненн¤ плати за користуванн¤ житлом (тимчасових мешканц≥в).

2. “имчасов≥ мешканц≥ не мають самост≥йного права користуванн¤ житлом.

3. “имчасов≥ мешканц≥ повинн≥ зв≥льнити житло п≥сл¤ спливу погодженого з ними строку проживанн¤ або не п≥зн≥ше семи дн≥в в≥д дн¤ пред'¤вленн¤ до них наймачем або наймодавцем вимоги про зв≥льненн¤ помешканн¤.

—татт¤ 819. –емонт житла, переданого у найм

1. ѕоточний ремонт житла, переданого у найм, зобов'¤заний зд≥йснювати наймач, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

2.  ап≥тальний ремонт житла, переданого у найм, зобов'¤заний зд≥йснювати наймодавець, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

3. ѕереобладнанн¤ житлового будинку, в ¤кому знаходитьс¤ житло, передане у найм, ¤кщо таке переобладнанн¤ ≥стотно зм≥нить умови користуванн¤ житлом, не допускаЇтьс¤ без згоди наймача.

—татт¤ 820. ѕлата за користуванн¤ житлом

1. –озм≥р плати за користуванн¤ житлом встановлюЇтьс¤ у договор≥ найму житла.

якщо законом встановлений максимальний розм≥р плати за користуванн¤ житлом, плата, встановлена у договор≥, не може перевищувати цього розм≥ру.

2. ќдносторонн¤ зм≥на розм≥ру плати за користуванн¤ житлом не допускаЇтьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

3. Ќаймач вносить плату за користуванн¤ житлом у строк, встановлений договором найму житла.

якщо строк внесенн¤ плати за користуванн¤ житлом не встановлений договором, наймач вносить њњ щом≥с¤ц¤.

—татт¤ 821. —трок договору найму житла

1. ƒогов≥р найму житла укладаЇтьс¤ на строк, встановлений договором. якщо у договор≥ строк не встановлений, догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним на п'¤ть рок≥в.

2. ƒо договору найму житла, укладеного на строк до одного року (короткостроковий найм), не застосовуютьс¤ положенн¤ частини першоњ статт≥ 816, положенн¤ статт≥ 818 та статей 822 - 824 цього  одексу.

—татт¤ 822. ѕереважн≥ права наймача житла

1. ” раз≥ спливу строку договору найму житла наймач маЇ переважне право на укладенн¤ договору найму житла на новий строк.

Ќе п≥зн≥ше н≥ж за три м≥с¤ц≥ до спливу строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачев≥ укласти догов≥р на таких самих або ≥нших умовах чи попередити наймача про в≥дмову в≥д укладенн¤ договору на новий строк. якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не зв≥льнив помешканн¤, догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним на таких самих умовах ≥ на такий самий строк.

якщо наймодавець в≥дмовивс¤ в≥д укладенн¤ договору на новий строк, але прот¤гом одного року уклав догов≥р найму житла з ≥ншою особою, наймач маЇ право вимагати переведенн¤ на нього прав наймача та (або) в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих в≥дмовою укласти з ним догов≥р на новий строк.

2. ” раз≥ продажу житла, ¤ке було предметом договору найму, наймач маЇ переважне перед ≥ншими особами право на його придбанн¤.

—татт¤ 823. ƒогов≥р п≥днайму житла

1. «а договором п≥днайму житла наймач за згодою наймодавц¤ передаЇ на певний строк частину або все найн¤те ним помешканн¤ у користуванн¤ п≥днаймачев≥. ѕ≥днаймач не набуваЇ самост≥йного права користуванн¤ житлом.

2. ƒогов≥р п≥днайму житла Ї оплатним. –озм≥р плати за користуванн¤ житлом встановлюЇтьс¤ договором п≥днайму.

3. —трок договору п≥днайму не може перевищувати строку договору найму житла.

4. ” раз≥ дострокового припиненн¤ договору найму житла одночасно з ним припин¤Їтьс¤ догов≥р п≥днайму.

5. ƒо договору п≥днайму не застосовуЇтьс¤ положенн¤ про переважне право на укладенн¤ договору на новий строк.

—татт¤ 824. «ам≥на наймача у договор≥ найму житла

1. Ќа вимогу наймача та ≥нших ос≥б, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним, та за згодою наймодавц¤ наймач у договор≥ найму житла може бути зам≥нений одн≥Їю з повнол≥тн≥х ос≥б, ¤ка пост≥йно проживаЇ разом з наймачем.

2. ” раз≥ смерт≥ наймача або вибутт¤ його з житла наймачами можуть стати ус≥ ≥нш≥ повнол≥тн≥ особи, ¤к≥ пост≥йно проживали з колишн≥м наймачем, або, за погодженн¤м з наймодавцем, одна або к≥лька ≥з цих ос≥б. ” цьому раз≥ догов≥р найму житла залишаЇтьс¤ чинним на попередн≥х умовах.

—татт¤ 825. –оз≥рванн¤ договору найму житла

1. Ќаймач житла маЇ право за згодою ≥нших ос≥б, ¤к≥ пост≥йно проживають разом з ним, у будь-¤кий час в≥дмовитис¤ в≥д договору найму, письмово попередивши про це наймодавц¤ за три м≥с¤ц≥.

якщо наймач зв≥льнив помешканн¤ без попередженн¤, наймодавець маЇ право вимагати в≥д нього плату за користуванн¤ житлом за три м≥с¤ц≥, ¤кщо наймодавець доведе, що в≥н не м≥г укласти догов≥р найму житла на таких самих умовах з ≥ншою особою.

Ќаймач маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору найму житла, ¤кщо житло стало непридатним дл¤ пост≥йного проживанн¤ у ньому.

2. ƒогов≥р найму житла може бути роз≥рваний за р≥шенн¤м суду на вимогу наймодавц¤ у раз≥:

1) невнесенн¤ наймачем плати за житло за ш≥сть м≥с¤ц≥в, ¤кщо договором не встановлений б≥льш тривалий строк, а при короткостроковому найм≥ - понад два рази;

2) руйнуванн¤ або псуванн¤ житла наймачем або ≥ншими особами, за д≥њ ¤ких в≥н в≥дпов≥даЇ.

«а р≥шенн¤м суду наймачев≥ може бути наданий строк не б≥льше одного року дл¤ в≥дновленн¤ житла.

якщо прот¤гом строку, визначеного судом, наймач не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом наймодавц¤ постановл¤Ї р≥шенн¤ про роз≥рванн¤ договору найму житла. Ќа проханн¤ наймача суд може в≥дстрочити виконанн¤ р≥шенн¤ не б≥льше н≥ж на один р≥к.

3. ƒогов≥р найму частини будинку, квартири, к≥мнати (частини к≥мнати) може бути роз≥рваний на вимогу наймодавц¤ у раз≥ необх≥дност≥ використанн¤ житла дл¤ проживанн¤ самого наймодавц¤ та член≥в його с≥м'њ.

Ќаймодавець повинен попередити наймача про роз≥рванн¤ договору не п≥зн≥ше н≥ж за два м≥с¤ц≥.

4. якщо наймач житла або ≥нш≥ особи, за д≥њ ¤ких в≥н в≥дпов≥даЇ, використовують житло не за призначенн¤м або систематично порушують права та ≥нтереси сус≥д≥в, наймодавець може попередити наймача про необх≥дн≥сть усуненн¤ цих порушень.

якщо наймач або ≥нш≥ особи, за д≥њ ¤ких в≥н в≥дпов≥даЇ, п≥сл¤ попередженн¤ продовжують використовувати житло не за призначенн¤м або порушувати права та ≥нтереси сус≥д≥в, наймодавець маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору найму житла.

—татт¤ 826. ѕравов≥ насл≥дки роз≥рванн¤ договору найму житла

1. ” раз≥ роз≥рванн¤ договору найму житла наймач та ≥нш≥ особи, ¤к≥ проживали у помешканн≥, п≥дл¤гають виселенню з житла на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду, без наданн¤ њм ≥ншого житла.

√лава 60
ѕќ«»„ ј

—татт¤ 827. ƒогов≥р позички

1. «а договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передаЇ або зобов'¤зуЇтьс¤ передати друг≥й сторон≥ (користувачев≥) р≥ч дл¤ користуванн¤ прот¤гом встановленого строку.

2.  ористуванн¤ р≥ччю вважаЇтьс¤ безоплатним, ¤кщо сторони пр¤мо домовилис¤ про це або ¤кщо це випливаЇ ≥з сут≥ в≥дносин м≥ж ними.

3. ƒо договору позички застосовуютьс¤ положенн¤ глави 58 цього  одексу.

—татт¤ 828. ‘орма договору позички

1. ƒогов≥р позички реч≥ побутового призначенн¤ м≥ж ф≥зичними особами може укладатис¤ усно.

2. ƒогов≥р позички м≥ж юридичними особами, а також м≥ж юридичною та ф≥зичною особою укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥.

3. ƒогов≥р позички буд≥вл≥, ≥ншоњ кап≥тальноњ споруди (њх окремоњ частини) укладаЇтьс¤ у форм≥, ¤ка визначена в≥дпов≥дно до статт≥ 793 цього  одексу.

4. ƒогов≥р позички транспортного засобу, в ¤кому хоча б одн≥Їю стороною Ї ф≥зична особа, укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥ ≥ п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню.

—татт¤ 829. ѕозичкодавець

1. ѕозичкодавцем може бути ф≥зична або юридична особа.

ќсоба, ¤ка зд≥йснюЇ управл≥нн¤ майном, може бути позичкодавцем за згодою власника.

2. ёридична особа, ¤ка зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, не може передавати реч≥ у безоплатне користуванн¤ особ≥, ¤ка Ї њњ засновником, учасником, кер≥вником, членом њњ органу управл≥нн¤ або контролю.

—татт¤ 830. ѕравов≥ насл≥дки невиконанн¤ обов'¤зку передати р≥ч у користуванн¤

1. якщо позичкодавець не виконуЇ обов'¤зку передати р≥ч у користуванн¤, друга сторона маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору позички та в≥дшкодуванн¤ завданих збитк≥в.

—татт¤ 831. —трок договору позички

1. якщо сторони не встановили строку користуванн¤ р≥ччю, в≥н визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до мети користуванн¤ нею.

—татт¤ 832. ѕраво позичкодавц¤ на в≥дчуженн¤ реч≥

1. ѕозичкодавець маЇ право на в≥дчуженн¤ реч≥, ¤ка передана ним у користуванн¤. ƒо набувача реч≥ переход¤ть права та обов'¤зки позичкодавц¤.

2.  ористувач не маЇ переважного права перед ≥ншими особами на куп≥влю реч≥, переданоњ йому у користуванн¤.

—татт¤ 833. ќбов'¤зки користувача

1.  ористувач несе звичайн≥ витрати щодо п≥дтриманн¤ належного стану реч≥, переданоњ йому в користуванн¤.

2.  ористувач зобов'¤заний:

1) користуватис¤ р≥ччю за њњ призначенн¤м або в≥дпов≥дно до мети, визначеноњ у договор≥;

2) користуватис¤ р≥ччю особисто, ¤кщо ≥нше не встановлено договором;

3) повернути р≥ч п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку договору в такому самому стан≥, в ¤кому вона була на момент њњ переданн¤.

—татт¤ 834. –оз≥рванн¤ договору позички

1.  ористувач маЇ право повернути р≥ч, передану йому у користуванн¤, в будь-¤кий час до спливу строку договору. якщо р≥ч потребуЇ особливого догл¤ду або збер≥ганн¤, користувач зобов'¤заний пов≥домити позичкодавц¤ про в≥дмову в≥д договору (позички) не п≥зн≥ш ¤к за с≥м дн≥в до поверненн¤ реч≥.

2. ѕозичкодавець маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору ≥ поверненн¤ реч≥ у раз≥, ¤кщо:

1) у зв'¤зку з непередбаченими обставинами р≥ч стала потр≥бною йому самому;

2) користуванн¤ р≥ччю не в≥дпов≥даЇ њњ призначенню та умовам договору;

3) р≥ч самочинно передана у користуванн¤ ≥нш≥й особ≥;

4) в результат≥ недбалого поводженн¤ з р≥ччю вона може бути знищена або пошкоджена.

3. ќсоба, ¤ка стала власником реч≥, переданоњ у користуванн¤, маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору, ¤кий укладено без визначенн¤ строку. ѕро роз≥рванн¤ договору користувач маЇ бути пов≥домлений заздалег≥дь, у строк, що в≥дпов≥даЇ мет≥ позички.

—татт¤ 835. ѕрипиненн¤ договору позички

1. ƒогов≥р позички припин¤Їтьс¤ у раз≥ смерт≥ ф≥зичноњ особи або л≥кв≥дац≥њ юридичноњ особи, ¤к≥й р≥ч було передано в користуванн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 836. ѕравов≥ насл≥дки неповерненн¤ реч≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку користуванн¤ нею

1. якщо п≥сл¤ припиненн¤ договору користувач не повертаЇ р≥ч, позичкодавець маЇ право вимагати њњ примусового поверненн¤, а також в≥дшкодуванн¤ завданих збитк≥в.

√лава 61
ѕ≤ƒ–яƒ

І 1. «агальн≥ положенн¤ про п≥др¤д

—татт¤ 837. ƒогов≥р п≥др¤ду

1. «а договором п≥др¤ду одна сторона (п≥др¤дник) зобов'¤зуЇтьс¤ на св≥й ризик виконати певну роботу за завданн¤м другоњ сторони (замовника), а замовник зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти та оплатити виконану роботу.

2. ƒогов≥р п≥др¤ду може укладатис¤ на виготовленн¤, обробку, переробку, ремонт реч≥ або на виконанн¤ ≥ншоњ роботи з переданн¤м њњ результату замовников≥.

3. ƒл¤ виконанн¤ окремих вид≥в роб≥т, встановлених законом, п≥др¤дник (субп≥др¤дник) зобов'¤заний одержати спец≥альний дозв≥л.

4. ƒо окремих вид≥в договор≥в п≥др¤ду, встановлених параграфами 2 - 4 ц≥Їњ глави, положенн¤ цього параграфа застосовуютьс¤, ¤кщо ≥нше не встановлено положенн¤ми цього  одексу про ц≥ види договор≥в.

—татт¤ 838. √енеральний п≥др¤дник ≥ субп≥др¤дник

1. ѕ≥др¤дник маЇ право, ¤кщо ≥нше не встановлено договором, залучити до виконанн¤ роботи ≥нших ос≥б (субп≥др¤дник≥в), залишаючись в≥дпов≥дальним перед замовником за результат њхньоњ роботи. ” цьому раз≥ п≥др¤дник виступаЇ перед замовником ¤к генеральний п≥др¤дник, а перед субп≥др¤дником - ¤к замовник.

2. √енеральний п≥др¤дник в≥дпов≥даЇ перед субп≥др¤дником за невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ замовником своњх обов'¤зк≥в за договором п≥др¤ду, а перед замовником - за порушенн¤ субп≥др¤дником свого обов'¤зку.

«амовник ≥ субп≥др¤дник не мають права пред'¤вл¤ти один одному вимоги, пов'¤зан≥ з порушенн¤м договор≥в, укладених кожним з них з генеральним п≥др¤дником, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 839. ¬иконанн¤ роботи з матер≥алу п≥др¤дника та його засобами

1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний виконати роботу, визначену договором п≥др¤ду, ≥з свого матер≥алу ≥ своњми засобами, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

2. ѕ≥др¤дник в≥дпов≥даЇ за неналежну ¤к≥сть наданих ним матер≥алу ≥ устаткуванн¤, а також за наданн¤ матер≥алу або устаткуванн¤, обт¤женого правами трет≥х ос≥б.

—татт¤ 840. ¬иконанн¤ роботи з матер≥алу замовника

1. якщо робота виконуЇтьс¤ частково або в повному обс¤з≥ з матер≥алу замовника, п≥др¤дник в≥дпов≥даЇ за неправильне використанн¤ цього матер≥алу. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний надати замовников≥ зв≥т про використанн¤ матер≥алу та повернути його залишок.

2. якщо робота виконуЇтьс¤ з матер≥алу замовника, у договор≥ п≥др¤ду мають бути встановлен≥ норми витрат матер≥алу, строки поверненн¤ його залишку та основних в≥дход≥в, а також в≥дпов≥дальн≥сть п≥др¤дника за невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в.

3. ѕ≥др¤дник в≥дпов≥даЇ за невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ роботи, спричинене недол≥ками матер≥алу, наданого замовником, ¤кщо не доведе, що ц≥ недол≥ки не могли бути ним ви¤влен≥ при належному прийманн≥ матер≥алу.

—татт¤ 841. ќбов'¤зок п≥др¤дника збер≥гати надане йому майно

1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний вживати ус≥х заход≥в щодо збереженн¤ майна, переданого йому замовником, та в≥дпов≥даЇ за втрату або пошкодженн¤ цього майна.

—татт¤ 842. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ матер≥алу

1. –изик випадкового знищенн¤ або випадкового пошкодженн¤ (псуванн¤) матер≥алу до настанн¤ строку здач≥ п≥др¤дником визначеноњ договором п≥др¤ду роботи несе сторона, ¤ка надала матер≥ал, а п≥сл¤ настанн¤ цього строку - сторона, ¤ка пропустила строк, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 843. ÷≥на роботи

1. ” договор≥ п≥др¤ду визначаЇтьс¤ ц≥на роботи або способи њњ визначенн¤.

2. якщо у договор≥ п≥др¤ду не встановлено ц≥ну роботи або способи њњ визначенн¤, ц≥на встановлюЇтьс¤ за р≥шенн¤м суду на основ≥ ц≥н, що звичайно застосовуютьс¤ за аналог≥чн≥ роботи з урахуванн¤м необх≥дних витрат, визначених сторонами.

3. ÷≥на роботи у договор≥ п≥др¤ду включаЇ в≥дшкодуванн¤ витрат п≥др¤дника та плату за виконану ним роботу.

—татт¤ 844.  ошторис

1. ÷≥на у договор≥ п≥др¤ду може бути визначена у кошторис≥.

якщо робота виконуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до кошторису, складеного п≥др¤дником, кошторис набираЇ чинност≥ та стаЇ частиною договору п≥др¤ду з моменту п≥дтвердженн¤ його замовником.

2.  ошторис на виконанн¤ роб≥т може бути приблизним або твердим.  ошторис Ї твердим, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

3. «м≥ни до твердого кошторису можуть вноситис¤ лише за погодженн¤м стор≥н.

” раз≥ перевищенн¤ твердого кошторису ус≥ пов'¤зан≥ з цим витрати несе п≥др¤дник, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

4. якщо виникла необх≥дн≥сть проведенн¤ додаткових роб≥т ≥ у зв'¤зку з цим ≥стотного перевищенн¤ визначеного приблизного кошторису, п≥др¤дник зобов'¤заний своЇчасно попередити про це замовника. «амовник, ¤кий не погодивс¤ на перевищенн¤ кошторису, маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду. ” цьому раз≥ п≥др¤дник може вимагати в≥д замовника оплати виконаноњ частини роботи.

ѕ≥др¤дник, ¤кий своЇчасно не попередив замовника про необх≥дн≥сть перевищенн¤ приблизного кошторису, зобов'¤заний виконати догов≥р п≥др¤ду за ц≥ною, встановленою договором.

5. ѕ≥др¤дник не маЇ права вимагати зб≥льшенн¤ твердого кошторису, а замовник - його зменшенн¤ в раз≥, ¤кщо на момент укладенн¤ договору п≥др¤ду не можна було передбачити повний обс¤г роботи або необх≥дн≥ дл¤ цього витрати.

” раз≥ ≥стотного зростанн¤ п≥сл¤ укладенн¤ договору вартост≥ матер≥алу, устаткуванн¤, ¤к≥ мали бути надан≥ п≥др¤дником, а також вартост≥ послуг, що надавалис¤ йому ≥ншими особами, п≥др¤дник маЇ право вимагати зб≥льшенн¤ кошторису. ” раз≥ в≥дмови замовника в≥д зб≥льшенн¤ кошторису п≥др¤дник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору.

—татт¤ 845. ќщадлив≥сть п≥др¤дника

1. ѕ≥др¤дник маЇ право на ощадливе веденн¤ роб≥т за умови забезпеченн¤ належноњ њх ¤кост≥.

2. якщо фактичн≥ витрати п≥др¤дника ви¤вилис¤ меншими в≥д тих, ¤к≥ передбачалис¤ при визначенн≥ ц≥ни (кошторису), п≥др¤дник маЇ право на оплату роботи за ц≥ною, встановленою договором п≥др¤ду, ¤кщо замовник не доведе, що отримане п≥др¤дником заощадженн¤ зумовило пог≥ршенн¤ ¤кост≥ роботи.

3. —торони можуть домовитис¤ про розпод≥л м≥ж ними заощадженн¤, отриманого п≥др¤дником.

—татт¤ 846. —троки виконанн¤ роботи

1. —троки виконанн¤ роботи або њњ окремих етап≥в встановлюютьс¤ у договор≥ п≥др¤ду.

2. якщо у договор≥ п≥др¤ду не встановлен≥ строки виконанн¤ роботи, п≥др¤дник зобов'¤заний виконати роботу, а замовник маЇ право вимагати њњ виконанн¤ у розумн≥ строки, в≥дпов≥дно до сут≥ зобов'¤занн¤, характеру та обс¤г≥в роботи та звичањв д≥лового обороту.

—татт¤ 847. ќбставини, про ¤к≥ п≥др¤дник зобов'¤заний попередити замовника

1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний своЇчасно попередити замовника:

1) про недобро¤к≥сн≥сть або непридатн≥сть матер≥алу, одержаного в≥д замовника;

2) про те, що додержанн¤ вказ≥вок замовника загрожуЇ ¤кост≥ або придатност≥ результату роботи;

3) про на¤вн≥сть ≥нших обставин, що не залежать в≥д п≥др¤дника, ¤к≥ загрожують ¤кост≥ або придатност≥ результату роботи.

—татт¤ 848. ѕравов≥ насл≥дки невиконанн¤ замовником вимог п≥др¤дника

1. якщо замовник, незважаючи на своЇчасне попередженн¤ з боку п≥др¤дника, у в≥дпов≥дний строк не зам≥нить недобро¤к≥сний або непридатний матер≥ал, не зм≥нить вказ≥вок про спос≥б виконанн¤ роботи або не усуне ≥нших обставин, що загрожують ¤кост≥ або придатност≥ результату роботи, п≥др¤дник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду та право на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

2. якщо використанн¤ недобро¤к≥сного або непридатного матер≥алу чи додержанн¤ вказ≥вок замовника загрожуЇ життю та здоров'ю людей чи призводить до порушенн¤ еколог≥чних, сан≥тарних правил, правил безпеки людей та ≥нших вимог, п≥др¤дник зобов'¤заний в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду, маючи право на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

—татт¤ 849. ѕрава замовника п≥д час виконанн¤ роботи

1. «амовник маЇ право у будь-¤кий час перев≥рити х≥д ≥ ¤к≥сть роботи, не втручаючись у д≥¤льн≥сть п≥др¤дника.

2. якщо п≥др¤дник своЇчасно не розпочав роботу або виконуЇ њњ наст≥льки пов≥льно, що зак≥нченн¤ њњ у строк стаЇ ¤вно неможливим, замовник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду та вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

3. якщо п≥д час виконанн¤ роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник маЇ право призначити п≥др¤дников≥ строк дл¤ усуненн¤ недол≥к≥в, а в раз≥ невиконанн¤ п≥др¤дником ц≥Їњ вимоги - в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду та вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в або доручити виправленн¤ роботи ≥нш≥й особ≥ за рахунок п≥др¤дника.

4. «амовник маЇ право у будь-¤кий час до зак≥нченн¤ роботи в≥дмовитис¤ в≥д договору п≥др¤ду, виплативши п≥др¤дников≥ плату за виконану частину роботи та в≥дшкодувавши йому збитки, завдан≥ роз≥рванн¤м договору.

—татт¤ 850. —при¤нн¤ замовника

1. «амовник зобов'¤заний спри¤ти п≥др¤дников≥ у виконанн≥ роботи у випадках, в обс¤з≥ та в пор¤дку, встановлених договором п≥др¤ду.

” раз≥ невиконанн¤ замовником цього обов'¤зку п≥др¤дник маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ завданих збитк≥в, включаючи додатков≥ витрати, викликан≥ простоЇм, перенесенн¤м строк≥в виконанн¤ роботи, або п≥двищенн¤ ц≥ни роботи.

2. якщо виконанн¤ роботи за договором п≥др¤ду стало неможливим внасл≥док д≥й або недогл¤ду замовника, п≥др¤дник маЇ право на сплату йому встановленоњ ц≥ни з урахуванн¤м плати за виконану частину роботи, за вирахуванн¤м сум, ¤к≥ п≥др¤дник одержав або м≥г одержати у зв'¤зку з невиконанн¤м замовником договору.

—татт¤ 851. Ќевиконанн¤ замовником обов'¤зк≥в за договором п≥др¤ду

1. ѕ≥др¤дник маЇ право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, ¤кщо замовник не надав матер≥алу, устаткуванн¤ або р≥ч, що п≥дл¤гаЇ переробц≥, ≥ цим створив неможлив≥сть виконанн¤ договору п≥др¤дником.

—татт¤ 852. ѕрава замовника у раз≥ порушенн¤ п≥др¤дником договору п≥др¤ду

1. якщо п≥др¤дник в≥дступив в≥д умов договору п≥др¤ду, що пог≥ршило роботу, або допустив ≥нш≥ недол≥ки в робот≥, замовник маЇ право за своњм вибором вимагати безоплатного виправленн¤ цих недол≥к≥в у розумний строк або виправити њх за св≥й рахунок з правом на в≥дшкодуванн¤ своњх витрат на виправленн¤ недол≥к≥в чи в≥дпов≥дного зменшенн¤ плати за роботу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

2. «а на¤вност≥ у робот≥ ≥стотних в≥дступ≥в в≥д умов договору п≥др¤ду або ≥нших ≥стотних недол≥к≥в замовник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

—татт¤ 853. ќбов'¤зок замовника прийн¤ти роботу, виконану п≥др¤дником

1. «амовник зобов'¤заний прийн¤ти роботу, виконану п≥др¤дником в≥дпов≥дно до договору п≥др¤ду, огл¤нути њњ ≥ в раз≥ ви¤вленн¤ допущених у робот≥ в≥дступ≥в в≥д умов договору або ≥нших недол≥к≥в негайно за¤вити про них п≥др¤дников≥.

якщо замовник не зробить такоњ за¤ви, в≥н втрачаЇ право у подальшому посилатис¤ на ц≥ в≥дступи в≥д умов договору або недол≥ки у виконан≥й робот≥.

2. «амовник, ¤кий прийн¤в роботу без перев≥рки, позбавл¤Їтьс¤ права посилатис¤ на недол≥ки роботи, ¤к≥ могли бути встановлен≥ при звичайному способ≥ њњ прийн¤тт¤ (¤вн≥ недол≥ки).

3. якщо п≥сл¤ прийн¤тт¤ роботи замовник ви¤вив в≥дступи в≥д умов договору п≥др¤ду або ≥нш≥ недол≥ки, ¤к≥ не могли бути встановлен≥ при звичайному способ≥ њњ прийн¤тт¤ (прихован≥ недол≥ки), у тому числ≥ так≥, що були умисно прихован≥ п≥др¤дником, в≥н зобов'¤заний негайно пов≥домити про це п≥др¤дника.

4. ” раз≥ виникненн¤ м≥ж замовником ≥ п≥др¤дником спору з приводу недол≥к≥в виконаноњ роботи або њх причин на вимогу будь-кого з них маЇ бути призначена експертиза. ¬итрати на проведенн¤ експертизи несе п≥др¤дник, кр≥м випадк≥в, коли експертизою встановлена в≥дсутн≥сть порушень договору п≥др¤ду або причинного зв'¤зку м≥ж д≥¤ми п≥др¤дника та ви¤вленими недол≥ками. ” цих випадках витрати на проведенн¤ експертизи несе сторона, ¤ка вимагала њњ призначенн¤, а ¤кщо експертизу призначено за погодженн¤м стор≥н, - обидв≥ сторони пор≥вну.

5. якщо замовник прот¤гом одного м≥с¤ц¤ ухил¤Їтьс¤ в≥д прийн¤тт¤ виконаноњ роботи, п≥др¤дник маЇ право п≥сл¤ дворазового попередженн¤ продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванн¤м ус≥х належних п≥др¤дников≥ платеж≥в, внести в депозит нотар≥уса на ≥м'¤ замовника, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

6. якщо ухиленн¤ замовника в≥д прийн¤тт¤ виконаноњ роботи спричинило зм≥ну строку здач≥ роботи, вважаЇтьс¤, що право власност≥ на виготовлену (перероблену) р≥ч перейшло до замовника у момент, коли мало в≥дбутис¤ њњ переданн¤.

—татт¤ 854. ѕор¤док оплати роботи

1. якщо договором п≥др¤ду не передбачена попередн¤ оплата виконаноњ роботи або окремих њњ етап≥в, замовник зобов'¤заний сплатити п≥др¤дников≥ обумовлену ц≥ну п≥сл¤ остаточноњ здач≥ роботи за умови, що роботу виконано належним чином ≥ в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

2. ѕ≥др¤дник маЇ право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розм≥р≥, встановлених договором.

—татт¤ 855. –озрахунки м≥ж сторонами у раз≥ випадкового знищенн¤ предмета договору п≥др¤ду або неможливост≥ зак≥нченн¤ роботи

1. якщо предмет договору п≥др¤ду до здач≥ його замовников≥ був випадково знищений або зак≥нченн¤ роботи стало неможливим без вини стор≥н, п≥др¤дник не маЇ права вимагати плати за роботу.

ѕ≥др¤дник маЇ право на плату, ¤кщо знищенн¤ предмета договору п≥др¤ду або неможлив≥сть зак≥нченн¤ роботи сталис¤ через недол≥ки матер≥алу, переданого замовником, чи внасл≥док його вказ≥вок про спос≥б виконанн¤ роботи або ¤кщо таке знищенн¤ чи неможлив≥сть зак≥нченн¤ роботи сталис¤ п≥сл¤ пропущенн¤ замовником строку прийн¤тт¤ виконаноњ роботи.

—татт¤ 856. ѕраво п≥др¤дника на притримуванн¤

1. якщо замовник не сплатив встановленоњ ц≥ни роботи або ≥ншоњ суми, належноњ п≥др¤дников≥ у зв'¤зку з виконанн¤м договору п≥др¤ду, п≥др¤дник маЇ право притримати результат роботи, а також устаткуванн¤, залишок невикористаного матер≥алу та ≥нше майно замовника, що Ї у п≥др¤дника.

—татт¤ 857. як≥сть роботи

1. –обота, виконана п≥др¤дником, маЇ в≥дпов≥дати умовам договору п≥др¤ду, а в раз≥ њх в≥дсутност≥ або неповноти - вимогам, що звичайно ставл¤тьс¤ до роботи в≥дпов≥дного характеру.

2. ¬иконана робота маЇ в≥дпов≥дати ¤кост≥, визначен≥й у договор≥ п≥др¤ду, або вимогам, що звичайно ставл¤тьс¤, на момент переданн¤ њњ замовников≥.

3. –езультат роботи в межах розумного строку маЇ бути придатним дл¤ використанн¤ в≥дпов≥дно до договору п≥др¤ду або дл¤ звичайного використанн¤ роботи такого характеру.

—татт¤ 858. ¬≥дпов≥дальн≥сть п≥др¤дника за неналежну ¤к≥сть роботи

1. якщо робота виконана п≥др¤дником з в≥дступами в≥д умов договору п≥др¤ду, ¤к≥ пог≥ршили роботу, або з ≥ншими недол≥ками, ¤к≥ робл¤ть њњ непридатною дл¤ використанн¤ в≥дпов≥дно до договору або дл¤ звичайного використанн¤ роботи такого характеру, замовник маЇ право, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом, за своњм вибором вимагати в≥д п≥др¤дника:

1) безоплатного усуненн¤ недол≥к≥в у робот≥ в розумний строк;

2) пропорц≥йного зменшенн¤ ц≥ни роботи;

3) в≥дшкодуванн¤ своњх витрат на усуненн¤ недол≥к≥в, ¤кщо право замовника усувати њх встановлено договором.

2. ѕ≥др¤дник маЇ право зам≥сть усуненн¤ недол≥к≥в роботи, за ¤к≥ в≥н в≥дпов≥даЇ, безоплатно виконати роботу заново з в≥дшкодуванн¤м замовников≥ збитк≥в, завданих простроченн¤м виконанн¤. ” цьому раз≥ замовник зобов'¤заний повернути ран≥ше передану йому роботу п≥др¤дников≥, ¤кщо за характером роботи таке поверненн¤ можливе.

3. якщо в≥дступи у робот≥ в≥д умов договору п≥др¤ду або ≥нш≥ недол≥ки у робот≥ Ї ≥стотними та такими, що не можуть бути усунен≥, або не були усунен≥ у встановлений замовником розумний строк, замовник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору та вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

4. ”мова договору п≥др¤ду про зв≥льненн¤ п≥др¤дника в≥д в≥дпов≥дальност≥ за певн≥ недол≥ки роботи не зв≥льн¤Ї його в≥д в≥дпов≥дальност≥ за недол≥ки, ¤к≥ виникли внасл≥док умисних д≥й або безд≥¤льност≥ п≥др¤дника.

5. ѕ≥др¤дник, ¤кий надав матер≥ал дл¤ виконанн¤ роботи, в≥дпов≥даЇ за його ¤к≥сть в≥дпов≥дно до положень про в≥дпов≥дальн≥сть продавц¤ за товари неналежноњ ¤кост≥.

—татт¤ 859. √арант≥¤ ¤кост≥ роботи

1. якщо договором або законом передбачено наданн¤ п≥др¤дником замовников≥ гарант≥њ ¤кост≥ роботи, п≥др¤дник зобов'¤заний передати замовников≥ результат роботи, ¤кий маЇ в≥дпов≥дати вимогам статт≥ 857 цього  одексу прот¤гом усього гарант≥йного строку.

2. √арант≥¤ ¤кост≥ роботи поширюЇтьс¤ на все, що становить результат роботи, ¤кщо ≥нше не встановлено договором п≥др¤ду.

—татт¤ 860. ѕор¤док обчисленн¤ гарант≥йного строку

1. ѕереб≥г гарант≥йного строку починаЇтьс¤ з моменту, коли виконана робота була прийн¤та або мала бути прийн¤та замовником, ¤кщо ≥нше не встановлено договором п≥др¤ду.

2. ƒо обчисленн¤ гарант≥йного строку за договором п≥др¤ду застосовуютьс¤ положенн¤ статт≥ 676 цього  одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено договором або законом.

—татт¤ 861. ќбов'¤зок п≥др¤дника передати ≥нформац≥ю замовников≥

1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний передати замовников≥ разом з результатом роботи ≥нформац≥ю щодо експлуатац≥њ або ≥ншого використанн¤ предмета договору п≥др¤ду, ¤кщо це передбачено договором або ¤кщо без такоњ ≥нформац≥њ використанн¤ результату роботи дл¤ ц≥лей, визначених договором, Ї неможливим.

—татт¤ 862.  онф≥денц≥йн≥сть одержаноњ сторонами ≥нформац≥њ

1. якщо сторона у договор≥ п≥др¤ду внасл≥док виконанн¤ договору одержала в≥д другоњ сторони ≥нформац≥ю про нов≥ р≥шенн¤ ≥ техн≥чн≥ знанн¤, у тому числ≥ й так≥, що не захищаютьс¤ законом, а також в≥домост≥, що можуть розгл¤датис¤ ¤к комерц≥йна таЇмниц¤, вона не маЇ права пов≥домл¤ти њх ≥ншим особам без згоди другоњ сторони.

—татт¤ 863. ѕозовна давн≥сть, що застосовуЇтьс¤ до вимог щодо неналежноњ ¤кост≥ роботи

1. ƒо вимог щодо неналежноњ ¤кост≥ роботи, виконаноњ за договором п≥др¤ду, застосовуЇтьс¤ позовна давн≥сть в один р≥к, а щодо буд≥вель ≥ споруд - три роки в≥д дн¤ прийн¤тт¤ роботи замовником.

—татт¤ 864. ѕочаток переб≥гу позовноњ давност≥ в окремих випадках

1. якщо договором п≥др¤ду або законом встановлений гарант≥йний строк ≥ за¤ва з приводу недол≥к≥в роботи зроблена у межах гарант≥йного строку, переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ в≥д дн¤ за¤вленн¤ про недол≥ки.

2. якщо в≥дпов≥дно до договору п≥др¤ду роботу було прийн¤то замовником частинами, переб≥г позовноњ давност≥ починаЇтьс¤ в≥д дн¤ прийн¤тт¤ роботи в ц≥лому.

І 2. ѕобутовий п≥др¤д

—татт¤ 865. ƒогов≥р побутового п≥др¤ду

1. «а договором побутового п≥др¤ду п≥др¤дник, ¤кий зд≥йснюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, зобов'¤зуЇтьс¤ виконати за завданн¤м ф≥зичноњ особи (замовника) певну роботу, призначену дл¤ задоволенн¤ побутових та ≥нших особистих потреб, а замовник зобов'¤зуЇтьс¤ прийн¤ти та оплатити виконану роботу.

2. ƒогов≥р побутового п≥др¤ду Ї публ≥чним договором.

3. ƒо в≥дносин за договором побутового п≥др¤ду, не врегульованих цим  одексом, застосовуЇтьс¤ законодавство про захист прав споживач≥в.

—татт¤ 866. ‘орма договору побутового п≥др¤ду

1. ƒогов≥р побутового п≥др¤ду вважаЇтьс¤ укладеним у належн≥й форм≥, ¤кщо п≥др¤дник видав замовников≥ квитанц≥ю або ≥нший документ, що п≥дтверджуЇ укладенн¤ договору.

¬≥дсутн≥сть у замовника цього документа не позбавл¤Ї його права залучати св≥дк≥в дл¤ п≥дтвердженн¤ факту укладенн¤ договору або його умов.

—татт¤ 867. √арант≥њ прав замовника

1. ѕ≥др¤дник не маЇ права нав'¤зувати замовников≥ включенн¤ до договору побутового п≥др¤ду додаткових оплатних роб≥т або послуг. ” раз≥ порушенн¤ ц≥Їњ вимоги замовник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д оплати в≥дпов≥дних роб≥т або послуг.

2. «амовник маЇ право у будь-¤кий час до здач≥ йому роботи в≥дмовитис¤ в≥д договору побутового п≥др¤ду, сплативши п≥др¤дников≥ частину встановленоњ ц≥ни роботи пропорц≥йно робот≥, фактично виконан≥й до пов≥домленн¤ про в≥дмову в≥д договору, та в≥дшкодувавши йому витрати, зд≥йснен≥ до цього моменту з метою виконанн¤ договору, ¤кщо вони не вход¤ть до частини ц≥ни роботи, ¤ка п≥дл¤гаЇ сплат≥. ”мови договору, що позбавл¤ють замовника цього права, Ї н≥кчемними.

—татт¤ 868. Ќаданн¤ замовников≥ ≥нформац≥њ про роботу

1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний до укладенн¤ договору побутового п≥др¤ду надати замовников≥ необх≥дну та достов≥рну ≥нформац≥ю про запропонован≥ роботи, њх види та особливост≥, про ц≥ну та форму оплати роботи, а також пов≥домити замовников≥ на його проханн¤ ≥нш≥ в≥домост≥, що стосуютьс¤ договору. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний назвати замовников≥ конкретну особу, ¤ка буде виконувати роботу, ¤кщо за характером роботи це маЇ значенн¤.

—татт¤ 869. ѕубл≥чна пропозиц≥¤ роботи

1. ƒо реклами та ≥нших пропозиц≥й щодо роботи, ¤ка виконуЇтьс¤ за договором побутового п≥др¤ду, застосовуютьс¤ положенн¤ статт≥ 641 цього  одексу.

2. ѕри здач≥ роб≥т замовников≥ п≥др¤дник зобов'¤заний пов≥домити його про вимоги, ¤ких необх≥дно додержувати дл¤ ефективного та безпечного використанн¤ виготовленоњ або переробленоњ реч≥ або ≥ншоњ виконаноњ роботи, а також про можлив≥ дл¤ замовника або ≥нших ос≥б насл≥дки недодержанн¤ в≥дпов≥дних вимог.

3. «амовник маЇ право вимагати роз≥рванн¤ договору побутового п≥др¤ду та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤кщо внасл≥док неповноти або недостов≥рност≥ ≥нформац≥њ, отриманоњ в≥д п≥др¤дника, був укладений догов≥р на виконанн¤ роб≥т, ¤к≥ не мають тих властивостей, ¤к≥ мав на уваз≥ замовник.

—татт¤ 870. ¬иконанн¤ роботи за договором побутового п≥др¤ду з матер≥алу п≥др¤дника

1. «а договором побутового п≥др¤ду п≥др¤дник виконуЇ роботу з≥ свого матер≥алу, а за бажанн¤м замовника - з його матер≥алу.

2. якщо робота виконуЇтьс¤ з матер≥алу п≥др¤дника, варт≥сть матер≥алу оплачуЇтьс¤ замовником частково або в повному обс¤з≥, за погодженн¤м стор≥н, з остаточним розрахунком при одержанн≥ замовником виконаноњ п≥др¤дником роботи. ” випадках, передбачених договором, матер≥ал може бути наданий п≥др¤дником у кредит (≥з розстроченн¤м платежу). ѕодальша зм≥на ц≥ни наданого в кредит матер≥алу не призводить до перерахунку, ¤кщо ≥нше не встановлено договором.

—татт¤ 871. ¬иконанн¤ роботи за договором побутового п≥др¤ду з матер≥алу замовника

1. якщо робота виконуЇтьс¤ з матер≥алу замовника, у квитанц≥њ або ≥ншому документ≥, що видаЇтьс¤ п≥др¤дником при укладенн≥ договору побутового п≥др¤ду, вказуютьс¤ точне найменуванн¤ матер≥алу, його к≥льк≥сть ≥ оц≥нка, зд≥йснена за погодженн¤м стор≥н.

—татт¤ 872. ѕрава замовника у раз≥ ≥стотного порушенн¤ п≥др¤дником договору побутового п≥др¤ду

1. якщо п≥др¤дником були допущен≥ ≥стотн≥ в≥дступи в≥д умов договору побутового п≥др¤ду або ≥нш≥ ≥стотн≥ недол≥ки в робот≥, виконан≥й ≥з матер≥алу замовника, в≥н маЇ право вимагати за своњм вибором:

1) виготовленн¤ ≥ншоњ реч≥ з однор≥дного матер≥алу такоњ самоњ ¤кост≥;

2) роз≥рванн¤ договору та в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

2. ” раз≥ ви¤вленн¤ ≥нших в≥дступ≥в в≥д умов договору або ≥нших недол≥к≥в у робот≥ замовник маЇ право за своњм вибором вимагати безоплатного усуненн¤ цих недол≥к≥в у розумний строк або в≥дшкодуванн¤ його витрат на усуненн¤ недол≥к≥в чи в≥дпов≥дного зменшенн¤ плати.

3. ¬имога про безоплатне усуненн¤ недол≥к≥в роботи, виконаноњ за договором побутового п≥др¤ду, ¤к≥ можуть становити небезпеку дл¤ житт¤ або здоров'¤ замовника та ≥нших ос≥б, може бути пред'¤влена замовником або його правонаступником прот¤гом дес¤ти рок≥в з моменту прийн¤тт¤ роботи, ¤кщо у встановленому законом пор¤дку не передбачен≥ б≥льш тривал≥ строки (строки служби). “ака вимога може бути пред'¤влена незалежно в≥д того, коли ви¤влено ц≥ недол≥ки, у тому числ≥ й при ви¤вленн≥ њх п≥сл¤ зак≥нченн¤ гарант≥йного строку.

” раз≥ невиконанн¤ п≥др¤дником ц≥Їњ вимоги замовник маЇ право прот¤гом цього ж строку вимагати поверненн¤ частини ц≥ни, сплаченоњ за роботу, або в≥дшкодуванн¤ його витрат на усуненн¤ недол≥к≥в.

—татт¤ 873. –озм≥р плати за договором побутового п≥др¤ду

1. ¬арт≥сть роб≥т, виконаних за договором побутового п≥др¤ду, визначаЇтьс¤ за погодженн¤м стор≥н, ¤кщо ≥нше не передбачено у встановленому пор¤дку прейскурантами (ц≥нниками), тарифами тощо.

2. –обота оплачуЇтьс¤ замовником п≥сл¤ њњ остаточного переданн¤ п≥др¤дником. «а згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенн≥ договору побутового п≥др¤ду шл¤хом видач≥ авансу або у повному обс¤з≥.

—татт¤ 874. ѕравов≥ насл≥дки нез'¤вленн¤ замовника за одержанн¤м роботи

1. ” раз≥ нез'¤вленн¤ замовника за одержанн¤м виконаноњ роботи або ≥ншого ухиленн¤ замовника в≥д њњ прийн¤тт¤ п≥др¤дник маЇ право, письмово попередивши замовника, з≥ спливом двох м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ такого попередженн¤ продати предмет договору побутового п≥др¤ду за розумну ц≥ну, а суму виторгу, з вирахуванн¤м ус≥х належних п≥др¤дников≥ платеж≥в, внести у депозит нотар≥уса на ≥м'¤ замовника.

2. ѕ≥др¤дник маЇ право у випадках, визначених частиною першою ц≥Їњ статт≥, зам≥сть продажу предмета договору побутового п≥др¤ду притримати його або вимагати в≥дшкодуванн¤.

І 3. Ѕуд≥вельний п≥др¤д

—татт¤ 875. ƒогов≥р буд≥вельного п≥др¤ду

1. «а договором буд≥вельного п≥др¤ду п≥др¤дник зобов'¤зуЇтьс¤ збудувати ≥ здати у встановлений строк об'Їкт або виконати ≥нш≥ буд≥вельн≥ роботи в≥дпов≥дно до проектно-кошторисноњ документац≥њ, а замовник зобов'¤зуЇтьс¤ надати п≥др¤дников≥ буд≥вельний майданчик (фронт роб≥т), передати затверджену проектно-кошторисну документац≥ю, ¤кщо цей обов'¤зок не покладаЇтьс¤ на п≥др¤дника, прийн¤ти об'Їкт або зак≥нчен≥ буд≥вельн≥ роботи та оплатити њх.

2. ƒогов≥р буд≥вельного п≥др¤ду укладаЇтьс¤ на проведенн¤ нового буд≥вництва, кап≥тального ремонту, реконструкц≥њ (техн≥чного переоснащенн¤) п≥дприЇмств, буд≥вель (зокрема житлових будинк≥в), споруд, виконанн¤ монтажних, пусконалагоджувальних та ≥нших роб≥т, нерозривно пов'¤заних з м≥сцезнаходженн¤м об'Їкта.

3. ƒо договору буд≥вельного п≥др¤ду застосовуютьс¤ положенн¤ цього  одексу, ¤кщо ≥нше не встановлено законом.

—татт¤ 876. ѕраво власност≥ на об'Їкт буд≥вництва

1. ¬ласником об'Їкта буд≥вництва або результату ≥нших буд≥вельних роб≥т Ї замовник, ¤кщо ≥нше не передбачено договором .

—татт¤ 877. ѕроектно-кошторисна документац≥¤

1. ѕ≥др¤дник зобов'¤заний зд≥йснювати буд≥вництво та пов'¤зан≥ з ним буд≥вельн≥ роботи в≥дпов≥дно до проектноњ документац≥њ, що визначаЇ обс¤г ≥ зм≥ст роб≥т та ≥нш≥ вимоги, ¤к≥ ставл¤тьс¤ до роб≥т та до кошторису, що визначаЇ ц≥ну роб≥т.

ѕ≥др¤дник зобов'¤заний виконати ус≥ роботи, визначен≥ у проектн≥й документац≥њ та в кошторис≥ (проектно-кошторисн≥й документац≥њ), ¤кщо ≥нше не встановлено договором буд≥вельного п≥др¤ду.

2. ƒоговором буд≥вельного п≥др¤ду мають бути визначен≥ склад ≥ зм≥ст проектно-кошторисноњ документац≥њ, а також маЇ бути визначено, ¤ка ≥з стор≥н ≥ в ¤кий строк зобов'¤зана надати в≥дпов≥дну документац≥ю.

3. ѕ≥др¤дник, ¤кий ви¤вив у ход≥ буд≥вництва не врахован≥ проектною документац≥Їю роботи ≥ необх≥дн≥сть у зв'¤зку з цим проведенн¤ додаткових роб≥т ≥ зб≥льшенн¤ кошторису, зобов'¤заний пов≥домити про це замовника.

” раз≥ неодержанн¤ в≥д замовника в розумний строк в≥дпов≥д≥ на своЇ пов≥домленн¤ п≥др¤дник зобов'¤заний зупинити в≥дпов≥дн≥ роботи з в≥днесенн¤м збитк≥в, завданих цим зупиненн¤м, на замовника. «амовник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дшкодуванн¤ цих збитк≥в, ¤кщо доведе, що у проведенн≥ додаткових роб≥т немаЇ необх≥дност≥.

4. якщо п≥др¤дник не виконав обов'¤зку, встановленого частиною третьою ц≥Їњ статт≥, в≥н позбавл¤Їтьс¤ права вимагати в≥д замовника плату за виконан≥ додатков≥ роботи ≥ права на в≥дшкодуванн¤ завданих цим збитк≥в, ¤кщо не доведе, що його негайн≥ д≥њ були необх≥дними в ≥нтересах замовника, зокрема у зв'¤зку з тим, що зупиненн¤ роботи могло призвести до знищенн¤ або пошкодженн¤ об'Їкта буд≥вництва.

—татт¤ 878. ¬несенн¤ зм≥н до проектно-кошторисноњ документац≥њ

1. «амовник маЇ право вносити зм≥ни до проектно-кошторисноњ документац≥њ до початку роб≥т або п≥д час њх виконанн¤ за умови, що додатков≥ роботи, викликан≥ такими зм≥нами, за варт≥стю не перевищують дес¤ти в≥дсотк≥в визначеноњ у кошторис≥ ц≥ни ≥ не зм≥нюють характеру роб≥т, визначених договором.

2. ¬несенн¤ до проектно-кошторисноњ документац≥њ зм≥н, що потребують додаткових роб≥т, варт≥сть ¤ких перевищуЇ дес¤ть в≥дсотк≥в визначеноњ у кошторис≥ ц≥ни, допускаЇтьс¤ лише за згодою п≥др¤дника. ” цьому раз≥ п≥др¤дник маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д договору та вимагати в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.

—татт¤ 879. «абезпеченн¤ буд≥вництва та оплата роб≥т

1. ћатер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ буд≥вництва покладаЇтьс¤ на п≥др¤дника, ¤кщо ≥нше не встановлено договором буд≥вельного п≥др¤ду.

ƒоговором на замовника може бути покладений обов'¤зок спри¤ти п≥др